МОЛИТОВНИК ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ В РІДНОМУ КРАЇ І НА ЧУЖИНІ.. 1944 БЛАГОСЛОВЕННЯ МИТРОПОЛИТА АНДРЕЯ
МОЛИТОВНИК ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ В РІДНОМУ КРАЇ І НА ЧУЖИНІ.. 1944
БЛАГОСЛОВЕННЯ МИТРОПОЛИТА АНДРЕЯ
Львів: Українське Видавництво (Краків — Львів); Накладом і друком „Студіону“. — 445 с. — В індивідуальній суцільношкіряній оправі вишневого кольору. Багате золоте тиснення на корінці та обох кришках (великий хрест по центру, кутові рослинні орнаменти). Блок сторінок має сліди часу, нерівні краї (необрізаний або декельний край), пожовтіння паперу, характерні для видань воєнного часу. Містить чорно-білі ілюстрації (гравюри). На звороті титулу — офіційний дозвіл на друк (imprimatur) від Митрополичого Ординаріяту за підписом Митрополита Андрея Шептицького від 6 березня 1944 року (Ч. 693/К.). Книга має історико-культурну та колекційну цінність як прижиттєве видання під благословенням Андрея Шептицького часів Другої світової війни.
ІНФОРМАЦІЯ
«Господи, воззвах к Тобі!» — унікальний молитовник, виданий у Львові в кінці німецької окупації, за кілька місяців до приходу радянських військ. Книга укладена з особливим акцентом на духовну підтримку українців у часи лихоліття («Всесвітня війна», як зазначено в тексті) та вимушеної еміграції. Зміст включає Літургію св. Івана Золотоустого, акафісти (зокрема св. Миколаю), колядки, великопосні пісні, Пасхалію та календар. Тексти супроводжуються повчаннями, актуальними для воєнного стану (розділ «Знай і запам'ятай»). Ілюстрації мають символічний зміст, наприклад, гравюра з Товієм та Архангелом Рафаїлом супроводжується підписом про подорож у «далеку чужину», що резонувало з долею багатьох українців того часу.
Андрей Шептицький (1865–1944)
Видатний український релігійний діяч, меценат, граф. Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський, предстоятель Української греко-католицької церкви. Очолював Церкву в найскладніші часи двох світових воєн та зміни політичних режимів. Його благословення («Дозволяється друкувати та поручається вірним»), датоване березнем 1944 року, є одним із останніх офіційних актів Митрополита перед його смертю в листопаді того ж року. Видання «Студіону» (монастиря студитів, яким опікувався Шептицький) відзначалися високою редакційною культурою.