{"title":"Ді-Пі табори (1945–1950)","description":"\u003cp\u003eВидання таборів для переміщених осіб у Німеччині та Австрії: Мюнхен, Авґсбурґ, Реґенсбурґ, Новий Ульм.\u003c\/p\u003e","products":[{"product_id":"mukerdzhi-dhan-gopal-pryhody-khorobroho-holuba-1947","title":"Мукерджі Дган Ґопаль. Пригоди хороброго голуба. Реґенсбурґ, 1947","description":"\u003cp\u003eМукерджі Дган Ґопаль. Пригоди хороброго голуба: оповідання з індійського життя \/ переклад з англійської Стефанії Нагірної.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eРеґенсбурґ: Видавнича спілка «Українське слово», 1947. — 93 с.: іл. — 20 × 14 см.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ м'якій видавничій обкладинці. Природне пожовтіння сторінок, сліди часу, незначні потертості, залишки скотчу на форзацах. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПерше українське видання твору. Книга має історико-культурну цінність як зразок таборової видавничої справи української еміграції в Німеччині й становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЦе український переклад повісті \u003cem\u003eGay-Neck, the Story of a Pigeon\u003c\/em\u003e (1927) — історії поштового голуба з Калькутти, який з хлопчачого голубника потрапляє на фронти Першої світової війни й носить донесення над окопами. За цю книжку автор 1928 року отримав медаль Джона Ньюбері — найважливішу американську відзнаку в дитячій літературі. Оповідь ведеться про страх і його подолання — тема, яка в 1947 році читалася в таборах ДіПі зовсім не як екзотика.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eДган Ґопаль Мукерджі (1890–1936) — письменник індійського походження, який перебрався до Сполучених Штатів 1910-х років і став першим індійцем, що здобув там широке літературне визнання. Писав переважно про тварин і природу Індії, поєднуючи пригодницький сюжет із споглядальною інтонацією.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання належить до книжок, що виходили в американській зоні окупації Німеччини для дітей українських переміщених осіб. Реґенсбурґ був одним із найбільших осередків таборового життя й українського друку тих років. Друкували малими накладами на поганому папері, а через кілька років табори роз'їхалися по континентах, тому дитячі видання ДіПі-доби належать до найрідших.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62049221902707,"sku":null,"price":1500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0040-5303506414534770096.jpg?v=1791060580"},{"product_id":"pelenskyi-yevhen-ukrainska-chytanka-1946","title":"Пеленський Євген. Українська читанка для ІІІ кляси народних шкіл. Гайденав, 1946","description":"\u003cp\u003eПеленський Є. Ю. Українська читанка для ІІІ кляси народних шкіл \/ рисунки Єдварда Козака та Олени Кульчицької.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eГайденав: Кооперативне видавництво «Заграва», 1946. — 188 с.: іл. — 21 × 15 см.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ пізнішій твердій оправі з мармурованим папером і тканинним корінцем. Папір пожовклий, подекуди плями й невеликі втрати на краях аркушів, усередині олівцеві позначки. Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність як пам'ятка українського шкільництва в таборах для переміщених осіб.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЧитанка для третього року навчання, укладена за шістьма тематичними розділами: «Рідна хата й рідне село», «Наша школа й церква», «Прилетіла зима біла», «Княжа слава», «Надходить весна», «Дороги в світ». Поряд із Шевченком, Лесею Українкою, Глібовим, Грінченком і Руданським стоять брати Ґрімм, Андерсен і Ґете, а історичні тексти про княжу добу — «Смерть Олега», «Князь Володимир Мономах», «Похід Святослава».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЄвген-Юлій Пеленський (1908–1956) — літературознавець, бібліограф і видавець, один із найдіяльніших організаторів українського книговидання у Львові 1930-х і в повоєнній Німеччині; пізніше виїхав до Австралії.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнижка належить до таборового друку: в українських таборах Німеччини 1946 року діяли власні школи, і підручники доводилося друкувати на місці, малими накладами і на лихому папері. Рисунки виконали Єдвард Козак (ЕКО), майбутній редактор «Лиса Микити», та Олена Кульчицька.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62058638049651,"sku":null,"price":4100.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0024-5303506414534770096.jpg?v=1791060538"},{"product_id":"radzykevych-volodymyr-pryhody-yurchyka-1948","title":"Радзикевич Володимир. Пригоди Юрчика Кучерявого. Авґсбурґ, 1948","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Славку, Данку, Ромку, Ящо! Вірко, Любко, Стефцю, Дарцю! І всі інші чемні діти, тихо треба вам сидіти…»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eРадзикевич Володимир. Пригоди Юрчика Кучерявого \/ образки Осипа Куриласа; обгортка Святослава Гординського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eАвӑсбурӑ: Накладом гуртівні паперу, 1948. — 48 с.: іл. — 15 × 21 см, альбомна орієнтація. — Друкарня А. Білоуса, Авӑсбурӑ. — Ціна за виданням 5 нм.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній ілюстрованій обкладинці: на синьому тлі хлопчик верхи, у шестикутній рамці з квітковим орнаментом. На передній обкладинці напис чорнилом «Укр. Суб. Школа» і наклеєна паперова етикетка з номером 276; на задній — видавнича марка з ріжком. Потертості кутів і країв обкладинки, рівномірне пожовтіння дешевого таборового паперу; блок міцний, аркуші повні, текст чистий. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання автора. Книга має історико-культурну цінність як пам'ятка українського книговидання в таборах для переміщених осіб.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВіршована повість на п'ять пронумерованих розділів — «Перші Юрчикові пригоди», «Юрчик на конику» й інші: сільське дитинство, груші в чужому саду, будування хатки з ліщини, кінь. Місцями текст переходить у діалог із репліками, підписаними іменами, — його вочевидь писали для читання вголос. Майже на кожній сторінці образок у рамці.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУперше «Пригоди Юрчика Кучерявого» вийшли у Львові 1937 року, у двох частинах і з тими самими образками Осипа Куриласа (1870—1951); авӑсбурзьке видання 1948-го — таборовий передрук. Сам Курилас, маляр львівської школи, відомий стрілецькими портретами й книжковою графікою для дітей, лишався тоді у Львові, тож малюнки взято з довоєнного видання.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВолодимир Радзикевич (1870—1949) — літературознавець і педагог, автор шкільних підручників з української літератури; останні роки прожив на еміграції. Обгортку до таборового видання виконав Святослав Гординський (1906—1993). Надруковано в українській друкарні А. Білоуса в Авӑсбурзі з дозволу американської військової адміністрації — без такого дозволу в американській зоні не виходила жодна книжка. Дитячі таборові видання друкувалися малими накладами й зачитувалися до решти, тому вціліли погано; цей примірник пройшов через бібліотеку української суботньої школи й усе одно лишився повним.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62074120175987,"sku":null,"price":7500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":false}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0023-5303506414534770096.jpg?v=1791060538"},{"product_id":"kotliarevskyi-ivan-eneida-na-ukrainsku-movu-1946","title":"Котляревський Іван. Енеїда на українську мову перелицьована. [Б. м.], 1946","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Еней був парубок моторний і хлопець хоть куди козак…»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКотляревський Іван. Енеїда на українську мову перелицьована \/ літературний редактор В. Славко.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e[Б. м.]: Кооперативне видавництво «Заграва», [1946]. — 87 с. — 20,4 × 14,7 см.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці. Потертості й забруднення обкладинки, природне пожовтіння паперу; блок міцний, текст повний, без написів і печаток. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність як пам'ятка українського книговидання в таборах для переміщених осіб.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e«Енеїда» — перший художній твір, писаний живою українською мовою: Іван Котляревський (1769—1838) узяв сюжет Вергілієвої поеми й перелицював його на козацький лад. Перші три частини вийшли 1798 року без відома автора, повне видання — уже по його смерті, 1842-го в Харкові. Головна вага поеми не в бурлеску, а в доказі: українською можна написати велику літературу, а не лише «говірку».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКооперативне видавництво «Заграва» діяло в 1945—1949 роках у таборах для переміщених осіб у Гайденау та Бльомберзі в Німеччині. Українську класику в таборах передруковували з того, що вдавалося дістати, малими накладами й на поганому папері — для сотень тисяч людей, які втратили дім, ці книжки були єдиною бібліотекою.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНі місця, ні року видання на титулі не зазначено — обидві дати відновлено за виданням, і саме така неповнота вихідних даних характерна для таборового друку. Тому передруки «Енеїди» з «Планети ДіПі» мають сьогодні не так літературну, як історичну вагу.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62108759196019,"sku":null,"price":5500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0017-5303506414534770096.jpg?v=1791060498"},{"product_id":"hlibov-leonid-baiky-regensburg-1946","title":"Глібов Леонід. Байки. Реґенсбурґ, 1946","description":"\u003cp\u003eЛеонід Глібов. Байки: вибрані твори.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eРеґенсбурґ: видання спілки «Українське мистецтво», 1946. — 75 с. — (Українська клясика). — 15 × 11 см. — З друкарні Mittelbayerische Zeitung. Дозвіл американської військової адміністрації зазначено у виданні.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці. Потертості й дрібні надриви по краях обкладинки, природне пожовтіння паперу. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність як пам'ятка українського книговидання в таборах для переміщених осіб і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eДо збірки ввійшли найвідоміші байки — «Лебідь, Щука і Рак», «Чиж та Голуб», «Осел і Соловей», «Вовк та Ягня», «Жаба й Віл», «Журба» та інші; додано біографічну довідку про автора. Глібов писав байку тоді, коли українською не можна було майже нічого: Валуєвський циркуляр і Емський указ били саме по такій літературі, і байка з її подвійним дном лишалася чи не єдиною формою, що проходила крізь цензуру. «Журба» — «Стоїть гора високая» — давно відірвалася від автора й співається як народна пісня.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЛеонід Глібов (1827–1893) — байкар, поет і видавець із Полтавщини. Учителював у Чернігові, заснував і редагував тижневик «Черниговскій листокъ»; 1863 року газету закрили, самого Глібова звільнили з гімназії й віддали під нагляд поліції за зв'язки з членами таємного гуртка. Кілька років йому було заборонено друкуватися; згодом він завідував земською друкарнею в Чернігові, де й працював до кінця життя, майже осліпнувши.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eРеґенсбурґ був одним із найбільших осередків української еміграції в американській зоні окупації: у таборі Ganghofersiedlung діяли школи, театр і видавництва. Спілка «Українське мистецтво» випускала там серію «Українська клясика» — кишенькові томики для людей, які виїхали без книжок, і водночас шкільне читання для таборових дітей; у тій самій серії вийшли Шевченко, Марко Вовчок, Руданський. Друкувалися вони на німецькій газетній друкарні Mittelbayerische Zeitung, з дозволу військової адміністрації, малими накладами й на поганому папері. Табори розформували за кілька років, читачі роз'їхалися по світу, тому ці томики збереглися погано.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62109963452787,"sku":null,"price":2100.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0009-5303506414534770096.jpg?v=1791060458"},{"product_id":"rudanskyi-stepan-spivomovky-regensburg-1946","title":"Руданський Степан. Співомовки. Реґенсбурґ, 1946 — з дарчим написом","description":"\u003cp\u003eСтепан Руданський. Співомовки: вибрані твори.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eРеґенсбурґ: видання спілки «Українське мистецтво», 1946. — 68 с. — (Українська клясика). — 15 × 11 см. — З друкарні Mittelbayerische Zeitung.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці. На титульному аркуші дарчий напис, на форзаці екслібрис власника зі США. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність як пам'ятка українського книговидання в таборах для переміщених осіб і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСпівомовка — власний винахід Руданського: коротка віршована оповідка, зроблена з народного анекдоту й писана коломийковим розміром, який несе текст сам собою, без зусиль читача. До збірки ввійшли «Циган з хроном», «Місяць», «Пан і Іван в дорозі», «Чужая дитина не то, що рідна», «Вовк, собака і кіт», «Запорозькі тюрки», «Ахмет ІІІ і Запорожці» та інші; додано біографічну довідку про автора. Гумор тут неврочистий і без моралі наприкінці — сміх іде з самої ситуації, тому ці тексти й пережили сто років переспівувань.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСтепан Руданський (1833–1873) — поет, перекладач і лікар. Син священника з Поділля, він проти батькової волі покинув духовну семінарію заради медико-хірургічної академії в Петербурзі, за що втратив родинну підтримку; від 1861 року жив у Ялті міським лікарем, опікувався хворими під час епідемії холери й помер сорока років. За життя майже нічого зі своїх співомовок не надрукував — усе вийшло вже по смерті, з рукописів.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eРеґенсбурґ був одним із найбільших осередків української еміграції в американській зоні окупації: у таборі Ganghofersiedlung діяли школи, театр, видавництва. Спілка «Українське мистецтво» друкувала там серію «Українська клясика» — кишенькові томики української літератури для людей, які виїхали без книжок; друкувалися вони на місцевій німецькій газетній друкарні Mittelbayerische Zeitung, з дозволу американської військової адміністрації. Наклади були малі, папір поганий, а самі читачі невдовзі роз'їхалися по світу, тому такі томики збереглися погано. Дарчий напис і екслібрис показують, що цей примірник переїхав із Німеччини до США разом із власником.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62109981114739,"sku":null,"price":2100.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0008-5303506414534770096.jpg?v=1791060457"},{"product_id":"starosolskyi-yurii-velyka-hra-miunkhen-1948","title":"Старосольський Юрій. Велика гра. Мюнхен, 1948","description":"\u003cp\u003eСтаросольський Юрій. Велика гра \/ обкладинка Роберта Лісовського.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМюнхен: Пластове видавництво «Молоде Життя», 1948. — 79 с.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці з невеликими потертостями, сторінки чисті. У тексті власницькі ініціали «С. Судомора». Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Велика гра» викладає філософію й методику Пласту: виховання через гру, формування характеру й громадянської відповідальности в молоді. Книжка вийшла в роки, коли Пласт відроджувався в таборах ді-пі в Німеччині й потребував власної методичної літератури для нового покоління виховників.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЮрій Старосольський (1907–1991) — правник і пластовий діяч, пізніше Начальний пластун; син Володимира Старосольського — адвоката, соціолога й одного з ідеологів Українських Січових Стрільців.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОбкладинку виконав Роберт Лісовський (1893–1982) — графік школи Нарбута, автор багатьох емблем і книжкових оформлень української еміграції. Видавництво «Молоде Життя» довгі роки лишалося головним видавцем пластової літератури діаспори.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62122721116531,"sku":null,"price":7500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0003-5303506414534770096.jpg?v=1791060456"},{"product_id":"ukrainskyi-litopys-avgsburg-1947-1948","title":"Український літопис. Авґсбурґ, 1947–1948","description":"\u003cp\u003eУкраїнський Літопис: місячник. Річник 1947, ч. 1–10; 1948, ч. 1–5.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eАвґсбурґ: Друкарня А. Білоуса, 1947–1948. — Конволют п'ятнадцяти чисел в одній оправі: іл., фотодокументи, таблиці.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ пізнішій власницькій шкіряній оправі; збережено оригінальні графічні обкладинки всіх чисел — з гетьманською символікою, вершником у лавровому вінку. Рівномірне тонування паперу, подекуди плями; ілюстрації, фотографії й таблиці чіткі. Річник 1947 року повний. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПовні річні комплекти таборової періодики трапляються надзвичайно рідко. Видання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Український Літопис» виходив у таборах переміщених осіб в американській зоні окупації Німеччини — в Авґсбурзі, одному з головних осередків української повоєнної еміграції. Часопис репрезентував гетьманський рух: на його сторінках публіцистика, історичні статті, звернення, поезія та фотодокументація, які фіксують і політичну програму середовища, і щоденне життя таборів.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eТаборова преса ді-пі друкувалася малими накладами на поганому папері й майже не зберігалася: більшість чисел розходилася по руках і гинула при переїздах за океан. Через це повні річники, та ще й зшиті разом з оригінальними обкладинками, належать сьогодні до рідкісних пам'яток української еміграційної книжності.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62293928870259,"sku":null,"price":48500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0015-7102692595005463483.jpg?v=1789597517"},{"product_id":"bahrianyi-ivan-morituri-miunkhen-avgsburg-1947","title":"Багряний Іван. Морітурі: драматична повість. [Мюнхен; Авґсбурґ], 1947","description":"\u003cp\u003eБагряний Іван. Морітурі: драматична повість.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e[Мюнхен; Авґсбурґ]: «Золота Брама», [1947]. — 124 с. — (Бібліотека новітньої літератури).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній ілюстрованій видавничій обкладинці. Потертості країв обкладинки й корінця, лисячі плями на папері. На титульному аркуші штамп «Видавництво Прометей». Стан добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність як пам'ятка української літератури таборів Ді-Пі.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПовість виросла з особистого досвіду: у 1930-х Багряний пройшов через слідство, ув'язнення й заслання, і «Морітурі» переносить читача в камеру смертників часів єжовщини 1937–1939 років. Назва — з привітання римських гладіаторів «Morituri te salutant», «Ті, що йдуть на смерть, вітають тебе». Дію майже цілком замкнено в стінах катівні НКВД, де приречені бороняться від системи єдиним, що в них лишилося, — гідністю; реалістичні сцени тюремного побуту чергуються з видіннями, серед них діалог героя з примарою Карла Маркса.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eІван Багряний (1906–1963), справжнє прізвище Лозов'ягін, — прозаїк, поет і публіцист, автор «Тигроловів» і «Саду Гетсиманського». В еміграції заснував Українську революційно-демократичну партію і редагував газету «Українські вісті». Видавництво «Золота Брама» працювало в таборах для переміщених осіб у Мюнхені й Авґсбурзі: наклади таких книжок були невеликі, друкувалися на дешевому папері й розходилися серед таборової громади, тому вціліло їх небагато.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62458044514675,"sku":null,"price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0034-7845788404743885165.jpg?v=1791060586"},{"product_id":"osynka-paladii-album-politviaznia-aushvits-1946","title":"Осинка Паладій. Альбум політв'язня [Аушвіц]. Мюнхен, 1946","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Бо ця правда була така неймовірна, що межувала з фантазією.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПаладій Осинка [Петро Балей]. Альбум політв'язня = Paladij Osynka. Album of a political prisoner: [частина перша: Авшвіц] \/ [англійський переклад Лева Шанковського; видання заходами Василя Оренчука].\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e[Мюнхен]: Cliché-Fabrik «Osiris»; Buch- und Kunstdruckerei Hanns Lindner, 1946. — 8 с., 15 арк. іл., [2] с. — 20,5 × 14,5 см. — Текст паралельно українською та англійською.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ пізнішій напівшкіряній оправі: корінець і кути зі світло-коричневої шкіри, палітурки криті мармурованим папером у синьо-сірих, брунатних і кремових тонах, межу шкіри й паперу підкреслено срібною фільотою. Корінець зі срібним тисненням — назва, рік «1946», симетричні рослинні розетки й лінійні бордюри. Форзаци з блакитного візерункового паперу. Оригінальну видавничу обкладинку — зелений друк із рисунком вартової вежі, димаря й двох в'язнів, що тягнуть коток, — збережено в оправі. Оправа свіжа, кути не побиті. Папір рівномірно пожовклий, на титульному аркуші й на кількох дальших аркушах розводи від вологи по берегах, які не зачіпають ні тексту, ні ілюстрацій; краї видавничої обкладинки з дрібними надривами. Угорі видавничої обкладинки паперова наклейка з рукописним числом «73». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; оправа становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eСвідчення про Авшвіц, викладене не словом, а рисунком: п'ятнадцять аркушів шаржів, у яких табірну щоденність показано з точністю людини, яка сама через неї пройшла, — прибуття новика («цуганг»), покарання підвішуванням за викручені руки, вартова вежа й дроти під струмом, типи «таборової аристократії» — капо і блоковий. Підписи під кожним аркушем подано двома мовами, наприкінці вміщено словничок табірного жаргону: «музулманин» — виснажений в'язень, «організувати» — здобути поза урядовою дорогою, «цюк» — недокурок. У передмові автор пояснює вибір форми: правда про табір була така неймовірна, що він свідомо підійшов до неї радше з гумористичного боку, ніж із трагічного, бо саме гумор дає повний образ трагізму.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЗа псевдонімом Паладій Осинка стоїть Петро Балей (1912–2003) — правник, публіцист і член ОУН, родом з Ощева на Холмщині. 1934 року був ув'язнений у Березі Картузькій, у вересні 1941-го арештований німцями, тримався в краківській тюрмі Монтелюпіх і по десятьох місяцях слідства вивезений до Авшвіца. По війні працював у Мюнхені у видавництві тижневика «Українська Трибуна», був комендантом табору переміщених осіб у Реґенсбурзі, від 1949 року жив у Каліфорнії. Окремими книжками вийшли ще збірка оповідань «Пан» (Реґенсбурґ, 1947) і праця «Обезвласнене суспільство» (Лос-Анджелес, 1981).\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eАльбом надруковано в Мюнхені 1946 року коштом самого автора, заходами Василя Оренчука; кліше виготовила мюнхенська Cliché-Fabrik «Osiris», друк виконала Buch- und Kunstdruckerei Hanns Lindner. Це одна з найраніших повоєнних спроб розповісти західному читачеві про українських в'язнів нацистських таборів — звідси й паралельний англійський текст у перекладі воєнного історика Лева Шанковського. Заявленого продовження — дальших частин «Альбуму» — не вийшло. Примірники зберігаються в поодиноких діаспорних збірках, зокрема в Музеї визвольної боротьби ім. С. Бандери в Лондоні; 2020 року видання оцифрував меморіальний центр «Бабин Яр».\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62508913852787,"sku":null,"price":36000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/9AFC0F0D-88EB-482C-B19F-46BB00358B06.png?v=1789941472"},{"product_id":"khrin-stepan-zymoiu-v-bunkri-1950","title":"Хрін Степан. Зимою в бункрі: спогади-хроніка 1947\/48. [Авґсбурґ], 1950","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Писано зимою 1947-48 рр. — переписано в зимовому бункрі під землею на машині».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСтепан Хрін [Степан Стебельський], командир відтинку УПА. Зимою в бункрі: спогади-хроніка 1947\/48.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e[Авґсбурґ]: видавництво «До Зброї», 1950. — 142, [2] с. — 20 × 14 см. — Місце видання на титульному аркуші подано як «На чужині». Друкарня Б. Криницького, Авґсбурґ, Брандерштрасе 3. На звороті титулу: «Всі авторські права застережені. Copyright, 1950 by „Do Zbroi“».\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з кремового паперу: передня сторонка вкрита блакитним друком із жовтим рукописним заголовком і темно-синім рисунком повстанця в шоломі з біноклем, унизу рисунка монограма художника; на задній сторонці видавнича марка «До Зброї» — постать із прапором на скелі. Обкладинка потерта й забруднена, із заломами, надривами та дрібними втратами паперу по краях і кутах, корінець надірваний угорі. Папір пожовклий, береги аркушів обтріпані, блок міцний, утрат немає. На авантитулі чорнилом власницький підпис «М. Котлярчук». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПерше видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eХроніку писано в підземному бункрі взимку 1947\/48 років, а переписано на машинці наступної зими в такому ж бункрі вістункою УПА Тетяною — примірник надійшов до редакції «До Зброї» від Закордонного Представництва УГВР. Це не белетристика, а денник: розділи «Весна і літо 1947 року», «Щоденні заняття», «Перший алярм», «Регіт кулеметів в лісах» ведуть від розпорядку дня в криївці — варта, куховарення, лекції для стрільців — до раптових алярмів, коли ворог товчеться за п'ятнадцять метрів над бункром. Окремо автор переписав у спомини записки повстанців, знаючи, що завтра неодин з їхніх авторів відійде у вічність. Значну частину тексту займає творення лемківської сотні з новобранців, із яких сімдесят відсотків були неписьменні.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСтепан Стебельський (1914–1949), у підпіллі «Хрін», — майор УПА, командир сотні й тактичного відтинку на Закерзонні, керівник операції, у якій 28 березня 1947 року загинув заступник міністра оборони Польщі генерал Кароль Свєрчевський. Загинув 1949 року в Чехословаччині, ведучи охорону кур'єрів УГВР до американської зони. Книжка вийшла вже по його смерті.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидавництво «До Зброї» — осередок Місії УПА при Закордонному Представництві УГВР, що випускав однойменний журнал військово-політичної думки. Друковано в Авґсбурзі, замовлення приймали за мюнхенською адресою Володимира Сорочака. На останній сторінці анонсовано дальші книжки — «Крізь сміх заліза» самого Хріна (вийшла 1952) і «Спомини чотового Островерха». Ді-пійський наклад на дешевому папері розходився серед скитальців і до бібліотек в Україні не потрапляв; в УРСР текст був під забороною, вперше перевиданий аж у 30-му томі «Літопису УПА» (2000).\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62515874857331,"sku":null,"price":6800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0031-7845788404743885165.jpg?v=1791060547"},{"product_id":"sichynskyi-volodymyr-chuzhyntsi-pro-ukrainu-1946","title":"Січинський Володимир. Чужинці про Україну. Авґсбурґ, 1946","description":"\u003cp\u003eСічинський Володимир. Чужинці про Україну: вибір з описів подорожей по Україні та інших писань чужинців про Україну за десять століть.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eАвґсбурґ: Видання Петра Павловича, 1946 (друк Dr. Kirsch). — Вид. 5-те. — 118 с., [4] арк. іл. — 20,2 × 14,5 см.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці. Незначні потертості й забруднення. Серед ілюстрацій — копії гравюр і фрагменти мап Гійома де Боплана, Беатуса Ренануса та Зиґмунда Герберштайна. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнига має наукову й історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес. Прижиттєве видання автора.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Чужинці про Україну» — хрестоматія свідчень іноземних мандрівників, дипломатів, учених і військових про Україну та українців від найдавніших часів до середини XIX століття. Січинський зібрав і впорядкував уривки з творів авторів різних епох і країн: тут і відомості про Запорізьку Січ, і враження від доби Богдана Хмельницького та Івана Мазепи, і спостереження над побутом, звичаями й характером народу. Книга показувала читачеві Україну очима сторонніх свідків — як окремий край зі своєю історією, а не провінцію чужої держави.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВолодимир Січинський (1894–1962) — архітектор, графік і мистецтвознавець, автор праць з історії української архітектури й гравюри. Працював у Львові та Празі, після війни перебував у таборах переміщених осіб у Німеччині, з 1949 року жив у США.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУперше книга вийшла у Львові 1938 року й витримала п'ять видань; це, п'яте, надруковане в Авґсбурзі для читачів таборів ді-пі. Згодом праця вийшла й англійською — «Ukraine in Foreign Comments and Descriptions» (Нью-Йорк, 1953).\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62565853364595,"sku":null,"price":10750.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0013-7845788404743885165.jpg?v=1791060503"},{"product_id":"arka-ch-1-7-miunkhen-sichen-1948","title":"Арка: місячник літератури, мистецтва, критики. Ч. 1 (7). Мюнхен, січень 1948","description":"\u003cp\u003eАрка: журнал літератури, мистецтва і критики: місячник. Рік видання II, число 1 (7), січень 1948 \/ головний редактор Юрій Шерех; образотворче мистецтво й оформлення Яків Гніздовський; секретар редакції Яр Славутич.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМюнхен: видавництво «Українська Трибуна», 1948. — [4], 48, [2] с.: іл. — Друк: R. Oldenbourg, Graphische Betriebe G.m.b.H., München. — Відповідальний редактор і друкар: Василь Пасічняк. — Видано з дозволу Civil Affairs Division EUCOM APO 757. — Ціна на задній обкладинці: 6 НМ. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці кремового паперу з двоколірним друком: угорі чорна видавнича марка — аркада в концентричних колах, нижче назва червоним шрифтом-в'яззю, під нею червона квадратна марка з козерогом і цифрою «1»; на задній обкладинці червона марка МУРу. Скріплення дротяне. Обкладинка з природним пожовтінням, поодинокі лисячі плямки й забруднення на берегах; надриви з дрібними втратами паперу вздовж корінцевого краю передньої обкладинки — у верхньому й нижньому кутах. Папір блока пожовклий, блок міцний, аркуші тримаються, утрат немає. Написів, печаток і екслібрисів немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; оформлення Якова Гніздовського становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНайцінніше в цьому числі — сонет Миколи Зерова (1890–1937) «Під новий рік», датований 1 січня 1932 року й друкований тут уперше, з редакційною приміткою, що Голлівудом кияни називали напівжартома київську кінофабрику. Поряд — оповідання Людмили Коваленко «Страх», нарис Ізи Левкович «З рідної землі» про різдвяно-новорічні звичаї, уривок «Дівоча кімната Лоханських» з першого тому роману Уласа Самчука «Ост», щоденникові листки Святослава Гординського «Одинадцять днів на океані» про переїзд до Америки восени 1947 року, стаття Володимира Кивелюка про візантинізм у малярстві, есей Євгена Оленського про «різдвяне» в музиці, тексти Катрі Гриневичевої, Євгена Маланюка, Тодося Осьмачки, Докії Гуменної, Олекси Ізарського, Юрія Косача, Бориса Крупницького. Ілюстраційна вкладка відтворює мозаїку «Св. Николай» із церкви св. Софії в Києві (1037); у мистецькому розділі вміщено рисунки Анрі Матісса з виставки французької графіки в мюнхенському салоні Ґавс.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e«Арка» виходила в Мюнхені від липня 1947 року як додаток до газети «Українська трибуна» у співпраці з видавничою комісією МУРу — Мистецького Українського Руху, заснованого 1945 року у Фюрті; звідси й марка МУРу на задній обкладинці. Це був чи не найпомітніший літературний часопис доби «ді-пі»: він свідомо ставив українську літературу поряд із західною сучасністю. Від другого річника головним редактором став Юрій Шерех — псевдонім мовознавця й критика Юрія Шевельова (1908–2002), головного ідеолога МУРу. Усе образотворче оформлення журналу, разом із маркою-аркою на обкладинці, належить Якову Гніздовському (1915–1985), який згодом став одним із найвідоміших українських графіків США.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЦе число відкриває другий рік видання. Часопис проіснував менше двох років, і дані про його обсяг різняться: Енциклопедія українознавства подає вісім чисел, каталог USHMM — вихід до ч. 5 (травень 1948), бібліографічний покажчик Наукової бібліотеки НаУКМА (2003) — одинадцять чисел; розбіжність не усунена. Наклади таборових видань були малі, папір дешевий, і окремі числа «Арки» в добрій збереженості трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63943500824947,"sku":"vam9","price":6750.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0024-1749040408718756169.jpg?v=1791060538"},{"product_id":"arka-ch-2-8-miunkhen-liutyi-1948","title":"Арка: місячник літератури, мистецтва, критики. Ч. 2 (8). Мюнхен, лютий 1948","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Про Ю. Нарбута написано багато. Але сказано мало.» — Олександер Оглоблин, із цього числа\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eАрка: журнал літератури, мистецтва і критики: місячник. Рік видання II, число 2 (8), лютий 1948 \/ головний редактор Юрій Шерех; образотворче мистецтво й оформлення Яків Гніздовський; секретар редакції Яр Славутич.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМюнхен: видавництво «Українська Трибуна», 1948. — 64 с.: іл., ілюстраційна вкладка. — 22 × 16 см. — Друк: R. Oldenbourg, Graphische Betriebe GmbH, Мюнхен. Видано з дозволу Civil Affairs Division EUCOM APO 757; відповідальний редактор і друкар Wasyl Pasiczniak. Ціна на задній обкладинці: 6 НМ. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці роботи Якова Гніздовського: на кремовому папері вгорі чорна марка з аркою, назва синім, унизу синя віньєтка з номером числа; на задній обкладинці синя марка МУРу. Блок скріплено дротяними скобами. Обкладинка із забрудненнями й дрібними плямками, краї надірвані, надриви біля скоб на корінцевому полі; папір рівномірно пожовклий, аркуші не обрізані. Утрат тексту, написів і печаток немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЧисло має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЛютневе число майже наполовину нарбутівське: до 27-х роковин смерті Юрія Нарбута (1886–1920) тут подано нарис Івана Вигнанця, розвідку Олександра Оглоблина «Нарбут — мазепинець» із публікацією листів митця, репродукції «Козака» з «Української абетки», грамоти Української державної академії мистецтв і родинної сильветки, а окремою вкладкою, друкованою зеленою фарбою, — Нарбутову ілюстрацію до казки Андерсена. Відкриває число стаття Юрія Шереха «Не для дітей» про «Доктора Серафікуса» В. Домонтовича, із віньєткою Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЛітературну частину складають Тодось Осьмачка, Михайло Орест, Василь Барка, Вадим Лесич, Леонид Лиман, Ігор Костецький, «Пасторальна симфонія» Андре Жіда, «Камені» Максіма Танка з білоруської. Тут же вірш Володимира Свідзінського з книжки «Медобір», датований 1934 роком, — поета не стало 1941-го, і в СРСР ці тексти не друкували. А «Хінські катрени Т'анґ» подано за підписом Порфирія Горотака, поета, якого ніколи не існувало: це спільна містифікація Юрія Клена й Леоніда Мосендза, причому Клена на час виходу числа вже не було живого.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e«Арка» виходила в Мюнхені від липня 1947 до травня 1948 року — усього одинадцять чисел; журнал був органом літературного середовища МУРу (марка МУРу на задній обкладинці) і припинився після грошової реформи в Німеччині. Друкована в американській окупаційній зоні на дешевому папері, ця періодика ді-пі збереглася погано й у повних комплектах майже не трапляється.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63943530742131,"sku":"vam10","price":6750.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0023-1749040408718756169.jpg?v=1791060538"},{"product_id":"arka-ch-3-4-9-10-miunkhen-berezen-kviten-1948","title":"Арка: місячник літератури, мистецтва, критики. Ч. 3–4 (9–10). Мюнхен, березень–квітень 1948","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Чи був Хмельницький несподіванкою для сучасників?» — Олександер Оглоблин, з першої сторінки цього числа.\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eАрка: журнал літератури, мистецтва і критики: місячник. Рік видання II, ч. 3–4 (9–10), березень–квітень 1948 \/ головний редактор Юрій Шерех; образотворче мистецтво й оформлення Яків Гніздовський; секретар редакції Яр Славутич.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМюнхен: видавництво «Українська Трибуна», 1948. — 96 с.: іл. — 22 × 16 см. — Друк: R. Oldenbourg, Graphische Betriebe G.m.b.H., Мюнхен. — Видано з дозволу Civil Affairs Division EUCOM APO 757; відповідальний редактор і друкар — Василь Пасічняк. Ціна на задній палітурці: 10 НМ. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці роботи Якова Гніздовського: кремовий папір, назва зеленим, емблема арки та видавнича марка чорним; на задній обкладинці марка МУРу. Блок на дротяних скріпках, скріпки з нальотом іржі. Папір із рівномірним природним пожовтінням, поодинокі темні цятки й забруднення на берегах обкладинки, легкі заломи й хвилястість по краях і кутах, дрібні надриви обкладинки без утрати паперу. Сторінки не обрізані. Написів, печаток і маргіналій немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЧасопис має історико-культурну цінність і становить бібліографічну рідкість.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЗдвоєне число за березень–квітень 1948 року зроблене як ювілейне до 300-ліття Хмельниччини: перша сторінка відкривається датами «1648–1948» і статтею Олександра Оглоблина «Золотий спокій» — про десятиліття, що безпосередньо передувало повстанню. Поряд — розвідка Бориса Крупницького «Богдан Хмельницький в світлі української історіографії», студія Дмитра Чижевського «Сімнадцяте сторіччя в духовній історії України» та стаття Володимира Січинського «Український дереворит XVI–XVII століть». Число рясно ілюстроване гравюрою тієї доби: герб Петра Могили з «Поучення душеполезна авви Дорофея» (1628), портрет Хмельницького з друку Вільгельма Гондіуса, дереворити стародруків; окрема ілюстраційна вкладка відтворює академічний тезис Івана Щирського, мідерит бл. 1697–1702 років.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЛітературна частина зібрала більшість імен МУРу: уривок Юрія Косача «Ярема і Перебийніс», «Січова держава» Олекси Веретенченка, «Ренесанс» Юрія Тиса, «Наречена» Юрія Яновського, «Берлін, лютий 1945» Уласа Самчука, поезії Миколи Зерова, Вадима Лесича, Михайла Ситника, Ганни Черінь, Яра Славутича, Лариси Геніюш, Василя Барки. Показово, що поряд із ними надруковано оповідання «Дощ» німецького письменника Вальтера Кольбенгофа, а мистецькі рубрики ведуть «Листи з Парижу про мистецтво» Володимира Ласовського й стаття Юрія Соловія «Чи сучасне наше сучасне мистецтво?»: журнал свідомо ставив українську літературу в європейський контекст.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e«Арка» виходила в Мюнхені від липня 1947 до травня 1948 року заходом видавництва «Українська Трибуна» у співпраці з видавничою комісією МУРу; за цей час з’явилося одинадцять чисел у дев’яти випусках, два з яких здвоєні. Від січня 1948 року головним редактором був Юрій Шерех (Шевельов, 1908–2002), постійним оформлювачем — графік Яків Гніздовський (1915–1985). Наклади табірної доби були малі, папір дешевий, а комплектні числа «Арки» до бібліотек в Україні не потрапляли; це найоб’ємніше й найбагатше ілюстроване число часопису.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63943544111475,"sku":"vam11","price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0022-1749040408718756169.jpg?v=1791060537"},{"product_id":"arka-ch-5-11-miunkhen-traven-1948","title":"Арка: місячник літератури, мистецтва, критики. Ч. 5 (11). Мюнхен, травень 1948","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Чи загрожена західна культура?» — Франсуа Моріяк, із першої сторінки цього числа.\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eАрка: журнал літератури, мистецтва і критики: місячник. Рік видання II, ч. 5 (11), травень 1948 \/ головний редактор Юрій Шерех; образотворче мистецтво й оформлення Яків Гніздовський; секретар редакції Яр Славутич.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМюнхен: видавництво «Українська Трибуна», 1948. — 72 с.: іл. — 22 × 16 см. — Друк: R. Oldenbourg, Graphische Betriebe G. m. b. H., München. Відповідальний редактор і друкар — Василь Пасічняк. Видання авторизоване Civil Affairs Division EUCOM APO 757. Адреса редакції — Мюнхен, Дахауерштрасе 9\/II; адміністрації — Фюріхштрасе 53\/II. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці роботи Якова Гніздовського: на кремовому папері чорна арка в концентричному колі, назва й підзаголовки — фіолетовим, унизу фіолетова видавнича марка. На задній обкладинці — фіолетова марка Мистецького українського руху (МУР). Обкладинка рівномірно пожовкла, з забрудненням і поодинокими плямками по краях, дрібні заломи кутів; корінець цілий, надривів немає. Папір усередині з природним пожовтінням, найпомітнішим по берегах; блок міцний, утрат немає. У верхньому лівому куті передньої обкладинки олівцем старий бібліотечний шифр «77.Е.Л». Ціна на задній обкладинці: 3 НМ (попередні числа коштували 6 марок — здешевлення, ймовірно, пов'язане з німецькою валютною реформою, під час якої число й вийшло). Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЧасопис має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; обкладинка роботи Якова Гніздовського становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЧисло відкривається добіркою висловлювань письменників французької «Католицької онови» — Т. С. Еліота і Франсуа Моріяка — про долю західної культури; питання про загрозу з боку Червоної армії поставлено просто на першій сторінці, у травні 1948 року, за кілька місяців до берлінської блокади. Далі — «Золота тростина» Юрія Косача, «Озія космічна» Олекси Ізарського, поезії Василя Барки, Михайла Ореста, Оксани Лятуринської, Олега Зуєвського, Володимира Свідзінського, матеріали пам'яті Катрі Гриневичевої, розвідка Василя Галайди про театральні позиції Івана Франка, огляд Василя Витвицького про музику на мюнхенських тижнях української культури, переклади з Поля Клоделя, Жоржа Бернаноса й Альфреда Момберта. Центральна публікація — біографічна новела В. Домонтовича (Віктора Петрова) про Вінсента ван Ґоґа; у змісті її подано як «Самотній мандрівник простує самотнім шляхом», на самій статті — «Самотній мандрівник простує по самотній дорозі». Репродукції — Ван Ґоґ (окрема ілюстраційна вкладка з автопортретом), Жорж Руо, дереворіз Мирона Білинського, Едвард Козак і Михайло Мороз із виставки українського малярства в Реґенсбурзі, Люсьєн Фройд; окремий фоторепортаж із вистави «Ордер» Юрія Косача в театрі Володимира Блавацького.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e«Арка» виходила в Мюнхені від липня 1947 до травня 1948 року: одинадцять чисел у дев'яти випусках. Ліцензію на видання мав тижневик «Українська Трибуна», формальним видавцем і відповідальним редактором був Василь Пасічняк — колишній член ОУН і в'язень Аушвіцу; фактичним редактором від числа 1 (7) став Юрій Шерех (Шевельов), і з того ж числа журнал перестав бути додатком до партійного тижневика, ставши де-факто виданням МУРу. Обкладинку й макет робив Яків Гніздовський, узявши за основу браму Заборовського — парадний митрополичий вхід до Софії Київської.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЦе — останнє число «Арки». Воно затрималося на кілька місяців, а шосте, за словами Шевельова, редакційно вже майже готове, до друкарні так і не потрапило: німецька валютна реформа 1948 року забрала гроші в читача, якому на руки міняли лише сорок марок. Комплектні річники журналу в українських публічних бібліотеках відсутні, окремі числа трапляються на ринку рідко.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63943555285363,"sku":"vam12","price":6750.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0021-1749040408718756169.jpg?v=1791060498"},{"product_id":"kapustianskyi-mykyta-pokhid-ukrainskykh-armii-1946","title":"Капустянський Микита. Похід українських армій на Київ — Одесу в 1919 році. Мюнхен, 1946","description":"\u003cp\u003eМикита Капустянський. Похід Українських Армій на Київ — Одесу в 1919 році: короткий воєнно-історичний огляд.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМюнхен: видання друге, 1946. — Конволют: книга перша (частини I й II) та книга друга (Матеріяли до воєнної історії, частина III). Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ розкішній цільношкіряній оправі: палітурки криті мармуровим папером «черепахового» малюнка (коричнево-жовто-кремові патьоки) зі шкіряними наріжниками; корінець з п'ятьма бинтами, поділений на компартименти з золотим тисненням та червоними рослинно-орнаментальними прикрасами; золототиснені написи «Капустянський \/ Похід Українських Армій» та «1946». Форзаци — мармуровий папір із дрібним «павичим» візерунком. Легкі потертості на ребрах. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; оправа становить самостійну мистецьку вартість.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВоєнно-історичний огляд генерал-хорунжого Армії УНР Микити Капустянського, безпосереднього учасника й одного з керівників описуваних подій. Праця присвячена спільному наступу Армії УНР та Української Галицької Армії на Київ і Одесу влітку 1919 року — одному з ключових епізодів визвольних змагань, і спирається на документи Штабу Головного Отамана.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидання відкривається присвятою загиблим і розкиданим по світу учасникам боротьби, а також передмовами автора, у яких він викладає мету праці: неупереджено, на основі документів відтворити перебіг подій та з'ясувати причини непорозумінь між Наддніпрянською й Галицькою арміями. Окремий текст побудований за розділами про окремі етапи походу й завершується підсумковим «Висновком». Цінним доповненням є комплект детальних рукописних схем бойових дій із позначенням розташування військ різних сторін на різних етапах кампанії 1918–1919 років.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМикита Капустянський — генерал-хорунжий Генерального штабу Армії УНР, воєначальник і воєнний історик української еміграції. Учасник Першої світової війни та визвольних змагань 1917–1920 років, один із провідних штабних керівників Діючої армії УНР. Його праця з воєнної історії українських визвольних змагань, що грунтується на власному досвіді та архівних документах, лишається одним із ключових джерел для дослідників періоду.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63943734100339,"sku":"vam7","price":36000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0033-7102692595005463483.jpg?v=1789490267"},{"product_id":"chaikovskyi-andrii-kozatska-pomsta-regensburg-1947","title":"Чайковський Андрій. Козацька помста: історичне оповідання. [Реґенсбурґ], 1947","description":"\u003cp\u003eЧайковський Андрій. Козацька помста: історичне оповідання \/ [обкладинка художника Селивановського].\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eНа чужині [Реґенсбурґ]: Видання книжкового товариства «Універсальна Бібліотека», 1947. — 61, [3] с. Місце видання на титулі позначене формулою «На чужині»; адреса товариства подана в кінці книжки: Regensburg, Ganghofer-Siedlung, Siegfriedstraße 4, «Ukrainische Kunst», Genossenschaft m. b. H. На звороті титулу: «Permitted by authority of Military Government». Наклад не зазначено. Обсяг у джерелах подано по-різному — 61 с. (каталог Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки, Київ) і 63 с. (Diasporiana).\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній ілюстрованій видавничій обкладинці роботи художника Селивановського: багатобарвний друк, сцена нічної гонитви лісом попід панським замком. Друк на дешевому повоєнному папері. Обкладинка потерта й забруднена, папір по краях потемнілий; надриви і втрати паперу в кутах — найбільша в нижньому правому куті задньої обкладинки, менша у верхньому правому; слід згину вздовж верхнього краю передньої обкладинки. Папір блока з природним пожовтінням і поодинокими плямками, блок міцний, аркуші тримаються, утрат тексту немає. На задній обкладинці вгорі ліворуч олівцева помітка; там-таки видавнича марка «Універсальної Бібліотеки» — козак на коні з піднятим пірначем. Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність як зразок українського таборового друку доби «ді-пі» і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКозаки викрадають малолітнього сина пана Овруцького — шляхтича, що катував власних підданих, — і виховують хлопця своїм; через роки він повертається до батьківського замку вже козаком, у лавах месників. Дія відбувається в Красноставцях на Правобережжі, в часи козацьких воєн середини XVII століття; оповідь починається переказом столітніх дідів про руїну панського замку, де нібито й досі чути стогони закатованих. Твір побудований на конфлікті козацтва зі шляхтою і витриманий у романтично-героїчному ключі, характерному для історичної прози Чайковського для юнацтва.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eАндрій Чайковський (1857, Самбір — 1935, Коломия) — адвокат, громадський діяч і письменник, один із найпопулярніших авторів української історичної повісті. Дебютував пізно, у тридцять шість років, а вже за кілька років став автором повістей, які високо оцінили Іван Франко й Михайло Коцюбинський: «За сестрою» (1907), «Віддячився», «На уходах», «Сагайдачний». Дата першодруку «Козацької помсти» в джерелах різниться: у літературі трапляється 1919 рік, тимчасом як рецензії на це оповідання фіксуються в пресі вже в 1912–1914 роках, зокрема в Миколи Зерова.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнижкове товариство «Універсальна Бібліотека» діяло в Реґенсбурзі при кооперативі «Ukrainische Kunst» і випускало масову та юнацьку літературу для таборів переміщених осіб; книжки розходилися, як зазначено в оголошенні наприкінці тому, «по всіх таборових крамницях і кіосках». На останніх сторінках цього примірника — видавничий каталог серії «Пригоди на суходолі, на морі і в повітрі» з цінами в марках. Таборові видання друкувалися невеликими накладами на неякісному папері, тож примірники з уцілілою кольоровою обкладинкою трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63969492697459,"sku":null,"price":1200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0007-1749040408718756169.jpg?v=1791060451"},{"product_id":"franko-ivan-vybrani-poezii-avgsburg-1946","title":"Франко Іван. Вибрані поезії. Авґсбурґ, 1946","description":"\u003cp\u003eФранко Іван. Вибрані поезії.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eАвґсбурґ: Видавництво «Т. і Й.», 1946. — 62 с., портр. — 20 × 14 см.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній ілюстрованій двоколірній видавничій обкладинці (три каменярі з молотами на тлі гір і вранішнього сонця з тризубом). Обкладинка потерта, із заломами, надривами та дрібними втратами по кутах і краях; задня обкладинка забруднена, з олівцевими цифровими записами. Папір потемнілий, поодинокі плямки; надрив у верхньому куті титульного аркуша. Олівцевий напис «Іван Франко» та маргінальні позначки олівцем; один рядок на с. 3 виділено маркером. Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eТаборове видання доби «ді-пі», випущене в Авґсбурзі — одному з головних осередків української еміграції в американській зоні окупації Німеччини. У 1945–1949 роках тут працювали десятки українських видавництв і друкарень, що обслуговували таборові школи, читальні та самодіяльні гуртки; наклади були невеликі, папір низькоякісний, тому книжки збереглися погано й нині трапляються рідко.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЗбірку відкриває вірш «Каменярі» (с. 3), образ якого повторено на обкладинці. Далі вміщено притчі («Притча про правдиву вартість» та інші), «Великі роковини», «Конкістадори» (Кохавина, 26 липня 1904), «Пролог із „Мойсея“» («Народе мій, замучений, розбитий…»), «Пісня і праця» (1883). Тексти подано за галицьким правописом, у редакції прижиттєвих видань, без радянських правок і коментарів.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eДобір промовистий для свого часу: наголос на творах громадянського звучання відповідав настроям таборової громади, для якої каменярські мотиви й «Мойсей» читалися як пряме звернення до покоління, що втратило батьківщину. Іван Франко (1856–1916) — поет, прозаїк, учений і громадський діяч, чия спадщина в еміграції належала до основного канону, який діаспора свідомо протиставляла радянській рецепції автора.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64284186935667,"sku":null,"price":2600.0,"currency_code":"UAH","in_stock":false}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0002-1749040408718756169.jpg?v=1791060450"},{"product_id":"entsyklopediia-ukrainoznavstva-miunkhen-niu-york-1949","title":"Енциклопедія українознавства: загальна частина. Ч. I–III. Мюнхен; Нью-Йорк, 1949","description":"\u003cp\u003eЕнциклопедія Українознавства. Том перший (загальна частина), частини I–III в одній оправі \/ під головною редакцією проф. д-ра Володимира Кубійовича і проф. д-ра Зенона Кузелі.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМюнхен; Нью-Йорк: Наукове Товариство ім. Шевченка; видавництво «Молоде Життя», 1949. — 1230 с.: іл., мапи, схеми, таблиці, у тому числі складані картографічні аркуші. — 26 × 18 см.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ пізнішій власницькій напівшкіряній оправі: шкіряний корінець із бинтами, рослинним тисненням і назвою, палітурки криті мармурованим папером; форзаци з декоративного паперу з орнаментом «птахи на гілках». На титульних аркушах частин II і III рядок «Том перший» перекреслено й дописано римські цифри II та III. Незначне пожовтіння паперу, поодинокі загини кутів. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e«Енциклопедія Українознавства» — перше фундаментальне довідково-наукове видання про Україну, підготовлене силами повоєнної еміграції. Задум належав відновленому 1947 року в Мюнхені Науковому Товариству ім. Шевченка, при якому створено Інститут Енциклопедії Українознавства. Серед авторів — Ю. Шерех, Я. Рудницький, І. Крип'якевич, М. Андрусяк, Ю. Полянський, В. Січинський, П. Шандрук та десятки інших учених.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЗагальна частина побудована не за абеткою, а як систематичний виклад у двадцяти розділах: назва території й народу, географія і природа, людність, історія, мова, література, мистецтво, церква, право, господарство, наука і освіта, охорона здоров'я, військо. Як зазначено в «Передньому слові», видання мало заступити емігрантові цілу бібліотеку й водночас служити доказом культурної вартости народу перед чужинцями. Спершу плановане як двотомник, воно розрослося до трьох частин обсягом 1230 сторінок; словникова частина виходила згодом у Парижі й Нью-Йорку до 1989 року.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eГоловні редактори — географ Володимир Кубійович (1900–1985) і мовознавець та етнограф Зенон Кузеля (1882–1952). Комплектний примірник усіх трьох частин загальної частини в одній оправі трапляється на антикварному ринку нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"ARCHIVEVAM RARE BOOKS","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64404938260851,"sku":null,"price":45000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0021-7102692595005463483.jpg?v=1793318578"},{"product_id":"andrusiak-mykola-tryzub-miunkhen-1947","title":"Андрусяк Микола. Тризуб. [Мюнхен], 1947 — автограф автора","description":"\u003cp\u003eМикола Андрусяк. Тризуб. — (Наукова Бібліотека Т-ва «Вернигора», ч. 1).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e[Мюнхен]: Видавниче Товариство «Вернигора», 1947. — 32 с., складані ілюстративні таблиці. — Прибл. 21 × 15 см.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ пізнішій напівшкіряній оправі: синя шкіра з кутиками, палітурки оклеєні мармурованим папером, корінець із золотим тисненням — тризуб у вінку, назва, орнаментальні фільоти та квіткові розетки. Мармуровані форзаци. Оригінальну видавничу обкладинку — синій друк на кремовому папері, декоративна рамка з тризубами — збережено в оправі. Папір пожовклий, обкладинка з лисячими плямками, складані таблиці із заломами. На титульному аркуші дарчий напис синім чорнилом із підписом автора. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання з автографом автора. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e«Тризуб» — перша спроба звести докупи весь наявний на той час доробок довкола походження й значення українського державного герба. У передмові автор оглядає попередню українську літературу — списки О. Пастернака й В. Січинського, популяризаторські спроби В. Пачовського, Т. Скотинського, М. Битинського — і згадує статтю І. Крип'якевича, що її 1941 року не пропустила німецька цензура. Основний нарис констатує: від М. Карамзіна (1815) близько п'ятдесяти дослідників дали двадцять сім різних розв'язок, жодна з яких не стала загальноприйнятою. Андрусяк систематизує їх за реєстром барона М. Таубе, доповненим новішими здогадами, у шести групах — знак державної влади, християнська церковна емблема, родовий знак Рюриковичів тощо. Спис ілюстрацій налічує 111 позицій: від грецьких монет із тризубом і курганних оздоб до монет Володимира і Ярослава, тризуба на цеглі Десятинної церкви та гербів УНР.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМикола Андрусяк (1902–1985) — історик, дійсний член НТШ, професор Українського вільного університету. Уродженець Золочівщини, у 1919–1920 роках служив в УГА та армії УНР; автор сотень праць з історії козаччини, Галицько-Волинської держави та церкви. Повоєнні роки провів у Німеччині, згодом переселився до США.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання відкрило серію «Наукова Бібліотека» мюнхенського «Вернигори» — одного з провідних українських видавництв доби «ді-пі».\u003c\/p\u003e","brand":"ARCHIVEVAM RARE BOOKS","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64405027324275,"sku":null,"price":22500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0066-7262570383087633438.jpg?v=1789490743"},{"product_id":"sichynskyi-volodymyr-nazva-ukrainy-avgsburg-1948","title":"Січинський Володимир. Назва України. Авґсбурґ, 1948","description":"\u003cp\u003eСічинський Володимир. Назва України.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eАвґсбурґ: Накладом Гуртівні Паперу, 1948. — 43, [1] с.: іл. — Бл. 21 × 15 см.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній ілюстрованій видавничій обкладинці за власним оформленням автора. На звороті обкладинки — видавнича марка-монограма в колі. Незначні потертості й плямки на обкладинці, слід давнього перегину у верхньому куті. Сторінки не обрізані. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eБібліографічна рідкість доби «ді-пі».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Назва України» — науково-популярна розвідка про походження й історичну долю назв «Роксоланія», «Русь» та «Україна». Автор простежує змінюваність етнонімів у світовій історії, аналізує античні й середньовічні джерела, літописні згадки та західноєвропейські карти XVI–XVII ст., доводячи давність і безперервність вживання назви України. Текст ілюстровано картосхемами: мапа Причорномор'я I–VIII ст. за Птолемеєм, мапа світу Беатуса X–XI ст. із зазначенням «Аланії» на території України, мапа заселення Балтійського Помор'я слов'янськими племенами IX–X ст. (з «украною» на устю Одри) та ін.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВолодимир Січинський (1894–1962) — архітектор, мистецтвознавець, графік і дослідник, чільний представник української науки в еміграції; після війни перебував у таборах переміщених осіб у Німеччині, згодом працював у США. Оформлював обкладинки власних та інших видань.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПраця вийшла друком в Авґсбурзі — одному з осередків української видавничої діяльності в таборах переміщених осіб — і належить до низки повоєнних еміграційних публікацій на цю тему.\u003c\/p\u003e","brand":"ARCHIVEVAM RARE BOOKS","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64405286846835,"sku":null,"price":10750.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0048-1749040408343952548.jpg?v=1791060084"},{"product_id":"povstenko-oleksa-kyiv-albom-arkhitekturnykh-pamiatok-avgsburg-1946","title":"Повстенко Олекса. Київ: альбом архітектурних пам'яток нашої столиці. Авґсбурґ, 1946","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«…На горах цих возсіяє благодать Божа і повстане велике місто…»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eОлекса Повстенко. Київ: альбом архітектурних пам'яток нашої столиці = The Album of the Architectural Monuments of the Ukrainian Capital Kiev \/ обкладинка Петра Андрусіва.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eАвґсбурґ: накладом кооперативу «Самопоміч» в Авґсбурзі, 1946. — 32 с.: іл. — 21,5 × 15,5 см. — Паралельний текст українською та англійською мовами. На звороті титульного аркуша: «Printed with the permission of UNRRA Team 114».\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці з цегляно-рудого паперу: на передній сторонці рисунок Петра Андрусіва — апостол Андрій ставить хреста на київських горах, друк чорним і червоним, унизу заголовок стилізованим уставом; задня сторонка без оформлення. Блок скріплено двома металевими скобами. Утрата паперу у верхньому правому куті обох сторонок обкладинки, потертості й забруднення по краях, дрібні надриви. На титульному аркуші руді плями від контакту з обкладинкою, природне пожовтіння паперу. На задній сторонці олівцеві позначки. Блок міцний, аркуші чисті, утрат тексту немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність як зразок українського таборового друкарства доби Ді-Пі й становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eАльбом склали передмова й ілюстративна частина з двомовними підписами. Передмова веде оповідь від легенди про апостола Андрія, який поставив хреста на київських горах, і далі через княжу добу до перелічених руйнувань міста. В ілюстраціях — пам'ятник князеві Володимиру Великому роботи Клодта фон Юнґенсбурґа (1853), Всесвятська церква над економською брамою Києво-Печерської лаври, збудована гетьманом Іваном Мазепою у 1690-х роках, дзвіниця Кирилівської церкви Івана Григоровича-Барського, оперний театр за проєктом Шреттера, Велико-Володимирська вулиця, панорама Подолу з фунікулером із Володимирської гори. Підписи фіксують і втрати: під дзвіницею Кирилівської церкви стоїть «збудована в 1760 р., зруйнована 1937».\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eОлекса Повстенко (1902–1973) — архітектор, мистецтвознавець і музейний діяч. У 1941–1943 роках очолював архітектурно-історичний заповідник «Софійський собор» у Києві. На еміграції в Німеччині досліджував київські пам'ятки: за цим альбомом вийшли «Фрески і мозаїки Михайлівського монастиря в Києві» (Мюнхен, 1947), «Історичні пляни Києва» у співавторстві з Петром Курінним (Авґсбурґ, УВАН, 1947) і «Історія українського мистецтва» (Нюрнберґ, 1948). Від 1949 року у США, багато років працював архітектором Капітолію у Вашингтоні; його підсумкова праця — «Катедра Св. Софії у Києві» (Нью-Йорк, 1954).\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнижку видано в Авґсбурзі накладом української кооперативи «Самопоміч» з дозволу UNRRA Team 114 — тобто в системі таборів для переміщених осіб, де наклади були малі, папір дешевий, а розповсюдження йшло серед своїх. Обкладинку виконав маляр і графік Петро Андрусів (1906–1981). Альбом друкувався для читача, відрізаного від Києва, і водночас був способом зафіксувати перед чужомовною авдиторією те, що радянська влада знищила у 1930-х.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589810139507,"sku":"KC-2853","price":5000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0031-1749040408343952548.jpg?v=1791060004"},{"product_id":"martovych-the-ukrainian-insurgent-army-upa-1950","title":"Мартович Олег. The Ukrainian Insurgent Army (UPA). Мюнхен, 1950","description":"\u003cp\u003eMartowych Oleh. The Ukrainian Insurgent Army (UPA).\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eMunich: Ukrainian Information Service, [1950]. — 75 c. — 21 × 14,5 см.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній паперовій обкладинці. Друк ротапринтний (мімеографічний), типовий для видань таборів Ді-Пі. Природне потемніння паперу, легкі потертості обкладинки, на задній стороні сліди зволоження. Стан добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eБібліографічна рідкість.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003cbr\u003eАнгломовна інформаційно-аналітична праця, присвячена передісторії, створенню, структурі та бойовій діяльності Української повстанської армії — «антирадянському рухові опору українського народу на рідній землі». Видання відкриває епіграф із цитатою Бенджаміна Франкліна (1777).\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнижка була покликана донести до західного політикуму й громадськості правду про визвольну боротьбу УПА в умовах, коли радянська пропаганда змальовувала повстанців як колаборантів. Випущена Ukrainian Information Service в Мюнхені невдовзі після завершення активної фази бойових дій, вона належить до перших англомовних інформаційних видань про УПА в післявоєнній Європі.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЗважаючи на малий наклад і крихкість ротапринтного паперу, примірники цього видання рідко трапляються на антикварному ринку.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589810794867,"sku":"KC-2831","price":4800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0018-1749040408343952548.jpg?v=1791059964"},{"product_id":"dudko-fedir-zametil-avgsburg-1948","title":"Дудко Федір. Заметіль: оповідання. Авґсбурґ, 1948","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Кажуть — нема вже більш русалок. Ніде. Можливо… Але в Сеймі русалки ще є.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eФедір Дудко. Заметіль: оповідання \/ окладинка роботи С. Бабулевича.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eАвґсбурґ: [накладом автора], 1948. — 123 с. — Друк: Українська друкарня Б. Ігнатів у Некарсульмі. У колофоні дозвіл американської військової адміністрації: «Herausgegeben mit Genehmigung der Mil.-Reg. Deutschland Nachrichtenkontrolle, Aug. 46». Ціна на задній обкладинці — 8 н. м.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці роботи С. Бабулевича: на синьому тлі назва великим рукописним розчерком і ім'я автора, світлим; на задній обкладинці видавнича марка — монограма «ЯП» на тлі сувою. Обкладинка потерта, з поздовжніми заломами й витертостями фарби до паперу, найсильніше в нижній частині; задня обкладинка тонована, з плямами й цятками. Корінець укріплено бібліотечною клейкою стрічкою зверху й знизу, на передній обкладинці залишок бібліотечної наліпки з шифром. Папір пожовклий, розводи від вологи вздовж корінцевого поля перших аркушів, дрібні надриви по берегах, зокрема на верхньому краї аркуша зі змістом, — без утрати тексту. Блок, скріплений скобами, міцний. На шмуцтитулі дарчий напис чорнилом «До пластової бібліотеки дарує Мирон Ясейко»; червоні штампи «Пластова Бібліотека в Ню Йорку» на шмуцтитулі, с. 33 і с. 122, синій штамп «\"Plast\" New York City Branch, 144 Second Avenue»; на звороті задньої обкладинки бібліотечна кишенька з машинописною карткою «813 \/ Ду2з \/ Дудко, Ф. Заметіль», навпроти — залишок листка з терміном повернення. Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність як зразок таборового книговидання доби «ді-пі».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЗбірка з чотирьох оповідань: «Біла королівна», «Дід Яків», «Сестра Людмила» і титульне «Заметіль». Перше відкривається епіграфом із Максима Рильського й легендою про русалок, що досі живуть у Сеймі, — ріці рідної авторові Чернігівщини. «Дід Яків» показує світ дитячими очима, через розмови хлопця зі старим, який не боїться ні лісовика, ні водяника, бо «він добрий». Титульне оповідання має рамкову будову: Палієнко розповідає свою історію, а в комині раз у раз завиває снігова хуртовина. Збірці присвячено окрему літературознавчу розвідку — статтю С. Ленської «Інтелектуальний простір новелістики Ф. Дудка (на прикладі збірки „Заметіль“)», 2014.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eФедір Дудко (1885–1962) — прозаїк і журналіст родом із села Шабалинів на Чернігівщині, писав також під псевдонімами Одуд, Ф. Карпенко, Трифон Чугайстер. Журналістську працю почав 1907 року в Києві, 1940-го працював у «Краківських вістях», після війни опинився в таборах Німеччини, помер у Нью-Йорку. Автор романів «Великий гетьман» і «Прірва», повістей «Отаман Крук» і «Чорторий», збірок оповідань «Краса життя», «Глум», «Дівчата одчайдушних днів».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eАвґсбурзькі роки стали найплідніщими в еміграційній біографії письменника: у 1946–1948 роках тут вийшли перевидання «Чорторию», «Війна», «Дівчата одчайдушних днів», «Стрибожа внука» і «Заметіль». За даними Diasporiana, книжку видано накладом автора. Цей примірник належав книгозбірні нью-йоркського Пласту на Другій авеню, куди його подарував Мирон Ясейко, і зберіг увесь бібліотечний апарат — дарчий напис, штампи, кишеньку з карткою.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589819085171,"sku":"KC-1905","price":850.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/BA86F812-9A08-4021-9038-23BFBC94BA32.jpg?v=1791151034"},{"product_id":"dudko-fedir-strybozha-vnuka-avgsburg-1948","title":"Дудко Федір. Стрибожа внука: оповідання з часів великого князя Ярослава Мудрого. Авґсбурґ, 1948","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«…за руським крайнебом, таємниче ховалася в далечіні чужа, туманна, загадкова безвість.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eФедір Дудко. Стрибожа внука: оповідання з часів великого князя Ярослава Мудрого \/ окладинка роботи С. Бабулевича.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eАвґсбурґ, 1948. — 88 с. Ціна на задній обкладинці — 7 нм.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці роботи С. Бабулевича: двоколірний друк чорним і бірюзово-блакитним — дніпровий пейзаж із темним високим берегом, кучерявими хмарами й п'ятьма човнами на воді, назва стилізованим старокиївським шрифтом; на задній обкладинці видавнича марка — монограма «ЯП» на тлі сувою. Обкладинка потерта вздовж корінця й по краях, кути злегка заокруглені, дрібні забруднення; задня обкладинка тонована, з рудими цятками. Папір рівномірно пожовклий, із волокнистими вкрапленнями, характерними для повоєнного паперу; залом біля корінцевого поля с. 46, загнутий верхній кут с. 80 — без утрати тексту. Угорі задньої обкладинки олівцевий напис. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПовість про Анну Ярославну — доньку Ярослава Мудрого, яка стала королевою Франції. Відкривається вона сценою в печерах над Дніпром: старий схимник вписує в літопис рядки про січу Ярослава зі Святополком і печенігами. Далі — київське віче, княжий суд, бенкет, за яким сидять норвезький королевич Гаральд, угорська королева Аґмунда, польська княгиня Доброніга й інші коронованих родів гості, і таємниця, якою митрополит Іларіон пов'язаний із княжною. Завершує книжку виїзд Анни до чужого краю: «добро і велич держави», нагадує їй митрополит, вимагають болючих, але конечних жертв. Історичні постаті й реалії пояснено в авторських примітках унизу сторінок. Під текстом стоїть дата 1935 — повість написано ще у Львові, а надруковано через тринадцять років, уже в еміграції.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eФедір Дудко (1885–1962) — прозаїк і журналіст родом із Чернігівщини, писав під псевдонімами Одуд, Ф. Карпенко, Шпак. У 1922–1939 роках жив у Львові й працював у бібліотеці НТШ, від 1944 року — у Німеччині, від 1949-го — у США. Автор тетралогії про визвольні змагання «В заграві», історичного роману «Великий гетьман» про Мазепу, збірок оповідань «Краса життя», «Глум», «Дівчата одчайдушних днів».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eАвґсбурзькі роки стали найплідніщими в еміграційній біографії письменника: тут вийшли «Отаман Крук», «Війна», «Великий гетьман», «Дівчата одчайдушних днів», «Заметіль» і «Стрибожа внука». Обкладинки «Стрибожої внуки» й «Заметілі» виконав той самий художник, С. Бабулевич, обидві книжки мають на звороті однакову марку «ЯП». Енциклопедія сучасної України фіксує цю повість лише в авґсбурзькому виданні 1948 року.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":67251933708659,"sku":"KC-2633","price":1200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/IMG_4027.jpg?v=1793224067"},{"product_id":"radzykevych-volodymyr-istoriia-ukrainskoi-literatury-ch-1-2-miunkhen-1947","title":"Радзикевич Володимир. Історія української літератури. Ч. 1–2. Мюнхен, 1947","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Мірою того, як високо піднявся народ у своєму культурному розвитку… — є його література.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВолодимир Радзикевич. Історія української літератури. Часть I: Давня і середня доба; Часть II: Нова доба.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМюнхен: Українське видавниче т-во «Вернигора», 1947. — Ч. I: 92 с.; ч. II: 158 с.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничих обкладинках із цупкого сірого паперу з вкрапленнями волокон: шрифтова композиція чорним — ім'я автора й назва між товстими лінійками, номер частини, видавнича монограма й підпис «Вид. т-во Вернигора». Блоки зшито нитками збоку, крізь корінцевий край. Ч. I: великий розвід від вологи на передній обкладинці навколо номера й монограми, менший — на титульному аркуші; папір рівномірно пожовклий, блок міцний. На титулі ч. I червоний штамп «A. Sawschynsky (20b) Hallendorf üb. Braunschweig, Lager 25, Britische Zone» і фіолетовий «Library of Michael Podworniak». Ч. II: рясні лисячі плями на обох обкладинках і на титульному аркуші, надриви й утрати паперу вздовж корінцевого краю передньої обкладинки; на с. 81 олівцеві підкреслення й плями на берегах. На титулі ч. II ім'я автора підкреслено олівцем, угорі олівцевий підпис власника, частково перекреслений; на внутрішньому боці задньої обкладинки чорнилом записано хронологію життя Тараса Шевченка, поряд олівцевий стовпчик скорочень із цифрами. Друковані ціни на задніх обкладинках: 6.80 (ч. I) і 8.— (ч. II). Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Комплект має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eШкільний курс історії української літератури, виданий у Мюнхені для гімназій у таборах для переміщених осіб. Частина I веде від усної словесності й княжого письменства через віршову літературу козацької доби, шкільну драму, вертеп і козацькі літописи до «Історії Русів» і Сковороди. Частина II — нова доба: від «Енеїди» Котляревського через Шевченка, Франка, Лесю Українку й Стефаника до років «першого буревію» 1914–1919 і двадцятих — Олеся, Тичини, Рильського, Маланюка, Миколи Хвильового й Миколи Куліша, яких в УРСР на той час уже не згадували.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВолодимир Радзикевич (1886–1966) — педагог, літературознавець і дитячий письменник, що підписувався псевдонімом Вуйко Влодко; дійсний член НТШ від 1932 року. У 1908–1939 роках викладав в Академічній гімназії у Львові, у 1929–1939 очолював «Учительську громаду». Після війни вчителював у таборових гімназіях у Німеччині, від 1950-го жив у Клівленді. Його «Історія української літератури» вперше вийшла у Львові 1922 року, перевидавалася там 1937 і 1942 року, 1947-го — у Німеччині, у 1955–1956 роках — у Детройті.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЦей комплект пройшов через руки кількох читачів ді-пі. Частина I мала власника в таборі Lager 25 у Галлендорфі біля Брауншвайґа, у британській зоні, — тобто книжка з мюнхенської, американської зони, перетнула межу окупаційних зон. Згодом вона потрапила до бібліотеки Михайла Подворняка — імовірно, того самого волинського емігранта, євангельського письменника й поета, автора двох десятків книжок і багатолітнього редактора «Християнського вісника» українських баптистів у Канаді. Частина II зберігає сліди шкільного вжитку: олівцеві підкреслення й записану від руки шпаргалку з датами Шевченкового життя — від «1840 — Кобзар (видає Мартос)» до «10.III.1861 — см.».\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589823639923,"sku":"KC-2599","price":3000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/CD3575C6-E072-4510-BFFA-182DD1C82C83.jpg?v=1793050978"},{"product_id":"polonska-vasylenko-palii-ta-mazepa-1949","title":"Полонська-Василенко Наталія. Палій та Мазепа. Авґсбурґ, 1949","description":"\u003cp\u003eН. Полонська-Василенко. Палій та Мазепа.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eАвґсбурґ: Накладом Т-ва Прихильників УВАН, 1949. — 12 с. — (Українська Вільна Академія Наук. Серія: Українська історія. Мазепа та його доба; збірник І, ч. 3). — 21 × 15 см. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з цупкого вохристого паперу: подвійна червона рамка, назва серії й заголовок чорним, у центрі — червона кругла марка УВАН із написом «Libera Academia Scientiarum Ucrainensis» і монограмою; задня сторонка чиста. Обкладинка з рівномірним віковим потемнінням, легкі потертості по краях і кутах, дрібні крапки забруднень угорі передньої сторонки; надривів і втрат паперу немає. Блок скріплений дротяними скобами, скоби з поверхневою іржею, зшивка тримає. Папір газетного ґатунку, пожовклий, крихкий по берегах. Написів, печаток і екслібрисів немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eРозвідка присвячена стосункам гетьмана Івана Мазепи з фастівським полковником Семеном Палієм — провідником правобережного козацтва, який підняв повстання проти польської влади й прагнув приєднати Правобережжя до Гетьманщини. Авторка розглядає арешт Палія 1704 року та його заслання до Сибіру, зіставляючи політичні розрахунки Мазепи з відомостями джерел, і показує, як цей епізод пізніше використовували в полемічній літературі проти гетьмана. Праця спирається на архівні матеріали, з якими дослідниця працювала ще в Києві до еміграції.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНаталія Полонська-Василенко (1884—1973) — історик, археолог, дійсний член НТШ і УВАН, професор Українського Вільного Університету в Мюнхені. До війни працювала в Києві — в Академії наук, Центральному архіві давніх актів, Інституті історії; у 1940-х виїхала на Захід. Авторка двотомної «Історії України» та десятків праць із історії Запорожжя, Південної України й Гетьманщини.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eБрошура належить до серії «Мазепа та його доба», яку Українська Вільна Академія Наук видавала в Авґсбурзі наприкінці 1940-х років у таборах переміщених осіб. Такі випуски друкували малими накладами на дешевому папері для розсилки членам і прихильникам Академії, тож комплектні примірники цієї серії трапляються рідко.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589829374323,"sku":"KC-2049","price":3500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0041-7576698326881789064.jpg?v=1791060050"},{"product_id":"zabarevskyi-lypynskyi-i-ioho-dumky-avgsburg-1946","title":"Забаревський М. Вячеслав Липинський і його думки про українську націю і державу. Авґсбурґ, [1946]","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Його критика — не безплодне руйнування сучасного, але творче будування кращої будучини».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМ. Забаревський. Вячеслав Липинський і його думки про українську націю і державу.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eАвґсбурґ: накладом Укр. Літопису, [1946]. — 51 с., 1 арк. портр.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці з кремового паперу: ім'я автора, назва й видавничі дані виведені червоним стилізованим шрифтом з орнаментальними розчерками. Перед текстом на окремому аркуші — фотопортрет Липинського. Обкладинка рясно вкрита лисячими плямками й тонуванням; корінець обклеєно смужкою коричневого паперу, внизу на ньому надрив із втратою. Краї задньої обкладинки й останнього аркуша обтріпані, з дрібними втратами паперу по верхньому й нижньому берегах. Корінцевий згин між портретом і першою сторінкою тексту підклеєно, по шву сліди клею. Папір рівномірно пожовклий, текст повний. На обох обкладинках штемпель «Division for Culture and Education \/ D P Camp „Falkenberg“», на передній також кругла фіолетова печатка й квадратний штемпель. Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання Дмитра Дорошенка. Брошура має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЗа псевдонімом «М. Забаревський» стоїть Дмитро Дорошенко — так він підписав популярний виклад політичної доктрини свого друга й однодумця В'ячеслава Липинського. Брошура починається з питання, яке мучило всю еміграцію: чому Литва, Естонія, Латвія, Чехія й Польща втримали свої держави, а сорокамільйонна Україна — ні? Відповідь Дорошенко веде за «Листами до братів-хліборобів»: вихід із «руїни» — лише в дідичному гетьманстві, «трудовій національній монархії», що стоїть над партіями й класами і персоніфікується в роді Скоропадських. Уперше праця вийшла у Відні 1925 року — ще до окремого видання самих «Листів» (1926).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДмитро Дорошенко (1882–1951) — історик і дипломат, міністр закордонних справ Української Держави 1918 року, разом із Липинським співзасновник Українського союзу хліборобів-державників (Відень, 1919). В'ячеслав Липинський (1882–1931) — історик і політичний мислитель, посол гетьманської держави у Відні, автор консервативної державницької концепції, на якій виросла вся гетьманська еміграція.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eАвґсбурзьке видання — друге, повоєнне: обсяг той самий, що й у віденського, обкладинка нова, оформлена стилізованим під давнину шрифтом. Саме тоді в Авґсбурзі Дорошенко очолив щойно засновану Українську вільну академію наук. Штемпель культурно-освітнього відділу табору ді-пі «Falkenberg» показує, що примірник пройшов через таборову бібліотеку. Такі брошури друкувалися на дешевому повоєнному папері, і примірники з бібліотечними штемпелями ді-пі трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589834846579,"sku":"KC-1432","price":2200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/E7823022-847A-4270-A446-5572C05F4B34.jpg?v=1792182653"},{"product_id":"krupnytskyi-borys-kulturne-zhyttia-hetman-apostol-kil","title":"Крупницький Борис. Культурне життя України за гетьмана Данила Апостола. Кіль, [1949]","description":"\u003cp\u003eКрупницький Борис. Культурне життя України за гетьмана Данила Апостола. — (Матеріяли до історії України; ч. 1).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКіль: Культурно-наукове видавництво Т. Омельченко — Ю. Тищенко, [1949]. — 10, [2] с. — 21,5 × 15,5 см. — Друкарня Т. Омельченко — Ю. Тищенко, Кіль. Друковано 500 примірників.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці з брунатного паперу: на передній сторінці подвійна чорна рамка, назва серії, ім'я автора й вихідні дані складені шрифтом, без ілюстрації; блок скріплено дротяними скобами. На задній сторінці зазначено головний склад видання — Alexander Kobasa, z. Hd. I. Boegl's Buchhandlung, Neumarkt i. d. Opt. Рівномірне пожовтіння паперу, дрібні потертості й поодинокі цятки забруднення на обкладинці, кути злегка зам'яті; блок міцний і чистий, надривів і втрат немає. На титульному аркуші чорний штамп «Leonid W. Bachynsky, 3425 Broadview Rd., Cleveland, Ohio U.S.A. 44109», його відбиток проступив на звороті. Олівцеві позначки збирача: «?» угорі передньої сторінки обкладинки та «20\/б» угорі задньої. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Брошура має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНарис про культуру Гетьманщини 1727—1734 років починається з відвертого застереження: самого Данила Апостола як мецената з Мазепою порівнювати не можна, тож ітиметься про культуру його часів, а не про його діяльність на цьому полі. Далі — Києво-Могилянська академія, яка за Мазепи мала до 2000 студентів, а після його переходу на шведський бік — 161; універсал Апостола 1729 року, що потверджував за монастирем і академією маєтності; українська історіографія Самійла Величка й Григорія Грабянки; анонімне «Краткое описание Малороссии»; драма «Милость Божія» 1728 року, представлена в київських школах і приписувана вчителеві поетики Теофанові Трофимовичу. Завершує брошуру перелік джерел і літератури — від Аскоченського й Вишневського до Чижевського, Січинського і Стешенка.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eБорис Крупницький (1894—1956) — історик козацької доби, дійсний член НТШ і УВАН, професор Українського вільного університету. Ця праця — відгалуження його монографії «Гетьман Данило Апостол і його доба», що вийшла в Авґсбурзі 1948 року: у виносці на першій сторінці автор відсилає читача саме до неї.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eБрошура відкрила серію «Матеріяли до історії України» культурно-наукового видавництва Т. Омельченка — Ю. Тищенка в Кілі, британська зона окупації Німеччини; складом опікувалася німецька книгарня в Неймаркті. Наклад — 500 примірників, зазначений на звороті титулу. Штамп на титулі, найпевніше, належить Леонідові Бачинському (1896—1989), організаторові Пласту на Закарпатті й засновникові Українського музею-архіву в Клівленді; індекс 44109 у відбитку означає, що штамп ставлено не раніше 1963 року.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589839040883,"sku":"KC-2358","price":2250.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0006-7576698326881789064.jpg?v=1791059925"},{"product_id":"kravtsiv-bohdan-hlosarii-sonety-1949-1974","title":"Кравців Богдан. Глосарій: сонети. Реґенсбурґ; Рутерфорд, 1949–1974","description":"\u003cp\u003eГлосарій, або Тлумачний словник таємних, призабутих і не завжди зрозумілих слів \/ зібрав у сонетах Богдан Кравців; віньєта, заставки і кінцівки Якова Гніздовського = Glossarium, or Dictionary of Obscure, Forgotten, and Often Misunderstood Words \/ sonets by Bohdan Krawciw.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eРеґенсбурґ — Рутерфорд: Сучасність, 1949–1974. — Іл. — Паралельний титульний аркуш англійською мовою; на обкладинці — «Ратісбона 1949».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці з кремово-жовтого паперу: на передній сторонці — рамка з переплетених кілець із літерами абетки, назва й імпринт, виписані червоною фарбою, і монограма художника «ЯГ»; на задній — абетка в плетінці червоним і чорний вузловий орнамент. Текст надруковано на щільному білому папері, кожен сонет обрамлено червоними заставками й кінцівками. Легке забруднення по правому краю передньої сторонки, нерівномірне тонування й дрібні цятки на задній сторонці, злегка загнутий нижній кут задньої сторонки. Блок міцний, внутрішні сторінки чисті. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес, а оформлення Якова Гніздовського становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eШістдесят сім сонетів, розставлених за абеткою, — від «Арґо» до «Ясиру»: кожен названо одним словом, яке поет вважав таємним, призабутим або хибно зрозумілим, і кожен відкриває епіграф — із Шевченка, Свідзінського, колядок чи весільних пісень. За цими словами — нижча демонологія (Відьма, Вовкулака, Домовик, Перелесник, Чугайстир), обрядовість (Коровай, Закладчини, Купала, Щедрівка), чарівне зілля (Барвінок, Іриця, Тирлич, Тройзілля) й історична пам'ять (Гуляй-Поле, Ґонта, Орда, Соловки, Ясир). Збірку відкриває присвята «Ладі моїй — усе ще під чужими зорями — на Різдво 1949 року», завершує авторська післямова.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eБогдан Кравців (1904–1975) — поет, журналіст і редактор, дійсний член НТШ. Член УВО, у 1928–1929 роках очолював Союз української націоналістичної молоді, зазнав ув'язнення від польської влади — звідти цикл тюремних сонетів у збірці «Сонети і строфи» (1933). У 1930-х редагував «Дажбог» і «Обрії», у 1940–1945 роках — берлінський «Голос»; 1949 року виїхав до США, працював в «Америці» та «Свободі», входив до редколегій «Сучасності» й «Енциклопедії українознавства», а наприкінці життя очолював «Сучасність». Сонет супроводжував його від «Променів» (1930) до вінка сонетів «Дзвенислава» (1962).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПодвійні місце й дата на титулі і є історією цієї книжки. Її задумано й оформлено 1949 року в Реґенсбурзі, де Кравців жив перед виїздом за океан; тоді ж Яків Гніздовський (1915–1985) виконав для неї обкладинку з абеткою в плетінці, заставки й кінцівки. Друком збірка вийшла через чверть століття у видавництві «Сучасність», коли автор жив у Рутерфорді, штат Нью-Джерсі, — обкладинка відтворює первісний проєкт із латинською назвою міста, «Ратісбона». Це остання збірка, що вийшла за життя поета: наступного року його не стало.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589840744819,"sku":"KC-1280","price":5500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/3A85A4A6-3FC4-4FB6-A701-3B2FD505AD6F.jpg?v=1792423847"},{"product_id":"karpenko-krynytsia-petro-polumiana-zemlia-miunkhen-1947","title":"Карпенко-Криниця Петро. Полум'яна земля: поезії. Мюнхен, 1947","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«На старих перехрестях бездолля і мли я посію відваги перебрані зерна…»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПетро Карпенко-Криниця. Полум'яна земля: поезії \/ літературний редактор Богдан Нижанківський; обкладинка Михайла Дмитренка.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМюнхен: Українська Видавнича Спілка в Мюнхені, 1947. — 64 с. — Друк: R. Oldenbourg, Graph. Betr. GmbH, München. На звороті титульного аркуша подано паралельну назву латинкою: Petro Karpenko-Krynyzja, «Earth in Flames».\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій ілюстрованій обкладинці: на передній сторонці двофарбовий — цегляно-червоний і чорний — рисунок у манері дереворізу, постать чоловіка на тлі полум'я, угорі ім'я автора, унизу назва декоративним шрифтом; у правому нижньому куті рисунка монограма художника. Забруднення й руді плями по всій площі обкладинки, темна пляма у верхньому правому куті передньої сторонки, задня сторонка густо поплямована, потемніння вздовж корінця, заломи й притуплені кути по нижньому краю. Папір рівномірно пожовклий, поодинокі заломи кутів аркушів. Блок міцний, текст чистий, без написів і печаток. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; обкладинка Михайла Дмитренка становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЗбірку складають дві частини. «Ритм часу» — лірика воєнних років, датована здебільшого 1944-м: «Зерна», «Розлука», «Відступ», «Візії», «Мій Бог», п'ятичастинна «Людина», «На чужих маґістралях». Друга частина, «Повстанці», — один із ранніх поетичних циклів про УПА: «Натхнення», «Вагони», «Перед походом», вісім поезій «З нотатника хорунжого», «Чекання», «Боєць», «Господарі міста». П'ята поезія «нотатника» відтворює бій на шосе між Дубном і Рівним, куди під плахтою мли входили ворожі колони.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПетро Карпенко-Криниця (справжнє прізвище Карпенко, 1917–2003) народився в селі Бакланова Муравійка на Чернігівщині, учителював, під час війни писав до чернігівської газети «Українське Полісся» і редагував «Іванківські вісті», а 1942 року видав у Чернігові першу збірку «Гримлять дороги». Від кінця 1943 року на еміграції: кінець війни зустрів остарбайтером, у Мюнхені співпрацював з «Українською трибуною» і редагував журнал «Авангард», 1950-го переїхав до США, де став одним із засновників об'єднання українських письменників «Слово». Від середини 1960-х через тяжку хворобу випав із літературного життя — еміграційні кола вважали поета померлим від 1968 року, хоча насправді він прожив до 2003-го.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e«Полум'яна земля» — друга збірка поета й перша, видана на еміграції. Літературним редактором був Богдан Нижанківський (1909–1986), поет і прозаїк, відомий також під псевдонімом Бабай; обкладинку виконав Михайло Дмитренко (1908–1997), учень Федора Кричевського, який у 1944–1950 роках жив у Мюнхені, а згодом здобув визнання у США як церковний маляр і портретист. Мюнхенські видання доби ді-пі друкувалися невеликими накладами на дешевому папері й до бібліотек в Україні не потрапляли.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589842317683,"sku":"KC-2278","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0030-206557538021328475.jpg?v=1791059468"},{"product_id":"barka-vasyl-apostoly-avgsburg-1946","title":"Барка Василь. Апостоли. Авґсбурґ, 1946","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Просохла по дощах земля південна, свята земля.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВасиль Барка. Апостоли: вірші з книги «Престольні свічі» \/ обкладинка роботи проф. О. Повстенка.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eАвґсбурґ: видання Івана Манила, 1946. — 47 с. — (Об'єднання українських письменників «МУР»; видавнича марка «Золота брама»). — Друкарня Дмитра Сажнина, Авґсбурґ. Ціна на задній обкладинці: 3 М.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці з жовтого паперу: чорна зубчаста рамка, червоним — прізвище автора, назва й триріжковий свічник із запаленими свічками, унизу рік. На задній сторонці видавнича марка «Золота брама» — брама між двох скель — і рядок «Об'єднання українських письменників — МУР». Блок зшито двома дротяними скобами. Потертості й заломи по краях обкладинки, надриви паперу вздовж корінцевого згину, лисячі плямки на задній сторонці, рівномірне пожовтіння паперу в блоці. Олівцеві цифри у верхньому куті передньої обкладинки й під рядком ціни на задній. На титульному аркуші фіолетовий штамп «Український музей-архів». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eДев'ятнадцять поезій, які, за приміткою до змісту, узято з книги «Престольні свічі»: «Апостоли», «Сходи сонця», «Дума», «Нонна», «Великомучениці Берліну», «В духовній каторзі», «О, милий світку мій!..», «В руїні смертний спокій», «Привиди з вітчизни», «Вдови», «Зорі і роси», «Еспанка», «Прокляття імператорові», «Гроза в горах», «Заріччя», «Поема дощу», «Осінь», «Чернечі свічі», «Різдвяна ніч». Частину текстів датовано 1944 роком. Євангельський сюжет відкриває збірку, а далі йдуть вірші про зруйновану батьківщину, бомбардований Берлін і вдів: християнська символіка тут накладається на щойно пережиту війну.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВасиль Барка (справжнє прізвище Очерет, 1908–2003) — поет і прозаїк, уродженець Полтавщини, згодом автор роману «Жовтий князь». Восени 1943 року виїхав на Захід, у повоєнній Німеччині ввійшов до Мистецького українського руху, а від 1950 року жив у США. «Апостоли» — його перша збірка, видана на еміграції.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнижку випущено під видавничою маркою МУРу «Золота брама», коштом Івана Манила, у друкарні Дмитра Сажнина в Авґсбурзі — одному з головних осередків української таборової книжки. Обкладинку виконав Олекса Повстенко (1902–1973), архітектор і дослідник Софії Київської. Про вихід збірки емігрантська преса повідомила вже 2 травня 1946 року. Друковані на тонкому таборовому папері в брошурі, такі видання збереглися погано.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589843530099,"sku":"KC-2241","price":2250.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0020-206557538021328475.jpg?v=1791059427"},{"product_id":"bachynskyi-leonid-pershi-kroky-blomberh-1949","title":"Бачинський Леонід. Перші кроки: матеріяли до проб. Бльомберг, 1949 — з дарчим написом","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Цю книжку написано саме в той час, коли всіх охопила гарячка виїзду в дальшу мандрівку.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСкавтм. Леонід Бачинський, І Кур. УПС. Перші кроки: матеріяли до проб.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eБльомберг: Пластове Видавництво «Молоде Життя» («Ватра»), 1949. — Не менш як 76 с.: іл. — Прибл. 24 × 17 см. — Друк: Ukrainian Printingshop «Sahrawa», Blomberg\/Lippe (Німеччина). — На звороті титулу: «Переглянуто Головним Командантом Пластунів і Головним Референтом Новаків»; апробата д-ра А. Фіґоля, голови Головної Пластової Старшини і референта видавництва УПУ. Наклад не зазначено. Точного обсягу в переглянутих джерелах не подано, тож пагінацію слід звірити з примірником.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці з кремового паперу: на передній сторінці автор, назва й вихідні дані складальним шрифтом, на задній — овальна видавнича марка з лілеєю і тризубом. Обкладинка забруднена, з бурою плямою близько 4 см у нижньому лівому куті передньої сторінки та дрібнішими плямками вище; надриви й потертості паперу у верхньому й нижньому кутах при корінці. Папір пожовклий, із поодинокими плямками; блок міцний, аркуші не відстають. На титульному аркуші дарчий напис чорнилом із датою 1.9.1954 і підписом «пласт. Я. Кришталович», під ним фіолетовий власницький штамп «Yaroslav Kryshtalovych, 1714 Clark Avenue, Cleveland 9, Ohio»; угорі того самого аркуша напис «пл. роз. Галя Яцишин». Повний текст дарчого напису читається нерівно й потребує звірки de visu. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання з дарчим написом і власницьким штампом клівлендського пластуна. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e«Перші кроки» — книжка не для дітей, а для їхнього виховника, і автор одразу застерігає, що це не підручник, а лише канва, пригадки, матеріял. Викладено весь шлях від прийняття новака до першої проби: згода батьків із готовим взірцем заяви, лікарська довідка, устрій роя з шести-десяти членів, обов'язки роєвого та діловодів, однострій за правильником УПН від 1 червня 1948 року, ведення книги роя, гігієна, новацькі гри. Окремим розділом подано взірцеву хроніку роя «Зайчики» 17 Гнізда УПН «Лісові звірята». Наприкінці — список пластової й дитячої літератури, з якого видно, що в 1945–1949 роках у Німеччині вийшло понад сімдесят українських дитячих книжечок.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЛеонід Бачинський (1896–1989) — педагог, природознавець, журналіст і бібліограф, у пластовому середовищі відомий як Вуйко Квак. Народився в Катеринославі, закінчив природничий факультет Київського університету, воював в Армії УНР. 1924 року заснував в Ужгороді пластове видавництво «Ватра», яким керував п'ять років, потім працював із молоддю в Галичині. По війні був інспектором українських середніх шкіл британської зони окупації, згодом переїхав до США, де 1957 року видав «Українську пресу в Клівленді»; помер у Денвері. Дійсний член НТШ, відзначений найвищими пластовими нагородами.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eБльомберг у Ліппе був одним з осередків української видавничої справи в британській зоні окупації; книжку надруковано там-таки, в українській друкарні «Sahrawa». Марка на титулі подвійна: «Молоде Життя» — пластове видавництво, назване за журналом, що виходив у Львові від початку 1920-х років і був продовжений на еміграції, а «Ватра» в дужках повертає ужгородську марку самого Бачинського. Видання доби «ді-пі» друкувалися малими накладами на дешевому папері й у м'яких обкладинках, розходилися по таборах, які за кілька років спорожніли, тому збереглися погано. Цей примірник має ще й виразний слід побутування — він осів у клівлендській українській громаді, куди згодом перебрався й сам автор.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589844742515,"sku":"KC-2201","price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0045-3679958751691467828.jpg?v=1791059544"},{"product_id":"kholmskyi-krypiakevych-istoriia-ukrainy-miunkhen-1949","title":"Холмський Іван [Крип'якевич]. Історія України: у конспіративній оправі. Мюнхен, 1949","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Україна творила найдальше на схід висунутий бастіон європейської культури».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eІван Холмський [Іван Крип'якевич]. Історія України.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМюнхен: Українське Видавництво, 1949. — 364 с. — (Бібліотека українознавства Наукового товариства ім. Шевченка; ч. 2). Наклад не зазначено. Останній звірений з фотографій аркуш блока — с. 360; повний обсяг подано за бібліографією і потребує звірки з примірником.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПримірник у конспіративній оправі: блок мюнхенського видання вміщено в оправу радянської книжки «Історія держави і права Української РСР (1917–1960)» (Київ: Видавництво Академії наук УРСР, 1961) — бордове полотно, назва золотим тисненням на передній палітурці й корінці, сліпе тиснення рослинної віньєтки. Разом з оправою в примірнику збережено титульний аркуш, аркуш передмови та аркуш вихідних відомостей цього радянського видання (тираж 7000, підписано до друку 14.10.1961, ціна 2 крб. 60 коп.). Полотно з легкими потертостями по краях, кути ледь побиті, на задній палітурці дрібна зеленувата пляма у верхньому куті. Папір із природним пожовтінням, помітне просвічування друку з обороту аркушів. Блок міцний, аркуші чисті, без надривів; написів, печаток і екслібрисів на сфотографованих аркушах немає. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; конспіративна оправа надає примірникові окремого документального значення.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПід палітуркою радянської академічної монографії 1961 року — заборонена в УРСР еміграційна книжка. «Історія України» Івана Холмського потрапляла до літератури спеціального зберігання, і приватне тримання такого мюнхенського видання було небезпечним. Тому блок оправлено в палітурку дозволеної книжки й доповнено її титулом, передмовою та вихідними відомостями: на полиці й при побіжному перегляді том читається як академічна праця про радянське право. Хто це зробив — видавці на Заході, що переправляли книжки в Україну, чи власник уже в УРСР — з фотографій не встановити; питання потребує огляду de visu (шитво, форзаци, спосіб уклеювання радянських аркушів).\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСама праця — суцільний виклад історії України від родово-племінних часів до 1914 року: княжа держава, литовсько-польська доба, козаччина з її правом і судівництвом, XIX століття, завершальний розділ про культуру й роль України в Європі. Автор писав її у Львові в 1941–1943 роках і передав «Українському Видавництву»; книжка вийшла другим числом серії «Бібліотека українознавства» НТШ. В Україні її перевидали аж 1990 року у Львові.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПід іменем «Іван Холмський» стоїть Іван Крип'якевич (1886–1967) — історик, дійсний член НТШ, згодом академік АН УРСР і директор Інституту суспільних наук у Львові. Псевдонім не був літературною забаганкою: автор лишався в радянському Львові, і власне ім'я на мюнхенському титулі означало б репресії для нього й родини.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589845463411,"sku":"KC-2177","price":13500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0032-3679958751691467828.jpg?v=1791059501"},{"product_id":"vaild-oskar-veleten-sebeliub-regensburg-1947","title":"Вайлд Оскар. Велетень-себелюб. Реґенсбурґ, 1947","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Усі діти добрі та гарні, поганих і злих дітей нема»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОскар Вайлд. Велетень-себелюб \/ переклав з англійської мови Михайло Лотоцький.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e[Реґенсбурґ]: накладом Видавничої Спілки «Українське Слово», 1947. — 16 с.: іл.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці, надрукованій двома фарбами, зеленою й коричневою: хоровод дітей в українському вбранні під квітучими деревами, внизу монограма художника «МБ»; назва на обкладинці набрана як «Велитень себелюб». Обкладинка чиста й щільна, з дрібною темною цяткою біля імені автора. На титульному аркуші забруднення у верхньому правому куті. Папір пожовклий, з вкрапленнями й поодинокими лисячими плямками. Блок цілий, утрат немає. На задній обкладинці олівцем «850». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e«Велетень-себелюб» (The Selfish Giant) — казка зі збірки Оскара Вайлда «Щасливий принц та інші казки» (1888). Велетень проганяє дітей зі свого саду й обгороджує його, і в саду назавжди лишається зима; весна вертається тільки тоді, коли він сам садовить на дерево малого хлопчика. Через багато років саме той хлопчик забирає велетня до раю. Художник цього видання переніс казку в українське село: на обкладинці й двох повносторінкових ілюстраціях у манері лінориту — діти в сорочках і віночках, плетений тин замість муру, вусатий велетень у вишиванці.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОскар Вайлд (1854–1900) — ірландський письменник, автор «Портрета Доріана Ґрея», чиї казки давно стали дитячою класикою. Брошуру відкриває передмова «Про Оскара Вайлда», яка представляє його як великого приятеля дітей і подає дату народження 15 жовтня 1856 року; насправді Вайлд народився 16 жовтня 1854-го.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидавнича Спілка «Українське Слово» працювала в Реґенсбурзі; на задній обкладинці — її адреса в Ганггоферзідлунгу, великому українському таборі ді-пі, і перелік «Книжок для молоді»: «Кобзар» Шевченка, «Захар Беркут» Франка, повісті Андрія Чайковського, Адріана Кащенка, Юрія Косача, Федора Дудка, Теодосія Осьмачки, «Історія України» Івана Крип'якевича і ще одна казка Вайлда — «Зоряний хлопчина». Ціни в переліку — у німецьких марках, від 3,50 до 14 НМ. Унизу стоїть дозвіл американської військової адміністрації (HQ EUCOM Civil Affairs Division) від липня 1947 року — без такої ліцензії таборові видавництва друкувати не могли. Тонкі дитячі брошури ді-пі зачитували й передавали з рук у руки, тож у доброму стані вони трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589856047475,"sku":"KC-1659","price":800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/IMG_3673.jpg?v=1793140953"},{"product_id":"tvein-mark-hromy-opovidannia-nimechchyna-1948","title":"Твейн Марк. Громи: оповідання. Німеччина, 1948","description":"\u003cp\u003eМарк Твейн. Громи: оповідання.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eНімеччина: Видавництво «Дніпро», 1948. — 56 с. — (Бібліотека закордонної літератури). — 20,5 × 14,5 см. Перекладача не зазначено.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці: кольорова ілюстрація — блискавка, що б'є серед гнутих вітром дерев, назва жовтими літерами на синьому тлі; у правому нижньому куті невеликий знак-монограма. Задня обкладинка без оформлення. Обкладинка потерта по краях, дрібна втрата паперу на верхньому краї; задня сторона тонована, з плямками й забрудненнями. Папір дешевий, з деревними вкрапленнями, рівномірно пожовклий; береги окремих аркушів із дрібними надривами й заломами без утрати тексту. Блок міцний. Через корінець на обидві сторони обкладинки заходить бібліотечна наліпка з синьою подвійною рамкою і номером «244», вписаним чорнилом. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЗаголовна гумореска «Громи» — це «Місіс Мак-Вільямс і блискавка» (1880): під час грози дружина оповідача змушує чоловіка виконувати безглузді «протиблискавичні» приписи — саме цей сюжет і обіграно на обкладинці. Поруч — «Як я редагував часопис в Теннесе» (1869) про редакцію, де полеміку ведуть пістолетами, «Як я секретарював у сенатора» (1868) і «Моя виборча рекомендація» — відома в інших перекладах як «Як мене обирали губернатором» (1870), де кандидата незалежних газети за кілька днів роблять кривоприсяжником, злодієм і п'яницею. Відкриває збірку «Смертний присуд» — пізня новела «Диск смерті» (1901) з доби Олівера Кромвеля.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМарк Твейн — так ім'я подано на титулі; сучасна форма — Марк Твен, справжнє ім'я — Семюел Ленгорн Клеменс (1835–1910). Американський письменник-гуморист, автор «Пригод Тома Сойєра» і «Пригод Гекльберрі Фінна». Більшість цих гуморесок написано наприкінці 1860-х, коли він працював газетярем, а в 1867–1868 роках сам був секретарем сенатора від Невади Вільяма Стюарта у Вашингтоні — звідси й «секретарська» історія.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнижка вийшла в серії «Бібліотека закордонної літератури» українського видавництва «Дніпро» в повоєнній Німеччині; місто на титулі не зазначено. Того ж 1948 року в серії вийшов «Смок Беллю» Джека Лондона, і в його видавничій рекламі «Громи» значаться як гумористичні оповідання на 56 сторінок ціною 0,70. Перекладна література ді-пі видавництв друкувалася на дешевому папері невеликими накладами й нині трапляється нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589856113011,"sku":"KC-1657","price":800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/D940E779-6BFE-43FC-B800-ABD4725AE6F4.jpg?v=1791150704"},{"product_id":"kotsiubynskyi-pro-dvokh-tsapkiv-dvi-kizochky-miunkhen-1946","title":"Коцюбинський Михайло. Про двох цапків; Дві кізочки. Мюнхен; Нюрнберг, 1946","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«А через річку кладка. Така вузенька, що тільки один може перейти, а двом тісно.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМихайло Коцюбинський. Про двох цапків; Дві кізочки \/ малюнки О. Судомори.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМюнхен; Нюрнберг: видавництво «Нашим дітям», 1946. — [12] с.: кольор. іл. — Альбомний формат. — На задній обкладинці: «В-во „Нашим дітям“ Мюнхен-Карльсфельд»; на звороті задньої обкладинки ціна «4,- РМ» і дозвіл «With permision of U.N.R.R.A. Team 558».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з цупкого паперу, друк у три фарби — синю, салатову й сіро-коричневу. На передній сторонці біла й темна кізочки тягнуться до гілки під півколом із назвою, довкола — вишивкові хрестики й орнаментальні розетки; на задній — квітковий букет у вазоні між двома вишитими смугами. Потертості країв і кутів обкладинки, невелика втрата паперу в нижньому зовнішньому куті передньої обкладинки. Папір тонований, з природними вкрапленнями волокон і поодинокими цятками; на зовнішньому березі першої сторінки тексту — сліди салатової фарби. На звороті задньої обкладинки олівцем «150», на задній обкладинці олівцем «1.–». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; ілюстрації Охріма Судомори становлять самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eДві казочки Михайла Коцюбинського (1864–1913) про впертість і поступливість, складені як пара. Білий і чорний цапки сходяться посеред вузької кладки над річкою, б'ються лобами й рогами — і обидва падають у воду. Дві кізочки, зустрівшись на стежці між урвищем і крутою горою, розминаються: одна лягає й притискається до гори, друга обережно переступає через неї. Кожен епізод — окрема сторінка з великою ілюстрацією на всю ширину й одним-двома рядками тексту під нею.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМалюнки належать Охрімові Судоморі (1889–1968) — графікові з Борисполя, вихованцеві лаврської іконописної майстерні, якого за вишукану лінію називали «українським Бердслеєм»; найвідоміші його книжки — «Війна грибів з жуками» (1919) і «Прибадашка» (1920). 1943 року він переїхав до Львова й ілюстрував дитячі казки Українського видавництва та журнал «Малі друзі», а 1945–1948 років уже працював у Харкові; 1949-го його заарештували й засудили до 25 років ув'язнення, звільнили за амністією 1955 року. Мюнхенська книжечка вийшла з його малюнками тоді, коли сам художник був по інший бік кордону.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидавництво «Нашим дітям» заснував 1945 року в Мюнхені Богдан Гошовський — той самий, хто у Львові вів серію «Моя книжечка» і редагував «Малі друзі»; від 1946 року це видавнича марка Об'єднання працівників дитячої літератури ім. Л. Глібова. Вихідні дані тут подвійні: на звороті передньої обкладинки машинописом надруковано «Мюнхен Нюрнберг, 1946», а на задній обкладинці стоїть «Мюнхен-Карльсфельд». Книжку друкували для дітей у таборах переміщених осіб, з дозволу UNRRA — адміністрації, що ці табори опікувала.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589858111859,"sku":"KC-1574","price":10500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0020-7845788405581038273.jpg?v=1791058858"},{"product_id":"teliha-olena-dusha-na-storozhi-miunkhen-1946","title":"Теліга Олена. Душа на сторожі: вибір з поезій. [Мюнхен], 1946","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Душа з розбігу стане на сторожі, \/ Щоб обережно, але гостро стежить…»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОлена Теліга. Душа на сторожі: вибір з поезій.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e[Мюнхен]: Культура, 1946. — 31 с.: портр. — Видавнича марка: тризуб.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці: кремовий папір, у чорній лінійній рамці з квадратами на кутах — червоне поле з рисованими літерами імені авторки, назви й року. Фронтиспис — фотопортрет поетки. Текст передрукований на машинці й відтворений друком, заголовки віршів рисовані від руки; у змісті первісний стовпчик нумерації затулено темними смугами. Рівномірне пожовтіння повоєнного паперу, дрібні рудуваті плямки по нижньому й правому краях задньої обкладинки, легка потертість у нижньому правому куті задньої сторонки. Блок міцний, сторінки чисті, без написів і печаток. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПерше видання першої книжки поетки. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЗа життя Олена Теліга не видала жодної книжки: перша збірка її поезій вийшла через чотири роки після того, як поетку розстріляли в Києві. Як сказано у вступному слові, вірші зберіг один із її «революційних друзів», і разом вони мали показати шлях від «молодечих поривів за далекими обріями» до організованої боротьби. У збірці двадцять три вірші, серед них «Поворот», рядок з якого дав книжці назву, «Лист» із присвятою Леонідові Мосендзу, «Сучасникам», «Мужчинам», «Засудженим». Епіграфом винесено рядок Лесі Українки «Повстанем, бо душа повстане!».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОлена Теліга (1906–1942) — поетка, публіцистка й літературна критикиня. 1922 року виїхала з Києва на еміграцію, навчалася в Українському високому педагогічному інституті в Празі, згодом жила у Варшаві; від 1933 року друкувалася переважно у «Віснику» Дмитра Донцова. У 1939–1941 роках у Кракові очолювала літературно-мистецьке товариство «Зарево» і разом з Олегом Ольжичем працювала в культурній референтурі Проводу українських націоналістів. Восени 1941-го з похідними групами ОУН прибула до Києва, очолила Спілку українських письменників і редагувала тижневик «Літаври». У лютому 1942 року гестапо заарештувало її разом із чоловіком Михайлом Телігою; обох розстріляли в Бабиному Яру.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижку випустило видавництво «Культура» в повоєнній Німеччині; місця друку на титулі немає, бібліографія подає Мюнхен. Збірку зроблено засобами, доступними видавцям доби ді-пі: машинописний текст, назви віршів, виведені від руки, обкладинка з декоративним рисованим шрифтом. Наступного, 1947 року на еміграції вийшла друга збірка поетки — «Прапори духа».\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589858636147,"sku":"KC-1554","price":1200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":false}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/E64F2634-3338-4226-B27D-1551F30FB9D0.jpg?v=1791132648"},{"product_id":"pidhainyi-semen-nedostriliani-novyi-ulm-1949","title":"Підгайний Семен. Недостріляні: у 2 частинах. [Новий Ульм], 1949","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Так, не по-пригодницькому, банально почалися мої пригоди на Чернишевській вулиці 1933, чорного для нашої нації, року.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСемен Підгайний. Недостріляні. Частина перша; Частина друга.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e[Новий Ульм]: Видавництво «Україна», 1949. — Ч. 1: 130 с.; ч. 2: 128 с. — На звороті титулів: «Всі права застережені за автором». Ціна на задній обкладинці — 4 НМ.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДві частини в оригінальних видавничих обкладинках із сірого паперу: рукописна назва чорним, під нею малюнок заґратованого тюремного вікна в цегляній кладці; на шмуцтитулах — видавнича марка «Видавництво Україна». Обкладинки потерті, з витертостями по краях і корінцях; на передній обкладинці ч. 2 бурі розводи від вологи у верхній половині; на задній обкладинці однієї з частин лисячі плямки, розводи від вологи по нижньому краю й надрив біля корінця в нижньому куті; передній край задньої обкладинки ч. 2 обтріпаний, з дрібними втратами паперу. Блоки міцні, папір із природним пожовтінням, текст без утрат. На с. 128 ч. 2 наклеєно друковану смужку з текстом молитви «Владико неба і землі». На задніх обкладинках обох частин — олівцеві позначки в овалі. На титулі ч. 1 фіолетовий штамп «Verlag „Sučasna Ukrajina“ (13b) München 2, Karlsplatz 8\/III». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e«Недостріляними» Підгайний назвав тих зі свого покоління, хто пройшов в'язницю ГПУ й Соловки 1930-х і вцілів. Перша частина починається в камері № 67 на Чернишевській вулиці в Харкові, куди автора привезли взимку 1933 року, і закінчується розстрілом селянина-«христосика» Филимона Подоляки. Друга відкривається розділом «Над білим домом чорні прапори» й доводить оповідь до розпорошення в'язнів по штрафних командировках Білбалтлагу та ліквідації соловецької тюрми, коли острови перетворили на військово-морську базу. Завершують її слова «Кінець першої книги»: обидві частини автор мислив як першу книгу ширшого твору. Дослідники відзначають, що розсекречені в 1990-х роках справи соловчан підтвердили зміст спогадів.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСемен Підгайний (1907–1965) — історик, археограф, публіцист. Заарештований 1933 року, до 1941-го перебував у соловецьких таборах. З 1944 року на еміграції, з 1949-го в Канаді; член Української революційно-демократичної партії, один із засновників Спілки українських жертв російського комуністичного терору, редактор двотомника «The Black Deeds of the Kremlin» (Детройт — Торонто, 1953–1955). Помер у Торонто.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМісця видання на титулах немає; «Енциклопедія історії України» називає Новий Ульм. Штамп на титулі першої частини належить видавництву мюнхенського двотижневика «Сучасна Україна» (1951–1960), який видавало Закордонне представництво УГВР, — тобто примірник пройшов через еміграційну книжкову мережу Мюнхена вже в 1950-х. Друковані на дешевому папері в м'яких обкладинках, ді-пі видання збереглися погано, і обидві частини разом трапляються рідше за окремі.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589859291507,"sku":"KC-1526","price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0004-7845788405581038273.jpg?v=1791058815"},{"product_id":"dudko-fedir-velykyi-hetman-avgsburg-1948","title":"Дудко Федір. Великий гетьман: історичний роман. Авґсбурґ, 1948","description":"\u003cp\u003eФедір Дудко. Великий гетьман: історичний роман. Третє, виправлене автором, видання.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eАвґсбурґ: накладом Гуртівні паперу, 1948. — 216 с. — 21 × 15 × 1,2 см.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці: на кремовому тлі заголовок стилізованим уставом і герб — червоно-золотий картуш із тризубом і козацькою зброєю; на задній кришці кругла видавнича марка з монограмою. Помітні потертості й забруднення обкладинки, потемніння країв, згини й дрібні надриви по краях кришок і корінця, папір крихкий і пожовклий — типовий для таборового друку; блок тримається, текст читається повністю, написів і печаток немає. Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність як зразок табірного книговидання доби «ді-пі».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eРоман про Богдана Хмельницького й початок Визвольної війни — один із найпопулярніших українських історичних романів міжвоєння, який автор устиг переробити й перевидати вже в еміграції. Третє видання 1948 року вийшло в Авґсбурзі, одному з головних осередків українського табірного життя в американській зоні окупації Німеччини.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eФедір Дудко (1885–1962) — прозаїк родом із Чернігівщини, учасник визвольних змагань, від 1920-х у Празі й Варшаві, від 1945-го в таборах Німеччини, згодом у США. Автор романів «Квітка з поля», «Отаман Крук», «Великий гетьман», «Прірва».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eТаборові видання друкувалися на дешевому папері невеликими накладами й майже не потрапляли до бібліотек, тому вцілілі примірники — навіть із потертостями — становлять інтерес для дослідників української еміграції повоєнних років.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589859717491,"sku":"KC-1509","price":800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":false}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0047-530816711845891967.jpg?v=1791058977"},{"product_id":"za-zaliznoiu-zavisoiu-zvit-pro-skhidniu-evropu-avgsburg-1948","title":"За залізною завісою: звіт про східню Европу. Авґсбурґ, 1948","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«…фраза про „залізну завісу“ означає невідповідне спрощення.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЗа залізною завісою: звіт про східню Европу американських кореспондентів Вальтера Керра, Неда Ресселла, Ресселла Гілла і Вілляма Етвуда.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eАвґсбурґ: «Пу-Гу», 1948. — 64 с.: табл. — Gedruckt bei Hieronymus Mühlberger in Augsburg, 3. 1948.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці: на передній сторонці фотографія трьох озброєних військових, знятих зі спини на міській вулиці, і назва чорним шрифтом; задня сторонка теракотова, з друкованою ціною «Ціна 4 н. м.». Зошит скріплено збоку чотирма скобами, довкола скоб іржаві плями; корінець підклеєно смужками стрічки — тканинної вгорі передньої сторонки, прозорої вгорі й унизу задньої. Розводи від вологи на нижньому полі передньої обкладинки, хвилястий слід вологи посередині титульного аркуша й перших сторінок, легший — угорі с. 10–11. Потертості й дрібні подряпини задньої обкладинки, затерті кути. Повоєнний папір із вкрапленнями, рівномірно пожовклий; блок міцний, утрат немає. На останньому аркуші олівцем «1550 грн». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eРадянський командувач в Угорщині приймає американських офіцерів і показує їм таємні мапи; один із гостей навмисне забуває шапку, повертається за три години — і застає порожні кімнати: штабу вже немає. Цим епізодом відкривається розділ про роль радянської армії у звіті, який улітку 1947 року зібрала для «Нью-Йорк Геральд Трибюн» четвірка її кореспондентів. Вальтер Керр (1911–2003) і Нед Ресселл об'їхали Угорщину, Болгарію та Югославію, Ресселл Гілл і Вільям Етвуд (1919–1989) — Фінляндію, Польщу, Чехо-Словаччину й Австрію; Гілл окремо збирав у Берліні дані про радянську окупаційну зону. Статті вийшли без індивідуальних підписів, під спільною відповідальністю всіх чотирьох.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eДванадцять розділів простежують, як комуністичні партії брали владу у восьми країнах: таблиця радянських і місцевих збройних сил, «схема захоплення влади» у дві стадії — легальну підготовчу й насильницьку, опозиція, загроза основним правам людини, боротьба ідей, одержавлення господарства (у Югославії 95 %, у Фінляндії не більше 12 %), відповідь на план Маршалла, праця американських дипломатів і політика Сполучених Штатів. Самі автори застерігають, що Східна Европа не є цілістю, а вислів про «залізну завісу» спрощує картину, — і саме його український видавець виніс у назву.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eБрошуру надруковано в березні 1948 року, за кілька тижнів після лютневого комуністичного перевороту в Празі, тож фраза про Чехо-Словаччину, яка «нагадувала нам тоді США», читалася вже як історія. Видало її авґсбурзьке «Пу-Гу» — редакція однойменного ілюстрованого тижневика В. Чарнецького, першого розважально-ілюстрованого журналу української еміграції, яка паралельно випускала переклади; того ж року в тій самій друкарні Мюльберґера вийшли «Останні дні Гітлера» Г. Р. Тревор-Ропера.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589860307315,"sku":"KC-1483","price":950.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/60FF25F6-8528-4DC8-BBA7-8B194D74053D.jpg?v=1791142003"},{"product_id":"balei-petro-pan-rehensburh-1948","title":"Балей Петро. Пан: збірка. Реґенсбурґ, 1948","description":"\u003cp\u003eПетро Балей. Пан: збірка \/ обкладинка Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eРеґенсбурґ: накладом видавничої спілки «Українське Слово», 1948. — 123 с.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці роботи Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання доби ді-пі: книжку надруковано в Реґенсбурґу 1948 року, коли тисячі українців жили в таборах переміщених осіб у Німеччині й видавали там газети, журнали та книжки на дешевому повоєнному папері. Такі видання розходилися малими накладами серед табірної громади і збереглися значно гірше за пізніші американські й канадські.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПетро Балей — письменник і громадський діяч націоналістичного середовища, у роки Другої світової війни політв'язень Аушвіцу. Згодом він виїхав до Північної Америки; під псевдонімом Паладій Осинка видав альбом рисунків-карикатур про табірне життя в Аушвіці.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОбкладинку виконав Яків Гніздовський (1915–1985), який у ті самі роки жив у таборах ді-пі й оформлював книжки для українських видавництв у Німеччині, до виїзду до США 1949 року.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589860569459,"sku":"KC-1471","price":800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0-34828-8188784-0.jpg?v=1788303341"},{"product_id":"chaplenko-vasyl-gava-isko-1949","title":"Чапленко Василь. Ґава Їсько: віршована бувальщина. [Німеччина], 1949","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Ні, сміятись, друзі, варто! Нехай плачуть вороги!»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВасиль Чапленко. Ґава Їсько: віршована бувальщина \/ обкладинка роботи М. Григорієва.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e[Німеччина]: видання автора, 1949. — 84 с.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з вохристого паперу: рисунок брунатною фарбою — постать вояка з рушницею і сокирою, назва мальованим шрифтом, ім'я автора в плашці; на задній сторонці в рамці перелік десяти книжок автора. Блок зшито дротом. Папір пожовклий, з розсіяними лисячими плямками, найгустішими на титульному аркуші; надриви й заломи по верхньому куті вільного аркуша обкладинки, кути притерті. На передній сторонці бібліотечна наліпка з шифром «УВАН 8 43 Ґа 1949», на титульному аркуші збляклий прямокутний штамп. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книжка має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСатирична поема про сільського бідака Їська Ґаву, якого революційні роки жбурляють від одного табору до іншого: він радіє «справжній волі» й гасла «Хай живуть трудящі» бере до серця близько, аж поки на параді в шлику й синьому жупані його не хапають озброєні матроси; далі — полонений під наганом, постріл «чекіста», Соловки, привид запорозької Січі на засланні з останнім кошовим Кальнишем. «Заспів» відкрито ставить твір у ряд за «співцем Енея» і Гоголем: сміятися з безголов'я, щоб плакали вороги.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВасиль Чапленко, справжнє прізвище Чапля (1900–1990), — мовознавець, прозаїк і літературний критик. Очолював кафедру мовознавства в Луганському педінституті, працював в Ашгабаді, Ворошиловську й П'ятигорську; 1945 року опинився на Заході, у таборах ді-пі викладав мовознавство в Авґсбурзі й редагував газету «Наше життя», від 1950-х жив у Нью-Йорку. Автор повістей «Пиворіз», «Чорноморці», «Люди в тенетах» та студії «Пропащі сили».\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнижку автор видав власним коштом у Німеччині, в час найбільшого розсіяння української еміграції; на звороті обкладинки застережено, що наголоси в тексті з технічних причин позначено курсивними літерами — слід убогої таборової друкарської бази. Примірник походить із бібліотеки Української Вільної Академії Наук: на обкладинці збережено її шифрову наліпку.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589861192051,"sku":"KC-1440","price":800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0037-530816711845891967.jpg?v=1791058935"},{"product_id":"orest-mykhailo-dusha-i-dolia-avgsburg-1946","title":"Орест Михайло. Душа і доля. Авґсбурґ, 1946","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«І полетіло б серце, білий голуб, до лісу вічности, до рідного гнізда.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМихайло Орест. Душа і доля.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eАвґсбурґ: видавництво «Брама Софії», 1946. — 111 с. — Накладом «Українського Церковного Видавництва». — З друкарні Д. Сажнина, Авґсбурґ. — На звороті титульного аркуша паралельна назва англійською: M. Orest. Soul and Destiny: Ukrainian Poems. Ціна на задній обкладинці: 5 РМ.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з цупкого паперу: подвійна декоративна рамка, друкована чорним і синім, назва синім, у центрі дубова гілка у промінчастому вінку; на задній сторонці видавнича марка «Брама Софії» — барокова брама у восьмикутнику. Обкладинка потемніла й забруднена, з рудуватими плямами, кути побиті, у нижньому правому куті передньої сторонки втрата паперу по краю. Папір рівномірно пожовклий, блок міцний, сторінки чисті, без надривів. На передній обкладинці, титульному аркуші й с. 3 чорнилом інвентарний номер «№ 2271», на задній сторонці олівцем «5-». На обкладинці й титулі синій круглий штамп «YMCA YWCA Ukrainian. Schleißheim-Feldmoching», на титулі й с. 3 — червоний трикутний штамп із написом латинкою, де читаються слова «Ukrainian» і «Organization». На титульному аркуші власницький підпис зеленим чорнилом. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання, друга поетична збірка автора. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВірші цієї книжки автор відновлював із пам'яті: написані в Україні в передвоєнні роки, вони лишилися без рукописів, а сам Орест вийшов на волю з Біломорканалу аж у червні 1941-го. Під поезіями стоять авторські дати — у примірнику видно 1932 і 1935. Збірку складено циклами, перший має назву «Перша сув'язь»; наскрізні її образи — ліс, озеро, світло, дим над долиною, і саме за них Ореста згодом назвуть «поетом лісу». Завершує книжку вірш «Добро безумне»: після безумства злочинів, каже поет, мусить прийти й безумство добра.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМихайло Орест — псевдонім Михайла Зерова (1901–1963), молодшого брата Миколи Зерова. Народився в Зінькові на Полтавщині, закінчив Київський інститут народної освіти, вчителював. Двічі був арештований: улітку 1929 року провів дев'ять місяців у Лук'янівській в'язниці, у червні 1938-го дістав три роки за «антирадянську агітацію». В Україні власних віршів не друкував жодного разу — перша його збірка «Луни літ» вийшла 1944 року у Львові й Кракові, друга — оця.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eАвґсбурґ 1946 року — одне з головних міст «планети Ді-Пі»: саме тут у січні відбулася перша конференція МУРу. «Брама Софії» друкувала книжку на дешевому таборовому папері, малим накладом, з англійською паралельною назвою на звороті титулу — щоб збірку можна було показати й чужомовному читачеві. В Авґсбурзі Орест прожив до смерті 1963 року; 1994-го його прах перепоховали в Києві. Штампи на цьому примірнику ведуть до українського YMCA у таборі Шляйсгайм-Фельдмохінг під Мюнхеном.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589861618035,"sku":"KC-1422","price":3600.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0034-530816711845891967.jpg?v=1791058934"},{"product_id":"simpson-dzhordzh-v-ukraina-avgsburg-1946","title":"Сімпсон Джордж В. Україна: історичний та географічний атлас. Авґсбурґ, 1946","description":"\u003cp\u003eДж. В. Сімпсон, професор університету в Саскачевані. Україна: серія мап і пояснень, що з'ясовують історичне значення й сучасне географічне становище українського народу \/ переклав А. Штефан; мапи нарисував А. В. Девей із Сескатуну.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eАвґсбурґ: «Українська книга», 1946. — 20 чорно-білих мап із поясненнями. — Друкарня Präbst-Aigner, Augsburg, Frauentorstrasse 49. — Видано з дозволу UNRRA, Team 114. Переклад за дозволом автора, з видання Oxford University Press 1941 року (передрук, червень 1942).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці з кремового паперу: рисунок оливково-зеленим і темно-брунатним — степовий обрій із селом і церквою, річка, стрілка з півдня й напис «Чорне море»; блок скріплено дротяними скобами. Папір рівномірно пожовклий. Обкладинка забруднена, з плямками по верхньому краю, залом і надрив із утратою паперу в нижньому куті задньої сторонки, надрив по лівому краю. Блок міцний, аркуші чисті, без написів і печаток. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eАтлас будує свій аргумент послідовністю з двадцяти схематичних мап із короткими поясненнями: сучасне розселення українців у Європі, Київська держава, Галицько-Волинські землі та інші князівства XI–XIII століть, українські землі в монгольській державі, під Литвою й під Польщею, козацьке повстання середини XVII століття, Боплянова мапа, поділ України 1667 року, поділи Речі Посполитої, розмежування між Росією та Австрією за Віденським конґресом, проголошення Української Народної Республіки 22 січня 1918 року, ЗУНР, Акт соборності, міжвоєнна Середня Європа, Карпатська Україна, окупація 1939–1940 років, економічна вага й стратегічне положення України, українська еміграція. У вступному слові автор застерігає, що мапи подано в найпростіших рисах — щоб виділити головні пункти, а не показати подробиці кордонів. Підписи до мап двомовні, англійські назви пояснено українською; післяслово писане влітку 1941 року, під час німецького наступу на схід.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДжордж-Вілфред Сімпсон (1893–1969) — канадський історик, професор Саскачеванського університету, перший канадський історик, який вивчив українську мову, і засновник першої в Канаді катедри слов'янських студій (Саскатун, 1945). Дійсний член НТШ від 1948 року й УВАН у Канаді, почесний доктор Українського вільного університету в Мюнхені (1947). Був редактором і автором вступу до англомовної «Історії України» Дмитра Дорошенка.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eАнглійський оригінал вийшов в Oxford University Press 1941 року й був передрукований 1942-го; український переклад з'явився чотири роки по тому в Авґсбурзі — у британсько-американській зоні окупації, де зосередилася найбільша українська таборова громада. Дозвільний рядок UNRRA на звороті переднього аркуша й німецька друкарня на звороті титулу — типові ознаки книжкової продукції доби ді-пі, коли кожне українське видання виходило з відома окупаційної адміністрації. Для таборового читача атлас був не науковою новинкою, а компактним доказом історичної тяглості, який можна було показати чужинцеві.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589863289203,"sku":"KC-1345","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0027-530816711845891967.jpg?v=1791058894"},{"product_id":"plastun-scout-ch-5-avgsburg-1946","title":"Пластун — Scout: часопис українських пластунів. Ч. 5: Англійське число. Авґсбурґ, квітень 1946","description":"\u003cp\u003eПластун — Scout: інструктивно-розваговий часопис українських пластунів в Авґсбурзі. Ч. 5 (Англійське число), 15 квітня 1946 \/ редагує колегія; менеджер В. Мельник.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eАвґсбурґ: видає Українське Пластове Видавництво в Авґсбурзі (Somme-Kaserne), 1946. — 24 с.: іл., кольор. мапи. Друковано на ротаторі з дозволу UNRRA.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній кольоровій обкладинці, розфарбованій трафаретом; блок зшито дротом крізь два бічні отвори. Пожовтіння паперу, потертості й дрібні надриви країв, світлі плями вздовж нижнього краю лицевої обкладинки; блок міцний, текст повний. Стан дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність, самостійну мистецьку вартість оформлення і становить бібліографічну рідкість.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Пластун — Scout» — інструктивно-розваговий місячник українських пластунів, що виходив у 1945–1946 роках у таборі переміщених осіб Somme-Kaserne в Авґсбурзі. Увесь журнал — від заголовків і мап до карикатур — виконано від руки й розмножено на ротаторі, а обкладинки й вкладки розфарбовано трафаретом.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eП'яте число цілком присвячене Великій Британії. На кольоровій обкладинці — єлизаветинський мореплавець із підзорною трубою й юний скаут на тлі вітрильника та британського прапора. Усередині: нарис про Роберта Бейден-Пауела, засновника скаутингу; матеріал за мотивами Кіплінґового «Кіма»; «Королівська пошта»; розповідь про лондонський Тауер; мапа Британської імперії; розгорнутий кольоровий розворот «Mare nostrum» із портретами мореплавців і бойовими кораблями; «Морський кадет»; таблиці семафора й абетки Морзе. Історичний календар «Квітень — травень» вшановує Симона Петлюру, загиблого в Парижі 1926 року, і Павла Скоропадського, що помер у Меттені 1945-го. Задню обкладинку займає розфарбована мапа Великої Британії та Ірляндії.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПеріодика таборів Ді-Пі виходила мізерним накладом на крихкому ротаторному папері, тож окремі числа авґсбурзького «Пластуна» рідко трапляються на антикварному ринку.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589864468851,"sku":"KC-1288","price":2250.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0011-530816711845891967.jpg?v=1791058815"},{"product_id":"shlemkevych-mykola-ukrainska-synteza-chy-hromadianska-viina-1949","title":"Шлемкевич Микола. Українська синтеза чи українська громадянська війна. Німеччина, 1949 — автограф автора","description":"\u003cp\u003eД-р М. Шлемкевич. Українська синтеза чи українська громадянська війна. — 2-е видання. — (Життя і мислі).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e[Блумберг-Ліппе, Німеччина]: Українська друкарня «Заграва», 1949. — 60 с.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці роботи Святослава Гординського — назва і прізвище автора набрані жирним геометричним шрифтом. Обкладинка й берегові поля з незначним побутовим забрудненням і природним пожовтінням; на звороті обкладинки поодинокі лисячі плями. Блок паперу пожовклий, рівномірно по всьому виданню. На сторінці «Передмова до 1-го видання» — власницький запис латинкою у верхньому куті, ймовірно «М. Стахів». На службовій сторінці перед переліком рецензій — чорнильний напис із датою «1949» і розлогим підписом самого Шлемкевича. Стан добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Обкладинка роботи Святослава Гординського становить самостійний мистецький інтерес; видання має історико-культурну цінність як документ ідейних дискусій повоєнної еміграції.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e«Українська синтеза чи українська громадянська війна» — центральна публіцистично-філософська праця Шлемкевича, у якій автор розглядає три «творчі сили» української історії — монархізм, народовладдя (демократію) і провідницько-отаманську ідею — і доводить, що жодна з них не може перемогти одноосібно; єдиний вихід з ідейної «громадянської війни» діаспори — їх синтеза. Перше видання вийшло в Мюнхені 1946 року; друге, неперероблене, — 1949-го, у видавничій серії власних випусків автора «Життя і мислі», друком дрібної української друкарні «Заграва» в таборовому осередку Блумберг-Ліппе.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМикола Шлемкевич (1894–1966) — український філософ, публіцист, соціолог і громадсько-політичний діяч, слухач віденського філософського гуртка (Карнап, Вітґенштайн, Шлік), автор праці «Філософія» (1934), керівник Фронту національної єдності, ідеолог «творчого націоналізму». Після війни жив у Мюнхені, згодом у Берхтесґадені; 1949 року, невдовзі після виходу цього видання, переїхав до США, де став співзасновником Союзу українських національних демократів і співавтором «Енциклопедії українознавства». Обкладинку виконав Святослав Гординський (1906–1993) — художник, поет, перекладач, одна з чільних постатей мистецтва української еміграції. Політично-філософські видання таборової доби дрібних друкарень трапляються рідко.\u003c\/p\u003e","brand":"Життя і мислі","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64599651877235,"sku":null,"price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0049-6308935032003758541.jpg?v=1791058434"},{"product_id":"mirchuk-ivan-ukraine-and-its-people-1949","title":"Мірчук Іван (ред.). Ukraine and Its People. Мюнхен, 1949","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«It might be termed a Ukrainian encyclopaedia in miniature» — зі вступу редактора.\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eUkraine and Its People: a handbook with maps, statistical tables and diagrams \/ edited by I. Mirchuk; [складана карта М. Кулицького].\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМюнхен: Ukrainian Free University Press; U. U. A. R. C., 1949. — VII, 280 с.: іл., карти, табл. + 1 склад. кольор. карта. — бл. 24 × 16 см.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ пізнішій власницькій напівшкіряній оправі: корінець із бинтами та кутики з чорної шкіри, кришки обклеєні мармуровим папером у синіх і жовтогарячих тонах, форзаци з орнаментованого паперу; на корінці золотом витиснено орнамент, назву та рік «1946» (помилково; видання 1949 року). Первісну видавничу обкладинку із сірого картону збережено й вправлено в оправу: потертості, плями, надриви та дрібні втрати паперу вздовж корінцевого краю. Папір блока побурілий; на титулі та перших сторінках плями й розводи по берегах, при внутрішньому полі титулу — залишки паперу і клею від первісної обкладинки. Складана карта наприкінці блока протерта на згинах, з дрібними надривами. На титулі власницький підпис чорнилом «Bohdan [прізвище нерозбірливе]». Стан реставрований: нова оправа, блок повний, у доброму стані.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність як одна з перших повоєнних англомовних довідкових праць про Україну; примірник у художній оправі зі збереженою оригінальною обкладинкою становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e«Ukraine and Its People» — колективний довідник про Україну для англомовного читача. Це перероблене англомовне видання довідника «Handbuch der Ukraine» (Ляйпціґ, 1941). Розділи написали провідні вчені еміграції: географію — Володимир Кубійович, народ, еміграцію і пресу — Зенон Кузеля, назву «Україна» й мову — Ярослав Рудницький, історію — Михайло Антонович; єдиний неукраїнський автор — Кларенс Меннінг з Колумбійського університету. Наприкінці вклеєно складану фізичну карту України 1:6 000 000 роботи Миколи Кулицького (1903–1970), співавтора «Атласу України й сумежних країв» (1937); назви на ній подано в українській транслітерації — Kyiv, Kharkiv, Sea of Oziv.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eІван Мірчук (1891–1961) — філософ та історик української культури, професор Українського вільного університету від 1925 року і його довголітній ректор, у 1931–1945 роках директор Українського наукового інституту в Берліні. Для довідника він написав вступ і розділи про церкву та культурне життя. Книжка вийшла в Мюнхені, куди УВУ переїхав 1945 року, спільно зі Злученим українським американським допомоговим комітетом (U. U. A. R. C.). У мистецькій оправі зі збереженою оригінальною обкладинкою примірники трапляються рідко.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64599818338675,"sku":null,"price":15000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0094-6334828856902219915.jpg?v=1789490965"},{"product_id":"krupnytskyi-borys-hetman-danylo-apostol-avgsburg-1948","title":"Крупницький Борис. Гетьман Данило Апостол і його доба. Авґсбурґ, 1948","description":"\u003cp\u003eБорис Крупницький. Гетьман Данило Апостол і його доба (1727—1734). — (Українська Вільна Академія Наук. Серія: Українська Історія. II. Монографії, ч. 2).\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eАвґсбурґ: накладом Товариства Прихильників УВАН, 1948. — 192 с. — Прибл. 21 × 15 см. — Друковано технічними засобами видавництва «Криниця» в Корнберґу. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з цупкого паперу солом'яного кольору: подвійна чорна рамка в червоному обрамленні, у нижній частині — червона кругла емблема УВАН із тризубом і круговим написом «Ucrainensis · Libera · Academia · Scientiarum». Кути обкладинки злегка побиті, край біля корінця з дрібними надривами, на передній палітурці поодинокі темні плямки, найпомітніші в нижньому правому куті. Папір із рівномірним пожовтінням, поодинокі лисячі плямки, найгустіші на титульному аркуші. Блок міцний, аркуші не відстають, утрат немає. На с. 192 олівцем букіністична позначка «6\/24 1.500». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнижка описує ті вісім років, коли Гетьманщині повернули гетьмана, щоб одразу обставити його наглядом: вибір Данила Апостола в Глухові 1727 року, «Рішительні пункти» Петра II, режим царського міністра Наумова, боротьбу за Генеральний Суд і за звід «Прав Малоросійських». Вісім розділів ведуть від родоводу Апостолів — рід прийшов із Молдавії, у ляйпцізькій «Europäische Fama» за 1728 рік його названо Catarreu — через миргородське полковництво, Мазепу й Полуботка до останніх років гетьмана та загальної оцінки його правління. Окремі розділи віддано соціальним відносинам, генеральному слідству о маєтностях 1729–1731 років, індустрії й торгівлі, а також культурному житті: Києво-Могилянській академії, драмі «Милость Божія», Шеделю й початкам київського гравера Григорія Левицького. Завершує том німецьке резюме.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eБорис Крупницький (1894–1956) — історик Гетьманщини, дійсний член НТШ (1938) і УВАН (1948). Народився в Медведівці на Чигиринщині, учасник Першої світової війни та Визвольних змагань у складі Армії УНР; інтернований у Польщі, звідти емігрував до Німеччини, де роками опрацьовував фонди Прусської бібліотеки в Берліні, Дрезденського й Стокгольмського державних архівів — звідси його шведська перспектива на добу Мазепи. В УВАН був заступником керівника історичної групи, яку очолював Дмитро Дорошенко. Помер у містечку Гіммельпфортен у Німеччині.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУВАН постала 1945 року в Німеччині як спадкоємиця ліквідованої Всеукраїнської академії наук, і серія «Українська Історія» була одним із головних її видавничих напрямів. Книжка вийшла коштом Товариства Прихильників УВАН і надрукована технічними засобами табірного видавництва «Криниця» — на дешевому папері, у м'якій обкладинці, з тих накладів, що погано переживали переїзди своїх власників. На задній палітурці подано перелік академічних видань ч. 33–45, де ця монографія стоїть останньою, ч. 45. В Україні праця перевидана лише 2004 року, у видавництві «Україна», з передмовою Віктора Горобця.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64610836218227,"sku":null,"price":6750.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0020-6308935032003758541.jpg?v=1791058310"}],"url":"https:\/\/archivevam.com\/collections\/di-pi-tabory.oembed?page=2","provider":"ARCHIVEVAM РІДКІСНІ КНИГИ","version":"1.0","type":"link"}