{"title":"Діаспора: Канада","description":"\u003cp\u003eВидання української діаспори в Канаді: Торонто, Вінніпеґ, Едмонтон, Монреаль.\u003c\/p\u003e","products":[{"product_id":"slava-ne-poliazhe-kn-3-kanada-1961","title":"Слава не поляже: Козаччина. Кн. 3. [Канада], 1961","description":"\u003cp\u003eСлава не поляже: Козаччина. — (Дитяча енциклопедія українознавства, книжка III) \/ за «Історією України» І. Петренка, зі змінами й доповненнями; обкладинка Мирона Левицького.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eТоронто; Нью-Йорк: Об'єднання працівників дитячої літератури, 1961. — Іл., карта. Обсяг звірити з примірником.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eОбкладинка збережена добре, помітних дефектів немає. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eРідкісне діаспорне видання, особливо повною серією.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eТретя книжка серії присвячена добі Козаччини: виклад ведено живою, доступною дитині мовою, з опорою на популярну «Історію України» Івана Петренка. У книжці — легенди про Запорозьку Січ, гетьманів, битви й походи, вплетені в цитати з Шевченка й історичні гравюри. Серію створили для дітей української діаспори, які народжувалися вже поза межами України, — повноцінна заміна шкільного курсу історії, якого в еміграції не було.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eОбкладинку виконав Мирон Левицький (1913–1993) — графік і живописець діаспори, відомий оформлювач дитячих і навчальних видань української еміграції.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидавець — Об'єднання працівників дитячої літератури, що діяло серед української еміграції в Канаді й США і випускало серію дитячих енциклопедичних книжок з українознавства. Повні серії, тим паче в акуратному стані, на ринку трапляються рідко.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":52879868887411,"sku":null,"price":850.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0043-5303506414534770096.jpg?v=1791060614"},{"product_id":"lepkyi-bohdan-pid-tykhyi-vechir-vinnipeg-1953","title":"Лепкий Богдан. Під тихий вечір: повість-казка. Вінніпеґ, 1953","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Проведем сьогоднішній святий вечір укупі: служба зо своїми молодими панами.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eБогдан Лепкий. Під тихий вечір: повість-казка \/ з передмовою д-ра Леоніда Білецького.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВінніпеґ, Ман.: накладом Видавничої спілки «Тризуб», 1953. — 320 с. — 20,5 × 14 см.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з кремового паперу, тисненого під шкіру: на передній сторінці малинова рамка, у ній велика синя композиція зі стилізованих тюльпанів і колосся в дусі народного орнаменту, у яку вписано ім'я автора й назву; унизу малинова кругла видавнича марка з тризубом, у правому нижньому куті червона монограма художника з датою. Задня сторінка без друку. Обкладинка чиста, без надривів, поодинокі брунатні цятки вздовж верхнього краю, заломи на кутах. Папір рівномірно пожовклий, кути окремих аркушів загнуті, блок міцний, утрат немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність, а видавнича обкладинка становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНазва означає Святвечір, і саме на ньому книжка закінчується. Дія відбувається в галицькому панському дворі: стара графиня, її небога Марійка, домашній доктор і молодий Хмелинський. Напругу тримає збіднілий кузен графині граф Адольф, який добивається від неї маєтку й погрожує родинним з'їздом і «загальною опінією»; кульмінація — нічна повінь, коли Хмелинський скакає у воду за колискою з дитиною. Завершується все тим, що графиня садовить за один стіл панство і всю двірську службу від найстаршого до наймолодшого.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eБогдан Лепкий (1872–1941) — поет, прозаїк, літературознавець і перекладач, дійсний член НТШ. Народився в селі Крегулець біля Гусятина на Поділлі в родині священника Сильвестра Лепкого, який сам писав популярні книжечки під псевдонімом Марко Мурава. Народну школу й гімназію скінчив у Бережанах, студіював у Відні, Львові й Кракові, від 1899 року викладав українську мову й літературу в Ягеллонському університеті.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЦе посмертне видання, здійснене у Вінніпезі накладом Видавничої спілки «Тризуб» — осередку, який у 1950-х роках перевидавав українську класику для канадської громади й розходився передусім через парафії, читальні й товариства, а не через книгарні. Передмову «Поет туги і смутку» — біографічний нарис із цитатами зі спогадів самого Лепкого — написав Леонід Білецький (1882–1955), літературознавець, професор і президент Української вільної академії наук у Канаді.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62048949830003,"sku":null,"price":1250.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0041-5303506414534770096.jpg?v=1791060580"},{"product_id":"kopach-oleksandra-khlopchyk-z-kazky-toronto-1986","title":"Копач Олександра. Хлопчик з казки: оповідання в мініятюрах. Торонто, 1986","description":"\u003cp\u003eКопач Олександра. Хлопчик з казки: оповідання в мініятюрах \/ обкладинка Ніни Мудрик-Мриц; ілюстрації Галини Новаківської.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eТоронто: Об'єднання письменників літератури для дітей і молоді, 1986. — 64 с.: іл. — На обкладинці паралельна англійська назва «The Fairy Tale Boy».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій ілюстрованій обкладинці. Обкладинка чиста, блок міцний. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність як зразок української дитячої літератури в діаспорі.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЗбірка коротких оповідань для дітей, написаних у формі «мініятюр» — на пів сторінки чи сторінку, з виразним виховним і патріотичним звучанням. Барвисті ілюстрації Галини Новаківської йдуть через усю книжку, паралельна англійська назва на обкладинці вказує на адресата: діти, що росли в Канаді вже переважно англомовними.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОлександра Копач (з дому Яворська, 1913, Городенка — 1998, Торонто) — письменниця й літературознавець. Закінчила філософський факультет Ягеллонського університету (1937), де слухала лекції Богдана Лепкого; до Канади прибула 1948 року, здобула докторат зі славістики в Оттавському університеті. Від 1962 видавала в Торонто журнал «Промінь», від 1975 — дійсний член НТШ, у 1976–1998 роках очолювала Комітет українознавства в управі НТШ Канади. Авторка праць «Мовостиль Ольги Кобилянської», «Наталена Королева», «Богатирі стародавньої України».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОб'єднання письменників літератури для дітей і молоді видавало в Торонто книжки, яких в Україні не було: не перекладні й не ідеологічні, а писані для дитини діаспори. Наклади були малі, і збереглося таких видань небагато.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62053885215091,"sku":null,"price":450.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0030-5303506414534770096.jpg?v=1791060539"},{"product_id":"knysh-zynovii-pered-pokhodom-na-skhid-toronto-1959","title":"Книш Зиновій. Перед походом на Схід. Торонто, 1959","description":"\u003cp\u003eКниш Зиновій. Перед походом на Схід: спогади й матеріяли до діяння Організації Українських Націоналістів у 1939–1941 роках.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eТоронто: видавництво «Срібна Сурма», 1959. Праця виходила у двох частинах; частину, обсяг і розмір звірити з примірником. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eНезначні пошкодження обкладинки: невеликі заломи, злегка зношений корінець. Сторінки чисті. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига присвячена тому, як ОУН готувалася до поширення діяльності на східні терени України напередодні й під час війни: від анексії Галичини 1939 року, яка вперше зняла кордон між Заходом і Сходом, до формування похідних груп, які йшли слідом за німецьким наступом 1941 року до Києва, Харкова, Запоріжжя й Донбасу. Книш відтворює підготовку цих груп, їхні маршрути й перші тижні роботи в підрадянських умовах, спираючись на власну участь у проводі ОУН.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЗиновій Книш (1906–1999) — правник, громадсько-політичний діяч і історик, один із перших членів УВО й засновників ОУН 1929 року, близький співробітник Євгена Коновальця, відповідальний за зв'язки з українськими землями в СРСР. Після війни емігрував до Канади, де заснував і фінансував видавництво «Срібна Сурма», через яке видавав власні праці з історії УВО й ОУН.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига вийшла малим накладом власного видавництва автора в Торонто й досі трапляється рідко; в Україні тема похідних груп ОУН активно досліджується тільки з часів відкриття архівів, тому спогади Книша лишаються одним із ранніх свідчень учасника подій.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62107398111603,"sku":null,"price":3500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0021-5303506414534770096.jpg?v=1791060499"},{"product_id":"liubomyrskyi-stepan-zhorstoki-svitanky-vinnipeg-1947","title":"Любомирський Степан. Жорстокі світанки: роман у двох частинах. Вінніпеґ, 1947","description":"\u003cp\u003eЛюбомирський Степан. Жорстокі світанки: роман у двох частинах.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВінніпеґ: «Новий Шлях», 1947. — 235 с. — 20,5 × 14,5 см. Наклад 5000 прим.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій кольоровій обкладинці. Незначні потертості, сліди користування, поодинокі плями. Штемпелі бібліотеки читальні «Просвіти» у Вінніпезі. Стан добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність як пам'ятка української еміграційної прози перших повоєнних років.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eРоман написано 1946 року в Ріміні — в італійському таборі, де тримали полонених вояків дивізії «Галичина», — і надруковано вже в Канаді. Автор пише про долю українців у Другій світовій війні зсередини досвіду: втрати, вибір без вибору, надія, яка тримається на впертості. Для книжки, що вийшла за рік після написання, це рідкісний випадок, коли між подією і текстом майже немає відстані.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e«Новий Шлях» — вінніпезький тижневик і видавництво, один із головних осередків українського друку в Канаді; наклад у 5000 примірників для еміграційної книжки того часу був великий і свідчить, що видання розраховували на широку громаду. Бібліотечні штемпелі читальні «Просвіти» показують, що цей примірник свій шлях до читача пройшов саме так, як задумували: через громадську книгозбірню.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62107671593331,"sku":null,"price":3500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0018-5303506414534770096.jpg?v=1791060498"},{"product_id":"knysh-zynovii-vlasnym-ruslom-toronto-1966","title":"Книш Зиновій. Власним руслом. Торонто, 1966","description":"\u003cp\u003eКниш Зиновій. Власним руслом: внесок до історії УВО.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eТоронто: видавництво «Срібна Сурма», 1966.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці. Обкладинка злегка зношена, блок чистий. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЗбірник статей і документів про діяльність Української Військової Організації від осені 1922 до літа 1924 року — періоду, коли УВО шукала власний політичний курс і організаційну форму між бойовим підпіллям часів війни й майбутньою ОУН 1929 року. Книш публікує документи й власні коментарі, що відтворюють політичні й військові стратегії керівництва організації того часу.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЗиновій Книш (1906–1999) — правник, громадсько-політичний діяч і історик, один із перших членів УВО й засновників ОУН. Після війни заснував і фінансував у Торонто видавництво «Срібна Сурма», через яке видавав власні дослідження з історії УВО й ОУН, багато з яких спиралися на архівні матеріали та особисту пам'ять.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Власним руслом» — одна з низки книг Книша про УВО, що разом складають найдетальнішу документовану історію організації.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62109812359539,"sku":null,"price":3200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0010-5303506414534770096.jpg?v=1791060458"},{"product_id":"osmachka-teodosii-plan-do-dvoru-kanada-1951","title":"Осьмачка Теодосій. План до двору: повість. [Канада], 1951","description":"\u003cp\u003eОсьмачка Теодосій. План до двору: повість.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e[Канада]: Видання Українського Легіону, 1951. — 184 с. — 22 × 15 см.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ обкладинці з орнаментальною рамкою в дусі народного декору. Сліди часу на палітурці, блок цілісний. Штамп бібліотеки Montreal Ukrainian Library. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПовість про українське село доби колективізації й Голодомору: розкуркулення, переслідування й насильницьке переселення селян. Написана 1950 року, наступного вийшла друком у Канаді. У передмові автор згадує Володимира Винниченка й пояснює задум твору.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eТеодосій Осьмачка (1895–1962) — поет і прозаїк, один із найсамобутніших голосів українського письменства XX століття. У 1930-ті він пережив репресії, арешти й психіатричні лікарні, по війні опинився на еміграції в Німеччині, а потім у США. Проза Осьмачки — «Старший боярин», «План до двору», «Ротонда душогубців» — належить до найжорсткіших свідчень про радянський терор, написаних людиною, яка його зазнала особисто.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЕміграційні видання Осьмачки виходили малими накладами коштом громадських організацій і сьогодні трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62110040162675,"sku":null,"price":2100.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0006-5303506414534770096.jpg?v=1791060457"},{"product_id":"haike-volf-ditrikh-ukrainska-dyviziia-halychyna-1970","title":"Гайке Вольф-Дітріх. Українська дивізія «Галичина». Торонто [та ін.], 1970","description":"\u003cp\u003eГайке Вольф-Дітріх. Українська дивізія «Галичина»: історія формування і бойових дій у 1943—45 роках \/ з передмовою Володимира Кубійовича. — (Записки Наукового товариства ім. Шевченка; т. 188. Праці Історично-філософічної секції).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eТоронто; Париж; Мюнхен: Накладом Братства кол. вояків 1-ої Української дивізії УНА, 1970. — 278 с., [13] арк. іл.: іл. — 23 × 15,6 × 2,4 см.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ коленкоровій оправі з орнаментально-шрифтовим тисненням золотом на корінці та передній кришці. Потертості й забруднення оправи, невеликий надрив угорі корінця; у тексті поодинокі позначки кульковою ручкою; блок міцний, аркуші повні. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання автора. Книга має наукову та історико-культурну цінність.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНайдокладніший опис історії дивізії «Галичина», написаний людиною, яка бачила її зсередини й не з українського боку. Вольф-Дітріх Гайке (1913—1994) — німецький офіцер, майор, начальник штабу дивізії; свій звіт він склав невдовзі по війні, а українською він вийшов аж 1970 року. Від формування навесні 1943-го, через розгром під Бродами в липні 1944-го, до перетворення на 1-шу Українську дивізію Української національної армії й капітуляції.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЦінність книжки саме в погляді ззовні: Гайке пише про те, як українські старшини й вояки поводилися в німецькій військовій машині, де тертя виникало через мову, віру й політику, і чому Броди стали катастрофою. Він не апологет і не прокурор — він штабіст, який фіксує.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПередмову написав Володимир Кубійович (1900—1985) — географ і голова Українського центрального комітету, безпосередньо причетний до створення дивізії. Видання вийшло як 188-й том «Записок Наукового товариства ім. Шевченка» накладом ветеранського Братства, тобто коштом самих учасників подій; поза ветеранськими громадами такі книжки розходилися мало.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62289366942067,"sku":null,"price":16000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0049-7845788404743885165.jpg?v=1791060631"},{"product_id":"samchuk-ulas-volyn-t-1-3-toronto-1965-1969","title":"Самчук Улас. Волинь: роман у трьох частинах. Т. I–III. Торонто, 1965–1969","description":"\u003cp\u003eУлас Самчук. Волинь: роман у трьох частинах. Ч. I: Куди тече та річка; ч. II: Війна і революція; ч. III: Батько і син. Трете видання.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eТоронто, 1965–1969. — Т. I–III. — Т. III: 395 с.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничих оправах із зеленого полотна: на передніх палітурках і на корінцях ім'я автора, назва та позначення тому витиснено кремовою фарбою стилізованим уставним шрифтом; задні палітурки без оформлення. Брунатні плями по корінцях усіх трьох томів, велика пляма в нижньому лівому куті передньої палітурки тому I, поодинокі цятки на інших палітурках; полотно протерте на кутах, надтріпані верхні краї корінців. Папір кремовий, чистий, без пожовтіння; блоки міцні, без написів і печаток. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання — остання редакція, переглянута й частково виправлена автором. Комплект має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eТрилогія веде родину Довбенків від дитинства Володька в довоєнному волинському селі до кінця 1920-х: перша частина «Куди тече та річка» — світ хлопця, землі й господарства, друга «Війна і революція» — Перша світова, розпад імперії та визвольні змагання, третя «Батько і син» — розходження двох поколінь. Роман закінчується не подією, а образом: Матвій іде за плугом угору схилом і поволі зникає за обрієм, «зісталось просторе, випнуте взгір'ям поле». Під останнім рядком авторська дата — 1935–37.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУлас Самчук (1905, Дермань на Волині — 1987, Торонто) — прозаїк, журналіст і публіцист. «Волинь» писав у Празі, поза межами землі своєї мови; у роки війни редагував рівненську газету «Волинь», по війні очолив Мистецький український рух, а від 1948 року жив у Канаді. У примітці до цього видання зазначено, що автор мешкає в Торонті разом із дружиною Тетяною.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПерше видання трилогії вийшло у Львові в 1932–1937 роках; усі дальші — поза Україною, у тому числі кількома чужими мовами. Торонтське видання 1965–1969 років — трете, здійснене окремим комітетом, головну ділову роботу в якому провів Іван Драгомирецький; видавці зазначають, що текст перевірив і частково виправив сам автор, тож саме він тут поданий в останній авторській редакції. В УРСР «Волинь» не перевидавалася; повні комплекти всіх трьох томів трапляються рідше за окремі томи.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62289373430131,"sku":null,"price":16000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0087-6334828856902219915.jpg?v=1789840454"},{"product_id":"stetsko-yaroslav-30-chervnia-1941-toronto-1967","title":"Стецько Ярослав. 30 червня 1941: проголошення відновлення державности України. Торонто [та ін.], 1967","description":"\u003cp\u003eСтецько Ярослав. 30 червня 1941: проголошення відновлення державности України \/ передмова д-ра Дмитра Донцова. — (Політична бібліотека Ліӑи визволення України; ч. 26).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eТоронто; Нью-Йорк; Лондон: Накладом Ліӑи визволення України, Організації оборони чотирьох свобід України і Української видавничої спілки, 1967. — 463, [3] с.: фото. — 23,4 × 15,4 × 2,4 см. — З друкарні «Гомін України».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ коленкоровій оправі; оригінальну видавничу обкладинку збережено під оправою. Потертості кутів і корінця, природне пожовтіння паперу; блок міцний, аркуші повні. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання автора. Книга має наукову та історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e30 червня 1941 року у Львові Українські національні збори проголосили Акт відновлення Української держави, а очолити уряд доручили Ярославові Стецьку. Через кілька днів німці зажадали Акт відкликати; Стецько й Степан Бандера відмовилися, і замість союзу дістали арешт і роки в концтаборі Заксенгаузен. Ця книжка — докладний виклад подій рукою людини, яка була їх центром.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЯрослав Стецько (1912—1986) — політичний діяч, провідник ОУН, згодом голова Антибільшовицького блоку народів. Крім його власної праці, том містить статті Дмитра Донцова «30 червня 1941 р. і сучасні шашелі», Лева Шанковського «За об'єктивну оцінку Акту 30 червня 1941 р.», Омеляна Марітчака «Адміністрація Галичини», Петра Башука «Держава — єдине на потребу» та інші, а також фотодокументи.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання вийшло в політичній бібліотеці Ліӑи визволення України — канадської організації українського націоналістичного руху — і друкувалося у власній друкарні «Гомін України» в Торонто. Такі томи виходили для своєї громади й до відкритого продажу майже не потрапляли.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62289375691123,"sku":null,"price":8500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0048-7845788404743885165.jpg?v=1791060631"},{"product_id":"dontsov-dmytro-poetka-vohnianykh-mezh-toronto-1953","title":"Донцов Дмитро. Поетка вогненних меж: Олена Теліга. Торонто, 1953","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Хай мій клич зірветься у височість \/ І мов прапор в сонці затріпоче!»\u003c\/em\u003e — О. Теліга (епіграф до книжки).\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eДонцов Дмитро. Поетка вогненних меж: Олена Теліга.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eТоронто, 1953. — 95 с., [1] арк. портр. — Книжка видана коштом Олекси Тяжкого.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидавнича м'яка обкладинка з графікою Наталії Геркен-Русової (підпис «N. G. Roussow»): спис із полум'яним знаменом; на обкладинці назву подано як «Поетка вогняних меж». Фронтиспіс — портрет Олени Теліги. Папір рівномірно пожовк, обкладинка з легкими слідами часу. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eНарис Донцова про Олену Телігу (1906–1942) — поетку Празької школи й учасницю похідних груп ОУН, розстріляну нацистами в Бабиному Яру в лютому 1942 року. Донцов, у «Вістнику» якого Теліга друкувалася в 1930-х роках, пише про неї як про взірець поєднання поезії й чину: розбирає провідні мотиви її віршів — боротьбу, жертовність, жіночу гідність — і вписує її творчість у героїчну лінію української літератури.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eДмитро Донцов (1883–1973) — публіцист, літературний критик і головний ідеолог українського інтегрального націоналізму. Народився в Мелітополі, 1914 року став першим головою Союзу визволення України, 1918-го очолював Українське телеграфне агентство за Гетьманату, згодом редагував «Літературно-науковий вістник» (1922–1932) і «Вістник» (1933–1939). З кінця 1940-х жив у Канаді, помер у Монреалі.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62292256326003,"sku":null,"price":2800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0046-7845788404743885165.jpg?v=1791060631"},{"product_id":"honchar-oles-sobor-toronto-1968","title":"Гончар Олесь. Собор: роман. Торонто, 1968","description":"\u003cp\u003eГончар Олесь. Собор: роман \/ обкладинка Петра Магденка.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eТоронто: Нові Дні, 1968. — 240 с. — 20,8 × 13,5 см.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці роботи Петра Магденка. Незначні потертості та забруднення. Стан добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e«Собор» вийшов у січневому числі київської «Вітчизни» 1968 року — і майже одразу став забороненим: роман оголосили ідейно ворожим, наклад вилучали, автора цькували на зборах. Формально це історія про козацький собор у придніпровському містечку, який хочуть розібрати; насправді — про суспільство, що втрачає пам'ять і разом із нею здатність відрізняти вартісне від зручного.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСаме тому діаспорні видавництва передрукували роман того ж таки 1968 року: торонтські «Нові Дні» дали українському читачеві на Заході текст, який в Україні вже вилучали з обігу. Олесь Гончар (1918–1995) був на той час найтитулованішим українським радянським письменником — і «Собор» коштував йому багаторічної опали. Прижиттєві діаспорні передруки цього роману мають окрему вагу як свідчення того, як швидко заборонена книжка з'являлася по той бік кордону.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62334109614451,"sku":null,"price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0036-7845788404743885165.jpg?v=1791060586"},{"product_id":"chaplenko-vasyl-propashchi-syly-vinnipeg-1960","title":"Чапленко Василь. Пропащі сили. Вінніпеґ, 1960","description":"\u003cp\u003eВасиль Чапленко. Пропащі сили: українське письменство під комуністичним режимом 1920–1933. — (Українська вільна академія наук. Серія: Література, ч. 6).\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВінніпеґ: накладом УВАН, 1960. — 141 с., [1] арк. — 21,3 × 14,2 × 0,8 см.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ оригінальній обкладинці. Незначні потертості та забруднення. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має наукову і історико-культурну цінність.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПраця розглядає основні явища української літератури 1920–1933 років. Перший розділ подає огляд літературної дискусії 1925–1928 років і показує її приреченість; другий розглядає творчість В. Еллана-Блакитного, М. Хвильового, М. Куліша, Г. Косинки й П. Тичини — «найвидатніших жертв тоталітарно-більшовицького режиму».\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВасиль Чапленко (1900–1990) — письменник, драматург, літературо- і мовознавець. Працю видала Українська вільна академія наук у серії своїх літературознавчих видань.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62334242652531,"sku":null,"price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0035-7845788404743885165.jpg?v=1791060586"},{"product_id":"kubiiovych-volodymyr-zhukovskyi-arkadii-1984","title":"Кубійович Володимир, Жуковський Аркадій (упоряд.). Map \u0026 Gazetteer of Ukraine. Торонто [та ін.], 1984","description":"\u003cp\u003eMAP \u0026amp; GAZETTEER OF UKRAINE (ENCYCLOPEDIA OF UKRAINE). 1984\u003cbr\u003eКУБІЙОВИЧ ВОЛОДИМИР, ЖУКОВСЬКИЙ АРКАДІЙ (УПОРЯДН.)\u003cbr\u003eТоронто — Баффало — Лондон: University of Toronto Press. — + кольорова мапа. В оригінальній видавничій тканинній обкладинці коричневого кольору з золотим тисненням (стилізоване сонце) на передній кришці роботи Якова Гніздовського. Карта надрукована у Федеративній Республіці Німеччина (Karl Wenschow-Franzis-Druck GmbH, Munich), текст — у Канаді. \u003cbr\u003eДо видання додається масштабна розкладна мапа України (масштаб 1:2 000 000), підготовлена В. Кубійовичем та А. Жуковським. Стан: гарний; незначні потертості країв обкладинки. Книга має історико-культурну цінність як фундаментальна картографічна праця української діаспори та частина проекту «Encyclopedia of Ukraine».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003cbr\u003e«Map \u0026amp; Gazetteer of Ukraine» — спеціалізований том-додаток до славнозвісної «Encyclopedia of Ukraine», що видавалася Канадським інститутом українських студій (CIUS). Це видання є результатом багаторічної праці провідних українських географів та істориків у еміграції. Воно містить детальний покажчик населених пунктів (газетир) та фізико-політичну карту, яка відображає етнічні межі українських земель. Вступна стаття присвячена формуванню та змінам української етнічної території протягом віків.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКубійович Володимир Михайлович (1900–1985)\u003cbr\u003eВидатний український вчений, географ, демограф, картограф та громадський діяч. Головний редактор «Енциклопедії українознавства» та фундаментального англомовного проекту «Encyclopedia of Ukraine». Голова Наукового товариства ім. Шевченка в Європі. Його праці стали основою для сучасного розуміння української етнічної географії.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЖуковський Аркадій Іларіонович (1922–2014)\u003cbr\u003eВідомий український історик, енциклопедист, громадський діяч. Провідний редактор «Encyclopedia of Ukraine» та «Енциклопедії сучасної України». Доктор філософії, професор Українського вільного університету в Мюнхені.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62561273807219,"sku":null,"price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0022-7845788404743885165.jpg?v=1791060544"},{"product_id":"sichynskyi-volodymyr-ukrainskyi-tryzub-i-prapor-1953","title":"Січинський Володимир. Український тризуб і прапор. Вінніпеґ, 1953","description":"\u003cp\u003eСІЧИНСЬКИЙ В. УКРАЇНСЬКИЙ ТРИЗУБ І ПРАПОР. 1953\u003cbr\u003eВінніпеґ: Вид. спілка Тризуб. 72 с.: іл. — 22,9 × 15,5 × 0,6 см. В оригінальній видавничій обкладинці. В тексті 65 рисунків. Обкладинка художника ВС [В. Січинського]. «Англійський зміст» — 6 сторінок англійською мовою. Книга має художню, наукову цінність і становить колекційний інтерес. Прижиттєве видання автора.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003cbr\u003eПраця В. Січинського є значним внеском у дослідження питань походження, значення, символіки українських герба та прапора. Тризуб — символ сучасного українця, що легітимує його в світі та свідчить про цілий його світогляд. Тож йому в дослідженні приділено особливу увагу. Свого часу ця книга зустріла немало перешкод на шляху свого існування як на українській території, так і поза її межами.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСІЧИНСЬКИЙ Володимир Юхимович (1894–1962)\u003cbr\u003eУкраїнський архітектор, графік, мистецтвознавець і бібліограф. Дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка (з 1930), член Літературно-художнього товариства у Харкові, Історико-археологічного товариства у Кам’янці-Подільському. Один із засновників Архітектурного інституту в Києві, Асоціації незалежних українських митців у Львові. За проектами В. Січинського побудовано народні доми, житлові будинки та вілли в Галичині, на Закарпатті та у Чехії, а також українські церкви у CША, Канаді та Бразилії. У 1920-і роки вважався реформатором книжкового оформлення. Спроектував і виконав численні обкладинки, друкарські та фірмові знаки, марки, плакати, виконав кілька десятків карбонів з гербами українських земель, мапами України тощо.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидавнича спілка «Тризуб» є правонаступницею одного з перших українських видавництв піонерської доби — Україн ської видавничої спілки. Сучасну назву видавництво отримало 1948 року, відповідно до нового Статуту. Діяльність спілки пов’язана передусім із випуском найстарішого в Канаді україномовного часопису «Український Голос».\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62580720009587,"sku":null,"price":14750.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0010-7845788404743885165.jpg?v=1791060464"},{"product_id":"istoriia-ukrainskoi-kultury-vinnipeh-1964","title":"Історія української культури. Вінніпег, 1964","description":"\u003cp\u003eІсторія української культури \/ [автори розділів] Богдан Кравців, Іван Крип'якевич, Володимир Радзикевич; обкладинка Мирона Левицького.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВінніпег: Клюб Приятелів Української Книжки; видав Іван Тиктор, 1964. — 480 с.: іл. (322 ілюстрації). — 26 × 18 × 4 см. — Друге, виправлене й доповнене видання (перше: Львів, 1937). — Наклад 2300 прим. — Друк: «Christian Press, Limited» та «D. W. Friesen \u0026amp; Sons Ltd.».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій твердій оправі коричневого кольору із золотим тисненням; на передній кришці стилізована постать святого Юрія Переможця на коні роботи Мирона Левицького. Незначні потертості країв оправи, папір зберіг якість. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність як пам'ятка українського книговидання в еміграції і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПраця охоплює побут, міфологію та письменство українського народу від княжої доби до новітніх часів. Розділ «Міфологія української землі» написав Богдан Кравців, «Побут» — Іван Крип'якевич, «Письменство» — Володимир Радзикевич; текст доповнено розділами про стрілецьку пісню та новітню українську поезію, де представлено Євгена Маланюка, Олега Ольжича та інших.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПерше львівське видання 1937 року конфіскувала польська цензура, тож поява другого, виправленого й доповненого, у Канаді стала для діаспори подією не лише видавничою. Видав її Іван Тиктор (1896–1982) — найбільший український видавець міжвоєнної Галичини, засновник концерну «Українська преса», який по війні відновив свою справу у Вінніпезі. Фундаторами видання виступили Василь Духній із дружиною Наталкою.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eІлюстративний ряд із 322 позицій — реконструкції архітектурних пам'яток, зразки мистецтва та графіки — робить книжку водночас довідником і альбомом.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62593062601075,"sku":null,"price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0100-6334828856902219915.jpg?v=1789491179"},{"product_id":"50-richchia-oun-1929-1979-toronto-1979","title":"50-річчя ОУН, 1929–1979: звернення. Торонто, 1979","description":"\u003cdiv class=\"xdj266r x14z9mp xat24cr x1lziwak x1vvkbs x126k92a\"\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\n\u003cmeta charset=\"utf-8\"\u003e\n\u003cdiv class=\"xdj266r x14z9mp xat24cr x1lziwak x1vvkbs x126k92a\"\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e50-РІЧЧЯ ОУН. 1929–1979. [ЗВЕРНЕННЯ З НАГОДИ 50-РІЧЧЯ СТВОРЕННЯ ОУН: ПІДСУМКИ Й ПЕРСПЕКТИВИ]. 1979\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eТоронто: Ukrainian Publishers Ltd. (Бібліотека Української Видавничої Спілки). — 64 с. (орієнтовно) — 21 × 14 см.\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eВ оригінальній м’якій видавничій обкладинці блакитного кольору. На передній обкладинці розміщено емблему ОУН (тризуб з мечем у трикутнику) та гасла: «За самостійну соборну українську державу», «Воля народам! Воля людині!». Стан хороший, присутні незначні сліди побутування. На обкладинці та окремих сторінках є відбитки штампу «Library of Ukrainian Publishers Ltd. London». Книга містить численні історичні світлини лідерів та діячів українського націоналістичного руху.\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eКнига має історико-культурну цінність, є важливим документом української еміграційної публіцистики та становить колекційний інтерес для дослідників історії визвольних змагань.\u003c\/div\u003e\n\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv class=\"x14z9mp xat24cr x1lziwak x1vvkbs xtlvy1s x126k92a\"\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eЮвілейне видання, присвячене 50-літтю заснування Організації Українських Націоналістів (1929–1979). Збірник містить програмні тексти, аналіз історичного шляху ОУН, а також спогади учасників підпілля. Зокрема, у книзі опубліковано нарис Б. Подолянка «Підпільна друкарня ОУН», що розповідає про роботу технічних ланок організації в умовах окупації. Видання ілюстроване портретами видатних постатей: Євгена Коновальця, Степана Бандери, Степана Ленкавського, Івана Климіва-Легенди, Мирослава Тураша та інших. Також наведено групове фото учасників Першого Конгресу Українських Націоналістів 1929 року.\u003c\/div\u003e\n\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv class=\"x14z9mp xat24cr x1lziwak x1vvkbs xtlvy1s x126k92a\"\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eОрганізація Українських Націоналістів (ОУН)\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eУкраїнський політичний рух, що ставив за мету встановлення незалежної Української держави. Заснована у 1929 році у Відні в результаті об'єднання Української Військової Організації (УВО) та націоналістичних студентських груп. Ідеологічним фундаментом руху стали праці Дмитра Донцова та постанови установчих зборів під проводом Євгена Коновальця. Протягом десятиліть ОУН була головним рушієм збройної та політичної боротьби за суверенітет України як на рідних землях, так і в екзилі.\u003c\/div\u003e\n\u003c\/div\u003e\n\u003c\/div\u003e\n\u003c\/div\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62593847460211,"sku":null,"price":1500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0004-7845788404743885165.jpg?v=1791060463"},{"product_id":"oborona-zamostia-vi-sichovoiu-striletskoiu-1920","title":"Оборона Замостя VI Січовою стрілецькою дивізією Армії УНР у 1920 р. Торонто, 1956","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Там у рекі у Замостья \/ Тлеют белие кості \/ Конармейскіх наших частей…»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОборона Замостя VI. Січовою Стрілецькою Дивізією Армії УНР у 1920 р. \/ [Михайло Садовський, Микола Битинський, Володимир Герасименко; від редакції]. На обкладинці: Оборона Замостя 1920–1955.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eТоронто: Український Воєнно-Історичний Інститут; видано накладом групи вояків VI. Січової Стрілецької Дивізії і прихильників, 1956. — 32 с.: іл., портр., схема. — (Український Воєнно-Історичний Інститут; [ч.] 10). — 23 × 16 см. — Printed by Ukrainian Press, 14 Markham St.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці з рожевого паперу: на передній — заставка з тризубом серед прапорів, зброї й лаврових гілок, з монограмою «М. Б.»; на задній — видавнича марка Інституту, козак із рушницею на тлі тризуба. На внутрішніх сторонах обкладинки — переліки давніших і теперішніх видань Інституту. Обкладинка вицвіла по краях і корінцю до брунатного тону; корінець укріплено паперовою стрічкою, що заходить на внутрішні сторони обкладинки; унизу корінця — залишки зідраної наліпки з утратою верхнього шару паперу; нижній зовнішній кут передньої обкладинки надірваний, дрібні заломи по краях. Папір блока рівномірно пожовклий, біля скоб сліди іржі, на с. 32 пляма вгорі. На с. 30 олівцеві підкреслення. Угорі передньої обкладинки олівцевий напис; на титульному аркуші овальний фіолетовий штамп із вписаним від руки номером. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eБрошуру видали самі ветерани: гроші на неї зібрали з пожертв вояків VI Січової стрілецької дивізії до 35-х роковин оборони Замостя, але друк затримався, тому на обкладинці стоїть «1920–1955», а на титулі — 1956 рік. Ідеться про бої наприкінці серпня 1920 року, коли дивізія полковника Марка Безручка разом із польською залогою утримала обложене Замостя проти Першої кінної армії Будьонного. Усередині — передмова редакції, огляд воєнно-політичної ситуації 1920 року генерал-хорунжого Михайла Садовського, схема бою під Замостям, нарис і спогад майора Миколи Битинського, який служив у 6-му технічному курені, та спогад полковника Володимира Герасименка «Сутичка з будьонівцями» — він командував 6-м кінним полком імені Костя Гордієнка. Є портрет начальника штабу залоги Всеволода Змієнка, нарис шляху дивізії до інтернування і групова світлина її старшин у таборі Щипіорно 1923 року. Епіграфом до спогаду Битинського стоять рядки пісні червоноармійців, які пам'ятали Замостя по-своєму.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМихайло Садовський (1887–1967), генерал-хорунжий Армії УНР, очолював Інститут до 1967 року; Микола Битинський (1893–1972) — військовик, геральдист і художник, автор проєктів українського герба й таблиць військових одностроїв.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУкраїнський воєнно-історичний інститут постав у Торонто 1952 року як продовження міжвоєнного Українського воєнно-історичного товариства і зібрав музей Армії й Флоти УНР. Перелік на обкладинці зберіг гірку деталь: увесь незброшурований наклад 10-го збірника «За державність» захопили більшовики у львівській друкарні. Після ліквідації Інституту 1969 року музей перейшов до УВАН і 1981-го відкрився у Вінніпезі.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62594242019699,"sku":null,"price":2800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/02ADE848-D3CF-42E9-8E0B-8518E9BAACD5.jpg?v=1791142094"},{"product_id":"kupranets-orest-vykliatyi-hetman-mazepa-toronto-1958","title":"Купранець Орест. Виклятий гетьман Мазепа. Торонто, 1958","description":"\u003cdiv class=\"xdj266r x14z9mp xat24cr x1lziwak x1vvkbs x126k92a\"\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eВИКЛЯТИЙ ГЕТЬМАН МАЗЕПА. 1958\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eКУПРАНЕЦЬ ОРЕСТ\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eТоронто: Видавництво «Для Світла»; Друк. ОО. Василіян. — 28 с. — 21 × 15 см. В оригінальній м’якій обкладинці жовтого кольору. На обкладинці репродукція портрета Івана Мазепи. Незначні потертості. Книга видана в еміграції (Канада). Має історико-культурну цінність як зразок української науково-публіцистичної думки діаспори середини XX століття. Становить колекційний інтерес для дослідників історії церкви та постаті гетьмана Мазепи.\u003c\/div\u003e\n\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv class=\"x14z9mp xat24cr x1lziwak x1vvkbs xtlvy1s x126k92a\"\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e«Виклятий гетьман Мазепа» — праця отця Ореста Купранця, присвячена аналізу церковної анафеми, накладеної московською церквою на гетьмана Івана Мазепу. Автор розглядає це питання не лише в релігійному, а й у широкому політичному та національному контексті, підкреслюючи безпідставність «прокляття» з погляду канонічного права та його суто пропагандистську мету. У книзі цитуються рідкісні літургійні тексти та праці інших дослідників (зокрема Д. Дорошенка та І. Огієнка).\u003c\/div\u003e\n\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv class=\"x14z9mp xat24cr x1lziwak x1vvkbs xtlvy1s x126k92a\"\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eКупранець Орест (1904–1988)\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eВідомий український церковний діяч, священник-василіянин, доктор богослов’я, історик церкви та публіцист. Народився на Галичині, згодом працював у Бразилії, Аргентині та Канаді. Був активним діячем української діаспори, автором численних розвідок з історії християнства в Україні та життєписів видатних постатей. Його праці відзначаються патріотичним спрямуванням та глибоким аналізом архівних джерел.\u003c\/div\u003e\n\u003c\/div\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62595283386739,"sku":null,"price":2100.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0049-1749040408718756169.jpg?v=1791060624"},{"product_id":"tysovskyi-oleksandr-zhyttia-v-plasti-toronto-1961","title":"Тисовський Олександер. Життя в Пласті: посібник пластового юнацтва. Торонто; Детройт, 1961","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Хто ж ці юнаки? Ти пізнаєш їх по одностроях і відзнаках: це українські пластуни.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eД-р Олександер Тисовський. Життя в Пласті: посібник для українського пластового юнацтва \/ ілюстрації Мирона Левицького. — Друге, доповнене видання.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eТоронто; Дітройт: Пластове Видавництво «Молоде Життя», 1961. — 551 с.: іл. — Видання Головної Пластової Булави; заходом Крайової Пластової Старшини в Канаді, Торонто. Друковано в друкарні «Київ», Торонто, Онт. Наклад не зазначено. Обсяг подано за оцифрованою копією; остання пагінована сторінка в примірнику — 545, повний обсяг потребує звірки de visu. Розмір не міряний.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці роботи Мирона Левицького: на кремовому тлі кольорова композиція — намет, сокира й сонце над темною смугою лісу, назва помаранчевим шрифтом, пластова лілея з тризубом; унизу підпис «Лев 61». Обкладинка з поздовжньою заломою по всій висоті передньої й задньої палітурок; на задній палітурці два сліди від прозорої клейкої стрічки та надрив уздовж заломи; краї й кути потерті, дрібний надрив угорі корінця, корінець вицвілий. Папір із природним пожовтінням, найпомітнішим по берегах. Надрив із утратою паперу на верхньому березі аркуша зі змістом (с. 541–542), вищерблення на передньому березі аркуша зі с. 545. Блок міцний, аркуші не відстають. Власницьких написів і печаток на сфотографованих аркушах не видно. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e«Життя в Пласті» — основний підручник українського скаутського руху, писаний його засновником і звернений просто до юнака, на «Ти». Книжка веде читача від першого запрошення («Ходи з нами, юначе!») через пластову присягу, закон і сходини УПЮ до цілком практичних умінь: однострою, табірництва, мандрівництва, пластового піонерства, польових нарисів мап, семафора, теренових ігор, розкладання вогнища й пластової ощадності. У вступному слові автор пише, що перше видання з'явилося за десять років після організаційних починів Пласту, а це, друге, виходить чотири десятки років по тому, коли за плечима організації вже п'ятдесят років досвіду й чотири пластові «покоління».\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eОлександер Тисовський (1886–1968), псевдо «Дрот», — біолог і педагог, дійсний член НТШ, учитель природознавства в Академічній гімназії у Львові в 1911–1939 роках. Саме там 1911 року він заснував перші пластові гуртки, пристосувавши скаутську програму до потреб української молоді, і уклав основний пластовий підручник, перероблене видання якого вийшло 1921 року під назвою «Життя в Пласті». Від 1944 року жив у Відні, де й помер. Вступне слово до цього видання підписане факсиміле його руки — за сім років до смерті автора.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eДруге видання підготувала повоєнна еміграція: воно вийшло накладом «Молодого Життя» одночасно в Торонто й Дітройті, як видання Головної Пластової Булави, заходом Крайової Пластової Старшини в Канаді, і друкувалося в українській торонтській друкарні «Київ». Обкладинку й ілюстрації виконав Мирон Левицький (1913–1993) — маляр, іконописець і графік, учень школи Новаківського у Львові та Владислава Скочиляса в Краківській академії, від 1949 року в Канаді, від 1954-го в Торонто; книжкова графіка була центральною ділянкою його роботи. В УРСР Пласт був заборонений, і наступне видання книжки вийшло аж 1997 року.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63938452324723,"sku":"vam1","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0045-1749040408718756169.jpg?v=1791060623"},{"product_id":"ripetskyi-nestor-sontse-skhodyt-iz-zakhodu-toronto-1954","title":"Ріпецький Нестор. Сонце сходить із заходу. Торонто, 1954","description":"\u003cp\u003eРіпецький Нестор. Сонце сходить із заходу.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eТоронто: накладом Книгарні «Арка», 1954. — 119 с.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій ілюстрованій обкладинці двоколірного друку роботи М. Дмитренка, блок скріплено металевими скобами. Потертості, дрібні надриви та втрати по краях обкладинки, заломи кутів, сліди укріплення корінця світлими смужками вгорі та внизу; задня обкладинка забруднена, з плямами; пожовтіння паперу, поодинокі рудуваті плямки. На аркуші перед титулом і на тит. арк. — штампи власника «Steve Tarnawsky, Youngstown, Ohio», підпис синім чорнилом та чорнильний номер «164». Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Видання рідкісне.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eНестор-Всеволод Ріпецький (1919, Сокаль — 1974, Торонто) — письменник, поет і журналіст, друкувався також під псевдонімами Богдар Жарський і Всеволод Листвич. Літературну працю почав ще в Галичині, по війні опинився на еміграції, згодом осів у Торонто, де редагував і співробітничав у низці газет та журналів; організатор Зустрічі мистців Канади й Америки (1954), пізніше голова Світової федерації українських журналістів.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Сонце сходить із заходу» — повість про західноукраїнські землі часів Другої світової війни: зміна окупацій, діяльність націоналістичного підпілля, слідство й допити, вибір між співпрацею з німцями та збройним опором. Оповідь тримається на коротких, майже кінематографічних сценах і уривчастих діалогах; серед центральних постатей — конспіратор на прізвисько Легенда.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОбкладинку — постать вояка в шоломі, що тримає сонце з людським обличчям, — виконав Михайло Дмитренко (1908–1997), графік і монументаліст, який у 1950-х роках жив у Торонто. Книгарня «Арка» на 575 Queen St. West була одним із осередків українського книговидання й книготоргівлі повоєнного Торонто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64108057002355,"sku":null,"price":3600.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0006-1749040408718756169.jpg?v=1791060451"},{"product_id":"udovychenko-oleksander-ukraina-u-viini-1954","title":"Удовиченко Олександер. Україна у війні за державність. Вінніпег, 1954","description":"\u003cp\u003eОлександер Удовиченко, Генерального Штабу генерал-поручник. Україна у війні за державність: історія організації і бойових дій Українських Збройних Сил 1917–1921 \/ [передмова генерала Проспера Анріса].\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВінніпеґ (Канада): видав хорунжий УСС Дмитро Микитюк, 1954. — 179 с.: іл., схеми. — Прибл. 24 × 17 см. Паралельні титульні аркуші англійською і французькою мовами. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці: на кремовому папері двоколірна композиція зеленим — тризуб у вінку в шестикутному полі, ім'я автора й назва, унизу картуш із бойовими відзнаками та хрестами. Обкладинка забруднена, з плямами й розводами, численними заломами по всій площині, потертостями й дрібними надривами по краях; на задній обкладинці олівцем літера «V». Папір блока з нерівномірним пожовтінням, поодинокими плямками на берегах; на кількох ілюстраційних аркушах кольорові розводи друку. Блок повний і міцний, утрат немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве перше видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e«Україна у війні за державність» — суцільний огляд організації та бойового шляху українського війська від творення перших частин 1917 року до інтернування армії й розстрілу учасників Другого зимового походу під Базаром. Виклад поділено на короткі розділи, кожен з яких відповідає одній операції або одному політичному зламу: бій за київський «Арсенал», Крути, Берестейський мир, прихід німецької армії, гетьманський переворот, Проскурівські бої, боротьба за Львів, перехід Галицької армії за Збруч. Автор пише як штабовий старшина — з розкладом сил, датами й доданими схемами, а не як мемуарист.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОлександер Удовиченко (1887–1975) — генерал Армії УНР, випускник Миколаївської військової академії в Петрограді (1916), від жовтня 1917 року військовий дорадник Симона Петлюри, начальник штабу Гайдамацького коша Слобідської України, згодом командир 3-ї Залізної стрілецької дивізії. Від 1924 року на еміграції у Франції; очолював Товариство вояків УНР, а в рік виходу цієї книжки став віцепрезидентом УНР в екзилі.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання підготував і випустив хорунжий УСС Дмитро Микитюк — вінніпезький видавець української військової мемуаристики. Передмову дав французький генерал Проспер Анріс (1862–1943), у 1917–1919 роках командувач французької Східної армії на Салонікському фронті, потім голова французької військової місії в Польщі; її подано в оригіналі й українському перекладі. Титул продубльовано англійською і французькою мовами — книжку адресували й чужомовному читачеві. Ілюстративний ряд складають портрети старшин, групові світлини частин, зокрема 5-ї Сокальської бригади УГА, та оперативні схеми. В УРСР праця була заборонена; у Києві її перевидали 1995 року.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64285782966643,"sku":null,"price":13500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0051-1749040408343952548.jpg?v=1791060085"},{"product_id":"dontsov-dmytro-khrestom-i-mechem-tvory-toronto-1967","title":"Донцов Дмитро. Хрестом і мечем: твори. Торонто, 1967","description":"\u003cp\u003eДонцов Д. Хрестом і мечем: твори = With Cross and Sword.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eТоронто; Нью-Йорк; Лондон: накладом Ліги визволення України, Організації оборони чотирьох свобід України, Української видавничої спілки, 1967. — 319, [1] с.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидавнича м'яка обкладинка з графічною композицією — руки, що тримають хрест і меч; титул продубльовано англійською. На обкладинці внизу — наклейка, на задній сторонці — сліди від неї й плями; на сторінці змісту й звороті титулу — олівцеві написи. Блок чистий і міцний. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання автора.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЗбірка статей і есеїв, які Донцов писав від міжвоєння до 1960-х: «За який провід?», «Маса й провід», «Хрест проти диявола» та інші. Назва окреслює головну тему книжки — поєднання християнської традиції з вольовою політикою як, на думку автора, єдиний шлях для України протистояти комуністичній Москві. Наприкінці подано перелік головних праць Донцова.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДмитро Донцов (1883–1973) — публіцист, літературний критик і ідеолог українського інтегрального націоналізму, редактор «Літературно-наукового вістника» і «Вістника» у Львові, з кінця 1940-х — у Канаді. У пізні роки він дедалі більше писав про релігійні основи політики, і назва книжки це підкреслює.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання здійснили спільно три діаспорні організації; надруковано в друкарні «Гомін України» в Торонто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589808337267,"sku":"KC-2105","price":5200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0039-1749040408343952548.jpg?v=1791060043"},{"product_id":"mirchuk-petro-vidrodzhennia-velykoi-idei-toronto-1954","title":"Мірчук Петро. Відродження великої ідеї. Торонто, 1954","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Ця частина нашої історії ще не закінчена. Але вона не може інакше закінчитися як здобуттям української держави».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПетро Мірчук. Відродження великої ідеї \/ [передмова Романа Малащука]. — З циклу «Український націоналістичний рух першої половини XX. століття», брошура перша.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eТоронто: накладом Головної Управи Ліги Визволення України, 1954. — 64 с. — (Політична Бібліотека Ліги Визволення України; ч. 6). — З друкарні Видавничої Спілки «Гомін України», 140 Бетирст Ст., Торонто, Онт., Канада. Наклад не зазначено. Розмір потребує звірки з примірником.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці з помаранчевого паперу: чорна лінійна рамка, ім'я автора, назва, видавець і місце з роком набрані в розрядку; на задній обкладинці — «ЦІНА $0.50». Обкладинка з утратами паперу вздовж корінцевого поля й по кутах, крізь які видно червону паперову оклейку корінця; надриви країв, заломи, забруднення й потемніння по всій площині. Папір пожовклий, поодинокі плямки на берегах; блок міцний, аркуші тримаються, утрат тексту немає. На титульному аркуші вгорі праворуч власницький підпис чорнилом, читається неповно. Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМірчук веде відлік українського націоналізму не від міжвоєнної ОУН, а від 1900 року, і будує брошуру як десять послідовних розділів: «Батько українського національно-політичного відродження», «Перепони і супротивні течії», «Братство Тарасівців», «Революційна Українська Партія (РУП)», «Українська Соціялістична Партія», «Українська Народня Партія (УНП)», «Братство Самостійників», «Націоналістична течія в Галицькій Україні», «Молода Україна», «Перед великим іспитом». Першою суто націоналістичною партією автор вважає засновану 1900 року Миколою Міхновським, Олександром Макаренком і братами Шеметами УНП — на тій підставі, що націоналістичним у неї був не лише політичний намір, а й увесь світогляд. Окремий розділ відведено галицькій таємній студентській організації «Молода Україна» (заснована в листопаді 1899 року) та її «Комітетові Десяти».\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПетро Мірчук (1913–1999) — політичний діяч, публіцист і історик визвольного руху. Уродженець Бережанщини, тричі арештований польською владою в 1930-х; 1939 року керував пропагандивним апаратом ОУН, під час війни пройшов Аушвіц і Маутгаузен, після війни виїхав до США як переміщена особа. Автор «Нарису історії ОУН», «Української Повстанської Армії 1942–1952», «Коліївщини» та першої біографії Степана Бандери.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЦе шостий випуск «Політичної Бібліотеки» ЛВУ й водночас перша брошура нового циклу. У передмові видавець прямо покликається на постанову IV Крайової Конференції ЛВУ 18–19 липня 1953 року, яка доручила видати й поширити серед членства брошури про націоналістичний рух першої половини століття; підписав передмову Роман Малащук. Друкувала серію видавнича спілка «Гомін України» в Торонто — головне видавниче підприємство бандерівського середовища в Канаді. Такі агітаційно-освітні брошури розходилися по членських осередках і рідко зберігалися, тим паче з власницьким підписом на титулі.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589810041203,"sku":"KC-2856","price":2800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0034-1749040408343952548.jpg?v=1791060042"},{"product_id":"veryha-vasyl-pid-sontsem-italii-toronto-1984","title":"Верига Василь. Під сонцем Італії: вояки Дивізії «Галичина» в таборі «5Ц». Торонто [та ін.], 1984","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Той короткий час побуту у таборі… виявився національно освідомлюючим та об'єднуючим горнилом української молоді»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВасиль Верига. Під сонцем Італії: вояки Дивізії «Галичина» — Першої Української Дивізії Української Національної Армії в Британському таборі полонених «5Ц» у Беллярії, Італія, червень–жовтень 1945 \/ [обкладинку оформив о. М. Малюжинський].\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eТоронто; Нью Йорк; Париж; Сидней: Наукове Товариство ім. Шевченка; Видавництво Братства колишніх Вояків 1-ої УД УНА, 1984. — 252, [1] с.: іл., портр. — (Бібліотека українознавства; т. 50). — 22 × 15 см. — Набрано й оформлено у Видавництві «Новий Шлях», Торонто. — Паралельний титульний аркуш англійською: Under the Italian Sun; резюме англійською. Бібліографія: с. 241–243; поіменний покажчик. ISBN 0-920365-00-0.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій ілюстрованій обкладинці роботи о. М. Малюжинського: на жовтому тлі червоно-чорна композиція — італійська садиба з постатями полонених під стилізованим сонцем, слово «Італії» стоїть на потрісканій землі; на задній сторонці емблема 1-ої УД УНА — галицький лев у щиті на тлі хреста. Обкладинка забруднена: на передній сторонці світла затічна пляма вгорі біля заголовка й темна цятка в нижньому правому куті, лівий край потертий, із заломами вздовж корінця; на задній сторонці розсип рудих плямок, потемніння вздовж корінця, дрібні стертості в нижньому лівому куті. Блок міцний, папір чистий, утрат немає. На титульному аркуші й на с. 252 синій штамп «Приватна Бібліотека Омеляна Е. Граба, Торонто, Онт., Канада», той самий штамп темною фарбою — на задній сторонці обкладинки; від штампа на титулі лишився дзеркальний відбиток на сусідніх сторінках. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнижка розповідає про п'ять місяців одного табору — британського табору військовополонених «5Ц» у Беллярії над Адріатикою, куди влітку 1945 року звезли вояків Дивізії «Галичина», наприкінці війни перейменованої на 1-шу Українську дивізію УНА. Виклад веде від капітуляції й відступу через Альпи до організації табору: українська команда, правничий відділ, варта, верифікація військових ступенів. Далі — побут і санітарія, голод, торгівля з італійськими сусідами, духовна опіка, спорт, рукоділля, Студентська Громада, таборовий тижневик «Життя в таборі» й поезія полонених, а наприкінці — радянська репатріаційна акція, допити, «бунт» у таборі й жіночий табір у Річчоне. Півсотні сторінок займають документи, є англійське резюме й поіменний покажчик.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВасиль Верига (1922–2008) — історик, журналіст і бібліограф, доктор філософії УВУ. Уродженець Колодрібки на Заліщанщині, 1943 року добровольцем вступив до Дивізії, воював під Бродами, сам пройшов табори в Італії та Великій Британії. Від 1951 року в Канаді: студіював історію й бібліотекознавство в Торонто й Оттаві, у 1961–1987 роках працював бібліотекарем і очолював секцію каталогування. Писав як учасник: серед джерел називає власний таборовий записник, щоденник Ореста Городиського, Хроніку Української Студентської Громади в Беллярії-Ріміні та Книгу наказів Української Команди Табору «5Ц», яку зберіг хорунжий Мар'ян Гринів.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЗадум виріс із доповіді, яку автор 1981 року готував для Канадського Інституту Українських Студій; тема виявилася заширокою для однієї лекції й обмежилася Беллярією 1945 року. Книжка вийшла п'ятдесятим томом «Бібліотеки українознавства» НТШ разом із Видавництвом Братства колишніх Вояків 1-ої УД УНА — тобто самих учасників подій, а наприкінці надруковано список шістнадцяти передплатників і жертводавців з Канади й США. На титульному аркуші в назві товариства друкарська помилка — «Шевенка» замість «Шевченка».\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589810499955,"sku":"KC-2842","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0024-1749040408343952548.jpg?v=1791060003"},{"product_id":"mosendz-leonid-ostannii-prorok-toronto-1960","title":"Мосендз Леонід. Останній пророк. Торонто, 1960","description":"\u003cp\u003eМосендз Леонід. Останній пророк.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eТоронто: Діловий Комітет для видання творів Л. Мосендза, 1960. — 456 с., іл. — 21,5 × 15,2 × 3,2 см. Літературна редакція і вступна стаття Богдана Кравцева; пояснення д-ра Юрія Герича; художнє оформлення та ілюстрації Мирона Левицького.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній м'якій видавничій обкладинці. Незначні потертості та зморшки на корінці й обкладинці. На звороті титульного аркуша штамп бібліотеки «U.W.A.C. St. Kn. Olha Branch, 404 Bathurst Street, Toronto, Ontario». Стан дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eБібліографічна рідкість.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003cbr\u003e«Останній пророк» — визначний історичний роман Леоніда Мосендза про долю Івана Хрестителя (Єгоханана) на тлі епохальних історичних подій. Роман залишився незавершеним через передчасну смерть автора й був опублікований посмертно зусиллями спеціального комітету в Торонто.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМосендз Леонід (1897–1948) — український письменник, поет, перекладач і вчений (доктор хімічних наук), яскравий представник «Празької школи» української поезії. Народився в Могилеві-Подільському, брав участь у визвольних змаганнях у лавах Армії УНР, згодом перебував на еміграції в Чехословаччині та Швейцарії.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589810958707,"sku":"KC-2827","price":3500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0017-1749040408343952548.jpg?v=1791059964"},{"product_id":"miller-mykhailo-mohyla-kniazia-sviatoslava-1951","title":"Міллер Михайло. Могила князя Святослава. Вінніпеґ, 1951","description":"\u003cp\u003eМіллер Михайло. Могила князя Святослава.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВінніпеґ: Культура й Освіта (Осередок Української Культури й Освіти), 1951. — 15 с. — 21 × 14,5 см.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній паперовій обкладинці зеленого кольору. Незначні пожовтіння та потертості. На обкладинці та титульному аркуші екслібрис-штамп «Із книг Петра Лисого» та власницький штамп «Wolodymyr Leskiw, Winnipeg, Man.». Видання містить карту-схему «Плян місця Святославової Могили». Стан дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003cbr\u003e«Могила князя Святослава» — історико-археологічна розвідка професора Михайла Міллера, присвячена дослідженню місця загибелі та ймовірного поховання київського князя Святослава Ігоровича, який поліг у 972 році в бою з печенігами біля Дніпрових порогів. У праці розглядаються рятівні археологічні роботи Дніпробудівської експедиції 1927–1932 років та аналізується Кічкаський скарб.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМіллер Михайло (1883–1968) — український історик, археолог, музейник і громадсько-політичний діяч. Доктор філософії, професор Українського вільного університету в Мюнхені, дійсний член НТШ та УВАН, один із провідних дослідників археології Надпоріжжя та Приазов'я.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМалий наклад і вузькоспеціалізована тема робить видання бібліографічною рідкістю з провенансом двох власників.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589811155315,"sku":"KC-2821","price":1200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0013-1749040408343952548.jpg?v=1791059964"},{"product_id":"zahachevskyi-yevhen-lvivska-bratiia-toronto-1962","title":"Загачевський Євген. Львівська братія: повість пережитого. Торонто, 1962","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Перед ними — краса життя, за ними жахлива панорама кривавого походу війни.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЄвген Загачевський. Львівська братія: повість пережитого \/ обгортка М. Левицького.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eТоронто: накладом Братства кол. вояків І-ої Української Дивізії УНА, станиця Торонто, 1962. — 200 с. — Друкарня «Київ» (Kiev Printers Ltd.), Торонто. На звороті шмуцтитулу паралельний англомовний титул: Euhen Zahachevsky. Lvivska bratiya: novel.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці: на передній сторонці двоколірна графіка Мирона Левицького — вежа з годинником і ренесансні фасади старого Львова, назва в чорній плашці, монограма художника з датою «62»; на задній сторонці лев із герба Львова, друкована ціна 2.50. Передня сторонка з легкими потертостями по краях і біля корінця; задня сторонка з пожовтінням, дрібними цятками й рожевими слідами в нижній частині та на правому краю. Блок міцний, папір із природним пожовтінням, на обрізі перших аркушів сірі плямки. На титульному аркуші бібліотечний штамп «Millennium Library \/ Saint Vladimir Ukrainian Orthodox Cathedral \/ 5013 State Road \/ Parma, Ohio 44134». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; обкладинка Мирона Левицького становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПовість про передвоєнну молодь львівських передмість автор писав в Англії 1952–1954 років, щойно вийшовши з табору полонених. Роман Терлецький, син удови, що тримає харчову крамничку на передмісті, виростає серед студентів-квартирантів і їхніх книжок, сидить у тюрмі, тікає за кордон, повертається до радянського Львова, а потім опиняється на фронті над Дінцем; книжка завершується проривом з оточення. Підзаголовок «повість пережитого» не випадковий: рано осиротілий герой має братів Євгена й Володимира — так само рано втратив батька й мав брата Володимира сам автор. У передмові видавці навели його лист: якби в цій війні склалися ті самі умови, що в листопаді 1918 року, «ця львівська братія» не дала б ворогові підняти голову у Львові.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЄвстахій (Євген) Загачевський (1919–1998) — письменник, мемуарист і маляр, львів'янин, син підстаршини УГА. 1938 року сидів у «Бригідках» за антипольські листівки, 1940-го виїхав до Німеччини; після арешту Українського державного правління 1941 року потрапив за ґрати і як «штрафник» пішов на Східний фронт, а 1944-го опинився в дивізії «Галичина». Три роки англійського полону провів у таборах Італії, згодом жив у Рочестері (США), де зібрав історико-мистецький архів. «Львівська братія» — друга його книжка після «Спогадів фронтовика» (Мюнхен, 1952); пізніше вийшли «Белярія — Ріміні — Англія» (1968) та «Її регіт не лякав…» (1975).\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПовість видало торонтське Братство колишніх вояків 1-ї Української дивізії УНА, яке друкувало спогади й прозу своїх членів. Обкладинку виконав Мирон Левицький (1913–1993) — графік і маляр, учень Олекси Новаківського, сам колишній вояк дивізії, від 1949 року в Канаді. Примірник походить із бібліотеки при соборі святого Володимира Української православної церкви в Пармі (Огайо) — одному з осередків української громади Клівленда.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589813449075,"sku":"KC-1317","price":3600.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/6DE5DC23-0950-45E4-8052-82362217F607.jpg?v=1792007176"},{"product_id":"tys-iurii-markiza-istorychni-opovidannia-vinnipeh-1954","title":"Тис Юрій. Маркіза: історичні оповідання. Вінніпег, 1954","description":"\u003cp\u003eТис Юрій. Маркіза: історичні оповідання \/ обкл. Мирона Левицького.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВінніпеґ: Видавець Іван Тиктор, 1954. — 128 с. — (Клюб приятелів української книжки; кн. 19). — Друк The New Pathway.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eСуперобкладинка роботи Мирона Левицького, під нею — видавнича м'яка обкладинка з маркою «КПУК». Суперобкладинка з потертостями, загинами й дрібними втратами паперу по краях, м'яка обкладинка з легкими плямами, блок міцний. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЗбірка історичних оповідань з доби Івана Мазепи та Гетьманщини: «Маркіза», «Нарцис», «Записки канцеляриста гетьманської канцелярії», «Таємниця полтавської ночі». Події оповідань розгортаються навколо гетьманського двору й Полтавської битви.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЮрій Тис — псевдонім Юрія Крохмалюка (1904–1994), письменника й військового історика, старшини дивізії «Галичина», дійсного члена УВАН.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eСерію «Клюб приятелів української книжки» започаткував 1950 року у Вінніпезі Іван Тиктор (1896–1982), до війни власник львівського концерну «Українська преса». Книжки виходили передплатою, серіями по дванадцять, усі — в суперобкладинках Мирона Левицького з монограмою клубу «КПУК».\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589815251315,"sku":"KC-2167","price":2200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0005-1749040408343952548.jpg?v=1791059924"},{"product_id":"slovo-zb-9-edmonton-1981","title":"Слово: збірник українських письменників. Зб. 9. Едмонтон, 1981","description":"\u003cp\u003eСлово: збірник 9: література, мистецтво, критика, мемуари, документи = The Word: almanac 9: poetry, fiction, art, essay, documents \/ [редакційна колегія: Святослав Гординський, Світлана Грибінська, Олег Зуєвський, Юрій Клиновий, Олександра Копач, Григорій Костюк, Улас Самчук, Остап Тарнавський, Юрій Шевельов]; обкладинка Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЕдмонтон: Об'єднання українських письменників «Слово», 1981. — 326 с. — Друк Kiev Printers Ltd., Торонто. — ISSN 0384-6075.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій твердій оправі з помаранчевої тканини: на передній палітурці — шрифтова композиція Якова Гніздовського в рамці, чорним друком, з листком у літері «О»; на корінці в рамках назва «Слово» й номер «9»; задня палітурка без оформлення. Корінець вигорів до світло-коричневого відтінку, голівка й п'яточка корінця та кути потерті. На передній палітурці — темна пляма в нижній правій частині й дві світлі потертості на літерах назви; задня палітурка нерівномірно вицвіла, з дрібними темними цятками. Блок міцний, папір світлий і чистий, без написів, печаток і підкреслень. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДев'яте число альманаху 1981 року найгостріше з усіх відгукнулося на долю шістдесятників. Яр Славутич (1918–2011) подав тут вірші з іще не виданої збірки «Живі смолоскипи» — «Івасюк», «Брати Горині», «Світличний», «Караванський» (окремою книжкою вона вийде 1983-го) — і статтю «Поезія Івана Світличного», написану тоді, коли сам Світличний (1929–1992) відбував заслання на Алтаї. Остап Тарнавський простежив шлях «Від шестидесятників до поетів дисидентів», Микола Степаненко — стан літературної критики в «підсовєтській» Україні після шістдесятників, а Агнеса Лебідь умістила вірші «Шлях на Колиму» й «А бубликів не їсти колгоспникам».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПоруч — сонети Іринея Вереса, що продовжують цикл із 6-го й 8-го збірників, Аполлінер у перекладі Олега Зуєвського, проза Івана Боднарчука, Василя Гірного, Олекси Ізарського («Дома у Мюнхені»), Мирона Левицького, драма Олександра Зозулі «Одруження». В есеїстиці — дві статті про Винниченка (Григорій Костюк, Ігор Качуровський), спогади Валеріяна Ревуцького про композитора Левка Ревуцького, огляд української літературознавчої бібліографії Марти Тарнавської, «Українська література в Румунії» Степана Ткачука й «Минуле і сучасне української книжки» Дмитра Чуба.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eАльманах видавало Об'єднання українських письменників «Слово», засноване в Нью-Йорку 1954 року як спадкоємець МУРу. Це число вийшло в Едмонтоні, друкувала торонтська Kiev Printers, видання підтримала Програма багатокультурності уряду Канади. Обкладинку з листком у літері «О» створив Яків Гніздовський (1915–1985); той самий його дизайн повторюється й на інших числах серії.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589817217395,"sku":"KC-2001","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/80EDD130-CE7D-4B24-B118-5C3CE333C731.jpg?v=1792267174"},{"product_id":"kolodzinskyi-mykhailo-ukrainska-voienna-doktryna-toronto-1957","title":"Колодзінський Михайло. Українська воєнна доктрина.Торонто, 1957","description":"\u003cp\u003eМихайло Колодзінський. Українська воєнна доктрина. Частина перша \/ обгортка роботи Б. Стебельського.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eТоронто: накладом Товариств кол. вояків УПА в Канаді і ЗДА; з друкарні Видавничої Спілки «Гомін України», 1957. — 62 с.: портр. — (Бібліотека Т-ва кол. вояків УПА в Канаді і ЗДА; ч. 2).\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці роботи Богдана Стебельського: назва червоним у чорній орнаментальній рамці, нижче — меч у вінку з дубового листя. На фронтисписі фотопортрет автора з біографічним підписом. На фото — один із примірників: обкладинка з легкими слідами користування, дрібна втрата паперу вгорі корінця, задня сторона обкладинки злегка забруднена. Блок міцний, сторінки чисті. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ наявності три примірники; стан кожного може дещо відрізнятися — фото конкретного примірника надішлемо на запит.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Українська воєнна доктрина» — одна з головних праць української націоналістичної воєнної думки міжвоєнної доби: спроба сформулювати цілісне бачення збройної боротьби за державу, спираючись на козацьку традицію й досвід визвольних змагань 1917–1921 років. Автор аналізує, чому українська державність тоді не встояла, критично оцінює шлях Українських січових стрільців і наголошує на значенні власної воєнної ідеї. Частину першу завершує роздум про бойову пісню як засіб виховання.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМихайло Колодзінський (1902–1939) — член Крайової Команди УВО й ОУН, шеф штабу збройних сил Карпатської України й командант «Організації Народної Оборони Карпатської Січі». Загинув у березні 1939 року в боях з угорськими військами — саме так його подано в підписі під портретом у цьому виданні.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПершу частину доктрини 1957 року видали в Торонто колишні вояки УПА як другий випуск своєї бібліотеки; обкладинку оформив Богдан Стебельський, один з провідних мистців української діаспори в Канаді.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589818102131,"sku":"KC-2060","price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0-34828-7581806-0.jpg?v=1788302153"},{"product_id":"ilarion-ohiienko-rozpiatyi-mazepa-vinnipeg-1961","title":"Іларіон (Огієнко Іван). Розп’ятий Мазепа: історична драма на п’ять дій. Вінніпег, 1961","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Збери мені багатства світу, \/ Подай всю славу, всі розкоші, — \/ Я не зміню свого обіту: \/ Вкраїни не віддам за гроші!..»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e† Митрополит Іларіон. «Розп’ятий Мазепа»: історична драма на п’ять дій = Metropolitan Ilarion. Crucified Mazepa: historical drama in five acts.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВінніпег: Видавництво «Наша культура», 1961. — 88 с.: орнамент. заставки й кінцівки. — Printed by Trident Press Ltd., Winnipeg, Canada.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій м’якій обкладинці з жовтого паперу: на передній сторонці назва чорним друком і віньєтка-гілочка, задня сторонка без оформлення. Кожна дія відкривається рослинною заставкою, завершується кінцівкою з хрестом. Краї обкладинки злегка витерті, нижній кут передньої сторонки з невеликим заломом і плямкою; на задній сторонці поодинокі плямки й легке потемніння вздовж корінця. Блок міцний, папір білий і чистий. На звороті задньої сторонки давні букіністичні позначки олівцем. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eДраму митрополит Іларіон написав за десять днів — з 19 по 29 травня 1960 року, «у потязі, в дорозі до Монтреалу й назад», як зазначено на останній сторінці. Дія відбувається влітку 1709 року в турецькому Очакові після полтавської поразки: старшинські наради, розбурхана Січова рада, гостра суперечка Мазепи з кошовим Костем Гордієнком, якого стримує Пилип Орлик, і смерть гетьмана, якою п’єса завершується. Назви дій — репліки самих героїв: «Гетьман не виховав орла!», «Гетьманські скарби ми поділим!», «Мене ви смертно розп’яли!». Віршований текст іде з розлогими ремарками, а відкривають книжку «Дієві особи» — історичні довідки про Мазепу, Орлика, Гордієнка та інших.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМитрополит Іларіон — Іван Огієнко (1882–1972), мовознавець, історик церкви й культури, перекладач Святого Письма українською; за УНР — ректор Кам’янець-Подільського університету, міністр освіти, згодом міністр ісповідань; від 1951 року — митрополит Української греко-православної церкви в Канаді. Хрестик перед ім’ям на обкладинці — архієрейський знак, а не позначка смерті. «Розп’ятий Мазепа» належить до циклу його історичних драм про гетьманів, писаних у швейцарсько-канадський період; задумана для окремого тому, п’єса вийшла самостійною книжкою.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидавництво «Наша культура» Огієнко заснував у Варшаві 1935 року разом з однойменним журналом і продовжував на еміграції; титул подано двома мовами, друк вінніпезької Trident Press. Драма вийшла невеликим накладом і за життя автора більше не передруковувалася — в Україні її видали лише 2003 року в Києві, в упорядкуванні Миколи Тимошика. Вінніпезьке видання 1961 року трапляється нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589818397043,"sku":"KC-1495","price":2200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/125FE48A-1756-4C7D-81DD-7C9C5E8A7A99.jpg?v=1792186769"},{"product_id":"mirchuk-petro-pershyi-lystopad-toronto-1958","title":"Мірчук Петро. Перший Листопад. Торонто, 1958","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Хто хоче здобувати волю, хай вчиться держати меч!»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПетро Мірчук. Перший Листопад. — (Політична бібліотека Ліги Визволення України; ч. 18). — З циклу «Український націоналістичний рух першої половини ХХ. століття», брошура п'ята.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eТоронто: накладом Головної Управи Ліги Визволення України, 1958. — 56 с. — 21 × 14 см. — З друкарні Видавничої Спілки «Гомін України», 140 Бетирст Ст., Торонто, Онт., Канада. Ціна на четвертій сторінці обкладинки: $0.50. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з цупкого паперу вохристого кольору, чорний друк, блок скріплено двома дротяними скобами. Легкі заломи паперу вздовж корінцевого поля обкладинки, поодинокі дрібні плямки; блок чистий, міцний, папір без пожовтіння, надривів і підкреслень немає. На титульному аркуші синій штемпель-екслібрис «Ex Libris Bohdan and Olha Kozak», відбиток проступає на звороті. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eНарис доводить читача до 1 листопада 1918 року не як до дати, а як до наслідку: Мірчук починає з того, що ті самі ідеї — Шевченко, промова Міхновського 1900 року, публікації Донцова, з другого боку соціалістично-анархістські впливи Драгоманова — дали в Галичині й на Наддніпрянщині протилежні результати. Далі — чотирнадцять розділів: три ідеологічно-політичні сили, стрілецький рух і «А ми тую червону калину підіймемо», шлях леґалізму Української Національної Ради, галицький «Третій Універсал», сам Листопадовий Чин, боротьба за Львів, створення УГА і, наприкінці, «Через Київ на Львів». Автор пише відверто полемічно: леґалістичну лінію УНРади він оцінює як млявість, а ініціативу приписує військовим низам.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПетро Мірчук (1913–1999) — провідний діяч ОУН(б), у 1939 році керівник її пропаґандивного апарату; в'язень Авшвіцу, Мавтгавзену та інших концтаборів. Після війни виїхав до США як переміщена особа, написав перші життєписи Степана Бандери й Романа Шухевича, «Нарис історії ОУН» та «Українську Повстанську Армію 1942–1952». Його праці — водночас історіографія і партійне свідчення, і читати їх слід із поправкою на бандерівську оптику автора.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЛіга Визволення України постала 1949 року в Канаді як тамтешнє середовище ОУН(б); її «Політична бібліотека» виходила дешевими брошурами для громади й друкувалася у власній Видавничій Спілці «Гомін України» в Торонто. Ця серія тримала цілу низку праць Мірчука — «Від Другого до Четвертого Універсалу» (ч. 8), «На історичному закруті» (1959) та інші. Брошури такого типу розходилися накладом на руки, зберігалися погано й у бібліотеках України відсутні.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589821837683,"sku":"KC-2117","price":4400.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0048-7576698326881789064.jpg?v=1791060089"},{"product_id":"kovalenko-liudmyla-dvi-krasy-noveli-toronto-1965","title":"Коваленко Людмила. Дві краси: новелі. Торонто, 1965","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«В мене нема матері, крім України.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛюдмила Коваленко. Дві краси: новелі \/ обкладинка Я. Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eТоронто: видавництво «Ми і світ», 1965. — 112 с. — (Бібліотека «Ми і світ»).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці роботи Якова Гніздовського: угорі й унизу два темно-зелені поля з орнаментальним написом «Бібліотека Ми і світ», між ними кремове поле з дрібною крапчастою фактурою. Обкладинка рівна, легкі потертості по краях і на кінцях корінця, кілька дрібних плямок біля правого краю задньої сторонки. На задній обкладинці олівцем дрібна цифра. Папір рівномірно пожовклий, блок міцний, сторінки чисті. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес, а обкладинка Якова Гніздовського становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЗбірку відкриває «Дві краси» — триптих про Тараса Шевченка очима двох жінок, з якими його пов'язують 1843–1844 роки: княжни Варвари Рєпніної, що цілу ніч пише йому лист-сповідь, і Ганни Закревської, яка прокидається щасливою від звістки, що до них приїде Шевченко. Далі — новела про арешт юнака-підпільника, остання репліка якого винесена тут в епіграф, і «Парис і Олена» — про хлопця, що змалку жив під античним прізвиськом. Завершує книжку іронічна емігрантська сценка: дружина, цитуючи Шевченків щоденник про білі хатки в тіні вишневих садків, соромить чоловіка, аж поки той не йде шукати лопату й копати город.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛюдмила Коваленко (1898–1969) — прозаїкиня, драматургиня й перекладачка з Маріуполя. Дебютувала 1926 року в київській «Новій громаді», перекладала Вольтера, Бальзака, Мопассана й Золя; після арешту 1929 року її чоловіка, письменника Михайла Івченка, до 1943 року прози не друкувала. У повоєнній Німеччині редагувала жіночий журнал «Громадянка» й належала до МУРу, від 1950 року в США працювала в українській редакції «Голосу Америки». «Дві краси» — її третя збірка оповідань після «Vita nova» і «Давніх днів».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижка вийшла в серії видавництва Миколи Колянківського, торонтського редактора ілюстрованого журналу «Ми і світ», зробленого за взірцем Reader's Digest. Колянківський друкував і материкових, і еміграційних авторів та гостро критикував еміграційні інституції, тож частина діаспори вважала його журнал прорадянським. Обкладинку з орнаментальним шрифтом створив Яків Гніздовський (1915–1985) — графік і майстер дереворизу, автор оформлення багатьох українських еміграційних видань.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589822230899,"sku":"KC-2037","price":1200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/F8DE3D53-B584-4DC7-81AF-5CCB7F7E28EA.jpg?v=1792266474"},{"product_id":"slavutych-antolohiia-ukrainskoi-poezii-v-kanadi-edmonton-1975","title":"Славутич Яр (упоряд.). Антологія української поезії в Канаді, 1898–1973. Едмонтон, 1975","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Бодай же вам, приятелі, не снилось ніколи, як нам гірко покидати своє рідне поле!»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eАнтологія української поезії в Канаді, 1898–1973 = An anthology of Ukrainian poetry in Canada, 1898–1973 \/ упорядкував Яр Славутич; редакційна колегія: Олекса Гай-Головко, Олег Зуєвський, Юрій Клиновий, Борис Олександрів, Володимир Скорупський, Яр Славутич; обкладинка Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЕдмонтон: Об'єднання Українських Письменників у Канаді «Слово», 1975. — 159 с. — Паралельний титульний аркуш англійською мовою.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі зі світло-сірого полотна: на передній палітурці й на корінці назва мальованими літерами темно-синього друку, внизу стрічка з написом «Канадське Слово — 1975»; оформлення Якова Гніздовського. Потемніння й брунатні забруднення по верхньому краю передньої палітурки та по кутах, поодинокі плямки на полотні. Папір із природним пожовтінням, лисячі плямки на берегах перших і останніх аркушів. Блок міцний і чистий, без написів і печаток. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання упорядника; оформлення Якова Гніздовського становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eАнтологію видано до 75-річчя українського письменства в Канаді, яке упорядник відлічує від 30 грудня 1898 року: того дня Іван Збура (1880–1940) написав у Бівер Кріку в Альберті перший український вірш у Канаді — «Канадийські емігранти», надрукований у «Свободі» 2 лютого 1899 року. Як зазначено в передмові, за ці сімдесят п'ять років у канадській періодиці друкувалося близько трьохсот поетів і віршарів, з них лише близько п'ятдесяти мали власні книжкові збірки. До антології взято 45 поетів, погрупованих у трьох розділах: ранні віршарі й автори фольклорних творів; поети міжвоєнного часу; поети повоєнної доби разом із наймолодшою генерацією — від Митрополита Іларіона й Микити Мандрики до Олега Зуєвського, Ліди Палій та Ірини Макарик. Кожну добірку відкриває біографічна довідка з критичною бібліографією.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЯр Славутич (справжнє прізвище Жученко, 1918–2011) — поет, літературознавець і педагог, уродженець Херсонщини. У повоєнні роки в Німеччині був секретарем редакції мюнхенського місячника «Арка», від 1949-го жив у США, а від 1960 року — в Едмонтоні, де викладав українську мову й літературу в Альбертському університеті. Упорядкування цієї антології лягло в річище його багаторічної праці над історією української поезії в Канаді, якій він присвятив і окрему студію в «Західньоканадському збірнику».\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнижку випустило Об'єднання українських письменників у Канаді «Слово» — едмонтонський осередок літературної еміграції третьої хвилі. У передмові окремо зазначено, що видання здійснено завдяки грошовій допомозі у 2 500 доларів від федерального уряду Канади і 1 000 доларів від уряду провінції Альберта. Обкладинку виконав Яків Гніздовський (1915–1985) — графік і маляр, найвідоміший український дереворитник в Америці, чиє книжкове оформлення саме по собі колекціонують.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589823443315,"sku":"KC-2010","price":1600.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0045-7576698326881789064.jpg?v=1791060089"},{"product_id":"dontsov-nezrymi-skryzhali-kobzaria-toronto-1961","title":"Донцов Дмитро. Незримі скрижалі Кобзаря. Торонто, 1961","description":"\u003cp\u003eДонцов Дмитро. Незримі скрижалі Кобзаря: містика лицарства запорозького \/ обгортка роботи Наталії Геркен-Русової. — (Бібліотека видавництва «Гомін України»; ч. 17).\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eТоронто: накладом видавництва «Гомін України», 1961 (Printed by «Homin Ukrainy» (Ukrainian Echo) Publ. Co. Ltd.). — 230 с. — Паралельна назва англійською мовою.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці роботи Наталії Геркен-Русової, із закладкою-стрічкою. Вкладено аркуш «Еррата» та видавничу листівку «Від Видавництва». Незначні потертості й природне потемніння паперу, блок міцний. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПубліцистично-літературознавча праця Дмитра Донцова, у якій ідеолог українського націоналізму інтерпретує творчість Тараса Шевченка крізь призму «містики лицарства запорозького» — героїчної, вольової традиції козацтва. Епіграфом до книжки взято Шевченкові рядки, а вкладені «Еррата» й видавнича листівка свідчать, що примірник зберігся в тому вигляді, в якому видавництво розсилало його читачам.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eДонцов Дмитро (1883–1973) — український публіцист, літературний критик і політичний діяч, ідеолог інтегрального (чинного) націоналізму, багаторічний редактор «Літературно-Наукового Вістника» і «Вістника».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОбкладинку виконала Наталія Геркен-Русова — художниця, сценографка й теоретик мистецтва, авторка концепції «лицарського мистецтва», близька до вістниківського кола Донцова.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589830160755,"sku":"KC-2098","price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true},{"title":"2","offer_id":64589830193523,"sku":"KC-2556","price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0040-7576698326881789064.jpg?v=1791060050"},{"product_id":"dontsov-dmytro-moskovska-otruta-toronto-monreal-1955","title":"Донцов Дмитро. Московська отрута. Торонто; Монреаль, 1955","description":"\u003cp\u003eДонцов Д. Московська отрута = Muscovite Poison.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eТоронто; Монреаль: Спілка визволення України = Association for the Liberation of Ukraine, 1955. — 292 с.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидавнича тверда оправа з ілюстрацією спереду — змій, що обвиває чашу, зі стрічкою-написом; назва й титул продубльовані англійською, на титулі — епіграф із Шевченка. Задня сторона оправи з плямами, краї потерті; блок чистий і міцний. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання автора.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЗбірка статей про московську імперську традицію — від царату до більшовизму — і про те, як ця традиція, на думку автора, отруює українську культуру зсередини. Книжку відкриває розділ «Власні традиції чи „московська отрута“»; далі автор веде читача через історію, літературу й релігію до політичних висновків для еміграції.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДмитро Донцов (1883–1973) — публіцист, літературний критик і головний ідеолог українського інтегрального націоналізму. Уродженець Мелітополя, 1914 року він став одним із засновників Союзу визволення України, у 1920–1930-х редагував у Львові «Літературно-науковий вістник» і «Вістник», з кінця 1940-х жив у Канаді.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижку видала канадська Спілка визволення України — одна з організацій, що гуртувалися довкола Донцова в Торонто й Монреалі.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589833339251,"sku":"KC-2099","price":8600.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0035-7576698326881789064.jpg?v=1791060049"},{"product_id":"vystavka-ukrainskoho-mystetstva-arkhypenko-toronto-1987","title":"Виставка українського мистецтва з колекцій Канади і США: до сторіччя Олександра Архипенка. Торонто, 1987","description":"\u003cp\u003eВиставка українського мистецтва з колекцій Канади і США для відзначення сторіччя з дня народження Олександра Архипенка, 9 серпня — 30 вересня 1987 \/ куратор виставки і редактор книжки Святослав Гординський; фотографії Івана Ґеречки.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eТоронто: Канадсько-Українська Мистецька Фундація, 1987. — [56] с.: іл. — Паралельний титульний аркуш і підписи англійською мовою. — Перший наклад 1000 примірників. — Друк Harmony Printing Limited, Торонто.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з чорного лакованого картону: на лицевій сторонці репродукція «Меланхолії» Олександра Архипенка, під нею назва білим шрифтом; на звороті — «Сорочинський ярмарок» Феодосія Гуменюка і біла марка Канадсько-Української Мистецької Фундації. Дрібні подряпини й сліди дотиків на лакованій поверхні, кути рівні, корінець без надривів. Папір білий, блок чистий, без написів і печаток. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання Святослава Гординського. Каталог має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eНа обкладинці каталогу — не скульптура, а малярство: «Меланхолія» Олександра Архипенка (1887—1964), скульптора, чиє сторіччя й відзначала виставка. Вона тривала від 9 серпня до 30 вересня 1987 року, і все на ній було позичене з приватних збірок Канади і США — наприкінці книжки подано поіменний список двадцяти шести позичкодавців, серед них Український Інститут Америки, сама Фундація і Мирослава та Святослав Гординські. Репродукції охоплюють понад століття: «В'їзд Богдана Хмельницького до Києва» (1912) і «Портрет Олександра Мишуги» (1925) Миколи Івасюка, «Жінка в кімоно» (1910) Олекси Новаківського, «Бій» (1921) Леоніда Перфецького, темпери Василя Дядинюка «Варяги» і «Князь Роман Галицький» (1934), «Капуста» й «Кукурудза» Якова Гніздовського, «Сорочинський ярмарок» Феодосія Гуменюка. Кожен підпис продубльовано англійською, із зазначенням власника твору.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eСвятослав Гординський (1906—1993) — маляр, графік, поет і мистецтвознавець, один із головних інтерпретаторів українського мистецтва в діаспорі; тут він і куратор експозиції, і редактор книжки. Твори сфотографував Іван Ґеречка.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидала каталог сама Канадсько-Українська Мистецька Фундація — торонтська інституція з власною галереєю на Блур-стріт, — першим накладом у тисячу примірників, надрукованим у місцевій друкарні Harmony Printing. Такі каталоги робилися на потребу самої події, малим числом, і до бібліотек в Україні не потрапляли.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589837599091,"sku":"KC-1750","price":1600.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0023-7576698326881789064.jpg?v=1791060006"},{"product_id":"kashchenko-adrian-kost-hordiienko-vinnipeg-1948","title":"Кащенко Адріан. Кость Гордієнко: історичне оповідання. [Вінніпеґ], 1948","description":"\u003cp\u003eКащенко Адріан. Кость Гордієнко: історичне оповідання.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e[Вінніпеґ], 1948.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eІсторична повість про Костя Гордієнка (Гордієнка-Головка) — останнього кошового отамана Запорозької Січі, союзника Івана Мазепи та Карла ХІІ у виступі проти Петра I 1708–1709 років.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eАдріан Кащенко (1858–1921) — український письменник і видавець із Катеринослава, автор популярних історичних повістей про козаччину: «Оповідання про славне військо запорізьке низове», «Борці за правду», «Славні побратими» та інші. Це діаспорне вінніпезьке видання — передрук класичного тексту для української громади Канади, що підтримував інтерес до козацької історії серед повоєнної еміграції та наступних поколінь.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589837795699,"sku":"KC-1511","price":750.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0020-7576698326881789064.jpg?v=1791059967"},{"product_id":"ukrainska-halytska-armiia-t-5-nad-sianom-vinnipeh-1976","title":"Українська Галицька Армія: матеріяли до історії. Т. V: Над Сяном. Вінніпег, 1976","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Де срібнолентий Сян пливе, оттам і первопочатки нашої невдачі.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eНад Сяном: матеріяли до історії Української Галицької Армії. Том V: у 50-річчя її участи у Визвольних Змаганнях \/ видав хорунжий УСС Дмитро Микитюк; обгортка мистця Е. Козака.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВінніпеґ: Д. Микитюк, 1976. — 191, [1] с.: іл., портр. — Друковано в друкарні видавництва «Тризуб», 840 Main St., Winnipeg, Manitoba. — Відбито 500 примірників.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці з жовтого паперу з синім друком за проєктом Едварда Козака: хрест у колі над знаменами, схрещеними рушницями, шаблями й гарматами, геральдичний картуш із назвою, унизу вінок і монограма «Е. К.»; задня сторонка без друку. Обкладинка з потемнінням по краях і дрібними цятками; на задній сторонці бура пляма в нижній частині й поверхневі витертості вздовж нижнього краю; низ корінця й кути потерті. Лисячі плями на перших аркушах, титульному аркуші та його звороті; основний блок чистий, із природним пожовтінням паперу. Блок міцний, утрат тексту немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; видавнича обкладинка Едварда Козака становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eТом відкриває спогад сотника УГА Якима Яреми «Над Сяном» про Листопадові дні 1918 року в Перемишлі. Уперше його надрукував 1921 року «Український Стрілець» — часопис інтернованих галицьких стрільців у Німецькому Яблінному в Чехословаччині, частинами в шести числах. Видавець пояснює передрук тим, що числа «Українського Стрільця» вже тоді стали винятковою рідкістю, а сама розповідь лишалася чи не єдиним джерельним свідченням з українського боку про листопад 1918-го над Сяном. Далі — «Перший Листопад з іншого боку» Василя Панейка, спогади про 21-шу бригаду, Гірську бригаду УГА в ЧСР і Технічний курінь 1920 року, роздуми генерала Аркадія Валійського про катастрофу осені 1919-го, огляд преси ЗУНР Василя Бачинського, а наприкінці — галереї старшин, підстаршин і стрільців із портретами й короткими життєписами.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЯким Ярема (1884–1964) — психолог, педагог і літературознавець, випускник Ґрацького університету, у 1923–1930 роках професор Українського високого педагогічного інституту в Празі, згодом учитель гімназії «Рідної школи» в Тернополі; по війні завідував кафедрою іноземних мов Львівського зооветеринарного інституту, яка сьогодні носить його ім'я.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eП'ятий том завершив серію матеріялів до історії УГА, яку від 1958 до 1976 року видавав у Вінніпезі Дмитро Микитюк (1899–1985) — вояк Легіону УСС і УГА з Раківчика на Коломийщині, що 1930 року емігрував до Канади й став фундатором цього видання. Том відбито накладом лише 500 примірників. Обгортку виконав Едвард Козак (1902–1992) — графік і карикатурист, видавець гумористичного журналу «Лис Микита».\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589839270259,"sku":"KC-2351","price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/15B8449A-FFD0-47AA-B54B-25104E4A53F8.jpg?v=1788870824"},{"product_id":"kravchenko-viktor-ia-vybrav-voliu-toronto-1948","title":"Кравченко Віктор. Я вибрав волю: особисте й політичне життя совєтського урядовця. Торонто, 1948","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Тепер було йнакше. — Тепер я втікав.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВіктор Кравченко. Я вибрав волю: особисте й політичне життя совєтського урядовця \/ переклав із англійської мови Михайло Гетьман.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eТоронто: друкарня «Українського Робітника», 1948. — 493 с. — Видання Товариства «Меценати Української Літератури» при видавництві «Український Робітник». — Друковано в Торонті: «Ukrainian Toiler» Publishing Co., 339 Bathurst St. — Наклад 3 000 примірників. — Авторське право застережене 1946 року Віктором Кравченком.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі зі світло-брунатного ледерину: на передній палітурці кольорова композиція — постать, що розсуває важку темну завісу, ім'я автора й назва вписані у стрічки з колючого дроту; на корінці автор, назва й роки «1946 \/ 1948»; задня палітурка без оформлення. Палітурки з потертостями й дрібними забрудненнями, у правій нижній частині передньої палітурки витерто фарбовий шар на літерах назви; надриви покриття вздовж шарніра, втрати матеріалу біля головки й хвостика корінця. Папір із природним пожовтінням, поодинокі відбитки пальців на берегах, залом у нижньому куті кількох аркушів; блок міцний. На внутрішньому боці передньої палітурки наклеєний екслібрис «Ex libris Ярослава та Лілі Музички» — чорно-біла композиція з музикантами, вписаними в трикутник, із підписом чорнилом «Б. Сорока 99 р.». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e«Я вибрав волю» — спогади радянського інженера й партійця, який у квітні 1944 року втік із Совєтської закупівельної комісії у Вашингтоні й першим із високих урядовців СРСР публічно розповів Заходові про те, що бачив удома. Двадцять вісім частин ведуть від «пекольних жнив» — голоду 1932–1933 років на Дніпропетровщині, куди автора посилали на хлібозаготівлю, — через партійні чистки, нічні допити, стахановські кампанії на Уралі й паніку в Москві 1941-го. Розповідь починається з кінця: перший розділ «Утеча серед ночі» — це поїздка таксівкою на вашингтонський двірець.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВіктор Кравченко (1905–1966) народився в Катеринославі в родині робітника, який був революціонером ще за царського режиму; учився на інженера в Харкові, керував трубними заводами в Нікополі й на Уралі, 1943 року дістав призначення до закупівельної комісії в США. Англомовний оригінал «I Chose Freedom» вийшов 1946 року і став бестселером; 1949-го в Парижі Кравченко виграв гучний процес проти прорадянського тижневика «Les Lettres françaises», який назвав книжку фальшивкою, — свідчити на його боці приїхали колишні в'язні радянських таборів. Помер у Нью-Йорку.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eТоронтське видання підготувало Товариство «Меценати Української Літератури» при видавництві «Український Робітник»: спершу переклад Михайла Гетьмана друкувався в самій газеті — приблизно три чверті книжки, — а тоді, з дозволу автора, вийшов окремим томом накладом 3 000 примірників. Окрема сторінка «Фундатори книжки» подає фотографію голови товариства Григорія Шкляра й поіменний перелік жертводавців із сумами внесків; частину накладу товариство ухвалило не продавати, а розіслати безплатно українським скитальцям у таборах ді-пі. 2022 року «Смолоскип» випустив новий український переклад Алли Пархоменко, представлений як перший.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589839335795,"sku":"KC-2349","price":4800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0003-7576698326881789064.jpg?v=1791059924"},{"product_id":"mirchuk-petro-na-istorychnomu-zakruti-toronto-1959","title":"Мірчук Петро. На історичному закруті. Торонто, 1959","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«На жаль, одностайности не знайдено.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПетро Мірчук. На історичному закруті. — (Політична бібліотека Ліги Визволення України; ч. 19). — З циклу «Український націоналістичний рух першої половини ХХ. століття», брошура шоста.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eТоронто: накладом Головної Управи Ліги Визволення України, 1959. — 72 с. — З друкарні Видавничої Спілки «Гомін України», 140 Бетирст Ст., Торонто, Онт., Канада. Ціна на четвертій сторінці обкладинки: 50 центів. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з цупкого паперу оливково-зеленого кольору, чорний друк, без ілюстрацій. Потертості й забруднення обкладинки, заломи в кутах, кілька світлих затертостей верхнього шару паперу на задній сторінці; уздовж верхнього краю перших аркушів дрібні рудуваті плямки, бліді плями у верхньому куті титульного аркуша та на с. 72. Папір кремовий, блок міцний і чистий; надривів, підкреслень і написів немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЗакрут, винесений у назву, — це не поразка сама по собі, а розвилка: оповідь веде від липня 1919 року, коли УГА перейшла Збруч і обидві українські армії рушили соборними силами на Київ і Одесу, до моменту, коли з-під руїни УНР виріс організований націоналістичний рух. П'ятнадцять розділів: «У ворожому оточенні», «Чорномосковські круки», «Жниво тифу», «Змора орієнтацій», договір УГА з Денікіном 7 листопада 1919 року, листопадово-груднева катастрофа, Зимовий похід і «Гнилий союз» — так автор називає союз із Польщею 1920 року. Виклад відверто полемічний: провину за катастрофу Мірчук кладе на партійництво, соціалістичну орієнтацію проводу й ставку на чужу допомогу. Текст щільно спертий на джерела — шістдесят приміток із покликаннями на «Відродження нації» Винниченка, «Літопис Української Революції» Доценка, спогади Павла Скоропадського в «Хліборобській Україні».\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПетро Мірчук (1913–1999) — діяч ОУН(б), у 1939 році керівник її пропаґандивного апарату, в'язень Авшвіцу й Мавтгавзену. Після війни виїхав до США, написав перші життєписи Степана Бандери й Романа Шухевича, «Нарис історії ОУН» та «Українську Повстанську Армію 1942–1952». У примітках до цієї брошури він покликається на власний «Акт відновлення української державности — 30 червня 1941» і на «Історію ОУН», що тоді ще не була надрукована. Праці Мірчука — водночас історіографія і партійне свідчення, і читати їх слід із поправкою на бандерівську оптику автора.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЛіга Визволення України постала 1949 року в Канаді як тамтешнє середовище ОУН(б); її «Політична бібліотека» виходила дешевими брошурами для громади й друкувалася у власній Видавничій Спілці «Гомін України» в Торонто. «На історичному закруті» — дев'ятнадцяте число серії; на третій сторінці обкладинки подано перелік усіх дев'ятнадцяти випусків, серед авторів Дмитро Донцов і Олександер Оглоблин. Брошури такого типу розходилися на руки, зберігалися погано й у бібліотеках України відсутні.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589841269107,"sku":"KC-1297","price":2200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0042-206557538021328475.jpg?v=1791059550"},{"product_id":"dontsov-dmytro-za-iaku-revoliutsiiu-toronto-1957","title":"Донцов Дмитро. За яку революцію. Торонто, 1957","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Ми незнані, але нас пізнають. Нас мають за мертвих, але ось ми живемо. Нас карають, але ми не вмираємо»\u003c\/em\u003e (II Корінт., гл. 6) — епіграф до книжки.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eДонцов Д. За яку революцію.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eТоронто: накладом Головної Управи Ліги Визволення України, 1957 (Торонто: з друкарні Видавничої Спілки «Гомін України»). — 79 с. — (Політична бібліотека Ліги Визволення України; ч. 12).\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидавнича м'яка обкладинка червоного паперу роботи Богдана Стебельського (монограма «Б. С.») з датами «1917–1957» і схрещеними шаблями. Блок чистий. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнижку видано, як зазначено наприкінці, «з нагоди відзначення 40-річчя Української Національної Революції 1917–1957». Донцов — свідок і учасник київських подій 1917–1918 років — дає власну відповідь на питання, винесене в назву: яку революцію Україна мала довести до кінця, національну чи соціальну. Текст адресовано повоєнній еміграції, і читався він як ідеологічна декларація Ліги Визволення України.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eДмитро Донцов (1883–1973) — публіцист, літературний критик і головний ідеолог українського інтегрального націоналізму. Народився в Мелітополі, 1914 року став першим головою Союзу визволення України, 1918-го очолював Українське телеграфне агентство за Гетьманату, згодом редагував «Літературно-науковий вістник» (1922–1932) і «Вістник» (1933–1939). З кінця 1940-х жив у Канаді, помер у Монреалі.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589841760627,"sku":"KC-2104","price":6500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true},{"title":"2","offer_id":67037231153523,"sku":null,"price":6500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0036-206557538021328475.jpg?v=1791059508"},{"product_id":"kedr-rostyslav-poezii-zbirka-tretia-toronto-1983","title":"Кедр Ростислав. Поезії: збірка третя. Торонто, 1983","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«А найлюбіше нам і найтривкіше з дібр усіх, немов ґраніт незломне: Поезія, краса.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eРостислав Кедр. Поезії: збірка третя = Rostyslav Kedr. Poems: volume III \/ передмова Віри Вовк; обкладинка Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eТоронто: видавництво «Євшан-Зілля», 1983. — 372 с. — Прибл. 21 × 14 см. — Друк: Commercial Copy Center, Торонто. Склад-комп'ютер: Дарія Резчинська. ISBN 0-920942-05-9. Наклад не зазначено. Паралельний титульний аркуш англійською мовою.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці з кремового картону: шрифтова композиція чорним — ім'я автора, назва й позначення «III збірка 1983», виконана від руки. Обкладинка забруднена, з розводами й поодинокими рудуватими плямками, краї потемнілі, кути легко побиті; угорі корінця надрив близько 1,5 см із заломом. На задній обкладинці внизу друкований рядок друкарні. Блок міцний, папір чистий, без плям і надривів. Написів, печаток і екслібрисів на оглянутих аркушах немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; обкладинка роботи Якова Гніздовського становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЦе підсумкова книга поета: триста пронумерованих творів, укладених не за збірками, а за життєвими циклами — «Юність», «Ростислава», «Вічножіноче» та інші, — з датами від 1924 року до початку 1980-х. Поряд стоять ранній альбомний вірш про те, що переживе час лише поезія й краса, колискова 1932 року, гуцульські «Верхи» і пізня «Venus Urania» (1981) з епіграфом із Володимира Свідзінського. Віра Вовк у передмові називає книжку обширною антологією, у якій нагромаджено збірки з різних років, і виводить лінію від анакреонтичної легкості до суворого сонета, тріолета й секстини, а серед постійних співрозмовників автора — Гомер, Горацій, Данте, Ґете, Бодлер.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eРостислав Кедр — псевдонім Івана-Володимира Манастирського (1905–2002). Народився у Львові в родині інженера-геодезиста Вітовта Манастирського, рідного брата художника Антона Манастирського; на початку 1930-х закінчив Львівський університет. Дебютував збіркою «Сонети» (Львів: «Вогні», 1931, на обкладинці — Кедро), 1939 року видав «Пінистий келих», який розгорнутою рецензією відзначив Євген Маланюк. У Другу світову війну був вояком дивізії «Галичина», наприкінці війни пережив бомбардування Дрездена — досвід, що ліг в основу цілого пласта його пізньої лірики. Оселився в Канаді; попри високі оцінки Маланюка, Віри Вовк та Ігоря Качуровського, його ім'я не потрапило до жодної з антологій української еміграційної поезії.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнижку видало торонтське «Євшан-Зілля» коштом фундатора — на звороті титулу автор дякує «давньому другові Лісовому Чортові» магістрові Іванові Р. Костюкові за тисячу доларів на видання; згадка про «лісових чортів» відсилає до однойменного пластового куреня й до поеми Кедра з тією ж назвою. Друк виконано не в українській друкарні, а в торонтському копіювальному центрі, звідки й скромний вигляд книжки — тим виразніший контраст із обкладинкою, яку зробив Яків Гніздовський (1915–1985), один із найвідоміших українських графіків XX століття. Пізніше, 1990 року, у Торонто вийшла остання книжка автора — драматична поема «Гомункулюс», знову з передмовою Віри Вовк і обкладинкою Гніздовського.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589842055539,"sku":"KC-2288","price":2800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0035-206557538021328475.jpg?v=1791059508"},{"product_id":"tarnavskyi-zenon-doroha-na-vysokyi-zamok-toronto-1964","title":"Тарнавський Зенон. Дорога на Високий Замок: новелі, оповідання, нариси. Торонто; Детройт, 1964","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Мій син емігрант, маленький, дворічний, але емігрант — він молиться за Україну, якої він ніколи не бачив».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЗенон Тарнавський. Дорога на Високий Замок: новелі, оповідання, нариси \/ вступне слово Григора Лужницького; заключне слово Олега Лисяка; обкладинка роботи мистця В. Баляса.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eТоронто: накладом Видавництва «Гомін України»; Детройт: Інститут Української Культури в Америці, 1964. — 255 с.: портр. — (Бібліотека Видавництва «Гомін України»; ч. 24).\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з цупкого кремового паперу: двоколірний, чорно-цегляний краєвид львівського підзамча в манері дереворізу, з монограмою «Ба. 64» у правому нижньому куті; на корінці — автор і назва, на задній сторонці — видавнича монограма «ГУ». Папір обкладинки потемнів, по верхньому краї передньої сторонки дрібні вищерблення й надриви, кути затерті, корінець із рівномірним потемнінням; на задній сторонці розсіяні лисячі плямки й поодинокі забруднення. Папір блока з природним пожовтінням по берегах, блок міцний, утрат немає. Перед титулом портрет автора з факсиміле підпису. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПерше видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнижку склали друзі автора з того, що лишилося по ньому в рукописах і часописах. Відкриває її нарис Григора Лужницького «Людина театру», далі йде повість «Вітер над Янівською» — Львів кінця 1930-х, проведений вулицею від костела св. Анни до рогачки, з касарнями, млином Ґрубера й кіньми з Рясни Руської. Заголовна «Дорога на Високий Замок» і «Моє містечко» тримаються того самого міста; «Зустріч з вітрами», «Відродження міста» (репортаж із руїн повоєнного Мюнхена для «Української Трибуни») і «Солодке вино і фінка» — це вже табори й еміграція. Завершує збірку мемуар «Говорить Львів» — спогад про львівський радіокомітет.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЗенон Тарнавський (1912–1962) народився в Самборі, закінчив Вищу журналістичну школу у Варшаві, у 1930-х був співредактором львівських «Українських вістей» і належав до «Дванадцятки» — наймолодшої літературної богеми міста. 30 червня 1941 року він був одним із дикторів львівської радіостанції, що передала в ефір Акт відновлення Української Держави; за два дні гестапо заарештувало всю редакцію. У 1942–1944 роках мистецький керівник театру «Веселий Львів» і директор Літературно-мистецького клубу. На еміграції редагував «Українську Трибуну» в Німеччині та співпрацював із мюнхенською «Аркою», від 1949 року жив у США. Помер у Детройті 8 серпня 1962 року.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидання підготували спільно два осередки — торонтський «Гомін України» й Інститут Української Культури в Америці в Детройті, місті, де минули останні роки письменника; це число 24 «Бібліотеки Видавництва „Гомін України“». Обкладинку виконав мистець В. Баляс. В Україні «Дорогу на Високий Замок» перевидали лише 2009 року.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589842252147,"sku":"KC-2280","price":1500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0031-206557538021328475.jpg?v=1791059468"},{"product_id":"kap-volter-tiazhko-buty-emihrantom-toronto-1986","title":"Кап Волтер. Тяжко бути політичним емігрантом! Гуморески. Торонто, 1986","description":"\u003cp\u003eКап Волтер (Walter Cap). Тяжко бути політичним емігрантом! Гуморески.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eТоронто: Об'єднання Українських Письменників «Слово», 1986. — 160 с.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці. Незначні потертості, стан дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003cbr\u003eЗбірка гуморесок про побут і звичаї української політичної еміграції другої половини XX століття — легка сатирична проза, що фіксує мовний і побутовий колорит діаспорного середовища.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання Об'єднання Українських Письменників «Слово» — центральної письменницької організації повоєнної української еміграції, заснованої 1954 року.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589842448755,"sku":"KC-2125","price":950.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true},{"title":"2","offer_id":64589842481523,"sku":"KC-2269","price":950.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0029-206557538021328475.jpg?v=1791059467"},{"product_id":"beskyd-yuliian-sviata-ridna-zemlia-toronto-1966","title":"Бескид Юліян. Свята, рідна земля. Торонто; Пассейк, 1966 — автограф автора","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«О, земле, земле — рідна мати; за тебе життя варто віддати!»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЮліян Бескид. Свята, рідна земля \/ ілюстрації арт. М. Левицького.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eТоронто; Пассейк, Н. Дж.: видання Організації Оборони Лемківщини, 1966. — 88 с.: іл. — (Бібліотека Лемківщини; ч. 1). — Формат прибл. 21 × 15 см, потребує звірки з примірником. Наклад не зазначено. Ціна на задній обкладинці: $1.50.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій ілюстрованій обкладинці: на передній — штриховий рисунок оливково-зеленим (дідусь із хлопчиком на тлі смерек і карпатського неба), назва синім шрифтом із декоративними підкресленнями; задня обкладинка без оформлення. Папір обкладинки з природним пожовтінням, дрібна темна плямка на передньому боці ліворуч, поодинокі забруднення, легкі заломи по кутах і краях; надривів і втрат паперу немає. Блок міцний, аркуші чисті, кремовий папір без плям, ілюстраційні сторінки свіжі. На аркуші перед титулом чорнилом дарчий напис: «Моєму приятелеві Влодкові Лемакові на милу пам'ятку від Старого Лемка», з підписом автора й датою «Торонто, 20 [місяць нерозбірливо] 1966». Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання з автографом автора. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eОповідання з життя Лемківщини, писане для молодшого читача, але з дорослим наміром. Хлопчик Данилко ходить із дідом Онисимом на пасіку, у ліс, на ярмарок і поволі вивчає власний край: чому річка тече, як бджоли зимують, коли сіяти ячмінь, звідки взялася Княжа гірка й чому земля під ногами зветься українською. Дід переказує внукові історію лемківських гір від княжих часів, і господарська наука непомітно переходить у науку належності. Завершується книжка тим самим рядком, що винесений в епіграф.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЮліян Тарнович, який підписував белетристику псевдонімом Юліян Бескид (1903–1977), — журналіст, етнограф, історик і письменник, найпослідовніший дослідник Лемківщини у ХХ столітті. Народився в Ростайному на Західній Лемківщині в родині священника, від 1921 року навчався у Львівському українському таємному університеті, належав до УВО. Редагував «Наш Лемко», по війні в Канаді — «Нашу Мету», «Лемківщину» (1949–1956), «Український Робітник» (1957–1962) і «Лемківські Вісті» (1965–1970). Помер у Торонто. Підпис у цьому примірнику — «від Старого Лемка» — його звичний авторський жест.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСерію «Бібліотека Лемківщини» Тарнович заснував ще 1936 року у Львові при часописі «Наш Лемко», що входив до концерну «Українська преса» Івана Тиктора; до 1939 року в ній вийшло сімнадцять книжок, а першим числом була його ж «Ілюстрована історія Лемківщини». Позначення «ч. 1» на цьому томі означає, що на еміграції серію починали наново — уже коштом Організації Оборони Лемківщини, лемківського об'єднання в США з осідком у Пассейку. Ілюстрації підписані «арт. М. Левицький»; імовірно йдеться про Мирона Левицького (1913–1993), львівського графіка, який від 1954 року жив у Торонто й оформив десятки книжок української діаспори, — атрибуцію слід уважати ймовірною. Примірники з дарчим написом автора трапляються рідко.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589842841971,"sku":"KC-1378","price":3800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0026-206557538021328475.jpg?v=1791059467"},{"product_id":"slovo-i-zbroia-antolohiia-poezii-upa-toronto-1968","title":"Слово і зброя: антологія української поезії, присвяченої УПА, 1942–1967. Торонто, 1968","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Нехай вічна буде слава, же през шаблі маєм права!» — слова гетьмана Івана Мазепи, якими видавці відкривають передмову.\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСлово і зброя = With word and arms: антологія української поезії, присвяченої УПА і революційно-визвольній боротьбі, 1942–1967 \/ упорядник і автор біографічних даних Леонід Полтава; мистецьке оформлення Володимира Ласовського.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eТоронто: видання Товариства к. вояків УПА ім. ген.-хор. Романа Шухевича — Т. Чупринки в США, Товариства к. вояків УПА в Канаді і Братства к. вояків УПА ім. св. Юрія Переможця в Европі, 1968. — 415 с.: іл. — (Наукове Товариство ім. Шевченка. Бібліотека Українознавства; т. 29). — 22 см. — З друкарні Видавничої Спілки «Гомін України», 140 Бетирст ст., Торонто.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі з темно-вишневого ледерину, в оригінальній суперобкладинці роботи Володимира Ласовського: на кремовому тлі оливково-зелене поле, назва й композиція, в якій схрещено ліру й автомат — слово і зброю, відбиті темно-червоним; у нижніх кутах монограми «В» і «Л», на корінці назва червоним. Суперобкладинка пожовкла по краях і злегка забруднена, у верхній частині передньої сторонки залом із коротким надривом, потертості й дрібні надриви по краях та на згинах корінця; у верхньому куті задньої сторонки книгарняна наліпка з ціною «$7.00». Титул у три фарби, з чорним квадратом і червоно-білою галузкою. Блок міцний, папір чистий, без плям і написів. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; мистецьке оформлення Володимира Ласовського становить самостійну мистецьку вартість.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eАнтологія зібрала під одну обкладинку дві літератури, які доти існували нарізно: поезію українського підпілля, писану в криївках і розмножену на циклостилі, і поезію еміграції. Матеріал укладено розділами — «Передвісники створення збройної сили національної України» (твори, написані до і під час Другої світової війни), слово поетів-упівців, вірші з видань крайового осередку пропаганди УПА та ОУН 1945–1950 років. Тут Богдан Ігор Антонич, Василь Барка, Святослав Гординський, Богдан Кравців, Євген Маланюк, Леонід Мосендз, Олександер Олесь, Олег Ольжич, Тодось Осьмачка, Василь Пачовський, Олена Теліга, Василь Симоненко, Яр Славутич, Марко Боєслав, Степан Хрін, Володимир Янів — понад сотня імен. Завершують книжку біографічні довідки з портретами; при багатьох із них стоїть рядок «доля поета невідома».\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУпорядник і автор біографічних даних — Леонід Полтава (1921–1990), поет, прозаїк і журналіст, який пройшов еміграцію від таборів ді-пі до Нью-Йорка; у каталозі є і його власна поема «1709». Мистецьке оформлення належить Володимирові Ласовському (1907–1975) — малярові, графікові й мистецтвознавцеві, учневі школи Олекси Новаківського у Львові та паризької академії Фернана Леже, членові АНУМ, який від 1959 року жив у Нью-Йорку й очолював там осередок Об'єднання мистців українців в Америці.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнижку видали 1968 року, на 25-річчя УПА, коштом трьох товариств колишніх вояків УПА — у США, Канаді й Европі — і випустили її як 29-й том «Бібліотеки Українознавства» Наукового Товариства ім. Шевченка, у друкарні «Гомону України» в Торонто. В Україні антологія була недоступна до 1991 року.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"З суперобкладинкою","offer_id":64589843235187,"sku":"KC-1744","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true},{"title":"Без Суперобкладинки","offer_id":64589843267955,"sku":"KC-2249","price":3500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0023-206557538021328475.jpg?v=1791059466"},{"product_id":"na-zov-kyieva-ukrainskyi-natsionalizm-toronto-niu-york-1985","title":"На зов Києва: український націоналізм у II світовій війні. Торонто; Нью-Йорк, 1985","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Здобудеш Українську Державу, або згинеш в боротьбі за неї!»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eНа зов Києва: український націоналізм у II світовій війні: збірник статтей, спогадів і документів \/ зібрала й упорядкувала Колегія Дослідів Історії Українського Націоналістичного Руху; зредагували Кость Мельник, Олег Лащенко, Василь Верига; технічний редактор Василь Верига.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eТоронто; Нью-Йорк: Науково-дослідний інститут імені О. Ольжича; Дослідна фундація ім. О. Ольжича у ЗСА; видавництво «Новий Шлях», 1985. — xiv, 543 с.: іл., портрети, карти. — Набрано й надруковано у видавництві «Новий Шлях» (The New Pathway Publishing Co., 297 College Street, Торонто). — ISBN 0-920365-04-3. На титульному аркуші рік 1985, у каталожному описі та в знаку охорони авторського права — 1983.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі з темно-вишневого коленкору, в ілюстрованій суперобкладинці зеленого дуплексного друку: на передній сторонці — пам'ятник князеві Володимиру над Дніпром, на задній — вид на Дніпро з мостом. Суперобкладинка з надривами й утратами паперу по кутах і верхньому краї, із заломами й потертостями, підклеєна прозорою стрічкою на передній сторонці та на клапанах. Блок міцний і чистий, папір із природним пожовтінням на берегах, поодинокі плямки на верхньому березі. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЗбірник зводить докупи статті, спогади й документи самих учасників націоналістичного підпілля й побудований трьома розділами. «Напередодні воєнної хуртовини» — Карпатська Січ, Українське Національне Об'єднання в Німеччині, «Український Вісник». «На зруйнованих землях України» — похід ОУН на Схід, Перша Київська похідна група, Буковинський курінь 1941 року, перші дні в окупованому Києві, Українська Національна Рада в Києві, «Смолоскип» ОУН на Слобожанщині, українська преса під німецькою окупацією, «Армія без держави» Тараса Бульби-Боровця. «Поза межами України» — українці в Югославії, скандинавський сектор ОУН, втрати Організації Українських Націоналістів. Серед авторів Олег Кандиба (Ольжич), Олена Теліга, Іван Ірлявський, Аркадій Любченко, генерал Микола Капустянський, Петро Стерчо, Євген Онацький. Завершують книгу англомовне резюме, документи, джерела й показник імен; в ілюстраціях — портрет Євгена Коновальця, карта Карпатської України 1939 року та репродукції заголовків легальної української преси 1941–1942 років: «Нова Україна», «Волинь», «Українка», «Дніпрова хвиля».\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнигу зібрала Колегія Дослідів Історії Українського Націоналістичного Руху при Науково-дослідному інституті імені О. Ольжича — дослідній установі мельниківського крила ОУН, названій іменем поета й археолога Олега Ольжича-Кандиби (1907–1944), закатованого в Заксенгаузені. Один із трьох редакторів і технічний редактор видання Василь Верига (1922–2008) — історик і бібліотекар Торонтського університету, сам вояк Буковинського куреня; його студія про похідні групи ОУН уміщена тут же. Кость Мельник (1907–1984) і Олег Лащенко належали до провідного активу ОУН Андрія Мельника.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидавництво «Новий Шлях» у Торонто діяло при однойменному тижневику, органі Українського Національного Об'єднання Канади, заснованому 1930 року в Едмонтоні. Це перше видання; в Україні книжку перевидано лише 1994 року київським «Дніпром». Діаспорні наклади до радянських бібліотек не потрапляли, а примірники зі збереженою суперобкладинкою трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589843399027,"sku":"KC-2245","price":5500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0021-206557538021328475.jpg?v=1791059427"},{"product_id":"klynovyi-yurii-moim-synam-moim-pryiateliam-edmonton-1981","title":"Клиновий Юрій. Моїм синам, моїм приятелям: статті й есеї. Едмонтон; Торонто, 1981","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«…без якої я був би нічого не вартим перекотиполем».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЮрій Клиновий. Моїм синам, моїм приятелям: статті й есеї \/ обкладинка за проєктом Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЕдмонтон; Торонто: Об'єднання українських письменників «Слово» в Канаді, 1981. — 616 с. — ISSN 0384-6075. — Друковано в Kiev Printers Ltd., Торонто.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з кремового ледерину: ім'я автора, назва й марка видавництва відтворені синім з авторського рукопису, той самий рукописний напис іде вздовж корінця. Забруднення й поодинокі брунатні плямки у верхній частині передньої сторонки, тріщина вздовж переднього шарніра корінця, втрата покриття й обтріпаність унизу корінця та в нижньому куті. Блок чистий, міцний, папір білий. На аркуші перед титулом дарчий напис автора синім чорнилом — приятелеві, з поклоном його дружині, з підписом «Юрій Стефаник-Клиновий» і датою 8 грудня 1981; на аркуші змісту олівцем «Jan. 8, 1982». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання з дарчим написом автора. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнижку відкриває присвята двом жінкам — пам'яті матері Ольги з Гамораків і дружині Олені з Дрогомирецьких. Далі 616 сторінок статей та есеїв, укладених за персоналіями: десять праць про Василя Стефаника (серед них «спроба біографії», «Франко і Стефаник», «Трагедія і тріумф роду Стефаників»), розлога студія про Леся Мартовича, два есеї про Григорія Косинку, тексти про Тодося Осьмачку, Василя Софронова-Левицького, Софію Яблонську, Миколу Понеділка, Олену Телігу, Бориса Олександрова, Уласа Самчука, Павла Маляра, Емму Андієвську; окремими розділами — рецензії та Miscellanea.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЮрій Стефаник (1909–1985), який підписував літературознавчі праці псевдонімом Юрій Клиновий, — наймолодший син Василя Стефаника. Народився в Стецевій на Покутті, правник за фахом, член ОУН; по війні опинився в Канаді, жив в Едмонтоні, редагував і публікувався в «Сучасності», «Слові», «Нових днях». Похований у Русові, поруч із батьком. Син, що став головним біографом власного батька, — звідси й центральне місце стефаникознавчих студій у цій книжці.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидання підготувало Об'єднання українських письменників «Слово» в Канаді, друк виконала торонтська Kiev Printers. Обкладинку запроєктував Яків Гніздовський (1915–1985): замість друкарського шрифту — синій рукопис самого автора на кремовому тлі. Цей примірник автор підписав 8 грудня 1981 року, невдовзі після виходу книжки.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589843923315,"sku":"KC-2226","price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0011-206557538021328475.jpg?v=1791059386"}],"url":"https:\/\/archivevam.com\/collections\/diaspora-kanada.oembed","provider":"ARCHIVEVAM РІДКІСНІ КНИГИ","version":"1.0","type":"link"}