{"title":"Діаспора: США","description":"\u003cp\u003eВидання української діаспори в США: Нью-Йорк, Філадельфія, Чикаго, Детройт та інші.\u003c\/p\u003e","products":[{"product_id":"vynnychenko-volodymyr-slovo-za-toboiu-staline-1971","title":"Винниченко Володимир. Слово за тобою, Сталіне! Нью-Йорк, 1971","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Зроблено цю працю з найбільшою об'єктивністю, якої вимагає велика мета всіх людей — мир на землі.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВолодимир Винниченко. «Слово за тобою, Сталіне!»: (політична концепція в образах): роман \/ редакція і вступна стаття Григорія Костюка; мистецьке оформлення Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНью-Йорк: Українська Вільна Академія Наук у США, Комісія для вивчення й охорони спадщини В. Винниченка, 1971. — 373 с.: іл., портр. — 22,5 × 15 см. — Друк: Verlagsgesellschaft «Ukrainski Wisti», Neu-Ulm.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі з помаранчевого ледерину, тисненого під шкіру; на передній палітурці й корінці — рисований шрифт Якова Гніздовського чорним, задня палітурка без оформлення. Кути гострі, оправа рівна. На задній палітурці кілька дрібних темних цяток біля верхнього краю й невелика витертість покриття в нижньому куті біля корінця. Папір білий і чистий, без пожовтіння й плям, блок міцний. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПерше видання останнього роману Винниченка. Книга має історико-культурну цінність, а оформлення Якова Гніздовського становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОстанній роман Винниченка має підзаголовок «політична концепція в образах». Радянський діяч Степан Петрович під опікою одного з кремлівських високопосадовців потай розпитує людей, як вони сприйняли б мир із Заходом на засадах «трудової колектократії» — ідеї, яку Винниченко перед тим виклав у романі «Нова заповідь». Розв'язка — засідання Політбюро ВКП(б), де останнє слово за Сталіним. Під текстом дата й місце: 28 лютого 1950 року, «Закуток» — садиба письменника в Мужені на півдні Франції.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВолодимир Винниченко (1880–1951) — прозаїк, драматург, художник і політик, голова Генерального секретаріату Центральної Ради, згодом голова Директорії УНР; від 1920 року на еміграції. Роман він закінчив за рік до смерті, і за життя автора книжка не вийшла. Видання відкривають портрет письменника роботи Миколи Глущенка (Рауен під Берліном, 1923) і розлога стаття Григорія Костюка (1902–2002) «Володимир Винниченко та його останній роман»; є й фото Винниченка з дружиною Розалією Яківною на городі в «Закутку».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижку видала Комісія УВАН у США коштом «Фонду Винниченка», зібраного з пожертв і позичок українських емігрантів, — їхні імена й суми, від 1200 доларів Івана Панчука з Баттл-Кріку, надруковано наприкінці тому. Видання нью-йоркське, але друковане в Новому Ульмі, у видавничій спілці «Українські вісті». Палітурку оформив Яків Гніздовський (1915–1985) — своїм упізнаваним витягнутим рисованим шрифтом.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":52871991492979,"sku":null,"price":2500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/789C3801-F430-44F4-A424-B5F9C14EED3E.jpg?v=1792267805"},{"product_id":"lviv-symposium-700th-anniversary-1962","title":"Львів = Lviv: збірник праць з нагоди сімсотріччя міста. Нью-Йорк, 1962","description":"\u003cp\u003eЛьвів = Lviv: a symposium on its 700th anniversary \/ Наукове товариство ім. Шевченка = Shevchenko Scientific Society, Ševčenko Société Scientifique; [упорядник і автор вступу] Василь Мудрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНью-Йорк (New York): Наукове товариство ім. Шевченка, 1962. — 397, 30 с.: іл. — 26 см. — Видано заходом Об'єднання випускників вищих шкіл Львова (Alumni of Institutions of Higher Education in Lviv). Текст англійською мовою, паралельний титульний аркуш український.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі з темно-синього тисненого ледерину: на передній палітурці золотом відтиснено міську печатку Львова 1353 року — лев у брамі між трьома вежами й латинський напис довкола; угорі ліворуч «LVIV», унизу праворуч «ЛЬВІВ». Корінець із золотим тисненням назви й підзаголовка, з подвійними золотими лінійками вгорі та внизу й декоративним елементом посередині. Задня палітурка без оформлення. Потертості й поодинокі світлі подряпини на задній палітурці, протерта тканина по краю корінця вгорі та внизу; на титульному аркуші бліда руда плямка у верхньому куті. Папір чистий, без пожовтіння, блок міцний, без написів і печаток. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЗадум книжки народився на з'їзді випускників львівських вищих шкіл 10–11 листопада 1956 року в Нью-Йорку: учасники ухвалили видати англійською мовою збірник праць про Львів. Таких випускників у США налічувалося тоді близько трьох тисяч — професори, лікарі, правники, інженери, агрономи, письменники, музики. Збірник веде історію міста від заснування королем Данилом через маґдебурзький устрій, патриціат і купецтво — вірмен, греків, італійців, критянина Корнякта, угорця Боїма — до австрійської доби, шкільництва, церкви й національного відродження. Окремий розділ становлять світлини: Святий Юр, вулички під Старим замком, міська печатка 1353 року; більшість ілюстрацій походить із фотозбірки Аполінарія Осадци.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВасиль Мудрий (1893–1966) — журналіст і політик, голова УНДО і віце-маршалок польського сейму, редактор «Діла», голова «Просвіти»; від 1944 року на еміграції, виконавчий директор УККА й член управи НТШ. Він упорядкував цей том і написав до нього вступ. Видавничий комітет очолив Володимир Богачевський, до складу входили Олександр Гладишовський, Наталія Коваль, Роман Осінчук і Роман Стефанюк; кошти зібрано серед самих випускників.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eТом вийшов 1962 року, коли Львів був радянським, а офіційне відзначення 700-річчя міста подавало його історію без українського складника. Англомовне видання діаспори стало способом увести український погляд на минуле Львова в західний науковий обіг — 1964 року книжку рецензував Slavic Review. Наукові томи НТШ в Америці друкувалися малими накладами й розходилися переважно по університетських бібліотеках, тож у приватних збірках трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":52872230175091,"sku":null,"price":5500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0037-2415571280577050784.jpg?v=1789491367"},{"product_id":"tsymbal-viktor-karykatury-cymbal-caricatures-1981","title":"Цимбал Віктор. Карикатури = Cymbal. Caricatures. Саут-Бавнд-Брук, [1981]","description":"\u003cp\u003eЦимбал. Карикатури = Cymbal. Caricatures \/ за редакцією Богдана Певного; вступна стаття Івана Кейвана; мистецьке оформлення Богдана Певного; мовний редактор Іван Коровіцкий; англійський переклад Дори Винницької.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e[Саут-Бавнд-Брук, Нью-Джерсі]: В-во Св. Софії = St. Sophia Publishers, [1981]. — іл., портр. — Паралельний текст українською та англійською мовами. — Видано коштами Тетяни з Михайлівських Цимбал. — Library of Congress Card Number 81-53047. — Printed in U.S.A.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі квадратного формату з зеленого полотна; на передній палітурці золотим тисненням — малюнок Цимбала (співак із музичним інструментом на лавці, з монограмою «Ц.») і назва українською та англійською. Форзаци кремово-жовті. На позолоті напису дрібні осипання й потемніння, найпомітніші в словах «КАРИКАТУРИ» і «CARICATURES»; легкі потертості по краях і кутах палітурки, поодинокі цятки на полотні. Блок міцний, сторінки чисті, без написів і печаток. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eАльбом зібрав політичні карикатури Віктора Цимбала — графіка, який у Буенос-Айресі заробляв рекламними плакатами для аргентинських, американських і європейських фірм і отримав за них шість нагород, а для української еміграційної преси малював сатиру на радянську владу; його карикатури друкували, зокрема, «Українська трибуна» і «Мітла». Тон задає вже сторінка зі вступною статтею: радянський генерал у кашкеті вгризається в горіх із написом «Греція».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВіктор Цимбал (1901–1968; Енциклопедія українознавства подає рік народження 1902) — уродженець села Ступичне на Звенигородщині, вояк Армії УНР; у вступній статті Кейван пише про його участь у Студентському курені, пов'язаному з боєм під Крутами. 1920 року інтернований у Польщі, 1923-го перебрався до Чехословаччини й учився в Празі у Вищій художньо-промисловій школі та Українській студії пластичного мистецтва, ілюстрував дитячі книжки львівського видавництва «Світ дитини». 1928 року виїхав до Аргентини, 1960-го — до США, працював у Детройті, помер у Нью-Йорку.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eАльбом вийшов через тринадцять років після смерті художника коштом його вдови, Тетяни з Михайлівських Цимбал, — друга посмертна книжка про Цимбала після монографії «Віктор Цимбал: маляр і графік» за редакцією Святослава Гординського (Нью-Йорк, 1972). Упорядкував і оформив альбом графік Богдан Певний, вступ написав мистець і мистецтвознавець Іван Кейван. На початку вміщено фотопортрет художника з факсиміле підпису.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62050996027763,"sku":null,"price":22500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/IMG_4439_9162b70c-7997-4b67-a3a3-b2b1d1fe62fe.jpg?v=1793304335"},{"product_id":"lesych-vadym-vybrani-poezii-1930-1965-niu-york-1965","title":"Лесич Вадим. Вибрані поезії, 1930–1965. Нью-Йорк, 1965","description":"\u003cp\u003eВадим Лесич. Вибрані поезії 1930–1965 \/ портрет автора роботи Любослава Гуцалюка; обкладинка Роксоляни Ґіліцінської.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНью-Йорк: Об'єднання українських письменників «Слово», 1965. — 211 с.: портр. — 22 × 15 см. — Видано фінансовими засобами Наталії та Олександра Рицарів. Друкарня «Luna», Нью-Йорк. Паралельний титул англійською: Wadym Lesytch. Selected Poems 1930–1965.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидавнича оправа з кремового полотна: на передній кришці й корінці червоним друком ім'я автора, назва й роки, на передній кришці — рисунок колосків. Полотно потемніло, з розсіяними сірими плямами, найпомітнішими на задній кришці; корінець затемнений, уздовж корінця й країв задньої кришки бурі смуги. Блок міцний, папір світлий і чистий; на звороті титульного аркуша невелика бура пляма на лівому полі. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПідсумок тридцяти п'яти років поетичної праці, зібраний і відредагований самим автором: на останній сторінці зазначено, що тексти перевірені, місцями виправлені й відредаговані Лесичем. Книжка відкривається розділом «Із ранніх поезій» — віршами кінця 1920-х і початку 1930-х, далі йдуть добірки з окремих збірок, зокрема «Розмови з батьком» (1957), а завершує її розділ «З нових поезій і давніших, неохоплених збірками»: вірш «На смерть Тодося Осьмачки», цикл «7 ключів ворожби на всі пори року», триптих «Никифор».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВадим Лесич (справжнє ім'я Володимир Кіршак; 1909–1982) народився в селі Устя на Снятинщині, вивчав журналістику у Варшавському університеті, працював журналістом і мистецьким критиком. Друкуватися почав 1929 року у львівських «Літературно-науковому вістнику», «Дажбогові», «Назустріч» і варшавському «Ми»; перші збірки 1930-х виходили під псевдонімами Ярослав Ярий і Ярослав Дригинич. Після війни — переміщена особа, від 1948 року в США. Про його поезію писали Маланюк, Антонич, Гординський, Шерех.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижку видало нью-йоркське Об'єднання українських письменників «Слово» коштом подружжя Наталії та Олександра Рицарів, яким автор складає подяку на окремій сторінці, датованій 31 березня 1965 року. Фронтисписом подано перовий портрет поета роботи Любослава Гуцалюка, датований 28 березня 1965 року; обкладинку з колосками оформила Роксоляна Ґіліцінська.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62051007955315,"sku":null,"price":1750.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/IMG_3724.jpg?v=1793136136"},{"product_id":"hrushevskyi-mykhailo-a-history-of-ukraine-1970","title":"Грушевський Михайло. A History of Ukraine. Гемден, 1970","description":"\u003cp\u003eMichael Hrushevsky. A History of Ukraine \/ edited by O. J. Frederiksen; preface by George Vernadsky. — Published for the Ukrainian National Association.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eHamden (Conn.): Archon Books, 1970. — 629 с.: мапи, у тому числі складана. — 24 × 16 см. — Текст англійською мовою. — Бібліографія: с. 585–600; покажчик. — ISBN 0-208-00967-1. Передрук видання: New Haven: Yale University Press, 1941, без змін і скорочень; відтворено з примірника бібліотеки Єльського університету.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі з сірого полотна; на корінці золоте тиснення — назва, прізвище автора і назва видавництва, розділені подвійними лініями; палітурки без оформлення. Дрібні потертості й розтріпування полотна на верхньому та нижньому кінцях корінця і на кутах, поодинокі світлі подряпини на передній палітурці, незначні забруднення. Блок міцний і чистий, папір білий, без написів і печаток; складана мапа України ціла. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eОднотомна англомовна історія України від найдавніших часів до 1940 року: Київська Русь, литовсько-польська доба, козаччина, Хмельниччина, доба Мазепи, Гетьманщина, національне відродження XIX ст., визвольні змагання. Ілюстративний ряд складають старі карти — «Typus Generalis Ukrainae» за зйомкою Боплана та «Russie Noire» Сансона д'Аббевіля (Париж, 1665) — і складана мапа України з українською етнографічною територією та кордонами УРСР станом на червень 1941 року. У додатках — переліки київських князів, галицько-волинських володарів і гетьманів.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМихайло Грушевський (1866–1934) — історик, голова Наукового товариства ім. Шевченка, автор десятитомної «Історії України-Руси», голова Української Центральної Ради. Ця книжка постала з його однотомного огляду української історії, який на еміграції став основним способом представити Україну англомовному читачеві.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПерший переклад підготували Василь Галич, Омелян Ревюк, Лука Мишуга і Степан Шумейко; остаточну редакцію зробив професор Маямського університету О. Дж. Фредеріксен, який дописав і завершальний розділ, а передмову про Грушевського — Джордж Вернадський з Єльського університету. Видання здійснено коштом Українського Народного Союзу як відповідь на брак авторитетної англомовної праці про Україну. Це видання 1970 року — передрук, випущений видавництвом Archon Books у Гемдені, штат Коннектикут.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62051611148659,"sku":null,"price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0036-5303506414534770096.jpg?v=1791060579"},{"product_id":"kupchynskyi-roman-skoropad-niu-york-1965","title":"Купчинський Роман. Скоропад: поема. Нью-Йорк, 1965","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Стою і думаю: Мій Боже, \/ Чи дійсність це була, чи може — \/ Фатаморгана?.. Мрія?.. Сон?!»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eРоман Купчинський. Скоропад: поема \/ кінцеве слово Івана Кедрина «Поема, її тло і автор»; обгортка, ілюстрації і оформлення Едварда Козака.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНю Йорк: Видавництво «Червона Калина», 1965. — 128 с.: іл. — 26 см. — Printed in the United States of America by Sentry Press, New York.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці з білого картону: на передній сторонці зелено-чорний рисунок Козака — вершник-стрілець на тлі сонця й обозу та декоративний напис назви; на задній — замок на скелі над селом і дві дівчини в народному строї, з монограмою «Е. К.». У тексті — шрифтові заголовки розділів, ініціали й повносторінкові ілюстрації. Дрібні сірі плямки й цятки на передній сторонці обкладинки, легке потемніння країв. Блок міцний, папір чистий, без написів і печаток. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес, а графіка Едварда Козака — самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКолишній стрілець вирушає на коні в околиці Комарна, до замку «Цяпин», де замкнувся князь лицар Цяпка-Скоропад — веселий і гостинний комтур «Остроги», який чомусь жодного разу не з'явився на Збір побратимів. Далі — родинний герб із двома бобрами, серпом і мечем, кабінет із погруддями предків, портрет князя на коні, якому маляр «забув дать хвіст», гостина — і замок, що розвіюється, як фатаморгана. Під жартівливою, майже казковою оповіддю стоїть стрілецька громада після програної визвольної війни. Поему датовано 1919–1922 роками: писалася вона по гарячих слідах, а друком вийшла через понад сорок літ.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eРоман Купчинський (1894–1976) — поет, прозаїк, журналіст і композитор, старшина Легіону УСС і УГА, автор понад вісімдесяти пісень, багато з яких стали народними. 1921 року співзаснував у Львові видавничу кооперативу «Червона Калина» і до 1939-го її редагував, у міжвоєнні роки був фейлетоністом «Діла»; 1949 року переїхав до США. «Скоропад» — друга його велика поема після «Великого дня» (1921).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига вийшла у відновленій у Нью-Йорку «Червоній Калині». Кінцеве слово написав Іван Кедрин (1896–1995), журналіст і публіцист, у міжвоєнному Львові співробітник «Діла». Оформлення Едварда Козака (1902–1992), карикатуриста й видавця «Лиса Микити», тут суцільне: обгортка, заголовки розділів, ініціали й ілюстрації складають із текстом єдиний задум.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62051980738931,"sku":null,"price":2100.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0033-5303506414534770096.jpg?v=1791060578"},{"product_id":"hordynskyi-sviatoslav-poety-zakhodu-niu-york-1961","title":"Гординський Святослав. Поети Заходу: переклади. Нью-Йорк, 1961","description":"\u003cp\u003eГординський Святослав. Поети Заходу: 60 перекладів \/ упорядкував і переклав Святослав Гординський.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНью-Йорк: Літературно-мистецький клюб, 1961. — 135 с. — 20,5 × 14,5 см.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі з червоного полотна із золотим тисненням. Стан дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність як пам'ятка перекладацької школи української еміграції.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eШістдесят поезій від античності до модерну, перекладених однією рукою: Горацій і Овідій, Петрарка й Мікеланджело, Гюго, Бодлер, Валері, Шекспір, По з «Круком», Ґете, Шиллер, Рільке, Словацький, Лободовський із «Похвалою Україні». Кожного автора супроводжує коротка біографічна довідка — книжка задумана не як антологія для фахівця, а як вікно у світову поезію для читача, відрізаного від неї мовою й кордоном.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСвятослав Гординський (1906–1993) — поет, перекладач, графік і мистецтвознавець, один із тих, хто тримав українську культуру на Заході на рівні європейської розмови. Він учився в Берліні й Парижі, у міжвоєнному Львові був співзасновником АНУМ, по війні осів у США. Перекладав із десятка мов, а мистецтвознавчі праці й монументальні розписи українських церков Америки лишив як окрему спадщину. Літературно-мистецький клюб у Нью-Йорку об'єднував письменників і художників еміграції й видавав те, на що не було комерційного розрахунку.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62056857567603,"sku":null,"price":4200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0028-5303506414534770096.jpg?v=1791060538"},{"product_id":"kubiiovych-volodymyr-western-ukraine-within-1963","title":"Кубійович Володимир. Western Ukraine within Poland, 1920–1939. Чикаго, 1963","description":"\u003cp\u003eVolodymyr Kubijovyč. Western Ukraine within Poland, 1920–1939 (Ethnic Relationships) \/ редактор Микола Шлемкевич; обкладинка Петра Холодного-мол.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eChicago, Ill.: Ukrainian Research and Information Institute, 1963. — 32 с.: мапи, табл. — 23 × 15 см. — Текст англійською мовою.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ м'якій видавничій обкладинці із зображенням мапи Європи та виділеною Україною. Невеликі потертості, папір злегка пожовклий. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання має наукову та історико-культурну цінність.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eАнгломовна студія про етнічні відносини й демографічні процеси на західноукраїнських землях у складі Польщі міжвоєнного двадцятиліття: співвідношення українського, польського та єврейського населення, колонізаційна політика, міграції. Текст опертий на мапи й статистичні таблиці.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВолодимир Кубійович (1900–1985) — географ і демограф, головний редактор «Енциклопедії українознавства». Його картографічні й статистичні праці довго залишалися основним джерелом цифр про етнічний склад українських земель.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eБрошура вийшла в чиказькому Ukrainian Research and Information Institute — одній з діаспорних установ, що готували англомовні довідкові видання про Україну для американського академічного й політичного середовища. Обкладинку оформив Петро Холодний-молодший (1902–1990) — маляр і графік, син Петра Холодного.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62058626875763,"sku":null,"price":4100.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0025-5303506414534770096.jpg?v=1791060538"},{"product_id":"zahachevskyi-evstakhii-beliariia-rimini-anhliia-1968","title":"Загачевський Евстахій. Белярія — Ріміні — Англія: репортаж-спогад. Чикаго; Мюнхен, 1968","description":"\u003cp\u003eЗагачевський Евстахій. Белярія — Ріміні — Англія: репортаж-спогад. — (Листки Червоної Калини).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЧикаго; Мюнхен: Братство колишніх вояків 1-ї УД УНА, 1968. — 317 с.: іл. — 22 × 15 см. — Друкарня «Цицеро», Мюнхен. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній обкладинці з графічним оформленням Любомира Рихтицького. Потертості й забруднення обкладинки, природне пожовтіння паперу; блок міцний, текст повний, без написів і печаток. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eРепортаж-спогад про життя вояків дивізії «Галичина» в полонених таборах Белярії та Ріміні в Італії, а згодом в Англії. У центрі — не бойовий шлях, а те, що почалося після нього: хор, бібліотека, студентські курси, спортивні змагання, самодіяльний театр. Люди без держави й документів відбудовували структури громадського життя з нуля, за дротом. Наприкінці подано списки й фотознімки учасників, а також перелік похованих у таборах.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЕвстахій Загачевський — сам вояк 1-ї Української дивізії, учасник описаних подій; його книжка належить до того рідкісного різновиду ветеранських мемуарів, де замість реляцій про бої записано побут.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання вийшло в серії «Листки Червоної Калини» накладом Братства колишніх вояків 1-ї Української дивізії УНА — ветеранської організації, що систематично фіксувала власну історію. Графічне оформлення належить Любомирові Рихтицькому, друк виконано в кооперативній друкарні «Цицеро» в Мюнхені, одній із типових друкарень повоєнної еміграції. Такі ветеранські видання друкувалися для власної громади й поза нею розходилися мало.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62109489955187,"sku":null,"price":4600.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0014-5303506414534770096.jpg?v=1791060497"},{"product_id":"lesych-vadym-kamiani-luny-niu-york-1964","title":"Лесич Вадим. Кам'яні луни: поезії 1960–1964. Нью-Йорк, 1964","description":"\u003cp\u003eВадим Лесич. Кам'яні луни = The Stone Echoes: поезії 1960–1964 \/ обкладинка Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНю Йорк: видання Організації Чотирьох Свобід України, 1964. — Паралельний англійський титул.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці: щільна чорно-біла штрихова композиція Гніздовського на всі три сторонки, назва й ім'я автора вибілені просто в рисунку, на корінці назва вертикально. Легке пожовтіння паперу по краях, дрібні потертості обкладинки, незначні заломи кутів. Блок міцний, сторінки чисті. Перед титулом світлина автора з факсиміле його підпису. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність, а видавнича обкладинка становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПізня збірка поета, що зібрала вірші п'яти років. «Кам'яні луни» — це місто як матеріал: нью-йоркський камінь, відлуння між стінами, відчуження людини, яка приїхала сюди дорослою. Лесич тримався осторонь угруповань, писав повільно й друкував рідко, тож кожна його збірка виходила з великою перервою.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВадим Лесич (1909–1982), справжнє прізвище Кіршак, — поет і мистецький критик, учасник літературного життя міжвоєнного Львова, від кінця 1940-х у США. Того ж часу він працював над монографією про Никифора з Криниці, що вийшла 1971 року, — обидві книжки належать до одного періоду.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОбкладинку зробив Яків Гніздовський (1915–1985), графік, чиї дереворити ввійшли до збірок Метрополітен-музею й Бібліотеки Конгресу: тут він відмовився від зображення взагалі й побудував обкладинку на самому штриху, з якого проступають літери. Видання здійснила Організація Оборони Чотирьох Свобід України, що зазвичай друкувала історичну публіцистику, а не поезію.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62109743546739,"sku":null,"price":2250.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0011-5303506414534770096.jpg?v=1791060458"},{"product_id":"nahaievskyi-isydor-batky-i-dity-filadelfiia-1952","title":"Нагаєвський Ісидор. Батьки і діти: світла й тіні модерного виховання. Філадельфія, 1952","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«І не прохайте мене повернути до дому, бо я не вернуся ніколи до такого дому, як наш був».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eо. І. Нагаєвський. Батьки і діти (світла й тіні модерного виховання).\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eФиладелфія: Видавництво «Америка», 1952. — 118 с. — З друкарні Видавництва «Америка». На звороті титулу церковний дозвіл до друку: ч. 1468-51, Филаделфія, 30 липня 1951 року, за підписом єпископа Константина; цензор — о. д-р Василь Манюх.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з вохристого паперу, на передній сторінці — лінорит темно-синьою фарбою: профілі чоловіка й жінки в сорочках з хрестиком, сонце з-за грозової хмари з блискавкою, батько з донькою на звивистій дорозі; внизу праворуч монограма художника. Передня сторінка з легким потемнінням по краях і дрібною плямкою біля лівого краю. Задня сторінка нерівномірно тонована, у верхній частині пляма з брунатним слідом, на верхньому краю біля корінця невеликий надрив; олівцем у лівому верхньому куті «450». Папір блока з природним пожовтінням, на кількох сторінках поодинокі сірі плямки, утрат немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПерше видання. Прижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнижка відкривається листом юнака з виховно-поправчої установи: він просить батьків підписати дозвіл піти добровольцем до війська і клянеться ніколи не вертатися додому. Від цього листа о. Нагаєвський веде розмову про «модерну родину» й виховання дітей у повоєнній еміграції. Перша частина — про родину як Божу установу, приготування до подружжя, причини нещасть у родині, розводи й сепарації; друга — про католицький світогляд у вихованні, дисципліну, нагороди й кари, розваги й спорт, темпераменти, небезпеки юнацького віку, а завершує її розділ «Вчім дітей любити батьківщину». Автор спирається на енцикліки Пія XI про виховання молоді та про християнське подружжя, пастирське послання єпископа Константина Богачевського 1951 року і близько трьох десятків американських, німецьких та італійських праць з педагогіки й психології.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eІсидор Нагаєвський (1908–1989) — греко-католицький священик і історик, дійсний член НТШ. 1939 року — в'язень польського табору в Березі Картузькій, у 1943–1945 роках — капелан дивізії «Галичина», 1947-го емігрував до США, де служив у парафіях Пенсильванії, Нью-Джерсі, Флориди й Огайо. «Батьки і діти» вийшли ще до його наукової кар'єри: 1953 року він здобув докторат в Українському вільному університеті в Мюнхені, згодом викладав там церковну історію, а з 1963-го — історію в Українському католицькому університеті в Римі; автор праць про кирило-мефодіївське християнство в Русі-Україні, історію римських пап та історію Української держави 1917–1923 років.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнижка вийшла у філадельфійському видавництві «Америка» з церковним дозволом єпископа Константина Богачевського. Пізніше її перевидали у Львові 1995 року.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62110072439155,"sku":null,"price":450.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/IMG_4717.jpg?v=1793311967"},{"product_id":"vilshenko-yakiv-shvets-kopytko-i-kachur-kvak-1952","title":"Вільшенко Яків. Швець Копитко і Качур Квак. Нью-Йорк, 1952","description":"\u003cp\u003eВільшенко Я. Швець Копитко і Качур Квак: казка про шевчика Копитка та про качурика Квака \/ образки А. Манастирського.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eНью-Йорк: Українська книгарня «Говерля», 1952. — 32 с.: іл. — 15 × 11,5 см. — (Діточа бібліотека; кн. 1).\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці. Незначні потертості й плями, заклеєні кутики обкладинки. На титульному аркуші напис червоним чорнилом «Ю. Б.» та інші помітки. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність як зразок української дитячої книжки еміграційного видання.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПоетична казка про пригоди шевчика Копитка та качурика Квака, писана в гумористичному ключі й близька до народної оповідної традиції. Цим титулом відкрилася серія «Діточа бібліотека».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eІлюстрації належать Антонові Манастирському (1878–1969) — львівському маляреві й графікові, що багато працював для дитячої книжки ще в міжвоєнній Галичині; еміграційні видавці часто перевидавали довоєнні тексти й малюнки, бо нової дитячої літератури бракувало.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнигарня «Говерля» в Нью-Йорку була одним із головних осередків української книжки в США й сама видавала книжки для дітей переміщених родин, які щойно осідали за океаном.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62142924980595,"sku":null,"price":1200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0002-5303506414534770096.jpg?v=1791060456"},{"product_id":"notatky-z-mystetstva-ukrainian-art-digest-ch-27-1987","title":"Нотатки з мистецтва = Ukrainian Art Digest. Ч. 27. Філадельфія, листопад 1987","description":"\u003cp\u003eНотатки з мистецтва = Ukrainian Art Digest. Ч. 27, листопад 1987 \/ редакційна колегія: Михайло Дмитренко, Василь Дорошенко, Петро Мегик, Степан Рожок, Володимир Шиприкевич; технічний редактор Петро Мегик.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eФілядельфія: накладом Відділу ОМУА у Філядельфії, 1987. — Іл., у т. ч. кольорові. — (Об'єднання мистців українців в Америці. Відділ у Філядельфії). — ISSN 0550-0850. Наклад 1000 прим. Друк: Orphanage Printing House, Філадельфія; кольорові репродукції, офсетний друк і оправа — друкарня Мирона Баб'юка, Printing Methods, Inc., Рочестер (Нью-Йорк). Поліграфічне оформлення й ініціали — Василь Дорошенко з дружиною Олександрою. Підписи до ілюстрацій українською та англійською мовами. Ціна на задній обкладинці: 10.00 доларів.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці з персикового паперу з тисненою фактурою під шкіру: каліграфічна назва темно-зеленим, англійська назва на помаранчевій плашці, у центрі емблема ОМУА; блок скріплений скобами. Обкладинка чиста, з поодинокими дрібними цятками на передній стороні. На звороті передньої обкладинки наклеєно блакитний друкований ярлик. Папір блока білий, без пожовтіння; написів і підкреслень немає. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЧисло вийшло в рік сторіччя Олександра Архипенка (1887–1964) і відкривається розвідкою Оксани Безручко-Росс «Роля Архипенка в мистецтві XX-го століття» — про його участь у творенні паризького кубізму й «Золотої секції», про «Боксерів» і «Жінку в ході». Розвідку супроводжує кольорова репродукція рельєфу «Дві жінки» (1920, мальоване дерево й листовий метал) з Національного музею в Белграді. Фронтисписом узято зарисовку св. Володимира Великого з його монети роботи князя Г. Г. Гагаріна: число готувалося напередодні тисячоліття Хрещення.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eДалі — Володимир Жила про поліхромію собору Покрови в Мюнхені з кольоровими відтвореннями розписів Святослава Гординського («Христове Воскресіння», «Київська митрополія», «Галицька митрополія»); Володимир Попович про малярство Софії Зарицької-Омельченко; В. Ладижинський про скульптуру Анни Фаріон; огляд графічного оформлення українських книжкових видань; жалобна й мистецька хроніка 1986–1987 років. Серед репродукцій — «Дівчата з Заліщик» Михайла Дмитренка (1942, перша нагорода на виставці у Львові того ж року), «Закуток» Олекси Булавицького, «Козак Мамай» Ростислава Глувка, «Герби українських земель» Віктора Цимбала.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЖурнал видавав філядельфійський відділ Об'єднання мистців українців в Америці; заснував і незмінно редагував його маляр Петро Мегик (1899–1992). «Нотатки» виходили з 1963 до 1990 року тридцятьма числами й були найґрунтовнішим мистецьким періодичним виданням діаспори. Наклад у тисячу примірників розходився передплатою, тож окремі числа в Україні трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62291551977843,"sku":null,"price":1200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/45437402-090F-47C5-BB7F-4CA0DF88C96E.jpg?v=1791225263"},{"product_id":"simiantsiv-valentyn-spohady-bohdanivtsia-niu-york-1963","title":"Сім'янців Валентин. Спогади богданівця. Нью-Йорк, 1963","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Хоч все і бадьорилось, та десь там, глибоко, кожен відчував трагічну нашу безвихідність, виявляючи її іноді гірким жартом».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eСімянців Валентин. Спогади богданівця.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eНю Йорк: накладом видавництва «Червона Калина», 1963. — 123 с.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці зі шорсткого сірувато-кремового паперу з вкрапленнями волокон, без ілюстрації: ім'я автора, назва й вихідні дані витиснені темно-зеленою фарбою на передній обкладинці, задня — без оформлення. Поодинокі дрібні плямки на задній обкладинці, легке потемніння паперу по краях. Папір блока з природним пожовтінням, блок міцний, аркуші не відстають, надривів і підклейок немає. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЦе спогади рядового учасника, писані не про штаби, а про те, як воно було зсередини: кінь-жеребець «Ерот», англо-араб із білою зіркою, найкращий тоді кінь у цілій сотні; хлопчик років чотирнадцяти біля застряглої в багні підводи, який на питання, з якої він частини, з гордістю відповідає одним прізвищем — «Гордієнко»; тифозний шпиталь, де другу страву дають лише тому, хто сам дійде до столика. Далі — вибух складу набоїв у Тирасполі, мітинг вільнонайманих під націленими кулеметами, ніч у панському палаці, де двоє грілися, розбираючи пліт на дрова, і відступ, у якому автор пішки шукав свою сотню, розпитуючи стрічних. Автор веде розповідь без пафосу, з гірким гумором, і саме тому книжка читається як документ повсякдення Визвольних змагань.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВалентин \n Сімянців (1899–1992) — військовик, інженер-гідротехнік і скульптор родом із Великого Бурлука на Харківщині. В українському війську від 1918 року, служив за Центральної Ради, Української Держави й Директорії, був козаком кінної сотні полку імені Богдана Хмельницького, учасник Першого зимового походу. 1923-го нелегально перейшов кордон до Чехо-Словаччини, закінчив Українську господарську академію в Подєбрадах, від 1949 року жив у США, помер у Філадельфії. «Спогади богданівця» — його перша книжка спогадів; далі вийшли «Студентські часи» (Вашингтон, 1973), «Роки козакування, 1917–1923» (Філадельфія, 1976) і «Інженер емігрант у Чехо-Словаччині» (1978).\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eБогданівці — вояки 1-го Українського козацького полку імені гетьмана Богдана Хмельницького, першої української національної військової частини доби Центральної Ради, сформованої навесні 1917 року в Києві. «Червона Калина» — видавнича кооператива, заснована на початку 1920-х у Львові ветеранами українських військових формацій, ліквідована радянською владою 1939 року й відновлена 1949-го в Нью-Йорку. В УРСР ця тема була закрита, тож емігрантські мемуари богданівців лишаються одним із небагатьох свідчень із перших рук.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62316022858099,"sku":null,"price":850.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0042-7845788404743885165.jpg?v=1791060630"},{"product_id":"babii-oleksa-povstantsi-chykaho-1956","title":"Бабій Олекса. Повстанці: поема. Чикаго, 1956","description":"\u003cp\u003eБабій Олекса. Повстанці: поема \/ обкладинка «A. K.».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЧикаго: Літературне видавництво, 1956. — 152 с.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ м'якій оригінальній обкладинці з мінімалістичною модерністською графікою. Обкладинка чиста, з незначними слідами часу; блок рівний, сторінки без пошкоджень, папір світлий. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПоема про повстанську боротьбу — і про село, яке за неї платило: честь, пам'ять, ціна вибору. Для автора це була не літературна тема: Бабій увійшов у літературу ще в 1920-х, у міжвоєнній Галичині був активним у національному русі й зазнав переслідувань польської влади.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОлекса Бабій (1895–1975) — поет і публіцист, один із засновників львівської літературної групи «Митуса», співробітник галицької преси; по війні опинився в США, де далі писав і друкувався в українських осередках Чикаго. Тамтешнє Літературне видавництво обслуговувало велику українську громаду Середнього Заходу; малі наклади таких книжок майже не потрапляли до Європи, тому в Україні вони практично відсутні.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62316604260723,"sku":null,"price":2500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0038-7845788404743885165.jpg?v=1791060587"},{"product_id":"hnizdovskyi-yakiv-woodcuts-and-etchings-gretna-1987","title":"Гніздовський Яків. Woodcuts and Etchings. Ґретна, 1987","description":"\u003cp\u003eJACQUES HNIZDOVSKY: WOODCUTS AND ETCHINGS. 1987\u003cbr\u003eАбе М. Тахір, мол.\u003cbr\u003eГретна: Pelican Publishing Company. — 261 с. — 28,5 × 23,5 × 2,5 см. В оригінальній видавничій обкладинці з суперобкладинкою. Стан ідеальний, легкі ознаки користування. Повне зібрання графічних робіт (дереворитів, ліноритів та офортів) видатного українсько-американського художника Якова Гніздовського. Передмова Пітера А. Віка. Книга має мистецьку та колекційну цінність.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003cbr\u003e«Jacques Hnizdovsky: Woodcuts and Etchings» — це найбільш повний ретроспективний каталог графічної спадщини Якова Гніздовського, виданий у 1987 році. Видання містить репродукції 377 робіт майстра, серед яких 29 сторінок виконано у повному кольорі. Книга включає розділ «Reflections of the Artist» (Роздуми художника), де Гніздовський описує свій творчий шлях, навчання в Загребі та перші кроки у техніці деревориту під впливом Альбрехта Дюрера.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЯків Гніздовський (Jacques Hnizdovsky) (1915–1985) Славетний український та американський художник, графік, кераміст та мистецтвознавець. Майстер деревориту, який здобув світове визнання завдяки своєму унікальному стилю, що поєднує лаконізм, ритмічність та глибоке розуміння природи. Його роботи (зокрема славнозвісні зображення овець, рослин та птахів) зберігаються у постійних колекціях Бібліотеки Конгресу США, Музею Метрополітен та багатьох провідних галерей світу. Це видання є ключовим джерелом для вивчення його творчого доробку\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62474559684979,"sku":null,"price":26900.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0032-7845788404743885165.jpg?v=1791060586"},{"product_id":"mirchuk-petro-u-nimetskykh-mlynakh-smerty-1957","title":"Мірчук Петро. У німецьких млинах смерти: спомини 1941–1945. Нью-Йорк; Лондон, 1957","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Всім нам на вид цього пробігли поза шкуру мурашки.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПетро Мірчук. У німецьких млинах смерти: спомини з побуту в німецьких тюрмах і концлагерах 1941–1945.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНью-Йорк; Лондон: Український Союз Політичних В'язнів, 1957. — 223 с.: іл. П. Осинки, плани таборів. — 21 × 14,5 × 1,5 см. Друк Української Видавничої Спілки, Лондон.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ виданій обкладинці: чорно-біла ілюстрація в'язня концтабору за колючим дротом на тлі вартової вишки, назва — жирним оранжево-червоним шрифтом. Потертості країв, незначні забруднення обкладинки. Блок зшитий, папір з природним пожовтінням. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання, перше видання спогадів. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМемуари охоплюють понад чотири роки автора в німецьких тюрмах і концтаборах: арешт, слідство, в'язниці «На Лонцького» у Львові й «Монтелюпіх» у Кракові, прийняття новоприбулих в Авшвіці, табірні блоки, апелі, хвороби, крематорії, а відтак евакуацію до Маутгавзена, Мелька й Ебензее, де автор дочекався визволення в травні 1945 року. Ілюстрації в тексті — репродукції з «Альбому політв'язня» Паладія Осинки, товариша Мірчука по табору; є й фотографія нутра крематорію. Додатки містять плани таборів Авшвіц і Авшвіц-Біркенав, вірші, написані автором у в'язниці й концтаборі, та реєстр українських політв'язнів Авшвіца.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПетро Мірчук (1913–1999) — історик, публіцист, доктор права і діяч ОУН. По визволенні емігрував до США, де очолював Український Союз Політичних В'язнів і став одним із найпродуктивніших істориків повоєнної еміграції — авторів праць про ОУН, УПА та Степана Бандеру.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання вийшло 1957 року коштом Українського Союзу Політичних В'язнів у Нью-Йорку й Лондоні, друком Української Видавничої Спілки; за словами автора в передмові, рукопис пролежав неопублікованим одинадцять років. До цього примірника додається машинописний лист автора з власноручним підписом, датований Філядельфією, 10 квітня 1958 року: Мірчук пропонує адресатові взяти кілька примірників книжки для розповсюдження серед українського громадянства за винагороду 20% від ціни (2 долари за примірник), спеціально застерігаючи, що це не «національний обов'язок», а звичайна пропозиція — і якщо часу чи охоти немає, досить повернути надісланий примірник. Такий документ із перших рук показує механіку розповсюдження книжок видавничих спілок діаспори і трапляється вкрай рідко.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62517071479155,"sku":null,"price":6750.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0027-7845788404743885165.jpg?v=1791060546"},{"product_id":"drach-ivan-orchard-lamps-niu-york-1978","title":"Драч Іван. Orchard Lamps. Нью-Йорк, 1978","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Мене вразила палахка сила Драчевого духу. Це була інша музика, ніж та, яку я чув у Росії», — Стенлі Куніц.\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eІван Драч. Orchard Lamps \/ за редакцією і з передмовою Стенлі Куніца; дереворити Якова Гніздовського; переклали Деніел Голперн, Стенлі Куніц, Пол Немсер, Марк Рудман, Пола Шварц та інші.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНью-Йорк (New York City): The Sheep Meadow Press, 1978. — 71 с.: іл. — 23,5 × 15,5 см. — Надруковано у Faculty Press, Inc., Бруклін, Нью-Йорк; розповсюджувач — Horizon Press, 156 Fifth Avenue. — ISBN 0-8180-1541-1 (м'яка обкладинка); 0-8180-1538-1 (оправа). Перший друк. Ціна на задній сторонці — 3,95 дол.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці з кремового картону: назва рукописним шрифтом червоним, ім'я автора чорним, унизу передньої сторонки — червоний дереворит саду. Обкладинка злегка забруднена й потемніла по краях, із косим заломом у правій частині передньої сторонки та дрібною темною цяткою в заголовку; кути злегка зім'яті, на задній сторонці поодинокі плямки. Блок міцний, папір чистий. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання, перший друк. Книга має історико-культурну цінність, а дереворити Якова Гніздовського становлять самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЦе перша англомовна книжка вибраних поезій Івана Драча — двадцять сім віршів у двох частинах. Відкриває збірку «Балада про соняшник», завершує «Ніж у сонці»; поміж ними «Бабин Яр», «Крила», «Балада про генів», «Спіноза», «Соната Прокоф'єва», «Десь на дні моїх ночей». Книжка виросла з перекладацької майстерні маґістерської програми Школи мистецтв Колумбійського університету: підрядники з української для американських поетів готували Богдан Бойчук і Ярослав Розумний, а самі переклади дістали відзнаку Центру перекладу при Колумбійському університеті за ґрантом Національного фонду мистецтв США.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eІван Драч (1936–2018) — поет-шістдесятник, кіносценарист, згодом перший голова Народного руху України. Стенлі Куніц (1905–2006) — лауреат Пулітцерівської премії, консультант з поезії Бібліотеки Конгресу, згодом поет-лауреат США; 1967 року він побував у СРСР за програмою культурного обміну, і в передмові до цієї книжки згадує, що голос Драча звучав інакше, ніж усе почуте ним у Росії.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЯків Гніздовський (1915–1985) виконав для видання і обкладинку, і повносторінкові дереворити в тексті — дерева, соняшник, отара овець, снігова зірка. За бібліографією Марти Тарнавської, у м'якотурному варіанті немає дереворита, призначеного для форзаца, хоча його зазначено в переліку ілюстрацій; натомість на задній сторонці вміщено два знімки — портрет Драча роботи Юрія Лугового і Драч із Куніцом у кадрі Ігоря Галарника. 1989 року книжку перевидало торонтське видавництво Exile Editions.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62561242415475,"sku":null,"price":5500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0023-7845788404743885165.jpg?v=1791060544"},{"product_id":"halan-volodymyr-bateriia-smerty-dzherzi-syti-1968","title":"Галан Володимир. Батерія смерти. Джерзі-Ситі, 1968","description":"\u003cp\u003eБАТЕРІЯ СМЕРТИ. 1968. ГАЛАН ВОЛОДИМИР\u003cbr\u003eДжерзі Ситі: Видавництво «Червона Калина»; Друк. «Свобода». — 239 с. — 23 × 16 × 1,8 см. В оригінальній обкладинці. Стан добрий, незначні потертості країв. Книга містить кольорові ілюстрації Леоніда Перфецького, карти і схеми Йоахима Вишневецького. Мистецька обкладинка Богдана Божемського. Передмова Івана Кедрина «Вояк-громадянин і його книжка». Наклад: 1500 примірників. Книга має значну історико-культурну цінність як документ епохи Визвольних Змагань.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003cbr\u003e«Батерія смерти» — це військово-історичні мемуари Володимира Галана, колишнього сотника артилерії в Українській Галицькій Армії (УГА). Книга написана на основі фронтового щоденника, який автор вів під час війни, перебуваючи спочатку в австрійській, а згодом в українській арміях. У виданні детально описано бойовий шлях автора, зокрема бої за Львів, Чортківську офензиву, перехід за Збруч та наступ на Київ. Твір є важливим джерелом для вивчення історії Визвольної Війни, оскільки поєднує фактологічну точність хроніки з живими враженнями безпосереднього учасника подій.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eГалан Володимир (1893–1978)\u003cbr\u003eУкраїнський військовий і громадський діяч, сотник артилерії УГА. Народився на Галичині, брав активну участь у Визвольних Змаганнях 1917–1921 років. Після війни емігрував до США, де став одним із провідних діячів української діаспори в Америці. Очолював Злучений Українсько-Американський Допомоговий Комітет (ЗУАДК). Його книга «Батерія смерти» вважається одним із найцінніших мемуарних творів про героїку та трагізм боротьби за українську державність у XX столітті.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62561720893811,"sku":null,"price":3200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0018-7845788404743885165.jpg?v=1791060504"},{"product_id":"smit-viliam-dzhei-hnizdovskyi-yakiv-birds-1990","title":"Сміт Вільям Джей, Гніздовський Яків. Birds and Beasts: поезії з дереворитами. Бостон, 1990","description":"\u003cp\u003eВільям Джей Сміт. Birds and Beasts \/ дереворити Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eБостон: David R. Godine, Publisher, 1990. — 29 віршів, кожен із повносторінковим дереворитом. — Перше видання. — ISBN 0-87923-865-8. — Наклад 6000 примірників, з них 1000 в окремій оправі й з підписом автора призначено для членів Hoc Volo. Набрано монотипом і надруковано високим друком у майстерні В. Томаса Тейлора в Остіні, Техас; текстовий шрифт Garamond Bold, титульний Cochin, папір Mohawk Superfine.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидавнича оправа з рудо-брунатним полотняним корінцем, в оригінальній суперобкладинці. Тло суперобкладинки блідо-зелене; на передній сторонці в тонкій рамці жовте поле, назва червоним контурним шрифтом і дереворит муфлона, на задній — дереворит степового тетерука. Дрібні забруднення й поодинокі рудуваті плямки на обох сторонках суперобкладинки, потертості й надриви по верхньому краю, невелика втрата паперу біля верхнього кута корінця, пожовтіння по краях. У нижньому куті задньої сторонки книгарняна наліпка з ціною «$5.00» поверх давнішої «3.95». Блок чистий і міцний, папір свіжий, без написів і печаток. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПерше видання. Дереворити Якова Гніздовського становлять самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДвадцять дев'ять коротких віршів — про кота, пса, півня, тигра, зебру, сову, страуса, єдинорога, ківі, ягня, степового тетерука й павича — і двадцять дев'ять дереворитів до них. Частину віршів узято зі збірок «Laughing Time: Collected Nonsense» і «Collected Poems: 1939–1989», що вийшли того самого 1990 року, решта надрукована тут уперше. Книжку присвячено Маріссі й Александру.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЯків (Жак) Гніздовський (1915–1985) — українсько-американський графік родом із Пилипча на Тернопільщині; після таборів для переміщених осіб від 1949 року жив у США й залишив понад 375 естампів, здебільшого з тваринами й рослинами. «Birds and Beasts» вийшли через п'ять років після його смерті: на аркуші зі страусом видно вирізаний у дошці підпис «JH 75». Цим самим заголовком названо документальний фільм Надії Парфан «Птахи і Звірі. Всесвіт Гніздовського» (2025) про художника.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВільям Джей Сміт (1918–2015) — американський поет, перекладач і мемуарист, у 1968–1970 роках консультант із поезії Бібліотеки Конгресу — посада, що тепер зветься поетом-лауреатом США. Видання надруковано високим друком із монотипного набору в майстерні В. Томаса Тейлора в Остіні, одного з найвідоміших американських друкарів свого часу. Цей примірник — із загального накладу, у видавничій оправі з суперобкладинкою.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62561819984243,"sku":null,"price":5500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0017-7845788404743885165.jpg?v=1791060504"},{"product_id":"devolf-hordon-hnizdovskyi-yakiv-flora-exotica-1972","title":"ДеВольф Гордон, Гніздовський Яків. Flora Exotica: a Collection of Flowering Plants. Бостон, 1972","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eFLORA EXOTICA: A COLLECTION OF FLOWERING PLANTS. 1972\u003c\/span\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eDEWOLF GORDON, HNIZDOVSKY JACQUES\u003c\/span\u003e\u003cspan\u003e Бостон: David R. Godine. — 64 с. — 31 × 23,5 × 1,5 см.\u003c\/span\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВ оригінальній видавничій тканевій палітурці з суперобкладинкою. Незначні потертості та надриви країв суперобкладинки. Текст написаний Гордоном ДеВольфом, відомим ботаніком з Арнольдового арборетуму Гарвардського університету. Видання ілюстроване вишуканими дереворитами (woodcuts) Якова Гніздовського. Книга має мистецьку та історико-культурну цінність, представляючи творчість одного з найвидатніших українських графіків XX століття.\u003c\/span\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/span\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e«Flora Exotica»\u003c\/span\u003e\u003cspan\u003e — це гармонійне поєднання ботанічної точності та високого мистецтва. Книга містить описи та ілюстрації 15 екзотичних рослин (зокрема тюльпанів, ірисів, троянд та кактусів). Як зазначено в анотації, це не просто трактат, а серія «ілюмінацій», де точність вченого-ботаніка доповнюється графічним винаходом художника.\u003c\/span\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eГніздовський Яків (Jacques Hnizdovsky)\u003c\/span\u003e\u003cspan\u003e (1915–1985)\u003c\/span\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВидатний українсько-американський художник, графік, кераміст та мистецтвознавець. Народився в Україні (Тернопільщина), згодом емігрував до США. Гніздовський вважається одним із небагатьох сучасних майстрів деревориту. Його роботи зберігаються у найвідоміших музеях світу, зокрема у Метрополітен-музеї та Музеї витончених мистецтв у Бостоні. Для цієї книги він створив унікальні гравюри, що демонструють його захоплення ботанічною структурою та лінійною гармонією.\u003c\/span\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДеВольф Гордон (Gordon DeWolf)\u003c\/span\u003e\u003cspan\u003e \u003c\/span\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський ботанік, спеціаліст з таксономії. На момент видання книги працював у Гарвардському університеті. Його тексти пропонують читачеві цікаві екскурси в історію культивування рослин, поєднуючи наукові факти з цитатами зі старовинних травників.\u003c\/span\u003e\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62562758558067,"sku":null,"price":7500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0016-7845788404743885165.jpg?v=1791060504"},{"product_id":"terletska-zenoviia-ukrainski-stravy-niu-york-1990","title":"Терлецька Зеновія. Українські страви. Нью-Йорк, 1990","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Бо ж добрі страви хочеться їсти, а не тільки пам'ятати.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЗеновія Терлецька. Українські страви \/ рисунки Марійки Винницької; [вступне слово Ірини Кашубинської].\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНью Йорк: Союз Українок Америки, 1990. — 196 с.: іл. — 23,5 × 16 см. — Друге видання; перше видання 1971, повторний наклад 1981.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі з пісочно-бежевого полотна: на передній палітурці чорним тисненням назва видавця, ім'я авторки й заголовок, задня палітурка без оформлення. Дрібні темні цятки на полотні передньої палітурки, легкі витертості на кінцях корінця й кутах. Блок міцний, папір білий і чистий, без написів і печаток. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність як пам'ятка побуту української діаспори.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижку задумали як ювілейну: у вступному слові сказано, що рішення видати її ухвалила XV Конвенція Союзу Українок Америки в Чикаго — рівно через сто років після першої в Галичині книжки кухарських приписів Емілії Левицької. Збірка подає страви, що наприкінці XIX — у першій половині XX століття ладили на приходствах, хуторах і в домах міської інтелігенції Галичини, — звідси підзаголовок першого видання «Давні приписи з Галичини». Розділи ведуть від закусок і буфетового прийняття, борщів і юшок через м'ясиво, дичину, рибу й городину до печива, тортів, мас і склиць, ягід і садовини та домашніх горілок — медівки, крупника, цитринівки; наприкінці — міри й ваги та азбучний покажчик. Книжку відкривають есей Лідії Бурачинської «Багатий шлях» і «Куховарський слівничок» Наталії Чапленко: мова приписів — живий галицький кухонний словник із «перекусниками», «закришкою» й «соковиком».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЗеновія Терлецька — філадельфійська господиня, яка роками вела господарські поради на сторінках «Нашого життя», журналу Союзу Українок Америки; її дописи там з'являються щонайменше від початку 1960-х. Бабусині приписи вона переклала на американські міри — горнятка, фунти, градуси печі за Фаренгейтом, — щоб за ними могла куховарити господиня в еміграції.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСоюз Українок Америки — організація, що від 1944 року видає «Наше життя» і заклала основу Українського музею в Нью-Йорку. Перший наклад «Українських страв» вийшов 1971 року, повторний — 1981-го, а 1990 року книжку випущено другим виданням. Збережено рисунки Марійки Винницької — від покрокових кухонних сценок до орнаментованої посудини в дусі народної кераміки — і чорно-білі світлини готових страв.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62565857329523,"sku":null,"price":2500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0011-7845788404743885165.jpg?v=1791060465"},{"product_id":"korpus-sichovykh-striltsiv-chykaho-1969","title":"Корпус Січових Стрільців: воєнно-історичний нарис. Чикаго, 1969","description":"\u003cp\u003eКучабський В., Безручко М., Коновалець Є. та ін. Корпус Січових Стрільців: воєнно-історичний нарис. Ювілейне видання 1917–1967 \/ художнє оформлення В. Зарицького, Л. Рихвицького, М. Гарасовської-Дачишин, Л. Перфецького.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЧикаґо: Ювілейний комітет для відзначення 50-річчя створення формації Січових Стрільців, 1969. — XVI, 663 с., [2] арк. іл.: іл., портр., карти. — 25,8 × 18 × 4 см. — На основі книги «Золоті Ворота» видавництва «Червона Калина» (Львів, 1937) з доповненням новими матеріялами.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій коленкоровій оправі з орнаментально-шрифтовим тисненням золотом на корінці та кришці. Незначні потертості й забруднення. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнига має наукову та історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eТом об'єднує спогади й документи про воєнний чин Корпусу Січових Стрільців — формації, що постала 1917 року й стала однією з найбоєздатніших частин армії УНР. Основу склали тексти Василя Кучабського, Марка Безручка, Євгена Коновальця та інших учасників подій — тобто людей, які самі творили описану історію.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання спирається на львівські «Золоті Ворота» 1937 року, але доповнене матеріалами, зібраними вже в еміграції за тридцять років. Багатий фотодокументальний ряд — портрети, світлини частин, карти — робить книжку не лише наративним, а й іконографічним джерелом до історії визвольних змагань. Художнє оформлення виконали В. Зарицький, Л. Рихвицький, М. Гарасовська-Дачишин і Леонід Перфецький — баталіст, який сам пройшов визвольні змагання.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62579380126067,"sku":null,"price":14800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0097-6334828856902219915.jpg?v=1789490966"},{"product_id":"hirniak-nykyfor-ostannii-akt-trahedii-ukrainskoi-1959","title":"Гірняк Никифор. Останній акт трагедії Української Галицької Армії. Нью-Йорк, 1959 — автограф автора","description":"\u003cp\u003eОСТАННІЙ АКТ ТРАГЕДІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ГАЛИЦЬКОЇ АРМІЇ. 1959\u003cbr\u003eГІРНЯК НИКИФОР Нью-Йорк: Видання Українського Військово-Історичного Інституту в США; Друк. «Америка», Філадельфія. — 210 с. — ~23 × 16 × 1,5 см.\u003cbr\u003eВ оригінальній видавничій твердій палітурці вишневого кольору з золотим тисненням. Стан дуже гарний: незначні потертості країв обкладинки. Книга містить ілюстрації.\u003cbr\u003eПрижиттєве видання автора.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОсобливість примірника: На титульній сторінці міститься автограф автора, датований жовтнем 1959 року: «Високопреподобному о. Парохові В. Білинському, моєму незабутньому Душпастиреві з глибокою пошаною. Автор».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має значну історико-культурну цінність як першоджерело з історії українських визвольних змагань та становить високий колекційний інтерес завдяки наявності дарчого напису автора.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003cbr\u003e«Останній акт трагедії Української Галицької Армії» — це мемуарна праця Никифора Гірняка, яка охоплює драматичний період історії УГА від середини грудня 1919 року до вересня 1920 року. У книзі детально описано політичне та фізичне становище армії, переговори з більшовиками, створення ЧУГА (Червоної Української Галицької Армії), відносини з Армією УНР та долю вищого командного складу в умовах епідемій та оточення ворожими силами.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eГірняк Никифор (1885–1962) \u003cbr\u003eУкраїнський військовий і громадський діяч, отаман УГА. Під час Першої світової війни служив у Легіоні УСС. У часи визвольних змагань займав відповідальні посади в структурах Державного секретаріату військових справ ЗУНР та Командуванні УГА. Після поразки змагань перебував в еміграції в Чехословаччині, згодом — у США, де був активним членом української громади та засновником Українського Військово-Історичного Інституту. Його спогади є важливим документом для вивчення причин поразки української державності на початку ХХ століття.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62580757528947,"sku":null,"price":11800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0009-7845788404743885165.jpg?v=1791060464"},{"product_id":"the-ukrainian-insurgent-army-in-fight-for-freedom-1954","title":"The Ukrainian Insurgent Army in Fight for Freedom. Нью-Йорк, 1954","description":"\u003cp\u003eThe Ukrainian Insurgent Army in Fight for Freedom \/ [видання Об'єднаного комітету українсько-американських організацій Нью-Йорка]; суперобкладинка Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eNew York: United Committee of the Ukrainian-American Organizations of New York, 1954. — 223 с., 12 арк. іл.: іл., портр. — 23 см. — Друк: «Dnipro» Publishing Co., Нью-Йорк. — Текст англійською мовою.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі з темного полотна, у збереженій оригінальній ілюстрованій суперобкладинці: верхня частина кремова, з назвою, набраною великим гротеском, нижня — документальна світлина шеренги вояків УПА зі зброєю; корінець суперобкладинки повторює те саме компонування. Суперобкладинка потерта по краях і згинах, із надривами й дрібними втратами паперу вгорі та внизу корінця й по кутах, із забрудненнями й плямками на задньому боці. Папір із рівномірним природним пожовтінням, береги трохи забруднені. Блок міцний, аркуші не відстають, утрат немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПримірник 1 — без написів, печаток і екслібрисів. Примірник 2 має на форзаці дарчий напис чорнилом і підпис: «На спомин участи в Мистецькій Виставці Ліґової творчости, влаштованій СУА-ним Відділом СУА в Ню Йорку, в днях 13–20 жовтня 1957», під штампом Комітету Об'єднаних Американсько-Українських Організацій м. Ню Йорку.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПриводом до видання став антикомуністичний мітинг у Мангеттен-центрі в Нью-Йорку в жовтні 1952 року, скликаний на десятиліття боротьби УПА; у передмові зазначено, що комітет-організатор об'єднував 69 організацій і близько десяти тисяч членів. Книжка склалася з двох різнорідних частин. Перша — американська трибуна: промови сенаторів Теодора Ґріна й Ірвінґа Айвза, вступ конгресмена Майкла Фейгана, передмова голови УККА Лева Добрянського, огляд «Ten Years of the UPA Struggle (1942–1952)» Лева Шанковського. Друга, більша, — перекладені англійською тексти самого підпілля: оповідання, підпільна сатира, уривок із п'єси, бойові спогади, накази й програмова праця майора УПА Петра Полтави (Петро Федун, 1919–1951) «The Conception of Independent Ukraine», написана 1946 року і вперше видана в Україні 1947-го; перекладено з передруку, вивезеного на Захід повстанцями 1948 року.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eІлюстративний матеріал — окрема цінність тому. Крім документальних світлин УПА (зокрема портрета генерал-хорунжого Романа Шухевича — Тараса Чупринки й світлини полковника «Енея», командира групи УПА на Волині, 1945), тут відтворено дереворити Ніла Хасевича (1905–1952) — художника-графіка, члена ОУН і УГВР, який працював у підпіллі й загинув в оточенні на Рівненщині. Його гравюру «Якщо завтра війна» подано з покликанням на підпільну летючку, надруковану в Україні 1949 року. Вміщено також скульптуру «Голова дівчини» Михайла Черешньовського, колишнього вояка УПА. Це один із небагатьох каналів, якими мистецтво українського підпілля потрапило до західного читача ще за життя руху.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСуперобкладинку виконав Яків Гніздовський (1915–1985) — графік, чиї дереворити ввійшли до збірок Метрополітен-музею й Бібліотеки Конгресу; його авторство зазначено на звороті титулу. Видання належить до англомовної серії публікацій української еміграції часів холодної війни, розрахованих на американського політика й журналіста, а не на своїх. Бібліографія наприкінці тому фіксує це середовище: мюнхенський квартальник «До зброї», праці Миколи Лебедя, Олега Мартовича, Петра Мірчука, Клеренса Меннінга, альбом дереворитів Хасевича, виданий «Прологом» у Філадельфії 1952 року. Рецензію на книжку вмістив американський «Foreign Affairs» 1955 року. Примірники з уцілілою суперобкладинкою трапляються значно рідше за оправу без неї.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Примірник 1","offer_id":63938912846195,"sku":"vam14","price":7500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true},{"title":"Примірник 2 — з дарчим написом 1957","offer_id":64675322102131,"sku":"vam14-2","price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0022-4963482773610757679.jpg?v=1789760565"},{"product_id":"dybko-iryna-bilyi-orel-filadelfiia-1980","title":"Дибко Ірина. Білий орел: оповідання для молоді. Філадельфія, 1980 — з дарчим написом","description":"\u003cp\u003eІрина Дибко. Білий орел: оповідання для молоді і старших дітей = White Eagle \/ обгортку рисувала Ляриса Мартинюк; літературна й технічна редакція Б. Романенчука.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eФілядельфія: видавництво «Київ» (Kyiw Publishing, 4800 N. 12th Street), 1980. — 159, [1] с.: іл. — 21 × 14 см. — Паралельний англомовний титульний аркуш. — Комп'ютерний набір і друк: B \u0026amp; B Printing Service, Філадельфія. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці з кремово-вохристого паперу: ім'я авторки червоним, назва — контурними літерами, у центрі кольорова композиція з білим орлом над засніженими гірськими шпилями. Обкладинка з рівномірним забрудненням і потертостями по краях, дрібні утрати паперу біля нижнього кута корінця, на задній обкладинці поодинокі плямки й розводи, потемніння вздовж корінця. Папір блока світлий, майже без пожовтіння; блок міцний, утрат немає. На аркуші з портретом авторки вгорі дарчий напис олівцем: «Для Школи Українознавства ім. …» — прізвище патрона школи читається неповно. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЗаголовне оповідання виведене з індіанського сюжету: у поселенні під горою, за непрохідним лісом, доживають рештки племені інків, і найстарший вождь Сірий Вовк переповідає правнукам, як прийшли ніколи не бачені люди у військовому одязі, забрали скарб і поглумилися над святинями. Ця тема втрати власної землі й пам'яті — наскрізна для книжки, писаної для дітей еміграції. Збірку складають сім більших оповідань — «Білий орел», «Таємниця друзів», «Брошка», «Сила почувань», «Якби блакить говорити вміла», «Я зустрів Його», «Подарунок» — і окремий розділ «Оповідання для дітей» із п'ятьма коротшими текстами.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eІрина Дибко-Филипчак (1925–2012) — письменниця, перекладачка й літературний критик, донька галицького педагога і письменника Івана Филипчака. Народилася в Більшівцях на Станиславівщині, навчалася в Станиславові, у Вищій музичній школі в Лодзі, Моцартеумі в Зальцбурзі та Мюнхенському університеті; від 1944 року в Польщі, згодом у Німеччині й США. Учителювала у школі українознавства в Пасейку, була членкинею і секретаркою американського ПЕН-клубу. «Білий орел» — її третя книжка після поетичних збірок «На крилах дум» (1974) і «По стежинах душі» (1976) і перша прозова.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЛітературну й технічну редакцію виконав Богдан Романенчук (1908–1989) — літературознавець і видавець, засновник філадельфійського журналу «Київ» (1950), від назви якого пішло й видавництво. У передмові він прямо пояснює причину появи книжки: літератури для юнацтва в еміграції бракує, молодь шукає читання чужими мовами, тому авторку, яка пише для юнацтва, варто підтримати. Обгортку намалювала Ляриса Мартинюк. Українські діаспорні видання для юнацтва виходили малими накладами й до бібліотек в Україні не потрапляли.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63943236157811,"sku":"vam3","price":650.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/IMG_4638.jpg?v=1793312676"},{"product_id":"lypa-yurii-rozpodil-rosii-partition-of-russia-1954","title":"Липа Юрій. Розподіл Росії = Partition of Russia. Нью-Йорк, 1954","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЛИПА, Юрій. РОЗПОДІЛ РОСІЇ \/ PARTITION OF RUSSIA.\u003c\/span\u003e\u003cspan\u003e Друге справлене видання, з 28 схемами і 1 мапою в тексті.\u003c\/span\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eНью-Йорк: Видавництво «Говерля» («Howerla» Bookstore), 1954. — 117, [3] с.: іл., схеми, мапи. В оригінальній видавничій обкладинці роботи Галини Липи (жовта, з двоколірним чорно-оранжевим шрифтовим оформленням назви). Незначні потертості, забруднення та плямки на обкладинці, сліди олівцевого напису на задній стороні обкладинки.\u003c\/span\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/span\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e«Розподіл Росії» — третя та завершальна праця «Всеукраїнської трилогії» Юрія Липи (1900–1944), до якої також входять «Призначення України» та «Чорноморська Доктрина». Вперше вийшла друком 1941 року у Львові як перше число «Державного Видавництва України», з нагоди проголошення Відновлення Української Державності. Пропоноване видання 1954 року — друге, справлене, здійснене українською діаспорою в Нью-Йорку видавництвом «Говерля».\u003c\/span\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУ книзі автор обґрунтовує ідею необхідності політичного розчленування Росії на окремі національні держави як конечну умову для визволення й розвитку самостійної Соборної Української Держави. Праця має підкреслено геополітичний та економіко-географічний характер і охоплює комплекс territories, які історично входили до складу Росії протягом 230 років — від Полтавської битви.\u003c\/span\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТекст структуровано у 22 розділи («Погляд на Росію», «Селянська політика», «Керма Росії», «Московська політика», «Україна», «Сибірська політика», «Далекосхідний край», «Опанування Киргізії», «Розшматування Туркестану» та ін.) і супроводжується розлогим ілюстративним апаратом — 28 картосхемами та діаграмами (густота населення, промислові осередки, корисні копалини, етнографічні межі тощо), укладеними на основі радянських і західних джерел (праці Баранського, Менделєєва, «Атлас Українського Чорноморського Інституту» та ін.).\u003c\/span\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАвтор — Юрій Липа, лікар, письменник і публіцист, ідеолог «чорноморської доктрини» українського геополітичного мислення, загинув у лавах УПА в боротьбі проти московського окупанта. Книга є важливим документом української політичної думки повоєнної еміграції та бібліографічною рідкістю.\u003c\/span\u003e\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63943574061427,"sku":"vam6","price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0020-1749040408718756169.jpg?v=1791060498"},{"product_id":"hryshko-vasyl-ukrainskyi-holokost-1933-niu-york-1978","title":"Гришко Василь. Український «голокост», 1933. Нью-Йорк; Торонто, 1978","description":"\u003cp\u003e\u003cmeta charset=\"UTF-8\"\u003e\u003cspan\u003eУКРАЇНСЬКИЙ «ГОЛОКОСТ», 1933. 1978\u003c\/span\u003e\u003cbr\u003e\u003cspan\u003eГРИШКО ВАСИЛЬ І.\u003c\/span\u003e\u003cbr\u003e\u003cbr\u003e\u003cspan\u003eНью-Йорк — Торонто: Видання ДОБРУС — СУЖЕРО, 1978. — 128 с. Друкарня Св. Софії (St. Sophia Press), Нью-Йорк. В оригінальній ілюстрованій видавничій обкладинці роботи мистця Богдана Титли; на обкладинці — фоторепродукція картини Віктора Цимбала «1933 р.» зі збірника УВАН 1972 року. Потертості та легкі забруднення обкладинки, надриви по краях. Бібліографічна рідкість.\u003c\/span\u003e\u003cbr\u003e\u003cbr\u003e\u003cspan\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/span\u003e\u003cbr\u003e\u003cspan\u003eКнигу написано й видано на відзначення 45-річчя Голодомору 1932–1933 років заходами та коштом двох організацій української еміграції — Демократичного Об'єднання Репресованих Українців із Совєтського Союзу (ДОБРУС) у США та Союзу Українців — Жертв Російського Комуністичного Терору (СУЖЕРО) в Канаді. Ці ж організації у 1953–1955 роках видали англомовну двотомну працю «The Black Deeds of the Kremlin: A White Book» — перше системне документування Голодомору перед західним світом.\u003c\/span\u003e\u003cbr\u003e\u003cbr\u003e\u003cspan\u003eПраця Гришка — один із ранніх зразків осмислення Голодомору як геноциду. Автор розглядає трагедію 1933 року в історичній перспективі та наголошує, що знищення селянства голодом було нерозривно пов'язане з терором проти української національної інтелігенції й згортанням українізації, тобто становило комплекс національно-політичного народовбивства. Книга складається з трьох розділів, додатку «1933-й рік у світлі матеріялів українського самвидаву в СРСР 60-х і 70-х рр.», приміток до джерел і вибраної бібліографії.\u003c\/span\u003e\u003cbr\u003e\u003cbr\u003e\u003cspan\u003eГришко Василь Іванович (1914–2004)\u003c\/span\u003e\u003cbr\u003e\u003cspan\u003eУкраїнський громадсько-політичний діяч, публіцист і дослідник новітньої історії України. У роки Другої світової війни опинився на еміграції, згодом переїхав до США. Один із провідних діячів ДОБРУСу, співтворець видання «The Black Deeds of the Kremlin». Автор праць з історії українського національного руху та злочинів комуністичного режиму; публікувався також під псевдонімом Віктор Горошко.\u003c\/span\u003e\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63945907765619,"sku":"vam8","price":2250.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0019-1749040408718756169.jpg?v=1791060497"},{"product_id":"petrov-viktor-ukrainski-kulturni-diiachi-ursr-1959","title":"Петров Віктор. Українські культурні діячі УРСР 1920–1940: жертви більшовицького терору. Нью-Йорк, 1959","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Знищення протилежности обернулося на знищення інтеліґенції.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВіктор Петров. Українські культурні діячі УРСР 1920—1940. Жертви більшовицького терору. — (Суспільно-політична бібліотека; ч. І).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНью-Йорк: видавництво «Пролог», 1959. — 80 с. — 19 × 13 см. — Ціна на задній обкладинці: $0.75. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з темно-зеленого паперу: прізвище автора й назва білим шрифтом у горизонтальних полях, унизу видавнича марка «В-во Пролог» у вигляді стрілки. Обкладинка із заломами по всій площині й вертикальними заломами вздовж корінця, потертості й забруднення, дрібні надриви по краях; утрата паперу в нижньому правому куті передньої обкладинки. На задній обкладинці подряпини й забруднення. У нижньому куті титульного аркуша надрив із невеликою втратою паперу, без утрати тексту. Папір із незначним пожовтінням по краях, блок міцний, аркуші чисті. Написів, печаток і екслібрисів немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКоли 1959 року «Пролог» видав цю студію в Нью-Йорку, її автор уже кілька років жив у Радянському Союзі: Віктор Петров зник із Мюнхена навесні 1949 року, а рукопис праці лишився на його робочому столі. Текст спершу друкувала мюнхенська «Українська літературна газета», і аж тоді він вийшов окремою книжкою — за свідченням передмови, з деякими скороченнями. Написана на початку 1940-х років, під час війни, праця охоплює лише довоєнне двадцятиліття й обривається розгромом літератури за «єжовщини».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПетров веде виклад від загальної схеми — большевизм і інтеліґенція, пролетаризація фахівців, скасування декретом 1919 року дипломів і наукових ступенів — до конкретних доль. Окремі нариси присвячено Євгенові Плужнику, Дмитрові Фальківському, Григорієві Косинці, Миколі Хвильовому, Миколі Зерову, Михайлові Драй-Хмарі, а також ліквідації літературних організацій: «Вапліте», «Ланки-Марсу», «Нової ґенерації», неоклясиків, «Західньої України». Розділи «Семидесятники» й «Уніфіковані» показують, що однакова доля спіткала і ровесників Жовтня, і письменників старшої генерації. У додатках подано вибрані поезії, серед них уривок із «Двох Володьок» Володимира Сосюри та вірш Євгена Плужника 1926 року.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВіктор Петров (1894–1969) — археолог, етнограф, історик літератури й прозаїк, знаний під псевдонімом В. Домонтович. Він сам був учасником і свідком описаного середовища, і саме це відрізняє книжку від пізніших досліджень: майже про кожного зі своїх героїв він пише як про знайомого. Видання відкрило серію «Суспільно-політична бібліотека» нью-йоркського «Прологу» — заснованого 1952 року видавництва, що виросло із середовища Закордонного Представництва УГВР і стало одним із головних осередків української політичної книги в діаспорі.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63947483611507,"sku":null,"price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0018-1749040408718756169.jpg?v=1791060497"},{"product_id":"hunchak-taras-ukraina-i-polshcha-v-dokumentakh-1983","title":"Гунчак Тарас. Україна і Польща в документах, 1918–1922. Ч. 1–2. Нью-Йорк [та ін.], 1983","description":"\u003cp\u003eУкраїна і Польща в документах, 1918–1922. Частина І — Частина ІІ = Ukraine and Poland in Documents, 1918–1922. Parts I–II \/ упорядник Тарас Гунчак.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eНю-Йорк; Париж; Сидней; Торонто: Наукове товариство ім. Шевченка, 1983. — 2 ч., разом понад 900 с. — (Джерела до історії України-Руси; т. XII). — 23 × 15,5 см.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничих оправах із сірого полотна з червоним тисненням на передніх палітурках і корінцях. Паралельні титульні аркуші українською та англійською мовами. Незначні плямки на окремих аркушах. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eДвотомник вийшов у серії «Джерела до історії України-Руси», яку Наукове товариство ім. Шевченка видавало на еміграції. Основу склали матеріали з архіву маршала Юзефа Пілсудського, вивезеного з Польщі 1939 року й на час підготовки видання збереженого в Ню-Йорку. Переважна більшість документів публікувалася вперше; упорядник зазначає, що до того найбільший внесок у цю ділянку зробив Східноєвропейський інститут ім. В. Липинського.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМатеріали охоплюють відносини між Українською Народною Республікою та Польщею: українсько-польську війну 1918–1919 років і питання Східної Галичини на Паризькій мирній конференції, переговори, що привели до політично-військової конвенції квітня 1920 року, похід на Київ та Ризьку конференцію, а також становище українських інтернованих у Тарнові на початку 1920-х. Це головно рапорти польських дипломатичних представників при уряді УНР та інших держав, звіти консульства в Києві, донесення розвідки, меморіали, листи й звернення українських, польських і російських політичних діячів. Документи впорядковано хронологічно, у мові ориґіналу — здебільшого польською, з примітками та розлогими резюме англійською; окремі тексти, зокрема військову конвенцію 1920 року, подано в українській версії.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУпорядник — Тарас Гунчак (нар. 1932), історик, професор Ратґерського університету, дійсний член НТШ, автор і редактор низки праць та документальних збірників з новітньої історії України, один із діячів наукового життя повоєнної української діаспори в Америці.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання зберігає значення як джерельна база до історії українсько-польських відносин доби визвольних змагань.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63947810505075,"sku":null,"price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0016-1749040408718756169.jpg?v=1791060496"},{"product_id":"sichynskyi-volodymyr-pamiatky-ukrainskoi-arkhitektury-1952","title":"Січинський Володимир. Памятки української архітектури. Ч. I. Філадельфія, 1952","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Велика Історія української архітектури… вже більше двох десятків років не може дочекатися друку».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВолодимир Січинський. Памятки української архітектури. [Зошит] I.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eФиладелфія: видавництво «Америка», 1952. — 63, [1] с.: іл., плани, мапи. — 23 × 15,5 см. — Друк видавництва «Америка», N. Franklin St., Philadelphia 23, Pa.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці кольору хакі: у тонкій чорній рамці зелений штриховий рисунок барокової церкви, нижче ім'я автора й назва. Обкладинка з легкими забрудненнями й заломами, кути передньої та задньої сторінок загнуті й побиті, дрібні надриви по верхньому краю корінця. Блок міцний, папір кремовий, із незначним пожовтінням по краях, без плям і надривів. На титульному аркуші олівцевий запис англійською «all published?». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eДванадцять нарисів ведуть від ротонди в Херсонесі 600 року й церкви VIII століття в Керчі через Десятинну церкву, Святу Софію, Золоту Браму, Чернігівський Спас, Соборну церкву Печерської Лаври, Видубицький і Золотоверхий монастирі до катедри у Володимирі, Горянської ротонди й церкви св. Пантелеймона в Галичі; завершує книжку бібліографія. Текст набрано у дві колонки й густо ілюстровано — рисунки будов, плани, реконструкції, мапа старовинного Галича з фундаментами княжих церков за Л. Чачковським і Я. Хмілевським. Січинський пише не лише про самі пам'ятки, а й про те, що з ними сталося: про «реставрації» Соборної церкви Лаври 1879–1880 років, про засипані руїни Золотої Брами, про зруйнування лаврського собору 1941 року.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВолодимир Січинський (1894–1962) — архітектор, графік, мистецтвознавець і бібліограф, дійсний член НТШ. Народився в Кам'янці-Подільському, у 1923–1945 роках жив у Празі, від 1949-го у США. Книжку присвячено світлій пам'яті його батька, історика й краєзнавця Поділля професора Юхима Січинського (1859–1937), у п'ятнадцяту річницю смерті.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСпершу ці огляди друкувалися в тижневику «Шлях» (Філадельфія, 1951) за прихильності редактора д-ра П. Ісаєва. У передмові автор пояснює, що його велика «Історія української архітектури» обсягом близько дванадцяти друкованих аркушів понад двадцять років не може дочекатися друку; світ побачив лише альбом до неї — «Monumenta Architecturae Ukrainae» (накладом автора, Прага, 1941; 64 таблиці з 300 рисунками), на час виходу цієї книжки вже вичерпаний. Тут же заповіджено ще два зошити «Памяток», які мали охопити всі доби українського будівництва. Олівцевий запис «all published?» на титулі — слід читача, що ставив собі те саме питання.\u003c\/p\u003e","brand":"ARCHIVEVAM RARE BOOKS","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64405613248883,"sku":null,"price":5500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0047-1749040408343952548.jpg?v=1791060084"},{"product_id":"ukrainian-incunabula-manuscripts-early-printed-1970","title":"Ukrainian Incunabula, Manuscripts, Early Printed and Rare Books: каталог. [Кембридж], 1970","description":"\u003cp\u003eUkrainian Incunabula, Manuscripts, Early Printed and Rare Books = Українські інкунабули, рукописи, стародруки та рідкісні книги: [каталог виставки].\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e[Cambridge, Mass.]: Houghton Library, 1970. — 46 с.: іл. — 22,6 × 15,1 см.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці. Стан: відмінний.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання має наукову та історико-культурну цінність.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКаталог виставки в бібліотеці Гаутон Гарвардського університету. У передмові розповідається про формування колекції Байярда Л. Кілґура-молодшого (1904–1984), який після поїздки до СРСР 1926 року почав збирати рукописи та рідкісні книги зі східнослов'янської тематики. Особливу цінність становлять українські матеріали його збірки, значення яких зросло після заснування кафедри українознавства в Гарварді.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКаталог описує сорок назв ранніх видань з україністики — серед них «Поезії Т. Шевченка» 1890 року, «Виргиліева Энеида» І. Котляревського 1842 року, «Хата» 1860 року; двадцять п'ять із них походять із колекції Кілґура.\u003c\/p\u003e","brand":"ARCHIVEVAM RARE BOOKS","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64500220559731,"sku":null,"price":7500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0045-1749040408343952548.jpg?v=1791060084"},{"product_id":"shliakh-veletnia-lyvytska-kholodna-1955","title":"Шлях велетня: ілюстрована біографічна розповідь про Тараса Шевченка. Нью-Йорк, 1955","description":"\u003cp\u003eШлях велетня: ілюстрована біографічна розповідь про Тараса Шевченка = The Life of a Genius: a Biographical Sketch of Taras Shevchenko \/ переказала Наталя Лівицька-Холодна; заставка, кінцівка і обкладинка роботи Петра Холодного.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНью-Йорк: видавництво Михайла Борецького, 1955. — 143 с.: іл., портр., факсиміле. — На звороті титулу: Copyright 1955 by Michael Boretsky; Printed in the United States of America.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі з пісочно-оливкового полотна: на передній палітурці чорним друком композиція Петра Холодного — орел у княжому стилі, що тримає змію; на корінці чорним назва, той самий орел і овальна видавнича марка; задня палітурка без оформлення. Полотно рівномірно потемніле, з поодинокими дрібними плямками, кути обтерті, тканина обтріпана по верхньому й нижньому кантах корінця та на кутах. Блок міцний, зшивка ціла; папір кремовий, щільний, із легким пожовтінням і поодинокими лисячими плямками на початкових аркушах; текст чистий. Написів, печаток і екслібрисів немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність, а оформлення Петра Холодного становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЖиттєпис Шевченка переказано для широкого читача тридцятьма п'ятьма короткими розділами — від «Керелівки» й «Залізних стовпів» через «Невільництво», «Катастрофу» і «На заслання» до «На вершку слави». Текст супроводжує великий ілюстративний ряд, зведений в окремий «Список ілюстрацій»: Шевченкові малюнки й автопортрети, портрети Сошенка, Брюллова, Куліша, Щепкіна, княжни Варвари Рєпніної, краєвиди Києва 1860-х років, факсиміле визвольної грамоти 1838 року та інструкції військового міністерства про умови заслання — із підкресленою в оригіналі забороною писати й малювати. Останній абзац книжки говорить про знятий московською владою хрест із Шевченкової могили й про день, коли той хрест там знову засяє.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНаталя Лівицька-Холодна (1902—2005) — поетеса «празької школи», донька голови Директорії УНР в екзилі Андрія Лівицького, авторка збірок «Вогонь і попіл» та «Сім літер»; тут вона виступає не як поетеса, а як популяризаторка для молодшого покоління еміграції.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОформлення — обкладинку, заставку й кінцівку в манері дереворізу — виконав її чоловік Петро Холодний-молодший (1902—1990), маляр, монументаліст і вітражист, продовжувач школи свого батька. Видавець Михайло Борецький випускав у Нью-Йорку ілюстровані книжки для діаспори, серед них двомовний фотоальбом «Любіть Україну = Ukraine in Pictures»; паралельний англійський титул показує, що видання адресували й тим, хто вже читав англійською.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589809844595,"sku":"KC-2862","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0038-1749040408343952548.jpg?v=1791060042"},{"product_id":"pankivskyi-kost-vid-komitetu-do-derzhavnoho-tsentru-1968","title":"Паньківський Кость. Від комітету до Державного Центру. Нью-Йорк; Торонто, 1968","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«…ми всі три сказали, що треба самим подати свій погляд на події і дати свою оцінку тих подій.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКость Паньківський. Від комітету до Державного Центру \/ обкладинка С. Гординського.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eНью-Йорк — Торонто: видавництво «Ключі», 1968. — 284 с. — (Життя і мислі; книжка дев'ята). — 23 см. — Друк East Side Press, Нью-Йорк.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці з кремового картону: угорі назва серії «Життя і мислі» з орнаментальною рамкою, ім'я автора й назва набрані чорним стилізованим шрифтом, на задній сторонці видавнича марка «Ключі» — щит із трьома ключами. Обкладинка з рівномірним пожовтінням, на передній сторонці дрібні плямки, на задній — розводи й забруднення. Унизу корінця смуга пожовклої клейкої стрічки, що заходить на обидві сторонки. Блок міцний, папір білий і чистий, написів і утрат немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУвечері 19 липня 1944 року останні співробітники львівської станиці Українського Центрального Комітету виїхали з міста, яке невдовзі зайняла Червона армія. З цього починається третя книжка спогадів Паньківського — про чотири роки мандрів УЦК і української еміграції: Краків, Любен у Шлезьку, Ваймар, Бад Кіссінген, Офенбах, Кастель, Авґсбурґ. Автор пише про Український Національний Комітет, юнацтво протиповітряної оборони, тиск на біженців щодо репатріяції, Центральне Представництво Української Еміграції в Німеччині, церковне, культурне, шкільне й господарське життя таборів і переселення за океан. У додатках — вісім документів, серед них спільний лист Володимира Кубійовича й Володимира Дубровського про співпрацю двох комітетів, Деклярація УНК і листування президії УЦК з Президентом УНР; наприкінці — перелік джерел і покажчик імен.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКость Паньківський (1897–1974) — правник і політичний діяч, уродженець Львова. Студіював право в Празі, від 1924 року мав адвокатську канцелярію у Львові й часто виступав оборонцем на політичних процесах. 1941 року — генеральний секретар Української Національної Ради у Львові й голова Українського крайового комітету, у 1942–1945 роках — заступник голови УЦК. У повоєнній Німеччині належав до Українського національно-державного союзу й увійшов до уряду УНР в екзилі, згодом переїхав до США.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЗадум спогадів народився восени 1955 року в Ріверсайд Парку в Нью-Йорку, у розмовах автора з Михайлом Ветуховим і Миколою Шлемкевичем. Перша книжка, «Від держави до комітету» (1957), виросла зі статей у місячнику «Листи до приятелів», і її наклад у 1600 примірників розійшовся; друга — «Роки німецької окупації» (1965). Третю Паньківський складав уже сам: обох співрозмовників на той час не стало. Видало її видавництво «Ключі», пов'язане з «Листами до приятелів», дев'ятою книжкою серії «Життя і мислі»; обкладинку оформив Святослав Гординський.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589809910131,"sku":"KC-2861","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0037-1749040408343952548.jpg?v=1791060042"},{"product_id":"hnizdovsky-years-of-search-1950-1960-chicago-1978","title":"Гніздовський Яків. Years of Search 1950–1960: каталог виставки. Чикаго, 1978","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«…наче зроблені не в нашому столітті, а в часи Дюрера» — зі вступного слова каталогу про ранні дереворити мистця.\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eHnizdovsky: Years of Search 1950–1960 = Гніздовський: роки шукань 1950–1960: каталог виставки \/ [вступне слово] Українського інституту модерного мистецтва; кольорові світлини і сепарації З. Елиїв; чорно-білі світлини М. Во, Руссо, Старостяк.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЧикаго: Ukrainian Institute of Modern Art, 1978. — 16 с.: іл. — 28 × 21,5 см. — Друк: Printing Methods, Inc., Рочестер, Нью-Йорк. Програму виставки частково підтримала Illinois Arts Council.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці кремового тону з кольоровою репродукцією полотна «Суддя, підсудний і поліцай» (1955); блок скріплено двома дротяними скобами. Незначні заломи паперу й дрібні забруднення на передній обкладинці, поодинокі плямки по краях; блок чистий, без написів і печаток. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Каталог має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКаталог персональної виставки Якова Гніздовського, що тривала від 22 вересня до 22 листопада 1978 року в Українському інституті модерного мистецтва на Вест-Чикаго-авеню, 2320. Перелік налічує 57 позицій 1944–1966 років — переважно олії, а також дереворити, кольорові лінорити, бронзу, теракоту й кераміку: «Смерть» і «Молитва» (1944), «Бездомні» (1948), «Ікар і нурець», «Вавилонська вежа», «Тайна вечеря», «Створення яблука», паризька серія «Метро», «Будинок Сіґрем» (1959). Частину творів позичили приватні збирачі — О. Балабан, А. Хрептовський, М. Кузан і Б. Ковальський.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЯків Гніздовський (1915–1985) студіював мистецтво у Варшаві та Загребі, а 1949 року, тридцятип'ятилітнім, приїхав до США. Уже 1950-го А. Гаєтт Мейор із Метрополітен-музею обрав один із його дереворитів для нагороди на виставці графіки в Мінеаполісі, а за кілька тижнів олійний натюрморт відзначили на державній виставці Міннесоти; того ж року мистець перебрався зі Сент-Полу до Нью-Йорка. Першу персональну виставку малярства, дрібної скульптури й кераміки він мав 1954 року в ґалереї Еґлстона, у 1956–1958 роках працював у Парижі над паризькими сценами, а від 1958 до 1964 року майже щороку виставлявся в ґалереї Гаррі Салпетера.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВступне слово інституту пояснює, чому виставку названо роками шукань. У післямові до «Flora Exotica» (1972) Гніздовський писав, що привезені з Європи сумніви набрали в нього розмірів кризи. Не маючи грошей на нове полотно, він перемальовував власні картини — доти, доки вони не ставали важкі, як олово, — а частину знищив; те, чого не вдавалося розв'язати на полотні, пробував у скульптурі, кераміці й кольоровому ліноритові. На початку шістдесятих повернувся до дереворізу, своєї першої любови, і саме дереворити принесли йому широке визнання. Через знищені й перемальовані роботи десятиліття 1950–1960 лишилося найменш відомим і водночас найрозмаїтішим періодом мистця, а цей каталог — одним із небагатьох ілюстрованих джерел до нього.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589810368883,"sku":"KC-2846","price":1600.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0027-1749040408343952548.jpg?v=1791060003"},{"product_id":"velychko-mykola-makivka-z-karpatskykh-boiv-uss-iv-niu-york-1951","title":"Величко Микола. Маківка: з карпатських боїв УСС-ів. Нью-Йорк, 1951","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Яка ж велика подібність між Марафоном і Маківкою!»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМикола Величко. З Карпатських боїв У. С. С.-ів. Маківка: реферат, виголошений на сходинах членів станиці Братства УСС-ів в Ню-Йорку, з нагоди 35-ої річниці боїв на Маківці.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eНю Йорк: накладом Станиці УСС, 1951. — 32 с. — 21 × 14,5 см. — Друкарня «Свободи», 81–83 Grand St., Jersey City 3, N. J. Ціна на задній обкладинці — 30 центів.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці з кремового паперу: автор, назва, підзаголовок і вихідні дані набрано темно-синьою фарбою, нижній рядок відбито під лінійкою. Блок скріплено двома металевими скобами. Рівномірне пожовтіння обкладинки, потемніння й брунатні плямки по верхньому краю передньої сторонки, дрібні подряпини на ній праворуч; на задній сторонці навскісний залом паперу вгорі й поодинокі брунатні плямки внизу. Аркуші блока чисті й світлі, надривів і втрат тексту немає; написів, печаток та екслібрисів немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Брошура має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСлово про Маківку тут бере колишній січовий стрілець: реферат Миколи Величка прозвучав на сходинах нью-йоркської станиці Братства УСС у 35-ту річницю боїв і вийшов окремою брошурою наступного року. Перший розділ згадує довоєнну традицію щорічних академій у пам'ять Маківки по західноукраїнських містах і селах, де головну роль брала молодь. Другий пояснює, чому леґіон не встиг зібратися: австрійські воєнні плани ще у квітні 1914 року потрапили до Москви, дві російські армії перейшли Збруч, і 29 серпня Бойова Управа наказала стрільцям пробиватися до нового збірного осередку в Стрию. Третій присвячено самим боям, четвертий — авторській тезі: вперше за 205 років після Полтави українська збройна сила стала до бою з Москвою і перемогла, а леґіон із учнів і студентів автор прирівнює до гоплітів під Марафоном. Завершує брошуру хронологія важливіших дат історії УСС аж до бою над Богом у жовтні 1919 року.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eБої автор датує 28 квітня — 2 травня 1915 року; Енциклопедія сучасної України подає початок боїв 29 квітня. Видання підготувала станиця Братства колишніх Українських Січових Стрільців у Нью-Йорку, а надрукувала друкарня «Свободи» в Джерсі-Ситі — видавнича база Українського Народного Союзу, звідки виходив найстаріший український щоденник в Америці. Саме за цією брошурою Бібліотека Конгресу США 2002 року запровадила предметну рубрику про бій на Маківці.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eБрошури, видані накладом самої станиці, розходилися серед членства й на ветеранських сходинах, а не через книгарні, тому трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589810631027,"sku":"KC-2837","price":2250.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/AD9B8CE1-915C-4FF8-A5E2-E0BCD768AEC0.jpg?v=1791143323"},{"product_id":"simiantsiv-valentyn-studentski-chasy-vashynhton-1973","title":"Сім'янців Валентин. Студентські часи: спогад. Вашингтон, 1973","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Присвячено колеґам, з якими доля звела спільно камінь науки гризти.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eІнж. Валентин Сімянців. Студентські часи: спогад: Чехо-Словаччина, роки 1923–29 \/ обкладинка інж. Юрія Матушевського.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВашинґтон, Д.К.: [б. в.], 1973. — 174, [2] с.: іл. — Друковано в друкарні «Свобода», 81–83 Ґренд вул., Джерзі Ситі, Н. Дж. Наклад 1 000 прим. Керівник друкарні Анатоль Домарацький, складач Степан Чума, верстка Йосип Форенбагер, друк Роман Падковський.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з цупкого кремового паперу: на передній — ім'я автора, назва й підзаголовок чорним, нижче перова панорама Подєбрадського замку над Лабою з монограмою Юрія Матушевського й датою 1971; на задній — ювілейна емблема «У п'ятдесятиліття Української Господарської Академії в Ч.С.Р.» і зображення значка гідротехніків. Обкладинка з незначними забрудненнями й поодинокими плямками, особливо на задній стороні, кути злегка потерті; дрібні заломи верхнього кута на титульному аркуші та нижнього кута на окремих аркушах. Блок міцний, папір чистий. Написів, печаток і маргіналій немає. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСпогад про шість років студентства в міжвоєнній Чехо-Словаччині, куди автор 1923 року дістався з польського табору для інтернованих «на зелену візу» — нелегально, не чекаючи на дозвіл. Книжка складається з передмови, нарису історії Української господарської академії, розділів «З Польщі до Чехії» та «Студентські часи». Тут — реєстрація в празькому Громадському комітеті, який студенти між собою звали Микитком, за іменем його голови Микити Шаповала; бараки гуртожитку на Погожельці; іспити в професора Шовгенева; геодезійні вправи гідротехніків. Ілюстрації — фотографії Подєбрадського замку, де на двох горішніх поверхах містилися кресленики й авдиторії інженерного факультету, та студентських гуртів 1920-х років, серед них — студенти на будові «Спожилов» під Прагою 1928\/29 року разом із членом Директорії Андрієм Макаренком. Завершує книжку строфа Лесі Українки й дата: «Р. Б. 1967 на чужині».\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВалентин Сім'янців (1899–1992) — військовий, інженер-гідротехнік і скульптор, уродженець слободи Великий Бурлук на Харківщині. В українській армії від 1918 року: козак Богданівського пішого полку, бунчужний кінної сотні полку Чорних запорожців, учасник Першого зимового походу, лицар Залізного хреста Армії УНР. 1920 року інтернований у Польщі, 1923-го перейшов кордон до ЧСР, 1929-го закінчив Українську господарську академію в Подєбрадах. Від 1949 року у США. Автор «Спогадів богданівця» (1963), «Років козакування» (1976), «Інженера емігранта в Чехо-Словаччині» (1978). Помер у Філадельфії, похований у Бавнд-Бруці.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнижку надруковано в друкарні щоденника «Свобода» в Джерзі-Ситі накладом тисячі примірників. Обкладинку виконав інженер Юрій Матушевський, а ювілейна емблема на задній стороні прив'язує видання до п'ятдесятиліття Української господарської академії, заснованої 1922 року, — головного осередку тієї емігрантської студентської громади, про яку йдеться в книжці. На останній сторінці вміщено оголошення видавництва «Червона Калина» про попередню книжку автора «Спогади богданівця» з ціною один доляр.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589811024243,"sku":"KC-2825","price":1250.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/IMG_4617.jpg?v=1793312850"},{"product_id":"simiantsev-roky-kozakuvannia-1917-1923-filadelfiia-1976","title":"Сім'янцев Валентин. Роки козакування, 1917–1923: спогади. Філадельфія, 1976","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«І чим би я виправдав своє життя, коли б добра доля не дала мені мого козакування».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВалентин Сім'янцев. Роки козакування, 1917–1923 (спогади) = Roky kozakuvannia, 1917–1923 (Memoirs).\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eФіладельфія: накладом автора, 1976. — 416 с.: іл. — 23,5 × 16 × 3 см. — Паралельний титульний аркуш англійською мовою. — Зареєстровано в Бібліотеці Конгресу, ч. 75-5429.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі з синього полотна: на передній палітурці золотим тисненням ім'я автора, назва, роки «1917 — 1923», підзаголовок «(Спогади)» і рік 1976; задня палітурка без оформлення. Потертості й світлі витертості полотна в нижньому куті передньої палітурки, незначне протирання тканини по кутах і краях, легкі забруднення. Папір чистий, блок міцний; забруднення на внутрішньому березі останніх аркушів. Перед текстом уміщено фотопортрет автора з підписом про народження 23 квітня 1899 року в слободі Великий Бурлук на Харківщині. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСпогади складаються з шести частин і ведуть від 1917 року, коли автор був учнем Липковатівської сільськогосподарської школи на Харківщині, через фронти Першої світової, вступ до Української Армії, протигетьманський переворот і бої на Слобожанщині та Донбасі — до інтернування в Польщі й дороги до Чехословаччини 1921–1923 років. Назви розділів самі складаються в маршрут: Уразова, Сватова Лучка, Під Мерефою, Святвечір у 1918 році, Ніч на Донбасі, Лозова — Самійлівка, Козятин, Гумань, Січеслав, Полк Чорних запорожців. Шоста частина має присвяту старшинам і юнакам кінного відділу Спільної Юнацької Школи в Каліші. У вступі автор зізнається, що писав уривками понад десять років, у вільний від праці час, і що першим його друкованим спогадом був нарис «Так родилися Лицарі Ордену Залізного Хреста», надрукований у «Пугу-Пугу» близько 1948 року.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВалентин Сім'янцев (нар. 1899) — вояк Армії УНР, згодом інженер, скульптор і публіцист. Служив за Центральної Ради, Української Держави й Директорії: козак кінної сотні Богданівського пішого полку, бунчужний 3-ї, «Богданівської», сотні полку Чорних запорожців, учасник Першого зимового походу, лицар Залізного хреста. Залишив кілька книжок спогадів — «Спогади богданівця» (Нью-Йорк, 1963), «Студентські часи» (Вашингтон, 1973), «Інженер емігрант у Чехо-Словаччині» (Буенос-Айрес; Філадельфія, 1978) — і десятки публікацій у «Тризубі», «Вістях комбатанта» та «Дороговказі».\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнижка вийшла у Філадельфії власним накладом автора — звичайна для повоєнної еміграції форма видання, коли тираж друкувався невеликий і розходився передплатою та через комбатантські організації. В Україні ці спогади стали доступні лише за незалежності: 2021 року видавництво «Пропала грамота» перевидало їх під назвою «Чорні запорожці».\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589811188083,"sku":"KC-2820","price":1800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0012-1749040408343952548.jpg?v=1791059963"},{"product_id":"hnizdovskyi-yakiv-woodcuts-1944-1975-gretna-1976-superobkladynka","title":"Гніздовський Яків. Woodcuts, 1944–1975: a catalogue raisonné. Ґретна, 1976 — у суперобкладинці","description":"\u003cp\u003eHnizdovsky: Woodcuts, 1944–1975 \/ a catalogue raisonné by Abe M. Tahir, Jr.; with a foreword by Peter A. Wick and an autobiographical essay by Jacques Hnizdovsky.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eGretna: Pelican Publishing Company, 1976. — 166 с.: іл. — ISBN 0-88289-149-9.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидавнича оправа червоного полотна з тисненою монограмою художника, в ілюстрованій суперобкладинці: спереду — дереворит з отарою овець, ззаду — «Дерево». Суперобкладинка потерта, з дрібними втратами по верхньому краю й плямами на корінці; оправа й блок чисті й міцні, без написів і печаток. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКаталог-резоне дереворитів Якова Гніздовського за тридцять один рік праці — від перших повоєнних аркушів, вирізаних у таборах переміщених осіб у Німеччині, до зрілих робіт середини 1970-х. Кожен аркуш подано репродукцією з назвою, роком, розміром і накладом; саме за цим виданням колекціонери й аукціонні доми звіряють атрибуцію відбитків.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЯків Гніздовський (1915–1985) — маляр і графік родом із Пилипчого на Тернопільщині, навчався у Варшаві й Загребі, з 1949 року жив у США. Світове визнання принесли йому дереворити — вівці, дерева, рослини, побутові речі, вирізані густим ритмічним штрихом. У книжці вміщено і його автобіографічний нарис, що робить каталог ще й першоджерелом до біографії митця.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУпорядник Ейб М. Тагір-молодший — галерист і видавець з Луїзіани, передмову написав Пітер Вік, куратор графіки Гарвардської бібліотеки Гоутона.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589811384691,"sku":"KC-2811","price":22000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0010-1749040408343952548.jpg?v=1791059925"},{"product_id":"arkhypenko-oleksandr-fifty-creative-years-1908-1958-niu-york-1960","title":"Архипенко Олександр. Archipenko: fifty creative years, 1908–1958. Нью-Йорк, 1960","description":"\u003cp\u003eArchipenko: fifty creative years, 1908–1958 \/ by Alexander Archipenko and fifty art historians; [вступна стаття Святослава Гординського].\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eNew York: Tekhne, 1960. — 109 с., табл.: іл. (частина кольор.), портр. — 32 см. — Друк Bishop Litho Co., Нью-Йорк. — © Alexander Archipenko.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидавнича оправа із синього ледерину з фактурою під шкіру, корінець полотняний; на передній стороні золотом витиснено рукописне «Archipenko» і стилізовану сидячу фігуру в оточенні крапок. Форзаци теракотові. Кремова паперова суперобкладинка потемніла на корінці, з надривами й дрібною втратою паперу по верхньому краю задньої сторонки, надірваним нижнім кутом, сірими забрудненнями й затертостями по всій площі. Оправа з легкими потертостями на кутах і по краях корінця, дрібними цятками на передній стороні. Папір із рівномірним природним пожовтінням; на титульному аркуші сіра пляма-забруднення, на берегах поодинокі дрібні цятки. Блок міцний, написів, печаток і підкреслень немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eНайбільша прижиттєва монографія Архипенка — і водночас його власна книга: скульптор сам написав її і видав своїм коштом під маркою «Tekhne». Першу частину становить авторський маніфест про творчість у двадцяти чотирьох розділах — від «Моєї медитації» й «Філософії мистецтва» до скульпто-малярства, вгнутої форми, простору, прозорості й «архипентури», винайденого ним рухомого живопису. Другу — висловлювання п'ятдесяти мистецтвознавців і критиків, що писали про нього за півстоліття. Далі йдуть біографічна хронологія, переліки виставок, викладацької праці, власників творів і музеїв, бібліографія та нумеровані таблиці з творами 1908–1958 років, частина в кольорі — від «Карусельного П'єро» (1913) до «Океанічної Мадонни» (1957).\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОлександр Архипенко (1887–1964) народився в Києві, від 1908 року працював у Парижі, згодом у Берліні, а з 1923-го — у США. Один із творців кубізму в скульптурі, він першим зробив порожнечу, вгнуту й наскрізну форму повноправною частиною скульптури і поєднав її з живописом. Вступну статтю написав Святослав Гординський (1906–1993) — мистець і мистецтвознавець, який ще з 1940-х писав про Архипенка в діаспорній пресі. Він виводить мистецтво скульптора з давнього мистецтва України: трипільського орнаменту, скіфського золота, кам'яних ідолів степових курганів, візантійської лінії.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЧастини тексту раніше друкувалися в українських мистецьких журналах діаспори. Книга досі лишається базовим джерелом для атрибуції: аукціонні доми й музеї, зокрема Sotheby's і Центр Помпіду, посилаються на номери таблиць саме з неї.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589811646835,"sku":"KC-2796","price":18000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/6E3E91E0-DBDB-4DBD-91FF-F471314018C7.jpg?v=1792783496"},{"product_id":"notatky-z-mystetstva-ukrainian-art-digest-ch-5-filadelfiia-1966","title":"Нотатки з мистецтва = Ukrainian Art Digest. Ч. 5. Філадельфія, листопад 1966","description":"\u003cp\u003eНотатки з мистецтва = Ukrainian Art Digest. Ч. 5, листопад 1966 \/ редакційна колегія: Петро Андрусів, Михайло Дмитренко, Василь Дорошенко, Петро Мегик, Степан Рожок, Марія Струтинська; технічний редактор Петро Мегик.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eФілядельфія: накладом Відділу ОМУА у Філядельфії, 1966. — Іл., у т. ч. кольорові. — (Об'єднання мистців українців в Америці. Відділ у Філядельфії). — Наклад 750 прим. Друк: «America», 817 N. Franklin St., Філадельфія. Ініціали до статей — Василь Дорошенко; кольорові репродукції — В. Барагура; фото — О. Михалюк, Нестор Студіо, В. А. Лісецький. Підписи до ілюстрацій українською та англійською мовами. Ціна на задній обкладинці: 2.50 долара.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці з персикового паперу з тисненою фактурою під шкіру: каліграфічна назва синім, англійська назва на коричневій плашці, у центрі емблема ОМУА; блок скріплений скобами. Обкладинка чиста й рівна, на задній стороні біля корінця дрібна потертість і кілька ледь помітних цяток. На титулі невелика цятка, на березі с. 57 маленька жовтувата плямка. Папір блока світлий, написів, печаток і підкреслень немає. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОдне з ранніх чисел журналу. Відкривається репродукцією темпери Петра Холодного-старшого (1876–1930) «Сцена з Божого Гробу» і програмовою статтею Олекси Повстенка «З рідним народом — до вершин рідного мистецтва» — про спорудження пам'ятників Шевченкові у Вашингтоні та Вінніпезі як відповідь еміграції на русифікацію. Далі — розвідка Святослава Гординського «Про найстарші київські ікони», нариси про мистців Юхима Михайліва (автор — Михайло Дмитренко) і Степана Стеціва, велика монографічна стаття Володимира Поповича про графіка Петра Омельченка (1894–1952), яку вперше супроводжують його світлина й репродукції графіки з архіву вдови мистця, спогад Сергія Борачка «Українські мистці в Парижі в 1930-их роках», огляд графічного оформлення українських книжок, стаття Василя Дорошенка «Ломання книги», мистецька хроніка і звіт Української мистецької студії у Філядельфії. Серед ілюстрацій — рисунок дерев'яної церкви в Маткові на Турківщині (1838) роботи Тадея Обмінського, дереворіз Якова Гніздовського «Безлисте дерево» (1965), кольорові репродукції «Вітряків у Ля Манча» Любослава Гуцалюка (1965) і «Дівчини з ящіркою» Михайла Дмитренка.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЖурнал видавав філядельфійський відділ Об'єднання мистців українців в Америці; редагував його Петро Мегик (1899–1992). «Нотатки» виходили з 1963 до 1990 року, тридцятьма числами, і були головною хронікою мистецького життя української діаспори. Ранні числа друкувалися малим накладом — це вийшло у 750 примірниках — і в Україні трапляються рідко.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589811876211,"sku":"АРТ 3","price":3500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/16DF7B5E-736E-4000-88CB-3064DB0BA61B.jpg?v=1791204998"},{"product_id":"notatky-z-mystetstva-ukrainian-art-digest-ch-16-filadelfiia-1976","title":"Нотатки з мистецтва = Ukrainian Art Digest. Ч. 16. Філадельфія, серпень 1976","description":"\u003cp\u003eНотатки з мистецтва = Ukrainian Art Digest. Ч. 16, серпень 1976 \/ редакційна колегія: Михайло Дмитренко, Василь Дорошенко, Петро Мегик, Степан Рожок, Марія Струтинська, Володимир Шиприкевич; технічний редактор Петро Мегик.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eФілядельфія: накладом Відділу ОМУА у Філядельфії, 1976. — Іл. — (Об'єднання мистців українців в Америці. Відділ у Філядельфії). — Наклад 1000 прим. Друк: «America», Філадельфія; кліше — Enterprise Engraving Co., оправа — Drexel Bindery. Ініціали — Василь Дорошенко; склад і верстка — Степан Микитка й Омелян Костюк; друкував Михайло Феркуняк. Підписи до ілюстрацій українською та англійською мовами. Ціна на задній обкладинці: 5 доларів.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці з персикового паперу з тисненою фактурою під шкіру: каліграфічна назва червоним, англійська назва на зеленій плашці, у центрі емблема ОМУА; блок скріплений скобами. На обкладинці кілька дрібних цяток, нижній край задньої обкладинки злегка потертий; нижній зовнішній кут перших аркушів заломлений. Папір блока білий, без пожовтіння; написів, печаток і підкреслень немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЧисло відкривається репродукцією темпери Петра Холодного (1876–1930) «Ой, у полі жито…» з приміткою, що твір експонувався в Національному музеї у Львові. Далі — есей Остапа Тарнавського «Розмова з Творцем: мистецтво і поезія», присвячений Святославові Гординському з нагоди його 70-річчя; велика ілюстрована стаття В. Ладижинського «Українські антимінси XVII–XIX ст.» з репродукціями друкованих антимінсів, зокрема виданого з благословення кардинала Йосифа Сліпого; нарис Володимира Поповича про скульпторку Ніну Левитську (1902–1974) і празьке коло українських мистців, що гуртувалося довкола Української студії пластичного мистецтва; стаття Петра Палашевського «Може до церкви — на вечерю?»; огляд графічного оформлення українських книжкових видань; мистецька й жалобна хроніка. Завершує число звіт Української мистецької студії у Філядельфії за 1975–1976 навчальний рік: посмертна виставка Вячеслава Васьківського, доповідь Петра Мегика про творчість Василя Кричевського, роботи студентів.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЖурнал видавав філядельфійський відділ Об'єднання мистців українців в Америці; редагував його Петро Мегик (1899–1992). «Нотатки» виходили з 1963 до 1990 року, тридцятьма числами, і були головною хронікою мистецького життя української діаспори: статті з історії мистецтва, монографічні нариси, огляди виставок, некрологи. Невеликі наклади розходилися передплатою, тож окремі числа в Україні трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589811908979,"sku":"АРТ 14","price":2250.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/5D90B74B-DE8C-4982-B6B0-E3B9B1EDDFAE.jpg?v=1791205069"},{"product_id":"annals-ukrainian-academy-arts-sciences-us-vol-3-no-2-1953","title":"The Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the U.S. Vol. III, No. 2 (8). Нью-Йорк, 1953","description":"\u003cp\u003eThe Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the U.S. Vol. III, No. 2 (8), Fall–Winter 1953 \/ editor Michael Vetukhiv; editorial committee: Dmitry Čiževsky, Oleksander Granovsky, Roman Smal Stocki, Volodymyr P. Timoshenko; technical editor Henry M. Nebel, Jr.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНью-Йорк (New York): The Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the U.S., Inc., 1953. — С. 605–744. — Англійською мовою. Ціна окремого числа $1.50, річна передплата $6.00.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці з фактурного сірувато-білого паперу з вкрапленнями волокон: на передній сторонці — зміст числа, на внутрішній — склад редакції й печатка Академії. Краї обкладинки й корінець потемнілі, на задній сторонці поодинокі дрібні плямки. Блок міцний, папір із легким пожовтінням, на берегах кількох аркушів біля с. 620 — бурі плямки. На передній обкладинці кругла чорнильна печатка бібліотеки Reed College з датою надходження «Jun 15 1954», над нею синім чорнилом «Temp», «Yakovliv» і бібліотечні номери; у змісті галочка навпроти статті Яковліва; на с. 605 олівцеве підкреслення й риска на полі. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПоловину цього числа віддано найзагадковішій пам'ятці української історичної думки — «Історії русів», анонімному трактатові кінця XVIII ст., чийого автора шукають понад сто років. Андрій Яковлів (1872–1955) у статті «Istoriya Rusov and its Author» (с. 620–669) розбирає всю суперечку — від архієпископа Георгія Кониського до Полетик, батька й сина, — і обстоює версію про Олександра Безбородька. Олександр Оглоблин (1899–1992) відповідає розвідкою «Where Was Istoriya Rusov Written?» (с. 670–695) — про середовище, у якому пам'ятка постала. Відкриває число англійський переклад розділу з «України на переломі» В'ячеслава Липинського (1882–1931) про фатальний для Богдана Хмельницького 1653 рік — шостий у серії перекладів українських джерел.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЮрій Шевельов (1908–2002), тут під псевдонімом Yury Šerech, пише оглядову статтю про український вплив на польську мову XVI–XVII ст. за книжкою Стефана Грабця (Торунь, 1949) і присвячує її шістдесятиліттю Дмитра Чижевського. Далі — рецензії Івана Лисяка-Рудницького та Майкла Лютера, некрологи Валентини Радзимовської, Юрія Тищенка, Никифора Григоріїва та Івана Дубинця, хроніка Академії.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e«Annals» — англомовний науковий орган Української вільної академії наук у США, що виходить у Нью-Йорку з 1951 року; до 1959-го його редагував Михайло Ветухів (1902–1959), у редколегії сиділи професори Гарварду, Міннесоти, Маркетта й Стенфорда. Журнал відкривав західній славістиці праці еміграційних учених англійською. Цей примірник за півроку після виходу надійшов до бібліотеки Reed College у Портленді, штат Орегон.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589812040051,"sku":"KC-2782","price":2250.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0002-6308935034711531331.jpg?v=1791061119"},{"product_id":"petliura-symon-statti-lysty-dokumenty-niu-york-1956","title":"Петлюра Симон. Статті, листи, документи. Нью-Йорк, 1956","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Ця книга, видана в тридцяту річницю смерті Симона Петлюри, є початком. Завершення лишається справою і обов'язком майбутнього.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСимон Петлюра. Статті, листи, документи \/ Центральний Комітет Вшанування Пам'яті Симона Петлюри в Америці; видавнича комісія: А. Валійський, М. Ветухів, К. Паньківський; редакційна колегія: Л. Дражевська, Н. Лівицька-Холодна, Л. Чикаленко, М. Шлемкевич, П. Шпірук; технічна редакція І. Замші; обкладинка і портрет Петра Холодного.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eНю Йорк: видано Українською Вільною Академією Наук у США, 1956. — 480 с.: іл., портр. — З друкарні «Свободи», 81–83 Grand Street, Jersey City, New Jersey. Вступне слово паралельно англійською та українською мовами.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі з сіро-блакитного полотна: назва на передній палітурці й на корінці витиснена золотом. Полотно запилене й потемніле по краях і на корінці, потертості по кутах і краях палітурок, тканина на кутах протерта, надриви полотна вгорі й унизу корінця, тиснення на корінці вицвіле; плями в нижній частині передньої палітурки й біля нижнього кута задньої. Папір чистий, блок міцний, без написів і печаток. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига укладена трьома частинами за періодами життя Петлюри: 1902–1914, доба революції та незалежності 1917–1920 і роки вигнання. Відкриває її «Стан народньої освіти та медицини в Полтавщині в цифрах» — стаття з «Літературно-Наукового Вістника» за 1902 рік, подана як хронологічно перша відома стаття Петлюри. Далі — рецензії й публіцистика з української соціал-демократичної та ліберальної преси, «Внутрішній огляд» із «Вільної України», тексти про Заньковецьку, Коцюбинського й Франка, три листи до Дмитра Донцова, а в третій частині — листування з В. Прокоповичем, А. Лівицьким, Є. Бачинським і генералом Сальським, лист до дочки від 22 травня 1925 року й уривок із листа до Лівицького від 16 травня 1926 року, за дев'ять днів до вбивства. Матеріали редакційної колегії подають короткий життєпис, псевдоніми й криптоніми та матеріали до бібліографії творів.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСимон Петлюра (1879–1926) — уродженець Полтави, вихованець духовної семінарії, журналіст і редактор, який від марксистської соціал-демократії прийшов до понадпартійного державництва. Генеральний секретар військових справ Центральної Ради, член Директорії та Головний Отаман війська УНР, від 1919 року голова Директорії; від листопада 1920-го очолював уряд УНР на вигнанні. Застрелений у Парижі 25 травня 1926 року.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидання підготував Центральний Комітет Вшанування Пам'яті Симона Петлюри в Америці, а випустила Українська Вільна Академія Наук у США на тридцяту річницю смерті Головного Отамана; друкувала книжку друкарня «Свободи» в Джерсі-Ситі. Мову й лексику Петлюри редакція залишила без змін, як свідчення розвитку української публіцистичної мови початку століття, узгодивши тільки правопис за словником Григорія Голоскевича. Том вийшов без позначення «Том І»: другий том з'явився аж 1979 року, до сторіччя від народження. В Україні писана спадщина Петлюри лишалася під забороною до кінця 1980-х років.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589812695411,"sku":"KC-2779","price":5500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0009-1749040408343952548.jpg?v=1791059925"},{"product_id":"yanovskyi-yurii-maister-korablia-niu-york-1954","title":"Яновський Юрій. Майстер корабля: роман. Нью-Йорк, 1954","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Сиве волосся до чогось зобов'язує. Старечі ноги йдуть уже просто до могили.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЮрій Яновський. Майстер корабля: роман.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eНью-Йорк: Наукове Товариство ім. Шевченка в Америці; Українська Вільна Академія Наук у США, 1954. — 240 с.: портр. — З друкарні East Side Press, 71 E. 7 St., New York. Видано за матеріяльною допомогою Східньо-Европейського Фонду. Паралельний англомовний титул: The Shipmaster.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОригінальна видавнича обкладинка з блакитного фактурного паперу з рисунком Василя Кричевського: стилізоване обличчя, вписане в обриси вітрильника над хвилями, з монограмою «В·К» і підписом художника. Блок шитий. Залишки знятої бібліотечної наліпки з корінця — зелені клапті паперу внизу передньої та задньої обкладинок біля корінця; дрібні цятки й поверхневі подряпини на задній обкладинці, легке потемніння країв. Папір із рівномірним природним пожовтінням, блок міцний, текст чистий. На титульному аркуші й на останній сторінці словничка — штампи «Ukrainian Museum Library, Stamford, Connecticut»; на аркуші з портретом автора — штамп-екслібрис «Ex Libris Stephan G. Prociuk». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Майстер корабля» (1928) — дебютний роман Юрія Яновського, стилізований під мемуари сімдесятирічного кінорежисера, який згадує молодість на Одеській кінофабриці середини 1920-х. Героїв легко впізнати: за Севом стоїть Олександр Довженко, за Професором — Василь Кричевський, за Директором — Павло Нечеса, за балериною Тайах — Іта Пензо. Кіно, море й будування вітрильника сплітаються тут в один із найсвітліших текстів українського модернізму.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЮрій Яновський (1902–1954) — прозаїк, поет і драматург; у середині 1920-х працював художнім редактором Одеської кінофабрики, звідки й узявся матеріал роману. Помер у Києві в лютому 1954 року — того самого року, коли в Нью-Йорку вийшла ця книжка.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання здійснили НТШ в Америці та УВАН у США коштом Східньо-Европейського Фонду; у тій самій спільній програмі 1954 року вийшло й «Місто» Валер'яна Підмогильного. Текст відкривають присвята 1928 року й чотири епіграфи — з Гоголя, Ґете, Чарлза Дібдіна й Горація, чужомовні подано з українськими перекладами; наприкінці — словничок морських і кіношних слів, від «шхуни» до «юпітера». Редакція 1954 року додала до нього власну примітку: Філіппінські острови — «від 1946 р. незалежна республіка». Обкладинку підписав Василь Кричевський — той самий прототип Професора. Примірник походить із бібліотеки Українського музею в Стемфорді.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589812793715,"sku":"KC-2774","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":false}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0008-1749040408343952548.jpg?v=1791059925"},{"product_id":"udovychenko-tretia-zalizna-dyviziia-1971","title":"Удовиченко Олександер. Третя Залізна дивізія. Нью-Йорк, 1971","description":"\u003cp\u003eОлександер Удовиченко, Генерального Штабу генерал-полковник. Третя Залізна дивізія: матеріяли до історії Війська Української Народньої Республіки. Рік 1919 \/ матеріяли упорядкував і до друку підготовив ген. О. Вишнівський; обкладинка артиста-маляра Богдана Божемського.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eНю Йорк: видавництво «Червона Калина» (Chervona Kalyna Ukrainian Publication Cooperative, Inc.), 1971. — [262] с.: іл., карти, схеми боїв. — Друковано в друкарні «Свобода», 81–83 Grand Street, Джерзі Ситі, Н. Дж. — Наклад 1200 примірників. — Загальне технічне керівництво Анатоля Домарацького; складачі Роман Ференцевич і Ярослав Сидоряк; верстальник Мілан Печіва. Паралельний титульний аркуш англійською, німецькою і французькою мовами. Зміст на с. 260–261; точний обсяг і розмір потребують звірки з примірником.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі з блакитного полотна: на передній палітурці й корінці золоте тиснення — мальований рукописний заголовок, вінок із хрестом і тризубом, рік 1919 та назва видавництва. Полотно рівномірно вицвіле, потертості й затертості по краях, кутах і при головці корінця, поодинокі темні плямки; на задній палітурці округлий слід угорі. Папір білий, без пожовтіння, блок чистий і міцний, утрат немає; написів і печаток немає. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЦе історія однієї дивізії, писана її власним командиром, і починається вона з розгрому: навесні 1919 року армія УНР відступала на захід, а з випадково зібраних під Скалою над Збручем частин — 1-го полку Синьої дивізії, 1-го Чорноморського полку й решток 7-ї дивізії — постав 16-й піший Загін, від якого й веде свій родовід 3-тя Залізна. Сорок шість розділів ведуть від здобуття Кам'янця-Подільського через бої за Шаргород, Нову Ушицю, Вапнярський залізничний вузол і Могилів до розділу, названого прямо: «Трагедія 3-ої Залізної дивізії». У книзі схеми боїв, світлини, реєстр «залізних», полеглих у Листопадовому рейді, реєстри ветеранів дивізії, склад Капітули Хреста Залізного Стрільця і грамота на цей хрест.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eОлександер Удовиченко (1887–1975) — генерал-полковник Армії УНР, від червня 1919 року командир 3-ої Залізної дивізії, згодом командувач 2-ої армії УНР. На еміграції у Франції очолював Товариство бувших вояків Армії УНР, від 1954 року був віце-президентом УНР в екзилі. Матеріяли до друку підготував його побратим генерал Олександер Вишнівський — командир 1-го полку Синьої дивізії, згаданого в перших рядках книжки.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e«Червона Калина» — кооперативне видавництво, засноване у Львові на початку 1920-х ветеранами українських військових формацій, ліквідоване радянською владою 1939 року і відновлене 1949-го в Нью-Йорку. Том друкували в друкарні щоденника «Свобода» в Джерзі Ситі невеликим накладом — 1200 примірників, розрахованим передусім на ветеранські середовища; в Україні книжка за радянського часу не поширювалася.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589812859251,"sku":"KC-2770","price":13500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/7DCFD333-9B02-488B-AE8E-3E2325152193.jpg?v=1789716189"},{"product_id":"kernytskyi-budni-i-nedilia-niu-iork-1973","title":"Керницький Іван (Ікер). Будні і неділя: новелі, гуморески, фейлетони. Нью-Йорк, 1973","description":"\u003cp\u003eІван Керницький — Ікер. Будні і неділя: новелі, гуморески, фейлетони \/ обкладинка й ілюстрації Едварда Козака.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНью-Йорк: Об'єднання Українських Письменників в екзилі «Слово», 1973. — 173 с.: іл. — 21 × 14 см. — Друк: East Side Press, 166 First Avenue, New York.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці роботи Едварда Козака: на передній кришці червоно-біла композиція з профілем і рукою, що затуляє вухо, на задній — червоний силует мосту й міських висоток із чорною пташкою. Незначні потертості країв обкладинки й кутів, легке пожовтіння берегів; блок міцний, аркуші чисті, написів, печаток і підкреслень немає. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОформлення має самостійну мистецьку вартість. Прижиттєве видання.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЗбірка малої прози, яку автор підписав своїм гумористичним псевдонімом Ікер. Це той різновид еміграційного письма, що тримався не на пафосі, а на впізнаваності: побут українця в Америці, недільні збори, парафіяльні звичаї, дрібні амбіції громади — усе побачене з-під ока, яке помічає смішне раніше, ніж повчальне.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eІван Керницький (1913–1984) — прозаїк і фейлетоніст, родом зі Львівщини, вояк дивізії «Галичина», від 1949 року в США. Друкувався в «Свободі» й «Лисі Микиті», випустив «Перелетні птахи», «Герой передмістя», «Circus» та інші книжки; у діаспорі його гумористичну колонку читали десятиліттями.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОбкладинку й ілюстрації зробив Едвард Козак (1902–1992) — маляр, карикатурист і засновник журналу «Лис Микита», найвпізнаваніший український графік-гуморист еміграції. Видало книжку Об'єднання Українських Письменників в екзилі «Слово», головне літературне товариство української діаспори, засноване 1954 року в Нью-Йорку.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589817119091,"sku":"KC-1503","price":1700.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0003-1749040408343952548.jpg?v=1791059924"},{"product_id":"ostroverkha-mykhailo-naperekir-miliano-1926-1931-1981","title":"Островерха Михайло. Наперекір: Міляно 1926–1931. Нью-Йорк; Мельборн, 1981","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«У кожній бо правдивій любові доля прикра є; надто, в любові до краси, до величного, до глибокого…»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМихайло Островерха. Наперекір: Міляно 1926–1931 \/ [слово о. Івана Шевціва]; обкладинку виконав мистець Мирон Левицький.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНовий Йорк; Мельборн: Українське видавництво «Просвіта», 1981. — 115 с. — На титулі видавнича марка «Просвіти» з датою 1967 і гаслом «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці з кремового фактурного паперу, друк у дві фарби — помаранчеву й чорну: ліворуч фасад Міланського собору, праворуч постать чоловіка в довгому пальті, що крокує проти косих смуг, назва рисованим шрифтом. На передній сторонці дрібні рудуваті цятки й невелика зеленкувата пляма під прізвищем автора; задня сторонка тонована, з лисячими плямками по всій площі й темнішими плямами вздовж краю; кути злегка потерті. Блок міцний, папір світлий, текст чистий. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПерше видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; обкладинка Мирона Левицького становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e21 листопада 1926 року колишній січовий стрілець рушає швидким потягом зі Львова до Італії — вчитися на оперного співака. Голос у нього був, школи не було жодного року; стипендію в 25 доларів на місяць дав станиславівський єпископ Григорій Хомишин. Спогади ведуть через Відень, де подорожнього зустрічають Славця Лагодинська й Микола Шлемкевич, до міланських уроків у маестро, що ставив йому ліричний легкий голос, Венеції й Ріміні, а відтак назад до Львова — до «старої войни» з «Червоної Калини» і сварки з Юном Навроцьким за співпрацю з «Новими Шляхами» Антона Крушельницького. Автор пояснює й те, чому так і не став співаком, а лишився журналістом і знавцем церковного мистецтва.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМихайло Островерха (1897–1979) — уродженець Бучача, стрілець Легіону УСС, після війни інтернований у Польщі, працівник «Просвіти» в Станиславові, згодом дописувач «Діла» й «Нового Часу», перекладач «Володаря» Макіявеллі (1934) й автор книжок про Італію. Від 1948 року жив у США, помер у Брукліні.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижку написано влітку 1968 року у Виндгемі, штат Нью-Йорк, але друкувати її автор не поспішав — називав «щирою сповіддю». Рукопис вдова передала до Мельборна о. Іванові Шевціву, і 1981 року, вже після смерті автора, його видала тамтешня «Просвіта» спільним нью-йоркським і мельборнським накладом. Обкладинку виконав Мирон Левицький (1913–1993), маляр і графік, один із провідних книжкових оформлювачів діаспори.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589817610611,"sku":"KC-1346","price":1600.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/IMG_3962.jpg?v=1793217853"},{"product_id":"makiiavelli-volodar-il-principe-niu-york-1976","title":"Макіявеллі Ніккольо. Володар = Il Principe. Нью-Йорк, 1976","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Його ненавидять ось уже чотириста років — без усякої шкоди для його популярности…» — Дмитро Донцов\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНіккольо Макіявеллі. Володар = Il Principe \/ з італійської мови переклав Михайло Островерха; передмова до першого видання Дмитра Донцова; обкладинку виконав Едвард Козак.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНовий Иорк, 1976. — 162 с.: портр. — Друге поправлене й доповнене видання. — Друк G. A. Press, 752 Broadway, New York. Паралельний титул англійською мовою: Il Principe \/ translated by Mychaylo Ostrowercha.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці кремового кольору: на передній сторінці рисована назва українською та італійською й постать володаря в ренесансному вбранні — рисунок Едварда Козака з монограмою «ЕК». Дрібні темні цятки й поверхневі забруднення на обох сторінках обкладинки, невелика потертість із утратою верхнього шару паперу біля нижнього лівого краю передньої сторінки, легкі потертості по краях корінця. Блок міцний, папір світлий і чистий. На титульному аркуші кругла печатка з тризубом «Український музей і бібліотека · Stamford, Conn. · Ukrainian Museum \u0026amp; Library»; її відбиток проступає на звороті сусіднього аркуша. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання перекладача. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПереклад народився з випадкової зустрічі: навесні 1934 року у Львові Михайло Островерха натрапив на Дмитра Донцова, і редактор «Вістника» одразу запропонував йому перекласти «Іль Прінчіпе». Так розповідає сам перекладач у передньому слові цієї книжки. Того ж року трактат вийшов у Львові як друге число «Книгозбірні Вістника» з передмовою Донцова, де «Володар» названо геніальним підручником не лише для правителя, а й для кожного провідника. Островерха називає свою працю першим перекладом твору українською мовою.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНіккольо Макіявеллі (1469–1527) — флорентійський дипломат і мислитель; «Володаря» написано 1513 року, у вигнанні, а 1559-го книжку внесено до папського Індексу заборонених книг. Михайло Островерха (1897–1979) — уродженець Бучача, 1915 року доброволець Легіону УСС, поет, журналіст і перекладач з італійської (Ґрація Деледда, Ада Неґрі); у 1930-х роках писав книжки про Італію, у 1943–1945 роках був головним редактором тижневика «До перемоги». Від 1948 року жив у США, помер у Нью-Йорку.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНью-йоркське видання 1976 року — друге, поправлене й доповнене. Опинившись в Америці, Островерха довго не міг роздобути львівського видання, аж доки примірник не знайшовся в його знайомого Максима Куриса; з нього й зроблено передрук із поправками. До трактату й передмови Донцова додано нарис про Макіявеллі з уривками його листів і бібліографію; фронтиспіс — портрет Макіявеллі роботи Санті ді Тіто, обкладинку намалював Едвард Козак (1902–1992), творець «Лиса Микити». Цей примірник походить із бібліотеки Українського музею в Стемфорді (Коннектикут).\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589817839987,"sku":"KC-2191","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0051-7576698326881789064.jpg?v=1791060089"},{"product_id":"shlemkevych-mykola-zahublena-ukrainska-liudyna-1954","title":"Шлемкевич Микола. Загублена українська людина. Нью-Йорк, 1954","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Нага і без прикрас стоїть наша душа на ступнях, збудованих із одягу мислі й життя, що зсунувся вже з її плечей.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМикола Шлемкевич. Загублена українська людина \/ обкладинка С. Гординського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНью-Йорк: «Життя і мислі», 1954. — 159, [1] с. — (Життя і мислі; книжка друга). — Друкарня Р. Крупка — М. Пирський, 133 E. 4 St., Нью-Йорк. Наклад не зазначено. Ціна на задній обкладинці: 1,75 дол.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці зі світло-зеленого паперу: назва серії, прізвище автора рукописним накресленням, назва, місце й рік — чорним друком. Обкладинка забруднена, з численними лисячими плямками й розводами на передній і задній сторонках, потерта по краях, кути заломлені; уздовж корінця залом, надриви вгорі й унизу корінця. Блок міцний, зшивка ціла, папір усередині чистий, з поодинокими плямками на берегах. На звороті передньої обкладинки — друкована «Увага!» з переліком трьох друкарських помилок і адресою для замовлень. На авантитулі власницький напис від руки, прізвище читається неповно. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижка виросла з циклу доповідей, виголошених восени 1952 і навесні 1953 року в Нью-Йорку, Ньюарку та Філадельфії, і автор свідомо зберіг у друці форму промови. Чотири розділи — «Захитаний світогляд (Логос на роздоріжжі)», «Моральна криза (Розвалений етос)», «Заблукана творчість (Ерос на службі)» та «Туга за людиною і її щастям» — складаються в психоетнічний портрет українця XIX–XX століть. Шлемкевич вибудовує типологію: старосвітський поміщик, гоголівська людина, сковородянська, шевченківська, вільний дух кінця XIX ст., розщеплення 1920–1930-х років і розгубленість 1940-х.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМикола Шлемкевич (1894–1966), у публіцистиці М. Іванейко, — філософ, публіцист і громадсько-політичний діяч, дійсний член НТШ і УВАН. Народився в с. Пиляві на Тернопільщині в родині священика, студіював філософію у Відні, 1926 року здобув докторат. У 1917–1919 роках був секретарем редакції київської «Робітничої газети», у 1930-х розробляв ідеологію «творчого націоналізму» на сторінках часописів Фронту національної єдності. Від 1949 року в США: засновник і редактор журналу «Листи до приятелів» (1953–1966) і видавництва «Ключі» (1956). Помер у Пассейку, штат Нью-Джерсі.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЦе друга книжка серії «Життя і мислі», обкладинку до неї зробив Святослав Гординський. У «Від автора» названо тих, хто уможливив друк: Роман Купчинський читав машинопис і давав мовні поради, Ярослав Заремба допомагав із коректою, а колишній учень автора Д. Федик з Австралії підтримав видання безвідсотковою позичкою. Замовлення на книжку приймалися просто на адресу автора — «Letters to Friends», P. O. Box 428, Newark, N. J., тобто на редакцію його власного журналу. Видання приватне, поза великими еміграційними видавництвами.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589828948339,"sku":"KC-1712","price":2800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true},{"title":"2","offer_id":64589828981107,"sku":"KC-2272","price":2800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true},{"title":"3","offer_id":64589829013875,"sku":"KC-2333","price":2800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true},{"title":"4","offer_id":64589829046643,"sku":"KC-2579","price":2800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0043-7576698326881789064.jpg?v=1791060088"}],"url":"https:\/\/archivevam.com\/collections\/diaspora-ssha.oembed","provider":"ARCHIVEVAM РІДКІСНІ КНИГИ","version":"1.0","type":"link"}