{"title":"Діаспора: Європа","description":"\u003cp\u003eВидання української еміграції в Німеччині, Франції, Великій Британії та інших країнах Європи після 1950 року.\u003c\/p\u003e","products":[{"product_id":"kizko-petro-na-skryvavlenii-zemli-miunkhen-1952","title":"Кізко Петро. На скривавленій землі. Мюнхен, 1952","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«…влітку 1933 року вмирало село Коцюбівка.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПетро Кізко. На скривавленій землі: новелі.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМюнхен: Українська видавнича спілка в Мюнхені, 1952. — 70, [1] с. — 19,5 × 13 см.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці: важку театральну завісу відгортає рука, і з-під неї проступає червоний силует мапи України з чорною тінню; ім'я автора й назва набрані чорним, задня сторонка без друку. Витертості по краях і вздовж корінця, потерті кути, тонування задньої сторонки зі світлою плямою в нижній частині. Папір блока рівномірно пожовклий, на передньому березі кількох аркушів дрібні надриви без утрати тексту; скоби в корінцевому полі проступають крізь аркуші. На титульному аркуші та на с. 70 синій власницький штамп «Property of Vasyl Luchkiw, 49 Windmill Lane, New City, N. Y. 10956», його відбиток проступає на звороті титулу. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДев'ять новел збірки пише людина, яка сама виросла на Харківщині 1930-х, і пише про те, що бачила: кабінет начальника відділу НКВД у «Владі», старого Ониська та його коня над слобожанською річкою Мжою в «Соколі», село, що вимирає влітку 1933 року, в «У Коцюбівці», хлопця-візника, який везе зерно на елеватор поруч із червоноармійцями, в «Дорозі». До книжки також увійшли «Хліб», «Леґенда про Григорів кожух», «Пси», «Сльози на квітах» і «Зречення». Тексти короткі, з різкими фіналами, і читаються радше як свідчення, ніж як белетристика.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПетро Кізко (1913–1976) народився в Старій Водолазі на Харківщині, навчався в Харківському педагогічному технікумі. У війну потрапив у німецький полон, після 1945 року жив у таборах для переміщених осіб під загрозою примусової репатріації як колишній радянський громадянин. У Німеччині працював у газетах «Час» (Фюрт), «Українська трибуна» й «Український самостійник» (Мюнхен), понад двадцять років — у «Шляху перемоги»; фейлетони підписував псевдонімом Аркан Пчхи.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eБільшість його доробку лишилася розпорошеною по еміграційній пресі, окремими книжками вийшли лише «Безимлаґ» (1948), ця збірка і повість «Устим Безрідний» (1956). Примірник перейшов з Мюнхена за океан: штамп на титулі належав власникові з Нью-Сіті в штаті Нью-Йорк.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":52872877048179,"sku":null,"price":850.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/55A08A61-5E51-4CB8-9573-C18D8FE732E6.jpg?v=1791140562"},{"product_id":"vyzvolnyi-shliakh-ch-2-26-london-liutyi-1956","title":"Визвольний шлях: суспільно-політичний місячник. Ч. 2 (26). Лондон, лютий 1956","description":"\u003cp\u003eВизвольний шлях: суспільно-політичний і науково-літературний місячник. Річник ІІІ (ІХ), кн. 2 (26); загальне число 100.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЛондон: Українська видавнича спілка, лютий 1956. — 248 с.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ м'якій видавничій обкладинці. Папір чистий, сліди часу мінімальні, блок цілий. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність як пам'ятка української політичної думки повоєнної еміграції.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЧисло за лютий 1956 року дає добрий зріз того, чим жила еміграційна публіцистика в середині 1950-х: огляд міжнародних подій Бориса Вітишинського, аналіз економічного становища СРСР М. Великанича й полеміка навколо шостої п'ятирічки, розвідки з історії більшовизму та матеріали з історії УНР. Літературна частина числа — «Національна ідеологія Донцова» Г. Васьковича і «Література зневір'я і література віри» Р. Кухаря; окремо подано повідомлення про археологічні відкриття.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Визвольний шлях» виходив у Лондоні від 1948 року як орган Організації українських націоналістів (бандерівців) і став одним із найвпливовіших українських закордонних часописів ХХ століття. Місячник поєднував політичну аналітику з історією, літературою та мовознавством і виконував роль трибуни, якої в підрадянській Україні не існувало взагалі; за кілька десятиліть він зібрав на своїх сторінках чи не всю інтелектуальну еліту повоєнної діаспори.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУкраїнська видавнича спілка в Лондоні була одним із головних осередків української книжки в Західній Європі. Окремі числа місячника розходилися по громадах через товариства й парафії, а не через книгарні, тому повні комплекти й ранні річники сьогодні трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":52879295349107,"sku":null,"price":450.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0045-5303506414534770096.jpg?v=1791060614"},{"product_id":"pryhody-moreplavtsia-sindbada-miunkhen-1955","title":"Пригоди мореплавця Сіндбада. Ч. 1. Мюнхен, 1955","description":"\u003cp\u003eПригоди мореплавця Сіндбада. I.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМюнхен: видавництво «Дніпрова Хвиля», 1955. — 45, [3] с. — (Бібліотека юних читачів). — 20 × 14 см. — Друк: Dr. Peter Belej, München.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ м'якій видавничій обкладинці на скобах: на передній сторонці зеленим контурним рисунком — панорама східного міста з банями, мінаретами й вежами під променями сонця, назва червоним курсивом; задня сторонка без оформлення. Обкладинка рівномірно потемніла, з дрібними цятками, кілька брунатних плям унизу задньої сторонки, крихітний прокол на передній сторонці ліворуч від назви. Папір блоку рівномірно пожовклий, поодинокі брунатні цятки на берегах с. 10–11 і 20. Блок міцний, утрат немає. На задній сторонці олівцем «750». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ цьому випуску Сіндбад-мореплавець устигає розповісти бідному носієві, своєму тезкові, лише про три подорожі — від острова, що виявився спиною велетенської риби, до Діамантової долини. Рамкова оповідь така сама, як у «Тисячі і одній ночі»: Багдад за Гаруна аль-Рашида, носій відпочиває біля воріт розкішної палати й щодня приходить слухати нову історію, отримуючи за це сто дукатів. Наприкінці видавництво обіцяє «в короткому часі» другу частину з дальшими пригодами.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижка вийшла в серії «Бібліотека юних читачів» у парі з «Подорожами і пригодами Миклухи-Маклая» Леоніда Полтави, з обкладинкою й ілюстраціями Ю. Кульчицького. Сталі передплатники видавництва отримували обидві книжки дарма, а окремо кожна коштувала 30 центів, 3 австралійські чи 2 англійські шилінги, 12 бельгійських або 100 французьких франків, 1 німецьку марку — цінник, що сам по собі показує, як розпорошилася повоєнна еміграція.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидавництво «Дніпрова Хвиля» заснував 1953 року в Мюнхені Олекса Вінтоняк; воно випускало переважно праці українських істориків, і книжечки для дітей були в його програмі рідкістю. Тоненькі випуски на дешевому папері зачитували до розпаду, тож примірник у цілій обкладинці трапляється нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62048934297971,"sku":null,"price":750.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/77C254A2-B538-459B-AEA8-0920097AE296.jpg?v=1791141634"},{"product_id":"kobets-oleksa-zapysky-polonenoho-miunkhen-1969","title":"Кобець Олекса. Записки полоненого. Мюнхен, 1959 — з дарчим написом","description":"\u003cp\u003eОлекса Кобець. Записки полоненого (Пригоди і вражіння учасника Першої світової війни) \/ обкладинка Мирона Левицького; передмова д-ра Михайла Лози.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМюнхен: видавництво «Дніпрова Хвиля», 1959. — Видання четверте. — 414 с.: портр. — 20 × 14 × 2,5 см. — Друк: «BIBLOS» G. m. b. H., Мюнхен, Heß-Straße 50. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ оригінальній видавничій обкладинці. Незначні потертості обкладинки. Папір із віковим потемнінням, блок цілісний. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-мемуарну цінність і є цікавим зразком літератури української еміграції. Бібліографічна рідкість.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eАвтор відтворює власний фронтовий досвід Першої світової: полон, поневіряння таборами, життя українських військовополонених у неволі й їхнє пробудження національної свідомості під час полону. Текст поєднує особисте свідчення з етнографічним спостереженням за побутом і настроями полонених різних національностей.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОлекса Кобець — псевдонім письменника Олекси Варави (1882–1967) — журналіста, перекладача й прозаїка, учасника Першої світової війни й повного Георгіївського кавалера. Співзасновник газети «Каневская неделя» (1913), дебютував збіркою «Ряст». Після Другої світової війни перебував у таборах переміщених осіб у Німеччині, 1950 року емігрував до США.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУперше «Записки полоненого» вийшли 1931 року в Харкові–Києві. Мюнхенське перевидання 1959 року — вже четверте, здійснене в еміграції з передмовою д-ра Михайла Лози; у книжці вміщено фото автора з 1917 року, а обкладинку виконав маляр і графік Мирон Левицький (1913–1993). Дарчий напис на цьому примірнику вказує на його особисте побутування в читацькому середовищі діаспори.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62050919842163,"sku":null,"price":4100.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0039-5303506414534770096.jpg?v=1791060579"},{"product_id":"mechnyk-stepan-neskoreni-london-1965","title":"Мечник Степан. Нескорені: документальна повість. Лондон, 1965","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Факти, подані в повісті, мали місце в дійсності. Ряд прізвищ і псевд героїв-борців — справжні».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСтепан Мечник. Нескорені: документальна повість про геройську боротьбу членів революційної ОУН \/ передмова Ростислава Єндика.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛондон: Українська видавнича спілка, 1965. — 288 с. — 18,2 × 12,3 × 1,5 см. — З друкарні Української Видавничої Спілки в Лондоні (Ukrainian Publishers Ltd., 200 Liverpool Rd., London N.1). Титульний аркуш продубльовано англійською мовою. \u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці зі світло-зеленого паперу: на передній палітурці чорний дереворитний малюнок лісу з групою повстанців, прізвище автора й назва в прямокутних плашках; на задній — видавнича марка Української видавничої спілки. Заломи в горішньому куті передньої обкладинки, потертості й забруднення по краях і згинах. Папір із рівномірним природним пожовтінням, аркуші не обрізані рівно по передньому березі, блок міцний, утрат немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПовість веде читача від розпаду Польщі у вересні 1939 року через два роки радянської окупації, підпілля й перехід через кордон — до проголошення відновлення Української Держави, пережитого героєм у Луцьку, далі до років німецької окупації, боїв із гестапо й НКВД і, врешті, до вивезення на схід, аж до Москви. Матеріал розбито на понад сорок коротких розділів: «Приїзд нових „визволителів“», «Бій з НКВД», «Кара ґештапівському прихвосневі», «Червоні орди», «Потяг відходить на схід». В окремій заяві перед текстом автор попереджає, що факти справжні, частину прізвищ і псевд подано автентично, а деякі епізоди переказано у зміненій формі.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСтепан Мудрик-Мечник (1919–2004) — уродженець села Криве на Радехівщині, напередодні німецько-радянської війни зв'язковий між краєвим провідником ОУН Іваном Климівим-«Леґендою» і Степаном Бандерою, в'язень німецьких концтаборів, заступник командира воєнної округи УПА «Буг», від 1951 року керівник розвідки Закордонних частин ОУН, згодом голова Головної Ради ОУН. «Нескорені» — його друга книжка після «Під трьома окупантами» (Лондон, 1958); волинські й галицькі епізоди списані з власного досвіду, а «Леґенда» з'являється в тексті під власним псевдом.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУкраїнська видавнича спілка в Лондоні — видавець місячника «Визвольний Шлях» (1948–2004), який час від часу випускав і книжки; том надруковано у її власній друкарні. Під видавничою маркою на задній обкладинці вміщено пояснення: вінєта є дереворитом Ніла Хасевича (1905–1952) «Ми стали волі на сторожі» із серії «Волинь у боротьбі» 1948 року. Хасевич — графік і вояк УПА, який різав свої дошки в підпіллі й загинув у бою з військами МДБ; його роботи збереглися майже виключно у виданнях еміграції.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62051622027635,"sku":null,"price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0035-5303506414534770096.jpg?v=1791060579"},{"product_id":"kachurovskyi-ihor-strofika-miunkhen-1967","title":"Качуровський Ігор. Строфіка. Мюнхен, 1967","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«З трьох галузей метрики фоніка — найіндивідуальніша, а строфіка — найуніверсальніша.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eІгор Качуровський. Строфіка \/ обкладинка Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМюнхен: Інститут літератури ім. Михайла Ореста, [1967]. — 357 с. — 22 × 15 см. — З кооперативної друкарні «Ціцеро» в Мюнхені.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій оправі з сіро-блакитного полотна. На передній палітурці — тиснена золотавою фарбою композиція Якова Гніздовського: ряди вертикальних штрихів, між якими вписано ім'я автора, назву й видавця, внизу праворуч — монограма художника. На корінці сріблясте тиснення імені автора й назви, внизу емблема в рамці. Корінець вицвів до сіро-бежевого тону; на обох палітурках розсипані дрібні темні плямки, на задній — нерівномірне потемніння полотна. Блок міцний, папір чистий, без написів, печаток і підкреслень. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПерше видання, прижиттєве. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; видавнича оправа роботи Якова Гніздовського становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидавці назвали «Строфіку» першою в українському віршознавстві монографією про строфу. Праця складається з чотирьох частин: загальні відомості про строфу та її ознаки, найпростіші строфи, канонізовані строфи античного, романського й східного походження — від сонета й рондо до газелі та бейта — і окремі питання строфіки, серед них вступ до строфіки Шевченка. Перші дві частини автор писав як підручник, дві останні — як цикл есеїв, що, за його словами, можуть викликати гостру дискусію. Приклади дібрано з багатьох літератур — від персо-арабської до латиноамериканської; там, де бракувало українських перекладів, Качуровський мусив подавати російські.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eІгор Качуровський (1918–2013) — поет, прозаїк, перекладач і віршознавець, лауреат Шевченківської премії. Народився в Ніжині, дитинство минуло в Крутах. Перед війною слухав лекції теоретика вірша Бориса Ярхо (1889–1942), пам'яті якого присвячено цю книжку. 1944 року опинився в Австрії, 1948-го виїхав до Аргентини, де редагував місячник «Пороги», від 1969-го жив у Мюнхені, працював на Радіо Свобода й викладав в Українському вільному університеті. «Строфіка» відкрила його віршознавчий цикл, продовжений «Фонікою» (1984) і «Нарисом компаративної метрики» (1985).\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнижку випустив Інститут літератури при УВУ, заснований поетом-неокласиком Михайлом Орестом (1901–1963), братом Миколи Зерова. Видання здійснено коштом пожертв, передплат і авторських гонорарів: у слові «Від Інституту» поіменно названо жертводавців з Австралії, Аргентини, Венесуели, Німеччини та США. Обкладинку створив Яків Гніздовський (1915–1985) — літери назви вписано в ритм вертикальних штрихів, що нагадує розмічений вірш. В Україні «Строфіку» перевидали лише 1994 року як підручник для студентів.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62051981885811,"sku":null,"price":3500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/BEA33FDC-4DB6-4C51-B4D5-651ABEDE6BB2.jpg?v=1792268400"},{"product_id":"kipling-rediard-u-selyshchi-smerty-nimechchyna-1962","title":"Кіплінґ Редьярд. У селищі смерти. [Німеччина], 1962","description":"\u003cp\u003eКіплінґ Редьярд. У селищі смерти: оповідання \/ переклад з англійської.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e[Німеччина]: Кооперативне видавництво «Заграва», 1962. — 127 с. — 17 × 12 см.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці із зображенням силуету вояка при місяці. Невеликі потертості, потемніння паперу, без утрат тексту. Стан добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність як пам'ятка перекладацької праці української еміграції.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДо збірки увійшли дев'ять оповідань: «У селищі смерти», «Чорна холера», «Баламут», «У місті», «У нього їх 2», «На подвір'ї старости», «Завзяття організатора», «Всі ми троє — одно», «Суд Дунґари». Це рання, індійська проза Кіплінга — короткі, жорсткі історії про англійців і місцевих у колоніальному побуті, де іронія раз у раз обертається на щось значно темніше. На титулі видання заявлено як перший український переклад цих текстів.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eРедьярд Кіплінґ (1865–1936) — англійський прозаїк і поет, народжений у Бомбеї, перший англомовний лауреат Нобелівської премії з літератури (1907). Кооперативне видавництво «Заграва» постало в таборах для переміщених осіб у повоєнній Німеччині й видавало як українську класику, так і перекладну літературу; світова класика українською була для еміграційного читача не розвагою, а способом лишитися в культурі, з якої його вирвали.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62054234292595,"sku":null,"price":3600.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0029-5303506414534770096.jpg?v=1791060539"},{"product_id":"shyfrin-avraam-chetvertyi-vymir-miunkhen-1973","title":"Шифрін Авраам. Четвертий вимір. Мюнхен, 1973","description":"\u003cp\u003eАвраам Шифрін. Четвертий вимір \/ переклад з російської В. Кобрина; обкладинка М. Левицького.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМюнхен: «Сучасність», 1973. — 430 с.: іл., карти. — 21 × 15 см.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій м'якій глянцевій обкладинці роботи Мирона Левицького: червоний рваний силует на чорному тлі, перетятий колючим дротом, унизу монограма художника; корінець червоний. Обкладинка потерта по краях і кутах, задня сторонка тонована, з плямками й дрібними надривами по верхньому краю. Блок міцний, папір із природним пожовтінням, текст чистий, без написів і печаток. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПерша публікація твору — український переклад вийшов раніше за російський оригінал. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУкраїнський «Четвертий вимір» вийшов раніше, ніж сама книжка з'явилася мовою оригіналу: оголошуючи новинку наприкінці 1973 року, «Сучасність» прямо зазначала, що це перша публікація, а російське видання вийде в іншому видавництві. Це документальні спогади про десять років у спецтюрмах і концтаборах СРСР — від арешту біля Устинського мосту й камер на Луб'янці до Озерного табору під Тайшетом і мордовських таборів довкола Потьми: побут в'язнів, рабська праця, масові страйки, спроби втечі, дружба з українськими політв'язнями. У книзі — фотографії в'язнів і мапа мордовських концтаборів.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eАвраам Шифрін (1923–1998) народився в Мінську; його батька заарештували 1937 року. Фронтовик, згодом юрист, він був засуджений за звинуваченням у шпигунстві на користь США та Ізраїлю — до розстрілу, заміненого двадцятьма п'ятьма роками таборів. Звільнений 1963 року, 1970-го виїхав до Ізраїлю, де став одним із провідних знавців радянської пенітенціарної системи. У Канаді й США виступав на захист усіх політв'язнів СРСР, не лише єврейських, зокрема з дводенними свідченнями перед сенатською комісією у Вашингтоні.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПереклад з російської виконав В. Кобрин, обкладинку створив Мирон Левицький (1913–1993) — один із провідних графіків української діаспори. У післямові автор із гіркотою пише, що на Заході не знайшлося видавців, готових видати цей «крик жаху» світовими мовами, і називає серед нових в'язнів Чорновола, Дзюбу і Світличного.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62058103439731,"sku":null,"price":3600.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/IMG_4277.jpg?v=1793269226"},{"product_id":"fedenko-panas-amor-patriae-miunkhen-1962","title":"Феденко Панас. Amor Patriae: історична повість. Мюнхен, 1962","description":"\u003cp\u003eФеденко Панас. Amor Patriae (Любов до Батьківщини): історична повість.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМюнхен: Дніпрова хвиля, 1962. — 254 с. — 20,5 × 14 см.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ м'якій видавничій обкладинці зі стриманим типографським оформленням. Незначні сліди часу. Печатки бібліотек, серед них штамп Української бібліотеки імені Симона Петлюри в Парижі. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність; паризький бібліотечний штамп становить окремий провенансний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПовість переносить читача в XVII століття — до Хмельниччини і того, що прийшло по ній. Через постаті Кривецького, Хмельницького й запорозьких ватажків автор веде розмову про Руїну: про те, як швидко здобута свобода розсипається на партії й порахунки. Для еміграційного читача 1962 року ця паралель була прозорою і не потребувала пояснень.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПанас Феденко (1893–1981) — історик, письменник і політичний діяч, член Центральної Ради, згодом професор Українського вільного університету в Мюнхені. Видавництво «Дніпрова хвиля» було одним із найпомітніших мюнхенських осередків української книжки повоєнної доби. Українська бібліотека імені Симона Петлюри в Парижі, чий штамп стоїть на цьому примірнику, — найстаріша українська книгозбірня Західної Європи, заснована 1929 року; її фонди пограбували нацисти 1941-го, і бібліотеку збирали заново вже по війні.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62107622343027,"sku":null,"price":600.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0020-5303506414534770096.jpg?v=1791060498"},{"product_id":"hryshchenko-oleksa-ukraina-moikh-blakytnykh-dniv-1958","title":"Грищенко Олекса. Україна моїх блакитних днів. Мюнхен, 1958","description":"\u003cp\u003eОлекса Грищенко. Україна моїх блакитних днів: спогади = L'Ukraine de mes jours bleus = Die Ukraine — das Märchenland meiner Jugend.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМюнхен: Українське видавництво «Дніпрова Хвиля», 1958. — 255 с.: іл. — 21 × 14,5 × 1,7 см.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній м'якій видавничій обкладинці. Легкі потертості країв обкладинки й корінця, природне пожовтіння паперу; блок рівний і міцний, без утрат, без написів і печаток. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання автора. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСпогади маляра про дитинство і юність на Чернігівщині — Кролевець, Конотоп, сільські ярмарки й церковні свята, Україна кінця XIX — початку XX століття, побачена оком колориста. Грищенко пише не історію, а колір: світло, етнографічну деталь, обриси хат і людей. Писав він це у Франції, майже через сорок років після того, як 1919 року виїхав на еміграцію і більше ніколи не побачив України.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОлекса Грищенко (1883–1977) — маляр, мистецтвознавець і мемуарист, уродженець Кролевця, помер у Вансі на півдні Франції. Навчався в Київському й Московському університетах, малярство студіював у Сергія Світославського в Києві та Костянтина Юона в Москві. У 1910-х роках створив власний напрям, що поєднував засади кубізму з формальною мовою ікони, 1918 року викладав у Державних вільних художніх майстернях у Москві. 1919-го через Крим дістався Царгорода, де за два роки написав сотні акварелей; 1921-го переїхав до Франції, і того ж року дванадцять його царгородських робіт виставили на Осінньому салоні в Парижі поряд із працями Фернана Леже.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижка вийшла спершу французькою — «L'Ukraine de mes jours bleus» (Париж, 1957); мюнхенське видання 1958 року — українське, тому на додатковому титулі подано французьку й німецьку назви. Воно відкрило українськомовний мемуарний цикл Грищенка: далі вийшли «Мої роки в Царгороді» (Мюнхен, 1961), «Зустрічі й розмови з французькими мистцями» (Нью-Йорк, 1962) і «Роки бурі й натиску» (Нью-Йорк, 1967). Видавець — мюнхенська «Дніпрова Хвиля» Олекси Вінтоняка, заснована 1953 року; до 1975-го вона випустила шістдесят п'ять назв, переважно історичні праці й мемуари, розраховані на невеликий еміграційний наклад.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62109457088883,"sku":null,"price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0016-5303506414534770096.jpg?v=1791060498"},{"product_id":"levchenko-semen-za-voliu-i-derzhavu-london-1966","title":"Левченко Семен. За волю і державу. Лондон, 1966","description":"\u003cp\u003eЛевченко Семен. За волю і державу: повість із визвольних змагань \/ вступна стаття Миколи Вереся; ілюстрації Роберта Лісовського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛондон: Ukrainian Publishers Ltd., 1966. — 494 с.: іл. — 22 × 15 см. — Видано накладом автора й його дружини. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній зеленій видавничій обкладинці з графічною ілюстрацією. Плями на окремих аркушах, природне пожовтіння паперу; блок міцний, текст повний. На титульному аркуші бібліотечні печатки, установу не встановлено. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЧотиричастинна повість про 1918—1920 роки: похід на Москву, бої з більшовицькими військами, втрати й подвиги українського війська. Кожна частина відкривається епіграфом з української пісні. Паралельний англомовний титул — «For Freedom and Sovereignty».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСемен Левченко — майор Української армії, безпосередній учасник описаних подій, тож повість тримається на власній пам'яті, а не на архівах. Вступну статтю написав Микола Вересь. Ілюстрації виконав Роберт Лісовський (1893—1982) — графік, учень Георгія Нарбута, автор оформлення десятків діаспорних видань і знака «Тризуб».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижка вийшла в Лондоні до 50-річчя визвольних змагань 1917—1921 років, власним коштом автора й його дружини. Такі видання накладом автора майже не потрапляли в книгарняну мережу й розходилися серед ветеранських громад, тому в обігу трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62109476323699,"sku":null,"price":2500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0015-5303506414534770096.jpg?v=1791060498"},{"product_id":"koshelivets-ivan-mykola-skrypnyk-miunkhen-1972","title":"Кошелівець Іван. Микола Скрипник. Мюнхен, 1972","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Мою голову покажеш народові: вона варта цього». Дантон, кладучи голову під ніж гільйотини.\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eІван Кошелівець. Микола Скрипник \/ обкладинка Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМюнхен: видавництво «Сучасність», 1972. — 343, [4] с.: іл. — 17 × 12 см. Друк: Logos GmbH, Мюнхен.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці зі щільного білого паперу — рукописний шрифт Якова Гніздовського синім і червоним. Горішній край обкладинки підклеєно скотчем, у нижньому лівому куті бурі плями; на першому чистому аркуші й титулі — розлив вологи у верхній частині сторінки. На звороті першого аркуша наклеєно екслібрис «Вол. Гординського» зі стилізованим міським краєвидом і гербовим картушем. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання автора. Книга має наукову та історико-культурну цінність.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eОдна з перших ґрунтовних політичних біографій Миколи Скрипника, написана без «ортодоксально-ленінського» ореолу, крізь який про нього майже не згадували в СРСР. Передне слово відкриває епіграф із Сімони Вейль про небезпеку заперечення минулого й прямо апелює до тогочасної полеміки навколо книжки Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?». Виклад веде від грудня 1917 року, коли Скрипник за особистим дорученням Леніна вирушив до Харкова, крізь роки в ЧК і Наркомюсті, розбудову політики українізації та власну теорію національного питання — до розриву зі Сталіним і самогубства 1933 року після звинувачення у «націонал-ухилі»: цей злам автор називає «гріхопадінням націонал-утопіста». У додатках — автобіографія самого Скрипника, постанова колегії Наркомосу, розлога бібліографія та покажчик імен; на вклейці — портрет Скрипника роботи Анатоля Петрицького (1930–31).\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eІван Кошелівець (1907, с. Велика Кошелівка на Чернігівщині — 1999, Мюнхен) — літературознавець і критик, дійсний член НТШ та УВАН, почесний доктор Українського вільного університету в Мюнхені. Закінчив Ніжинський інститут народної освіти (1930), з 1947 року — серед повоєнних біженців у Мюнхені; головний редактор «Української літературної газети» (1955–1960) і журналу «Сучасність» (1961–1966, 1976–1977, 1983–1984).\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнижку випустила мюнхенська «Сучасність» — головне видавництво української еміграції; за оголошенням самого видавництва вона мала 344 сторінки друку. Обкладинку оформив Яків Гніздовський (1915–1985); сам Микола Скрипник (1872–1933) з 1927 року очолював Наркомос УСРР, а 1933-го, вже заступником голови Раднаркому, наклав на себе руки після звинувачення в «націонал-ухилі». 1974 року Кошелівець підготував до цієї студії пару — збірку «Скрипник Микола. Статті й промови з національного питання» з ключовими текстами самого Скрипника. Наклеєний екслібрис засвідчує, що цей примірник пройшов через приватну книгозбірню.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62109645111667,"sku":null,"price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0012-5303506414534770096.jpg?v=1791060497"},{"product_id":"liubomyrskyi-stepan-pid-molotom-viiny-miunkhen-1956","title":"Любомирський Степан. Під молотом війни: у 4 частинах. Мюнхен, 1955–1956","description":"\u003cp\u003eЛюбомирський Степан. Під молотом війни: роман-епопея у 4 частинах \/ обкладинки Северина Борачка.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМюнхен: Дніпрова Хвиля, 1955–1956. — 4 ч. — 8°.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЧ. 1. Гад відходить (1955); ч. 2. Ще одна ніч (1956); ч. 3. Полум'яні душі (1956); ч. 4. Кривавий вир (1956).\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальних кольорових обкладинках. Потертості корінців, сліди часу, власницькі написи олівцем і чорнилом. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПовний комплект із чотирьох частин — рідкість; видання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eРоман-епопея про долі українців у вирі Другої світової війни: автор поєднує реалістичні сцени фронтових катастроф і спустошення із символікою духовного спротиву. Чотири частини виходили окремими книжками протягом двох років, тому комплектні примірники трапляються рідко.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Дніпрова Хвиля» — мюнхенське видавництво, що в 1950–1960-ті друкувало українську прозу й мемуаристику еміграції, коли Мюнхен був головним культурним осередком повоєнної української діаспори.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОбкладинки виконав Северин Борачок — графік і маляр, що оформив чимало українських видань того часу.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62110200889715,"sku":null,"price":6000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0004-5303506414534770096.jpg?v=1791060457"},{"product_id":"malaniuk-yevhen-persten-i-posokh-miunkhen-1972","title":"Маланюк Євген. Перстень і посох: епілоги. Мюнхен, 1972","description":"\u003cp\u003eЕвген Маланюк. Перстень і посох: епілоги \/ обкладинка і портрет роботи мистця Любослава Гуцалюка.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМюнхен: «Сучасність», 1972. — 76 с.: портр. — 20,5 × 14,3 см. — Паралельний титул англійською: The Ring and the Staff: Epilogues. — Друк «Logos» G.m.b.H., Мюнхен.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці роботи Любослава Гуцалюка: ім'я автора й назва складені великими літерами в сітці червоних і синіх клітин, уздовж правого краю — підзаголовок «епілоги». На звороті авантитулу — графічний портрет поета роботи Гуцалюка з підписом мистця. Обкладинка й блок без пошкоджень. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПосмертне видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Перстень і посох» — остання поетична збірка Євгена Маланюка, що вийшла вже по смерті поета. До неї ввійшли вірші 1960-х років — від «Мазепії» до «Листопада 1965»; окремий розділ «Парастас» складають поминальні й елегійні тексти, серед них звернення до Миколи Зерова. Епіграфом до книжки поставлено рядки з кондака на Собор Пресвятої Богородиці.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЄвген Маланюк (1897–1968) — поет, есеїст і культуролог, старшина армії УНР, один із провідних поетів «празької школи», автор збірок «Земна Мадонна» та «Серпень» і есею «Малоросійство». Від 1949 року жив у США, де й помер.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання здійснила мюнхенська «Сучасність» — головне видавництво української літератури на Заході в 1960–1980-х роках. Обкладинку й портрет поета виконав Любослав Гуцалюк (1923–2003), український мистець, який працював у Парижі та Нью-Йорку.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62277619220851,"sku":null,"price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/12BC3ABC-495C-45C6-B975-B5CD1F53EA7B-removebg-preview.png?v=1771791693"},{"product_id":"brody-miunkhen-1951","title":"Броди: збірник статтей і нарисів. Мюнхен, 1951","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Нехай листки цієї книги заступлять Вам, Товариші зброї, шматки прапора, якого ми ніколи не мали.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eБроди: збірник статтей і нарисів \/ за редакцією Олега Лисяка; літературний редактор Іван Кошелівець; мистецьке оформлення Мирона Левицького; картографічні роботи Юліяна Волянюка.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМюнхен: видання Братства кол. вояків Першої УД УНА, 1951. — 164 с.: іл., [1] складаний арк. кольорової мапи. — 20,8 × 15,2 см. — Друковано в друкарні Апостольської Візитатури, Мюнхен.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці з цупкого паперу кольору вохри: на передній сторонці назва великим чорним ґротеском, на задній — гравійована марка з галицьким левом у вінку. Заломи й надрив у верхньому та нижньому правому кутах передньої сторонки, дрібна виїмка паперу на нижньому краї задньої сторонки, легкі забруднення. Папір рівномірно пожовклий, обтріпані краї окремих аркушів у другій половині блока; блок міцний. Складана кольорова мапа боїв 1-ої Української Дивізії в мірилі 1:300 000 збереглася повністю, з поодинокими плямками на берегах. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЦе перша книжка про бій під Бродами, складена самими його учасниками через шість років після подій. Відкриває збірник нарис редактора «Битва без легенди», далі — аналітичні статті Любомира Ортинського, Михайла Хроновята й о. Івана Гриньоха про Дивізію та українське підпілля, два тексти начальника штабу дивізії В. Д. Гайке — «Бій під Бродами» і «У кітлі», студія Романа Долинського «Українська Дивізія та УПА під Бродами», уривки зі щоденника Дмитра Феркуняка й окопні спогади Фелікса Кордуби, Михайла Длябоги, Степана Гуляка, Порфирія Силенка, Івана Полюляха. Текст супроводжують схеми фронту, дереворитні заставки й велика складана мапа бродівського котла.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eОлег Лисяк (1912–1998) — письменник, журналіст і редактор, під час війни військовий звітодавець 1-ої Української Дивізії, згодом співробітник «Української трибуни», «Українського самостійника», «Америки», «Свободи» й «Гомону України». Мистецьке оформлення — Мирона Левицького (1913–1993), графіка, який пізніше оформив усі прижиттєві томи «Літопису УПА».\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЗбірник видало Братство кол. вояків 1 УД УНА, засноване 1950 року на з'їзді в Мюнхені-Фраймані; це була його перша книжкова публікація, надрукована в друкарні Апостольської Візитатури для українців у Німеччині. Текст Гайке тут — фрагмент його рукопису «Sie wollten Freiheit», написаного 1947 року в англійському таборі інтернованих; окремою книжкою праця вийшла аж 1970-го. В Україні збірник став доступним лише 2003 року, коли його перевидали в Дрогобичі й Львові.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62279478182259,"sku":null,"price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/94C35C8D-5DDA-4AFF-B1CD-1B41F559AE66.jpg?v=1791225024"},{"product_id":"entsyklopediia-ukrainoznavstva-t-1-11-paryzh-1995","title":"Енциклопедія українознавства: словникова частина. Т. 1–11. Париж; Нью-Йорк, 1955–1995 — автограф В. Кубійовича","description":"\u003cp\u003eЕнциклопедія українознавства: словникова частина. Т. 1–11 \/ головний редактор Володимир Кубійович; заступник головного редактора Микола Глобенко.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПариж; Нью-Йорк: Молоде Життя; Наукове товариство імені Шевченка в Європі, 1955–1995. — 11 т. — 24,2 × 17,4 см.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eТ. 1: 1955. — 400 с.; т. 2: 1957. — С. 405–800; т. 3: 1959. — С. 805–1200, [1] арк. план.; т. 4: 1962. — С. 1205–1600, [1] арк., 64 с., [1] арк. план.; т. 5: 1966. — С. 1600–2000, [1] арк. план.; т. 6: 1970. — С. 2005–2400, [1] арк., 96 с.; т. 7: 1973. — С. 2405–2800; т. 8: 1976. — С. 2805–3200; т. 9: 1980. — С. 3205–3600, [2] арк. план.; т. 10: 1984. — С. 3605–4015, [2] арк. іл., [3] арк., 63 с.; т. 11: 1995. — 398 с., [2] арк., 111 с.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ коленкорових палітурах, незначні потертості й забруднення. Екслібрис Володимира Гординського. Дарчий напис головного редактора: «З сердечним привітом В. Кубійович, 20.5.1973 р.». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПовний комплект із автографом головного редактора. Видання має наукову та історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eГоловна довідкова праця української еміграції й один із найбільших колективних проєктів української науки XX століття: сорок років безперервної роботи, понад чотири тисячі сторінок гасел з історії, географії, мови, мистецтва, церкви, права й господарства, з картами й планами міст. У часи, коли в УРСР цілі теми були вилучені з довідників, це було єдине місце, де їх можна було прочитати українською.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВолодимир Кубійович (1900–1985) — географ, демограф і організатор науки, голова НТШ у Європі, від початку й до кінця життя вев це видання. Автограф датований 20 травня 1973 року — час, коли вийшов сьомий том; останній, одинадцятий, побачив світ через десять років по смерті редактора.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПовні комплекти всіх одинадцяти томів трапляються рідко: томи виходили впродовж сорока років і докуповувалися роками, тож більшість збірок лишилася неповними. Екслібрис і дарчий напис роблять цей комплект іменним.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62316010340723,"sku":null,"price":28000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0043-7845788404743885165.jpg?v=1791060630"},{"product_id":"krupnytskyi-borys-hetman-pylyp-orlyk-miunkhen-1956","title":"Крупницький Борис. Гетьман Пилип Орлик (1672–1742): його життя і доля. Мюнхен, 1956","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Про життя Пилипа Орлика я пишу, але поволі… Але я роблю і думаю, що з того щось напевно вийде».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eБорис Крупницький. Гетьман Пилип Орлик (1672–1742): його життя і доля \/ вступна стаття Олександра Оглоблина; обкладинка Мирона Левицького.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМюнхен: Видавництво «Дніпрова хвиля», 1956. — 78, [2] с., [1] арк. портр.: іл. — 19,2 × 14,4 см. — Druck: «Biblos», München, Heß-Straße 50–52. Паралельний титульний аркуш латинкою: Hetman Pylyp Orlyk (1672–1742). Verlag «Dniprowa Chwyla», München.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці з кремового паперу з плямистим «мармуровим» малюнком: ім'я автора стилізованим рукописним шрифтом, назва великим чорним шрифтом у червоній подвійній рамці з рослинним орнаментом угорі та схрещеними шаблями й булавою внизу; задня обкладинка без оформлення. Легкі потертості по корінцю й краях, поодинокі темні цятки біля корінця; задня обкладинка помітно потемніла, у її верхньому правому куті олівцем «-80». Папір рівномірно пожовклий, береги аркушів темніші, блок міцний, утрат немає, сторінки чисті, без написів і підкреслень. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПерше видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЦю книжку Борис Крупницький писав навесні 1947 року в лікарні в Штаде, тяжко хворий: у листі від 12 лютого він зізнавався, що пише про Орлика повільно, а вже в половині березня праця була готова. Замовив її мюнхенський Науково-дослідний інститут української мартирології, дійсним членом якого був автор; рукопис ухвалили до друку, але валютна реформа 1948 року й фактична ліквідація інституту зупинили видання. Книжка вийшла лише 1956 року, уже після смерті автора, — з його життєписом пера Олександра Оглоблина на початку.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНарис у п'яти розділах веде від походження Орлика з давнього чеського роду, гілка якого осіла на Виленщині, і праці в канцелярії Мазепи — через вибори гетьмана в Бендерах і похід на Правобережжя 1711 року — до перебування в Європі й останніх років у Туреччині. Серед ілюстрацій — портрет автора, факсиміле охоронного універсалу, власноручно написаного Орликом, і світлина замку його сина Григора в Дентевілі у Франції; бібліографія налічує сорок позицій, зокрема шведські й німецькі видання. Це вже друга праця Крупницького про Орлика: перша, ширша монографія вийшла у Варшаві 1938 року, а мюнхенська книжка — стислий новий синтез для широкого читача.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eБорис Крупницький (1894–1956) — історик козацької доби, вояк Армії УНР, від 1920-х років у Німеччині: доктор Берлінського університету (1929), професор Українського наукового інституту в Берліні, від 1941 року — Українського вільного університету, дійсний член НТШ і УВАН. Його праці про Орлика, Мазепу й Данила Апостола, побудовані на шведських і німецьких архівах, належать до класики мазепинської історіографії. Видала книжку мюнхенська «Дніпрова хвиля» Олекси Вінтоняка, обкладинку оформив Мирон Левицький (1913–1993).\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62316745425267,"sku":null,"price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/IMG_4140.jpg?v=1793277796"},{"product_id":"mirchuk-petro-ukrainska-povstanska-armiia-1942-1953","title":"Мірчук Петро. Українська Повстанська Армія, 1942–1952. Мюнхен, 1953","description":"\u003cp\u003eМірчук Петро. Українська Повстанська Армія, 1942–1952.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМюнхен: «Cicero», 1953. — 320 с.: іл. — 21,7 × 14,7 × 2,3 см.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці. Незначні потертості й забруднення. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має наукову та історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПерша спроба систематичного огляду постання УПА та її діяльності за перше десятиліття існування. Труднощі, про які автор пише на початку, характеризують саме джерело: УПА була армією безіменних, тож історик мусив не лише перевіряти факти, а й розшифровувати псевдоніми, які бійці в умовах підпілля змінювали неодноразово. Через конспірацію значна частина документів загинула у воєнній хуртовині, і багато подій лишилося поза реєстром; Мірчук будував виклад на опублікованих документах і свідченнях очевидців.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПетро Мірчук (псевдонім Залізняк; 1913–1999) — політичний діяч, історик і журналіст, член ОУН від 1932 року. Шість разів арештований польською поліцією, у 1941–1945 роках — в'язень німецьких тюрем і концтаборів. По війні очолював Центральний еміграційний союз українського студентства в Мюнхені, згодом Союз українських політв'язнів у США; співредагував «Визвольний шлях», «Український самостійник», «Українську трибуну» і «Гомін України». Від 1952 року жив у США, 1969-го здобув докторат з історії в Українському вільному університеті. Автор понад двадцяти праць.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62515882590579,"sku":null,"price":15750.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0070-7262570383087633438.jpg?v=1789680702"},{"product_id":"mittelshtadt-kuno-paul-gauguin-berlin-1971","title":"Міттельштадт Куно (ред.). Paul Gauguin. Берлін, 1971","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003ePAUL GAUGUIN. 1971\u003c\/span\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eКУНО МІТТЕЛЬШТАДТ (РЕДАКТОР)\u003c\/span\u003e\u003cspan\u003e Берлін: Henschelverlag. — 12 кольорових репродукцій картин, 4 одноколірні таблиці. — 27 × 20,5 см.\u003c\/span\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВ оригінальній м'якій обкладинці. Потертості країів, незначні забруднення та сліди часу (лисячі плями) на внутрішніх сторінках. На титульному аркуші наявний відтиск штампа кирилицею (ймовірно, приватної чи бібліотечної колекції). Книга видана німецькою мовою в серії «Welt der Kunst» (Світ мистецтва). Видання містить критико-біографічний нарис, перелік основних творів художника із зазначенням розмірів та місць їх зберігання, а також якісні репродукції ключових полотен та графіки. Книга має мистецтвознавчу цінність і становить інтерес для колекціонерів та дослідників творчості постімпресіонізму.\u003c\/span\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/span\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЦе монографічне видання присвячене життю та творчості \u003c\/span\u003e\u003cspan\u003eПоля Гогена\u003c\/span\u003e\u003cspan\u003e — одного з найвпливовіших французьких художників кінця XIX століття. Книга фокусується на його пошуках «втраченого раю», зокрема на таїтянському періоді, який став вершиною його мистецького самовираження. Текст аналізує розрив Гогена з буржуазним суспільством Європи та його прагнення віднайти первісну гармонію між людиною і природою.\u003c\/span\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПоль Гоген (Paul Gauguin)\u003c\/span\u003e\u003cspan\u003e \u003c\/span\u003e\u003cspan\u003e(1848–1903)\u003c\/span\u003e\u003cspan\u003e Видатний французький живописець, графік та скульптор, провідний представник постімпресіонізму та символізму. Почавши кар'єру як успішний біржовий маклер, він згодом повністю присвятив себе мистецтву. Гоген відмовився від традиційної перспективи та натуралізму на користь площинного декоративного стилю (синтетизму) та яскравих, символічних кольорів. Його творчість радикально змінила хід історії мистецтва, вплинувши на розвиток фовізму, експресіонізму та всього модерну.\u003c\/span\u003e\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62517053358451,"sku":null,"price":1200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0028-7845788404743885165.jpg?v=1791060546"},{"product_id":"bahrianyi-ivan-buinyi-viter-miunkhen-1957","title":"Багряний Іван. Буйний вітер: роман. Кн. 1: Маруся Богуславка. [Мюнхен], 1957","description":"\u003cp\u003eІван Багряний. Буйний вітер: роман. Книга перша: «Маруся Богуславка».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e[Мюнхен]: Видавництво «Україна», 1957. — 423 с. — 21 × 14,5 см. — Друк: Dr. Peter Belej, München.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці з кремового паперу: назва мальованими червоними літерами, з яких угору здіймаються руки, внизу видавнича марка «Україна» між двома червоними лініями з роком видання; на корінці ім'я автора, назва й рік. Обкладинка потемніла вздовж корінця й по краях, з лисячими плямками; на задньому боці обкладинки кілька великих брунатних плям і подряпини біля корінця; корінець потертий, нижній кінець обтріпаний. Папір рівномірно пожовклий, блок міцний. На шмуцтитулі «Книга перша» синій штамп «I \u0026amp; F Berketa, 18 Birdwood St., North Essendon Vic 3041» (Мельбурн, Австралія). Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання; перше видання роману. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eРоман закінчується одним словом, що в неділю вранці грянуло з усіх гучномовців, — «Війна!». До того — провінційне українське місто з вулицями, що променями розходяться від соборного майдану, і його театр, де молода трупа готує прем'єру «Марусі Богуславки». Прем'єра обертається стихійною демонстрацією, і всі чекають арештів. Між репетиціями й викликом акторки Ати до НКВД постає портрет покоління, яке виросло після голоду 1933 року і вчилося жити в страху, не втрачаючи себе.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eІван Багряний (1906–1963) — прозаїк, поет і публіцист, автор «Тигроловів» і «Саду Гетсиманського», колишній в'язень радянських таборів; в еміграції заснував Українську революційно-демократичну партію і редагував «Українські вісті» в Новому Ульмі. «Маруся Богуславка» задумувалася як перша книга епопеї «Буйний вітер» про українську молодь у Другій світовій війні; крім неї, з задуму вийшла лише повість «Огненне коло» (1953), позначена як частина четвертого тому. Епопея лишилася незавершеною.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПід останнім рядком автор поставив роки й місця роботи: 1952–1956, Іхенгавзен — Санкт-Блазієн. Книжку надруковано в мюнхенській друкарні д-ра Петра Белея; пізніше роман перевидавали вже під назвою «Маруся Богуславка». Штамп австралійської родини Беркетів — слід повоєнної еміграції, разом з якою мюнхенські видання розійшлися по світу.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62561235140979,"sku":null,"price":4300.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0024-7845788404743885165.jpg?v=1791060545"},{"product_id":"ohloblyn-oleksander-moskovska-teoriia-iii-rymu-1951","title":"Оглоблин Олександер. Московська теорія III Риму в XVI–XVII стол. Мюнхен, 1951","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Третій Рим — це ключ, що дозволяє зрозуміти життя російського народу на протязі кількох століть його історії»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПроф. д-р Олександер Оглоблин. Московська теорія III Риму в XVI–XVII стол.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМюнхен: Церковно-Археографічна Комісія Апостольського Візитатора для Українців у Західній Европі, 1951. — (Праці членів Церковно-Археографічної Комісії Апостольського Візитатора для Українців у Західній Европі). — 24 × 17 см. Резюме німецькою та англійською мовами.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці з цупкого паперу кольору крафт: на передній сторонці набрано назву серії, ім'я автора, назву й вихідні дані, задня сторонка без друку. Обкладинка рівномірно потемніла, задня сторонка тонована сильніше по краях, на обох сторонках поодинокі дрібні темні цятки. Папір блоку з природним пожовтінням, блок міцний, сторінки чисті, без написів і підкреслень. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСлова, винесені в епіграф, відкривають книжку: Оглоблин запозичує їх в історика І. Денисова, щоб показати, що ідея Москви як «Третього Риму» — наступниці Риму й Константинополя — була не лише офіційною доктриною московської держави й церкви, а й вірою в месіанське призначення Росії. Автор простежує, як думка псковського ченця Філотея, висловлена в його «посланіях» у першій третині XVI століття, за Івана Грозного з «вільної думки книжника» перетворилася на державну ідеологію, і розглядає її долю в XVII столітті. Окремий розділ присвячено самим посланіям Філотея та історії їх дослідження.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОлександер Оглоблин (1899–1992) — історик, один із провідних представників державницького напряму української історіографії. У 1920–1930-х роках професор у Києві, зазнав слідства й звільнень; восени 1941 року кілька тижнів очолював міську управу Києва. Від 1944 року на еміграції: професор Українського вільного університету в Празі й Мюнхені, від 1951-го у США, у 1970–1979 роках президент УВАН у США. З 1946 року він був заступником голови тієї самої Церковно-археографічної комісії при Апостольській візитатурі в Мюнхені, що видала цю працю.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eБрошура належить до циклу комісії про теорію III Риму, що виходив під редакцією Івана Мірчука: окремими випусками в ньому вийшли також розвідки Наталії Полонської-Василенко, Бориса Крупницького, самого Мірчука, В. Гришка й П. Курінного. Праця Оглоблина відкриває цей ряд хронологічно — від витоків доктрини.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62565835932019,"sku":null,"price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/IMG_3761.jpg?v=1793139943"},{"product_id":"dontsov-dmytro-tuha-za-heroichnym-london-1953","title":"Донцов Дмитро. Туга за героїчним: ідеї і постаті літературної України. Лондон, 1953","description":"\u003cp\u003eДонцов Дмитро. Туга за героїчним: ідеї і постаті літературної України.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЛондон: Видання СУМ, 1953. — 160 с. — На звороті авантитулу: «Видано заходами КК СУМ-у і КО СУМ-у Вольвергемптон і Манчестер».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидавнича м'яка обкладинка; на обкладинці підзаголовок подано як «Постаті та ідеї літературної України». Папір рівномірно пожовк, краї обкладинки потерті; уздовж корінця з внутрішнього боку — надриви паперу біля шарніру, блок тримається. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eДонцов читає українську літературу як діагноз нації: протиставляє «героїчне» світосприйняття «ідилічному», міщанському, і шукає підтвердження своїй тезі в Шевченка, Франка, Лесі Українки та в щоденнику Марії Башкірцевої. Це не історія літератури, а полемічна праця, у якій класики стають аргументами, — і саме тому книжку читали водночас як літературну критику й як політичний маніфест.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eДмитро Донцов (1883–1973) — публіцист, літературний критик і головний ідеолог українського інтегрального націоналізму, багаторічний редактор «Літературно-наукового вістника», автор «Націоналізму» та «Духу нашої давнини»; з кінця 1940-х жив у Канаді. Книжку видала Спілка української молоді — молодіжна організація діаспори, для якої Донцов був чільним авторитетом; видання здійснили осередки СУМ у Вольвергемптоні й Манчестері.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62565854544243,"sku":null,"price":2750.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0012-7845788404743885165.jpg?v=1791060503"},{"product_id":"polonska-vasylenko-nataliia-dvi-kontseptsii-1964","title":"Полонська-Василенко Наталія. Дві концепції історії України і Росії. Мюнхен, 1964","description":"\u003cp\u003e\u003cmeta charset=\"UTF-8\"\u003e\u003cspan\u003eПОЛОНСЬКА-ВАСИЛЕНКО Н. ДВІ КОНЦЕПЦІЇ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ І РОСІЇ. 1964\u003c\/span\u003e\u003cbr\u003e\u003cspan\u003eМюнхен: Buchdruckerei und Verlag «BIBLOS», 1964. — 52 с. — (Український вільний університет). — 24 × 17 × 0,4 см.\u003c\/span\u003e\u003cbr\u003e\u003cbr\u003e\u003cspan\u003eВ оригінальній обкладинці. Незначні забруднення й потертості. Титульний аркуш продубльовано німецькою мовою.\u003c\/span\u003e\u003cbr\u003e\u003cspan\u003eКнига має наукову й історико-культурну цінність. Прижиттєве видання авторки.\u003c\/span\u003e\u003cbr\u003e\u003cbr\u003e\u003cspan\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/span\u003e\u003cbr\u003e\u003cspan\u003eПрацю історикині й археологині Наталії Полонської-Василенко (1884–1973) присвячено викриттю міфу про єдність українського та великоросійського народів у княжу добу, що з ХІХ століття став основою офіційної концепції Російської імперії, а згодом перейшов до радянської та еміграційної російської історіографії. Авторка доводить, що Київська держава і суздальсько-московські землі мали різне етнічне, політичне й культурне походження.\u003c\/span\u003e\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62580795834739,"sku":null,"price":4800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0008-7845788404743885165.jpg?v=1791060464"},{"product_id":"bender-vitalii-marsh-molodosty-miunkhen-1954","title":"Бендер Віталій. Марш молодости: у 2 томах. Мюнхен, 1954","description":"\u003cp\u003eБендер Віталій. Марш молодости: у 2 томах \/ мовний редактор Іван Кошелівець; обкладинка Юрія Костіва.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМюнхен: Дніпрова хвиля, 1954. — Т. 1: 160 с.; Т. 2: 161 с. — 21 × 15 см. Друк: Akademischer Verlag.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальних видавничих обкладинках синього та зеленого кольорів. Незначні потертості, забруднення, дрібні надриви корінців. На одному з томів штамп приватної власності «Mr. et Mme Stephane…». Комплект повний. Стан добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність як пам'ятка української еміграційної прози повоєнного часу.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eРоман писався у 1949–1953 роках — про війну, повстанську боротьбу і те, що настало по ній: табори переміщених осіб, Англія, чужа мова, фабрична робота. Автор веде розповідь через долі кількох українців, серед них сотник Сіроштан; ностальгія за молодістю тут не прикраса, а спосіб виміряти втрату.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВіталій Бендер (1916–1991) — письменник і журналіст, родом із Донеччини; під час війни був у лавах УПА, по війні опинився в Німеччині, згодом у Великій Британії, де багато писав для української преси. Мовним редактором книжки був Іван Кошелівець (1907–1999) — літературознавець, згодом багаторічний редактор журналу «Сучасність». Видавництво «Дніпрова хвиля» стало одним із головних мюнхенських осередків української книжки на Заході; комплектні двотомники в обох оригінальних обкладинках трапляються рідше, ніж окремі томи.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62587043610995,"sku":null,"price":1600.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0006-7845788404743885165.jpg?v=1791060464"},{"product_id":"shakh-stepan-lviv-misto-moiei-molodosty-ch-1-3-1956","title":"Шах Степан. Львів — місто моєї молодости: спомин. Ч. I–III в одному томі. Мюнхен, 1955–1956","description":"\u003cp\u003eСтепан Шах. Львів — місто моєї молодости: спомин, присвячений Тіням забутих Львов'ян. Частини I і II; частина III: «Цісарсько-Королівська Академічна Гімназія».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМюнхен: видавництво «Християнський Голос», 1955–1956. — Ч. I і II (1955). — 262 с.: іл.; ч. III (1956). — 324 с.: іл. — 21,5 × 15,5 × 4,5 см. Три частини оправлено в один том.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ власницькій напівшкіряній оправі: корінець і кути з ясно-зеленої шкіри, палітурки криті мармурованим папером у бірюзово-золотій гамі, межу шкіри й паперу підкреслено золотою фільотою. Корінець із бинтами, у двох чорних шкіряних наличках золотом «Степан Шах. Львів» і «I–III», поля між бинтами заповнено золотим рослинним орнаментом. Форзаци з мармурованого паперу в гребінцевому «павичевому» візерунку. Оправа свіжа, без потертостей, кути не побиті. Папір рівномірно пожовклий, на титульному аркуші частин I і II дрібні побурілі плямки й надрив по краю біля корінця. Ілюстрації в тексті — тонові репродукції краєвидів Львова, зокрема «Зустріч у Львові». На титульних аркушах обох частин і на с. 3 чорний штамп «Ukrainian Library. Ukrainian Educ.\/Cultural Center, 700 Cedar Rd., Jenkintown, PA 19046». У верхньому куті титулу частин I і II дарчий напис синім чорнилом із датою 9 січня 1963 року. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну й краєзнавчу цінність, а оправа становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнижка виросла зі статей, які Шах друкував у мюнхенському тижневику «Християнський Голос» у рубриці «Обличчям до Батьківщини», — і це чути в тексті: автор пише не як історик, а як читач і колишній львів'янин, що хоче заповнити прогалину, бо про ювілей Львова досі говорили самі фахівці. Перші дві частини відтворюють українське життя міста кінця XIX — початку XX століття і виводять галерею «тіней забутих львов'ян» — людей, чиї імена без цієї книжки зникли б зовсім. Частина III цілком присвячена Цісарсько-королівській академічній гімназії: її приміщенням, кабінетам, розкладам, учителям і випускникам, тобто середовищу, з якого вийшло чи не ціле покоління галицької інтелігенції.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eСтепан Шах (1891–1978) — класичний філолог, педагог і мемуарист, вихованець і згодом учитель Львівської академічної гімназії, у 1932–1939 роках директор української державної гімназії в Перемишлі. Від 1944 року жив у Німеччині, помер у Сіднеї. Гімназійну частину спогадів він писав як людина, що знала заклад і з учнівської парти, і з учительської.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидавництво «Християнський Голос» було одним із найтриваліших українських видавничих осередків повоєнного Мюнхена. Цей примірник із трьох частин, оправлений в один том, походить із бібліотеки Українського освітньо-культурного центру в Дженкінтауні (Пенсильванія) — осередку, що зберігав книжкову спадщину повоєнної еміграції; на титулі — дарчий напис 1963 року. Частину III перевидано у Львові аж 2010 року, перші дві частини в Україні не передруковувалися.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62590060724595,"sku":null,"price":16800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0078-6334828856902219915.jpg?v=1789680345"},{"product_id":"demkovych-dobrianskyi-mykhailo-ukraina-i-rosiia-1989","title":"Демкович-Добрянський Михайло. Україна і Росія: історичні нариси. Рим, 1989 — автограф автора","description":"\u003cdiv class=\"xdj266r x14z9mp xat24cr x1lziwak x1vvkbs x126k92a\"\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eУКРАЇНА І РОСІЯ: ІСТОРИЧНІ НАРИСИ НА ТЕМИ РОСІЙСЬКОГО ІМПЕРІЯЛІЗМУ. 1989\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eДЕМКОВИЧ-ДОБРЯНСЬКИЙ МИХАЙЛО\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eРим: Видання Українського Католицького Університету св. Климента Папи. — Том LXVII. — 174 с. — 24 × 17 см. В оригінальній м’якій обкладинці. Стан добрий, незначні забруднення обкладинки. Приватний інскрипт (дарчий напис) автора від 1 травня 1993 року: «Вельмишановному Ігорю Калинцеві з висловами щирої пошани і сердечним привітом від автора». Книга має значну історико-культурну та колекційну цінність завдяки автографу видатного публіциста та адресації відомому поетові-дисиденту.\u003c\/div\u003e\n\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv class=\"x14z9mp xat24cr x1lziwak x1vvkbs xtlvy1s x126k92a\"\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e«Україна і Росія» — ґрунтовна праця Михайла Демковича-Добрянського, присвячена аналізу складних взаємин між двома народами крізь призму російського імперіалізму. Автор розглядає генезу російської експансії, методи боротьби проти неї, а також внесок українців у розвиток російської культури. Особлива увага приділяється концепції «двох Росій» та можливостям співпраці на засадах християнської етики й рівноправності. До видання включено додаток: «Ненависть Бога» (про основи атеїзму КПРС).\u003c\/div\u003e\n\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv class=\"x14z9mp xat24cr x1lziwak x1vvkbs xtlvy1s x126k92a\"\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eДемкович-Добрянський Михайло (1905–2003)\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eВидатний український громадський діяч, журналіст, історик, публіцист. Був членом УНДО, редактором часопису «Українські вісті» (Німеччина), очолював українську редакцію радіо «Свобода» в Мюнхені. Його праці відзначаються глибоким аналізом політичних процесів та європейським вектором мислення.\u003c\/div\u003e\n\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv class=\"x14z9mp xat24cr x1lziwak x1vvkbs xtlvy1s x126k92a\"\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eКалинець Ігор Миронович (нар. 1939 - 2025)\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eВідомий український поет і прозаїк, один із чільних представників руху шістдесятників, політв'язень радянських таборів. Лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка. Саме йому адресовано даний примірник.\u003c\/div\u003e\n\u003c\/div\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62595307110771,"sku":null,"price":4300.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0048-1749040408718756169.jpg?v=1791060624"},{"product_id":"do-zbroi-konvoliut-1953-1955","title":"До зброї: журнал військово-політичної думки. Конволют. Мюнхен, 1953–1955","description":"\u003cp\u003eДо зброї: журнал української військово-політичної думки. Конволют чисел 21(34)–26(39).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМюнхен; Авґсбурґ: видавництво «До Зброї» при Місії УПА при Закордонному Представництві УГВР, 1953–1955. — Шість чисел в одному томі: ч. 21(34), грудень 1953; ч. 22(35), березень 1954; ч. 23(36), червень 1954; ч. 24(37), вересень 1954; ч. 25(38), грудень 1954; ч. 26(39), травень 1955 (це число вийшло в Авґсбурґу). Обсяг окремого числа — 40–44 с. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ подарунковій напівшкіряній оправі: корінець із темно-синьої шкіри зі срібним і золотим тисненням, геометрично-рослинні орнаменти; палітурки криті мармурованим папером «ебру» у синьо-блакитних, білих і чорних тонах; шкіряні кути з золотим обрамленням; форзаци з блакитного мармурованого паперу. Оправа без потертостей, кути не побиті. Природне пожовтіння паперу по краях окремих аркушів. На титульній сторінці числа 22 — фіолетова печатка «Universitas Libera Ucrainensis. Bibliotheca. Monachii». Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКонволют має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; видавнича оправа становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПечатка на 22-му числі — бібліотечний штемпель Українського Вільного Університету, заснованого 1921 року у Відні, того ж року перенесеного до Праги й у травні 1945-го вивезеного до Мюнхена перед приходом радянських військ (ті, хто лишився в Празі, були арештовані й депортовані). Отже, том походить із наукової бібліотеки найстаршої української еміграційної високої школи.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСам журнал виходив від 1946 року як орган Місії УПА при Закордонному Представництві УГВР — структури, що представляла на Заході УГВР і Українську Повстанську Армію. Нумерація подвійна: число в дужках — наскрізне від 1946 року, без дужок — число поточної серії. Редакція мандрувала разом із еміграцією: Мюнхен, Авґсбурґ, знову Мюнхен, знову Авґсбурґ. На сторінках — аналітика щодо УПА й тактики УГВР, геополітичного протистояння СРСР і США, ядерної загрози, рецензії та спогади.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЦі шість чисел покривають грудень 1953 — травень 1955 року; пізніших випусків у бібліографії не зафіксовано, тож ч. 26(39), імовірно, було останнім. Комплектні добірки часописів ді-пі періоду в публічних бібліотеках України відсутні.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63934961287539,"sku":null,"price":26800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0051-7262570383087633438.jpg?v=1789490740"},{"product_id":"doroshenko-dmytro-narys-istorii-ukrainy-miunkhen-1966","title":"Дорошенко Дмитро. Нарис історії України: у 2 томах. Мюнхен, 1966","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«…залишиться тривалим пам'ятником української історіографії» — Олександер Оглоблин, зі вступного слова, 8 вересня 1966 року.\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eДмитро Дорошенко. Нарис історії України: у 2 томах. Том I (до половини XVII століття); том II (від половини XVII століття) \/ вступне слово Олександра Оглоблина; обкладинка Святослава Гординського.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМюнхен: видавництво «Дніпрова хвиля», 1966. — Т. I: 229 с.; т. II: 360 с. — 20,5 × 14,5 × 4,5 см. — Друк «Logos» GmbH, Мюнхен. Наклад не зазначено. Рік на титульному аркуші т. I не проставлено — його подано лише на титулі т. II. Перед титулом т. I — аркуш із паралельною назвою латинкою.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОбидва томи оправлено в одну книгу. Оправа пізніша, напівшкіряна: корінець і кути з темно-зеленої, майже чорної шкіри, палітурки криті мармурованим папером у сіро-червоно-охристих тонах, межа шкіри й паперу підкреслена золотою фільотою. Корінець гладкий, поділений золотими орнаментальними бордюрами на шість полів; у полях — червоне рослинне тиснення, золотом ім'я автора, назва та позначення томів «I–II». Форзаци з декоративного паперу: брунатний орнамент по вохристому тлі. Оригінальні видавничі обкладинки обох томів із синім друком збережено в оправі. Оправа свіжа, потертостей і побитих кутів немає. Папір із природним пожовтінням, видавничі обкладинки й суміжні аркуші потемніли, на титульному аркуші т. II — поодинокі брунатні плямки вгорі, дрібні плямки на берегах т. I. Написів, печаток і маргіналій немає. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; оправа становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Нарис історії України» — цілісний огляд, послідовно збудований із державницьких позицій: у центрі оповіді держава, її інституції та політична еліта, а не народ як стихія. Том I доводить виклад до половини XVII століття, том II — від половини XVII до початку XX; окремі сторінки віддано майже всім гетьманам. Праця писалася як підручник і донині лишається одним із базових оглядових курсів української історії.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eДмитро Дорошенко (1882–1951) — історик, дипломат і публіцист із козацько-старшинського роду. Навесні 1917 року крайовий комісар Галичини й Буковини, у травні–листопаді 1918-го міністр закордонних справ Української Держави за гетьмана Скоропадського. Від 1919 року на еміграції: професор Українського вільного університету, у 1926–1936 роках Карлового університету в Празі, директор Українського наукового інституту в Берліні; від 1945-го — перший президент УВАН. Залишив близько тисячі праць українською, німецькою, французькою, італійською й англійською мовами.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУперше «Нарис» вийшов у Варшаві накладом Українського наукового інституту 1932–1933 років, за редакцією Романа Смаль-Стоцького; сам Інститут припинив діяльність із початком війни 1939 року. Мюнхенське видання 1966 року — передрук варшавського, зі вступним словом Олександра Оглоблина, датованим 8 вересня 1966 року, і обкладинкою Святослава Гординського. Видавництво «Дніпрова хвиля» заснував 1953 року в Мюнхені Олекса Вінтоняк; до 1975-го воно випустило шістдесят п'ять назв, переважно праці українських істориків. В УРСР Дорошенка як «буржуазно-націоналістичного» автора не перевидавали: київський репринт «Глобуса» вийшов аж 1991 року, і саме з цього мюнхенського видання.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64599581589875,"sku":null,"price":13500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true},{"title":"2","offer_id":64599582376307,"sku":null,"price":13500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0010-4963482773610757679.jpg?v=1789818934"},{"product_id":"knysh-zynovii-za-chuzhu-spravu-paryzh-1958","title":"Книш Зиновій. За чужу справу: розповідь Михайла Козія. Париж, 1958","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Сідаємо в поїзд… Супроводжає мене до щасливіших днів, до ліпшого життя…»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЗиновій Книш. За чужу справу: розповідь Михайла Козія з села Богданівка, повіт Скалат, його пригоди в большевицькому полоні й у польській армії генерала Андерса.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПариж: Націоналістичне видавництво в Европі, 1958. — 358, [2] с.: іл. — прибл. 20 × 15 см. На титульному аркуші видавнича марка — меч в овалі. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці з кремового паперу: на передній сторонці ім'я автора чорним і назва цегляно-червоним мальованим шрифтом, унизу чорний штриховий рисунок обслуги протитанкової гармати; художник оформлення не зазначений. Забруднення й брунатні плямки на обох сторонках, залом угорі передньої сторонки та діагональні заломи на задній, сліди олівця на задній сторонці. Корінець забруднений і потертий по краях, кути притуплені. Папір із природним пожовтінням по берегах, поодинокі точкові плямки; блок міцний, аркуші тримаються, надривів і утрат тексту немає. Написів, печаток і екслібрисів немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЦе записана від першої особи розповідь галицького селянина, чия сімирічна війна почалася з чужої мобілізації й чужим військом закінчилася. 1936 року Михайла Козія з Богданівки під Скалатом узяли до 10-го полку піхоти польського війська в Ловічі, де, за його словами, третину полку становили українці; у вересні 1939-го він потрапив у большевицький полон, пройшов табори Волині, Урал і Туркестан, а з амністією для польських громадян опинився в армії генерала Андерса. Далі — Джалабад, Іран, Ірак, Свята Земля, Монте-Кассіно, Анкона, Ріміні, Рим і, врешті, Канада. Найцікавіший розділ — «Тайний з'їзд»: про те, як приблизно двадцять тисяч українців у Другому корпусі шукали одні одних на футбольних змаганнях і в купелі, як домагалися свого священика на Великдень і як польська «двійка» перелякалася їхньої конспірації. Книжку ілюстровано аматорськими світлинами самого Козія та його побратимів.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЗиновій Книш (1906–1999) — правник, публіцист і історик українського націоналістичного руху, родом із Коломиї, доктор права Львівського університету, член УВО, згодом ОУН, після війни в Торонто, де заснував власне видавництво «Срібна сурма» й видав десятки томів спогадів та документів. «За чужу справу» стоїть у його доробку осібно: тут Книш не історик і не мемуарист, а записувач чужого свідчення.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПариж кінця 1950-х був другим після Мюнхена осередком націоналістичного друку в Європі; тут-таки 1955 року вийшли Книшеві «На порозі невідомого». Довідкові бібліографії (ЕСУ, «Енциклопедія історії України») подають «За чужу справу» лише за торонтським виданням 1961 року — паризький друк 1958-го в них не зафіксований; отже, цей примірник передує загальновідомому виданню. Оцифрованої копії паризького видання в перевірених електронних бібліотеках немає.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63938866774387,"sku":"vam4","price":5800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0034-2415571280577050784.jpg?v=1789491366"},{"product_id":"hordynskyi-sviatoslav-das-ihorlied-jahrhunderts-1985","title":"Гординський Святослав (упоряд.). Das Ihorlied: Heldenepos des 12. Jahrhunderts. Мюнхен, 1985","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Ігореву пісню не можна, лишаючись у згоді з науковою правдою, позбавити її української батьківщини» — проф. Карл Г. Маєр, Мюнстер, 1933.\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eDas Ihorlied: Heldenepos der Kyjiver Literatur des 12. Jahrhunderts \/ bearbeitet von Sviatoslav Hordynsky; übersetzt von Sviatoslav Hordynsky und Lidia Kaczurowskyj Kriukow; [ілюстрації Петра Андрусіва].\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eMünchen: Ukrainische Freie Universität, 1985. — 94 с.: іл. — (Reihe: Monographien; Bd. 39). — 24 см. Наклад не зазначено. Зміст: вступ, розділ «Das Ihorlied als Literaturdenkmal» (історія твору, автор, історична основа, мова й поетика, ритміка, побутування в Україні та світі), повний текст поеми в німецькому перекладі (с. 37–60), примітки (с. 63) і вибрана бібліографія (с. 91). Обсяг за каталожними даними — 94 с., [2] арк. таблиць; пагінацію останніх аркушів слід звірити з примірником.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці з кремового паперу: на передній палітурці чорна лінеарна композиція за мініатюрою княжої доби — сурмачі на вежі й дружина вершників, — назва червоним шрифтом і кругла заставка з грифоном; задня обкладинка без оформлення. Незначні потертості й дрібні заломи по краях обкладинки, поодинокі темні цятки на кремовому тлі. На правому березі кількох аркушів світло-брунатна пляма від вологи, тексту не зачіпає. Блок міцний, аркуші чисті, без пожовтіння, надривів і підкреслень. На титульному аркуші й на одному з ілюстраційних аркушів синім чорнилом проставлено інвентарний номер «05135». Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЦе «Слово о полку Ігоревім» німецькою, видане з наміром відібрати поему в російського літературного канону. У вступі сказано прямо: на Заході про цей твір знають багато — але з погляду російської літератури, і майже нічого про його український первень. Далі йде розбір історії рукопису, знайденого 1795 року графом Мусіним-Пушкіним і згорілого 1812-го, суперечок про автора, історичного тла походу 1185 року, мови й ритміки; повний текст поеми подано вільним віршем із поділом на двадцять вісім частин, від «Вступної пісні» до фінального «Амінь». Топоніміка послідовно українська: Kyjiv, Halyč, Novhorod-Sivers'kyj, Putyvl'.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСвятослав Гординський (1906–1993) — поет, маляр, мистецтвознавець і перекладач, дійсний член НТШ від 1952 року, віце-президент об'єднання письменників «Слово». Німецький переклад він зробив разом із Лідією Качуровською-Крюковою — тією ж перекладачкою, з якою готував мюнхенське німецьке видання «Української ікони XII–XVIII століть» (1980). Ілюстрації й заставки виконав Петро Андрусів (1906–1981) — вихованець Варшавської академії мистецтв, співзасновник гуртка «Спокій», від 1947 року у Філадельфії; його великі композиції на теми княжої та козацької доби роками мандрують українськими підручниками. Аркушеві ілюстрації до цього видання датовані 1955 роком, тобто зроблені за життя автора й підібрані з наявного доробку.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУкраїнський Вільний Університет, заснований 1921 року у Відні й від 1945-го діючий у Мюнхені, випускав серію «Monographien» невеликими накладами для наукового обігу; «Das Ihorlied» — 39-й том серії, останній великий труд Гординського-медієвіста. У продаж такі позиції майже не потрапляли, розходячись бібліотеками та славістичними кафедрами.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63943043252595,"sku":null,"price":2800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0042-1749040408718756169.jpg?v=1791060622"},{"product_id":"feniks-zoshyty-1-9-nepovnyi-komplekt-miunkhen-1951-1959","title":"Фенікс: журнал молодих. Зошити 1–4, 7–9. Мюнхен [та ін.], 1951–1959","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Немає кращого символу для нашої стократ розп'ятої, але непокірної Батьківщини, яка з попелищ і руїни щораз вставала».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eФенікс: журнал молодих: неперіодичне видання Товариства Української Студіюючої Молоді ім. М. Міхновського; журнал знання, культури і суспільної думки \/ головний редактор Василь Маркусь; редакційна колегія: Григорій Васькович, Володимир Гайдук, Микола Кравчук, Андрій Листок, Кирило Митрович.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМюнхен; Фрібурґ; Париж; Дітройт; Брюссель: видання ТУСМ ім. М. Міхновського, 1951–1959. — Сім зошитів: ч. 1 (1951, рік I, Мюнхен — Фрібурґ); ч. 2 (1951, рік I, Мюнхен — Фрібурґ); ч. 3 (1952, рік II, Мюнхен — Париж); ч. 4 (1952, рік II, Мюнхен — Париж); ч. 7 (1956, рік V, Дітройт — Мюнхен); ч. 8 (1958, рік VI, Дітройт — Мюнхен); ч. 9 (1959, рік VII, Дітройт — Брюссель — Мюнхен). — Обсяг зошита 1 — 64 с. Наклад не зазначено. Ціна зошита 1 на останній сторінці змісту: 1,50 нм. — 1 $.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальних видавничих обкладинках кольорового паперу — синій, цегляній, зеленій, брунатній, помаранчевій — із назвою й видавничою маркою у вигляді стилізованого полум'я; скріплення скобами. Зошит 3 постраждав найбільше: значні втрати паперу по всьому периметру обкладинки, потемніння й крихкість країв. Зошити 1 і 2 — з надривами й утратами паперу вздовж корінцевого краю, потертостями й побитими кутами. Зошити 4, 7, 8 і 9 — свіжі, з дрібними заломами кутів. Папір із природним пожовтінням, поодинокі лисячі плямки й забруднення на берегах. На верхній обкладинці зошита 2 — поштовий штемпель адміністрації часопису «Visnyk» (P. O. Box 304, Cooper Station, New York 3, N. Y.) та олівцеві позначки; на задній обкладинці одного зошита олівцем інвентарний номер «2110». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКомплект має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПерший зошит відкриває передмова «Чому Фенікс?»: не ластівкою, жайворонком чи журавлем вилітає в світ журнал молодої думки, а іменем міфічного птаха, що встає з попелу. Далі йде портрет генерал-хорунжого Романа Шухевича — Тараса Чупринки з підписом «Dulce et decorum est pro patria mori», уривок з Універсалу Воюючої України, поезії революційного підпілля Марка Боєслава і спогади Степана Хріна «Зимою в бункрі». Решту зошита складають програмна стаття Григорія Васьковича про завдання студіюючої молоді на еміграції, розвідка Кирила Митровича про персоналізм Емануеля Муньє, полемічна стаття Василя Маркуся «За яку визвольну політику?», нарис Олекси Горбача про НТШ, ювілейна стаття про Григорія Ващенка та розділи «Студентське життя» і «Книжка і преса».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eТУСМ — студентська націоналістична організація, заснована в грудні 1949 року на з'їзді в Ляйпгаймі з членів і прихильників Закордонних частин ОУН; Головна Управа спершу була в Мюнхені, а від 1955 року в Північній Америці. У роки найінтенсивнішої праці товариство налічувало 300–350 членів. Заступники видавництва, перелічені в першому зошиті, сиділи в Міннеаполісі, Торонто, Бірмінґемі й Брюсселі, а міста на обкладинках цих семи зошитів — Мюнхен і Фрібурґ, Мюнхен і Париж, далі Дітройт — читаються як карта переселення цілого покоління за вісім років.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eГоловний редактор перших чисел Василь Маркусь (1922–2012) — уродженець Закарпаття, який 1949–1951 років студіював політологію у Фрібурзькому університеті — звідси й друга адреса редакції на обкладинці. Він редагував «Фенікс» до 1954 року, очолював Центральний союз українського студентства, 1956 року захистив докторат у Паризькому університеті, згодом став професором Університету Лойоли в Чикаго й головним редактором «Енциклопедії української діаспори». Журнал виходив нерегулярно й малими накладами; в оцифрованому вигляді доступний лише перший зошит, решта чисел у відкритих каталогах майже не фіксується.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63948221022579,"sku":null,"price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0014-1749040408718756169.jpg?v=1791060496"},{"product_id":"yendyk-rostyslav-dmytro-dontsov-ideoloh-1955","title":"Єндик Ростислав. Дмитро Донцов: ідеолог українського націоналізму. Мюнхен, 1955","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Стиль твору — це блиск очей, крізь які проглядає дух автора».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eД-р Ростислав Єндик. Дмитро Донцов: ідеолог українського націоналізму.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМюнхен: Українське Видавництво, 1955. — 176 с. — прибл. 20 × 14 см. Друкарню й наклад на титулі не зазначено. На титульному аркуші підзаголовок подано окремим рядком без розділового знака; у каталогах його наводять через тире.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ твердій оправі, критій коричневим матеріалом, в оригінальній видавничій ілюстрованій суперобкладинці: кремовий папір, брунатний друк — голова лева, шабля й перо навхрест, девіз «ARTE ET MARTE»; на корінці прізвище автора й назва, на звороті — кольорова видавнича марка у вигляді щита з розгорнутою книгою. Суперобкладинка потемніла й забруднена, з розводами від вологи у верхньому правому куті передньої сторінки, дрібними надривами й утратою паперу у верхньому лівому куті та вгорі корінця; кути побиті. Папір блока рівномірно пожовклий, поодинокі плямки на берегах. Блок міцний, утрат немає. Написів, печаток і екслібрисів не виявлено. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання — і для автора, і для героя книжки. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПерша окрема книжка про Дмитра Донцова (1883–1973) вийшла ще за його життя, коли еміграція гостро сперечалася про спадок міжвоєнного націоналізму. Це не академічна монографія, а публіцистичний портрет, писаний однодумцем. Єндик веде лінію від студентського гасла «Геть від Москви» (1913) через редагування «Літературно-Наукового Вістника» і «Вістника» до повоєнних років і наполягає, що впливав Донцов не так змістом ідей, як стилем письма. Помітну частину книжки займає полеміка з еміграційними критиками Донцова, зокрема з Уласом Самчуком і Юрієм Шерехом. Наукову біографію Донцова написав пізніше Михайло Сосновський (1974); ця ж книжка цінна саме як голос табору прихильників.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eРостислав-Роман Єндик (1906–1974) — антрополог, письменник і публіцист, доктор філософії Львівського університету, дійсний член НТШ. Автор праць з антропології українців («Антропологічні прикмети українського народу», 1934; «Вступ до расової будови України», 1949), прози («Проклін крови», 1934; «Регіт Арідника», 1937), книжки про Адольфа Гітлера (1934); у 1930-х постійний автор донцовського «Вістника», друкувався також під псевдонімами Роман Семкович і Роєн. По війні жив у Мюнхені, викладав в Українському технічно-господарському інституті. Того ж 1955 року видав «Слово до братів».\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e«Українське Видавництво», засноване 1939 року в Кракові й відновлене по війні в Мюнхені, було одним із головних осередків української книжки на еміграції; його марку — щит із розгорнутою книгою — вміщено на звороті суперобкладинки. В Україні праця не перевидавалася. Примірники з уцілілою суперобкладинкою трапляються рідко.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63952432464243,"sku":null,"price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0013-1749040408718756169.jpg?v=1791060496"},{"product_id":"lebed-mykola-upa-ch-1-miunkhen-1987","title":"Лебедь Микола. УПА: Українська повстанська армія. Ч. 1. Мюнхен, 1987 — автограф автора","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Чиста ідея стала до боротьби з матерією.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМикола Лебедь. УПА. Українська повстанська армія: її генеза, ріст і дії у визвольній боротьбі українського народу за Українську Самостійну Соборну Державу. 1 частина. Німецька окупація України \/ вступне слово о. д-ра Івана Гриньоха.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e[Мюнхен]: Сучасність, 1987. — Друге видання. — 206, [1] с.: іл., факсиміле документів. — (Бібліотека «Прологу» і «Сучасности»; ч. 172). — ISBN 3-89278-003-X. Друковано на безкислотному папері. Місце видання на титульному аркуші не зазначене: бібліотечні каталоги подають [Нью-Йорк], видавничий префікс ISBN — німецький. Обсяг у джерелах різний — 206, [1] с. у каталожних описах і 207 с. у видавничому анонсі «Сучасности». Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з блакитного лакованого картону: заголовок «УПА» і видавнича емблема — овал зі стягом — відтиснені жовтим, на корінці жовтим прізвище автора й назва. Дрібні подряпини й потертості лакування, побиті кути з правого боку передньої обкладинки, на задній обкладинці кругла світла пляма близько 10 см у діаметрі та поодинокі затертості. Блок міцний, аркуші чисті, папір без пожовтіння. На титульному аркуші підпис автора чорнилом, без дати й дарчого напису. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання з автографом автора. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПраця написана 1945 року, ще під час боїв, і вийшла 1946-го накладом Пресового бюра УГВР — це перший документальний виклад історії УПА, зроблений зсередини руху. Одинадцять розділів ведуть від самостійницької ідеї напередодні німецько-більшовицької війни через Акт 30 червня 1941 року, творення й розріст УПА, рейди на осередні українські землі до зимових дій 1943–1944 років. Другу половину книжки становить документаційний матеріал: факсиміле відозв, підпільних листівок і німецьких пропагандивних летючок проти ОУН, світлини — серед них знімки публічної страти десятьох українців на Ринку в Дрогобичі 2 грудня 1943 року. Завершують том зміст документів і покажчик власних імен. У передмові 1946 року Пресове бюро попереджало, що видає працю в першій редакції, бо доступ до архівних матеріалів тоді був неможливий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМикола Лебедь (1909–1998) — один із провідних діячів ОУН, засуджений на Варшавському процесі 1936 року у справі вбивства міністра Броніслава Пєрацького, референт Служби безпеки ОУН; після арешту Степана Бандери 1941 року очолював Провід ОУН на українських землях. 1944 року — співзасновник УГВР і її генеральний секретар закордонних справ; від 1949-го у США, де керував дослідно-видавничим об'єднанням «Пролог». Помер у Піттсбурґу.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eДруге видання приурочене до сорокаліття першодруку: до тексту 1946 року долучено нову статтю о. Івана Гриньоха (1907–1994) — другого заступника голови УГВР і багаторічного керівника її Закордонного представництва, — а документи й фотографії подано з архіву Закордонного представництва УГВР у Нью-Йорку. Перше видання 1946 року трапляється надзвичайно рідко; в УРСР праця перебувала у спецфондах і не була доступна читачеві до 1991 року. Примірники з підписом автора нечасті.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63955013370227,"sku":null,"price":7500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0009-1749040408718756169.jpg?v=1791060451"},{"product_id":"lomatskyi-mykhailo-kraina-chariv-i-krasy-paryzh-1959","title":"Ломацький Михайло. Країна чарів і краси: нариси. Париж, 1959","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Біда тому, хто до низин затужить, покине гори і з людьми подружить» — рядки Лесі Українки, винесені автором в епіграф передмови.\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМихайло Ломацький. Країна чарів і краси: нариси \/ [передмова «Про автора й його твір» за підписом «Л. В.»]; на обгортці — репродукція картини Олекси Новаківського «Дзвінка».\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПариж: видавництво «Українець», 1959. — 319, [1] с.: іл. — Друкарня «Les Presses Rapides», 54, rue Philippe-de-Girard, Париж. На звороті титульного аркуша — паралельний французький титул: Mychajlo Lomatskyj. Pays de sorcelleries et de beauté: nouvelles. Наклад не зазначено. У бібліографії обсяг подають як 320 с.; у цьому примірнику зміст закінчується на с. 319.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з кремового картону: на передній стороні чорним друком ім'я автора й назва, праворуч угорі — репродукція «Дзвінки» Олекси Новаківського, унизу «Париж 1959»; на задній стороні — кругла видавнича марка «В-во Українець · Париж». Обкладинка з потертостями й дрібними плямками, корінець потертий у нижній частині, кути з легкими заломами; унизу задньої сторони — смуга дрібних брунатних цяток. Блок міцний. Папір із природним пожовтінням, обріз потемнілий, поодинокі плямки на берегах, дрібна пляма в нижньому куті титульного аркуша. Чорно-білі світлини Карпат надруковано на окремих сторінках у пагінації книжки — полонини Кедроватий і Рафайлова, «Орел над Чорногорою» та інші. Угорі титульного аркуша напис синім чорнилом, що починається словом «Од». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eДвадцять один нарис і оповідання про Гуцульщину, яку автор знав не з літератури, а з довгих років учителювання в горах. Тексти йдуть від загального образу краю («От куда пішла єсть Гуцульщина», «Король-гуцул») до окремих сіл і урочищ — Криворівня, Яремче, Ворохта, Голови, — і до світу вірувань: «Старовіччина», «Ворожбити», «Опришківські скарби», «У світі чарів», легенди про Довбуша, мавок і чугайстрів, оповідання про трембіту й цимбали. Майже кожен текст починається тією самою сценою — гуцули біля ватри по черзі «повістують», — і вступна стаття порівнює це з казками, що завжди починаються від «діда й баби». У передмові Ломацький пише, що хотів відтворити містерію буйного й гордого минулого Гуцульщини та показати, як воно тримається в недавній сучасності — від Гуцульського куреня Січових Стрільців до вояків УПА в тих самих горах.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМихайло Ломацький (1886–1968) — педагог, етнограф і фольклорист, родом із Тернопільщини. На Гуцульщині опинився за призначенням, там і залишився серцем: збирав легенди, притчі й повір'я, був активним членом товариства «Гуцульщина». Після війни жив у Німеччині й видав там основний корпус своїх гуцульських книжок — «На чисті води» (1955), «Верховино, світку ти наш…» (1956, 1960), «Гомін гуцульської давнини» (1961), «Опришківське гніздо» (1964). Як зазначено у вступній статті, книжки свої він упорядковував і видавав власним коштом, ледве призбираним.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПаризький друк для Ломацького нетиповий: майже все інше виходило в Мюнхені, а ця збірка пов'язана з малим паризьким видавництвом «Українець». Обгортку прикрашає «Дзвінка» Олекси Новаківського (1872–1935), причому, як зазначено наприкінці книжки, «моделлю» була авторова донька Ліда Ломацька — деталь, що робить оформлення родинним. В Україні тексти збірки не перевидавалися до 2015 року.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63955094667635,"sku":null,"price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0008-1749040408718756169.jpg?v=1791060451"},{"product_id":"shankovskyi-lev-ukrainska-armiia-v-borotbi-1958","title":"Шанковський Лев. Українська армія в боротьбі за державність. Мюнхен, 1958","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«…наш нарис — це конспект лекцій… для вихованців 1-ої Старшинської Школи УПА».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЛев Шанковський. Українська армія в боротьбі за державність \/ обкладинка Мирона Левицького.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМюнхен: видавництво «Дніпрова хвиля», 1958. — 317, [3] с.: портр., фотоіл., карти, табл. — бл. 21 × 15 см. — Друк: Buchdruckerei und Verlag «BIBLOS» G.m.b.H., Мюнхен, Heß-Str. 50–52. Додаткові титульні аркуші англійською («Ukrainian Army in Fight for National Sovereignty») та німецькою мовами. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці зі світло-зеленого мармурованого паперу: прізвище автора чорним, назва цегляно-червоним, унизу кругла емблема з гарматним розрахунком і монограмою художника. Обкладинка з поодинокими бурими плямками й забрудненнями, потертості та дрібні заломи по краях і кутах, залом у нижньому куті передньої обкладинки; на задній обкладинці поодинокі вохристі плямки. Папір блоку з рівномірним пожовтінням, потемніння по берегах. Блок міцний, утрат немає. На титульному аркуші власницький напис синім чорнилом. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eГоловний нарис книжки автор у вступі прямо називає конспектом лекцій, приготованих для вихованців 1-ої Старшинської Школи УПА, — тобто цей огляд організації армій 1917–1921 років писався як навчальний матеріал для підпільної старшинської школи, а вже потім став книжкою. Том об'єднує одинадцять праць: «Українська армія під час перших Визвольних Змагань 1917–1921» з розділами про керівництво армії, вищі з'єднання, Армію УНР 1920 року, Українську Галицьку Армію, роди зброї й тилові служби; далі — розклад російської армії в 1917 році, українські полки австрійської армії, стрийські пластуни, Чортківська офензива, наступ на Київ 1919 року, Зимовий похід армії УНР, повстанчий рейд кінної бригади от. Шепаровича, 1920 рік на Херсонщині, «Втрачені можливості у Визвольних Змаганнях» та огляд джерел військознавства з бібліографією і показником. Ілюстративний ряд — портрети Симона Петлюри (фронтиспіс), Євгена Коновальця, Андрія Мельника, Миколи Капустянського, Мирона Тарнавського, знімки старшин і бронепотягів.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЛев Шанковський (1903–1995; псевдоніми «Дзвін», «Олег Мартович») — військовий історик, економіст і публіцист, дійсний член НТШ, один із засновників УГВР. Служив в УГА й Армії УНР, учасник Першого Зимового походу, під час Другої світової війни — учасник підпілля. Ця праця лишається одним із найповніших оглядів організації українських армій доби Визвольних Змагань.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОбкладинку оформив Мирон Левицький (1913–1993) — графік, маляр та ілюстратор львівської школи, згодом один із найпомітніших оформлювачів української еміграційної книжки. Видавництво «Дніпрова хвиля» заснував 1953 року в Мюнхені Олекса Вінтоняк; до 1975-го воно випустило шістдесят п'ять назв, переважно праці українських істориків. Друк виконано в мюнхенській друкарні «BIBLOS». В Україні праця не перевидавалася.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64285932716403,"sku":null,"price":13500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0007-4963482773610757679.jpg?v=1789680395"},{"product_id":"fostun-sviatomyr-nad-halychem-hrymyt-london-1973","title":"Фостун Святомир. Над Галичем гримить: історична повість з княжих часів. Лондон, 1973","description":"\u003cp\u003eСвятомир М. Фостун. Над Галичем гримить: історична повість з княжих часів \/ обкладинка проф. Роберта Лісовського.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЛондон: Союз Українців у Великій Британії, 1973. — 283 с. — З друкарні Української Видавничої Спілки в Лондоні (Ukrainian Publishers Ltd., 200 Liverpool Road, London N1 1LF). — Наклад 1000 примірників. — Паралельний англійський титул: The Thunder-Cloud over Halych: a historic novel.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі з гірчично-жовтого полотна: ім'я автора вгорі та назва внизу передньої палітурки, обидва золотим тисненням. Збережено оригінальну видавничу суперобкладинку кремового паперу з чорним дереворитним краєвидом Галича над Дністром. Суперобкладинка з надривами по краях і на згинах корінця, підклеєна папером угорі корінця й на верхніх кутах, з утратою паперу біля корінця на задній сторонці, забруднена й заломлена; на задній сторонці видавнича марка «Вид-во СУБ, Лондон». Папір пожовклий по краях, поодинокі лисячі плямки на перших і останніх аркушах. Блок міцний, чистий, без написів і печаток. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eДія повісті розгортається в Галичі другої половини XII століття, за князювання Ярослава Осьмомисла. Крізь книжку проходять конфлікт князя зі старшим сином Володимиром, боярська змова й суздальський боярин Сірославич, княгиня Ольга, гостина німецьких лицарів князя Зіґфріда Чорного та подорож галицького корабля під княжим знаменом до Константинополя. Текст розбито на двадцять із лишком розділів, кожен відкривається орнаментальною буквицею; давні слова — китарта, діяра, дромон, єпарх, тать — пояснено підрядковими примітками, тож повість писалася і як читанка з княжої доби для молодшого покоління еміграції.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСвятомир-Михайло Фостун (1924–2004) — письменник, журналіст і громадський діяч. Народився в селі Милування на Станиславівщині, був вояком УПА, потім дивізії «Галичина», по війні перебував у таборі інтернованих у Ріміні, а від 1947 року жив в Англії. У 1964–1977 роках генеральний секретар Союзу Українців у Великій Британії, від 1978-го головний редактор тижневика «Українська Думка», редактор військових часописів «Сурмач» і «Вояки воякам», голова Товариства українських письменників у Великій Британії. «Над Галичем гримить» — третя книжка його циклу історичних повістей після «Племені непокірних» (1971) і «Звідунів степових когорт» (1972). Загинув в автокатастрофі на Львівщині 2004 року.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнижку видав власним коштом Союз Українців у Великій Британії — найстарша українська установа на Британських островах, — а надрукувала лондонська Українська Видавнича Спілка. Обкладинку виконав Роберт Лісовський (1893–1982), графік школи Георгія Нарбута, автор знака «Тризуб» і багаторічний діяч СУБ. Наклад тисяча примірників розходився передплатою серед британської громади й до бібліотек в Україні не потрапляв.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589808075123,"sku":"KC-1883","price":2200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true},{"title":"2","offer_id":64589808107891,"sku":"KC-2557","price":2200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true},{"title":"3","offer_id":64589808140659,"sku":"KC-2578","price":2200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true},{"title":"4","offer_id":64589808173427,"sku":"KC-2748","price":2200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0042-1749040408343952548.jpg?v=1791060083"},{"product_id":"dontsov-dmytro-rosiia-chy-evropa-london-1955","title":"Донцов Дмитро. Росія чи Европа? та інші есеї. Лондон, 1955","description":"\u003cp\u003eДонцов Дмитро. Росія чи Европа?\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЛондон: Видавництво Союзу Українців у В. Брітанії, 1955 (Croydon: M. Caplin \u0026amp; Co. Press). — 57 с. — Відбитка з «Української Думки».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидавнича м'яка обкладинка помаранчевого кольору зі світлою смугою для назви; на обкладинці: «Росія чи Европа та інші есеї. Лондон 1954», на титулі — 1955. У верхньому куті обкладинки — олівцева позначка. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЗбірка есеїв, у яких Донцов повертається до наскрізної теми своєї публіцистики — цивілізаційного вибору між Європою та Росією, яку він вважав окремим і ворожим Україні світом. Тексти спершу друкувалися в лондонській «Українській Думці», тижневику Союзу Українців у Великій Британії, а потім вийшли окремою відбиткою.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eДмитро Донцов (1883–1973) — публіцист, літературний критик і головний ідеолог українського інтегрального націоналізму. Народився в Мелітополі, 1914 року став першим головою Союзу визволення України, 1918-го очолював Українське телеграфне агентство за Гетьманату, згодом редагував «Літературно-науковий вістник» (1922–1932) і «Вістник» (1933–1939). З кінця 1940-х жив у Канаді, помер у Монреалі.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589808304499,"sku":"KC-2106","price":6500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0040-1749040408343952548.jpg?v=1791060043"},{"product_id":"viion-fransua-zhyttia-i-tvory-miunkhen-1971","title":"Війон Франсуа. Життя і твори. Мюнхен, 1971","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Цей світ — тюрма, це знаєм…»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eФрансуа Війон. Життя і твори \/ переклад, передмова і примітки Святослава Гординського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e[Мюнхен]: видавництво «Сучасність», 1971. — 144 с. Ціна за видавничим оголошенням 1971 року: 4 дол., у Німеччині 14 НМ.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці з кремового шорсткого паперу: чорний друк, мальований готизований напис «Франсуа Війон. Життя і твори», постать поета на шибениці з книжкою в руці та знак — хрест над серцем; задня сторонка без оформлення. Обкладинка потемніла й забруднена, найсильніше по краях і вздовж корінця; верхній край корінця потертий, з дрібними втратами паперу; на задній сторонці поодинокі цятки й подряпина. Папір рівномірно пожовклий; на с. 65 уздовж внутрішнього берега смуга потемніння з нерівним краєм, текст читається повністю. Блок міцний. На звороті передньої обкладинки наклеєно друкований екслібрис «Вол. Гординського · Ex libris» — композиція з бароковими вежами й банею, лабораторною мензуркою з поділкою «100», квітами та овальним гербовим знаком. У змісті олівцеві позначки навпроти окремих назв. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПерше повне видання Війона українською мовою, прижиттєве видання перекладача, примірник із родинним провенансом. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЦей примірник походить із книгозбірні Гординських: екслібрис «Вол. Гординського» належав, найімовірніше, Володимирові-Євгенові Гординському (1915–1994) — молодшому братові перекладача, біохімікові, професорові клінічної хімії й дійсному членові НТШ, який, як і Святослав, жив і працював у Нью-Джерсі. На фах власника вказує й мензурка серед архітектурних мотивів знака. Обидва брати поховані в Бавнд-Бруку.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижка подає українською весь основний корпус Війона: «Малий заповіт», «Великий заповіт» із вставними баладами — про пань минулих днів, на ублагання Богородиці, для Грубої Марго, про паризьких жінок, — окремі поезії й докладні примітки. Відкриває том велика передмова перекладача: поет і його доба, поезія Війона, проблеми українського перекладу. Франсуа Війон (1431 — після 1463) — магістр Паризького університету, учасник кримінальних історій, засуджений до шибениці й помилуваний; після вигнання з Парижа 1463 року його слід губиться.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСвятослав Гординський (1906–1993) — поет, маляр, графік і мистецтвознавець, перекладач із французької, італійської, німецької, латини. «Заповіти» він переклав у Вінніпезі 1966–1967 років, і задум згодом розрісся до повного Війона. Свідомо вводив архаїзми галицького походження й засоби котляревщини, щоб передати мовну строкатість оригіналу. Видало книжку мюнхенське видавництво «Сучасність» — найпомітніший український видавничий осередок повоєнної Європи; у власному оголошенні воно подавало її як перший повний переклад Війона українською.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589809975667,"sku":"KC-2858","price":3500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/IMG_4608.jpg?v=1793313043"},{"product_id":"horlis-horskyi-yurii-kholodnyi-yar-london-1967","title":"Горліс-Горський Юрій. Холодний Яр: у двох частинах. Лондон, 1967","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Холодний Яр — це одна з найяскравіших сторінок визвольної боротьби в Україні.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЮрій Горліс-Горський. Холодний Яр (у двох частинах, з мапою). Четверте видання.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЛондон: видав М. Мироненко, 1967. — 437 с.: мапа. — 21,5 × 14,5 × 2,5 см.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з блакитного паперу: на передній сторонці чорний складальний набір — ім'я автора й назва, задня сторонка без оформлення. Незначні потертості й дрібні забруднення по краях, заломлений верхній кут задньої сторонки з утратою шару паперу, поодинокі цятки. Папір кремовий, чистий, блок міцний, утрат тексту немає. На титульному аркуші власницький штамп у вигляді розгорнутої стрічки: «Книга Петра Лисого». Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e«Холодний Яр» — спогади осавула 1-го куреня Холодноярського полку про повстанську боротьбу на Чигиринщині в 1919–1922 роках. Оповідь ведеться зсередини подій: постій у Мотронинському монастирі, де отаман Чорнота читає в келії «Критику чистого розуму», а поруч лежать томи, виміняні по селах із більшовицького агітаційного потяга; виїзд трійками на лісничівку Кресельці разом із братами Чучупаками; переформування полку Холодного Яру в бригаду трьох куренів улітку 1920 року; знищення чекістської «ударної групи», що отаборилася в землянці серед холодноярського лісу. Саме з цієї книжки в українську пам'ять увійшов образ Холодноярської республіки, яка під національним прапором билася до 1922 року.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЮрій Горліс-Горський (1898–1946), справжнє ім'я — Юрій Городянин-Лісовський, старшина Армії УНР, розвідник і письменник. Учасник холодноярського повстанського руху, згодом в'язень більшовицьких тюрем, утік із психіатричної лікарні й дістався Польщі. У 1930-х роках жив у Галичині, де й вийшли перші видання «Холодного Яру» (Львів, 1934–1935). Під час Другої світової війни опинився на Заході; загинув 1946 року в Німеччині.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eНа титульному аркуші це видання позначено як четверте. Здійснив його в Лондоні видавець М. Мироненко, додавши власний історико-політичний нарис-післямову (с. 419–434), підписану в січні 1967 року, — полемічний огляд подій від Центральної Ради й гетьманату до Директорії. Українські лондонські видання 1960-х виходили невеликими накладами й розходилися в громаді діаспори, тож примірники трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589810663795,"sku":"KC-2836","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0021-1749040408343952548.jpg?v=1791059965"},{"product_id":"zbarazkyi-semen-kruty-miunkhen-niu-york-1958","title":"Збаразький Семен. Крути: у 40-річчя Великого Чину. Мюнхен; Нью-Йорк, 1958","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«В мороці неладу, в пітьмі підлот — ваші пісні молодечі…»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСемен Збаразький [Данило Чайковський]. Крути: у 40-річчя Великого Чину, 29-го січня 1918 — 29-го січня 1958.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМюнхен; Нью-Йорк: видавництво «Шлях Молоді», 1958. — 104 с.: схема. — 18 × 13 см.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з цегляно-помаранчевого паперу: на передній сторонці чорним друком ім'я автора, назва великим шрифтом і місця видання, на задній — кругла видавнича марка. Обкладинка з дрібними плямками й заломами, потертостями по краях, папір по згині корінця розволокнений, кути притуплені. Блок міцний, папір із природним пожовтінням. У тексті підкреслення й помітки червоним олівцем на берегах. На титульному аркуші власницький підпис червоним олівцем — «Степан Небеш». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнижка починається не з передмови, а з переліку полеглих: сотник Омельченко, командир Студентського Куреня; студенти Університету св. Володимира і Українського Народного Університету; Андрій Соколовський, учень шостої класи Другої Української Київської Гімназії; Микола Корпан із Тяпча під Болеховом. Про одного з них, учня сьомої класи Пипського, розстріляного з тридцятьма п'ятьма іншими на станції Крути, сказано, що він перший почав співати «Ще не вмерла Україна», і всі підхопили. Далі нарис «Буремні роки» веде від 1914 року через телеграми Родзянка цареві (цитовані за спогадами Євгена Чикаленка), більшовицький переворот, накази Порша, що розклали українське військо, і ультиматум Леніна й Троцького від 17 грудня 1917 року. У тексті вміщено рисовану залізничну схему в масштабі 1:1 500 000 — Київ, Ніжин, Крути, Бахмач, Конотоп; завершує книжку поетичний розділ, зокрема «Крути» Олекси Стефановича.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСемен Збаразький — псевдонім Данила Чайковського (1909–1972), публіциста й редактора, вихованця станиславівського Пласту. Член ОУН від 1929 року, учасник Центральної похідної групи 1941-го, в'язень польських тюрем і німецьких концтаборів; про цей досвід написав «Хочу жити!» (1946). На еміграції редагував «Українську трибуну», паризький «Українець-Час», мюнхенський «Шлях перемоги», від 1967 року в США працював у редакції щоденника «Америка» та журналу «Крилаті». Голова Головної Ради Закордонних Частин ОУН.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидавництво «Шлях Молоді» подавало на титулі дві адреси — Мюнхен і Нью-Йорк — як робила більшість еміграційних видавництв, що працювали водночас у Європі й Америці. Книжку призначали молодшому читачеві, народженому вже поза Україною, для якого Крути мали лишитися не датою, а іменами. В УРСР сама тема була забороненою, тож усе, що про бій під Крутами виходило до 1991 року, друкувалося на еміграції.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589810762099,"sku":"KC-2833","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0019-1749040408343952548.jpg?v=1791059964"},{"product_id":"novyna-p-vovky-khronika-viddilu-upa-lion-paryzh-1948","title":"Новина П. Вовки: фраґменти з хроніки одного відділу УПА «Вовки». Ліон; Париж, 1948","description":"\u003cp\u003eП. Новина. Вовки: фраґменти з хроніки одного відділу УПА «Вовки».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛіон; Париж: Видання ЗЧ ОУН, 1948. — 64 с.: іл. — На задній обкладинці: «Передрук підпільних матеріялів м. 46; — 01\/48». На звороті титульного аркуша: «Дохід призначений на фонд визвольної боротьби».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці з теракотового паперу: на передній — назва мальованим шрифтом і гравюра в чорному друці, повстанці серед лісу, з підписом художника внизу ліворуч; на задній — видавнича емблема з тризубом. Корінець підклеєно паперовою смугою, по внутрішніх згинах обкладинки, титульного й останнього аркушів — прозора клейка стрічка. Обкладинка зі згинами й надривами, з утратами паперу в нижніх кутах і по нижньому краю передньої сторонки; пляма в нижньому куті задньої обкладинки. Краї аркушів обтріпані, папір рівномірно пожовклий; блок скріплено дротяною скріпою. На задній обкладинці олівцем «1700», на полі с. 3 олівцева позначка. Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПохідна хроніка холмського куреня «Вовки», писана в лісі: щоденникові записи від осені 1944 до листопада 1945 року — марші болотами, нічний наступ на станицю польської міліції, арештований радянський сержант, який не вірить, що перед ним українці, розмова з чотою Армії Крайової, дезертири з Червоної армії, яких перевдягають у цивільне й відпускають на Волинь. Останній запис закінчується словами про те, що північний рейд відділу завершено. Відкриває книжку політичний вступ про розпад імперій після Першої світової війни; у тексті вміщено світлини рейдуючого відділу перед вимаршем і групи повстанців Служби безпеки на відпочинку.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЗа псевдом «Новина» в історії куреня значиться писар сотні «Вовки І» Михайло Савинець (нар. 1925) — уродженець села Берестя на Грубешівщині, випускник торговельної школи в Грубешові, у 1944 році повітовий референт пропаґанди. Холмський курінь «Вовки» діяв у складі ВО «Буг», а з 1945 року — ВО «Сян»; на сторінках хроніки з'являються командири Карпо (Павло Пилипчук) і Яструб (Олекса Сидорук), які загинули в 1944–1945 роках.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижку видали Закордонні Частини ОУН як передрук підпільних матеріялів: текст, створений у підпіллі, вивезли на Захід і надрукували для еміграції, а дохід призначили на фонд визвольної боротьби. На титулі стоять Ліон і Париж, проте в антикварних описах брошуру пов'язують із таборовими друкарнями ді-пі в Німеччині, а Колекція Джона Лучківа в Бібліотеці рідкісних книжок ім. Томаса Фішера Торонтського університету зараховує її до видань ді-пі. Друковані на дешевому папері, такі брошури збереглися погано, а з первісною ілюстрованою обкладинкою трапляються рідко.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589813809523,"sku":"KC-1566","price":1200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0003-6308935034711531331.jpg?v=1791061119"},{"product_id":"afner-hryhorii-poruchnyk-ilko-vovcharenko-paryzh-1952","title":"Афнер Григорій. Поручник Ілько Вовчаренко: повість із визвольних змагань. Париж, 1952","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Говорили про українську державу, що зроджувалася у крові, серед полум'я пожеж, серед лютих змагань з наїздником…»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eГригорій Афнер. Поручник Ілько Вовчаренко: історична повість з часів Визвольних Змагань.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПариж: накладом автора, 1952. — 164 с. — Друк Première Imprimerie Ukrainienne en France, Париж, 3, rue du Sabot.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці з цупкого вохристого паперу з волокнами, друк темно-синьою фарбою: орнаментальна рамка зі спіральних завитків, ім'я автора рубленим шрифтом із підкресленням, назва курсивом, підзаголовок «Повість із Визвольних Змагань» і віньєтка-квітка; задня сторона обкладинки без оформлення. На лицьовій стороні світла витертість на рівні назви й коричнева плямка біля верхнього краю; на задній стороні плями й потемніння по краях, дрібні надриви паперу вздовж корінця. Папір рівномірно пожовклий, береги окремих аркушів нерівні й обтріпані, на правому березі блока виступає відірваний клаптик паперу. На с. 5 поодинокі олівцеві позначки на полі, на задній обкладинці олівцем «2100». Блок тримається міцно, утрат тексту немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eІлько Вовчаренко змалку випрошував у матері копійки на книжки про бої з індіанцями в американських степах — а у Визвольних змаганнях сам стає хорунжим, командантом розвідчої сотні українського пішого полку. Повість у шести розділах веде його Полтавщиною: захоплення московського генерала, бій за міст через річку Болотну коло Солончаків, прорив у Решетилівці, бронепоїзди й вступ до Полтави. Закінчується книжка парадом і розквартируванням полку — та питанням «Але чи надовго?».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eГригорій Афнер (1890 — після 1952) — сотник Армії УНР, родом із міщан Київської губернії. Мобілізований 1914 року, тричі поранений і раз контужений; у Визвольних змаганнях командував Запорізькою окремою кінною сотнею, служив сотником штабу 5-ї Чорноморської бригади 2-ї Волинської дивізії. Від 1921 року в Польщі, з середини 1920-х — у Франції, де був діяльним членом Українського військового товариства. Про війну писав як її учасник.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПовість належить до авторського циклу «Обов'язок»: на звороті титулу Афнер присвячує його воякам Армії УНР і Армії ЗОУНР та бійцям УПА, «що зо зброєю в руках змагалися й змагаються». Книжку видано власним коштом автора й надруковано в Першій українській друкарні у Франції; обкладинка оформлена так само, як у попередній повісті циклу — «Висота „227“» (1951).\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589814202739,"sku":"KC-2056","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/D0DF972C-C20A-4E66-91CB-A4732E624DF7.jpg?v=1791241359"},{"product_id":"vovk-vira-zoria-providna-miunkhen-1955","title":"Вовк Віра. Зоря провідна. Мюнхен, 1955","description":"\u003cp\u003eВіра Вовк. Зоря провідна \/ обгортка Зої Лісовської.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМюнхен: видавництво «Молоде життя», 1955. — 72, [2] с. — Друк: Paul Müller, München, Hirtenstr. 15.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці з кремового паперу: на передній сторонці друк чорним і оливково-золотим — ім'я авторки, стилізована постать дівчини в гуцульському вбранні на серпі місяця із зіркою, рисована від руки назва; обабіч композиції монограма художниці «З. Л.». Задня сторонка без оформлення. Обкладинка злегка потемніла по корінцю й краях, угорі корінця дрібний надрив; на задній сторонці лисячі плямки вздовж зовнішнього й нижнього країв, бліда зеленкувата пляма посередині, залом у верхньому куті біля корінця. Папір блока рівномірно пожовклий, дрібні надриви по краях окремих аркушів без утрати тексту; блок міцний, утрат немає. На чистому аркуші наприкінці книжки олівцем «2100». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; обкладинка роботи Зої Лісовської становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЗбірку відкриває вірш, назва якого — саме ім'я поетки: автопортрет, де гуцульсько-бойківський родовід і дід-священик, що був ще й поетом, стоять поруч із простором «від Карпат по Анди». Так задано всю книжку: присвячена матері, вона складається з датованих віршів 1949–1954 років, і в ній гуцульські мотиви («Гуцулка», «Я плачу сльози черешневі», «Гуцульській Матері Божій») сусідять із релігійним циклом («Різдво», «Mater Dolorosa», «Успеніє»), Парижем і бразильськими віршами — «Бразилійська ніч», «As Favelas», «Захід у Парані».\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВіра Вовк (справжнє ім'я Віра Остапівна Селянська; 1926–2022) народилася в Бориславі, дитинство провела в Кутах на Гуцульщині, вчилася у Львові; 1945–1949 років студіювала германістику в Тюбінгені, а від 1949-го жила з матір'ю в Ріо-де-Жанейро. Писала українською, німецькою й португальською, перекладала, була близька до Нью-Йоркської групи; лауреатка Національної премії імені Тараса Шевченка. «Зоря провідна» вийшла після її першої збірки «Юність» (Прудентопіль, 1947).\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eОбкладинку намалювала Зоя Лісовська (1927–2026) — донька графіка Роберта Лісовського й композиторки Стефанії Туркевич, подруга Віри Вовк ще з дитинства: разом вони робили рукописний журнал, разом виїхали 1944 року до Дрездена, а згодом Лісовська ілюструвала книжки подруги. Мюнхенське «Молоде життя» того ж 1955 року видало й «Леґенди» Віри Вовк.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589817020787,"sku":"KC-2681","price":2250.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/BA1BAC87-67ED-40D0-9036-269265FB98E5.jpg?v=1791131984"},{"product_id":"lototskyi-oleksander-virnist-velykii-idei-symon-petliura-paryzh-1951","title":"Лотоцький Олександер. Вірність великій ідеї: Симон Петлюра як політик і державний муж. Париж; Лондон, 1951","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Ми віруємо в українську державність». — Симон Петлюра\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОлександер Лотоцький. Симон Петлюра як політик і державний муж \/ третє скорочене видання зладив М. Добрянський. — На обкладинці: Вірність великій ідеї.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПариж; Лондон: видавництво часопису «Соборна Україна» (Edition Franco-Ukrainienne «Soborna Ukraïna»), 1951. — 77 с.: портр. — Друк Imprimerie des Editions des Presses du Temps Present, 12 rue Lagrange, Paris.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці з вохристого паперу: ім'я автора й назва «Вірність великій ідеї» друковані чорним, у центрі — відтворення портретної медалі з профілем Симона Петлюри й круговим написом його імені, унизу під лінією «Париж 1951 Лондон»; задня обкладинка без друку. Перед текстом — графічний портрет Петлюри пером на окремій сторінці, з монограмою художника. На передній обкладинці внизу ліворуч прямокутний слід від знятої наліпки, краї обкладинки злегка потемнілі, на задній поодинокі лисячі плямки. Папір із рівномірним природним пожовтінням, на аркуші з колофоном дві плямки біля корінця. Блок міцний, утрат немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижку видано до 25-ї річниці загибелі Симона Петлюри — голови Директорії УНР, убитого в Парижі 25 травня 1926 року. Задум автор формулює на першій сторінці: Петлюра став символом визвольної боротьби, але важливо показати його як живу людину, політика й державного мужа. Один із розділів, «Завдання еміграції. Перемагають тільки організовані й нерозпорошені», присвячено еміграційним рокам Головного Отамана. Виклад спирається на листи Петлюри, зокрема адресовані самому авторові, і на його статті в паризькому «Тризубі».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОлександер Лотоцький (1870–1939) — громадсько-політичний діяч, дипломат і історик церкви, уродженець Поділля. 1917 року генеральний писар у Генеральному секретаріаті, восени 1918-го міністр віросповідань Української Держави, згодом очолював посольство УНР у Царгороді. На еміграції — професор Українського вільного університету в Празі, від 1930 року директор Українського наукового інституту у Варшаві, член уряду УНР в екзилі. Про Петлюру він писав як близький співробітник.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУперше праця вийшла 1936 року, до десятої річниці смерті Петлюри, накладом Комітету для вшанування Х річниці смерти С. Петлюри, обсягом 118 сторінок; місце видання в джерелах подано по-різному — Варшава або Париж. Видання 1951 року — третє, скорочене: його зладив М. Добрянський, а випустило паризьке видавництво часопису «Соборна Україна». Сам автор цього видання вже не побачив: Лотоцький помер у Варшаві в жовтні 1939 року, у перші тижні німецької окупації.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589818528115,"sku":"KC-1563","price":4400.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/7F5C764D-DD4F-4EFB-8E29-1DF7E24F8433.jpg?v=1791151378"},{"product_id":"khrin-stepan-kriz-smikh-zaliza-miunkhen-1952","title":"Хрін Степан. Крізь сміх заліза: спогади-хроніка 1944\/45. Мюнхен, 1952","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Мої спогади диктую просто на машину, а читач хай простить, що мова, стиль, будова речень незадовільні: справляти немає часу».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСтепан Хрін, командир відтинку УПА. Крізь сміх заліза: спогади-хроніка 1944\/45.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМюнхен: видавництво «До Зброї», 1952. — 160 с. — Друкарня Б. Криницького, Авґсбурґ, Донаувертерштрасе 121. На звороті титулу: «Всі авторські права застережені. Copyright, 1952 by „Do Zbroji“». Навпроти титулу — перелік видань: «Крізь сміх заліза», «Спомини чотового Островерха», «Зимою в бункрі».\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці: на передній сторонці портрет повстанця в манері дереворізу, друкований чорним по помаранчевому, з рукописним заголовком; на задній — видавнича марка «До Зброї», постать повстанця на скелі. Передня сторонка має вертикальний залом через усю висоту з тріснутою вздовж нього фарбою, втрати верхнього шару паперу біля лівого краю в нижній половині, дрібні надриви по кутах. Задня сторонка забруднена, зі смугами червоного олівця, слідом від клейкої стрічки біля корінця й темними плямками вздовж лівого краю; корінець вигорів. Блок міцний, папір рівномірно пожовклий, утрат немає. На авантитулі штамп «Ex libris Oleg R. Myketey» і бібліотечний штамп «Ukrainian Museum and Library, 161 Glenbrook Road, Stamford, Conn.»; на титулі олівцем «9\/23». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПерше видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eХроніку закінчено в березні 1949 року під землею, в замаскованій землянці: у післямові автор пише, що диктує спогади просто на машинку, бо виправляти немає часу, і хоче лишити бодай частковий документ про боротьбу на Бірчанщині й Перемищині 1944–1945 років. Оповідь починається червнем 1944-го, коли німецький фронт відкочується на захід, — перехід у підпілля під псевдом, криївки, робота з селянами, перші зіткнення з більшовицькими частинами, — і доходить до весни 1945-го, до боїв з укріпленими польськими селами між Бірчею, Дубецьком і Сяноком. Закінчується книжка на порозі Лемківщини, куди автор перейшов уже в лавах УПА.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСтепан Стебельський (1914–1949), у підпіллі «Хрін», — майор УПА, командир сотні й тактичного відтинку на Закерзонні, керівник операції, у якій 1947 року загинув заступник міністра оборони Польщі генерал Кароль Свєрчевський. Загинув 1949 року в Чехословаччині, ведучи охорону кур'єрів УГВР на Захід, і своєї книжки вже не побачив.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидавництво «До Зброї» діяло при Місії УПА в Закордонному Представництві УГВР. Хронологічне продовження, «Зимою в бункрі», воно випустило ще 1950 року, а цю першу частину — лише 1952-го. Ді-пійський наклад на дешевому папері розходився серед еміграції; в Україні текст уперше перевидано в 30-му томі «Літопису УПА» (2000). Цей примірник походить із книгозбірні Українського музею-бібліотеки в Стемфорді (Коннектикут).\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589822132595,"sku":"KC-2085","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/7F36C707-B3E6-4780-97B1-40A7239906FC.jpg?v=1791224743"},{"product_id":"koshelivets-ivan-oleksander-dovzhenko-miunkhen-1980","title":"Кошелівець Іван. Олександер Довженко: спроба творчої біографії. [Мюнхен], 1980","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Хочеться кожне слово помити в українській криниці, де дівчина воду брала…»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eІван Кошелівець. Олександер Довженко: спроба творчої біографії \/ оформлення Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e[Мюнхен]: «Сучасність», 1980. — 428 с.: іл. — (Бібліотека Прологу і Сучасности; ч. 140). — Library of Congress Catalog Card Number 80-50138.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці: світло-сіре тло, ім'я автора й назва червоним, у центрі — дереворитний портрет Довженка в колі з монограмою художника. На задній сторонці — фотопортрет автора, видавнича анотація й цитата з Довженка. Легкі потертості й заломи по краях сторонок і корінця, дрібне забруднення в нижньому куті задньої сторонки. Блок чистий і міцний, без написів і печаток. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнижка писалася як спроба розповісти про Довженка те, чого в УРСР сказати було не можна. Частина перша — чотирнадцять розділів від дитинства в Сосниці й Глухівського учительського інституту через Київ 1917–21 років, Варшаву, Берлін і Харків до одеського початку в кіно й фільмів «Звенигора», «Арсенал», «Земля», «Іван», «Аероград» і «Щорс», із окремим розділом про заслання в Москві. Частина друга — війна й переорієнтація на літературу, «Україна в огні», «Повість полум'яних літ», «Поема про море», «Зачарована Десна», уваги до поетики й розділ про долю Довженкової спадщини — про те, як її «впорядковано» по смерті режисера. У додатках — тексти самого Довженка і записи зі щоденників, спогад актора Петра Масохи, фільмографія, бібліографія й показник імен; у тексті — кадри, фотореклама до «Івана» і останнє прижиттєве фото режисера.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eІван Кошелівець (1907–1999) — літературознавець, критик, перекладач і публіцист, уродженець Чернігівщини, багатолітній головний редактор мюнхенської «Сучасности». Йому належать «Панорама найновішої літератури в УРСР» (1963, 1974), «Сучасна література в УРСР» (1964) та «Микола Скрипник» (1972); він же упорядкував «Берег чекань» Василя Симоненка й «Вибране» Євгена Сверстюка — книжки, які повертали читачеві заборонених авторів шістдесятництва.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидання вийшло числом 140 у «Бібліотеці Прологу і Сучасности» — книжковій серії мюнхенського видавництва, що друкувало непідцензурну українську науку й літературу. Обкладинку з портретом-дереворитом зробив Яків Гніздовський (1915–1985), який оформлював і інші книжки Кошелівця.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589822296435,"sku":"KC-2032","price":6750.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0047-7576698326881789064.jpg?v=1791060089"},{"product_id":"mechnyk-stepan-u-borotbi-proty-moskovskoi-agentury-miunkhen-1980","title":"Мечник Степан. У боротьбі проти московської аґентури. Мюнхен, 1980","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Ворог для нас є ворогом, з яким мусимо всі боротися».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eС. Мечник [Степан Мудрик-Мечник]. У боротьбі проти московської аґентури.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМюнхен: Українське видавництво, 1980. — 176 с. Наклад не зазначено. Розмір потребує звірки з примірником.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі, критій білим папером: на передній палітурці в тонкій чорній рамці — карикатура чорним і сірим, кулак із емблемою ОУН відкидає постаті в кашкетах з написами «КҐБ» і «КПСС», прикуті ланцюгом до мішка з написами «вбивства», «провокації», «шпигунство», «диверсії»; прізвище автора й перше слово назви чорним, «московської аґентури» — червоним. Задня палітурка без оформлення. Заломи паперу у верхньому лівому куті передньої палітурки та в кутах задньої, незначні забруднення й тонкі подряпини на задній палітурці. Блок міцний, зшитий, папір білий, без пожовтіння, утрат немає. Написів, печаток і маргіналій не виявлено. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнижку написав чоловік, який сам провадив контррозвідку ОУН, — і вона поділена навпіл. Перша частина, «Записки з підпільної боротьби», подана як белетризована оповідь про молодих людей, що приходили до Служби Безпеки в 1940–1941 роках: тут діють Микола Арсенич, Турковський, Іван Мітрінґа, районовий провідник забужанської Сокальщини Юлько Котик, а кожне прізвище супроводжується посторінковою приміткою з роком і посадою. Друга частина, «Еміграція», зібрала факти про роботу радянських спецслужб проти організованої української громади на Заході. У передмові автор перелічує назви, що їх послідовно міняв той самий апарат — ВЧК, ОҐПУ, НКВД-НКҐБ, МҐБ, КҐБ.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСтепан Мудрик (1919–2004), який підписував книжки псевдонімом Мечник, народився в с. Криве на Радехівщині. Член ОУН від 1937 року, співробітник СБ ОУН(б) від 1940-го, таємний кур'єр між Галичиною і краківським центром; 1941 року в складі похідних груп працював у Житомирі й Києві, 1942-го увійшов до Київського обласного проводу, був заступником командира воєнної округи УПА «Буг-2». У листопаді 1943 року заарештований нацистами й ув'язнений у концтаборі. Від 1945-го жив у Західній Німеччині, від 1951-го — у керівній ланці СБ Закордонних частин ОУН, у 1965–1991 роках очолював тереновий провід ОУН(б) у ФРН. Помер у Новому Ульмі.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЦе перша з його книжок, що започаткували історіографію спецслужб ОУН і УПА; за нею вийшли «Від опричнини до КҐБ», «В затяжній боротьбі», «Вивчаємо ворога», «За нашу незалежність» — усі в мюнхенському «Українському видавництві», офіційному видавничому осередку бандерівського середовища на еміграції. На звороті передмови зазначено, що видання здійснено коштом пожертв двох осіб — В. Романа з Німеччини, довголітнього члена ОУНр, і Григорія Куца зі Швеції; накладу не вказано, що для таких коштом-пожертв видань звичне. Рік виходу в джерелах подано по-різному: Енциклопедія Сучасної України та більшість покликань дають 1980, українська Вікіпедія — 1981; на титульному аркуші цього примірника стоїть 1980.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589832192371,"sku":"KC-2089","price":5500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true},{"title":"2","offer_id":64589832225139,"sku":"KC-2447","price":5500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true},{"title":"3","offer_id":64589832257907,"sku":"KC-2513","price":5500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0038-7576698326881789064.jpg?v=1791060049"},{"product_id":"mirchuk-petro-za-chystotu-pozytsii-ukrainskoho-vyzvolnoho-rukhu-1955","title":"Мірчук Петро. За чистоту позицій українського визвольного руху. Мюнхен; Лондон, 1955","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Конфлікт в ЗЧ ОУН виник на чисто персональному тлі, якщо не брати до уваги ролі в тому ворожих сил».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПетро Мірчук. За чистоту позицій українського визвольного руху.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМюнхен — Лондон: накладом автора, 1955. — 182, [2] с. — З друкарні Української Видавничої Спілки в Лондоні (Ukrainian Publishers Ltd., 237 Liverpool Road).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці з цупкого вохристого паперу: на передній сторонці подвійна лінійна рамка, ім'я автора, назва великим гротеском, під лінійкою місце й рік; задня сторонка без друку. На передній сторонці вгорі ліворуч темна пляма від рідини зі слідом стікання, праворуч угорі світла затертість поверхневого шару паперу; при голівці корінця невелика втрата паперу. На задній сторонці пляма у верхній частині, поодинокі руді цятки вздовж корінцевого краю й у нижньому куті. Блок міцний, папір кремовий, текст чистий, без підкреслень і написів; печаток і екслібрисів немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЦя книжка — бандерівська відповідь у суперечці, яка в середині 1950-х розколола Закордонні частини ОУН. «Опозиція» на чолі з Левом Ребетом і Зиновієм Матлою, спершись на Закордонне представництво УГВР, твердила, що підпілля в Україні після III Надзвичайного Великого Збору 1943 року стало на демократичні позиції, а Провід ЗЧ ОУН і Степан Бандера від них відійшли — коротко: «Край бореться за демократію, а ЗЧ ОУН проти демократії». Мірчук доводить протилежне в трьох частинах — «Безклясове суспільство», питання суспільно-політичного ладу й проблема ідеології — і як аргумент бере самі тексти підпілля: Програмові постанови 1943 року з доповненнями Конференції ОУН на Українських Землях 1950 року, «Роз'яснення Проводу ОУН на Українських Землях», праці Петра Полтави та лист Осипа Дяківа-Горнового до Проводу ЗЧ ОУН, яким і відкривається книжка.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПетро Мірчук (1913–1999) — член ОУН від початку 1930-х, у 1939 році керівник її пропагандивного апарату, в'язень Аушвіцу й Маутгаузена, від 1952 року у США; автор «Нарису історії ОУН» та «Української Повстанської Армії 1942–1952». Тут він пише як учасник конфлікту, тож книжка водночас є джерелом до історії розколу й партійною версією подій.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eБрошуру видано накладом автора, а надруковано в Лондоні, в Українській Видавничій Спілці — друкарні бандерівського середовища у Великій Британії. Полемічні видання внутрішньоеміграційних суперечок розходилися здебільшого серед членства й до бібліотек в Україні не потрапляли.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589832814963,"sku":"KC-2075","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/FD8DCB88-B436-4841-92EA-D4AD11C13A1E.jpg?v=1791399923"},{"product_id":"zbirnyk-na-poshanu-shukhevycha-miunkhen-1990","title":"Збірник на пошану ген. Романа Шухевича \/ уложив Г. Васькович. Мюнхен, 1990","description":"\u003cp\u003eЗбірник на пошану ген. Романа Шухевича \/ уложив Г. Васькович.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМюнхен: [Український Вільний Університет], 1990. — 356 с.: іл. — 21 × 15 см. Назва видавця на титульному аркуші не зазначена.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці з блакитного крейдованого паперу з чорним шрифтовим набором. Незначні потертості країв і кутів, корінець рівний, без надривів; блок міцний, папір білий, без плям, написів і печаток немає. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЗбірник наукових статей і документів, присвячений Романові Шухевичу — Тарасові Чупринці (1907–1950), головному командирові УПА й голові Генерального Секретаріяту УГВР, який загинув у бою під Білогорщею біля Львова 5 березня 1950 року. Видання вийшло 1990 року, у сорокові роковини загибелі й водночас у рік, коли про УПА в Україні вперше заговорили вголос.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМатеріали збірника поєднують біографічні студії, аналіз документів підпілля й передруки з еміграційної періодики; окремі сторінки відтворюють обкладинки «Визвольного Шляху», а наприкінці подано перелік керівного складу ОУН на українських землях станом на жовтень 1949 року — з іменами й псевдонімами провідників окремих округ, Червоного Хреста, редакції підпільних видань і лікаря УПА.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУпорядник Григорій Васькович (1911–1998) — педагог і історик, професор Українського Вільного Університету в Мюнхені, дослідник історії української освіти та новітнього визвольного руху.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589833273715,"sku":"KC-1966","price":2200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0036-7576698326881789064.jpg?v=1791060049"},{"product_id":"stetsko-ukrainska-vyzvolna-kontseptsiia-tvory-2-tomy-miunkhen-1987-1991","title":"Стецько Ярослав. Українська визвольна концепція: твори у 2 томах. Мюнхен, 1987–1991","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Свобода з ласки не є свободою! Хто визволиться сам, вільним буде! Кого визволять — в неволю заберуть!»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЯрослав Стецько. Твори. Том перший — Том другий: українська визвольна концепція \/ редаґувала колеґія; остання редакція й порядкування до друку д-ра В. Косика; передмова Володимира Косика.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМюнхен: видання Організації Українських Націоналістів, 1987–1991. — Т. 1: 528 с., портрет; Т. 2: не менше 467 с. (повний обсяг потребує звірки з примірником). — Видано коштом Організації Українських Націоналістів й Українського Інституту Політичної Освіти в Мюнхені. — © Ukrainischer Verlag München. — Друк: Druckgenossenschaft CICERO eG, München 80. — ISBN 3-926636-00-9 (т. 1).\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eОбидва томи у видавничій оправі з бордового шкірозамінника: на передній палітурці золотим тисненням емблема ОУН — тризуб у хресті на тлі трикутника в колі, ім'я автора, позначення «Твори ч. 1» \/ «Твори ч. 2» та назва в рамці з двох золотих плашок. Оправи міцні, з незначними потертостями по краях і поодинокими світлими цятками на площині; блоки щільні, аркуші не відстають. Папір білий, майже без пожовтіння; поодинокі дрібні лисячі плямки на берегах окремих аркушів. Провенанс: на титульних аркушах обох томів синя штемпельна печатка «Бібліотека А. Чемеринського, магістра історичних наук»; там-таки фіолетовим чорнилом бібліотечний шифр «63.3(4Укр)6 С 79» та інвентарні номери 268 (т. 1) і 270 (т. 2). Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКомплект має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПерший том зібрання відкриває стаття, яку двадцятирічний член Крайової Екзекутиви ОУН написав ще у Львові, а закінчує його текст «Ідеї, люди, боротьба», підписаний псевдонімом З. Карбович і надрукований у лондонському «Визвольному Шляху» 1954 року. Між ними — «Слово на процесі у Львові», спогади «За ґратами (З переживань українського націоналіста-революціонера, в'язня польської тюрми)», програмові статті «Новий суспільний лад», «Націоналізм і демократія», «Без національної революції немає соціяльної» та цикл про АБН — Антибільшовицький Блок Народів. Другий том, упорядкований уже не хронологічно, а тематично, охоплює 1954–1982 роки й поділений на розділи: ідеологія українського націоналізму, підпільно-визвольна боротьба та проблеми міжнародної політики; сюди ввійшли «Україна — пробойова сила християнської і національної ідеї», аналіз крайових документів ОУН, УПА і УГВР з 1950–53 років, промова на здвизі СУМ-у в Лестері 1962 року та статті під псевдонімами Євген Орловський і Євген Прірва.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЯрослав Стецько (1912–1986) — син священника з Тернополя, студіював право й філософію у Краківському та Львівському університетах, від 1932 року входив до Крайової Екзекутиви ОУН як ідеологічний референт і редактор підпільних видань, 1934 року був засуджений польським судом на п'ять років ув'язнення. У квітні 1941-го на II Великому Зборі ОУН його обрано заступником Степана Бандери, а 30 червня того ж року Національні Збори у Львові проголосили відновлення української держави й обрали Стецька прем'єром Українського Державного Правління. За відмову відкликати Акт відновлення його ув'язнили в Заксенгаузені, де він до вересня 1944 року перебував у бункері смерті. Від 1946-го й до кінця життя очолював АБН, а з 1968 року — революційну ОУН.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eОбидва томи підготував до друку історик Володимир Косик (1924–2017), професор Українського вільного університету, автор передмов до кожного з них. Видання здійснене в Мюнхені коштом ОУН і Українського Інституту Політичної Освіти вже після смерті Стецька: перший том вийшов 1987 року, другий — 1991-го, у рік, коли Україна проголосила незалежність. Тиражі еміграційних видань ОУН були невеликі й розходилися переважно в середовищі організації, тому комплект обох томів разом, та ще й в оригінальній оправі й без дефектів, трапляється рідше, ніж окремі томи.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589833961843,"sku":"KC-1900","price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0031-7576698326881789064.jpg?v=1791060008"}],"url":"https:\/\/archivevam.com\/collections\/diaspora-yevropa.oembed?page=4","provider":"ARCHIVEVAM РІДКІСНІ КНИГИ","version":"1.0","type":"link"}