{"title":"Діаспора (1945–1991)","description":"\u003cp\u003eУкраїнські видання США, Канади, Європи, Південної Америки та Австралії від 1945 до 1991 року.\u003c\/p\u003e","products":[{"product_id":"vynnychenko-volodymyr-slovo-za-toboiu-staline-1971","title":"Винниченко Володимир. Слово за тобою, Сталіне! Нью-Йорк, 1971","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Зроблено цю працю з найбільшою об'єктивністю, якої вимагає велика мета всіх людей — мир на землі.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВолодимир Винниченко. «Слово за тобою, Сталіне!»: (політична концепція в образах): роман \/ редакція і вступна стаття Григорія Костюка; мистецьке оформлення Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНью-Йорк: Українська Вільна Академія Наук у США, Комісія для вивчення й охорони спадщини В. Винниченка, 1971. — 373 с.: іл., портр. — 22,5 × 15 см. — Друк: Verlagsgesellschaft «Ukrainski Wisti», Neu-Ulm.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі з помаранчевого ледерину, тисненого під шкіру; на передній палітурці й корінці — рисований шрифт Якова Гніздовського чорним, задня палітурка без оформлення. Кути гострі, оправа рівна. На задній палітурці кілька дрібних темних цяток біля верхнього краю й невелика витертість покриття в нижньому куті біля корінця. Папір білий і чистий, без пожовтіння й плям, блок міцний. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПерше видання останнього роману Винниченка. Книга має історико-культурну цінність, а оформлення Якова Гніздовського становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОстанній роман Винниченка має підзаголовок «політична концепція в образах». Радянський діяч Степан Петрович під опікою одного з кремлівських високопосадовців потай розпитує людей, як вони сприйняли б мир із Заходом на засадах «трудової колектократії» — ідеї, яку Винниченко перед тим виклав у романі «Нова заповідь». Розв'язка — засідання Політбюро ВКП(б), де останнє слово за Сталіним. Під текстом дата й місце: 28 лютого 1950 року, «Закуток» — садиба письменника в Мужені на півдні Франції.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВолодимир Винниченко (1880–1951) — прозаїк, драматург, художник і політик, голова Генерального секретаріату Центральної Ради, згодом голова Директорії УНР; від 1920 року на еміграції. Роман він закінчив за рік до смерті, і за життя автора книжка не вийшла. Видання відкривають портрет письменника роботи Миколи Глущенка (Рауен під Берліном, 1923) і розлога стаття Григорія Костюка (1902–2002) «Володимир Винниченко та його останній роман»; є й фото Винниченка з дружиною Розалією Яківною на городі в «Закутку».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижку видала Комісія УВАН у США коштом «Фонду Винниченка», зібраного з пожертв і позичок українських емігрантів, — їхні імена й суми, від 1200 доларів Івана Панчука з Баттл-Кріку, надруковано наприкінці тому. Видання нью-йоркське, але друковане в Новому Ульмі, у видавничій спілці «Українські вісті». Палітурку оформив Яків Гніздовський (1915–1985) — своїм упізнаваним витягнутим рисованим шрифтом.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":52871991492979,"sku":null,"price":2500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/789C3801-F430-44F4-A424-B5F9C14EED3E.jpg?v=1792267805"},{"product_id":"lviv-symposium-700th-anniversary-1962","title":"Львів = Lviv: збірник праць з нагоди сімсотріччя міста. Нью-Йорк, 1962","description":"\u003cp\u003eЛьвів = Lviv: a symposium on its 700th anniversary \/ Наукове товариство ім. Шевченка = Shevchenko Scientific Society, Ševčenko Société Scientifique; [упорядник і автор вступу] Василь Мудрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНью-Йорк (New York): Наукове товариство ім. Шевченка, 1962. — 397, 30 с.: іл. — 26 см. — Видано заходом Об'єднання випускників вищих шкіл Львова (Alumni of Institutions of Higher Education in Lviv). Текст англійською мовою, паралельний титульний аркуш український.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі з темно-синього тисненого ледерину: на передній палітурці золотом відтиснено міську печатку Львова 1353 року — лев у брамі між трьома вежами й латинський напис довкола; угорі ліворуч «LVIV», унизу праворуч «ЛЬВІВ». Корінець із золотим тисненням назви й підзаголовка, з подвійними золотими лінійками вгорі та внизу й декоративним елементом посередині. Задня палітурка без оформлення. Потертості й поодинокі світлі подряпини на задній палітурці, протерта тканина по краю корінця вгорі та внизу; на титульному аркуші бліда руда плямка у верхньому куті. Папір чистий, без пожовтіння, блок міцний, без написів і печаток. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЗадум книжки народився на з'їзді випускників львівських вищих шкіл 10–11 листопада 1956 року в Нью-Йорку: учасники ухвалили видати англійською мовою збірник праць про Львів. Таких випускників у США налічувалося тоді близько трьох тисяч — професори, лікарі, правники, інженери, агрономи, письменники, музики. Збірник веде історію міста від заснування королем Данилом через маґдебурзький устрій, патриціат і купецтво — вірмен, греків, італійців, критянина Корнякта, угорця Боїма — до австрійської доби, шкільництва, церкви й національного відродження. Окремий розділ становлять світлини: Святий Юр, вулички під Старим замком, міська печатка 1353 року; більшість ілюстрацій походить із фотозбірки Аполінарія Осадци.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВасиль Мудрий (1893–1966) — журналіст і політик, голова УНДО і віце-маршалок польського сейму, редактор «Діла», голова «Просвіти»; від 1944 року на еміграції, виконавчий директор УККА й член управи НТШ. Він упорядкував цей том і написав до нього вступ. Видавничий комітет очолив Володимир Богачевський, до складу входили Олександр Гладишовський, Наталія Коваль, Роман Осінчук і Роман Стефанюк; кошти зібрано серед самих випускників.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eТом вийшов 1962 року, коли Львів був радянським, а офіційне відзначення 700-річчя міста подавало його історію без українського складника. Англомовне видання діаспори стало способом увести український погляд на минуле Львова в західний науковий обіг — 1964 року книжку рецензував Slavic Review. Наукові томи НТШ в Америці друкувалися малими накладами й розходилися переважно по університетських бібліотеках, тож у приватних збірках трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":52872230175091,"sku":null,"price":5500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0037-2415571280577050784.jpg?v=1789491367"},{"product_id":"kizko-petro-na-skryvavlenii-zemli-miunkhen-1952","title":"Кізко Петро. На скривавленій землі. Мюнхен, 1952","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«…влітку 1933 року вмирало село Коцюбівка.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПетро Кізко. На скривавленій землі: новелі.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМюнхен: Українська видавнича спілка в Мюнхені, 1952. — 70, [1] с. — 19,5 × 13 см.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці: важку театральну завісу відгортає рука, і з-під неї проступає червоний силует мапи України з чорною тінню; ім'я автора й назва набрані чорним, задня сторонка без друку. Витертості по краях і вздовж корінця, потерті кути, тонування задньої сторонки зі світлою плямою в нижній частині. Папір блока рівномірно пожовклий, на передньому березі кількох аркушів дрібні надриви без утрати тексту; скоби в корінцевому полі проступають крізь аркуші. На титульному аркуші та на с. 70 синій власницький штамп «Property of Vasyl Luchkiw, 49 Windmill Lane, New City, N. Y. 10956», його відбиток проступає на звороті титулу. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДев'ять новел збірки пише людина, яка сама виросла на Харківщині 1930-х, і пише про те, що бачила: кабінет начальника відділу НКВД у «Владі», старого Ониська та його коня над слобожанською річкою Мжою в «Соколі», село, що вимирає влітку 1933 року, в «У Коцюбівці», хлопця-візника, який везе зерно на елеватор поруч із червоноармійцями, в «Дорозі». До книжки також увійшли «Хліб», «Леґенда про Григорів кожух», «Пси», «Сльози на квітах» і «Зречення». Тексти короткі, з різкими фіналами, і читаються радше як свідчення, ніж як белетристика.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПетро Кізко (1913–1976) народився в Старій Водолазі на Харківщині, навчався в Харківському педагогічному технікумі. У війну потрапив у німецький полон, після 1945 року жив у таборах для переміщених осіб під загрозою примусової репатріації як колишній радянський громадянин. У Німеччині працював у газетах «Час» (Фюрт), «Українська трибуна» й «Український самостійник» (Мюнхен), понад двадцять років — у «Шляху перемоги»; фейлетони підписував псевдонімом Аркан Пчхи.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eБільшість його доробку лишилася розпорошеною по еміграційній пресі, окремими книжками вийшли лише «Безимлаґ» (1948), ця збірка і повість «Устим Безрідний» (1956). Примірник перейшов з Мюнхена за океан: штамп на титулі належав власникові з Нью-Сіті в штаті Нью-Йорк.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":52872877048179,"sku":null,"price":850.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/55A08A61-5E51-4CB8-9573-C18D8FE732E6.jpg?v=1791140562"},{"product_id":"vyzvolnyi-shliakh-ch-2-26-london-liutyi-1956","title":"Визвольний шлях: суспільно-політичний місячник. Ч. 2 (26). Лондон, лютий 1956","description":"\u003cp\u003eВизвольний шлях: суспільно-політичний і науково-літературний місячник. Річник ІІІ (ІХ), кн. 2 (26); загальне число 100.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЛондон: Українська видавнича спілка, лютий 1956. — 248 с.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ м'якій видавничій обкладинці. Папір чистий, сліди часу мінімальні, блок цілий. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність як пам'ятка української політичної думки повоєнної еміграції.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЧисло за лютий 1956 року дає добрий зріз того, чим жила еміграційна публіцистика в середині 1950-х: огляд міжнародних подій Бориса Вітишинського, аналіз економічного становища СРСР М. Великанича й полеміка навколо шостої п'ятирічки, розвідки з історії більшовизму та матеріали з історії УНР. Літературна частина числа — «Національна ідеологія Донцова» Г. Васьковича і «Література зневір'я і література віри» Р. Кухаря; окремо подано повідомлення про археологічні відкриття.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Визвольний шлях» виходив у Лондоні від 1948 року як орган Організації українських націоналістів (бандерівців) і став одним із найвпливовіших українських закордонних часописів ХХ століття. Місячник поєднував політичну аналітику з історією, літературою та мовознавством і виконував роль трибуни, якої в підрадянській Україні не існувало взагалі; за кілька десятиліть він зібрав на своїх сторінках чи не всю інтелектуальну еліту повоєнної діаспори.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУкраїнська видавнича спілка в Лондоні була одним із головних осередків української книжки в Західній Європі. Окремі числа місячника розходилися по громадах через товариства й парафії, а не через книгарні, тому повні комплекти й ранні річники сьогодні трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":52879295349107,"sku":null,"price":450.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0045-5303506414534770096.jpg?v=1791060614"},{"product_id":"slava-ne-poliazhe-kn-3-kanada-1961","title":"Слава не поляже: Козаччина. Кн. 3. [Канада], 1961","description":"\u003cp\u003eСлава не поляже: Козаччина. — (Дитяча енциклопедія українознавства, книжка III) \/ за «Історією України» І. Петренка, зі змінами й доповненнями; обкладинка Мирона Левицького.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eТоронто; Нью-Йорк: Об'єднання працівників дитячої літератури, 1961. — Іл., карта. Обсяг звірити з примірником.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eОбкладинка збережена добре, помітних дефектів немає. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eРідкісне діаспорне видання, особливо повною серією.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eТретя книжка серії присвячена добі Козаччини: виклад ведено живою, доступною дитині мовою, з опорою на популярну «Історію України» Івана Петренка. У книжці — легенди про Запорозьку Січ, гетьманів, битви й походи, вплетені в цитати з Шевченка й історичні гравюри. Серію створили для дітей української діаспори, які народжувалися вже поза межами України, — повноцінна заміна шкільного курсу історії, якого в еміграції не було.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eОбкладинку виконав Мирон Левицький (1913–1993) — графік і живописець діаспори, відомий оформлювач дитячих і навчальних видань української еміграції.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидавець — Об'єднання працівників дитячої літератури, що діяло серед української еміграції в Канаді й США і випускало серію дитячих енциклопедичних книжок з українознавства. Повні серії, тим паче в акуратному стані, на ринку трапляються рідко.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":52879868887411,"sku":null,"price":850.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0043-5303506414534770096.jpg?v=1791060614"},{"product_id":"pryhody-moreplavtsia-sindbada-miunkhen-1955","title":"Пригоди мореплавця Сіндбада. Ч. 1. Мюнхен, 1955","description":"\u003cp\u003eПригоди мореплавця Сіндбада. I.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМюнхен: видавництво «Дніпрова Хвиля», 1955. — 45, [3] с. — (Бібліотека юних читачів). — 20 × 14 см. — Друк: Dr. Peter Belej, München.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ м'якій видавничій обкладинці на скобах: на передній сторонці зеленим контурним рисунком — панорама східного міста з банями, мінаретами й вежами під променями сонця, назва червоним курсивом; задня сторонка без оформлення. Обкладинка рівномірно потемніла, з дрібними цятками, кілька брунатних плям унизу задньої сторонки, крихітний прокол на передній сторонці ліворуч від назви. Папір блоку рівномірно пожовклий, поодинокі брунатні цятки на берегах с. 10–11 і 20. Блок міцний, утрат немає. На задній сторонці олівцем «750». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ цьому випуску Сіндбад-мореплавець устигає розповісти бідному носієві, своєму тезкові, лише про три подорожі — від острова, що виявився спиною велетенської риби, до Діамантової долини. Рамкова оповідь така сама, як у «Тисячі і одній ночі»: Багдад за Гаруна аль-Рашида, носій відпочиває біля воріт розкішної палати й щодня приходить слухати нову історію, отримуючи за це сто дукатів. Наприкінці видавництво обіцяє «в короткому часі» другу частину з дальшими пригодами.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижка вийшла в серії «Бібліотека юних читачів» у парі з «Подорожами і пригодами Миклухи-Маклая» Леоніда Полтави, з обкладинкою й ілюстраціями Ю. Кульчицького. Сталі передплатники видавництва отримували обидві книжки дарма, а окремо кожна коштувала 30 центів, 3 австралійські чи 2 англійські шилінги, 12 бельгійських або 100 французьких франків, 1 німецьку марку — цінник, що сам по собі показує, як розпорошилася повоєнна еміграція.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидавництво «Дніпрова Хвиля» заснував 1953 року в Мюнхені Олекса Вінтоняк; воно випускало переважно праці українських істориків, і книжечки для дітей були в його програмі рідкістю. Тоненькі випуски на дешевому папері зачитували до розпаду, тож примірник у цілій обкладинці трапляється нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62048934297971,"sku":null,"price":750.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/77C254A2-B538-459B-AEA8-0920097AE296.jpg?v=1791141634"},{"product_id":"lepkyi-bohdan-pid-tykhyi-vechir-vinnipeg-1953","title":"Лепкий Богдан. Під тихий вечір: повість-казка. Вінніпеґ, 1953","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Проведем сьогоднішній святий вечір укупі: служба зо своїми молодими панами.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eБогдан Лепкий. Під тихий вечір: повість-казка \/ з передмовою д-ра Леоніда Білецького.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВінніпеґ, Ман.: накладом Видавничої спілки «Тризуб», 1953. — 320 с. — 20,5 × 14 см.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з кремового паперу, тисненого під шкіру: на передній сторінці малинова рамка, у ній велика синя композиція зі стилізованих тюльпанів і колосся в дусі народного орнаменту, у яку вписано ім'я автора й назву; унизу малинова кругла видавнича марка з тризубом, у правому нижньому куті червона монограма художника з датою. Задня сторінка без друку. Обкладинка чиста, без надривів, поодинокі брунатні цятки вздовж верхнього краю, заломи на кутах. Папір рівномірно пожовклий, кути окремих аркушів загнуті, блок міцний, утрат немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність, а видавнича обкладинка становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНазва означає Святвечір, і саме на ньому книжка закінчується. Дія відбувається в галицькому панському дворі: стара графиня, її небога Марійка, домашній доктор і молодий Хмелинський. Напругу тримає збіднілий кузен графині граф Адольф, який добивається від неї маєтку й погрожує родинним з'їздом і «загальною опінією»; кульмінація — нічна повінь, коли Хмелинський скакає у воду за колискою з дитиною. Завершується все тим, що графиня садовить за один стіл панство і всю двірську службу від найстаршого до наймолодшого.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eБогдан Лепкий (1872–1941) — поет, прозаїк, літературознавець і перекладач, дійсний член НТШ. Народився в селі Крегулець біля Гусятина на Поділлі в родині священника Сильвестра Лепкого, який сам писав популярні книжечки під псевдонімом Марко Мурава. Народну школу й гімназію скінчив у Бережанах, студіював у Відні, Львові й Кракові, від 1899 року викладав українську мову й літературу в Ягеллонському університеті.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЦе посмертне видання, здійснене у Вінніпезі накладом Видавничої спілки «Тризуб» — осередку, який у 1950-х роках перевидавав українську класику для канадської громади й розходився передусім через парафії, читальні й товариства, а не через книгарні. Передмову «Поет туги і смутку» — біографічний нарис із цитатами зі спогадів самого Лепкого — написав Леонід Білецький (1882–1955), літературознавець, професор і президент Української вільної академії наук у Канаді.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62048949830003,"sku":null,"price":1250.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0041-5303506414534770096.jpg?v=1791060580"},{"product_id":"kobets-oleksa-zapysky-polonenoho-miunkhen-1969","title":"Кобець Олекса. Записки полоненого. Мюнхен, 1959 — з дарчим написом","description":"\u003cp\u003eОлекса Кобець. Записки полоненого (Пригоди і вражіння учасника Першої світової війни) \/ обкладинка Мирона Левицького; передмова д-ра Михайла Лози.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМюнхен: видавництво «Дніпрова Хвиля», 1959. — Видання четверте. — 414 с.: портр. — 20 × 14 × 2,5 см. — Друк: «BIBLOS» G. m. b. H., Мюнхен, Heß-Straße 50. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ оригінальній видавничій обкладинці. Незначні потертості обкладинки. Папір із віковим потемнінням, блок цілісний. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-мемуарну цінність і є цікавим зразком літератури української еміграції. Бібліографічна рідкість.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eАвтор відтворює власний фронтовий досвід Першої світової: полон, поневіряння таборами, життя українських військовополонених у неволі й їхнє пробудження національної свідомості під час полону. Текст поєднує особисте свідчення з етнографічним спостереженням за побутом і настроями полонених різних національностей.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОлекса Кобець — псевдонім письменника Олекси Варави (1882–1967) — журналіста, перекладача й прозаїка, учасника Першої світової війни й повного Георгіївського кавалера. Співзасновник газети «Каневская неделя» (1913), дебютував збіркою «Ряст». Після Другої світової війни перебував у таборах переміщених осіб у Німеччині, 1950 року емігрував до США.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУперше «Записки полоненого» вийшли 1931 року в Харкові–Києві. Мюнхенське перевидання 1959 року — вже четверте, здійснене в еміграції з передмовою д-ра Михайла Лози; у книжці вміщено фото автора з 1917 року, а обкладинку виконав маляр і графік Мирон Левицький (1913–1993). Дарчий напис на цьому примірнику вказує на його особисте побутування в читацькому середовищі діаспори.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62050919842163,"sku":null,"price":4100.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0039-5303506414534770096.jpg?v=1791060579"},{"product_id":"tsymbal-viktor-karykatury-cymbal-caricatures-1981","title":"Цимбал Віктор. Карикатури = Cymbal. Caricatures. Саут-Бавнд-Брук, [1981]","description":"\u003cp\u003eЦимбал. Карикатури = Cymbal. Caricatures \/ за редакцією Богдана Певного; вступна стаття Івана Кейвана; мистецьке оформлення Богдана Певного; мовний редактор Іван Коровіцкий; англійський переклад Дори Винницької.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e[Саут-Бавнд-Брук, Нью-Джерсі]: В-во Св. Софії = St. Sophia Publishers, [1981]. — іл., портр. — Паралельний текст українською та англійською мовами. — Видано коштами Тетяни з Михайлівських Цимбал. — Library of Congress Card Number 81-53047. — Printed in U.S.A.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі квадратного формату з зеленого полотна; на передній палітурці золотим тисненням — малюнок Цимбала (співак із музичним інструментом на лавці, з монограмою «Ц.») і назва українською та англійською. Форзаци кремово-жовті. На позолоті напису дрібні осипання й потемніння, найпомітніші в словах «КАРИКАТУРИ» і «CARICATURES»; легкі потертості по краях і кутах палітурки, поодинокі цятки на полотні. Блок міцний, сторінки чисті, без написів і печаток. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eАльбом зібрав політичні карикатури Віктора Цимбала — графіка, який у Буенос-Айресі заробляв рекламними плакатами для аргентинських, американських і європейських фірм і отримав за них шість нагород, а для української еміграційної преси малював сатиру на радянську владу; його карикатури друкували, зокрема, «Українська трибуна» і «Мітла». Тон задає вже сторінка зі вступною статтею: радянський генерал у кашкеті вгризається в горіх із написом «Греція».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВіктор Цимбал (1901–1968; Енциклопедія українознавства подає рік народження 1902) — уродженець села Ступичне на Звенигородщині, вояк Армії УНР; у вступній статті Кейван пише про його участь у Студентському курені, пов'язаному з боєм під Крутами. 1920 року інтернований у Польщі, 1923-го перебрався до Чехословаччини й учився в Празі у Вищій художньо-промисловій школі та Українській студії пластичного мистецтва, ілюстрував дитячі книжки львівського видавництва «Світ дитини». 1928 року виїхав до Аргентини, 1960-го — до США, працював у Детройті, помер у Нью-Йорку.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eАльбом вийшов через тринадцять років після смерті художника коштом його вдови, Тетяни з Михайлівських Цимбал, — друга посмертна книжка про Цимбала після монографії «Віктор Цимбал: маляр і графік» за редакцією Святослава Гординського (Нью-Йорк, 1972). Упорядкував і оформив альбом графік Богдан Певний, вступ написав мистець і мистецтвознавець Іван Кейван. На початку вміщено фотопортрет художника з факсиміле підпису.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62050996027763,"sku":null,"price":22500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/IMG_4439_9162b70c-7997-4b67-a3a3-b2b1d1fe62fe.jpg?v=1793304335"},{"product_id":"lesych-vadym-vybrani-poezii-1930-1965-niu-york-1965","title":"Лесич Вадим. Вибрані поезії, 1930–1965. Нью-Йорк, 1965","description":"\u003cp\u003eВадим Лесич. Вибрані поезії 1930–1965 \/ портрет автора роботи Любослава Гуцалюка; обкладинка Роксоляни Ґіліцінської.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНью-Йорк: Об'єднання українських письменників «Слово», 1965. — 211 с.: портр. — 22 × 15 см. — Видано фінансовими засобами Наталії та Олександра Рицарів. Друкарня «Luna», Нью-Йорк. Паралельний титул англійською: Wadym Lesytch. Selected Poems 1930–1965.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидавнича оправа з кремового полотна: на передній кришці й корінці червоним друком ім'я автора, назва й роки, на передній кришці — рисунок колосків. Полотно потемніло, з розсіяними сірими плямами, найпомітнішими на задній кришці; корінець затемнений, уздовж корінця й країв задньої кришки бурі смуги. Блок міцний, папір світлий і чистий; на звороті титульного аркуша невелика бура пляма на лівому полі. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПідсумок тридцяти п'яти років поетичної праці, зібраний і відредагований самим автором: на останній сторінці зазначено, що тексти перевірені, місцями виправлені й відредаговані Лесичем. Книжка відкривається розділом «Із ранніх поезій» — віршами кінця 1920-х і початку 1930-х, далі йдуть добірки з окремих збірок, зокрема «Розмови з батьком» (1957), а завершує її розділ «З нових поезій і давніших, неохоплених збірками»: вірш «На смерть Тодося Осьмачки», цикл «7 ключів ворожби на всі пори року», триптих «Никифор».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВадим Лесич (справжнє ім'я Володимир Кіршак; 1909–1982) народився в селі Устя на Снятинщині, вивчав журналістику у Варшавському університеті, працював журналістом і мистецьким критиком. Друкуватися почав 1929 року у львівських «Літературно-науковому вістнику», «Дажбогові», «Назустріч» і варшавському «Ми»; перші збірки 1930-х виходили під псевдонімами Ярослав Ярий і Ярослав Дригинич. Після війни — переміщена особа, від 1948 року в США. Про його поезію писали Маланюк, Антонич, Гординський, Шерех.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижку видало нью-йоркське Об'єднання українських письменників «Слово» коштом подружжя Наталії та Олександра Рицарів, яким автор складає подяку на окремій сторінці, датованій 31 березня 1965 року. Фронтисписом подано перовий портрет поета роботи Любослава Гуцалюка, датований 28 березня 1965 року; обкладинку з колосками оформила Роксоляна Ґіліцінська.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62051007955315,"sku":null,"price":1750.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/IMG_3724.jpg?v=1793136136"},{"product_id":"hrushevskyi-mykhailo-a-history-of-ukraine-1970","title":"Грушевський Михайло. A History of Ukraine. Гемден, 1970","description":"\u003cp\u003eMichael Hrushevsky. A History of Ukraine \/ edited by O. J. Frederiksen; preface by George Vernadsky. — Published for the Ukrainian National Association.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eHamden (Conn.): Archon Books, 1970. — 629 с.: мапи, у тому числі складана. — 24 × 16 см. — Текст англійською мовою. — Бібліографія: с. 585–600; покажчик. — ISBN 0-208-00967-1. Передрук видання: New Haven: Yale University Press, 1941, без змін і скорочень; відтворено з примірника бібліотеки Єльського університету.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі з сірого полотна; на корінці золоте тиснення — назва, прізвище автора і назва видавництва, розділені подвійними лініями; палітурки без оформлення. Дрібні потертості й розтріпування полотна на верхньому та нижньому кінцях корінця і на кутах, поодинокі світлі подряпини на передній палітурці, незначні забруднення. Блок міцний і чистий, папір білий, без написів і печаток; складана мапа України ціла. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eОднотомна англомовна історія України від найдавніших часів до 1940 року: Київська Русь, литовсько-польська доба, козаччина, Хмельниччина, доба Мазепи, Гетьманщина, національне відродження XIX ст., визвольні змагання. Ілюстративний ряд складають старі карти — «Typus Generalis Ukrainae» за зйомкою Боплана та «Russie Noire» Сансона д'Аббевіля (Париж, 1665) — і складана мапа України з українською етнографічною територією та кордонами УРСР станом на червень 1941 року. У додатках — переліки київських князів, галицько-волинських володарів і гетьманів.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМихайло Грушевський (1866–1934) — історик, голова Наукового товариства ім. Шевченка, автор десятитомної «Історії України-Руси», голова Української Центральної Ради. Ця книжка постала з його однотомного огляду української історії, який на еміграції став основним способом представити Україну англомовному читачеві.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПерший переклад підготували Василь Галич, Омелян Ревюк, Лука Мишуга і Степан Шумейко; остаточну редакцію зробив професор Маямського університету О. Дж. Фредеріксен, який дописав і завершальний розділ, а передмову про Грушевського — Джордж Вернадський з Єльського університету. Видання здійснено коштом Українського Народного Союзу як відповідь на брак авторитетної англомовної праці про Україну. Це видання 1970 року — передрук, випущений видавництвом Archon Books у Гемдені, штат Коннектикут.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62051611148659,"sku":null,"price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0036-5303506414534770096.jpg?v=1791060579"},{"product_id":"mechnyk-stepan-neskoreni-london-1965","title":"Мечник Степан. Нескорені: документальна повість. Лондон, 1965","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Факти, подані в повісті, мали місце в дійсності. Ряд прізвищ і псевд героїв-борців — справжні».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСтепан Мечник. Нескорені: документальна повість про геройську боротьбу членів революційної ОУН \/ передмова Ростислава Єндика.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛондон: Українська видавнича спілка, 1965. — 288 с. — 18,2 × 12,3 × 1,5 см. — З друкарні Української Видавничої Спілки в Лондоні (Ukrainian Publishers Ltd., 200 Liverpool Rd., London N.1). Титульний аркуш продубльовано англійською мовою. \u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці зі світло-зеленого паперу: на передній палітурці чорний дереворитний малюнок лісу з групою повстанців, прізвище автора й назва в прямокутних плашках; на задній — видавнича марка Української видавничої спілки. Заломи в горішньому куті передньої обкладинки, потертості й забруднення по краях і згинах. Папір із рівномірним природним пожовтінням, аркуші не обрізані рівно по передньому березі, блок міцний, утрат немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПовість веде читача від розпаду Польщі у вересні 1939 року через два роки радянської окупації, підпілля й перехід через кордон — до проголошення відновлення Української Держави, пережитого героєм у Луцьку, далі до років німецької окупації, боїв із гестапо й НКВД і, врешті, до вивезення на схід, аж до Москви. Матеріал розбито на понад сорок коротких розділів: «Приїзд нових „визволителів“», «Бій з НКВД», «Кара ґештапівському прихвосневі», «Червоні орди», «Потяг відходить на схід». В окремій заяві перед текстом автор попереджає, що факти справжні, частину прізвищ і псевд подано автентично, а деякі епізоди переказано у зміненій формі.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСтепан Мудрик-Мечник (1919–2004) — уродженець села Криве на Радехівщині, напередодні німецько-радянської війни зв'язковий між краєвим провідником ОУН Іваном Климівим-«Леґендою» і Степаном Бандерою, в'язень німецьких концтаборів, заступник командира воєнної округи УПА «Буг», від 1951 року керівник розвідки Закордонних частин ОУН, згодом голова Головної Ради ОУН. «Нескорені» — його друга книжка після «Під трьома окупантами» (Лондон, 1958); волинські й галицькі епізоди списані з власного досвіду, а «Леґенда» з'являється в тексті під власним псевдом.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУкраїнська видавнича спілка в Лондоні — видавець місячника «Визвольний Шлях» (1948–2004), який час від часу випускав і книжки; том надруковано у її власній друкарні. Під видавничою маркою на задній обкладинці вміщено пояснення: вінєта є дереворитом Ніла Хасевича (1905–1952) «Ми стали волі на сторожі» із серії «Волинь у боротьбі» 1948 року. Хасевич — графік і вояк УПА, який різав свої дошки в підпіллі й загинув у бою з військами МДБ; його роботи збереглися майже виключно у виданнях еміграції.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62051622027635,"sku":null,"price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0035-5303506414534770096.jpg?v=1791060579"},{"product_id":"kupchynskyi-roman-skoropad-niu-york-1965","title":"Купчинський Роман. Скоропад: поема. Нью-Йорк, 1965","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Стою і думаю: Мій Боже, \/ Чи дійсність це була, чи може — \/ Фатаморгана?.. Мрія?.. Сон?!»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eРоман Купчинський. Скоропад: поема \/ кінцеве слово Івана Кедрина «Поема, її тло і автор»; обгортка, ілюстрації і оформлення Едварда Козака.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНю Йорк: Видавництво «Червона Калина», 1965. — 128 с.: іл. — 26 см. — Printed in the United States of America by Sentry Press, New York.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці з білого картону: на передній сторонці зелено-чорний рисунок Козака — вершник-стрілець на тлі сонця й обозу та декоративний напис назви; на задній — замок на скелі над селом і дві дівчини в народному строї, з монограмою «Е. К.». У тексті — шрифтові заголовки розділів, ініціали й повносторінкові ілюстрації. Дрібні сірі плямки й цятки на передній сторонці обкладинки, легке потемніння країв. Блок міцний, папір чистий, без написів і печаток. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес, а графіка Едварда Козака — самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКолишній стрілець вирушає на коні в околиці Комарна, до замку «Цяпин», де замкнувся князь лицар Цяпка-Скоропад — веселий і гостинний комтур «Остроги», який чомусь жодного разу не з'явився на Збір побратимів. Далі — родинний герб із двома бобрами, серпом і мечем, кабінет із погруддями предків, портрет князя на коні, якому маляр «забув дать хвіст», гостина — і замок, що розвіюється, як фатаморгана. Під жартівливою, майже казковою оповіддю стоїть стрілецька громада після програної визвольної війни. Поему датовано 1919–1922 роками: писалася вона по гарячих слідах, а друком вийшла через понад сорок літ.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eРоман Купчинський (1894–1976) — поет, прозаїк, журналіст і композитор, старшина Легіону УСС і УГА, автор понад вісімдесяти пісень, багато з яких стали народними. 1921 року співзаснував у Львові видавничу кооперативу «Червона Калина» і до 1939-го її редагував, у міжвоєнні роки був фейлетоністом «Діла»; 1949 року переїхав до США. «Скоропад» — друга його велика поема після «Великого дня» (1921).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига вийшла у відновленій у Нью-Йорку «Червоній Калині». Кінцеве слово написав Іван Кедрин (1896–1995), журналіст і публіцист, у міжвоєнному Львові співробітник «Діла». Оформлення Едварда Козака (1902–1992), карикатуриста й видавця «Лиса Микити», тут суцільне: обгортка, заголовки розділів, ініціали й ілюстрації складають із текстом єдиний задум.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62051980738931,"sku":null,"price":2100.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0033-5303506414534770096.jpg?v=1791060578"},{"product_id":"kachurovskyi-ihor-strofika-miunkhen-1967","title":"Качуровський Ігор. Строфіка. Мюнхен, 1967","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«З трьох галузей метрики фоніка — найіндивідуальніша, а строфіка — найуніверсальніша.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eІгор Качуровський. Строфіка \/ обкладинка Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМюнхен: Інститут літератури ім. Михайла Ореста, [1967]. — 357 с. — 22 × 15 см. — З кооперативної друкарні «Ціцеро» в Мюнхені.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій оправі з сіро-блакитного полотна. На передній палітурці — тиснена золотавою фарбою композиція Якова Гніздовського: ряди вертикальних штрихів, між якими вписано ім'я автора, назву й видавця, внизу праворуч — монограма художника. На корінці сріблясте тиснення імені автора й назви, внизу емблема в рамці. Корінець вицвів до сіро-бежевого тону; на обох палітурках розсипані дрібні темні плямки, на задній — нерівномірне потемніння полотна. Блок міцний, папір чистий, без написів, печаток і підкреслень. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПерше видання, прижиттєве. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; видавнича оправа роботи Якова Гніздовського становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидавці назвали «Строфіку» першою в українському віршознавстві монографією про строфу. Праця складається з чотирьох частин: загальні відомості про строфу та її ознаки, найпростіші строфи, канонізовані строфи античного, романського й східного походження — від сонета й рондо до газелі та бейта — і окремі питання строфіки, серед них вступ до строфіки Шевченка. Перші дві частини автор писав як підручник, дві останні — як цикл есеїв, що, за його словами, можуть викликати гостру дискусію. Приклади дібрано з багатьох літератур — від персо-арабської до латиноамериканської; там, де бракувало українських перекладів, Качуровський мусив подавати російські.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eІгор Качуровський (1918–2013) — поет, прозаїк, перекладач і віршознавець, лауреат Шевченківської премії. Народився в Ніжині, дитинство минуло в Крутах. Перед війною слухав лекції теоретика вірша Бориса Ярхо (1889–1942), пам'яті якого присвячено цю книжку. 1944 року опинився в Австрії, 1948-го виїхав до Аргентини, де редагував місячник «Пороги», від 1969-го жив у Мюнхені, працював на Радіо Свобода й викладав в Українському вільному університеті. «Строфіка» відкрила його віршознавчий цикл, продовжений «Фонікою» (1984) і «Нарисом компаративної метрики» (1985).\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнижку випустив Інститут літератури при УВУ, заснований поетом-неокласиком Михайлом Орестом (1901–1963), братом Миколи Зерова. Видання здійснено коштом пожертв, передплат і авторських гонорарів: у слові «Від Інституту» поіменно названо жертводавців з Австралії, Аргентини, Венесуели, Німеччини та США. Обкладинку створив Яків Гніздовський (1915–1985) — літери назви вписано в ритм вертикальних штрихів, що нагадує розмічений вірш. В Україні «Строфіку» перевидали лише 1994 року як підручник для студентів.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62051981885811,"sku":null,"price":3500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/BEA33FDC-4DB6-4C51-B4D5-651ABEDE6BB2.jpg?v=1792268400"},{"product_id":"diuma-oleksandr-kolomba-1948","title":"Дюма Олександр. Коломба: історичний роман. [Б. м.], 1948","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Тепер ювелірна справа — ремесло, тоді вона була мистецтвом.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОлександр Дюма (батько). Коломба: історичний роман з французької.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e[Б. м.: б. в.], 1948. — 96 с. — 15 × 21 см. — (Бібліотечка цікавої літератури). Розмножено з машинопису.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній ілюстрованій обкладинці горизонтального формату: ліворуч надрукована синім сцена двобою на шпагах під готичною аркадою, праворуч ім'я автора, назва й рік. Папір обкладинки й блока пожовклий, краї обкладинки потемнілі, невелика втрата паперу на верхньому краї передньої обкладинки, темна цятка біля корінця. Текст місцями відбився з сусідніх аркушів, трапляються машинописні виправлення й закреслення, на берегах окремих аркушів дрібні надриви без утрати тексту. У центрі задньої обкладинки кругла марка «Ч·И·Р·К» з розеткою, угорі олівцем пізніший напис. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес. Бібліографічна рідкість.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПід назвою «Коломба» тут вийшов не корсиканський роман Проспера Меріме, а «Асканіо» (1843) самого Дюма — роман про флорентійського ювеліра Бенвенуто Челліні при дворі Франциска I. Коломба — донька паризького прево Робера д'Еструвіля, у яку закохується учень Челліні Асканіо; поруч діють король, мадам д'Етамп і сам Челліні з його розповіддю про втечу з римської в'язниці по зв'язаних смугах тканини. Окремий розділ присвячено ювелірам XVI століття і флорентійському Старому мосту, забудованому їхніми крамницями.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОлександр Дюма-батько (1802–1870) написав «Асканіо» разом із Полем Мерісом, спираючись на спогади самого Челліні, і зробив зі справжнього митця Відродження пригодницького героя на кшталт своїх мушкетерів.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання 1948 року не має ні місця, ні видавця: текст передруковано на машинці й розмножено на дешевому папері, як видавали книжки там, де не було друкарні зі шрифтом. На с. 96 стоїть «Наступного випуску чекайте незабаром!» — роман виходив частинами, і цей випуск обривається на заборонному наказі прево. Примірники зафіксовано в бібліотеці Наукового товариства ім. Шевченка в Америці та Історичного товариства Пенсильванії, де видання каталогізоване як «Коломба» Дюма.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62052367565171,"sku":null,"price":5800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0032-5303506414534770096.jpg?v=1791060578"},{"product_id":"kopach-oleksandra-khlopchyk-z-kazky-toronto-1986","title":"Копач Олександра. Хлопчик з казки: оповідання в мініятюрах. Торонто, 1986","description":"\u003cp\u003eКопач Олександра. Хлопчик з казки: оповідання в мініятюрах \/ обкладинка Ніни Мудрик-Мриц; ілюстрації Галини Новаківської.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eТоронто: Об'єднання письменників літератури для дітей і молоді, 1986. — 64 с.: іл. — На обкладинці паралельна англійська назва «The Fairy Tale Boy».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій ілюстрованій обкладинці. Обкладинка чиста, блок міцний. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність як зразок української дитячої літератури в діаспорі.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЗбірка коротких оповідань для дітей, написаних у формі «мініятюр» — на пів сторінки чи сторінку, з виразним виховним і патріотичним звучанням. Барвисті ілюстрації Галини Новаківської йдуть через усю книжку, паралельна англійська назва на обкладинці вказує на адресата: діти, що росли в Канаді вже переважно англомовними.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОлександра Копач (з дому Яворська, 1913, Городенка — 1998, Торонто) — письменниця й літературознавець. Закінчила філософський факультет Ягеллонського університету (1937), де слухала лекції Богдана Лепкого; до Канади прибула 1948 року, здобула докторат зі славістики в Оттавському університеті. Від 1962 видавала в Торонто журнал «Промінь», від 1975 — дійсний член НТШ, у 1976–1998 роках очолювала Комітет українознавства в управі НТШ Канади. Авторка праць «Мовостиль Ольги Кобилянської», «Наталена Королева», «Богатирі стародавньої України».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОб'єднання письменників літератури для дітей і молоді видавало в Торонто книжки, яких в Україні не було: не перекладні й не ідеологічні, а писані для дитини діаспори. Наклади були малі, і збереглося таких видань небагато.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62053885215091,"sku":null,"price":450.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0030-5303506414534770096.jpg?v=1791060539"},{"product_id":"kipling-rediard-u-selyshchi-smerty-nimechchyna-1962","title":"Кіплінґ Редьярд. У селищі смерти. [Німеччина], 1962","description":"\u003cp\u003eКіплінґ Редьярд. У селищі смерти: оповідання \/ переклад з англійської.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e[Німеччина]: Кооперативне видавництво «Заграва», 1962. — 127 с. — 17 × 12 см.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці із зображенням силуету вояка при місяці. Невеликі потертості, потемніння паперу, без утрат тексту. Стан добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність як пам'ятка перекладацької праці української еміграції.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДо збірки увійшли дев'ять оповідань: «У селищі смерти», «Чорна холера», «Баламут», «У місті», «У нього їх 2», «На подвір'ї старости», «Завзяття організатора», «Всі ми троє — одно», «Суд Дунґари». Це рання, індійська проза Кіплінга — короткі, жорсткі історії про англійців і місцевих у колоніальному побуті, де іронія раз у раз обертається на щось значно темніше. На титулі видання заявлено як перший український переклад цих текстів.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eРедьярд Кіплінґ (1865–1936) — англійський прозаїк і поет, народжений у Бомбеї, перший англомовний лауреат Нобелівської премії з літератури (1907). Кооперативне видавництво «Заграва» постало в таборах для переміщених осіб у повоєнній Німеччині й видавало як українську класику, так і перекладну літературу; світова класика українською була для еміграційного читача не розвагою, а способом лишитися в культурі, з якої його вирвали.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62054234292595,"sku":null,"price":3600.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0029-5303506414534770096.jpg?v=1791060539"},{"product_id":"hordynskyi-sviatoslav-poety-zakhodu-niu-york-1961","title":"Гординський Святослав. Поети Заходу: переклади. Нью-Йорк, 1961","description":"\u003cp\u003eГординський Святослав. Поети Заходу: 60 перекладів \/ упорядкував і переклав Святослав Гординський.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНью-Йорк: Літературно-мистецький клюб, 1961. — 135 с. — 20,5 × 14,5 см.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі з червоного полотна із золотим тисненням. Стан дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність як пам'ятка перекладацької школи української еміграції.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eШістдесят поезій від античності до модерну, перекладених однією рукою: Горацій і Овідій, Петрарка й Мікеланджело, Гюго, Бодлер, Валері, Шекспір, По з «Круком», Ґете, Шиллер, Рільке, Словацький, Лободовський із «Похвалою Україні». Кожного автора супроводжує коротка біографічна довідка — книжка задумана не як антологія для фахівця, а як вікно у світову поезію для читача, відрізаного від неї мовою й кордоном.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСвятослав Гординський (1906–1993) — поет, перекладач, графік і мистецтвознавець, один із тих, хто тримав українську культуру на Заході на рівні європейської розмови. Він учився в Берліні й Парижі, у міжвоєнному Львові був співзасновником АНУМ, по війні осів у США. Перекладав із десятка мов, а мистецтвознавчі праці й монументальні розписи українських церков Америки лишив як окрему спадщину. Літературно-мистецький клюб у Нью-Йорку об'єднував письменників і художників еміграції й видавав те, на що не було комерційного розрахунку.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62056857567603,"sku":null,"price":4200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0028-5303506414534770096.jpg?v=1791060538"},{"product_id":"shyfrin-avraam-chetvertyi-vymir-miunkhen-1973","title":"Шифрін Авраам. Четвертий вимір. Мюнхен, 1973","description":"\u003cp\u003eАвраам Шифрін. Четвертий вимір \/ переклад з російської В. Кобрина; обкладинка М. Левицького.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМюнхен: «Сучасність», 1973. — 430 с.: іл., карти. — 21 × 15 см.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій м'якій глянцевій обкладинці роботи Мирона Левицького: червоний рваний силует на чорному тлі, перетятий колючим дротом, унизу монограма художника; корінець червоний. Обкладинка потерта по краях і кутах, задня сторонка тонована, з плямками й дрібними надривами по верхньому краю. Блок міцний, папір із природним пожовтінням, текст чистий, без написів і печаток. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПерша публікація твору — український переклад вийшов раніше за російський оригінал. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУкраїнський «Четвертий вимір» вийшов раніше, ніж сама книжка з'явилася мовою оригіналу: оголошуючи новинку наприкінці 1973 року, «Сучасність» прямо зазначала, що це перша публікація, а російське видання вийде в іншому видавництві. Це документальні спогади про десять років у спецтюрмах і концтаборах СРСР — від арешту біля Устинського мосту й камер на Луб'янці до Озерного табору під Тайшетом і мордовських таборів довкола Потьми: побут в'язнів, рабська праця, масові страйки, спроби втечі, дружба з українськими політв'язнями. У книзі — фотографії в'язнів і мапа мордовських концтаборів.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eАвраам Шифрін (1923–1998) народився в Мінську; його батька заарештували 1937 року. Фронтовик, згодом юрист, він був засуджений за звинуваченням у шпигунстві на користь США та Ізраїлю — до розстрілу, заміненого двадцятьма п'ятьма роками таборів. Звільнений 1963 року, 1970-го виїхав до Ізраїлю, де став одним із провідних знавців радянської пенітенціарної системи. У Канаді й США виступав на захист усіх політв'язнів СРСР, не лише єврейських, зокрема з дводенними свідченнями перед сенатською комісією у Вашингтоні.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПереклад з російської виконав В. Кобрин, обкладинку створив Мирон Левицький (1913–1993) — один із провідних графіків української діаспори. У післямові автор із гіркотою пише, що на Заході не знайшлося видавців, готових видати цей «крик жаху» світовими мовами, і називає серед нових в'язнів Чорновола, Дзюбу і Світличного.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62058103439731,"sku":null,"price":3600.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/IMG_4277.jpg?v=1793269226"},{"product_id":"kubiiovych-volodymyr-western-ukraine-within-1963","title":"Кубійович Володимир. Western Ukraine within Poland, 1920–1939. Чикаго, 1963","description":"\u003cp\u003eVolodymyr Kubijovyč. Western Ukraine within Poland, 1920–1939 (Ethnic Relationships) \/ редактор Микола Шлемкевич; обкладинка Петра Холодного-мол.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eChicago, Ill.: Ukrainian Research and Information Institute, 1963. — 32 с.: мапи, табл. — 23 × 15 см. — Текст англійською мовою.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ м'якій видавничій обкладинці із зображенням мапи Європи та виділеною Україною. Невеликі потертості, папір злегка пожовклий. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання має наукову та історико-культурну цінність.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eАнгломовна студія про етнічні відносини й демографічні процеси на західноукраїнських землях у складі Польщі міжвоєнного двадцятиліття: співвідношення українського, польського та єврейського населення, колонізаційна політика, міграції. Текст опертий на мапи й статистичні таблиці.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВолодимир Кубійович (1900–1985) — географ і демограф, головний редактор «Енциклопедії українознавства». Його картографічні й статистичні праці довго залишалися основним джерелом цифр про етнічний склад українських земель.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eБрошура вийшла в чиказькому Ukrainian Research and Information Institute — одній з діаспорних установ, що готували англомовні довідкові видання про Україну для американського академічного й політичного середовища. Обкладинку оформив Петро Холодний-молодший (1902–1990) — маляр і графік, син Петра Холодного.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62058626875763,"sku":null,"price":4100.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0025-5303506414534770096.jpg?v=1791060538"},{"product_id":"knysh-zynovii-pered-pokhodom-na-skhid-toronto-1959","title":"Книш Зиновій. Перед походом на Схід. Торонто, 1959","description":"\u003cp\u003eКниш Зиновій. Перед походом на Схід: спогади й матеріяли до діяння Організації Українських Націоналістів у 1939–1941 роках.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eТоронто: видавництво «Срібна Сурма», 1959. Праця виходила у двох частинах; частину, обсяг і розмір звірити з примірником. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eНезначні пошкодження обкладинки: невеликі заломи, злегка зношений корінець. Сторінки чисті. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига присвячена тому, як ОУН готувалася до поширення діяльності на східні терени України напередодні й під час війни: від анексії Галичини 1939 року, яка вперше зняла кордон між Заходом і Сходом, до формування похідних груп, які йшли слідом за німецьким наступом 1941 року до Києва, Харкова, Запоріжжя й Донбасу. Книш відтворює підготовку цих груп, їхні маршрути й перші тижні роботи в підрадянських умовах, спираючись на власну участь у проводі ОУН.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЗиновій Книш (1906–1999) — правник, громадсько-політичний діяч і історик, один із перших членів УВО й засновників ОУН 1929 року, близький співробітник Євгена Коновальця, відповідальний за зв'язки з українськими землями в СРСР. Після війни емігрував до Канади, де заснував і фінансував видавництво «Срібна Сурма», через яке видавав власні праці з історії УВО й ОУН.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига вийшла малим накладом власного видавництва автора в Торонто й досі трапляється рідко; в Україні тема похідних груп ОУН активно досліджується тільки з часів відкриття архівів, тому спогади Книша лишаються одним із ранніх свідчень учасника подій.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62107398111603,"sku":null,"price":3500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0021-5303506414534770096.jpg?v=1791060499"},{"product_id":"fedenko-panas-amor-patriae-miunkhen-1962","title":"Феденко Панас. Amor Patriae: історична повість. Мюнхен, 1962","description":"\u003cp\u003eФеденко Панас. Amor Patriae (Любов до Батьківщини): історична повість.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМюнхен: Дніпрова хвиля, 1962. — 254 с. — 20,5 × 14 см.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ м'якій видавничій обкладинці зі стриманим типографським оформленням. Незначні сліди часу. Печатки бібліотек, серед них штамп Української бібліотеки імені Симона Петлюри в Парижі. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність; паризький бібліотечний штамп становить окремий провенансний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПовість переносить читача в XVII століття — до Хмельниччини і того, що прийшло по ній. Через постаті Кривецького, Хмельницького й запорозьких ватажків автор веде розмову про Руїну: про те, як швидко здобута свобода розсипається на партії й порахунки. Для еміграційного читача 1962 року ця паралель була прозорою і не потребувала пояснень.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПанас Феденко (1893–1981) — історик, письменник і політичний діяч, член Центральної Ради, згодом професор Українського вільного університету в Мюнхені. Видавництво «Дніпрова хвиля» було одним із найпомітніших мюнхенських осередків української книжки повоєнної доби. Українська бібліотека імені Симона Петлюри в Парижі, чий штамп стоїть на цьому примірнику, — найстаріша українська книгозбірня Західної Європи, заснована 1929 року; її фонди пограбували нацисти 1941-го, і бібліотеку збирали заново вже по війні.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62107622343027,"sku":null,"price":600.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0020-5303506414534770096.jpg?v=1791060498"},{"product_id":"stakhovskyi-lev-z-venesuelskoho-shchodennyka-1953","title":"Стаховський Лев. З венесуельського щоденника. Буенос-Айрес, 1953","description":"\u003cp\u003eСтаховський Лев. З венесуельського щоденника \/ обкладинка Бориса Крюкова.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eБуенос-Айрес: Видавництво Миколи Денисюка, 1953. Обсяг і розмір звірити з примірником. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці роботи Бориса Крюкова. Чисті сторінки, легкі сліди користування на обкладинці. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність як свідчення української еміграції в Південній Америці.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЩоденникові нотатки про Венесуелу початку 1950-х: краєвиди, побут, звичаї місцевих людей, спостереження за політичною ситуацією — і за собою в ній. Це той рідкісний жанр еміграційної літератури, де автор пише не про втрачений дім, а про місце, куди його закинуло, і намагається його зрозуміти.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПісля Другої світової війни Венесуела приймала переміщених осіб із Європи, і туди виїхало кілька тисяч українців із таборів Німеччини й Австрії. Книжку видав у Буенос-Айресі Микола Денисюк — найбільший український видавець Південної Америки, чиї книжки й журнал «Овид» розходилися по всьому континенту. Обкладинку виконав Борис Крюков (1895–1967) — графік і книжковий ілюстратор, який після війни осів в Аргентині й оформив десятки українських видань.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62107659403635,"sku":null,"price":850.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0019-5303506414534770096.jpg?v=1791060498"},{"product_id":"liubomyrskyi-stepan-zhorstoki-svitanky-vinnipeg-1947","title":"Любомирський Степан. Жорстокі світанки: роман у двох частинах. Вінніпеґ, 1947","description":"\u003cp\u003eЛюбомирський Степан. Жорстокі світанки: роман у двох частинах.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВінніпеґ: «Новий Шлях», 1947. — 235 с. — 20,5 × 14,5 см. Наклад 5000 прим.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій кольоровій обкладинці. Незначні потертості, сліди користування, поодинокі плями. Штемпелі бібліотеки читальні «Просвіти» у Вінніпезі. Стан добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність як пам'ятка української еміграційної прози перших повоєнних років.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eРоман написано 1946 року в Ріміні — в італійському таборі, де тримали полонених вояків дивізії «Галичина», — і надруковано вже в Канаді. Автор пише про долю українців у Другій світовій війні зсередини досвіду: втрати, вибір без вибору, надія, яка тримається на впертості. Для книжки, що вийшла за рік після написання, це рідкісний випадок, коли між подією і текстом майже немає відстані.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e«Новий Шлях» — вінніпезький тижневик і видавництво, один із головних осередків українського друку в Канаді; наклад у 5000 примірників для еміграційної книжки того часу був великий і свідчить, що видання розраховували на широку громаду. Бібліотечні штемпелі читальні «Просвіти» показують, що цей примірник свій шлях до читача пройшов саме так, як задумували: через громадську книгозбірню.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62107671593331,"sku":null,"price":3500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0018-5303506414534770096.jpg?v=1791060498"},{"product_id":"hryshchenko-oleksa-ukraina-moikh-blakytnykh-dniv-1958","title":"Грищенко Олекса. Україна моїх блакитних днів. Мюнхен, 1958","description":"\u003cp\u003eОлекса Грищенко. Україна моїх блакитних днів: спогади = L'Ukraine de mes jours bleus = Die Ukraine — das Märchenland meiner Jugend.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМюнхен: Українське видавництво «Дніпрова Хвиля», 1958. — 255 с.: іл. — 21 × 14,5 × 1,7 см.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній м'якій видавничій обкладинці. Легкі потертості країв обкладинки й корінця, природне пожовтіння паперу; блок рівний і міцний, без утрат, без написів і печаток. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання автора. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСпогади маляра про дитинство і юність на Чернігівщині — Кролевець, Конотоп, сільські ярмарки й церковні свята, Україна кінця XIX — початку XX століття, побачена оком колориста. Грищенко пише не історію, а колір: світло, етнографічну деталь, обриси хат і людей. Писав він це у Франції, майже через сорок років після того, як 1919 року виїхав на еміграцію і більше ніколи не побачив України.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОлекса Грищенко (1883–1977) — маляр, мистецтвознавець і мемуарист, уродженець Кролевця, помер у Вансі на півдні Франції. Навчався в Київському й Московському університетах, малярство студіював у Сергія Світославського в Києві та Костянтина Юона в Москві. У 1910-х роках створив власний напрям, що поєднував засади кубізму з формальною мовою ікони, 1918 року викладав у Державних вільних художніх майстернях у Москві. 1919-го через Крим дістався Царгорода, де за два роки написав сотні акварелей; 1921-го переїхав до Франції, і того ж року дванадцять його царгородських робіт виставили на Осінньому салоні в Парижі поряд із працями Фернана Леже.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижка вийшла спершу французькою — «L'Ukraine de mes jours bleus» (Париж, 1957); мюнхенське видання 1958 року — українське, тому на додатковому титулі подано французьку й німецьку назви. Воно відкрило українськомовний мемуарний цикл Грищенка: далі вийшли «Мої роки в Царгороді» (Мюнхен, 1961), «Зустрічі й розмови з французькими мистцями» (Нью-Йорк, 1962) і «Роки бурі й натиску» (Нью-Йорк, 1967). Видавець — мюнхенська «Дніпрова Хвиля» Олекси Вінтоняка, заснована 1953 року; до 1975-го вона випустила шістдесят п'ять назв, переважно історичні праці й мемуари, розраховані на невеликий еміграційний наклад.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62109457088883,"sku":null,"price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0016-5303506414534770096.jpg?v=1791060498"},{"product_id":"levchenko-semen-za-voliu-i-derzhavu-london-1966","title":"Левченко Семен. За волю і державу. Лондон, 1966","description":"\u003cp\u003eЛевченко Семен. За волю і державу: повість із визвольних змагань \/ вступна стаття Миколи Вереся; ілюстрації Роберта Лісовського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛондон: Ukrainian Publishers Ltd., 1966. — 494 с.: іл. — 22 × 15 см. — Видано накладом автора й його дружини. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній зеленій видавничій обкладинці з графічною ілюстрацією. Плями на окремих аркушах, природне пожовтіння паперу; блок міцний, текст повний. На титульному аркуші бібліотечні печатки, установу не встановлено. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЧотиричастинна повість про 1918—1920 роки: похід на Москву, бої з більшовицькими військами, втрати й подвиги українського війська. Кожна частина відкривається епіграфом з української пісні. Паралельний англомовний титул — «For Freedom and Sovereignty».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСемен Левченко — майор Української армії, безпосередній учасник описаних подій, тож повість тримається на власній пам'яті, а не на архівах. Вступну статтю написав Микола Вересь. Ілюстрації виконав Роберт Лісовський (1893—1982) — графік, учень Георгія Нарбута, автор оформлення десятків діаспорних видань і знака «Тризуб».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижка вийшла в Лондоні до 50-річчя визвольних змагань 1917—1921 років, власним коштом автора й його дружини. Такі видання накладом автора майже не потрапляли в книгарняну мережу й розходилися серед ветеранських громад, тому в обігу трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62109476323699,"sku":null,"price":2500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0015-5303506414534770096.jpg?v=1791060498"},{"product_id":"zahachevskyi-evstakhii-beliariia-rimini-anhliia-1968","title":"Загачевський Евстахій. Белярія — Ріміні — Англія: репортаж-спогад. Чикаго; Мюнхен, 1968","description":"\u003cp\u003eЗагачевський Евстахій. Белярія — Ріміні — Англія: репортаж-спогад. — (Листки Червоної Калини).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЧикаго; Мюнхен: Братство колишніх вояків 1-ї УД УНА, 1968. — 317 с.: іл. — 22 × 15 см. — Друкарня «Цицеро», Мюнхен. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній обкладинці з графічним оформленням Любомира Рихтицького. Потертості й забруднення обкладинки, природне пожовтіння паперу; блок міцний, текст повний, без написів і печаток. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eРепортаж-спогад про життя вояків дивізії «Галичина» в полонених таборах Белярії та Ріміні в Італії, а згодом в Англії. У центрі — не бойовий шлях, а те, що почалося після нього: хор, бібліотека, студентські курси, спортивні змагання, самодіяльний театр. Люди без держави й документів відбудовували структури громадського життя з нуля, за дротом. Наприкінці подано списки й фотознімки учасників, а також перелік похованих у таборах.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЕвстахій Загачевський — сам вояк 1-ї Української дивізії, учасник описаних подій; його книжка належить до того рідкісного різновиду ветеранських мемуарів, де замість реляцій про бої записано побут.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання вийшло в серії «Листки Червоної Калини» накладом Братства колишніх вояків 1-ї Української дивізії УНА — ветеранської організації, що систематично фіксувала власну історію. Графічне оформлення належить Любомирові Рихтицькому, друк виконано в кооперативній друкарні «Цицеро» в Мюнхені, одній із типових друкарень повоєнної еміграції. Такі ветеранські видання друкувалися для власної громади й поза нею розходилися мало.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62109489955187,"sku":null,"price":4600.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0014-5303506414534770096.jpg?v=1791060497"},{"product_id":"koshelivets-ivan-mykola-skrypnyk-miunkhen-1972","title":"Кошелівець Іван. Микола Скрипник. Мюнхен, 1972","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Мою голову покажеш народові: вона варта цього». Дантон, кладучи голову під ніж гільйотини.\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eІван Кошелівець. Микола Скрипник \/ обкладинка Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМюнхен: видавництво «Сучасність», 1972. — 343, [4] с.: іл. — 17 × 12 см. Друк: Logos GmbH, Мюнхен.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці зі щільного білого паперу — рукописний шрифт Якова Гніздовського синім і червоним. Горішній край обкладинки підклеєно скотчем, у нижньому лівому куті бурі плями; на першому чистому аркуші й титулі — розлив вологи у верхній частині сторінки. На звороті першого аркуша наклеєно екслібрис «Вол. Гординського» зі стилізованим міським краєвидом і гербовим картушем. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання автора. Книга має наукову та історико-культурну цінність.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eОдна з перших ґрунтовних політичних біографій Миколи Скрипника, написана без «ортодоксально-ленінського» ореолу, крізь який про нього майже не згадували в СРСР. Передне слово відкриває епіграф із Сімони Вейль про небезпеку заперечення минулого й прямо апелює до тогочасної полеміки навколо книжки Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?». Виклад веде від грудня 1917 року, коли Скрипник за особистим дорученням Леніна вирушив до Харкова, крізь роки в ЧК і Наркомюсті, розбудову політики українізації та власну теорію національного питання — до розриву зі Сталіним і самогубства 1933 року після звинувачення у «націонал-ухилі»: цей злам автор називає «гріхопадінням націонал-утопіста». У додатках — автобіографія самого Скрипника, постанова колегії Наркомосу, розлога бібліографія та покажчик імен; на вклейці — портрет Скрипника роботи Анатоля Петрицького (1930–31).\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eІван Кошелівець (1907, с. Велика Кошелівка на Чернігівщині — 1999, Мюнхен) — літературознавець і критик, дійсний член НТШ та УВАН, почесний доктор Українського вільного університету в Мюнхені. Закінчив Ніжинський інститут народної освіти (1930), з 1947 року — серед повоєнних біженців у Мюнхені; головний редактор «Української літературної газети» (1955–1960) і журналу «Сучасність» (1961–1966, 1976–1977, 1983–1984).\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнижку випустила мюнхенська «Сучасність» — головне видавництво української еміграції; за оголошенням самого видавництва вона мала 344 сторінки друку. Обкладинку оформив Яків Гніздовський (1915–1985); сам Микола Скрипник (1872–1933) з 1927 року очолював Наркомос УСРР, а 1933-го, вже заступником голови Раднаркому, наклав на себе руки після звинувачення в «націонал-ухилі». 1974 року Кошелівець підготував до цієї студії пару — збірку «Скрипник Микола. Статті й промови з національного питання» з ключовими текстами самого Скрипника. Наклеєний екслібрис засвідчує, що цей примірник пройшов через приватну книгозбірню.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62109645111667,"sku":null,"price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0012-5303506414534770096.jpg?v=1791060497"},{"product_id":"lesych-vadym-kamiani-luny-niu-york-1964","title":"Лесич Вадим. Кам'яні луни: поезії 1960–1964. Нью-Йорк, 1964","description":"\u003cp\u003eВадим Лесич. Кам'яні луни = The Stone Echoes: поезії 1960–1964 \/ обкладинка Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНю Йорк: видання Організації Чотирьох Свобід України, 1964. — Паралельний англійський титул.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці: щільна чорно-біла штрихова композиція Гніздовського на всі три сторонки, назва й ім'я автора вибілені просто в рисунку, на корінці назва вертикально. Легке пожовтіння паперу по краях, дрібні потертості обкладинки, незначні заломи кутів. Блок міцний, сторінки чисті. Перед титулом світлина автора з факсиміле його підпису. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність, а видавнича обкладинка становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПізня збірка поета, що зібрала вірші п'яти років. «Кам'яні луни» — це місто як матеріал: нью-йоркський камінь, відлуння між стінами, відчуження людини, яка приїхала сюди дорослою. Лесич тримався осторонь угруповань, писав повільно й друкував рідко, тож кожна його збірка виходила з великою перервою.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВадим Лесич (1909–1982), справжнє прізвище Кіршак, — поет і мистецький критик, учасник літературного життя міжвоєнного Львова, від кінця 1940-х у США. Того ж часу він працював над монографією про Никифора з Криниці, що вийшла 1971 року, — обидві книжки належать до одного періоду.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОбкладинку зробив Яків Гніздовський (1915–1985), графік, чиї дереворити ввійшли до збірок Метрополітен-музею й Бібліотеки Конгресу: тут він відмовився від зображення взагалі й побудував обкладинку на самому штриху, з якого проступають літери. Видання здійснила Організація Оборони Чотирьох Свобід України, що зазвичай друкувала історичну публіцистику, а не поезію.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62109743546739,"sku":null,"price":2250.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0011-5303506414534770096.jpg?v=1791060458"},{"product_id":"knysh-zynovii-vlasnym-ruslom-toronto-1966","title":"Книш Зиновій. Власним руслом. Торонто, 1966","description":"\u003cp\u003eКниш Зиновій. Власним руслом: внесок до історії УВО.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eТоронто: видавництво «Срібна Сурма», 1966.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці. Обкладинка злегка зношена, блок чистий. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЗбірник статей і документів про діяльність Української Військової Організації від осені 1922 до літа 1924 року — періоду, коли УВО шукала власний політичний курс і організаційну форму між бойовим підпіллям часів війни й майбутньою ОУН 1929 року. Книш публікує документи й власні коментарі, що відтворюють політичні й військові стратегії керівництва організації того часу.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЗиновій Книш (1906–1999) — правник, громадсько-політичний діяч і історик, один із перших членів УВО й засновників ОУН. Після війни заснував і фінансував у Торонто видавництво «Срібна Сурма», через яке видавав власні дослідження з історії УВО й ОУН, багато з яких спиралися на архівні матеріали та особисту пам'ять.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Власним руслом» — одна з низки книг Книша про УВО, що разом складають найдетальнішу документовану історію організації.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62109812359539,"sku":null,"price":3200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0010-5303506414534770096.jpg?v=1791060458"},{"product_id":"nezabudko-pavlo-u-kryvomu-dzerkali-buenos-aires-1973","title":"Незабудько Павло. У кривому дзеркалі: гуморески, фейлетони, сатири. Буенос-Айрес, 1973","description":"\u003cp\u003eНезабудько Павло. У кривому дзеркалі: гуморески, фейлетони, сатири \/ передмова А. Галая; обкладинка й рисунки Володимира Каплуна.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eБуенос-Айрес: Видавництво Юліяна Середяка, 1973. — 176 с.: іл. Наклад 1000 прим.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ м'якій видавничій кольоровій обкладинці із сатиричною ілюстрацією: людина дивиться у дзеркало, а звідти визирає мавпа. Незначні сліди часу, легке потертя. Стан дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність як пам'ятка українського літературного життя в Аргентині.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЗбірка гуморесок і фейлетонів: «Газетне меню», «Трагедія на весело», «Буря в склянці води», «Московська рація», «Ненчий Ґонта», «Хамелеон», «Моя Ліза», «По чім найновше павиче пір'я» та інші. На початку — портрет автора з факсиміле підпису. Титульні аркуші подано трьома мовами, з іспанським та англійським варіантами назви (In the Distorting Mirror), — знак того, що книжку бачили і як частину аргентинського культурного краєвиду.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПавло Незабудько — псевдонім, під яким автор друкувався в українській періодиці Аргентини. Юліян Середяк був одним із найдіяльніших українських видавців Буенос-Айреса: його книжки тримали літературне життя громади, яка після війни поповнилася кількома тисячами переміщених осіб. Тисячний наклад розходився по осередках Південної Америки, тому в європейських і північноамериканських зібраннях такі видання трапляються рідко.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62109990912371,"sku":null,"price":750.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0007-5303506414534770096.jpg?v=1791060457"},{"product_id":"osmachka-teodosii-plan-do-dvoru-kanada-1951","title":"Осьмачка Теодосій. План до двору: повість. [Канада], 1951","description":"\u003cp\u003eОсьмачка Теодосій. План до двору: повість.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e[Канада]: Видання Українського Легіону, 1951. — 184 с. — 22 × 15 см.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ обкладинці з орнаментальною рамкою в дусі народного декору. Сліди часу на палітурці, блок цілісний. Штамп бібліотеки Montreal Ukrainian Library. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПовість про українське село доби колективізації й Голодомору: розкуркулення, переслідування й насильницьке переселення селян. Написана 1950 року, наступного вийшла друком у Канаді. У передмові автор згадує Володимира Винниченка й пояснює задум твору.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eТеодосій Осьмачка (1895–1962) — поет і прозаїк, один із найсамобутніших голосів українського письменства XX століття. У 1930-ті він пережив репресії, арешти й психіатричні лікарні, по війні опинився на еміграції в Німеччині, а потім у США. Проза Осьмачки — «Старший боярин», «План до двору», «Ротонда душогубців» — належить до найжорсткіших свідчень про радянський терор, написаних людиною, яка його зазнала особисто.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЕміграційні видання Осьмачки виходили малими накладами коштом громадських організацій і сьогодні трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62110040162675,"sku":null,"price":2100.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0006-5303506414534770096.jpg?v=1791060457"},{"product_id":"nahaievskyi-isydor-batky-i-dity-filadelfiia-1952","title":"Нагаєвський Ісидор. Батьки і діти: світла й тіні модерного виховання. Філадельфія, 1952","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«І не прохайте мене повернути до дому, бо я не вернуся ніколи до такого дому, як наш був».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eо. І. Нагаєвський. Батьки і діти (світла й тіні модерного виховання).\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eФиладелфія: Видавництво «Америка», 1952. — 118 с. — З друкарні Видавництва «Америка». На звороті титулу церковний дозвіл до друку: ч. 1468-51, Филаделфія, 30 липня 1951 року, за підписом єпископа Константина; цензор — о. д-р Василь Макух.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з вохристого паперу, на передній сторінці — лінорит темно-синьою фарбою: профілі чоловіка й жінки в сорочках з хрестиком, сонце з-за грозової хмари з блискавкою, батько з донькою на звивистій дорозі; внизу праворуч монограма художника. Передня сторінка з легким потемнінням по краях і дрібною плямкою біля лівого краю. Задня сторінка нерівномірно тонована, у верхній частині пляма з брунатним слідом, на верхньому краю біля корінця невеликий надрив; олівцем у лівому верхньому куті «450». Папір блока з природним пожовтінням, на кількох сторінках поодинокі сірі плямки, верхній зовнішній кут блока злегка загнутий; утрат немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПерше видання. Прижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнижка відкривається листом юнака з виховно-поправчої установи: він просить батьків підписати дозвіл піти добровольцем до війська і клянеться ніколи не вертатися додому. Від цього листа о. Нагаєвський веде розмову про «модерну родину» й виховання дітей у повоєнній еміграції. Перша частина — про родину як Божу установу, приготування до подружжя, причини нещасть у родині, розводи й сепарації; друга — про католицький світогляд у вихованні, дисципліну, нагороди й кари, розваги й спорт, темпераменти, небезпеки юнацького віку, а завершує її розділ «Вчім дітей любити батьківщину». Автор спирається на енцикліки Пія XI про виховання молоді та про християнське подружжя, пастирське послання єпископа Константина Богачевського 1951 року і близько трьох десятків американських, німецьких та італійських праць з педагогіки й психології.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eІсидор Нагаєвський (1908–1989) — греко-католицький священик і історик, дійсний член НТШ. 1939 року — в'язень польського табору в Березі Картузькій, у 1943–1945 роках — капелан дивізії «Галичина», 1947-го емігрував до США, де служив у парафіях Пенсильванії, Нью-Джерсі, Флориди й Огайо. «Батьки і діти» вийшли ще до його наукової кар'єри: 1953 року він здобув докторат в Українському вільному університеті в Мюнхені, згодом викладав там церковну історію, а з 1963-го — історію в Українському католицькому університеті в Римі; автор праць про кирило-мефодіївське християнство в Русі-Україні, історію римських пап та історію Української держави 1917–1923 років.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнижка вийшла у філадельфійському видавництві «Америка» з церковним дозволом єпископа Константина Богачевського; цензором був о. д-р Василь Макух (1916–1993), тоді душпастир філадельфійського собору Непорочного Зачаття, згодом багатолітній ректор Української католицької семінарії св. Йосафата у Вашингтоні. Пізніше книжку перевидали у Львові 1995 року.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62110072439155,"sku":null,"price":450.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/IMG_4717.jpg?v=1793311967"},{"product_id":"liubomyrskyi-stepan-pid-molotom-viiny-miunkhen-1956","title":"Любомирський Степан. Під молотом війни: у 4 частинах. Мюнхен, 1955–1956","description":"\u003cp\u003eЛюбомирський Степан. Під молотом війни: роман-епопея у 4 частинах \/ обкладинки Северина Борачка.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМюнхен: Дніпрова Хвиля, 1955–1956. — 4 ч. — 8°.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЧ. 1. Гад відходить (1955); ч. 2. Ще одна ніч (1956); ч. 3. Полум'яні душі (1956); ч. 4. Кривавий вир (1956).\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальних кольорових обкладинках. Потертості корінців, сліди часу, власницькі написи олівцем і чорнилом. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПовний комплект із чотирьох частин — рідкість; видання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eРоман-епопея про долі українців у вирі Другої світової війни: автор поєднує реалістичні сцени фронтових катастроф і спустошення із символікою духовного спротиву. Чотири частини виходили окремими книжками протягом двох років, тому комплектні примірники трапляються рідко.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Дніпрова Хвиля» — мюнхенське видавництво, що в 1950–1960-ті друкувало українську прозу й мемуаристику еміграції, коли Мюнхен був головним культурним осередком повоєнної української діаспори.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОбкладинки виконав Северин Борачок — графік і маляр, що оформив чимало українських видань того часу.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62110200889715,"sku":null,"price":6000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0004-5303506414534770096.jpg?v=1791060457"},{"product_id":"vilshenko-yakiv-shvets-kopytko-i-kachur-kvak-1952","title":"Вільшенко Яків. Швець Копитко і Качур Квак. Нью-Йорк, 1952","description":"\u003cp\u003eВільшенко Я. Швець Копитко і Качур Квак: казка про шевчика Копитка та про качурика Квака \/ образки А. Манастирського.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eНью-Йорк: Українська книгарня «Говерля», 1952. — 32 с.: іл. — 15 × 11,5 см. — (Діточа бібліотека; кн. 1).\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці. Незначні потертості й плями, заклеєні кутики обкладинки. На титульному аркуші напис червоним чорнилом «Ю. Б.» та інші помітки. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність як зразок української дитячої книжки еміграційного видання.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПоетична казка про пригоди шевчика Копитка та качурика Квака, писана в гумористичному ключі й близька до народної оповідної традиції. Цим титулом відкрилася серія «Діточа бібліотека».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eІлюстрації належать Антонові Манастирському (1878–1969) — львівському маляреві й графікові, що багато працював для дитячої книжки ще в міжвоєнній Галичині; еміграційні видавці часто перевидавали довоєнні тексти й малюнки, бо нової дитячої літератури бракувало.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнигарня «Говерля» в Нью-Йорку була одним із головних осередків української книжки в США й сама видавала книжки для дітей переміщених родин, які щойно осідали за океаном.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62142924980595,"sku":null,"price":1200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0002-5303506414534770096.jpg?v=1791060456"},{"product_id":"chaplenko-vasyl-zoik-ta-inshi-opovidannia-buenos-1957","title":"Чапленко Василь. Зойк та інші оповідання. Буенос-Айрес, 1957","description":"\u003cp\u003eЧапленко Василь. Зойк та інші оповідання \/ обкладинка Святослава Гординського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eБуенос-Айрес: «Перемога», 1957. — 168 с. — 19,2 × 13,8 см. — Наклад 1000 прим.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці. Потертості країв і корінця, природне пожовтіння паперу; блок міцний, текст повний, без написів і печаток. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВісімнадцять оповідань, зібраних у три розділи — «Болюче», «Трохи сміху», «Сентиментальне»: «Хлоп'ячі дні», «Зойк», «Стара вчителька», «Бибикові штани», «Мавка», «Горде кохання» та інші. Такий поділ сам собою є авторською заявою: Чапленко не тримається одного регістру й дозволяє собі в одній книжці і драму, і насмішку, і відверту сентиментальність.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВасиль Чапленко (1900—1990) — прозаїк, мовознавець і літературознавець, родом із Катеринославщини; від 1943 року на еміграції в Німеччині, згодом у США, автор праць з історії української літературної мови.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОбкладинку виконав Святослав Гординський (1906—1993) — поет, перекладач і графік, чиї оформлення тримали еміграційну книжку на європейському рівні. Видавництво «Перемога» в Буенос-Айресі обслуговувало українську громаду Аргентини, яка після війни поповнилася кількома тисячами переміщених осіб. Наклад у тисячу примірників, поділений між кількома континентами, майже не лишив книжки в обігу.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62142925701491,"sku":null,"price":850.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0051-7845788404743885165.jpg?v=1791060632"},{"product_id":"malaniuk-yevhen-persten-i-posokh-miunkhen-1972","title":"Маланюк Євген. Перстень і посох: епілоги. Мюнхен, 1972","description":"\u003cp\u003eЕвген Маланюк. Перстень і посох: епілоги \/ обкладинка і портрет роботи мистця Любослава Гуцалюка.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМюнхен: «Сучасність», 1972. — 76 с.: портр. — 20,5 × 14,3 см. — Паралельний титул англійською: The Ring and the Staff: Epilogues. — Друк «Logos» G.m.b.H., Мюнхен.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці роботи Любослава Гуцалюка: ім'я автора й назва складені великими літерами в сітці червоних і синіх клітин, уздовж правого краю — підзаголовок «епілоги». На звороті авантитулу — графічний портрет поета роботи Гуцалюка з підписом мистця. Обкладинка й блок без пошкоджень. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПосмертне видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Перстень і посох» — остання поетична збірка Євгена Маланюка, що вийшла вже по смерті поета. До неї ввійшли вірші 1960-х років — від «Мазепії» до «Листопада 1965»; окремий розділ «Парастас» складають поминальні й елегійні тексти, серед них звернення до Миколи Зерова. Епіграфом до книжки поставлено рядки з кондака на Собор Пресвятої Богородиці.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЄвген Маланюк (1897–1968) — поет, есеїст і культуролог, старшина армії УНР, один із провідних поетів «празької школи», автор збірок «Земна Мадонна» та «Серпень» і есею «Малоросійство». Від 1949 року жив у США, де й помер.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання здійснила мюнхенська «Сучасність» — головне видавництво української літератури на Заході в 1960–1980-х роках. Обкладинку й портрет поета виконав Любослав Гуцалюк (1923–2003), український мистець, який працював у Парижі та Нью-Йорку.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62277619220851,"sku":null,"price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/12BC3ABC-495C-45C6-B975-B5CD1F53EA7B-removebg-preview.png?v=1771791693"},{"product_id":"brody-miunkhen-1951","title":"Броди: збірник статтей і нарисів. Мюнхен, 1951","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Нехай листки цієї книги заступлять Вам, Товариші зброї, шматки прапора, якого ми ніколи не мали.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eБроди: збірник статтей і нарисів \/ за редакцією Олега Лисяка; літературний редактор Іван Кошелівець; мистецьке оформлення Мирона Левицького; картографічні роботи Юліяна Волянюка.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМюнхен: видання Братства кол. вояків Першої УД УНА, 1951. — 164 с.: іл., [1] складаний арк. кольорової мапи. — 20,8 × 15,2 см. — Друковано в друкарні Апостольської Візитатури, Мюнхен.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці з цупкого паперу кольору вохри: на передній сторонці назва великим чорним ґротеском, на задній — гравійована марка з галицьким левом у вінку. Заломи й надрив у верхньому та нижньому правому кутах передньої сторонки, дрібна виїмка паперу на нижньому краї задньої сторонки, легкі забруднення. Папір рівномірно пожовклий, обтріпані краї окремих аркушів у другій половині блока; блок міцний. Складана кольорова мапа боїв 1-ої Української Дивізії в мірилі 1:300 000 збереглася повністю, з поодинокими плямками на берегах. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЦе перша книжка про бій під Бродами, складена самими його учасниками через шість років після подій. Відкриває збірник нарис редактора «Битва без легенди», далі — аналітичні статті Любомира Ортинського, Михайла Хроновята й о. Івана Гриньоха про Дивізію та українське підпілля, два тексти начальника штабу дивізії В. Д. Гайке — «Бій під Бродами» і «У кітлі», студія Романа Долинського «Українська Дивізія та УПА під Бродами», уривки зі щоденника Дмитра Феркуняка й окопні спогади Фелікса Кордуби, Михайла Длябоги, Степана Гуляка, Порфирія Силенка, Івана Полюляха. Текст супроводжують схеми фронту, дереворитні заставки й велика складана мапа бродівського котла.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eОлег Лисяк (1912–1998) — письменник, журналіст і редактор, під час війни військовий звітодавець 1-ої Української Дивізії, згодом співробітник «Української трибуни», «Українського самостійника», «Америки», «Свободи» й «Гомону України». Мистецьке оформлення — Мирона Левицького (1913–1993), графіка, який пізніше оформив усі прижиттєві томи «Літопису УПА».\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЗбірник видало Братство кол. вояків 1 УД УНА, засноване 1950 року на з'їзді в Мюнхені-Фраймані; це була його перша книжкова публікація, надрукована в друкарні Апостольської Візитатури для українців у Німеччині. Текст Гайке тут — фрагмент його рукопису «Sie wollten Freiheit», написаного 1947 року в англійському таборі інтернованих; окремою книжкою праця вийшла аж 1970-го. В Україні збірник став доступним лише 2003 року, коли його перевидали в Дрогобичі й Львові.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62279478182259,"sku":null,"price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/94C35C8D-5DDA-4AFF-B1CD-1B41F559AE66.jpg?v=1791225024"},{"product_id":"haike-volf-ditrikh-ukrainska-dyviziia-halychyna-1970","title":"Гайке Вольф-Дітріх. Українська дивізія «Галичина». Торонто [та ін.], 1970","description":"\u003cp\u003eГайке Вольф-Дітріх. Українська дивізія «Галичина»: історія формування і бойових дій у 1943—45 роках \/ з передмовою Володимира Кубійовича. — (Записки Наукового товариства ім. Шевченка; т. 188. Праці Історично-філософічної секції).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eТоронто; Париж; Мюнхен: Накладом Братства кол. вояків 1-ої Української дивізії УНА, 1970. — 278 с., [13] арк. іл.: іл. — 23 × 15,6 × 2,4 см.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ коленкоровій оправі з орнаментально-шрифтовим тисненням золотом на корінці та передній кришці. Потертості й забруднення оправи, невеликий надрив угорі корінця; у тексті поодинокі позначки кульковою ручкою; блок міцний, аркуші повні. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання автора. Книга має наукову та історико-культурну цінність.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНайдокладніший опис історії дивізії «Галичина», написаний людиною, яка бачила її зсередини й не з українського боку. Вольф-Дітріх Гайке (1913—1994) — німецький офіцер, майор, начальник штабу дивізії; свій звіт він склав невдовзі по війні, а українською він вийшов аж 1970 року. Від формування навесні 1943-го, через розгром під Бродами в липні 1944-го, до перетворення на 1-шу Українську дивізію Української національної армії й капітуляції.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЦінність книжки саме в погляді ззовні: Гайке пише про те, як українські старшини й вояки поводилися в німецькій військовій машині, де тертя виникало через мову, віру й політику, і чому Броди стали катастрофою. Він не апологет і не прокурор — він штабіст, який фіксує.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПередмову написав Володимир Кубійович (1900—1985) — географ і голова Українського центрального комітету, безпосередньо причетний до створення дивізії. Видання вийшло як 188-й том «Записок Наукового товариства ім. Шевченка» накладом ветеранського Братства, тобто коштом самих учасників подій; поза ветеранськими громадами такі книжки розходилися мало.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62289366942067,"sku":null,"price":16000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0049-7845788404743885165.jpg?v=1791060631"},{"product_id":"samchuk-ulas-volyn-t-1-3-toronto-1965-1969","title":"Самчук Улас. Волинь: роман у трьох частинах. Т. I–III. Торонто, 1965–1969","description":"\u003cp\u003eУлас Самчук. Волинь: роман у трьох частинах. Ч. I: Куди тече та річка; ч. II: Війна і революція; ч. III: Батько і син. Трете видання.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eТоронто, 1965–1969. — Т. I–III. — Т. III: 395 с.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничих оправах із зеленого полотна: на передніх палітурках і на корінцях ім'я автора, назва та позначення тому витиснено кремовою фарбою стилізованим уставним шрифтом; задні палітурки без оформлення. Брунатні плями по корінцях усіх трьох томів, велика пляма в нижньому лівому куті передньої палітурки тому I, поодинокі цятки на інших палітурках; полотно протерте на кутах, надтріпані верхні краї корінців. Папір кремовий, чистий, без пожовтіння; блоки міцні, без написів і печаток. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання — остання редакція, переглянута й частково виправлена автором. Комплект має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eТрилогія веде родину Довбенків від дитинства Володька в довоєнному волинському селі до кінця 1920-х: перша частина «Куди тече та річка» — світ хлопця, землі й господарства, друга «Війна і революція» — Перша світова, розпад імперії та визвольні змагання, третя «Батько і син» — розходження двох поколінь. Роман закінчується не подією, а образом: Матвій іде за плугом угору схилом і поволі зникає за обрієм, «зісталось просторе, випнуте взгір'ям поле». Під останнім рядком авторська дата — 1935–37.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУлас Самчук (1905, Дермань на Волині — 1987, Торонто) — прозаїк, журналіст і публіцист. «Волинь» писав у Празі, поза межами землі своєї мови; у роки війни редагував рівненську газету «Волинь», по війні очолив Мистецький український рух, а від 1948 року жив у Канаді. У примітці до цього видання зазначено, що автор мешкає в Торонті разом із дружиною Тетяною.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПерше видання трилогії вийшло у Львові в 1932–1937 роках; усі дальші — поза Україною, у тому числі кількома чужими мовами. Торонтське видання 1965–1969 років — трете, здійснене окремим комітетом, головну ділову роботу в якому провів Іван Драгомирецький; видавці зазначають, що текст перевірив і частково виправив сам автор, тож саме він тут поданий в останній авторській редакції. В УРСР «Волинь» не перевидавалася; повні комплекти всіх трьох томів трапляються рідше за окремі томи.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62289373430131,"sku":null,"price":16000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0087-6334828856902219915.jpg?v=1789840454"},{"product_id":"stetsko-yaroslav-30-chervnia-1941-toronto-1967","title":"Стецько Ярослав. 30 червня 1941: проголошення відновлення державности України. Торонто [та ін.], 1967","description":"\u003cp\u003eСтецько Ярослав. 30 червня 1941: проголошення відновлення державности України \/ передмова д-ра Дмитра Донцова. — (Політична бібліотека Ліӑи визволення України; ч. 26).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eТоронто; Нью-Йорк; Лондон: Накладом Ліӑи визволення України, Організації оборони чотирьох свобід України і Української видавничої спілки, 1967. — 463, [3] с.: фото. — 23,4 × 15,4 × 2,4 см. — З друкарні «Гомін України».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ коленкоровій оправі; оригінальну видавничу обкладинку збережено під оправою. Потертості кутів і корінця, природне пожовтіння паперу; блок міцний, аркуші повні. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання автора. Книга має наукову та історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e30 червня 1941 року у Львові Українські національні збори проголосили Акт відновлення Української держави, а очолити уряд доручили Ярославові Стецьку. Через кілька днів німці зажадали Акт відкликати; Стецько й Степан Бандера відмовилися, і замість союзу дістали арешт і роки в концтаборі Заксенгаузен. Ця книжка — докладний виклад подій рукою людини, яка була їх центром.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЯрослав Стецько (1912—1986) — політичний діяч, провідник ОУН, згодом голова Антибільшовицького блоку народів. Крім його власної праці, том містить статті Дмитра Донцова «30 червня 1941 р. і сучасні шашелі», Лева Шанковського «За об'єктивну оцінку Акту 30 червня 1941 р.», Омеляна Марітчака «Адміністрація Галичини», Петра Башука «Держава — єдине на потребу» та інші, а також фотодокументи.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання вийшло в політичній бібліотеці Ліӑи визволення України — канадської організації українського націоналістичного руху — і друкувалося у власній друкарні «Гомін України» в Торонто. Такі томи виходили для своєї громади й до відкритого продажу майже не потрапляли.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62289375691123,"sku":null,"price":8500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0048-7845788404743885165.jpg?v=1791060631"},{"product_id":"notatky-z-mystetstva-ukrainian-art-digest-ch-27-1987","title":"Нотатки з мистецтва = Ukrainian Art Digest. Ч. 27. Філадельфія, листопад 1987","description":"\u003cp\u003eНотатки з мистецтва = Ukrainian Art Digest. Ч. 27, листопад 1987 \/ редакційна колегія: Михайло Дмитренко, Василь Дорошенко, Петро Мегик, Степан Рожок, Володимир Шиприкевич; технічний редактор Петро Мегик.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eФілядельфія: накладом Відділу ОМУА у Філядельфії, 1987. — Іл., у т. ч. кольорові. — (Об'єднання мистців українців в Америці. Відділ у Філядельфії). — ISSN 0550-0850. Наклад 1000 прим. Друк: Orphanage Printing House, Філадельфія; кольорові репродукції, офсетний друк і оправа — друкарня Мирона Баб'юка, Printing Methods, Inc., Рочестер (Нью-Йорк). Поліграфічне оформлення й ініціали — Василь Дорошенко з дружиною Олександрою. Підписи до ілюстрацій українською та англійською мовами. Ціна на задній обкладинці: 10.00 доларів.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці з персикового паперу з тисненою фактурою під шкіру: каліграфічна назва темно-зеленим, англійська назва на помаранчевій плашці, у центрі емблема ОМУА; блок скріплений скобами. Обкладинка чиста, з поодинокими дрібними цятками на передній стороні. На звороті передньої обкладинки наклеєно блакитний друкований ярлик. Папір блока білий, без пожовтіння; написів і підкреслень немає. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЧисло вийшло в рік сторіччя Олександра Архипенка (1887–1964) і відкривається розвідкою Оксани Безручко-Росс «Роля Архипенка в мистецтві XX-го століття» — про його участь у творенні паризького кубізму й «Золотої секції», про «Боксерів» і «Жінку в ході». Розвідку супроводжує кольорова репродукція рельєфу «Дві жінки» (1920, мальоване дерево й листовий метал) з Національного музею в Белграді. Фронтисписом узято зарисовку св. Володимира Великого з його монети роботи князя Г. Г. Гагаріна: число готувалося напередодні тисячоліття Хрещення.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eДалі — Володимир Жила про поліхромію собору Покрови в Мюнхені з кольоровими відтвореннями розписів Святослава Гординського («Христове Воскресіння», «Київська митрополія», «Галицька митрополія»); Володимир Попович про малярство Софії Зарицької-Омельченко; В. Ладижинський про скульптуру Анни Фаріон; огляд графічного оформлення українських книжкових видань; жалобна й мистецька хроніка 1986–1987 років. Серед репродукцій — «Дівчата з Заліщик» Михайла Дмитренка (1942, перша нагорода на виставці у Львові того ж року), «Закуток» Олекси Булавицького, «Козак Мамай» Ростислава Глувка, «Герби українських земель» Віктора Цимбала.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЖурнал видавав філядельфійський відділ Об'єднання мистців українців в Америці; заснував і незмінно редагував його маляр Петро Мегик (1899–1992). «Нотатки» виходили з 1963 до 1990 року тридцятьма числами й були найґрунтовнішим мистецьким періодичним виданням діаспори. Наклад у тисячу примірників розходився передплатою, тож окремі числа в Україні трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62291551977843,"sku":null,"price":1200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/45437402-090F-47C5-BB7F-4CA0DF88C96E.jpg?v=1791225263"},{"product_id":"dontsov-dmytro-poetka-vohnianykh-mezh-toronto-1953","title":"Донцов Дмитро. Поетка вогненних меж: Олена Теліга. Торонто, 1953","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Хай мій клич зірветься у височість \/ І мов прапор в сонці затріпоче!»\u003c\/em\u003e — О. Теліга (епіграф до книжки).\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eДонцов Дмитро. Поетка вогненних меж: Олена Теліга.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eТоронто, 1953. — 95 с., [1] арк. портр. — Книжка видана коштом Олекси Тяжкого. — Друк «Homin Ukrainy», 140 Bathurst St., Торонто.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидавнича м'яка обкладинка з графікою Наталії Геркен-Русової (підпис «N. G. Roussow»): спис із полум'яним знаменом; на обкладинці назву подано як «Поетка вогняних меж». Фронтиспіс — портрет Олени Теліги. Папір рівномірно пожовк, обкладинка з легкими слідами часу. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eДругий примірник — у пізнішій твердій оправі: палітурки й корінець обтягнуто вохристою тканиною саржевого плетіння, оригінальну видавничу обкладинку наклеєно на передню палітурку, форзаци з блакитного паперу. Тканина задньої палітурки й корінця нерівно вицвіла, з темнішими плямами, унизу задньої палітурки дрібне потертя; паперова обкладинка з легким забрудненням і потертостями по краях. Папір рівномірно пожовк, блок міцний. На титульному аркуші дарчий напис синім чорнилом. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eНарис Донцова про Олену Телігу (1906–1942) — поетку Празької школи й учасницю похідних груп ОУН, розстріляну нацистами в Бабиному Яру в лютому 1942 року. Донцов, у «Вістнику» якого Теліга друкувалася в 1930-х роках, пише про неї як про взірець поєднання поезії й чину: розбирає провідні мотиви її віршів — боротьбу, жертовність, жіночу гідність — і вписує її творчість у героїчну лінію української літератури.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eДмитро Донцов (1883–1973) — публіцист, літературний критик і головний ідеолог українського інтегрального націоналізму. Народився в Мелітополі, 1914 року став першим головою Союзу визволення України, 1918-го очолював Українське телеграфне агентство за Гетьманату, згодом редагував «Літературно-науковий вістник» (1922–1932) і «Вістник» (1933–1939). З кінця 1940-х жив у Канаді, помер у Монреалі.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"М'яка обкладинка","offer_id":62292256326003,"sku":null,"price":2800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true},{"title":"Тверда оправа, дарчий напис","offer_id":67273872605555,"sku":null,"price":2250.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0046-7845788404743885165.jpg?v=1791060631"},{"product_id":"bahrianyi-ivan-heneral-1948","title":"Багряний Іван. Генерал: комедія-сатира. [Б. м.], 1948","description":"\u003cp\u003eБагряний Іван. Генерал: комедія-сатира.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e[Б. м.]: Видавництво «Україна»; Мистецький український рух, 1948. — 94 с. — 20,6 × 14,7 см.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній обкладинці, в індивідуальній складеній оправі з орнаментально-шрифтовим тисненням на корінці. Незначні потертості й забруднення, сліди реставрації. Стан реставрований: оправа пізніша, оригінальну обкладинку збережено.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСатирична комедія, написана й видана в еміграції у 1947–1948 роках. Дія відбувається під час відступу радянських військ з України 1941 року — у ті кілька днів, коли влада зникає, і люди бачать її зблизька без гриму. Багряний користається з жанру комедії, щоб сказати про систему те, чого не сказав би в романі.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eІван Багряний (1906–1963) — прозаїк, поет і публіцист, автор «Тигроловів» і «Саду Гетсиманського», колишній політв'язень радянських таборів. Мистецький український рух (МУР) — об'єднання українських письменників у таборах повоєнної Німеччини, яке за кілька років свого існування дало найпотужніший спалах української літератури поза Україною; видання під його маркою є свідченням цього короткого періоду.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62316005491059,"sku":null,"price":16000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0084-6334828856902219915.jpg?v=1789490964"},{"product_id":"entsyklopediia-ukrainoznavstva-t-1-11-paryzh-1995","title":"Енциклопедія українознавства: словникова частина. Т. 1–11. Париж; Нью-Йорк, 1955–1995 — автограф В. Кубійовича","description":"\u003cp\u003eЕнциклопедія українознавства: словникова частина. Т. 1–11 \/ головний редактор Володимир Кубійович; заступник головного редактора Микола Глобенко.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПариж; Нью-Йорк: Молоде Життя; Наукове товариство імені Шевченка в Європі, 1955–1995. — 11 т. — 24,2 × 17,4 см.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eТ. 1: 1955. — 400 с.; т. 2: 1957. — С. 405–800; т. 3: 1959. — С. 805–1200, [1] арк. план.; т. 4: 1962. — С. 1205–1600, [1] арк., 64 с., [1] арк. план.; т. 5: 1966. — С. 1600–2000, [1] арк. план.; т. 6: 1970. — С. 2005–2400, [1] арк., 96 с.; т. 7: 1973. — С. 2405–2800; т. 8: 1976. — С. 2805–3200; т. 9: 1980. — С. 3205–3600, [2] арк. план.; т. 10: 1984. — С. 3605–4015, [2] арк. іл., [3] арк., 63 с.; т. 11: 1995. — 398 с., [2] арк., 111 с.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ коленкорових палітурах, незначні потертості й забруднення. Екслібрис Володимира Гординського. Дарчий напис головного редактора: «З сердечним привітом В. Кубійович, 20.5.1973 р.». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПовний комплект із автографом головного редактора. Видання має наукову та історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eГоловна довідкова праця української еміграції й один із найбільших колективних проєктів української науки XX століття: сорок років безперервної роботи, понад чотири тисячі сторінок гасел з історії, географії, мови, мистецтва, церкви, права й господарства, з картами й планами міст. У часи, коли в УРСР цілі теми були вилучені з довідників, це було єдине місце, де їх можна було прочитати українською.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВолодимир Кубійович (1900–1985) — географ, демограф і організатор науки, голова НТШ у Європі, від початку й до кінця життя вев це видання. Автограф датований 20 травня 1973 року — час, коли вийшов сьомий том; останній, одинадцятий, побачив світ через десять років по смерті редактора.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПовні комплекти всіх одинадцяти томів трапляються рідко: томи виходили впродовж сорока років і докуповувалися роками, тож більшість збірок лишилася неповними. Екслібрис і дарчий напис роблять цей комплект іменним.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62316010340723,"sku":null,"price":28000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0043-7845788404743885165.jpg?v=1791060630"},{"product_id":"simiantsiv-valentyn-spohady-bohdanivtsia-niu-york-1963","title":"Сім'янців Валентин. Спогади богданівця. Нью-Йорк, 1963","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Хоч все і бадьорилось, та десь там, глибоко, кожен відчував трагічну нашу безвихідність, виявляючи її іноді гірким жартом».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eСімянців Валентин. Спогади богданівця.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eНю Йорк: накладом видавництва «Червона Калина», 1963. — 123 с.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці зі шорсткого сірувато-кремового паперу з вкрапленнями волокон, без ілюстрації: ім'я автора, назва й вихідні дані витиснені темно-зеленою фарбою на передній обкладинці, задня — без оформлення. Поодинокі дрібні плямки на задній обкладинці, легке потемніння паперу по краях. Папір блока з природним пожовтінням, блок міцний, аркуші не відстають, надривів і підклейок немає. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЦе спогади рядового учасника, писані не про штаби, а про те, як воно було зсередини: кінь-жеребець «Ерот», англо-араб із білою зіркою, найкращий тоді кінь у цілій сотні; хлопчик років чотирнадцяти біля застряглої в багні підводи, який на питання, з якої він частини, з гордістю відповідає одним прізвищем — «Гордієнко»; тифозний шпиталь, де другу страву дають лише тому, хто сам дійде до столика. Далі — вибух складу набоїв у Тирасполі, мітинг вільнонайманих під націленими кулеметами, ніч у панському палаці, де двоє грілися, розбираючи пліт на дрова, і відступ, у якому автор пішки шукав свою сотню, розпитуючи стрічних. Автор веде розповідь без пафосу, з гірким гумором, і саме тому книжка читається як документ повсякдення Визвольних змагань.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВалентин \n Сімянців (1899–1992) — військовик, інженер-гідротехнік і скульптор родом із Великого Бурлука на Харківщині. В українському війську від 1918 року, служив за Центральної Ради, Української Держави й Директорії, був козаком кінної сотні полку імені Богдана Хмельницького, учасник Першого зимового походу. 1923-го нелегально перейшов кордон до Чехо-Словаччини, закінчив Українську господарську академію в Подєбрадах, від 1949 року жив у США, помер у Філадельфії. «Спогади богданівця» — його перша книжка спогадів; далі вийшли «Студентські часи» (Вашингтон, 1973), «Роки козакування, 1917–1923» (Філадельфія, 1976) і «Інженер емігрант у Чехо-Словаччині» (1978).\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eБогданівці — вояки 1-го Українського козацького полку імені гетьмана Богдана Хмельницького, першої української національної військової частини доби Центральної Ради, сформованої навесні 1917 року в Києві. «Червона Калина» — видавнича кооператива, заснована на початку 1920-х у Львові ветеранами українських військових формацій, ліквідована радянською владою 1939 року й відновлена 1949-го в Нью-Йорку. В УРСР ця тема була закрита, тож емігрантські мемуари богданівців лишаються одним із небагатьох свідчень із перших рук.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62316022858099,"sku":null,"price":850.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0042-7845788404743885165.jpg?v=1791060630"},{"product_id":"babii-oleksa-povstantsi-chykaho-1956","title":"Бабій Олекса. Повстанці: поема. Чикаго, 1956","description":"\u003cp\u003eБабій Олекса. Повстанці: поема \/ обкладинка «A. K.».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЧикаго: Літературне видавництво, 1956. — 152 с.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ м'якій оригінальній обкладинці з мінімалістичною модерністською графікою. Обкладинка чиста, з незначними слідами часу; блок рівний, сторінки без пошкоджень, папір світлий. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПоема про повстанську боротьбу — і про село, яке за неї платило: честь, пам'ять, ціна вибору. Для автора це була не літературна тема: Бабій увійшов у літературу ще в 1920-х, у міжвоєнній Галичині був активним у національному русі й зазнав переслідувань польської влади.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОлекса Бабій (1895–1975) — поет і публіцист, один із засновників львівської літературної групи «Митуса», співробітник галицької преси; по війні опинився в США, де далі писав і друкувався в українських осередках Чикаго. Тамтешнє Літературне видавництво обслуговувало велику українську громаду Середнього Заходу; малі наклади таких книжок майже не потрапляли до Європи, тому в Україні вони практично відсутні.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62316604260723,"sku":null,"price":2500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0038-7845788404743885165.jpg?v=1791060587"},{"product_id":"slovo-pro-ihoriv-pokhid-1946","title":"Слово про Ігорів похід: переспів Святослава Гординського. [Б. м.], 1946","description":"\u003cp\u003eСлово про Ігорів похід: український героїчний епос кінця 12. ст. \/ переспів С. Гординського. — 2. видання.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e[Б. м.]: [б. в.], 1946. — 38 с. — (Слова на дорогу; ч. 12). — Машинописний текст, розмножений ротаторним способом. — Ціна на титулі: 3 НМ.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці поперечного формату, скріпленій скобою: на передній сторінці — шрифтова композиція чорним друком зі стрічкою «Слова на дорогу» й номером «Ч. 12», підписана монограмою «Ек.»; на задній — емблема серії, книжка з написом «Слова на дорогу». Обкладинка пожовкла, з потертостями країв, лисячі плямки й дрібні цятки на задній сторінці. Папір блоку тонований, береги аркушів нерівні й поморщені, надрив нижнього кута останнього аркуша без утрати тексту. На титульному аркуші штамп-екслібрис синьою фарбою «Ex libris Ярослава Рака» з зображенням міської вежі й лева. На передній обкладинці синім чорнилом латинкою бібліографічний запис «Hordynsʹkyi, S. —», на задній олівцем давня ціна «8500 грн». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСвій переспів «Слова» Святослав Гординський уперше видав у Львові 1936 року. Через десять років, уже на еміграції в Німеччині, текст вийшов удруге — не друкарським набором, а машинописом, розмноженим на ротаторі, як дванадцяте число серії «Слова на дорогу». Серія складалася з тоненьких добірок класики для таборових читачів: перелік «Досі появилися» на останній сторінці називає Шевченка (шість чисел), Франка («Мойсей», «Великі роковини», «Semper tiro»), Лесю Українку й Максима Рильського. Обкладинку підписано монограмою «Ек.» — імовірно, Едварда Козака.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eТекст поеми поділено на пронумеровані пісні; йому передує нарис «Історія рукопису» — про знахідку Мусіна-Пушкіна, видання 1800 року, загибель списку в пожежі Москви 1812 року й коментоване видання Володимира Перетца (Київ, 1926), а завершують примітки до імен, місцевостей і давніх слів.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСвятослав Гординський (1906–1993) — поет, перекладач, маляр, графік і мистецтвознавець. До «Слова» він повертався все життя: 1950 року у Філадельфії підготував ювілейне видання пам'ятки до 150-річчя першого друку, а 1985-го — німецький переклад «Das Ihorlied». Штамп-екслібрис на титулі засвідчує, що примірник походить із книгозбірні Ярослава Рака.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62316632244595,"sku":null,"price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0037-7845788404743885165.jpg?v=1791060586"},{"product_id":"krupnytskyi-borys-hetman-pylyp-orlyk-miunkhen-1956","title":"Крупницький Борис. Гетьман Пилип Орлик (1672–1742): його життя і доля. Мюнхен, 1956","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Про життя Пилипа Орлика я пишу, але поволі… Але я роблю і думаю, що з того щось напевно вийде».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eБорис Крупницький. Гетьман Пилип Орлик (1672–1742): його життя і доля \/ вступна стаття Олександра Оглоблина; обкладинка Мирона Левицького.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМюнхен: Видавництво «Дніпрова хвиля», 1956. — 78, [2] с., [1] арк. портр.: іл. — 19,2 × 14,4 см. — Druck: «Biblos», München, Heß-Straße 50–52. Паралельний титульний аркуш латинкою: Hetman Pylyp Orlyk (1672–1742). Verlag «Dniprowa Chwyla», München.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці з кремового паперу з плямистим «мармуровим» малюнком: ім'я автора стилізованим рукописним шрифтом, назва великим чорним шрифтом у червоній подвійній рамці з рослинним орнаментом угорі та схрещеними шаблями й булавою внизу; задня обкладинка без оформлення. Легкі потертості по корінцю й краях, поодинокі темні цятки біля корінця; задня обкладинка помітно потемніла, у її верхньому правому куті олівцем «-80». Папір рівномірно пожовклий, береги аркушів темніші, блок міцний, утрат немає, сторінки чисті, без написів і підкреслень. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПерше видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЦю книжку Борис Крупницький писав навесні 1947 року в лікарні в Штаде, тяжко хворий: у листі від 12 лютого він зізнавався, що пише про Орлика повільно, а вже в половині березня праця була готова. Замовив її мюнхенський Науково-дослідний інститут української мартирології, дійсним членом якого був автор; рукопис ухвалили до друку, але валютна реформа 1948 року й фактична ліквідація інституту зупинили видання. Книжка вийшла лише 1956 року, уже після смерті автора, — з його життєписом пера Олександра Оглоблина на початку.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНарис у п'яти розділах веде від походження Орлика з давнього чеського роду, гілка якого осіла на Виленщині, і праці в канцелярії Мазепи — через вибори гетьмана в Бендерах і похід на Правобережжя 1711 року — до перебування в Європі й останніх років у Туреччині. Серед ілюстрацій — портрет автора, факсиміле охоронного універсалу, власноручно написаного Орликом, і світлина замку його сина Григора в Дентевілі у Франції; бібліографія налічує сорок позицій, зокрема шведські й німецькі видання. Це вже друга праця Крупницького про Орлика: перша, ширша монографія вийшла у Варшаві 1938 року, а мюнхенська книжка — стислий новий синтез для широкого читача.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eБорис Крупницький (1894–1956) — історик козацької доби, вояк Армії УНР, від 1920-х років у Німеччині: доктор Берлінського університету (1929), професор Українського наукового інституту в Берліні, від 1941 року — Українського вільного університету, дійсний член НТШ і УВАН. Його праці про Орлика, Мазепу й Данила Апостола, побудовані на шведських і німецьких архівах, належать до класики мазепинської історіографії. Видала книжку мюнхенська «Дніпрова хвиля» Олекси Вінтоняка, обкладинку оформив Мирон Левицький (1913–1993).\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62316745425267,"sku":null,"price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/IMG_4140.jpg?v=1793277796"},{"product_id":"honchar-oles-sobor-toronto-1968","title":"Гончар Олесь. Собор: роман. Торонто, 1968","description":"\u003cp\u003eГончар Олесь. Собор: роман \/ обкладинка Петра Магденка.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eТоронто: Нові Дні, 1968. — 240 с. — 20,8 × 13,5 см.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці роботи Петра Магденка. Незначні потертості та забруднення. Стан добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e«Собор» вийшов у січневому числі київської «Вітчизни» 1968 року — і майже одразу став забороненим: роман оголосили ідейно ворожим, наклад вилучали, автора цькували на зборах. Формально це історія про козацький собор у придніпровському містечку, який хочуть розібрати; насправді — про суспільство, що втрачає пам'ять і разом із нею здатність відрізняти вартісне від зручного.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСаме тому діаспорні видавництва передрукували роман того ж таки 1968 року: торонтські «Нові Дні» дали українському читачеві на Заході текст, який в Україні вже вилучали з обігу. Олесь Гончар (1918–1995) був на той час найтитулованішим українським радянським письменником — і «Собор» коштував йому багаторічної опали. Прижиттєві діаспорні передруки цього роману мають окрему вагу як свідчення того, як швидко заборонена книжка з'являлася по той бік кордону.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62334109614451,"sku":null,"price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0036-7845788404743885165.jpg?v=1791060586"}],"url":"https:\/\/archivevam.com\/collections\/diaspora.oembed?page=8","provider":"ARCHIVEVAM РІДКІСНІ КНИГИ","version":"1.0","type":"link"}