{"title":"До 1917 року","description":"\u003cp\u003eСтародруки, галицькі видання XIX століття й книжки, видані до 1917 року.\u003c\/p\u003e","products":[{"product_id":"ruska-sprava-v-rokakh-1891-1894-lviv-1895","title":"Руска справа в роках 1891–1894. Львів, 1895","description":"\u003cp\u003eРуска справа в роках 1891–1894 \/ [автор під криптонімом] Н. В.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЛьвів: Накладом К. Беднарського, з друкарні Наукового товариства ім. Шевченка, 1895. — Близько 100 с.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оправі, зробленій під період, із мармурованими форзацами.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eРідкісний львівський друк малого накладу. Видання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПолітично-публіцистичний огляд чотирьох років галицького життя — тих самих, коли вичерпалася «нова ера», спроба порозуміння народовців із польською більшістю в краєвому сеймі. Автор, що сховався за криптонімом Н. В., розбирає діяльність руських політичних кіл, парламентські кампанії, стосунки з австрійською адміністрацією та суперечку між русофільським і народовським таборами.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eДля дослідника це насамперед фактологія з перших рук: імена, партійні конфігурації, конфлікти й ідеологічні зрушення, зафіксовані майже одночасно з подіями. Друк виконала друкарня Наукового товариства ім. Шевченка під зарядом Костя Беднарського — та сама, що випускала найважливіші львівські видання кінця століття; брошури такого типу виходили малими накладами й до наших днів дійшли одиницями.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62290470044019,"sku":null,"price":26000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0054-7262570383087633438.jpg?v=1789490740"},{"product_id":"granat-apffel-des-christlichen-samaritans-viden-1697","title":"Granat-Apffel des Christlichen Samaritans: збірник лікарських рецептів. Відень; Ґрац, 1697","description":"\u003cp\u003eEleonora Maria Rosalia, Herzogin zu Troppau und Jägerndorf. Freywillig aufgesprungener Granat-Apffel des Christlichen Samaritans.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eWien; Graz: Widmannstetterische Erben, 1697. — 516 с., 3 (з 10) арк. реєстру. — 4°. — Текст німецькою мовою (швабах). — VD17 23:749661D; Ferguson I, 235; Brüning 2847.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ цільношкіряній палітурці часу видання, потертій. Реєстр зберігся не повністю — три аркуші з десяти, у кількох із них реставровано кути. Блок цілісний, окремі аркуші з давніми підклейками без утрати тексту. Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eСтародрук XVII століття. Видання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eНайпопулярніший збірник домашньої медицини доби бароко — понад 1800 рецептів на всі роди недуг, від гарячки й ран до очних хвороб і пологів. Перше видання вийшло 1695 року як «Шість книг добірних ліків»; у виданні 1697 року до нього вперше долучено кухарську книгу.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУклала збірник Єлеонора Марія Розалія (1647–1704), уроджена княжна Ліхтенштайн, герцогиня Троппауська й Єгерндорфська. За передмовою, вона збирала рецепти роками й друкувала їх із християнського милосердя до ближнього — звідси й «християнський самарянин» у назві. Книжка витримала багато перевидань протягом XVIII століття.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПарадокс таких видань у тому, що популярність обернулася проти них: домашнім порадником користувалися щодня, тому до нашого часу дійшло небагато примірників, і майже всі зі слідами активного побутування.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62300385771891,"sku":null,"price":99000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0045-7845788404743885165.jpg?v=1791060631"},{"product_id":"novakovskyi-m-pasichnytstvo-lviv-1909","title":"Новаковський М. Пасічництво. Львів, 1909","description":"\u003cp\u003eНоваковський М. Пасічництво.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЛьвів: Видавництво «Людове», 1909. — бл. 100 с.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ пізнішій оправі з синього декоративного картону, виконаній для збереження книжечки. Блок оригінальний: сторінки з потемнінням від віку, поодинокими плямами й дрібними підчищеннями; текст читається повністю. На перших аркушах власницький напис. Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнига має етнографічну та історико-культурну цінність як зразок галицького народнопросвітнього видання початку ХХ століття.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрактичний посібник із бджільництва, писаний простою мовою для селянина: устрій вулика, ролі його мешканців, поведінка бджіл, календар робіт, старі й нові способи пасічництва. Окремо подано давні способи збору меду, очищення воску й виготовлення питних медів.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМова — галицька редакція української, зі старими написаннями й живою фаховою лексикою, якої сьогодні вже немає в ужитку. Це робить книжку цікавою не лише пасічникам, а й тим, хто цікавиться історією мови та селянського побуту.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидавництво «Людове» належало до народнопросвітніх осередків Галичини, що друкували дешеві порадники для села. Такі книжечки зачитувалися дощенту й майже не збереглися.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62316578177395,"sku":null,"price":8400.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0039-7845788404743885165.jpg?v=1791060587"},{"product_id":"zubrytskyi-denys-rys-do-istorii-narodu-ruskoho-1837","title":"Зубрицький Денис. Рис до історії народу руського в Галичині. Львів, 1837","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Не тратячи відваги, я постановив скласти принаймні цей короткий історичний нарис під суд публічності».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eDyonizy Zubrzycki. Rys do historyi narodu ruskiego w Galicyi i hierarchij cerkiewney w témże krolestwie. Zeszyt pierwszy: od zaprowadzenia Chrześciaństwa na Rusi aż do opanowania Rusi czerwoney przez Kazimierza wielkiego od roku 988 do roku 1340.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЛьвів (Lwów): у друкарні Інституту Ставропігійського (W Drukarni Instytutu Stauropigianskiego), 1837. — [4], 67 с. — 20 × 13 см. — Польською мовою, з церковнослов'янськими й латинськими уривками в примітках.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ пізнішій напівшкіряній оправі: корінець і кути з коричневої шкіри, палітурки криті мармурованим папером у чорно-помаранчевій гамі з жовтими прожилками. Корінець із золотим тисненням — назва «RYS» і рік «1837» у рамках із подвійних золотих ліній, між ними сліпе рослинне тиснення; золоті накатки на голівці й хвості. Форзаци з друкованого візерункового паперу з дрібним квітковим орнаментом у брунатно-оливкових тонах. Оправа свіжа, без потертостей, кути не побиті. Папір із рівномірним пожовтінням і численними лисячими плямками; на титульному аркуші й на аркуші присвяти великі розводи від вологи, такі самі розводи на нижньому й зовнішньому берегах наприкінці блока. Блок міцний, аркуші повні, утрат тексту немає. Збережено аркуш авторської присвяти галицькому митрополитові Михайлові Левицькому. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнижка виросла з чужої помилки. 1835 року у віденській «Oesterreichische Zeitschrift für Geschichts- und Staatskunde» вийшов нарис «Umrisse zu einer Geschichte des religiösen und hierarchischen Zustandes der Ruthenen», який молодий віденський слухач богослов'я Михайло Малиновський (1812–1894) склав за неточною рукописною копією латинської праці Михайла Гарасевича (1763–1836), архіпресвітера львівської митрополичої капітули. Гарасевич надрукував спростування в додатку до того ж часопису й невдовзі помер — і Зубрицький, який розраховував на його нотатки, мусив писати сам, маючи хіба власні збірки та допомогу каноніка Григорія Яхимовича (1792–1863), майбутнього галицького митрополита. Виклад він поділив на п'ять періодів: 988–1340, 1340–1596, 1596–1707, 1707–1772 і час від ревіндикації Галичини та Лодомерії до відновлення галицької митрополії; цей зшиток обіймає перший із них. У підрядкових примітках ідуть грамоти, літописи й урядові акти — грамота Владислава Ягайла молдавському господареві Олександрові, давня пісня «Господине помилуй ны» з празького собору св. Віта, подана кирилицею й латинкою, — і полеміка з Карамзіним, Раковецьким, Добровським та щойно виданими в Празі «Слов'янськими старожитностями» Шафарика. Завершує зшиток розбір напису на львівському дзвоні ігумена Євфимія.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eДенис (Дионісій) Зубрицький (1777–1862) народився в Батятичах на Жовківщині, у шляхетській родині герба Венява. Від 1829 року керував друкарнею, архівом, бібліотекою і школою Ставропігійського інституту у Львові — робота з неопрацьованими архівами й визначила його метод. 1836-го він видав перше дослідження кириличного друкарства в Галичині «Historyczne badania o drukarniach rusko-słowiańskich w Galicyi», 1844-го — «Kronika miasta Lwowa», у 1852–1855 роках — тритомну «Историю древнего Галичско-русского княжества». Член-кореспондент Археографічної комісії при Петербурзькій академії наук (1842) і самої академії (1855). Помер у Львові 4 січня 1862 року.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eДрукував Зубрицький у власній друкарні — Ставропігійського інституту, спадкоємиці друкарні Львівського Успенського братства. Том відкриває аркуш авторської присвяти митрополитові галицькому Михайлові Левицькому (1774–1858), згодом першому кардиналові з українців. Польською мовою вийшов лише цей перший зшиток; повний виклад, доведений до кінця XV століття, Зубрицький опублікував 1845 року в Москві, у російському перекладі Осипа Бодянського (1808–1877), під назвою «Критико-историческая повѣсть временныхъ лѣтъ Червоной или Галицкой Руси». Львівські друки 1830-х років трапляються в антикварному обігу нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62319047246195,"sku":null,"price":36000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/C92A4723-CB5D-41AF-99DE-F1CCA516FBFA.png?v=1789937283"},{"product_id":"halytskyi-ystorycheskii-sbornyk-vyp-2-lviv-1854-1856","title":"Галицкий историческій сборникъ. Вып. 2. Львів, 1854–1856","description":"\u003cp\u003eГалицкій историческій сборникъ. Выпускъ II \/ видання товариства «Галицко-руская матица»; [праці] Антонія Петрушевича.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЛьвів: Типографія Института Ставропигійскаго, 1854–1856. — 188 с.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ власницькій напівшкіряній оправі: зелений шкіряний корінець із золотим тисненням назви та номера тому, кришки криті мармурованим папером. Численні лисячі плями, характерні для паперу середини XIX століття. Штампи «Библіотека Русского Народного Дома во Львовѣ» з інвентарними номерами та овальний «Галицка Руска Матиця». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання має наукову та історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес. Бібліографічна рідкість.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Галицкій историческій сборникъ» — науково-літературне періодичне видання, що виходило у Львові заходами «Галицько-Руської матиці». Другий випуск містить розвідку Антонія Петрушевича про галицьких єпископів та огляд політичних і церковних подій у Галицькому князівстві XII–XIII століть — для свого часу це були перші спроби опрацювати історію краю на документальній основі.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eДрук виконала друкарня Ставропігійського інституту — найстаріша й найважливіша українська друкарня Львова, що діяла від кінця XVI століття. Штампи Народного дому у Львові засвідчують, що примірник понад століття належав до однієї з найбільших галицьких книгозбірень.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eАнтоній Петрушевич (1821–1913) — історик, археолог, філолог, етнограф і бібліограф, греко-католицький священник, один із найдіяльніших членів «Галицько-Руської матиці», багаторічний хранитель музею та архіву Ставропігійського інституту. Його праці з історії Галичини й церкви дотепер мають джерелознавче значення.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62458713833843,"sku":null,"price":27500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0045-7102692595005463483.jpg?v=1789490375"},{"product_id":"hrushevskyi-mykhailo-opovidannia-kyiv-1904","title":"Грушевський Михайло. Оповідання. Київ, 1904","description":"\u003cp\u003eГрушевський Михайло. Оповидання.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКиїв: Вік, 1904. — VII, 147 с. — бл. 20 × 14 см. — (Вік; № 13). З друкарні Петра Барського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ напівшкіряній «глухій» оправі: шкіряний корінець із золотим тисненням, кришки оклеєні мармуровим папером. Потертості оправи, пожовтіння сторінок, лисячі плями. Збережено портрет автора з факсиміле підпису «М. Грушевський 1904». На авантитулі, титулі та в блоці фіолетові штампи «Український Військовий Гурток 17 Залізничого Баталіону». Стан добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну й колекційну цінність; військові штампи доби Української революції становлять окремий провенансний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЦе Грушевський, якого майже не знають: не історик і не голова Центральної Ради, а прозаїк. У передмові «Від автора», датованій 1903 роком, він сам називає ці тексти своєю белетристичною спадщиною — річчю, що для нього вже минула. До збірки увійшли оповідання переважно гімназійних і студентських років: «Бех-аль-Джугурь», «Бідна дівчина», «Неробочий Грицько Кривий», «Історія одної ночі», «Ясновельможний сват».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМихайло Грушевський (1866–1934) — історик, голова Української Центральної Ради, багаторічний голова НТШ у Львові, автор десятитомної «Історії України-Руси». Штампи «Українського Військового Гуртка 17 Залізничого Баталіону» — слід побутування книжки в українських військових частинах доби визвольних змагань 1917–1921 років: такі гуртки вели просвітню роботу серед вояків і мали власні книгозбірні. Видавництво «Вік» було одним із головних осередків українського книговидання в підросійському Києві початку століття.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62590122623347,"sku":null,"price":28000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0039-7102692595005463483.jpg?v=1789490374"},{"product_id":"franko-ivan-akordy-lviv-1903","title":"Франко Іван (упоряд.). Акорди: антологія української лірики. Львів, 1903","description":"\u003cp\u003eАкорди: антольоґія української лїрики від смерти Шевченка \/ уложив Іван Франко; з ілюстраціями Юліана Панькевича.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛьвів: Накладом Українсько-руської видавничої спілки, 1903. — [2] арк., 316 с.: іл. — 26 × 19 см. З друкарні Наукового товариства ім. Шевченка під зарядом К. Беднарського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій художній коленкоровій оправі з орнаментально-шрифтовим тисненням золотом; золотий обріз блока. Незначні потертості й забруднення. Стан дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання Івана Франка. Книга має історико-культурну цінність, а видавнича оправа й оформлення Юліана Панькевича становлять самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e«Акорди» — перша велика антологія української поезії, що показала літературу після Шевченка як цілість. Франко зібрав під однією оправою сорок років віршування — від Куліша й Руданського до наймолодших на той час Лесі Українки, Миколи Вороного й Володимира Самійленка — і дав кожному місце за вагою тексту, а не за партією чи табором. Для галицького й наддніпрянського читача це був перший спільний канон, надрукований в одній книжці.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eІван Франко (1856–1916) виступив тут як упорядник і редактор — роль, у якій він зробив для української літератури не менше, ніж як поет. Оформлення виконав Юліан Панькевич (1863–1933) — маляр і графік, один із перших, хто послідовно працював над українською книжковою сецесією. Українсько-руська видавнича спілка, заснована у Львові 1899 року, ставила собі за мету видавати добру українську й перекладну літературу дешево і в пристойному поліграфічному виконанні; «Акорди» із золотим обрізом були її парадним виданням.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62745307939187,"sku":null,"price":50000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0012-7102692595005463483.jpg?v=1789680599"},{"product_id":"kopystenskyi-knyha-o-viri-kyiv-lavra-1620","title":"Копистенський Захарія. Книга о вірі. Київ: друкарня Києво-Печерської лаври, [1619–1620]","description":"\u003cp\u003eКопистенський Захарія. Книга о вірі.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКиїв: друкарня Києво-Печерської лаври, [1619–1620]. — 4°. — [4], 1–87, [1], 88–174, [1], 175–280, 282–316, [1], 1–308 с. = 626 с. — 20,5 × 15,5 см. Друк у дві фарби; сигнатури кириличними літерами посередині нижнього поля першого аркуша зшитка; пагінація кириличними цифрами у верхньому зовнішньому куті, в лінійній рамці; набір 21, 15 і 28 рядків із колонтитулом у рамці; шрифти: 10 рядків = 64, 89, 49 мм. Орнамент: ініціали, 31 заставка з 11 дощок, 27 кінцівок з 12 дощок, рамка на титульному аркуші; сторінки в лінійних рамках.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОправа доби: картон у шкірі, XVII ст. Потертості оправи. Втрачено половину титульного аркуша — відновлено професійно на папері періоду; невеликі надриви кількох сторінок без утрати тексту, професійно реставровані. Втрат сторінок немає. На верхньому форзаці — читацький запис, у якому автора названо його псевдонімом Азарія. Стан: реставрований.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має виняткову історико-культурну цінність і становить першорядний колекційний інтерес. Виняткова рідкість.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Книга о вірі» — полемічний трактат, виданий друкарнею Києво-Печерської лаври на оборону православного віровчення проти католицької та протестантської полеміки. За історичним значенням це найвидатніше полемічне видання в історії українського книгодрукування XVII століття: воно підсумувало досвід острозької та львівської полемічної школи й задало тон київській богословській книжності напередодні доби Петра Могили.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЗахарія Копистенський (1585–1627) — учений-книжник, видавець, архимандрит Києво-Печерського монастиря і керівник лаврської друкарні, противник Берестейської унії. Підготував київські видання «Бесід Іоанна Златоуста» (1623–1624) і Тлумачення на Апокаліпсис (1625); за його керівництва друкарнею вийшов «Лексикон» Памва Беринди (1627).\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63938711683443,"sku":"vam13","price":1125000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0002-7102692595005463483.jpg?v=1789680747"},{"product_id":"kulish-panteleimon-tvory-lviv-1908-1910","title":"Куліш Пантелеймон. Твори: у 6 томах. Львів, 1908–1910","description":"\u003cp\u003eКуліш Пантелеймон. Твори: у 6 томах \/ за редакцією Юліяна Романчука.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛьвів: Накладом товариства «Просьвіта», 1908–1910. — Комплект із 6 томів. — 17 × 12,5 см. — (Руска письменність; VI, 1–6). З друкарні Наукового товариства імени Шевченка під зарядом К. Беднарського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальних видавничих полотняних оправах різних кольорів — червоній, коричневій, зеленій — із блінтовим рамковим тисненням, золотим тисненням заголовків і овальним портретним медальйоном Куліша в лавровому вінку на передній кришці; форзаци декоративні, з орнаментом у стилі сецесії. Потертості оправ і кутів, вицвітання полотна, найпомітніше на другому томі, незначні забруднення й плями, лисячі плями на папері. Комплект повний. Стан добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПерше посмертне зібрання творів письменника. Комплект має історико-культурну й колекційну цінність, а видавничі оправи становлять самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСклад комплекту: том I — поетичні твори; том II — поезія, не друкована за життя автора; том III — переклади й переспіви; том IV (1909) — драматичні твори, зокрема «Колії», з портретом Куліша й факсиміле його підпису; том V — повісті й оповідання; том VI — історичні, літературознавчі та критичні праці, серед них «Історія України од найдавніших часів».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПантелеймон Куліш (1819–1897) — письменник, поет, перекладач, історик, етнограф і мовознавець, член Кирило-Мефодіївського братства, автор першого українського історичного роману «Чорна рада», творець правопису «кулішівки», перекладач Шекспіра, Байрона й Ґете, співавтор першого повного українського перекладу Біблії. Серію «Руска письменність» «Просвіта» видавала як домашню бібліотеку української класики для галицького читача; редагував її Юліян Романчук (1842–1932) — педагог і політик, посол до австрійського парламенту. Комплектні шеститомники в оригінальних видавничих оправах трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63943429030259,"sku":"vam5","price":0.0,"currency_code":"UAH","in_stock":false}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0018-7102692595005463483.jpg?v=1789490265"},{"product_id":"fortsetzung-der-allgemeinen-welthistorie-1770","title":"Fortsetzung der Allgemeinen Welthistorie der neuern Zeiten. Th. 15–16. Галле, 1770","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Mores hominum multorum vidit et urbes» — «звичаї багатьох людей і міста побачив він»: девіз титульної віньєтки, рядок Горація про Одіссея.\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eFortsetzung der Algemeinen Welthistorie der Neuern Zeiten durch eine Geselschaft von Gelehrten in Teutschland und Engeland ausgefertiget. Funfzehnter und Sechszehnter Theil \/ mit einer Vorrede von Johann Christoph Gatterer; [ч. 15 — Ludwig Albrecht Gebhardi, ч. 16 — Eobald Toze]; фронтисписи: Henne del., Schleuen sc.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eHalle: bey Johann Justinus Gebauer, 1770. — Ч. 15: 10, [2], 386, 389–838 с.; ч. 16: 20, 720 с.: іл., карта. — 4°, 24,5 × 20 см. — З друкарні Йоганна Юстинуса Ґебауера. Дві частини «Історії нових часів» в одній оправі; вони ж 33-тя і 34-та частини всієї «Allgemeine Welthistorie». Титули в дві фарби, друк фрактурою, друковані маргіналії, кустоди. Кожна частина з гравійованим на міді фронтисписом і титульною віньєткою; у ч. 15 — гравюра з ювілейною медаллю данського короля Фридриха V (1749), у ч. 16 — медаль на здобуття Брілле 1572 року та складана карта Об'єднаних Нідерландів у середні віки. Передмови Ґаттерера датовані Ґеттінґеном, 11 і 6 квітня 1770 року; власна передмова Тозе — на с. 17–19 ч. 16. Іменні та предметні покажчики: ч. 15 — с. 821–838, ч. 16 — с. 693–720. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оправі доби: корінець і облямівка палітурок зі світло-коричневої шкіри, палітурки криті коричневим клейстеровим папером із характерним «тигровим» рисунком. Шкіра корінця потемніла й забруднена, з утратами біля верхнього й нижнього каптала та надривами; верхня палітурка ослаблена в шарнірі, кути побиті й протерті, на папері палітурок численні витертості й дрібні втрати покриття. Папір рівномірно потемнілий, із лисячими плямками й розводами від вологи по берегах окремих аркушів; складана карта із заломами по згинах і надривом по краю. Блок тримається, текст читається повністю. Написів, печаток і екслібрисів на фото не видно. Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; гравійовані фронтисписи, віньєтки й складана карта становлять самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eДві частини під однією оправою розповідають дві різні історії. П'ятнадцята продовжує історію Данії: шостий розділ, другий відділ — данські королі після сходження на престол Ольденбурзького дому, від Крістіана I через Йоганна I до Крістіана II. Шістнадцята відкриває «Історію Об'єднаних Нідерландів» і починає її від завоювання Цезарем белгської Галлії, союзу з батавами й повстання Цівіліса проти римлян — а далі веде до боротьби з Іспанією, герцога Альби, Вільгельма Оранського й Утрехтської унії.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eАвтора кожної частини названо в передмові, а не на титулі. П'ятнадцяту написав люнебурзький історик Людвіг Альбрехт Ґебгарді (1735–1802), шістнадцяту — Еобальд Тозе (1715–1789), професор у Бюцові. Передмови до обох склав Йоганн Крістоф Ґаттерер (1727–1799), професор історії в Ґеттінґені й директор тамтешнього історичного інституту, засновник допоміжних історичних дисциплін; передмова до ч. 15 присвячена географічним питанням.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e«Algemeine Welthistorie» — німецька версія англійської «Universal History» (Лондон, 1736–1765), яку від 1744 року друкував у Галле Йоганн Юстинус Ґебауер. Томи серії «Fortsetzung», до якої належать обидві частини, були вже не перекладами, а оригінальними німецькими працями під редакцією Ґаттерера. Серія розрослася на кілька десятків томів і виходила до початку XIX століття; у 48-му томі вийшла «Geschichte der Ukraine und der ukrainischen Kosaken» Йоганна Крістіана Енгеля (Галле, 1796) — одна з перших наукових історій України, написаних на Заході.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64286153212275,"sku":null,"price":9500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0050-1749040408343952548.jpg?v=1791060084"},{"product_id":"franko-ivan-mii-izmarahd-lviv-1898","title":"Франко Іван. Мій Ізмарагд: поезії. Львів, 1898","description":"\u003cp\u003eФранко Іван. Мій Ізмарагд: поезії Івана Франка.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЛьвів: накладом товариства «Академічна Громада», 1898. — [2], IX, [1], 174 с. — Формат 8°. Друкарня нар. Ст. Манєцкого і Спілки під зарядом В. Годака.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eСуцільна коленкорова оправа доби: бордове полотно, золоте тиснення на передній палітурці (рамка, рослинні наріжники, автор і назва) та корінці, блінтова рамка ззаду; золотий обріз, декоративні форзаци. Потертості й вицвітання полотна, помітніші ззаду, притерті кути й вершок корінця. Блок міцний; поодинокі лисячі плямки, більше на змісті; бурувата пляма при корінці титула. На титулі ледь помітний слід олівцем. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПерше видання, тим паче в оправі із золотим обрізом, рідкісне.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЗбірка вийшла у Львові 15 листопада 1898 року накладом студентського товариства «Академічна Громада»; чистий дохід ішов на його запомоговий фонд. Видання приурочене до 25-ліття літературної праці Франка, відзначеного того ж року. Назву пояснено в передмові: ізмарагдами в давній Русі звали збірники притч і повчань — курс практичної християнської моралі; Франко прагнув дати подібну книжку мовою поезії.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eСклад — шість циклів: «Поклони», «Паренетікон», «Притчі», «Легенди», «По селах», «До Бразилії». Відкривають книжку програмні «Поет мовить», «Україна мовить», «Ти, брате, любиш Русь» та «Декадент» — полемічна відповідь Василеві Щуратові. «Паренетікон» — морально-етичні приповідки за давньоруськими й східними джерелами; «Притчі» й «Легенди» — переробки біблійних, візантійських та орієнтальних сюжетів. Два останні цикли звернені до сучасності: злидні галицького села і перша хвиля еміграції.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e1911 року Франко видав «Давнє й нове» — друге, побільшене видання «Мого Ізмарагду».\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64288779239795,"sku":null,"price":45000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0024-7102692595005463483.jpg?v=1789680558"},{"product_id":"rakovskyi-yosyf-holovni-osnovy-hodivli-zviriat-lviv-1911","title":"Раковський Йосиф. Головні основи годівлї домашних зьвірят. Ч. 1: Часть загальна. Львів, 1911","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Тіло домашних зьвірят се жива машина, при помочи якої хлібороб переробляє сирі, ростинні плоди свого господарства на плоди цінніші».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eГоловні основи годівлї домашних зьвірят. I: Часть загальна \/ написав о. Йосиф Раковський, ц. к. професор господарства в учительськім семинари в Заліщиках.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛьвів: накладом Краєвого Товариства господарського «Сільський Господар» у Львові, 1911. — 79 с.: іл. — (Бібліотека «Сільського Господаря»; ч. 15). — З друкарні І. Айхельберґера, Львів, Ринок 10.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій паперовій обкладинці з друкованою назвою, зшито двома дротяними скобами. На передній обкладинці великий розвід від вологи — від середини до нижнього краю, унизу на ділянці вихідних даних розмите синьо-зелене чорнило; текст читається повністю. Смуги від вологи вздовж верхнього краю обох сторінок обкладинки, на задній — велика пляма в правій половині. Край обкладинки біля корінця потемнілий, з дрібними надривами в нижній частині. Скоби з іржею, сліди іржі на задній обкладинці. Розводи від вологи переходять на перші аркуші, зокрема на шмуцтитул. Аркуші тексту з рівномірним природним пожовтінням, блок міцний. Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПосібник відкривається порівнянням, зрозумілим кожному хліборобові: тіло домашньої тварини — «жива машина», що перетворює сіно, солому й зерно на м'ясо, молоко, вовну й робочу силу, тож господар мусить знати її будову так само добре, як машиніст свою машину. Перша, загальна частина подає основи: будову тіла від клітини й тканин до органів руху, травлення, кровообігу й дихання; хімічний склад тіла і те, як «повстає мясо» та «товщ»; вплив тепла й холоду, повітря, ґрунту й самої людини на прикмети тварин; акліматизацію худоби, яку галицькі господарі тоді спроваджували з Голландії, Ольденбурга, Швейцарії та Англії; і, нарешті, огляд кормів — від зеленої паші й сіна до промислових відпадків. Текст супроводжують рисунки, серед них схема обігу крові корови. У вступному слові автор обіцяв у другій частині перейти до годівлі рогатої худоби.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eАвтор підписався на титулі як о. Йосиф Раковський, ц. к. професор господарства в учительській семінарії в Заліщиках. Священник, що викладав сільське господарство майбутнім сільським учителям, — типова для Галичини початку XX століття постать: саме через учителів і духовенство агрономічні знання доходили до села.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eБрошура вийшла п'ятнадцятим числом серії «Бібліотека „Сільського Господаря“», яку товариство випускало від 1909 року. «Сільський Господар» заснували 1899 року в Олеську священники Т. і Юліан Дуткевичі; 1903-го осідок перенесли до Львова, 1904-го товариство стало краєвим. Справжній розквіт почався 1909 року, коли його очолив Євген Олесницький: уже 1910-го воно мало 85 філій і 12,5 тисячі членів і перебрало більшість господарської роботи «Просвіти». Книжку надруковано тодішнім галицьким правописом — «зьвірят», «годівлї», «житє» — у львівській друкарні Айхельберґера на Ринку.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589810925939,"sku":"KC-2828","price":1200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/979F2BCD-2D60-4002-BD6D-99E2B28A6231.jpg?v=1792007749"},{"product_id":"shashkevych-holovatskyi-tvory-lviv-1913","title":"Шашкевич Маркіян, Головацький Яків. Твори: з додатком творів І. Вагилевича і Т. Падури. Львів, 1913","description":"\u003cp\u003eТвори Маркіяна Шашкевича і Якова Головацкого: з додатком творів Івана Вагилевича і Тимка Падури \/ [за редакцією Юліана Романчука]. Виданє друге.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ Львові: накладом товариства «Просьвіта», 1913. — 456 с.: портр. — (Руска письменність; III, 1). — З друкарні Наукового Товариства ім. Шевченка. Друковано 5000 примірників; ціна оправного примірника 1 К 60 с, у красшій оправі 2 К.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі з синього коленкору: у центрі передньої палітурки — два овальні медальйони з портретами Шашкевича й Головацького у лаврових вінках із лірою, тиснені золотом і чорним, угорі назва серії «Руска письменність III, 1», унизу «Твори М. Шашкевича і Я. Головацкого»; рамка з рослинними наріжниками. На задній палітурці сліпим тисненням картуш із назвою товариства-видавця. Форзаци з друкованим коричнево-золотавим сецесійним орнаментом. Коленкор потертий, зі світлими витертостями по краях і кутах, кути побиті, тканина на кутах і по краях корінця протерта, золочення на корінці частково стерте. Блок міцний, утрат немає. Папір із природним пожовтінням, поодинокі забруднення на берегах. На передньому форзаці втрата паперу — відірвано наклеєний аркуш, лишилися його залишки в клітинку; надрив уздовж шарніра форзаца. На форзаці фіолетова овальна печатка радянської книготорговельної установи (в адресі читається «вул. Леніна, 10»; назва міста нерозбірлива, потребує звірки з примірником). На титульному аркуші фіолетовий штамп-рамка з інвентарним номером «№ 2987», погашена чорнилом печатка над назвою серії та олівцевий шифр «III-184». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес. Видавнича оправа з портретними медальйонами становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОдин том, у якому зібрано майже всю спадщину «Руської трійці»: поезію, прозу, проповіді, переклади та фольклористичні праці Маркіяна Шашкевича і Якова Головацького, а в додатку — твори Івана Вагилевича й Тимка Падури. Відкриває книжку життєписний нарис про Шашкевича з портретом і факсиміле його підпису; вступ пояснює, чому на початку ХІХ століття руська мова в Галичині трималася майже самим обрядом, а книжною лишалася церковнослов'янська.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМаркіян Шашкевич (1811–1843) — священник і поет, зачинатель нового українського письменства в Галичині; разом із Яковом Головацьким (1814–1888) та Іваном Вагилевичем (1811–1866) уклав «Русалку Днѣстровую» (Буда, 1837) — першу галицьку книжку живою народною мовою. Головацький згодом став першим професором української мови у Львівському університеті, а наприкінці життя перейшов на москвофільські позиції й переїхав до Вільна. Тимко Падура (1801–1871) писав українською й польською і належав до «української школи» в польській поезії.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСерію «Руска письменність» видавало у Львові товариство «Просьвіта» за редакцією Юліана Романчука (1842–1932) — політика й педагога, який готував класиків українського письменства дешевими масовими накладами для народних читалень. Це друге видання тому III, 1, надруковане в друкарні Наукового товариства ім. Шевченка накладом 5000 примірників; частина тиражу випускалася «в красшій оправі» за 2 корони — саме такий примірник тут. Пізніша радянська книготорговельна печатка на форзаці показує, що книжка встигла пройти через державну книжкову мережу СРСР.\u003c\/p\u003e","brand":"ARCHIVEVAM РІДКІСНІ КНИГИ","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589838811507,"sku":"KC-2367","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0008-7576698326881789064.jpg?v=1791059926"},{"product_id":"shevchenko-taras-tvory-2-tomy-lviv-1912","title":"Шевченко Тарас. Твори: у 2 томах. Львів, 1912","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Думи мої, думи мої! Ви мої єдині! Не кидайте хоч ви мене при лихій годині!»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eТвори Тараса Шевченка. (Трете видане.) Т. I–II \/ [уклав, зредагував і передмову написав Юліан Романчук].\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ Львові: накладом товариства «Просьвіта», 1912. — Т. I: 552 с.; т. II: 532 с.: іл. — (Руска письменність; V, 1–2). — З друкарні Наукового Товариства імени Шевченка. — Друковано 10 000 примірників; ціна оправного примірника 1 К 60 с, у красшій оправі 2 К.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничих оправах із синього коленкору: на передніх палітурках рамка з кутовими орнаментами чорним тисненням, золотом — назва серії з номером, «Твори Тараса Шевченка» й позначення тому, посередині портрет поета в овалі, оповитий золотим вінком із колосся й пальмової гілки; на корінцях золоте й чорне тиснення, на задніх палітурках сліпе тиснення рамки й видавничої емблеми. Томи — у двох варіантах оправи: перший у темно-синьому коленкорі, з назвою серії «Руска письменність», чорно-білим портретом молодого поета й оливковими візерунковими форзацами; другий у світлішому, вицвілому коленкорі, з назвою серії «Українське письменство», тонованим портретом зрілого Шевченка й брунатними форзацами з дрібним квітковим орнаментом. Коленкор потертий, краї й кути витерті до основи, кути побиті; на корінці першого тому золото майже стерлося, тканина вгорі й унизу корінця обтріпана; на задній палітурці другого тому темні плями у верхній половині, на передній — пляма на слові «другий». Форзац другого тому тріснув по передньому шарніру. Папір із рівномірним пожовтінням; у другому томі давня підклейка в корінцевому полі одного з перших аркушів і пляма на зовнішньому полі фронтиспису. У першому томі на передньому форзаці двічі й на звороті титулу фіолетовий овальний штамп «Бібліотека Повха Карла» з полем «Ч.» для номера, на форзаці номер «č. 812.», олівцем «K 1.50» і ще один затертий овальний штамп; на с. 552 штамп «З колекції П. І. Арсенича». У другому томі на с. 532 синьо-фіолетовий штамп «Бібліотека д-р В. Сімовича». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; видавничі оправи з портретами поета становлять самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eНаприкінці другого тому надруковано вірш, знайдений лише влітку 1907 року в архіві Департаменту поліції в Петербурзі: він містився в альбомі, який відібрали в Шевченка під час ревізії в Оренбурзі 1850 року. У передмові до першого видання, передрукованій і тут, Юліан Романчук пояснює, чим його текст відрізняється від попередніх: додано нововіднайдені «Подражаніє Ієзекіїлю» і «Юродивий», відновлено пропущені місця в «Катерині», «Псалмах Давидових» та «Івані Гусі», вилучено вірші, що Шевченкові не належать, хоч ходили позацензурними виданнями, а в самих «Неофітах» виправлено понад п'ятдесят місць. Поезії розміщено за формою і змістом, із хронологією в межах відділів: том перший — «До засланя» (1838 — перша половина 1847), другий відкривається відділом «На засланю» (друга половина 1847 — 1857). Є також «Найважнійші дати з житя», автобіографічний лист поета, драма «Назар Стодоля» та ілюстрації, серед них «Шевченко яко салдат в 1848 р.» і «Могила Шевченка в Каневі».\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЮліан Романчук (1842–1932) — педагог, публіцист і політик, посол до австрійського парламенту, один із провідних діячів «Просвіти». 1904 року він заснував серію української класики «Руска письменність» і сам відредагував 23 з 28 її томів; після Першої світової війни серію перейменували на «Українське письменство». Шевченко за його редакцією виходив у «Просвіті» тричі: «Поезії» 1902 року, двотомні «Твори» 1907-го і це, третє, видання 1912 року накладом 10 000 примірників. Другий том оправлено вже з новою назвою серії — найпевніше, з накладу після війни.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКомплект зібрано з книжок двох бібліотек. Перший том стояв у книгозбірні Карла Повха — звідси штампи з полем для номера й номер «č. 812» на форзаці; на с. 552 — штамп збірки Петра Арсенича (1934–2017), івано-франківського історика-музейника й етнографа, члена НТШ. На другому томі — штамп «Бібліотека д-р В. Сімовича»: такий самий напис стоїть на книжках Василя Сімовича (1880–1944), мовознавця, у 1926–1930 роках ректора Українського педагогічного інституту ім. М. Драгоманова в Празі, від 1933 року секретаря НТШ у Львові. Шевченком Сімович займався й сам: 1921 року підготував народне видання «Кобзаря» з поясненнями й примітками. Основну частину книгозбірні він заповів Чернівецькому університету, і 1962 року, після смерті вдови, понад 2600 одиниць цілісно вивезли туди зі Львова.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589839237491,"sku":"KC-2352","price":12000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/6CBF2976-D345-4F89-B0CF-EE270AF4ED53.jpg?v=1791915388"},{"product_id":"hiuho-viktor-duma-o-mazepie-ternopil-1889","title":"Гюго Віктор. Duma o Mazepie \/ пер. Віктора Баворовського. Тернопіль, 1889","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«W końcu, nadeszła chwila… wzbił się, buja, spada — Mocarzem się dźwiga!»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eDuma o Mazepie \/ z W. Huga przez Wiktora z Baworowa.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eTarnopol: Drukarnia Józefa Pawłowskiego, 1889. — 7, [1] с. — Польською мовою.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eБрошура на чотирьох аркушах, без окремої обкладинки; титул набрано декоративними шрифтами з друкарськими віньєтками, на звороті титулу — віршована присвята перекладача. Рівномірне пожовтіння паперу; густі лисячі плямки вздовж зовнішнього поля титульного аркуша й по всьому останньому аркушу, поодинокі — на внутрішніх сторінках. Нижній зовнішній кут останнього аркуша загнутий, з дрібним надривом без утрати тексту. На титульному аркуші внизу олівцем «20». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМазепа, прив'язаний до дикого коня, — один із найсильніших образів європейського романтизму, і ця тарнопільська брошура передає його з третіх рук: польський переклад французької поеми, що сама виросла з англійської. Віктор Гюго (1802–1885) написав «Мазепу» 1828 року й умістив у збірку «Орієнталії» (Les Orientales, 1829), узявши епіграфом вигук із Байронової поеми — «Away! — Away!»; перекладач зберіг його й тут. Перша пісня — сама скачка зв'язаного бранця крізь степи й ліси; друга обертає її на алегорію: так само генія несе його натхнення, крізь муки й зневагу, аж поки він не підводиться володарем. Назва «Дума» — вибір перекладача: у Гюго поема зветься просто «Mazeppa».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВіктор Баворовський (1826–1894) — галицький граф, бібліофіл і перекладач, що підписувався «Wiktor z Baworowa». Мав великі маєтки біля Тернополя й жив у Мишковичах під містом; перекладав Віланда, Байрона, Шиллера, Гюго, а за переклад «Дон Жуана» дістав захоплений лист від Генрика Сенкевича. Зібрав книгозбірню майже в 60 тисяч томів і заповів її Львову: Бібліотеку Баворовських відкрили для читачів 1900 року, нині її фонди майже повністю зберігаються у Львівській національній науковій бібліотеці України ім. В. Стефаника. 3 грудня 1894 року, через п'ять років після виходу цієї брошури, Баворовський наклав на себе руки у Львові.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eБрошуру надруковано в Тарнополі, у друкарні Юзефа Павловського, — у місті, біля якого жив перекладач і де окремими відбитками вже виходили його переклади Байрона й Міцкевича. Більшість дрібних перекладів Баворовський друкував у галицькій періодиці, тож окремі тарнопільські брошури — рідший слід його роботи. Для збирача мазепіани це ще й ланка ланцюга Байрон — Гюго — Ліст: саме поема Гюго надихнула симфонічну поему Ференца Ліста «Мазепа». Такі тоненькі провінційні друки без обкладинки рідко доживали до наших днів.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589851787635,"sku":"KC-1845","price":4300.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/7309B977-D734-4B03-862C-3B6169CA79F0.jpg?v=1793049802"},{"product_id":"makovei-osyp-oferma-dobryi-interes-konvoliut-lviv-1903-1907","title":"Маковей Осип. Оферма; Добрий інтерес: конволют двох видань «Просвіти». Львів, 1903–1907","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Ворожнечі не замирюють ся ворожнечею, але милосердиєм».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОсип Маковей. Оферма: оповіданє з житя войскового. — Добрий інтерес: збірка \/ Осип Маковей, Іван Петрушевич, Микола Лєсков; із російського переклав Ярослав Весоловський. Конволют двох видань Товариства «Просьвіта».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ Львові: коштом і заходом Товариства «Просьвіта», 1903. — 32 с. — З друкарні Наукового Товариства імени Шевченка під зарядом К. Беднарского. Разом оправлено: Добрий інтерес: збірка. — Львів: видавництво Товариства «Просьвіта», 1907. — 32 с.: іл. Наклад в обох виданнях не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ пізнішій напівполотняній оправі: корінець і кути з чорного полотна, палітурки криті мармурованим папером у червоно-помаранчево-чорних тонах, форзаци з коричнево-червоного мармурованого паперу. Оправа свіжа, без потертостей, кути не побиті. Папір із природним пожовтінням; на титульному аркуші «Оферми» темна пляма близько 1,5 см, поодинокі дрібні плямки на берегах дальших аркушів; береги блока нерівні, з дрібними надривами по краю без утрати тексту, надриви при корінці на початкових аркушах збірки 1907 року. Блок міцний, аркуші від нього не відстають. На титульних аркушах обох видань фіолетова кругла печатка «Читальня „Просьвіти“ в Голоску великім». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєві видання Осипа Маковея. Конволют має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e«Оферма» — оповідання про інфантериста Леська Стешина, якого ціла сьома компанія знає під згірдним прізвиськом оферми (від німецького unförmlich — непоставний, брусоватий, нездарний), хоча стріляє він найкраще в полку, а накази виконує мовчки, мов машина. Маковей писав про австро-угорське військо, яке знав зсередини; 1899 року твір відзначили грошовою премією з фонду сприяння молодим літераторам при Віденському університеті. Друга книжка конволюта — збірка 1907 року з трьох речей: оповідання Маковея «Добрий інтерес» про селянина, ошуканого на продажу поля з каменоломнею (с. 3–8), господарська порада Івана Петрушевича «Які крамниці закладати?» (с. 9–14) і притча Миколи Лєскова «Брамадата і Радован» у перекладі Ярослава Весоловського (1881–1917) — про те, що ворожнечу гасить не ворожнеча, а милосердя (с. 15–32).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОсип Маковей (1867–1925) — письменник, критик, історик літератури, перекладач і педагог, дійсний член НТШ від 1903 року. Редагував «Зорю» та чернівецьку «Буковину», разом з Іваном Франком і Михайлом Грушевським вів «Літературно-науковий вістник», допоміг увійти в літературу Ользі Кобилянській і Маркові Черемшині. Його мала проза — «Наші знакомі» (1901), «Оповідання» (1904), «Прижмуреним оком» (1923) — і повість «Ярошенко» (1905) лишаються найчитанішою частиною доробку.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОбидві книжки належать до масових просвітніх видань львівської «Просвіти», які товариство випускало коштом і заходом власної каси й розсилало по сільських читальнях; друковано їх у друкарні Наукового товариства ім. Шевченка під зарядом К. Беднарського — головному українському друкарському осередку тодішнього Львова. Наклади розходилися по селах і зачитувалися до решти, тож примірники в оправі трапляються нечасто. Печатка вказує на читальню «Просвіти» у Великому Голоску — приміському селі на північ від Львова, яке нині є частиною міста; отже, том походить саме з того середовища, для якого ці книжечки й друкували.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589858079091,"sku":"KC-1576","price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0021-7845788405581038273.jpg?v=1791058858"},{"product_id":"povist-o-dvanadtsiaty-misiatsiakh-chernivtsi-1909","title":"Повість о дванадцяти місяцях: збірка. Чернівці, 1909","description":"\u003cp\u003eПовість о дванадцяти місяцях: (збірка) \/ редактор Лесь Киселиця.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЧернівці: накладом чернівської заміської філії тов. «Українська Школа» і «Селянської Каси», 1909. — (Діточа бібліотека; ч. 4). — З друкарні «Рускої Ради» під зарядом Івана Захарка. Ціна на обкладинці — 10 сотиків.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці із зеленкуватого паперу з волокнами: назва в сецесійній рамці з рослинними завитками; на задній обкладинці — оголошення про народний календар «Товариш» на 1910 рік, що його видавав Союз руских хліборобских спілок на Буковині «Селяньска Каса» (Чернівці, вул. Паньска, 33); на звороті задньої обкладинки — перелік перших п'яти чисел серії з цінами й адреса редакції. Обкладинка потемніла й забруднена по краях, корінець потертий, невелика втрата паперу на лівому краї задньої обкладинки. Папір із природним пожовтінням, плями на с. 14–15 і 25, загини кутів с. 15 і 24. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЗбірку відкриває «Повість о дванадцяти місяцях» Божени Немцової (1820–1862), подана як «словінська народня казка»: мачуха й зведена сестра Олена серед зими виганяють пасербицю Марушку в гори по суниці й червоні яблука, а дванадцять місяців, що сидять довкола ватри на вершині, дарують їй усе це. Переклад із чеської зробила Оля Журавківська, позначивши його «Хрудім, жовтень 1908». Далі — жартівливий вірш Степана Руданського (1834–1873) про дідичевого сина-школяра, оповідання «Орел» про двох селянських хлопців у Бескидах, «весела повісточка» Юрія Федьковича (1834–1888) «Чудатий кінь», чеські приповідки й пословиці в перекладі тієї ж Журавківської та загадки.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eРедактор серії Лесь Киселиця (1884–1950), справжнє ім'я Олексій, — буковинський педагог родом із Лукавців, який учителював у селі Мамаївцях; з 1909 року він редагував «Діточу бібліотеку» товариства «Українська школа» в Чернівцях. Саме на Мамаївці, на його ім'я, редакція просила надсилати листи й гроші.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання спільне для «Української школи» та кооперативної «Селянської Каси». На звороті задньої обкладинки перелічено перші числа серії: «Коза-Дереза», «Календарик для дітий на рік 1909», «Чому цигани своєї церкви не мають», ця збірка і «Малий колядник», що саме друкувався п'ятим накладом. Хто купував десять примірників, діставав десятий даром, а пересилку оплачувала редакція, — книжечки за 10 сотиків розраховували на сільські школи й читальні Буковини.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589858144627,"sku":"KC-1572","price":800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/B1F7898E-F4ED-4756-8DCE-E43850155313.jpg?v=1791150943"},{"product_id":"korolenko-volodymyr-lis-shumyt-lviv-1901","title":"Короленко Володимир. Ліс шумить: поліська легенда. Львів, 1901","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Лїс шумить… Лїс шумить… Оксано, голубонько…»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ. Короленко. Лїс шумить: (поліська леґенда) \/ переклав В. Маслов-Стокіз.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ Львові: [Українсько-руська видавнича спілка], 1901. — 40 с. — (Літературно-наукова бібліотека; ч. 18 \/ відповідає за редакцію Володимир Гнатюк). — З друкарні Наукового Товариства ім. Шевченка під зарядом К. Беднарського.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці з кремового паперу, на передній сторінці — видавнича монограма. Корінець підклеєно смужкою паперу. Обкладинка рівномірно потемніла й укрита численними лисячими плямками, береги обтріпані, дрібні втрати паперу по краях задньої сторінки обкладинки. Папір блока з природним пожовтінням; правий нижній кут першої сторінки тексту загнутий і надірваний без утрати тексту, на кількох аркушах обтріпані береги. На передній обкладинці чорною фарбою відтиснуто штамп-екслібрис 1987 року — виснажена постать із розгорнутою книжкою, череп і напис «memento…»; на внутрішньому боці передньої обкладинки власницький підпис синім чорнилом із датою «08.03.2001 р.» і позначкою «Львів», той самий підпис повторено на с. 9; на с. 40 олівцеві книгарські позначки. Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУкраїнський переклад «Лісу шумить» з'явився у львівській «Зорі» 1886 року, майже одразу після появи російського оригіналу. Це поліська легенда, яку старий дід розповідає в лісовій хатині, поки над бором збирається буря: про кріпака-лісника Романа, його жінку Оксану, козака-співця Опанаса й пана, що поламав їм життя. Оповідь ведеться живою мовою діда, з його «Еге!» та «ей Богу!», і замикається тим самим шумом лісу, з якого починається.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВолодимир Короленко (1853–1921) — письменник і публіцист, уродженець Житомира, дитинство якого минуло на Волині, поряд із поліськими лісами. За участь у народницькому русі пройшов заслання до Якутії; «Ліс шумить» написано невдовзі після повернення. Писав російською, але тема України — у «Сліпому музиканті», «У поганому товаристві», «Без язика» — посідає в його прозі одне з центральних місць; останні роки життя провів у Полтаві.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПерекладач — Василь Маслов-Стокоз (1866–1918), уродженець Батурина, учитель у Борзні, за участь у революційному русі засланий до Сибіру, згодом емігрант, що жив у Львові, Швейцарії, на Балканах і в Англії; на обкладинці його прізвище подано у формі «Маслов-Стокіз». Окремою книжкою переклад вийшов 1901 року як 18-те число «Літературно-наукової бібліотеки» Українсько-руської видавничої спілки під редакцією Володимира Гнатюка (1871–1926), у друкарні НТШ. Примірник має виразний провенанс — штамп-екслібрис у традиції memento mori, датований 1987 роком.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589862142323,"sku":"KC-1397","price":250.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/6071C2E7-D83F-4A66-AA54-3724D65E27A9.jpg?v=1791150299"},{"product_id":"lepkyi-opovidania-lviv-1901","title":"Лепкий Богдан. Оповіданя. Львів, 1901","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Я хочу квітки, тої красної квітки щастя… Пустїть мене, я піду за нею…»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eБогдан Лепкий. Оповіданя. \u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛьвів: накладом А. Хойнацького, 1901. — 136, [2] с. З друкарнї В. А. Шийковского.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі з синього коленкору: рослинний сецесійний орнамент, витиснений чорним, ім'я автора й назва — золотим тисненням; задня палітурка без оформлення. Форзаци зелені, з друкованим золотаво-оливковим орнаментом. Коленкор потертий і забруднений, зі світлими витертостями, кути й краї побиті, тканина на кутах протерта. Папір із природним пожовтінням, поодинокі плямки й відбитки пальців на берегах, розводи від вологи в нижніх кутах останніх аркушів; аркуш зі с. 135–136 відстає від блока. На форзаці чорнилом власницький напис «Гала Турлецка». На титульному аркуші фіолетова овальна печатка «Книгарня Ставропиг. Института въ Львовѣ». Стан добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність, а видавнича оправа в дусі сецесії становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЗбірка містить чотири прозові твори: «Цьвіт щастя», «Закутник», «Стріча» і «Починок» (останній — з підзаголовком «Виїмки з довшого оповіданя»). Відкриває книжку «Цьвіт щастя» — притчева новела про хлопця, який змалку допитується в матері, що таке щастя, і чує у відповідь, що це такий цвіт, якого тяжко дістати; вирісши й вивчивши від старого вчителя ботаніки всі квіти на світі, він однаково кидається у воду за тим цвітом. Твір спирається на народну легенду про недосяжну квітку щастя.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eБогдан Лепкий (1872–1941) — поет, прозаїк, літературознавець і перекладач, дійсний член НТШ. Від 1899 року викладав українську мову й літературу в Ягеллонському університеті в Кракові. На межі століть його книжки виходили одна за одною: «З села» (1897), «З життя» (1899), «Щаслива година» та «Оповіданя» (обидві — 1901).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижку видано накладом Антона Хойнацького — львівського видавця, який роками друкував твори Івана Франка, майже не маючи з того прибутку, і згодом перебрав керівництво друкарнею Ставропігійського інституту; сам том надруковано в друкарні В. А. Шийковского. Прізвище в рядку «Заходом К. Ст…ньского» на титулі стерте й читається неповно; ймовірно йдеться про Кирила Студинського (1868–1941) — філолога й співредактора «Руслана», який опікувався Лепким ще від віденських студій. Прижиттєві львівські видання Лепкого початку 1900-х трапляються нечасто, надто в оригінальній видавничій оправі.\u003c\/p\u003e","brand":"ARCHIVEVAM РІДКІСНІ КНИГИ","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64599328391539,"sku":null,"price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0051-6308935032003758541.jpg?v=1791058435"},{"product_id":"knyha-psalmiv-viden-1900","title":"Книга псальмів: з церковно-словеньскої на мову руско-україньску дословно переложена. Відень, 1900","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Шасливъ чоловѣкъ, который не пôйшовъ на раду безбожныхъ, и на дорогу грѣшныхъ не ступивъ…»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига псальмôвъ: зъ церковно-словеньскои на мову руско-украиньску дословно переложена. Ім'я перекладача на титульному аркуші не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВедень [Відень]: накладом Адольфа Гольцгаузена, 1900. — Текст псалмів 1–150 у дві колонки, закінчується на с. 125; повний обсяг блока потребує звірки з примірником. — Прибл. 18 × 11 см. Наклад не зазначено. Віденське видання 1899 року з такою самою назвою в антикварних описах подають обсягом 150 с.; розбіжність не усунуто.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ напівполотняній оправі: чорне полотно на корінці й кутах, палітурки криті мармурованим папером у синьо-кремових тонах; на корінці внизу золотом витиснені ініціали власника, тиснення потерте й читається неповно. Береги блока крапчасті, у синьо-зеленій гамі. Полотно з потертостями по краях, кути притуплені, мармурований папір з дрібними втратами шару фарби. Папір із рівномірним пожовтінням, забрудненнями на берегах і поодинокими плямками; кути перших і останніх аркушів заломлені й затерті; кілька аркушів у середині блока виступають із корінця. На титульному аркуші під друкарською віньєткою власницький напис олівцем, стертий і нечитний; біля початку 50-го псалма чорнильна позначка. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЦе дослівний, а не віршований переклад Псалтиря — саме так, як заявлено на титулі: «дословно переложена». Перекладач іде за церковнослов'янським текстом слово в слово, але подає його галицькою народною мовою кінця XIX століття, з характерними формами «вôнъ», «щасливъ чоловѣкъ», «зрадують ся». Через це видання цікаве не лише як богослужбова книжка, а і як пам'ятка мовної практики: воно фіксує момент, коли живу українську мову вперше системно приміряли до сакрального тексту, який доти звучав тільки по-церковнослов'янськи. Друковано шрифтом, що імітує уставне письмо, у дві колонки — оформлення свідомо тримається традиції богослужбової книги.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПсалтир століттями був в українських землях не тільки молитовником, а й букварем: за ним училися читати, його читали над хворими й померлими. Переклад Псалмів живою мовою в Галичині 1890-х був справою делікатною — і церковна, і світська сторони бачили в ньому питання національної гідності. Наприкінці XIX століття українські переклади Святого Письма (Пантелеймона Куліша, Івана Пулюя, Івана Нечуя-Левицького) виходили саме у Відні, поза межами російської цензури.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eАдольф Гольцгаузен — власник великої віденської друкарні, яка мала статус цісарсько-королівської придворної та університетської й друкувала видання багатьма мовами монархії, зокрема кирилицею. Того самого 1899 року в нього вийшло попереднє видання цієї книжки. Обидва видання трапляються на антикварному ринку рідко, оцифрованої копії в українських електронних бібліотеках немає.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64610081538419,"sku":null,"price":12500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0026-6308935032003758541.jpg?v=1791058350"},{"product_id":"tverdokhlib-antologia-poetow-ukrainskich-lviv-1913","title":"Твердохліб Сидір (пер.). Antologia współczesnych poetów ukraińskich. Львів — Золочів, 1913 — з дарчим написом","description":"\u003cp\u003eТвердохліб Сидір (пер.). Antologia współczesnych poetów ukraińskich \/ wstępem zaopatrzył Wł. Orkan. Drugie powiększone wydanie.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛьвів — Золочів: Накладом і друком книгарні Вільгельма Цукеркандля, [1913] — 163 с.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій палітурці — синє полотно з тисненням золотом на передній палітурці. Легкі потертості кутів і корінця, дрібні плямки на кришці. На титульному аркуші дарчий напис чорнилом, дата частково нерозбірлива. Блок міцний. Стан дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eРаннє видання перекладів української поезії польською мовою — історико-культурна цінність.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003cbr\u003e«Antologia współczesnych poetów ukraińskich» — антологія перекладів сучасної української поезії польською мовою, упорядкована і перекладена Сидором Твердохлібом, із передмовою польського письменника Владислава Оркана (1875–1930). До збірки увійшли твори понад двадцяти українських поетів з Галичини та Наддніпрянської України — Івана Франка, Лесі Українки, Богдана Лепкого, Василя Пачовського, Петра Карманського, Олександра Олеся, Миколи Вороного, Агатангела Кримського та інших. Видання стало однією з перших спроб систематично представити польському читачеві українську поезію кінця ХІХ — початку ХХ століття.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eТвердохліб Сидір (1886–1922) — український поет і перекладач, учасник літературного угруповання «Молода Муза», автор збірки «В свічаді плеса» (Львів, 1908). Перекладав польською мовою твори Івана Франка, Осипа Маковея, Лесі Українки, у 1913 році видав окремою книжкою переклади вибраних поезій Тараса Шевченка.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПропонований примірник — друге, доповнене видання антології (перше вийшло 1911 року), надруковане у Львові—Золочеві коштом книгарні Вільгельма Цукеркандля. Видання має історико-культурну цінність як пам'ятка міжкультурного літературного обміну між українською і польською інтелектуальними спільнотами Галичини початку ХХ століття.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64615480361331,"sku":null,"price":7500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0033-8408738357280942244.jpg?v=1791058382"},{"product_id":"narodnyi-ruskii-molytvennyk-lviv-1878","title":"Народный молитвенникъ. Львів, 1878","description":"\u003cp\u003eНародный рускій молитвенникъ.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЛьвів: з друкарні Товариства імені Шевченка під зарядом Фр. Сарницького, 1878. — 286 с.: фронт., іл.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВласницька оправа доби: чорна шкіра на картоні зі сліпим тисненням рамок і кутових розет; на передній палітурці — золочений хрест, на задній — золочене зображення Непорочного Зачаття; мосяжна застібка. Форзаци з квіткового золоченого паперу. Фронтиспіс — гравюра на сталі з Богородицею, у тексті гравюри й віньєтки. Блок частково відходить від оправи, частина аркушів надірвана й підклеєна скотчем, фронтиспіс із втратами краю. Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eНародний молитовник, надрукований у Львові в перші роки роботи друкарні Товариства імені Шевченка — попередника Наукового товариства імені Шевченка. Друкарня запрацювала 1874 року під орудою Франца Сарницького, а 1878-го, коли вийшла ця книжка, керівництво перейшло до Кароля Беднарського, тож імпринт «під зарядом Фр. Сарницького» фіксує останній рік його управління.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ молитовнику — молитви на різні потреби, акафіст, пісні та святці, що закінчуються грудневими днями на с. 286; завершальна віньєтка з папською тіарою і ключами вказує на греко-католицьке середовище, для якого призначалося видання. Такі кишенькові молитовники в шкіряних оправах із застібками були родинними реліквіями й переходили з покоління в покоління, тож збережені примірники зазвичай мають сліди тривалого вжитку.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64651522408819,"sku":null,"price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0039-9154084095749432353.jpg?v=1791057846"},{"product_id":"shukhevych-volodymyr-huculszczyzna-t-3-krakiv-1904","title":"Шухевич Володимир. Huculszczyzna. T. 3. Краків, 1904","description":"\u003cp\u003eSzuchiewicz Włodzimierz. Huculszczyzna. Tom trzeci: z 26 illustracyami i 3 tablicami chromolitograficznemi.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eKraków: staraniem i nakładem Muzeum imienia Dzieduszyckich we Lwowie; w drukarni W. L. Anczyca i Spółki, 1904. — 298 с., 3 арк. кольор. іл.: іл.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидавнича м'яка обкладинка зеленого паперу; на задній сторонці — перелік видань Музею Дідушицьких з цінами. Серед таблиць — хромолітографія з гуцульськими писанками, у тексті — світлини й рисунки орнаментів. На титулі — власницький підпис олівцем, на обкладинці — олівцеві позначки. Обкладинка з потертостями й плямами, корінець з утратами паперу; блок повний. Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має наукову й історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eТретій том головної праці Володимира Шухевича — чотиритомової монографії про Гуцульщину, яку Музей Дідушицьких видав польською мовою на початку XX століття, а НТШ — українською. Цей том присвячено обрядовому року гуцулів, зокрема великодньому циклу й писанкарству з рисунками орнаментів.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВолодимир Шухевич (1849–1915) — етнограф, педагог і громадський діяч у Львові, дід командира УПА Романа Шухевича. Роками збирав матеріал у гірських селах, а видання підтримав засновник львівського музею граф Володимир Дідушицький.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e«Huculszczyzna» досі лишається базовим джерелом про традиційну культуру гуцулів; окремі томи в оригінальних видавничих обкладинках трапляються рідко.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64652616466803,"sku":null,"price":28500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0007-9154084095749432353.jpg?v=1791057722"},{"product_id":"shevchenko-taras-poezii-lviv-1902","title":"Шевченко Тарас. Поезиї Тараса Шевченка. Львів, 1902","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Думи мої, думи мої, \/ Лихо мені з вами!»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПоезиї Тараса Шевченка \/ [передмова і приписки Юліана Романчука].\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ Львові: [виданє товариства «Просьвіта»], 1902. — 699 с. — З друкарні Наукового Товариства імени Шевченка під зарядом К. Беднарського. Видавця на титульному аркуші не зазначено — подано за каталожними описами. Розмір приблизний, потребує звірки з примірником. У цьому примірнику останній нумерований аркуш тексту — с. 674, за ним аркуш «Помічені похибки друкарскі»; наявність «Приписок» (с. 675–692) потребує звірки з примірником.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі з синього коленкору: на передній палітурці орнаментальна рамка й сецесійна рослинна смуга при корінці, витиснені чорним, картуш із назвою «Поезиї Т. Шевченка» золотим тисненням і наклеєний гравірований портрет поета в овалі; корінець із золотим тисненням назви, лінійними бордюрами й квітковою розеткою; задня палітурка зі сліпим тисненням рамки й центрального картуша. Форзаци й захисні аркуші з мармурованого паперу. Коленкор потертий і вицвілий, кути й краї побиті, тканина при головці й хвостику корінця протерта з надривами, на палітурках поодинокі плями, золото тиснення частково стерте. Папір із рівномірним пожовтінням, лисячі плямки, розводи від вологи на титульному аркуші та в перших зшитках, надриви й вищерблення по краях титульного аркуша, заломи кутів окремих аркушів. Блок міцний. На форзаці олівцем число. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; видавнича оправа в дусі сецесії становить самостійну мистецьку вартість.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЦе видання готувалося як найповніше й найпоправніше зібрання Шевченкової поезії свого часу, і редактор сам сказав про нього стримано: у передмові, датованій Львовом 19 серпня 1901 року, Юліан Романчук визнає, що прогалини ще не всі виповнені, текст не всюди поправлений, а хронологія не всюди певна. Відкриває книжку його ж нарис «Найважнїйші дати з житя Тараса Шевченка», поділений на п'ять періодів — від дитинства в Моринцях до похорону на горі над Дніпром. Далі йдуть «Дрібнїйші поезиї», поеми й драма «Назар Стодоля»; том завершує перелік помічених друкарських похибок.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eТарас Шевченко (1814–1861) — поет і маляр, народжений кріпаком, викуплений 1838 року, засланий 1847-го з забороною писати й малювати. Юліан Романчук (1842–1932) — галицький педагог, публіцист і політик, посол до австрійського парламенту й до Галицького сойму, один із провідних діячів «Просвіти»; шевченкознавством займався десятиліттями, друкував у «Записках НТШ» причинки до поправнішого видання поезій, а це львівське видання згодом перевидав як «Твори Т. Шевченка» 1907 і 1912 років.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eДрукувала книжку друкарня Наукового Товариства ім. Шевченка під зарядом Каміла Беднарського — головна українська друкарня тогочасного Львова. У підросійській Україні повне видання Шевченка на той час було неможливе через цензурні заборони на українське слово, тому саме галицькі видання виконували роль повних зібрань і потрапляли за кордон нелегально. Львівські Шевченкові томи початку 1900-х трапляються нечасто, надто в оригінальній видавничій оправі.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64663317643635,"sku":null,"price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0006-9154084095749432353.jpg?v=1791057722"},{"product_id":"antonovych-ilovaiskyi-istoriia-kniazivstva-lytovskoho-1887","title":"Антонович Володимир, Іловайський Дмитро. Історія Великого князівства Литовського. Тернопіль, 1887","description":"\u003cp\u003eИсторія Великого Князѣвства Литовского вôдъ найдавнѣйшихъ часôвъ ажь до упадку удѣльнои системы въ Литовскôй Руси \/ В. Антоновича и Д. Иловайского. — (Руска Исторична Бібліотека \/ пôдъ редакціею Олександра Барвѣньского; томъ VI).\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВъ Тернополи: зъ друкарнѣ Іосифа Павловского, 1887. — 207, [1] с. — Головный складъ въ книгарнѣ Сайфарта и Чайковского и Ставропигійского Института у Львовѣ. — Цѣна на обкладинці й титулі: 1 р. 60 кр.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ власницькій оправі з брунатного муарового коленкору, з накладеною на верхню палітурку оригінальною видавничою обкладинкою помаранчевого паперу в орнаментальній рамці. Коленкор потертий по краях і кутах, злегка вигорілий. Папір із рівномірним пожовтінням, на першому аркуші й на березі титула червоні плями від чорнила, дрібні забруднення берегів. Блок міцний, аркуші не відстають, утрат немає. На титульному аркуші чорний штамп-екслібрис «Из книг Петра Лисого». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eТом шостий «Рускої Історичної Бібліотеки» складають дві праці, які разом покривають усю історію Великого князівства Литовського. Володимир Антонович веде виклад від XIII століття до смерті Ольгерда: Литва і Русь до початку XV ст., Витень і Гедимін, Ольгерд і Кейстут. Дмитро Іловайський продовжує від смерті Ольгерда до занепаду удільної системи: Ягайло і початок польсько-литовської унії, Витовт, Свидригайло і Казимир IV. Завершують том іменний покажчик і список друкарських похибок.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВолодимир Антонович (1834–1908) — історик, археолог, професор Київського університету, засновник київської документальної школи; його погляд на Литовську Русь як на продовження руської державності лишається основою української історіографії цього періоду. Дмитро Іловайський (1832–1920) — російський історик, автор популярних підручників; сусідство двох цих імен в одному томі показує, як укладач добирав найкраще з наявного, не зважаючи на школи.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e«Руска Історична Бібліотека» — багатотомна серія, яку від 1886 року видавав у Тернополі Олександр Барвінський: уперше українською мовою в Галичині послідовно подавали праці провідних істориків. Том присвячено отцю Стефанові Качалі — співзасновникові багатьох руських товариств і послові крайового сойму. Тут-таки вміщено звернення видавництва, де прямо сказано, що передплатників так мало, що вони ледве покривають половину накладу, і що подальше видавання стає неможливим саме тоді, коли треба друкувати «Богдана Хмельницького» Костомарова. Цей текст — рідкісне свідчення того, як фінансово трималася галицька наукова книжка.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64675353264499,"sku":null,"price":18000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":false}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0003-4526635490533508166.jpg?v=1791065197"},{"product_id":"shevchenko-i-yoho-ukraina-zbirka-dzhersi-syti-1916","title":"Шевченко і його Україна: збірка. Джерзі Ситі, 1916","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Се-ж євангеліє наше, книга нашого болю і радости, розради й потіхи, гнїву і докору…»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eШевченко і його Україна: збірка.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e[Джерзі Ситі]: з друкарні «Свободи», 83 Grand Street, Jersey City, N. J., 1916. — 64 с.: іл. — Ціна на титульному аркуші: 15 центів.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці з цеглясто-рожевого паперу, у декоративній рамці з орнаментальних лінійок; на передній сторонці — репродукція світлини з підписом «На могилі Т. Шевченка в 1914 р.», на задній — оголошення друкарні «Свободи». Блок скріплено дротяними скобами. Втрата паперу в нижньому лівому куті передньої сторонки, надриви й потемніння по краях обкладинки, наскрізна тріщина паперу через задню сторонку; останній аркуш підклеєно при корінці паперовою стрічкою. Папір блока чистий, з рівномірним пожовтінням, без плям і надривів. Олівцем «30» угорі передньої сторонки. На передній сторонці й на титульному аркуші блакитний штамп «Mr. S. I. Kylymnyk Library» з рядками «No.» і «Sec.». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЗбірку складено як шевченківську читанку для української робітничої еміграції в Америці: поезії впереміш із популярними статтями. Тут «Заповіт», «Суботів (Могила Богданова)», «Холодний Яр», уривки з «Посланія», вірш Христі Альчевської «Пам'яті Шевченка», нариси «Шевченко для свого народа» і «Чому кождий Українець і кожда Українка повинні знати житє Тараса Шевченка». Фронтиспіс — гравюра Лаврентія Сєрякова 1879 року «Т. Шевченко в молодім віці». Закінчується книжка несподівано: на останній сторінці «Заповіт» подано по-німецьки — «Das Vermaechtnis» у перекладі Івана Франка, — тобто мовою держави, з якою тоді воювала Росія і в чиїх таборах для полонених українців ішла просвітня робота.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eДрукарня «Свободи» — власна друкарня Українського Народного Союзу, що містилася в купленому 1910 року будинку на 83 Grand Street у Джерзі Ситі. Звідти виходив тижневик «Свобода», а поряд із ним — дешеві просвітні книжечки по 10–15 центів, які розходилися передплатою й по громадах. Такі видання читали до останку й майже не зберігали, тому американські шевченківські брошури 1910-х років трапляються рідко.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eШтамп на обкладинці й титулі — з книгозбірні Степана Килимника (1890–1963), етнографа й історика, дійсного члена НТШ і УВАН, автора багатотомного дослідження «Український рік у народних звичаях в історичному освітленні», який останні роки життя провів у Торонто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64681938420083,"sku":null,"price":6750.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0020-6203100443656658530.jpg?v=1791057777"},{"product_id":"yefremov-serhii-natsionalne-pytanie-v-norvehii-lviv-1902","title":"Єфремов Сергій. Національне питанє в Норвеґії. Львів, 1902","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Вельми часто можна почути навіть від людей з широкою освітою… що націоналізм у наші часи вже віджив свій вік, перестарів ся до краю».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСергій Єфремов. Національне питанє в Норвеґії \/ за редакцію відповідає Володимир Гнатюк.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ Львові: [Українсько-руська видавнича спілка], 1902. — 66 с. — (Літературно-наукова бібліотека; ч. 19). — З друкарні Наукового Товариства ім. Шевченка під зарядом К. Беднарського.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ власницькій напівполотняній оправі: корінець і кути із синьо-сірого полотна, палітурки криті мармурованим папером в оливково-сірій, жовтій і темно-фіолетовій гамі; форзаци з того самого мармурованого паперу. Полотно вицвіле, зі світлими витертостями по корінцю, кутах і краях, поодинокі плямки на задній палітурці. Папір із природним пожовтінням, бурі плямки на берегах останніх аркушів. Блок міцний, утрат немає. На титульному аркуші вгорі олівцева позначка «30 e». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книжка має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eНарис про столітню національну боротьбу норвежців — спершу з Данією, потім зі Швецією — писаний за три роки до того, як Норвегія 1905 року таки здобула незалежність. Єфремов починає з докору: про норвезьке письменство в Європі говорять усі, а про норвезьку національну справу не знає майже ніхто, і українською мовою про неї існує одна-єдина стаття в «Правді» за 1889 рік. Далі він веде читача через спільне коріння трьох скандинавських народів, через витіснення данської мови й появу самостійної норвезької, аж до виборів у стортінґ у серпні 1900 року. Джерела, названі у виносці, — Елізе Реклю, Йоганн Шерр, Градовський, словник Брокгауза і Єфрона — показують, з чого доводилося складати таку працю в підросійському Києві.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСергій Єфремов (1876–1939) — літературний критик, історик письменства і публіцист, один із керівників київського видавництва «Вік», дійсний член НТШ, згодом академік і віце-президент ВУАН. На час виходу брошури йому 26 років, і норвезький сюжет під його пером читається як розмова про власну справу: мала нація, чужа державна мова, боротьба за право говорити своєю. 1930 року Єфремова засудили на процесі Спілки визволення України; помер у неволі.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнижечка належить до «Літературно-наукової бібліотеки» Українсько-руської видавничої спілки — серії, що виходила у Львові в 1901–1917 роках за редакцією Володимира Гнатюка з участю Івана Франка; загалом у ній з’явилося 117 назв у 162 випусках. Галицьке видання наддніпрянського автора було звичним способом обійти цензуру Емського указу, яка не дозволяла друкувати таке в Києві. Друковано в друкарні Наукового Товариства ім. Шевченка під зарядом Карла Беднарського.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64686130561395,"sku":null,"price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0013-6203100443656658530.jpg?v=1791057775"},{"product_id":"rusova-sofiia-pochatkova-heohrafiia-sankt-peterburg-1911","title":"Русова Софія. Початкова географія. Санкт-Петербург, 1911","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«А треба, щоб усякий добре знав свій край, бо рідна земля, це ж все одно, що велика сімья, а земляки — все одно, що родичі.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eС. Русова. Початкова географія.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eС.-Петербургъ: Благотворительное общество изданія общеполезныхъ и дешевыхъ книгъ, 1911. — Іл., карти, складана карта. — (Благотворительное общество изданія общеполезныхъ и дешевыхъ книгъ; № 60). — Тип. Т-ва подъ фирмою «Электро-Тип. Н. Я. Стойковой», Знаменская, 27; складана карта — клише и печать С. М. Прокудинъ-Горскаго. Ціна 35 к.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидавнича м'яка обкладинка з кремового паперу: на передній сторонці назва, ім'я авторки й мапа Київщини, на задній — перелік видань товариства № 35–61. Наприкінці книжки, поряд зі змістом, — складана «Карта розселення українців». Розводи від вологи в нижньому зовнішньому куті проходять крізь увесь блок і складану карту; на передній сторонці обкладинки — велика темна пляма в нижньому правому куті й лисячі плямки вздовж правого поля. Уздовж корінця на обох сторонках обкладинки — смуга від підклейки. Папір рівномірно пожовклий. Блок міцний, утрат тексту немає. На титульному аркуші вгорі олівцем цифра. Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве й перше видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОдин із перших систематичних підручників географії українською мовою. Двадцять дві «розмови» ведуть від власного села, сторін світу й плану шкільного класу до земної кулі, клімату, рослин і народів, а останні сім уроків — про Україну: межі й поверхню, Чорне й Азовське моря, Дніпро й Дністер, людність, господарство й міста. У передмові Русова пише, що в читанках для українських дітей трапляються лише окремі статті про різні країни, а систематичної пропедевтики до географії досі не було. Роком раніше у Львові вийшла «Коротка географія України» Степана Рудницького; у підросійській Україні книжка Русової стала першою систематичною україномовною працею з цього предмета.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСофія Русова (1856–1940), з роду Ліндфорсів, — педагогиня, письменниця, авторка «Українського букваря» (1906). Від 1902 року жила в Петербурзі, співредагувала педагогічний журнал «Світло», викладала у Фребелівському інституті. 1917 року працювала в Центральній Раді, 1918-го видала «Методику початкової географії», а сам підручник того ж року двічі перевидали. Померла на еміграції в Празі.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижка вийшла № 60 у серії петербурзького Благодійного товариства видання загальнокорисних і дешевих книг, яке від 1898 року легально друкувало українські популярні видання для селян. Витяг зі статуту, вміщений на звороті обкладинки, говорить мовою влади про «малорусскій народ»; сама книжка — про Україну, де люди говорять «українською або, як де-хто каже, малоруською мовою». Складану «Карту розселення українців» виготовлено в петербурзькій майстерні Сергія Прокудіна-Горського — піонера кольорової фотографії.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":67035013611891,"sku":null,"price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0007-6308935034711531331.jpg?v=1791061120"},{"product_id":"yatskiv-mykhailo-blyskavytsi-kyiv-lviv-1913","title":"Яцків Михайло. Блискавиці: суспільна студія. Київ; Львів, 1913","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Моє терпінє — пісня будучини, моя туга — вечірній гимн в далекій святини, мій захват — громи і блискавки серед ліса…»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМихайло Яцків. Блискавиці: суспільна студія.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКиїв; Львів: коштом Українсько-руської Видавничої Спілки, 1913. — Друкарня 1-ої Київської Друкарської Спілки, Трьохсвятительська, 5. Ціна на задній обкладинці — 50 коп.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ пізнішій твердій оправі: палітурки, обтягнуті червоним тисненим папером під шкіру, зі сліпою плетінковою рамкою; на передній палітурці ім'я автора, назва й орнаментальний картуш золотим тисненням. Нові форзаци з сірого паперу. Оригінальну видавничу обкладинку з сірого паперу збережено в оправі: на передній — рослинна заставка з монограмою Спілки й ініціалами «ВК», на її звороті — оголошення про передплату «Літературно-Наукового Вістника» на 1913 рік, на задній — перелік видань Спілки 1908–1912 років. Утрати паперу по зовнішньому краю обкладинки: на передній — посередині й у верхньому куті, на задній — у нижній половині; на задній також потертість і пляма, на передній — напис червоним олівцем. Папір блока з природним пожовтінням, береги нерівні, з дрібними надривами по краях без утрати тексту. На задній обкладинці прямокутний книгарський штамп львівської філії; на звороті титульного аркуша наклеєно кольоровий екслібрис «Із книг Анатолія Недільського». Стан: реставрований.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЖанр «Блискавиць» автор визначив як суспільну студію. Головний герой, урядник Юр Криса, — самотній інтелектуал серед канцелярської буденності, якого цікавлять не збори й реферати, а «укриті глибини людської душі». Повість вибудувана довкола його стосунків із маніпулянткою Альвою Серпенс і з Ольгою, а завершується нічною мандрівкою лісом під грозою: Криса змалку любив громи й блискавки, звідси й назва. Після більш ніж століття забуття текст повісті 2024 року перевидала «Віхола».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМихайло Яцків (1873–1961) — прозаїк, один із провідних авторів модерністського угруповання «Молода муза» і член редколегії його часопису «Світ». Селянський син із Лесівки на Станіславщині, від 1899 року завдяки Іванові Франку працював у «Літературно-Науковому Вістнику» та у видавничій спілці, яка й випустила цю книжку. Автор збірок мініатюр «Казка про перстень» (1907), «Чорні крила» (1909) й «Adagio consolante» (1912); того ж 1913 року, що й «Блискавиці», вийшли його збірка «Смерть бога» та брошура про Франка.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУкраїнсько-руська Видавнича Спілка — головне видавництво Галичини на зламі століть, пов'язане з Франком і Грушевським. Коли «Літературно-Науковий Вістник» перебрався до Києва, частину книжок Спілки почали друкувати там же, тож на титулі цього тому стоять обидва міста. Примірник зберіг обидві видавничі обкладинки з рекламою «Вістника» й переліком видань Спілки — документ книжкового ринку напередодні Першої світової війни.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":67040652132723,"sku":null,"price":2250.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/9589D032-E4ED-482E-83C6-31868B7491D4.jpg?v=1791199917"},{"product_id":"albert-lehrbuch-der-chirurgie-t-1-viden-1877","title":"Альберт Едуард. Lehrbuch der Chirurgie und Operationslehre. Т. 1. Відень, 1877","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Ми виконуємо численні операції без болю, без кровотечі, без нагноєння»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eDr. Eduard Albert, o. ö. Professor an der Universität Innsbruck. Lehrbuch der Chirurgie und Operationslehre: Vorlesungen für praktische Ärzte und Studirende. Erster Band: Die chirurgischen Krankheiten des Kopfes und Halses. Mit 110 Holzschnitten.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eWien: Urban \u0026amp; Schwarzenberg, Maximilianstrasse Nr. 4, 1877. — VI, 610 с.: 110 іл. (дереворити в тексті). — Друк J. C. Fischer \u0026amp; Comp., Wien.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ новій напівоправі: корінець і кути кремового кольору, палітурки оклеєні папером із візерунком під мармур у червоно-рожевих, блакитних, вохристих і чорних тонах. На корінці наклеєно фрагмент старого темно-зеленого полотна із золотим тисненням — овальна рамка й уривки стороннього напису; краї фрагмента обтріпані. Нові білі форзаци. Блок оригінальний, папір із природним пожовтінням. На титульному аркуші лисячі плямки й забруднення, коротка чорнильна риска на лівому березі, надриви й дрібна утрата паперу біля нижнього краю. Останній аркуш (с. 609–610) у плямах, обтріпаний по краях, з утратами паперу в нижньому зовнішньому куті й невеликим надривом на правому березі. На кількох розворотах (зокрема с. 370–371 і 550–551) підкреслення червоним олівцем і олівцеві позначки на берегах; наприкінці лекцій дати читання — «30\/7 83» олівцем на с. 296 і «19\/5 84» синім олівцем на с. 610. Стан: реставрований.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПерше видання, прижиттєве. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКурс відкривається словами, що звучать як маніфест нової хірургії: якби Купер, Дюпюїтрен чи Скарпа встали з могили й побачили ампутацію під наркозом, з Есмарховим знекровленням, під Лістеровим спреєм і з антисептичною пов'язкою, вони вирішили б, що проспали століття. Перший том присвячено хірургічним хворобам голови й шиї — тридцять лекцій: історія наркозу (ефір, Джексон, хлороформ), зупинка кровотечі, загоєння ран від Джона Гантера до Лістера, черепно-мозкові травми, рани обличчя й шов, пухлини щелеп, перев'язка сонної артерії, трахеотомія, операції на стравоході. Лекції написано живою мовою, зі звертанням «Meine Herren!», історичними відступами й жартами, а весь виклад уже спирається на антисептичне лікування ран.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЕдуард Альберт (1841–1900) — чеський хірург, син годинникаря з Жамберка у Східній Чехії. Учився у Віденському університеті, був асистентом Йоганна Думрайхера, 1873 року став ординарним професором хірургії в Інсбруку — саме ця посада стоїть на титулі — і запровадив там обов'язкове антисептичне лікування ран, першим в Австрії. 1881 року очолив Першу хірургічну клініку у Відні й керував нею до смерті, суперничаючи з Теодором Більротом. Першим ужив термін «артродез» і вважається одним із піонерів ортопедії; його учнем був Адольф Лоренц. Водночас перекладав чеську поезію німецькою й щедро підтримував чеську науку й культуру — на його честь названо празький університетський квартал Альбертов.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПідручник вийшов у віденського медичного видавця Urban \u0026amp; Schwarzenberg чотирма томами в 1877–1880 роках; це перший том першого видання. Згодом книжка кілька разів перевидавалася, а з п'ятого видання виходила під назвою «Lehrbuch der speciellen Chirurgie». Цей примірник робочий: червоні підкреслення анатомічних орієнтирів і дати 1883–1884 років залишив читач, який опрацьовував курс ще за життя автора.\u003c\/p\u003e","brand":"ARCHIVEVAM РІДКІСНІ КНИГИ","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":67106850374003,"sku":null,"price":2250.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/424577D4-EE23-4A75-AE49-3A881C218DF3.jpg?v=1791918213"},{"product_id":"brown-john-bemerkungen-altern-systeme-medizin-1807","title":"Brown John. Bemerkungen über die ältern Systeme der Medizin. Франкфурт-на-Майні, 1807","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«…найпорожнішої й найхибнішої з усіх медичних теорій — учення про спазм, яке, мов дух покійного злочинця, на лихо людському родові морочило голови…»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eJohn Brown's Bemerkungen über die ältern Systeme der Medizin und Umriss der neuen Lehre \/ herausgegeben von Dr. Andr. Röschlaub. — (John Brown's sämmtliche Werke; Dritter Band).\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eFrankfurt am Main: in der Andreäischen Buchhandlung, 1807. — 376 с., 1 складана гравірована таблиця. — Німецькою мовою.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ давній картонажній оправі: корінець і кути обклеєні вохристо-коричневим мармурованим папером, палітурки — синьо-зеленим візерунковим; на корінці залишки червоної наклейки, форзаци з блідо-зеленого паперу. Кути витерті, з утратами паперу; по краях корінця потертості й дрібні втрати мармурованого паперу; на верхній палітурці темні плями вгорі та виведена білою фарбою цифра «5» внизу. Папір із природним пожовтінням і лисячими плямками, найгустішими на передтитулі й титулі; заломи на аркуші перед вступом; складана таблиця із заломами по згинах і легкими розводами на берегах. Блок міцний. На титулі синя кругла печатка Товариства галицьких лікарів (Towarzystwo Lekarzy Galicyjskich) з жезлом Асклепія, поряд блідий відбиток овальної печатки, угорі синім чорнилом «61\/09»; на звороті титулу овальна печатка «Biblioteka Towarzystwa Lekarskiego Lwowskiego» і номер «739». На вільному форзаці давній чорнильний шифр «G. H. M.» з номерами, на передньому форзаці олівцевий бібліотечний шифр і наклейка-екслібрис книгарні «Рідкісна книга». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eТретій том німецьких зібраних творів Джона Брауна — переклад його «Observations on the principles of the old system of physic» (1787): гостра полеміка зі старою медициною, насамперед із ученням про спазм його колишнього вчителя Вільяма Каллена, і стислий виклад власної «нової науки». Як зазначає у передмові видавець, це один із небагатьох текстів, які Браун публічно визнав своїми. Зазначена на титулі гравірована таблиця — знаменита браунівська «шкала життя»: два стовпчики, «збудливість» і «збудження», по 80 ступенів, посередині «найповніший стан і найдосконаліша сила життя», а відхилення в обидва боки ведуть через схильність до стенічних чи астенічних хвороб до смерті.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eДжон Браун (1735–1788) — шотландський лікар, учень і асистент Каллена в Единбурзі, згодом його непримиренний опонент. У «Elementa medicinae» (1780) звів усі хвороби до надміру або браку подразнення — стенії й астенії. Його система на межі XVIII–XIX ст. захопила Німеччину, і найзавзятішим її поширювачем став бамберзький професор Андреас Рьошлауб (1768–1835), що розвинув на її основі власну теорію збудження. Свій переклад Рьошлауб видав лише 1806–1807 років у трьох томах — це був останній німецький переклад Брауна.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЦей примірник має львівську історію: печатки Товариства галицьких лікарів, заснованого 1867 року, і бібліотеки Львівського лікарського товариства — однієї установи, що діяла під обома назвами. Книгозбірня товариства згодом лягла в основу фондів Львівської обласної наукової медичної бібліотеки.\u003c\/p\u003e","brand":"ARCHIVEVAM РІДКІСНІ КНИГИ","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":67106864464243,"sku":null,"price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/8E9DF6CB-7331-441C-88F7-99DC512B7D4F.jpg?v=1791918328"},{"product_id":"pamiaty-markiiana-shashkevycha-yuvileina-teka-lviv-1911","title":"Памяти Маркіяна Шашкевича: ювілейна тека. [Львів], 1911","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Однакож язик и хороша душа руска була серед Славлянщини, як чиста слеза дѣвоча в долони серафима».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПамяти Маркіяна Шашкевича. 1911 \/ [портрет роботи Івана Труша; світлини В. Шухевича].\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e[Львів, 1911]. — Окремі аркуші: вступна стаття «Маркіян Шашкевич (В століттє уродин Поета)» і таблиці з репродукціями. — У видавничій теці альбомного формату.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидавнича тека з палітурками, обтягнутими сірим полотном рельєфної фактури, і полотняним корінцем; на передній палітурці золоте тиснення — сонце з датою «1811» у колі променів і назва «Памяти Маркіяна Шашкевича 1911». Внутрішні сторони палітурок з охристого картону, аркуші лежать у теці вільно. Таблиці надруковано на цупкому кремовому папері: портрет Шашкевича з монограмою «Ів. Тр.» і датою 1911; факсиміле автографа вірша; факсиміле титулу й передмови «Русалки Дністрової» (Будим, 1837); світлини з підписом «В. Шухевич» — старі дерева, похорон біля дерев'яної церкви, похоронний віз, запряжений волами, процесія полями, надгробок на Личаківському цвинтарі; рисунок «Памятник Маркіяна в Підлисю». Полотно потерте по краях і кутах, кінці корінця з надривами й обтріпані, на передній палітурці біля корінця дзеркальний відбиток фіолетового штампа. Аркуш зі вступною статтею має розводи від вологи й пошкоджену поверхню паперу вздовж лівого краю. Поля таблиць із природним пожовтінням, поодинокими плямками й забрудненнями на берегах; таблиці пронумеровано олівцем від 1 до 9. На таблиці з портретом червоний штамп «Книгозбірня „Студіон“ у Львові». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПортрет Маркіяна Шашкевича в цій теці підписано «Ів. Тр.» і датовано 1911 роком — це робота Івана Труша, виконана до ювілею поета. Написаний Трушем того самого року портрет Шашкевича прикрашав залу ювілейного концерту у Львові, а нині вважається втраченим: найпевніше, його викрали з дому-музею художника під час Другої світової війни. Тека вийшла до сторіччя від дня народження Шашкевича, яке Галичина відзначала в листопаді 1911 року: Львовом пройшла 20-тисячна хода, митрополит Андрей Шептицький освятив пам'ятну таблицю на соборі св. Юра, на концертах співала Соломія Крушельницька. Таблиці складаються в зорову історію шашкевичівського культу: автограф поета, титул «Русалки Дністрової», світлини перенесення його останків 1893 року з Новосілок Лісних на Личаківський цвинтар і щойно споруджений хрест на Білій горі в Підлиссі, зведений за проєктом архітектора Олександра Лушпинського.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМаркіян Шашкевич (1811–1843) — поет і священик, провідник «Руської трійці», яку творив разом з Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем. Їхній альманах «Русалка Дністровая», надрукований у Будимі з датою 1837 на титулі, започаткував нову українську літературу в Галичині на основі живої народної мови. Шашкевич помер від сухот у тридцять один рік у Новосілках Лісних; через пів століття, 1893-го, його останки урочисто перевезли до Львова. Світлини в теці підписано «В. Шухевич» — ймовірно, це Володимир Шухевич (1849–1915), етнограф і автор «Гуцульщини».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПримірник походить із книгозбірні «Студіону» у Львові — бібліотеки, яку заснував митрополит Андрей Шептицький і яка діяла в 1909–1940 роках; її фонди нині зберігаються переважно у Львівській національній науковій бібліотеці ім. В. Стефаника.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":67115641897331,"sku":null,"price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/48844160-F167-4555-B084-D71460E1C229.jpg?v=1792007105"},{"product_id":"russica-rozvidky-i-statti-lviv-1913","title":"Russica: розвідки й статті. Львів, 1913","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Положена між Заходом і Сходом, Україна завше була обєктом спору між двома культурами…»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eRussica: розвідки й статї \/ [Дмитро Донцов, Карль Нецель, М. Здзєховський, Макс Нордау]; перекладали В. Ґіжовський, Ол. Кузьма і В. Лотоцький.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЛьвів: накладом Видавничої Спілки «Діла», стов. зар. з обм. пор., 1913. — (Бібліотека «Діла» \/ під редакцією Василя Панейка). — Безплатний додаток до «Діла».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ пізнішій власницькій оправі: палітурки обтягнуті чорним ледерином, по периметру обох палітурок блінтова рамка з рослинного орнаменту; назви на палітурках немає. Ледерин із легкими потертостями й світлими слідами на поверхні. Папір із природним пожовтінням; зовнішні береги аркушів нерівні, з дрібними надривами й надламами без утрати тексту, найпомітніші — на аркуші змісту. На березі с. 59 маргіналія й вертикальні позначки червоним олівцем; так само червоним олівцем відмічено абзаци на початку статті Здзєховського. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЗбірку відкриває розвідка Дмитра Донцова «Російські впливи на українську психіку» — один із ранніх текстів, де він протиставляє західноєвропейську культуру, спадкоємицю Риму, московській, спадкоємиці Візантії. За словами передмови, це передрук із незначними змінами його нещодавно виданої брошури «Модерне москвофільство». Решту книжки складають перекладні тексти: дві статті Карла Нецеля з «Preussische Jahrbücher», уривок зі статті Мар'яна Здзєховського «Впливи російські на душу польську» з «Przegląd Polski» і нарис Макса Нордау «Парижські нетри». Укладач наголошує, що автори виходять із різних засновків і доходять різних висновків, а спільний у них лише критичний погляд на російське суспільство й культуру та їхній вплив на інші народи.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eДмитро Донцов (1883–1973) саме 1913 року розірвав із соціалістами, виступив на Другому всеукраїнському студентському з'їзді у Львові з програмою політичної самостійності України. Карл Нецель (Karl Nötzel) — німецький славіст і перекладач російської літератури; у заголовку його статті в книжці надруковано «Ноцель», у змісті — «Нецель». Мар'ян Здзєховський (1854–1938) — польський філософ, професор Ягеллонського університету; Макс Нордау (1849–1923) — письменник і публіцист, один із засновників сіоністського руху.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eБібліотека «Діла» виходила від 1912 року як безплатний додаток для передплатників «Діла» — першої української щоденної газети. Її редактор Василь Панейко (1883–1956) у 1912–1918 роках очолював «Діло», а в 1918–1919 роках був державним секретарем закордонних справ ЗУНР.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":67198374347123,"sku":null,"price":13500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/FC4F6E7F-8831-47DA-B665-D4522EDF003E.jpg?v=1792885601"},{"product_id":"krevetskyi-ivan-ruska-samooborona-1848-1849-lviv-1912","title":"Кревецький Іван. Руська самооборона на галицько-угорськім пограничу 1848–1849. Львів, 1912","description":"\u003cp\u003eРуська самооборона на галицько-угорськім пограничу 1848–1849 \/ написав Іван Кревецький.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ Львові: з друкарні Наукового Товариства імени Шевченка, 1912. — 2 табл. — (Монографії з обсягу нашої новочасної історії; II). Ціна на обкладинці — 2 кор.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці з бежевого паперу: на передній сторінці — назва серії й титул, на задній — перелік праць автора «По новочасній історії». Корінець і прилеглий край передньої сторінки обкладинки з утратами паперу, краї обкладинки обтріпані, з дрібними надривами; у верхньому правому куті задньої сторінки — надрив з утратою паперу. Папір обкладинки потемнілий, на передній сторінці розводи від вологи й плями. Блок цілий, текст чистий, береги аркушів нерівні; поодинокі лисячі плямки на шмуцтитулі. Таблиця II «Руські гірські стрільці (1849 р.)» на місці. На задній сторінці обкладинки олівцем «500» і дрібна червона цятка. Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eШостого вересня 1849 року з касарні на Жовківському передмісті Львова вирушив на Угорщину батальйон руських гірських стрільців: перед походом добровольців поблагословив вікарій Успенської церкви о. Лозинський, а в Кошицях їх оглядав російський генерал граф Рідігер. Ця сцена відкриває один із розділів книжки, де Кревецький відтворює дві форми збройної самооборони галицьких українців під час угорського повстання 1848–1849 років — селянську оборону гірських сіл від нападів мадярських повстанців (Лавочне, Опірці, Тернавка, Жупане, Климець) і батальйон гірських стрільців. У вступі автор зауважує, що з-поміж немадярських народів корони св. Стефана лише угорські русини не створили власної самооборони — і цю роль перебрали галичани по цей бік Карпат. Джерельна основа — кореспонденції «Зорі Галицької» та протоколи засідань.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eІван Кревецький (1883–1940) — історик і бібліограф, учень Михайла Грушевського, дійсний член НТШ від 1907 року, директор бібліотеки НТШ у Львові (1905–1914, 1921–1937), редактор журналу «Наша школа», 1919 року — урядового органу ЗУНР «Республіка». Галичина 1848 року була його головною темою: на задній сторінці обкладинки перелічено тринадцять його праць 1905–1911 років.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУперше дослідження вийшло 1905 року в «Записках НТШ» (т. 63–64) під назвою «Оборонна орґанізація руських селян на галицько-угорськім пограничу в 1848–49 рр.». Окреме видання 1912 року, друге в серії «Монографії з обсягу нашої новочасної історії», вже охоплює й історію батальйону гірських стрільців і має дві ілюстративні таблиці.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":67213748437363,"sku":null,"price":6500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/74BE2558-5F3E-4F15-96AF-C7FD33C10803.jpg?v=1793049417"},{"product_id":"fedorchuk-memorandum-ukrainian-question-london-1914","title":"Федорчук Ярослав. Memorandum on the Ukrainian Question in its National Aspect. Лондон, 1914","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«To-morrow it will be the roar of a giant awakened.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eYaroslav Fedortchouk. Memorandum on the Ukrainian Question in its National Aspect \/ compiled on behalf of the “Cercle des Ukrainiens,” Paris, and the “Ukraine Committee,” London; [переклад, передмова й додаток Джорджа Раффаловича].\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eLondon: Francis Griffiths, 34 Maiden Lane, Strand, W.C., 1914. — 44, [2] с. — Англійською мовою. — Додаток: George Raffalovich. Marlborough and a Crown (передрук із «The Commentator», 12 і 19 лютого 1913).\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eБрошура без видавничої обкладинки: зовнішнім аркушем слугує шмуцтитул, на звороті якого — видавнича реклама книжки Bedwin Sands «The Ukraine». Нитки шиття оголені й частково ослаблені по корінцю. Шмуцтитул і останній аркуш сильно потемнілі й забруднені, з рудими плямами; краї обламані з утратами паперу, найбільша — в нижньому лівому куті шмуцтитулу. Блок рівномірно пожовклий, береги обтріпані, дрібні надриви по краях і біля корінця без утрати тексту. Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Брошура має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЛондон, 1914 рік: брошура мала переконати британців, що «малоросами» вони називають окрему 35-мільйонну націю. Перша частина, «What the Ukrainians Want», — перелік вимог українців Російської імперії, австрійської Галичини й Угорщини: визнання окремої національності, школа рідною мовою, український університет у Львові, поділ Галичини на польську й українську частини, перетворення Росії на федерацію. Друга — меморандум з історією питання від княжої доби до Емського указу 1876 року, заборони публічно відзначати 1914-го сторіччя Шевченка й лютневого компромісу 1914 року щодо виборів до Галицького сейму. У додатку — стаття перекладача про те, як Петро I пропонував герцогові Мальборо на вибір Київське князівство, Володимирське або Сибір.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЯрослав Федорчук (1878–1916) — публіцист зі Снятина, послідовник Михайла Драгоманова; від 1902 року жив у Женеві, від 1906-го — у Парижі, де був секретарем Гуртка українців і писав про українські справи для тижневика «Courrier européen». Перекладач, що підписав передмову ініціалами G. R., — Джордж Раффалович (1880–1958), журналіст і письменник, почесний секретар лондонського Українського комітету, заснованого в березні 1913 року; того ж 1914-го в того самого видавця під псевдонімом Bedwin Sands вийшла його книжка «The Ukraine».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЗа словами передмови, видання виходило одночасно англійською й французькою. Наприкінці — аркуш-звернення Українського комітету з бланком заяви про вступ; у цьому примірнику бланк незаповнений. Комітет діяв недовго: 1915 року Раффалович мусив покинути Британію, і з його від'їздом діяльність комітету припинилася. Оригінальні примірники трапляються рідко — бібліотека НТШ в Америці зберігає це видання лише в ксерокопії.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":67214129004915,"sku":null,"price":3500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/827BA3D9-9BEE-475A-BA92-AFCFD543C2A3.jpg?v=1793050377"},{"product_id":"lozynskyi-mykhailo-liubov-tuha-chernivtsi-1901","title":"Лозинський Михайло. Любов-туга. Чернівці, 1901","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Запала куртина. Рев страшний на сали… То хвалять акторів, що чудово грали.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМихайло Лозинський. Любов-туга.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЧернівці: з друкарні тов. «Руської Ради» під зарядом В. Секерського, 1901. — Іл.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижку переоправлено в пізнішу тверду оправу з чорного шкірозамінника з крупним зерном: по кутах обох палітурок сліпе тиснення сецесійних орнаментів, на передній палітурці сліпа тиснена заставка, ім'я автора й назва — золотистим тисненням. Форзаци з друкованим «мармуровим» візерунком у брунатно-оливкових тонах. В оправі збережено оригінальну видавничу обкладинку із сірого паперу, що повторює титул. Задня палітурка потерта, з білястими витертостями й плямками; на передній поодинокі світлі цятки. Обкладинка з плямами й лисячими плямками, надривом і втратою паперу в нижньому правому куті; на ній чорнилом інвентарний номер «II 17». Папір із природним пожовтінням і поодинокими плямами, на титулі світла пляма під віньєткою; верхній край окремих аркушів нерівний, обтріпаний. На с. 41 надрив із утратою фрагмента зовнішнього берега без утрати тексту; на с. 40–41 дрібні потертості поверхні паперу з частковою втратою кількох літер; на с. 17 легке олівцеве підкреслення рядка. На титульному аркуші праворуч від вихідних даних власницький підпис чорнилом. Стан: реставрований.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЄдина поетична збірка Михайла Лозинського — людини, яку історія запам'ятала як правника, дипломата ЗУНР і в'язня Соловків, а не як поета. До книжки увійшов цикл «У театрі», написаний під враженням від вистав у Станиславові та Львові: сцена тут стає дзеркалом власної любовної драми. Ліричний герой проганяє спогади, що «знов прийшли» розігрувати перед ним старі ролі, — а завіса падає під оплески залу. У віршах про розлуку, що дали назву збірці, звучать латинські «fatum» і «Vanitas vanitatum».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМихайло Лозинський (1880–1937) народився в Бабиному на Калущині, закінчив Львівську академічну гімназію, студіював право у Львові, від осені 1901 року — у Відні, згодом жив у Цюриху. Журналіст і перекладач, багаторічний співробітник «Діла», автор «Літературно-наукового вістника» і чернівецького «Гасла». 1919 року — заступник державного секретаря закордонних справ ЗУНР, учасник переговорів у Парижі; у 1921–1927 роках — професор міжнародного права Українського вільного університету в Празі. Переїхав до радянської України, працював у Харкові, був заарештований і відбував покарання на Соловках; 3 листопада 1937 року розстріляний в урочищі Сандармох. Реабілітований 1957 року. Дату народження джерела подають по-різному — 30 червня або 30 липня.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЗбірку надруковано в Чернівцях, у друкарні товариства «Руська Рада» — політичного товариства буковинських українців, — якраз того року, коли двадцятиоднорічний автор перебирався зі Львова до Відня. Видання оздоблене друкарськими віньєтками й заставкою з гірським краєвидом у квітковому обрамленні. Поезій окремими книжками Лозинський більше не видавав: далі були публіцистика, право й політика, а після розстрілу його ім'я на десятиліття зникло з друку.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":67251817677171,"sku":null,"price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/IMG_4064.jpg?v=1793223827"},{"product_id":"nalkovskyi-vatslav-podrecznik-geografii-powszechnej-varshava-1903","title":"Налковський Вацлав. Podręcznik do nauki geografii powszechnej. Варшава, 1903","description":"\u003cp\u003eWacław Nałkowski. Podręcznik do nauki geografii powszechnej.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВаршава: накладом книгарні Теодора Папроцького і С-ки (Nowy Świat, 41), 1903. — 410 с.: іл., карти. — Друк Петра Ляскауера і С-ки. Польською мовою.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ твердій оправі із зеленого полотна: на передній палітурці сліпе тиснення рамки з орнаментальними кутами, прізвище автора й назва «Geografia powszechna» витиснені золотом; на корінці золоте тиснення назви. Полотно забруднене, з темними плямами, на передній палітурці дрібні чорнильні цятки, на задній — чорнильна пляма біля корінця; кути й краї витерті до картону, на корінці потертості й невеликі втрати полотна в нижній частині. Папір із природним пожовтінням, титульний аркуш і сусідні аркуші з густими лисячими плямками; блок міцний. На титулі олівцем дата «Sierpnia 1906», підкреслення назви й імені автора, позначка «70»; поодинокі олівцеві позначки на берегах. На титульному аркуші фіолетовий овальний штамп львівської книгарні «Seyfarth i Czajkowski» і власницький підпис чорнилом «Henryka Czechowiczówna». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВаршавський шкільний підручник 1903 року закінчується Кримом: Налковський пояснює, чому півострів, відгороджений водночас степом і морем, віками був фортецею й притулком для різних народів, згадує Перекопський вал, Бахчисарай із палацом кримських ханів, Севастополь на місці грецького Херсонеса і південний берег від Алупки до Алушти. Сам курс складається з двох частин. Перша — загальна географія: астрономічна, фізична й антропологічна, з гравюрами атолу, складок і скидів земних шарів, схемою освітлення Землі в різні пори року та мапою річних ізотерм. Друга — географія частин світу, від Австралії й Полінезії до Європи. У передмові, датованій лютим 1901 року, автор пояснює, що це скорочений варіант його «Geografii rozumowej» для дворічного курсу третього й четвертого класів.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВацлав Налковський (1851–1911) — польський географ, педагог і публіцист, батько письменниці Зофії Налковської. Навчався в Петербурзі, Кракові й Лейпцигу, зокрема в Фердинанда фон Ріхтгофена. Обстоював «розумову» географію — таку, що не перелічує назви, а пояснює причини явищ, і розвивав ідею «географічного біґу історії»: залежності долі народів від їхнього розташування.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнижку видала варшавська книгарня Теодора Папроцького, з якою пов'язана більшість підручників Налковського. Примірник має львівський слід: його продала книгарня Seyfarth i Czajkowski, а власниця позначила на титулі серпень 1906 року — тобто варшавський підручник із російської частини Польщі читали в австрійській Галичині.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":67267134423411,"sku":null,"price":2250.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/IMG_4222.jpg?v=1793276324"},{"product_id":"shchurat-vasyl-moi-lysty-lviv-1898","title":"Щурат Василь. Мої листи. Львів, 1898","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Повідають все люди: пиши лист — легше буде. Пишу лист — не виходить, ґадка пісню лиш родить, пісню-лист без облуди.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ. Щурат. Мої листи.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛьвів: Видавництво М. Заячківського, 1898. — (Артистично-літературні новини; кн. I). — З друкарні Ст. Манецкого і Спілки під зарядом В. Годака.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ пізнішій твердій оправі з чорного ледерину: на передній палітурці золоте тиснення «В. Щурат» і «Мої листи», блінтова рамка із завитків і блінтова лінія з орнаментом під назвою; на задній палітурці така сама рамка. Оригінальну видавничу обкладинку із сіро-зеленого тисненого паперу (назва серії, автор, назва, видавець, друкарська віньєтка) збережено в оправі. Форзаци сіро-зелені. Вірші розділені друкованими заставками з рослинним орнаментом. Палітурки з дрібними потертостями, низ корінця притертий. Папір рівномірно пожовклий, з лисячими плямками й розводами від вологи в нижніх кутах окремих аркушів, поодинокі загини біля корінця; на обкладинці лисячі плямки. На обкладинці й титульному аркуші фіолетові печатки книгарні Ставропігійського інституту — прямокутна з номером «Ч. 3974» і кругла; на титулі власницький напис чорнилом із датою «Львів 1920» та олівцеві позначки, на вільному аркуші наприкінці — олівцеві записи. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання, перше видання збірки. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e«Мої листи» складено як ліричне послання до коханої: у вступному вірші поет визнає, що лист у нього не виходить — замість нього складається пісня. Інтимна лірика з образами весни, зів'ялого листя й розлуки чергується тут із переспівами й перекладами — з Шандора Петефі, Федора Тютчева, Миколи Некрасова та інших авторів; переклади позначено під текстом.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВасиль Щурат (1871–1948) — поет, перекладач, літературознавець і педагог, учень і протеже Івана Франка. Доктор слов'янської філології Віденського університету, повний перекладач «Пісні про Роланда» (1895), згодом голова Наукового товариства ім. Шевченка (1919–1925). «Мої листи» — друга його поетична збірка після «Lux in tenebris» (1895); вийшла того року, коли він почав учителювати в Перемишльській гімназії, і того ж року, коли Франко вмістив у «Моєму Ізмарагді» вірш «Декадент» — полемічну відповідь Щуратові.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижка відкрила серію «Артистично-літературні новини», яку Щурат видавав у 1898–1900 роках. Надрукована в друкарні Ст. Манецкого і Спілки під зарядом В. Годака — тій самій, де того ж 1898 року вийшов «Мій Ізмарагд» Франка. Печатки свідчать, що примірник пройшов через книгарню Ставропігійського інституту — одну з головних українських книгарень Львова, а 1920 року мав власника, який залишив на титулі напис.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":67271665975667,"sku":null,"price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/IMG_4655.jpg?v=1793312404"}],"url":"https:\/\/archivevam.com\/collections\/do-1917.oembed","provider":"ARCHIVEVAM РІДКІСНІ КНИГИ","version":"1.0","type":"link"}