{"title":"Оформлення Якова Гніздовського","description":"\u003cp\u003eКнижки з обкладинками, ілюстраціями й графікою Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e","products":[{"product_id":"vynnychenko-volodymyr-slovo-za-toboiu-staline-1971","title":"Винниченко Володимир. Слово за тобою, Сталіне! Нью-Йорк, 1971","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Зроблено цю працю з найбільшою об'єктивністю, якої вимагає велика мета всіх людей — мир на землі.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВолодимир Винниченко. «Слово за тобою, Сталіне!»: (політична концепція в образах): роман \/ редакція і вступна стаття Григорія Костюка; мистецьке оформлення Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНью-Йорк: Українська Вільна Академія Наук у США, Комісія для вивчення й охорони спадщини В. Винниченка, 1971. — 373 с.: іл., портр. — 22,5 × 15 см. — Друк: Verlagsgesellschaft «Ukrainski Wisti», Neu-Ulm.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі з помаранчевого ледерину, тисненого під шкіру; на передній палітурці й корінці — рисований шрифт Якова Гніздовського чорним, задня палітурка без оформлення. Кути гострі, оправа рівна. На задній палітурці кілька дрібних темних цяток біля верхнього краю й невелика витертість покриття в нижньому куті біля корінця. Папір білий і чистий, без пожовтіння й плям, блок міцний. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПерше видання останнього роману Винниченка. Книга має історико-культурну цінність, а оформлення Якова Гніздовського становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОстанній роман Винниченка має підзаголовок «політична концепція в образах». Радянський діяч Степан Петрович під опікою одного з кремлівських високопосадовців потай розпитує людей, як вони сприйняли б мир із Заходом на засадах «трудової колектократії» — ідеї, яку Винниченко перед тим виклав у романі «Нова заповідь». Розв'язка — засідання Політбюро ВКП(б), де останнє слово за Сталіним. Під текстом дата й місце: 28 лютого 1950 року, «Закуток» — садиба письменника в Мужені на півдні Франції.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВолодимир Винниченко (1880–1951) — прозаїк, драматург, художник і політик, голова Генерального секретаріату Центральної Ради, згодом голова Директорії УНР; від 1920 року на еміграції. Роман він закінчив за рік до смерті, і за життя автора книжка не вийшла. Видання відкривають портрет письменника роботи Миколи Глущенка (Рауен під Берліном, 1923) і розлога стаття Григорія Костюка (1902–2002) «Володимир Винниченко та його останній роман»; є й фото Винниченка з дружиною Розалією Яківною на городі в «Закутку».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижку видала Комісія УВАН у США коштом «Фонду Винниченка», зібраного з пожертв і позичок українських емігрантів, — їхні імена й суми, від 1200 доларів Івана Панчука з Баттл-Кріку, надруковано наприкінці тому. Видання нью-йоркське, але друковане в Новому Ульмі, у видавничій спілці «Українські вісті». Палітурку оформив Яків Гніздовський (1915–1985) — своїм упізнаваним витягнутим рисованим шрифтом.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":52871991492979,"sku":null,"price":2500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/789C3801-F430-44F4-A424-B5F9C14EED3E.jpg?v=1792267805"},{"product_id":"kachurovskyi-ihor-strofika-miunkhen-1967","title":"Качуровський Ігор. Строфіка. Мюнхен, 1967","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«З трьох галузей метрики фоніка — найіндивідуальніша, а строфіка — найуніверсальніша.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eІгор Качуровський. Строфіка \/ обкладинка Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМюнхен: Інститут літератури ім. Михайла Ореста, [1967]. — 357 с. — 22 × 15 см. — З кооперативної друкарні «Ціцеро» в Мюнхені.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій оправі з сіро-блакитного полотна. На передній палітурці — тиснена золотавою фарбою композиція Якова Гніздовського: ряди вертикальних штрихів, між якими вписано ім'я автора, назву й видавця, внизу праворуч — монограма художника. На корінці сріблясте тиснення імені автора й назви, внизу емблема в рамці. Корінець вицвів до сіро-бежевого тону; на обох палітурках розсипані дрібні темні плямки, на задній — нерівномірне потемніння полотна. Блок міцний, папір чистий, без написів, печаток і підкреслень. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПерше видання, прижиттєве. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; видавнича оправа роботи Якова Гніздовського становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидавці назвали «Строфіку» першою в українському віршознавстві монографією про строфу. Праця складається з чотирьох частин: загальні відомості про строфу та її ознаки, найпростіші строфи, канонізовані строфи античного, романського й східного походження — від сонета й рондо до газелі та бейта — і окремі питання строфіки, серед них вступ до строфіки Шевченка. Перші дві частини автор писав як підручник, дві останні — як цикл есеїв, що, за його словами, можуть викликати гостру дискусію. Приклади дібрано з багатьох літератур — від персо-арабської до латиноамериканської; там, де бракувало українських перекладів, Качуровський мусив подавати російські.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eІгор Качуровський (1918–2013) — поет, прозаїк, перекладач і віршознавець, лауреат Шевченківської премії. Народився в Ніжині, дитинство минуло в Крутах. Перед війною слухав лекції теоретика вірша Бориса Ярхо (1889–1942), пам'яті якого присвячено цю книжку. 1944 року опинився в Австрії, 1948-го виїхав до Аргентини, де редагував місячник «Пороги», від 1969-го жив у Мюнхені, працював на Радіо Свобода й викладав в Українському вільному університеті. «Строфіка» відкрила його віршознавчий цикл, продовжений «Фонікою» (1984) і «Нарисом компаративної метрики» (1985).\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнижку випустив Інститут літератури при УВУ, заснований поетом-неокласиком Михайлом Орестом (1901–1963), братом Миколи Зерова. Видання здійснено коштом пожертв, передплат і авторських гонорарів: у слові «Від Інституту» поіменно названо жертводавців з Австралії, Аргентини, Венесуели, Німеччини та США. Обкладинку створив Яків Гніздовський (1915–1985) — літери назви вписано в ритм вертикальних штрихів, що нагадує розмічений вірш. В Україні «Строфіку» перевидали лише 1994 року як підручник для студентів.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62051981885811,"sku":null,"price":3500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/BEA33FDC-4DB6-4C51-B4D5-651ABEDE6BB2.jpg?v=1792268400"},{"product_id":"koshelivets-ivan-mykola-skrypnyk-miunkhen-1972","title":"Кошелівець Іван. Микола Скрипник. Мюнхен, 1972","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Мою голову покажеш народові: вона варта цього». Дантон, кладучи голову під ніж гільйотини.\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eІван Кошелівець. Микола Скрипник \/ обкладинка Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМюнхен: видавництво «Сучасність», 1972. — 343, [4] с.: іл. — 17 × 12 см. Друк: Logos GmbH, Мюнхен.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці зі щільного білого паперу — рукописний шрифт Якова Гніздовського синім і червоним. Горішній край обкладинки підклеєно скотчем, у нижньому лівому куті бурі плями; на першому чистому аркуші й титулі — розлив вологи у верхній частині сторінки. На звороті першого аркуша наклеєно екслібрис «Вол. Гординського» зі стилізованим міським краєвидом і гербовим картушем. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання автора. Книга має наукову та історико-культурну цінність.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eОдна з перших ґрунтовних політичних біографій Миколи Скрипника, написана без «ортодоксально-ленінського» ореолу, крізь який про нього майже не згадували в СРСР. Передне слово відкриває епіграф із Сімони Вейль про небезпеку заперечення минулого й прямо апелює до тогочасної полеміки навколо книжки Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?». Виклад веде від грудня 1917 року, коли Скрипник за особистим дорученням Леніна вирушив до Харкова, крізь роки в ЧК і Наркомюсті, розбудову політики українізації та власну теорію національного питання — до розриву зі Сталіним і самогубства 1933 року після звинувачення у «націонал-ухилі»: цей злам автор називає «гріхопадінням націонал-утопіста». У додатках — автобіографія самого Скрипника, постанова колегії Наркомосу, розлога бібліографія та покажчик імен; на вклейці — портрет Скрипника роботи Анатоля Петрицького (1930–31).\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eІван Кошелівець (1907, с. Велика Кошелівка на Чернігівщині — 1999, Мюнхен) — літературознавець і критик, дійсний член НТШ та УВАН, почесний доктор Українського вільного університету в Мюнхені. Закінчив Ніжинський інститут народної освіти (1930), з 1947 року — серед повоєнних біженців у Мюнхені; головний редактор «Української літературної газети» (1955–1960) і журналу «Сучасність» (1961–1966, 1976–1977, 1983–1984).\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнижку випустила мюнхенська «Сучасність» — головне видавництво української еміграції; за оголошенням самого видавництва вона мала 344 сторінки друку. Обкладинку оформив Яків Гніздовський (1915–1985); сам Микола Скрипник (1872–1933) з 1927 року очолював Наркомос УСРР, а 1933-го, вже заступником голови Раднаркому, наклав на себе руки після звинувачення в «націонал-ухилі». 1974 року Кошелівець підготував до цієї студії пару — збірку «Скрипник Микола. Статті й промови з національного питання» з ключовими текстами самого Скрипника. Наклеєний екслібрис засвідчує, що цей примірник пройшов через приватну книгозбірню.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62109645111667,"sku":null,"price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0012-5303506414534770096.jpg?v=1791060497"},{"product_id":"lesych-vadym-kamiani-luny-niu-york-1964","title":"Лесич Вадим. Кам'яні луни: поезії 1960–1964. Нью-Йорк, 1964","description":"\u003cp\u003eВадим Лесич. Кам'яні луни = The Stone Echoes: поезії 1960–1964 \/ обкладинка Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНю Йорк: видання Організації Чотирьох Свобід України, 1964. — Паралельний англійський титул.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці: щільна чорно-біла штрихова композиція Гніздовського на всі три сторонки, назва й ім'я автора вибілені просто в рисунку, на корінці назва вертикально. Легке пожовтіння паперу по краях, дрібні потертості обкладинки, незначні заломи кутів. Блок міцний, сторінки чисті. Перед титулом світлина автора з факсиміле його підпису. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність, а видавнича обкладинка становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПізня збірка поета, що зібрала вірші п'яти років. «Кам'яні луни» — це місто як матеріал: нью-йоркський камінь, відлуння між стінами, відчуження людини, яка приїхала сюди дорослою. Лесич тримався осторонь угруповань, писав повільно й друкував рідко, тож кожна його збірка виходила з великою перервою.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВадим Лесич (1909–1982), справжнє прізвище Кіршак, — поет і мистецький критик, учасник літературного життя міжвоєнного Львова, від кінця 1940-х у США. Того ж часу він працював над монографією про Никифора з Криниці, що вийшла 1971 року, — обидві книжки належать до одного періоду.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОбкладинку зробив Яків Гніздовський (1915–1985), графік, чиї дереворити ввійшли до збірок Метрополітен-музею й Бібліотеки Конгресу: тут він відмовився від зображення взагалі й побудував обкладинку на самому штриху, з якого проступають літери. Видання здійснила Організація Оборони Чотирьох Свобід України, що зазвичай друкувала історичну публіцистику, а не поезію.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62109743546739,"sku":null,"price":2250.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0011-5303506414534770096.jpg?v=1791060458"},{"product_id":"hnizdovskyi-yakiv-woodcuts-and-etchings-gretna-1987","title":"Гніздовський Яків. Woodcuts and Etchings. Ґретна, 1987","description":"\u003cp\u003eJACQUES HNIZDOVSKY: WOODCUTS AND ETCHINGS. 1987\u003cbr\u003eАбе М. Тахір, мол.\u003cbr\u003eГретна: Pelican Publishing Company. — 261 с. — 28,5 × 23,5 × 2,5 см. В оригінальній видавничій обкладинці з суперобкладинкою. Стан ідеальний, легкі ознаки користування. Повне зібрання графічних робіт (дереворитів, ліноритів та офортів) видатного українсько-американського художника Якова Гніздовського. Передмова Пітера А. Віка. Книга має мистецьку та колекційну цінність.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003cbr\u003e«Jacques Hnizdovsky: Woodcuts and Etchings» — це найбільш повний ретроспективний каталог графічної спадщини Якова Гніздовського, виданий у 1987 році. Видання містить репродукції 377 робіт майстра, серед яких 29 сторінок виконано у повному кольорі. Книга включає розділ «Reflections of the Artist» (Роздуми художника), де Гніздовський описує свій творчий шлях, навчання в Загребі та перші кроки у техніці деревориту під впливом Альбрехта Дюрера.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЯків Гніздовський (Jacques Hnizdovsky) (1915–1985) Славетний український та американський художник, графік, кераміст та мистецтвознавець. Майстер деревориту, який здобув світове визнання завдяки своєму унікальному стилю, що поєднує лаконізм, ритмічність та глибоке розуміння природи. Його роботи (зокрема славнозвісні зображення овець, рослин та птахів) зберігаються у постійних колекціях Бібліотеки Конгресу США, Музею Метрополітен та багатьох провідних галерей світу. Це видання є ключовим джерелом для вивчення його творчого доробку\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62474559684979,"sku":null,"price":26900.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0032-7845788404743885165.jpg?v=1791060586"},{"product_id":"drach-ivan-orchard-lamps-niu-york-1978","title":"Драч Іван. Orchard Lamps. Нью-Йорк, 1978","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Мене вразила палахка сила Драчевого духу. Це була інша музика, ніж та, яку я чув у Росії», — Стенлі Куніц.\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eІван Драч. Orchard Lamps \/ за редакцією і з передмовою Стенлі Куніца; дереворити Якова Гніздовського; переклали Деніел Голперн, Стенлі Куніц, Пол Немсер, Марк Рудман, Пола Шварц та інші.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНью-Йорк (New York City): The Sheep Meadow Press, 1978. — 71 с.: іл. — 23,5 × 15,5 см. — Надруковано у Faculty Press, Inc., Бруклін, Нью-Йорк; розповсюджувач — Horizon Press, 156 Fifth Avenue. — ISBN 0-8180-1541-1 (м'яка обкладинка); 0-8180-1538-1 (оправа). Перший друк. Ціна на задній сторонці — 3,95 дол.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці з кремового картону: назва рукописним шрифтом червоним, ім'я автора чорним, унизу передньої сторонки — червоний дереворит саду. Обкладинка злегка забруднена й потемніла по краях, із косим заломом у правій частині передньої сторонки та дрібною темною цяткою в заголовку; кути злегка зім'яті, на задній сторонці поодинокі плямки. Блок міцний, папір чистий. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання, перший друк. Книга має історико-культурну цінність, а дереворити Якова Гніздовського становлять самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЦе перша англомовна книжка вибраних поезій Івана Драча — двадцять сім віршів у двох частинах. Відкриває збірку «Балада про соняшник», завершує «Ніж у сонці»; поміж ними «Бабин Яр», «Крила», «Балада про генів», «Спіноза», «Соната Прокоф'єва», «Десь на дні моїх ночей». Книжка виросла з перекладацької майстерні маґістерської програми Школи мистецтв Колумбійського університету: підрядники з української для американських поетів готували Богдан Бойчук і Ярослав Розумний, а самі переклади дістали відзнаку Центру перекладу при Колумбійському університеті за ґрантом Національного фонду мистецтв США.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eІван Драч (1936–2018) — поет-шістдесятник, кіносценарист, згодом перший голова Народного руху України. Стенлі Куніц (1905–2006) — лауреат Пулітцерівської премії, консультант з поезії Бібліотеки Конгресу, згодом поет-лауреат США; 1967 року він побував у СРСР за програмою культурного обміну, і в передмові до цієї книжки згадує, що голос Драча звучав інакше, ніж усе почуте ним у Росії.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЯків Гніздовський (1915–1985) виконав для видання і обкладинку, і повносторінкові дереворити в тексті — дерева, соняшник, отара овець, снігова зірка. За бібліографією Марти Тарнавської, у м'якотурному варіанті немає дереворита, призначеного для форзаца, хоча його зазначено в переліку ілюстрацій; натомість на задній сторонці вміщено два знімки — портрет Драча роботи Юрія Лугового і Драч із Куніцом у кадрі Ігоря Галарника. 1989 року книжку перевидало торонтське видавництво Exile Editions.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62561242415475,"sku":null,"price":5500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0023-7845788404743885165.jpg?v=1791060544"},{"product_id":"kubiiovych-volodymyr-zhukovskyi-arkadii-1984","title":"Кубійович Володимир, Жуковський Аркадій (упоряд.). Map \u0026 Gazetteer of Ukraine. Торонто [та ін.], 1984","description":"\u003cp\u003eMAP \u0026amp; GAZETTEER OF UKRAINE (ENCYCLOPEDIA OF UKRAINE). 1984\u003cbr\u003eКУБІЙОВИЧ ВОЛОДИМИР, ЖУКОВСЬКИЙ АРКАДІЙ (УПОРЯДН.)\u003cbr\u003eТоронто — Баффало — Лондон: University of Toronto Press. — + кольорова мапа. В оригінальній видавничій тканинній обкладинці коричневого кольору з золотим тисненням (стилізоване сонце) на передній кришці роботи Якова Гніздовського. Карта надрукована у Федеративній Республіці Німеччина (Karl Wenschow-Franzis-Druck GmbH, Munich), текст — у Канаді. \u003cbr\u003eДо видання додається масштабна розкладна мапа України (масштаб 1:2 000 000), підготовлена В. Кубійовичем та А. Жуковським. Стан: гарний; незначні потертості країв обкладинки. Книга має історико-культурну цінність як фундаментальна картографічна праця української діаспори та частина проекту «Encyclopedia of Ukraine».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003cbr\u003e«Map \u0026amp; Gazetteer of Ukraine» — спеціалізований том-додаток до славнозвісної «Encyclopedia of Ukraine», що видавалася Канадським інститутом українських студій (CIUS). Це видання є результатом багаторічної праці провідних українських географів та істориків у еміграції. Воно містить детальний покажчик населених пунктів (газетир) та фізико-політичну карту, яка відображає етнічні межі українських земель. Вступна стаття присвячена формуванню та змінам української етнічної території протягом віків.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКубійович Володимир Михайлович (1900–1985)\u003cbr\u003eВидатний український вчений, географ, демограф, картограф та громадський діяч. Головний редактор «Енциклопедії українознавства» та фундаментального англомовного проекту «Encyclopedia of Ukraine». Голова Наукового товариства ім. Шевченка в Європі. Його праці стали основою для сучасного розуміння української етнічної географії.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЖуковський Аркадій Іларіонович (1922–2014)\u003cbr\u003eВідомий український історик, енциклопедист, громадський діяч. Провідний редактор «Encyclopedia of Ukraine» та «Енциклопедії сучасної України». Доктор філософії, професор Українського вільного університету в Мюнхені.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62561273807219,"sku":null,"price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0022-7845788404743885165.jpg?v=1791060544"},{"product_id":"smit-viliam-dzhei-hnizdovskyi-yakiv-birds-1990","title":"Сміт Вільям Джей, Гніздовський Яків. Birds and Beasts: поезії з дереворитами. Бостон, 1990","description":"\u003cp\u003eВільям Джей Сміт. Birds and Beasts \/ дереворити Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eБостон: David R. Godine, Publisher, 1990. — 29 віршів, кожен із повносторінковим дереворитом. — Перше видання. — ISBN 0-87923-865-8. — Наклад 6000 примірників, з них 1000 в окремій оправі й з підписом автора призначено для членів Hoc Volo. Набрано монотипом і надруковано високим друком у майстерні В. Томаса Тейлора в Остіні, Техас; текстовий шрифт Garamond Bold, титульний Cochin, папір Mohawk Superfine.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидавнича оправа з рудо-брунатним полотняним корінцем, в оригінальній суперобкладинці. Тло суперобкладинки блідо-зелене; на передній сторонці в тонкій рамці жовте поле, назва червоним контурним шрифтом і дереворит муфлона, на задній — дереворит степового тетерука. Дрібні забруднення й поодинокі рудуваті плямки на обох сторонках суперобкладинки, потертості й надриви по верхньому краю, невелика втрата паперу біля верхнього кута корінця, пожовтіння по краях. У нижньому куті задньої сторонки книгарняна наліпка з ціною «$5.00» поверх давнішої «3.95». Блок чистий і міцний, папір свіжий, без написів і печаток. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПерше видання. Дереворити Якова Гніздовського становлять самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДвадцять дев'ять коротких віршів — про кота, пса, півня, тигра, зебру, сову, страуса, єдинорога, ківі, ягня, степового тетерука й павича — і двадцять дев'ять дереворитів до них. Частину віршів узято зі збірок «Laughing Time: Collected Nonsense» і «Collected Poems: 1939–1989», що вийшли того самого 1990 року, решта надрукована тут уперше. Книжку присвячено Маріссі й Александру.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЯків (Жак) Гніздовський (1915–1985) — українсько-американський графік родом із Пилипча на Тернопільщині; після таборів для переміщених осіб від 1949 року жив у США й залишив понад 375 естампів, здебільшого з тваринами й рослинами. «Birds and Beasts» вийшли через п'ять років після його смерті: на аркуші зі страусом видно вирізаний у дошці підпис «JH 75». Цим самим заголовком названо документальний фільм Надії Парфан «Птахи і Звірі. Всесвіт Гніздовського» (2025) про художника.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВільям Джей Сміт (1918–2015) — американський поет, перекладач і мемуарист, у 1968–1970 роках консультант із поезії Бібліотеки Конгресу — посада, що тепер зветься поетом-лауреатом США. Видання надруковано високим друком із монотипного набору в майстерні В. Томаса Тейлора в Остіні, одного з найвідоміших американських друкарів свого часу. Цей примірник — із загального накладу, у видавничій оправі з суперобкладинкою.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62561819984243,"sku":null,"price":5500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0017-7845788404743885165.jpg?v=1791060504"},{"product_id":"devolf-hordon-hnizdovskyi-yakiv-flora-exotica-1972","title":"ДеВольф Гордон, Гніздовський Яків. Flora Exotica: a Collection of Flowering Plants. Бостон, 1972","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eFLORA EXOTICA: A COLLECTION OF FLOWERING PLANTS. 1972\u003c\/span\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eDEWOLF GORDON, HNIZDOVSKY JACQUES\u003c\/span\u003e\u003cspan\u003e Бостон: David R. Godine. — 64 с. — 31 × 23,5 × 1,5 см.\u003c\/span\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВ оригінальній видавничій тканевій палітурці з суперобкладинкою. Незначні потертості та надриви країв суперобкладинки. Текст написаний Гордоном ДеВольфом, відомим ботаніком з Арнольдового арборетуму Гарвардського університету. Видання ілюстроване вишуканими дереворитами (woodcuts) Якова Гніздовського. Книга має мистецьку та історико-культурну цінність, представляючи творчість одного з найвидатніших українських графіків XX століття.\u003c\/span\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/span\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e«Flora Exotica»\u003c\/span\u003e\u003cspan\u003e — це гармонійне поєднання ботанічної точності та високого мистецтва. Книга містить описи та ілюстрації 15 екзотичних рослин (зокрема тюльпанів, ірисів, троянд та кактусів). Як зазначено в анотації, це не просто трактат, а серія «ілюмінацій», де точність вченого-ботаніка доповнюється графічним винаходом художника.\u003c\/span\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eГніздовський Яків (Jacques Hnizdovsky)\u003c\/span\u003e\u003cspan\u003e (1915–1985)\u003c\/span\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВидатний українсько-американський художник, графік, кераміст та мистецтвознавець. Народився в Україні (Тернопільщина), згодом емігрував до США. Гніздовський вважається одним із небагатьох сучасних майстрів деревориту. Його роботи зберігаються у найвідоміших музеях світу, зокрема у Метрополітен-музеї та Музеї витончених мистецтв у Бостоні. Для цієї книги він створив унікальні гравюри, що демонструють його захоплення ботанічною структурою та лінійною гармонією.\u003c\/span\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДеВольф Гордон (Gordon DeWolf)\u003c\/span\u003e\u003cspan\u003e \u003c\/span\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський ботанік, спеціаліст з таксономії. На момент видання книги працював у Гарвардському університеті. Його тексти пропонують читачеві цікаві екскурси в історію культивування рослин, поєднуючи наукові факти з цитатами зі старовинних травників.\u003c\/span\u003e\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62562758558067,"sku":null,"price":7500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0016-7845788404743885165.jpg?v=1791060504"},{"product_id":"the-ukrainian-insurgent-army-in-fight-for-freedom-1954","title":"The Ukrainian Insurgent Army in Fight for Freedom. Нью-Йорк, 1954","description":"\u003cp\u003eThe Ukrainian Insurgent Army in Fight for Freedom \/ [видання Об'єднаного комітету українсько-американських організацій Нью-Йорка]; суперобкладинка Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eNew York: United Committee of the Ukrainian-American Organizations of New York, 1954. — 223 с., 12 арк. іл.: іл., портр. — 23 см. — Друк: «Dnipro» Publishing Co., Нью-Йорк. — Текст англійською мовою.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі з темного полотна, у збереженій оригінальній ілюстрованій суперобкладинці: верхня частина кремова, з назвою, набраною великим гротеском, нижня — документальна світлина шеренги вояків УПА зі зброєю; корінець суперобкладинки повторює те саме компонування. Суперобкладинка потерта по краях і згинах, із надривами й дрібними втратами паперу вгорі та внизу корінця й по кутах, із забрудненнями й плямками на задньому боці. Папір із рівномірним природним пожовтінням, береги трохи забруднені. Блок міцний, аркуші не відстають, утрат немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПримірник 1 — без написів, печаток і екслібрисів. Примірник 2 має на форзаці дарчий напис чорнилом і підпис: «На спомин участи в Мистецькій Виставці Ліґової творчости, влаштованій СУА-ним Відділом СУА в Ню Йорку, в днях 13–20 жовтня 1957», під штампом Комітету Об'єднаних Американсько-Українських Організацій м. Ню Йорку.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПриводом до видання став антикомуністичний мітинг у Мангеттен-центрі в Нью-Йорку в жовтні 1952 року, скликаний на десятиліття боротьби УПА; у передмові зазначено, що комітет-організатор об'єднував 69 організацій і близько десяти тисяч членів. Книжка склалася з двох різнорідних частин. Перша — американська трибуна: промови сенаторів Теодора Ґріна й Ірвінґа Айвза, вступ конгресмена Майкла Фейгана, передмова голови УККА Лева Добрянського, огляд «Ten Years of the UPA Struggle (1942–1952)» Лева Шанковського. Друга, більша, — перекладені англійською тексти самого підпілля: оповідання, підпільна сатира, уривок із п'єси, бойові спогади, накази й програмова праця майора УПА Петра Полтави (Петро Федун, 1919–1951) «The Conception of Independent Ukraine», написана 1946 року і вперше видана в Україні 1947-го; перекладено з передруку, вивезеного на Захід повстанцями 1948 року.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eІлюстративний матеріал — окрема цінність тому. Крім документальних світлин УПА (зокрема портрета генерал-хорунжого Романа Шухевича — Тараса Чупринки й світлини полковника «Енея», командира групи УПА на Волині, 1945), тут відтворено дереворити Ніла Хасевича (1905–1952) — художника-графіка, члена ОУН і УГВР, який працював у підпіллі й загинув в оточенні на Рівненщині. Його гравюру «Якщо завтра війна» подано з покликанням на підпільну летючку, надруковану в Україні 1949 року. Вміщено також скульптуру «Голова дівчини» Михайла Черешньовського, колишнього вояка УПА. Це один із небагатьох каналів, якими мистецтво українського підпілля потрапило до західного читача ще за життя руху.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСуперобкладинку виконав Яків Гніздовський (1915–1985) — графік, чиї дереворити ввійшли до збірок Метрополітен-музею й Бібліотеки Конгресу; його авторство зазначено на звороті титулу. Видання належить до англомовної серії публікацій української еміграції часів холодної війни, розрахованих на американського політика й журналіста, а не на своїх. Бібліографія наприкінці тому фіксує це середовище: мюнхенський квартальник «До зброї», праці Миколи Лебедя, Олега Мартовича, Петра Мірчука, Клеренса Меннінга, альбом дереворитів Хасевича, виданий «Прологом» у Філадельфії 1952 року. Рецензію на книжку вмістив американський «Foreign Affairs» 1955 року. Примірники з уцілілою суперобкладинкою трапляються значно рідше за оправу без неї.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Примірник 1","offer_id":63938912846195,"sku":"vam14","price":7500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true},{"title":"Примірник 2 — з дарчим написом 1957","offer_id":64675322102131,"sku":"vam14-2","price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0022-4963482773610757679.jpg?v=1789760565"},{"product_id":"arka-ch-1-7-miunkhen-sichen-1948","title":"Арка: місячник літератури, мистецтва, критики. Ч. 1 (7). Мюнхен, січень 1948","description":"\u003cp\u003eАрка: журнал літератури, мистецтва і критики: місячник. Рік видання II, число 1 (7), січень 1948 \/ головний редактор Юрій Шерех; образотворче мистецтво й оформлення Яків Гніздовський; секретар редакції Яр Славутич.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМюнхен: видавництво «Українська Трибуна», 1948. — [4], 48, [2] с.: іл. — Друк: R. Oldenbourg, Graphische Betriebe G.m.b.H., München. — Відповідальний редактор і друкар: Василь Пасічняк. — Видано з дозволу Civil Affairs Division EUCOM APO 757. — Ціна на задній обкладинці: 6 НМ. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці кремового паперу з двоколірним друком: угорі чорна видавнича марка — аркада в концентричних колах, нижче назва червоним шрифтом-в'яззю, під нею червона квадратна марка з козерогом і цифрою «1»; на задній обкладинці червона марка МУРу. Скріплення дротяне. Обкладинка з природним пожовтінням, поодинокі лисячі плямки й забруднення на берегах; надриви з дрібними втратами паперу вздовж корінцевого краю передньої обкладинки — у верхньому й нижньому кутах. Папір блока пожовклий, блок міцний, аркуші тримаються, утрат немає. Написів, печаток і екслібрисів немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; оформлення Якова Гніздовського становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНайцінніше в цьому числі — сонет Миколи Зерова (1890–1937) «Під новий рік», датований 1 січня 1932 року й друкований тут уперше, з редакційною приміткою, що Голлівудом кияни називали напівжартома київську кінофабрику. Поряд — оповідання Людмили Коваленко «Страх», нарис Ізи Левкович «З рідної землі» про різдвяно-новорічні звичаї, уривок «Дівоча кімната Лоханських» з першого тому роману Уласа Самчука «Ост», щоденникові листки Святослава Гординського «Одинадцять днів на океані» про переїзд до Америки восени 1947 року, стаття Володимира Кивелюка про візантинізм у малярстві, есей Євгена Оленського про «різдвяне» в музиці, тексти Катрі Гриневичевої, Євгена Маланюка, Тодося Осьмачки, Докії Гуменної, Олекси Ізарського, Юрія Косача, Бориса Крупницького. Ілюстраційна вкладка відтворює мозаїку «Св. Николай» із церкви св. Софії в Києві (1037); у мистецькому розділі вміщено рисунки Анрі Матісса з виставки французької графіки в мюнхенському салоні Ґавс.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e«Арка» виходила в Мюнхені від липня 1947 року як додаток до газети «Українська трибуна» у співпраці з видавничою комісією МУРу — Мистецького Українського Руху, заснованого 1945 року у Фюрті; звідси й марка МУРу на задній обкладинці. Це був чи не найпомітніший літературний часопис доби «ді-пі»: він свідомо ставив українську літературу поряд із західною сучасністю. Від другого річника головним редактором став Юрій Шерех — псевдонім мовознавця й критика Юрія Шевельова (1908–2002), головного ідеолога МУРу. Усе образотворче оформлення журналу, разом із маркою-аркою на обкладинці, належить Якову Гніздовському (1915–1985), який згодом став одним із найвідоміших українських графіків США.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЦе число відкриває другий рік видання. Часопис проіснував менше двох років, і дані про його обсяг різняться: Енциклопедія українознавства подає вісім чисел, каталог USHMM — вихід до ч. 5 (травень 1948), бібліографічний покажчик Наукової бібліотеки НаУКМА (2003) — одинадцять чисел; розбіжність не усунена. Наклади таборових видань були малі, папір дешевий, і окремі числа «Арки» в добрій збереженості трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63943500824947,"sku":"vam9","price":6750.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0024-1749040408718756169.jpg?v=1791060538"},{"product_id":"arka-ch-2-8-miunkhen-liutyi-1948","title":"Арка: місячник літератури, мистецтва, критики. Ч. 2 (8). Мюнхен, лютий 1948","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Про Ю. Нарбута написано багато. Але сказано мало.» — Олександер Оглоблин, із цього числа\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eАрка: журнал літератури, мистецтва і критики: місячник. Рік видання II, число 2 (8), лютий 1948 \/ головний редактор Юрій Шерех; образотворче мистецтво й оформлення Яків Гніздовський; секретар редакції Яр Славутич.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМюнхен: видавництво «Українська Трибуна», 1948. — 64 с.: іл., ілюстраційна вкладка. — 22 × 16 см. — Друк: R. Oldenbourg, Graphische Betriebe GmbH, Мюнхен. Видано з дозволу Civil Affairs Division EUCOM APO 757; відповідальний редактор і друкар Wasyl Pasiczniak. Ціна на задній обкладинці: 6 НМ. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці роботи Якова Гніздовського: на кремовому папері вгорі чорна марка з аркою, назва синім, унизу синя віньєтка з номером числа; на задній обкладинці синя марка МУРу. Блок скріплено дротяними скобами. Обкладинка із забрудненнями й дрібними плямками, краї надірвані, надриви біля скоб на корінцевому полі; папір рівномірно пожовклий, аркуші не обрізані. Утрат тексту, написів і печаток немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЧисло має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЛютневе число майже наполовину нарбутівське: до 27-х роковин смерті Юрія Нарбута (1886–1920) тут подано нарис Івана Вигнанця, розвідку Олександра Оглоблина «Нарбут — мазепинець» із публікацією листів митця, репродукції «Козака» з «Української абетки», грамоти Української державної академії мистецтв і родинної сильветки, а окремою вкладкою, друкованою зеленою фарбою, — Нарбутову ілюстрацію до казки Андерсена. Відкриває число стаття Юрія Шереха «Не для дітей» про «Доктора Серафікуса» В. Домонтовича, із віньєткою Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЛітературну частину складають Тодось Осьмачка, Михайло Орест, Василь Барка, Вадим Лесич, Леонид Лиман, Ігор Костецький, «Пасторальна симфонія» Андре Жіда, «Камені» Максіма Танка з білоруської. Тут же вірш Володимира Свідзінського з книжки «Медобір», датований 1934 роком, — поета не стало 1941-го, і в СРСР ці тексти не друкували. А «Хінські катрени Т'анґ» подано за підписом Порфирія Горотака, поета, якого ніколи не існувало: це спільна містифікація Юрія Клена й Леоніда Мосендза, причому Клена на час виходу числа вже не було живого.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e«Арка» виходила в Мюнхені від липня 1947 до травня 1948 року — усього одинадцять чисел; журнал був органом літературного середовища МУРу (марка МУРу на задній обкладинці) і припинився після грошової реформи в Німеччині. Друкована в американській окупаційній зоні на дешевому папері, ця періодика ді-пі збереглася погано й у повних комплектах майже не трапляється.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63943530742131,"sku":"vam10","price":6750.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0023-1749040408718756169.jpg?v=1791060538"},{"product_id":"arka-ch-3-4-9-10-miunkhen-berezen-kviten-1948","title":"Арка: місячник літератури, мистецтва, критики. Ч. 3–4 (9–10). Мюнхен, березень–квітень 1948","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Чи був Хмельницький несподіванкою для сучасників?» — Олександер Оглоблин, з першої сторінки цього числа.\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eАрка: журнал літератури, мистецтва і критики: місячник. Рік видання II, ч. 3–4 (9–10), березень–квітень 1948 \/ головний редактор Юрій Шерех; образотворче мистецтво й оформлення Яків Гніздовський; секретар редакції Яр Славутич.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМюнхен: видавництво «Українська Трибуна», 1948. — 96 с.: іл. — 22 × 16 см. — Друк: R. Oldenbourg, Graphische Betriebe G.m.b.H., Мюнхен. — Видано з дозволу Civil Affairs Division EUCOM APO 757; відповідальний редактор і друкар — Василь Пасічняк. Ціна на задній палітурці: 10 НМ. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці роботи Якова Гніздовського: кремовий папір, назва зеленим, емблема арки та видавнича марка чорним; на задній обкладинці марка МУРу. Блок на дротяних скріпках, скріпки з нальотом іржі. Папір із рівномірним природним пожовтінням, поодинокі темні цятки й забруднення на берегах обкладинки, легкі заломи й хвилястість по краях і кутах, дрібні надриви обкладинки без утрати паперу. Сторінки не обрізані. Написів, печаток і маргіналій немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЧасопис має історико-культурну цінність і становить бібліографічну рідкість.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЗдвоєне число за березень–квітень 1948 року зроблене як ювілейне до 300-ліття Хмельниччини: перша сторінка відкривається датами «1648–1948» і статтею Олександра Оглоблина «Золотий спокій» — про десятиліття, що безпосередньо передувало повстанню. Поряд — розвідка Бориса Крупницького «Богдан Хмельницький в світлі української історіографії», студія Дмитра Чижевського «Сімнадцяте сторіччя в духовній історії України» та стаття Володимира Січинського «Український дереворит XVI–XVII століть». Число рясно ілюстроване гравюрою тієї доби: герб Петра Могили з «Поучення душеполезна авви Дорофея» (1628), портрет Хмельницького з друку Вільгельма Гондіуса, дереворити стародруків; окрема ілюстраційна вкладка відтворює академічний тезис Івана Щирського, мідерит бл. 1697–1702 років.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЛітературна частина зібрала більшість імен МУРу: уривок Юрія Косача «Ярема і Перебийніс», «Січова держава» Олекси Веретенченка, «Ренесанс» Юрія Тиса, «Наречена» Юрія Яновського, «Берлін, лютий 1945» Уласа Самчука, поезії Миколи Зерова, Вадима Лесича, Михайла Ситника, Ганни Черінь, Яра Славутича, Лариси Геніюш, Василя Барки. Показово, що поряд із ними надруковано оповідання «Дощ» німецького письменника Вальтера Кольбенгофа, а мистецькі рубрики ведуть «Листи з Парижу про мистецтво» Володимира Ласовського й стаття Юрія Соловія «Чи сучасне наше сучасне мистецтво?»: журнал свідомо ставив українську літературу в європейський контекст.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e«Арка» виходила в Мюнхені від липня 1947 до травня 1948 року заходом видавництва «Українська Трибуна» у співпраці з видавничою комісією МУРу; за цей час з’явилося одинадцять чисел у дев’яти випусках, два з яких здвоєні. Від січня 1948 року головним редактором був Юрій Шерех (Шевельов, 1908–2002), постійним оформлювачем — графік Яків Гніздовський (1915–1985). Наклади табірної доби були малі, папір дешевий, а комплектні числа «Арки» до бібліотек в Україні не потрапляли; це найоб’ємніше й найбагатше ілюстроване число часопису.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63943544111475,"sku":"vam11","price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0022-1749040408718756169.jpg?v=1791060537"},{"product_id":"arka-ch-5-11-miunkhen-traven-1948","title":"Арка: місячник літератури, мистецтва, критики. Ч. 5 (11). Мюнхен, травень 1948","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Чи загрожена західна культура?» — Франсуа Моріяк, із першої сторінки цього числа.\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eАрка: журнал літератури, мистецтва і критики: місячник. Рік видання II, ч. 5 (11), травень 1948 \/ головний редактор Юрій Шерех; образотворче мистецтво й оформлення Яків Гніздовський; секретар редакції Яр Славутич.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМюнхен: видавництво «Українська Трибуна», 1948. — 72 с.: іл. — 22 × 16 см. — Друк: R. Oldenbourg, Graphische Betriebe G. m. b. H., München. Відповідальний редактор і друкар — Василь Пасічняк. Видання авторизоване Civil Affairs Division EUCOM APO 757. Адреса редакції — Мюнхен, Дахауерштрасе 9\/II; адміністрації — Фюріхштрасе 53\/II. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці роботи Якова Гніздовського: на кремовому папері чорна арка в концентричному колі, назва й підзаголовки — фіолетовим, унизу фіолетова видавнича марка. На задній обкладинці — фіолетова марка Мистецького українського руху (МУР). Обкладинка рівномірно пожовкла, з забрудненням і поодинокими плямками по краях, дрібні заломи кутів; корінець цілий, надривів немає. Папір усередині з природним пожовтінням, найпомітнішим по берегах; блок міцний, утрат немає. У верхньому лівому куті передньої обкладинки олівцем старий бібліотечний шифр «77.Е.Л». Ціна на задній обкладинці: 3 НМ (попередні числа коштували 6 марок — здешевлення, ймовірно, пов'язане з німецькою валютною реформою, під час якої число й вийшло). Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЧасопис має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; обкладинка роботи Якова Гніздовського становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЧисло відкривається добіркою висловлювань письменників французької «Католицької онови» — Т. С. Еліота і Франсуа Моріяка — про долю західної культури; питання про загрозу з боку Червоної армії поставлено просто на першій сторінці, у травні 1948 року, за кілька місяців до берлінської блокади. Далі — «Золота тростина» Юрія Косача, «Озія космічна» Олекси Ізарського, поезії Василя Барки, Михайла Ореста, Оксани Лятуринської, Олега Зуєвського, Володимира Свідзінського, матеріали пам'яті Катрі Гриневичевої, розвідка Василя Галайди про театральні позиції Івана Франка, огляд Василя Витвицького про музику на мюнхенських тижнях української культури, переклади з Поля Клоделя, Жоржа Бернаноса й Альфреда Момберта. Центральна публікація — біографічна новела В. Домонтовича (Віктора Петрова) про Вінсента ван Ґоґа; у змісті її подано як «Самотній мандрівник простує самотнім шляхом», на самій статті — «Самотній мандрівник простує по самотній дорозі». Репродукції — Ван Ґоґ (окрема ілюстраційна вкладка з автопортретом), Жорж Руо, дереворіз Мирона Білинського, Едвард Козак і Михайло Мороз із виставки українського малярства в Реґенсбурзі, Люсьєн Фройд; окремий фоторепортаж із вистави «Ордер» Юрія Косача в театрі Володимира Блавацького.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e«Арка» виходила в Мюнхені від липня 1947 до травня 1948 року: одинадцять чисел у дев'яти випусках. Ліцензію на видання мав тижневик «Українська Трибуна», формальним видавцем і відповідальним редактором був Василь Пасічняк — колишній член ОУН і в'язень Аушвіцу; фактичним редактором від числа 1 (7) став Юрій Шерех (Шевельов), і з того ж числа журнал перестав бути додатком до партійного тижневика, ставши де-факто виданням МУРу. Обкладинку й макет робив Яків Гніздовський, узявши за основу браму Заборовського — парадний митрополичий вхід до Софії Київської.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЦе — останнє число «Арки». Воно затрималося на кілька місяців, а шосте, за словами Шевельова, редакційно вже майже готове, до друкарні так і не потрапило: німецька валютна реформа 1948 року забрала гроші в читача, якому на руки міняли лише сорок марок. Комплектні річники журналу в українських публічних бібліотеках відсутні, окремі числа трапляються на ринку рідко.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63943555285363,"sku":"vam12","price":6750.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0021-1749040408718756169.jpg?v=1791060498"},{"product_id":"hnizdovsky-years-of-search-1950-1960-chicago-1978","title":"Гніздовський Яків. Years of Search 1950–1960: каталог виставки. Чикаго, 1978","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«…наче зроблені не в нашому столітті, а в часи Дюрера» — зі вступного слова каталогу про ранні дереворити мистця.\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eHnizdovsky: Years of Search 1950–1960 = Гніздовський: роки шукань 1950–1960: каталог виставки \/ [вступне слово] Українського інституту модерного мистецтва; кольорові світлини і сепарації З. Елиїв; чорно-білі світлини М. Во, Руссо, Старостяк.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЧикаго: Ukrainian Institute of Modern Art, 1978. — 16 с.: іл. — 28 × 21,5 см. — Друк: Printing Methods, Inc., Рочестер, Нью-Йорк. Програму виставки частково підтримала Illinois Arts Council.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці кремового тону з кольоровою репродукцією полотна «Суддя, підсудний і поліцай» (1955); блок скріплено двома дротяними скобами. Незначні заломи паперу й дрібні забруднення на передній обкладинці, поодинокі плямки по краях; блок чистий, без написів і печаток. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Каталог має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКаталог персональної виставки Якова Гніздовського, що тривала від 22 вересня до 22 листопада 1978 року в Українському інституті модерного мистецтва на Вест-Чикаго-авеню, 2320. Перелік налічує 57 позицій 1944–1966 років — переважно олії, а також дереворити, кольорові лінорити, бронзу, теракоту й кераміку: «Смерть» і «Молитва» (1944), «Бездомні» (1948), «Ікар і нурець», «Вавилонська вежа», «Тайна вечеря», «Створення яблука», паризька серія «Метро», «Будинок Сіґрем» (1959). Частину творів позичили приватні збирачі — О. Балабан, А. Хрептовський, М. Кузан і Б. Ковальський.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЯків Гніздовський (1915–1985) студіював мистецтво у Варшаві та Загребі, а 1949 року, тридцятип'ятилітнім, приїхав до США. Уже 1950-го А. Гаєтт Мейор із Метрополітен-музею обрав один із його дереворитів для нагороди на виставці графіки в Мінеаполісі, а за кілька тижнів олійний натюрморт відзначили на державній виставці Міннесоти; того ж року мистець перебрався зі Сент-Полу до Нью-Йорка. Першу персональну виставку малярства, дрібної скульптури й кераміки він мав 1954 року в ґалереї Еґлстона, у 1956–1958 роках працював у Парижі над паризькими сценами, а від 1958 до 1964 року майже щороку виставлявся в ґалереї Гаррі Салпетера.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВступне слово інституту пояснює, чому виставку названо роками шукань. У післямові до «Flora Exotica» (1972) Гніздовський писав, що привезені з Європи сумніви набрали в нього розмірів кризи. Не маючи грошей на нове полотно, він перемальовував власні картини — доти, доки вони не ставали важкі, як олово, — а частину знищив; те, чого не вдавалося розв'язати на полотні, пробував у скульптурі, кераміці й кольоровому ліноритові. На початку шістдесятих повернувся до дереворізу, своєї першої любови, і саме дереворити принесли йому широке визнання. Через знищені й перемальовані роботи десятиліття 1950–1960 лишилося найменш відомим і водночас найрозмаїтішим періодом мистця, а цей каталог — одним із небагатьох ілюстрованих джерел до нього.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589810368883,"sku":"KC-2846","price":1600.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0027-1749040408343952548.jpg?v=1791060003"},{"product_id":"hnizdovskyi-yakiv-woodcuts-1944-1975-gretna-1976-superobkladynka","title":"Гніздовський Яків. Woodcuts, 1944–1975: a catalogue raisonné. Ґретна, 1976 — у суперобкладинці","description":"\u003cp\u003eHnizdovsky: Woodcuts, 1944–1975 \/ a catalogue raisonné by Abe M. Tahir, Jr.; with a foreword by Peter A. Wick and an autobiographical essay by Jacques Hnizdovsky.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eGretna: Pelican Publishing Company, 1976. — 166 с.: іл. — ISBN 0-88289-149-9.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидавнича оправа червоного полотна з тисненою монограмою художника, в ілюстрованій суперобкладинці: спереду — дереворит з отарою овець, ззаду — «Дерево». Суперобкладинка потерта, з дрібними втратами по верхньому краю й плямами на корінці; оправа й блок чисті й міцні, без написів і печаток. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКаталог-резоне дереворитів Якова Гніздовського за тридцять один рік праці — від перших повоєнних аркушів, вирізаних у таборах переміщених осіб у Німеччині, до зрілих робіт середини 1970-х. Кожен аркуш подано репродукцією з назвою, роком, розміром і накладом; саме за цим виданням колекціонери й аукціонні доми звіряють атрибуцію відбитків.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЯків Гніздовський (1915–1985) — маляр і графік родом із Пилипчого на Тернопільщині, навчався у Варшаві й Загребі, з 1949 року жив у США. Світове визнання принесли йому дереворити — вівці, дерева, рослини, побутові речі, вирізані густим ритмічним штрихом. У книжці вміщено і його автобіографічний нарис, що робить каталог ще й першоджерелом до біографії митця.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУпорядник Ейб М. Тагір-молодший — галерист і видавець з Луїзіани, передмову написав Пітер Вік, куратор графіки Гарвардської бібліотеки Гоутона.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589811384691,"sku":"KC-2811","price":22000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0010-1749040408343952548.jpg?v=1791059925"},{"product_id":"slovo-zb-9-edmonton-1981","title":"Слово: збірник українських письменників. Зб. 9. Едмонтон, 1981","description":"\u003cp\u003eСлово: збірник 9: література, мистецтво, критика, мемуари, документи = The Word: almanac 9: poetry, fiction, art, essay, documents \/ [редакційна колегія: Святослав Гординський, Світлана Грибінська, Олег Зуєвський, Юрій Клиновий, Олександра Копач, Григорій Костюк, Улас Самчук, Остап Тарнавський, Юрій Шевельов]; обкладинка Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЕдмонтон: Об'єднання українських письменників «Слово», 1981. — 326 с. — Друк Kiev Printers Ltd., Торонто. — ISSN 0384-6075.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій твердій оправі з помаранчевої тканини: на передній палітурці — шрифтова композиція Якова Гніздовського в рамці, чорним друком, з листком у літері «О»; на корінці в рамках назва «Слово» й номер «9»; задня палітурка без оформлення. Корінець вигорів до світло-коричневого відтінку, голівка й п'яточка корінця та кути потерті. На передній палітурці — темна пляма в нижній правій частині й дві світлі потертості на літерах назви; задня палітурка нерівномірно вицвіла, з дрібними темними цятками. Блок міцний, папір світлий і чистий, без написів, печаток і підкреслень. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДев'яте число альманаху 1981 року найгостріше з усіх відгукнулося на долю шістдесятників. Яр Славутич (1918–2011) подав тут вірші з іще не виданої збірки «Живі смолоскипи» — «Івасюк», «Брати Горині», «Світличний», «Караванський» (окремою книжкою вона вийде 1983-го) — і статтю «Поезія Івана Світличного», написану тоді, коли сам Світличний (1929–1992) відбував заслання на Алтаї. Остап Тарнавський простежив шлях «Від шестидесятників до поетів дисидентів», Микола Степаненко — стан літературної критики в «підсовєтській» Україні після шістдесятників, а Агнеса Лебідь умістила вірші «Шлях на Колиму» й «А бубликів не їсти колгоспникам».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПоруч — сонети Іринея Вереса, що продовжують цикл із 6-го й 8-го збірників, Аполлінер у перекладі Олега Зуєвського, проза Івана Боднарчука, Василя Гірного, Олекси Ізарського («Дома у Мюнхені»), Мирона Левицького, драма Олександра Зозулі «Одруження». В есеїстиці — дві статті про Винниченка (Григорій Костюк, Ігор Качуровський), спогади Валеріяна Ревуцького про композитора Левка Ревуцького, огляд української літературознавчої бібліографії Марти Тарнавської, «Українська література в Румунії» Степана Ткачука й «Минуле і сучасне української книжки» Дмитра Чуба.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eАльманах видавало Об'єднання українських письменників «Слово», засноване в Нью-Йорку 1954 року як спадкоємець МУРу. Це число вийшло в Едмонтоні, друкувала торонтська Kiev Printers, видання підтримала Програма багатокультурності уряду Канади. Обкладинку з листком у літері «О» створив Яків Гніздовський (1915–1985); той самий його дизайн повторюється й на інших числах серії.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589817217395,"sku":"KC-2001","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/80EDD130-CE7D-4B24-B118-5C3CE333C731.jpg?v=1792267174"},{"product_id":"hnizdovskyi-yakiv-vystavka-tvoriv-kataloh-2015","title":"Гніздовський Яків: виставка творів до 100-річчя: каталог. Львів [та ін.], 2015","description":"\u003cp\u003eВиставка творів з нагоди 100-річчя від дня народження українсько-американського мистця Якова Гніздовського: каталог \/ упорядник каталогу й автор дизайну обкладинки Наталія Соболєвська; автори статей Наталія Соболєвська, Роман Ференцевич; відповідальна за видання Вікторія Губська.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛьвів; Чернівці; Київ; Полтава; Черкаси; Дніпропетровськ, 2015. — 87 с.: іл. — Паралельний текст українською та англійською мовами. — Видання здійснено за підтримки Посольства США в Україні.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці, на обидві сторонки якої винесено репродукцію дереворита Гніздовського — щільний чорно-білий килим із листя й квітів барвінку; на задній сторонці в світлій смузі вміщено монограму художника «HN». Обкладинка чиста, без потертостей і заломів, кути рівні. Блок міцний, папір білий, без плям, написів і печаток. Стан: відмінний.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКаталог ювілейної виставки, показаної 2015 року в шести містах України — Львові, Чернівцях, Києві, Полтаві, Черкасах і Дніпропетровську. Репродукції розкладено хронологічно й пронумеровано: відкриває їх «Молитва» 1944 року — один із найраніших дереворізів мистця, — а завершує «Конвалія» 1985-го, року його смерті. Між ними «Плач Ярославни» (1950), «Стадо овець» і «Капуста» (обидві 1964), «Інтер'єр собору св. Івана Богослова» в Нью-Йорку (1975), офорт «Вивірки» (1979), «Ясен Мк'Гаффі» (1982). Поряд із дереворізами подано офорти, рисунки та екслібриси, а в переліку наприкінці книжки — техніку й розміри кожного твору в сантиметрах.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЯків (Жак) Гніздовський (1915—1985) — графік, маляр і скульптор, уродженець Тернопільщини; навчався в Загребській академії мистецтв, від 1949 року жив у США. Славу йому принесли дереворізи — соняхи, дерева, вівці, птахи, городина, — які потрапили до збірок Метрополітен-музею, Бібліотеки Конгресу й Музею сучасного мистецтва в Нью-Йорку. Кожну дошку він різав тижнями й друкував відбитки власноруч, накладом від ста до двохсот примірників.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВиставку зібрали зі збірок Національного художнього музею України, Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького, Борщівського обласного краєзнавчого музею та приватних колекцій Романа Ференцевича, Ігоря Гриніва й Вікторії Губської. Каталог друкувався коштом Посольства США в Україні й не надходив у книгарні — розходився на самих виставках, тож у продажу трапляється нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589818036595,"sku":"KC-1294","price":5500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0049-7576698326881789064.jpg?v=1791060089"},{"product_id":"kovalenko-liudmyla-dvi-krasy-noveli-toronto-1965","title":"Коваленко Людмила. Дві краси: новелі. Торонто, 1965","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«В мене нема матері, крім України.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛюдмила Коваленко. Дві краси: новелі \/ обкладинка Я. Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eТоронто: видавництво «Ми і світ», 1965. — 112 с. — (Бібліотека «Ми і світ»).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці роботи Якова Гніздовського: угорі й унизу два темно-зелені поля з орнаментальним написом «Бібліотека Ми і світ», між ними кремове поле з дрібною крапчастою фактурою. Обкладинка рівна, легкі потертості по краях і на кінцях корінця, кілька дрібних плямок біля правого краю задньої сторонки. На задній обкладинці олівцем дрібна цифра. Папір рівномірно пожовклий, блок міцний, сторінки чисті. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес, а обкладинка Якова Гніздовського становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЗбірку відкриває «Дві краси» — триптих про Тараса Шевченка очима двох жінок, з якими його пов'язують 1843–1844 роки: княжни Варвари Рєпніної, що цілу ніч пише йому лист-сповідь, і Ганни Закревської, яка прокидається щасливою від звістки, що до них приїде Шевченко. Далі — новела про арешт юнака-підпільника, остання репліка якого винесена тут в епіграф, і «Парис і Олена» — про хлопця, що змалку жив під античним прізвиськом. Завершує книжку іронічна емігрантська сценка: дружина, цитуючи Шевченків щоденник про білі хатки в тіні вишневих садків, соромить чоловіка, аж поки той не йде шукати лопату й копати город.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛюдмила Коваленко (1898–1969) — прозаїкиня, драматургиня й перекладачка з Маріуполя. Дебютувала 1926 року в київській «Новій громаді», перекладала Вольтера, Бальзака, Мопассана й Золя; після арешту 1929 року її чоловіка, письменника Михайла Івченка, до 1943 року прози не друкувала. У повоєнній Німеччині редагувала жіночий журнал «Громадянка» й належала до МУРу, від 1950 року в США працювала в українській редакції «Голосу Америки». «Дві краси» — її третя збірка оповідань після «Vita nova» і «Давніх днів».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижка вийшла в серії видавництва Миколи Колянківського, торонтського редактора ілюстрованого журналу «Ми і світ», зробленого за взірцем Reader's Digest. Колянківський друкував і материкових, і еміграційних авторів та гостро критикував еміграційні інституції, тож частина діаспори вважала його журнал прорадянським. Обкладинку з орнаментальним шрифтом створив Яків Гніздовський (1915–1985) — графік і майстер дереворизу, автор оформлення багатьох українських еміграційних видань.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589822230899,"sku":"KC-2037","price":1200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/F8DE3D53-B584-4DC7-81AF-5CCB7F7E28EA.jpg?v=1792266474"},{"product_id":"koshelivets-ivan-oleksander-dovzhenko-miunkhen-1980","title":"Кошелівець Іван. Олександер Довженко: спроба творчої біографії. [Мюнхен], 1980","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Хочеться кожне слово помити в українській криниці, де дівчина воду брала…»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eІван Кошелівець. Олександер Довженко: спроба творчої біографії \/ оформлення Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e[Мюнхен]: «Сучасність», 1980. — 428 с.: іл. — (Бібліотека Прологу і Сучасности; ч. 140). — Library of Congress Catalog Card Number 80-50138.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці: світло-сіре тло, ім'я автора й назва червоним, у центрі — дереворитний портрет Довженка в колі з монограмою художника. На задній сторонці — фотопортрет автора, видавнича анотація й цитата з Довженка. Легкі потертості й заломи по краях сторонок і корінця, дрібне забруднення в нижньому куті задньої сторонки. Блок чистий і міцний, без написів і печаток. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнижка писалася як спроба розповісти про Довженка те, чого в УРСР сказати було не можна. Частина перша — чотирнадцять розділів від дитинства в Сосниці й Глухівського учительського інституту через Київ 1917–21 років, Варшаву, Берлін і Харків до одеського початку в кіно й фільмів «Звенигора», «Арсенал», «Земля», «Іван», «Аероград» і «Щорс», із окремим розділом про заслання в Москві. Частина друга — війна й переорієнтація на літературу, «Україна в огні», «Повість полум'яних літ», «Поема про море», «Зачарована Десна», уваги до поетики й розділ про долю Довженкової спадщини — про те, як її «впорядковано» по смерті режисера. У додатках — тексти самого Довженка і записи зі щоденників, спогад актора Петра Масохи, фільмографія, бібліографія й показник імен; у тексті — кадри, фотореклама до «Івана» і останнє прижиттєве фото режисера.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eІван Кошелівець (1907–1999) — літературознавець, критик, перекладач і публіцист, уродженець Чернігівщини, багатолітній головний редактор мюнхенської «Сучасности». Йому належать «Панорама найновішої літератури в УРСР» (1963, 1974), «Сучасна література в УРСР» (1964) та «Микола Скрипник» (1972); він же упорядкував «Берег чекань» Василя Симоненка й «Вибране» Євгена Сверстюка — книжки, які повертали читачеві заборонених авторів шістдесятництва.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидання вийшло числом 140 у «Бібліотеці Прологу і Сучасности» — книжковій серії мюнхенського видавництва, що друкувало непідцензурну українську науку й літературу. Обкладинку з портретом-дереворитом зробив Яків Гніздовський (1915–1985), який оформлював і інші книжки Кошелівця.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589822296435,"sku":"KC-2032","price":6750.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0047-7576698326881789064.jpg?v=1791060089"},{"product_id":"lan-nadiia-perekotypole-tumbleweed-hnizdovskyi-1978","title":"Лан Надія. Перекотиполе = Tumbleweed: вірші. [Б. м.], 1978","description":"\u003cp\u003eНадія Лан. Перекотиполе: вірші = Tumbleweed: poems \/ обкладинка — Яків Гніздовський.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e[Б. м.]: Видавництво «Водограй», 1978. — 117 с. — Друк Trident Press Ltd., Winnipeg, Manitoba, Canada. Титульний аркуш паралельно українською та англійською мовами.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці, надрукованій чорним по блідо-жовтому тлу: на передній сторінці — композиція Якова Гніздовського з перекотиполем, що зачепилося за дроти над травою, назва набрана стилізованими літерами; на задній — видавнича марка «В-во Водограй» у вигляді струменів водограю над хвилями. Передня сторінка обкладинки з легкими забрудненнями й дрібними плямками, краї злегка потерті. Задня сторінка сильно тонована: густі лисячі плямки, темні цятки, розводи від вологи в нижній частині, темна вертикальна смуга посередині. Блок міцний, папір із легким пожовтінням; на с. 46–47 сірі плями й забруднення, поодинока плямка на с. 14. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПерша поетична збірка авторки. Обкладинка Якова Гніздовського становить самостійний мистецький інтерес; книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПерекотиполе, що зачепилося за дроти над степовою травою, намалював для обкладинки Яків Гніздовський, і в передньому слові авторка окремо дякує йому за оздобу, «як завжди прецизно виконану його рукою». Однойменний вірш дав назву збірці. Вірші писано впродовж двох десятиліть, від середини 1950-х до 1975 року: присвяти Симонові Петлюрі, воякам і ветеранам Армії УНР, Євгенові Коновальцю, героям Базару й Крут, думи про кобзарів, вірші для дітей. Окремий розділ становлять переклади з англійської (Роберт Фрост, Ралф Валдо Емерсон) і з російської — серед них «Авторські права» Євгенія Євтушенка.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eАнгломовна довідка в книжці повідомляє, що авторка прибула до США з повоєнною хвилею еміграції, друкувала в пресі під різними псевдонімами есеї, вірші та історичні розвідки, виступала на громадських зібраннях, багато працювала з молоддю й була головним редактором «The Herald» — на той час єдиного у світі українського музичного квартальника. «Перекотиполе» названо там її першою, давно очікуваною поетичною збіркою.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнижка вийшла коштом друзів-любителів поезії та української громади Сан-Дієго в Каліфорнії; левину частку витрат, за подякою авторки, узяли на себе видавці Н. і Сл. Новицькі. Друкувала її вінніпезька Trident Press. Яків Гніздовський (1915–1985) — один із найвизначніших українських графіків ХХ століття, майстер дереворитів із рослинними й тваринними мотивами; від 1949 року жив у США й оформив чимало книжок діаспорних видавництв. Обкладинка «Перекотиполя» виконана в тій самій манері, що й його гравюри з деревами.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589822361971,"sku":"KC-1313","price":2500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/5D2573EA-75F0-4F32-9E6F-4CDF33888EFB.jpg?v=1792359815"},{"product_id":"slavutych-antolohiia-ukrainskoi-poezii-v-kanadi-edmonton-1975","title":"Славутич Яр (упоряд.). Антологія української поезії в Канаді, 1898–1973. Едмонтон, 1975","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Бодай же вам, приятелі, не снилось ніколи, як нам гірко покидати своє рідне поле!»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eАнтологія української поезії в Канаді, 1898–1973 = An anthology of Ukrainian poetry in Canada, 1898–1973 \/ упорядкував Яр Славутич; редакційна колегія: Олекса Гай-Головко, Олег Зуєвський, Юрій Клиновий, Борис Олександрів, Володимир Скорупський, Яр Славутич; обкладинка Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЕдмонтон: Об'єднання Українських Письменників у Канаді «Слово», 1975. — 159 с. — Паралельний титульний аркуш англійською мовою.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі зі світло-сірого полотна: на передній палітурці й на корінці назва мальованими літерами темно-синього друку, внизу стрічка з написом «Канадське Слово — 1975»; оформлення Якова Гніздовського. Потемніння й брунатні забруднення по верхньому краю передньої палітурки та по кутах, поодинокі плямки на полотні. Папір із природним пожовтінням, лисячі плямки на берегах перших і останніх аркушів. Блок міцний і чистий, без написів і печаток. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання упорядника; оформлення Якова Гніздовського становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eАнтологію видано до 75-річчя українського письменства в Канаді, яке упорядник відлічує від 30 грудня 1898 року: того дня Іван Збура (1880–1940) написав у Бівер Кріку в Альберті перший український вірш у Канаді — «Канадийські емігранти», надрукований у «Свободі» 2 лютого 1899 року. Як зазначено в передмові, за ці сімдесят п'ять років у канадській періодиці друкувалося близько трьохсот поетів і віршарів, з них лише близько п'ятдесяти мали власні книжкові збірки. До антології взято 45 поетів, погрупованих у трьох розділах: ранні віршарі й автори фольклорних творів; поети міжвоєнного часу; поети повоєнної доби разом із наймолодшою генерацією — від Митрополита Іларіона й Микити Мандрики до Олега Зуєвського, Ліди Палій та Ірини Макарик. Кожну добірку відкриває біографічна довідка з критичною бібліографією.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЯр Славутич (справжнє прізвище Жученко, 1918–2011) — поет, літературознавець і педагог, уродженець Херсонщини. У повоєнні роки в Німеччині був секретарем редакції мюнхенського місячника «Арка», від 1949-го жив у США, а від 1960 року — в Едмонтоні, де викладав українську мову й літературу в Альбертському університеті. Упорядкування цієї антології лягло в річище його багаторічної праці над історією української поезії в Канаді, якій він присвятив і окрему студію в «Західньоканадському збірнику».\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнижку випустило Об'єднання українських письменників у Канаді «Слово» — едмонтонський осередок літературної еміграції третьої хвилі. У передмові окремо зазначено, що видання здійснено завдяки грошовій допомозі у 2 500 доларів від федерального уряду Канади і 1 000 доларів від уряду провінції Альберта. Обкладинку виконав Яків Гніздовський (1915–1985) — графік і маляр, найвідоміший український дереворитник в Америці, чиє книжкове оформлення саме по собі колекціонують.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589823443315,"sku":"KC-2010","price":1600.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0045-7576698326881789064.jpg?v=1791060089"},{"product_id":"ohloblyn-ukrainsko-moskovska-uhoda-1654-1954","title":"Оглоблин Олександр. Українсько-московська угода 1654. Нью-Йорк; Торонто, 1954","description":"\u003cp\u003eОлександр Оглоблин. Українсько-московська угода 1654 \/ обкладинка Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНью-Йорк; Торонто: Організація Оборони Чотирьох Свобід України; Ліга Визволення України, 1954. — 101 с. — Друк «Дніпро».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці роботи Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; обкладинка Якова Гніздовського становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижка вийшла 1954 року, коли в СРСР гучно відзначали трьохсотліття Переяславської ради як «возз'єднання» України з Росією. Оглоблин відповідає на цей офіційний міф як історик: розбирає переговори 1654 року, Березневі статті й царську жалувану грамоту і доводить, що йшлося про угоду двох держав, а не про приєднання. Окремо він показує, як Москва невдовзі сама почала порушувати домовленості, — найтяжчим ударом по союзу називає її сепаратне порозуміння з Польщею.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОлександр Оглоблин (1899–1992) — історик, дослідник Гетьманщини й козацької старшини, професор Київського університету. 1943 року виїхав на Захід, згодом оселився в США й став одним із провідних істориків української еміграції; серед його праць — «Думки про Хмельницького» (1957).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання підготували Організація Оборони Чотирьох Свобід України та Ліга Визволення України — громадські організації українців у США й Канаді, звідси подвійне місце видання. Обкладинку виконав Яків Гніздовський (1915–1985) у перші роки свого американського періоду.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589831340403,"sku":"KC-2024","price":3200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0-34828-7581847-0.jpg?v=1788302320"},{"product_id":"barka-vasyl-pravda-kobzaria-niu-iork-1961","title":"Барка Василь. Правда Кобзаря. Нью-Йорк, 1961","description":"\u003cp\u003eБарка Василь. Правда Кобзаря \/ [обкл. Якова Гніздовського]. (Суспільно-політична бібліотека, ч. 12).\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e[Нью-Йорк]: Пролог, 1961. — 288 с.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці роботи Якова Гніздовського. Незначні потертості, стан дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003cbr\u003eЛітературознавче есе Василя Барки про творчість Тараса Шевченка, видане видавництвом «Пролог» — осередком, пов'язаним із закордонним представництвом Української Головної Визвольної Ради (УГВР).\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eБарка Василь (1908–2003) — український поет, прозаїк і літературознавець, автор роману «Жовтий князь». Обкладинку оформив Яків Гніздовський (1915–1985) — класик українського мистецтва еміграції, майстер дереворизу.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"3","offer_id":64589832716659,"sku":"KC-2507","price":2200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0037-7576698326881789064.jpg?v=1791060049"},{"product_id":"antonych-zibrani-tvory-niu-york-vinnipeg-1967","title":"Антонич Богдан Ігор. Зібрані твори = Collected Works. Нью-Йорк; Вінніпеґ, 1967","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«З рвучим вітром буйногривим! бути вічно юним, вічно молодим!»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eБогдан Ігор Антонич, 1909—1937. Зібрані твори = Collected Works \/ зредаґували Святослав Гординський і Богдан Рубчак; обкладинка роботи Якова Гніздовського; ілюстрації Володимира Ласовського.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eНью-Йорк; Вінніпеґ: Слово, Об'єднання Українських Письменників в Екзилі, 1967. — 399 с.: іл., портр. — 23 × 16 см. — Друк Trident Press Ltd., Вінніпеґ. — Видано заходами Організації Оборони Лемківщини в Америці.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з кремового паперу: на передній сторонці цеглясто-червоне зображення дерева з кулястою кроною й назва «Антонич» у декоративній рамці з завитками — робота Якова Гніздовського; на корінці те саме шрифтове рішення з іменем автора й назвою. Обкладинка з легкими забрудненнями й потертостями по краях і кутах, на задній сторонці розсіяні лисячі плямки й поодинокі темні цятки, у верхньому правому куті передньої сторонки чорнильний розчерк. Папір злегка пожовклий по берегах, блок міцний, зшивка ціла, текст чистий. На титульному аркуші синій штамп «ДАРУНОК». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; обкладинка Якова Гніздовського становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eТом зводить докупи поетичні книги Антонича від «Привітання життя» (1931) до посмертних збірок, додає прозу — зокрема уривки з недокінченої повісти «На другому березі» — і відкривається великою студією Святослава Гординського «Богдан Ігор Антонич, його життя і творчість». Ілюстративна частина подає портрет поета олією роботи Володимира Ласовського (1936), портрет із посмертної збірки «Зелена євангелія», рисунок-шарж, зроблений Ласовським для афіші літературного вечора в Сокалі 1937 року, і фотографію Антонича з часу видання «Трьох перстенів».\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eБогдан Ігор Антонич (1909—1937) — поет, народжений на Лемківщині, помер у Львові, не доживши двадцяти восьми років; за життя встиг видати три збірки. Святослав Гординський (1906—1993) — маляр, поет і критик, знав Антонича особисто; Богдан Рубчак (1935—2018) — поет Нью-Йоркської групи й літературознавець; Яків Гніздовський (1915—1985) — графік, чиє дерево на обкладинці стало впізнаваним знаком цього видання.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидання здійснено коштом Організації Оборони Лемківщини в Америці й присвячене пам'яті поета, який, як сказано в посвяті, прославив своїми творами свою вужчу батьківщину — Лемківську Землю. Друкувала книжку вінніпезька Trident Press. У підрадянській Україні того ж 1967 року вийшов лише вибір поезій Антонича, тож це нью-йоркське зібрання десятиліттями лишалося найповнішим доступним корпусом його творів. Наклад розходився переважно серед членства організації.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589839696243,"sku":"KC-1542","price":11500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0050-206557538021328475.jpg?v=1791059552"},{"product_id":"kravtsiv-bohdan-hlosarii-sonety-1949-1974","title":"Кравців Богдан. Глосарій: сонети. Реґенсбурґ; Рутерфорд, 1949–1974","description":"\u003cp\u003eГлосарій, або Тлумачний словник таємних, призабутих і не завжди зрозумілих слів \/ зібрав у сонетах Богдан Кравців; віньєта, заставки і кінцівки Якова Гніздовського = Glossarium, or Dictionary of Obscure, Forgotten, and Often Misunderstood Words \/ sonets by Bohdan Krawciw.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eРеґенсбурґ — Рутерфорд: Сучасність, 1949–1974. — Іл. — Паралельний титульний аркуш англійською мовою; на обкладинці — «Ратісбона 1949».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці з кремово-жовтого паперу: на передній сторонці — рамка з переплетених кілець із літерами абетки, назва й імпринт, виписані червоною фарбою, і монограма художника «ЯГ»; на задній — абетка в плетінці червоним і чорний вузловий орнамент. Текст надруковано на щільному білому папері, кожен сонет обрамлено червоними заставками й кінцівками. Легке забруднення по правому краю передньої сторонки, нерівномірне тонування й дрібні цятки на задній сторонці, злегка загнутий нижній кут задньої сторонки. Блок міцний, внутрішні сторінки чисті. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес, а оформлення Якова Гніздовського становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eШістдесят сім сонетів, розставлених за абеткою, — від «Арґо» до «Ясиру»: кожен названо одним словом, яке поет вважав таємним, призабутим або хибно зрозумілим, і кожен відкриває епіграф — із Шевченка, Свідзінського, колядок чи весільних пісень. За цими словами — нижча демонологія (Відьма, Вовкулака, Домовик, Перелесник, Чугайстир), обрядовість (Коровай, Закладчини, Купала, Щедрівка), чарівне зілля (Барвінок, Іриця, Тирлич, Тройзілля) й історична пам'ять (Гуляй-Поле, Ґонта, Орда, Соловки, Ясир). Збірку відкриває присвята «Ладі моїй — усе ще під чужими зорями — на Різдво 1949 року», завершує авторська післямова.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eБогдан Кравців (1904–1975) — поет, журналіст і редактор, дійсний член НТШ. Член УВО, у 1928–1929 роках очолював Союз української націоналістичної молоді, зазнав ув'язнення від польської влади — звідти цикл тюремних сонетів у збірці «Сонети і строфи» (1933). У 1930-х редагував «Дажбог» і «Обрії», у 1940–1945 роках — берлінський «Голос»; 1949 року виїхав до США, працював в «Америці» та «Свободі», входив до редколегій «Сучасності» й «Енциклопедії українознавства», а наприкінці життя очолював «Сучасність». Сонет супроводжував його від «Променів» (1930) до вінка сонетів «Дзвенислава» (1962).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПодвійні місце й дата на титулі і є історією цієї книжки. Її задумано й оформлено 1949 року в Реґенсбурзі, де Кравців жив перед виїздом за океан; тоді ж Яків Гніздовський (1915–1985) виконав для неї обкладинку з абеткою в плетінці, заставки й кінцівки. Друком збірка вийшла через чверть століття у видавництві «Сучасність», коли автор жив у Рутерфорді, штат Нью-Джерсі, — обкладинка відтворює первісний проєкт із латинською назвою міста, «Ратісбона». Це остання збірка, що вийшла за життя поета: наступного року його не стало.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589840744819,"sku":"KC-1280","price":5500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/3A85A4A6-3FC4-4FB6-A701-3B2FD505AD6F.jpg?v=1792423847"},{"product_id":"koshelivets-ivan-suchasna-literatura-v-ursr-niu-york-1964","title":"Кошелівець Іван. Сучасна література в УРСР. Нью-Йорк, 1964","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«…пройдемося по цих лябіринтах лжі, підробленої під правду, озброївшись шифрувальним кодом».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eІван Кошелівець. Сучасна література в УРСР = Die ukrainische Literatur der Gegenwart = The Ukrainian literature of to-day = La littérature ukrainienne d'aujourd'hui \/ обкладинка Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eНью-Йорк: видавництво «Пролог» (Prolog Assn., inc., 875 West End Ave., New York 25, N. Y.), 1964. — 380 с. — Друк «Biblos» G.m.b.H., Мюнхен.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці кремового паперу: прізвище автора й назва чорним рисованим шрифтом, нижче зелена заставка з підсніжниками; назва повторена на корінці. Розсіяні жовтаві плями й забруднення на передній і задній сторонках, дрібні надриви та потертості вздовж корінця, кути злегка притуплені. Папір із природним пожовтінням, блок міцний, утрат немає. Олівцеві й чорнильні підкреслення в розділі «Шестидесятники». На титульному аркуші синій штамп «Український Музей-Архів, Inc. Клівленд. Головн. інвентар ч. 20986»; той самий номер чорнилом угорі корінця. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; обкладинка Якова Гніздовського становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКошелівець читає радянську літературу як шифр: офіційні огляди, ювілейні статті й енциклопедичні гасла він зіставляє між собою, щоб побачити, кого з письменників викреслено, кого «реабілітовано» наполовину, а кого піднесено на щит замість знищених. Виклад побудовано за поколіннями — покоління Тичини й Рильського, друге, третє; окремий розділ «Убивство людини українського відродження» підсумовує долю знищених у 1930-х і межі хрущовської реабілітації. Завершують книжку «Шестидесятники» — один із перших розлогих розглядів нової генерації, писаний тоді, коли Драч, Вінграновський, Дзюба й Світличний тільки входили в літературу.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eІван Кошелівець (1907–1999; справжнє прізвище Ярешко) — літературознавець, критик, перекладач і редактор; псевдонім узяв від рідного села Кошелівка на Чернігівщині. Від повоєнних років на еміграції в Мюнхені, багаторічний головний редактор журналу «Сучасність». Автор «Панорами найновішої літератури в УРСР» (1963), монографій про Миколу Скрипника (1972) й Олександра Довженка (1980).\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e«Пролог» — нью-йоркське видавництво, засноване 1952 року в середовищі Закордонного представництва УГВР; друкувалося воно переважно в Мюнхені, у друкарні «Biblos», а його книжки різними каналами переправляли в Україну, де тримати їх можна було тільки нелегально. Цей примірник походить зі збірки Українського Музею-Архіву в Клівленді — однієї з найстарших українських інституцій пам'яті в США.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589841498483,"sku":"KC-2030","price":4400.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0039-206557538021328475.jpg?v=1791059509"},{"product_id":"prykhodko-viktor-pid-sontsem-podillia-1967","title":"Приходько Віктор. Під сонцем Поділля: спогади. Ч. 1. Нью-Йорк; Мюнхен, 1967","description":"\u003cp\u003eВіктор Приходько. Під сонцем Поділля: спогади. Ч. 1 \/ обкладинка Якова Гніздовського. — Вид. 4-те.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНью-Йорк; Мюнхен: Криниця, 1967. — 183 с.: фот.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці роботи Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПерша частина спогадів Віктора Приходька, присвячена Поділлю його дитинства й молодості — краю, з яким пов'язані і його навчання, і перші кроки в громадському житті. Книжка вперше вийшла у Львові 1931 року у видавництві «Червона Калина» і відтоді кілька разів перевидавалася на еміграції; це четверте видання, з фотографіями.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВіктор Приходько (1886–1982) — громадсько-політичний і культурний діяч. Народився в селі Княжпіль біля Кам'янця-Подільського, навчався в Подільській духовній семінарії та на правничому факультеті Юр'євського університету, закінчив студії 1912 року. У 1917 році був обраний членом Української Центральної Ради від Поділля. Помер у Нью-Йорку, похований у Бавнд Бруку (Нью-Джерсі).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОбкладинку виконав Яків Гніздовський (1915–1985), чиї дереворити ввійшли до збірок Метрополітен-музею й Бібліотеки Конгресу.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589841957235,"sku":"KC-2026","price":3200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0-34828-7581845-0.jpg?v=1788302595"},{"product_id":"kedr-rostyslav-poezii-zbirka-tretia-toronto-1983","title":"Кедр Ростислав. Поезії: збірка третя. Торонто, 1983","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«А найлюбіше нам і найтривкіше з дібр усіх, немов ґраніт незломне: Поезія, краса.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eРостислав Кедр. Поезії: збірка третя = Rostyslav Kedr. Poems: volume III \/ передмова Віри Вовк; обкладинка Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eТоронто: видавництво «Євшан-Зілля», 1983. — 372 с. — Прибл. 21 × 14 см. — Друк: Commercial Copy Center, Торонто. Склад-комп'ютер: Дарія Резчинська. ISBN 0-920942-05-9. Наклад не зазначено. Паралельний титульний аркуш англійською мовою.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці з кремового картону: шрифтова композиція чорним — ім'я автора, назва й позначення «III збірка 1983», виконана від руки. Обкладинка забруднена, з розводами й поодинокими рудуватими плямками, краї потемнілі, кути легко побиті; угорі корінця надрив близько 1,5 см із заломом. На задній обкладинці внизу друкований рядок друкарні. Блок міцний, папір чистий, без плям і надривів. Написів, печаток і екслібрисів на оглянутих аркушах немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; обкладинка роботи Якова Гніздовського становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЦе підсумкова книга поета: триста пронумерованих творів, укладених не за збірками, а за життєвими циклами — «Юність», «Ростислава», «Вічножіноче» та інші, — з датами від 1924 року до початку 1980-х. Поряд стоять ранній альбомний вірш про те, що переживе час лише поезія й краса, колискова 1932 року, гуцульські «Верхи» і пізня «Venus Urania» (1981) з епіграфом із Володимира Свідзінського. Віра Вовк у передмові називає книжку обширною антологією, у якій нагромаджено збірки з різних років, і виводить лінію від анакреонтичної легкості до суворого сонета, тріолета й секстини, а серед постійних співрозмовників автора — Гомер, Горацій, Данте, Ґете, Бодлер.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eРостислав Кедр — псевдонім Івана-Володимира Манастирського (1905–2002). Народився у Львові в родині інженера-геодезиста Вітовта Манастирського, рідного брата художника Антона Манастирського; на початку 1930-х закінчив Львівський університет. Дебютував збіркою «Сонети» (Львів: «Вогні», 1931, на обкладинці — Кедро), 1939 року видав «Пінистий келих», який розгорнутою рецензією відзначив Євген Маланюк. У Другу світову війну був вояком дивізії «Галичина», наприкінці війни пережив бомбардування Дрездена — досвід, що ліг в основу цілого пласта його пізньої лірики. Оселився в Канаді; попри високі оцінки Маланюка, Віри Вовк та Ігоря Качуровського, його ім'я не потрапило до жодної з антологій української еміграційної поезії.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнижку видало торонтське «Євшан-Зілля» коштом фундатора — на звороті титулу автор дякує «давньому другові Лісовому Чортові» магістрові Іванові Р. Костюкові за тисячу доларів на видання; згадка про «лісових чортів» відсилає до однойменного пластового куреня й до поеми Кедра з тією ж назвою. Друк виконано не в українській друкарні, а в торонтському копіювальному центрі, звідки й скромний вигляд книжки — тим виразніший контраст із обкладинкою, яку зробив Яків Гніздовський (1915–1985), один із найвідоміших українських графіків XX століття. Пізніше, 1990 року, у Торонто вийшла остання книжка автора — драматична поема «Гомункулюс», знову з передмовою Віри Вовк і обкладинкою Гніздовського.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589842055539,"sku":"KC-2288","price":2800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0035-206557538021328475.jpg?v=1791059508"},{"product_id":"shistdesiat-poetiv-shistdesiatykh-rokiv-niu-york-1967","title":"Шістдесят поетів шістдесятих років: антологія нової української поезії. Нью-Йорк, 1967","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Ті, що народжуються раз у століття, умерти можуть кожен день».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eШістдесят поетів шістдесятих років = Sixty Poets of the Sixties: антологія нової української поезії \/ упорядкування, вступна стаття і довідки Богдана Кравцева; обкладинка Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eНью-Йорк: видавництво «Пролог» (Prolog Research and Publishing Association, 875 West End Avenue), 1967. — 297 с.; вступна стаття з окремою римською пагінацією. — Друк «Logos», Bothmerstr. 14, Мюнхен. — Library of Congress Catalog Card Number 67-26554.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці за проєктом Гніздовського: каліграфічний напис синім і червона цифра 60 на кремовому тлі, той самий напис на корінці. Потемніння й забруднення сторонок, лисячі плямки на передній, залом уздовж переднього шарніра, потертості й побиті краї корінця. Папір із природним пожовтінням по берегах, блок міцний і внутрішньо чистий. У верхньому куті передньої сторонки чорнилом власницька монограма; на форзаці слід від знятої наліпки. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eШістдесят поетів укладено не за абеткою й не за вагою імени, а за роком народження — від Ліни Костенко (1930) до Світлани Хміль (1949). У добірці Василь Симоненко, Іван Драч, Микола Вінграновський, Микола Холодний, Борис Мамайсур і десятки імен, що тоді тільки починалися. При кожному вірші вказано, звідки його взято: «Літературна Україна», «Дніпро», «Вітчизна», «Жовтень», «Прапор», київські щорічники «День поезії» — тобто антологія зібрана з радянської періодики, яку на еміграції читали пильно. Кожного автора супроводжує довідка з біографією й переліком збірок; серед них трапляються рядки про книжки, які так і не вийшли, — як «Зоряний інтеграл» Костенко, заповіджений на 1963 рік.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eБогдан Кравців (1904–1975) — поет, літературознавець, журналіст і редактор, у міжвоєнному Львові діяч ОУН і політв'язень польської влади, від 1949 року в США. На еміграції він систематично відстежував літературне життя в УРСР і впорядковував видання, що зберігали на Заході тексти підрадянських авторів.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидало антологію нью-йоркське видавництво «Пролог», а друкувала мюнхенська друкарня «Logos» — звичайна на той час схема для американських українських видавців. Обкладинку зробив Яків Гніздовський (1915–1985).\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589842088307,"sku":"KC-2287","price":6750.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0034-206557538021328475.jpg?v=1791059508"},{"product_id":"sosnovskyi-mykhailo-mizh-optymizmom-i-pesymizmom-1979","title":"Сосновський Михайло. Між оптимізмом і песимізмом: вибрані статті і есеї 1968–1975. Нью-Йорк; Торонто, 1979","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Нам потрібно визвольної концепції, яка не була б ані „оптимістичною“, ні „песимістичною“, а була б реалістичною».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМихайло Сосновський. Між оптимізмом і песимізмом: вибрані статті і есеї 1968–1975 \/ обгортка мистця Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eНью-Йорк; Торонто: Trident International, Inc., 1979. — 735 с.: іл. — (Наукове товариство ім. Шевченка. Бібліотека українознавства; т. 47). — Друк Kiev Printers Ltd., Торонто. — Copyright by Shevchenko Scientific Society, Inc., 1978. — Паралельний титульний аркуш англійською мовою; англомовне резюме наприкінці книги. — Library of Congress Catalog Card Number 78-59062.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі зі світло-сірого полотна: на передній палітурці й корінці синє тиснення мальованим шрифтом, унизу передньої палітурки — геометрична марка у вигляді меандру. Руда пляма розміром близько 6 см у центрі задньої палітурки, дрібне потертя тканини у верхньому куті корінця й на верхньому краї задньої палітурки. Блок міцний, папір білий, без пожовтіння, надривів і підклейок. Написів, печаток і екслібрисів немає. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЗбірка зібрала публіцистику Сосновського останніх семи років його життя. Перший розділ — «Українська діяспора і її перспективи» — тверезо й часом нещадно розбирає організаційну структуру еміграції: партійно-політичний сектор, українську пресу в США й Канаді, «інфляцію звернень», роботу Секретаріату СКВУ, канадську демографію. Другий — «Становище в підсоветській Україні» — присвячений рухові опору. Заголовний есей «Між „оптимізмом“ і „песимізмом“» датований 11–24 липня 1975 року й належить до останніх написаних автором текстів: він закликає будувати визвольну концепцію не на настрої, а на реалістичній оцінці сил. Окремі статті стосуються радянської зовнішньої політики, розрядки, совєтсько-китайського антагонізму, ООН і кампанії за права людини.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМихайло Сосновський (1919–1975) народився в Гаях Великих під Тернополем, навчався в Богословській академії у Львові та в Ерлянгенському університеті, закінчив Торонтський університет і здобув докторат з політичних наук в Українському вільному університеті в Мюнхені. Від 1948 року в Північній Америці: співредактор тижневика «Час» у Фюрті, головний редактор торонтського «Гомону України», співредактор щоденника «Свобода», екзекутивний директор Світового конгресу вільних українців. Автор праць «Україна на міжнародній арені 1945–1965» (1966) і «Дмитро Донцов: політичний портрет» (1974); синтетичну «Історію української політичної думки» завершити не встиг — 1976 року вийшли лише її фрагменти.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидання посмертне: збірку підготували й випустили в серії «Бібліотека українознавства» Наукового товариства ім. Шевченка як том 47, друком торонтської Kiev Printers Ltd. У книзі вміщено біографічний нарис, портрет автора з факсиміле підпису й відтворено почесну грамоту, якою Третій конгрес СКВУ в Нью-Йорку 23 листопада 1978 року посмертно відзначив Сосновського. Обгортку оформив Яків Гніздовський (1915–1985).\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589842219379,"sku":"KC-2282","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0032-206557538021328475.jpg?v=1791059507"},{"product_id":"istoriia-rusiv-niu-york-1956","title":"Історія Русів. Нью-Йорк, 1956","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Ні одна книга не мала у свій час такого впливу на розвиток української національної думки, як Кобзар Шевченка… та Історія Русів».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eІсторія Русів \/ редакція і вступна стаття Олександра Оглоблина; переклад Вяч. Давиденка; обкладинка Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eНю Йорк: видавництво «Вісник» — ООЧСУ, 1956. — XXXI, 346 с. — 22 см. — Перед основним текстом відтворено титульний аркуш першодруку: Исторія Русовъ или Малой Россіи. Сочиненіе Георгія Конискаго, Архіепископа Бѣлорускаго. Москва: въ Университетской Типографіи, 1846.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі з темно-вишневого коленкору: на передній палітурці — блінтова рамка, у ній композиція Якова Гніздовського, витиснена золотом і зеленим: стилізована постать із простягненими руками над полеглими тілами, під нею назва; на корінці золоте тиснення назви в орнаментальній рамці, задня палітурка без оформлення. Надщерблення коленкору вгорі корінця, дрібна потертість у правому верхньому куті передньої палітурки, плямисте пожовтіння форзаца й перших аркушів. Блок міцний, папір чистий, утрат немає. На відтвореному титулі першодруку — червоний штемпель-екслібрис із зображенням кота й написом «Олександер Крайчик». Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПерше видання українського перекладу. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; оформлення Якова Гніздовського становить самостійну мистецьку вартість.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eАнонімний історико-політичний трактат, писаний на межі XVIII і XIX століть у формі козацького літопису: оповідь веде від княжої доби через Хмельниччину й Мазепину добу до 1769 року й обривається на початку російсько-турецької війни словами «яка чим скінчиться, Бог відає». Як історичне джерело твір давно втратив вагу, зате як політичний маніфест державницької ідеї він живив українську думку ціле століття — ним користувалися Шевченко, Гоголь, Пушкін.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eАвторство лишається нерозгаданим. Сучасники приписували книжку архієпископові могилівському і білоруському Георгієві Кониському (1717–1795), під його іменем її й надрукував 1846 року в Москві Осип Бодянський; пізніші дослідники пов'язують пам'ятку з новгород-сіверським колом. Олександр Оглоблин (1899–1992) — історик, від 1945 року на еміграції, перший президент УВАН — присвятив цій загадці цикл праць, і його вступна стаття тут є самостійним дослідженням.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eНью-йоркське видання 1956 року — перший переклад пам'ятки українською мовою, здійснений В'ячеславом Давиденком; редакція свідомо наближала мову до сучасного читача, якомога менше відходячи від первісного тексту. Видало книжку видавництво «Вісник» Організації Оборони Чотирьох Свобід України. Обкладинку виконав Яків Гніздовський (1915–1985) — найвідоміший український графік діаспори. Обидва видання твору, московське 1846 року й нью-йоркське, виходили малими накладами; наступний український переклад з'явився аж 1991 року.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589842579827,"sku":"KC-2023","price":6000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0027-206557538021328475.jpg?v=1791059467"},{"product_id":"chubatyi-mykola-kniazha-rus-ukraina-niu-york-paryzh-1964","title":"Чубатий Микола. Княжа Русь-Україна та виникнення трьох східньослов'янських націй. Нью-Йорк; Париж, 1964","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«…як історична правда може бути жертвою політичного натиску збоку заінтересованого режиму».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМикола Чубатий. Княжа Русь-Україна та виникнення трьох східньослов'янських націй \/ мовна редакція В. Давиденка; обкладинка Я. Гніздовського.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eНю Йорк — Париж: видання Організації Оборони Чотирьох Свобід України (ООЧСУ), 1964. — 159 с.: 6 карт. — (Записки Наукового Товариства ім. Шевченка; т. CLXXVIII. Праці Філософічно-Історичної Секції). — Друк «Luna» Printing Co., Нью-Йорк. Паралельний англійський титул: Medieval Rus'-Ukraine and the Emergence of Three East-Slav Nations; резюме англійською мовою.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОригінальна видавнича м'яка обкладинка з тисненого паперу під шкіру, графічне оформлення Якова Гніздовського: стилізований багатоглавий собор, заголовок рисованим шрифтом і три дерева на спільній основі. Легке тонування обкладинки по краях і корінцю, задня сторонка потемніла по краях, дрібний залом у нижньому куті передньої сторонки. На титульному розвороті невелика пляма з відбитком на сусідній сторінці. Блок міцний, папір чистий, без написів і печаток. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; обкладинка Якова Гніздовського становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМонографія виросла з доповіді «Київська Русь і початок трьох східньослов'янських націй», яку автор виголосив 1960 року на XI Міжнародному конгресі історичних наук у Стокгольмі; опонували йому радянські академіки Борис Рибаков і Михайло Тихомиров. У книжці Чубатий відкидає концепцію «єдиної давньоруської народності» і, спираючись на схему Михайла Грушевського, простежує окремі шляхи українців, білорусів і росіян: від антів як «перших історичних предків українського народу» через варягів, «Руську землю» й розклад Київської імперії до формування білоруського та московського народів. Шість історико-географічних карт, дві з них — за Ярославом Пастернаком, і англійське резюме «Final Conclusions» адресували працю й чужомовному читачеві.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМикола Чубатий (1889–1975) — історик права і церкви, публіцист, дійсний член НТШ від 1928 року. Уродженець Тернополя, учень Грушевського й Освальда Бальцера, викладав у Львівському таємному українському університеті та Греко-католицькій богословській академії. Улітку 1939 року поїхав до США на конгрес Pax Romana і через війну вже не повернувся; там заснував і тринадцять років редагував «The Ukrainian Quarterly», був першим головою НТШ в Америці.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнижка вийшла як том «Записок НТШ» для Європейського осередку Товариства в Сарселі під Парижем — звідси подвійне місце видання; український наклад цілком профінансувала ООЧСУ. Рукопис прочитав Олександр Оглоблин, обкладинку створив Яків Гніздовський (1915–1985), один із найвизначніших українських графіків XX століття.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589842710899,"sku":"KC-2012","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/C00A7346-1A2A-4376-B9A4-9CC21C9C2B46.jpg?v=1792266822"},{"product_id":"strikha-edvard-parodezy-zozendropiia-niu-york-1955","title":"Стріха Едвард. Пародези. Зозендропія. Автоекзекуція. Нью-Йорк, 1955","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Максимум вимагаємо — безліч дамо!»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЕдвард Стріха. Пародези. Зозендропія. Автоекзекуція \/ редакція Юрія Шереха; обкладинка й оформлення Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНью-Йорк: Об'єднання українських письменників «Слово», 1955. — 271 с.: іл. — Друковано в East Side Press, Нью-Йорк. Copyright by Oksana Saporowska, New York, 1955.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі з сірого коленкору, в оригінальній суперобкладинці з жовто-чорним дереворитом Якова Гніздовського — спіралі-«дерева» й ряд стилізованих постатей, написи виконано рукописним шрифтом художника. Суперобкладинка потерта й запилена, кути побиті, вгорі й унизу корінця та по краях надриви з дрібними втратами паперу, на звороті слід від наліпки. Блок міцний, папір чистий, без пожовтіння, утрат немає. Власницьких написів і печаток немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес, а оформлення Якова Гніздовського становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЕдварда Стріхи ніколи не існувало: це вигаданий поет-футурист, чиї вірші Михайль Семенко з довірою друкував у своїй «Новій генерації» в 1927–1928 роках, не здогадуючись, що читає пародію на власний панфутуризм. Книжка вперше зібрала всю «стріхіану»: маніфест «Максимум вимагаємо — безліч дамо!», пародези чотирьох «діб» — неоклясики, деструкції, екструкції та конструкції, цикл «Лівіше Ліфу», листування містифікатора з редакціями, поему «Зозендропія», сцени «Оформлення „Літературного Ярмарку“» та «Автоекзекуцію». У додатках — відповідь Семенка, лист Валеріяна Поліщука, примітки й післямова Юрія Шереха «Історія однієї літературної містифікації».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЗа Стріхою стояв Кость Буревій (1888–1934) — колишній есер, критик і драматург, автор історичної драми «Павло Полуботок». Викритий як містифікатор, він не припинив гри й вивів Стріху ще й на сторінки харківського «Літературного Ярмарку». Буревія розстріляли в Києві в грудні 1934 року — в одній справі з Григорієм Косинкою, Дмитром Фальківським і Олексою Влизьком; його твори на радянській Україні були вилучені з обігу.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання підготував Юрій Шерех (Шевельов) для Об'єднання українських письменників «Слово», заснованого 1954 року в Нью-Йорку, — це одна з перших його книжок. Текст урятував родинний архів: копірайт належить дочці письменника Оксані. Обкладинку, шрифтові написи й заставки виконав Яків Гніздовський (1915–1985) — цей том належить до найвиразніших зразків його книжкового оформлення 1950-х років.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589843890547,"sku":"KC-2227","price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0012-206557538021328475.jpg?v=1791059425"},{"product_id":"klynovyi-yurii-moim-synam-moim-pryiateliam-edmonton-1981","title":"Клиновий Юрій. Моїм синам, моїм приятелям: статті й есеї. Едмонтон; Торонто, 1981","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«…без якої я був би нічого не вартим перекотиполем».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЮрій Клиновий. Моїм синам, моїм приятелям: статті й есеї \/ обкладинка за проєктом Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЕдмонтон; Торонто: Об'єднання українських письменників «Слово» в Канаді, 1981. — 616 с. — ISSN 0384-6075. — Друковано в Kiev Printers Ltd., Торонто.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з кремового ледерину: ім'я автора, назва й марка видавництва відтворені синім з авторського рукопису, той самий рукописний напис іде вздовж корінця. Забруднення й поодинокі брунатні плямки у верхній частині передньої сторонки, тріщина вздовж переднього шарніра корінця, втрата покриття й обтріпаність унизу корінця та в нижньому куті. Блок чистий, міцний, папір білий. На аркуші перед титулом дарчий напис автора синім чорнилом — приятелеві, з поклоном його дружині, з підписом «Юрій Стефаник-Клиновий» і датою 8 грудня 1981; на аркуші змісту олівцем «Jan. 8, 1982». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання з дарчим написом автора. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнижку відкриває присвята двом жінкам — пам'яті матері Ольги з Гамораків і дружині Олені з Дрогомирецьких. Далі 616 сторінок статей та есеїв, укладених за персоналіями: десять праць про Василя Стефаника (серед них «спроба біографії», «Франко і Стефаник», «Трагедія і тріумф роду Стефаників»), розлога студія про Леся Мартовича, два есеї про Григорія Косинку, тексти про Тодося Осьмачку, Василя Софронова-Левицького, Софію Яблонську, Миколу Понеділка, Олену Телігу, Бориса Олександрова, Уласа Самчука, Павла Маляра, Емму Андієвську; окремими розділами — рецензії та Miscellanea.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЮрій Стефаник (1909–1985), який підписував літературознавчі праці псевдонімом Юрій Клиновий, — наймолодший син Василя Стефаника. Народився в Стецевій на Покутті, правник за фахом, член ОУН; по війні опинився в Канаді, жив в Едмонтоні, редагував і публікувався в «Сучасності», «Слові», «Нових днях». Похований у Русові, поруч із батьком. Син, що став головним біографом власного батька, — звідси й центральне місце стефаникознавчих студій у цій книжці.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидання підготувало Об'єднання українських письменників «Слово» в Канаді, друк виконала торонтська Kiev Printers. Обкладинку запроєктував Яків Гніздовський (1915–1985): замість друкарського шрифту — синій рукопис самого автора на кремовому тлі. Цей примірник автор підписав 8 грудня 1981 року, невдовзі після виходу книжки.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589843923315,"sku":"KC-2226","price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0011-206557538021328475.jpg?v=1791059386"},{"product_id":"lypynskyi-ukraina-na-perelomi-1657-1659-filadelfiia-1991","title":"Липинський В'ячеслав. Україна на переломі 1657–1659: твори, т. 3. Філадельфія, 1991","description":"\u003cp\u003eВячеслав Липинський. Україна на переломі 1657–1659: замітки до історії українського державного будівництва в XVII-ім столітті \/ за загальну редакцію Ярослава Пеленського; редактори тому Лев Р. Білас і Ярослав Пеленський; художньо-графічне оформлення Якова Гніздовського. — (Твори; т. 3, історична секція).\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eФіладельфія: Східно-Європейський Дослідний Інститут ім. В. К. Липинського; Інститут української археографії Української Академії наук, 1991. — [xxiv], 345 с.: портр. — Друк Computoprint Corporation, Кліфтон, Нью-Джерсі. — Наклад 1100 примірників. — ISBN 0-9631165-0-9.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі з кремового полотна: на верхній палітурці й на корінці коричневе тиснення — ім'я автора, назва, родовий знак Липинських у колі, марка видавництва й рік; нижня палітурка без оформлення. Незначне потемніння й забруднення полотна, темна цятка в нижньому куті нижньої палітурки, побитий кут угорі корінця. Блок міцний, папір чистий, без написів, печаток і підкреслень. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e«Україна на переломі» — єдина велика історична монографія, яку Липинський устиг написати після «Станислава Михайла Кричевського», і в ній він розбирає найкоротший і найтяжчий відтинок козацької історії: два роки після смерті Богдана Хмельницького, гетьманування Івана Виговського й Гадяцьку унію. Виклад побудовано на документах: перший розділ відкривають два акти 1657 року, зокрема присяга пинської шляхти Хмельницькому від 20 червня, перекладені автором із польської. Том має розгорнутий науковий апарат — примітки, словник застарілих та маловживаних слів, покажчик імен, а в додатку подано польський прототип праці «Dwie chwile z dziejów porewolucyjnej Ukrainy. I. U szczytu potęgi» (1912).\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВячеслав Липинський (1882–1931) — історик, політичний теоретик і дипломат, засновник державницької школи в українській історіографії. Народився в селі Затурцях на Волині в родині польського шляхтича-землевласника, гімназію закінчив у Києві, де в студентській громаді усвідомив себе українцем; студіював у Кракові та Женеві. 1918 року був послом Української Держави у Відні. Його «Листи до братів-хліборобів» лишаються головним викладом українського консерватизму.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЦе третє наукове видання праці — перше вийшло 1920 року, друге 1954-го — і водночас третій том запланованого двадцятип'ятитомного зібрання творчої спадщини Липинського, яке провадив Східно-Європейський Дослідний Інститут його імені у Філадельфії. Том став першою спільною працею інституту з Інститутом української археографії АН України: він друкувався саме тоді, коли Липинський уперше після десятиліть заборони повертався до читача в Україні. Вступні статті написали Ярослав Пеленський, Наталя Яковенко з Христиною Пеленською та Лев Білас; книжка вийшла коштом пожертви Лідії Яців у пам'ять її чоловіка Петра. Наклад — 1100 примірників.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589843956083,"sku":"KC-2225","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0010-206557538021328475.jpg?v=1791059386"},{"product_id":"radzykevych-ukrainska-literatura-xx-stolittia-1952","title":"Радзикевич Володимир. Українська література XX століття. Філадельфія, 1952","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Мій Нарис має виконати завдання підручника для шкільної молоді, яким, не зважаючи на заборону польської влади, був упродовж цілих десятиліть».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВолодимир Радзикевич. Українська література ХХ. століття: підручник для шкільної молоді і самоосвіти \/ обкладинка роботи арт. мал. Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eФиладелфія: видавництво «Америка», 1952. — 134, [2] с.: портр. — (Наукове Товариство імени Шевченка. Праці Літературознавчої Комісії; ч. I) — (Бібліотека Українознавства; ч. 3). — Друковано в друкарні «Америка», 817 N. Franklin St., Philadelphia 23, Pa. — Зміст: «На верхів'ях» (с. 9), «У вогнях» (с. 75), «Письменство на Західній Україні й на еміграції» (с. 115).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці з кремового паперу, друк темно-зеленою фарбою: угорі назва серії, під нею плетінковий знак-меандр, далі шрифтова композиція з іменем автора й назвою, внизу видавнича марка — риба в рослинному картуші, назва видавництва й рік. Обкладинка забруднена й потерта, із заломами, надривами по краях і побитими кутами; у нижньому правому куті передньої сторінки обкладинки пляма, задня сторінка забруднена, з розводами. Корінець із заломами, дрібні надриви угорі й унизу. Папір блока кремовий, із легким пожовтінням по краях; блок міцний, утрат немає. На с. 100 рожевим маркером відкреслено рядки поезії Євгена Плужника, аркуш із заломом у зовнішньому куті. На титульному аркуші вгорі напис синім чорнилом — дата «1965 р.» і підпис власника. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність; обкладинка роботи Якова Гніздовського становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ передмові автор пояснює, навіщо ця книжка взагалі постала: у п'яти попередніх виданнях його «Нарису історії української літератури» на письменство ХХ століття бракувало місця, і на цю «нерівність частин» вказали рецензенти — Михайло Галущинський, Михайло Рудницький і Леонід Білецький. Видати перероблену цілість на еміграції було вже неможливо, тож нова книжка мала доповнити попередні нариси. Виклад іде трьома розділами — «На верхів'ях», «У вогнях», «Письменство на Західній Україні й на еміграції» — і будується як шкільний курс: портрет письменника з роками життя й переліком творів, далі розбір окремих речей (Іван Франко, Леся Українка, Ольга Кобилянська, Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник, Наталія Кобринська), а в останньому розділі — Євген Плужник, Тодось Осьмачка та інші автори, про яких в УРСР тоді не писали. Текст супроводжують портрети письменників.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВолодимир Радзикевич (1886–1974) — літературознавець, педагог і письменник, дійсний член НТШ. Його «Нарис історії української літератури» витримав п'ять видань від 1922 року й десятиліттями заступав галицькій молоді шкільний підручник, заборонений польською владою. Писав також повісті з галицького життя та книжки для дітей. По війні опинився в еміграції: у Філадельфії вийшла його повість «У подувах буревію» (1951), у Детройті — тритомна «Історія української літератури» (1955–1956).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижка відкрила «Праці Літературознавчої Комісії» відновленого НТШ і водночас стала третім числом «Бібліотеки Українознавства» — серії, через яку товариство вело свою наукову програму вже в Америці. Друкувало її видавництво «Америка» у власній філадельфійській друкарні при однойменному щоденнику. Обкладинку виконав Яків Гніздовський (1915–1985) — згодом найвідоміший український дереворитник у США; його ранні еміграційні книжкові оформлення збирають окремо від станкової графіки.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589844480371,"sku":"KC-2209","price":2800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0003-206557538021328475.jpg?v=1791059385"},{"product_id":"peremyshl-zakhidnyi-bastion-ukrainy-niu-york-filadelfiia-1961","title":"Перемишль — західний бастіон України: збірник матеріялів. Нью-Йорк; Філадельфія, 1961","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Не давсь ти, городе, татарам, не дайся їх насінню!»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПеремишль — західний бастіон України = Peremyshl: The Western Stronghold of Ukraine: збірник матеріялів до історії Перемишля і Перемиської землі \/ зладжений редакційною колеґією під проводом проф. Б. Загайкевича; обгортка Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНю Йорк; Филаделфія: Перемиський Видавничий Комітет, 1961. — 414 с.: іл., карти. — Складана етнографічна карта Засяння 1938\/39 (1:300 000) у тексті між с. 128–129. — Друковано в США, друкарня «America», 817 N. Franklin St., Philadelphia.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі із зеленого полотна: на передній палітурці золотом назва й гравюрна віньєтка Якова Гніздовського — постать будівничого при мурах города; на корінці золотом назва. Полотно потерте й запилене, на корінці колір вицвів до сіро-оливкового, тканина вгорі корінця протерта й надірвана, по краях палітурок поодинокі світлі витертості та дрібні плямки, ріжки при корінці побиті. Блок міцний і чистий, папір білий, без пожовтіння, складана карта Засяння ціла, без надривів. Написів, печаток і екслібрисів немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; оформлення оправи роботи Якова Гніздовського становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e4 липня 1953 року в нью-йоркському готелі «Бревурт» з'їзд колишніх професорів і учнів українських середніх шкіл Перемишля ухвалив видати альманах, присвячений місту й усій Перемиській землі; книжка вийшла через вісім років. Збірник має історично-документарний і споминовий характер: Ярослав Пастернак пише про княжий город Перемишль і власні розкопки у Валяві 1939 року, Микола Андрусяк — про Перемишль в історії України до 1918 року, о. Михайло Ваврик — про василіянські монастирі Перемиської землі, Роман Климкевич — про столичні й земські герби Посяння й Лемківщини, Петро Оришкевич — про українців Засяння, Лев Шанковський — про дії УПА й збройного підпілля на цьому терені, Андрій Мудрик — про трагедію села Павлокоми. Далі йдуть розділи про освіту, Український інститут для дівчат, літературне, мистецьке, музичне й спортове життя, Пласт, роки 1939–1941 і спомини перемиських школярів.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eРедакційну колеґію від 1954 року очолював Богдан Загайкевич (1887–1967) — учитель Української чоловічої гімназії та Інституту для дівчат у Перемишлі, поручник УСС і сотник УГА, від 1950 року у США, голова Ради регіональних комітетів НТШ; його брат Володимир Загайкевич, сеймовий посол і голова Інституту, згадується на сторінках збірника як одна з центральних постатей українського Перемишля. Обгортку виконав Яків Гніздовський (1915–1985) — графік, чиї дереворізи й оформлення книжок діаспорних видавництв сьогодні цінують окремо від самих видань.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижку видав Перемиський Видавничий Комітет коштом пожертв колишніх учнів перемиських гімназій, а надрукувала філадельфійська друкарня щоденника «Америка». У передмові видавці прямо пояснюють задум: Перемиську землю відірвано від українського материка, і збірник мав закріпити її місце в історії народу. В Україні праця не перевидавалася; у публічних бібліотеках трапляється рідко.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589844611443,"sku":"KC-2205","price":5500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0049-3679958751691467828.jpg?v=1791059545"},{"product_id":"zbirka-ukrainskykh-novel-niu-york-1955","title":"Збірка українських новель. Нью-Йорк, 1955","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Давно, кажуть, царювали по лісах і горах лісні царі. А може й тепер царюють.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЗбірка українських новель \/ вступна стаття Миколи Глобенка; обкладинка Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНью-Йорк: Наукове Товариство ім. Шевченка в Америці; Українська Вільна Академія Наук у США, 1955. — 354 с. — З друкарні «Свободи», 81–83 Ґренд Ст., Джерзі Ситі, Н. Дж. — Видано за матеріяльною допомогою Східньо-Європейського Фонду. Наклад не зазначено. Обсяг у джерелах подано по-різному: Енциклопедія НТШ — 354 с., бібліографія УВАН — 350 с.;\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці роботи Якова Гніздовського: двоколірний друк темно-вишневим по кремовому, композиція відтворює тканий рушник із поперечними смугами й торочками; на задній обкладинці — видавнича марка та авторський монограм «Я 55». Обкладинка з потертостями й забрудненнями, пожовтінням по краях, дрібними надривами й утратою паперу вгорі та внизу корінця, вертикальними заломами вздовж корінця, кути злегка побиті. Блок міцний, аркуші чисті, без плям і надривів, пожовтіння мінімальне. Написів, печаток і екслібрисів немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; обкладинка Якова Гніздовського становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eАнтологія зводить під одну обкладинку тих, кого радянський канон розвів по різні боки: розстріляних і замовчаних материкових прозаїків, галицьких класиків і живих на той час емігрантів. Тут Ольга Кобилянська, Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник, Марко Черемшина, Богдан Лепкий, Лесь Мартович, Осип Маковей, Катря Гриневичева, Степан Васильченко, Григорій Косинка, Микола Хвильовий, Аркадій Любченко, Михайло Івченко, Юрій Яновський, Олекса Слісаренко, Остап Вишня, Юрій Липа, Леонид Мосендз, Федір Дудко, Наталена Королева, Юрій Клен, Софія Парфанович, Анатоль Галан, Йосип Позичанюк, Леонід Полтава, Володимир Русальський, Докія Гуменна, Іван Керницький — тридцять два твори двадцяти восьми авторів. Кожен текст супроводжено покликанням на першодрук, тож збірка водночас працює як бібліографічний путівник.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВступну статтю «Оповідання в українській прозі 20 століття» написав Микола Глобенко (1902–1957) — літературознавець, дійсний член НТШ, професор Українського вільного університету; під цим псевдонімом працював Микола Оглоблин, брат історика Олександра Оглоблина. Він виводить українську малу форму від Квітки-Основ'яненка, Куліша й Марка Вовчка й показує, як на початку XX століття новела стала для української прози окремим щаблем розвитку.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання здійснили спільно дві найповажніші наукові установи повоєнної еміграції — НТШ в Америці та УВАН у США — коштом Східньо-Європейського Фонду; друкувала його друкарня «Свободи» в Джерзі-Ситі. Обкладинку зробив Яків Гніздовський (1915–1985), графік і дереворитник, який у США став одним із найвідоміших українських митців; тут він відмовився від фігуративності на користь стилізованого рушника й підписав роботу монограмою з датою «Я 55». Оправлені в м'яку обкладинку діаспорні антології зношувалися швидко, і примірники з непошкодженим блоком і збереженим малюнком Гніздовського трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589844873587,"sku":"KC-2197","price":2800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":false}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0043-3679958751691467828.jpg?v=1791059544"},{"product_id":"smotrych-oleksander-uzhynok-niu-york-1985","title":"Смотрич Олександер. Ужинок. [Нью-Йорк], 1985","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Смутний ужинок наших мрій…»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eОлександер Смотрич. Ужинок \/ обкладинка Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e[Нью-Йорк]: Сучасність, 1985. — 116 с. — (Бібліотека «Пролога» і «Сучасности»; ч. 165). — Library of Congress Catalog Card Number: 85-63334. Місце видання на титульному аркуші не зазначене; за бібліографічними довідниками — Нью-Йорк. Наклад не зазначено. Розмір з примірника не заміряно.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці з кремового фактурного паперу: на передній палітурці чорний дереворит Якова Гніздовського — соняшник із зав'язаними очима, що плаче над рядами колосся, — назва й ім'я автора виконані цегляно-червоним рукописним шрифтом, унизу видавнича марка «Сучасності». На передній палітурці внизу ліворуч утрата верхнього шару паперу на площі близько 6 × 3 см зі слідами клею від знятої наліпки; така сама утрата з рештками наліпки в нижньому правому куті задньої палітурки. Унизу корінця надриви й дрібні втрати паперу. Обкладинка забруднена, з розсіяними брунатними плямками, кути злегка побиті. Блок міцний, папір усередині чистий, без пожовтіння; краї аркушів нерівно обрізані при оправленні. На титульному аркуші чорний штамп «Рецензійний примірник». На берегах с. 5 і на звороті титулу олівцевий напис латинкою «Rychok». Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність, а обкладинка Якова Гніздовського становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e«Ужинок» — пізня поетична збірка, укладена циклами: «Баляда», «Марія», «Триптих», «Діряві вірші», «Без назви», «Дванадцять ескізів», «Скупі вірші», «Ще кілька варіяцій». Відкриває книжку «Баляда» — зимова дорога, якою батько везе з міста сина, що вчиться у воєнній школі й комсомолі, і крізь віхолу обом увижається «щось чорне та жахне» з покинутих чернечих келій. Далі тон стишується до чотирирядкових «скупих віршів» про баб, вдів, порожні хати й міські ліхтарі. Критика відзначала, що саме в «Ужинку» метафізичне осмислення існування єднає в Смотрича страдально-земне з потойбічним.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eОлександер Смотрич — псевдонім Олександра Івановича Флорука-Флоринського (1922–2011), узятий від подільської річки Смотрич. Народився в Кам'янці-Подільському, був кандидатом у члени Мистецького українського руху, з повоєнних років на еміграції, від 1950-х у Канаді, де жив у містечку Фергус і не належав до жодної партії чи літературної організації. Десятиліттями був відомий лише як прозаїк — автор новелістичних збірок «Ночі» (1947) та «Вони не живуть більше» (1948); вірші почав друкувати аж від 1974 року, випустивши за десятиліття понад десяток тонких книжечок.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЗбірка вийшла в серії «Бібліотека Пролога і Сучасности» — видавничій програмі мюнхенсько-нью-йоркського кола журналу «Сучасність». Обкладинку виконав Яків Гніздовський (1915–1985), графік світового рівня, майстер дереворізу; він помер 8 листопада 1985 року, тож ця робота належить до останнього року його життя. Цей примірник має штамп «Рецензійний примірник» — отже, походить із частини накладу, розісланої критикам і редакціям, а не з книгарняного продажу.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589845070195,"sku":"KC-2190","price":3600.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0039-3679958751691467828.jpg?v=1791059502"},{"product_id":"havrysh-vasyl-moia-kanada-i-ia-edmonton-1974","title":"Гавриш Василь. Моя Канада і я: спогади й розповіді про українських піонерів у Канаді. Едмонтон, 1974","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«У Гавришевих спогадах нема ніякої лірики, ніякої патетичности, є тільки те, що звемо голою правдою».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВасиль Гавриш. Моя Канада і я: спогади й розповіді про українських піонерів у Канаді \/ передмова і редакція Юрія Клинового; обкладинка Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЕдмонтон: видано коштами автора, 1974. — 349 с.: іл. — Printed by Ukrainian News Publishers Ltd., 10967 — 97 Street, Edmonton, Alberta.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі із сірого полотна: на передній палітурці й корінці синє тиснення — дереворіз Гніздовського з постаттю робітника в комбінезоні з лопатою на плечі, що стоїть на залізничних шпалах, і назва рисованим шрифтом. Поодинокі дрібні плямки й ледь помітні патьоки на обох палітурках, злегка потерті краї. Блок міцний, папір білий, без пожовтіння, аркуші чисті, без написів і печаток. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність, а оформлення Якова Гніздовського становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнижка починається не з дат, а з прізвиська: батька автора в галицькому селі звали «Берко» — від слова «обберкався», яке він сказав, прийшовши до церкви в захляпаній болотом сорочці. Сам автор народився на старий Новий рік 1894 року, і новорічні засівальники лишили йому на обличчі знак, що в Канаді називали «б'ютіспатс». Далі йде дорога: смерть батьків, незгода з братом, корово-пасажирський корабель, Вінніпеґ, де новоприбулих миють і голять, і Едмонтон — вистава про Мирослава Січинського, праця стрижієм, товариство «Сокіл», будова Народного Дому, українські купці прерій і перший Йордан в Едмонтоні. Розділи мають докладні заголовки-конспекти, і книжка читається радше як хроніка громади, ніж як особистий життєпис.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВасиль Гавриш (нар. 1894) — український піонер Альберти, едмонтонський підприємець і громадський діяч. Писати спогади почав без зовнішньої спонуки; надрукувавши частину на машинці, передав текст о. митратові Михайлові Сопуляку, керівникові едмонтонських «Українських Вістей», який від 16 липня 1970 року почав друкувати їх у газеті з тижня в тиждень. Схвальні відгуки читачів — насамперед самих піонерів та їхніх дітей — і спонукали автора видати спогади книжкою.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПередмову «Da mihi facta…» написав і книжку зредагував Юрій Клиновий — літературний псевдонім Юрія Стефаника (1909–1985), сина Василя Стефаника, який від 1948 року жив у Канаді; від'їзд Гавриша з рідного села він порівнює з «Камінним хрестом». Обкладинку виконав Яків Гніздовський (1915–1985) — графік світового рівня, майстер дереворізу, чиї роботи є в збірках Метрополітен-музею й Бібліотеки Конгресу. Видання вийшло коштами автора, малим накладом, у друкарні едмонтонських «Українських Вістей» і поза Канадою трапляється рідко.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589845430643,"sku":"KC-2179","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0033-3679958751691467828.jpg?v=1791059502"},{"product_id":"radzykevych-yuliian-lupulovi-skarby-miunkhen-1975","title":"Радзикевич Юліян. Лупулові скарби: історичне оповідання. Мюнхен, 1975","description":"\u003cp\u003eЮліян Радзикевич. Лупулові скарби: історичне оповідання = Die Schätze des Moldauischen Fürsten W. Lupul: Geschichtsroman = Treasures of the Moldavian Duke V. Lupul: historical novel \/ редакція Івана Кошелівця; обкладинка Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМюнхен: Видавництво «Дніпрова хвиля», 1975. — 288, [2] с. — Друк: Druckgenossenschaft „Cicero“ eGmbH, München.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі бордового кольору, у суперобкладинці з кремового паперу з вкрапленнями волокон: каліграфічний напис чорним і червоним, назва вписана в червоний петлястий орнамент із монограмою «Я», унизу видавнича марка «Дніпрової хвилі»; задня сторонка без друку. На передньому клапані — фотопортрет і біографічна довідка автора, на задньому — перелік інших його книжок. Суперобкладинка рівномірно потемніла, найсильніше по краях і на корінці; кілька дрібних надривів і заломів по верхньому краю задньої сторонки, невелика брунатна плямка внизу задньої сторонки, легке поверхневе забруднення. Блок міцний, папір із легким природним пожовтінням, текст чистий, без написів і позначок. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; обкладинка Якова Гніздовського становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМолдавський господар Василь Лупул роками стягував скарби в Яссах, а на початку 1650-х поріднився з Богданом Хмельницьким: його молодша донька Роксанда стала дружиною гетьманового сина Тимоша. Цей шлюб втягнув козацьке військо в молдавські усобиці — і саме на ньому тримається сюжет. Головний герой, молодий райтар Яремо Градич, разом із козаком Білецьким проходить шлях від зачумлених Копичинців і Хотина до Ясс, Сучави й Чигирина; поряд діють Лупул, Тиміш, Богун, Виговський і гетьманські канцеляристи. Оповідання поділене на дві частини, з розділами «Чорна смерть», «Гетьманський своєк», «Гра Виговського», «Ніч над Чигирином».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЮліян Радзикевич (1900–1968) — лікар, громадський діяч і письменник, молодший брат педагога й літературознавця Володимира Радзикевича. Старшина-артилерист Української Галицької Армії, медицину студіював у Львівському таємному українському університеті та Карловому університеті в Празі (диплом 1927 року). Лікарював у Судовій Вишні, у роки Другої світової організував шпиталь і надавав медичну допомогу УПА; 1949 року через Австрію виїхав до США, де очолював протитуберкульозний шпиталь. Автор історичних романів «Полковник Данило Нечай» (1961), «Полум'я» (1963) і «Золото і кров» (1967).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e«Лупулові скарби» вийшли 1975 року, вже після смерті автора, у мюнхенському видавництві «Дніпрова хвиля», яке 1953 року заснував Олекса Вінтоняк і яке випускало переважно історичну прозу й праці українських істориків. Текст до друку редагував Іван Кошелівець — один із провідних критиків еміграції. Каліграфічну суперобкладинку з монограмою «Я» виконав Яків Гніздовський (1915–1985).\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589848215923,"sku":"KC-2019","price":3500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/5CE513CD-17C0-4DAC-B284-492D4B309729.jpg?v=1792359968"},{"product_id":"harasevych-andrii-do-vershyn-niu-york-1959","title":"Гарасевич Андрій. До вершин: зібрані поезії. Нью-Йорк, 1959","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«…у далекі простори поза перстень людських границь».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eАндрій Гарасевич. До вершин: зібрані поезії \/ літературна редакція і стаття Богдана Кравцева; обкладинка роботи арт. мал. Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eНю Йорк: Пластове видавництво «Молоде життя», 1959. — 126 с.: портрет. — Видано заходом і накладом Куреня старших пластунів «Сіроманці», що обрав Андрія Гарасевича своїм патроном. — Друкарня «Луна», 77 Ст. Маркс Пл., Ню Йорк 3, Н. Й. На титульному аркуші рік 1959, на задній сторонці обкладинки — «Printed in U.S.A. — 1960».\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з кремового фактурного паперу: на передній сторонці брунатний лінорит Якова Гніздовського — гірські шпилі під хмарами, нижче рисовані від руки ім'я автора й назва; на задній сторонці кольорова відзнака куреня «Сіроманці» — жовтий вовк у чорно-червоно-жовтому трикутнику — і видавнича марка «Молодого життя». Обкладинка чиста, без надривів, із незначним потемнінням по краях і легким заломом угорі корінця. Лисячі плямки на аркуші перед титулом і на сторінці з портретом автора та факсиміле його підпису; решта блоку чиста, папір без пожовтіння, блок міцний. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПосмертне видання, що зібрало поетичну спадщину автора. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес, а обкладинка Якова Гніздовського — самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнижку укладено з трьох поетичних розділів. «Степова візія» — історична частина: «Гайдамаки», «Гонта в Умані», «До портрету Хмельницького», «Похід Ігоря», «Смерть Калнишевського», «Чорноморські сонети», «Київ». «Напередодні» містить весняні й осінні сонети, «Крути», «Тарасову ніч», «На еміграції». Окремо стоїть поема «Плачі Єремії» з епіграфом із Лесі Українки — видіння затопленого бетонами й муром міста, найсильніший у збірці текст. Завершує книжку стаття Богдана Кравцева «Андрій Гарасевич і його поезія» (с. 117–122).\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eАндрій Гарасевич (1917–1947) народився у Львові, писати почав ще учнем у Хусті й Ужгороді, ранні вірші підписував псевдонімом Василь Сурмач. У Празі студіював право в Карловому університеті, згодом славістику, слухав лекції в Українському вільному університеті; зблизився з колом празької школи, найдужче на нього вплинув Олег Ольжич. Перша збірка — «Сонети» (Прага, 1941). По війні жив у таборі переміщених осіб у Берхтесґадені. Загинув 24 липня 1947 року, зірвавшись зі скелі під час сходження на Вацман у Баварських Альпах.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидання підготував курінь старших пластунів «Сіроманці», який обрав загиблого поета своїм патроном, — звідси й вовча відзнака на задній сторонці. Обкладинку вирізьбив Яків Гніздовський (1915–1985), у ті роки вже провідний український графік в Америці. Друкувала книжку нью-йоркська українська друкарня «Луна». Це єдине повне зібрання поезій Гарасевича; в Україні воно не перевидавалося.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589848379763,"sku":"KC-2014","price":2250.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0010-3679958751691467828.jpg?v=1791059378"},{"product_id":"rittsiotti-zhyttia-isusa-khrysta-rym-1979","title":"Ріцціотті Джузеппе. Життя Ісуса Христа: з критичним вступом. Рим, 1979","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Чекаючи на мою долю, одного дня подумав я, що, якби остався при житті, то міг би написати \"Життя Ісуса Христа\"».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eДжюзеппе Ріцціотті. Життя Ісуса Христа: з критичним вступом \/ переклад о. Лева Гайдуківського-салезіянина; слово до читачів Патріарха і кардинала Йосифа Сліпого; обкладинка графіка Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eРим: видання Українського Католицького Університету ім. св. Климента Папи, 1979. — 710 с.: іл., кольорові вкладки. — (Праці Греко-Католицької Богословської Академії; т. XLIX–L). — 23,5 × 17 см. — Друк «Esse-Gi-Esse», Рим. Паралельний титул латиною: Giuseppe Ricciotti. Vita di Gesù Cristo.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з цупкого кремового картону: чотири клейма в манері дереворізу — Богородиця Одигітрія, Хрещення, Розп'яття і Христос на престолі, — розділені червоним хрестом, ім'я автора й назва червоним стилізованим уставом. Обкладинка забруднена, з розводами й численними заломами по всій площині, потертості й надриви внизу корінця, утрата паперу в нижньому куті задньої сторонки, заломлений верхній кут передньої сторонки. Блок міцний, аркуші чисті, папір без пожовтіння, поодинокі заломи кутів у кінці блока. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; обкладинка роботи Якова Гніздовського становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eРіцціотті писав свою книгу як історично-документальний твір, а не як побожну оповідь: він сам зазначає в передмові, що хотів віднайти давній факт і солідність документу, а не модну теорію. Майже третину обсягу займає «Вступ» — Батьківщина Ісуса, Ірод Великий і його наступники, римські намісники, Храм, Синедріон, синагога, єврейські угруповання, далі розділи про джерела нехристиянські й християнські, про чотири Євангелії та синоптичне питання, хронологію життя Ісуса й огляд раціоналістичних пояснень. Текст супроводжують світлини Палестини, кольорові вкладки та іменний покажчик.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eДжузеппе Ріцціотті (1890–1964) — італійський біблеїст, археолог і священник, канонік-латеранець, автор «Історії Ізраїльського народу» та перекладу «Юдейської війни» Йосифа Флавія. Задум «Життя Ісуса Христа» прийшов до нього у військовому шпиталі в Альпах під час Першої світової війни; написав він його аж тоді, коли Європа входила в другу, і датував передмову Римом, січнем 1941 року.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУкраїнський переклад здійснив салезіянин о. Лев Гайдуківський, а видав його Український Католицький Університет ім. св. Климента Папи в Римі — томом XLIX–L своєї серії «Праці Греко-Католицької Богословської Академії». Слово до читачів підписав Патріарх і кардинал Йосиф Сліпий (1892–1984) при Патріаршому соборі Святої Софії в Римі 14\/27 вересня 1978 року; у ньому сказано, що це перше повне й критичне наукове видання про життя Спасителя українською мовою, приготоване напередодні відзначення тисячоліття Хрещення Руси-України. Обкладинку виконав Яків Гніздовський (1915–1985) — найвідоміший український графік діаспори. Наклад розходився серед української еміграції й до бібліотек підрадянської України не потрапляв.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589848445299,"sku":"KC-2011","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0009-3679958751691467828.jpg?v=1791059378"},{"product_id":"slovo-zb-3-niu-york-1968","title":"Слово: збірник українських письменників у екзилі. Зб. 3. Нью-Йорк, 1968","description":"\u003cp\u003eСлово: збірник 3: література, мистецтво, критика, мемуари, документи = The Word: almanac 3: poetry, fiction, art, essay, bibliography, documents \/ редагує колегія: Святослав Гординський, Григорій Костюк (головний редактор), Іван Коровицький, Петро Одарченко, Богдан Рубчак, Остап Тарнавський; обкладинка роботи Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНью-Йорк: Об'єднання українських письменників в екзилі, 1968. — Іл., портр. — Паралельний титул англійською мовою.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі з помаранчевої тканини. На обох палітурках — шрифтова композиція Якова Гніздовського в рамці, надрукована чорним: «Слово. Збірник українських письменників у екзилі», з паростком наприкінці останнього рядка; на корінці в рамці та сама назва з позначенням «число 3» і великий листок. Корінець вицвів до коричнюватого тону, на голівці й п'яточці корінця тканина протерта й розмохрена, кути злегка витерті; біла цятка над рамкою передньої палітурки, темна цятка внизу задньої. Блок міцний, папір світлий і чистий, без написів, печаток і підкреслень. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; оправа за проєктом Якова Гніздовського становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ третьому числі альманаху вперше надруковано шість розділів з останнього роману Володимира Винниченка (1880–1951) «Слово за тобою, Сталіне!» разом з авторською передмовою. Редакція пояснює: роман закінчено 23 листопада 1950 року, за три місяці й одинадцять днів до смерті письменника, а гроші на окреме видання знайти так і не вдалося — книжкою твір вийшов лише 1971 року. Відкриває збірник огляд головного редактора Григорія Костюка (1902–2002) «На магістралі історії: Українська література за п'ятдесят років (1917–1967)».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДалі на понад п'ятистах сторінках — поезія, проза й драма еміграції: італійські поезії Святослава Гординського, драма Віри Вовк «Смішний святий» у 14 явах, «Полярні сонети» Яра Славутича, оповідання Докії Гуменної, Людмили Коваленко, Анатоля Галана, Івана Керницького, вірші Емми Андієвської, Патриції Килини, Юрія Тарнавського, Діми, Олекси Веретенченка, розділ «Молоді голоси». У перекладах — Франсуа Війон (Гординський), канадсько-французькі поети (Борис Олександров), Лонгфелло, Фрост і Сендберг (Олександр Филипович). Між текстами — портрети авторів і репродукції, зокрема гуаш Мирона Левицького «Зіслання Св. Духа» (1966).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОб'єднання «Слово» засноване в Нью-Йорку 1954 року як спадкоємець європейського МУРу; Костюк очолював його до 1975-го. Альманах виходив неперіодично від 1962 року. Шрифтову обкладинку з паростком створив Яків Гніздовський (1915–1985); той самий паросток стоїть на титулі як видавнича марка об'єднання, а композиція обкладинки збереглася й на пізніших числах альманаху.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589848674675,"sku":"KC-2003","price":5500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/9E7D42B2-1C02-4474-A41C-E43813857F4E.jpg?v=1792267527"},{"product_id":"slovo-zbirnyk-6-toronto-1976","title":"Слово: збірник українських письменників. Зб. 6. Торонто, [1976]","description":"\u003cp\u003eСлово: збірник 6: література, мистецтво, критика, мемуари, документи = The Word: almanac 6: poetry, fiction, art, essay, documents \/ редакційна колегія: Святослав Гординський, Олег Зуєвський, Юрій Клиновий, Григорій Костюк, Борис Олександрів, Улас Самчук (головний редактор), Остап Тарнавський, Юрій Шевельов; обкладинка Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eТоронто: Об'єднання українських письменників «Слово», [1976]. — 291 с. — Друк Kiev Printers Ltd., Торонто.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій твердій оправі з цеглисто-помаранчевої тканини: на передній палітурці — шрифтова композиція Якова Гніздовського в рамці, чорним друком, зі стилізованим листком у літері «О»; задня палітурка без оформлення. На титульному розвороті паралельні англійський і український титули з видавничою маркою «Слова». Легкі витертості тканини на голівці й п'ятці корінця та на кутах, поодинокі темніші плями на задній палітурці. Блок міцний, папір світлий і чистий. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eШосте «Слово» складене як книжка ювілеїв і втрат. Редакція відзначила 70-річчя Уласа Самчука (1905–1987), який водночас був головним редактором цього числа, і 70-річчя Дмитра Чуба, а також попрощалася з трьома щойно померлими колегами — Василем Софроновим-Левицьким, Богданом Кравцевом і Миколою Понеділком. Тому тут повністю надруковано драму Софроніва-Левицького «Рапсодія недокінчена», а поруч — розділ спогадів Софії Яблонської (1907–1971) «З мого дитинства» і нарис Марти Калитовської про її життєвий шлях.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПоезію представляють Емма Андієвська, Іреней Верес, Олекса Веретенченко, Віра Ворскло, Святослав Гординський, Богдан Мазепа, Ганна Черінь і Яр Славутич з уривком поеми «Повстання»; Віра Вовк перекладає Андреаса Ґріфіуса, Гординський і Олег Зуєвський — Райнера Марію Рільке. У прозі — Анатоль Галан, Іван Боднарчук, Ікер, Мирон Левицький, Ольга Мак з уривком роману «Руслом угору». Серед есеїв — Юрій Клиновий про Самчука, Іван Смолій про «Старшого боярина» Осьмачки, Ярослав Розумний про походження Памва Беринди, Олександра Копач про українську прозу 60-х років.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОб'єднання українських письменників «Слово» постало в Нью-Йорку 1954 року як продовження МУРу, а свій неперіодичний альманах видавало від 1962 року. У післямові редакція пише, що шосте число — уже третє, надруковане в Канаді, коштом канадського «Слова», з дотаціями федерального уряду (3000 доларів) і уряду Альберти (1000 доларів); члени канадського відділу отримали книжку безкоштовно. Обкладинку з листком у літері «О» створив Яків Гніздовський (1915–1985), автор і видавничої марки «Слова».\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589848707443,"sku":"KC-2002","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/30AEA6C0-F1E8-4318-8B1E-9DCFE3C07C4E.jpg?v=1792267448"},{"product_id":"slovo-zb-10-edmonton-1983","title":"Слово: збірник українських письменників. Зб. 10. Едмонтон, 1983","description":"\u003cp\u003eСлово: збірник 10: література, мистецтво, критика, мемуари, документи = The Word: almanac 10: poetry, fiction, art, essay, documents \/ [редакційна колегія: Юрій Бойко-Блохин, Святослав Гординський, Григорій Костюк, Улас Самчук, Юрій Шевельов та ін.]; обкладинка Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЕдмонтон: Об'єднання українських письменників «Слово», 1983. — 483 с.: портр. — Друк Kiev Printers Ltd., Торонто. — ISSN 0384-6075.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій твердій оправі з помаранчевої тканини: на передній палітурці — шрифтова композиція Якова Гніздовського в рамці, темно-сірим друком, з листком у літері «О»; на корінці в рамках назва «Слово» й номер «10»; задня палітурка без оформлення. На звороті титулу — подяка Українській Канадійській Фундації ім. Тараса Шевченка, склад редакційної колегії й видавнича ціна $15.00; навпроти — фотопортрет Григорія Костюка. Ледь потерті голівка й п'яточка корінця та кути, дрібна світла потертість на листку передньої палітурки, кілька темних цяток на задній палітурці. Блок міцний, папір світлий і чистий, без написів, печаток і підкреслень. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДесяте число вийшло 1983 року, коли Василь Стус (1938–1985) відбував другий, десятирічний термін у таборі особливого режиму на Уралі, і вмістило вірш Яра Славутича «Стусові» та його ж статтю «Єдність душ: поезія Василя Стуса». Поруч — проза Валентина Мороза «Прошу помилування»: колишнього політв'язня 1979 року обміняли й вислали на Захід. Книжку відкриває портрет Григорія Костюка (1902–2002) до його 80-річчя; йому ж присвячено статтю Петра Одарченка «Основоположник наукового винниченкознавства».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСеред поезії — вірші з «Каварні» Емми Андієвської, твори Наталії Лівицької-Холодної, Олекси Веретенченка, Світлани Кузьменко, Ганни Черінь, «Подорожі» Артюра Рембо в перекладі Олега Зуєвського. У прозі — Ігор Качуровський, Мирон Левицький, «Авґзбурґська конференція» Олекси Ізарського, драма Івана Керницького «Яворівський решетник». Есеїстика й мемуари: Іван Кошелівець про прозу Довженка, Валеріян Ревуцький про драми Куліша, «Мій Бреслав» Уласа Самчука, «Хто такий Борис Подолян?» Данила Гусара-Струка, Дмитро Чуб про відлуння Великого голоду в спогадах і літературі, звіт Остапа Тарнавського про шостий з'їзд українських письменників в еміграції.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОб'єднання «Слово» засноване в Нью-Йорку 1954 року як спадкоємець європейського МУРу; Костюк був серед засновників і очолював його до 1975-го, далі — Остап Тарнавський. Альманах виходив неперіодично від 1962 року; це число побачило світ в Едмонтоні, друкувала торонтська Kiev Printers. Обкладинку створив Яків Гніздовський (1915–1985). У переліку жертводавців наприкінці книжки поруч із приватними особами з Канади, США, Австралії й Німеччини значиться Конгресова бібліотека у Вашингтоні.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589848740211,"sku":"KC-2000","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/616B1D15-B07A-412F-A5A0-0EE877DCCB7E.jpg?v=1792267066"},{"product_id":"slovo-zbirnyk-11-toronto-1987","title":"Слово: збірник українських письменників. Зб. 11. Торонто, 1987","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Ці два псевдоніми рятували його, як він казав, від тіні його великого батька.» — Григорій Костюк про Юрія Стефаника\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСлово: збірник 11: література, мистецтво, критика, мемуари, документи = The Word: almanac 11: poetry, fiction, art, essay, documents \/ редакційна колеґія: Юрій Бойко-Блохин, Святослав Гординський, Олег Зуєвський, Юрій Клиновий, Олександра Копач, Григорій Костюк, Світлана Кузьменко, Дмитро Нитченко-Чуб, Улас Самчук, Остап Тарнавський, Юрій Шевельов; обкладинка Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eТоронто: Об'єднання українських письменників «Слово»; New Pathway Publishers, 1987. — 340 с.: портр. — Набрано і надруковано у видавництві «Новий Шлях», Торонто. — ISBN 0-920365-36-1.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій твердій оправі з цеглисто-помаранчевої тканини: на передній палітурці — шрифтова композиція Якова Гніздовського в рамці, чорним друком, з листком у літері «О»; на корінці в рамках назва «Слово» й номер «11»; задня палітурка без оформлення. На звороті титулу надрукована видавнича ціна $15.00, за ним — фотопортрет Юрія Стефаника. Кілька темних плям і дрібна чорна цятка на задній палітурці, легкі витертості тканини на голівці й п'ятці корінця та на кутах. Блок міцний, папір світлий і чистий, без написів, печаток і підкреслень. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОдинадцяте «Слово» вийшло вже без свого редактора. Юрій Стефаник (1909–1985), наймолодший син Василя Стефаника, відомий читачам як Юрій Клиновий, готував збірник до останніх днів і помер в Едмонтоні 25 квітня 1985 року. Тому книжку відкривають його фотопортрет і спогад Григорія Костюка (1902–2002), а в переліку редакційної колеґії ім'я Клинового взято в рамку. Стефаник редагував збірники «Слова» від четвертого числа й очолював Об'єднання в Канаді.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПоезію тут представляють Емма Андієвська, Віра Вовк, Ігор Качуровський, Зоя Когут, Марта Калитовська, Володимир Янів; Світлана Кузьменко відгукується на катастрофу віршем «Чорнобильська слава», Святослав Гординський перекладає Ґете й Верлена. У прозі — розділ із роману Олекси Ізарського «Столиця над Ізаром», Яр Славутич, Ігор Стех, Іванна Савицька, Олександер Зозуля. Розділ драми подає досі недруковану п'єсу Миколи Понеділка «Знедолені» з передмовою Клинового і «Фіяско Афродіти» Мирона Левицького. Серед есеїв — Ольга Вітошинська про творчі взаємини Ольги Кобилянської з Лесею Українкою, Олександра Копач про повісті Шевченка, Костюк про Григорія Косинку, Дмитро Чуб про Максима Рильського; завершують том некрологи Богдана Нижанківського, Олександра Филиповича й Івана Смолія.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОб'єднання українських письменників «Слово» постало в Нью-Йорку 1954 року як продовження МУРу; свій неперіодичний альманах воно видавало від 1962 року. Число 11 набрано й надруковано в торонтському видавництві «Новий шлях», а видавничий фонд склали пожертви читачів: їхній список, здебільшого з Едмонтона, із сумами від одного долара, надруковано наприкінці книжки. Обкладинку з листком у літері «О» створив Яків Гніздовський (1915–1985), автор і видавничої марки «Слова».\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589848772979,"sku":"KC-1999","price":3500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/CA2A5D9A-E9CC-4C8E-859A-F6486C1B30D6.jpg?v=1792266971"},{"product_id":"hnizdovsky-ukrainian-folk-tales-niu-york-1964","title":"Гніздовський Яків (іл.). Ukrainian Folk Tales: українські народні казки. Нью-Йорк, 1964","description":"\u003cp\u003eUkrainian Folk Tales \/ translated by Marie Halun Bloch from the original collections of Ivan Rudchenko and Maria Lukiyanenko; illustrated by J. Hnizdovsky.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eNew York: Coward-McCann, Inc., 1964. — 76 с.: іл. — Видано одночасно в Канаді: Longmans Canada Limited, Торонто. — Каталожна картка Бібліотеки Конгресу 64-10434. — Надруковано у США.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі з кремового полотна: на передній палітурці, корінці й задній палітурці — суцільна процесія звірів-персонажів, друкована цегляною фарбою, назва та імена перекладачки й ілюстратора чорним; унизу задньої палітурки видавнича марка Coward-McCann «Guaranteed binding». Полотно чисте, з поодинокими дрібними цятками й легким забрудненням на задній палітурці та в нижньому куті передньої; корінець рівний, без надривів і заломів. Папір білий, без пожовтіння, береги чисті; блок міцний, аркуші не відстають. Написів, печаток і екслібрисів немає. Суперобкладинки немає. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання Якова Гніздовського; його ілюстрації становлять самостійну мистецьку вартість.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eДванадцять українських народних казок про звірів англійською мовою: «The Cat and the Chanticleer», «The Billy Goat and the Sheep», «Pán Kotsky», «The Poor Wolf», «The Crane and the Fox», «The Spiteful Nanny Goat», «Seerko» та інші. Вісім із них узято з двотомного зібрання етнографа Івана Рудченка (Київ, 1869–1870), ще чотири — зі збірки Марії Лукіяненко, виданої 1947 року в Німеччині. Українські реалії перекладачка лишила неперекладеними просто в англійському тексті: кіт вирушає до лисиччиної хати перебраний на \u003cem\u003ekobzár\u003c\/em\u003e, із \u003cem\u003ebandúra\u003c\/em\u003e через плече, з наголосами як в оригіналі.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eІлюстрації — дереворити Якова Гніздовського (1915–1985): заставки до казок і повносторінкові сцени, де звірі вишиковуються ярусами на деревах і за столами. Гніздовський народився в Пилипчі на Тернопільщині, навчався у Варшавській і Загребській академіях мистецтв, 1949 року переїхав до США й став одним із найвідоміших українських графіків свого часу; похований на Личаківському цвинтарі у Львові. Оформлення оправи й корінця — теж його робота.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМарія Галун Блох (1910–1998) — американська дитяча письменниця родом з України. Ці казки вона чула від бабусі, а щоб переповісти їх англійською, розшукувала оригінальні записи по бібліотеках США, Канади й Європи; готові тексти начитувала на магнітофон, щоб вони звучали, коли їх читають уголос. Книжку присвячено пам'яті Марії Пеленської-Зайшлої. Перевидання 1999 року (Hippocrene Books) вийшло в іншому оформленні, тож саме наклад 1964 року з друкованою полотняною оправою цікавить збирачів графіки Гніздовського.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589856440691,"sku":"KC-1645","price":15500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0034-7845788405581038273.jpg?v=1791058939"},{"product_id":"martiuk-tsentrosoiuz-soiuz-kooperatyvnykh-soiuziv-lviv","title":"Мартюк Іван. Центросоюз = Centrosojuz: союз кооперативних союзів у Львові, 1924–1944. [Джерзі Ситі], 1973","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Заки почнеш читати ці спогади, перенесися думкою у ті не так давно минулі роки 1919–1920.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eІван Мартюк. Центросоюз = Centrosojuz: союз кооперативних союзів у Львові в роках 1924–1944: спогади співучасника праці й змагань українського кооперативного руху \/ редактор спогадів д-р Ілля Витанович; мистецьке оформлення Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e[Джерзі Ситі]: видавництво М. П. Коць, 1973. — 127, [1] с.: іл., портр. — Паралельний титульний аркуш англійською мовою.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з кремового фактурного паперу: ім'я автора, назва, підзаголовок і вихідні дані відтворені рукописним письмом темно-синьою фарбою, унизу — видавнича марка МК. Кругла жовто-брунатна пляма діаметром близько 2 см у нижній лівій частині передньої сторінки обкладинки; слід тієї самої плями ледь проступає на титульному розвороті. Задня сторонка чиста, з легким пожовтінням по верхньому краю, поодинокими цятками й дрібною плямою в нижній правій частині. Блок міцний, аркуші чисті, без написів і печаток. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; видавнича обкладинка роботи Якова Гніздовського становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЦентросоюз постав 1924 року у Львові як кооператива третього ступеня — ділова централя повітових союзів закупу та збуту, — і Мартюк розповідає про нього зсередини, з директорського крісла. Виклад веде від початків кооперативної організації в Галичині до 1914 року через перші повітові союзи, грошову реформу і стабілізацію валюти, фабрику мила й фабрику свічок Центросоюзу, експорт збіжжя, збут тварин, сільськогосподарські виставки, кооперативний фільм і культурні підприємства — аж до «пацифікації» 1930 року з її наслідками, воєнних років і перерваних змагань. Завершують книжку статистичні підсумки й окремий розділ «Скала — містечко мого походження». У тексті — групові світлини Надзірної Ради і службовиків Центросоюзу з поіменними підписами: Юліян Шепарович, Остап Луцький, Денис Коренець, Микола Творидло.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eІван Мартюк (1889–1972) народився у Скалі-над-Збручем, покинув тернопільську гімназію після шостого класу через нестачу коштів і почав працювати в кредитовій кооперативі «Міщанська каса» у рідному містечку. Від 1910 року служив в австро-угорській армії, після Листопадового зриву — в УГА, командир артилерійської батареї Белзької бригади й ад'ютант 9-го гарматного полку. Від 1924 року — ініціатор створення і член надзірної ради Центросоюзу, від 1930-го — директор; опікувався збутом української сільськогосподарської продукції на ринках Європи та Південної Америки. 1944 року виїхав до Польщі, де й помер у Лодзі. Рукопис спогадів він передав для друку родичам у США й Канаді ще 1963 року — книжка вийшла наступного року по його смерті.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eДо друку спогади підготував Ілля Витанович (1899–1973), історик кооперації й автор «Історії українського кооперативного руху»; йому належить і вступне «Слово про автора», де він нарікає, що матеріалів до історії українського кооперативного руху у формі спогадів сучасників збереглося дуже мало. Обкладинку й мистецьке оформлення виконав Яків Гніздовський (1915–1985). Видання здійснило видавництво Миколи Коця коштом жертводавців: у книзі названо Ірину Малицьку з Торонта, д-ра Омеляна Дерія з Балтимора, Антона Слободяна з Торонта й Сильвестра Мартюка з Філадельфії, чиї внески покрили друк двохсот примірників, призначених для українських і чужомовних бібліотек.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589856637299,"sku":"KC-1637","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0033-7845788405581038273.jpg?v=1791058939"}],"url":"https:\/\/archivevam.com\/collections\/hnizdovskyi.oembed","provider":"ARCHIVEVAM РІДКІСНІ КНИГИ","version":"1.0","type":"link"}