{"title":"З автографами й дарчими написами","description":"\u003cp\u003eРідкісні та колекційні книги з особистими автографами авторів, перекладачів, ілюстраторів та відомих діячів культури. Кожен примірник — унікальний документ епохи з власноручним підписом.\u003c\/p\u003e","products":[{"product_id":"kobets-oleksa-zapysky-polonenoho-miunkhen-1969","title":"Кобець Олекса. Записки полоненого. Мюнхен, 1959 — з дарчим написом","description":"\u003cp\u003eОлекса Кобець. Записки полоненого (Пригоди і вражіння учасника Першої світової війни) \/ обкладинка Мирона Левицького; передмова д-ра Михайла Лози.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМюнхен: видавництво «Дніпрова Хвиля», 1959. — Видання четверте. — 414 с.: портр. — 20 × 14 × 2,5 см. — Друк: «BIBLOS» G. m. b. H., Мюнхен, Heß-Straße 50. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ оригінальній видавничій обкладинці. Незначні потертості обкладинки. Папір із віковим потемнінням, блок цілісний. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-мемуарну цінність і є цікавим зразком літератури української еміграції. Бібліографічна рідкість.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eАвтор відтворює власний фронтовий досвід Першої світової: полон, поневіряння таборами, життя українських військовополонених у неволі й їхнє пробудження національної свідомості під час полону. Текст поєднує особисте свідчення з етнографічним спостереженням за побутом і настроями полонених різних національностей.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОлекса Кобець — псевдонім письменника Олекси Варави (1882–1967) — журналіста, перекладача й прозаїка, учасника Першої світової війни й повного Георгіївського кавалера. Співзасновник газети «Каневская неделя» (1913), дебютував збіркою «Ряст». Після Другої світової війни перебував у таборах переміщених осіб у Німеччині, 1950 року емігрував до США.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУперше «Записки полоненого» вийшли 1931 року в Харкові–Києві. Мюнхенське перевидання 1959 року — вже четверте, здійснене в еміграції з передмовою д-ра Михайла Лози; у книжці вміщено фото автора з 1917 року, а обкладинку виконав маляр і графік Мирон Левицький (1913–1993). Дарчий напис на цьому примірнику вказує на його особисте побутування в читацькому середовищі діаспори.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62050919842163,"sku":"SKU-00012","price":4100.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15162087932275.jpg?v=1793986573"},{"product_id":"buriakivets-yurii-sertsia-piankoho-teplo-niu-york-1967","title":"Буряківець Юрій. Серця п’янкого тепло: поезії. Нью-Йорк, 1967 — автограф автора","description":"\u003cp\u003eЮрій Буряківець. Серця п’янкого тепло: поезії \/ [обкладинка Р. Пачовського].\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНью-Йорк: накладом Василя Пустовіта, 1967. — 128 с.: портр. — 20 × 14 см. Друкарня «Nasha Batkiwschyna», Нью-Йорк.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ твердій оправі з блакитної тканини, передня палітурка без написів. Ілюстровану обкладинку роботи Р. Пачовського (силуети жінки з прапором і вершника на здибленому коні у світло-зеленому колі на чорному тлі) вплетено в блок. На фронтисписі портрет автора, під ним власноручний підпис синім чорнилом «Юрій Буряківець». Тканина передньої палітурки з плямистими потемнілими розводами й дрібними темними цятками; на корінці вгорі й унизу невеликі витертості тканини. На вплетеній обкладинці вгорі праворуч темна пляма. Блок міцний, папір чистий і світлий. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання з автографом автора. Книга має історико-культурну цінність як пам’ятка поезії української діаспори в США, а графічна обкладинка становить самостійний колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eАвтограф поета, який пережив окупований Київ, примусові роботи в Німеччині й повоєнну еміграцію, стоїть під його власним портретом на фронтисписі цієї нью-йоркської збірки 1967 року. «Серця п’янкого тепло» — п’ята поетична книжка Юрія Буряківця і перша після «Виноградника», що вийшов у Буенос-Айресі 1956 року. Збірку відкриває цикл, датований 1941–1944 роками, — вірші воєнного часу, написані між Києвом і Німеччиною.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЮрій Буряківець (1922–1996) народився в Чорнобилі, з дитинства жив у Києві, де 1941 року закінчив школу. Того ж року вступив до ОУН, брав участь у русі опору німецьким окупантам, був вивезений на примусові роботи до Німеччини. Закінчив Український вільний університет у Мюнхені (1949); з 1947 року — член Спілки українських письменників і журналістів в Авґсбурзі, де вийшли його перші збірки «Слово про Україну», «До вершин духа» і «Зірниці». У США навчався в Пенсильванському університеті, здобув ступінь магістра (1960), викладав німецьку та іспанську мови. Пізніше видав у Нью-Йорку збірки «Перелоги», «Полум’яний Влес», «Рідного краю галузка», романи «Пашпорт на Україну» і «Право на велику дорогу». Його творчість вирізняють філософське осмислення долі українського народу, міфологічні та історичні теми й картини рідного Полісся.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижку видано накладом Василя Пустовіта, який фінансував і інші нью-йоркські видання поета, і надруковано в друкарні «Наша Батьківщина» на Східній 4-й вулиці в Нью-Йорку. Обкладинку виконав мистець Р. Пачовський: дві динамічні силуетні постаті, вписані в світле коло, перегукуються з емоційним, «п’янким» тоном назви.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62054424641907,"sku":"SKU-00025","price":650.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15163074150771.jpg?v=1793989388"},{"product_id":"rudanskyi-stepan-spivomovky-regensburg-1946","title":"Руданський Степан. Співомовки. Реґенсбурґ, 1946 — з дарчим написом","description":"\u003cp\u003eСтепан Руданський. Співомовки: вибрані твори.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eРеґенсбурґ: видання спілки «Українське мистецтво», 1946. — 68 с. — (Українська клясика). — 15 × 11 см. — З друкарні Mittelbayerische Zeitung.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці. На титульному аркуші дарчий напис, на форзаці екслібрис власника зі США. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність як пам'ятка українського книговидання в таборах для переміщених осіб і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСпівомовка — власний винахід Руданського: коротка віршована оповідка, зроблена з народного анекдоту й писана коломийковим розміром, який несе текст сам собою, без зусиль читача. До збірки ввійшли «Циган з хроном», «Місяць», «Пан і Іван в дорозі», «Чужая дитина не то, що рідна», «Вовк, собака і кіт», «Запорозькі тюрки», «Ахмет ІІІ і Запорожці» та інші; додано біографічну довідку про автора. Гумор тут неврочистий і без моралі наприкінці — сміх іде з самої ситуації, тому ці тексти й пережили сто років переспівувань.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСтепан Руданський (1833–1873) — поет, перекладач і лікар. Син священника з Поділля, він проти батькової волі покинув духовну семінарію заради медико-хірургічної академії в Петербурзі, за що втратив родинну підтримку; від 1861 року жив у Ялті міським лікарем, опікувався хворими під час епідемії холери й помер сорока років. За життя майже нічого зі своїх співомовок не надрукував — усе вийшло вже по смерті, з рукописів.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eРеґенсбурґ був одним із найбільших осередків української еміграції в американській зоні окупації: у таборі Ganghofersiedlung діяли школи, театр, видавництва. Спілка «Українське мистецтво» друкувала там серію «Українська клясика» — кишенькові томики української літератури для людей, які виїхали без книжок; друкувалися вони на місцевій німецькій газетній друкарні Mittelbayerische Zeitung, з дозволу американської військової адміністрації. Наклади були малі, папір поганий, а самі читачі невдовзі роз'їхалися по світу, тому такі томики збереглися погано. Дарчий напис і екслібрис показують, що цей примірник переїхав із Німеччини до США разом із власником.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62109981114739,"sku":"SKU-00044","price":2100.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15178282336627.jpg?v=1793988330"},{"product_id":"entsyklopediia-ukrainoznavstva-t-1-11-paryzh-1995","title":"Енциклопедія українознавства: словникова частина. Т. 1–11. Париж; Нью-Йорк, 1955–1995 — автограф В. Кубійовича","description":"\u003cp\u003eЕнциклопедія українознавства: словникова частина. Т. 1–11 \/ головний редактор Володимир Кубійович; заступник головного редактора Микола Глобенко.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПариж; Нью-Йорк: Молоде Життя; Наукове товариство імені Шевченка в Європі, 1955–1995. — 11 т. — 24,2 × 17,4 см.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eТ. 1: 1955. — 400 с.; т. 2: 1957. — С. 405–800; т. 3: 1959. — С. 805–1200, [1] арк. план.; т. 4: 1962. — С. 1205–1600, [1] арк., 64 с., [1] арк. план.; т. 5: 1966. — С. 1600–2000, [1] арк. план.; т. 6: 1970. — С. 2005–2400, [1] арк., 96 с.; т. 7: 1973. — С. 2405–2800; т. 8: 1976. — С. 2805–3200; т. 9: 1980. — С. 3205–3600, [2] арк. план.; т. 10: 1984. — С. 3605–4015, [2] арк. іл., [3] арк., 63 с.; т. 11: 1995. — 398 с., [2] арк., 111 с.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ коленкорових палітурах, незначні потертості й забруднення. Екслібрис Володимира Гординського. Дарчий напис головного редактора: «З сердечним привітом В. Кубійович, 20.5.1973 р.». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПовний комплект із автографом головного редактора. Видання має наукову та історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eГоловна довідкова праця української еміграції й один із найбільших колективних проєктів української науки XX століття: сорок років безперервної роботи, понад чотири тисячі сторінок гасел з історії, географії, мови, мистецтва, церкви, права й господарства, з картами й планами міст. У часи, коли в УРСР цілі теми були вилучені з довідників, це було єдине місце, де їх можна було прочитати українською.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВолодимир Кубійович (1900–1985) — географ, демограф і організатор науки, голова НТШ у Європі, від початку й до кінця життя вев це видання. Автограф датований 20 травня 1973 року — час, коли вийшов сьомий том; останній, одинадцятий, побачив світ через десять років по смерті редактора.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПовні комплекти всіх одинадцяти томів трапляються рідко: томи виходили впродовж сорока років і докуповувалися роками, тож більшість збірок лишилася неповними. Екслібрис і дарчий напис роблять цей комплект іменним.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62316010340723,"sku":"SKU-00067","price":28000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15232593658227.jpg?v=1793984375"},{"product_id":"mirchuk-petro-u-nimetskykh-mlynakh-smerty-1957","title":"Мірчук Петро. У німецьких млинах смерти: спомини 1941–1945. Нью-Йорк; Лондон, 1957","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Всім нам на вид цього пробігли поза шкуру мурашки.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПетро Мірчук. У німецьких млинах смерти: спомини з побуту в німецьких тюрмах і концлагерах 1941–1945.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНью-Йорк; Лондон: Український Союз Політичних В'язнів, 1957. — 223 с.: іл. П. Осинки, плани таборів. — 21 × 14,5 × 1,5 см. Друк Української Видавничої Спілки, Лондон.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ виданій обкладинці: чорно-біла ілюстрація в'язня концтабору за колючим дротом на тлі вартової вишки, назва — жирним оранжево-червоним шрифтом. Потертості країв, незначні забруднення обкладинки. Блок зшитий, папір з природним пожовтінням. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання, перше видання спогадів. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМемуари охоплюють понад чотири роки автора в німецьких тюрмах і концтаборах: арешт, слідство, в'язниці «На Лонцького» у Львові й «Монтелюпіх» у Кракові, прийняття новоприбулих в Авшвіці, табірні блоки, апелі, хвороби, крематорії, а відтак евакуацію до Маутгавзена, Мелька й Ебензее, де автор дочекався визволення в травні 1945 року. Ілюстрації в тексті — репродукції з «Альбому політв'язня» Паладія Осинки, товариша Мірчука по табору; є й фотографія нутра крематорію. Додатки містять плани таборів Авшвіц і Авшвіц-Біркенав, вірші, написані автором у в'язниці й концтаборі, та реєстр українських політв'язнів Авшвіца.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПетро Мірчук (1913–1999) — історик, публіцист, доктор права і діяч ОУН. По визволенні емігрував до США, де очолював Український Союз Політичних В'язнів і став одним із найпродуктивніших істориків повоєнної еміграції — авторів праць про ОУН, УПА та Степана Бандеру.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання вийшло 1957 року коштом Українського Союзу Політичних В'язнів у Нью-Йорку й Лондоні, друком Української Видавничої Спілки; за словами автора в передмові, рукопис пролежав неопублікованим одинадцять років. До цього примірника додається машинописний лист автора з власноручним підписом, датований Філядельфією, 10 квітня 1958 року: Мірчук пропонує адресатові взяти кілька примірників книжки для розповсюдження серед українського громадянства за винагороду 20% від ціни (2 долари за примірник), спеціально застерігаючи, що це не «національний обов'язок», а звичайна пропозиція — і якщо часу чи охоти немає, досить повернути надісланий примірник. Такий документ із перших рук показує механіку розповсюдження книжок видавничих спілок діаспори і трапляється вкрай рідко.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62517071479155,"sku":"SKU-00089","price":6750.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15288340578675.jpg?v=1793985501"},{"product_id":"hirniak-nykyfor-ostannii-akt-trahedii-ukrainskoi-1959","title":"Гірняк Никифор. Останній акт трагедії Української Галицької Армії. Нью-Йорк, 1959 — автограф автора","description":"\u003cp\u003eОСТАННІЙ АКТ ТРАГЕДІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ГАЛИЦЬКОЇ АРМІЇ. 1959\u003cbr\u003eГІРНЯК НИКИФОР Нью-Йорк: Видання Українського Військово-Історичного Інституту в США; Друк. «Америка», Філадельфія. — 210 с. — ~23 × 16 × 1,5 см.\u003cbr\u003eВ оригінальній видавничій твердій палітурці вишневого кольору з золотим тисненням. Стан дуже гарний: незначні потертості країв обкладинки. Книга містить ілюстрації.\u003cbr\u003eПрижиттєве видання автора.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОсобливість примірника: На титульній сторінці міститься автограф автора, датований жовтнем 1959 року: «Високопреподобному о. Парохові В. Білинському, моєму незабутньому Душпастиреві з глибокою пошаною. Автор».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має значну історико-культурну цінність як першоджерело з історії українських визвольних змагань та становить високий колекційний інтерес завдяки наявності дарчого напису автора.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003cbr\u003e«Останній акт трагедії Української Галицької Армії» — це мемуарна праця Никифора Гірняка, яка охоплює драматичний період історії УГА від середини грудня 1919 року до вересня 1920 року. У книзі детально описано політичне та фізичне становище армії, переговори з більшовиками, створення ЧУГА (Червоної Української Галицької Армії), відносини з Армією УНР та долю вищого командного складу в умовах епідемій та оточення ворожими силами.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eГірняк Никифор (1885–1962) \u003cbr\u003eУкраїнський військовий і громадський діяч, отаман УГА. Під час Першої світової війни служив у Легіоні УСС. У часи визвольних змагань займав відповідальні посади в структурах Державного секретаріату військових справ ЗУНР та Командуванні УГА. Після поразки змагань перебував в еміграції в Чехословаччині, згодом — у США, де був активним членом української громади та засновником Українського Військово-Історичного Інституту. Його спогади є важливим документом для вивчення причин поразки української державності на початку ХХ століття.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62580757528947,"sku":"SKU-00107","price":11800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15302726877555.jpg?v=1793985208"},{"product_id":"shakh-stepan-lviv-misto-moiei-molodosty-ch-1-3-1956","title":"Шах Степан. Львів — місто моєї молодости: спомин. Ч. I–III в одному томі. Мюнхен, 1955–1956","description":"\u003cp\u003eСтепан Шах. Львів — місто моєї молодости: спомин, присвячений Тіням забутих Львов'ян. Частини I і II; частина III: «Цісарсько-Королівська Академічна Гімназія».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМюнхен: видавництво «Християнський Голос», 1955–1956. — Ч. I і II (1955). — 262 с.: іл.; ч. III (1956). — 324 с.: іл. — 21,5 × 15,5 × 4,5 см. Три частини оправлено в один том.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ власницькій напівшкіряній оправі: корінець і кути з ясно-зеленої шкіри, палітурки криті мармурованим папером у бірюзово-золотій гамі, межу шкіри й паперу підкреслено золотою фільотою. Корінець із бинтами, у двох чорних шкіряних наличках золотом «Степан Шах. Львів» і «I–III», поля між бинтами заповнено золотим рослинним орнаментом. Форзаци з мармурованого паперу в гребінцевому «павичевому» візерунку. Оправа свіжа, без потертостей, кути не побиті. Папір рівномірно пожовклий, на титульному аркуші частин I і II дрібні побурілі плямки й надрив по краю біля корінця. Ілюстрації в тексті — тонові репродукції краєвидів Львова, зокрема «Зустріч у Львові». На титульних аркушах обох частин і на с. 3 чорний штамп «Ukrainian Library. Ukrainian Educ.\/Cultural Center, 700 Cedar Rd., Jenkintown, PA 19046». У верхньому куті титулу частин I і II дарчий напис синім чорнилом із датою 9 січня 1963 року. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну й краєзнавчу цінність, а оправа становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнижка виросла зі статей, які Шах друкував у мюнхенському тижневику «Християнський Голос» у рубриці «Обличчям до Батьківщини», — і це чути в тексті: автор пише не як історик, а як читач і колишній львів'янин, що хоче заповнити прогалину, бо про ювілей Львова досі говорили самі фахівці. Перші дві частини відтворюють українське життя міста кінця XIX — початку XX століття і виводять галерею «тіней забутих львов'ян» — людей, чиї імена без цієї книжки зникли б зовсім. Частина III цілком присвячена Цісарсько-королівській академічній гімназії: її приміщенням, кабінетам, розкладам, учителям і випускникам, тобто середовищу, з якого вийшло чи не ціле покоління галицької інтелігенції.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eСтепан Шах (1891–1978) — класичний філолог, педагог і мемуарист, вихованець і згодом учитель Львівської академічної гімназії, у 1932–1939 роках директор української державної гімназії в Перемишлі. Від 1944 року жив у Німеччині, помер у Сіднеї. Гімназійну частину спогадів він писав як людина, що знала заклад і з учнівської парти, і з учительської.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидавництво «Християнський Голос» було одним із найтриваліших українських видавничих осередків повоєнного Мюнхена. Цей примірник із трьох частин, оправлений в один том, походить із бібліотеки Українського освітньо-культурного центру в Дженкінтауні (Пенсильванія) — осередку, що зберігав книжкову спадщину повоєнної еміграції; на титулі — дарчий напис 1963 року. Частину III перевидано у Львові аж 2010 року, перші дві частини в Україні не передруковувалися.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62590060724595,"sku":"SKU-00111","price":16800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15304953037171.jpg?v=1793984376"},{"product_id":"demkovych-dobrianskyi-mykhailo-ukraina-i-rosiia-1989","title":"Демкович-Добрянський Михайло. Україна і Росія: історичні нариси. Рим, 1989 — автограф автора","description":"\u003cdiv class=\"xdj266r x14z9mp xat24cr x1lziwak x1vvkbs x126k92a\"\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eУКРАЇНА І РОСІЯ: ІСТОРИЧНІ НАРИСИ НА ТЕМИ РОСІЙСЬКОГО ІМПЕРІЯЛІЗМУ. 1989\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eДЕМКОВИЧ-ДОБРЯНСЬКИЙ МИХАЙЛО\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eРим: Видання Українського Католицького Університету св. Климента Папи. — Том LXVII. — 174 с. — 24 × 17 см. В оригінальній м’якій обкладинці. Стан добрий, незначні забруднення обкладинки. Приватний інскрипт (дарчий напис) автора від 1 травня 1993 року: «Вельмишановному Ігорю Калинцеві з висловами щирої пошани і сердечним привітом від автора». Книга має значну історико-культурну та колекційну цінність завдяки автографу видатного публіциста та адресації відомому поетові-дисиденту.\u003c\/div\u003e\n\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv class=\"x14z9mp xat24cr x1lziwak x1vvkbs xtlvy1s x126k92a\"\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e«Україна і Росія» — ґрунтовна праця Михайла Демковича-Добрянського, присвячена аналізу складних взаємин між двома народами крізь призму російського імперіалізму. Автор розглядає генезу російської експансії, методи боротьби проти неї, а також внесок українців у розвиток російської культури. Особлива увага приділяється концепції «двох Росій» та можливостям співпраці на засадах християнської етики й рівноправності. До видання включено додаток: «Ненависть Бога» (про основи атеїзму КПРС).\u003c\/div\u003e\n\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv class=\"x14z9mp xat24cr x1lziwak x1vvkbs xtlvy1s x126k92a\"\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eДемкович-Добрянський Михайло (1905–2003)\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eВидатний український громадський діяч, журналіст, історик, публіцист. Був членом УНДО, редактором часопису «Українські вісті» (Німеччина), очолював українську редакцію радіо «Свобода» в Мюнхені. Його праці відзначаються глибоким аналізом політичних процесів та європейським вектором мислення.\u003c\/div\u003e\n\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv class=\"x14z9mp xat24cr x1lziwak x1vvkbs xtlvy1s x126k92a\"\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eКалинець Ігор Миронович (нар. 1939 - 2025)\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eВідомий український поет і прозаїк, один із чільних представників руху шістдесятників, політв'язень радянських таборів. Лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка. Саме йому адресовано даний примірник.\u003c\/div\u003e\n\u003c\/div\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62595307110771,"sku":"SKU-00121","price":4300.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15306020782451.jpg?v=1793986572"},{"product_id":"the-ukrainian-insurgent-army-in-fight-for-freedom-1954","title":"The Ukrainian Insurgent Army in Fight for Freedom. Нью-Йорк, 1954","description":"\u003cp\u003eThe Ukrainian Insurgent Army in Fight for Freedom \/ [видання Об'єднаного комітету українсько-американських організацій Нью-Йорка]; суперобкладинка Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eNew York: United Committee of the Ukrainian-American Organizations of New York, 1954. — 223 с., 12 арк. іл.: іл., портр. — 23 см. — Друк: «Dnipro» Publishing Co., Нью-Йорк. — Текст англійською мовою.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі з темного полотна, у збереженій оригінальній ілюстрованій суперобкладинці: верхня частина кремова, з назвою, набраною великим гротеском, нижня — документальна світлина шеренги вояків УПА зі зброєю; корінець суперобкладинки повторює те саме компонування. Суперобкладинка потерта по краях і згинах, із надривами й дрібними втратами паперу вгорі та внизу корінця й по кутах, із забрудненнями й плямками на задньому боці. Папір із рівномірним природним пожовтінням, береги трохи забруднені. Блок міцний, аркуші не відстають, утрат немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПримірник 1 — без написів, печаток і екслібрисів. Примірник 2 має на форзаці дарчий напис чорнилом і підпис: «На спомин участи в Мистецькій Виставці Ліґової творчости, влаштованій СУА-ним Відділом СУА в Ню Йорку, в днях 13–20 жовтня 1957», під штампом Комітету Об'єднаних Американсько-Українських Організацій м. Ню Йорку.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПриводом до видання став антикомуністичний мітинг у Мангеттен-центрі в Нью-Йорку в жовтні 1952 року, скликаний на десятиліття боротьби УПА; у передмові зазначено, що комітет-організатор об'єднував 69 організацій і близько десяти тисяч членів. Книжка склалася з двох різнорідних частин. Перша — американська трибуна: промови сенаторів Теодора Ґріна й Ірвінґа Айвза, вступ конгресмена Майкла Фейгана, передмова голови УККА Лева Добрянського, огляд «Ten Years of the UPA Struggle (1942–1952)» Лева Шанковського. Друга, більша, — перекладені англійською тексти самого підпілля: оповідання, підпільна сатира, уривок із п'єси, бойові спогади, накази й програмова праця майора УПА Петра Полтави (Петро Федун, 1919–1951) «The Conception of Independent Ukraine», написана 1946 року і вперше видана в Україні 1947-го; перекладено з передруку, вивезеного на Захід повстанцями 1948 року.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eІлюстративний матеріал — окрема цінність тому. Крім документальних світлин УПА (зокрема портрета генерал-хорунжого Романа Шухевича — Тараса Чупринки й світлини полковника «Енея», командира групи УПА на Волині, 1945), тут відтворено дереворити Ніла Хасевича (1905–1952) — художника-графіка, члена ОУН і УГВР, який працював у підпіллі й загинув в оточенні на Рівненщині. Його гравюру «Якщо завтра війна» подано з покликанням на підпільну летючку, надруковану в Україні 1949 року. Вміщено також скульптуру «Голова дівчини» Михайла Черешньовського, колишнього вояка УПА. Це один із небагатьох каналів, якими мистецтво українського підпілля потрапило до західного читача ще за життя руху.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСуперобкладинку виконав Яків Гніздовський (1915–1985) — графік, чиї дереворити ввійшли до збірок Метрополітен-музею й Бібліотеки Конгресу; його авторство зазначено на звороті титулу. Видання належить до англомовної серії публікацій української еміграції часів холодної війни, розрахованих на американського політика й журналіста, а не на своїх. Бібліографія наприкінці тому фіксує це середовище: мюнхенський квартальник «До зброї», праці Миколи Лебедя, Олега Мартовича, Петра Мірчука, Клеренса Меннінга, альбом дереворитів Хасевича, виданий «Прологом» у Філадельфії 1952 року. Рецензію на книжку вмістив американський «Foreign Affairs» 1955 року. Примірники з уцілілою суперобкладинкою трапляються значно рідше за оправу без неї.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Примірник 1","offer_id":63938912846195,"sku":"SKU-00130","price":7500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true},{"title":"Примірник 2 — з дарчим написом 1957","offer_id":64675322102131,"sku":"SKU-00130-2","price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15485766402419.jpg?v=1793985495"},{"product_id":"dybko-iryna-bilyi-orel-filadelfiia-1980","title":"Дибко Ірина. Білий орел: оповідання для молоді. Філадельфія, 1980 — з дарчим написом","description":"\u003cp\u003eІрина Дибко. Білий орел: оповідання для молоді і старших дітей = White Eagle \/ обгортку рисувала Ляриса Мартинюк; літературна й технічна редакція Б. Романенчука.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eФілядельфія: видавництво «Київ» (Kyiw Publishing, 4800 N. 12th Street), 1980. — 159, [1] с.: іл. — 21 × 14 см. — Паралельний англомовний титульний аркуш. — Комп'ютерний набір і друк: B \u0026amp; B Printing Service, Філадельфія. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці з кремово-вохристого паперу: ім'я авторки червоним, назва — контурними літерами, у центрі кольорова композиція з білим орлом над засніженими гірськими шпилями. Обкладинка з рівномірним забрудненням і потертостями по краях, дрібні утрати паперу біля нижнього кута корінця, на задній обкладинці поодинокі плямки й розводи, потемніння вздовж корінця. Папір блока світлий, майже без пожовтіння; блок міцний, утрат немає. На аркуші з портретом авторки вгорі дарчий напис олівцем: «Для Школи Українознавства ім. …» — прізвище патрона школи читається неповно. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЗаголовне оповідання виведене з індіанського сюжету: у поселенні під горою, за непрохідним лісом, доживають рештки племені інків, і найстарший вождь Сірий Вовк переповідає правнукам, як прийшли ніколи не бачені люди у військовому одязі, забрали скарб і поглумилися над святинями. Ця тема втрати власної землі й пам'яті — наскрізна для книжки, писаної для дітей еміграції. Збірку складають сім більших оповідань — «Білий орел», «Таємниця друзів», «Брошка», «Сила почувань», «Якби блакить говорити вміла», «Я зустрів Його», «Подарунок» — і окремий розділ «Оповідання для дітей» із п'ятьма коротшими текстами.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eІрина Дибко-Филипчак (1925–2012) — письменниця, перекладачка й літературний критик, донька галицького педагога і письменника Івана Филипчака. Народилася в Більшівцях на Станиславівщині, навчалася в Станиславові, у Вищій музичній школі в Лодзі, Моцартеумі в Зальцбурзі та Мюнхенському університеті; від 1944 року в Польщі, згодом у Німеччині й США. Учителювала у школі українознавства в Пасейку, була членкинею і секретаркою американського ПЕН-клубу. «Білий орел» — її третя книжка після поетичних збірок «На крилах дум» (1974) і «По стежинах душі» (1976) і перша прозова.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЛітературну й технічну редакцію виконав Богдан Романенчук (1908–1989) — літературознавець і видавець, засновник філадельфійського журналу «Київ» (1950), від назви якого пішло й видавництво. У передмові він прямо пояснює причину появи книжки: літератури для юнацтва в еміграції бракує, молодь шукає читання чужими мовами, тому авторку, яка пише для юнацтва, варто підтримати. Обгортку намалювала Ляриса Мартинюк. Українські діаспорні видання для юнацтва виходили малими накладами й до бібліотек в Україні не потрапляли.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63943236157811,"sku":"SKU-00132","price":650.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15486062592371.jpg?v=1793989389"},{"product_id":"lebed-mykola-upa-ch-1-miunkhen-1987","title":"Лебедь Микола. УПА: Українська повстанська армія. Ч. 1. Мюнхен, 1987 — автограф автора","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Чиста ідея стала до боротьби з матерією.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМикола Лебедь. УПА. Українська повстанська армія: її генеза, ріст і дії у визвольній боротьбі українського народу за Українську Самостійну Соборну Державу. 1 частина. Німецька окупація України \/ вступне слово о. д-ра Івана Гриньоха.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e[Мюнхен]: Сучасність, 1987. — Друге видання. — 206, [1] с.: іл., факсиміле документів. — (Бібліотека «Прологу» і «Сучасности»; ч. 172). — ISBN 3-89278-003-X. Друковано на безкислотному папері. Місце видання на титульному аркуші не зазначене: бібліотечні каталоги подають [Нью-Йорк], видавничий префікс ISBN — німецький. Обсяг у джерелах різний — 206, [1] с. у каталожних описах і 207 с. у видавничому анонсі «Сучасности». Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з блакитного лакованого картону: заголовок «УПА» і видавнича емблема — овал зі стягом — відтиснені жовтим, на корінці жовтим прізвище автора й назва. Дрібні подряпини й потертості лакування, побиті кути з правого боку передньої обкладинки, на задній обкладинці кругла світла пляма близько 10 см у діаметрі та поодинокі затертості. Блок міцний, аркуші чисті, папір без пожовтіння. На титульному аркуші підпис автора чорнилом, без дати й дарчого напису. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання з автографом автора. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПраця написана 1945 року, ще під час боїв, і вийшла 1946-го накладом Пресового бюра УГВР — це перший документальний виклад історії УПА, зроблений зсередини руху. Одинадцять розділів ведуть від самостійницької ідеї напередодні німецько-більшовицької війни через Акт 30 червня 1941 року, творення й розріст УПА, рейди на осередні українські землі до зимових дій 1943–1944 років. Другу половину книжки становить документаційний матеріал: факсиміле відозв, підпільних листівок і німецьких пропагандивних летючок проти ОУН, світлини — серед них знімки публічної страти десятьох українців на Ринку в Дрогобичі 2 грудня 1943 року. Завершують том зміст документів і покажчик власних імен. У передмові 1946 року Пресове бюро попереджало, що видає працю в першій редакції, бо доступ до архівних матеріалів тоді був неможливий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМикола Лебедь (1909–1998) — один із провідних діячів ОУН, засуджений на Варшавському процесі 1936 року у справі вбивства міністра Броніслава Пєрацького, референт Служби безпеки ОУН; після арешту Степана Бандери 1941 року очолював Провід ОУН на українських землях. 1944 року — співзасновник УГВР і її генеральний секретар закордонних справ; від 1949-го у США, де керував дослідно-видавничим об'єднанням «Пролог». Помер у Піттсбурґу.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eДруге видання приурочене до сорокаліття першодруку: до тексту 1946 року долучено нову статтю о. Івана Гриньоха (1907–1994) — другого заступника голови УГВР і багаторічного керівника її Закордонного представництва, — а документи й фотографії подано з архіву Закордонного представництва УГВР у Нью-Йорку. Перше видання 1946 року трапляється надзвичайно рідко; в УРСР праця перебувала у спецфондах і не була доступна читачеві до 1991 року. Примірники з підписом автора нечасті.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63955013370227,"sku":"SKU-00149","price":7500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15490888892787.jpg?v=1793985495"},{"product_id":"shevchenko-taras-kobzar-kyiv-1967","title":"Шевченко Тарас. Кобзар. Київ, 1967 — з дарчим написом","description":"\u003cp\u003eШевченко Тарас. Кобзар.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКиїв: Видавництво «Дніпро», 1967. — 573, [2] с.: іл. — Ілюстрації Софії Караффи-Корбут (кольорові ліногравюри); художнє оформлення В. Юрчишина. Тираж 25 000 прим.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій оправі, корінець і кути полотняні. Незначні потертості оправи, блок чистий, аркуші з ліногравюрами свіжі. На вільному аркуші форзаца дарчий напис чорнилом: «Дорогим друзям з сонячної Грузії від львів'ян. 15\/V-1969 р.». Стан дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Кобзар» 1967 року — одне з найвідоміших ілюстрованих видань Шевченка радянського періоду і вершина книжкової графіки Софії Караффи-Корбут (1924–1996), львівської мисткині, яка працювала переважно в техніці кольорової ліногравюри. До видання ввійшли 34 ілюстрації; над шевченківською темою художниця працювала протягом 1960-х років, створивши понад сто великоформатних естампів, що нині зберігаються в Шевченківському національному заповіднику в Каневі. 1968 року книга здобула відзнаку на міжнародній книжковій виставці в Канаді.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОформлення побудоване на поєднанні шрифтових ліноритів і повносторінкових композицій: заголовок «Кобзар» та повний текст «Заповіту» відтворені як суцільна різьблена літерація в червоному й чорному; аркушеві ілюстрації — «Нащо мені чорні брови…», «Максим Залізняк», «Тополя» та інші — позначені монограмою «С-К» із датами виконання. Стилістика мисткині спирається на традицію народної дереворізьби та іконопису, поєднуючи площинну декоративність із монументальним трактуванням постатей, що стало прикметною рисою львівської графічної школи 1960-х.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eДарчий напис 1969 року фіксує побутування примірника в середовищі українсько-грузинських культурних контактів доби шістдесятництва.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63977414689139,"sku":"SKU-00152","price":7500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15500921373043.jpg?v=1793985493"},{"product_id":"horlis-horskyi-yurii-kholodnyi-yar-lviv-1937-1938","title":"Горліс-Горський Юрій. Холодний Яр: конволют двох частин. Львів, 1937–1938","description":"\u003cp\u003eГорліс-Горський Юрій. Холодний Яр: конволют двох частин. Ч. 1: третє видання. Ч. 2.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЛьвів: Видавництво «Рекорд», 1938 (друкарня І. Фрідмана); Львів: Видавництво «Дешева книжка», 1937 (друкарня «Львівська»). — 368 с. — З портретом автора в першій частині. Ціна 3 зл.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОбидві частини оправлено разом у пізнішу власницьку напівоправу: чорна шкіра з бинтами, тисненням і червоними прокладками, крапчастий папір, мармуровані форзаци. Збережено оригінальні видавничі обкладинки обох частин — перша з вершником під прапором, підписана монограмою художника. Обкладинки з потертостями, згинами та надривами по краях; блок міцний, папір рівномірно пожовклий; плями на верхньому обрізі. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПровенанс: на обох титулах підписи «М. Гайдак» \/ «M. H. Haydak» та олівцеві нотатки «Повернути др-ові Гайдакові, 1501 Asbury Street, St. Paul, Minn.»; олівцеві маргіналії в передмові; наприкінці другої частини читацький запис: «Прочитав Іван Рижій, 20-5-1946…».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПередвоєнні львівські видання «Холодного Яру» належать до рідкісних. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Холодний Яр» — документальний роман-спогад Юрія Горліс-Горського (1898–1946), старшини армії УНР і козака 1-го куреня полку гайдамаків Холодного Яру, про збройну боротьбу холодноярських повстанців проти більшовиків у 1919–1922 роках. Уперше книга вийшла у Львові в 1934–1937 роках і одразу здобула величезну популярність у Галичині; після 1939 року її нищили обидва окупаційні режими. Перша частина витримала три видання — у цьому конволюті поєднано третє видання першої частини (1938) з першим виданням другої (1937). Прикметна передмова до третього видання з оглядом літератури про Холодний Яр.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПримірник цікавий провенансом: підписи належать Миколі Гайдакові (1898–1971) — ентомологові, професорові Міннесотського університету в Сент-Полі, фахівцеві з бджільництва світового рівня, добровольцеві армії УНР, нагородженому Хрестом Симона Петлюри, дійсному членові УВАН. Для ветерана визвольних змагань ця книжка мала очевидне особисте значення, а запис Івана Рижія 1946 року документує її побутування в повоєнній еміграції, найпевніше в таборах переміщених осіб.\u003c\/p\u003e","brand":"ARCHIVEVAM RARE BOOKS","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64404887470451,"sku":"SKU-00162","price":45000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15526081364339.jpg?v=1793984726"},{"product_id":"andrusiak-mykola-tryzub-miunkhen-1947","title":"Андрусяк Микола. Тризуб. [Мюнхен], 1947 — автограф автора","description":"\u003cp\u003eМикола Андрусяк. Тризуб. — (Наукова Бібліотека Т-ва «Вернигора», ч. 1).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e[Мюнхен]: Видавниче Товариство «Вернигора», 1947. — 32 с., складані ілюстративні таблиці. — Прибл. 21 × 15 см.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ пізнішій напівшкіряній оправі: синя шкіра з кутиками, палітурки оклеєні мармурованим папером, корінець із золотим тисненням — тризуб у вінку, назва, орнаментальні фільоти та квіткові розетки. Мармуровані форзаци. Оригінальну видавничу обкладинку — синій друк на кремовому папері, декоративна рамка з тризубами — збережено в оправі. Папір пожовклий, обкладинка з лисячими плямками, складані таблиці із заломами. На титульному аркуші дарчий напис синім чорнилом із підписом автора. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання з автографом автора. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e«Тризуб» — перша спроба звести докупи весь наявний на той час доробок довкола походження й значення українського державного герба. У передмові автор оглядає попередню українську літературу — списки О. Пастернака й В. Січинського, популяризаторські спроби В. Пачовського, Т. Скотинського, М. Битинського — і згадує статтю І. Крип'якевича, що її 1941 року не пропустила німецька цензура. Основний нарис констатує: від М. Карамзіна (1815) близько п'ятдесяти дослідників дали двадцять сім різних розв'язок, жодна з яких не стала загальноприйнятою. Андрусяк систематизує їх за реєстром барона М. Таубе, доповненим новішими здогадами, у шести групах — знак державної влади, християнська церковна емблема, родовий знак Рюриковичів тощо. Спис ілюстрацій налічує 111 позицій: від грецьких монет із тризубом і курганних оздоб до монет Володимира і Ярослава, тризуба на цеглі Десятинної церкви та гербів УНР.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМикола Андрусяк (1902–1985) — історик, дійсний член НТШ, професор Українського вільного університету. Уродженець Золочівщини, у 1919–1920 роках служив в УГА та армії УНР; автор сотень праць з історії козаччини, Галицько-Волинської держави та церкви. Повоєнні роки провів у Німеччині, згодом переселився до США.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання відкрило серію «Наукова Бібліотека» мюнхенського «Вернигори» — одного з провідних українських видавництв доби «ді-пі».\u003c\/p\u003e","brand":"ARCHIVEVAM RARE BOOKS","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64405027324275,"sku":"SKU-00165","price":22500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15526120325491.jpg?v=1793984726"},{"product_id":"kohut-zoia-kucheriavyi-dym-niu-iork-1974","title":"Когут Зоя. Кучерявий дим: поезії. Нью-Йорк, [1974] — автограф авторки","description":"\u003cp\u003eЗоя Когут. Кучерявий дим: поезії \/ літературний редактор Богдан Нижанківський; обкладинка Едварда Козака.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eНью-Йорк: Видавництво Об'єднання Українських Письменників «Слово», [1974]. — 120 с.: портр.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці роботи Едварда Козака. На форзаці автограф чорнилом: «Дай Боже на все гоже! Зоя Когут 17.XI.1974». Корінець і нижній край обкладинки потерті, невеликий надрив біля корінця; блок чистий. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eДруга збірка Зої Когут, цього разу лірична: вірші про осінь, дитинство, Україну й життя в Мельбурні, з портретом авторки й факсиміле підпису. Збірку редагував Богдан Нижанківський, а обкладинку — дим цигарки та червоні обличчя — створив Едвард Козак.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eАвтограф датовано листопадом 1974 року, тобто часом виходу книжки; автографи австралійських авторів діаспори трапляються значно рідше, ніж американських.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589815578995,"sku":"SKU-00232","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528940044659.jpg?v=1793985770"},{"product_id":"buriakivets-yurii-pravo-na-velyku-dorohu-niu-york-1972","title":"Буряківець Юрій. Право на велику дорогу: роман. Нью-Йорк, 1972 — з підписом автора","description":"\u003cp\u003eЮрій Буряківець. Право на велику дорогу: роман = The Right to the Road: a novel.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНью-Йорк: видавництво «Рідний край», 1972. — Наклад Василя Пустовіта. — Тираж 1000 прим.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці: кремовий папір, прізвище автора, назва й стилізована дорога-колія з великим колом надруковані зеленим. Перед титулом — фотопортрет автора. Обкладинка забруднена й потемніла, найсильніше вздовж корінцевого краю; невеликі втрати паперу на корінцевому краї вгорі й унизу; задня обкладинка тонована, з плямами та заломами. Форзаци пожовклі, блок міцний, папір тексту чистий. На с. 30–31 підкреслення червоною ручкою. Під портретом — підпис «Юрій Буряківець» синім чорнилом. На англомовному титулі синій штамп «Бібліотека Української Баптистської Теологічної Семінарії м. Львів» з інвентарним № 56; на задній обкладинці олівцем «600». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПерше видання, прижиттєве, з підписом автора. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВесна 1943 року, окупований Київ. Дев'ятнадцятилітній Степан Кулеба, що втік із колони людей, яких гнали на роботи до Німеччини, дістає листа від батька: жандармерія погрожує повісити всю родину, якщо син не з'явиться. Далі — підпільна бойова група, перепустки, вкрадені в німецькій комендатурі, закопана на Шулявці зброя й евакуація міста перед приходом фронту. У розповідь вплетено вставні новели, які друзі оповідають одне одному.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЮрій Буряківець (1922–1996) народився в Чорнобилі, з 1929 року жив у Києві. За окупації працював матросом і шкіпером Дніпровської торговельної флотилії — як і його герой, що служить на водному транспорті, — а потім опинився остарбайтером у Баварії; його брат Володимир загинув на примусових роботах біля Реґенсбурґа. Після війни студіював в Українському Вільному Університеті в Мюнхені, з 1949 року жив у Нью-Йорку, 1960-го здобув ступінь магістра філософії в Пенсильванському університеті. Поет, якого критика називала співцем київського Полісся, у 1960–1970-х перейшов і до великої прози: «Нездоланні» (1963), «Пашпорт на Україну» (1970), «Право на велику дорогу» (1972).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижку видано накладом нью-йоркського мецената Василя Пустовіта, коштом якого виходили й інші збірки Буряківця. Вступна стаття, датована осінню 1971 року, не обмежується похвалою: автор прямо називає слабкі місця прози поета — переобтяжені монологи й брак психологічного поглиблення. Друге видання роману вийшло лише 1990 року; цей примірник побував у бібліотеці Української баптистської теологічної семінарії у Львові.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589816594803,"sku":"SKU-00235","price":400.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528940536179.jpg?v=1793989399"},{"product_id":"dudko-fedir-zametil-avgsburg-1948","title":"Дудко Федір. Заметіль: оповідання. Авґсбурґ, 1948","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Кажуть — нема вже більш русалок. Ніде. Можливо… Але в Сеймі русалки ще є.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eФедір Дудко. Заметіль: оповідання \/ окладинка роботи С. Бабулевича.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eАвґсбурґ: [накладом автора], 1948. — 123 с. — Друк: Українська друкарня Б. Ігнатів у Некарсульмі. У колофоні дозвіл американської військової адміністрації: «Herausgegeben mit Genehmigung der Mil.-Reg. Deutschland Nachrichtenkontrolle, Aug. 46». Ціна на задній обкладинці — 8 н. м.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці роботи С. Бабулевича: на синьому тлі назва великим рукописним розчерком і ім'я автора, світлим; на задній обкладинці видавнича марка — монограма «ЯП» на тлі сувою. Обкладинка потерта, з поздовжніми заломами й витертостями фарби до паперу, найсильніше в нижній частині; задня обкладинка тонована, з плямами й цятками. Корінець укріплено бібліотечною клейкою стрічкою зверху й знизу, на передній обкладинці залишок бібліотечної наліпки з шифром. Папір пожовклий, розводи від вологи вздовж корінцевого поля перших аркушів, дрібні надриви по берегах, зокрема на верхньому краї аркуша зі змістом, — без утрати тексту. Блок, скріплений скобами, міцний. На шмуцтитулі дарчий напис чорнилом «До пластової бібліотеки дарує Мирон Ясейко»; червоні штампи «Пластова Бібліотека в Ню Йорку» на шмуцтитулі, с. 33 і с. 122, синій штамп «\"Plast\" New York City Branch, 144 Second Avenue»; на звороті задньої обкладинки бібліотечна кишенька з машинописною карткою «813 \/ Ду2з \/ Дудко, Ф. Заметіль», навпроти — залишок листка з терміном повернення. Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність як зразок таборового книговидання доби «ді-пі».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЗбірка з чотирьох оповідань: «Біла королівна», «Дід Яків», «Сестра Людмила» і титульне «Заметіль». Перше відкривається епіграфом із Максима Рильського й легендою про русалок, що досі живуть у Сеймі, — ріці рідної авторові Чернігівщини. «Дід Яків» показує світ дитячими очима, через розмови хлопця зі старим, який не боїться ні лісовика, ні водяника, бо «він добрий». Титульне оповідання має рамкову будову: Палієнко розповідає свою історію, а в комині раз у раз завиває снігова хуртовина. Збірці присвячено окрему літературознавчу розвідку — статтю С. Ленської «Інтелектуальний простір новелістики Ф. Дудка (на прикладі збірки „Заметіль“)», 2014.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eФедір Дудко (1885–1962) — прозаїк і журналіст родом із села Шабалинів на Чернігівщині, писав також під псевдонімами Одуд, Ф. Карпенко, Трифон Чугайстер. Журналістську працю почав 1907 року в Києві, 1940-го працював у «Краківських вістях», після війни опинився в таборах Німеччини, помер у Нью-Йорку. Автор романів «Великий гетьман» і «Прірва», повістей «Отаман Крук» і «Чорторий», збірок оповідань «Краса життя», «Глум», «Дівчата одчайдушних днів».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eАвґсбурзькі роки стали найплідніщими в еміграційній біографії письменника: у 1946–1948 роках тут вийшли перевидання «Чорторию», «Війна», «Дівчата одчайдушних днів», «Стрибожа внука» і «Заметіль». За даними Diasporiana, книжку видано накладом автора. Цей примірник належав книгозбірні нью-йоркського Пласту на Другій авеню, куди його подарував Мирон Ясейко, і зберіг увесь бібліотечний апарат — дарчий напис, штампи, кишеньку з карткою.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589819085171,"sku":"SKU-00252","price":850.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528941912435.jpg?v=1793989378"},{"product_id":"lysty-do-pryiateliv-ch-139-140-niuark-1964","title":"Листи до приятелів. Рік XII, ч. 139–140, кн. 9–10. Ньюарк, 1964 — автограф М. Шлемкевича","description":"\u003cp\u003eЛисти до приятелів = Letters to Friends. Рік XII, ч. 139–140, книжка 9–10, 1964.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eNewark, N. J.: Letters to Friends, 1964. — 64 с.: іл. — Подвійне число; ціна 1.00 дол. — Друк: East Side Press.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій червоній обкладинці. На передній обкладинці чорнилом автограф: «З Різдвяним привітом М. Шлемкевич». Невелика пляма біля сторінки 64; в цілому чистий примірник. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Листи до приятелів» — журнал Українського публіцистично-наукового інституту, який редагував філософ і публіцист Микола Шлемкевич, автор «Загубленої української людини». У цьому числі — стаття Остапа Тарнавського «Максим Рильський — поет-гуманіст», полеміка самого Шлемкевича «Щоб землю з небом в одне злучити…», нариси Д. Козія, Т. Олесюка, В. Дороша про Шевченка, Сталіна й Пушкіна, літературні нотатки Юрія Дивнича та огляди виставок Вадима Лесича.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОбкладинки журналу в різні роки створював Зенон Голубець — їх відтворено на звороті обкладинки. Примірник із різдвяним автографом редактора пов'язує число з однією з ключових постатей діаспорної думки.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589828653427,"sku":"SKU-00267","price":3500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528943354227.jpg?v=1793986577"},{"product_id":"kernytskyi-ivan-pereletni-ptakhy-niu-york-1952","title":"Керницький Іван. Перелетні птахи: веселі історії 1942—1952. Нью-Йорк, 1952","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«…вщент зруйнували наше Празьке Видавництво, і тільки тепер, на вільній землі Вашінґтона пробуємо ми знову відновити й розбудувати його».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eІван Керницький. Перелетні птахи: довші та коротші, менше й більше веселі історії, в краю, на скитальщині і на гостинній землі Вашінґтона написані (1942—1952) \/ обкладинка і віньєти Миколи Бутовича.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНю Йорк: Видавництво Юрія Тищенка, 1952. — 132 с.: іл. — (Літературна Бібліотека «ЮТ»; ч. 6). — 21 × 14,5 см. — Друк «Свобода», 81-83 Гренд ст., Джерзі Ситі, Н. Дж. — Наклад 3 000 примірників. Ціна на задній обкладинці 1,50 дол.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з кремового паперу: синє тло, силует нью-йоркських хмарочосів, чайки й подружжя переселенців із клунком і валізами, унизу підпис художника. Обкладинка рівномірно потемніла, з потертостями й заломами по краях, обтріпаними кутами й дрібними надривами вгорі корінця; на задній сторонці бурі розводи від вологи та поодинокі забруднення. Блок міцний, аркуші повні, папір пожовклий по берегах, текст чистий. Кожен розділ відкривається рисованим шмуцтитулом із віньєткою, підписаною монограмою «МБ». На титульному аркуші вгорі синім чорнилом позначка, нижче дарчий напис чорнилом у два рядки: «До Пластової бібліотеки „Лісові чорти“»; там само й на сторінці змісту червоний штамп «Пластова Бібліотека в Ню Йорку». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; оформлення Миколи Бутовича становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижка складається з трьох розділів — це три відтинки одного шляху. «Рідними обніжками» лишається в галицькому селі, де сварка солтиса з управителем школи за ключ від дровітні виростає до конфлікту історичного маштабу («Резиґнація пана Кораби», «Дерби в селі Закамарках»). «Переселення з перешкодами» — це табори ді-пі, черги й чекання на візу («Слідами чумака Мамая», «Ревний листоноша», «Останній романтик»). «На землі Вашінґтона» — перші американські роки з мовою новоприбулих («Засейфували», «Нарікайли», «Нарешті віддячились!»). Про втрату дому тут написано як гумореску, і саме цей тон вирізняє книжку серед еміграційної прози.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eІван Керницький (1913—1984), знаний читачам за псевдонімом Ікер, народився в селі Суходіл на Бібреччині; у 1933—1939 роках працював у концерні «Українська преса» Івана Тиктора у Львові, а на еміграції став багаторічним фейлетоністом нью-йоркської «Свободи» — у друкарні якої надруковано й цю книжку.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eТом відкриває американський період серії «Літературна Бібліотека „ЮТ“», започаткованої Юрієм Тищенком ще в Празі 1941 року: там устигли вийти п'ять назв — «Тарас Бульба» Гоголя, «Кобзар» Шевченка, «Каравели» Юрія Клена, «Моя весна» і «Вересень» Івана Ірлявського, — а празьке видавництво знищила війна. Юрій Тищенко (1880—1953), засновник київських «Дзвону» й «Лану», видавець Грушевського й Винниченка, помер у Нью-Йорку наступного року. Обкладинку й віньєти дав Микола Бутович (1895—1961) — оформлювач «Волині» Уласа Самчука та «Історії українського війська».\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589833404787,"sku":"SKU-00296","price":1600.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528945680755.jpg?v=1793988339"},{"product_id":"fedorenko-rukh-oporu-samooborony-ukraini-toronto-1977","title":"Федоренко Євген (ред.). Рух опору і самооборони в Україні. Торонто; Нью-Йорк, 1977 — з дарчим написом","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Ви хотіли сховати людей у Мордовські ліси, а замість того виставили на величезну арену». — Валентин Мороз\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eРух опору і самооборони в Україні: [збірник] \/ редакція і переднє слово: Євген В. Федоренко.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eТоронто; Нью-Йорк: Видавництво «Молода Україна», 1977. — 120 с. — Видання Центрального комітету Об'єднання демократичної української молоді. Друк: St. Sophia Press of the Ukrainian Orthodox Church of U.S.A., Нью-Йорк.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці світло-зеленого кольору з фактурою під шкіру: на лицьовій стороні чорною фарбою надруковано назву, відомості про редактора й вихідні дані, задня сторона без оформлення. Клейове оправлення. Обкладинка з легкими потертостями, більш помітними вздовж корінця; на лицьовій стороні, переважно ліворуч, дрібні світлі подряпини; у лівому нижньому куті лицьової й задньої обкладинок — кілька темних цяток, на задній обкладинці там же слід від загину. Блок міцний, аркуші білі й чисті; на внутрішньому березі перших аркушів — жовті сліди клею. На титульному аркуші чорним чорнилом дарчий напис редактора збірника: «на добру й довгу згадку про наші зустрічі в Америці», підпис «Євген Федоренко» і дата «Липень–Серпень 1991 р.» Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПримірник із дарчим написом редактора збірника Євгена Федоренка. Видання має історико-культурну цінність як свідчення того, як діаспорна молодь осмислювала український рух опору в 1960–70-х роках.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ збірнику 1977 року — тюремна поезія Василя Стуса, Івана Світличного, Євгена Сверстюка, Миколи Руденка й огляд руху опору Мирослава Прокопа. Книжку відкривають переднє слово редактора, уривок із «Заповіту України» Олеся Бердника (скорочено) і вірш Василя Симоненка; далі — статті Ігоря Качуровського про «три просвітки» української літератури, Миколи Степаненка про культуру доби Брежнєва й Косигіна (1964–1975), о. Юрія Шумовського про радянську владу й Українську Православну Церкву, Олега Волянського про зловживання психіатрією в СРСР та Ярослава Білінського про спротив у Компартії України. Розділ «У двадцятьп'яті роковини ОДУМ» містить статтю самого редактора; завершують збірник лист політв'язнів Пермського табору ч. 36 і матеріал «У п'яті роковини погрому».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eРедактор збірника Євген Федоренко (1929–2017) — славіст, журналіст і громадський діяч української діаспори в США, народжений на Харківщині. Він вивчав дипломатичні науки в Лювенському університеті в Бельгії, від 1955 р. жив у Сполучених Штатах, а 1971 р. здобув ступінь доктора філософії. Протягом 1955–1965 рр. очолював Центральний комітет ОДУМ, входив до редколегії журналу «Молода Україна», у 1969–1976 рр. працював кореспондентом українського відділу радіо «Голос Америки».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЗбірник вийшов як видання Центрального комітету Об'єднання демократичної української молоді (ОДУМ) — організації, заснованої 1950 р. у США переважно молоддю з Радянської України. Від 1951 р. ОДУМ видавав у Торонто місячник «Молода Україна»; під цією ж назвою діяло й видавництво, що випустило книжку. До видавничої комісії увійшли Євген Кальман, Юрій Криволап, Олексій Пошиваник, Олексій Шевченко та редактор Євген Федоренко. Друкувала збірник нью-йоркська друкарня св. Софії Української Православної Церкви США.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589834027379,"sku":"SKU-00301","price":6750.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528945975667.jpg?v=1793985497"},{"product_id":"odrekhivskyi-rizbiarstvo-lemkivshchyny-lviv-1998","title":"Одрехівський Роман. Різьбярство Лемківщини: від давнини до сьогодення. Львів, 1998 — автограф автора","description":"\u003cp\u003eРоман Одрехівський. Різьбярство Лемківщини: від давнини до сьогодення \/ відповідальний редактор М. І. Моздир; рецензенти М. Є. Станкевич, Я. О. Кравченко; фото на обкладинці Миколи Моздира.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЛьвів: Видавництво «Сполом», 1998. — 262 с.: 128 іл. — Наукове видання; видано коштом Фундації Дослідження Лемківщини в Америці. — Наклад 1000 прим. — ISBN 966-7445-00-3.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці: чорне глянцеве тло, на передній сторонці — тоноване жовтим фото різьбленого розп'яття, на задній — кольоровий портрет автора з біографічною довідкою. Потертості й темні затерті цятки на передній сторонці вздовж корінця, сліди дотиків на глянці задньої сторонки, дрібна цятка внизу титульного аркуша. Блок міцний, сторінки чисті. На титульному аркуші дарчий напис синім чорнилом: «Вельмишановному професору Якиму Прохоровичу Запаску із глибокою пошаною від автора», дата 11.03.1999 і підпис автора. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПримірник із дарчим написом автора. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eДарчий напис у цьому примірнику адресовано Якимові Запаску (1923–2014) — досліднику давньої української книги й у 1960-х роках ректорові Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва, того самого, який 1981 року закінчив автор. Книжка, отже, походить із бібліотеки одного з найавторитетніших львівських мистецтвознавців старшого покоління.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМонографія простежує різьбярство лемків від давніх пам'яток до повоєнних майстрів. Перший розділ охоплює історію ремесла до середини XIX ст.; другий — його розквіт наприкінці XIX — на початку XX ст.: сакральну різьбу по дереву, кам'яну пластику, пластику малих форм; третій — сучасну лемківську різьбу, її осередки й майстрів. Серед 128 ілюстрацій — царські врата церкви Покрови з Мироля на Словаччині (1770), поліхромні фігури святих із Королевої Руської, станкова різьба повоєнних різьбярів; багато пам'яток подано з приватних збірок і з власності автора. Завершують книжку словник майстрів, бібліографія й англомовне резюме.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eРоман Одрехівський (нар. 1959) — львівський мистецтвознавець і митець декоративно-прикладного мистецтва, що працював у художньому склі й декоративній скульптурі; кандидат мистецтвознавства з 1995 року, згодом доцент кафедри дизайну Національного лісотехнічного університету. Ця книжка підсумовує його дослідження першої половини 1990-х. Відповідальним редактором видання був М. І. Моздир — автор монографії «Українська народна дерев'яна скульптура» (1980).\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589834912115,"sku":"SKU-00309","price":800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528946368883.jpg?v=1793989383"},{"product_id":"kazanivskyi-shliakhom-lehendy-london-1975","title":"Казанівський Богдан. Шляхом Леґенди: спомини. Лондон, 1975 — автограф автора","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Заради тих, які згинули смертю хоробрих за Друзів своїх, я написав усе те, що затрималося в моїй пам’яті…»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eБогдан Казанівський. Шляхом Леґенди: спомини \/ [мовний редактор Микола Верес; обкладинка Данусі Казанівської].\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЛондон: Українська Видавнича Спілка, 1975. — 292 с.: іл. — З друкарні Української Видавничої Спілки в Лондоні, 200 Liverpool Road. З фінансовою поміччю Петра Кірика з Нью-Джерзі (США). © 1975 Богдан Казанівський. На звороті титулу також англомовна анотація: On the Path of I. Klymiv-Legenda: Memoires to a Fallen Hero (in Ukrainian Language).\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі з темно-червоного полотна, зі збереженою суперобкладинкою: на білому тлі діагональні смуги в оранжевих, червоних і брунатних тонах з об’ємними тінями, назва великими чорними літерами, ім’я автора угорі; на звороті — «Українська Видавнича Спілка в Лондоні». Суперобкладинка забруднена: на лицьовому боці дрібні темні плямки й подряпини на чорних літерах, на звороті густі лисячі плями по всьому білому полю, клапани потемнілі й у плямках. Папір із природним пожовтінням, тонування по краях блока. На шмуцтитулі дарчий напис синім чорнилом із підписом автора: «…на згадку співпраці в рядах ОУН дарує — Богдан Казанівський. Філяд. 29 травня 1979 р.»; адресата названо поіменно. У переліку ілюстрацій шість номерів сторінок (48, 49, 112, 113, 208, 209) виправлено від руки чорною ручкою. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес. Примірник із дарчим написом автора.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eАвтор веде оповідь від юних літ до смерті свого безпосереднього організаційного провідника в ОУН — Івана Климова-Леґенди (1909–1942), закатованого гестапо; йому книжку й присвячено, на фронтиспісі його портрет. Розділи ідуть від дитячих мрій і першої стрічі з Климовим через працю в ОУН, протиколонізаційну акцію, арешт, суд і етапи (Золочів, Дрогобич, Равіч, Седлєц) до війни, мандрівки на чужину, зустрічей із Романом Шухевичем і Степаном Бандерою, допитів і тюрми у Львові.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eБогдан Казанівський належав до тих націоналістів довоєнного покоління, які з юнацьких років пов’язали життя з боротьбою за державність; за власними словами, він ділив долю друзів у польських та московсько-большевицьких тюрмах. Появу спогадів автор завдячує редакторові Данилові Чайковському, який заохотив його писати. Дарчий напис 1979 року датовано з Філадельфії.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнижку видала Українська Видавнича Спілка в Лондоні — товариство, засноване 1949 року британським осередком ОУН (бандерівців); від кінця 1962 року воно працювало в будинку на Liverpool Road, 200, де й надруковано цей том. Мовний редактор — Микола Верес, обкладинку виконала Дануся Казанівська. Тринадцять ілюстрацій — від портретів і групових знімків до репродукції картини Володимира Каплуна з Золочівської тюрми 1932 року; на знімку з прогулянки на Маківку 1936 року в задньому ряду, за підписом, стоїть Василь Бандера.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Тверда обкладинка","offer_id":64589835043187,"sku":"SKU-00310","price":6750.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528946434419.jpg?v=1793985497"},{"product_id":"sodol-petro-ukrainska-povstancha-armiia-dovidnyk-1994-1995","title":"Содоль Петро. Українська Повстанча Армія, 1943—49: довідник і довідник другий. Нью-Йорк, 1994—1995","description":"\u003cp\u003eПетро Содоль. Українська Повстанча Армія, 1943—49: довідник; Довідник другий \/ технічна редакція Юрія Маївського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНю-Йорк: Пролог (Prolog Research and Publishing Corp., 140—142 Second Ave.), 1994—1995. — Кн. 1: 199 с.: іл., мапи, організаційні схеми; кн. 2: 295 с.: іл., мапи, організаційні схеми. — (Бібліотека Прологу і Сучасности; ч. 194.1 і 195.1). — 21 × 14 см. — З друкарні «Лілея», Тернопіль. — ISBN 0-9628724-2-3; ISBN 0-9628724-3-1.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОбидві книги у видавничих ілюстрованих обкладинках: на передній сторонці чорно-біла світлина шеренги повстанців у лісі, назва й прізвище автора набрані червоним; на задній — світлина польової Служби Божої в лісовому таборі. Обкладинки чисті, з легкими потертостями по краях і згинами вздовж корінців, кути рівні. Блоки міцні, зшивки цілі, папір білий, текст, мапи й репродукції підпільних видань чіткі. На окремому аркуші перед титулом кожної книги — авторський дарчий напис чорнилом на ім'я Миколи Дубаса з підписом «Петро Содоль»: у довіднику першому з датою 4.XI.96, у довіднику другому — 25.XI.96. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання з двома автографами автора. Комплект має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЦе перший енциклопедично-довідковий звід про УПА: короткий нарис історії збройної боротьби 1943—1949 років, реєстр членів УГВР, провідних діячів ОУН і старшин УПА з біограмами й псевдами, організаційні схеми куренів, загонів і тактичних відтинків, криптоніми штабів, мапи теренів дії УПА та список підпільних публікацій. Довідник другий не повторює першого, а веде його далі: доповнює реєстр новими життєписами, додає розділ про бойові частини з прикладами історій окремих відділів і бібліографію повстанських видань. Автор наскрізь позначає межі знання — знак запитання в дужках означає, що дані приблизні або неустійнені, а у передньому слові він просить ветеранів УПА та ОУН надсилати поправки й життєписи, «бо час не жде».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПетро Содоль (1935—2025) — дослідник історії УПА, народжений у Миколаївці на Бучаччині в родині сотника Армії УНР, від 1983 року співробітник Видавничого комітету «Літопису УПА» та упорядник двох його томів, автор англомовного огляду «UPA: They Fought Hitler and Stalin» (1987), пластовий сеньйор куреня «Лісові Чорти». Довідники він укладав п'ятнадцять років, працюючи з еміграційними архівами ще до того, як відкрилися архіви в Україні.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКниги видав «Пролог» — нью-йоркське видавництво Закордонного представництва УГВР, у серії «Бібліотека Прологу і Сучасности». Перший довідник присвячено 50-річчю постання УГВР і пам'яті Дмитра Маївського-«Тараса» та Дмитра Грицая-«Перебийноса», які загинули в грудні 1945 року; на обкладинці — світлина святкування Великодня в Карпатах. Друкувалися обидві книги вже в Тернополі, у друкарні «Лілея», — рідкісний для діаспорного видавництва випадок, коли наклад робили в Україні. Комплект обох томів разом трапляється нечасто, а примірник із дарчими написами автора в кожній книзі — тим більше.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589840548211,"sku":"SKU-00356","price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528949940595.jpg?v=1793985486"},{"product_id":"beskyd-yuliian-sviata-ridna-zemlia-toronto-1966","title":"Бескид Юліян. Свята, рідна земля. Торонто; Пассейк, 1966 — автограф автора","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«О, земле, земле — рідна мати; за тебе життя варто віддати!»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЮліян Бескид. Свята, рідна земля \/ ілюстрації арт. М. Левицького.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eТоронто; Пассейк, Н. Дж.: видання Організації Оборони Лемківщини, 1966. — 88 с.: іл. — (Бібліотека Лемківщини; ч. 1). — Формат прибл. 21 × 15 см. Наклад не зазначено. Ціна на задній обкладинці: $1.50.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій ілюстрованій обкладинці: на передній — штриховий рисунок оливково-зеленим (дідусь із хлопчиком на тлі смерек і карпатського неба), назва синім шрифтом із декоративними підкресленнями; задня обкладинка без оформлення. Папір обкладинки з природним пожовтінням, дрібна темна плямка на передньому боці ліворуч, поодинокі забруднення, легкі заломи по кутах і краях; надривів і втрат паперу немає. Блок міцний, аркуші чисті, кремовий папір без плям, ілюстраційні сторінки свіжі. На аркуші перед титулом чорнилом дарчий напис: «Моєму приятелеві Влодкові Лемакові на милу пам'ятку від Старого Лемка», з підписом автора й датою «Торонто, 20 [місяць нерозбірливо] 1966». Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання з автографом автора. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eОповідання з життя Лемківщини, писане для молодшого читача, але з дорослим наміром. Хлопчик Данилко ходить із дідом Онисимом на пасіку, у ліс, на ярмарок і поволі вивчає власний край: чому річка тече, як бджоли зимують, коли сіяти ячмінь, звідки взялася Княжа гірка й чому земля під ногами зветься українською. Дід переказує внукові історію лемківських гір від княжих часів, і господарська наука непомітно переходить у науку належності. Завершується книжка тим самим рядком, що винесений в епіграф.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЮліян Тарнович, який підписував белетристику псевдонімом Юліян Бескид (1903–1977), — журналіст, етнограф, історик і письменник, найпослідовніший дослідник Лемківщини у ХХ столітті. Народився в Ростайному на Західній Лемківщині в родині священника, від 1921 року навчався у Львівському українському таємному університеті, належав до УВО. Редагував «Наш Лемко», по війні в Канаді — «Нашу Мету», «Лемківщину» (1949–1956), «Український Робітник» (1957–1962) і «Лемківські Вісті» (1965–1970). Помер у Торонто. Підпис у цьому примірнику — «від Старого Лемка» — його звичний авторський жест.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСерію «Бібліотека Лемківщини» Тарнович заснував ще 1936 року у Львові при часописі «Наш Лемко», що входив до концерну «Українська преса» Івана Тиктора; до 1939 року в ній вийшло сімнадцять книжок, а першим числом була його ж «Ілюстрована історія Лемківщини». Позначення «ч. 1» на цьому томі означає, що на еміграції серію починали наново — уже коштом Організації Оборони Лемківщини, лемківського об'єднання в США з осідком у Пассейку. Ілюстрації підписані «арт. М. Левицький»; імовірно йдеться про Мирона Левицького (1913–1993), львівського графіка, який від 1954 року жив у Торонто й оформив десятки книжок української діаспори. Примірники з дарчим написом автора трапляються рідко.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589842841971,"sku":"SKU-00379","price":3800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528951251315.jpg?v=1793986574"},{"product_id":"klynovyi-yurii-moim-synam-moim-pryiateliam-edmonton-1981","title":"Клиновий Юрій. Моїм синам, моїм приятелям: статті й есеї. Едмонтон; Торонто, 1981","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«…без якої я був би нічого не вартим перекотиполем».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЮрій Клиновий. Моїм синам, моїм приятелям: статті й есеї \/ обкладинка за проєктом Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЕдмонтон; Торонто: Об'єднання українських письменників «Слово» в Канаді, 1981. — 616 с. — ISSN 0384-6075. — Друковано в Kiev Printers Ltd., Торонто.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з кремового ледерину: ім'я автора, назва й марка видавництва відтворені синім з авторського рукопису, той самий рукописний напис іде вздовж корінця. Забруднення й поодинокі брунатні плямки у верхній частині передньої сторонки, тріщина вздовж переднього шарніра корінця, втрата покриття й обтріпаність унизу корінця та в нижньому куті. Блок чистий, міцний, папір білий. На аркуші перед титулом дарчий напис автора синім чорнилом — приятелеві, з поклоном його дружині, з підписом «Юрій Стефаник-Клиновий» і датою 8 грудня 1981; на аркуші змісту олівцем «Jan. 8, 1982». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання з дарчим написом автора. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнижку відкриває присвята двом жінкам — пам'яті матері Ольги з Гамораків і дружині Олені з Дрогомирецьких. Далі 616 сторінок статей та есеїв, укладених за персоналіями: десять праць про Василя Стефаника (серед них «спроба біографії», «Франко і Стефаник», «Трагедія і тріумф роду Стефаників»), розлога студія про Леся Мартовича, два есеї про Григорія Косинку, тексти про Тодося Осьмачку, Василя Софронова-Левицького, Софію Яблонську, Миколу Понеділка, Олену Телігу, Бориса Олександрова, Уласа Самчука, Павла Маляра, Емму Андієвську; окремими розділами — рецензії та Miscellanea.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЮрій Стефаник (1909–1985), який підписував літературознавчі праці псевдонімом Юрій Клиновий, — наймолодший син Василя Стефаника. Народився в Стецевій на Покутті, правник за фахом, член ОУН; по війні опинився в Канаді, жив в Едмонтоні, редагував і публікувався в «Сучасності», «Слові», «Нових днях». Похований у Русові, поруч із батьком. Син, що став головним біографом власного батька, — звідси й центральне місце стефаникознавчих студій у цій книжці.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидання підготувало Об'єднання українських письменників «Слово» в Канаді, друк виконала торонтська Kiev Printers. Обкладинку запроєктував Яків Гніздовський (1915–1985): замість друкарського шрифту — синій рукопис самого автора на кремовому тлі. Цей примірник автор підписав 8 грудня 1981 року, невдовзі після виходу книжки.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589843923315,"sku":"SKU-00398","price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528952103283.jpg?v=1793985483"},{"product_id":"artiushenko-yurii-podii-i-liudy-na-moiemu-shliakhu-1966","title":"Артюшенко Юрій. Події і люди на моєму шляху боротьби за Державу, 1917–1966. Чикаго, 1966 — автограф автора","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Я намагався дати стислу і найлегше сприйнятну для читача цілість наших новітніх змагань за національну суверенну Україну».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЮрій Артюшенко. Події і люди на моєму шляху боротьби за Державу, 1917–1966 \/ передмова Анатоля Юриняка; обкладинка і заголовки розділів Любомира Рихтицького.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eНа Чужині [Чикаго]: Ukrainian-American Publishing \u0026amp; Printing Company, 2315 West Chicago Avenue, 1966. — 218 с.: іл. — Прибл. 21 × 14 см. Місце видання на титульному аркуші подано формулою «На Чужині»; адресу друкарні в Чикаго зазначено на звороті титулу. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з кремового картону: прізвище автора складеним шрифтом, назва й роки — рисованим шрифтом роботи Любомира Рихтицького, друк синім. Обкладинка забруднена, з рівномірним пожовтінням і розсіяними рудими плямками, надрив близько 2 см у верхньому куті задньої обкладинки, кути злегка притерті. Блок міцний, внутрішньо чистий, папір із природним пожовтінням по берегах. На авантитулі дарчий напис автора синім чорнилом у сім рядків, із підписом і датою «Чікаґо, 1966 р.»; ім'я адресата прочитується неповно. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання з автографом автора. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eБільшість мемуаристів Визвольних Змагань обмежилася 1917–1921 роками; Артюшенко натомість веде оповідь від березня 1917-го аж до початку 1966 року — власний твір він назвав у листі до автора передмови «найкоротшим фільмом» свого дорослого життя й свідомо подавав лише те, що бачив, чув і пережив особисто. Книга поділена на розділи «Фронт», «Підпілля» та наступні. Серед епізодів — табір Пикуличі під Перемишлем, де інтерновані вояки жили табірною зупою й важили хліб саморобною вагою, карцер за відмову здати холодну зброю, нелегальні виходи крізь отвір у дротяній сітці до Перемишля й перші зв'язки з майбутніми членами УВО. Окремі сторінки присвячено Українській господарській академії в Подєбрадах і постанню Лєґії Українських Націоналістів 1925 року; вміщено групову світлину легіонерів у Подєбрадах із М. Сціборським та самим автором.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЮрій Артюшенко (1899–1990) народився в Котельві на Полтавщині, 1917 року був членом Ради Українського військового клубу ім. гетьмана Павла Полуботка й організував у Житомирі першу українську сотню, воював у 2-му Запорозькому полку та в Чорних запорожцях, сотник Армії УНР. 1930 року закінчив Український технічно-господарський інститут у Подєбрадах, 1925-го разом із Миколою Сціборським став одним із засновників Лєґії Українських Націоналістів, від 1929 року член ОУН, згодом член її сенату. У Німеччині входив до головної управи Українського національного об'єднання й редагував «Український вісник» (1937–1940), від 1950 року жив у США. Помер у Чикаго.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнижку надруковано в чиказькій Ukrainian-American Publishing \u0026amp; Printing Company; передмову написав літературний критик Анатоль Юриняк, шрифтові заголовки розділів і обкладинку виконав графік Любомир Рихтицький. Того ж 1966 року працю відрецензував Любомир Винар в «Українському історику». Примірники з дарчим написом автора трапляються рідко.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589844676979,"sku":"SKU-00414","price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528952856947.jpg?v=1793985487"},{"product_id":"bachynskyi-leonid-pershi-kroky-blomberh-1949","title":"Бачинський Леонід. Перші кроки: матеріяли до проб. Бльомберг, 1949 — з дарчим написом","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Цю книжку написано саме в той час, коли всіх охопила гарячка виїзду в дальшу мандрівку.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСкавтм. Леонід Бачинський, І Кур. УПС. Перші кроки: матеріяли до проб.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eБльомберг: Пластове Видавництво «Молоде Життя» («Ватра»), 1949. — Не менш як 76 с.: іл. — Прибл. 24 × 17 см. — Друк: Ukrainian Printingshop «Sahrawa», Blomberg\/Lippe (Німеччина). — На звороті титулу: «Переглянуто Головним Командантом Пластунів і Головним Референтом Новаків»; апробата д-ра А. Фіґоля, голови Головної Пластової Старшини і референта видавництва УПУ. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці з кремового паперу: на передній сторінці автор, назва й вихідні дані складальним шрифтом, на задній — овальна видавнича марка з лілеєю і тризубом. Обкладинка забруднена, з бурою плямою близько 4 см у нижньому лівому куті передньої сторінки та дрібнішими плямками вище; надриви й потертості паперу у верхньому й нижньому кутах при корінці. Папір пожовклий, із поодинокими плямками; блок міцний, аркуші не відстають. На титульному аркуші дарчий напис чорнилом із датою 1.9.1954 і підписом «пласт. Я. Кришталович», під ним фіолетовий власницький штамп «Yaroslav Kryshtalovych, 1714 Clark Avenue, Cleveland 9, Ohio»; угорі того самого аркуша напис «пл. роз. Галя Яцишин». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання з дарчим написом і власницьким штампом клівлендського пластуна. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e«Перші кроки» — книжка не для дітей, а для їхнього виховника, і автор одразу застерігає, що це не підручник, а лише канва, пригадки, матеріял. Викладено весь шлях від прийняття новака до першої проби: згода батьків із готовим взірцем заяви, лікарська довідка, устрій роя з шести-десяти членів, обов'язки роєвого та діловодів, однострій за правильником УПН від 1 червня 1948 року, ведення книги роя, гігієна, новацькі гри. Окремим розділом подано взірцеву хроніку роя «Зайчики» 17 Гнізда УПН «Лісові звірята». Наприкінці — список пластової й дитячої літератури, з якого видно, що в 1945–1949 роках у Німеччині вийшло понад сімдесят українських дитячих книжечок.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЛеонід Бачинський (1896–1989) — педагог, природознавець, журналіст і бібліограф, у пластовому середовищі відомий як Вуйко Квак. Народився в Катеринославі, закінчив природничий факультет Київського університету, воював в Армії УНР. 1924 року заснував в Ужгороді пластове видавництво «Ватра», яким керував п'ять років, потім працював із молоддю в Галичині. По війні був інспектором українських середніх шкіл британської зони окупації, згодом переїхав до США, де 1957 року видав «Українську пресу в Клівленді»; помер у Денвері. Дійсний член НТШ, відзначений найвищими пластовими нагородами.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eБльомберг у Ліппе був одним з осередків української видавничої справи в британській зоні окупації; книжку надруковано там-таки, в українській друкарні «Sahrawa». Марка на титулі подвійна: «Молоде Життя» — пластове видавництво, назване за журналом, що виходив у Львові від початку 1920-х років і був продовжений на еміграції, а «Ватра» в дужках повертає ужгородську марку самого Бачинського. Видання доби «ді-пі» друкувалися малими накладами на дешевому папері й у м'яких обкладинках, розходилися по таборах, які за кілька років спорожніли, тому збереглися погано. Цей примірник має ще й виразний слід побутування — він осів у клівлендській українській громаді, куди згодом перебрався й сам автор.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589844742515,"sku":"SKU-00416","price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528952922483.jpg?v=1793985487"},{"product_id":"tsybulskyi-ivan-dumy-i-pisni-niu-york-1968","title":"Цибульський Іван. Думи і пісні: друга книжка віршів. Нью-Йорк, 1968 — автограф автора","description":"\u003cp\u003eІван Цибульський. Думи і пісні: друга книжка віршів (1963–1968).\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eНю Йорк, 1968. — 94 с. — прибл. 21 × 15 см. — Друковано в друкарні «Свобода», 81–83 Grand Street, Джерсі-Ситі, Н. Дж. Наклад 500 примірників. Керівник друкарні Анатоль Домарацький; складачі Роман Ференцевич і Ярослав Сидоряк; верстальник Володимир Калиновський; друкар Роман Падковський. На обкладинці й титульному аркуші рік 1968, у колофоні — 1969; розбіжність подано за примірником. Обсяг зазначено за останньою нумерованою сторінкою.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці зі світло-блакитного паперу з тисненою фактурою під шкіру: на передній обкладинці цегляно-червоним друком орнаментальна рамка з трикутного зубчастого бордюру, ім'я автора, назва й вихідні дані; задня обкладинка без оформлення. Блок міцний, аркуші чисті, папір кремовий, без помітного пожовтіння. Незначні поверхневі забруднення обкладинки, легкі заломи по краях і кутах; на зовнішньому березі с. 59 слід від розчавленої комахи. У нижньому лівому куті передньої обкладинки олівцева позначка «350». На форзацному аркуші перед титулом дарчий напис синім чорнилом: «На добру згадку Вп. Па. [нерозбірливо] М. Гавриляк, з вдячности вам за просвітню працю на народній ниві. Автор І. Г. Ц. 1\/17\/74»; частину рядка з іменем адресата затерто й переписано. Там само синій штемпель адреси автора: «J. Tsybulsky, R. D. 1, Riverside Dr., Sayre, Pa. 18840». Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання з дарчим написом і підписом автора. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнижку відкриває присвята «Дружині Анні», а перший вірш «Незабутній день» має точну дату — 10 серпня 1918 року: це день, коли автор уперше зустрів майбутню дружину на станції під Ню Йорком. Далі йдуть близько дев'яноста поезій, укладених без розділів: розлука з покинутим краєм і туга за ним, мати й батько, церковні дзвони й коляда, якої «не чути» в підрадянській Україні, вивезені до Сибіру, стрілецькі та козацькі мотиви («Ішли стрільці січовії», «Пісня про повстанця»), Дніпро, калина, обжинки. Це поезія пісенного складу, розрахована на спів і на голосне читання в громаді, а не на літературний журнал. Завершують збірку два англомовні тексти — «Wonderful Lovers» і «Dniper River» — та нарис «Про Автора».\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eІван Григорович Цибульський (нар. 7 липня 1893) походив із села Дзенгелівка Маньківської волості на Київщині; до Сполучених Штатів прибув у лютому 1911 року. Працював робітником у Ню Йорку, згодом на залізниці в середній Пенсильванії, 1957 року вийшов на пенсію й осів у містечку Сейр. Був організатором і диригентом церковного хору у Східному Сейрі, заснованого 1916 року, який 1925 року налічував понад вісімдесят співаків; як член Українського народного союзу довголітньо очолював місцевий відділ, а 1920 року був делегатом на з'їзд Українського народного комітету в ЗСА. Дебютував пізно: перша книжка віршів і пісень «На крилах туги і мрій» вийшла 1963 року, коли авторові було сімдесят.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e«Думи і пісні» приурочено до 75-річчя автора та 50-річчя його подружнього життя з Анною Іванівною Грушецькою зі Львівщини. Друкувала книжку «Свобода» в Джерсі-Ситі — друкарня Українського народного союзу, того самого братства, у якому автор багато років працював; колофон називає поіменно всіх шістьох працівників друкарні. Наклад 500 примірників — типовий для авторських видань американської української громади, які розходилися передплатою й дарунком, а не через книгарні. Бібліографічного запису про це видання не вдалося знайти ні в Diasporiana, ні в Енциклопедії сучасної України; примірник із дарчим написом автора та його адресним штемпелем документує саме той спосіб побутування, яким такі книжки й поширювалися.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589845004659,"sku":"SKU-00419","price":750.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528953184627.jpg?v=1793989387"},{"product_id":"murovych-larysa-pionery-sviatoi-zemli-toronto-svitannia-1969-64-s-kc2190","title":"Мурович Лариса. Піонери Святої Землі. Торонто, 1969 — автограф авторки","description":"\u003cp\u003eМурович Л. Піонери Святої Землі: поезії.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eТоронто: Світання, 1969. — 64 с.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПримірник з автографом авторки.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e«Піонери Святої Землі» — одна з поетичних збірок Лариси Мурович; згодом вийшли «Євшан», «Жар-птаха» та «Дерево рідного роду». Книжку випустило торонтське видавництво «Світання», яке разом з однойменним журналом видавали сама авторка та її коло. Наклади таких видань були невеликі.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛариса Мурович (справжнє ім'я Лідія Мак-Тимошенко; 1915, Чернівці — 2002, Торонто) — поетеса, журналістка й громадська діячка, учасниця Пласту та ОУН, членкиня Об'єднання українських письменників «Слово». Вірші почала писати у дванадцять років, друкуватися — у сімнадцять. Святу Землю знала з власної подорожі: 1959 року в Мюнхені вийшла її книжка вражень «По Святій Землі».\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589845037427,"sku":"SKU-00420","price":900.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528953217395.jpg?v=1793989377"},{"product_id":"mechnyk-stepan-vid-oprychchyny-do-kgb-miunkhen-1981-avtohraf","title":"Мечник Степан. Від оприччини до КҐБ: духовість московського імперіялізму. Мюнхен, 1981 — автограф автора","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Раніше були білі царі, сьогодні червоні вожді, але дух великодержавности з аґресивними цілями не змінився.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eС. Мечник [Мудрик-Мечник Степан]. Від оприччини до КҐБ: духовість московського імперіялізму \/ обкладинка роботи В. Каплуна.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМюнхен: Українське Видавництво, 1981. — 332 с.: іл., портр. — З кооперативної друкарні «Ціцеро», Цеппелінштрасе 67, Мюнхен. Наклад не зазначено. Назву подано за титульним аркушем — «Від оприччини до КҐБ»; так само й на обкладинці. Текст закінчується на с. 327, далі зміст.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі: тверді палітурки, криті кремовим папером; на верхній — композиція В. Каплуна: чорний двоголовий орел під імператорською короною, поверх нього червона п'ятикутна зірка із серпом і молотом, назва червоними літерами. Задня палітурка без оформлення. Поодинокі дрібні забруднення й сірі плямки на палітурках, залом паперу в нижньому куті задньої палітурки, легко притуплені верхні кути. Папір чистий, без пожовтіння, блок міцний, утрат немає. На титульному аркуші олівцева позначка і підпис С. Мечника. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eТезу автор заявляє в передмові прямо: терористичний апарат ЧК–КҐБ він виводить не з соціалістичної доктрини, а з царської оприччини й охранки — змінилися назви й методи, мета лишилася та сама. Відкриває виклад розділ «Духова спорідненість червоної і білої Москви»; далі йдуть НКВД на західноукраїнських землях 1939–1941 років, Степан Бандера як «ворог число один», аґент НКҐБ Андрій Печера, тиск і провокації проти еміграції, вбивство Бандери, історія московського шпигуна Кіма Філбі. Значну частину матеріалу побудовано на власному досвіді автора, який роками вів розвідку й контррозвідку Закордонних частин ОУН.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСтепан Мудрик-Мечник (1919–2004) — уродженець села Криве на Радехівщині, член ОУН від 1937 року, від 1940-го співробітник Служби безпеки ОУН(б) і зв'язковий між Краєм та закордонним центром, в'язень німецьких концтаборів, заступник командира воєнної округи УПА «Буг». Від 1951 року керував розвідкою Закордонних частин ОУН, згодом очолював Головну Раду ОУН і був заступником президента Світового конґресу вільних українців у Європі. Помер у Новому Ульмі.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУкраїнське Видавництво в Мюнхені було головним видавничим осередком бандерівського середовища на Заході. Ця праця продовжує книжку «У боротьбі проти московської аґентури» (Мюнхен, 1980), про що автор пише в передмові; на звороті титулу перелічено й давніші лондонські видання — «Під трьома окупантами» (1958) та «Нескорені» (1965). Як зазначено в тексті, вихід книжки уможливили пожертви Марії Ковалевської та Олекси Савківа з Німеччини й Володимира Вавриковича з Калґарі — типовий для еміграційного книговидання спосіб фінансування, за якого наклади були малі й до бібліотек в Україні не потрапляли.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589847232883,"sku":"SKU-00454","price":13500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528955117939.jpg?v=1793985205"},{"product_id":"v-riadakh-upa-zbirka-spomyniv-1957","title":"Мірчук Петро, Давиденко В. (ред.). В рядах УПА: збірка споминів. Нью-Йорк, 1957","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Вирізками з фільму можна б назвати оці спомини колишніх бійців УПА».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ рядах УПА: збірка споминів був. вояків Української Повстанської Армії \/ зредагували д-р Петро Мірчук і В. Давиденко.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНю Йорк: накладом Т-в б. Вояків УПА в ЗДА і Канаді, 1957. — 352 с.: іл. — Друковано в українській друкарні «Dnipro», 77 St. Marks Place, New York, N. Y. Паралельний англійський титульний аркуш: In the Ranks of UPA. Фронтиспіс — погруддя Степана Бандери різьби М. Черешньовського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ власницькій суцільній оправі з темно-бордового ледерину; на верхній палітурці від руки виведено золотом назву, подекуди з просвітами зеленої підмальовки, корінець і задня палітурка без оформлення. Оригінальну видавничу обкладинку — червоно-чорну конструктивістську композицію з трьома нахиленими фотознімками повстанців — збережено в оправі. Потертості й витертості ледерину при верхньому та нижньому кінцях корінця і на кутах, поодинокі подряпини на задній палітурці. Блок міцний, зшивка ціла, утрат немає; папір кремовий, чистий, із поодинокими бурими плямками на форзаці. На форзаці наклеєно екслібрис — синій штриховий рисунок лучника з конем і написом «Ex libris Христини Волицької». На авантитулі дарчий напис синім чорнилом: «Для „вдумчивої\" Христини від св. Миколая (Миколая) 1959 р.». Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПерше видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; примірник цінний провенансом — екслібрисом і дарчим написом 1959 року.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПонад два десятки споминів, і майже всі підписані псевдами та криптонімами — Рубач, Блудний, Коник, Верниволя, Буркун, Лісовик, Богдан Мельодія-Крук: автори писали в Америці, коли їхні рідні лишалися по той бік. Географія збірки — Волинь, Чорний ліс, Карпати, Лемківщина й Перемищина; сюжети — від приходу червоної армії восени 1939 року до боїв із польським військом і КБВ улітку 1946-го, повстанського Свят-Вечора та Великодня 1947 року в Устрицькому лісі. Редактори не зводили тексти в єдиний наратив, тож різнобій стилю й оцінок лишився — і саме він робить книжку джерелом, а не переказом. Завершує збірку «Не скажу!» — про катування двадцятичотирилітнього лемка на псевдо Мазепа. Текст перемежовано документальними світлинами: медсестри УЧХ при УПА на карпатській полонині, вояки сотні к-ра Крилача на Перемищині навесні 1947-го, Творинка над Сяном у жовтні 1946-го.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПетро Мірчук (1913—1999) — член ОУН від початку 1930-х, в'язень польських тюрем і німецького концтабору Аушвіц, від 1950 року у США; історик визвольного руху, автор «Нарису історії ОУН» та «Української Повстанської Армії 1942—1952». Тут він виступає не автором, а упорядником чужих свідчень — разом із В. Давиденком.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидавцем було Товариство бувших Вояків УПА в ЗДА і Канаді, що гуртувало повстанців, які по війні опинилися на Заході. Слово «Від видавців» датоване 5 березня 1957 року в Ню Йорку й підписане головою Миколою Грицков'яном і секретарем Евстахієм Несторуком; там же — заклик до колишніх вояків списувати спомини й надсилати рукописи для другого тому. Друк замовили в українській друкарні «Дніпро» на 77 St. Marks Place у Нью-Йорку. Паралельний англійський титул показує, що збірку адресували й чужомовному читачеві. В УРСР книжка була недоступна й до України потрапляла лише нелегально.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589847626099,"sku":"SKU-00464","price":10500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528955511155.jpg?v=1793985211"},{"product_id":"yaniv-volodymyr-zhyttia-paryzh-miunkhen-1975","title":"Янів Володимир. Життя. Париж; Мюнхен, 1975 — з дарчим написом","description":"\u003cp\u003eВолодимир Янів. Життя \/ ілюстрації Галини Мазепи ; портрет автора — Любослава Гуцалюка.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПариж — Мюнхен: Об'єднання Українських Письменників «Слово», 1975. — Іл. Паралельний титул німецькою й англійською мовами: Das Leben = The Life.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій ілюстрованій обкладинці з цупкого білого паперу: на лицьовому боці й на звороті — контурні малюнки Галини Мазепи теракотового кольору з монограмою «ГМ 75», ім'я автора й назва — чорним друком. Текст оздоблено рисунками Мазепи, частину з них подано на цілу сторінку; є портрет автора пером роботи Любослава Гуцалюка, датований 1967 роком. Обкладинка забруднена, пожовкла вздовж корінця, краї потерті, біля корінця на лицьовому боці — іржава плямка; на звороті сірувато-брунатні плямки й дрібна темна цятка. Блок міцний, папір із природним пожовтінням. На вільному аркуші перед шмуцтитулом наклеєно кольоровий гербовий екслібрис «Із книг Анатолія Недільського». На шмуцтитулі синім чорнилом дарчий напис для д-ра В. Савчака «на добрий спомин» із підписом, ймовірно, автора; нижче чорний штамп «Подарувала Мирослава Савчак». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Примірник із дарчим написом і екслібрисом попереднього власника. Художнє оформлення Галини Мазепи становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Життя» (1975) — четверта поетична збірка Володимира Яніва, історика, психолога й ректора Українського вільного університету в Мюнхені, видана через двадцять чотири роки після «Шляхів» (1951). Книжка складається з розділів «Пролог», «Із смерків у світанки» (цикли «Весняне» й «Осіннє»), «Мрія та слово» з підзаголовком «Лірична автобіографія» (с. 21–86), «З подорожнього записника», «Настрої», «На смерть Євгена Врецьони» й «Автопортрет». Вірші медитативні, з образами часу, світанку й смерку, внутрішнього смутку та пошуку «істини буття». Збірці передували «Сонце й грати» й «Листопадові фрагменти» (обидві 1941) та «Шляхи».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВолодимир Янів (1908–1991) народився у Львові, студіював історію й психологію, ще студентом долучився до УВО та ОУН, зазнав арештів, а в 1934–1937 роках перебував у концтаборі в Березі Картузькій і львівській в'язниці «Бригідки». Після війни — професор УВУ в Мюнхені (з 1955), ректор університету в 1968–1986 роках, дійсний член НТШ. Помер у Мюнхені, похований у Сарселі поблизу Парижа.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнижку видало Об'єднання українських письменників «Слово» — діаспорна спілка, заснована 1954 року. Ілюстрації виконала Галина Мазепа (1910–1995) — малярка, графік і кераміст, донька прем'єра УНР Ісаака Мазепи; з 1947 року вона жила в Каракасі, а її мистецтво відзначає іконоподібна простота лінії, добре помітна й у контурних малюнках цієї збірки. Портрет автора створив Любослав Гуцалюк (1923–2003) — львів'янин, живописець і графік, який працював між Парижем і Нью-Йорком.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Paperback","offer_id":67289193972083,"sku":"SKU-00510","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528959115635.jpg?v=1793986011"},{"product_id":"klymyshyn-mykola-v-pokhodi-do-voli-t-1-2-toronto-1975-1998","title":"Климишин Микола. В поході до волі: спомини. Т. 1–2. Торонто, 1975–1998","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Уяви все собі, що на тобі однім вся держава стоїть, тому будь як залізо й бетон, тому будь мов ґраніт».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМикола Климишин. В поході до волі = The March Toward Freedom: спомини. Том I–II \/ [передмова Богдана Стебельського].\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eТ. I: Торонто: видання Ліги Визволення України і Дослідного Інституту «Студіюм», 1975. — (Політична бібліотека Ліги Визволення України; ч. 28; з циклу «Мемуаристика»). — З друкарні Видавничої Спілки «Гомін України», 140 Bathurst St., Торонто. Т. II: [Торонто]: накладом автора, [1998]. — 387 с. — Друк COMPUTOPRINT Corp., Кліфтон, Н. Дж. Паралельний титул англійською мовою; у кожному томі портрет автора — світлини 1940 і 1949 років.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі із зеленого полотна: на передній палітурці та корінці золоте тиснення — ім'я автора, назва й позначення тому. У томі I тканина обтріпана вгорі й унизу корінця та на кутах, світла пляма на передній палітурці, поодинокі брунатні плями від вологи на форзаці й перших аркушах; том II свіжий, з невеликою зеленуватою плямою внизу задньої палітурки. Блоки міцні, папір чистий. На аркуші з присвятою тому I дарчий напис автора чорнилом — «Дорогим Приятелям, що тяжко потерпіли за поміч у боротьбі за Волю України… з вдячности підписав автор» — з підписом і датою 14 липня 1992 року. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання з автографом автора. Комплект має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСпомини писалися частинами й друкувалися в «Шляху Перемоги» та «Гомоні України», і автор сам перелічує їхню послідовність: найперше спомин про Карпинця, потім про Бандеру, далі про Північну похідну групу, згодом про Лемика, а наостанок — про тюрму на «Святім Хресті». Том I відкриває розділ «У відвічному марші поколінь», де Климишин розкладає українське XX століття на два покоління — Симона Петлюри і Степана Бандери — і зводить свою біографію до дат 22 січня 1918, 1 листопада 1918, 22 січня 1919, 15 березня 1939 і 30 червня 1941 років. Автор застерігає, що мусив оминути імена, факти й місцевості, які могли б прислужитися ворогові, і що писав радше про інших, ніж про себе. У передмові Богдан Стебельський називає це не сухим реєстром подій, а ґалереєю постатей, поданих лаконічним стилем.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМикола Климишин (1909–2003) народився в Мостищі на Калущині, належав до УВО й ОУН, був одним із підсудних Варшавського процесу 1935–1936 років у справі вбивства міністра Броніслава Пєрацького, пройшов краківську тюрму Монтелюпіх і Авшвіц, а 1941 року очолював Північну похідну групу ОУН у поході на Київ. Від 1949 року жив у Детройті: референт молоді Головного проводу ОУН, голова Головної ради ОУН, співробітник «Гомону України» й «Шляху Перемоги», доктор наук з літературознавства, дійсний член НТШ. Помер у Детройті 2003 року.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eТом I вийшов у Торонто 1975 року як ч. 28 «Політичної бібліотеки» Ліги Визволення України й друкувався у власній друкарні спілки «Гомін України». Том II автор видав власним накладом понад двадцять років по тому, вже в США, у кліфтонській друкарні COMPUTOPRINT, — тому комплект обох томів разом трапляється значно рідше за поодинокі перші томи, а примірник із дарчим написом самого Климишина ще рідше.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589851656563,"sku":"SKU-00511","price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528959213939.jpg?v=1793985217"},{"product_id":"slavutych-iar-zibrani-tvory-edmonton-1978","title":"Славутич Яр. Зібрані твори, 1938–1978. Едмонтон, 1978","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Як я прагну, любий читачу, \/ щоб — гортаючи мої жалі — \/ ти поповнив радістю нестачу \/ дорогої, рідної землі!»\u003c\/em\u003e Яр Славутич, 1958\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЯр Славутич. Зібрані твори, 1938–1978 = Collected works, 1938–1978 \/ авторів герб — мистця Михайла Дмитренка; скульптура — мистця Сергія Литвиненка.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЕдмонтон: Славута, 1978. — Slavuta Publishers, 72 Westbrook Drive, Edmonton, Canada. — Надруковано 1000 примірників. — ISBN 0-919452-22-1.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі з червоного полотна: на верхній палітурці золотим тисненням авторів герб — увінчаний короною шолом із клейнодом над щитом із мечем, двома зорями й півмісяцем; задня палітурка без оформлення. Полотно з потертостями й витертостями по краях, кутах і шарнірах, на задній палітурці дрібні подряпини й сліди користування, верхній правий кут верхньої палітурки трохи побитий; угорі ліворуч на верхній палітурці чорнилом нечітка позначка. Папір білий, чистий, блок міцний. На авантитулі синім чорнилом дарчий напис автора з підписом «Яр Славутич». Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання з автографом автора. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eДата в підзаголовку — 1938 — збігається з роком першої публікації автора: тоді в харківському літературному журналі вийшов його вірш «Коню мій буланий», і він є в цьому збірнику. Книга веде від «Співає колос» і «Гомін віків» (Авґсбурґ, 1945–1946) через поезію 1950–60-х років, зокрема сонети 1965–1966, до перекладів з англійської — серед них Джон Кітс. Окремо стоїть поема «Одрад і Доброслава»: полянський люд благає Дажбога про дощ, і відповідає Перун.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЯр Славутич (1918–2011) — справжнє ім'я Григорій Жученко — поет, літературознавець і перекладач. Закінчив Запорізький педагогічний інститут (1940), ступінь доктора філософії здобув у Пенсильванському університеті (1955), з 1960 до 1983 року викладав в Альбертському університеті в Едмонтоні, а з 1976-го очолював Наукове товариство ім. Шевченка в Західній Канаді. «Зібрані твори» — друга після «Трофеїв» (1963) така збірка; вона вийшла в рік його шістдесятиліття, коли ювілейний комітет при НТШ видав і збірник статей про його творчість.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидало її едмонтонське «Славута», під маркою якого виходили й збірки «Оаза» (1960), «Маестат» (1962), «Трофеї» (1963). На звороті титулу зазначено, що міністерство культури Альберти виділило на видання 1500 доларів; назву там продубльовано англійською. Авторів герб виконав Михайло Дмитренко, скульптуру — Сергій Литвиненко; герб і прикрашає палітурку. Наклад — лише 1000 примірників, а цей — із власноручним підписом автора.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589853786483,"sku":"SKU-00536","price":2250.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528961343859.jpg?v=1793987305"},{"product_id":"shekspir-viliam-sonety-pavlychko-lviv-1998","title":"Шекспір Вільям. Сонети = Sonnets. Львів, 1998","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Невіддана краса — печальний мрець, \/ А віддана — життя й життів творець!»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eWilliam Shakespeare. Sonnets = Вільям Шекспір. Сонети \/ переклав Дмитро Павличко; передмова Дмитра Павличка; вступ до коментарів, коментарі та упорядкування Марії Габлевич; художнє оформлення Михайла Москаля.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЛьвів: Літопис, 1998. — 365 с.: іл. — ISBN 966-7007-07-3. — Паралельний текст англійською та українською мовами. Переклад здійснено за виданням The Sonnets of William Shakespeare (New York: Avenel Books, 1961). Видання підготували видавництво «Літопис» і Центр гуманітарних досліджень Львівського державного університету ім. І. Франка.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій твердій оправі з темно-синього ледерину з мармуровою фактурою; на передній палітурці золоте тиснення — подвійна рамка й восьмикутний картуш із двомовною назвою та іменем автора. Незначні потертості по краях і кутах палітурок, дрібні цятки позолоти на задній палітурці. Блок міцний, папір білий, сторінки чисті. На титульному аркуші дарчий напис Дмитра Павличка чорним чорнилом із підписом, датований 22 травня; чорнило злегка проступає на звороті титулу. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПримірник з автографом перекладача. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУсі 154 сонети Шекспіра в перекладі Дмитра Павличка — з англійським оригіналом на суміжних сторінках і докладним науковим апаратом. Книжку відкриває факсиміле титульного аркуша й присвяти першого лондонського видання 1609 року «Shake-speares Sonnets. Neuer before Imprinted» — того самого, де видавець Томас Торп назвав загадкового «Mr. W. H.». Коментарі Марії Габлевич займають сторінки 206–351 і розбирають кожен сонет рядок за рядком, а додаток подає хронологію Шекспірових творів 1592–1601 років, де сонети зіставлено з п'єсами й поемами.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eДмитро Павличко (1929–2023) — поет, перекладач і громадський діяч, лауреат Шевченківської премії, упорядник першої в українській літературі антології «Світовий сонет» (1983). Сонет супроводжував його впродовж усього життя — і як власна форма, і як перекладацька. Книжка вийшла 1998 року, коли Павличко завершував службу Надзвичайного і Повноважного Посла України в Словаччині (1995–1998). У передмові він пише, що саме коментарі Габлевич підібрали вірний ключ до образу Юнака.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання підготовлене у Львові разом із Центром гуманітарних досліджень Львівського університету; оформлення Михайла Москаля повторює на оправі й титулі восьмикутний картуш із двомовною назвою. Цей примірник має власноручний дарчий напис перекладача.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589855850867,"sku":"SKU-00562","price":2250.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528963277171.jpg?v=1793987317"},{"product_id":"oforty-tarasa-shevchenka-1964","title":"Офорти Тараса Шевченка. Київ, 1964 — з дарчим написом","description":"\u003cp\u003eОфорти Тараса Шевченка.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКиїв: Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1964. — 164 с.: іл. — 30 × 23 см. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі із сірувато-зеленого полотна: назва в три рядки золотим прописним шрифтом, під нею золотий рисунок схрещених офортних голок і дошки. Полотно чисте, з незначними потертостями по кантах і легким потемнінням по краях, кути рівні. Блок міцний, зшивка ціла; крейдований папір білий, репродукції офортів контрастні, без плям і зламів. На титульному аркуші — дарчий напис олівцем російською: «Папе от Вовы в честь дня Армии», з датою 23.II.66 р. і скороченою назвою міста «Дн-ск» (ймовірно Дніпропетровськ). Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЗведення офортної спадщини Тараса Шевченка — тієї частини його доробку, за яку 1860 року Академія мистецтв надала йому звання академіка гравюри. Альбом відтворює аркуші серії «Живописна Україна», портрети сучасників, автопортрети останніх років, копії з творів Рембрандта, Мурільйо й Соколова, а також пробні відбитки й стани окремих дощок. Кожну репродукцію супроводжує довідка про техніку, розмір і місце зберігання оригіналу; вступна стаття простежує, як Шевченко опановував офорт і акватинту у Петербурзі після повернення із заслання.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eТарас Шевченко (1814—1861) прийшов до гравюри вже сформованим маляром і за останні три роки життя створив понад двадцять офортів, у яких світлотіньова манера Рембрандта поєдналася з його власним темним, майже трагічним тоном. Саме офорти забезпечили йому академічне звання й дали засоби до життя.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання підготувало київське Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР до 150-річчя від дня народження поета. Дарчий напис 1966 року, зроблений до Дня радянської армії, показує побутування книжки як подарунка в родинному колі — типовий слід для мистецьких видань того часу.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589859193203,"sku":"SKU-00604","price":1200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528966291827.jpg?v=1793989371"},{"product_id":"radion-stepan-novyi-pokhid-adelaida-1954","title":"Радіон Степан. Новий похід; Шосте бойове завдання: оповідання. Аделаїда, 1954","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Ах, та Волинь!… Це інший світ, світ краси, світ чару.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСтепан Радіон. Новий похід; Шосте бойове завдання: оповідання.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eАделаїда: видавництво «Єдність», 1954. — 60 с. — Друковано в друкарні «Єдність» (Yednist, 31 Moore Street, Adelaide).\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з кремового паперу, зшитій двома дротяними скобами. На передній сторонці — синій відбиток у манері дереворізу: лісова гущавина й постаті озброєних повстанців, унизу стрічка з гаслом «Ми стали волі на сторожі»; задня сторонка без оформлення, внизу рядок друкарні. Обкладинка забруднена, з численними рудими плямками, надто на задній сторонці; надрив із втратою паперу в нижньому лівому куті задньої сторонки; синя чорнильна пляма біля корінця спереду. Папір із природним пожовтінням, заломи в нижніх кутах окремих аркушів; блок міцний, утрат немає. На титульному аркуші чорним чорнилом дарчий напис автора: «Вельмишановній пані проф. д-р Анні Власенко-Бойцун на спомин. С. Радіон. 3.II.1979, Мельборн». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання з дарчим написом автора. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eДві повістки про північну Волинь 1943 року, писані людиною, яка щойно втратила той край назавжди. «Шосте бойове завдання» (с. 3–30) веде за зв'язковим УПА Кирилом Підлісним: зміна німецької залоги на мадярську, побитий до півсмерті дід Омелько, звіти, що йдуть лісовими стежками до Головної Команди, і любовна лінія Наді та Аполінарія, яку обриває звістка про його загибель. «Новий похід» (с. 31–60) розгортає вже картину самої повстанської держави в лісах — Січ, закладену «поміж лісами Волині й багнами Полісся», мережу шпиталів для ранених, польовий суд над полоненими й німецький некролог оберлейтнантові, що «згинув у боях з українськими партизанами». За епіграф узято уривок зі щоденника майора Євгена Побігущого «ДУН».\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСтепан Радіон (1912–2007) народився в селі Сильне на Ківерцівщині, 1944 року залишив Волинь, а по війні осів в Австралії, де прожив до смерті в Данденонгу під Мельбурном. Журналіст, письменник і бібліограф, дійсний член Української Могилянсько-Мазепинської академії наук і член-кореспондент НТШ, він уклав словники українських прізвищ, дипломників і громадсько-культурних діячів Австралії й дістав прізвисько літописця австралійської україніки. «Новий похід» — найраніша позиція в його книжковому доробку з п'ятнадцяти назв: проза, писана ще до того, як він перейшов на бібліографію.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЦей примірник має дарчий напис авторової руки, адресований Анні-Марії Власенко-Бойцун (1917–1997) — філологині, літературознавиці й дослідниці ономастики, членкині НТШ Америки, авторці праць про Уласа Самчука. Дата напису, 3 лютого 1979 року в Мельбурні, припадає рівно на її австралійські роки: у 1979–1981-му вона була професоркою-гостею Сіднейського та Мельбурнського університетів. Отже, книжка перейшла з рук волинського письменника до рук дослідниці волинського романіста — просто під час її гостювання на тому ж континенті.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589860831603,"sku":"SKU-00636","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528967897459.jpg?v=1793986026"},{"product_id":"tsivchynska-alla-nezabutnie-nemerknuche-niu-york-1962","title":"Цівчинська Алла. Незабутнє, немеркнуче…: повість-спогади про Миколу Зерова. Нью-Йорк, 1962","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Микола Зеров переріс віки.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eАлла Цівчинська. Незабутнє, немеркнуче…: повість-спогади про Миколу Зерова.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eНью-Йорк: коштом авторки, 1962. — 64 с. Ціна на задній обкладинці $1.00, там-таки адреса для замовлень: Alla Ciwtchynska, 208 East 6th St., Apt. 13, New York 3, N. Y.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці з блакитного паперу: ім'я авторки, назва й вихідні дані набрані чорним, без ілюстрації. Обкладинка потерта й забруднена по краях, рожевувата пляма на правому полі передньої сторонки, пожовтіння й дрібні плями на задній сторонці, потемніння паперу вздовж корінця; блок міцний і чистий, утрат немає. На передній сторонці й на титулі олівцем шифр «П. 1476», у верхніх кутах титула, с. 3 і останньої сторінки — олівцеві хрестики. На титульному аркуші дарчий напис синім чорнилом з підписом, зелений штамп «N. Wedmidska, 13 Vincent Avenue, St. Albans, 3021» (повторений на останній сторінці) і фіолетовий овальний штамп «Українська Громада. Бібліотека. Вікторії, Ессендон»; на с. 3 підпис чорнилом «Надія Ведмідська». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве перше окреме видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eОповідь ведеться від імені Лялі — провінційної дівчини, закоханої в професора Зерова, за якою впізнається сама авторка. Київ початку 1930-х років постає зсередини: філологічний факультет і «милість» стипендії за два місяці до випуску, помітка «контрреволюціонер, але тимчасово потрібний» проти прізвищ у списках НКВД, перехоплене листування — і «чорний ворон», що під'їжджає до воріт в останньому розділі. Уперше текст друкувався 1950 року в тижневику «Єдність» (Аделаїда, Австралія, чч. 29–40) під назвою «Недописана сторінка»; для окремого видання авторка його доповнила, виправила й додала розділ «З листів до автора» — серед них лист Павла Зайцева (1886–1965) від липня 1948 року.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eАлла Цівчинська (1912–1997) народилася в Олександрії; про Зерова знала змалку від свого дядька Михайла Бачинського, з яким Микола Костьович товаришував у студентські роки. Передмову датовано Новим Ульмом 1949 року, «Слово автора» — Нью-Йорком 1962-го: між ними Австралія й переїзд до США, де в 1965–1977 роках вона працювала коректоркою газети «Новое русское слово». Написала ще повісті «Сніжинки в хуртовині» (1979), «Край дороги» (1983) і «Зоя — життя».\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнижку авторка видала власним коштом і сама розсилала замовникам із помешкання на Шостій вулиці в Нью-Йорку. Цей примірник побував в Австралії — там, де текст уперше з'явився друком: на ньому особистий штамп власниці зі Сент-Олбанса під Мельбурном і штамп бібліотеки Української Громади Вікторії в Ессендоні. Спогади Цівчинської лишаються одним із небагатьох свідчень про приватне життя Миколи Зерова (1890–1937) і постійно цитуються в дослідженнях про нього; 2018 року їх передруковано в антології «Соловецький етап».\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589864239475,"sku":"SKU-00690","price":1200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528971207027.jpg?v=1793989374"},{"product_id":"tsehelska-olena-hanuska-yde-do-mista-lviv-1938","title":"Цегельська Олена. Гануська йде до міста: повість. Львів, 1938 — з дарчим написом","description":"\u003cp\u003eЦегельська Олена. Гануська йде до міста: повість.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЛьвів: Бібліотека «Діла», 1938. — 183, [1] с. — (Бібліотека «Діла», ч. 24).\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці, друкованій у дві фарби, з орнаментальною рамкою, кутовими рослинними віньєтками та серійною маркою. Потертості й забруднення обкладинки, надриви та втрати паперу по краях і кутах, залом при корінці. Папір пожовклий, блок нерівно обрізаний. Задня обкладинка без друку. Стан задовільний.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eНа першій сторінці тексту — олівцевий дарчий напис англійською мовою вздовж поля; попереднє прочитання: «Gift of Lena Pechak, Rochester, N.Y., March 9, 1981». При внутрішньому полі — сліди олівцевих позначок, імовірно шифру. Примірник із задокументованим провенансом.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Гануська йде до міста» — соціально-психологічна повість про сільську дівчину, яку нужда жене до міської служби. Дія відкривається в Трускавці на початку сезону, де героїня продає суниці біля пансіону «Зніч»; далі — служба по панських домах, приниження й спокуси, спогади про воєнне дитинство і поневіряння з матір'ю, і врешті повернення до села та до Михайла. Тема наймитської жіночої долі й морального вибору була наскрізною в галицькій прозі 1930-х років.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОлена Цегельська (з дому Кизима; 1887, с. Гора Сокальського повіту — 1971, Філадельфія) — письменниця, педагог і громадська діячка, одна з чільних постатей галицької літератури для дітей і молоді міжвоєнного часу. Учителювала на Золочівщині, друкувалася в «Дзвінку», «Світі Дитини», «Молодій Україні», «Новій Хаті», «Жінці». Перед війною очолювала Товариство письменників дитячої літератури у Львові. 1944 року з родиною виїхала на Захід, через табори переміщених осіб у Німеччині — до США; осіла у Філадельфії, дописувала до «Малих Друзів» і «Веселки».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнижка вийшла в серії при львівському щоденнику «Діло» (1880–1939), найстарішій українській газеті Галичини; «Бібліотека „Діла“» виходила від 1912 року для широкого читача. Довідкова література подає твір також у формі «Ганнуся йде до міста» з датою 1930 — питання про раніше видання чи помилку датування залишається відкритим.\u003c\/p\u003e","brand":"ARCHIVEVAM РІДКІСНІ КНИГИ","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64596293845363,"sku":"SKU-00700","price":3500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15531168498035.jpg?v=1793986910"},{"product_id":"apanovych-olena-zbroini-syly-ukrainy-xviii-st-kyiv-1969","title":"Апанович Олена. Збройні сили України першої половини XVIII ст. Київ, 1969 — автограф авторки","description":"\u003cp\u003eАпанович О. М. Збройні сили України першої половини XVIII ст. \/ ред. Б. М. Мозолевський, Е. А. Лейбзон; оформлення В. Д. Квітки.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКиїв: Наукова думка, 1969. — 222 с.: іл., 7 арк. іл. — 22 × 17 см. Наклад 3500 прим.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидавнича оправа з червоного полотна з чорним і золотим тисненням (булава, бунчук, спис, щит і шабля), ляссе. Збережено оригінальну кремову суперобкладинку з відтвореною печаткою Війська Запорозького Низового. Суперобкладинка потерта й дещо забруднена, надрив до 1 см угорі корінця, сліди від колишньої прозорої плівки, на клапані олівцеві записи попереднього власника. Блок міцний і повний, папір злегка пожовклий. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПримірник з автографом авторки.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМонографія про військо Гетьманщини й Запорожжя першої половини XVIII століття: устрій козацьких полків, наймане військо, Січ, озброєння, а також участь українських сил у походах того часу.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОлена Апанович (1919–2000) — історикиня, дослідниця козацтва й Запорозької Січі, багаторічна працівниця Інституту історії АН УРСР. Після ідеологічних чисток 1972 року її звільнили з інституту, а її праці на роки зникли з наукового обігу. Автограф авторки на книжці, виданій якраз перед цим, — рідкісна деталь.\u003c\/p\u003e","brand":"Наукова думка","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64599875977587,"sku":"SKU-00706","price":13500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15531598414195.jpg?v=1793985206"},{"product_id":"stasiv-ivan-v-kihtiakh-natsystskykh-tyraniv-niu-york-1987","title":"Стасів Іван. В кігтях нацистських тиранів: спогади в'язня 11961. Нью-Йорк, 1987 — з дарчим написом","description":"\u003cp\u003eСтасів Іван. В кігтях нацистських тиранів: спогади в'язня 11961 \/ літературно-мовний і технічний редактор Борис Берест.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e[Нью-Йорк]: накладом автора, 1987. — 181, [3] с.: іл., схеми. Надруковано у видавництві та комп'ютерній друкарні «Мета» в Нью-Йорку. Місто на титульному аркуші не вказане, подано за вихідними даними на звороті титулу.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці, друкованій у три фарби: нацистський орел і свастика, польський герб, червона зірка та табірний трикутник із літерою «U» і номером в'язня 11961; унизу праворуч — марка друкарні «Мета». Обкладинка потерта й забруднена, з пожовтінням країв, заломами та дрібними надривами при корінці; на задній обкладинці плями і залишок червоної паперової наліпки в нижньому правому куті. Блок міцний, комплектний, папір чистий. На аркуші з авторською присвятою — дарчий напис синім чорнилом із підписом. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання, випущене накладом автора, з дарчим написом; має історико-культурну цінність як свідчення українського в'язня Майданека і Бухенвальду.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСпогади ведуть від рідного села автора Бринці Церковні на Львівщині через польську пацифікацію початку 1930-х, смерть Біласа й Данилишина та вбивство Тадеуша Врубля до першої радянської окупації 1939–1941 років, ешелонів у Сибір і похідних груп ОУН. Далі — арешт, слідство у в’язниці на Лонцького, Майданек, а від 1943 року Бухенвальд: «апелі», каменоломня, зміни командо, таборова оркестра, Великдень за дротом, відрядження до Зулю, Вуперталя, Гінзероду й Ельріха, врешті втеча і переховування в лісі до приходу американського війська.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eІван Стасів пройшов нацистські табори як політичний в’язень із трикутником «U» і номером 11961; книжку він присвятив закатованим батькові й братові та друзям, що загинули в тюрмах, концтаборах і тундрах. Редактором видання був Борис Берест, письменник і мистецтвознавець української еміграції в США.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання доповнене англомовним резюме (с. 147–155), поясненням табірної лексики, схематичним планом концтабору Бухенвальд у рисунку автора, схематичною мапою розміщення концтаборів Третього Райху та блоком фотоілюстрацій і документів — світлини церков у Бринцях Церковних і Вибранівцях, знімки українських політв’язнів, зокрема відзначення першої річниці визволення в Корнберзі 1946 року. Книжка вийшла накладом автора поза видавничою мережею, наклад не зазначено; у продажу трапляється нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"Мета","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64599941251443,"sku":"SKU-00708","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15531613946227.jpg?v=1793986565"},{"product_id":"veryha-vasyl-dorohamy-druhoi-svitovoi-viiny-dyviziia-halychyna-toronto-1980","title":"Верига Василь. Дорогами Другої світової війни. Дивізія «Галичина». Торонто, 1980 — автограф автора","description":"\u003cp\u003eВерига Василь. Дорогами Другої світової війни: Леґенди про участь українців у Варшавському повстанні 1944 р. та про Українську Дивізію «Галичина» \/ обгортка роботи мистця Михайла Михалевича.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eТоронто: Вид-во «Новий Шлях», 1980. — 260 с.: іл. — (Канадське Наукове Товариство імені Шевченка. Видання; ч. 21). Паралельний англомовний титульний аркуш; копірайт 1979 by the Author, The New Pathway Publishers Ltd., 297 College Street, Toronto.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці роботи Михайла Михалевича, друкованій у два кольори — чорний і цегляно-червоний; у нижньому правому куті композиції монограма «М.». Обкладинка з природним пожовтінням країв і поодинокими забрудненнями, залом у нижньому правому куті передньої обкладинки, дрібні лисячі плями та зім'ятий верхній правий кут на задній обкладинці. Блок міцний і комплектний, папір із легким пожовтінням; вміщено окремий перелік друкарських помилок. На аркуші з присвятою — дарчий напис автора синім чорнилом: «Вельмишановному Професорові Михайлові Швагулякові з нагоди зустрічі на Міжнародному Конґресі Україністів у Львові. 28. серпня 1993», з підписом «Василь Верига». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве перше видання з дарчим написом автора. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижка складається з трьох частин. Перша розбирає документацію Варшавського повстання 1944 р. і свідчення очевидців, ставлячи питання, чи брали українські частини участь у його здушенні. Друга простежує образ Дивізії «Галичина» в радянській та польській літературі, зокрема сюжети бойової групи Баєрсдорфа, концентраційних таборів і Варшави. Третя присвячена самій дивізії: історії назви формації, її статусу, полону та повоєнній долі в діаспорі. Видання доповнене англомовним резюме, добіркою дванадцяти документів, бібліографією, іменним і географічним покажчиками; ілюстративний матеріал — фотографії та відтворення документів.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВасиль Верига (1922–2008) — історик, бібліотекознавець і громадський діяч, уродженець с. Колодрібка на Тернопільщині, вояк Дивізії «Галичина», по війні — в Канаді, працівник бібліотеки Торонтського університету, дійсний і почесний член НТШ Канади; у 1976–1980 роках очолював Головну управу Братства кол. вояків 1-ої УД УНА. Праця вийшла як ч. 21 видань Канадського Наукового Товариства ім. Шевченка і належить до полемічної історіографії дивізійного середовища; 1981 року з'явилося друге виправлене видання, 1998 — третє.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЦей примірник — перше видання з дарчим написом автора, зробленим у Львові 1993 року.\u003c\/p\u003e","brand":"Вид-во «Новий Шлях»","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64599950295411,"sku":"SKU-00711","price":6500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15531616600435.jpg?v=1793985756"},{"product_id":"kossovska-alla-tsina-dushi-klifton-1977","title":"Коссовська Алла. Ціна душі. Кліфтон, 1977 — автограф авторки","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Для вас, молодого американця, слово \"Москва\" має таємничий і непоборний чар».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eАлла Коссовська. Ціна душі \/ обкладинка Богдана Титли.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКліфтон, Нью-Джерсі: Карби, 1977. — 285, [3] с.: фронтиспіс. — Друк: Computoprint Corporation, 335 Clifton Ave, Clifton, N.J. Місце видання на титулі не зазначене, подано за вихідними відомостями на звороті. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій ілюстрованій обкладинці: суцільна композиція зі стилізованих бузкових і сіро-зелених хвиль та зубців, ім'я авторки й назва — чорним у білих прямокутниках. Обкладинка забруднена, з потертостями й заломами по краях, побитими кутами, поодинокими плямками; на нижній палітурці забруднення, лисячі плямки та світлий прямокутний слід від наліпки. Папір із природним пожовтінням по берегах, блок міцний, зсередини чистий, утрат немає. На аркуші перед титулом дарчий напис синім чорнилом у чотири рядки: «Шановноважаному Докторові М. Кушніренкові від Автора», з датою «8 липня 1991 р.» і місцем «Оселя \"Вознесення\", Філаделфія, ЗСА»; тут же фіолетовий датівник «DEC 10 2003». На фронтисписі — світлина авторки з підписом. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання з дарчим написом авторки. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eДвадцять один твір — від повісті «Двісті перший» до коротких оповідань «Доктор Кох», «Зловісні маки», «Краплина безбарвної рідини», «Наручники», «На покинутім хуторі». Відкриває книжку не проза, а лист: «Право на ненависть» — звернення до молодого американця, який захоплюється Москвою й не розуміє, чому українські емігранти зустріли п'ятдесятиліття жовтневого перевороту так, як зустріли. Далі йдуть сюжети про колгоспне село, чекістів та еміграційне життя в Америці; критика свого часу порівнювала Коссовську з Агатою Крісті за побудовою інтриги.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eАлла Коссовська, у дівоцтві Давиденко (1906–1996), народилася в Севастополі, закінчила робітничий факультет у Криму, від 1951 року жила у США, померла у Філадельфії. Писала прозу й поезію, була діячкою жіночих і літературних організацій еміграції; на її вірші писали музику українські композитори діаспори. У «Карбах» вийшли також «Двісті перший» і поетична збірка.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eДарчий напис датовано 8 липня 1991 року — днем 85-річчя авторки, який вона провела на оселі «Вознесення» під Філадельфією. Примірники з автографами Коссовської трапляються рідко; в Україні книжка не перевидавалася.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64602609811827,"sku":"SKU-00715","price":2200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15531979702643.jpg?v=1793988329"},{"product_id":"samchuk-ulas-ost-moroziv-khutir-regensburg-1948","title":"Самчук Улас. OST: роман у 3 томах. Т. 1: Морозів хутір. Реґенсбурґ, 1948 — з дарчим написом","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Мій рідний брате! Я тільки хочу тобі нагадати, що саме в цей час у череві Росії постала Україна».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУлас Самчук. OST: роман у 3 томах. Том перший: Морозів хутір, у 3-ох частинах \/ літературний редактор проф. Михайло Орест; мистецьке оформлення Я. Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eРеґенсбурґ: видання Михайла Борецького, 1948. — 529 с. Видано в співпраці з Видавничою комісією Мистецького українського руху. Друк: Mittelbayerische Zeitung, Regensburg. На звороті титулу дозвіл американської військової адміністрації: «Authorized by Publ. Control Information Control Division 1—IV 1947».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці сірувато-зеленого паперу: на передній — ім'я автора й назва чорним та овальна видавнича марка з плетеним орнаментом, на задній і на корінці — овальна марка з монограмою «МБ». Обкладинка суцільно вкрита заломами й тріщинами, забруднена, кути побиті. Корінець потертий і вицвілий, з надривами та частковими втратами паперу біля голівки й п'ятки; угорі корінця паперова наліпка з номером «253». У нижньому правому куті задньої обкладинки надрив із задертим фрагментом і втратою паперу. Папір рівномірно пожовклий, блок повний і міцний. На авантитулі дарчий напис чорнилом, датований «Мюнхен 24\/VII 1949». Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПерше видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e«Морозів хутір» відкриває трилогію «OST» — найбільший задум Уласа Самчука, писаний уже на чужині. Дія починається напередодні 1917 року на заможному хуторі Морозів і веде родину через революцію, коли сини одного дому опиняються по різні боки: молодший Андрій вірить, що «саме в цей час у череві Росії постала Україна», старший Іван бачить у цьому самогубство. Епіграфом до роману Самчук поставив євангельський уривок про легіон бісів, що ввійшли у стадо свиней (Лк 8:30–33).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУлас Самчук (1905–1987) — прозаїк і публіцист, автор «Волині», «Марії» та «Гори говорять», у 1941–1942 роках редактор рівненської газети «Волинь», у 1945–1948 роках голова Мистецького українського руху. Перший том «OST» вийшов того самого 1948 року, коли письменник виїхав до Канади; наступні — «Темнота» (Нью-Йорк, 1957) і «Втеча від себе» (Вінніпеґ, 1982) — з'явилися вже за океаном.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЦе видання табірної доби: надруковане коштом Михайла Борецького в Реґенсбурзі, одному з найбільших осередків українських переміщених осіб у Баварії, у співпраці з видавничою комісією МУРу й з дозволу американської військової адміністрації. Літературним редактором був поет і перекладач Михайло Орест (1901–1963), молодший брат Миколи Зерова; мистецьке оформлення виконав графік Яків Гніздовський (1915–1985). Ді-пі видання друкувалися невеликими накладами й розпорошилися разом із таборами.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64614456426867,"sku":"SKU-00737","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15536686072179.jpg?v=1793986563"},{"product_id":"tverdokhlib-antologia-poetow-ukrainskich-lviv-1913","title":"Твердохліб Сидір (пер.). Antologia współczesnych poetów ukraińskich. Львів — Золочів, 1913 — з дарчим написом","description":"\u003cp\u003eТвердохліб Сидір (пер.). Antologia współczesnych poetów ukraińskich \/ wstępem zaopatrzył Wł. Orkan. Drugie powiększone wydanie.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛьвів — Золочів: Накладом і друком книгарні Вільгельма Цукеркандля, [1913]. — 163 с.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій палітурці — синє полотно з тисненням золотом на передній палітурці. Легкі потертості кутів і корінця, дрібні плямки на палітурці. На титульному аркуші дарчий напис чорнилом, дата частково нерозбірлива. Блок міцний. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eРаннє видання перекладів української поезії польською мовою — історико-культурна цінність.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Antologia współczesnych poetów ukraińskich» — антологія перекладів сучасної української поезії польською мовою, упорядкована і перекладена Сидором Твердохлібом, із передмовою польського письменника Владислава Оркана (1875–1930). До збірки увійшли твори понад двадцяти українських поетів з Галичини та Наддніпрянської України — Івана Франка, Лесі Українки, Богдана Лепкого, Василя Пачовського, Петра Карманського, Олександра Олеся, Миколи Вороного, Агатангела Кримського та інших. Видання стало однією з перших спроб систематично представити польському читачеві українську поезію кінця ХІХ — початку ХХ століття.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eТвердохліб Сидір (1886–1922) — український поет і перекладач, учасник літературного угруповання «Молода Муза», автор збірки «В свічаді плеса» (Львів, 1908). Перекладав польською мовою твори Івана Франка, Осипа Маковея, Лесі Українки, у 1913 році видав окремою книжкою переклади вибраних поезій Тараса Шевченка.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПропонований примірник — друге, доповнене видання антології (перше вийшло 1911 року), надруковане у Львові—Золочеві коштом книгарні Вільгельма Цукеркандля. Видання має історико-культурну цінність як пам'ятка міжкультурного літературного обміну між українською і польською інтелектуальними спільнотами Галичини початку ХХ століття.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64615480361331,"sku":"SKU-00741","price":7500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15536899195251.jpg?v=1793985494"},{"product_id":"sikevych-lepki-konvolut-ukraina-1951-1930","title":"Лепкий Б. «Ukraina». Едмонтон — Варшава, 1951","description":"\u003cp\u003eŁepki Bohdan. Zarys literatury ukraińskiej: podręcznik informacyjny.— Варшава — Краків: Wydawnictwo «Słowianie» (Serja I, № 2), 1930.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЧервона тканинна оправа з тисненням золотом «UKRAINA». Потертості й плями на палітурках оправи, найпомітніші на задній стороні. Блок міцний. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eРідкісне видання з дарчим написом і власною історією побутування — колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003cbr\u003eНезвичайний конволют: власник об'єднав в одній оправі під назвою «UKRAINA» два різнорідні видання — мемуарний випуск генерала Армії УНР Володимира Сікевича та польськомовний підручник з історії української літератури Богдана Лепкого. На форзаці — дарчий напис 1937 року (Львів), що засвідчує історію побутування примірника.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e«Сторінки із записної книжки» — серія спогадів генерал-хорунжого Армії УНР Володимира Сікевича (1870–1952), учасника боїв за Київ 1918 року, командира 3-го кінного полку та Донецької групи, згодом дипломата УНР (військовий аташе у Відні, посол у Будапешті). З 1924 року в еміграції в Канаді. Сьомий том серії видано власним коштом автора в Едмонтоні 1951 року.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e«Zarys literatury ukraińskiej: podręcznik informacyjny» — перша ґрунтовна польськомовна спроба системного викладу історії української літератури, написана Богданом Лепким (1872–1941), українським письменником, літературознавцем і професором Ягеллонського університету в Кракові. Видана варшавським видавництвом «Słowianie» 1930 року в серії довідкових підручників зі слов'янознавства.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64615485210995,"sku":"SKU-00742","price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15536900079987.jpg?v=1793985217"},{"product_id":"stelmashchuk-halyna-mykola-opanashchuk-lviv-2007","title":"Стельмащук Галина. Микола Опанащук: творчий портрет митця. Львів, 2007 — автограф художника","description":"\u003cp\u003eГалина Стельмащук. Микола Опанащук: творчий портрет митця. Графіка. Малярство.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛьвів, 2007. — Приблизно 30 × 23 см. — Друкується за ухвалою Вченої ради Львівської національної академії мистецтв від 7 липня 2006 року, протокол 10.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі з репродукцією кольорової композиції художника. На вільному аркуші — дарчий напис синім чорнилом рукою Миколи Опанащука: «п. П. Кравченку на добру згадку про співпрацю!», підпис і дата 2007; поряд — друкована монограма художника. Оправа чиста, кути рівні, блок міцний. Стан: відмінний.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЗ автографом художника; має історико-культурну цінність.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМонографія-альбом про Миколу Олександровича Опанащука — заслуженого діяча мистецтв України, графіка, живописця, професора кафедри рисунка Львівської національної академії мистецтв. Видання підсумовує понад тридцять років його праці й показує обидві половини доробку: станкову графіку та рисунок і прикладну графіку — екслібриси, афіші, емблеми, товарні знаки, — а поряд малярство, зокрема великі кольорові композиції та акти.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eГалина Стельмащук — доктор мистецтвознавства, професор, дослідниця українського мистецтва й народного вбрання, авторка низки монографій про львівських митців. Рецензентами видання виступили Володимир Овсійчук, Оксана Ігрій, Роман Яців і Роксолана Шафран.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНаклад був невеликий, а примірники з власноручним написом художника трапляються поодинокими.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64624882286963,"sku":"SKU-00773","price":1500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15538515837299.jpg?v=1793988342"},{"product_id":"almanakh-94-lvivska-akademiia-mystetstv-lviv-1994","title":"Альманах '94: Львівська академія мистецтв. Львів, 1994 — з дарчим написом","description":"\u003cp\u003ealmanac '94 = Альманах '94: мистецтво, історія-теорія, спеціальна дизайнерська \/ Львівська академія мистецтв; редакційна колегія: Ігор Голод, Орест Голубець, Зеновія Тканко.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛьвів: Львівська академія мистецтв, 1994. — Приблизно 29 × 21 см. — Текст паралельно українською та англійською.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці кольору слонової кістки з тисненою назвою і наклеєною кольоровою репродукцією. На звороті титулу — дарчий напис чорним чорнилом: «Пану Петру К…» з підписом «Орест» і розчерком; ім'я збігається з членом редакційної колегії Орестом Голубцем. Незначні потертості країв обкладинки, блок чистий і міцний. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЗ дарчим написом; має історико-культурну цінність.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПерший альманах відродженої Львівської академії мистецтв — видання, яким школа заявила про себе після перейменування з Інституту прикладного та декоративного мистецтва. Матеріали поділено на розділи: сучасне мистецтво, історія та теорія, прикладна графіка, кераміка, текстиль, дизайн, а також хроніка академічного життя.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСеред ілюстрацій — вітражі, монументальні композиції, кераміка, гобелени й ювелірні вироби викладачів і випускників; наприкінці подано ілюстрований покажчик учасників із портретними світлинами.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНаклад був невеликий і призначався передусім для академії та її партнерів; примірники з дарчими написами членів редколегії трапляються поодинокими.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64625009721715,"sku":"SKU-00779","price":1200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15538528715123.jpg?v=1793989371"},{"product_id":"za-voliu-ukrainy-zbirnyk-uss-niu-york-1967","title":"За волю України: історичний збірник УСС, 1914–1964. Нью-Йорк, 1967 — з дарчим написом","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Так сину мій!! Так колись згадай, що мав Батька, що по світі блукав за Правду, за Волю, щастя й долі не зазнав!!»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЗа волю України = For a Free Ukraine: історичний збірник УСС. В 50-ліття збройного виступу Українських Січових Стрільців проти Москви, 1914–1964 \/ головний редактор Степан Ріпецький; члени редакційної колегії: Лев Лепкий, Лука Луців; обкладинка Святослава Яцушка.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eНью-Йорк: видання Головної Управи Братства Українських Січових Стрільців, 1967. — 608 с. + окремі аркуші ілюстрацій з римською пагінацією. — Наклад 1500 примірників. Друковано в друкарні «Свобода», Джерзі-Ситі, Н. Дж. Загальне технічне керівництво — Анатоль Домарацький; склад і верстка — Ярослав Сидоряк і Роман Ференцевич; переплет — Ярослав Щербанюк.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eТверда видавнича оправа бордового коленкору із золотим тисненням: на передній палітурці стилізована композиція з булавою й вітрилом, на корінці назва й орнаментальні заставки з тризубами. Блок міцний, сторінки чисті, без плям і підкреслень; на звороті оправи дрібні світлі потертості.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eНа першому аркуші — дарчий напис синім чорнилом, датований «Нев-Йорк, дня 7\/7 1967»: батько дарує книжку синові й підписується «твій Батько Василь Горний». Напис зроблено того ж року, коли збірник вийшов друком.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЗбірник видала Головна Управа Братства Українських Січових Стрільців у Нью-Йорку до 50-ліття збройного виступу УСС. Як пояснено у вступному слові, це свідомо не суцільна історія, а документальний збірник: статті й документи, писані в 1912, 1913, 1914 і наступних роках самими творцями стрілецької визвольної ідеї, спогади учасників, матеріали та світлини. Він доповнює давніші праці львівської «Червоної Калини» — «Альбом УСС» (1935), «Історію Леґіону УСС» Осипа Думіна (1936), «Золоті Ворота» (1937) — і повоєнну працю Степана Ріпецького «Українське Січове Стрілецтво» (Нью-Йорк, 1956).\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМатеріал розкладено по розділах: «Визвольна ідея УСС», «Підготова до походу», «Стрілецький шлях», окремі частини про Дмитра Вітовського, Маківку й Лисоню, стрілецьку пісню, документи й матеріали 1917–1918 років, примітки та показник імен. Серед авторів — Степан Ріпецький, Богдан Лепкий, Володимир Старосольський, Теофіль Мелень, Володимир Дорошенко, Василь Кучабський, Кирило Трильовський, Роман Купчинський, Осип Назарук, Олександер Доценко.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОкрему вагу має вміщена наприкінці «Бібліографія до історії Українських Січових Стрільців» Степана Ріпецького (с. 499–607) — найповніший на свій час покажчик стрілецької преси, книжок і публікацій, із розділами про стрілецькі могили, виставки, філателію, ноти, ювілейні святкування, белетристику й навіть большевицькі писання про УСС. Ілюстративна частина подає світлини старшин і підстаршин на позиціях, Івана Франка серед стрільців у «Стрілецькім Захисті» у Львові 1916 року, Великдень на фронті в Куропатниках 1917-го, автограф вірша Кирила Студинського, виказку четаря Івана Боберського та післявоєнний мазепинський хрест УСС.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64662652486003,"sku":"SKU-00817","price":22500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15549862674803.jpg?v=1793984728"},{"product_id":"parfanovych-sofiia-popid-kycheramy-ta-nad-potokom-niu-york-1974","title":"Парфанович Софія. Попід Кичерами та над потоком: повість. Нью-Йорк, 1974","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Поїду я собі на село і замешкаю в горах. Там моя хатка чекає мене вже кільканадцять років…»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСофія Парфанович. Попід Кичерами та над потоком: (з родинної хроніки): повість = A Man and a Mountain: (from a family chronicle): a novel \/ редактор проф. д-р Василь Лев.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНю Йорк: Наукове Товариство ім. Шевченка, 1974. — 239 с.: фотоіл. — (Українська Літературна Бібліотека; т. 14). — Видавець Petro Yamniak, Clifton, N.J. — Науковий секретар проф. д-р Микола Чировський. — Число Конґресової бібліотеки 74-22651.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі з зеленого полотна: на передній палітурці золотим тисненням ім'я авторки, назва, підзаголовок «Повість (Хроніка з родинного життя)» і рік; задня палітурка без оформлення. Полотно на верхньому й нижньому кінцях корінця протерте до білої нитки, на передній палітурці праворуч від назви дрібна темна цятка, на задній — поодинокі світлі потертості. Блок міцний і чистий, папір із легким природним пожовтінням по берегах. На першому вільному аркуші штамп «Подарувала Мирослава С…» і поверх нього розмашистий дарчий напис синім чорнилом. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПовість-хроніка про батька авторки, якого в книжці названо Старим Паном: після понад сорока років міської служби у Львові він перебирається до власної хати на Кичері над бойківським селом Розлуч за Старим Самбором, заводить господарство, сходиться з сусідами-ґаздами й стає для села поштовхом до культурного розвитку. Поряд із ним — його звірі: собачка Мімі з потомством, киця Боя, свинка Хрунько. Друга лінія — родинна драма над потоком, історія бойківського парубка, якого зламав вплив цивілізації. Текст пересипаний бойківською говіркою й народними піснями, а завершують книжку документальні фотографії, серед них церква в Розлучі та внук Старого Пана Ігор Парфанович на коні.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСофія Парфанович (1898–1968) — лікарка й письменниця, дійсна членкиня НТШ. Народилася у Львові, 1917 року стала першою українкою-студенткою медичного факультету Львівського університету. Після війни опинилася на еміграції, згодом у США, померла в Детройті. Бойківщина, куди родина Парфановичів щоліта їздила до батькової хати, і життя тварин були її улюбленими темами.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижка вийшла вже по смерті авторки, як т. 14 серії «Українська Літературна Бібліотека» Наукового Товариства ім. Шевченка в Америці, з передмовою редактора Василя Лева; паралельну англійську назву «A Man and a Mountain» вміщено на окремому титулі. Підзаголовок на оправі й на титулі різниться: «Хроніка з родинного життя» і «З родинної хроніки».\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":67106850767219,"sku":"SKU-00925","price":600.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15597209878899.jpg?v=1793989392"}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/collections\/kolazh-bez-fonu-knyhy-z-avtohrafamy.png?v=1794052173","url":"https:\/\/archivevam.com\/collections\/knyhy-z-avtohrafamy.oembed?page=3","provider":"ARCHIVEVAM РІДКІСНІ КНИГИ","version":"1.0","type":"link"}