{"title":"Книжкова графіка","description":"\u003cp\u003eОбкладинки й ілюстрації Святослава Гординського, Павла Ковжуна, Георгія Нарбута, Миколи Бутовича, Мирона Левицького та інших майстрів.\u003c\/p\u003e","products":[{"product_id":"cheremshyna-marko-tvory-lviv-1937-2","title":"Черемшина Марко. Твори: у 3 томах. Львів, 1937","description":"\u003cp\u003eЧеремшина Марко. Твори: у 3 томах \/ ред. Є.-Ю. Пеленського.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЛьвів: Наукове товариство ім. Шевченка, 1937. — (Ізмарагд). — Т. 1. — 206 с., [2] арк. іл.; Т. 2. — 246 с., [2] арк. іл.; Т. 3. — 231 с., [3] арк. іл. — 19,5×12,5 см. — 3000 прим.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ м'якій видавничій художній обкладинці роботи художника М. Бутовича. Незначні пошкодження корінців і обкладинки в 3-му томі. Стан добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання має музейну, наукову, історико-культурну цінність, є бібліографічною рідкістю та становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПерше повне видання творів Марка Черемшини у трьох томах. Перший том вміщує ранню збірку новел «Карби», що з'явилася у 1901 р., новели «Керманич», «Нечаяна смерть» та інші — усі твори Черемшини 1895–1901 рр. Другий том охоплює творчість 1914–1927 рр., поділену між збірками «Село вигибає» (руїни села часів війни) та «Верховина» (повоєнний побут гуцульського села), і завершується збіркою поетичних творів, присвячених Василеві Стефанику. У третьому томі — щоденник автора з часів війни, вибрані листи, автобіографія письменника, статті про Т. Шевченка та інше.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМарко Черемшина (1874–1927), справжнє ім'я Іван Юрійович Семанюк, — український письменник і громадський діяч, адвокат, доктор права. Літературна спадщина Черемшини складає близько 60 творів, не враховуючи публіцистичні виступи в періодиці та поетичні проби.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":52874100703603,"sku":null,"price":18000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0046-5303506414534770096.jpg?v=1791060614"},{"product_id":"slava-ne-poliazhe-kn-3-kanada-1961","title":"Слава не поляже: Козаччина. Кн. 3. [Канада], 1961","description":"\u003cp\u003eСлава не поляже: Козаччина. — (Дитяча енциклопедія українознавства, книжка III) \/ за «Історією України» І. Петренка, зі змінами й доповненнями; обкладинка Мирона Левицького.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eТоронто; Нью-Йорк: Об'єднання працівників дитячої літератури, 1961. — Іл., карта. Обсяг звірити з примірником.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eОбкладинка збережена добре, помітних дефектів немає. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eРідкісне діаспорне видання, особливо повною серією.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eТретя книжка серії присвячена добі Козаччини: виклад ведено живою, доступною дитині мовою, з опорою на популярну «Історію України» Івана Петренка. У книжці — легенди про Запорозьку Січ, гетьманів, битви й походи, вплетені в цитати з Шевченка й історичні гравюри. Серію створили для дітей української діаспори, які народжувалися вже поза межами України, — повноцінна заміна шкільного курсу історії, якого в еміграції не було.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eОбкладинку виконав Мирон Левицький (1913–1993) — графік і живописець діаспори, відомий оформлювач дитячих і навчальних видань української еміграції.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидавець — Об'єднання працівників дитячої літератури, що діяло серед української еміграції в Канаді й США і випускало серію дитячих енциклопедичних книжок з українознавства. Повні серії, тим паче в акуратному стані, на ринку трапляються рідко.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":52879868887411,"sku":null,"price":850.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0043-5303506414534770096.jpg?v=1791060614"},{"product_id":"kobets-oleksa-zapysky-polonenoho-miunkhen-1969","title":"Кобець Олекса. Записки полоненого. Мюнхен, 1959 — з дарчим написом","description":"\u003cp\u003eОлекса Кобець. Записки полоненого (Пригоди і вражіння учасника Першої світової війни) \/ обкладинка Мирона Левицького; передмова д-ра Михайла Лози.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМюнхен: видавництво «Дніпрова Хвиля», 1959. — Видання четверте. — 414 с.: портр. — 20 × 14 × 2,5 см. — Друк: «BIBLOS» G. m. b. H., Мюнхен, Heß-Straße 50. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ оригінальній видавничій обкладинці. Незначні потертості обкладинки. Папір із віковим потемнінням, блок цілісний. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-мемуарну цінність і є цікавим зразком літератури української еміграції. Бібліографічна рідкість.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eАвтор відтворює власний фронтовий досвід Першої світової: полон, поневіряння таборами, життя українських військовополонених у неволі й їхнє пробудження національної свідомості під час полону. Текст поєднує особисте свідчення з етнографічним спостереженням за побутом і настроями полонених різних національностей.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОлекса Кобець — псевдонім письменника Олекси Варави (1882–1967) — журналіста, перекладача й прозаїка, учасника Першої світової війни й повного Георгіївського кавалера. Співзасновник газети «Каневская неделя» (1913), дебютував збіркою «Ряст». Після Другої світової війни перебував у таборах переміщених осіб у Німеччині, 1950 року емігрував до США.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУперше «Записки полоненого» вийшли 1931 року в Харкові–Києві. Мюнхенське перевидання 1959 року — вже четверте, здійснене в еміграції з передмовою д-ра Михайла Лози; у книжці вміщено фото автора з 1917 року, а обкладинку виконав маляр і графік Мирон Левицький (1913–1993). Дарчий напис на цьому примірнику вказує на його особисте побутування в читацькому середовищі діаспори.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62050919842163,"sku":null,"price":4100.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0039-5303506414534770096.jpg?v=1791060579"},{"product_id":"tsymbal-viktor-karykatury-cymbal-caricatures-1981","title":"Цимбал Віктор. Карикатури = Cymbal. Caricatures. Саут-Бавнд-Брук, [1981]","description":"\u003cp\u003eЦимбал. Карикатури = Cymbal. Caricatures \/ за редакцією Богдана Певного; вступна стаття Івана Кейвана; мистецьке оформлення Богдана Певного; мовний редактор Іван Коровіцкий; англійський переклад Дори Винницької.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e[Саут-Бавнд-Брук, Нью-Джерсі]: В-во Св. Софії = St. Sophia Publishers, [1981]. — іл., портр. — Паралельний текст українською та англійською мовами. — Видано коштами Тетяни з Михайлівських Цимбал. — Library of Congress Card Number 81-53047. — Printed in U.S.A.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі квадратного формату з зеленого полотна; на передній палітурці золотим тисненням — малюнок Цимбала (співак із музичним інструментом на лавці, з монограмою «Ц.») і назва українською та англійською. Форзаци кремово-жовті. На позолоті напису дрібні осипання й потемніння, найпомітніші в словах «КАРИКАТУРИ» і «CARICATURES»; легкі потертості по краях і кутах палітурки, поодинокі цятки на полотні. Блок міцний, сторінки чисті, без написів і печаток. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eАльбом зібрав політичні карикатури Віктора Цимбала — графіка, який у Буенос-Айресі заробляв рекламними плакатами для аргентинських, американських і європейських фірм і отримав за них шість нагород, а для української еміграційної преси малював сатиру на радянську владу; його карикатури друкували, зокрема, «Українська трибуна» і «Мітла». Тон задає вже сторінка зі вступною статтею: радянський генерал у кашкеті вгризається в горіх із написом «Греція».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВіктор Цимбал (1901–1968; Енциклопедія українознавства подає рік народження 1902) — уродженець села Ступичне на Звенигородщині, вояк Армії УНР; у вступній статті Кейван пише про його участь у Студентському курені, пов'язаному з боєм під Крутами. 1920 року інтернований у Польщі, 1923-го перебрався до Чехословаччини й учився в Празі у Вищій художньо-промисловій школі та Українській студії пластичного мистецтва, ілюстрував дитячі книжки львівського видавництва «Світ дитини». 1928 року виїхав до Аргентини, 1960-го — до США, працював у Детройті, помер у Нью-Йорку.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eАльбом вийшов через тринадцять років після смерті художника коштом його вдови, Тетяни з Михайлівських Цимбал, — друга посмертна книжка про Цимбала після монографії «Віктор Цимбал: маляр і графік» за редакцією Святослава Гординського (Нью-Йорк, 1972). Упорядкував і оформив альбом графік Богдан Певний, вступ написав мистець і мистецтвознавець Іван Кейван. На початку вміщено фотопортрет художника з факсиміле підпису.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62050996027763,"sku":null,"price":22500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/IMG_4439_9162b70c-7997-4b67-a3a3-b2b1d1fe62fe.jpg?v=1793304335"},{"product_id":"shyfrin-avraam-chetvertyi-vymir-miunkhen-1973","title":"Шифрін Авраам. Четвертий вимір. Мюнхен, 1973","description":"\u003cp\u003eАвраам Шифрін. Четвертий вимір \/ переклад з російської В. Кобрина; обкладинка М. Левицького.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМюнхен: «Сучасність», 1973. — 430 с.: іл., карти. — 21 × 15 см.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій м'якій глянцевій обкладинці роботи Мирона Левицького: червоний рваний силует на чорному тлі, перетятий колючим дротом, унизу монограма художника; корінець червоний. Обкладинка потерта по краях і кутах, задня сторонка тонована, з плямками й дрібними надривами по верхньому краю. Блок міцний, папір із природним пожовтінням, текст чистий, без написів і печаток. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПерша публікація твору — український переклад вийшов раніше за російський оригінал. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУкраїнський «Четвертий вимір» вийшов раніше, ніж сама книжка з'явилася мовою оригіналу: оголошуючи новинку наприкінці 1973 року, «Сучасність» прямо зазначала, що це перша публікація, а російське видання вийде в іншому видавництві. Це документальні спогади про десять років у спецтюрмах і концтаборах СРСР — від арешту біля Устинського мосту й камер на Луб'янці до Озерного табору під Тайшетом і мордовських таборів довкола Потьми: побут в'язнів, рабська праця, масові страйки, спроби втечі, дружба з українськими політв'язнями. У книзі — фотографії в'язнів і мапа мордовських концтаборів.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eАвраам Шифрін (1923–1998) народився в Мінську; його батька заарештували 1937 року. Фронтовик, згодом юрист, він був засуджений за звинуваченням у шпигунстві на користь США та Ізраїлю — до розстрілу, заміненого двадцятьма п'ятьма роками таборів. Звільнений 1963 року, 1970-го виїхав до Ізраїлю, де став одним із провідних знавців радянської пенітенціарної системи. У Канаді й США виступав на захист усіх політв'язнів СРСР, не лише єврейських, зокрема з дводенними свідченнями перед сенатською комісією у Вашингтоні.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПереклад з російської виконав В. Кобрин, обкладинку створив Мирон Левицький (1913–1993) — один із провідних графіків української діаспори. У післямові автор із гіркотою пише, що на Заході не знайшлося видавців, готових видати цей «крик жаху» світовими мовами, і називає серед нових в'язнів Чорновола, Дзюбу і Світличного.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62058103439731,"sku":null,"price":3600.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/IMG_4277.jpg?v=1793269226"},{"product_id":"radzykevych-volodymyr-pryhody-yurchyka-1948","title":"Радзикевич Володимир. Пригоди Юрчика Кучерявого. Авґсбурґ, 1948","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Славку, Данку, Ромку, Ящо! Вірко, Любко, Стефцю, Дарцю! І всі інші чемні діти, тихо треба вам сидіти…»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eРадзикевич Володимир. Пригоди Юрчика Кучерявого \/ образки Осипа Куриласа; обгортка Святослава Гординського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eАвӑсбурӑ: Накладом гуртівні паперу, 1948. — 48 с.: іл. — 15 × 21 см, альбомна орієнтація. — Друкарня А. Білоуса, Авӑсбурӑ. — Ціна за виданням 5 нм.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній ілюстрованій обкладинці: на синьому тлі хлопчик верхи, у шестикутній рамці з квітковим орнаментом. На передній обкладинці напис чорнилом «Укр. Суб. Школа» і наклеєна паперова етикетка з номером 276; на задній — видавнича марка з ріжком. Потертості кутів і країв обкладинки, рівномірне пожовтіння дешевого таборового паперу; блок міцний, аркуші повні, текст чистий. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання автора. Книга має історико-культурну цінність як пам'ятка українського книговидання в таборах для переміщених осіб.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВіршована повість на п'ять пронумерованих розділів — «Перші Юрчикові пригоди», «Юрчик на конику» й інші: сільське дитинство, груші в чужому саду, будування хатки з ліщини, кінь. Місцями текст переходить у діалог із репліками, підписаними іменами, — його вочевидь писали для читання вголос. Майже на кожній сторінці образок у рамці.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУперше «Пригоди Юрчика Кучерявого» вийшли у Львові 1937 року, у двох частинах і з тими самими образками Осипа Куриласа (1870—1951); авӑсбурзьке видання 1948-го — таборовий передрук. Сам Курилас, маляр львівської школи, відомий стрілецькими портретами й книжковою графікою для дітей, лишався тоді у Львові, тож малюнки взято з довоєнного видання.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВолодимир Радзикевич (1870—1949) — літературознавець і педагог, автор шкільних підручників з української літератури; останні роки прожив на еміграції. Обгортку до таборового видання виконав Святослав Гординський (1906—1993). Надруковано в українській друкарні А. Білоуса в Авӑсбурзі з дозволу американської військової адміністрації — без такого дозволу в американській зоні не виходила жодна книжка. Дитячі таборові видання друкувалися малими накладами й зачитувалися до решти, тому вціліли погано; цей примірник пройшов через бібліотеку української суботньої школи й усе одно лишився повним.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62074120175987,"sku":null,"price":7500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":false}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0023-5303506414534770096.jpg?v=1791060538"},{"product_id":"stakhovskyi-lev-z-venesuelskoho-shchodennyka-1953","title":"Стаховський Лев. З венесуельського щоденника. Буенос-Айрес, 1953","description":"\u003cp\u003eСтаховський Лев. З венесуельського щоденника \/ обкладинка Бориса Крюкова.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eБуенос-Айрес: Видавництво Миколи Денисюка, 1953. Обсяг і розмір звірити з примірником. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці роботи Бориса Крюкова. Чисті сторінки, легкі сліди користування на обкладинці. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність як свідчення української еміграції в Південній Америці.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЩоденникові нотатки про Венесуелу початку 1950-х: краєвиди, побут, звичаї місцевих людей, спостереження за політичною ситуацією — і за собою в ній. Це той рідкісний жанр еміграційної літератури, де автор пише не про втрачений дім, а про місце, куди його закинуло, і намагається його зрозуміти.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПісля Другої світової війни Венесуела приймала переміщених осіб із Європи, і туди виїхало кілька тисяч українців із таборів Німеччини й Австрії. Книжку видав у Буенос-Айресі Микола Денисюк — найбільший український видавець Південної Америки, чиї книжки й журнал «Овид» розходилися по всьому континенту. Обкладинку виконав Борис Крюков (1895–1967) — графік і книжковий ілюстратор, який після війни осів в Аргентині й оформив десятки українських видань.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62107659403635,"sku":null,"price":850.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0019-5303506414534770096.jpg?v=1791060498"},{"product_id":"ukrainski-perekazy-krakiv-lviv-1944","title":"Возняк Михайло (упоряд.). Українські перекази. Краків; Львів, 1944","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«От чому в Андріївській церкві нема дзвонів: при першому ударенні вода залила б не тільки Київ, а й усю Полтавщину, Київщину і Чернігівщину.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУкраїнські перекази \/ зібрав М. Возняк; мистецьке оформлення Миколи Бутовича.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКраків; Львів: Українське видавництво, 1944. — 111 с.: іл. — 20 × 14 см. — Друкарня Укр. Акад. Наук, Львів, Постгассе 11.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій картонованій оправі з друкованим оформленням Миколи Бутовича: на передній палітурці вершник зі списом над картушем із назвою, з монограмою «МБ», на задній — видавнича марка «УВ» із написом «Краків. Львів». Корінець підклеєно смужкою рифленого паперу, біля голівки й хвоста корінця — прозора клейка стрічка; смужки клейкої стрічки також у корінцевому полі аркушів зі змістом (с. 110–111). Розводи від вологи на передній палітурці, плями й потертості на обох палітурках, кути витерті. Папір воєнного часу з включеннями, природне пожовтіння, поодинокі плямки; блок тримається, утрат тексту немає. На титульному аркуші рядок під назвою заклеєно смужкою паперу, така сама підклейка поруч із назвою відділу на с. 5; на звороті титулу затертий чорнильний напис. Стан: реставрований.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; оформлення Миколи Бутовича становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОдин із перших систематичних збірників української неказкової прози: Михайло Возняк звів у ньому легенди й перекази від літописних оповідей до козацької доби. Перший відділ, «З пам'яток письменства», подає тексти зі старих джерел — святий Андрій на київських горах, заснування Києва, помста Ольги, Білгородський кисіль, Полуботок. Другий, «З уст народу», збирає народні перекази про море під Києвом, Дніпро й Десну, Золоті ворота, Хмельницького, Палія, Довбуша й Кармелюка. Завершують книжку пояснення й «Слівце про „Низку переказів“».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМихайло Возняк (1881–1954) — літературознавець і фольклорист, дійсний член НТШ, академік АН УРСР, професор Львівського університету. Оформлення належить Миколі Бутовичу (1895–1961) — графікові-дереворитникові, учасникові визвольних змагань, майстрові української демонологічної тематики, який у роки війни викладав у Львові. Його рука — в обкладинці, заставках, гравірованих ініціалах і повносторінкових гравюрах, підписаних монограмою «МБ»; після війни він емігрував до США.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЗбірник вийшов у краківському Українському видавництві в останній рік німецької окупації Львова. Після повернення радянської влади примірники опинилися в спецфондах і майже пів століття лишалися недоступними; 1993 року київське видавництво «Абрис» перевидало книжку репринтом. Оригінальне видання 1944 року трапляється значно рідше.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62109562569075,"sku":null,"price":7500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0013-5303506414534770096.jpg?v=1791060497"},{"product_id":"koshelivets-ivan-mykola-skrypnyk-miunkhen-1972","title":"Кошелівець Іван. Микола Скрипник. Мюнхен, 1972","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Мою голову покажеш народові: вона варта цього». Дантон, кладучи голову під ніж гільйотини.\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eІван Кошелівець. Микола Скрипник \/ обкладинка Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМюнхен: видавництво «Сучасність», 1972. — 343, [4] с.: іл. — 17 × 12 см. Друк: Logos GmbH, Мюнхен.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці зі щільного білого паперу — рукописний шрифт Якова Гніздовського синім і червоним. Горішній край обкладинки підклеєно скотчем, у нижньому лівому куті бурі плями; на першому чистому аркуші й титулі — розлив вологи у верхній частині сторінки. На звороті першого аркуша наклеєно екслібрис «Вол. Гординського» зі стилізованим міським краєвидом і гербовим картушем. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання автора. Книга має наукову та історико-культурну цінність.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eОдна з перших ґрунтовних політичних біографій Миколи Скрипника, написана без «ортодоксально-ленінського» ореолу, крізь який про нього майже не згадували в СРСР. Передне слово відкриває епіграф із Сімони Вейль про небезпеку заперечення минулого й прямо апелює до тогочасної полеміки навколо книжки Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?». Виклад веде від грудня 1917 року, коли Скрипник за особистим дорученням Леніна вирушив до Харкова, крізь роки в ЧК і Наркомюсті, розбудову політики українізації та власну теорію національного питання — до розриву зі Сталіним і самогубства 1933 року після звинувачення у «націонал-ухилі»: цей злам автор називає «гріхопадінням націонал-утопіста». У додатках — автобіографія самого Скрипника, постанова колегії Наркомосу, розлога бібліографія та покажчик імен; на вклейці — портрет Скрипника роботи Анатоля Петрицького (1930–31).\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eІван Кошелівець (1907, с. Велика Кошелівка на Чернігівщині — 1999, Мюнхен) — літературознавець і критик, дійсний член НТШ та УВАН, почесний доктор Українського вільного університету в Мюнхені. Закінчив Ніжинський інститут народної освіти (1930), з 1947 року — серед повоєнних біженців у Мюнхені; головний редактор «Української літературної газети» (1955–1960) і журналу «Сучасність» (1961–1966, 1976–1977, 1983–1984).\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнижку випустила мюнхенська «Сучасність» — головне видавництво української еміграції; за оголошенням самого видавництва вона мала 344 сторінки друку. Обкладинку оформив Яків Гніздовський (1915–1985); сам Микола Скрипник (1872–1933) з 1927 року очолював Наркомос УСРР, а 1933-го, вже заступником голови Раднаркому, наклав на себе руки після звинувачення в «націонал-ухилі». 1974 року Кошелівець підготував до цієї студії пару — збірку «Скрипник Микола. Статті й промови з національного питання» з ключовими текстами самого Скрипника. Наклеєний екслібрис засвідчує, що цей примірник пройшов через приватну книгозбірню.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62109645111667,"sku":null,"price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0012-5303506414534770096.jpg?v=1791060497"},{"product_id":"chaplenko-vasyl-zoik-ta-inshi-opovidannia-buenos-1957","title":"Чапленко Василь. Зойк та інші оповідання. Буенос-Айрес, 1957","description":"\u003cp\u003eЧапленко Василь. Зойк та інші оповідання \/ обкладинка Святослава Гординського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eБуенос-Айрес: «Перемога», 1957. — 168 с. — 19,2 × 13,8 см. — Наклад 1000 прим.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці. Потертості країв і корінця, природне пожовтіння паперу; блок міцний, текст повний, без написів і печаток. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВісімнадцять оповідань, зібраних у три розділи — «Болюче», «Трохи сміху», «Сентиментальне»: «Хлоп'ячі дні», «Зойк», «Стара вчителька», «Бибикові штани», «Мавка», «Горде кохання» та інші. Такий поділ сам собою є авторською заявою: Чапленко не тримається одного регістру й дозволяє собі в одній книжці і драму, і насмішку, і відверту сентиментальність.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВасиль Чапленко (1900—1990) — прозаїк, мовознавець і літературознавець, родом із Катеринославщини; від 1943 року на еміграції в Німеччині, згодом у США, автор праць з історії української літературної мови.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОбкладинку виконав Святослав Гординський (1906—1993) — поет, перекладач і графік, чиї оформлення тримали еміграційну книжку на європейському рівні. Видавництво «Перемога» в Буенос-Айресі обслуговувало українську громаду Аргентини, яка після війни поповнилася кількома тисячами переміщених осіб. Наклад у тисячу примірників, поділений між кількома континентами, майже не лишив книжки в обігу.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62142925701491,"sku":null,"price":850.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0051-7845788404743885165.jpg?v=1791060632"},{"product_id":"ukrainka-lesia-povne-vydannia-tvoriv-t-4-6-lviv-1939","title":"Українка Леся. Повне видання творів. Т. 4–6. Львів, 1939","description":"\u003cp\u003eУкраїнка Леся. Повне видання творів. Т. 4—6 \/ за загальною редакцією Богдана Романенчука; обкладинка Святослава Гординського; дереворити Олени Сахновської; ілюстрації О. Гвоздівського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛьвів: Українська Книгоспілка (вул. Оборони Львова, 3), 1939. — 3 т. в одній оправі, кожен близько 250—255 с.: іл. — приблизно 20 × 14 см. — Друкарня Наукового товариства ім. Шевченка. — Тексти подано за виданням «Книгоспілки» 1927—1930 років.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі, оформленій у народному стилі: на передній кришці орнаментальна рамка з девізом «Contra spem spero» й маркою видавництва, на корінці тиснений орнамент і назва. Три томи оправлено в один блок; на титулі — портрет поетеси в медальйоні, двоколірний друк. Вікове потемніння паперу, потертості кришок і кутів; блок міцний, аркуші повні. На форзаці штамп «Бібліотека Мирослава Мороза, ч. 841» і олівцеві записи попереднього власника з датою 20.12.68. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eРідкісне львівське довоєнне видання з іменним провенансом; має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e1939 року «Українська Книгоспілка» у Львові розпочала перше повне зібрання творів Лесі Українки — десять томів, задуманих як остаточний корпус. Вийшли лише томи четвертий, п'ятий і шостий: того ж року до Львова прийшла радянська влада, видавництво припинило діяльність, а редактор Богдан Романенчук згодом емігрував. Проєкт обірвався на третині.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ цьому конволюті зібрано саме ці три томи — драматичні поеми й драми: «Бояриня», «У пущі», «Камінний господар», «Оргія», «Прощання», «Три хвилини», «В дому роботи», «Айша та Мохаммед», «Блакитна троянда», «На полі крови». Кожен том супроводжують допоміжні статті Богдана Якубського, Богдана Романенчука, Івана Ямпольського, Петра Руліна та примітки з поясненнями — апарат, який і мав зробити видання науковим.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛеся Українка, справжнє ім'я Лариса Петрівна Косач-Квітка (1871—1913), — поетеса й драматург, авторка філософських драм світового рівня. Оформлення томів належить Святославові Гординському, дереворити — Олені Сахновській (репродукції з київського видання «Лісової пісні» 1930 року), друк виконала друкарня Наукового товариства ім. Шевченка.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eШтамп на форзаці вказує на книгозбірню Мирослава Мороза (1923—2006) — львівського бібліографа, укладача покажчика «Леся Українка. 1884—1970» (1972) і співавтора «Літопису життя і творчості Лесі Українки» (1992). Тобто це примірник із бібліотеки людини, яка все життя описувала Лесю Українку бібліографічно.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62225197039987,"sku":null,"price":27500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0048-7102692595005463483.jpg?v=1789490375"},{"product_id":"brody-miunkhen-1951","title":"Броди: збірник статтей і нарисів. Мюнхен, 1951","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Нехай листки цієї книги заступлять Вам, Товариші зброї, шматки прапора, якого ми ніколи не мали.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eБроди: збірник статтей і нарисів \/ за редакцією Олега Лисяка; літературний редактор Іван Кошелівець; мистецьке оформлення Мирона Левицького; картографічні роботи Юліяна Волянюка.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМюнхен: видання Братства кол. вояків Першої УД УНА, 1951. — 164 с.: іл., [1] складаний арк. кольорової мапи. — 20,8 × 15,2 см. — Друковано в друкарні Апостольської Візитатури, Мюнхен.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці з цупкого паперу кольору вохри: на передній сторонці назва великим чорним ґротеском, на задній — гравійована марка з галицьким левом у вінку. Заломи й надрив у верхньому та нижньому правому кутах передньої сторонки, дрібна виїмка паперу на нижньому краї задньої сторонки, легкі забруднення. Папір рівномірно пожовклий, обтріпані краї окремих аркушів у другій половині блока; блок міцний. Складана кольорова мапа боїв 1-ої Української Дивізії в мірилі 1:300 000 збереглася повністю, з поодинокими плямками на берегах. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЦе перша книжка про бій під Бродами, складена самими його учасниками через шість років після подій. Відкриває збірник нарис редактора «Битва без легенди», далі — аналітичні статті Любомира Ортинського, Михайла Хроновята й о. Івана Гриньоха про Дивізію та українське підпілля, два тексти начальника штабу дивізії В. Д. Гайке — «Бій під Бродами» і «У кітлі», студія Романа Долинського «Українська Дивізія та УПА під Бродами», уривки зі щоденника Дмитра Феркуняка й окопні спогади Фелікса Кордуби, Михайла Длябоги, Степана Гуляка, Порфирія Силенка, Івана Полюляха. Текст супроводжують схеми фронту, дереворитні заставки й велика складана мапа бродівського котла.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eОлег Лисяк (1912–1998) — письменник, журналіст і редактор, під час війни військовий звітодавець 1-ої Української Дивізії, згодом співробітник «Української трибуни», «Українського самостійника», «Америки», «Свободи» й «Гомону України». Мистецьке оформлення — Мирона Левицького (1913–1993), графіка, який пізніше оформив усі прижиттєві томи «Літопису УПА».\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЗбірник видало Братство кол. вояків 1 УД УНА, засноване 1950 року на з'їзді в Мюнхені-Фраймані; це була його перша книжкова публікація, надрукована в друкарні Апостольської Візитатури для українців у Німеччині. Текст Гайке тут — фрагмент його рукопису «Sie wollten Freiheit», написаного 1947 року в англійському таборі інтернованих; окремою книжкою праця вийшла аж 1970-го. В Україні збірник став доступним лише 2003 року, коли його перевидали в Дрогобичі й Львові.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62279478182259,"sku":null,"price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/94C35C8D-5DDA-4AFF-B1CD-1B41F559AE66.jpg?v=1791225024"},{"product_id":"cheremshyna-marko-tvory-lviv-1937","title":"Черемшина Марко. Твори: у 3 томах. Львів, 1937","description":"\u003cp\u003eЧеремшина Марко. Твори: у 3 томах \/ редактор Є.-Ю. Пеленський; художнє оформлення Миколи Бутовича. — (Ізмарагд).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛьвів: Наукове товариство ім. Шевченка, 1937. — Т. 1. — 206 с., [2] арк. іл.; т. 2. — 246 с., [2] арк. іл.; т. 3. — 231 с., [3] арк. іл. — 19,5 × 12,5 см. — Наклад 3000 прим.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ твердих видавничих оправах роботи Миколи Бутовича. Потертості кутів і корінців, природне пожовтіння паперу; блоки міцні, аркуші повні. На форзаці екслібрис В. Гординського. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПерше повне видання творів Марка Черемшини. Комплект із трьох томів має музейну, наукову та історико-культурну цінність і становить бібліографічну рідкість.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПерший том вміщує ранню збірку новел «Карби» (1901), новели «Керманич», «Нечаяна смерть» та інші — усе написане в 1895—1901 роках. Другий охоплює 1914—1927 роки й поділений між збірками «Село вигибає», про руїну гуцульського села в роки війни, і «Верховина», про повоєнний побут, а завершується поезіями, присвяченими Василеві Стефанику. Третій том — щоденник воєнних років, вибрані листи, автобіографія, статті про Шевченка.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМарко Черемшина, справжнє ім'я Іван Юрійович Семанюк (1874—1927), — письменник і громадський діяч, адвокат, доктор права; разом зі Стефаником і Мартовичем складав «покутську трійцю». Його літературна спадщина — близько шістдесяти творів, не рахуючи публіцистики.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання підготував Євген-Юлій Пеленський для серії «Ізмарагд» Наукового товариства ім. Шевченка, а оформив Микола Бутович (1895—1961) — графік, майстер книжкової марки й екслібриса, згодом на еміграції у США. Комплекти всіх трьох томів після 1939 року вціліли рідко.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62289368088947,"sku":null,"price":24000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0057-7262570383087633438.jpg?v=1789680481"},{"product_id":"franko-ivan-yak-yura-shykmaniuk-briv-cheremosh-1923","title":"Франко Іван. Як Юра Шикманюк брив Черемош; Терен у нозі. Львів; Київ, 1923","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Щож, роби як знаєш і як мусиш! Поборемось!»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eІван Франко. Як Юра Шикманюк брив Черемош. Терен у нозі \/ обкладинка Павла Ковжуна. — Перше книжкове видання.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЛьвів; Київ: [б. в.], 1923. — 88 с. — З друкарні Наукового Товариства імени Шевченка.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ пізнішій напівшкіряній оправі: корінець і кути з темно-зеленої шкіри, палітурки криті мармурованим папером у зелено-чорних тонах, межа шкіри й паперу підкреслена червоною фільотою; на корінці червоне тиснення. Форзаци з декоративного паперу оливково-жовтого друку з квітковим орнаментом. Оригінальну видавничу обкладинку роботи Павла Ковжуна — триколірний друк зеленим і червоним на кремовому папері, з підписом художника й роком унизу — збережено в оправі. Обкладинка потемніла й затерта, надриви по краях, темна пляма в нижньому правому куті; угорі синім чорнилом номер «№ 50». Папір із рівномірним пожовтінням, блок міцний, утрат немає. На с. 65 власницький підпис синім чорнилом; на берегах окремих сторінок чорнильні розчерки й геометричний рисунок пером. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПерше книжкове видання обох творів. Книга має історико-культурну цінність, а обкладинка Павла Ковжуна становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eОбидва тексти — гуцульські «образки» пізнього Франка, де психологія важить більше за подію. Юра Шикманюк, що програв процес із лихварем Мошком Ґоттесманом і втратив хату й ґрунт, іде вночі бродом через Черемош із сокирою за пазухою, а над ним сперечаються два ангели — Білий і Чорний; текст під кінець прямо переходить у їхній діалог і завершується датою «Львів, 9 квітня 1903». «Терен у нозі» — історія гуцула, якого десятиліттями муляє давня провина, аж поки перед смертю душа його «знайшла здавна пожаданий мир». Обидва твори вперше з'явилися в «Літературно-науковому віснику» 1906 року, а окремою книжкою вийшли аж по смерті автора.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eІван Франко (1856–1916) написав обидві речі в Криворівні над Черемошем, де проводив майже кожне літо від 1901 року; там-таки постали «Великий шум» і «У кузні». Обкладинку виконав Павло Ковжун (1896–1939) — графік, чільна постать українського книжкового модернізму міжвоєнного Львова: різаний по дереву гуцул із топірцем і смерекою над зеленими горами, у різкій червоно-зеленій гамі. Того самого часу Ковжун оформив і Франкового «Великого шума» (1922).\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнижку надруковано в друкарні Наукового Товариства імени Шевченка — головній українській друкарні тогочасного Львова; подвійне означення місця «Львів — Київ» на титулі типове для львівських видань початку 1920-х років, коли українські видавці ще декларували спільний книжковий простір по обидва боки кордону. Примірник в індивідуальній напівшкіряній оправі зі збереженою оригінальною обкладинкою.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62316012732787,"sku":null,"price":12000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0016-4963482773610757679.jpg?v=1789846544"},{"product_id":"slovo-pro-ihoriv-pokhid-1946","title":"Слово про Ігорів похід: переспів Святослава Гординського. [Б. м.], 1946","description":"\u003cp\u003eСлово про Ігорів похід: український героїчний епос кінця 12. ст. \/ переспів С. Гординського. — 2. видання.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e[Б. м.]: [б. в.], 1946. — 38 с. — (Слова на дорогу; ч. 12). — Машинописний текст, розмножений ротаторним способом. — Ціна на титулі: 3 НМ.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці поперечного формату, скріпленій скобою: на передній сторінці — шрифтова композиція чорним друком зі стрічкою «Слова на дорогу» й номером «Ч. 12», підписана монограмою «Ек.»; на задній — емблема серії, книжка з написом «Слова на дорогу». Обкладинка пожовкла, з потертостями країв, лисячі плямки й дрібні цятки на задній сторінці. Папір блоку тонований, береги аркушів нерівні й поморщені, надрив нижнього кута останнього аркуша без утрати тексту. На титульному аркуші штамп-екслібрис синьою фарбою «Ex libris Ярослава Рака» з зображенням міської вежі й лева. На передній обкладинці синім чорнилом латинкою бібліографічний запис «Hordynsʹkyi, S. —», на задній олівцем давня ціна «8500 грн». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСвій переспів «Слова» Святослав Гординський уперше видав у Львові 1936 року. Через десять років, уже на еміграції в Німеччині, текст вийшов удруге — не друкарським набором, а машинописом, розмноженим на ротаторі, як дванадцяте число серії «Слова на дорогу». Серія складалася з тоненьких добірок класики для таборових читачів: перелік «Досі появилися» на останній сторінці називає Шевченка (шість чисел), Франка («Мойсей», «Великі роковини», «Semper tiro»), Лесю Українку й Максима Рильського. Обкладинку підписано монограмою «Ек.» — імовірно, Едварда Козака.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eТекст поеми поділено на пронумеровані пісні; йому передує нарис «Історія рукопису» — про знахідку Мусіна-Пушкіна, видання 1800 року, загибель списку в пожежі Москви 1812 року й коментоване видання Володимира Перетца (Київ, 1926), а завершують примітки до імен, місцевостей і давніх слів.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСвятослав Гординський (1906–1993) — поет, перекладач, маляр, графік і мистецтвознавець. До «Слова» він повертався все життя: 1950 року у Філадельфії підготував ювілейне видання пам'ятки до 150-річчя першого друку, а 1985-го — німецький переклад «Das Ihorlied». Штамп-екслібрис на титулі засвідчує, що примірник походить із книгозбірні Ярослава Рака.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62316632244595,"sku":null,"price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0037-7845788404743885165.jpg?v=1791060586"},{"product_id":"krupnytskyi-borys-hetman-pylyp-orlyk-miunkhen-1956","title":"Крупницький Борис. Гетьман Пилип Орлик (1672–1742): його життя і доля. Мюнхен, 1956","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Про життя Пилипа Орлика я пишу, але поволі… Але я роблю і думаю, що з того щось напевно вийде».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eБорис Крупницький. Гетьман Пилип Орлик (1672–1742): його життя і доля \/ вступна стаття Олександра Оглоблина; обкладинка Мирона Левицького.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМюнхен: Видавництво «Дніпрова хвиля», 1956. — 78, [2] с., [1] арк. портр.: іл. — 19,2 × 14,4 см. — Druck: «Biblos», München, Heß-Straße 50–52. Паралельний титульний аркуш латинкою: Hetman Pylyp Orlyk (1672–1742). Verlag «Dniprowa Chwyla», München.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці з кремового паперу з плямистим «мармуровим» малюнком: ім'я автора стилізованим рукописним шрифтом, назва великим чорним шрифтом у червоній подвійній рамці з рослинним орнаментом угорі та схрещеними шаблями й булавою внизу; задня обкладинка без оформлення. Легкі потертості по корінцю й краях, поодинокі темні цятки біля корінця; задня обкладинка помітно потемніла, у її верхньому правому куті олівцем «-80». Папір рівномірно пожовклий, береги аркушів темніші, блок міцний, утрат немає, сторінки чисті, без написів і підкреслень. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПерше видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЦю книжку Борис Крупницький писав навесні 1947 року в лікарні в Штаде, тяжко хворий: у листі від 12 лютого він зізнавався, що пише про Орлика повільно, а вже в половині березня праця була готова. Замовив її мюнхенський Науково-дослідний інститут української мартирології, дійсним членом якого був автор; рукопис ухвалили до друку, але валютна реформа 1948 року й фактична ліквідація інституту зупинили видання. Книжка вийшла лише 1956 року, уже після смерті автора, — з його життєписом пера Олександра Оглоблина на початку.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНарис у п'яти розділах веде від походження Орлика з давнього чеського роду, гілка якого осіла на Виленщині, і праці в канцелярії Мазепи — через вибори гетьмана в Бендерах і похід на Правобережжя 1711 року — до перебування в Європі й останніх років у Туреччині. Серед ілюстрацій — портрет автора, факсиміле охоронного універсалу, власноручно написаного Орликом, і світлина замку його сина Григора в Дентевілі у Франції; бібліографія налічує сорок позицій, зокрема шведські й німецькі видання. Це вже друга праця Крупницького про Орлика: перша, ширша монографія вийшла у Варшаві 1938 року, а мюнхенська книжка — стислий новий синтез для широкого читача.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eБорис Крупницький (1894–1956) — історик козацької доби, вояк Армії УНР, від 1920-х років у Німеччині: доктор Берлінського університету (1929), професор Українського наукового інституту в Берліні, від 1941 року — Українського вільного університету, дійсний член НТШ і УВАН. Його праці про Орлика, Мазепу й Данила Апостола, побудовані на шведських і німецьких архівах, належать до класики мазепинської історіографії. Видала книжку мюнхенська «Дніпрова хвиля» Олекси Вінтоняка, обкладинку оформив Мирон Левицький (1913–1993).\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62316745425267,"sku":null,"price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/IMG_4140.jpg?v=1793277796"},{"product_id":"istoriia-ukrainskoi-kultury-vinnipeh-1964","title":"Історія української культури. Вінніпег, 1964","description":"\u003cp\u003eІсторія української культури \/ [автори розділів] Богдан Кравців, Іван Крип'якевич, Володимир Радзикевич; обкладинка Мирона Левицького.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВінніпег: Клюб Приятелів Української Книжки; видав Іван Тиктор, 1964. — 480 с.: іл. (322 ілюстрації). — 26 × 18 × 4 см. — Друге, виправлене й доповнене видання (перше: Львів, 1937). — Наклад 2300 прим. — Друк: «Christian Press, Limited» та «D. W. Friesen \u0026amp; Sons Ltd.».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій твердій оправі коричневого кольору із золотим тисненням; на передній кришці стилізована постать святого Юрія Переможця на коні роботи Мирона Левицького. Незначні потертості країв оправи, папір зберіг якість. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність як пам'ятка українського книговидання в еміграції і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПраця охоплює побут, міфологію та письменство українського народу від княжої доби до новітніх часів. Розділ «Міфологія української землі» написав Богдан Кравців, «Побут» — Іван Крип'якевич, «Письменство» — Володимир Радзикевич; текст доповнено розділами про стрілецьку пісню та новітню українську поезію, де представлено Євгена Маланюка, Олега Ольжича та інших.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПерше львівське видання 1937 року конфіскувала польська цензура, тож поява другого, виправленого й доповненого, у Канаді стала для діаспори подією не лише видавничою. Видав її Іван Тиктор (1896–1982) — найбільший український видавець міжвоєнної Галичини, засновник концерну «Українська преса», який по війні відновив свою справу у Вінніпезі. Фундаторами видання виступили Василь Духній із дружиною Наталкою.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eІлюстративний ряд із 322 позицій — реконструкції архітектурних пам'яток, зразки мистецтва та графіки — робить книжку водночас довідником і альбомом.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62593062601075,"sku":null,"price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0100-6334828856902219915.jpg?v=1789491179"},{"product_id":"tysovskyi-oleksandr-zhyttia-v-plasti-toronto-1961","title":"Тисовський Олександер. Життя в Пласті: посібник пластового юнацтва. Торонто; Детройт, 1961","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Хто ж ці юнаки? Ти пізнаєш їх по одностроях і відзнаках: це українські пластуни.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eД-р Олександер Тисовський. Життя в Пласті: посібник для українського пластового юнацтва \/ ілюстрації Мирона Левицького. — Друге, доповнене видання.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eТоронто; Дітройт: Пластове Видавництво «Молоде Життя», 1961. — 551 с.: іл. — Видання Головної Пластової Булави; заходом Крайової Пластової Старшини в Канаді, Торонто. Друковано в друкарні «Київ», Торонто, Онт. Наклад не зазначено. Обсяг подано за оцифрованою копією; остання пагінована сторінка в примірнику — 545, повний обсяг потребує звірки de visu. Розмір не міряний.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці роботи Мирона Левицького: на кремовому тлі кольорова композиція — намет, сокира й сонце над темною смугою лісу, назва помаранчевим шрифтом, пластова лілея з тризубом; унизу підпис «Лев 61». Обкладинка з поздовжньою заломою по всій висоті передньої й задньої палітурок; на задній палітурці два сліди від прозорої клейкої стрічки та надрив уздовж заломи; краї й кути потерті, дрібний надрив угорі корінця, корінець вицвілий. Папір із природним пожовтінням, найпомітнішим по берегах. Надрив із утратою паперу на верхньому березі аркуша зі змістом (с. 541–542), вищерблення на передньому березі аркуша зі с. 545. Блок міцний, аркуші не відстають. Власницьких написів і печаток на сфотографованих аркушах не видно. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e«Життя в Пласті» — основний підручник українського скаутського руху, писаний його засновником і звернений просто до юнака, на «Ти». Книжка веде читача від першого запрошення («Ходи з нами, юначе!») через пластову присягу, закон і сходини УПЮ до цілком практичних умінь: однострою, табірництва, мандрівництва, пластового піонерства, польових нарисів мап, семафора, теренових ігор, розкладання вогнища й пластової ощадності. У вступному слові автор пише, що перше видання з'явилося за десять років після організаційних починів Пласту, а це, друге, виходить чотири десятки років по тому, коли за плечима організації вже п'ятдесят років досвіду й чотири пластові «покоління».\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eОлександер Тисовський (1886–1968), псевдо «Дрот», — біолог і педагог, дійсний член НТШ, учитель природознавства в Академічній гімназії у Львові в 1911–1939 роках. Саме там 1911 року він заснував перші пластові гуртки, пристосувавши скаутську програму до потреб української молоді, і уклав основний пластовий підручник, перероблене видання якого вийшло 1921 року під назвою «Життя в Пласті». Від 1944 року жив у Відні, де й помер. Вступне слово до цього видання підписане факсиміле його руки — за сім років до смерті автора.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eДруге видання підготувала повоєнна еміграція: воно вийшло накладом «Молодого Життя» одночасно в Торонто й Дітройті, як видання Головної Пластової Булави, заходом Крайової Пластової Старшини в Канаді, і друкувалося в українській торонтській друкарні «Київ». Обкладинку й ілюстрації виконав Мирон Левицький (1913–1993) — маляр, іконописець і графік, учень школи Новаківського у Львові та Владислава Скочиляса в Краківській академії, від 1949 року в Канаді, від 1954-го в Торонто; книжкова графіка була центральною ділянкою його роботи. В УРСР Пласт був заборонений, і наступне видання книжки вийшло аж 1997 року.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63938452324723,"sku":"vam1","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0045-1749040408718756169.jpg?v=1791060623"},{"product_id":"doroshenko-dmytro-narys-istorii-ukrainy-miunkhen-1966","title":"Дорошенко Дмитро. Нарис історії України: у 2 томах. Мюнхен, 1966","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«…залишиться тривалим пам'ятником української історіографії» — Олександер Оглоблин, зі вступного слова, 8 вересня 1966 року.\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eДмитро Дорошенко. Нарис історії України: у 2 томах. Том I (до половини XVII століття); том II (від половини XVII століття) \/ вступне слово Олександра Оглоблина; обкладинка Святослава Гординського.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМюнхен: видавництво «Дніпрова хвиля», 1966. — Т. I: 229 с.; т. II: 360 с. — 20,5 × 14,5 × 4,5 см. — Друк «Logos» GmbH, Мюнхен. Наклад не зазначено. Рік на титульному аркуші т. I не проставлено — його подано лише на титулі т. II. Перед титулом т. I — аркуш із паралельною назвою латинкою.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОбидва томи оправлено в одну книгу. Оправа пізніша, напівшкіряна: корінець і кути з темно-зеленої, майже чорної шкіри, палітурки криті мармурованим папером у сіро-червоно-охристих тонах, межа шкіри й паперу підкреслена золотою фільотою. Корінець гладкий, поділений золотими орнаментальними бордюрами на шість полів; у полях — червоне рослинне тиснення, золотом ім'я автора, назва та позначення томів «I–II». Форзаци з декоративного паперу: брунатний орнамент по вохристому тлі. Оригінальні видавничі обкладинки обох томів із синім друком збережено в оправі. Оправа свіжа, потертостей і побитих кутів немає. Папір із природним пожовтінням, видавничі обкладинки й суміжні аркуші потемніли, на титульному аркуші т. II — поодинокі брунатні плямки вгорі, дрібні плямки на берегах т. I. Написів, печаток і маргіналій немає. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; оправа становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Нарис історії України» — цілісний огляд, послідовно збудований із державницьких позицій: у центрі оповіді держава, її інституції та політична еліта, а не народ як стихія. Том I доводить виклад до половини XVII століття, том II — від половини XVII до початку XX; окремі сторінки віддано майже всім гетьманам. Праця писалася як підручник і донині лишається одним із базових оглядових курсів української історії.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eДмитро Дорошенко (1882–1951) — історик, дипломат і публіцист із козацько-старшинського роду. Навесні 1917 року крайовий комісар Галичини й Буковини, у травні–листопаді 1918-го міністр закордонних справ Української Держави за гетьмана Скоропадського. Від 1919 року на еміграції: професор Українського вільного університету, у 1926–1936 роках Карлового університету в Празі, директор Українського наукового інституту в Берліні; від 1945-го — перший президент УВАН. Залишив близько тисячі праць українською, німецькою, французькою, італійською й англійською мовами.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУперше «Нарис» вийшов у Варшаві накладом Українського наукового інституту 1932–1933 років, за редакцією Романа Смаль-Стоцького; сам Інститут припинив діяльність із початком війни 1939 року. Мюнхенське видання 1966 року — передрук варшавського, зі вступним словом Олександра Оглоблина, датованим 8 вересня 1966 року, і обкладинкою Святослава Гординського. Видавництво «Дніпрова хвиля» заснував 1953 року в Мюнхені Олекса Вінтоняк; до 1975-го воно випустило шістдесят п'ять назв, переважно праці українських істориків. В УРСР Дорошенка як «буржуазно-націоналістичного» автора не перевидавали: київський репринт «Глобуса» вийшов аж 1991 року, і саме з цього мюнхенського видання.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64599581589875,"sku":null,"price":13500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true},{"title":"2","offer_id":64599582376307,"sku":null,"price":13500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0010-4963482773610757679.jpg?v=1789818934"},{"product_id":"arka-ch-2-8-miunkhen-liutyi-1948","title":"Арка: місячник літератури, мистецтва, критики. Ч. 2 (8). Мюнхен, лютий 1948","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Про Ю. Нарбута написано багато. Але сказано мало.» — Олександер Оглоблин, із цього числа\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eАрка: журнал літератури, мистецтва і критики: місячник. Рік видання II, число 2 (8), лютий 1948 \/ головний редактор Юрій Шерех; образотворче мистецтво й оформлення Яків Гніздовський; секретар редакції Яр Славутич.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМюнхен: видавництво «Українська Трибуна», 1948. — 64 с.: іл., ілюстраційна вкладка. — 22 × 16 см. — Друк: R. Oldenbourg, Graphische Betriebe GmbH, Мюнхен. Видано з дозволу Civil Affairs Division EUCOM APO 757; відповідальний редактор і друкар Wasyl Pasiczniak. Ціна на задній обкладинці: 6 НМ. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці роботи Якова Гніздовського: на кремовому папері вгорі чорна марка з аркою, назва синім, унизу синя віньєтка з номером числа; на задній обкладинці синя марка МУРу. Блок скріплено дротяними скобами. Обкладинка із забрудненнями й дрібними плямками, краї надірвані, надриви біля скоб на корінцевому полі; папір рівномірно пожовклий, аркуші не обрізані. Утрат тексту, написів і печаток немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЧисло має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЛютневе число майже наполовину нарбутівське: до 27-х роковин смерті Юрія Нарбута (1886–1920) тут подано нарис Івана Вигнанця, розвідку Олександра Оглоблина «Нарбут — мазепинець» із публікацією листів митця, репродукції «Козака» з «Української абетки», грамоти Української державної академії мистецтв і родинної сильветки, а окремою вкладкою, друкованою зеленою фарбою, — Нарбутову ілюстрацію до казки Андерсена. Відкриває число стаття Юрія Шереха «Не для дітей» про «Доктора Серафікуса» В. Домонтовича, із віньєткою Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЛітературну частину складають Тодось Осьмачка, Михайло Орест, Василь Барка, Вадим Лесич, Леонид Лиман, Ігор Костецький, «Пасторальна симфонія» Андре Жіда, «Камені» Максіма Танка з білоруської. Тут же вірш Володимира Свідзінського з книжки «Медобір», датований 1934 роком, — поета не стало 1941-го, і в СРСР ці тексти не друкували. А «Хінські катрени Т'анґ» подано за підписом Порфирія Горотака, поета, якого ніколи не існувало: це спільна містифікація Юрія Клена й Леоніда Мосендза, причому Клена на час виходу числа вже не було живого.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e«Арка» виходила в Мюнхені від липня 1947 до травня 1948 року — усього одинадцять чисел; журнал був органом літературного середовища МУРу (марка МУРу на задній обкладинці) і припинився після грошової реформи в Німеччині. Друкована в американській окупаційній зоні на дешевому папері, ця періодика ді-пі збереглася погано й у повних комплектах майже не трапляється.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63943530742131,"sku":"vam10","price":6750.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0023-1749040408718756169.jpg?v=1791060538"},{"product_id":"hryshko-vasyl-ukrainskyi-holokost-1933-niu-york-1978","title":"Гришко Василь. Український «голокост», 1933. Нью-Йорк; Торонто, 1978","description":"\u003cp\u003e\u003cmeta charset=\"UTF-8\"\u003e\u003cspan\u003eУКРАЇНСЬКИЙ «ГОЛОКОСТ», 1933. 1978\u003c\/span\u003e\u003cbr\u003e\u003cspan\u003eГРИШКО ВАСИЛЬ І.\u003c\/span\u003e\u003cbr\u003e\u003cbr\u003e\u003cspan\u003eНью-Йорк — Торонто: Видання ДОБРУС — СУЖЕРО, 1978. — 128 с. Друкарня Св. Софії (St. Sophia Press), Нью-Йорк. В оригінальній ілюстрованій видавничій обкладинці роботи мистця Богдана Титли; на обкладинці — фоторепродукція картини Віктора Цимбала «1933 р.» зі збірника УВАН 1972 року. Потертості та легкі забруднення обкладинки, надриви по краях. Бібліографічна рідкість.\u003c\/span\u003e\u003cbr\u003e\u003cbr\u003e\u003cspan\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/span\u003e\u003cbr\u003e\u003cspan\u003eКнигу написано й видано на відзначення 45-річчя Голодомору 1932–1933 років заходами та коштом двох організацій української еміграції — Демократичного Об'єднання Репресованих Українців із Совєтського Союзу (ДОБРУС) у США та Союзу Українців — Жертв Російського Комуністичного Терору (СУЖЕРО) в Канаді. Ці ж організації у 1953–1955 роках видали англомовну двотомну працю «The Black Deeds of the Kremlin: A White Book» — перше системне документування Голодомору перед західним світом.\u003c\/span\u003e\u003cbr\u003e\u003cbr\u003e\u003cspan\u003eПраця Гришка — один із ранніх зразків осмислення Голодомору як геноциду. Автор розглядає трагедію 1933 року в історичній перспективі та наголошує, що знищення селянства голодом було нерозривно пов'язане з терором проти української національної інтелігенції й згортанням українізації, тобто становило комплекс національно-політичного народовбивства. Книга складається з трьох розділів, додатку «1933-й рік у світлі матеріялів українського самвидаву в СРСР 60-х і 70-х рр.», приміток до джерел і вибраної бібліографії.\u003c\/span\u003e\u003cbr\u003e\u003cbr\u003e\u003cspan\u003eГришко Василь Іванович (1914–2004)\u003c\/span\u003e\u003cbr\u003e\u003cspan\u003eУкраїнський громадсько-політичний діяч, публіцист і дослідник новітньої історії України. У роки Другої світової війни опинився на еміграції, згодом переїхав до США. Один із провідних діячів ДОБРУСу, співтворець видання «The Black Deeds of the Kremlin». Автор праць з історії українського національного руху та злочинів комуністичного режиму; публікувався також під псевдонімом Віктор Горошко.\u003c\/span\u003e\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63945907765619,"sku":"vam8","price":2250.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0019-1749040408718756169.jpg?v=1791060497"},{"product_id":"hamsun-knut-pid-osinnimy-zoriamy-lviv-1937","title":"Гамсун Кнут. Під осінніми зорями. Львів, 1937","description":"\u003cp\u003eГамсун Кнут. Під осінніми зорями \/ переклав Іван Ставничий; з передмовою М. Рудницького.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЛьвів: Видавнича Спілка «Діло», 1937. — XVIII, [2], 152 с. — (Бібліотека «Діла», ч. 10). — бл. 20 × 14 см.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці роботи Павла Ковжуна. Необрізаний бібліофільський примірник — сторінки збережено в повному видавничому форматі, без обрізу країв. Значні потертості, надриви та часткові втрати паперу по краях обкладинки, плямки, затерті кути; корінець підшарпаний, блок ослаблений, окремі зшитки розхитані. Папір із віковим пожовтінням, поодинокі надриви полів. На задній обкладинці — видавнича марка «Бібліотека Діла» та олівцевий запис давнього власника. Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eНеобрізані примірники цієї серії трапляються рідко.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнут Гамсун (1859–1952) — норвезький письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1920 року, один із найвпливовіших європейських прозаїків початку XX століття. Повість «Під осінніми зорями» (норв. «Under Høststjærnen», 1906) відкриває так звану мандрівницьку трилогію — сповідь оповідача, що покидає місто й тиняється норвезькою провінцією, наймаючись до випадкової праці.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУкраїнський переклад здійснив Іван Ставничий. Передмову написав Михайло Рудницький (1889–1975) — літературознавець, критик і перекладач, одна з провідних постатей львівського літературного середовища міжвоєнного часу.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання вийшло в серії «Бібліотека „Діла“» — книжковій серії при найстарішій українській газеті Галичини, що виходила у Львові з 1880 року. Художнє оформлення належить Павлові Ковжуну (1896–1939) — графікові й теоретикові мистецтва, співзасновникові Асоціації незалежних українських мистців.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63947690541427,"sku":null,"price":2250.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0017-1749040408718756169.jpg?v=1791060497"},{"product_id":"birchak-volodymyr-zolota-skrypka-lviv-1937","title":"Бірчак Володимир. Золота скрипка. Львів, 1937","description":"\u003cp\u003eБірчак Володимир. Золота скрипка.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЛьвів: Бібліотека «Діла», ч. 12, [1937]. — 154, [2] с. — 20 × 14 см.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці роботи Павла Ковжуна. Потертості, надриви та часткові втрати країв обкладинки, сліди давнього ремонту паперовою стрічкою на звороті, згини, незначні плямки, отвори на перших аркушах; сторінки не обрізані. На задній обкладинці видавнича наліпка «Бібліотека Діла». Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес. Бібліографічна рідкість.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Золота скрипка» — збірка малої прози Володимира Бірчака, що вийшла 1937 року у популярній серії львівської газети «Діло». До книги увійшло 22 оповідання, гуморески та сатиричні нариси, серед них «Золота скрипка», «Поклін поетові», «Абу Касимове авто», «Хитрий Панько», «Мати», «Перемога» та інші.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eДія більшості творів розгортається на Закарпатті та в середовищі української повоєнної еміграції. Бірчак пише з м'якою іронією про дрібних урядовців, учителів, шевців і корчмарів, про строкате багатомовне пограниччя, чиновницьку пиху та людську гідність, поєднуючи гумор із живим побутописом доби. Обкладинку оформив Павло Ковжун (1896–1939) — український графік, один із провідників об'єднання АНУМ і чільний майстер книжкової графіки Галичини.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВолодимир Бірчак (1881–1952) — український письменник, літературознавець, педагог і громадський діяч, автор праці «Літературні стремління Підкарпатської Руси» та повістей «Василько Ростиславич», «Проти закону». Викладав у гімназіях Дрогобича, Ужгорода й Мукачева, був шкільним інспектором крайового уряду в Ужгороді, діячем «Просвіти» та одним із будівничих закарпатського Пласту. 1945 року заарештований у Празі, засуджений на 20 років; помер у таборі. Реабілітований 1990 року.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63954391695731,"sku":null,"price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0011-1749040408718756169.jpg?v=1791060452"},{"product_id":"shankovskyi-lev-ukrainska-armiia-v-borotbi-1958","title":"Шанковський Лев. Українська армія в боротьбі за державність. Мюнхен, 1958","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«…наш нарис — це конспект лекцій… для вихованців 1-ої Старшинської Школи УПА».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЛев Шанковський. Українська армія в боротьбі за державність \/ обкладинка Мирона Левицького.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМюнхен: видавництво «Дніпрова хвиля», 1958. — 317, [3] с.: портр., фотоіл., карти, табл. — бл. 21 × 15 см. — Друк: Buchdruckerei und Verlag «BIBLOS» G.m.b.H., Мюнхен, Heß-Str. 50–52. Додаткові титульні аркуші англійською («Ukrainian Army in Fight for National Sovereignty») та німецькою мовами. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці зі світло-зеленого мармурованого паперу: прізвище автора чорним, назва цегляно-червоним, унизу кругла емблема з гарматним розрахунком і монограмою художника. Обкладинка з поодинокими бурими плямками й забрудненнями, потертості та дрібні заломи по краях і кутах, залом у нижньому куті передньої обкладинки; на задній обкладинці поодинокі вохристі плямки. Папір блоку з рівномірним пожовтінням, потемніння по берегах. Блок міцний, утрат немає. На титульному аркуші власницький напис синім чорнилом. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eГоловний нарис книжки автор у вступі прямо називає конспектом лекцій, приготованих для вихованців 1-ої Старшинської Школи УПА, — тобто цей огляд організації армій 1917–1921 років писався як навчальний матеріал для підпільної старшинської школи, а вже потім став книжкою. Том об'єднує одинадцять праць: «Українська армія під час перших Визвольних Змагань 1917–1921» з розділами про керівництво армії, вищі з'єднання, Армію УНР 1920 року, Українську Галицьку Армію, роди зброї й тилові служби; далі — розклад російської армії в 1917 році, українські полки австрійської армії, стрийські пластуни, Чортківська офензива, наступ на Київ 1919 року, Зимовий похід армії УНР, повстанчий рейд кінної бригади от. Шепаровича, 1920 рік на Херсонщині, «Втрачені можливості у Визвольних Змаганнях» та огляд джерел військознавства з бібліографією і показником. Ілюстративний ряд — портрети Симона Петлюри (фронтиспіс), Євгена Коновальця, Андрія Мельника, Миколи Капустянського, Мирона Тарнавського, знімки старшин і бронепотягів.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЛев Шанковський (1903–1995; псевдоніми «Дзвін», «Олег Мартович») — військовий історик, економіст і публіцист, дійсний член НТШ, один із засновників УГВР. Служив в УГА й Армії УНР, учасник Першого Зимового походу, під час Другої світової війни — учасник підпілля. Ця праця лишається одним із найповніших оглядів організації українських армій доби Визвольних Змагань.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОбкладинку оформив Мирон Левицький (1913–1993) — графік, маляр та ілюстратор львівської школи, згодом один із найпомітніших оформлювачів української еміграційної книжки. Видавництво «Дніпрова хвиля» заснував 1953 року в Мюнхені Олекса Вінтоняк; до 1975-го воно випустило шістдесят п'ять назв, переважно праці українських істориків. Друк виконано в мюнхенській друкарні «BIBLOS». В Україні праця не перевидавалася.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64285932716403,"sku":null,"price":13500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0007-4963482773610757679.jpg?v=1789680395"},{"product_id":"pankivskyi-kost-vid-komitetu-do-derzhavnoho-tsentru-1968","title":"Паньківський Кость. Від комітету до Державного Центру. Нью-Йорк; Торонто, 1968","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«…ми всі три сказали, що треба самим подати свій погляд на події і дати свою оцінку тих подій.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКость Паньківський. Від комітету до Державного Центру \/ обкладинка С. Гординського.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eНью-Йорк — Торонто: видавництво «Ключі», 1968. — 284 с. — (Життя і мислі; книжка дев'ята). — 23 см. — Друк East Side Press, Нью-Йорк.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці з кремового картону: угорі назва серії «Життя і мислі» з орнаментальною рамкою, ім'я автора й назва набрані чорним стилізованим шрифтом, на задній сторонці видавнича марка «Ключі» — щит із трьома ключами. Обкладинка з рівномірним пожовтінням, на передній сторонці дрібні плямки, на задній — розводи й забруднення. Унизу корінця смуга пожовклої клейкої стрічки, що заходить на обидві сторонки. Блок міцний, папір білий і чистий, написів і утрат немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУвечері 19 липня 1944 року останні співробітники львівської станиці Українського Центрального Комітету виїхали з міста, яке невдовзі зайняла Червона армія. З цього починається третя книжка спогадів Паньківського — про чотири роки мандрів УЦК і української еміграції: Краків, Любен у Шлезьку, Ваймар, Бад Кіссінген, Офенбах, Кастель, Авґсбурґ. Автор пише про Український Національний Комітет, юнацтво протиповітряної оборони, тиск на біженців щодо репатріяції, Центральне Представництво Української Еміграції в Німеччині, церковне, культурне, шкільне й господарське життя таборів і переселення за океан. У додатках — вісім документів, серед них спільний лист Володимира Кубійовича й Володимира Дубровського про співпрацю двох комітетів, Деклярація УНК і листування президії УЦК з Президентом УНР; наприкінці — перелік джерел і покажчик імен.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКость Паньківський (1897–1974) — правник і політичний діяч, уродженець Львова. Студіював право в Празі, від 1924 року мав адвокатську канцелярію у Львові й часто виступав оборонцем на політичних процесах. 1941 року — генеральний секретар Української Національної Ради у Львові й голова Українського крайового комітету, у 1942–1945 роках — заступник голови УЦК. У повоєнній Німеччині належав до Українського національно-державного союзу й увійшов до уряду УНР в екзилі, згодом переїхав до США.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЗадум спогадів народився восени 1955 року в Ріверсайд Парку в Нью-Йорку, у розмовах автора з Михайлом Ветуховим і Миколою Шлемкевичем. Перша книжка, «Від держави до комітету» (1957), виросла зі статей у місячнику «Листи до приятелів», і її наклад у 1600 примірників розійшовся; друга — «Роки німецької окупації» (1965). Третю Паньківський складав уже сам: обох співрозмовників на той час не стало. Видало її видавництво «Ключі», пов'язане з «Листами до приятелів», дев'ятою книжкою серії «Життя і мислі»; обкладинку оформив Святослав Гординський.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589809910131,"sku":"KC-2861","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0037-1749040408343952548.jpg?v=1791060042"},{"product_id":"viion-fransua-zhyttia-i-tvory-miunkhen-1971","title":"Війон Франсуа. Життя і твори. Мюнхен, 1971","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Цей світ — тюрма, це знаєм…»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eФрансуа Війон. Життя і твори \/ переклад, передмова і примітки Святослава Гординського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e[Мюнхен]: видавництво «Сучасність», 1971. — 144 с. Ціна за видавничим оголошенням 1971 року: 4 дол., у Німеччині 14 НМ.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці з кремового шорсткого паперу: чорний друк, мальований готизований напис «Франсуа Війон. Життя і твори», постать поета на шибениці з книжкою в руці та знак — хрест над серцем; задня сторонка без оформлення. Обкладинка потемніла й забруднена, найсильніше по краях і вздовж корінця; верхній край корінця потертий, з дрібними втратами паперу; на задній сторонці поодинокі цятки й подряпина. Папір рівномірно пожовклий; на с. 65 уздовж внутрішнього берега смуга потемніння з нерівним краєм, текст читається повністю. Блок міцний. На звороті передньої обкладинки наклеєно друкований екслібрис «Вол. Гординського · Ex libris» — композиція з бароковими вежами й банею, лабораторною мензуркою з поділкою «100», квітами та овальним гербовим знаком. У змісті олівцеві позначки навпроти окремих назв. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПерше повне видання Війона українською мовою, прижиттєве видання перекладача, примірник із родинним провенансом. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЦей примірник походить із книгозбірні Гординських: екслібрис «Вол. Гординського» належав, найімовірніше, Володимирові-Євгенові Гординському (1915–1994) — молодшому братові перекладача, біохімікові, професорові клінічної хімії й дійсному членові НТШ, який, як і Святослав, жив і працював у Нью-Джерсі. На фах власника вказує й мензурка серед архітектурних мотивів знака. Обидва брати поховані в Бавнд-Бруку.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижка подає українською весь основний корпус Війона: «Малий заповіт», «Великий заповіт» із вставними баладами — про пань минулих днів, на ублагання Богородиці, для Грубої Марго, про паризьких жінок, — окремі поезії й докладні примітки. Відкриває том велика передмова перекладача: поет і його доба, поезія Війона, проблеми українського перекладу. Франсуа Війон (1431 — після 1463) — магістр Паризького університету, учасник кримінальних історій, засуджений до шибениці й помилуваний; після вигнання з Парижа 1463 року його слід губиться.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСвятослав Гординський (1906–1993) — поет, маляр, графік і мистецтвознавець, перекладач із французької, італійської, німецької, латини. «Заповіти» він переклав у Вінніпезі 1966–1967 років, і задум згодом розрісся до повного Війона. Свідомо вводив архаїзми галицького походження й засоби котляревщини, щоб передати мовну строкатість оригіналу. Видало книжку мюнхенське видавництво «Сучасність» — найпомітніший український видавничий осередок повоєнної Європи; у власному оголошенні воно подавало її як перший повний переклад Війона українською.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589809975667,"sku":"KC-2858","price":3500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/IMG_4608.jpg?v=1793313043"},{"product_id":"tys-yurii-zvidun-z-chyhyryna-buenos-aires-1961","title":"Тис Юрій. Звідун з Чигирина. Буенос-Айрес, 1961","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Нікому не віддамо цієї Вітчизни нашої! Нікому й ніколи! Вона варта нашої сізіфової праці!»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЮрій Тис. Звідун з Чигирина \/ обкладинка та рисунки в тексті Бориса Крюкова.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eБуенос-Айрес: Видавництво Юліяна Середяка, 1961. — 232 с.: іл. — Друк Talleres Gráficos Continental Gurfinkel e Hijos. Наклад 1 500 примірників.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі з синього ледерину: на передній палітурці й корінці золотом витиснено ім'я автора й назву. Перед титулом уклеєно аркуш із відтвореною видавничою обкладинкою — двофарбовий рисунок козака-верхівця роботи Бориса Крюкова. Золото тиснення місцями потерте, поодинокі темні цятки на палітурках, верхній край корінця злегка зім'ятий. Папір кремовий, чистий, з поодинокими дрібними плямками на берегах окремих аркушів; блок міцний, утрат немає. Власницьких написів, печаток і екслібрисів немає. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; рисунки Бориса Крюкова становлять самостійну мистецьку вартість.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЗвідун — це розвідник, і повість веде читача не полем бою, а тіньовим боком Хмельниччини: таємними виправами, перехопленими листами й переговорами, від яких залежало не менше, ніж від битв. Герой Остап служить звідуном гетьманської ставки в Чигирині. Оповідь починається на ґанку міського домика, де два польські шляхтичі з полку гетьмана польного Калиновського приглядаються до непримітного молодика, проходить через страту Костки, виправи в татарські землі й гру з московським посланцем Хитровим — і закінчується розмовою про Сізіфа: камінь щоразу скочується вниз, але справа варта того, щоб її робити, навіть коли свободу здобудуть аж онуки. Рисунки в тексті підписано цитатами з відповідних сторінок повісті.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЮрій Тис, справжнє ім'я Юрій Крохмалюк (1904–1994), — письменник, редактор і військовий історик. Інженер за фахом, випускник Вищої технічної школи у Відні, у 1930-х роках вів у Львові молодіжне видавництво «Юнацька школа». У 1947–1962 роках жив в Аргентині, був співзасновником Спілки українських науковців, мистців і літераторів у Буенос-Айресі; згодом переселився до США, заснував Інститут української культури й від 1962 року редагував журнал «Терем». Козацька доба була його головною темою і як белетриста, і як історика: поряд зі «Звідуном» — повість «Конотоп» (1959) та військово-історична студія «Бої Хмельницького» (1954).\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидавництво Юліяна Середяка — одне з головних українських видавництв Аргентини, що від 1950-х до 1980-х років друкувало прозу, поезію й публіцистику еміграції; книжку виконали буенос-айреські Talleres Gráficos Continental Gurfinkel e Hijos. Обкладинку й рисунки зробив Борис Крюков (1895–1967) — учень Федора Кричевського в Київській художній школі, який у міжвоєнні роки проілюстрував понад п'ятсот книжок, 1943 року виїхав через Львів і Краків до Австрії, а від 1948-го жив у Буенос-Айресі й став провідним ілюстратором видавництва «Ateneo»; його «Дон Кіхот» здобув першу нагороду на міжнародному конкурсі в Мадриді 1964 року. Аргентинські українські видання малого накладу до бібліотек підрадянської України не потрапляли й на ринку трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589810270579,"sku":"KC-2849","price":2800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0029-1749040408343952548.jpg?v=1791060004"},{"product_id":"mosendz-leonid-ostannii-prorok-toronto-1960","title":"Мосендз Леонід. Останній пророк. Торонто, 1960","description":"\u003cp\u003eМосендз Леонід. Останній пророк.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eТоронто: Діловий Комітет для видання творів Л. Мосендза, 1960. — 456 с., іл. — 21,5 × 15,2 × 3,2 см. Літературна редакція і вступна стаття Богдана Кравцева; пояснення д-ра Юрія Герича; художнє оформлення та ілюстрації Мирона Левицького.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній м'якій видавничій обкладинці. Незначні потертості та зморшки на корінці й обкладинці. На звороті титульного аркуша штамп бібліотеки «U.W.A.C. St. Kn. Olha Branch, 404 Bathurst Street, Toronto, Ontario». Стан дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eБібліографічна рідкість.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003cbr\u003e«Останній пророк» — визначний історичний роман Леоніда Мосендза про долю Івана Хрестителя (Єгоханана) на тлі епохальних історичних подій. Роман залишився незавершеним через передчасну смерть автора й був опублікований посмертно зусиллями спеціального комітету в Торонто.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМосендз Леонід (1897–1948) — український письменник, поет, перекладач і вчений (доктор хімічних наук), яскравий представник «Празької школи» української поезії. Народився в Могилеві-Подільському, брав участь у визвольних змаганнях у лавах Армії УНР, згодом перебував на еміграції в Чехословаччині та Швейцарії.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589810958707,"sku":"KC-2827","price":3500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0017-1749040408343952548.jpg?v=1791059964"},{"product_id":"arkhypenko-oleksandr-fifty-creative-years-1908-1958-niu-york-1960","title":"Архипенко Олександр. Archipenko: fifty creative years, 1908–1958. Нью-Йорк, 1960","description":"\u003cp\u003eArchipenko: fifty creative years, 1908–1958 \/ by Alexander Archipenko and fifty art historians; [вступна стаття Святослава Гординського].\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eNew York: Tekhne, 1960. — 109 с., табл.: іл. (частина кольор.), портр. — 32 см. — Друк Bishop Litho Co., Нью-Йорк. — © Alexander Archipenko.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидавнича оправа із синього ледерину з фактурою під шкіру, корінець полотняний; на передній стороні золотом витиснено рукописне «Archipenko» і стилізовану сидячу фігуру в оточенні крапок. Форзаци теракотові. Кремова паперова суперобкладинка потемніла на корінці, з надривами й дрібною втратою паперу по верхньому краю задньої сторонки, надірваним нижнім кутом, сірими забрудненнями й затертостями по всій площі. Оправа з легкими потертостями на кутах і по краях корінця, дрібними цятками на передній стороні. Папір із рівномірним природним пожовтінням; на титульному аркуші сіра пляма-забруднення, на берегах поодинокі дрібні цятки. Блок міцний, написів, печаток і підкреслень немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eНайбільша прижиттєва монографія Архипенка — і водночас його власна книга: скульптор сам написав її і видав своїм коштом під маркою «Tekhne». Першу частину становить авторський маніфест про творчість у двадцяти чотирьох розділах — від «Моєї медитації» й «Філософії мистецтва» до скульпто-малярства, вгнутої форми, простору, прозорості й «архипентури», винайденого ним рухомого живопису. Другу — висловлювання п'ятдесяти мистецтвознавців і критиків, що писали про нього за півстоліття. Далі йдуть біографічна хронологія, переліки виставок, викладацької праці, власників творів і музеїв, бібліографія та нумеровані таблиці з творами 1908–1958 років, частина в кольорі — від «Карусельного П'єро» (1913) до «Океанічної Мадонни» (1957).\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОлександр Архипенко (1887–1964) народився в Києві, від 1908 року працював у Парижі, згодом у Берліні, а з 1923-го — у США. Один із творців кубізму в скульптурі, він першим зробив порожнечу, вгнуту й наскрізну форму повноправною частиною скульптури і поєднав її з живописом. Вступну статтю написав Святослав Гординський (1906–1993) — мистець і мистецтвознавець, який ще з 1940-х писав про Архипенка в діаспорній пресі. Він виводить мистецтво скульптора з давнього мистецтва України: трипільського орнаменту, скіфського золота, кам'яних ідолів степових курганів, візантійської лінії.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЧастини тексту раніше друкувалися в українських мистецьких журналах діаспори. Книга досі лишається базовим джерелом для атрибуції: аукціонні доми й музеї, зокрема Sotheby's і Центр Помпіду, посилаються на номери таблиць саме з неї.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589811646835,"sku":"KC-2796","price":18000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/6E3E91E0-DBDB-4DBD-91FF-F471314018C7.jpg?v=1792783496"},{"product_id":"shcherbakivskyi-ernst-ukrainskyi-portret-kyiv-1925","title":"Щербаківський Данило, Ернст Федір. Український портрет XVII–XX ст. Київ, 1925","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Художнє оформлення помешкань громадського значіння, створення художнього сучасного портрету — це завдання наших днів.» — Федір Ернст\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДанило Щербаківський та Федір Ернст. Український портрет: виставка українського портрету XVII—XX ст. = Exposition de l'art du portrait ukraïnien des XVII—XX siècles \/ Всеукраїнський історичний музей ім. Т. Шевченка; обгортка роботи худ. В. В. Кричевського; лінійки, заголовні літери та кінцівки Ю. Нарбута; фотографії виконав завідувач фотолабораторії музею А. Скрипник.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКиїв: [Всеукраїнський історичний музей ім. Т. Шевченка], 1925. — Паралельний титул українською та французькою. — Друкується згідно з постановою Музейного Комітету, директор музею Андр. Винницький. — Держ. трест «Київ-Друк», друкарня 2, Пушкінська 4; Губліт № 9775; зам. № 2674. — Наклад 1500 прим.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обгортці кремового паперу з чорним дереворитом Василя Кричевського: постать козацького старшини в кунтуші з перначем, назва мальованим шрифтом, монограма ВК унизу композиції; задня сторонка без оформлення. Обгортка забруднена, з відбитками пальців і поодинокими темними плямками, краї й кути обтерті, кути верхньої сторонки м'яко заломлені; у нижній частині корінця надрив із дрібною втратою паперу, по всьому корінцю дрібні заломи. При передньому краї верхньої сторонки два наскрізні проколи. На корінці чорнилом від руки латинкою «UKRAINSKIJ PORTRET» — пізніший напис власника, літери вписані одна під одною. На титульному аркуші вгорі власницький підпис чорнилом, читається невпевнено. Папір рівномірно пожовклий, чистий, без лисячих плям; фототипні ілюстрації не потерті. Блок міцний, зшитки тримаються, окремі аркуші виступають за обріз. Утрат тексту й таблиць немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання обох авторів. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; обгортка Василя Кричевського та книжкові оздоби Георгія Нарбута становлять самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЦе каталог і водночас перший зведений нарис історії українського портрета. Виставку 1925 року у Всеукраїнському історичному музеї ім. Шевченка склали з самих лише музейних збірок — 259 портретів у трьох залах. Щербаківський у вступі окреслює, що під українським портретом розуміє три групи творів: роботи уродженців етнографічної України, роботи українських майстрів на чужих землях і портрети українців, виконані чужинцями; гравійовані, карбовані й скульптурні зображення він свідомо лишає поза межами огляду. Його нарис доводить виклад до кінця XVIII століття — від фрески з родиною Ярослава Мудрого в Софії Київській через ктиторський і культовий портрет до міщанських і селянських зображень, серед них рідкісний парний портрет подружжя Мегеденюків, гуцулів. Розділ Ернста веде далі, до сучасності, і закінчується закликом до художників Академії мистецтв творити новий портрет. Каталог відкривають культові образи: Покрова з портретом Богдана Хмельницького, Воздвиження з донатором замість царя Костянтина, розп'яття з лубенським полковником Леонтієм Свічкою, Адам Кисіль, Петро Могила. Серед ілюстрацій — знімки самих зал зі стінами, суцільно завішаними портретами козацької старшини, і силуетний «Портрет родини художника» Георгія Нарбута 1919 року під номером 259.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДанило Щербаківський (1877–1927) — мистецтвознавець і музейник, який разом із Миколою Біляшівським зібрав основний фонд музею; через два роки після цієї виставки, зацькований, наклав на себе руки, і його похорон став мовчазною демонстрацією київської інтелігенції. Федір Ернст (1891–1942) — мистецтвознавець і пам'яткоохоронець, автор путівника «Київ та його околиця», завідувач мистецького відділу музею; заарештований 1933 року, загинув 1942-го. Обидва прізвища згодом опинилися під забороною, а видання — у спецфондах.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОформлення прив'язує книжку до кола Української академії мистецтв: обгортку різьбив Василь Кричевський (1873–1952), а лінійки, ініціали й кінцівки належать Георгієві Нарбуту (1886–1920) — їх друковано з його дощок уже по смерті художника. Видання вийшло накладом 1500 примірників у друкарні Держтресту «Київ-Друк»; для книжки такої ваги це небагато. Частину портретів із виставки згодом було вивезено або передано за межі України — деякі нині в Народному музеї у Вроцлаві, — тож цей каталог лишається основним документом про склад експозиції. У м'якій обгортці видання зберігалося погано, і примірники з цілою обгорткою Кричевського трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589811941747,"sku":"KC-2784","price":18000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":false}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/E9E854E5-5947-48BC-846B-89D833B752E4.png?v=1789681644"},{"product_id":"zahachevskyi-yevhen-lvivska-bratiia-toronto-1962","title":"Загачевський Євген. Львівська братія: повість пережитого. Торонто, 1962","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Перед ними — краса життя, за ними жахлива панорама кривавого походу війни.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЄвген Загачевський. Львівська братія: повість пережитого \/ обгортка М. Левицького.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eТоронто: накладом Братства кол. вояків І-ої Української Дивізії УНА, станиця Торонто, 1962. — 200 с. — Друкарня «Київ» (Kiev Printers Ltd.), Торонто. На звороті шмуцтитулу паралельний англомовний титул: Euhen Zahachevsky. Lvivska bratiya: novel.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці: на передній сторонці двоколірна графіка Мирона Левицького — вежа з годинником і ренесансні фасади старого Львова, назва в чорній плашці, монограма художника з датою «62»; на задній сторонці лев із герба Львова, друкована ціна 2.50. Передня сторонка з легкими потертостями по краях і біля корінця; задня сторонка з пожовтінням, дрібними цятками й рожевими слідами в нижній частині та на правому краю. Блок міцний, папір із природним пожовтінням, на обрізі перших аркушів сірі плямки. На титульному аркуші бібліотечний штамп «Millennium Library \/ Saint Vladimir Ukrainian Orthodox Cathedral \/ 5013 State Road \/ Parma, Ohio 44134». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; обкладинка Мирона Левицького становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПовість про передвоєнну молодь львівських передмість автор писав в Англії 1952–1954 років, щойно вийшовши з табору полонених. Роман Терлецький, син удови, що тримає харчову крамничку на передмісті, виростає серед студентів-квартирантів і їхніх книжок, сидить у тюрмі, тікає за кордон, повертається до радянського Львова, а потім опиняється на фронті над Дінцем; книжка завершується проривом з оточення. Підзаголовок «повість пережитого» не випадковий: рано осиротілий герой має братів Євгена й Володимира — так само рано втратив батька й мав брата Володимира сам автор. У передмові видавці навели його лист: якби в цій війні склалися ті самі умови, що в листопаді 1918 року, «ця львівська братія» не дала б ворогові підняти голову у Львові.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЄвстахій (Євген) Загачевський (1919–1998) — письменник, мемуарист і маляр, львів'янин, син підстаршини УГА. 1938 року сидів у «Бригідках» за антипольські листівки, 1940-го виїхав до Німеччини; після арешту Українського державного правління 1941 року потрапив за ґрати і як «штрафник» пішов на Східний фронт, а 1944-го опинився в дивізії «Галичина». Три роки англійського полону провів у таборах Італії, згодом жив у Рочестері (США), де зібрав історико-мистецький архів. «Львівська братія» — друга його книжка після «Спогадів фронтовика» (Мюнхен, 1952); пізніше вийшли «Белярія — Ріміні — Англія» (1968) та «Її регіт не лякав…» (1975).\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПовість видало торонтське Братство колишніх вояків 1-ї Української дивізії УНА, яке друкувало спогади й прозу своїх членів. Обкладинку виконав Мирон Левицький (1913–1993) — графік і маляр, учень Олекси Новаківського, сам колишній вояк дивізії, від 1949 року в Канаді. Примірник походить із бібліотеки при соборі святого Володимира Української православної церкви в Пармі (Огайо) — одному з осередків української громади Клівленда.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589813449075,"sku":"KC-1317","price":3600.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/6DE5DC23-0950-45E4-8052-82362217F607.jpg?v=1792007176"},{"product_id":"tys-iurii-markiza-istorychni-opovidannia-vinnipeh-1954","title":"Тис Юрій. Маркіза: історичні оповідання. Вінніпег, 1954","description":"\u003cp\u003eТис Юрій. Маркіза: історичні оповідання \/ обкл. Мирона Левицького.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВінніпеґ: Видавець Іван Тиктор, 1954. — 128 с. — (Клюб приятелів української книжки; кн. 19). — Друк The New Pathway.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eСуперобкладинка роботи Мирона Левицького, під нею — видавнича м'яка обкладинка з маркою «КПУК». Суперобкладинка з потертостями, загинами й дрібними втратами паперу по краях, м'яка обкладинка з легкими плямами, блок міцний. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЗбірка історичних оповідань з доби Івана Мазепи та Гетьманщини: «Маркіза», «Нарцис», «Записки канцеляриста гетьманської канцелярії», «Таємниця полтавської ночі». Події оповідань розгортаються навколо гетьманського двору й Полтавської битви.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЮрій Тис — псевдонім Юрія Крохмалюка (1904–1994), письменника й військового історика, старшини дивізії «Галичина», дійсного члена УВАН.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eСерію «Клюб приятелів української книжки» започаткував 1950 року у Вінніпезі Іван Тиктор (1896–1982), до війни власник львівського концерну «Українська преса». Книжки виходили передплатою, серіями по дванадцять, усі — в суперобкладинках Мирона Левицького з монограмою клубу «КПУК».\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589815251315,"sku":"KC-2167","price":2200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0005-1749040408343952548.jpg?v=1791059924"},{"product_id":"slovo-zb-9-edmonton-1981","title":"Слово: збірник українських письменників. Зб. 9. Едмонтон, 1981","description":"\u003cp\u003eСлово: збірник 9: література, мистецтво, критика, мемуари, документи = The Word: almanac 9: poetry, fiction, art, essay, documents \/ [редакційна колегія: Святослав Гординський, Світлана Грибінська, Олег Зуєвський, Юрій Клиновий, Олександра Копач, Григорій Костюк, Улас Самчук, Остап Тарнавський, Юрій Шевельов]; обкладинка Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЕдмонтон: Об'єднання українських письменників «Слово», 1981. — 326 с. — Друк Kiev Printers Ltd., Торонто. — ISSN 0384-6075.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій твердій оправі з помаранчевої тканини: на передній палітурці — шрифтова композиція Якова Гніздовського в рамці, чорним друком, з листком у літері «О»; на корінці в рамках назва «Слово» й номер «9»; задня палітурка без оформлення. Корінець вигорів до світло-коричневого відтінку, голівка й п'яточка корінця та кути потерті. На передній палітурці — темна пляма в нижній правій частині й дві світлі потертості на літерах назви; задня палітурка нерівномірно вицвіла, з дрібними темними цятками. Блок міцний, папір світлий і чистий, без написів, печаток і підкреслень. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДев'яте число альманаху 1981 року найгостріше з усіх відгукнулося на долю шістдесятників. Яр Славутич (1918–2011) подав тут вірші з іще не виданої збірки «Живі смолоскипи» — «Івасюк», «Брати Горині», «Світличний», «Караванський» (окремою книжкою вона вийде 1983-го) — і статтю «Поезія Івана Світличного», написану тоді, коли сам Світличний (1929–1992) відбував заслання на Алтаї. Остап Тарнавський простежив шлях «Від шестидесятників до поетів дисидентів», Микола Степаненко — стан літературної критики в «підсовєтській» Україні після шістдесятників, а Агнеса Лебідь умістила вірші «Шлях на Колиму» й «А бубликів не їсти колгоспникам».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПоруч — сонети Іринея Вереса, що продовжують цикл із 6-го й 8-го збірників, Аполлінер у перекладі Олега Зуєвського, проза Івана Боднарчука, Василя Гірного, Олекси Ізарського («Дома у Мюнхені»), Мирона Левицького, драма Олександра Зозулі «Одруження». В есеїстиці — дві статті про Винниченка (Григорій Костюк, Ігор Качуровський), спогади Валеріяна Ревуцького про композитора Левка Ревуцького, огляд української літературознавчої бібліографії Марти Тарнавської, «Українська література в Румунії» Степана Ткачука й «Минуле і сучасне української книжки» Дмитра Чуба.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eАльманах видавало Об'єднання українських письменників «Слово», засноване в Нью-Йорку 1954 року як спадкоємець МУРу. Це число вийшло в Едмонтоні, друкувала торонтська Kiev Printers, видання підтримала Програма багатокультурності уряду Канади. Обкладинку з листком у літері «О» створив Яків Гніздовський (1915–1985); той самий його дизайн повторюється й на інших числах серії.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589817217395,"sku":"KC-2001","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/80EDD130-CE7D-4B24-B118-5C3CE333C731.jpg?v=1792267174"},{"product_id":"ostroverkha-mykhailo-naperekir-miliano-1926-1931-1981","title":"Островерха Михайло. Наперекір: Міляно 1926–1931. Нью-Йорк; Мельборн, 1981","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«У кожній бо правдивій любові доля прикра є; надто, в любові до краси, до величного, до глибокого…»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМихайло Островерха. Наперекір: Міляно 1926–1931 \/ [слово о. Івана Шевціва]; обкладинку виконав мистець Мирон Левицький.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНовий Йорк; Мельборн: Українське видавництво «Просвіта», 1981. — 115 с. — На титулі видавнича марка «Просвіти» з датою 1967 і гаслом «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці з кремового фактурного паперу, друк у дві фарби — помаранчеву й чорну: ліворуч фасад Міланського собору, праворуч постать чоловіка в довгому пальті, що крокує проти косих смуг, назва рисованим шрифтом. На передній сторонці дрібні рудуваті цятки й невелика зеленкувата пляма під прізвищем автора; задня сторонка тонована, з лисячими плямками по всій площі й темнішими плямами вздовж краю; кути злегка потерті. Блок міцний, папір світлий, текст чистий. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПерше видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; обкладинка Мирона Левицького становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e21 листопада 1926 року колишній січовий стрілець рушає швидким потягом зі Львова до Італії — вчитися на оперного співака. Голос у нього був, школи не було жодного року; стипендію в 25 доларів на місяць дав станиславівський єпископ Григорій Хомишин. Спогади ведуть через Відень, де подорожнього зустрічають Славця Лагодинська й Микола Шлемкевич, до міланських уроків у маестро, що ставив йому ліричний легкий голос, Венеції й Ріміні, а відтак назад до Львова — до «старої войни» з «Червоної Калини» і сварки з Юном Навроцьким за співпрацю з «Новими Шляхами» Антона Крушельницького. Автор пояснює й те, чому так і не став співаком, а лишився журналістом і знавцем церковного мистецтва.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМихайло Островерха (1897–1979) — уродженець Бучача, стрілець Легіону УСС, після війни інтернований у Польщі, працівник «Просвіти» в Станиславові, згодом дописувач «Діла» й «Нового Часу», перекладач «Володаря» Макіявеллі (1934) й автор книжок про Італію. Від 1948 року жив у США, помер у Брукліні.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижку написано влітку 1968 року у Виндгемі, штат Нью-Йорк, але друкувати її автор не поспішав — називав «щирою сповіддю». Рукопис вдова передала до Мельборна о. Іванові Шевціву, і 1981 року, вже після смерті автора, його видала тамтешня «Просвіта» спільним нью-йоркським і мельборнським накладом. Обкладинку виконав Мирон Левицький (1913–1993), маляр і графік, один із провідних книжкових оформлювачів діаспори.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589817610611,"sku":"KC-1346","price":1600.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/IMG_3962.jpg?v=1793217853"},{"product_id":"ukrainka-lesia-tvory-t-6-lviv-1939","title":"Українка Леся. Твори. Т. 6: драматичні поеми, діялоги, драми. Львів, 1939","description":"\u003cp\u003eЛеся Українка. Твори. Том VI: драматичні поеми, діялоги, драми \/ за загальною редакцією Б. Романенчука; [обкладинка С. Гординського; дереворити О. Сахновської; ілюстрації О. Їжакевича].\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛьвів: Українська Книгоспілка, 1939. — 258, [2] с.: іл. — (Повне видання творів у 10 томах; т. VI). — Друкарня Наукового товариства ім. Т. Шевченка.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій м'якій обкладинці роботи Святослава Гординського: на передній стороні портрет поетеси в овальному медальйоні, оточений блакитно-чорною орнаментальною рамкою; на задній — девіз «Contra spem spero», марка «Українська Книгоспілка» й монограма художника «СГ». Обкладинка пожовкла й забруднена, з потертостями й дрібними втратами паперу по краях; через нижню частину передньої сторонки проходить злам із тріщинами паперу; корінець потертий. Папір із природним пожовтінням, дрібні надриви по нижньому краю окремих аркушів, бурі плямки на титульному аркуші. На титульному аркуші фіолетовий фігурний штамп і власницький напис чорнилом «вл. проф.» з прізвищем власника. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; обкладинка Святослава Гординського становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ цьому томі під однією обкладинкою — перша драма Лесі Українки і остання завершена. «Блакитна троянда» (1896) — п'єса з життя тогочасної інтелігенції, з якої почався її шлях у драматургію; «Оргія» (1913) — драматична поема, дія якої відбувається в Коринті під римським пануванням: співець Антей відмовляється віддати своє мистецтво на службу завойовникам. Між ними — діялоги «Прощання», «Три хвилини», «В дому роботи» та «Айша та Мохаммед». Тексти супроводжують статті Бориса Якубського, Богдана Романенчука («Два любовні діялоги»), Івана Ямпольського й Петра Руліна («Перша драма Лесі Українки»), примітки та словничок чужомовних висловів.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛеся Українка (1871–1913) — поетеса й драматург; драматичні поеми останнього десятиліття її життя вважають вершиною її творчості.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛьвівське «Повне видання творів» Українська Книгоспілка задумала в десяти томах; тексти друкувалися за київським виданням «Книгоспілки» 1927–1930 років. Редагував зібрання Богдан Романенчук (1908–1989) — згодом емігрант, засновник філадельфійського журналу «Київ». Обкладинку створив Святослав Гординський (1906–1993): девіз на задній сторонці — назва вірша Лесі Українки 1890 року. Дереворити Олени Сахновської відтворено з київського видання «Лісової пісні» 1930 року. Колофон подано двома мовами — польською й українською. Прихід радянської влади до Львова у вересні 1939 року обірвав проєкт, і десятитомник так і не було завершено.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589822067059,"sku":"KC-1806","price":5000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/8F28CE14-F703-4BA6-A1DE-24AF8489C204.jpg?v=1793051016"},{"product_id":"shlemkevych-mykola-zahublena-ukrainska-liudyna-1954","title":"Шлемкевич Микола. Загублена українська людина. Нью-Йорк, 1954","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Нага і без прикрас стоїть наша душа на ступнях, збудованих із одягу мислі й життя, що зсунувся вже з її плечей.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМикола Шлемкевич. Загублена українська людина \/ обкладинка С. Гординського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНью-Йорк: «Життя і мислі», 1954. — 159, [1] с. — (Життя і мислі; книжка друга). — Друкарня Р. Крупка — М. Пирський, 133 E. 4 St., Нью-Йорк. Наклад не зазначено. Ціна на задній обкладинці: 1,75 дол.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці зі світло-зеленого паперу: назва серії, прізвище автора рукописним накресленням, назва, місце й рік — чорним друком. Обкладинка забруднена, з численними лисячими плямками й розводами на передній і задній сторонках, потерта по краях, кути заломлені; уздовж корінця залом, надриви вгорі й унизу корінця. Блок міцний, зшивка ціла, папір усередині чистий, з поодинокими плямками на берегах. На звороті передньої обкладинки — друкована «Увага!» з переліком трьох друкарських помилок і адресою для замовлень. На авантитулі власницький напис від руки, прізвище читається неповно. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижка виросла з циклу доповідей, виголошених восени 1952 і навесні 1953 року в Нью-Йорку, Ньюарку та Філадельфії, і автор свідомо зберіг у друці форму промови. Чотири розділи — «Захитаний світогляд (Логос на роздоріжжі)», «Моральна криза (Розвалений етос)», «Заблукана творчість (Ерос на службі)» та «Туга за людиною і її щастям» — складаються в психоетнічний портрет українця XIX–XX століть. Шлемкевич вибудовує типологію: старосвітський поміщик, гоголівська людина, сковородянська, шевченківська, вільний дух кінця XIX ст., розщеплення 1920–1930-х років і розгубленість 1940-х.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМикола Шлемкевич (1894–1966), у публіцистиці М. Іванейко, — філософ, публіцист і громадсько-політичний діяч, дійсний член НТШ і УВАН. Народився в с. Пиляві на Тернопільщині в родині священика, студіював філософію у Відні, 1926 року здобув докторат. У 1917–1919 роках був секретарем редакції київської «Робітничої газети», у 1930-х розробляв ідеологію «творчого націоналізму» на сторінках часописів Фронту національної єдності. Від 1949 року в США: засновник і редактор журналу «Листи до приятелів» (1953–1966) і видавництва «Ключі» (1956). Помер у Пассейку, штат Нью-Джерсі.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЦе друга книжка серії «Життя і мислі», обкладинку до неї зробив Святослав Гординський. У «Від автора» названо тих, хто уможливив друк: Роман Купчинський читав машинопис і давав мовні поради, Ярослав Заремба допомагав із коректою, а колишній учень автора Д. Федик з Австралії підтримав видання безвідсотковою позичкою. Замовлення на книжку приймалися просто на адресу автора — «Letters to Friends», P. O. Box 428, Newark, N. J., тобто на редакцію його власного журналу. Видання приватне, поза великими еміграційними видавництвами.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589828948339,"sku":"KC-1712","price":2800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true},{"title":"2","offer_id":64589828981107,"sku":"KC-2272","price":2800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true},{"title":"3","offer_id":64589829013875,"sku":"KC-2333","price":2800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true},{"title":"4","offer_id":64589829046643,"sku":"KC-2579","price":2800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0043-7576698326881789064.jpg?v=1791060088"},{"product_id":"shlemkevych-mykola-verkhy-zhyttia-i-tvorchosty-1958","title":"Шлемкевич Микола. Верхи життя і творчости: промови — доповіді. Нью-Йорк; Торонто, 1958","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Неначе верхи високих гір в соняшній короні стоять перед нашою уявою дати і акти 22 січня 1918 і 1919 років.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМикола Шлемкевич. Верхи життя і творчости: промови — доповіді \/ обкладинка Святослава Гординського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНю-Йорк; Торонто: видавництво «Ключі», 1958. — 159 с. — (Життя і мислі; книжка п'ята). — Друкарня «Свобода», 81–83 Гренд вул., Джерзі Ситі, Н. Дж. Ціна на задній обкладинці: 2.00 дол. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій паперовій обкладинці світло-зеленого кольору з чорним друком: угорі назва серії «Життя і мислі» під орнаментальною віньєткою, нижче автор, назва і рік; на задній обкладинці видавнича марка «Ключів» — три ключі в щиті. Обкладинка забруднена й пожовкла по краях, з поодинокими лисячими плямками, помітнішими на задній стороні; кути потерті, дрібні заломи вгорі й унизу корінця. Папір із рівномірним пожовтінням, береги чисті, надривів і утрат немає. Блок міцний. Власницьких написів, печаток та екслібрисів немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eТри промови і дві доповіді-етюди — так автор сам окреслює склад книжки в передмові, наполягаючи, що це публіцистика, а не наука, і просячи читача саме так до неї ставитися. Відкриває збірку промова «22 січня», де акти 1918 і 1919 років постають неначе верхи високих гір у соняшній короні — звідси й назва тому. Другу частину складають доповіді «Глибинна верства світогляду Шевченка», з аналізою «Катерини», «Наймички», «Відьми», «Неофітів» і «Марії», та «Новочасна потуга» — розлогий етюд про природу публіцистики і її кризу в українській духовій культурі.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМикола Шлемкевич (1894–1966) — філософ, публіцист і громадсько-політичний діяч, дійсний член НТШ і УВАН. 1926 року здобув у Віденському університеті ступінь доктора філософії за працю, що згодом вийшла як «Сутність філософії». У міжвоєнній Галичині — есеїст «Літературно-наукового вісника» й один з ідеологів Фронту національної єдності; від 1945 року на еміграції, спершу в Німеччині, потім у США. «Верхи життя і творчости» — остання з трьох його головних повоєнних книжок, після «Загубленої української людини» (1954) і «Галичанства» (1956).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидавництво «Ключі» Шлемкевич заснував 1956 року для власної серії «Життя і мислі» та журналу «Листи до приятелів»; цей том — п'ята книжка серії, друкована в друкарні «Свобода» в Джерзі Ситі. Наприкінці вміщено список «Збірного меценатства» — кількох десятків приятелів із США, Канади й Австралії, чиї внески й давали змогу серії виходити. Там-таки автор дякує ред. Р. Купчинському за прочитання машинопису, Св. Гординському за обкладинку, ред. Яр. Зарембі за коректу й палітурні «Бібльос» Щербанюків за експедицію книжки.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589829079411,"sku":"KC-1844","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true},{"title":"2","offer_id":64589829112179,"sku":"KC-2304","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true},{"title":"3","offer_id":64589829144947,"sku":"KC-2577","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0042-7576698326881789064.jpg?v=1791060050"},{"product_id":"kernytskyi-ivan-pereletni-ptakhy-niu-york-1952","title":"Керницький Іван. Перелетні птахи: веселі історії 1942—1952. Нью-Йорк, 1952","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«…вщент зруйнували наше Празьке Видавництво, і тільки тепер, на вільній землі Вашінґтона пробуємо ми знову відновити й розбудувати його».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eІван Керницький. Перелетні птахи: довші та коротші, менше й більше веселі історії, в краю, на скитальщині і на гостинній землі Вашінґтона написані (1942—1952) \/ обкладинка і віньєти Миколи Бутовича.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНю Йорк: Видавництво Юрія Тищенка, 1952. — 132 с.: іл. — (Літературна Бібліотека «ЮТ»; ч. 6). — 21 × 14,5 см. — Друк «Свобода», 81-83 Гренд ст., Джерзі Ситі, Н. Дж. — Наклад 3 000 примірників. Ціна на задній обкладинці 1,50 дол.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з кремового паперу: синє тло, силует нью-йоркських хмарочосів, чайки й подружжя переселенців із клунком і валізами, унизу підпис художника. Обкладинка рівномірно потемніла, з потертостями й заломами по краях, обтріпаними кутами й дрібними надривами вгорі корінця; на задній сторонці бурі розводи від вологи та поодинокі забруднення. Блок міцний, аркуші повні, папір пожовклий по берегах, текст чистий. Кожен розділ відкривається рисованим шмуцтитулом із віньєткою, підписаною монограмою «МБ». На титульному аркуші вгорі синім чорнилом позначка, нижче дарчий напис чорнилом у два рядки: «До Пластової бібліотеки „Лісові чорти“»; там само й на сторінці змісту червоний штамп «Пластова Бібліотека в Ню Йорку». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; оформлення Миколи Бутовича становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижка складається з трьох розділів — це три відтинки одного шляху. «Рідними обніжками» лишається в галицькому селі, де сварка солтиса з управителем школи за ключ від дровітні виростає до конфлікту історичного маштабу («Резиґнація пана Кораби», «Дерби в селі Закамарках»). «Переселення з перешкодами» — це табори ді-пі, черги й чекання на візу («Слідами чумака Мамая», «Ревний листоноша», «Останній романтик»). «На землі Вашінґтона» — перші американські роки з мовою новоприбулих («Засейфували», «Нарікайли», «Нарешті віддячились!»). Про втрату дому тут написано як гумореску, і саме цей тон вирізняє книжку серед еміграційної прози.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eІван Керницький (1913—1984), знаний читачам за псевдонімом Ікер, народився в селі Суходіл на Бібреччині; у 1933—1939 роках працював у концерні «Українська преса» Івана Тиктора у Львові, а на еміграції став багаторічним фейлетоністом нью-йоркської «Свободи» — у друкарні якої надруковано й цю книжку.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eТом відкриває американський період серії «Літературна Бібліотека „ЮТ“», започаткованої Юрієм Тищенком ще в Празі 1941 року: там устигли вийти п'ять назв — «Тарас Бульба» Гоголя, «Кобзар» Шевченка, «Каравели» Юрія Клена, «Моя весна» і «Вересень» Івана Ірлявського, — а празьке видавництво знищила війна. Юрій Тищенко (1880—1953), засновник київських «Дзвону» й «Лану», видавець Грушевського й Винниченка, помер у Нью-Йорку наступного року. Обкладинку й віньєти дав Микола Бутович (1895—1961) — оформлювач «Волині» Уласа Самчука та «Історії українського війська».\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589833404787,"sku":"KC-1783","price":1600.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0034-7576698326881789064.jpg?v=1791060049"},{"product_id":"lapychak-toma-ukrainskyi-natsionalizm-krytyka-i-oborona-1962","title":"Лапичак Тома. Український націоналізм: критика і оборона. Нью-Йорк, 1962","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Але усвідомити зло і знайти в собі відвагу з тим злом боротися — оце вимога хвилини і почесне завдання сучасної української людини.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eТома Лапичак. Український націоналізм: критика і оборона \/ [передмова Миколи Шлемкевича]; обкладинка Святослава Гординського.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eНью-Йорк: видавництво «Ключі», 1962. — 139, [1] с. — (Життя і Мислі; книжка шоста, ч. 6). — Друк East Side Press, 71 East 7th Street, Нью-Йорк. Наклад не зазначено. Ціна на задній обкладинці: 2,50 дол. На обкладинці місце видання подано як «Ньюарк», на титульному аркуші — «Нью-Йорк»; у бібліографії трапляється також обсяг 144 с. Розмір потребує звірки з примірником.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з цегляно-помаранчевого шорсткого паперу, друк чорний: назва серії в декоративній рамці, ім'я автора рукописним шрифтом, назва гротеском, унизу — місце видання; на задній обкладинці видавнича марка «В-во Ключі» — щит із двома ключами. Блок шитий нитками, міцний; папір кремовий, чистий, без пожовтіння й плям. Незначні потертості й заломи по краях обкладинки, дрібний надрив унизу передньої обкладинки, ледь побиті кути. Угорі передньої обкладинки чорним чорнилом власницькі шифри «9760 \/ б. 1624». Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнижка складається з одинадцяти есеїв, які піддають ревізії ідеологію й практику партійного націоналізму — зсередини, а не ззовні. Зміст: «Ревізіонізм і фідеїзм», «Чи можна критикувати націоналізм?», «Хто може критикувати націоналізм?», «Поміж словами і дійсністю», «Націоналізм і большевизм», «Націоналізм і демократія», «Що ж таке націоналізм?», «Шляхи оздоровлення», «Збережіть свої тіла!» і «Про домо суа». Частина текстів друкувалася раніше в журналі «Листи до Приятелів»; тут вони повторені з поправками й доповненнями. У прикінцевому есеї автор пише, що перед тим, як послати свої критичні думки до редакції, звів затяжний бій із самим собою: важко критикувати те, у чому сам брав активну участь.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eТома Лапичак (1914–1975) — лікар, публіцист і громадсько-політичний діяч, уродженець Нижанковичів біля Перемишля. У 1941–1942 роках очолював Крайову Екзекутиву ОУН(м), пройшов німецькі слідчі тюрми, по війні виїхав до США. Разом із Миколою Шлемкевичем 1960 року заснував Український публіцистично-науковий інститут. «Український націоналізм» вважають його головною публіцистичною працею.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидання відкриває шосту позицію серії «Життя і Мислі» — програмної книжкової серії Шлемкевича, що ставила за мету перевірку й переоцінку думок і життєвих постав сучасної української людини; передмову до тому підписав сам Шлемкевич. Обкладинку оформив Святослав Гординський. Книжка вийшла в час, коли відкрита критика націоналістичної доктрини в еміграційному середовищі викликала гострий спротив, і саме тому набула розголосу.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589837107571,"sku":"KC-1516","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true},{"title":"2","offer_id":64589837140339,"sku":"KC-2402","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0024-7576698326881789064.jpg?v=1791060006"},{"product_id":"ukrainska-dusha-zbirnyk-1956","title":"Шлемкевич Микола (ред.). Українська душа: збірник. Нью-Йорк; Торонто, 1956","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«„Проблеми“ не мають амбіції подавати готові правди до вірування.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУкраїнська душа \/ редакція: М. Шлемкевич; мовна редакція: Р. Купчинський; надпис і знак: С. Гординський. — (Проблеми; книжка I).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНью-Йорк; Торонто: видавництво «Ключі», 1956. — 63, [1] с. — 23 × 16 см. — Друкарня: Р. Крупка — М. Пирський, 133 East 4th Street, New York 3, N. Y. — Ціна на задній сторонці обкладинки: 1 дол.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці зі світло-сірого паперу: на передній сторонці назва серії «Проблеми» в декоративних дужках, нижче велика назва збірника й перелік авторів та їхніх статей у тонкій рамці, унизу марка видавництва; на задній сторонці — видавнича марка «Ключі» у вигляді двох ключів у щиті. Обкладинка потерта й забруднена, з поверхневими подряпинами, краї підрудавіли, у верхньому краї задньої сторонки невелика втрата паперу, нижній кут передньої сторонки із заломами. Папір кремовий, із природним пожовтінням по берегах; блок міцний, надривів і втрат аркушів немає. Провенанс: угорі сторінки 26 рукописний напис синім чорнилом у два рядки; номери сторінок 5, 26 і 55 обведено синім чорнилом; у статтях Онацького й Кульчицького підкреслення та позначки на берегах олівцем і чорнилом. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПерша книжка серії «Проблеми», задумана редакцією як «симпозіон» у первісному, платонівському значенні: кілька авторів різних фахів говорять на одну тему, не узгоджуючи позицій і подеколи суперечачи один одному. Тема першого тому — український національний характер. До збірника ввійшли «Українська емоційність» Євгена Онацького (с. 5), «Світовідчування українця» Олександра Кульчицького (с. 13), «Родина і душа народу» Богдана Цимбалістого (с. 26), «Душа і пісня» Миколи Шлемкевича (с. 44) і «Короткий бібліографічний огляд» Володимира Дорошенка (с. 55). Онацький виводить українську емоційність від Липинського і Чижевського, Цимбалістий пояснює вдачу народу устроєм родини, Шлемкевич шукає її в пісні.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМикола Шлемкевич (1894—1966) — філософ і публіцист, доктор філософії Віденського університету, дійсний член НТШ і УВАН, засновник видавництва «Ключі» й автор «Загубленої української людини». Олександер Кульчицький (1895—1980) — психолог і філософ, професор Українського вільного університету; Євген Онацький (1894—1979) — публіцист, лексикограф і дипломат; Володимир Дорошенко (1879—1963) — бібліограф, директор бібліотеки НТШ у Львові, підписаний у збірнику саме цією посадою; Богдан Цимбалістий — психолог, дослідник української родини.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e«Ключі» Шлемкевич заснував у Нью-Йорку й Торонто наприкінці 1940-х; у цій же серії згодом вийшли «Загублена українська людина» (1954), «Галичанство» (1956) і «Верхи життя і творчости» (1958). Том надруковано в нью-йоркській друкарні Р. Крупки й М. Пирського, обкладинковий напис і видавничий знак виконав Святослав Гординський. Тексти збірника досі цитують у працях з української етнопсихології, а 1992 року їх передрукував київський «Фенікс» — самого ж нью-йоркського видання 1956 року в українських бібліотеках майже немає.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589838123379,"sku":"KC-1546","price":2250.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0017-7576698326881789064.jpg?v=1791059966"},{"product_id":"antonych-zibrani-tvory-niu-york-vinnipeg-1967","title":"Антонич Богдан Ігор. Зібрані твори = Collected Works. Нью-Йорк; Вінніпеґ, 1967","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«З рвучим вітром буйногривим! бути вічно юним, вічно молодим!»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eБогдан Ігор Антонич, 1909—1937. Зібрані твори = Collected Works \/ зредаґували Святослав Гординський і Богдан Рубчак; обкладинка роботи Якова Гніздовського; ілюстрації Володимира Ласовського.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eНью-Йорк; Вінніпеґ: Слово, Об'єднання Українських Письменників в Екзилі, 1967. — 399 с.: іл., портр. — 23 × 16 см. — Друк Trident Press Ltd., Вінніпеґ. — Видано заходами Організації Оборони Лемківщини в Америці.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з кремового паперу: на передній сторонці цеглясто-червоне зображення дерева з кулястою кроною й назва «Антонич» у декоративній рамці з завитками — робота Якова Гніздовського; на корінці те саме шрифтове рішення з іменем автора й назвою. Обкладинка з легкими забрудненнями й потертостями по краях і кутах, на задній сторонці розсіяні лисячі плямки й поодинокі темні цятки, у верхньому правому куті передньої сторонки чорнильний розчерк. Папір злегка пожовклий по берегах, блок міцний, зшивка ціла, текст чистий. На титульному аркуші синій штамп «ДАРУНОК». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; обкладинка Якова Гніздовського становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eТом зводить докупи поетичні книги Антонича від «Привітання життя» (1931) до посмертних збірок, додає прозу — зокрема уривки з недокінченої повісти «На другому березі» — і відкривається великою студією Святослава Гординського «Богдан Ігор Антонич, його життя і творчість». Ілюстративна частина подає портрет поета олією роботи Володимира Ласовського (1936), портрет із посмертної збірки «Зелена євангелія», рисунок-шарж, зроблений Ласовським для афіші літературного вечора в Сокалі 1937 року, і фотографію Антонича з часу видання «Трьох перстенів».\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eБогдан Ігор Антонич (1909—1937) — поет, народжений на Лемківщині, помер у Львові, не доживши двадцяти восьми років; за життя встиг видати три збірки. Святослав Гординський (1906—1993) — маляр, поет і критик, знав Антонича особисто; Богдан Рубчак (1935—2018) — поет Нью-Йоркської групи й літературознавець; Яків Гніздовський (1915—1985) — графік, чиє дерево на обкладинці стало впізнаваним знаком цього видання.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидання здійснено коштом Організації Оборони Лемківщини в Америці й присвячене пам'яті поета, який, як сказано в посвяті, прославив своїми творами свою вужчу батьківщину — Лемківську Землю. Друкувала книжку вінніпезька Trident Press. У підрадянській Україні того ж 1967 року вийшов лише вибір поезій Антонича, тож це нью-йоркське зібрання десятиліттями лишалося найповнішим доступним корпусом його творів. Наклад розходився переважно серед членства організації.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589839696243,"sku":"KC-1542","price":11500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0050-206557538021328475.jpg?v=1791059552"},{"product_id":"ryleiev-voinarovskyi-poema-klivlend-toronto-1970","title":"Рилєєв Кіндрат. Войнаровський: поема. Клівленд — Торонто, 1970","description":"\u003cp\u003eКіндрат Рилєєв. Войнаровський: поема \/ передмова проф. Олександра Оглоблина; ілюстрації до тексту проф. Петра Андрусіва; герб Войнаровського роботи Роберта Лісовського; обгортка — портрет Войнаровського роботи Мирона Левицького; мовна редакція і коректа Івана В. Манастирського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКлівленд — Торонто: видання 7-го Куреня УПЮ ім. А. Войнаровського, 1970. — 64 с.: іл. — 21 × 14,5 см. — Друк: Kiev Printers Ltd., 860 Richmond St. W., Toronto. — Наклад 2500 примірників.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці: на помаранчевому тлі червоно-чорний портрет Войнаровського в бароковому картуші роботи Мирона Левицького. На передній кришці паперова бібліотечна наклейка у верхньому куті й слід від знятої другої наклейки. На задній кришці — червона емблема куреня. Незначні потертості країв, блок міцний, аркуші чисті. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОформлення має самостійну мистецьку вартість.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПоема російського декабриста Кіндрата Рилєєва (1795–1826) про Андрія Войнаровського (бл. 1689–1740) — небожа Івана Мазепи, дипломата гетьманської еміграції, якого 1716 року викрали в Гамбурзі російські агенти й заслали до Якутська. Для декабристів Войнаровський був фігурою свободи; для української еміграції — свідченням того, як довго й далеко сягала рука Москви.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання підготував 7-й Курінь Українського Пластового Юнацтва ім. А. Войнаровського й присвятив його «Українському Пластові на чужині у 25-річчя відбудови». Передмову написав Олександр Оглоблин (1899–1992) — провідний дослідник мазепинської доби; текст поеми звірено з монографією Ілька Борщака про Войнаровського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПластові видання такого типу друкувалися разово, коштом самого куреня, і в продаж поза організацією майже не потрапляли.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589841695091,"sku":"KC-1638","price":4400.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0037-206557538021328475.jpg?v=1791059508"},{"product_id":"liudy-pidpillia-zbirka-narysiv-london-1958","title":"Люди підпілля: збірка нарисів, оповідань і спогадів. Лондон, 1958","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Ти присудила мені прийти на світ у найважчі дні історії моєї батьківщини.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЛюди підпілля: збірка нарисів, оповідань і спогадів \/ Марта Гай, О. Ілинська, Б. Калина, М. Перелесник, М. Романів, М. Боєслав, У. Левич, Улас, Вишатич; обкладинка Роберта Лісовського.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЛондон: накладом Української Видавничої Спілки, 1958. — 291 с. На обкладинці рік видання — 1959.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці з кремового паперу з полотняною фактурою: на передній сторонці дереворит у темно-брунатній фарбі — троє повстанців над мапою в криївці, під ним мальованим шрифтом назва й рядок «Лондон 1959»; на задній сторонці видавнича марка «УВС» у фігурній рамці з тризубом. Папір обкладинки потемнів, по площині забруднення і плями, найпомітніші на задній сторонці. По правому краю задньої сторонки надрив із заломом, нижній кут корінця обтріпаний з утратою паперу, кути й краї передньої сторонки заломлені. Блок міцний, зшитий, тримається щільно; аркуші рівномірно пожовклі, надривів і втрат тексту немає. На звороті передньої сторонки обкладинки нерозбірливі розчерки синім чорнилом і олівцем. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПерше збірне видання цих творів. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУсе, що тут зібрано, писалося в криївках. Назву збірці дала брошура мініатюр підпільної авторки Марти Гай, що вийшла в Україні 1950 року; під нею лондонські видавці звели докупи нариси, мініатюри, оповідання, леґенди і спогади, які спершу з'являлися окремими випусками або на сторінках підпільної преси — у передмові названо журнал для молоді «На зміну» (ч. 8, липень 1950) і неперіодичне видання УПА «Чорний Ліс» (ч. 1–10, липень 1949), — а потім частково передруковувалися в еміграційних часописах. Хронологічно тексти охоплюють роки війни й повоєнне підпілля, просторово — усю Україну: «Розвідувальниця» і «Хрест Заслуги» Марти Гай, «Облава» та «Посів» О. Ілинської, «Однієї доби» Б. Калини, «Криваві рожі» М. Перелесника, «Легенда про героя» М. Боєслава, «В побуті і в бою» У. Левича, «У Чорному лісі» Вишатича.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eІмена в змісті — підпільні псевдоніми. Марта Гай — це Галина Голояд (1922–2003), зв'язкова і співробітниця Петра Федуна-«Полтави» у виховно-політичному відділі Головного військового штабу УПА; заарештована у Львові 5 травня 1950 року, відбула п'ятнадцять років таборів і тюрми. М. Перелесник — Людмила Фоя (1923–1950), одна з організаторів київського підпілля ОУН, авторка «Кривавих рож»; загинула в бою на Волині 19 липня 1950 року. М. Боєслав — Михайло Дяченко (1910–1952), крайовий референт пропаганди УПА в Карпатах, поет і публіцист, загинув у бою з опергрупою МДБ.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУкраїнська Видавнича Спілка (Ukrainian Publishers Ltd., 200 Liverpool Road, Лондон N1) постала 1949 року насамперед задля видання місячника «Визвольний шлях» і стала головним українським видавничим осередком у Великій Британії. Обкладинку зробив Роберт Лісовський (1893–1982) — учень Михайла Бойчука і Георгія Нарбута, автор пластової емблеми з лілеєю і тризубом, від 1945 року в Англії.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589843661171,"sku":"KC-2234","price":3500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/IMG_4596.jpg?v=1793313000"},{"product_id":"radych-vasyl-maksym-zalizniak-istorychnyi-roman-ch-1-vinnipeh-1952","title":"Радич Василь. Максим Залізняк: історичний роман. Ч. 1. Вінніпег, 1952","description":"\u003cp\u003eРадич Василь. Максим Залізняк: історичний роман. Ч. I \/ передм. Юрія Мулика-Луцика; обкл. Мирона Левицького.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВінніпеґ: Видавець Іван Тиктор, 1952. — 146 с. — (Клюб приятелів української книжки; кн. 10). — Друк The New Pathway.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eСуперобкладинка роботи Мирона Левицького, під нею — видавнича м'яка обкладинка з маркою «КПУК». На титулі — червоний штамп «Mother of God Academy, 111 West North Street, Stamford, Connecticut». Суперобкладинка з потертостями й надривами по краях, блок міцний. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eІсторичний роман про запорожця Максима Залізняка, одного з провідників Коліївщини — гайдамацького повстання 1768 року на Правобережжі. Друга частина роману вийшла в серії книжкою 11.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВасиль Радич — український письменник, актор і журналіст кінця XIX — початку XX століття. Штамп академії в Стемфорді, де діяла українська католицька єпархія, свідчить, що примірник побував у США.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eСерію «Клюб приятелів української книжки» започаткував 1950 року у Вінніпезі Іван Тиктор (1896–1982), до війни власник львівського концерну «Українська преса». Книжки виходили передплатою, серіями по дванадцять, усі — в суперобкладинках Мирона Левицького з монограмою клубу «КПУК».\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589845135731,"sku":"KC-2188","price":2200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0037-3679958751691467828.jpg?v=1791059502"},{"product_id":"hai-holovko-poiedynok-z-dyiavolom-t-1-2-vinnipeh-1950","title":"Гай-Головко Олекса. Поєдинок з дияволом: фільми наших днів. Т. 1–2. Вінніпег, 1950","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Я не поїду з вампірами!» викрикнув я до американців. «Стріляйте мене тут!»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОлекса Гай-Головко. Поєдинок з дияволом: фільми наших днів. Т. 1–2 \/ обкладинки й ілюстрації Мирона Левицького.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВінніпеґ: Видавець Іван Тиктор, 1950. — Т. 1: 143, [1] с.; т. 2: 160 с. — (Клюб приятелів української книжки; кн. I–II). — Друк Trident Press Ltd., Winnipeg. — Паралельний титул: Duel with the Devil.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничих ілюстрованих обкладинках Мирона Левицького з монограмою «лев 50»: том 1 — червоно-чорний, том 2 — бірюзово-коричневий. Обкладинки потерті, з пожовтінням, надривами й дрібними втратами паперу на корінцях і по краях; кінцеві аркуші з поодинокими лисячими плямками, блоки міцні. Портрет автора з факсиміле підпису — друкований. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКомплектний двотомник, що відкрив серію Клюбу приятелів української книжки.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eСпогади людини, яку двічі забирало НКВД і яка втекла з-під конвою вже в окупованій Австрії: допити, камери, вербування, а в кульмінації — сцена, де закутого автора передають радянській стороні на очах американських офіцерів. Підзаголовок «фільми наших днів» пояснює манеру — короткі кадри-епізоди в теперішньому часі. Том перший датовано «Авґсбурґ–Лондон, 1948–1949», другий — «Лондон–Вінніпеґ, 1949–1950».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОлекса Гай-Головко (1910–2006) — поет, прозаїк і журналіст з Поділля, член Спілки письменників України з 1935 року, з 1944-го на еміграції, з 1947-го в Канаді, співзасновник МУРу.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eСерію «Клюб приятелів української книжки» започаткував 1950 року у Вінніпезі Іван Тиктор (1896–1982), до війни власник львівського концерну «Українська преса»; оформлював її Мирон Левицький (1913–1993).\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589845266803,"sku":"KC-2184","price":3600.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0035-3679958751691467828.jpg?v=1791059502"},{"product_id":"bich-reks-zaliznyi-shliakh-povist-ch-1-2-vinnipeh-1951-1952","title":"Біч Рекс. Залізний шлях: повість. Ч. 1–2. Вінніпег, 1951–1952","description":"\u003cp\u003eБіч Рекс. Залізний шлях: повість \/ пер. з англійського; обкл. Мирона Левицького. Ч. I–II.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВінніпеґ: Видавець Іван Тиктор, 1951–1952. — Ч. I: 128 с.; ч. II: 132 с. — (Клюб приятелів української книжки; кн. 8–9). — Друк The New Pathway.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eДві книжки в суперобкладинках Мирона Левицького — бірюзовій і малиновій, з тим самим сюжетом у двох барвах; під ними видавничі м'які обкладинки з маркою «КПУК». Суперобкладинки з потертостями й дрібними надривами, на м'якій обкладинці другої частини — плями. Блоки міцні. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОбидві частини повісті разом.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУкраїнський переклад роману Рекса Біча «The Iron Trail» (1913) про будівництво залізниці на Алясці: інженер Мюррей О'Ніл веде колію крізь льодовики, змагаючись із суперниками-ділками. Цей переклад без імені перекладача вперше вийшов у Львові 1930 року у видавництві тикторівського «Нового часу».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eРекс Біч (1877–1949) — американський письменник, автор популярних пригодницьких романів про Аляску.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eСерію «Клюб приятелів української книжки» започаткував 1950 року у Вінніпезі Іван Тиктор (1896–1982), до війни власник львівського концерну «Українська преса». Книжки виходили передплатою, серіями по дванадцять, усі — в суперобкладинках Мирона Левицького з монограмою клубу «КПУК».\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589845332339,"sku":"KC-2182","price":3600.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0034-3679958751691467828.jpg?v=1791059502"},{"product_id":"krylach-sava-samostiinyk-povist-ch-1-toronto-1955","title":"Крилач Сава. Самостійник: повість. Ч. 1. Торонто, 1955","description":"\u003cp\u003eКрилач Сава. Самостійник: повість. Ч. I \/ передм. видавця; обкл. Мирона Левицького.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eТоронто: Видавець Іван Тиктор, 1955. — 128 с. — (Клюб приятелів української книжки; кн. 22). — Друк Diocesan Press.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eСуперобкладинка роботи Мирона Левицького, під нею — видавнича м'яка обкладинка з маркою «КПУК». Суперобкладинка з потертостями й дрібними надривами по краях, блок міцний, папір пожовклий. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПовість про пробудження української національної свідомості на Слобожанщині 1907–1908 років, у підросійській Україні, де сама думка про самостійність була викликом імперії. Повість виходила в серії кількома частинами; тут — перша.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eСава Крилач — псевдонім Людвіга Сідлецького, ветерана армії УНР і діяча гетьманського руху.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eСерію «Клюб приятелів української книжки» започаткував 1950 року у Вінніпезі Іван Тиктор (1896–1982), до війни власник львівського концерну «Українська преса». Книжки виходили передплатою, серіями по дванадцять, усі — в суперобкладинках Мирона Левицького з монограмою клубу «КПУК».\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589846086003,"sku":"KC-2165","price":2200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0029-3679958751691467828.jpg?v=1791059461"},{"product_id":"guiraldes-rikardo-don-segundo-sombra-buenos-aires-1955","title":"Ґуйральдес Рікардо. Дон Сеґундо Сомбра. Буенос-Айрес, 1955","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Моя душа стікала кров'ю…»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eРікардо Ґуйральдес. Дон Сеґундо Сомбра \/ переклад з еспанської мови Олексія Сацюка; мовна редакція О. Сацюка; обкладинка роботи Б. Крюкова.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eБуенос-Айрес: Видавництво Миколи Денисюка, 1955. — 303 с.: фотопортрет автора. — Друкарня Talleres Gráficos Kalifón, Буенос-Айрес; друк завершено 15 жовтня 1955 року. — Присвята видавництва подана паралельно українською та еспанською мовами, передмова — еспанською. — Наклад 2 000 примірників.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з кремового паперу: заголовок відтворено чорною каліграфією, на задній сторонці синя видавнича марка. Збережено ілюстровану суперобкладинку роботи Бориса Крюкова — постать ґаучо в чорному, синьому, сірому й вохристому. Суперобкладинка з надривами по верхньому краю й корінці, втратами паперу у верхньому куті передньої сторонки та внизу біля корінця, давніми підклейками прозорою стрічкою, заломами й потертостями. Верхній край корінця самої обкладинки надірваний, задня сторонка потемніла й забруднена. Папір із природним пожовтінням, розводи від вологи по верхньому берегу фронтиспіса, титульного аркуша й кількох наступних, лисячі плямки на берегах, виразніші на с. 19; брунатні плями біля колофона; нижній кут с. 303 загнутий. Блок міцний, аркуші від блока не відстають, утрат тексту немає. На аркуші з колофоном олівцем ціна «800»; інших написів, печаток і екслібрисів немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПерше видання українського перекладу. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес, а обкладинка Бориса Крюкова становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрисвята на початку книжки називає це видання першим перекладом аргентинської класичної літератури українською мовою й адресує його приязні двох волелюбних народів, які в ту саму історичну добу змагалися за незалежність. «Дон Сеґундо Сомбра» (1926) — вершина аргентинської ґаучеської прози: історія хлопця-сироти з провінційного містечка, який пристає до старого ґаучо й п'ять років переганяє з ним худобу пампою, а наприкінці, отримавши спадок, мусить із ним розлучитися. Побутові реалії перекладач пояснює у виносках — «квадру» як відтинок вулиці, місцеву рибу «багриків».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eРікардо Ґуйральдес (1886–1927) видав роман за рік до смерті; книжку вважають його головним твором. Перекладач Олексій Сацюк — правник із Волині, за даними довідників народжений 1909 року в Головчицях на Дубенщині, адвокат у Дубні, по війні на еміграції в Аргентині. Йому належить і мовна редакція видання.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОбкладинку виконав Борис Крюков (1895–1967) — графік, учень Федора Кричевського в Київській художній школі, ілюстратор понад п'ятисот книжок; від 1948 року в Буенос-Айресі, головний ілюстратор аргентинського видавництва «Ateneo», де оформив «Дон Кіхота», відзначеного 1964 року першою нагородою міжнародного конкурсу в Мадриді. Видавництво Миколи Денисюка було одним із найбільших українських видавництв Аргентини. Наклад 2 000 примірників розійшовся серед діаспори; в Україні цей переклад не перевидавався, а примірники зі збереженою суперобкладинкою трапляються рідко.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589846511987,"sku":"7","price":850.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0026-3679958751691467828.jpg?v=1791059460"},{"product_id":"makovei-osyp-pryzhmurenym-okom-lviv-kyiv-1923","title":"Маковей Осип. Прижмуреним оком: нариси й оповідання. Львів; Київ, 1923","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Є такі уряди, до котрих і ангел не йшов би радо, а не то чоловік з первородним гріхом, що є Українцем».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОсип Маковей. Прижмуреним оком: нариси й оповідання \/ [обкладинка й вінета Павла Ковжуна].\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛьвів; Київ: накладом «Союза Українських Інвалідів» у Львові, 1923. — [4], 148 с. — («Новітня Бібліотека»; ч. 44). — З друкарні Наукового товариства імени Шевченка.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці Павла Ковжуна, друк чорним і зеленим, на малюнку підпис «П. Ковжун 22». Корінець потертий, з утратами паперу, підклеєний пожовклою липкою стрічкою. Розводи від вологи вздовж верхнього краю обкладинки й блока, лисячі плямки, нерівний нижній край обкладинки з утратами паперу. Папір пожовклий, бурі плями в нижній частині багатьох сторінок, дрібні надриви берегів без утрати тексту. На титулі наклеєна власницька етикетка з написом чорнилом «220 | Антін Мельник» і позначка червоним олівцем «Н. 34»; на задній обкладинці олівцем «6000». Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПерше видання, прижиттєве. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; видавнича обкладинка Павла Ковжуна становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЗбірку відкриває фейлетон «Як Шевченко шукав роботи»: після ювілейного концерту погруддя поета оживає, Шевченко в кожусі виходить із кута й просить у пана посла хоч якусь роботу, бодай у редакції «Діла». Усього тут 22 сатиричні нариси й оповідання 1912–1923 років: лист посла до «вдячного виборця», жінчин реєстр суконь для професора у «Великому клопоті», «Опришки» — про ліси «обивателя Східної Малопольщі» пана Поґоржельського, що ще два роки тому звався Іцко Погориллєс. Мішень Маковея — політиканство, посольська пиха, галицьке міщанство і новий польський лад.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОсип Маковей (1867–1925) — письменник, критик і педагог, дійсний член НТШ. Дебютував 1885 року завдяки Іванові Франку, редагував чернівецьку «Буковину», був одним із редакторів «Літературно-наукового вістника», від 1913 року очолював учительську семінарію в Заліщиках. Серед його псевдонімів був і промовистий «Не-Шевченко». Збірка вийшла за два роки до смерті автора.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОбкладинку й вінету зробив Павло Ковжун (1896–1939), учень Георгія Нарбута й один із провідних українських графіків XX століття. Малюнок датовано 1922 роком: колишній старшина армії УНР щойно осів у Львові й співзасновував Гурток діячів українського мистецтва; його рання львівська графіка ще футуристична — зламані площини, ряди трикутників, ритм зелених листків. Книжка вийшла 44-м числом серії «Новітня Бібліотека» накладом львівського «Союза Українських Інвалідів» з гаслом на звороті титулу: «Дохід — нашим інвалідам!».\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589846708595,"sku":"KC-2122","price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0B5D12B2-B769-4A13-820A-4F419F18341A.jpg?v=1792423577"},{"product_id":"slovo-zb-3-niu-york-1968","title":"Слово: збірник українських письменників у екзилі. Зб. 3. Нью-Йорк, 1968","description":"\u003cp\u003eСлово: збірник 3: література, мистецтво, критика, мемуари, документи = The Word: almanac 3: poetry, fiction, art, essay, bibliography, documents \/ редагує колегія: Святослав Гординський, Григорій Костюк (головний редактор), Іван Коровицький, Петро Одарченко, Богдан Рубчак, Остап Тарнавський; обкладинка роботи Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНью-Йорк: Об'єднання українських письменників в екзилі, 1968. — Іл., портр. — Паралельний титул англійською мовою.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі з помаранчевої тканини. На обох палітурках — шрифтова композиція Якова Гніздовського в рамці, надрукована чорним: «Слово. Збірник українських письменників у екзилі», з паростком наприкінці останнього рядка; на корінці в рамці та сама назва з позначенням «число 3» і великий листок. Корінець вицвів до коричнюватого тону, на голівці й п'яточці корінця тканина протерта й розмохрена, кути злегка витерті; біла цятка над рамкою передньої палітурки, темна цятка внизу задньої. Блок міцний, папір світлий і чистий, без написів, печаток і підкреслень. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; оправа за проєктом Якова Гніздовського становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ третьому числі альманаху вперше надруковано шість розділів з останнього роману Володимира Винниченка (1880–1951) «Слово за тобою, Сталіне!» разом з авторською передмовою. Редакція пояснює: роман закінчено 23 листопада 1950 року, за три місяці й одинадцять днів до смерті письменника, а гроші на окреме видання знайти так і не вдалося — книжкою твір вийшов лише 1971 року. Відкриває збірник огляд головного редактора Григорія Костюка (1902–2002) «На магістралі історії: Українська література за п'ятдесят років (1917–1967)».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДалі на понад п'ятистах сторінках — поезія, проза й драма еміграції: італійські поезії Святослава Гординського, драма Віри Вовк «Смішний святий» у 14 явах, «Полярні сонети» Яра Славутича, оповідання Докії Гуменної, Людмили Коваленко, Анатоля Галана, Івана Керницького, вірші Емми Андієвської, Патриції Килини, Юрія Тарнавського, Діми, Олекси Веретенченка, розділ «Молоді голоси». У перекладах — Франсуа Війон (Гординський), канадсько-французькі поети (Борис Олександров), Лонгфелло, Фрост і Сендберг (Олександр Филипович). Між текстами — портрети авторів і репродукції, зокрема гуаш Мирона Левицького «Зіслання Св. Духа» (1966).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОб'єднання «Слово» засноване в Нью-Йорку 1954 року як спадкоємець європейського МУРу; Костюк очолював його до 1975-го. Альманах виходив неперіодично від 1962 року. Шрифтову обкладинку з паростком створив Яків Гніздовський (1915–1985); той самий паросток стоїть на титулі як видавнича марка об'єднання, а композиція обкладинки збереглася й на пізніших числах альманаху.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589848674675,"sku":"KC-2003","price":5500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/9E7D42B2-1C02-4474-A41C-E43813857F4E.jpg?v=1792267527"}],"url":"https:\/\/archivevam.com\/collections\/knyzhkova-hrafika.oembed?page=2","provider":"ARCHIVEVAM РІДКІСНІ КНИГИ","version":"1.0","type":"link"}