{"title":"Міжвоєнна еміграція (1918–1939)","description":"\u003cp\u003eУкраїнські видання Берліна, Відня, Праги, Варшави та Північної Америки 1918–1939 років.\u003c\/p\u003e","products":[{"product_id":"shevchenko-taras-povne-vydannia-tvoriv-varshava-1939","title":"Шевченко Тарас. Повне видання творів: у 13 томах. Варшава; Львів, 1934–1939","description":"\u003cp\u003eШевченко Тарас. Повне видання творів. У 13 т.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВаршава; Львів: Український Науковий Інститут, 1934–1939.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальних видавничих тканинних палітурках синього кольору з витонченим золотим та сліпим тисненням на корінцях та верхніх кришках. Потертості палітурок, зношеність країв та корінців, незначні забруднення тканинного покриття, часові пожовтіння паперу та фоксинги; на окремих томах можливі природні сліди тривалого побутування, дрібні деформації. Стан добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eТираж видання — 200 примірників, що робить його винятковою рідкістю. Книги мають виняткову історико-культурну, наукову цінність і становлять неабиякий колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Повне видання творів Тараса Шевченка» у 13 томах (початково амбітний проєкт передбачав 16 томів, та через початок Другої світової війни у 1939 році світ побачили лише 13 із них) — масштабний науково-видавничий проєкт Українського Наукового Інституту у Варшаві, реалізований протягом 1934–1939 років. Це фундаментальне зібрання вважається еталоном українського шевченкознавства міжвоєнного періоду й одним із найкращих, текстологічно найнадійніших критичних видань спадщини Кобзаря у світі.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eДо складу Спеціальної Комісії та редакційної колегії увійшли провідні діячі української науки, літератури й культури в еміграції та на теренах Західної України: Олександр Лотоцький, Роман Смаль-Стоцький, Богдан Лепкий, Леонід Білецький та інші, а головним редактором виступив шевченкознавець Павло Зайцев. Тексти поезії, прози та драматичних творів були ретельно очищені від цензурних викривлень і супроводжувалися розлогими коментарями, варіантами рукописів і хронологічними довідками.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62930558157171,"sku":null,"price":160000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0005-7102692595005463483.jpg?v=1789680102"},{"product_id":"oleksander-arkhypenko-berlin-1923","title":"Олександер Архипенко: з портретом художника й 66 світлинами. Берлін, 1923","description":"\u003cp\u003e\u003cmeta charset=\"UTF-8\"\u003e\u003cspan\u003eОлександер Архипенко: з портретом художника й 66 світлинами. 1923\u003c\/span\u003e\u003cbr\u003e\u003cbr\u003e\u003cspan\u003eВст. ст. Г. Гільдебрандта. Берлін: «Українське слово»; Друк. Отто Ельснер. [4] с., фронт., 28 с., [26] арк. іл. — 31,1 × 23 × 1 см. В оригінальній палітурі (папір, шрифтове тиснення золотом та чорною фарбою). Незначні потертості та забруднення. Текст подано паралельно українською та англійською мовами. Книга має наукову, художню, історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес. Бібліографічна рідкість.\u003c\/span\u003e\u003cbr\u003e\u003cbr\u003e\u003cspan\u003eІнформація\u003c\/span\u003e\u003cbr\u003e\u003cspan\u003eУнікальна двомовна ілюстрована монографія про видатного українського художника і скульптора Олександра Архипенка, що вийшла за життя митця.\u003c\/span\u003e\u003cbr\u003e\u003cbr\u003e\u003cspan\u003eАРХИПЕНКО Олександр Порфирович (1887–1964)\u003c\/span\u003e\u003cbr\u003e\u003cspan\u003eВидатний український та американський скульптор і художник, один з основоположників кубізму в скульптурі. Заснував власну Школу мистецтв у Берліні. Почесний член Об’єднання митців-українців в Америці, дійсний член Американської академії мистецтв і літератури. За життя Архипенка відбулося 130 його персональних виставок.\u003c\/span\u003e\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63943070646643,"sku":"vam2","price":14800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":false}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0041-1749040408718756169.jpg?v=1791060582"},{"product_id":"budzynovskyi-viacheslav-pered-bureiu-pittsburh-1930","title":"Будзиновський В'ячеслав. Перед бурею: історичне оповідання. Піттсбург, 1930","description":"\u003cp\u003eБудзиновський В'ячеслав. Перед бурею: історичне оповідання.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003ePittsburgh, Pa.: Накладом і друком «Народнього Слова», 1930. — 121 с.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій оправі з синього полотна із золотим тисненням назви на передній палітурці. Потертості й плямки полотна, потертості кутів і країв, природне потемніння паперу. На титульному аркуші власницький підпис чорнилом: «Дмитро Сулей, Торонто–Канада» (прочитання прізвища непевне). Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве американське видання історичного оповідання В'ячеслава Будзиновського (1868, с. Баворів на Тернопільщині — 1935, Львів) — галицького письменника, історика, економіста й публіциста, одного з ініціаторів заснування Української радикальної партії разом з Іваном Франком та Михайлом Павликом, згодом діяча УНДП, посла австрійського парламенту, члена НТШ (від 1899). Історична белетристика та популярні історичні нариси зробили його одним із найчитаніших авторів галицької та еміграційної аудиторії.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eДія оповідання розгортається на Запорожжі напередодні Хмельниччини. Сюжетна лінія веде від козака Бурлая та його побратима Непийводи до задуму польської сторони спорудити новий форт над Дніпром коло Хортиці, полону дівчини Анни в Кодаку та підготовки повстання. Завершальна репліка про надходячу бурю й «перший грім» пояснює назву твору.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидано накладом тижневика «Народне Слово», що виходив у Піттсбурзі від 1914 року. Власницький підпис із зазначенням Торонто засвідчує побутування примірника серед української громади Північної Америки. Рідкісне видання української діаспорної книжки міжвоєнного періоду.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63954149376371,"sku":null,"price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0012-1749040408718756169.jpg?v=1791060495"},{"product_id":"enhels-fridrikh-pochatok-rodyny-pryvatnoi-1919","title":"Енгельс Фрідріх. Початок родини, приватної власности і держави. Нью-Йорк, 1919","description":"\u003cp\u003eЕнґельс Фрідріх. Початок родини, приватної власности і держави: на підставі дослідів Л. Г. Морґана. Перший український переклад.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eНью-Йорк: Виданє Української Федерації Американської Соціялістичної Партії; з друкарні «Робітника» (222 E. 5th Street), 1919. — 192 с. — бл. 19 × 13 см.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій полотняній оправі темно-вишневого кольору: на передній кришці золоте тиснення назви в декоративній сецесійній рамці, на задній — «Ціна 1.00 доляра». Незначні потертості кутів і країв, дрібні плямки на палітурках; блок міцний, папір із легким пожовтінням. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПерший український переклад праці. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПерше видання українською мовою класичної праці Фрідріха Енґельса «Der Ursprung der Familie, des Privateigentums und des Staats» (1884), написаної на основі досліджень американського етнолога Люїса Генрі Морґана. Український переклад уперше з'явився саме в еміграції — у Нью-Йорку 1919 року, заходом Української федерації Американської соціалістичної партії, друком партійної друкарні часопису «Робітник». В Україні твір вийшов лише 1925 року в Харкові, у скороченому вигляді, тож нью-йоркське видання випереджає материкове на шість років. Ім'я перекладача не зазначене; мова й правопис («сьвітло», «житє», «кляси», «одже») вказують на галицьке походження перекладу.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнигу поділено на розділи про передісторичні ступені культури, родину, рід у ірокезів, греків, римлян і германців, а також про варварство й цивілізацію; завершує її розлога цитата з праці Морґана «Ancient Society».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОкремої уваги вартує розбіжність між титульним аркушем і оправою. 1 вересня 1919 року, після розколу Соціалістичної партії Америки, постала Комуністична партія Америки, до якої перейшла більшість українських федеральних осередків. Правдоподібно, наклад, надрукований під старою назвою видавця, оправляли вже після переходу, тож палітурка фіксує нову партійну приналежність федерації — речове свідчення розколу американського лівого руху восени 1919 року.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64289853538675,"sku":null,"price":13500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0004-4963482773610757679.jpg?v=1791041408"},{"product_id":"dzikovskyi-v-kolo-potutor-13-viii-30-ix-1916-viden-1917","title":"Дзіковський В. Коло Потутор, 13.VIII–30.IX.1916. Відень, 1917","description":"\u003cp\u003eДзіковський В. Коло Потутор (13.VIII–30.IX.1916). — (Бібліотека Центральної Управи Українських Січових Стрільців; ч. 3).\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВідень: Накладом Центральної Управи Українських Січових Стрільців, 1917 [з друкарні Адольфа Гольцгавзена]. — 32 с., [2] с. реклами: іл. — бл. 22 × 14 см.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій ілюстрованій обкладинці (двоколірна композиція чорним і червоним, монограма художника внизу праворуч). Брошуровано дротяними скобами. Потертості й забруднення обкладинки, дрібні втрати паперу по краях, пошкодження корінця. Іржаві плями від скоб на внутрішніх полях аркушів. Блок міцний, текст чистий. Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eТретій випуск серії «Бібліотека Центральної Управи УСС» — репортажні спомини учасника боїв Легіону УСС під Потуторами й на горі Лисоні (Бережанщина) від 13 серпня до 30 вересня 1916 р. Підзаголовок: «Начерк стрілецьких боїв над річками Ценівкою і Золотою Липою в літі і осени 1916 року»; там само — дозвіл пресового бюра ц. і к. міністерства війни. Текст датовано: Розвадів, 18.X.1916; підпис — Василь Дзіковський.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВасиль Дзіковський (1893 — листопад 1918, Львів) — підхорунжий Легіону УСС, воєнний дописувач Центральної Управи; друкувався в журналі «Шляхи», газетах «Діло» та «Українське слово». Загинув під час листопадових боїв у Львові.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eІлюстрації: фронтиспіс — відбитка з віденського альманаха «Крівавого Року» на 1917 рік; світлини «Один з машинових крісів хор. Черника», «Дефіляда Українських Січових Стрільців перед командантом отаманом А. Вариводою», «Гора Лисоня, 348 метрів», «Курінний отаман Семен Ґорук», «Хрести на могилах стрільців, що полягли під Потуторами у вересни 1916»; рукописний «План борби з дня 14. VIII. 1916».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eНаприкінці — цінник «Української Мистецької Накладні» (Wien VIII, Lederergasse 20) з дня 1.XI.1917: брошури, срібнодруки й цинкодруки, стрілецькі марки, відзнаки, персні, портрети — джерело до історії видавничої продукції УСС.\u003c\/p\u003e","brand":"ARCHIVEVAM RARE BOOKS","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64575141609843,"sku":null,"price":18000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0043-1749040408343952548.jpg?v=1791060083"},{"product_id":"hrushevskyi-pro-batka-kozatskoho-bohdana-khmelnytskoho-1918-obkladynka","title":"Грушевський Михайло. Про батька козацького Богдана Хмельницького. Нью-Йорк, 1918","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Народ український не забув Богданови того добра, що хотів для України славний гетьман».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМихайло Грушевський. Про батька козацького Богдана Хмельницького.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eНю Йорк — New York: накладом Мирослава Січинського, 1918. — 74, [6] с.: іл. — Друк Української Друкарської і Видавничої Спілки, 19 East Seventh Street, New York. — На титульному аркуші «Наклад Мирослава Січинського», на обкладинці «Накладом». Ціна на обкладинці: 35 центів.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій паперовій обкладинці сіро-зеленого кольору: набірна рамка з дрібних хрестоподібних прикрас, на задній обкладинці вихідні дані друкарні й марка «Made in U.S.A. — America». Зшито двома металевими скобами. Обкладинка рівномірно потемніла по краях, невеликі втрати паперу у верхньому правому куті передньої та нижньому лівому куті задньої обкладинки, короткий надрив на задній обкладинці біля корінця, краї злегка обтріпані. Від скоб уздовж корінцевого згину іржаві сліди. Папір блока з природним пожовтінням, потемніння по верхньому берегу титульного аркуша; блок міцний. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПід останньою сторінкою тексту Грушевський поставив маршрут і дати: «Криворівня — Львів — Київ. 16—28. VIII. 09». Нарис писався в серпні 1909 року: почався в гуцульській Криворівні, де історик проводив літо на власній віллі, а закінчився в Києві. Це популярна оповідь для широкого читача, з вплетеними піснями й думами — від придушених повстань Острянина й Гуні та служби Хмельницького військовим писарем і чигиринським сотником до його похорону в Суботові й наруги Стефана Чарнецького над гетьманськими кістками. Відкриває книжку зображення київського пам'ятника Хмельницькому, завершує — дума «То не чорні хмари ясне сонце заступали».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМихайло Грушевський (1866—1934) — історик, багаторічний голова Наукового товариства ім. Шевченка у Львові, автор десятитомної «Історії України-Руси». Американське видання вийшло 1918 року, коли Центральна Рада під його головуванням IV Універсалом проголосила незалежність Української Народної Республіки.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидав брошуру Мирослав Січинський (1887—1979) — той самий, хто 12 квітня 1908 року застрелив у Львові намісника Галичини Анджея Потоцького, був засуджений до смерті, помилуваний на двадцять років ув'язнення, 1911 року втік зі станиславівської тюрми і від 1914-го жив у США. Друкувала її нью-йоркська Українська Друкарська і Видавнича Спілка на Іст-Севенс-стріт, 19. На останніх сторінках — заклик вступати до Федерації Українців у Злучених Державах, заснованої восени 1915 року, з тією самою адресою, і реклама друкарні. Ціна в 35 центів розраховувала на робітника-емігранта: такі брошури були для заокеанської громади головним підручником власної історії.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589832552819,"sku":"KC-1714","price":7500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/5DFB5766-3B4C-43B9-98CA-F54F7AA71B3F.jpg?v=1793060773"},{"product_id":"polishchuk-klym-otaman-zelenyi-skrenton-1925","title":"Поліщук Клим. Отаман Зелений: сучасний роман у трьох частинах. Скрентон, 1925","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Як неминуче останнє, йшов перший, ніжний, чистий сніг…»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКлим Поліщук. Отаман Зелений: сучасний роман в трьох частинах. — Друге, перероблене й доповнене видання.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСкрентон (Scranton, Pa.): накладом Українського Робітничого Союзу, 1925. — 300 с.: іл. — З друкарні «Народної Волі», 524 Olive Street. Ціна на обкладинці: один доляр.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці із зеленого крапчастого паперу: на передній сторінці штриховий рисунок — повстанський отаман із піднесеною шаблею над селянським подвір'ям, унизу рядки «Написав Клим Поліщук», «Друге Поправлене Видання», «Ціна Один Доляр»; на задній сторінці вихідні дані накладця українською та англійською мовами. Розводи від вологи в нижній частині передньої і задньої сторонок, утрата паперу у верхньому правому куті задньої сторонки, дрібні надриви й побиті кути по краях обкладинки. Папір рівномірно пожовклий, на нижньому березі титульного аркуша слід вологи з дрібною втратою паперу. Блок міцний, аркуші не відстають, утрат тексту немає; написів, печаток і екслібрисів немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eРоман про Данила Терпила — отамана Зеленого (1886–1919), трипільського селянина, який очолив одну з найбільших повстанських армій Наддніпрянщини. Оповідь іде трьома частинами — «Від ґрунту», «Гарт життя» і «Непоборна сила»: від народження в селі та «отця духовного» через завод Ґретера, Голосіївський ліс і касарню до Трипілля, боїв під Кагарликом і тифозного марення в останню ніч, коли отаманові ввижаються мати, брат і побратими. Текст супроводять заставки й кінцівки; під фіналом стоїть авторська помітка «Бережани — Львів, 1921—1923 року». Поліщук писав про Зеленого як сучасник подій — тоді, коли радянська історіографія вже зводила цю постать до ватажка розбійницької зграї.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКлим Поліщук (1891–1937) — прозаїк, поет і журналіст із Житомирщини, свідок київського літературного життя доби Української революції. 1920 року виїхав до Галичини, де за кілька років видав більш як десяток книжок — «Воєнко», «Червоне марево», «Жменя землі», «Світ червоний» — і два романи про отаманів: «Отаман Зелений» та «Гуляйпільський батько» про Нестора Махна, якого бачив особисто. 1924 року повернувся з дружиною Галиною Орлівною до радянської України, 1929-го був заарештований, відбував десятирічний термін на Соловках, а 3 листопада 1937 року розстріляний в урочищі Сандармох у Карелії разом із Миколою Зеровим, Марком Вороним, Лесем Курбасом і сотнями інших.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПерше видання роману вийшло у Львові 1923 року. Скрентонське — друге, перероблене й доповнене — випустив Український Робітничий Союз, запомогова організація українських робітників в Америці, заснована 1910 року у Скрентоні й названа так від 1918-го (від 1978-го — Український Братський Союз); друковано у власній друкарні Союзу при газеті «Народна Воля». Ціну — один доляр — виставлено просто на обкладинці, як на книжці для робітничого читача. У радянській Україні роман не перевидавався, а твори автора були вилучені з бібліотек; до читача він повернувся вже в незалежній Україні.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589849297267,"sku":"KC-1980","price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0004-3679958751691467828.jpg?v=1791059377"},{"product_id":"volia-ukrainy-ch-13-14-viden-1921","title":"Воля України: український тижневик. Ч. 13\/14. Відень, листопад 1921","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Перепроваджене до Черняхова 6—8 число „Волі України“ переписувалося співробітниками місцевого „виконкому“… замість паперу… вживали старі часослови й псалтирі».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВоля України: український тижневик. Ч. 13\/14, 5 листопада 1921 \/ відповідальний редактор Лев Шопак.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВідень: [редакція та контора «Волі України»], 1921. — С. 449–520. — Друкарня «Форвертс». Зареєстровано Дирекцією поліції у Відні під ч. 918\/19.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з помаранчевого паперу: на передній сторінці назва в декоративній рамці з орнаментальною віньєткою, на звороті — зміст числа; на задній сторінці — передплатні ціни для десяти країн і реквізити рахунку в Wiener Bankverein, на її звороті — оголошення. Краї обкладинки обтріпані, з дрібними втратами паперу вздовж корінця й у нижньому правому куті, невелика бура пляма внизу передньої сторінки. Папір блока рівномірно пожовклий, береги обтріпані, вздовж корінця бурі плями; утрат тексту немає. На передній сторінці обкладинки олівцем «32» і штамп синьо-фіолетовим чорнилом «W. Lenyk, 8 München 13, Hiltenspergerstr. 75». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЧасопис має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Воля» — політичний тижневик, що виходив у Відні від червня 1919 до листопада 1921 року; наприкінці він змінив назву на «Воля України» й рекламував себе як найбільший український журнал за кордоном. Видавав і редагував часопис лікар і публіцист Віктор Піснячевський (1883–1933), у редакції працювали також І. Мурський, С. Адельсбергер і Лев Шопак, підписаний у цьому числі як відповідальний редактор. «Воля» докладно висвітлювала події в Україні на завершальному етапі визвольних змагань, життя еміграції й політику західних держав щодо України і нині є одним із важливих джерел до історії тієї доби. Подвійне число від 5 листопада 1921 року належить до останніх перед припиненням видання.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЧисло відкривається передовицею А. В. «Боротьба за владу» — про ленінський «стратегічний відступ» на економічному фронті й концесії чужоземному капіталові. Далі два листи з-за Збруча: «Адміністративний устрій повіта і волости в Совітській Україні» анонімного народного учителя — про волвиконкоми, комнезами й «особые отделы», та «В пітьмі осінній…» — про повстанців, ЧК, голод і пошесті на Поділлі й Житомирщині. О. Ґ. описує свято відкриття Українського вільного університету в Празі. Літературну частину складають проза й вірш Клима Поліщука, оповідання Федора Дудка й В. Диканського, нарис «З моря житейського» Андрія Горленка — під цим псевдонімом писав сам Піснячевський. Завершують число огляди подій в Україні, Польщі й Росії, хроніка еміграції, рецензія на книжку білоруського діяча А. Цвікевича «Адраджэньне Беларусі і Польша» та сатиричні «Субітки» з дошкульною пародією на Петра Карманського.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОбкладинки цього числа — зріз віденського українського середовища 1921 року: оголошення книгарні Германа Гольдшмідта на Вольцайле, неперіодичного «письма» «Чорногора» д-ра К. Трильовського для робітників і фермерів, нової книжки І. Бочковського про Масарика, російськомовної «Вольной Литвы» з Ковна й уроків фортепіано Галі Левицької, випускниці Віденської музичної академії. Передплатний прейскурант подає ціни в кронах, польських марках, франках, шилінгах, доларах, лірах і леях — від 100 крон за число в Австрії до 15 центів в Америці, а передплатників із Галичини, Волині й Холмщини редакція відсилала до книгарні НТШ у Львові.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589853983091,"sku":"KC-1737","price":2500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/77FD8DD6-2140-40A0-B909-675F7D92DE00.jpg?v=1792182777"},{"product_id":"pachovskyi-ukraintsi-yak-narod-1917","title":"Пачовський Василь. Українці, як народ. Нью-Йорк, 1917","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Та серед ріжнородного терпіня непокоримий український Енцелядо копає підставу під кольосом страшним…»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУкраїнці, як народ \/ написав Василь Пачовський. — Голос на анкеті в справі сьвяткованя 250-літних роковин гадяцьких постулятів гетьмана Івана Виговського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНю Йорк: [б. в.], 1917. — 16 с. — 20 × 14 см. На обкладинці місто подано як «Ню Йорк», на титульному аркуші — «Нью Йоркъ».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці із сірувато-блакитного паперу: назву, ім'я автора й підзаголовок набрано чорним, унизу — невелика друкарська прикраса в дусі сецесії; задня сторонка чиста. Над першим розділом — сецесійна заставка з рослинним орнаментом. Блок скріплено двома дротяними скобами; скоби заіржавіли, довкола проколів брунатні іржаві плями, що проступають на корінцевому краї обкладинки та в середині блока, зокрема на розворотах с. [2]–3, 4–5 і на с. 16. Обкладинка з рівним потемнінням по краях, на задній сторонці дрібні надриви паперу біля скоб. Папір блока рівномірно пожовклий, з поодинокими крапками; утрат немає, текст читається повністю. На передній обкладинці в правому нижньому куті олівцем «25». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПерший розділ брошури має заголовок, який звучить як маніфест: «Українці — перший модерний народ». Пачовський відповідає на анкету про відзначення 250-ліття Гадяцького договору 1658 року й доводить, що індивідуалізм, неприязнь до капіталізму й мілітаризму, туга за справедливістю — риси модерної людини, які український народ виспівав у своїх піснях задовго до Європи, а постулат національної держави першим поставив саме Виговський. Другий розділ, «Українці — як одиниці», — гостра самокритика: народ високого почуття індивідуалізму, але без почуття народної одноцільності. Епіграфом узято строфи з «Poesie religiose» італійського поета Маріо Рапісарді, де «рутенський Енцелад» підкопує підніжжя кривавого колоса; в авторській примітці рутенський Енцелад став українським.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВасиль Пачовський (1878–1942) — поет, драматург і історик, один із засновників «Молодої Музи». Уже в першому абзаці брошури він відсилає до власної драми «Сон української ночі», де та сама думка про відродження козацької слави «пламенем взялась». Згодом історіософська тема стала в нього провідною — аж до «Світової місії України» (1933).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУперше нарис вийшов 1907 року в Галичині; нью-йоркське видання 1917 року — друге. Видавця на ньому не зазначено. Галицький текст про державницьку традицію повторно надрукували за океаном саме того року, коли питання української державності з теоретичного стало практичним.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589857096051,"sku":"KC-1610","price":5200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0030-7845788405581038273.jpg?v=1791058898"},{"product_id":"lippert-yulii-istoriia-kultury-niu-york-1922","title":"Ліпперт Юлій. Історія культури: в трьох нарисах. Нью-Йорк [та ін.], 1922","description":"\u003cp\u003eЮлій Ліпперт. Історія культури в трьох нарисах: I. Пеклування людини про харч, житло й одіж. II. Суспільство: родина, власність, управління і суд. III. Духова культура: мова, культ і мітологія. Зі 112 образками \/ переклад П. Дятлова і Хв. Мойси.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eНю Йорк; Відень; Львів; Київ: видавництво «Культура», 1922. — XVI, 399, [1] с.: іл. — Заходами і накладом Робітничого товариства «Злука» (Торонто), Робітничого товариства імени Т. Шевченка (Гамільтон) і Товариства Робітничого Дому (Веланд, Онтаріо, Канада). Наклад 10 000 примірників.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оправі з темно-сірого тисненого ледерину: на верхній палітурці золотом ім'я автора й назва між двома золотими лінійками, на корінці золоте тиснення. Береги блока крапчасті, червоні. Потертості й забруднення по площині палітурок, протерта тканина й надриви на голівці та при п'яті корінця, побиті кути, зім'ятий нижній кут задньої палітурки. Рівномірне пожовтіння паперу, поодинокі плямки на берегах. Блок міцний, аркуші тримаються добре. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнижка розповідає історію людства не через війни й династії, а через їжу, житло, одяг, знаряддя, родину, власність, суд, мову й культ. Перший нарис веде від кам'яного леза й добування вогню до тканини, металів і торгівлі; другий — від найдавніших форм родини до полігамії, роду й держави; третій — до мови, письма, жертви й міту. Текст супроводжують 112 дереворитів: крем'яні ножі, ескімоська хатина, зулуське місто, японське письмо, єрусалимський храм. Авторську передмову датовано Берліном 20 січня 1885 року — український переклад зроблено з тритомної праці «Die Kulturgeschichte in einzelnen Hauptstücken», що виходила в серії «Wissen der Gegenwart» у Лейпцігу й Празі 1885–1886 років.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЮлій Ліпперт (1839–1909) — культурний історик, педагог і політик із Броумова в Богемії. Вивчав право, згодом історію, філософію і германістику в Празькому університеті; за антиклерикальні погляди втратив учительську посаду й у 1874–1885 роках працював у Берліні секретарем і редактором Німецького товариства поширення народної освіти. Від 1888 року депутат австрійського парламенту. Автор праць «Allgemeine Geschichte des Priestertums», «Die Geschichte der Familie», «Kulturgeschichte der Menschheit in ihrem organischen Aufbau» і «Deutsche Sittengeschichte».\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидання підготувало нью-йоркське видавництво «Культура», а гроші на нього зібрали три українські робітничі товариства Онтаріо — «Злука» в Торонто, Товариство імени Т. Шевченка в Гамільтоні й Товариство Робітничого Дому у Веланді. У слові «Від видавництва», датованому Ню Йорком у грудні 1921 року, зазначено долю накладу: з десяти тисяч примірників тисячу передано Видавництву Комуністичної Партії Східної Галичини, а п'ять тисяч — Видавництву Народного Комісаріяту Освіти УСРР. Замість передмови подано уривок із Марксової «Причинка до критики політичної економії». Перекладач Порфирій Дятлів заснував серію «Комуністична бібліотечка», 1920 року передав її КПСГ, а 1921-го очолив Закордонний комітет партії у Відні — звідси й чотири міста на титулі, з яких книжку насправді друкували на емігрантські гроші.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589857587571,"sku":"KC-1594","price":6500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0028-7845788405581038273.jpg?v=1791058898"},{"product_id":"bochkovskyi-borotba-narodiv-za-natsionalne-vyzvolennia-1932","title":"Бочковський Ольгерд. Боротьба народів за національне визволення: націологічні нариси. Подєбради, 1932","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Немає народів ані великих, ані малих, як не може бути народів середніх. Є лише народи; і всі вони мають однакове право на життя й на пошану до їхньої волі.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eО. І. Бочковський, доцент Української господарської академії в ЧСР. Боротьба народів за національне визволення: націологічні нариси.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПодєбради: видавництво «Обрій», 1932. — 256 с.: мапи, зокрема складані кольорові. — Зміст: Передмова (с. 7); I. Боротьба лужицьких сербів за національне буття (с. 12); II. Ісляндія та ісляндці (с. 39); III. Бельгія та флямандське питання (с. 81); IV. Каталанський рух та баскійське питання в Еспанії (с. 175); резюме французькою мовою, Table des matières (с. 253). Мапи: Лужиця; Іслянд; Королівство Бельгія і Соборна Фляндрія; Соборна Каталонія і Соборна Баскія.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з цупкого паперу кольору слонової кістки: ім'я автора, назва, видавнича марка «Обрій» і рік — цеглясто-червоним друком. Обкладинка з рівномірним потемнінням і рясними лисячими плямками по всій площині; уздовж згину при корінці передньої сторонки надриви й дрібні втрати паперу, у верхньому правому куті задньої сторонки надрив з утратою паперу, кути побиті. Блок міцний, зшивка ціла; папір пожовклий, поодинокі заломи кутів, на березі аркуша з епіграфами олівцеві позначки. Складані кольорові мапи цілі, без надривів по згинах. Печаток, екслібрисів і власницьких написів немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЧотири нариси про народи, яких міжвоєнна Європа мало кому дозволяла називати націями: лужицькі серби, ісландці, фламандці, каталонці й баски. Бочковський розглядає їх як досвідні станції націології — науки про націю, яку він сам і заснував: на малому матеріалі видно всі фази, які проходить бездержавний народ, від культурного відродження до боротьби за політичну самостійність. Український читач мав упізнати тут себе: у розділі про Бельгію автор прямо зіставляє флямано-валонський спір з українсько-польською ворожнечею в Галичині, а Збруч називає внутрішнім кордоном України. До кожного нарису додано мапу етнічної території народу: мапу Лужиці з гербами Горішньої й Долішньої Лужиці відтворено з книжки чеського сорабіста Йозефа Пати «Łužica» (Прага, 1919), складану кольорову мапу Ісландії з українськими умовними позначками накреслив С. Еґґертссон.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОльгерд-Іполит Бочковський (1885–1939) — соціолог і публіцист, основоположник української націології. У 1923–1932 роках очолював кафедру соціології й націології Української господарської академії в Подєбрадах, викладав в Українському вільному університеті. 1933 року виступив з відкритим листом до французького політика Едуара Ерріо, який публічно заперечував голод в Україні. «Боротьба народів» вийшла наприкінці подєбрадського десятиліття автора й передувала його головній праці «Вступ до націології» (1934).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижку надрукувало подєбрадське видавництво «Обрій», розраховуючи передусім на еміграційну школу й українську громаду в Чехословаччині; розлоге французьке резюме й рекламна сторінка інших праць автора з цінами в доларах показують, що видання адресували й чужомовному та заокеанському читачеві. У підрадянській Україні праці Бочковського не перевидавалися, а його ім'я лишалося вилученим з обігу до кінця 1980-х років; нині цей текст увійшов до другого тому його вибраних праць (Київ, 2018).\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589857816947,"sku":"KC-1586","price":10500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/IMG_3832.jpg?v=1793137367"},{"product_id":"matviichuk-mykola-persha-knyzhechka-bukvar-1927","title":"Матвійчук Микола. Перша книжечка: український повістковий буквар. [Львів; Вінніпеґ], бл. 1927","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«То Шевченко. То наш батько український. Стоїть собі в школі на підвисшенні і споглядає на нас добрими очима.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМикола Матвійчук. Перша книжечка: український повістковий буквар \/ малюнки О. Куриласа; взори письма Ст. Татуха; тексти опрацьовано при співучасті Галі Матвійчукової. Видання поправлене.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e[Львів]: видавництво «Нова українська школа», [не раніше 1927]. — 104 с.: іл. — Друкарня оо. Василіян у Жовкві. Гуртовий склад: А. Номік, 612 Cathedral Ave., Вінніпеґ, Манітоба. Ціна на титулі: 50 центів. На обкладинці й на титулі стоїть «Printed in Canada», тоді як у колофоні — застереження авторських прав видавництва «Нова українська школа» у Львові, рядок «Copyrihgt by „Nowa Ukrainska Shkola“, Lwow 1927» (друкарська помилка в слові Copyright) і назва жовківської друкарні; розбіжність між канадською та галицькою вказівками в самому виданні не усунено. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ напівполотняній оправі: корінець із темно-червоного полотна, палітурки криті оригінальними видавничими обкладинками — кольоровий друк синім і цегляним, троє дітей над книжкою при вікні в килимовому обрамленні. Обкладинковий папір потемнілий і забруднений, краї махристі, з дрібними втратами паперу по краях і кутах, надриви й побиті кути, найбільші — у верхньому куті передньої обкладинки; на задній обкладинці плями й олівцеві риски. Папір усередині рівномірно пожовклий, поодинокі забруднення й лисячі плямки на форзаці. Блок міцний, утрат тексту немає. На верхній обкладинці власницький підпис чорнилом латинкою, читається як «Daniel Kuzmicki». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; ілюстрації Осипа Куриласа становлять самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e«Повістковий» буквар — це такий, де літеру подано не окремо, а через малюнок і коротеньке речення, з якого починається оповідка; той самий текст щоразу повторено двічі — друкованим шрифтом і прописом, зі взорами каліграфії. Після абетки й складів іде читанка з тридцяти семи числованих текстів: «Моя родина», «Колисанка Підгірянки», «Бабусині казочки», «Забава в коней», «В школі С. Федорчакової», «Українська фарма», «Мала Українка», «Малий Українець», «Рідна мова за Огієнком», а завершує книжку «Тарас Шевченко» на с. 103. Наголоси проставлено в усьому тексті — книжку писано для читання вголос. Сусідство галицьких сільських сюжетів із «Українською фармою» показує подвійного адресата: школяра в Галичині й дитину українського поселенця в канадських преріях.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМалюнки виконав Осип Курилас (1870–1951) — маляр і графік, член Пресової кватири Українських січових стрільців, викладач Мистецької школи Олекси Новаківського у Львові; частину рисунків підписано монограмою «О. Кур.». Взори письма подав каліграф Стефан Татух (?–1934) — той самий тандем оформив і шкільний «Буквар: перша читанка для вселюдних шкіл». Тексти опрацьовано при співучасті Галі Матвійчукової.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМикола Матвійчук (роки життя не встановлено) — львівський педагог і видавець, засновник видавництва «Нова українська школа», що випустило серію читанок від «Першої книжечки» до «Четвертої». Цей примірник належить до випуску, призначеного для Канади: друковано його в друкарні оо. Василіян у Жовкві, а розходився він із гуртового складу А. Номіка у Вінніпезі за ціною в американських центах. У Diasporiana книжку описано без місця й року видання, з тим самим обсягом — 104 с. Букварі зношувалися в щоденному вжитку швидше за інші шкільні книжки, тож примірники зі збереженими видавничими обкладинками трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64603775271283,"sku":null,"price":11500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0037-6308935032003758541.jpg?v=1791058392"},{"product_id":"klyn-b-natsionalne-vykhovannia-berlin-1923","title":"Клин Б. Національне виховання. Берлін, 1923","description":"\u003cp\u003eКлин Б. Національне виховання = National Education. — (Бібліотека «Українського слова»; ч. 35).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eБерлін: Видавництво «Українське слово», 1923. — Ціна за виданням 15 цт.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидавнича м'яка обкладинка жовтого паперу з орнаментальною рамкою, тризубом і паралельною англійською назвою серії «The Ukrainian Word Library»; на задній сторонці й у кінці блока — каталог видавництва станом на січень 1923 року з цінами. Обкладинка з потертостями й дрібними надривами по краях, папір блоку пожовк; текст повний, без написів. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНевелика програмна брошура про виховання національної свідомості — з розділами «Практичне життя» і «Синтеза національного розвитку». Автор розглядає виховання як спосіб творення свідомої нації — через школу, родину й громадське життя.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eБерлінське видавництво «Українське слово» на початку 1920-х випускало дешеві серійні книжки для емігрантів і для краю — класику, публіцистику, підручники, зокрема «Кобзар» з передмовою Богдана Лепкого і твори Куліша. Серію в обкладинці з рамкою впізнають з першого погляду.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eТакі тонкі брошури в паперових обкладинках погано переживали десятиліття й нині трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64652616335731,"sku":null,"price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0010-9154084095749432353.jpg?v=1791057723"},{"product_id":"lepkyi-bohdan-chym-zhyva-ukrainska-literatura-vetsliar-1918","title":"Лепкий Богдан. Чим жива українська література? Вецляр, 1918","description":"\u003cp\u003eЛепкий Богдан. Чим жива українська література? — Друге, справлене видання.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВецляр, 1918. — 23 с.: портр. — Із друкарні Шарфого у Вецлярі.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидавнича м'яка обкладинка з синім орнаментальним бордюром і рукописною в'яззю назви; на титулі — дереворитна марка з левом у щиті, у тексті — портрети Шевченка й Драгоманова, наприкінці — кінцівка з бандурою на стосі книжок. На титулі — власницький підпис олівцем з датою 23\/IX 1918 і закреслена цінова позначка «Ц. 25 карб.». Надриви й потертості обкладинки, плями від вологи, фоксинг; блок повний. Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність. Прижиттєве видання автора.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКороткий нарис історії українського письменства від давнини до початку XX століття, написаний для полонених вояків-українців з російської армії. У таборі Вецляр у Німеччині Союз визволення України вів для них школи, бібліотеку й видавництво, і Богдан Лепкий був одним із головних викладачів. Брошура мала швидко пояснити читачеві, що має власну літературу — від «Слова о полку Ігоревім» до Шевченка й Франка.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eБогдан Лепкий (1872–1941) — поет, прозаїк, літературознавець, професор Ягеллонського університету, автор тетралогії «Мазепа». Друге видання вийшло того самого 1918 року, коли полонені поверталися додому; цей примірник має датований підпис власника того самого року.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64652616401267,"sku":null,"price":13500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0009-9154084095749432353.jpg?v=1791057723"},{"product_id":"sereda-anton-georg-narbut-als-buchkunstler-mainz-1927","title":"Середа Антон. Georg Narbut als Buchkünstler. Майнц, 1927","description":"\u003cp\u003eAnton Ssereda. Georg Narbut als Buchkünstler \/ von Anton Ssereda, Mitglied der Kommission für Buchkunst des Ukrainischen Wissenschaftlichen Instituts für Buchkunde in Kijiw.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eMainz, 1927. — [2], 21 с., 1 арк. табл.: іл. — Окремий відбиток: Gutenberg-Jahrbuch 1927. — 19 ілюстрацій у тексті, частина двобарвні й трибарвні, та таблиця XVII. Мова німецька.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці із зеленого фактурного паперу з маркою в овальному вінку «Studio artis Ukrainae». Текст надруковано на рифленому папері верже. Корінець і краї обкладинки вигоріли й потемніли, біля корінця на передній обкладинці невеликий отвір, задня обкладинка з потертостями й смугами забруднення. Папір рівномірно пожовклий, на нижньому березі частини аркушів плями від вологи, поодинокі лисячі плямки на с. 21. Блок цілий, утрат немає. На передній обкладинці бібліотечна наліпка з шифром «K 7a \/ 19» із утратою паперу по краю, на задній — залишок такої самої наліпки. На титульному аркуші штамп «Zugangs-Nr.» з інвентарним номером, штамп «Signatur», круглий штамп «Brandenburgische Landeshochschule. Der Direktor. Slawisches Institut» і круглий бібліотечний штамп із написом «Potsdam», перекреслений олівцем; олівцеві шифри «E 28 \/ 84206» і «425». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eГеоргія Нарбута (1886–1920) німецькому фаховому читачеві представив художник його власного кола: через сім років по смерті майстра Антон Середа (1890–1961) надрукував про нього розгорнуту статтю в щорічнику майнцського Гутенберзького товариства. Середа веде Нарбута від петербурзького кола «Мир искусства» до київських років і доводить, що саме він став «монументалістом книжки», який умів поєднати автора, художника й друкаря в одному творі. Серед ілюстрацій — екслібриси Петра Дорошенка (1913) і Оскара Гансена (1919), сторінки з байок Крилова, «Українська абетка» 1917 року, обкладинка журналу «Наше минуле» (1918), фронтиспис до «Старинной архитектуры Галиции» Лукомського (1915), а також речі, що за життя Нарбута не були надруковані: ілюстрація до «Енеїди» Котляревського, фронтиспис до збірки Володимира Нарбута «Аллилуя» і сторінка з рукописної родинної книги «Akta Narbutorum» (1919).\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eСереда — графік, майстер шрифту й прикладного мистецтва, мистецтвознавець і педагог, який розвивав нарбутівську орнаментику й шрифти. Закінчив Строгановське училище в Москві (1914), 1918 року став автором перших шагових марок номіналом 10 і 20 шагів, що ходили як дрібна монета. У 1920-х був членом Комісії книжкового мистецтва Українського наукового інституту книгознавства в Києві, як зазначено на титулі. Оформлював журнал «Сяйво» (1913) і «Кобзаря» 1926 та 1937 років; оформлена ним монографія «Г. Нарбут» друком так і не з'явилася — тож ця німецька стаття лишилася його головним словом про вчителя.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЦе окремий відбиток із другого річника «Gutenberg-Jahrbuch», виданий під назвою київського Інституту книгознавства, — спроба представити українську книжкову графіку німецькомовному фаховому середовищу. Примірник походить із бібліотеки Слов'янського інституту повоєнної Бранденбурзької крайової вищої школи в Потсдамі й має її інвентарні штампи.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":67011589636467,"sku":null,"price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0009-251593529780498964.jpg?v=1791056906"},{"product_id":"pavlichuk-korotka-anatomiia-praha-1925","title":"Павлічук М. Коротка анатомія: для студентів медицини. Ч. 1. Прага, 1925","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Я особисто належу до тих професорів, котрі рахують конспекти освічених авторів не лише не шкідливими, але й надзвичайно корисними підручниками.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМ. Павлічук. Коротка анатомія: для студентів медицини. Частина перша \/ з передмовою академика А. Старкова.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрага: Український громадський видавничий фонд, 1925. — 114 с.: табл. — Друкарня «Legiografie», Praha-Vršovice, Sámova 665.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці з помаранчево-рожевого паперу: на передній сторонці набрано прізвище автора, назву й рядок про передмову, посередині — видавнича марка фонду з монограмою УГВФ над розгорнутою книгою; на задній — рядок друкарні. Береги блока не обрізані, нерівні, потемнілі. Обкладинка обтріпана по краях, з надривами й дрібними втратами паперу вздовж корінця й переднього краю; задня сторонка з плямами й забрудненнями. Папір блока з рівномірним пожовтінням. На передній сторонці по діагоналі напис червоним олівцем, у верхньому куті задньої — олівцем «2200». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e«Коротка анатомія» — конспект-посібник з анатомії людини українською мовою, виданий у Празі для студентів-медиків. Перша частина охоплює органи руху: кістки та в'язла — хребетник, огруддя, голову, верхні й долішні кінчини — і м'язи від спини до долішніх кінчин. Кожен термін подано українською й латиною жирним шрифтом; у квадратних дужках названо м'язи, судини й нерви, що проходять крізь описувані отвори й борозни. М'язи зведено в таблиці, надруковані поперек сторінки: початок, прикріплення, нервування, дія. Термінологія ще до її унормування — «в'язло», «огруддя», «кінчини», «крижниця», «лохань» — сама є свідченням тодішньої праці над українською медичною мовою.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПередмову написав Арсен Старков (1874–1927) — анатом, академік ВУАН, до 1922 року завідувач кафедри анатомії в Києві, від 1923-го професор біології Українського високого педагогічного інституту ім. Драгоманова в Празі, автор україномовної «Загальної біології» (Прага, 1925). Старков зізнається, що в анатомії знає лише два добрі конспекти — «малого Тестю» і посібник покійного професора Батуєва, — і вітає працю Павлічука як написану зрозуміло та ясно, а головне, як доказ, що анатомічну науку можна викладати українською мовою.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУкраїнський громадський видавничий фонд заснували 1923 року при Українському громадському комітеті в Празі; ним керував Євген Вировий. За 1923–1932 роки фонд випустив близько сорока переважно наукових і навчальних книжок — Леоніда Білецького, Дмитра Чижевського, Федора Вовка; «Коротка анатомія» значиться в його видавничому переліку під № 9. Надруковано книжку в празькій друкарні «Legiografie» у Вршовицях, що друкувала й інші видання фонду.\u003c\/p\u003e","brand":"ARCHIVEVAM РІДКІСНІ КНИГИ","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":67106760622451,"sku":null,"price":2250.0,"currency_code":"UAH","in_stock":false}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/F9216C69-DBEC-495D-AF5B-654982392C96.jpg?v=1791916461"},{"product_id":"vasylkivskyi-volodymyr-lovy-1930","title":"Васильківський Володимир. Лови. [Б. м.], [бл. 1930]","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«А вітер шепіт з уст схопив на крила: „За тебе гину.., Україно мила...“»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВолодимир Васильківський. Лови.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e[Б. м.: б. в., бл. 1930]. — 24 с.: портр. — Під текстом дата: 5. X. 1930 р. На звороті титулу присвята: «Присвячую Г. Пісецькому. Автор».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з сіро-блакитного волокнистого паперу: на передній сторонці ім'я автора, назва великим гротеском і віньєтка, задня сторонка чиста. Брошура зшита нитками. Обкладинка з легкими забрудненнями й поодинокими плямками — темна цятка внизу передньої сторонки, кругла пляма вгорі задньої; дрібні втрати паперу на кінцях корінця й по верхньому краю. Папір рівномірно пожовклий, блок міцний, текст чистий. Угорі с. 5 напис ручкою англійською: «Gift: Peter Anderson, Minneapolis MN, Oct. 1972». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПоему присвячено Григорію Пісецькому (1907–1930) — студентові права Львівського університету, пластунові й членові УВО, який 30 липня 1930 року загинув під Бібркою під час експропріаційної акції: поранений, він застрелився, щоб не потрапити до рук поліції. На ньому була пластова сорочка, і польська влада скористалася цим як приводом, щоб закрити «Пласт». Портрет Пісецького з підписом про його «геройську смерть» уміщено на початку книжки, а текст поеми датовано 5 жовтня 1930 року — розпалом пацифікації Галичини.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПоема складається з кількох частин і розгортається як видіння: герой повертається «на Схід із чужини» й бачить Галичину сплюндрованою. Далі — студентська кімната з портретом Шевченка, де читають «Сурму», підпільний орган УВО, бойовики, що рвуть «угодові містки» й дроти, і бій, у якому Славко останнім пострілом убиває себе зі словами «За тебе гину.., Україно мила...». Фінал прямо відтворює загибель Пісецького, а гнівні рядки про «твір брошурок і газет» звернені до легальної політики, яка, на думку автора, вже нічого не важила.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eБрошуру видано без жодних вихідних даних — без місця, року й назви друкарні, хоча в міжвоєнній Польщі кожен друк мусив їх мати. Для тексту, що оспівував бойовика УВО в час пацифікації, це найімовірніше ознака нелегального накладу. Цей примірник потрапив до Америки: напис на першій сторінці тексту фіксує, що в жовтні 1972 року його передано в дар у Міннеаполісі.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":67124339278195,"sku":null,"price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/D8E5BA86-D74D-4C9C-88E4-CDA451FFCB45.jpg?v=1792089824"},{"product_id":"lepkyi-bohdan-struny-antolohiia-ukrainskoi-poezii-ch-1-berlin-1922","title":"Лепкий Богдан (упоряд.). Струни: антольогія української поезії. Ч. 1. Берлін, 1922","description":"\u003cp\u003eСтруни: антольогія української поезії. Частина I \/ [упорядкував Богдан Лепкий].\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eБерлін: Українське слово, 1922. — 239 с.: іл., портр. — Склад видання: «Ukrainske Slowo», Buch- u. Zeitungs-Verlag G.m.b.H., Berlin-Schöneberg, Hauptstr. 11.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці з малюнком чорним і золотим: ініціал «С» із вписаним тризубом, ліра із золотими струнами й лавровою гілкою, сільська брама з написом «Ще не вмерла Україна», під нею кобзар із хлопчиком-поводирем. У тексті портрети авторів, репродукції, декоративні заставки й кінцівки. Обкладинка потерта й забруднена, з потемнінням по краях; папір корінця крихкий, з утратами; кути обтріпані, на задній обкладинці розводи від вологи в кутах. Папір рівномірно пожовклий, з поодинокими цятками; на першому розвороті сліди вологи вздовж корінця; на с. 238 дрібне пошкодження паперу біля корінця без утрати тексту. На обкладинці синім чорнилом номер «247»; на аркуші з назвою олівцева позначка вгорі й чорнильні ініціали «А. Ж.» унизу. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання укладача. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес, а ілюстрована видавнича обкладинка становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПершу частину антології Богдан Лепкий відкриває «Словом о полку Ігоревім» у переспівах Шевченка, Панаса Мирного й власних та в перекладі Василя Щурата. Далі йде велика добірка народної поезії — колядки й щедрівки, веснянки, купальські, весільні та історичні пісні, думи про Марусю Богуславку й про побіг трьох братів із Азова, лірницькі псальми, коломийки, — а за нею поети від Івана Котляревського до Михайла Старицького. Кожному авторові передує біографічна довідка з портретом і переліком літератури, тож книжка правила водночас за хрестоматію і за короткий курс історії письменства. Друга частина, на 296 с., вийшла окремим томом.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eБогдан Лепкий (1872–1941) — поет, прозаїк і літературознавець, викладач Ягеллонського університету в Кракові. Під час Першої світової війни він читав українську літературу полоненим українцям у німецьких таборах Раштат і Вецляр, а на початку 1920-х жив у Берліні й працював у видавництві «Українське слово» як упорядник і коментатор — там вийшло близько сорока книжок за його участю. «Струни» він підготував «для вжитку школи й хати»: емігрантам і колишнім полоненим, які хотіли читати рідною мовою, бракувало саме таких книжок.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЗа бібліографічними даними, це спільне видання «Української народної бібліотеки» й «Українського слова». Обкладинка промовиста сама по собі: тризуб в ініціалі назви й рядок гімну на воротях українського села — видані в Берліні 1922 року, коли на материковій Україні вже встановилася радянська влада. Берлінські українські видання тих років друкувалися на дешевому повоєнному папері, тож примірники в оригінальній ілюстрованій обкладинці трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":67214288093555,"sku":null,"price":10500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/990E774F-A603-453D-BDE1-B61670453BB9.jpg?v=1793050931"}],"url":"https:\/\/archivevam.com\/collections\/mizhvoienna-emihratsiia.oembed","provider":"ARCHIVEVAM РІДКІСНІ КНИГИ","version":"1.0","type":"link"}