{"title":"Міжвоєнна Західна Україна (1918–1939)","description":"\u003cp\u003eВидання Львова, Коломиї, Тернополя, Чернівців, Ужгорода та інших міст між двома світовими війнами.\u003c\/p\u003e","products":[{"product_id":"cheremshyna-marko-tvory-lviv-1937-2","title":"Черемшина Марко. Твори: у 3 томах. Львів, 1937","description":"\u003cp\u003eЧеремшина Марко. Твори: у 3 томах \/ ред. Є.-Ю. Пеленського.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЛьвів: Наукове товариство ім. Шевченка, 1937. — (Ізмарагд). — Т. 1. — 206 с., [2] арк. іл.; Т. 2. — 246 с., [2] арк. іл.; Т. 3. — 231 с., [3] арк. іл. — 19,5×12,5 см. — 3000 прим.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ м'якій видавничій художній обкладинці роботи художника М. Бутовича. Незначні пошкодження корінців і обкладинки в 3-му томі. Стан добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання має музейну, наукову, історико-культурну цінність, є бібліографічною рідкістю та становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПерше повне видання творів Марка Черемшини у трьох томах. Перший том вміщує ранню збірку новел «Карби», що з'явилася у 1901 р., новели «Керманич», «Нечаяна смерть» та інші — усі твори Черемшини 1895–1901 рр. Другий том охоплює творчість 1914–1927 рр., поділену між збірками «Село вигибає» (руїни села часів війни) та «Верховина» (повоєнний побут гуцульського села), і завершується збіркою поетичних творів, присвячених Василеві Стефанику. У третьому томі — щоденник автора з часів війни, вибрані листи, автобіографія письменника, статті про Т. Шевченка та інше.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМарко Черемшина (1874–1927), справжнє ім'я Іван Юрійович Семанюк, — український письменник і громадський діяч, адвокат, доктор права. Літературна спадщина Черемшини складає близько 60 творів, не враховуючи публіцистичні виступи в періодиці та поетичні проби.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":52874100703603,"sku":null,"price":18000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0046-5303506414534770096.jpg?v=1791060614"},{"product_id":"ukrainka-lesia-povne-vydannia-tvoriv-t-4-6-lviv-1939","title":"Українка Леся. Повне видання творів. Т. 4–6. Львів, 1939","description":"\u003cp\u003eУкраїнка Леся. Повне видання творів. Т. 4—6 \/ за загальною редакцією Богдана Романенчука; обкладинка Святослава Гординського; дереворити Олени Сахновської; ілюстрації О. Гвоздівського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛьвів: Українська Книгоспілка (вул. Оборони Львова, 3), 1939. — 3 т. в одній оправі, кожен близько 250—255 с.: іл. — приблизно 20 × 14 см. — Друкарня Наукового товариства ім. Шевченка. — Тексти подано за виданням «Книгоспілки» 1927—1930 років.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі, оформленій у народному стилі: на передній кришці орнаментальна рамка з девізом «Contra spem spero» й маркою видавництва, на корінці тиснений орнамент і назва. Три томи оправлено в один блок; на титулі — портрет поетеси в медальйоні, двоколірний друк. Вікове потемніння паперу, потертості кришок і кутів; блок міцний, аркуші повні. На форзаці штамп «Бібліотека Мирослава Мороза, ч. 841» і олівцеві записи попереднього власника з датою 20.12.68. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eРідкісне львівське довоєнне видання з іменним провенансом; має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e1939 року «Українська Книгоспілка» у Львові розпочала перше повне зібрання творів Лесі Українки — десять томів, задуманих як остаточний корпус. Вийшли лише томи четвертий, п'ятий і шостий: того ж року до Львова прийшла радянська влада, видавництво припинило діяльність, а редактор Богдан Романенчук згодом емігрував. Проєкт обірвався на третині.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ цьому конволюті зібрано саме ці три томи — драматичні поеми й драми: «Бояриня», «У пущі», «Камінний господар», «Оргія», «Прощання», «Три хвилини», «В дому роботи», «Айша та Мохаммед», «Блакитна троянда», «На полі крови». Кожен том супроводжують допоміжні статті Богдана Якубського, Богдана Романенчука, Івана Ямпольського, Петра Руліна та примітки з поясненнями — апарат, який і мав зробити видання науковим.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛеся Українка, справжнє ім'я Лариса Петрівна Косач-Квітка (1871—1913), — поетеса й драматург, авторка філософських драм світового рівня. Оформлення томів належить Святославові Гординському, дереворити — Олені Сахновській (репродукції з київського видання «Лісової пісні» 1930 року), друк виконала друкарня Наукового товариства ім. Шевченка.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eШтамп на форзаці вказує на книгозбірню Мирослава Мороза (1923—2006) — львівського бібліографа, укладача покажчика «Леся Українка. 1884—1970» (1972) і співавтора «Літопису життя і творчості Лесі Українки» (1992). Тобто це примірник із бібліотеки людини, яка все життя описувала Лесю Українку бібліографічно.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62225197039987,"sku":null,"price":27500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0048-7102692595005463483.jpg?v=1789490375"},{"product_id":"cheremshyna-marko-tvory-lviv-1937","title":"Черемшина Марко. Твори: у 3 томах. Львів, 1937","description":"\u003cp\u003eЧеремшина Марко. Твори: у 3 томах \/ редактор Є.-Ю. Пеленський; художнє оформлення Миколи Бутовича. — (Ізмарагд).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛьвів: Наукове товариство ім. Шевченка, 1937. — Т. 1. — 206 с., [2] арк. іл.; т. 2. — 246 с., [2] арк. іл.; т. 3. — 231 с., [3] арк. іл. — 19,5 × 12,5 см. — Наклад 3000 прим.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ твердих видавничих оправах роботи Миколи Бутовича. Потертості кутів і корінців, природне пожовтіння паперу; блоки міцні, аркуші повні. На форзаці екслібрис В. Гординського. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПерше повне видання творів Марка Черемшини. Комплект із трьох томів має музейну, наукову та історико-культурну цінність і становить бібліографічну рідкість.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПерший том вміщує ранню збірку новел «Карби» (1901), новели «Керманич», «Нечаяна смерть» та інші — усе написане в 1895—1901 роках. Другий охоплює 1914—1927 роки й поділений між збірками «Село вигибає», про руїну гуцульського села в роки війни, і «Верховина», про повоєнний побут, а завершується поезіями, присвяченими Василеві Стефанику. Третій том — щоденник воєнних років, вибрані листи, автобіографія, статті про Шевченка.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМарко Черемшина, справжнє ім'я Іван Юрійович Семанюк (1874—1927), — письменник і громадський діяч, адвокат, доктор права; разом зі Стефаником і Мартовичем складав «покутську трійцю». Його літературна спадщина — близько шістдесяти творів, не рахуючи публіцистики.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання підготував Євген-Юлій Пеленський для серії «Ізмарагд» Наукового товариства ім. Шевченка, а оформив Микола Бутович (1895—1961) — графік, майстер книжкової марки й екслібриса, згодом на еміграції у США. Комплекти всіх трьох томів після 1939 року вціліли рідко.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62289368088947,"sku":null,"price":24000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0057-7262570383087633438.jpg?v=1789680481"},{"product_id":"haivoronskyi-mykhailo-spivanyk-dlia-dityi-1922","title":"Гайворонський Михайло. Співаник для дітий дошкільного та шкільного віку. Львів, 1922","description":"\u003cp\u003eГайворонський Михайло (зладив). Співаник для дітий дошкільного та шкільного віку.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЛьвів: Накладом Українського педагогічного товариства, 1922. — 40 с. — 15 × 11,6 × 0,3 см.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці. Потертості й незначні забруднення. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Видання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eШкільний співаник, складений Михайлом Гайворонським (1892–1949) — композитором і військовим диригентом Легіону УСС та армії УНР. У сорок сторінок умістилося те, що дитина мала винести зі школи як спільну пам'ять: гімн України, «Реве та стогне» і «Заповіт» на слова Шевченка, «Віє вітер» Котляревського, «Стоїть явір» Гулака-Артемовського, «Мово рідна» Воробкевича, а поряд — стрілецькі пісні самого упорядника «Йде січове військо» та «Ой впав стрілець» і «Як Збруч річку проходили» на слова Романа Купчинського.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e1922 рік у Львові — це вже польська влада й наступ на українську школу. Українське педагогічне товариство, згодом знане як «Рідна школа», тримало приватну українську освіту власним коштом, і такі книжечки були для нього робочим інструментом: дешевий формат, малий обсяг, пісні, які діти вчили напам'ять. Стрілецький репертуар у виданні для наймолодших робить цей співаник документом не лише музичним.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62301945758067,"sku":null,"price":5500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0044-7845788404743885165.jpg?v=1791060630"},{"product_id":"franko-ivan-yak-yura-shykmaniuk-briv-cheremosh-1923","title":"Франко Іван. Як Юра Шикманюк брив Черемош; Терен у нозі. Львів; Київ, 1923","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Щож, роби як знаєш і як мусиш! Поборемось!»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eІван Франко. Як Юра Шикманюк брив Черемош. Терен у нозі \/ обкладинка Павла Ковжуна. — Перше книжкове видання.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЛьвів; Київ: [б. в.], 1923. — 88 с. — З друкарні Наукового Товариства імени Шевченка.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ пізнішій напівшкіряній оправі: корінець і кути з темно-зеленої шкіри, палітурки криті мармурованим папером у зелено-чорних тонах, межа шкіри й паперу підкреслена червоною фільотою; на корінці червоне тиснення. Форзаци з декоративного паперу оливково-жовтого друку з квітковим орнаментом. Оригінальну видавничу обкладинку роботи Павла Ковжуна — триколірний друк зеленим і червоним на кремовому папері, з підписом художника й роком унизу — збережено в оправі. Обкладинка потемніла й затерта, надриви по краях, темна пляма в нижньому правому куті; угорі синім чорнилом номер «№ 50». Папір із рівномірним пожовтінням, блок міцний, утрат немає. На с. 65 власницький підпис синім чорнилом; на берегах окремих сторінок чорнильні розчерки й геометричний рисунок пером. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПерше книжкове видання обох творів. Книга має історико-культурну цінність, а обкладинка Павла Ковжуна становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eОбидва тексти — гуцульські «образки» пізнього Франка, де психологія важить більше за подію. Юра Шикманюк, що програв процес із лихварем Мошком Ґоттесманом і втратив хату й ґрунт, іде вночі бродом через Черемош із сокирою за пазухою, а над ним сперечаються два ангели — Білий і Чорний; текст під кінець прямо переходить у їхній діалог і завершується датою «Львів, 9 квітня 1903». «Терен у нозі» — історія гуцула, якого десятиліттями муляє давня провина, аж поки перед смертю душа його «знайшла здавна пожаданий мир». Обидва твори вперше з'явилися в «Літературно-науковому віснику» 1906 року, а окремою книжкою вийшли аж по смерті автора.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eІван Франко (1856–1916) написав обидві речі в Криворівні над Черемошем, де проводив майже кожне літо від 1901 року; там-таки постали «Великий шум» і «У кузні». Обкладинку виконав Павло Ковжун (1896–1939) — графік, чільна постать українського книжкового модернізму міжвоєнного Львова: різаний по дереву гуцул із топірцем і смерекою над зеленими горами, у різкій червоно-зеленій гамі. Того самого часу Ковжун оформив і Франкового «Великого шума» (1922).\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнижку надруковано в друкарні Наукового Товариства імени Шевченка — головній українській друкарні тогочасного Львова; подвійне означення місця «Львів — Київ» на титулі типове для львівських видань початку 1920-х років, коли українські видавці ще декларували спільний книжковий простір по обидва боки кордону. Примірник в індивідуальній напівшкіряній оправі зі збереженою оригінальною обкладинкою.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62316012732787,"sku":null,"price":12000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0016-4963482773610757679.jpg?v=1789846544"},{"product_id":"stakhurskyi-mariian-veterynarnyi-likar-u-neduhakh-1923","title":"Стахурський Маріян. Ветеринарний лікар у недугах домашніх звірят. Львів, 1923","description":"\u003cp\u003eСтахурський Маріян. Ветеринарний лікар у недугах домашніх звірят.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЛьвів: Спілка «Літо», 1923. — 192 с.: іл.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ саморобній тканинній палітурці. На авантитулі — виконаний від руки малюнок білки; на титулі штамп «Василь Косміна». Сліди часу, блок цілісний, сторінки читкі. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес як примірник із рукотворною ілюстрацією й провенансом.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрактичний довідник львівського ветеринарного лікаря, писаний для селян і власників худоби. Подано розпізнавання хвороб, способи лікування й догляду, поради щодо годівлі та гігієни, а окремий великий розділ присвячено купівлі коня на торзі й ознакам віку тварини. У тексті чимало рисунків — медичного інвентарю й паразитів.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ міжвоєнній Галичині така література була частиною кооперативного руху: українські спілки друкували дешеві фахові порадники, щоб селянське господарство трималося без дорогого фахівця. Цей примірник показує, як така книжка жила в руках власника: його оправлено власноруч у тканину, а на порожньому аркуші на початку хтось намалював білку.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62316394611059,"sku":"Недільський","price":8500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0041-7845788404743885165.jpg?v=1791060587"},{"product_id":"shevchenko-taras-kobzar-lviv-1921","title":"Шевченко Тарас. Кобзар: вибір для дітий. Львів, 1921","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Читайтеж пильно любі діти, Шевченкові пісоньки, ті гарні запахучі рожі-цьвіти…»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eШевченко Тарас. Кобзар Тараса Шевченка: вибір для дітий. Трете виданє; в 60-ті роковини смерти Поета.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛьвів: накладом Українського Педаґоґічного Товариства, 1921. — 63 с.: портр. — З друкарні Наукового Товариства ім. Шевченка.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ пізнішій напівшкіряній оправі: корінець і кути з синьої шкіри, палітурки криті мармурованим папером у синьо-жовто-брунатних тонах; на корінці тиснення — назва червоним, ім'я автора сріблом, рослинні розетки зеленим. Форзаци з блакитного мармурованого паперу. Оригінальну видавничу обкладинку з портретною віньєткою та назвою й задню сторонку збережено в оправі. Папір пожовклий, поодинокі лисячі плямки й брунатні цятки на берегах, надрив титульного аркуша вздовж згину. На титульному аркуші чорнилом ціна «30 сот.» і двічі власницький підпис; на титулі, на першій сторінці тексту й у кінці блока фіолетові овальні бібліотечні штампи з польським текстом, почасти затерті; на видавничій обкладинці та вільних аркушах олівцеві підписи й записи. Оправу виконано наново, блок і видавнича обкладинка автентичні. Стан: реставрований.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; оправа становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижку складено як першу зустріч дитини з Шевченком: відкриває її життєпис поета, писаний просто й без пафосу — про мачуху, сирітство, школу в дяка, — і закінчується він прямим зверненням до малого читача вивчати Шевченкові пісні напам'ять. Далі йде вибір із «Кобзаря»: «Заспів», «Мені тринацятий минав», «Іван Підкова», «Гамалія», «Чума», «Смерть чумака», «Сирітський Великдень», «Завіщане» — усього понад сорок текстів. Важкі й застарілі слова пояснено підрядковими примітками, а до «Гамалії» додано ще й короткі довідки про Скутар, Босфор і Хортицю.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eТарас Шевченко (1814–1861) — поет і маляр, кріпак за народженням, викуплений 1838 року; «Кобзар», уперше виданий 1840-го, став книжкою, довкола якої трималася українська національна свідомість по обидва боки австрійсько-російського кордону.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання приурочене до 60-х роковин смерті поета й вийшло накладом Українського Педаґоґічного Товариства — установи, що від 1881 року утримувала приватну українську школу в Галичині власним коштом і 1926 року дістала назву «Рідна школа». Надруковано в друкарні Наукового Товариства ім. Шевченка. Рік видання припадає на перші місяці польської влади над Галичиною, коли українське шкільництво втрачало державну підтримку, — і саме в шкільній книгозбірні цей примірник опинився: польськомовні бібліотечні штампи на ньому свідчать про його дальшу дорогу.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62458729005427,"sku":"1","price":18000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/835B7D49-3D78-4B35-9A30-0C8E6FFDC376.png?v=1789941933"},{"product_id":"hamsun-knut-pid-osinnimy-zoriamy-lviv-1937","title":"Гамсун Кнут. Під осінніми зорями. Львів, 1937","description":"\u003cp\u003eГамсун Кнут. Під осінніми зорями \/ переклав Іван Ставничий; з передмовою М. Рудницького.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЛьвів: Видавнича Спілка «Діло», 1937. — XVIII, [2], 152 с. — (Бібліотека «Діла», ч. 10). — бл. 20 × 14 см.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці роботи Павла Ковжуна. Необрізаний бібліофільський примірник — сторінки збережено в повному видавничому форматі, без обрізу країв. Значні потертості, надриви та часткові втрати паперу по краях обкладинки, плямки, затерті кути; корінець підшарпаний, блок ослаблений, окремі зшитки розхитані. Папір із віковим пожовтінням, поодинокі надриви полів. На задній обкладинці — видавнича марка «Бібліотека Діла» та олівцевий запис давнього власника. Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eНеобрізані примірники цієї серії трапляються рідко.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнут Гамсун (1859–1952) — норвезький письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1920 року, один із найвпливовіших європейських прозаїків початку XX століття. Повість «Під осінніми зорями» (норв. «Under Høststjærnen», 1906) відкриває так звану мандрівницьку трилогію — сповідь оповідача, що покидає місто й тиняється норвезькою провінцією, наймаючись до випадкової праці.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУкраїнський переклад здійснив Іван Ставничий. Передмову написав Михайло Рудницький (1889–1975) — літературознавець, критик і перекладач, одна з провідних постатей львівського літературного середовища міжвоєнного часу.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання вийшло в серії «Бібліотека „Діла“» — книжковій серії при найстарішій українській газеті Галичини, що виходила у Львові з 1880 року. Художнє оформлення належить Павлові Ковжуну (1896–1939) — графікові й теоретикові мистецтва, співзасновникові Асоціації незалежних українських мистців.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63947690541427,"sku":null,"price":2250.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0017-1749040408718756169.jpg?v=1791060497"},{"product_id":"birchak-volodymyr-zolota-skrypka-lviv-1937","title":"Бірчак Володимир. Золота скрипка. Львів, 1937","description":"\u003cp\u003eБірчак Володимир. Золота скрипка.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЛьвів: Бібліотека «Діла», ч. 12, [1937]. — 154, [2] с. — 20 × 14 см.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці роботи Павла Ковжуна. Потертості, надриви та часткові втрати країв обкладинки, сліди давнього ремонту паперовою стрічкою на звороті, згини, незначні плямки, отвори на перших аркушах; сторінки не обрізані. На задній обкладинці видавнича наліпка «Бібліотека Діла». Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес. Бібліографічна рідкість.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Золота скрипка» — збірка малої прози Володимира Бірчака, що вийшла 1937 року у популярній серії львівської газети «Діло». До книги увійшло 22 оповідання, гуморески та сатиричні нариси, серед них «Золота скрипка», «Поклін поетові», «Абу Касимове авто», «Хитрий Панько», «Мати», «Перемога» та інші.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eДія більшості творів розгортається на Закарпатті та в середовищі української повоєнної еміграції. Бірчак пише з м'якою іронією про дрібних урядовців, учителів, шевців і корчмарів, про строкате багатомовне пограниччя, чиновницьку пиху та людську гідність, поєднуючи гумор із живим побутописом доби. Обкладинку оформив Павло Ковжун (1896–1939) — український графік, один із провідників об'єднання АНУМ і чільний майстер книжкової графіки Галичини.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВолодимир Бірчак (1881–1952) — український письменник, літературознавець, педагог і громадський діяч, автор праці «Літературні стремління Підкарпатської Руси» та повістей «Василько Ростиславич», «Проти закону». Викладав у гімназіях Дрогобича, Ужгорода й Мукачева, був шкільним інспектором крайового уряду в Ужгороді, діячем «Просвіти» та одним із будівничих закарпатського Пласту. 1945 року заарештований у Празі, засуджений на 20 років; помер у таборі. Реабілітований 1990 року.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63954391695731,"sku":null,"price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0011-1749040408718756169.jpg?v=1791060452"},{"product_id":"matviichuk-mykola-chetverta-knyzhechka-lviv-1931","title":"Матвійчук Микола. Четверта книжечка: українська читанка для четвертої кляси. Львів, 1931","description":"\u003cp\u003eМикола Матвійчук. Четверта книжечка: українська читанка для четвертої кляси \/ ілюстрував Е. Козак; [обкладинка Петра Андрусіва].\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЛьвів: видавництво Миколи Матвійчука, 1931. — бл. 204 с.: іл. — З друкарні ОО. Василіян у Жовкві. На титульному аркуші зазначено «Наклад перший» і «Printed in Poland», на звороті — «Всі права застережені. Copyright by Mykola Matwijczuk Lwiw, 1931». Тираж не вказано. У літературі обсяг подають як 103 с., проте в цьому примірнику зміст доходить до с. 196, а покажчик ілюстрацій відсилає до с. 202.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ напівполотняній оправі: корінець із темно-зеленого полотна, палітурки криті оригінальними видавничими обкладинками — друк чорним і охрою, широка орнаментальна рамка в народному дусі, видавнича марка зі смолоскипом і монограмою «М М», підпис художника внизу рамки. Краї палітурок обтріпані, надриви й дрібні втрати паперу по кутах і верхньому краї, забруднення й плямки, помітніші на задній палітурці. Папір пожовклий, поодинокі плямки на берегах. Перший аркуш надірваний біля корінця з невеликою втратою паперу. Блок міцний, утрат тексту немає. Угорі верхньої палітурки олівцевий власницький напис, читається неповно, та олівцеві розчерки. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЧитанку укладено дванадцятьма розділами — «Школа, знання», «В родині», «Серед людей» і далі до «Оповідань з історії України» — і вміщено в ній 114 текстів. Поряд із Франком, Стефаником, Марком Вовчком, Кулішем, Федьковичем, Грінченком і Тичиною стоять сучасники укладача — Олесь Бабій, Анатоль Курдидик, Богдан Заклинський. Історичний розділ веде від вірувань предків до Ольги, Святослава, Володимира і Ярослава Мудрого, вірші Олександра Олеся до нього взято з «Минулого України в піснях». Життєпис Шевченка проілюстровано кадрами з фільму — рішення для галицької читанки того часу незвичне.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eГоловна прикмета книжки — окремий покажчик ілюстрацій, рідкісний для шкільного підручника. За ним найбільше рисунків належить Петрові Андрусіву (1906–1981), який зробив і обкладинку; названий на титулі Едвард Козак (1902–1992) підписував свої ілюстрації монограмою «ЕКО». Далі йдуть Осип Курилас, Олена Кульчицька, Антін Монастирський, Віктор Цимбал, М. Скварка та Олекса Новаківський — у чиїй львівській мистецькій школі вчився Козак. Дереворити на с. 28 і 30 подано як роботи Василя Касіяна, який на той час жив уже в радянській Україні.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМикола Матвійчук — львівський педагог і видавець, роки життя не встановлено; його читанки виходили серією, від «Першої книжечки» (український повістковий буквар, 1932) до цієї, четвертої. Друкували їх у Жовкві, у василіянській друкарні. «Першу книжечку» 2022 року перевидало в Канаді видавництво Durvile для дітей, які виїхали з України через війну. Шкільні читанки міжвоєнної Галичини зношувалися в щоденному вжитку, тож комплектні примірники з оригінальними обкладинками трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63954974703987,"sku":null,"price":13500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0010-1749040408718756169.jpg?v=1791060452"},{"product_id":"horlis-horskyi-yurii-kholodnyi-yar-lviv-1937-1938","title":"Горліс-Горський Юрій. Холодний Яр: конволют двох частин. Львів, 1937–1938","description":"\u003cp\u003eГорліс-Горський Юрій. Холодний Яр: конволют двох частин. Ч. 1: третє видання. Ч. 2.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЛьвів: Видавництво «Рекорд», 1938 (друкарня І. Фрідмана); Львів: Видавництво «Дешева книжка», 1937 (друкарня «Львівська»). — 368 с. — З портретом автора в першій частині. Ціна 3 зл.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОбидві частини оправлено разом у пізнішу власницьку напівоправу: чорна шкіра з бинтами, тисненням і червоними прокладками, крапчастий папір, мармуровані форзаци. Збережено оригінальні видавничі обкладинки обох частин — перша з вершником під прапором, підписана монограмою художника. Обкладинки з потертостями, згинами та надривами по краях; блок міцний, папір рівномірно пожовклий; плями на верхньому обрізі. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПровенанс: на обох титулах підписи «М. Гайдак» \/ «M. H. Haydak» та олівцеві нотатки «Повернути др-ові Гайдакові, 1501 Asbury Street, St. Paul, Minn.»; олівцеві маргіналії в передмові; наприкінці другої частини читацький запис: «Прочитав Іван Рижій, 20-5-1946…».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПередвоєнні львівські видання «Холодного Яру» належать до рідкісних. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Холодний Яр» — документальний роман-спогад Юрія Горліс-Горського (1898–1946), старшини армії УНР і козака 1-го куреня полку гайдамаків Холодного Яру, про збройну боротьбу холодноярських повстанців проти більшовиків у 1919–1922 роках. Уперше книга вийшла у Львові в 1934–1937 роках і одразу здобула величезну популярність у Галичині; після 1939 року її нищили обидва окупаційні режими. Перша частина витримала три видання — у цьому конволюті поєднано третє видання першої частини (1938) з першим виданням другої (1937). Прикметна передмова до третього видання з оглядом літератури про Холодний Яр.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПримірник цікавий провенансом: підписи належать Миколі Гайдакові (1898–1971) — ентомологові, професорові Міннесотського університету в Сент-Полі, фахівцеві з бджільництва світового рівня, добровольцеві армії УНР, нагородженому Хрестом Симона Петлюри, дійсному членові УВАН. Для ветерана визвольних змагань ця книжка мала очевидне особисте значення, а запис Івана Рижія 1946 року документує її побутування в повоєнній еміграції, найпевніше в таборах переміщених осіб.\u003c\/p\u003e","brand":"ARCHIVEVAM RARE BOOKS","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64404887470451,"sku":null,"price":45000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0009-7102692595005463483.jpg?v=1791246615"},{"product_id":"ukrainska-zahalna-entsyklopediia-lviv-1930-1933","title":"Українська загальна енциклопедія: книга знання: у 3 томах. Львів [та ін.], 1930–1933","description":"\u003cp\u003eУкраїнська загальна енцикльопедія: книга знання: у 3 томах \/ під головною редакцією Івана Раковського; видання кооперативи «Рідна школа».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЛьвів; Станіславів; Коломия: Видавництво «Українська загальна енцикльопедія», 1930–1933. — Т. 1: А–Ж. — [4] арк., 1312 стовпц., [14] арк. іл. — 25 × 17,4 × 4 см. — Т. 2: З–Р. — [2] арк., 1312 стовпц., [2] арк., [22] арк. іл. — 24,2 × 17,6 × 4,4 см. — Т. 3: С–Я. — [2] арк., 1422 стовпц., [3] с., [26] арк. іл. — 24,2 × 17,3 × 4,8 см. — Іл., кольорові таблиці, мапи. Друкарня Повітового союзу кооператив та Союзна друкарня у Станиславові.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальних видавничих оправах (шкіра, коленкор) з орнаментально-шрифтовим тисненням золотом на корінцях. Незначні пошкодження корінців, рівномірне пожовтіння паперу. Комплект повний. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПерша українськомовна енциклопедія. Видання має наукову, історико-культурну та художню цінність і становить колекційний інтерес. Бібліографічна рідкість.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Книга знання» виходила у Львові місячними зшитками по 128 сторінок від квітня 1930 року; останнє, тридцяте число побачило світ у липні 1933-го. Тритомник видала кооператива «Рідна школа» за редакцією педагога і громадського діяча Івана Раковського (1874–1949); до редакційної колегії увійшли Володимир Дорошенко, Михайло Рудницький і Василь Сімович, а над статтями працювало близько ста сорока авторів.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПоліграфічне виконання незвичне для галицького видання того часу: ілюстраційні таблиці виготовив заклад Ф. А. Брокгауза в Ляйпциґу, кольорові географічні мапи друкував Піллер-Нойман у Львові, текстові репродукції готувала львівська клішарня «Фототип». Це була перша спроба дати українському читачеві універсальний довідник рідною мовою — і єдина така спроба в Галичині до Другої світової війни.\u003c\/p\u003e","brand":"ARCHIVEVAM RARE BOOKS","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64404939669875,"sku":null,"price":120000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0008-7102692595005463483.jpg?v=1789490092"},{"product_id":"vidprava-yuvyleiu-vidkuplennia-zhovkva-1934","title":"Відправа ювилею Відкуплення: молитви для осягнення ювилейного відпусту. Жовква, 1934","description":"\u003cp\u003eПослѣдованіє Ювилея Искупленія = Відправа Ювилею Відкуплення: молитви для осягнення ювилейного відпусту (в старословянській і народній мові). Передрук із урядового органу Ап. Престолу «Acta Apostolicae Sedis» і переклад на народню мову.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЖовква: Видавництво й друкарня ОО. Василіян, 1934. — 20 с. — Текст церковнослов'янською мовою й в українському перекладі. — Дозвіл на друк: Гр.-кат. Єпископський Ординаріят, Перемишль, 19 вересня 1934, ч. 157\/Орд.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій паперовій обкладинці охристого кольору: на передній сторонці назва й друкарський знак василіянської друкарні — хрест у вінку з гілок, задня сторонка без друку. Брошура шита скобами, на згині корінця сліди окислення скоб. У верхньому лівому куті передньої обкладинки слід знятої наліпки зі здертим верхнім шаром паперу. На задній обкладинці плямки й дрібні темні цятки. Блок міцний, папір рівномірно пожовклий, текст чистий, без написів і підкреслень. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eБрошура дала українським греко-католикам текст, без якого не можна було здобути відпуст надзвичайного Ювілею Відкуплення — 1900-ліття смерті й воскресіння Христа. Пій XI проголосив цей ювілей буллою «Quod nuper», і спершу він тривав лише в Римі — від 2 квітня 1933 до 2 квітня 1934 року. Того ж 2 квітня 1934 року папа Апостольською конституцією поширив ювілей на весь світ, до 28 квітня 1935 року; її текст надрукував жовківський «Місіонар», ч. 8–9. Свята Конгрегація Східна видала урядовий текст молитов і дозволила перекласти його на народну мову.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижечка має дві частини. Спершу йде «Послѣдованіє Ювилея Искупленія» церковнослов'янською мовою, передруковане з «Acta Apostolicae Sedis»; кілька слів редакція додала від себе й узяла в квадратні дужки — «[раби Твої]», «[Діво]». Далі — «Відправа Ювилею Відкуплення» в українському перекладі з позначкою «Сей переклад призначений тільки для приватного вжитку»: за передмовою, ним можна було користуватися лише при приватному відвідуванні церкви або коли вірні молилися спільно без священика. Відправа складена так, що кожен вигук має два варіанти — для священика й «а як нема священика».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПередмову датовано в Жовкві 14 вересня 1934 року, дозвіл на друк перемиський Ординаріят дав 19 вересня за підписом єпископа Йосафата Коциловського (1876–1947) — василіянина, що загинув у радянському ув'язненні й 2001 року був беатифікований. Друкарня оо. Василіян у Жовкві — одне з головних українських католицьких видавництв міжвоєнної Галичини, де виходив і «Місіонар».\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589816463731,"sku":"KC-2693","price":600.0,"currency_code":"UAH","in_stock":false}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/IMG_3740.jpg?v=1793140307"},{"product_id":"opilskyi-yuliian-idoly-padut-t1-lviv-1938","title":"Опільський Юліян. Ідоли падуть: історична повість із часів Володимира Великого. Т. 1. Львів, 1938","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Чим більше надбання має народ, чим більше знання, тим кращі його ідоли, і всякий, в кого їх немає, кидає свої, а бере чужі.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЮліян Опільський. Ідоли падуть: історична повість із часів Володимира Великого: у двох томах. Том перший.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЛьвів: Видавнича спілка «Діло», 1938. — 170, [2] с. — (Бібліотека «Діла»; ч. 25). — Прибл. 20 × 14 см; точний розмір потребує звірки з примірником. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій ілюстрованій обкладинці: цегляно-брунатний друк на кремовому папері, чорна декоративна рамка з кутовими віньєтками, у центрі — видавнича марка «Бібліотеки „Діла“» з квітами й ластівками. Обкладинка забруднена й потемніла, з численними лисячими плямками; уздовж корінця надриви й дрібні втрати паперу, у верхній частині корінець надламаний; кути побиті, по площині заломи. На передній обкладинці олівцевий хрест угорі. Задня обкладинка сильно забруднена, з великими розводами й плямами. Папір блока з рівномірним пожовтінням; на с. 97 брунатна пляма на зовнішньому березі, поодинокі плямки на берегах інших аркушів; заломи кутів наприкінці блока. Блок міцний, у блоці втрат немає, текст читається повністю. Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПерше видання, посмертне. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПовість починається не з князя, а з Рогніди — полоцької княжни, яку Володимир узяв силою і яка чекає його з думкою про помсту. Далі дія розходиться на Київ, Корсунь і Царгород: розмови Володимира з Добринею про те, навіщо державі нова віра, торг із братами-імператорами Василієм і Костянтином, таємний вхід князя до Царгорода під виглядом купця-гречника, зустріч із царівною Анною. Опільський веде сюжет як історик-белетрист: християнізація тут не осяяння, а політичний вибір між ідолами — своїми, грецькими й варязькими. Перший том закінчується сценою з Анною й обривається на найвищій ноті; продовження — у другому томі.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЮліян Опільський (справжнє ім'я Юрій Рудницький; 1884–1937) — класик української історичної прози, брат географа Степана Рудницького. Народився в Тернополі, закінчив Академічну гімназію у Львові й університет у Ґраці, викладав німецьку та класичні мови. Дебютував 1918 року повістю «Іду на вас» із часів Святослава; далі писав про Вавилон, Єгипет, Грецію, Київську Русь і козацьку добу. «Ідоли падуть» — його остання велика річ, надрукована через рік після смерті автора.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ передмові «Від видавництва» пояснено долю рукопису: Видавнича спілка «Діло» придбала повість за два роки до смерті автора, але не могла видати одразу — Опільський списував гімназійні зшитки дрібним «мачком», і текст доводилося поволі відчитувати й переписувати на машинці. Через це книжка вийшла аж 1938 року — і саме в 950-ті роковини хрещення Русі, що видавництво відзначає як щасливий збіг. Це двадцять п'ятий випуск «Бібліотеки „Діла“», популярної серії при найстарішій українській щоденній газеті Галичини; серію обірвала ліквідація «Діла» 1939 року. Друковані на дешевому папері й у м'яких обкладинках, ці томики зберігаються погано, а комплектні двотомники трапляються рідше за окремі томи.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589817282931,"sku":"KC-1897","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0002-1749040408343952548.jpg?v=1791059924"},{"product_id":"ukrainka-lesia-tvory-t-6-lviv-1939","title":"Українка Леся. Твори. Т. 6: драматичні поеми, діялоги, драми. Львів, 1939","description":"\u003cp\u003eЛеся Українка. Твори. Том VI: драматичні поеми, діялоги, драми \/ за загальною редакцією Б. Романенчука; [обкладинка С. Гординського; дереворити О. Сахновської; ілюстрації О. Їжакевича].\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛьвів: Українська Книгоспілка, 1939. — 258, [2] с.: іл. — (Повне видання творів у 10 томах; т. VI). — Друкарня Наукового товариства ім. Т. Шевченка.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій м'якій обкладинці роботи Святослава Гординського: на передній стороні портрет поетеси в овальному медальйоні, оточений блакитно-чорною орнаментальною рамкою; на задній — девіз «Contra spem spero», марка «Українська Книгоспілка» й монограма художника «СГ». Обкладинка пожовкла й забруднена, з потертостями й дрібними втратами паперу по краях; через нижню частину передньої сторонки проходить злам із тріщинами паперу; корінець потертий. Папір із природним пожовтінням, дрібні надриви по нижньому краю окремих аркушів, бурі плямки на титульному аркуші. На титульному аркуші фіолетовий фігурний штамп і власницький напис чорнилом «вл. проф.» з прізвищем власника. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; обкладинка Святослава Гординського становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ цьому томі під однією обкладинкою — перша драма Лесі Українки і остання завершена. «Блакитна троянда» (1896) — п'єса з життя тогочасної інтелігенції, з якої почався її шлях у драматургію; «Оргія» (1913) — драматична поема, дія якої відбувається в Коринті під римським пануванням: співець Антей відмовляється віддати своє мистецтво на службу завойовникам. Між ними — діялоги «Прощання», «Три хвилини», «В дому роботи» та «Айша та Мохаммед». Тексти супроводжують статті Бориса Якубського, Богдана Романенчука («Два любовні діялоги»), Івана Ямпольського й Петра Руліна («Перша драма Лесі Українки»), примітки та словничок чужомовних висловів.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛеся Українка (1871–1913) — поетеса й драматург; драматичні поеми останнього десятиліття її життя вважають вершиною її творчості.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛьвівське «Повне видання творів» Українська Книгоспілка задумала в десяти томах; тексти друкувалися за київським виданням «Книгоспілки» 1927–1930 років. Редагував зібрання Богдан Романенчук (1908–1989) — згодом емігрант, засновник філадельфійського журналу «Київ». Обкладинку створив Святослав Гординський (1906–1993): девіз на задній сторонці — назва вірша Лесі Українки 1890 року. Дереворити Олени Сахновської відтворено з київського видання «Лісової пісні» 1930 року. Колофон подано двома мовами — польською й українською. Прихід радянської влади до Львова у вересні 1939 року обірвав проєкт, і десятитомник так і не було завершено.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589822067059,"sku":"KC-1806","price":5000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/8F28CE14-F703-4BA6-A1DE-24AF8489C204.jpg?v=1793051016"},{"product_id":"voloshyn-avhustyn-chytanka-dlia-ii-klasy-uzhhorod-1921","title":"Волошин Августин. Читанка для II класи народних шкіл. Ужгород, 1921","description":"\u003cp\u003eЧитанка для II. классы народныхъ школъ \/ составивъ Августинъ Волошинъ, директоръ ужгородскоѣ пѣвцо-учит. семинаріи.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУжгородъ: изданіе Акціонерного товариства «Уніо», 1921. — 77, [3] с.: іл. — Ціна на обкладинці: 6,50 чехословацьких корон.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій паперовій обкладинці, що повторює титульний аркуш; блок скріплено дротяними скобами. Обкладинка з потемнінням і плямами, дрібні втрати паперу й надриви по корінцю та краях; корінець і верхній кут задньої обкладинки підклеєно прозорою липкою стрічкою, що пожовкла. Унизу передньої обкладинки коричневі чорнильні розчерки. Папір рівномірно пожовклий, загнуті кути окремих аркушів, блок цілий. На обкладинці й титулі фіолетовий штамп книгарні-друкарні «H. Deutsch, Buchdruckerei u. Papierhandlung, Velka Berezna, Podkarp. Rus.»; на обкладинці кругла двомовна печатка дирекції промислової школи у Великому Березному та бібліотечна наліпка в орнаментальній рамці з рукописним шифром; на задній обкладинці інвентарні позначки чорнилом. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ Шевченкове «Учітеся, брати мої» тут вписано слово «русинови» — вірш пристосовано до закарпатського школяра. Читанка складається зі ста уступів для другого року навчання: молитви, казки, байки, народні пісні, колядки й загадки поряд із короткими статтями про школу, село, ремесла, домашню худобу, тіло людини, «силу пари» і «силу громовини або електрики». Крім текстів самого укладача, позначених «А. В.», тут вірші Тараса Шевченка, Олександра Духновича, Юрія Федьковича, Івана Франка, О. Поповича. Мова — закарпатська народна в етимологічному правописі. Ілюстровано фотографіями й штриховими малюнками з підписом «Bánó J.».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eАвгустин Волошин (1874–1945) — греко-католицький священник, педагог, мовознавець і видавець, багатолітній директор Ужгородської учительської семінарії, автор граматик, азбук і читанок для закарпатських шкіл. У 1938–1939 роках очолював уряд Карпатської України, 15 березня 1939 року обраний її президентом. Загинув у московській в'язниці після арешту радянськими органами.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнижку видало товариство «Уніо», засноване 1902 року в Ужгороді з ініціативи самого Волошина для друкарської й видавничої справи. 1921 рік — перші роки Підкарпатської Руси в складі Чехословаччини: звідси ціна в чехословацьких коронах і двомовна печатка. Примірник має повну місцеву історію: його продавала книгарня Г. Дойча у Великому Березному, і там же він стояв у бібліотеці промислової школи. Шкільні читанки зношувалися в учнівських руках, і примірники таких видань збереглися нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589838745971,"sku":"KC-2369","price":13500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0009-7576698326881789064.jpg?v=1791059926"},{"product_id":"lamacz-karol-nowoczesna-jazda-na-nartach-lviv-1936","title":"Łamacz Karol. Nowoczesna jazda na nartach. Львів; Варшава, 1936","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Знаю, що не маєш часу, а ще менше терпіння, щоб прочитати грубий підручник про їзду на нартах».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eKarol Łamacz. Nowoczesna jazda na nartach w obrazkach, terminologji oraz wskazówkach z uzupełnieniem: technika na stromych stokach \/ за вказівками автора рисував Leon Haas; автор німецької книжки Fred Wurzel.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЛьвів; Варшава: Księgarnia Lwowska, 1936. — 71, [1] с.: іл. — 24 см. — Друкарня Jul. Kittla в Моравській Остраві. Наклад не зазначено. На титульному аркуші зазначено: підручник затверджений Спортивною комісією Польського союзу нартярів, 1936 рік.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій ілюстрованій обкладинці: композиція з лижником у русі, друк червоним і чорним на кремовому тлі. Втрата паперу з надривом у верхньому лівому куті передньої обкладинки, потертості й дрібні плямки по краях, забруднення на задній обкладинці. Папір із природним пожовтінням, лисячі плямки на титульному аркуші й перших аркушах, поодинокі загини кутів; блок міцний, аркуші не відстають, утрат тексту немає. На титульному аркуші чорнилом власницький підпис, нерозчитаний. На задній обкладинці олівцем «3.50» і «939\/...», на аркуші змісту олівцем «4200» — записи побутування. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; графічне оформлення становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПідручник побудовано майже без тексту: техніку показано серією рисунків, до яких додано лише короткі підписи й термінологію. У передмові, відтвореній факсиміле рукописного письма й адресованій «дорогій колежанці спортивній і дорогому колезі спортивному», автор прямо каже, що читач не має ні часу, ні терпіння на грубий підручник, тож отримує їзду на нартах в образках. Окрема сторінка подає легенду умовних позначень — обидві нарти обтяжені, одна обтяжена, обидві вільні. Далі йдуть хід по рівнині, зворот на місці, з'їзд у трьох позиціях, плуг, підходження, телемарк, кристіянії з опору й за допомогою палиць, обскоки, старт поперечним перескоком, техніка на стрімких схилах і завершальний розділ «Technika jazdy w pędzie».\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eРисунки виконав Leon Haas за вказівками автора; за даними обкладинки, польське видання спирається на німецьку книжку Фреда Вурцеля. Біографічних відомостей про Кароля Ламача в доступних довідниках не встановлено — потребує дальшого з'ясування.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидання вийшло накладом «Księgarni Lwowskiej» у Львові й Варшаві, а надруковане в друкарні Юліуса Кіттля в Моравській Остраві — типова для міжвоєнної Галичини практика замовляти друк у Чехословаччині. Львів був колискою польського нартярства: тут 1907 року засновано Карпатське товариство нартярів, звідки й вийшла ініціатива створення Польського союзу нартярів. Спортивні порадники цієї доби виходили малими накладами на дешевому папері в м'яких обкладинках і рідко доходять до нас комплектними, з уцілілою видавничою обкладинкою.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589846610291,"sku":"KC-2126","price":3800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0024-3679958751691467828.jpg?v=1791059460"},{"product_id":"makovei-osyp-pryzhmurenym-okom-lviv-kyiv-1923","title":"Маковей Осип. Прижмуреним оком: нариси й оповідання. Львів; Київ, 1923","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Є такі уряди, до котрих і ангел не йшов би радо, а не то чоловік з первородним гріхом, що є Українцем».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОсип Маковей. Прижмуреним оком: нариси й оповідання \/ [обкладинка й вінета Павла Ковжуна].\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛьвів; Київ: накладом «Союза Українських Інвалідів» у Львові, 1923. — [4], 148 с. — («Новітня Бібліотека»; ч. 44). — З друкарні Наукового товариства імени Шевченка.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці Павла Ковжуна, друк чорним і зеленим, на малюнку підпис «П. Ковжун 22». Корінець потертий, з утратами паперу, підклеєний пожовклою липкою стрічкою. Розводи від вологи вздовж верхнього краю обкладинки й блока, лисячі плямки, нерівний нижній край обкладинки з утратами паперу. Папір пожовклий, бурі плями в нижній частині багатьох сторінок, дрібні надриви берегів без утрати тексту. На титулі наклеєна власницька етикетка з написом чорнилом «220 | Антін Мельник» і позначка червоним олівцем «Н. 34»; на задній обкладинці олівцем «6000». Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПерше видання, прижиттєве. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; видавнича обкладинка Павла Ковжуна становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЗбірку відкриває фейлетон «Як Шевченко шукав роботи»: після ювілейного концерту погруддя поета оживає, Шевченко в кожусі виходить із кута й просить у пана посла хоч якусь роботу, бодай у редакції «Діла». Усього тут 22 сатиричні нариси й оповідання 1912–1923 років: лист посла до «вдячного виборця», жінчин реєстр суконь для професора у «Великому клопоті», «Опришки» — про ліси «обивателя Східної Малопольщі» пана Поґоржельського, що ще два роки тому звався Іцко Погориллєс. Мішень Маковея — політиканство, посольська пиха, галицьке міщанство і новий польський лад.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОсип Маковей (1867–1925) — письменник, критик і педагог, дійсний член НТШ. Дебютував 1885 року завдяки Іванові Франку, редагував чернівецьку «Буковину», був одним із редакторів «Літературно-наукового вістника», від 1913 року очолював учительську семінарію в Заліщиках. Серед його псевдонімів був і промовистий «Не-Шевченко». Збірка вийшла за два роки до смерті автора.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОбкладинку й вінету зробив Павло Ковжун (1896–1939), учень Георгія Нарбута й один із провідних українських графіків XX століття. Малюнок датовано 1922 роком: колишній старшина армії УНР щойно осів у Львові й співзасновував Гурток діячів українського мистецтва; його рання львівська графіка ще футуристична — зламані площини, ряди трикутників, ритм зелених листків. Книжка вийшла 44-м числом серії «Новітня Бібліотека» накладом львівського «Союза Українських Інвалідів» з гаслом на звороті титулу: «Дохід — нашим інвалідам!».\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589846708595,"sku":"KC-2122","price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0B5D12B2-B769-4A13-820A-4F419F18341A.jpg?v=1792423577"},{"product_id":"pachovskyi-vasyl-ivan-mazepa-lviv-1937","title":"Пачовський Василь. Іван Мазепа: життя й діяльність. Львів, 1937","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Вона живе й досі, бо й досі Україна побивається над своїми дітьми, як та чайка при битій дорозі.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВасиль Пачовський. Іван Мазепа: життя й діяльність: із приводу 250-ліття вибору гетьманом: з додатком Мазепиної вірші «Всі покою щире прагнуть»: з 12 образками й 1 картою.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛьвів: накладом Товариства «Просвіта», 1937. — 48 с.: іл., карта. — (Видання Товариства «Просвіта»; ч. 841 (7); книжечка 7 (липень) 1937). — 18,5 × 13 см. — З друкарні Видавничої Спілки «Діло», Львів, Ринок, ч. 10. Наклад не зазначено. Підзаголовок на видавничій обкладинці подано інакше, ніж на титульному аркуші: «з додатком гетьманового вірша».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ пізнішій напівполотняній оправі: корінець із жовтуватого полотна, палітурки криті мармурованим папером у чорно-синьо-зелених тонах, форзаци рожеві. Оригінальні видавничі обкладинки збережено в оправі. Полотно корінця забруднене, потерте по краях; на верхній палітурці паперова наклейка з чорнильним інвентарним номером «2869». На мармурованому папері темна пляма й світла втрата верхнього шару в правій частині, дрібні потертості по краях і кутах. Папір рівномірно пожовклий, поодинокі плямки й розводи на берегах видавничої обкладинки; блок міцний, утрат немає. На верхній видавничій обкладинці власницький напис синім олівцем: прізвище читається як «О. Кобилянська…», друге слово закреслене й не розбирається, особу не встановлено. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНарис писано до 250-річчя обрання Мазепи гетьманом і адресовано найширшому читачеві «Просвіти»: виклад починається не з дати, а з козацької пісні про чайку при битій дорозі, яку автор пов'язує з самим гетьманом. Далі — гетьманування 1687–1709 років, універсали на захист поспільства, стосунки із Запорозькою Січчю, будівництво церков, союз із Карлом XII і Полтава. Книжку супроводжують дванадцять ілюстрацій, серед них Мазепина церква св. Миколи в Києві та гравюра архідиякона Мігури 1706 року, і план битви під Полтавою. Завершують текст двадцять шість пояснювальних приміток — про Орлика, Войнаровського, Чечеля, Гордієнка, Яворського, — а окремим додатком подано вірш Мазепи «Всі покою щире прагнуть».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВасиль Пачовський (1878–1942) — поет, драматург і історик, один із засновників «Молодої Музи». Мазепинська тема проходить крізь усю його творчість: 1933 року в Перемишлі вийшла містерія «Гетьман Мазепа». Того ж 1937 року побачили світ перша частина його епосу «Золоті ворота» й віршована казка «Золота гвіздка», а наступного — «Срібна земля. Тисячоліття Карпатської України».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижка належить до масової серії популярних видань Товариства «Просвіта»: ч. 841, книжечка 7 за липень 1937 року, друкована в друкарні Видавничої Спілки «Діло» на львівському Ринку. На внутрішньому боці задньої обкладинки збережено оголошення про передплату видань «Просвіти» на 1937 рік і про 16-томне повне видання творів Шевченка, яке готував Український науковий інститут у Варшаві. Товариство «Просвіта» ліквідувала радянська влада 1939 року, його видання підлягали вилученню — просвітянські книжечки другої половини 1930-х трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589846806899,"sku":"KC-2119","price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0023-3679958751691467828.jpg?v=1791059460"},{"product_id":"fylypchak-ivan-za-vchytelskym-khlibom-sambir-1932","title":"Филипчак Іван. За вчительським хлібом: повість з життя молодої вчительки. Самбір, 1932","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«…ви кидали клич — що найбільшим достоїнством на Україні бути учителем народа!..»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eІван Филипчак. За вчительським хлібом: повість з життя молодої вчительки \/ за редакцію відповідає Степан Сілецький.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСамбір: Відділ Товариства «Взаїмна поміч українського вчительства» в Самборі, 1932. — 267 с. — (Відділ Товариства «Взаїмна поміч укр. вчительства» в Самборі; ч. 1). — З друкарні Йосифа Мецґера в Самборі.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ пізнішій оправі з чорного ледерину з фактурою шкіри: на обох палітурках сліпе тиснення — подвійна рамка з рослинною каймою, на передній палітурці сліпий орнаментальний віньєт, ім'я автора й назва витиснені золотом; на корінці золоте тиснення. Мармуровані форзаци в зелено-червоно-золотих тонах, червоне каптало. Оправа свіжа, без потертостей і побитих кутів. Папір рівномірно пожовклий, береги блока нерівні; дрібна плямка вгорі титульного аркуша, коричневі розводи на останній сторінці тексту (с. 267). Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПовість про Олю — доньку самбірської вдови, яка платить за навчання в учительській семінарії власними лекціями й маминим шиттям по ночах. Сюжет веде від крамниці, де зошити й фарби дорожчають з року на рік, через абітурієнтські вечорниці й скандал у семінарії — один із педагогів доносить, що Оля ходить на таємні сходини гуртка молоді, де разом українці, поляки й євреї, і від виключення її рятує лише україніст проф. Антоненко, — до праці вчителькою в гірському селі. У фіналі село, де вона вчителює, живе з кооперації, садівництва й шовківництва, а старий директор семінарії визнає, що Оля знайшла щастя «за вчительським хлібом». Під текстом авторська дата: «Писано в Самборі зимою 1928 року».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eІван Филипчак (1871–1945) — педагог, письменник і краєзнавець, уродженець села Лішня на Надсянні. Більшу частину життя вчителював у Самборі, 1927 року був серед засновників товариства «Бойківщина» та його музею. Автор історичних повістей «Княгиня Романова», «За Сян», «Кульчицький, герой Відня», «Дмитро Дедько», студій з історії шкільництва Самбірщини, Бойківщини й Лемківщини; займався й організацією шовківництва, тож морвові деревця в повісті — з його власної практики. 1944 року заарештований радянською владою, помер на засланні в Тайшеті.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЦією книжкою самбірський відділ учительського товариства «Взаїмна поміч українського вчительства» відкрив власну видавничу серію. У передньому слові пояснено задум: 31 грудня 1931 року відділ обрав редакційну колегію на чолі з Филипчаком і вирішив друкувати праці народних учителів, які не мають коштів на видання, а також хроніку шкіл повіту й життєписи вчителів — «одиноких каменярів поступу» в галицькому селі. Повість першою вийшла в цій серії й надрукована в самбірській друкарні Йосифа Мецґера.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589848871283,"sku":"KC-1996","price":4300.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/IMG_3628.jpg?v=1793173595"},{"product_id":"pavliv-bilozerskyi-dymarivka-dyiavol-konvoliut","title":"Павлів-Білозерський Остап. Димарівка живе; Диявол погноблений. Львів, 1938; [Бломберг], 1948 — конволют","description":"\u003cp\u003eОстап Павлів-Білозерський. Димарівка живе: сучасна повість. — Диявол погноблений: історичний роман у двох частинах (з циклу «Звена століть»). Дві праці в одній оправі.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛьвів: накладом Товариства Українських Кооператорів, 1938. — (Бібліотека Українського Кооператора; ч. 1); [Бломберг]: Кооперативне видавництво «Заграва», 1948. — 21 × 15 см (розмір приблизний, потребує звірки з примірником). Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ власницькій оправі з чорного ледерину: на передній сторонці золотим тисненням ім'я автора «Остап Павлів-Білозерський», під ним золота орнаментальна лінійка, у кутах золоті рослинні наріжники, посередині — сліпо тиснений овальний медальйон; задня сторонка повторює наріжники й медальйон. Оправа міцна, з поверхневими потертостями на кантах і кутах, золото місцями притерте. Блок цілий, обидві частини зшито разом, оригінальну ілюстровану обкладинку «Диявола погнобленого» (помаранчеву, з чорним рисунком) збережено й вплетено в блок. Папір із віковим пожовтінням, поодинокі плямки на берегах, текст чистий. На аркушах — штамп «Бібліотека Українського Кооператора, ч. 1». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєві видання. Конволют має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; оправа має самостійну мистецьку вартість.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e«Димарівка живе» — сучасна повість про галицьке село міжвоєнної доби й кооперативний рух, що його автор знав зсередини: книжка відкриває серію «Бібліотека Українського Кооператора», задуману Товариством Українських Кооператорів як белетристика на службі економічної самоорганізації. «Диявол погноблений» — історичний роман у двох частинах із циклу «Звена століть», що вийшов уже на еміграції; текст оздоблено ілюстраціями й декоративними заставками, а роздільні титули набрано в орнаментальних рамках.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОстап Павлів-Білозерський — галицький прозаїк і кооперативний діяч міжвоєнного Львова, по війні на еміграції в Німеччині. Його проза лишається маловідомою: більшість накладу довоєнних видань загинула, а еміграційні друки виходили мізерними тиражами.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКооперативне видавництво «Заграва» діяло в британській зоні окупації Німеччини наприкінці 1940-х і випускало книжки для таборів переміщених осіб. Поєднання довоєнного львівського й повоєнного еміграційного друку того самого автора в одній власницькій оправі із золотим тисненням його імені робить цей примірник особливим. Бібліографічна рідкість.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589849821555,"sku":"KC-1950","price":6500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0050-7845788405581038273.jpg?v=1791058984"},{"product_id":"herodot-opys-skytii-melpomena-lviv-1937","title":"Геродот із Галікарнасу. Опис Скитії (Мельпомена 1–142). Львів, 1937","description":"\u003cp\u003eГеродот із Галікарнасу. Опис Скитії (Мельпомена 1–142): найстарший опис України з V ст. пер. Хр. \/ з грецької мови переклав і пояснив Теофіль Коструба; вступ написав Олександер Домбровський; [відповідальний редактор М. Логинева; обкладинка М. Левицького].\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЛьвів: видавець В-во «Батьківщина», мр. Маріян Дзьоба, червень 1937. — 104 с. — (Українська культурна скарбниця \/ під редакцією Ол. Бабія; ч. 9). — 18,7 × 13 см. — Друк: графічне заведення «Вікторія». Наклад не зазначено. Обсяг, розмір, друкарню й ім'я автора обкладинки подано за антикварним описом іншого примірника; потребують звірки з цим примірником de visu.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій шрифтовій обкладинці з цупкого кремового паперу, чорний друк: на першій сторінці — автор, назва великим ґротеском, підзаголовок, місце й рік; на четвертій — видавнича марка «Батьківщини», стилізована монограма в чорному квадраті. Обкладинка забруднена, з розводами й поодинокими плямами, краї й кути обтріпані; вздовж верхнього краю корінця надриви й часткові втрати паперу з відшаруванням; на четвертій сторінці обкладинки слід від наліпки з рештками білого паперу. На першій сторінці обкладинки ледь помітні олівцеві написи. Папір блока з рівномірним пожовтінням, береги трохи забруднені. Блок міцний, утрат тексту не видно. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e«Мельпомена» — четверта книга «Історії» Геродота; параграфи 1–142, які й перекладено тут повністю, містять найдавніший зв'язний опис земель, що відповідають теренові сучасної України: похід Дарія на скитів, географію Скитії та її річок, перелік сусідніх народів, звичаї, вірування й поховальні обряди. Коструба переклав текст із грецької безпосередньо й супроводив його власними поясненнями, а вступну статтю — про Геродота, його твір і стан тогочасних студій над Скитією — написав Олександер Домбровський.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eТеофіль Коструба (1907–1943) — історик, богослов і літературознавець, чернець-василіянин, член історично-джерелознавчої комісії НТШ; знав одинадцять мов, перекладав сучасною українською давні джерела — Галицько-Волинський літопис, «Повість минулих літ», цей Геродотів текст. Саме він 1936–1937 років ініціював неофіційний семінар з історії України для студентів-українців Львівського університету. Помер у Львові у тридцять п'ять років. Автором вступу був тоді двадцятидвохрічний студент того ж університету Олександер Домбровський (1914–2014), учасник тих самих семінарів, який згодом став дійсним членом НТШ і УВАН, співзасновником Українського історичного товариства й одним із головних дослідників Геродотової Скитії в діаспорі; ця книжка — його рання публікація.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидання вийшло дев'ятим числом серії «Українська культурна скарбниця», яку у Львові редагував поет Олесь Бабій; видавцем був Маріян Дзьоба, друком — графічне заведення «Вікторія». Серія готувалася для широкого читача, друкувалася на дешевому папері в м'яких обкладинках і через це збереглася погано; галицькі міжвоєнні видання античних авторів українською мовою нечисленні.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589854540147,"sku":"KC-1720","price":9500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0037-7845788405581038273.jpg?v=1791058939"},{"product_id":"babii-oles-nenavyst-i-liubov-poezii-lviv-1921","title":"Бабій Олесь. Ненависть і любов: поезії. Львів, 1921","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Ще вчера раб, сьогодні пан, \/ Ще вчера брат, сьогодні кат.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОлесь Бабій. Ненависть і любов: поезії.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛьвів: видавництво «Русалка», 1921. — 31, [1] с. — (Літературна бібліотека «Русалки»; вип. 1). — З друкарні Ставропигійського Інститута під управою Ю. Сидорака. Ціна за видавничим списком на задній обкладинці — 40 М.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з сірувато-кремового паперу: назва серії, ім'я автора й заголовок чорним, унизу видавнича монограма. Обкладинку реставровано: її підклеєно на новий світлий папір, яким заповнено втрати по верхньому й лівому краях передньої сторонки та в нижньому куті задньої; корінець підсилено смужкою сіро-зеленого паперу, спереду й ззаду вшито чисті аркуші світлішого паперу. На обкладинці розводи від вологи й темні плями — біля корінця на передній сторонці та на правому краї задньої. Папір блока пожовклий, із розводами по верхньому краю й темною плямою в корінцевому полі на кількох розворотах; внизу біля корінця на с. 6–7 і 30–31 надриви з невеликою втратою паперу на берегах, текст не зачеплено. Ниткова зшивка тримає. На задньому вільному аркуші олівцева позначка «100». Стан: реставрований.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПід одним із віршів стоїть підпис «Одесса, лічниця. Ч. У. Г. А. 1920» — його написано в шпиталі Червоної Української Галицької Армії, як називалися з початку 1920 року виснажені тифом рештки УГА. Уся збірка — щоденник цієї дороги: «На Київ» і «У Київі» з датою «Київ, 1919», «За Збруч!», «Ворог іде», «На фронті», «В день відвороту», а поруч — «Я хаос», «Я бога вбив», «Крик голодних», «Благословення ворогів». Двадцять два твори тримаються того, що обіцяє заголовок: ненависть до катів і любов до побратимів ідуть поряд. Закриває книжку ритмізована проза «Половені» з датою «Войнилів. IX. 1921».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОлесь Бабій (1897–1975) народився в селі Середня біля того самого Войнилова на Калущині. Юнаком пішов до Легіону УСС, потім воював у Калуському курені УГА й пройшов похід на Київ; після поразки опинився в таборі інтернованих, звідки перебрався до Львова. Там увійшов до літературної групи «Митуса», писав поезію, прозу й критику; 1929 року створив слова «Зродились ми великої години», що стали гімном ОУН. Помер в еміграції, у Чикаго.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e«Ненависть і любов» відкрила «Літературну бібліотеку „Русалки“» — дешеву серію львівського видавництва Григорія Гануляка з адресою на Курковій, 10. На задній обкладинці надруковано весь тогочасний список видавництва з цінами в польських марках: під № 1 — ця збірка за 40 М, поруч Клим Поліщук, дитяча й селянська бібліотеки, «Господарський календар на 1922 р.». Такі книжечки друкували на поганому папері й зачитували до дір, а автора гімну ОУН у радянський час не перевидавали, тож львівські примірники трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589857915251,"sku":"KC-1582","price":4400.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/D4B25640-346E-4CC5-9CEB-203674F07163.jpg?v=1790290679"},{"product_id":"polishchuk-zmenia-zemli-1921","title":"Поліщук Клим. Жменя землі: галицькі леґенди. Львів; Київ, 1921","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«…що коли хто йде в далеку дорогу, то бере з собою жменю рідної землі».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКлим Поліщук. Жменя землі: галицькі леґенди.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛьвів; Київ: видавництво «Русалка», 1921. — 47 с. — (Літературна бібліотека «Русалки»; вип. 10). — 20 × 14 см. Ціна всіх випусків серії на задній обкладинці: 800 М.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з жовтуватого паперу: заголовок чорним у широкій орнаментальній рамці з рослинним плетивом. Обкладинка обтріпана по всьому периметру, кути зруйновані, уздовж корінця й по краях численні надриви, папір крихкий і потемнілий; утрати обмежені берегами й тексту не зачіпають. Блок скріплений скобами, зшивка тримає, аркуші повні; папір газетного ґатунку, сильно пожовклий. Угорі задньої обкладинки олівцем позначка «4500 р». На звороті обкладинки — видавничий список серії з адресою редакції: «Видавництво „Русалка“, від ред. Гр. Гануляка, Львів, Куркова 10». Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЗаголовна леґенда пояснює звичай брати з собою жменю рідної землі, вирушаючи в далеку дорогу, — у 1921 році, коли тисячі вояків і біженців ішли за Збруч і далі на захід, цей сюжет читався як пряма мова про себе. Решта книжки тримається того самого шва: старі галицькі перекази про землю, могили й давні роди переплітаються зі свіжою пам'яттю про окопи, тиф і табори інтернованих, де автор сам перебув 1920 рік.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКлим Поліщук (1891–1937) — прозаїк, поет і журналіст, учасник визвольних змагань, один із найплідніших українських авторів початку 1920-х. Львівські роки були його найпліднішими: у самому лише 1921-му в «Русалці» вийшли «Жменя землі», «Веселе в сумному», «Далекі зорі» й «Червоне марево». 1925 року повернувся до радянської України, 1934-го був заарештований, засланий на Соловки й розстріляний 3 листопада 1937 року в урочищі Сандармох. Його книжки вилучили з бібліотек, а ім'я викреслили з літератури на півстоліття.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e«Русалка» — львівське видавництво Григорія Гануляка (1883–1945), що в 1921–1922 роках випускало дешеву белетристичну серію «Літературна бібліотека „Русалки“»; «Жменя землі» вийшла в ній десятим випуском. Наклади друкували на поганому воєнному папері й не призначали для зберігання, а після арешту автора його видання нищили цілеспрямовано. Показово, що 1965 року збірку довелося передруковувати в Нью-Йорку, у видавництві «Око», — на материку тексту не було. Львівські примірники першого видання трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589857948019,"sku":"KC-1580","price":4400.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0023-7845788405581038273.jpg?v=1791058896"},{"product_id":"boberskyi-ivan-rukhovi-zabavy-i-hry-lviv-1923","title":"Боберський Іван. Рухові забави і гри. Львів, 1923","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Рухові гри дають нам воздух, сонце, рух, сміх, злуку і завзяття.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eРухові забави і гри \/ зладив І. Боберський, учитель руханки; четверте видання переглянув Т. Ф.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ Львові: накладом «Сокола-Батька», 1923. — 54 с. — З друкарні «Діла», Львів, Ринок ч. 10. — Наклад 5000 примірників для шкіл і руханкових товариств.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці із сіро-зеленого паперу верже, без друку й тиснення. Обкладинка забруднена, з потертостями по краях і заломом уздовж нижнього кута; на внутрішньому боці задньої сторонки сірий відбиток-пляма. Папір із природним пожовтінням, на титульному аркуші та перших аркушах поодинокі лисячі плямки, кути окремих аркушів загнуті. Блок міцний, утрат тексту немає. На с. 54 угорі олівцем «1.400». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнижка розмежовує «забави», де про виграну не йдеться, і «гри», де виграною є перевага над іншими; самі гри поділено на шість підрядів — дужанки, здогони, іманки, метанки, цілянки й підбиванки. Подано правила рухливих ігор без приладів: «Залізниця», «Вуж», «Верхом», «Жабка», «Ящірка», «Знимати прут», «Велике колесо», «Рак», «Дрібушка», «Подорожний», «Гонці» — остання зі схемами розстановки бігунів і хустинами замість естафетної палички. Термінологію автор добирав за Чубинським, Ісаєвичем, Покровським, Кольбергом і словником Желехівського, а методику — за тогочасними німецькими й польськими посібниками, від Ґутс-Мутса до Ценара.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eІван Боберський (1873–1947) — учитель німецької мови й руханки Академічної гімназії у Львові, голова товариства «Сокіл-Батько» у 1908–1918 роках, автор слова «Пласт», творець української тіловиховної термінології. Від листопада 1920 року — уповноважений представник уряду ЗУНР у США й Канаді; до Галичини він уже не повернувся, тож це четверте видання виходило у Львові без нього, у перегляді особи, підписаної ініціалами «Т. Ф.» — імовірно Тараса Франка (1889–1971), учня Боберського й самого автора праць із руханки.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПерша редакція вийшла чотирма частинами в 1904–1909 роках під назвою «Забави і гри рухові» з друкарні Наукового товариства ім. Шевченка. Це четверте видання, за словами передмови значно змінене і справлене, «Сокіл-Батько» випустив 1923 року — у перший рік по відновленні «Запорожських ігрищ», перерваних війною. Наклад у 5000 примірників призначався не для книгарень, а просто для шкіл і руханкових товариств; ужиткові порадники такого типу зачитувалися до розпаду, тому вцілілі примірники трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589858177395,"sku":"KC-1571","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0019-7845788405581038273.jpg?v=1791058858"},{"product_id":"horytsvit-svitlo-z-neba-v-ukraini-lviv-1938","title":"Горицвіт О. Світло з неба в Україні: памятка 950-ліття Хрещення Руси — України. Львів, 1938","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Хочемо Бога в християнській Україні!»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eО. Горицвіт. Світло з неба в Україні: памятка 950-ліття Хрещення Руси — України.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛьвів: накладом Ділового Комітету Свята Християнської України, 1938. — Іл., карта. — Друкарня «Слово», Львів, вул. Чацького, 6.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій м'якій обкладинці: на передній — кольорова ілюстрація в орнаментальній рамці (св. Володимир із хрестом хрестить юнака, над ними постать Христа з розпростертими руками), на задній — синя ювілейна емблема з хрестом і датами 1938 та 988. Блок скріплено двома металевими скобами. Корінець обкладинки, корінець титульного аркуша і край задньої обкладинки підклеєно напівпрозорою паперовою стрічкою. Обкладинка із заломами, потертостями й витертими кутами, плями в нижній частині передньої сторінки; задня обкладинка зі значними плямами й розводами, втрати паперу по краях. Іржаві скоби залишили сліди іржі на перших і останніх аркушах. Папір рівномірно пожовклий, розводи на титулі; кути окремих аркушів загнуті. Останній аркуш із рекламою товариства «Карпатія» та журналу «Українське Юнацтво» надірваний з утратою частини тексту. Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУже у вступі автор протиставляє ювілейні торжества в Галичині мовчазній молитві «там», де «новітнє поганство кулями, тортурами й Соловками» вбиває душу народу: книжка вийшла 1938 року, у розпал Великого терору в УРСР. Це популярний нарис для широкого читача в шести розділах — побут предків, дохристиянські вірування (Перун, Сварог, Дажбог, Світовид), державне будівництво Володимира Великого, хрещення Києва, плоди християнства для України і заключне слово «Під знаменем Христа», де згадано свято «Українська Молодь Христові» 1933 року. Ілюстрації — портрет св. Володимира, пам'ятник Хрещенню в Києві, ідол Світовида, бортник за роботою, хрещення киян, світлина ходи молоді вулицями Львова 1933 року й мапа держави Володимира.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДіловий Комітет Свята Християнської України створили під егідою митрополита Андрея Шептицького, очолив його Маркіян Дзерович — президент Генерального інституту Католицької Акції у Львові. Ювілей тривав від 14 серпня 1938 до 14 серпня 1939 року, і накладом Комітету вийшла низка книжечок — переважно проповіді, молебні та матеріали до ювілейних академій. На звороті титулу зазначено, що частину кліше позичено з видавництва Івана Тиктора та з видавництва «Українське Юнацтво».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМасові брошури, друковані на дешевому папері, зберігалися погано, а вже у вересні 1939 року Львів опинився під радянською владою, за якої релігійна література такого змісту стала забороненою.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589858341235,"sku":"KC-1565","price":1200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/2C880F0A-8001-4E2A-8936-7BED037C350C.jpg?v=1791141462"},{"product_id":"istorychnyi-kalendar-almanakh-chervonoi-kalyny-1939-lviv-1938","title":"Історичний календар-альманах «Червоної Калини» на 1939 рік. Львів, 1938","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«У Київ у ту ніч вступали большевики» — Олександер Севрюк про ніч підписання Берестейського миру.\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eІсторичний календар-альманах «Червоної Калини» на 1939 рік \/ обкладинка Миколи Бутовича.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЛьвів: накладом Видавничої Кооперативи «Червона Калина», 1938. — 186 с.: іл., світлини, оголошення. — Друкарня «Слово», Львів, вул. Чацького 6. — Ціна за виданням: 2 зл. 50 гр. — «Printed in Poland».\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці: триколірний дереворит — пам'ятник Богданові Хмельницькому в Києві в обрамленні прапорів, гармат і постатей вояків, унизу підпис художника; на задній сторонці кольорова реклама папіросних гільз «Калина». Обкладинка потерта й забруднена, краї обтріпані, дрібні надриви й утрати паперу по кутах і краях, згини на задній сторонці. Папір природно пожовклий, забруднення на берегах, поодинокі плямки; блок міцний, аркуші тримаються, утрат тексту немає. До примірника долучено графічний екслібрис із написом «М. Грузова» — дереворитна композиція з левом на постаменті й постаттю читача. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; видавнича обкладинка Миколи Бутовича становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЦей річник цілком віддано українській дипломатії доби Визвольних змагань. Олександер Севрюк описує підписання Берестейського миру зсередини — як розносили шампанське, поки до Києва входили більшовики; Дмитро Левицький подає дипломатичні спомини, Ілько Борщак — організацію Мирової конференції 1919 року й акцію союзних держав супроти України, Арнольд Марголін — Лондон, Юліян Налисник — перше посольство в Болгарії, Володимир Дутка — торговельну місію до Австрії, Чехословаччини й Угорщини. Окремо вміщено фрагменти «Meine Kriegserinnerungen» Еріха Людендорфа під назвою «Україна і ми» та спогад генерала Альфреда Кравса. Завершують альманах розвідки про міжнародні взаємини княжої Руси-України та закордонні зносини Ярослава Мудрого пера Теофіля Коструби. Ілюстративний ряд — світлини українського посольства в Софії, з'їзду послів УНР у Відні 1920 року зі збірок Музею визвольної боротьби України в Празі, портрет Михайла Грушевського 1918 року.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКалендарі-альманахи «Червоної Калини» виходили у Львові від 1921 року — їх редагували Лев Лепкий, Осип Навроцький, Іван Іванець, а сама кооператива, заснована ветеранами УСС і УГА, збирала й друкувала спогади та документи Визвольних змагань. Річник на 1939 рік став вісімнадцятим і останнім: восени 1939 року радянська влада ліквідувала видавництво, а його книжки вилучали з бібліотек. Обкладинку підписав Микола Бутович (1895–1961), який у 1930-х оформлював і календарі, і «Літопис Червоної Калини».\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589859520883,"sku":"KC-1517","price":13500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0051-530816711845891967.jpg?v=1791058978"},{"product_id":"holubets-mykola-ukrainske-maliarstvo-xvi-xvii-lviv-1920","title":"Голубець Микола. Українське малярство XVI–XVII ст. під покровом Ставропігії. Львів, 1920","description":"\u003cp\u003eМикола Голубець. Українське малярство XVI—XVII під покровом Ставропигії.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛьвів: накладом Ставропигійського інституту, 1920. — 87, [1] с.: іл. — З друкарні Ставропигійського інституту. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ пізнішій напівшкіряній оправі: корінець і кути зі світло-коричневої шкіри, палітурки криті мармурованим папером у брунатно-золотих тонах, шкіра відділена від паперу тонкою золотою фільотою. На корінці зелена наклейка з тисненням. Оправа свіжа, без потертостей і побитих кутів; блок міцний, папір рівномірно пожовтілий, без розводів. Провенанс: на титульному аркуші власницький підпис чорнилом. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПраця присвячена малярству українських земель доби Ренесансу та раннього бароко, що розвивалося під опікою Львівського Успенського (Ставропігійського) братства. Це один із ранніх «джерельних причинків» Голубця — праця вийшла між його дебютним нарисом «Українське мистецтво: вступ до історії» (1918) і синтетичним «Начерком історії українського мистецтва» (1922).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМикола Голубець (1891–1942) — історик, мистецтвознавець, письменник, критик і редактор. Учився у Краківській академії мистецтв, Віденському та Львівському університетах. 1914 року вступив до Легіону УСС, з кінця 1918-го — сотенний УГА. 1919 року організував першу виставку сучасного малярства Галицької України, 1921-го став співзасновником Гуртка діячів українського мистецтва. Загалом залишив 84 книжки й брошури та понад півтори тисячі статей.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання вийшло коштом і накладом самого Ставропигійського інституту, у його власній друкарні — спадкоємиці друкарні Львівського Успенського братства. Отже, це публікація установи про власну мистецьку спадщину, зроблена у Львові невдовзі після поразки ЗУНР, за польської влади. Оцифрованої копії книжки немає в жодній із перевірених українських електронних бібліотек, у відкритих каталогах вона майже не фіксується.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589859881331,"sku":"KC-1505","price":13500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0060-7262570383087633438.jpg?v=1789490742"},{"product_id":"siton-ernest-tompson-zhyttiepys-siroho-medvedia-lviv-1937","title":"Сітон Ернест Томпсон. Життєпис сірого медведя. Львів, 1937","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Навчився, що за мир треба боротися».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eІрнест Томпсн Сітон. Життєпис сірого медведя \/ з англійського переложив інж. П. Франко.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЛьвів: накладом видавництва «Неділя», 1937. — 56 с. — Друкарня «Слово», Львів, Чацького 6.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОригінальна видавнича обкладинка: чорний силует медведя, що звівся на задні лапи, на синьому тлі, назва рукописним шрифтом на білій стрічці; ім'я автора на обкладинці надруковано як «Томсн». Обкладинка потерта й пожовкла, з надривами й дрібними втратами паперу по краях і надривом у верхньому краї передньої сторінки; на задній обкладинці рудуваті плями біля корінця. Блок скріплено дротяними скобами, скоби поіржавілі; на внутрішніх боках обкладинки сліди від клейкої стрічки. Папір рівномірно пожовклий, текст повний. Бібліотечні печатки «Прив. женьска гімназія з правом прилюдности СС. Василіянок у Львові» на передній обкладинці, титулі, с. [3], 24 і 56; на титулі інвентарний штамп «Ч. інв. 11938» і чорнильна шифрова позначка «к. 3124\/845»; на задній обкладинці олівцем давня цінова позначка. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПовість батька американського скаутингу переклав для галицьких читачів один із батьків українського Пласту — Петро Франко (1890–1941), молодший син Івана Франка. Видавнича передмова сама проводить цю паралель: як Франко взяв за взірець кубанських козаків-пластунів, так Сітон — американських індіян. Восени 1911 року Петро Франко гуртував перших пластунів у філії Академічної гімназії у Львові, за порадою Івана Боберського запровадив для них стару козацьку назву, а 1913 року видав підручник «Пластові ігри та забави». У 1936–1939 роках, коли вийшла ця книжка, він учителював у львівських гімназіях.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Життєпис сірого медведя» — український переклад «The Biography of a Grizzly» (1900). Сітон простежує все життя гризлі Ваба в горах Вайомінгу: від ведмежати, що втратило матір і братів під кулями ранчерів, через «дні сили», коли Ваб стає володарем долини, до старості, коли звір сам іде в ущелину з отруйними випарами. Книжку присвячено пам'яті днів на ранчо над річкою Сірий Віл. Ернест Томпсон Сітон (1860–1946) — письменник-натураліст і художник, родом з Англії, вихований у Канаді; 1902 року заснував юнацький рух Woodcraft Indians, а 1910-го став одним із засновників Бой-скаутів Америки і першим їхнім Головним скаутом.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПримірник походить із бібліотеки гімназії сестер Василіянок у Львові — першої української приватної дівочої гімназії, що діяла від 1906 року; у 1906–1914 роках там викладав той самий Іван Боберський, який підказав Петрові Франкові назву «пластуни». Тож книжка про ведмедя, перекладена співзасновником Пласту, повернулася до школи, де працював автор самої назви.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589860340083,"sku":"KC-1482","price":3800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0006-6308935034711531331.jpg?v=1791061120"},{"product_id":"kalynets-sylvester-legendy-z-ust-naroda-lviv-1921","title":"Калинець Сильвестер (упоряд.). Леґенди з уст народа. Львів, 1921","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Було се дуже давно, як іще Ісус по світі ходив…»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛеґенди з уст народа \/ зібрав Сильвестер Калинець.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛьвів: Видавництво «Русалка», 1921. — 24 с.: іл. — (Селянська бібліотека «Русалки»; вип. IV).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій паперовій обкладинці; на задній сторінці — перелік випусків серії в сецесійних орнаментальних рамках. Оповідання відкриваються друкованими орнаментальними заставками, одна повносторінкова ілюстрація з підписом. Обкладинка потемніла й забруднена, на задній сторінці плями від вологи, краї потерті, вздовж корінця дрібні надриви й утрати паперу. Папір блоку рівномірно пожовклий, з поодинокими плямками; текст повний. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЗбірка народних леґенд «до часів, коли І. Христос ходив по світі», — так її анонсував сам видавець. Христос, Мати Божа й святий Петро мандрують від села до села, а кожна оповідь пояснює, чому світ улаштований саме так: чому колос тепер не такий, як колись, чому дрижить листя осики, звідки взялися бузьки, що гніздяться на дахах хат і «гейби сумують» за людським житлом. Серед текстів — «Колосся», «Ангел Хоронитель», леґенда про скупого пасічника Бурмила.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСильвестер Калинець (1886–1946) — письменник, драматург і фольклорист із Ходорова, що мав лише народну школу. 1914 року мобілізований до австрійського війська, воював на російському й італійському фронтах, до 1919-го був у полоні в Римі; 1920 повернувся до Ходорова й працював листоношею. 1921 рік став для нього найплідніший: крім «Леґенд», вийшли збірка гумору «Торбина сміху людям на втіху!», вірші «З під рідної стріхи» та «Щедрівки». 1931 року емігрував до Бразилії, де став одним із засновників видавництва «Парана» в Куритибі і першим переклав поезії Шевченка португальською.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЦе четвертий випуск «Селянської бібліотеки» видавництва «Русалка», яку редагував сам Калинець. На задній обкладинці — перелік серії: його «З під рідної стріхи» й «Торбина сміху», «Народній флірт» Гр. Марусина і ця книжка; ціна всіх чотирьох випусків із пересилкою — 160 марок, ознака інфляційних літ польської марки. Там само анонсовано поему «По другім світі», що вийшла 1922 року. Розраховані на сільського читача, ці брошурки друкувалися на тонкому дешевому папері й збереглися погано.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589860995443,"sku":"KC-1455","price":600.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/IMG_3754.jpg?v=1793139898"},{"product_id":"perkhun-neschastna-rozluka-kalynets-blazhennyi-kamin-lviv-1936","title":"Перхун Еміліян. Несчастна розлука; Калинець Сильвестр. Блаженний камінь. Львів, 1936","description":"\u003cp\u003eЕміліян Перхун. Несчастна розлука: (повість з народного житя з часів світової войни 1914–1918 р. р.); С. М. Калинец. Блаженний камінь.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛьвів: виданє Общества ім. М. Качковского, 1936. — 32 с. — (Народна бібліотека. Серія повістей; ч. 1 (540), січень 1936). — Типографія Ставропигійського Інститута во Львові, в аренді З. Медицкого. За редакцію відповідає Ярослав Ів. Вербицкій.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці із зеленкувато-сірого паперу: друкована рамка з орнаментальними наріжниками повторює титульний аркуш; на задній сторінці — перелік «Повоєнні видання О-ва ім. М. Качковского по значно знижений ціні» з попередніми й новими цінами в злотих. Обкладинка рівномірно потемніла й побуріла по краях; на задній сторінці руда пляма в нижньому правому куті й дрібні цятки. Папір блоку рівномірно пожовклий, з поодинокими лисячими плямками, у нижній частині с. 32 розводи від вологи. Текст повний. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЦією книжечкою видавці відкрили 1936 рік і новий задум — друкувати повісті «наших селян, тих самородних талантів», як сказано в передмові «Від Іздательства». «Несчастна розлука» — історія Петра й Орисі з галицького села, чиє кохання обриває Перша світова війна. За словами видавців, дія розгортається на тлі талергофських переслідувань: 1914 року австрійська влада масово арештовувала галицьких селян і священиків, запідозрених у проросійських симпатіях, і вивозила їх до табору Талергоф біля Ґраца. Розділи відкриваються віршованими епіграфами, зокрема з М. Мокрицької. Друга повість, «Блаженний камінь», — леґенда, переказана вустами старого дідуся, про скелю, біля якої дев'ять літ жили в печері ченці, перш ніж постав Манявський скит.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОбох авторів передмова представляє як селян-самоуків: Еміліян Перхун — «селянин з Ріпнева, Каменецкого пов.», що «досить удачно пише стихи (верші)», Сильвестр Михайлович Калинець — «другий поет і писатель».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОбщество ім. Михайла Качковського засноване 1874 року в Коломиї з ініціативи о. Івана Наумовича й невдовзі перенесене до Львова; це було головне просвітнє товариство галицьких москвофілів, яке десятиліттями випускало для села дешеві щомісячні книжечки, — наскрізний номер 540 на титулі і є лік цієї серії. Мова видання характерна для москвофільського друку: галицька народна мова з церковнослов'янськими й російськими формами («іздательство», «руский народ»), а в переліку на задній обкладинці українські назви сусідять із російськими. Товариство ліквідовано 1939 року. Розраховані на сільського читача брошури друкувалися на дешевому папері й збереглися погано.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589861028211,"sku":"KC-1454","price":600.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/IMG_3747.jpg?v=1793140190"},{"product_id":"polianskyi-volodymyr-do-sontsia-lviv-1938","title":"Полянський Володимир. До сонця: початки письма й рахунків для старших. Львів, 1938","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Мазепа, син України. Ми Українці.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВолодимир Полянський. До сонця: початки письма й рахунків для старших.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛьвів: накладом Товариства «Просвіта», 1938. — 109, [1] с.: іл., табл. — (Видання Товариства «Просвіта»; ч. 849). — Друкарня Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ власницькій напівполотняній оправі: корінець і кути з темно-зеленого полотна, палітурки оклеєні мармурованим папером у синьо-брунатно-кремових тонах. На полотні корінця світлі розводи, дрібна втрата полотна вгорі корінця з боку задньої палітурки; мармурований папір злегка потертий по краях, поодинокі дрібні цятки. Блок міцний, папір рівномірно пожовтілий, сторінки чисті. На с. 49 бліда кругла печатка читальні «Просвіти» з емблемою товариства. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eБуквар для дорослих неписьменних, виданий «Просвітою» в розпал її кампанії проти неписьменності кінця 1930-х років. Перша частина — шістнадцять лекцій (с. 3–35): кожна літера подана друкованою й рукописною, поруч — цифри й рахунки аж до таблиці множення. Уже в навчальних реченнях закладено програму товариства: «Козаки на Чорному Морі», «Мазепа, син України», а в 15-й лекції ґазда Їжак — скарбник кооперативи «Маслосоюзу», і читача прямо питають, чи він член української кооперативи та чи чув про «Сільського Господаря» й «Союз Українок».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДруга частина — читанка: статті про «Просвіту» й рідну мову, вірші Шевченка зі світлиною рідного села поета, нариси про Карпати, про українську державу княжих, козацьких і найновіших часів, про національне відродження, про українську музику від Михайла Вербицького до Миколи Лисенка — зі знімком читальняного хору. Тож буквар водночас навчав грамоти й давав дорослому селянинові стислий курс українознавства.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижка вийшла в друкарні НТШ як ч. 849 видань «Просвіти»; для вчителів товариство випустило до неї методичний посібник «Вчіть неписьменних» І. Петрів та І. Ющишина. Такими букварями працювали на курсах при сільських читальнях. 1939 року радянська влада ліквідувала «Просвіту», а її видання опинилися під забороною, тож примірник із печаткою самої читальні — пряме свідчення того, для чого ця книжка друкувалася.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589861323123,"sku":"KC-1431","price":2200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/IMG_4675.jpg?v=1793312290"},{"product_id":"borshchak-ilko-voinarovskyi-lviv-1939","title":"Борщак Ілько. Войнаровський: сестрінок гетьмана Івана Мазепи. Львів, 1939 — з провенансом","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Велична постать Гетьмана Мазепи, повна таємничости й чару, завжди викликає наше зацікавлення».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eІлько Борщак. Войнаровський: сестрінок гетьмана Івана Мазепи, друг Аврори Кеніґсмарк і сибірський в'язень: з трьома ілюстраціями в тексті \/ у книзі також поема Кіндрата Рилєєва «Войнаровський» у перекладі Святослава Гординського.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЛьвів: видавнича кооператива «Хортиця», 1939. — 157, [3] с.: іл. — З друкарні Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові. — 16,8 × 12,4 см. Ціна на задній обкладинці: 1,90 зл. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці: вохристе поле з чорною фігурною картушею, назвою і портретом Андрія Войнаровського в овалі, унизу — назва видавництва; на задній сторонці — видавнича марка «Хортиці» з шаблею й галузками. Обкладинка забруднена, з природним пожовтінням і потертостями, краї побиті, кути надірвані; надриви вгорі та внизу корінця, залом у верхньому куті передньої сторонки, дрібні коричневі плямки на правому березі. Папір пожовклий, береги нерівні — блок не обрізаний; надривів із утратою тексту немає. На авантитулі й на титульному аркуші фіолетовий овальний штамп «Собрание Владимира Николаевича Грусланова, г. Ленинград»; поряд на титулі чорнильний напис російською з підписом «В. Грусланов» і датою 2\/XI.39, де зазначено, що книжку знайдено у Львові. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання з власницьким провенансом. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eБорщак відтворює життя Андрія Войнаровського (бл. 1680–1740) — сестрінка Івана Мазепи, спадкоємця його статків і учасника задуму 1708 року. Розділи ведуть від родоводу й студій у Дрездені через сальон Аврори Кеніґсмарк у Гамбурзі, Бендери, Відень і Вроцлав до захоплення Войнаровського царськими агентами в Гамбурзі 1716 року та заслання до Якутська. У передмові «Від автора» історик пише, що книжка виросла з його статті про арешт Войнаровського, надрукованої тринадцятьма роками раніше в ювілейному збірнику НТШ, і дякує Гамбурзькому державному архіву, Паризькій національній бібліотеці та архіву французького Міністерства закордонних справ. Другу частину тому становить поема Кіндрата Рилєєва (1795–1826) у перекладі Святослава Гординського (1906–1993); торонтське видання цього перекладу 1970 року позначене як друге виправлене, отже першодрук — саме тут.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eІлько Борщак (1894–1959), справжнє ім'я Ілля Баршак, — історик і публіцист, від 1919 року на еміграції у Франції, дослідник українсько-французьких зв'язків XVII–XVIII століть, ініціатор викладання українознавства в Національній школі східних мов у Парижі, згодом директор Архіву української еміграції та редактор журналу «Україна». У 1930-х його книжки виходили саме у Львові: «Великий мазепинець Григор Орлик» (1932), «Наполеон і Україна» (1937), «Карпатська Україна у міжнародній грі» (1938). Сучасні дослідники, зокрема Вадим Ададуров, ставлять під сумнів частину його джерельних атрибуцій, що не зменшує ваги цих праць як явища української історіографії.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e«Войнаровський» — остання книжка Борщака, видана у Львові перед війною: наклад «Хортиці» вийшов з друкарні НТШ, а вже за кілька місяців радянська влада ліквідувала і видавничу кооперативу, і саме Товариство. Цей примірник несе слід того самого зламу: штамп належить ленінградському збирачеві Володимиру Грусланову (1894–1981) — повному георгіївському кавалерові, бібліофілові й боністові, згодом працівникові Артилерійського історичного музею та директорові Військово-історичного музею О. В. Суворова; його напис датовано 2 листопада 1939 року, за кілька тижнів після вступу радянських військ до Львова. Книжка, отже, потрапила з окупованого Львова просто до приватної збірки в Ленінграді й повернулася звідти через вісім десятиліть. Оцифрованої копії львівського видання в перевірених українських електронних бібліотеках немає.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589861650803,"sku":"KC-1418","price":13500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0033-530816711845891967.jpg?v=1791058934"},{"product_id":"kuczera-samborszczyzna-tom-1-sambor-1935","title":"Kuczera Aleksander. Samborszczyzna: ilustrowana monografja miasta Sambora. T. 1. Sambor, 1935","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«…крізь усе тягнеться, мов золота нить, завжди свіже й актуальне питання співжиття і співпраці двох братніх слов'янських народів на лоні спільної матері — землі».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eAleksander Kuczera. Samborszczyzna: ilustrowana monografja miasta Sambora i ekonomji samborskiej. Tom I.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eSambor: nakładem Księgarni Nauczycielskiej w Samborze, 1935. — 492 с., [16] арк. іл.: іл. — 24,5 × 17,5 см. Текст польською мовою.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ пізнішій напівполотняній оправі: чорний полотняний корінець і кути, палітурки криті рожево-червоним мармурованим папером, на корінці наклеєна світло-зелена друкована етикетка. Оригінальну видавничу обкладинку — червоний друк із гербом Самбора: олень у картуші й напис «Sigill: Liber: et Reg: Civitatis Sambor» — збережено й вплетено перед титульним аркушем. Обкладинка забруднена, зі світлою плямою у верхньому полі й заломами. Папір рівномірно пожовклий, береги аркушів обтріпані, з надривами без утрати тексту; надрив у верхньому куті аркуша с. 7–8. На титульному аркуші власницький підпис синім чорнилом, перекреслений олівцем, і олівцева позначка «3». На кількох аркушах і на останній сторінці синій овальний бібліотечний штемпель з інвентарним номером 26677, відбитий поверх давнішого штемпеля. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eДо 1935 року про Самбір існувала тільки «Kronika Miasta Sambora» д-ра Будзиновського — цю прогалину й мала закрити ця праця, перша спроба синтезу історії міста та Самбірської економії від найдавніших часів. Том I складається з чотирнадцяти розділів: опис Самбірщини, доісторичне й праслов'янське населення, Самбірщина за руських князів, опис міста, його людність і міська організація, скарбові справи, передміщани, єврейська громада, доля й недоля міста, римо-католицька парафія, чернечі згромадження, греко-католицька парафія і цехи. Автор спирався переважно на недруковані джерела — з бібліотеки Оссолінських і Бернардинського архіву у Львові та архівів обох єпископських капітул у Перемишлі.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eAleksander Kuczera (1889–1939) — самбірський суддя і краєзнавець. До праці взявся 1930 року, віддаючи їй час, вільний від судової служби й громадських обов'язків; передмову підписав у Самборі в липні 1934 року. Том II вийшов у тому ж накладі 1937 року.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидання здійснено коштом самбірської вчительської книгарні за субвенціями магістрату, повіту, комунальної ощадної каси й товариства «Сокіл» у Самборі. Ілюстративний матеріал — світлини самбірської фотомайстерні, плани й рисунки; археологічні таблиці з городищ у Кульчицях, Городищі та Ступниці Руській подано зі збірок українського регіонального музею «Бойківщина» в Самборі, збірки якого згодом були розпорошені. Міжвоєнні краєзнавчі монографії повітового накладу трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589863813491,"sku":"KC-1323","price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0019-530816711845891967.jpg?v=1791058854"},{"product_id":"birchak-volodymyr-na-novykh-zemliakh-lviv-1938","title":"Бірчак Володимир. На нових землях: повість. Львів, 1938","description":"\u003cp\u003eБірчак Володимир. На нових землях: повість.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЛьвів: Бібліотека «Діла», 1938. — Ч. 32. — 172 с.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці з орнаментальною рамкою та маркою серії. Обкладинка потерта, забруднена, з надривами та втратами паперу по краях, корінець пошкоджений, блок розхитаний. Верхні кути й обріз аркушів із надривами, поодинокі плями та лисячки. Стан задовільний.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eНа звороті передньої обкладинки — оголошення видавництва «Діло» (Львів, Ринок, 10). Наприкінці — видавничий перелік випусків серії. На задній обкладинці олівцеві інвентарні позначки: «4200\/7», «100».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПовість написана в Ужгороді та Хусті 1938 року, про що свідчить датування наприкінці тексту. У центрі оповіді — Березівський, галичанин і колишній вояк українського війська, який після еміграції влаштовує життя на Закарпатті: знайомиться з мадяркою Марґіткою, розмовляє з місцевими про недавню війну, домагається громадянства в чехословацького консула й міністра, вдивляється в карпатські краєвиди. Твір поєднує побутову оповідь із рефлексією над становищем української еміграції та майбутнім краю напередодні проголошення Карпатської України.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВолодимир Бірчак (1881, с. Любинці Стрийського повіту — 1952, Озерний виправно-трудовий табір поблизу Тайшета) — письменник, літературознавець, педагог, громадський діяч, дійсний член НТШ від 1923 року. Навчався в Академічній гімназії у Львові, на філософських факультетах Львівського та Ягеллонського університетів; від 1906 року викладав у Дрогобицькій гімназії. Після поразки визвольних змагань перебрався на Підкарпатську Русь, де став одним з організаторів українського шкільництва й культурного життя, автором праці «Літературні стремління Підкарпатської Руси» (1921; друге, розширене видання 1937) — першої узагальнювальної студії з історії письменства краю, укладачем «Руських читанок», очільником крайової пластової старшини. Заарештований радянськими органами після 1945 року, помер у таборі.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання вийшло в серії «Бібліотека „Діла“» — книжковому додатку найдавнішої української щоденної газети Галичини «Діло» (Львів, 1880–1939), що під цією назвою виходив у 1936–1939 роках, продовжуючи традицію «Бібліотеки найзнаменитіших повістей». Прижиттєве видання, рідкісне через знищення міжвоєнних галицьких накладів.\u003c\/p\u003e","brand":"ARCHIVEVAM РІДКІСНІ КНИГИ","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64596217102707,"sku":null,"price":3600.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0007-530816711845891967.jpg?v=1791058814"},{"product_id":"tsehelska-olena-hanuska-yde-do-mista-lviv-1938","title":"Цегельська Олена. Гануська йде до міста: повість. Львів, 1938 — з дарчим написом","description":"\u003cp\u003eЦегельська Олена. Гануська йде до міста: повість.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЛьвів: Бібліотека «Діла», 1938. — 183, [1] с. — (Бібліотека «Діла», ч. 24).\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці, друкованій у дві фарби, з орнаментальною рамкою, кутовими рослинними віньєтками та серійною маркою. Потертості й забруднення обкладинки, надриви та втрати паперу по краях і кутах, залом при корінці. Папір пожовклий, блок нерівно обрізаний. Задня обкладинка без друку. Стан задовільний.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eНа першій сторінці тексту — олівцевий дарчий напис англійською мовою вздовж поля; попереднє прочитання: «Gift of Lena Pechak, Rochester, N.Y., March 9, 1981». При внутрішньому полі — сліди олівцевих позначок, імовірно шифру. Примірник із задокументованим провенансом.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Гануська йде до міста» — соціально-психологічна повість про сільську дівчину, яку нужда жене до міської служби. Дія відкривається в Трускавці на початку сезону, де героїня продає суниці біля пансіону «Зніч»; далі — служба по панських домах, приниження й спокуси, спогади про воєнне дитинство і поневіряння з матір'ю, і врешті повернення до села та до Михайла. Тема наймитської жіночої долі й морального вибору була наскрізною в галицькій прозі 1930-х років.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОлена Цегельська (з дому Кизима; 1887, с. Гора Сокальського повіту — 1971, Філадельфія) — письменниця, педагог і громадська діячка, одна з чільних постатей галицької літератури для дітей і молоді міжвоєнного часу. Учителювала на Золочівщині, друкувалася в «Дзвінку», «Світі Дитини», «Молодій Україні», «Новій Хаті», «Жінці». Перед війною очолювала Товариство письменників дитячої літератури у Львові. 1944 року з родиною виїхала на Захід, через табори переміщених осіб у Німеччині — до США; осіла у Філадельфії, дописувала до «Малих Друзів» і «Веселки».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнижка вийшла в серії при львівському щоденнику «Діло» (1880–1939), найстарішій українській газеті Галичини; «Бібліотека „Діла“» виходила від 1912 року для широкого читача. Довідкова література подає твір також у формі «Ганнуся йде до міста» з датою 1930 — питання про раніше видання чи помилку датування залишається відкритим.\u003c\/p\u003e","brand":"ARCHIVEVAM РІДКІСНІ КНИГИ","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64596293845363,"sku":null,"price":3500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0004-530816711845891967.jpg?v=1791058813"},{"product_id":"barbe-dorevili-chortytsi-lviv-1936","title":"Барбе д'Оревілі. Чортиці: оповідання. Львів, 1936","description":"\u003cp\u003eБАРБЕ Д'ОРЕВІЛІ. ЧОРТИЦІ. [Передмова М. Рудницького. Обгортка П. Ковжуна].\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛьвів: Бібліотека «Діла», ч. 3, 1936. — XVI, [200] с. З друкарні Видавничої Спілки «Діло» (Львів, Ринок, ч. 10). В оригінальній видавничій обкладинці роботи Павла Ковжуна, друкованій у два кольори (чорний і червоний) суцільним стилізованим рослинним орнаментом; на задній обкладинці — видавнича марка «Бібліотека Діла». Обкладинка потерта й забруднена, з надривами та втратою нижнього правого кута, надрив унизу; корінець потертий, блок частково розхитаний. Папір із природним пожовтінням, поодинокі плямки, краї аркушів надірвані.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003cbr\u003eЖуль Барбе д'Оревільї (1808–1889) — французький прозаїк і критик нормандського походження, легітиміст і католик, автор збірки «Les Diaboliques» (1874), наклад якої після виходу було конфісковано за звинуваченням в образі моралі. Львівське видання подає п'ять із шести оповідань: «Кармазинова завіска», «Поза партією віста», «Щастя у злочині», «Найкраще кохання Дон-Жуана» та «Помста одної жінки». У передмові пояснено, що «Вечерю атеїстів» свідомо пропущено — щоб не порушувати обсягу видання та через імовірне нерозуміння богохульних місць; текст подано зі скороченнями авторських відступів.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПередмову підписав Михайло Рудницький (1889–1975) — літературознавець, критик і перекладач, керівник літературного відділу «Діла», згодом професор Львівського університету. Він зазначає, що за основу взято повний текст «Чортиць» у київському виданні «Сяйва» (під назвою «Чортовиння») у перекладі Є. Рудинської за редакцією М. Зерова, мову якого, однак, було істотно перероблено; окрему подяку висловлено проф. Василеві Сімовичу.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОбгортку виконав Павло Ковжун (1896–1939) — графік, співзасновник Асоціації незалежних українських митців, чільна постать галицької книжкової графіки міжвоєнної доби; його оформлення має самостійну мистецьку цінність.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСерія «Бібліотека \"Діла\"» виходила при Видавничій Спілці «Діло» як книжковий додаток для передплатників однойменної газети. Видання належить до міжвоєнного галицького перекладного репертуару й рідко трапляється в комплектному стані.\u003c\/p\u003e","brand":"ARCHIVEVAM РІДКІСНІ КНИГИ","offers":[{"title":"1","offer_id":64597534212467,"sku":null,"price":1700.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true},{"title":"2","offer_id":64597551841651,"sku":null,"price":2800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0002-530816711845891967.jpg?v=1791058813"},{"product_id":"kysilevska-olena-shvaitsariia-kolomyia-1933","title":"Кисілевська Олена. Швайцарія. Коломия, 1933","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Задумала я познайомити наше громадянство з цією гарною, інтересною країною.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОлена Кисілевська. Швайцарія \/ обгортка арт.-мал. В. Дядинюка.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКоломия: накладом власним, 1933. — 213, [1] с., [30] арк. іл. — прибл. 21 × 15 см. — З друкарні оо. Василіян у Жовкві. Наклад не зазначено. На передній обкладинці подано інші вихідні дані — «Львів 1932»; на титульному аркуші й у копірайтному рядку — Коломия, 1933. Обсяг наведено за каталожним записом; кількість ілюстративних таблиць у цьому примірнику не звірено.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій ілюстрованій обкладинці роботи Василя Дядинюка: чорний силует альпініста на тлі гірського краєвиду, червоні поля й щит зі швайцарським хрестом, шрифтова назва внизу. Обкладинка забруднена й потерта, краї обтріпані, кути побиті; у верхній частині передньої обкладинки втрата паперу розміром близько 1,5 см; надриви корінця вгорі й унизу. Блок розхитаний, аркуші при корінці відстають, унутрішні краї останніх зшитків обтріпані. Папір із природним пожовтінням, поодинокі лисячі плямки, брунатні розводи від вологи на берегах окремих аркушів, зокрема на с. 7. На титульному аркуші дві чорнильні печатки: ліворуч квадратна з монограмою, праворуч фігурна, що читається як «З книг Петра Лисого». Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність, а обкладинка Василя Дядинюка становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eШвайцарія тут описана не як краєвид, а як приклад: маленька країна, «не більша простором і населенням над Східну Галичину», зуміла втримати самостійність, погодити в собі чотири народи й не знати питання меншин. Для галицького читача 1933 року порівняння було прозорим. За вступними «Короткими загальними увагами» йде історичний нарис від союзу трьох громад у долині Рітлі 1291 року, далі — розділи про демократичний устрій, господарство (годинники, сир, мереживо, машини) і мандрівні враження: Люцерн, Інтерлякен, зубчаста залізниця на Юнґфрау. Сучасна рецензія бажала бачити книжку в усіх шкільних бібліотеках.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОлена Кисілевська (1869–1956), з дому Сіменович, — письменниця, журналістка й діячка жіночого руху. Від 1912 року вела жіночу сторінку в «Ділі», у 1925–1939 роках видавала й редагувала в Коломиї «Жіночу долю», у 1928–1935 роках була сенаторкою польського парламенту від УНДО. Подорожувала Європою, Північною Африкою, Канадою і США; звідти книжки «Вражіння з дороги» (1910), «Подорож до Африки» (1937), «Листи з над Чорного моря» (1939). Від 1948 року очолювала Світову федерацію українських жіночих організацій; померла в Оттаві.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижку видано власним коштом авторки в друкарні оо. Василіян у Жовкві — найбільшій українській церковній друкарні Галичини. Копірайтний рядок подано латинкою: «Copyright 1933 by O. Kisilevska, Kolomea», що для галицького видання нетипово й указує на розрахунок і на американську та канадську громаду. Обкладинку виконав Василь Дядинюк (1900–1944) — вояк Армії УНР, згодом учень мистецької школи Олекси Новаківського, монументаліст і графік, автор серії портретів «Володарі України». Помер у Відні; 1952 року в Національному музеї у Львові знищено близько десяти його творів, тож книжкова графіка Дядинюка трапляється нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"ARCHIVEVAM RARE BOOKS","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64601947046259,"sku":null,"price":13500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0043-6308935032003758541.jpg?v=1791058433"},{"product_id":"trylovskyi-kyrylo-borotba-italiitsiv-kolomyia-1928","title":"Трильовський Кирило. Боротьба італійців за свободу та соборність. Коломия, 1928","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Від віків ми є потоптані і в неволі, тому, що ми не є народом, тому, що ми є розділені!» — Ґофредо Мамелі.\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eДр. Кирило Трильовський. Боротьба італійців за свободу та соборність \/ обкладинка арт.-мал. В. Дядинюка. — («Ряст»: бібліотека для всіх: популярний місячник під редакцією Івана Зубенка; вип. 8, травень 1928).\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКоломия: накладом видавництва «Ока», 1928. — 65, [1] с. — Печатано в Коломиї, у М. Бойчука, вул. Собіського, 44. — Copyright 1928 by O. Kuzma, Kolomea — Galicia. — За редакцію відповідає Олена Кузьма. — Ціна 50 сотиків.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій ілюстрованій обкладинці з цупкого вохристого паперу: чорна декоративна рамка з рослинним орнаментом, назва в картуші, унизу видавнича марка «Ока». На внутрішньому боці передньої обкладинки — звернення видавництва до читачів із відомостями про автора; на звороті с. 65 — виказ помилок; на внутрішньому боці задньої обкладинки — перелік видань «Оки» I і II серій, на зовнішньому — оголошення серії «Ряст» з переліком восьми випусків. Легкі потертості й дрібні надриви по краях і кутах обкладинки, внутрішній бік обкладинки потемнілий. Папір із рівномірним пожовтінням. Блок міцний, утрат немає. На звороті титульного аркуша зелена прямокутна печатка «Бібліотека Мирослава Мороза» з чорнильною позначкою «ІІ ч. 1991», нижче олівцеві інвентарні записи; на титулі олівцевий напис, на задній обкладинці олівцеві цінові позначки. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eБрошура об'єднує два нариси про італійське Рісорджіменто, які, за словами автора, друкувалися вже двічі, але лишалися мало знаними загалові. Перший — «Похід Ґарібальдія на Сицілію 1860 р.» — відкривається рядками Ґофредо Мамелі про народ, поневолений через власну роз'єднаність. Другий присвячено промовам о. Алессандро Ґавацці (1809–1889), проповідника, що, за Трильовським, «живим, палким словом» боровся за те саме, за що Ґарібальді — мечем, а Кавур — дипломатією. Автор наголошує, що боротьба йшла не одним тягом, а етапами 1820, 1830, 1848–49, 1859–60, 1866 і 1870 років, між якими лежали довгі «історичні передишки». Для галицького читача 1928 року, за кілька років по поразці ЗУНР, аналогія була прозорою. Завершують книжку слова Михайла Драгоманова, переказані його дочкою Лідією Шишмановою: Мадзіні, Ґарібальді, Кавур і Віктор Емануїл належали до ворожих напрямків, а все ж разом дотягли Італію до самостійности.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКирило Трильовський (1864–1941) — правник, публіцист і політик, один із засновників Української радикальної партії, посол віденського парламенту й галицького сойму, засновник товариства «Січ» (1900) і один з організаторів Легіону Українських січових стрільців. Наприкінці 1920-х, повернувшись у Галичину, взявся за популярні історичні нариси; у тій самій серії «Ряст» вийшла його «Цариця Катерина II» (вип. 2).\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКоломийське видавництво «Ока» (1920–1939) заснував Осип Кузьма; воно спеціалізувалося на дешевій популярній та історичній книжці. «Ряст» — його третя серія, щомісячна бібліотека «для всіх»: книжечки до чотирьох друкованих аркушів у художній обкладинці, ціною 50 сотиків. Обкладинку виконав Василь Дядинюк (1900–1944) — вояк Армії УНР, учень мистецької школи Олекси Новаківського, згодом монументаліст і портретист княжої та козацької доби. Виказ помилок у цьому випуску сам по собі промовистий: на с. 3 слово «соборність» належало виправити на «свободу». Примірник походить із бібліотеки Мирослава Мороза (1923–2006), львівського бібліографа й франкознавця.\u003c\/p\u003e","brand":"ARCHIVEVAM RARE BOOKS","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64602746225011,"sku":null,"price":2250.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0041-6308935032003758541.jpg?v=1791058393"},{"product_id":"matviichuk-mykola-tretia-knyzhechka-lviv-1931","title":"Матвійчук Микола. Третя книжечка: для третьої кляси. Львів, 1931","description":"\u003cp\u003eМикола Матвійчук. Третя книжечка: для третьої кляси \/ з ілюстраціями О. Куриласа, О. Кульчицької та Е. Козака.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e[Львів: видавництво Миколи Матвійчука], 1931. — щонайменше 156 с., далі зміст: іл. На титульному аркуші зазначено лише «Львів 1931. Printed in Poland»; видавця встановлено за «Четвертою книжечкою» тієї самої серії, друкарню не встановлено. Наклад не зазначено. Точну пагінацію слід звірити з примірником.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ напівполотняній оправі: корінець із синього полотна, палітурки криті оригінальними видавничими обкладинками — кольоровий друк у синьому, цегляному й рожевому, діти з книжками під орнаментальною аркою. Обкладинковий папір потемнілий і забруднений, з мережею заломів і тріщин по всій площині, надриви й дрібні втрати паперу по краях і кутах; полотно корінця витерте, з утратами вгорі й унизу. Папір пожовклий, лисячі плямки на берегах, надрив у нижньому куті аркуша зі с. 97–98 без утрати тексту, кути окремих аркушів загнуті. Блок місцями надламаний, аркуші тримаються, утрат тексту немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; ілюстрації Осипа Куриласа, Олени Кульчицької та Едварда Козака становлять самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЧитанка для третього року навчання, укладена розділами: «Школа, наука, знання», «Між рідними», «Осінь» і далі за порами року та колом дитячого життя. Поряд із Шевченком, Франком, Стефаником і Грінченком тут Марійка Підгірянка, Роман Купчинський, Анатоль Курдидик та Едмондо де Амічіс, а кілька текстів підписано «Галі Матвійчукової». У текстах проставлено наголоси — книжку призначено для читання вголос. Шевченкове «Садок вишневий коло хати» вміщено під назвою «Вечір на Україні».\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eІлюстрували втрьох, і склад для шкільного підручника незвичний. Осип Курилас (1870–1951) — маляр Пресової кватири Українських січових стрільців; його рисунки підписані «О. К.». Олена Кульчицька (1877–1967) — графік, перша галичанка з фаховою мистецькою освітою, здобутою у Відні. Едвард Козак (1902–1992) — карикатурист і редактор львівського «Зиза», на той час учень мистецької школи Олекси Новаківського; свої аркуші він позначав монограмою «ЕКО».\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнижка належить до серії читанок, які Микола Матвійчук (роки життя не встановлено) видавав у Львові власним накладом — від «Першої книжечки» до «Четвертої», що вийшла того ж 1931 року. Позначка «Printed in Poland» на титулі вказує на розрахунок і на заокеанського читача: згодом Матвійчук видавав свої читанки вже у Вінніпезі. Галицькі шкільні читанки зношувалися в щоденному вжитку, тож примірники зі збереженими видавничими обкладинками трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64603644723571,"sku":null,"price":12500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0039-6308935032003758541.jpg?v=1791058392"},{"product_id":"matviichuk-mykola-druha-knyzhechka-lviv-1927","title":"Матвійчук Микола. Друга книжечка для другого року науки. Львів; Вінніпеґ; Нью-Йорк, 1927","description":"\u003cp\u003eМикола Матвійчук. Друга книжечка для другого року науки \/ з ілюстраціями Осипа Куриласа й Олени Кульчицької. Третє видання.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЛьвів; Вінніпеґ; Ню Йорк: накладом видавництва «Нова українська школа» у Львові, Бляхарська 8, 1927. — щонайменше 114 с.: іл. — Друкарня оо. Василіян у Жовкві. Головний склад для Злучених Держав Америки: «Свобода», Джерсі-Ситі; для Канади: Українська книгарня, Вінніпеґ. На звороті титулу: «Printed in Poland» та застереження авторських прав видавництва. Наклад не зазначено. Повну пагінацію слід звірити з примірником.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ напівполотняній оправі: корінець із синього полотна, палітурки криті оригінальними видавничими обкладинками — кольоровий друк, дівчинка з книжкою і жінка з кошиком на осінній стежці під аркою з листя й круків, назва в орнаментальному картуші з плюща. Обкладинковий папір сильно потемнілий і забруднений, з розводами й світлими плямами, кути побиті, дрібні втрати паперу по краях і кутах, надриви вздовж переднього краю; полотно корінця витерте, з утратами вгорі й унизу. Папір пожовклий, лисячі плямки й забруднення на берегах. Блок міцний, утрат тексту немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; ілюстрації Осипа Куриласа й Олени Кульчицької становлять самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЧитанка для другого року навчання, укладена зі 124 і більше коротких числованих текстів із проставленими наголосами — книжку призначено для читання вголос. Відкриває її віршик «Поклик» із прямим зверненням до дитини йти до української школи, далі йде цикл про Ромка, який сам вибирається на науку й лякається учителя, а поряд із побутовими оповіданнями вміщено казки («Червона Шапочка»), жартівливі вірші («Віршик про котячу їзду»), приповідки на кшталт «Згода будує, незгода руйнує» та описові нариси про пори року й прогульки з учителем. Ілюстративний ряд змішаний: штрихові рисунки в тексті сусідять із фотографічними півтоновими вставками.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eРисунки виконали Осип Курилас (1870–1951) — маляр Пресової кватири Українських січових стрільців, і Олена Кульчицька (1877–1967) — графік, перша галичанка з фаховою мистецькою освітою, здобутою у Відні. Для шкільної читанки міжвоєнної Галичини таке поєднання імен було радше винятком, ніж нормою: обоє на той час уже мали ім'я в галицькому мистецькому житті.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМикола Матвійчук (роки життя не встановлено) — львівський педагог і видавець, за даними Енциклопедії українознавства, видавець дитячої «Золотої бібліотеки»; його серія читанок від «Першої книжечки» до «Четвертої» виходила у Львові власним накладом і в подальших виданнях. Це третє видання «Другої книжечки», випущене з подвійним розрахунком: назви трьох міст на титулі, паралельні склади в Джерсі-Ситі та Вінніпезі й позначка «Printed in Poland» вказують, що наклад ішов і на галицького школяра, і на школу української еміграції в Америці та Канаді. Друковано в друкарні оо. Василіян у Жовкві — одній із головних українських друкарень тогочасної Галичини. Шкільні читанки зношувалися в щоденному вжитку, тож примірники зі збереженими видавничими обкладинками трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64603664449907,"sku":null,"price":9500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0038-6308935032003758541.jpg?v=1791058392"},{"product_id":"chorna-indiia-molodoi-muzy-lviv-1937","title":"«Чорна Індія» «Молодої Музи»: новелі девятьох. Львів, 1937","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Молодомузці пяніли від слів „Краса“ та „Мистецтво“, таксамо, як новики пяніють від „Чорної Індії“ — полинівки.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e«Чорна Індія» «Молодої Музи»: новелі \/ В. Бірчак, П. Карманський, Б. Лепкий, В. Пачовський, С. Твердохліб, Г. Хоткевич, С. Чарнецький, О. Шпитко, М. Яцків; з передмовою М. Рудницького; обгортка П. Ковжуна.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЛьвів: Видавнича Спілка «Діло», 1937. — XVIII, [176] с. — (Бібліотека «Діла»; ч. 18). — З друкарні Видавничої Спілки «Діло», Львів, Ринок 10. Наклад не зазначено. Останній твір збірки починається на с. 169; кінцеву пагінацію блока за примірником не звірено.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ пізнішій напівполотняній оправі: брунатне полотно на корінці й кутах, палітурки криті шприцованим папером у вохристо-чорних тонах, форзаци з рожевого квіткового паперу. Оригінальну видавничу обгортку роботи Павла Ковжуна — рослинний орнамент, друкований цеглясто-червоною і вохристою фарбами — збережено в оправі разом із задньою обгорткою з видавничою маркою «Бібліотека Діла». Папір палітурок потертий і забруднений, з надривами й дрібними втратами по краях біля корінця, кути побиті. Папір блока з рівномірним пожовтінням, поодинокі плямки на берегах; блок міцний, утрат тексту немає. На берегах передмови М. Рудницького — олівцеві та червоно-олівцеві маргіналії, підкреслення й квадратні дужки читача; на сторінці змісту олівцевий напис, нерозбірливий. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; обгортка Павла Ковжуна становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЗбірку видано на тридцятиліття першого спільного виступу «Молодої Музи»: як пише у передмові Михайло Рудницький, задум народився за спільним столиком на ювілейному літературному вечорі, а гонорар постановили призначити на підмогу одному з товаришів, для якого доля була винятково жорстока. Назву дала полинівка — «чорна індія», якою впивалися новики так само, як молодомузівці впивалися словами «Краса» і «Мистецтво». У книзі десять прозових творів дев'ятьох авторів: Володимир Бірчак «На третім поверсі» (с. 19), Петро Карманський «Бенкет» (41), Богдан Лепкий «Фільософ» (58) і «Гостина» (82), Василь Пачовський «Жертва мистецтва» (93), Сидір Твердохліб «Нескінчений архитвір» (126), Гнат Хоткевич «Дві дячихи» (134), Степан Чарнецький «Мій перший авторський гонорар» (143), Осип Шпитко «Вирід» (151), Михайло Яцків «Боротьба з головою» (169).\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПередмова «Що таке „Молода Муза“?» належить Михайлові Рудницькому (1889–1975) — критикові й перекладачеві, який замолоду сам обертався в колі гурту; його текст донині цитують як головне свідчення про те, що «Молода Муза» не мала ні статуту, ні програми, ні точного списку членів. Обгортку виконав Павло Ковжун (1896–1939) — графік, теоретик і співзасновник Асоціації незалежних українських мистців, чиї орнаментальні композиції визначили обличчя львівської книжки міжвоєнної доби.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидання вийшло числом 18 у «Бібліотеці „Діла“» — книжковій серії при найстарішій українській щоденній газеті, друкованій у власній друкарні Видавничої Спілки «Діло» на львівському Ринку, 10. Разом із газетою серію ліквідувала радянська влада у вересні 1939 року. Наступного повного перевидання цієї збірки довелося чекати до антології «Чорна Індія» «Молодої Музи» (Львів: Піраміда, 2014).\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64603783397747,"sku":null,"price":11250.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0036-6308935032003758541.jpg?v=1791058392"},{"product_id":"andriienko-ohliad-buvalshchyny-1921","title":"Андрієнко В. Огляд бувальщини українського народа. Львів, 1921","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Хто ми? Чиї сини, яких батьків?.. …І чиї ми діти?» — Т. Шевченко\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОгляд бувальщини Українського Народа \/ переповів В. Андрієнко; з 40 образцями і 3 мапками.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛьвів: Видавництво «Маруся», 1921. — 88 с.: 40 іл., 3 мапи, з них 2 складані на окремих аркушах.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці з сірого паперу: назва фігурним шрифтом, ім'я автора й рослинна віньєтка друковані чорним, повторюючи титульний аркуш; корінець підклеєно смужкою сірого паперу. Обкладинка забруднена, з густими бурими плямами по всьому полю, потертостями по краях, заломом і витертістю в нижньому правому куті передньої сторонки, невеликим надривом по верхньому краю задньої. Папір рівномірно пожовклий; бурі розводи від вологи на верхньому березі й зовнішньому полі титульного аркуша та перших сторінок, нижній зовнішній кут титулу надламаний. Складана мапа «Україна за княжих часів» з утратами паперу у верхніх кутах і дрібною втратою біля нижнього краю; одна зі складаних мап відділена від блока. На задній обкладинці давня олівцева позначка ціни «4500 р» і власницький напис «Ся книга Алексия». Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНа шевченківське «Хто ми?» книжка відповідає з першої сторінки: усіх, хто говорить українською, близько сорока мільйонів, а їхня земля сягає від поліських боліт до Кавказу, від Сяну до Каспію. Далі — популярний переказ «бувальщини», тобто минулого: княжа доба від Олега й Ігоря, Галицько-Волинська держава з Романом, Ігоревичами й Данилом, козаччина аж до гетьманів Руїни — Тетері, Брюховецького, Дорошенка — і Визвольні змагання. Закінчується виклад сучасністю 1921 року: Придніпрянською Україною заволоділи більшовики, земля розділена, а народ і далі прагне відзискати свободу й власну державу. Останнє слово — рядки з прологу до Франкового «Мойсея» («…і ти огнистим видом засядеш у народів вольних колі») і тризуб.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСорок «образців» — штрихові портрети й сцени, перемальовані для дешевого друку, як-от князь Ігор у шоломі чи галицько-волинський князь Роман у короні, та напівтонові репродукції, серед них портрет гетьмана Петра Дорошенка. Мапа розселення українських і сусідніх племен подана в тексті, а «Україна за княжих часів» і «Україна за козацьких часів» — на окремих складаних аркушах. Автор підписався на титулі лише ініціалом: «переповів В. Андрієнко» — це не наукова праця, а переказ для народного читача, школи й читальні.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання вийшло у Львові 1921 року, уже за польської влади, через два роки після того, як Галичину зайняло польське військо й уряд ЗУНР опинився на еміграції. Видавництво «Маруся» в бібліографії львівського книговидання майже не фіксується, а сама книжка у відкритих каталогах і електронних бібліотеках трапляється лише поодинокими згадками з антикварного обігу.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64603783463283,"sku":null,"price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0035-6308935032003758541.jpg?v=1791058391"},{"product_id":"shliakh-vykhovannia-i-navchannia-kn-1-lviv-1939","title":"Шлях виховання й навчання: педагогічний тримісячник. Кн. 1. Львів, 1939","description":"\u003cp\u003eШлях виховання й навчання = Szlach wychowania i nawczania: педагогічний тримісячник, орган Т-ва «Взаїмна поміч українського вчительства». Кн. 1: січень — лютий — березень 1939. Рік XIII.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЛьвів: Т-во «Взаїмна поміч українського вчительства», 1939. — 64 с. — Безплатний додаток до «Учительського Слова», ч. 8 з 15 квітня 1939. — Адреса редакції: Львів, вул. Якова Стшеме, 11\/І. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці із сірого паперу з чорним друком; задня обкладинка без оформлення. Обкладинка забруднена, з плямами й розводами по всій площині, надрив із заломом у верхньому правому куті, заломи в нижньому правому куті й по нижньому краю, дрібний надрив паперу на згині задньої обкладинки. Блок скріплено двома дротяними скобами; скоби заіржавіли, іржаві сліди перейшли на корінцеве поле перших аркушів. Папір із природним пожовтінням, поодинокі плямки на берегах. Надривів із утратою тексту немає, блок міцний. Написів, печаток і екслібрисів немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнижку відкриває велика студія Василя Сімовича (1880–1944) про Степана Смаль-Стоцького як педагога, написана через півроку після смерті вченого; Сімович був його учнем і датує смерть 18 серпня 1938 року в Празі, тоді як довідники подають 17 серпня — розбіжність варта уваги. Далі вміщено «Розмову з песимістом» польського психолога Володислава Вітвіцького (1878–1948) у перекладі Ярослава Чуми — діалог із молодою людиною, що бачить життя в чорних барвах, і фактично текст про підліткову депресію в шкільній практиці 1930-х. Решта числа: «На маргінесі українських читанок для вселюдних шкіл» С. Мирослава, «Зимові спорти в школі» Тараса Франка (1889–1971), «В чім суть поглядового навчання» Володимира Безушка, розвідка Дмитра Козія про психологію домашніх письмових завдань, огляд закордонних педологічних дослідів М. Ліпперта в переказі А. Домбровського, а також рубрики «З освітньої діяльности» та «Серед книжок».\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e«Шлях виховання й навчання» (до 1930 року — «Шлях навчання і виховання») виходив у Львові від 1927 року: спершу як додаток до «Учительського Слова», з 1930-го самостійно, а від 1934-го знову як додаток і з квартальною періодичністю. Видавала його Взаїмна поміч українського вчительства — найбільша професійна організація галицьких учителів. Це перше число тринадцятого, останнього річника: вихід часопису припинився з початком Другої світової війни, а саме товариство ліквідувала радянська влада восени 1939 року. У числі вміщено також оголошення квартальника «Українське дошкілля» та книжки «Перший Український Педагогічний Конґрес» накладом «Рідної Школи» — сліди мережі українського шкільництва, знищеної через кілька місяців. Окремі числа останнього річника трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64605561848179,"sku":null,"price":850.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0034-6308935032003758541.jpg?v=1791058391"},{"product_id":"uze-knyha-znannia-zshytky-11-15-22-23-30-1931-1933","title":"Українська загальна енциклопедія: зшитки ч. 11, 15, 22, 23, 30. Львів [та ін.], 1931–1933","description":"\u003cp\u003eУкраїнська загальна енцикльопедія: книга знання \/ під редакцією д-ра Івана Раковського. Зшитки ч. 11, 15, 22, 23, 30.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЛьвів; Станиславів; Коломия: видання кооперативи «Рідна Школа», 1931–1933. — П'ять окремих зшитків у видавничих обкладинках: ч. 11 (травень 1931) і ч. 15 (грудень 1931) — з другого тому; ч. 22 (березень 1933), ч. 23 (квітень 1933) і ч. 30 (липень 1933) — з третього. Текст у дві шпальти, з ілюстраціями в тексті. — Прибл. 26 × 18 см. — Друкарня Повітового Союзу Кооператив у Станиславові (зшитки 1931 року); «Союзна Друкарня» у Станиславові (зшитки 1933 року). Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничих паперових обкладинках двох різних оформлень: зшитки 1931 року та ч. 22 — з композицією зі смолоскипів, розкритої книги і рослинного орнаменту, друк червоним і чорним по кольоровому папері; ч. 23 і ч. 30 — у новому конструктивістському оформленні з земною кулею, Ейфелевою вежею і пароплавом. На задніх обкладинках — оголошення адміністрації до передплатників. Папір і обкладинки рівномірно пожовклі, краї обкладинок надірвані й обсипані, кути побиті, поодинокі втрати паперу по краях, лисячі плямки й забруднення на берегах. На зшитку ч. 30 підклейки паперовою стрічкою вздовж корінцевого поля кількох аркушів; на його обкладинці вгорі олівцем власницький напис, читається як «Др. Гнатишин». На першому аркуші зшитка ч. 11 фіолетова печатка, напис читається неповно й потребує звірки de visu. Текст усюди читається повністю. Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЗшиток ч. 30 за липень 1933 року — останній випуск усієї енциклопедії: на ньому «Книга знання» урвалася. Українська загальна енциклопедія була першою універсальною енциклопедією українською мовою й виходила місячними зшитками від квітня 1930 року; тридцять зшитків склали три томи — А–Ж, З–Р і С–Я. Текст друкований харківським правописом. Зшиток ч. 11 відкриває другий том літерою «З»; зшитки ч. 22 і ч. 23 містять статті на С–У, серед них початок великого оглядового відділу «Україна», який у третьому томі розгорнувся в окрему енциклопедію в енциклопедії — від походження назви народу до народної музики й музичних інструментів.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eГоловний редактор — Іван Раковський (1874–1949), антрополог і зоолог, згодом голова Наукового товариства ім. Шевченка. До редакційної колегії входили бібліограф Володимир Дорошенко, літературознавець Михайло Рудницький і мовознавець Василь Сімович, який вів відділ «Україна»; над виданням працювало понад сто тридцять авторів. Після виходу першого тому в радянській Україні постала ідея власної Української радянської енциклопедії.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидавцем була кооператива «Рідна Школа» за фінансової допомоги «Покутського Союзу» в Коломиї та Повітового Союзу Кооператив у Станиславові. Задні обкладинки цих зшитків самі є документом: адміністрація умовляє «зшиткових» передплатників перейти на «томових» і подає ціни оправ — полотняна за 6 золотих, півскіркова за 10, скіряна за 15. Саме тому переважна більшість накладу була оправлена в томи, а окремі зшитки з видавничими обкладинками до наших днів дійшли рідко.\u003c\/p\u003e","brand":"ARCHIVEVAM RARE BOOKS","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64607826641267,"sku":null,"price":7500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0030-6308935032003758541.jpg?v=1791058351"},{"product_id":"tovarystvo-prosvita-1933-1935-zvidomlennia-lviv-1936","title":"Товариство «Просвіта» в рр. 1933–1935: звідомлення з діяльности. Львів, 1936","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«А зназверха на „Просвіту“ впав тоді удар, що попроривав її мережу в Галичині, а на північних землях геть-чисто її знівечив.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eТовариство «Просвіта» в рр. 1933—1935: звідомлення з діяльности за час від 1 січня 1933 р. до 31 грудня 1935 року.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛьвів: накладом Товариства «Просвіта», 1936. — Складані статистичні таблиці. — («Просвіта»; ч. 824 (6—7), рік 1936, книжечка 6—7, червень—липень). — Прибл. 21 × 15 см. Наклад не зазначено. \u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі з синього полотна, назва й роки на верхній палітурці витиснені золотом. Форзаци з друкованим орнаментом — зелений рослинний візерунок на кремовому папері. Полотно потерте й забруднене, потемніле по краях і кутах, кути побиті, корінець із витертостями; на нижній палітурці рудувата пляма й дві сірі плями від вологи, дрібні подряпини. Папір із природним пожовтінням, забруднення на берегах, загини кутів на титульному аркуші й перших аркушах; на форзаці плямка біля корінця. Складана статистична таблиця із заломами по згинах і надривом по лівому краю. Блок міцний. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЗвіт за три роки роботи найбільшої української громадської організації Галичини, поданий здебільшого в цифрах. Вступний нарис «Нова сторінка в історії „Просвіти“» ділить попереднє п'ятнадцятиліття надвоє: до ювілейного 1928 року товариство відбудувало організаційну сітку в Галичині й пов'язалося з шістьмастами новоповсталими осередками на північних землях, а на переломі десятиліття мережу порвала польська адміністрація й доклалася господарська криза. Далі йдуть праця Головного Виділу, вісім комісій — від комісії для боротьби з неписьменністю до театральної та Кураторії фонду «Учітеся, брати мої» — і господарсько-економічна ділянка: Дім «Просвіти» у Львові, Милованя, Грабовець, Тискова, книгарня, магазин і власна палітурня. Складана таблиця подає стан кожної філії, від Белза до Калуша, за 1933, 1934 і 1935 роки: читальні, члени, бібліотеки й число прочитаних книжок, гуртки самоосвіти, хори, оркестри, курси для неписьменних, свята в честь Шевченка й Франка, вистави й касовий оборот.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e«Просвіта», заснована 1868 року у Львові, до середини 1930-х виросла в мережу з понад трьох тисяч читалень. Звідомлення охоплює саме ті роки, коли товариство виборсувалося з найтяжчої своєї кризи: 1936 року воно мало 83 філії, 3210 читалень, 3209 бібліотек із фондом 688 186 книжок, 2185 театральних гуртків, 1115 хорів і 86 курсів для неписьменних.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЗвідомлення вийшло як чергове число видань товариства — ч. 824, водночас книжечка 6—7 місячника «Просвіта» за червень—липень 1936 року; сам місячник виходив у Львові в 1936—1939 роках. У вересні 1939-го радянська влада ліквідувала товариство, а в будинку централі на площі Ринок, 10 знищила майже весь архів, центральну бібліотеку й друковану продукцію; службові звідомлення міжвоєнної «Просвіти» через це збереглися погано.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64613522997619,"sku":null,"price":2800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0019-6308935032003758541.jpg?v=1791058310"},{"product_id":"rudnytskyi-mykhailo-mizh-ideieiu-i-formoiu-lviv-1932","title":"Рудницький Михайло. Між ідеєю і формою. Львів, 1932","description":"\u003cp\u003eРудницький Михайло. Між ідеєю і формою.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЛьвів: Накладом Видавничої спілки «Діло», 1932.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій паперовій обкладинці. Помітні плями і забруднення на передній обкладинці, потертості кутів і корінця. На титульному аркуші власницький підпис (чорнилом, частково нерозбірливий). Блок міцний, текст читається повністю. Стан добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПерше видання — історико-культурна цінність.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003cbr\u003e«Між ідеєю і формою» — збірка літературно-критичних есеїв Михайла Рудницького про співвідношення змісту і форми в мистецтві, місце літературної критики та вплив марксистської естетики на тогочасну літературознавчу думку — серед статей «Наш рівень дискусії», «Маркс і література», титульна «Між ідеєю і формою» та «Примхи поезії».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eРудницький Михайло (1889–1975) — український літературознавець, критик, письменник і перекладач, учасник літературного угруповання «Молода Муза». У 1923–1939 роках співпрацював із львівською газетою «Діло» (видавцем цієї книжки), з 1939 року викладав у Львівському університеті. Перекладав твори понад дванадцяти мов, зокрема Шекспіра, відомий як дослідник шевченкознавства.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Між ідеєю і формою» — одна з ключових книг львівської міжвоєнної літературної критики, видана коштом газети «Діло», де автор багато років працював літературним оглядачем.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64615494877555,"sku":null,"price":7500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0031-8408738357280942244.jpg?v=1791058342"},{"product_id":"babii-bil-zubiv-lviv-1932","title":"Бабій Володимир. Біль зубів. Львів, 1932","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Пацієнт має бути для лікаря „богом“. Так учать на клініці медиків.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДр. мед. Володимир Бабій, стоматольоґ-дентист у Львові. Біль зубів.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛьвів, 1932. — 38 с. — Друкарня «Д. П.» в ар. «Ґрафії», Львів, Тиха 5. Видавця на титулі не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ пізнішій напівполотняній оправі: корінець і кути з блакитного полотна, сторонки обклеєні чорним фактурним папером. Полотно корінця з дрібними чорнильними цятками й вицвілими плямами, кути злегка витерті; чорний папір із поверхневими потертостями. Брошуру прошито ниткою наскрізь біля корінця, біля проколів рудуваті плями. Папір із рівномірним пожовтінням, поодинокі цятки на берегах; верхній кут с. 37–38 загнутий, із невеликою плямою. Угорі титульного аркуша синім виведено «400», на лівому березі титулу чорнильна пляма. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e«Навіть за границею не стрічав я нічого друкованого, вичерпуюче-популярного з обсягу дентистики», — пише автор у передмові й береться цю прогалину заповнити. Книжку присвячено пацієнтам: її радять прочитати кожному, хто має хорі зуби, ще до початку лікування. Чотирнадцять коротких розділів ведуть від молочних і постійних зубів, анатомії й порохнявіння через біль зуба, запалення окістної, лічення й пльомбовання до рентґенових променів, «ресекції» коренів і «реплянтації» зубів.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНайживіше в книжці — те, що виказує свій час. Окремий розділ присвячено недугам тіла, «що повстають від зігнилих зубів», — у дусі популярної тоді теорії, яка пов'язувала хвороби всього організму з інфекцією в зубах. Розділ «Вартість зуба» пояснює, чому один уцілілий зуб буває безцінним, а розділ про різницю між лікарями й «т. зв. дентистичними техніками» відгукується на тогочасну суперечку двох професій. Останній, про «перестуду» зубів, доводить, що ні слота, ні вітер на біль зуба впливу не мають, і закінчується порадою двічі на рік ходити на контрольні оглядини: «Берімо собі за приклад культурних людей!»\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eАвтор підписався на титулі доктором медицини й стоматольоґом-дентистом у Львові, тож брошура була водночас порадником і словом практика до своїх пацієнтів. Видавця не зазначено, лише друкарню на вулиці Тихій, 5. Мова — галицька міжвоєнна, з власною медичною термінологією: «пльомбовання», «порохнявіння», «окістна», «заразки». Популярні медичні книжечки того часу розходилися серед пацієнтів і зачитувалися, тож трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"ARCHIVEVAM РІДКІСНІ КНИГИ","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64617772646771,"sku":null,"price":5800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0004-8408738357280942244.jpg?v=1791058259"},{"product_id":"kysilevskyi-kost-slovnychok-ukrainskoi-movy-1927","title":"Кисілевський Кость. Словничок української мови і головні правописні правила. Станиславів [та ін.], 1927","description":"\u003cp\u003eКисілевський Кость. Словничок української мови і головні правописні правила та замітки до відміни \/ зладив д-р Кость Кисілевський, учитель.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eСтаниславів; Львів; Луцьк; Київ; Ню-Йорк: накладом автора, 1927 (Жовква: друкарня оо. Василіян). — VIII, 390 с.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидавнича м'яка обкладинка з помаранчевого паперу з друкованою рамкою. Обкладинка потерта, із забрудненнями й плямами, особливо на задній стороні, краї з дрібними втратами; блок цілий, папір рівномірно потемнів. На титулі — овальний власницький штамп «Петра … Лисого». Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрактичний правописний словник для школи й самоосвіти, укладений галицьким педагогом за рік до затвердження загальноукраїнського «харківського» правопису 1928 року. Словник доповнено стислим викладом головних правописних правил і заміток до відмінювання, тож книжка зберігає мовну норму, якою послуговувалися в Галичині в 1920-х роках. Перелік міст на титулі — від Станиславова до Нью-Йорка — показує, що автор розраховував на читачів по обидва боки кордонів і за океаном.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКость Кисілевський (1890–1974) — мовознавець і педагог, доктор Віденського університету (1912). У 1914–1929 роках учителював у гімназіях Станиславова, згодом Львова, у 1939–1941 роках викладав у Львівському університеті. На еміграції очолював таборову гімназію в Байройті, був професором Українського вільного університету, з 1956 року керував Філологічною секцією НТШ. Автор «Правописного словника» (1934) та «Описової граматики» (1948). Помер у Монклері (Нью-Джерсі).\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64651522441587,"sku":null,"price":2200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0038-9154084095749432353.jpg?v=1791057846"},{"product_id":"balei-stepan-narys-psykholohii-lviv-kyiv-1922","title":"Балей Степан. Нарис психольогії. Львів; Київ, 1922","description":"\u003cp\u003eБалей Степан, др. Нарис психольогії. — («Новітня бібліотека»; ч. 40).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛьвів; Київ: Новітня бібліотека, 1922. — Іл., кольор. табл.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидавнича м'яка обкладинка серії «Новітня бібліотека» з декоративною синьою рамкою — павичі, квіти й сонце; на задній сторонці — перелік випусків серії. Усередині — передне слово автора, текстові рисунки приладів і дослідів, кольорова таблиця до розділу про відчуття барв. Обкладинка пожовкла, з потертостями, надривами й утратами по краях корінця; блок пожовклий, текст повний. Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має наукову й історико-культурну цінність. Прижиттєве видання автора.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОдин із перших друкованих підручників психології українською мовою. Балей виклав предмет для широкого читача: відчуття й сприймання, уявлення, пам'ять, увагу, почуття й волю, спираючись на тогочасну експериментальну психологію — з описами дослідів і приладів.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСтепан Балей (1885–1952) — психолог, філософ і лікар, родом із Великих Бірок на Тернопільщині. Закінчив Львівський університет, викладав у гімназіях Тернополя, Перемишля й Львова, з 1920 року — в Українському таємному університеті. З 1928 року очолював кафедру педагогічної психології Варшавського університету, став одним із провідних польських психологів свого часу.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПравопис «психольогія» — галицька норма 1920-х, яку видання зберігає і в назві.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64652616302963,"sku":null,"price":13500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0011-9154084095749432353.jpg?v=1791057723"}],"url":"https:\/\/archivevam.com\/collections\/mizhvoienna-zakhidna-ukraina.oembed?page=3","provider":"ARCHIVEVAM РІДКІСНІ КНИГИ","version":"1.0","type":"link"}