{"title":"Подарункові видання","description":"\u003cp\u003eЕксклюзивні подарункові видання книг — ідеальний вибір для особливих подій та колекціонерів. Преміальне оформлення, якісні матеріали та унікальний дизайн роблять ці книги справжніми скарбами.\u003c\/p\u003e","products":[{"product_id":"lviv-symposium-700th-anniversary-1962","title":"Львів = Lviv: збірник праць з нагоди сімсотріччя міста. Нью-Йорк, 1962","description":"\u003cp\u003eЛьвів = Lviv: a symposium on its 700th anniversary \/ Наукове товариство ім. Шевченка = Shevchenko Scientific Society, Ševčenko Société Scientifique; [упорядник і автор вступу] Василь Мудрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНью-Йорк (New York): Наукове товариство ім. Шевченка, 1962. — 397, 30 с.: іл. — 26 см. — Видано заходом Об'єднання випускників вищих шкіл Львова (Alumni of Institutions of Higher Education in Lviv). Текст англійською мовою, паралельний титульний аркуш український.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі з темно-синього тисненого ледерину: на передній палітурці золотом відтиснено міську печатку Львова 1353 року — лев у брамі між трьома вежами й латинський напис довкола; угорі ліворуч «LVIV», унизу праворуч «ЛЬВІВ». Корінець із золотим тисненням назви й підзаголовка, з подвійними золотими лінійками вгорі та внизу й декоративним елементом посередині. Задня палітурка без оформлення. Потертості й поодинокі світлі подряпини на задній палітурці, протерта тканина по краю корінця вгорі та внизу; на титульному аркуші бліда руда плямка у верхньому куті. Папір чистий, без пожовтіння, блок міцний, без написів і печаток. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЗадум книжки народився на з'їзді випускників львівських вищих шкіл 10–11 листопада 1956 року в Нью-Йорку: учасники ухвалили видати англійською мовою збірник праць про Львів. Таких випускників у США налічувалося тоді близько трьох тисяч — професори, лікарі, правники, інженери, агрономи, письменники, музики. Збірник веде історію міста від заснування королем Данилом через маґдебурзький устрій, патриціат і купецтво — вірмен, греків, італійців, критянина Корнякта, угорця Боїма — до австрійської доби, шкільництва, церкви й національного відродження. Окремий розділ становлять світлини: Святий Юр, вулички під Старим замком, міська печатка 1353 року; більшість ілюстрацій походить із фотозбірки Аполінарія Осадци.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВасиль Мудрий (1893–1966) — журналіст і політик, голова УНДО і віце-маршалок польського сейму, редактор «Діла», голова «Просвіти»; від 1944 року на еміграції, виконавчий директор УККА й член управи НТШ. Він упорядкував цей том і написав до нього вступ. Видавничий комітет очолив Володимир Богачевський, до складу входили Олександр Гладишовський, Наталія Коваль, Роман Осінчук і Роман Стефанюк; кошти зібрано серед самих випускників.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eТом вийшов 1962 року, коли Львів був радянським, а офіційне відзначення 700-річчя міста подавало його історію без українського складника. Англомовне видання діаспори стало способом увести український погляд на минуле Львова в західний науковий обіг — 1964 року книжку рецензував Slavic Review. Наукові томи НТШ в Америці друкувалися малими накладами й розходилися переважно по університетських бібліотеках, тож у приватних збірках трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":52872230175091,"sku":"SKU-00002","price":5500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15157274116467.jpg?v=1793985764"},{"product_id":"petro-mirchuk-ukrainska-povstanska-armiia-1942-1952-cicero-1953","title":"Петро Мірчук. Українська Повстанська Армія 1942-1952. Cicero, 1953","description":"\u003cp\u003eМірчук Петро. Українська Повстанська Армія 1942–1952.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМюнхен: Cicero, 1953. — 320 с.: іл. — 20,6 × 14,7 × 2,3 см. — З портретом Романа Шухевича.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ подарунковій оправі. Незначні потертості й забруднення. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має наукову та історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eНарис історії УПА Петра Мірчука (1913–1999) — перша спроба дати систематичний огляд постання Української Повстанської Армії та її діяльності за перше десятиліття існування. Автор — політичний діяч, історик і учасник підпілля — писав тоді, коли тема ще не мала ні відкритих архівів, ні історичної дистанції.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЧерез конспіративні умови значна частина документів УПА загинула у воєнній хуртовині, тож багато подій лишилося поза реєстром; Мірчук будував виклад на тому, що вдалося опублікувати, та на свідченнях очевидців, і прямо застерігав читача про неповноту. Попри це праця на десятиліття лишалася основним джерелом знань про УПА для української діаспори й донині згадується в історіографії як перша синтетична спроба.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62289372381555,"sku":null,"price":32000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":false}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/15208266989939.jpg?v=1793980584"},{"product_id":"ukrainka-lesia-povne-vydannia-tvoriv-t-4-6-lviv-1939","title":"Українка Леся. Повне видання творів. Т. 4–6. Львів, 1939","description":"\u003cp\u003eУкраїнка Леся. Повне видання творів. Т. 4—6 \/ за загальною редакцією Богдана Романенчука; обкладинка Святослава Гординського; дереворити Олени Сахновської; ілюстрації О. Гвоздівського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛьвів: Українська Книгоспілка (вул. Оборони Львова, 3), 1939. — 3 т. в одній оправі, кожен близько 250—255 с.: іл. — приблизно 20 × 14 см. — Друкарня Наукового товариства ім. Шевченка. — Тексти подано за виданням «Книгоспілки» 1927—1930 років.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі, оформленій у народному стилі: на передній палітурці орнаментальна рамка з девізом «Contra spem spero» й маркою видавництва, на корінці тиснений орнамент і назва. Три томи оправлено в один блок; на титулі — портрет поетеси в медальйоні, двоколірний друк. Вікове потемніння паперу, потертості палітурок і кутів; блок міцний, аркуші повні. На форзаці штамп «Бібліотека Мирослава Мороза, ч. 841» і олівцеві записи попереднього власника з датою 20.12.68. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eРідкісне львівське довоєнне видання з іменним провенансом; має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e1939 року «Українська Книгоспілка» у Львові розпочала перше повне зібрання творів Лесі Українки — десять томів, задуманих як остаточний корпус. Вийшли лише томи четвертий, п'ятий і шостий: того ж року до Львова прийшла радянська влада, видавництво припинило діяльність, а редактор Богдан Романенчук згодом емігрував. Проєкт обірвався на третині.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ цьому конволюті зібрано саме ці три томи — драматичні поеми й драми: «Бояриня», «У пущі», «Камінний господар», «Оргія», «Прощання», «Три хвилини», «В дому роботи», «Айша та Мохаммед», «Блакитна троянда», «На полі крови». Кожен том супроводжують допоміжні статті Богдана Якубського, Богдана Романенчука, Івана Ямпольського, Петра Руліна та примітки з поясненнями — апарат, який і мав зробити видання науковим.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛеся Українка, справжнє ім'я Лариса Петрівна Косач-Квітка (1871—1913), — поетеса й драматург, авторка філософських драм світового рівня. Оформлення томів належить Святославові Гординському, дереворити — Олені Сахновській (репродукції з київського видання «Лісової пісні» 1930 року), друк виконала друкарня Наукового товариства ім. Шевченка.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eШтамп на форзаці вказує на книгозбірню Мирослава Мороза (1923—2006) — львівського бібліографа, укладача покажчика «Леся Українка. 1884—1970» (1972) і співавтора «Літопису життя і творчості Лесі Українки» (1992). Тобто це примірник із бібліотеки людини, яка все життя описувала Лесю Українку бібліографічно.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62225197039987,"sku":"SKU-00053","price":27500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15208387543411.jpg?v=1793984727"},{"product_id":"cheremshyna-marko-tvory-lviv-1937","title":"Черемшина Марко. Твори: у 3 томах. Львів, 1937","description":"\u003cp\u003eЧеремшина Марко. Твори: у 3 томах \/ редактор Є.-Ю. Пеленський; художнє оформлення Миколи Бутовича. — (Ізмарагд).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛьвів: Наукове товариство ім. Шевченка, 1937. — Т. 1. — 206 с., [2] арк. іл.; т. 2. — 246 с., [2] арк. іл.; т. 3. — 231 с., [3] арк. іл. — 19,5 × 12,5 см. — Наклад 3000 прим.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ твердих видавничих оправах роботи Миколи Бутовича. Потертості кутів і корінців, природне пожовтіння паперу; блоки міцні, аркуші повні. На форзаці екслібрис В. Гординського. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПерше повне видання творів Марка Черемшини. Комплект із трьох томів має музейну, наукову та історико-культурну цінність і становить бібліографічну рідкість.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПерший том вміщує ранню збірку новел «Карби» (1901), новели «Керманич», «Нечаяна смерть» та інші — усе написане в 1895—1901 роках. Другий охоплює 1914—1927 роки й поділений між збірками «Село вигибає», про руїну гуцульського села в роки війни, і «Верховина», про повоєнний побут, а завершується поезіями, присвяченими Василеві Стефанику. Третій том — щоденник воєнних років, вибрані листи, автобіографія, статті про Шевченка.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМарко Черемшина, справжнє ім'я Іван Юрійович Семанюк (1874—1927), — письменник і громадський діяч, адвокат, доктор права; разом зі Стефаником і Мартовичем складав «покутську трійцю». Його літературна спадщина — близько шістдесяти творів, не рахуючи публіцистики.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання підготував Євген-Юлій Пеленський для серії «Ізмарагд» Наукового товариства ім. Шевченка, а оформив Микола Бутович (1895—1961) — графік, майстер книжкової марки й екслібриса, згодом на еміграції у США. Комплекти всіх трьох томів після 1939 року вціліли рідко.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62289368088947,"sku":"SKU-00057","price":24000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15226600817011.jpg?v=1793984373"},{"product_id":"samchuk-ulas-volyn-t-1-3-toronto-1965-1969","title":"Самчук Улас. Волинь: роман у трьох частинах. Т. I–III. Торонто, 1965–1969","description":"\u003cp\u003eУлас Самчук. Волинь: роман у трьох частинах. Ч. I: Куди тече та річка; ч. II: Війна і революція; ч. III: Батько і син. Трете видання.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eТоронто, 1965–1969. — Т. I–III. — Т. III: 395 с.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничих оправах із зеленого полотна: на передніх палітурках і на корінцях ім'я автора, назва та позначення тому витиснено кремовою фарбою стилізованим уставним шрифтом; задні палітурки без оформлення. Брунатні плями по корінцях усіх трьох томів, велика пляма в нижньому лівому куті передньої палітурки тому I, поодинокі цятки на інших палітурках; полотно протерте на кутах, надтріпані верхні краї корінців. Папір кремовий, чистий, без пожовтіння; блоки міцні, без написів і печаток. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання — остання редакція, переглянута й частково виправлена автором. Комплект має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eТрилогія веде родину Довбенків від дитинства Володька в довоєнному волинському селі до кінця 1920-х: перша частина «Куди тече та річка» — світ хлопця, землі й господарства, друга «Війна і революція» — Перша світова, розпад імперії та визвольні змагання, третя «Батько і син» — розходження двох поколінь. Роман закінчується не подією, а образом: Матвій іде за плугом угору схилом і поволі зникає за обрієм, «зісталось просторе, випнуте взгір'ям поле». Під останнім рядком авторська дата — 1935–37.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУлас Самчук (1905, Дермань на Волині — 1987, Торонто) — прозаїк, журналіст і публіцист. «Волинь» писав у Празі, поза межами землі своєї мови; у роки війни редагував рівненську газету «Волинь», по війні очолив Мистецький український рух, а від 1948 року жив у Канаді. У примітці до цього видання зазначено, що автор мешкає в Торонті разом із дружиною Тетяною.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПерше видання трилогії вийшло у Львові в 1932–1937 роках; усі дальші — поза Україною, у тому числі кількома чужими мовами. Торонтське видання 1965–1969 років — трете, здійснене окремим комітетом, головну ділову роботу в якому провів Іван Драгомирецький; видавці зазначають, що текст перевірив і частково виправив сам автор, тож саме він тут поданий в останній авторській редакції. В УРСР «Волинь» не перевидавалася; повні комплекти всіх трьох томів трапляються рідше за окремі томи.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62289373430131,"sku":"SKU-00058","price":16000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15226601996659.jpg?v=1793984375"},{"product_id":"ruska-sprava-v-rokakh-1891-1894-lviv-1895","title":"Руска справа в роках 1891–1894. Львів, 1895","description":"\u003cp\u003eРуска справа в роках 1891–1894 \/ [автор під криптонімом] Н. В.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЛьвів: Накладом К. Беднарського, з друкарні Наукового товариства ім. Шевченка, 1895. — Близько 100 с.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оправі, зробленій під період, із мармурованими форзацами.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eРідкісний львівський друк малого накладу. Видання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПолітично-публіцистичний огляд чотирьох років галицького життя — тих самих, коли вичерпалася «нова ера», спроба порозуміння народовців із польською більшістю в краєвому сеймі. Автор, що сховався за криптонімом Н. В., розбирає діяльність руських політичних кіл, парламентські кампанії, стосунки з австрійською адміністрацією та суперечку між русофільським і народовським таборами.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eДля дослідника це насамперед фактологія з перших рук: імена, партійні конфігурації, конфлікти й ідеологічні зрушення, зафіксовані майже одночасно з подіями. Друк виконала друкарня Наукового товариства ім. Шевченка під зарядом Костя Беднарського — та сама, що випускала найважливіші львівські видання кінця століття; брошури такого типу виходили малими накладами й до наших днів дійшли одиницями.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62290470044019,"sku":"SKU-00060","price":26000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15226931511667.jpg?v=1793984376"},{"product_id":"ukrainskyi-litopys-avgsburg-1947-1948","title":"Український літопис. Авґсбурґ, 1947–1948","description":"\u003cp\u003eУкраїнський Літопис: місячник. Річник 1947, ч. 1–10; 1948, ч. 1–5.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eАвґсбурґ: Друкарня А. Білоуса, 1947–1948. — Конволют п'ятнадцяти чисел в одній оправі: іл., фотодокументи, таблиці.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ пізнішій власницькій шкіряній оправі; збережено оригінальні графічні обкладинки всіх чисел — з гетьманською символікою, вершником у лавровому вінку. Рівномірне тонування паперу, подекуди плями; ілюстрації, фотографії й таблиці чіткі. Річник 1947 року повний. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПовні річні комплекти таборової періодики трапляються надзвичайно рідко. Видання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Український Літопис» виходив у таборах переміщених осіб в американській зоні окупації Німеччини — в Авґсбурзі, одному з головних осередків української повоєнної еміграції. Часопис репрезентував гетьманський рух: на його сторінках публіцистика, історичні статті, звернення, поезія та фотодокументація, які фіксують і політичну програму середовища, і щоденне життя таборів.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eТаборова преса ді-пі друкувалася малими накладами на поганому папері й майже не зберігалася: більшість чисел розходилася по руках і гинула при переїздах за океан. Через це повні річники, та ще й зшиті разом з оригінальними обкладинками, належать сьогодні до рідкісних пам'яток української еміграційної книжності.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62293928870259,"sku":"SKU-00063","price":48500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15227633697139.jpg?v=1793984373"},{"product_id":"rizdvianyi-spivanyk-dopovnene-vydannia","title":"Різдвяний співаник. Доповнене видання","description":"\u003cp\u003eРіздвяний співаник. Третє, доповнене видання.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання містить сорок українських колядок і щедрівок із різних земель України.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eСпіваник зібрав сорок колядок і щедрівок із різних куточків України. Частина з них відома здавна й давно стала улюбленою, частина — малознана, з несподіваним сюжетом і власною історією постання; разом вони дають досить повний зріз того, як звучить українське Різдво від Карпат до Слобожанщини.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЦе третє видання, доповнене десятьма новими піснями. Серед них — авторська колядка Лесі Українки «Ой в раю, в раю, близько Дунаю», стародавня Софійська колядка, барокова «Не плач, Рахиле» та улюблена колядка пластунів «В небі зірка спалахнула», яку співають, передаючи Вифлеємський вогонь.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКолядка й щедрівка — чи не єдиний український обрядовий жанр, що дійшов до нас живим, без реконструкції: ті самі тексти співають у родинах, у хорах і на вертепах. Саме тому такі співаники видають знову й знову, щоразу доповнюючи новознайденим.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62301897818483,"sku":null,"price":350.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/15228923969907.jpg?v=1793980867"},{"product_id":"ivan-kotliarevskyi-eneida-red-ol-babii-batkivshchyna-1936","title":"Іван Котляревський. Енеїда. Ред. Ол. Бабій. Батьківщина, 1936","description":"\u003cp\u003eКотляревський Іван. Енеїда, на українську мову перелицьована. Ч. I–II \/ під редакцією Ол. Бабія; ілюстрації Мирона Левицького; обкладинка Романа Чорнія. — (Українська культурна скарбниця).\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЛьвів: Батьківщина, 1936. — Ч. I. — 136 с.: іл.; ч. II. — 112 с.: іл. — 17,4 × 12 × 2,8 см.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ власницькій складаній оправі: шкіряний корінець із орнаментально-шрифтовим тисненням, кришки криті мармурованим папером. Незначні потертості й забруднення, сліди реставрації. На титульному аркуші другої частини печатки читальні «Просвіта». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнига має історико-культурну та художню цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Енеїда» — перший художній твір, написаний живою українською мовою: поема-бурлеск, у якій Котляревський перелицював сюжет Вергілія на козацький лад і дав українській літературі новий початок. Львівське видання 1936 року готувалося для серії «Українська культурна скарбниця» як книжка для широкого читача — з ілюстраціями й за доступною ціною.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eІван Котляревський (1769–1838) — письменник, поет і драматург, основоположник нової української літератури. Ілюстрації виконав Мирон Левицький (псевдоніми LEV, Лев; 1913–1993) — маляр, графік і прозаїк, згодом член Об'єднання українських письменників «Слово». Обкладинку намалював Роман Чорній (1905–1940) — графік-карикатурист і маляр, знищений органами НКВС; його твори збереглися переважно в приватних збірках.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПечатки читальні «Просвіта» показують дальшу дорогу примірника: такі книжки купували для сільських і містечкових читалень, і саме через них «Енеїда» доходила до галицького читача міжвоєнних років.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62311905329523,"sku":null,"price":21000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":false}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/15231059689843.jpg?v=1793980725"},{"product_id":"bahrianyi-ivan-heneral-1948","title":"Багряний Іван. Генерал: комедія-сатира. [Б. м.], 1948","description":"\u003cp\u003eБагряний Іван. Генерал: комедія-сатира.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e[Б. м.]: Видавництво «Україна»; Мистецький український рух, 1948. — 94 с. — 20,6 × 14,7 см.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній обкладинці, в індивідуальній складеній оправі з орнаментально-шрифтовим тисненням на корінці. Незначні потертості й забруднення, сліди реставрації. Стан реставрований: оправа пізніша, оригінальну обкладинку збережено.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСатирична комедія, написана й видана в еміграції у 1947–1948 роках. Дія відбувається під час відступу радянських військ з України 1941 року — у ті кілька днів, коли влада зникає, і люди бачать її зблизька без гриму. Багряний користається з жанру комедії, щоб сказати про систему те, чого не сказав би в романі.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eІван Багряний (1906–1963) — прозаїк, поет і публіцист, автор «Тигроловів» і «Саду Гетсиманського», колишній політв'язень радянських таборів. Мистецький український рух (МУР) — об'єднання українських письменників у таборах повоєнної Німеччини, яке за кілька років свого існування дало найпотужніший спалах української літератури поза Україною; видання під його маркою є свідченням цього короткого періоду.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62316005491059,"sku":"SKU-00066","price":16000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15232593068403.jpg?v=1793984375"},{"product_id":"franko-ivan-yak-yura-shykmaniuk-briv-cheremosh-1923","title":"Франко Іван. Як Юра Шикманюк брив Черемош; Терен у нозі. Львів; Київ, 1923","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Щож, роби як знаєш і як мусиш! Поборемось!»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eІван Франко. Як Юра Шикманюк брив Черемош. Терен у нозі \/ обкладинка Павла Ковжуна. — Перше книжкове видання.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЛьвів; Київ: [б. в.], 1923. — 88 с. — З друкарні Наукового Товариства імени Шевченка.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ пізнішій напівшкіряній оправі: корінець і кути з темно-зеленої шкіри, палітурки криті мармурованим папером у зелено-чорних тонах, межа шкіри й паперу підкреслена червоною фільотою; на корінці червоне тиснення. Форзаци з декоративного паперу оливково-жовтого друку з квітковим орнаментом. Оригінальну видавничу обкладинку роботи Павла Ковжуна — триколірний друк зеленим і червоним на кремовому папері, з підписом художника й роком унизу — збережено в оправі. Обкладинка потемніла й затерта, надриви по краях, темна пляма в нижньому правому куті; угорі синім чорнилом номер «№ 50». Папір із рівномірним пожовтінням, блок міцний, утрат немає. На с. 65 власницький підпис синім чорнилом; на берегах окремих сторінок чорнильні розчерки й геометричний рисунок пером. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПерше книжкове видання обох творів. Книга має історико-культурну цінність, а обкладинка Павла Ковжуна становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eОбидва тексти — гуцульські «образки» пізнього Франка, де психологія важить більше за подію. Юра Шикманюк, що програв процес із лихварем Мошком Ґоттесманом і втратив хату й ґрунт, іде вночі бродом через Черемош із сокирою за пазухою, а над ним сперечаються два ангели — Білий і Чорний; текст під кінець прямо переходить у їхній діалог і завершується датою «Львів, 9 квітня 1903». «Терен у нозі» — історія гуцула, якого десятиліттями муляє давня провина, аж поки перед смертю душа його «знайшла здавна пожаданий мир». Обидва твори вперше з'явилися в «Літературно-науковому віснику» 1906 року, а окремою книжкою вийшли аж по смерті автора.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eІван Франко (1856–1916) написав обидві речі в Криворівні над Черемошем, де проводив майже кожне літо від 1901 року; там-таки постали «Великий шум» і «У кузні». Обкладинку виконав Павло Ковжун (1896–1939) — графік, чільна постать українського книжкового модернізму міжвоєнного Львова: різаний по дереву гуцул із топірцем і смерекою над зеленими горами, у різкій червоно-зеленій гамі. Того самого часу Ковжун оформив і Франкового «Великого шума» (1922).\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнижку надруковано в друкарні Наукового Товариства імени Шевченка — головній українській друкарні тогочасного Львова; подвійне означення місця «Львів — Київ» на титулі типове для львівських видань початку 1920-х років, коли українські видавці ще декларували спільний книжковий простір по обидва боки кордону. Примірник в індивідуальній напівшкіряній оправі зі збереженою оригінальною обкладинкою.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62316012732787,"sku":"SKU-00068","price":12000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15232594411891.jpg?v=1793985208"},{"product_id":"zubrytskyi-denys-rys-do-istorii-narodu-ruskoho-1837","title":"Зубрицький Денис. Рис до історії народу руського в Галичині. Львів, 1837","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Не тратячи відваги, я постановив скласти принаймні цей короткий історичний нарис під суд публічності».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eDyonizy Zubrzycki. Rys do historyi narodu ruskiego w Galicyi i hierarchij cerkiewney w témże krolestwie. Zeszyt pierwszy: od zaprowadzenia Chrześciaństwa na Rusi aż do opanowania Rusi czerwoney przez Kazimierza wielkiego od roku 988 do roku 1340.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЛьвів (Lwów): у друкарні Інституту Ставропігійського (W Drukarni Instytutu Stauropigianskiego), 1837. — [4], 67 с. — 20 × 13 см. — Польською мовою, з церковнослов'янськими й латинськими уривками в примітках.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ пізнішій напівшкіряній оправі: корінець і кути з коричневої шкіри, палітурки криті мармурованим папером у чорно-помаранчевій гамі з жовтими прожилками. Корінець із золотим тисненням — назва «RYS» і рік «1837» у рамках із подвійних золотих ліній, між ними сліпе рослинне тиснення; золоті накатки на голівці й хвості. Форзаци з друкованого візерункового паперу з дрібним квітковим орнаментом у брунатно-оливкових тонах. Оправа свіжа, без потертостей, кути не побиті. Папір із рівномірним пожовтінням і численними лисячими плямками; на титульному аркуші й на аркуші присвяти великі розводи від вологи, такі самі розводи на нижньому й зовнішньому берегах наприкінці блока. Блок міцний, аркуші повні, утрат тексту немає. Збережено аркуш авторської присвяти галицькому митрополитові Михайлові Левицькому. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнижка виросла з чужої помилки. 1835 року у віденській «Oesterreichische Zeitschrift für Geschichts- und Staatskunde» вийшов нарис «Umrisse zu einer Geschichte des religiösen und hierarchischen Zustandes der Ruthenen», який молодий віденський слухач богослов'я Михайло Малиновський (1812–1894) склав за неточною рукописною копією латинської праці Михайла Гарасевича (1763–1836), архіпресвітера львівської митрополичої капітули. Гарасевич надрукував спростування в додатку до того ж часопису й невдовзі помер — і Зубрицький, який розраховував на його нотатки, мусив писати сам, маючи хіба власні збірки та допомогу каноніка Григорія Яхимовича (1792–1863), майбутнього галицького митрополита. Виклад він поділив на п'ять періодів: 988–1340, 1340–1596, 1596–1707, 1707–1772 і час від ревіндикації Галичини та Лодомерії до відновлення галицької митрополії; цей зшиток обіймає перший із них. У підрядкових примітках ідуть грамоти, літописи й урядові акти — грамота Владислава Ягайла молдавському господареві Олександрові, давня пісня «Господине помилуй ны» з празького собору св. Віта, подана кирилицею й латинкою, — і полеміка з Карамзіним, Раковецьким, Добровським та щойно виданими в Празі «Слов'янськими старожитностями» Шафарика. Завершує зшиток розбір напису на львівському дзвоні ігумена Євфимія.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eДенис (Дионісій) Зубрицький (1777–1862) народився в Батятичах на Жовківщині, у шляхетській родині герба Венява. Від 1829 року керував друкарнею, архівом, бібліотекою і школою Ставропігійського інституту у Львові — робота з неопрацьованими архівами й визначила його метод. 1836-го він видав перше дослідження кириличного друкарства в Галичині «Historyczne badania o drukarniach rusko-słowiańskich w Galicyi», 1844-го — «Kronika miasta Lwowa», у 1852–1855 роках — тритомну «Историю древнего Галичско-русского княжества». Член-кореспондент Археографічної комісії при Петербурзькій академії наук (1842) і самої академії (1855). Помер у Львові 4 січня 1862 року.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eДрукував Зубрицький у власній друкарні — Ставропігійського інституту, спадкоємиці друкарні Львівського Успенського братства. Том відкриває аркуш авторської присвяти митрополитові галицькому Михайлові Левицькому (1774–1858), згодом першому кардиналові з українців. Польською мовою вийшов лише цей перший зшиток; повний виклад, доведений до кінця XV століття, Зубрицький опублікував 1845 року в Москві, у російському перекладі Осипа Бодянського (1808–1877), під назвою «Критико-историческая повѣсть временныхъ лѣтъ Червоной или Галицкой Руси». Львівські друки 1830-х років трапляються в антикварному обігу нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62319047246195,"sku":"SKU-00075","price":36000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15233618149747.jpg?v=1793984728"},{"product_id":"bahrianyi-ivan-tyhrolovy-novyi-ulm-1946-1947","title":"Багряний Іван. Тигролови. [Новий Ульм], 1946–1947","description":"\u003cp\u003eБагряний Іван. Тигролови: роман. [Частини перша й друга].\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e[Новий Ульм]: Прометей, 1946–1947. — Дві частини в одній оправі. — (Бібліотека новітньої літератури).\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ власницькій напівшкіряній оправі з рельєфними смужками та золотим тисненням на корінці; збережено оригінальні видавничі ілюстровані обкладинки обох частин. Папір пожовклий, лисячі плями, сліди часу. На м'якій обкладинці рукописні інвентарні помітки чорнилом; на внутрішньому боці обкладинки штамп «МУР \/ Золота Брама». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання; перше повне видання роману. Книга має історико-культурну цінність як пам'ятка видавничої діяльності української еміграції в таборах ді-пі і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Тигролови» — пригодницький роман із виразно автобіографічним тлом. Сюжет спирається на власний досвід автора: заслання на Далекий Схід і втечу з ешелону НКВС. Григорій Многогрішний кидає виклик системі, тікає в тайгу й знаходить притулок у родині українських переселенців Сірків. Це книжка про волю до життя й нескореність, написана мовою класичної пригоди, а не памфлету, — саме тому вона й стала однією з найчитаніших українських книжок повоєнної еміграції.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидавництво «Прометей» у Новому Ульмі було одним із головних українських видавничих осередків в американській зоні окупації Німеччини. Штамп «МУР \/ Золота Брама» відсилає до Мистецького Українського Руху — об'єднання письменників-емігрантів 1945–1948 років, до якого належав і Багряний.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eІван Багряний (1906–1963) — поет, прозаїк, публіцист і політичний діяч, в'язень радянських таборів, засновник Української революційно-демократичної партії, учасник МУРу; лауреат Шевченківської премії посмертно.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62458039337331,"sku":null,"price":28000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":false}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/15273578266995.jpg?v=1793980584"},{"product_id":"halytskyi-ystorycheskii-sbornyk-vyp-2-lviv-1854-1856","title":"Галицкий историческій сборникъ. Вып. 2. Львів, 1854–1856","description":"\u003cp\u003eГалицкій историческій сборникъ. Выпускъ II \/ видання товариства «Галицко-руская матица»; [праці] Антонія Петрушевича.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЛьвів: Типографія Института Ставропигійскаго, 1854–1856. — 188 с.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ власницькій напівшкіряній оправі: зелений шкіряний корінець із золотим тисненням назви та номера тому, палітурки криті мармурованим папером. Численні лисячі плями, характерні для паперу середини XIX століття. Штампи «Библіотека Русского Народного Дома во Львовѣ» з інвентарними номерами та овальний «Галицка Руска Матиця». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання має наукову та історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес. Бібліографічна рідкість.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Галицкій историческій сборникъ» — науково-літературне періодичне видання, що виходило у Львові заходами «Галицько-Руської матиці». Другий випуск містить розвідку Антонія Петрушевича про галицьких єпископів та огляд політичних і церковних подій у Галицькому князівстві XII–XIII століть — для свого часу це були перші спроби опрацювати історію краю на документальній основі.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eДрук виконала друкарня Ставропігійського інституту — найстаріша й найважливіша українська друкарня Львова, що діяла від кінця XVI століття. Штампи Народного дому у Львові засвідчують, що примірник понад століття належав до однієї з найбільших галицьких книгозбірень.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eАнтоній Петрушевич (1821–1913) — історик, археолог, філолог, етнограф і бібліограф, греко-католицький священник, один із найдіяльніших членів «Галицько-Руської матиці», багаторічний хранитель музею та архіву Ставропігійського інституту. Його праці з історії Галичини й церкви дотепер мають джерелознавче значення.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62458713833843,"sku":"SKU-00079","price":27500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15273863446899.jpg?v=1793984726"},{"product_id":"shevchenko-taras-kobzar-lviv-1921","title":"Шевченко Тарас. Кобзар: вибір для дітий. Львів, 1921","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Читайтеж пильно любі діти, Шевченкові пісоньки, ті гарні запахучі рожі-цьвіти…»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eШевченко Тарас. Кобзар Тараса Шевченка: вибір для дітий. Трете виданє; в 60-ті роковини смерти Поета.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛьвів: накладом Українського Педаґоґічного Товариства, 1921. — 63 с.: портр. — З друкарні Наукового Товариства ім. Шевченка.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ пізнішій напівшкіряній оправі: корінець і кути з синьої шкіри, палітурки криті мармурованим папером у синьо-жовто-брунатних тонах; на корінці тиснення — назва червоним, ім'я автора сріблом, рослинні розетки зеленим. Форзаци з блакитного мармурованого паперу. Оригінальну видавничу обкладинку з портретною віньєткою та назвою й задню сторонку збережено в оправі. Папір пожовклий, поодинокі лисячі плямки й брунатні цятки на берегах, надрив титульного аркуша вздовж згину. На титульному аркуші чорнилом ціна «30 сот.» і двічі власницький підпис; на титулі, на першій сторінці тексту й у кінці блока фіолетові овальні бібліотечні штампи з польським текстом, почасти затерті; на видавничій обкладинці та вільних аркушах олівцеві підписи й записи. Оправу виконано наново, блок і видавнича обкладинка автентичні. Стан: реставрований.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; оправа становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижку складено як першу зустріч дитини з Шевченком: відкриває її життєпис поета, писаний просто й без пафосу — про мачуху, сирітство, школу в дяка, — і закінчується він прямим зверненням до малого читача вивчати Шевченкові пісні напам'ять. Далі йде вибір із «Кобзаря»: «Заспів», «Мені тринацятий минав», «Іван Підкова», «Гамалія», «Чума», «Смерть чумака», «Сирітський Великдень», «Завіщане» — усього понад сорок текстів. Важкі й застарілі слова пояснено підрядковими примітками, а до «Гамалії» додано ще й короткі довідки про Скутар, Босфор і Хортицю.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eТарас Шевченко (1814–1861) — поет і маляр, кріпак за народженням, викуплений 1838 року; «Кобзар», уперше виданий 1840-го, став книжкою, довкола якої трималася українська національна свідомість по обидва боки австрійсько-російського кордону.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання приурочене до 60-х роковин смерті поета й вийшло накладом Українського Педаґоґічного Товариства — установи, що від 1881 року утримувала приватну українську школу в Галичині власним коштом і 1926 року дістала назву «Рідна школа». Надруковано в друкарні Наукового Товариства ім. Шевченка. Рік видання припадає на перші місяці польської влади над Галичиною, коли українське шкільництво втрачало державну підтримку, — і саме в шкільній книгозбірні цей примірник опинився: польськомовні бібліотечні штампи на ньому свідчать про його дальшу дорогу.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62458729005427,"sku":"SKU-00080","price":18000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15273874358643.jpg?v=1793984728"},{"product_id":"osynka-paladii-album-politviaznia-aushvits-1946","title":"Осинка Паладій. Альбум політв'язня [Аушвіц]. Мюнхен, 1946","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Бо ця правда була така неймовірна, що межувала з фантазією.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПаладій Осинка [Петро Балей]. Альбум політв'язня = Paladij Osynka. Album of a political prisoner: [частина перша: Авшвіц] \/ [англійський переклад Лева Шанковського; видання заходами Василя Оренчука].\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e[Мюнхен]: Cliché-Fabrik «Osiris»; Buch- und Kunstdruckerei Hanns Lindner, 1946. — 8 с., 15 арк. іл., [2] с. — 20,5 × 14,5 см. — Текст паралельно українською та англійською.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ пізнішій напівшкіряній оправі: корінець і кути зі світло-коричневої шкіри, палітурки криті мармурованим папером у синьо-сірих, брунатних і кремових тонах, межу шкіри й паперу підкреслено срібною фільотою. Корінець зі срібним тисненням — назва, рік «1946», симетричні рослинні розетки й лінійні бордюри. Форзаци з блакитного візерункового паперу. Оригінальну видавничу обкладинку — зелений друк із рисунком вартової вежі, димаря й двох в'язнів, що тягнуть коток, — збережено в оправі. Оправа свіжа, кути не побиті. Папір рівномірно пожовклий, на титульному аркуші й на кількох дальших аркушах розводи від вологи по берегах, які не зачіпають ні тексту, ні ілюстрацій; краї видавничої обкладинки з дрібними надривами. Угорі видавничої обкладинки паперова наклейка з рукописним числом «73». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; оправа становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eСвідчення про Авшвіц, викладене не словом, а рисунком: п'ятнадцять аркушів шаржів, у яких табірну щоденність показано з точністю людини, яка сама через неї пройшла, — прибуття новика («цуганг»), покарання підвішуванням за викручені руки, вартова вежа й дроти під струмом, типи «таборової аристократії» — капо і блоковий. Підписи під кожним аркушем подано двома мовами, наприкінці вміщено словничок табірного жаргону: «музулманин» — виснажений в'язень, «організувати» — здобути поза урядовою дорогою, «цюк» — недокурок. У передмові автор пояснює вибір форми: правда про табір була така неймовірна, що він свідомо підійшов до неї радше з гумористичного боку, ніж із трагічного, бо саме гумор дає повний образ трагізму.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЗа псевдонімом Паладій Осинка стоїть Петро Балей (1912–2003) — правник, публіцист і член ОУН, родом з Ощева на Холмщині. 1934 року був ув'язнений у Березі Картузькій, у вересні 1941-го арештований німцями, тримався в краківській тюрмі Монтелюпіх і по десятьох місяцях слідства вивезений до Авшвіца. По війні працював у Мюнхені у видавництві тижневика «Українська Трибуна», був комендантом табору переміщених осіб у Реґенсбурзі, від 1949 року жив у Каліфорнії. Окремими книжками вийшли ще збірка оповідань «Пан» (Реґенсбурґ, 1947) і праця «Обезвласнене суспільство» (Лос-Анджелес, 1981).\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eАльбом надруковано в Мюнхені 1946 року коштом самого автора, заходами Василя Оренчука; кліше виготовила мюнхенська Cliché-Fabrik «Osiris», друк виконала Buch- und Kunstdruckerei Hanns Lindner. Це одна з найраніших повоєнних спроб розповісти західному читачеві про українських в'язнів нацистських таборів — звідси й паралельний англійський текст у перекладі воєнного історика Лева Шанковського. Заявленого продовження — дальших частин «Альбуму» — не вийшло. Примірники зберігаються в поодиноких діаспорних збірках, зокрема в Музеї визвольної боротьби ім. С. Бандери в Лондоні; 2020 року видання оцифрував меморіальний центр «Бабин Яр».\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62508913852787,"sku":"SKU-00083","price":36000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15286649225587.jpg?v=1793984727"},{"product_id":"mirchuk-petro-ukrainska-povstanska-armiia-1942-1953","title":"Мірчук Петро. Українська Повстанська Армія, 1942–1952. Мюнхен, 1953","description":"\u003cp\u003eМірчук Петро. Українська Повстанська Армія, 1942–1952.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМюнхен: «Cicero», 1953. — 320 с.: іл. — 21,7 × 14,7 × 2,3 см.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці. Незначні потертості й забруднення. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має наукову та історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПерша спроба систематичного огляду постання УПА та її діяльності за перше десятиліття існування. Труднощі, про які автор пише на початку, характеризують саме джерело: УПА була армією безіменних, тож історик мусив не лише перевіряти факти, а й розшифровувати псевдоніми, які бійці в умовах підпілля змінювали неодноразово. Через конспірацію значна частина документів загинула у воєнній хуртовині, і багато подій лишилося поза реєстром; Мірчук будував виклад на опублікованих документах і свідченнях очевидців.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПетро Мірчук (псевдонім Залізняк; 1913–1999) — політичний діяч, історик і журналіст, член ОУН від 1932 року. Шість разів арештований польською поліцією, у 1941–1945 роках — в'язень німецьких тюрем і концтаборів. По війні очолював Центральний еміграційний союз українського студентства в Мюнхені, згодом Союз українських політв'язнів у США; співредагував «Визвольний шлях», «Український самостійник», «Українську трибуну» і «Гомін України». Від 1952 року жив у США, 1969-го здобув докторат з історії в Українському вільному університеті. Автор понад двадцяти праць.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62515882590579,"sku":"SKU-00085","price":15750.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15288102584691.jpg?v=1793985199"},{"product_id":"kotliarevskyi-ivan-eneida-kyiv-1969","title":"Котляревський Іван. Енеїда. Київ, 1969","description":"\u003cp\u003eКотляревський Іван. Енеїда \/ ілюстрації Анатолія Базилевича.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКиїв: Дніпро, 1968. — 304 с.: кольор. іл. — 24 × 20 см. Наклад 15 000 прим.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій твердій оправі з полотна, із ляссе; суперобкладинка відновлена. Внутрішній блок чистий, без пошкоджень. Стан дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність; ілюстрації Анатолія Базилевича становлять самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e«Енеїда» — перший твір нової української літератури, писаний живою розмовною мовою: Іван Котляревський (1769–1838) перелицював Вергілієву поему на козацький лад, і троянці в нього стали запорожцями, а олімпійські боги заговорили голосами українського панства. Перші три частини вийшли друком 1798 року без відома автора; повний текст побачив світ уже по його смерті, 1842 року.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЦикл ілюстрацій Анатолія Базилевича (1926–2005) створювався понад десять років і вперше вийшов у «Дніпрі» 1968 року — саме він визначив те, як українці уявляють Енея і його ватагу донині. Художник вивів персонажів у детально виписаному козацькому побуті, з портретною виразністю кожного обличчя. Книжку багато разів перевидавали, але саме це видання — збільшеного формату, у полотняній оправі, накладом 15 000 примірників — лишається взірцевим.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62562742468979,"sku":null,"price":7500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":false}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/15298928410995.jpg?v=1793980865"},{"product_id":"korpus-sichovykh-striltsiv-chykaho-1969","title":"Корпус Січових Стрільців: воєнно-історичний нарис. Чикаго, 1969","description":"\u003cp\u003eКучабський В., Безручко М., Коновалець Є. та ін. Корпус Січових Стрільців: воєнно-історичний нарис. Ювілейне видання 1917–1967 \/ художнє оформлення В. Зарицького, Л. Рихвицького, М. Гарасовської-Дачишин, Л. Перфецького.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЧикаґо: Ювілейний комітет для відзначення 50-річчя створення формації Січових Стрільців, 1969. — XVI, 663 с., [2] арк. іл.: іл., портр., карти. — 25,8 × 18 × 4 см. — На основі книги «Золоті Ворота» видавництва «Червона Калина» (Львів, 1937) з доповненням новими матеріялами.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій коленкоровій оправі з орнаментально-шрифтовим тисненням золотом на корінці та передній палітурці. Незначні потертості й забруднення. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнига має наукову та історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eТом об'єднує спогади й документи про воєнний чин Корпусу Січових Стрільців — формації, що постала 1917 року й стала однією з найбоєздатніших частин армії УНР. Основу склали тексти Василя Кучабського, Марка Безручка, Євгена Коновальця та інших учасників подій — тобто людей, які самі творили описану історію.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання спирається на львівські «Золоті Ворота» 1937 року, але доповнене матеріалами, зібраними вже в еміграції за тридцять років. Багатий фотодокументальний ряд — портрети, світлини частин, карти — робить книжку не лише наративним, а й іконографічним джерелом до історії визвольних змагань. Художнє оформлення виконали В. Зарицький, Л. Рихвицький, М. Гарасовська-Дачишин і Леонід Перфецький — баталіст, який сам пройшов визвольні змагання.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62579380126067,"sku":"SKU-00105","price":14800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15302561038707.jpg?v=1793985201"},{"product_id":"shakh-stepan-lviv-misto-moiei-molodosty-ch-1-3-1956","title":"Шах Степан. Львів — місто моєї молодости: спомин. Ч. I–III в одному томі. Мюнхен, 1955–1956","description":"\u003cp\u003eСтепан Шах. Львів — місто моєї молодости: спомин, присвячений Тіням забутих Львов'ян. Частини I і II; частина III: «Цісарсько-Королівська Академічна Гімназія».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМюнхен: видавництво «Християнський Голос», 1955–1956. — Ч. I і II (1955). — 262 с.: іл.; ч. III (1956). — 324 с.: іл. — 21,5 × 15,5 × 4,5 см. Три частини оправлено в один том.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ власницькій напівшкіряній оправі: корінець і кути з ясно-зеленої шкіри, палітурки криті мармурованим папером у бірюзово-золотій гамі, межу шкіри й паперу підкреслено золотою фільотою. Корінець із бинтами, у двох чорних шкіряних наличках золотом «Степан Шах. Львів» і «I–III», поля між бинтами заповнено золотим рослинним орнаментом. Форзаци з мармурованого паперу в гребінцевому «павичевому» візерунку. Оправа свіжа, без потертостей, кути не побиті. Папір рівномірно пожовклий, на титульному аркуші частин I і II дрібні побурілі плямки й надрив по краю біля корінця. Ілюстрації в тексті — тонові репродукції краєвидів Львова, зокрема «Зустріч у Львові». На титульних аркушах обох частин і на с. 3 чорний штамп «Ukrainian Library. Ukrainian Educ.\/Cultural Center, 700 Cedar Rd., Jenkintown, PA 19046». У верхньому куті титулу частин I і II дарчий напис синім чорнилом із датою 9 січня 1963 року. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну й краєзнавчу цінність, а оправа становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнижка виросла зі статей, які Шах друкував у мюнхенському тижневику «Християнський Голос» у рубриці «Обличчям до Батьківщини», — і це чути в тексті: автор пише не як історик, а як читач і колишній львів'янин, що хоче заповнити прогалину, бо про ювілей Львова досі говорили самі фахівці. Перші дві частини відтворюють українське життя міста кінця XIX — початку XX століття і виводять галерею «тіней забутих львов'ян» — людей, чиї імена без цієї книжки зникли б зовсім. Частина III цілком присвячена Цісарсько-королівській академічній гімназії: її приміщенням, кабінетам, розкладам, учителям і випускникам, тобто середовищу, з якого вийшло чи не ціле покоління галицької інтелігенції.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eСтепан Шах (1891–1978) — класичний філолог, педагог і мемуарист, вихованець і згодом учитель Львівської академічної гімназії, у 1932–1939 роках директор української державної гімназії в Перемишлі. Від 1944 року жив у Німеччині, помер у Сіднеї. Гімназійну частину спогадів він писав як людина, що знала заклад і з учнівської парти, і з учительської.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидавництво «Християнський Голос» було одним із найтриваліших українських видавничих осередків повоєнного Мюнхена. Цей примірник із трьох частин, оправлений в один том, походить із бібліотеки Українського освітньо-культурного центру в Дженкінтауні (Пенсильванія) — осередку, що зберігав книжкову спадщину повоєнної еміграції; на титулі — дарчий напис 1963 року. Частину III перевидано у Львові аж 2010 року, перші дві частини в Україні не передруковувалися.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62590060724595,"sku":"SKU-00111","price":16800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15304953037171.jpg?v=1793984376"},{"product_id":"hrushevskyi-mykhailo-opovidannia-kyiv-1904","title":"Грушевський Михайло. Оповідання. Київ, 1904","description":"\u003cp\u003eГрушевський Михайло. Оповидання.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКиїв: Вік, 1904. — VII, 147 с. — бл. 20 × 14 см. — (Вік; № 13). З друкарні Петра Барського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ напівшкіряній «глухій» оправі: шкіряний корінець із золотим тисненням, палітурки оклеєні мармуровим папером. Потертості оправи, пожовтіння сторінок, лисячі плями. Збережено портрет автора з факсиміле підпису «М. Грушевський 1904». На авантитулі, титулі та в блоці фіолетові штампи «Український Військовий Гурток 17 Залізничого Баталіону». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну й колекційну цінність; військові штампи доби Української революції становлять окремий провенансний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЦе Грушевський, якого майже не знають: не історик і не голова Центральної Ради, а прозаїк. У передмові «Від автора», датованій 1903 роком, він сам називає ці тексти своєю белетристичною спадщиною — річчю, що для нього вже минула. До збірки увійшли оповідання переважно гімназійних і студентських років: «Бех-аль-Джугурь», «Бідна дівчина», «Неробочий Грицько Кривий», «Історія одної ночі», «Ясновельможний сват».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМихайло Грушевський (1866–1934) — історик, голова Української Центральної Ради, багаторічний голова НТШ у Львові, автор десятитомної «Історії України-Руси». Штампи «Українського Військового Гуртка 17 Залізничого Баталіону» — слід побутування книжки в українських військових частинах доби визвольних змагань 1917–1921 років: такі гуртки вели просвітню роботу серед вояків і мали власні книгозбірні. Видавництво «Вік» було одним із головних осередків українського книговидання в підросійському Києві початку століття.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62590122623347,"sku":"SKU-00112","price":28000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15304962212211.jpg?v=1793984725"},{"product_id":"istoriia-ukrainskoi-kultury-vinnipeh-1964","title":"Історія української культури. Вінніпег, 1964","description":"\u003cp\u003eІсторія української культури \/ [автори розділів] Богдан Кравців, Іван Крип'якевич, Володимир Радзикевич; обкладинка Мирона Левицького.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВінніпег: Клюб Приятелів Української Книжки; видав Іван Тиктор, 1964. — 480 с.: іл. (322 ілюстрації). — 26 × 18 × 4 см. — Друге, виправлене й доповнене видання (перше: Львів, 1937). — Наклад 2300 прим. — Друк: «Christian Press, Limited» та «D. W. Friesen \u0026amp; Sons Ltd.».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій твердій оправі коричневого кольору із золотим тисненням; на передній палітурці стилізована постать святого Юрія Переможця на коні роботи Мирона Левицького. Незначні потертості країв оправи, папір зберіг якість. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність як пам'ятка українського книговидання в еміграції і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПраця охоплює побут, міфологію та письменство українського народу від княжої доби до новітніх часів. Розділ «Міфологія української землі» написав Богдан Кравців, «Побут» — Іван Крип'якевич, «Письменство» — Володимир Радзикевич; текст доповнено розділами про стрілецьку пісню та новітню українську поезію, де представлено Євгена Маланюка, Олега Ольжича та інших.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПерше львівське видання 1937 року конфіскувала польська цензура, тож поява другого, виправленого й доповненого, у Канаді стала для діаспори подією не лише видавничою. Видав її Іван Тиктор (1896–1982) — найбільший український видавець міжвоєнної Галичини, засновник концерну «Українська преса», який по війні відновив свою справу у Вінніпезі. Фундаторами видання виступили Василь Духній із дружиною Наталкою.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eІлюстративний ряд із 322 позицій — реконструкції архітектурних пам'яток, зразки мистецтва та графіки — робить книжку водночас довідником і альбомом.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62593062601075,"sku":"SKU-00113","price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15305600172403.jpg?v=1793985491"},{"product_id":"franko-ivan-akordy-lviv-1903","title":"Франко Іван (упоряд.). Акорди: антологія української лірики. Львів, 1903","description":"\u003cp\u003eАкорди: антольоґія української лїрики від смерти Шевченка \/ уложив Іван Франко; з ілюстраціями Юліана Панькевича.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛьвів: Накладом Українсько-руської видавничої спілки, 1903. — [2] арк., 316 с.: іл. — 26 × 19 см. З друкарні Наукового товариства ім. Шевченка під зарядом К. Беднарського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій художній коленкоровій оправі з орнаментально-шрифтовим тисненням золотом; золотий обріз блока. Незначні потертості й забруднення. Стан дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання Івана Франка. Книга має історико-культурну цінність, а видавнича оправа й оформлення Юліана Панькевича становлять самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e«Акорди» — перша велика антологія української поезії, що показала літературу після Шевченка як цілість. Франко зібрав під однією оправою сорок років віршування — від Куліша й Руданського до наймолодших на той час Лесі Українки, Миколи Вороного й Володимира Самійленка — і дав кожному місце за вагою тексту, а не за партією чи табором. Для галицького й наддніпрянського читача це був перший спільний канон, надрукований в одній книжці.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eІван Франко (1856–1916) виступив тут як упорядник і редактор — роль, у якій він зробив для української літератури не менше, ніж як поет. Оформлення виконав Юліан Панькевич (1863–1933) — маляр і графік, один із перших, хто послідовно працював над українською книжковою сецесією. Українсько-руська видавнича спілка, заснована у Львові 1899 року, ставила собі за мету видавати добру українську й перекладну літературу дешево і в пристойному поліграфічному виконанні; «Акорди» із золотим обрізом були її парадним виданням.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62745307939187,"sku":"SKU-00122","price":50000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15346789843315.jpg?v=1793984375"},{"product_id":"shevchenko-taras-povne-vydannia-tvoriv-varshava-1939","title":"Шевченко Тарас. Повне видання творів: у 13 томах. Варшава; Львів, 1934–1939","description":"\u003cp\u003eШевченко Тарас. Повне видання творів. У 13 т.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВаршава; Львів: Український Науковий Інститут, 1934–1939.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальних видавничих тканинних палітурках синього кольору з витонченим золотим та сліпим тисненням на корінцях та верхніх палітурках. Потертості палітурок, зношеність країв та корінців, незначні забруднення тканинного покриття, часові пожовтіння паперу та фоксинги; на окремих томах природні сліди тривалого побутування, дрібні деформації. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eТираж видання — 200 примірників, що робить його винятковою рідкістю. Книги мають виняткову історико-культурну, наукову цінність і становлять неабиякий колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Повне видання творів Тараса Шевченка» у 13 томах (початково амбітний проєкт передбачав 16 томів, та через початок Другої світової війни у 1939 році світ побачили лише 13 із них) — масштабний науково-видавничий проєкт Українського Наукового Інституту у Варшаві, реалізований протягом 1934–1939 років. Це фундаментальне зібрання вважається еталоном українського шевченкознавства міжвоєнного періоду й одним із найкращих, текстологічно найнадійніших критичних видань спадщини Кобзаря у світі.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eДо складу Спеціальної Комісії та редакційної колегії увійшли провідні діячі української науки, літератури й культури в еміграції та на теренах Західної України: Олександр Лотоцький, Роман Смаль-Стоцький, Богдан Лепкий, Леонід Білецький та інші, а головним редактором виступив шевченкознавець Павло Зайцев. Тексти поезії, прози та драматичних творів були ретельно очищені від цензурних викривлень і супроводжувалися розлогими коментарями, варіантами рукописів і хронологічними довідками.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62930558157171,"sku":"SKU-00123","price":160000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15402757128563_d71f002d-46df-4344-af1f-47f316c96986.jpg?v=1793984374"},{"product_id":"do-zbroi-konvoliut-1953-1955","title":"До зброї: журнал військово-політичної думки. Конволют. Мюнхен, 1953–1955","description":"\u003cp\u003eДо зброї: журнал української військово-політичної думки. Конволют чисел 21(34)–26(39).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМюнхен; Авґсбурґ: видавництво «До Зброї» при Місії УПА при Закордонному Представництві УГВР, 1953–1955. — Шість чисел в одному томі: ч. 21(34), грудень 1953; ч. 22(35), березень 1954; ч. 23(36), червень 1954; ч. 24(37), вересень 1954; ч. 25(38), грудень 1954; ч. 26(39), травень 1955 (це число вийшло в Авґсбурґу). Обсяг окремого числа — 40–44 с. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ подарунковій напівшкіряній оправі: корінець із темно-синьої шкіри зі срібним і золотим тисненням, геометрично-рослинні орнаменти; палітурки криті мармурованим папером «ебру» у синьо-блакитних, білих і чорних тонах; шкіряні кути з золотим обрамленням; форзаци з блакитного мармурованого паперу. Оправа без потертостей, кути не побиті. Природне пожовтіння паперу по краях окремих аркушів. На титульній сторінці числа 22 — фіолетова печатка «Universitas Libera Ucrainensis. Bibliotheca. Monachii». Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКонволют має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; видавнича оправа становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПечатка на 22-му числі — бібліотечний штемпель Українського Вільного Університету, заснованого 1921 року у Відні, того ж року перенесеного до Праги й у травні 1945-го вивезеного до Мюнхена перед приходом радянських військ (ті, хто лишився в Празі, були арештовані й депортовані). Отже, том походить із наукової бібліотеки найстаршої української еміграційної високої школи.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСам журнал виходив від 1946 року як орган Місії УПА при Закордонному Представництві УГВР — структури, що представляла на Заході УГВР і Українську Повстанську Армію. Нумерація подвійна: число в дужках — наскрізне від 1946 року, без дужок — число поточної серії. Редакція мандрувала разом із еміграцією: Мюнхен, Авґсбурґ, знову Мюнхен, знову Авґсбурґ. На сторінках — аналітика щодо УПА й тактики УГВР, геополітичного протистояння СРСР і США, ядерної загрози, рецензії та спогади.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЦі шість чисел покривають грудень 1953 — травень 1955 року; пізніших випусків у бібліографії не зафіксовано, тож ч. 26(39), імовірно, було останнім. Комплектні добірки часописів ді-пі періоду в публічних бібліотеках України відсутні.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63934961287539,"sku":"SKU-00125","price":26800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15483226292595.jpg?v=1793984726"},{"product_id":"kopystenskyi-knyha-o-viri-kyiv-lavra-1620","title":"Копистенський Захарія. Книга о вірі. Київ: друкарня Києво-Печерської лаври, [1619–1620]","description":"\u003cp\u003eКопистенський Захарія. Книга о вірі.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКиїв: друкарня Києво-Печерської лаври, [1619–1620]. — 4°. — [4], 1–87, [1], 88–174, [1], 175–280, 282–316, [1], 1–308 с. = 626 с. — 20,5 × 15,5 см. Друк у дві фарби; сигнатури кириличними літерами посередині нижнього поля першого аркуша зшитка; пагінація кириличними цифрами у верхньому зовнішньому куті, в лінійній рамці; набір 21, 15 і 28 рядків із колонтитулом у рамці; шрифти: 10 рядків = 64, 89, 49 мм. Орнамент: ініціали, 31 заставка з 11 дощок, 27 кінцівок з 12 дощок, рамка на титульному аркуші; сторінки в лінійних рамках.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОправа доби: картон у шкірі, XVII ст. Потертості оправи. Втрачено половину титульного аркуша — відновлено професійно на папері періоду; невеликі надриви кількох сторінок без утрати тексту, професійно реставровані. Втрат сторінок немає. На верхньому форзаці — читацький запис, у якому автора названо його псевдонімом Азарія. Стан: реставрований.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має виняткову історико-культурну цінність і становить першорядний колекційний інтерес. Виняткова рідкість.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Книга о вірі» — полемічний трактат, виданий друкарнею Києво-Печерської лаври на оборону православного віровчення проти католицької та протестантської полеміки. За історичним значенням це найвидатніше полемічне видання в історії українського книгодрукування XVII століття: воно підсумувало досвід острозької та львівської полемічної школи й задало тон київській богословській книжності напередодні доби Петра Могили.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЗахарія Копистенський (1585–1627) — учений-книжник, видавець, архимандрит Києво-Печерського монастиря і керівник лаврської друкарні, противник Берестейської унії. Підготував київські видання «Бесід Іоанна Златоуста» (1623–1624) і Тлумачення на Апокаліпсис (1625); за його керівництва друкарнею вийшов «Лексикон» Памва Беринди (1627).\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63938711683443,"sku":"SKU-00127","price":1125000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15485648863603_204c411e-a00c-426b-977e-0674f37afbf2.jpg?v=1793984372"},{"product_id":"doroshenko-dmytro-narys-istorii-ukrainy-miunkhen-1966","title":"Дорошенко Дмитро. Нарис історії України: у 2 томах. Мюнхен, 1966","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«…залишиться тривалим пам'ятником української історіографії» — Олександер Оглоблин, зі вступного слова, 8 вересня 1966 року.\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eДмитро Дорошенко. Нарис історії України: у 2 томах. Том I (до половини XVII століття); том II (від половини XVII століття) \/ вступне слово Олександра Оглоблина; обкладинка Святослава Гординського.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМюнхен: видавництво «Дніпрова хвиля», 1966. — Т. I: 229 с.; т. II: 360 с. — 20,5 × 14,5 × 4,5 см. — Друк «Logos» GmbH, Мюнхен. Наклад не зазначено. Рік на титульному аркуші т. I не проставлено — його подано лише на титулі т. II. Перед титулом т. I — аркуш із паралельною назвою латинкою.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОбидва томи оправлено в одну книгу. Оправа пізніша, напівшкіряна: корінець і кути з темно-зеленої, майже чорної шкіри, палітурки криті мармурованим папером у сіро-червоно-охристих тонах, межа шкіри й паперу підкреслена золотою фільотою. Корінець гладкий, поділений золотими орнаментальними бордюрами на шість полів; у полях — червоне рослинне тиснення, золотом ім'я автора, назва та позначення томів «I–II». Форзаци з декоративного паперу: брунатний орнамент по вохристому тлі. Оригінальні видавничі обкладинки обох томів із синім друком збережено в оправі. Оправа свіжа, потертостей і побитих кутів немає. Папір із природним пожовтінням, видавничі обкладинки й суміжні аркуші потемніли, на титульному аркуші т. II — поодинокі брунатні плямки вгорі, дрібні плямки на берегах т. I. Написів, печаток і маргіналій немає. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; оправа становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Нарис історії України» — цілісний огляд, послідовно збудований із державницьких позицій: у центрі оповіді держава, її інституції та політична еліта, а не народ як стихія. Том I доводить виклад до половини XVII століття, том II — від половини XVII до початку XX; окремі сторінки віддано майже всім гетьманам. Праця писалася як підручник і донині лишається одним із базових оглядових курсів української історії.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eДмитро Дорошенко (1882–1951) — історик, дипломат і публіцист із козацько-старшинського роду. Навесні 1917 року крайовий комісар Галичини й Буковини, у травні–листопаді 1918-го міністр закордонних справ Української Держави за гетьмана Скоропадського. Від 1919 року на еміграції: професор Українського вільного університету, у 1926–1936 роках Карлового університету в Празі, директор Українського наукового інституту в Берліні; від 1945-го — перший президент УВАН. Залишив близько тисячі праць українською, німецькою, французькою, італійською й англійською мовами.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУперше «Нарис» вийшов у Варшаві накладом Українського наукового інституту 1932–1933 років, за редакцією Романа Смаль-Стоцького; сам Інститут припинив діяльність із початком війни 1939 року. Мюнхенське видання 1966 року — передрук варшавського, зі вступним словом Олександра Оглоблина, датованим 8 вересня 1966 року, і обкладинкою Святослава Гординського. Видавництво «Дніпрова хвиля» заснував 1953 року в Мюнхені Олекса Вінтоняк; до 1975-го воно випустило шістдесят п'ять назв, переважно праці українських істориків. В УРСР Дорошенка як «буржуазно-націоналістичного» автора не перевидавали: київський репринт «Глобуса» вийшов аж 1991 року, і саме з цього мюнхенського видання.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64599581589875,"sku":"SKU-00128","price":13500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true},{"title":"2","offer_id":64599582376307,"sku":"SKU-00128-2","price":13500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15485657547123.jpg?v=1793985207"},{"product_id":"knysh-zynovii-za-chuzhu-spravu-paryzh-1958","title":"Книш Зиновій. За чужу справу: розповідь Михайла Козія. Париж, 1958","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Сідаємо в поїзд… Супроводжає мене до щасливіших днів, до ліпшого життя…»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЗиновій Книш. За чужу справу: розповідь Михайла Козія з села Богданівка, повіт Скалат, його пригоди в большевицькому полоні й у польській армії генерала Андерса.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПариж: Націоналістичне видавництво в Европі, 1958. — 358, [2] с.: іл. — прибл. 20 × 15 см. На титульному аркуші видавнича марка — меч в овалі. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці з кремового паперу: на передній сторонці ім'я автора чорним і назва цегляно-червоним мальованим шрифтом, унизу чорний штриховий рисунок обслуги протитанкової гармати; художник оформлення не зазначений. Забруднення й брунатні плямки на обох сторонках, залом угорі передньої сторонки та діагональні заломи на задній, сліди олівця на задній сторонці. Корінець забруднений і потертий по краях, кути притуплені. Папір із природним пожовтінням по берегах, поодинокі точкові плямки; блок міцний, аркуші тримаються, надривів і утрат тексту немає. Написів, печаток і екслібрисів немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЦе записана від першої особи розповідь галицького селянина, чия сімирічна війна почалася з чужої мобілізації й чужим військом закінчилася. 1936 року Михайла Козія з Богданівки під Скалатом узяли до 10-го полку піхоти польського війська в Ловічі, де, за його словами, третину полку становили українці; у вересні 1939-го він потрапив у большевицький полон, пройшов табори Волині, Урал і Туркестан, а з амністією для польських громадян опинився в армії генерала Андерса. Далі — Джалабад, Іран, Ірак, Свята Земля, Монте-Кассіно, Анкона, Ріміні, Рим і, врешті, Канада. Найцікавіший розділ — «Тайний з'їзд»: про те, як приблизно двадцять тисяч українців у Другому корпусі шукали одні одних на футбольних змаганнях і в купелі, як домагалися свого священика на Великдень і як польська «двійка» перелякалася їхньої конспірації. Книжку ілюстровано аматорськими світлинами самого Козія та його побратимів.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЗиновій Книш (1906–1999) — правник, публіцист і історик українського націоналістичного руху, родом із Коломиї, доктор права Львівського університету, член УВО, згодом ОУН, після війни в Торонто, де заснував власне видавництво «Срібна сурма» й видав десятки томів спогадів та документів. «За чужу справу» стоїть у його доробку осібно: тут Книш не історик і не мемуарист, а записувач чужого свідчення.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПариж кінця 1950-х був другим після Мюнхена осередком націоналістичного друку в Європі; тут-таки 1955 року вийшли Книшеві «На порозі невідомого». Довідкові бібліографії (ЕСУ, «Енциклопедія історії України») подають «За чужу справу» лише за торонтським виданням 1961 року — паризький друк 1958-го в них не зафіксований; отже, цей примірник передує загальновідомому виданню. Оцифрованої копії паризького видання в перевірених електронних бібліотеках немає.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63938866774387,"sku":"SKU-00129","price":5800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15485726261619.jpg?v=1793985758"},{"product_id":"the-ukrainian-insurgent-army-in-fight-for-freedom-1954","title":"The Ukrainian Insurgent Army in Fight for Freedom. Нью-Йорк, 1954","description":"\u003cp\u003eThe Ukrainian Insurgent Army in Fight for Freedom \/ [видання Об'єднаного комітету українсько-американських організацій Нью-Йорка]; суперобкладинка Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eNew York: United Committee of the Ukrainian-American Organizations of New York, 1954. — 223 с., 12 арк. іл.: іл., портр. — 23 см. — Друк: «Dnipro» Publishing Co., Нью-Йорк. — Текст англійською мовою.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі з темного полотна, у збереженій оригінальній ілюстрованій суперобкладинці: верхня частина кремова, з назвою, набраною великим гротеском, нижня — документальна світлина шеренги вояків УПА зі зброєю; корінець суперобкладинки повторює те саме компонування. Суперобкладинка потерта по краях і згинах, із надривами й дрібними втратами паперу вгорі та внизу корінця й по кутах, із забрудненнями й плямками на задньому боці. Папір із рівномірним природним пожовтінням, береги трохи забруднені. Блок міцний, аркуші не відстають, утрат немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПримірник 1 — без написів, печаток і екслібрисів. Примірник 2 має на форзаці дарчий напис чорнилом і підпис: «На спомин участи в Мистецькій Виставці Ліґової творчости, влаштованій СУА-ним Відділом СУА в Ню Йорку, в днях 13–20 жовтня 1957», під штампом Комітету Об'єднаних Американсько-Українських Організацій м. Ню Йорку.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПриводом до видання став антикомуністичний мітинг у Мангеттен-центрі в Нью-Йорку в жовтні 1952 року, скликаний на десятиліття боротьби УПА; у передмові зазначено, що комітет-організатор об'єднував 69 організацій і близько десяти тисяч членів. Книжка склалася з двох різнорідних частин. Перша — американська трибуна: промови сенаторів Теодора Ґріна й Ірвінґа Айвза, вступ конгресмена Майкла Фейгана, передмова голови УККА Лева Добрянського, огляд «Ten Years of the UPA Struggle (1942–1952)» Лева Шанковського. Друга, більша, — перекладені англійською тексти самого підпілля: оповідання, підпільна сатира, уривок із п'єси, бойові спогади, накази й програмова праця майора УПА Петра Полтави (Петро Федун, 1919–1951) «The Conception of Independent Ukraine», написана 1946 року і вперше видана в Україні 1947-го; перекладено з передруку, вивезеного на Захід повстанцями 1948 року.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eІлюстративний матеріал — окрема цінність тому. Крім документальних світлин УПА (зокрема портрета генерал-хорунжого Романа Шухевича — Тараса Чупринки й світлини полковника «Енея», командира групи УПА на Волині, 1945), тут відтворено дереворити Ніла Хасевича (1905–1952) — художника-графіка, члена ОУН і УГВР, який працював у підпіллі й загинув в оточенні на Рівненщині. Його гравюру «Якщо завтра війна» подано з покликанням на підпільну летючку, надруковану в Україні 1949 року. Вміщено також скульптуру «Голова дівчини» Михайла Черешньовського, колишнього вояка УПА. Це один із небагатьох каналів, якими мистецтво українського підпілля потрапило до західного читача ще за життя руху.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСуперобкладинку виконав Яків Гніздовський (1915–1985) — графік, чиї дереворити ввійшли до збірок Метрополітен-музею й Бібліотеки Конгресу; його авторство зазначено на звороті титулу. Видання належить до англомовної серії публікацій української еміграції часів холодної війни, розрахованих на американського політика й журналіста, а не на своїх. Бібліографія наприкінці тому фіксує це середовище: мюнхенський квартальник «До зброї», праці Миколи Лебедя, Олега Мартовича, Петра Мірчука, Клеренса Меннінга, альбом дереворитів Хасевича, виданий «Прологом» у Філадельфії 1952 року. Рецензію на книжку вмістив американський «Foreign Affairs» 1955 року. Примірники з уцілілою суперобкладинкою трапляються значно рідше за оправу без неї.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Примірник 1","offer_id":63938912846195,"sku":"SKU-00130","price":7500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true},{"title":"Примірник 2 — з дарчим написом 1957","offer_id":64675322102131,"sku":"SKU-00130-2","price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15485766402419.jpg?v=1793985495"},{"product_id":"kulish-panteleimon-tvory-lviv-1908-1910","title":"Куліш Пантелеймон. Твори: у 6 томах. Львів, 1908–1910","description":"\u003cp\u003eКуліш Пантелеймон. Твори: у 6 томах \/ за редакцією Юліяна Романчука.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛьвів: Накладом товариства «Просьвіта», 1908–1910. — Комплект із 6 томів. — 17 × 12,5 см. — (Руска письменність; VI, 1–6). З друкарні Наукового товариства імени Шевченка під зарядом К. Беднарського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальних видавничих полотняних оправах різних кольорів — червоній, коричневій, зеленій — із блінтовим рамковим тисненням, золотим тисненням заголовків і овальним портретним медальйоном Куліша в лавровому вінку на передній палітурці; форзаци декоративні, з орнаментом у стилі сецесії. Потертості оправ і кутів, вицвітання полотна, найпомітніше на другому томі, незначні забруднення й плями, лисячі плями на папері. Комплект повний. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПерше посмертне зібрання творів письменника. Комплект має історико-культурну й колекційну цінність, а видавничі оправи становлять самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСклад комплекту: том I — поетичні твори; том II — поезія, не друкована за життя автора; том III — переклади й переспіви; том IV (1909) — драматичні твори, зокрема «Колії», з портретом Куліша й факсиміле його підпису; том V — повісті й оповідання; том VI — історичні, літературознавчі та критичні праці, серед них «Історія України од найдавніших часів».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПантелеймон Куліш (1819–1897) — письменник, поет, перекладач, історик, етнограф і мовознавець, член Кирило-Мефодіївського братства, автор першого українського історичного роману «Чорна рада», творець правопису «кулішівки», перекладач Шекспіра, Байрона й Ґете, співавтор першого повного українського перекладу Біблії. Серію «Руска письменність» «Просвіта» видавала як домашню бібліотеку української класики для галицького читача; редагував її Юліян Романчук (1842–1932) — педагог і політик, посол до австрійського парламенту. Комплектні шеститомники в оригінальних видавничих оправах трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63943429030259,"sku":"SKU-00133","price":45000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15486096998771.jpg?v=1793984375"},{"product_id":"kapustianskyi-mykyta-pokhid-ukrainskykh-armii-1946","title":"Капустянський Микита. Похід українських армій на Київ — Одесу в 1919 році. Мюнхен, 1946","description":"\u003cp\u003eМикита Капустянський. Похід Українських Армій на Київ — Одесу в 1919 році: короткий воєнно-історичний огляд.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМюнхен: видання друге, 1946. — Конволют: книга перша (частини I й II) та книга друга (Матеріяли до воєнної історії, частина III). Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ розкішній цільношкіряній оправі: палітурки криті мармуровим папером «черепахового» малюнка (коричнево-жовто-кремові патьоки) зі шкіряними наріжниками; корінець з п'ятьма бинтами, поділений на компартименти з золотим тисненням та червоними рослинно-орнаментальними прикрасами; золототиснені написи «Капустянський \/ Похід Українських Армій» та «1946». Форзаци — мармуровий папір із дрібним «павичим» візерунком. Легкі потертості на ребрах. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; оправа становить самостійну мистецьку вартість.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВоєнно-історичний огляд генерал-хорунжого Армії УНР Микити Капустянського, безпосереднього учасника й одного з керівників описуваних подій. Праця присвячена спільному наступу Армії УНР та Української Галицької Армії на Київ і Одесу влітку 1919 року — одному з ключових епізодів визвольних змагань, і спирається на документи Штабу Головного Отамана.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидання відкривається присвятою загиблим і розкиданим по світу учасникам боротьби, а також передмовами автора, у яких він викладає мету праці: неупереджено, на основі документів відтворити перебіг подій та з'ясувати причини непорозумінь між Наддніпрянською й Галицькою арміями. Окремий текст побудований за розділами про окремі етапи походу й завершується підсумковим «Висновком». Цінним доповненням є комплект детальних рукописних схем бойових дій із позначенням розташування військ різних сторін на різних етапах кампанії 1918–1919 років.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМикита Капустянський — генерал-хорунжий Генерального штабу Армії УНР, воєначальник і воєнний історик української еміграції. Учасник Першої світової війни та визвольних змагань 1917–1920 років, один із провідних штабних керівників Діючої армії УНР. Його праця з воєнної історії українських визвольних змагань, що грунтується на власному досвіді та архівних документах, лишається одним із ключових джерел для дослідників періоду.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63943734100339,"sku":"SKU-00139","price":36000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15486200611187.jpg?v=1793984725"},{"product_id":"shevchenko-taras-kobzar-kyiv-1967","title":"Шевченко Тарас. Кобзар. Київ, 1967 — з дарчим написом","description":"\u003cp\u003eШевченко Тарас. Кобзар.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКиїв: Видавництво «Дніпро», 1967. — 573, [2] с.: іл. — Ілюстрації Софії Караффи-Корбут (кольорові ліногравюри); художнє оформлення В. Юрчишина. Тираж 25 000 прим.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій оправі, корінець і кути полотняні. Незначні потертості оправи, блок чистий, аркуші з ліногравюрами свіжі. На вільному аркуші форзаца дарчий напис чорнилом: «Дорогим друзям з сонячної Грузії від львів'ян. 15\/V-1969 р.». Стан дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Кобзар» 1967 року — одне з найвідоміших ілюстрованих видань Шевченка радянського періоду і вершина книжкової графіки Софії Караффи-Корбут (1924–1996), львівської мисткині, яка працювала переважно в техніці кольорової ліногравюри. До видання ввійшли 34 ілюстрації; над шевченківською темою художниця працювала протягом 1960-х років, створивши понад сто великоформатних естампів, що нині зберігаються в Шевченківському національному заповіднику в Каневі. 1968 року книга здобула відзнаку на міжнародній книжковій виставці в Канаді.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОформлення побудоване на поєднанні шрифтових ліноритів і повносторінкових композицій: заголовок «Кобзар» та повний текст «Заповіту» відтворені як суцільна різьблена літерація в червоному й чорному; аркушеві ілюстрації — «Нащо мені чорні брови…», «Максим Залізняк», «Тополя» та інші — позначені монограмою «С-К» із датами виконання. Стилістика мисткині спирається на традицію народної дереворізьби та іконопису, поєднуючи площинну декоративність із монументальним трактуванням постатей, що стало прикметною рисою львівської графічної школи 1960-х.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eДарчий напис 1969 року фіксує побутування примірника в середовищі українсько-грузинських культурних контактів доби шістдесятництва.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63977414689139,"sku":"SKU-00152","price":7500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15500921373043.jpg?v=1793985493"},{"product_id":"lavrinenko-yurii-rozstriliane-vidrodzhennia-antolohiia-1917-1933-1959","title":"ЛАВРІНЕНКО, Юрій. РОЗСТРІЛЯНЕ ВІДРОДЖЕННЯ. Антологія 1917–1933. Поезія — проза — драма — есей, 1959","description":"\u003cp\u003eЛавріненко Юрій (упоряд.). Розстріляне відродження: антологія 1917–1933. Поезія — проза — драма — есей.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e[Париж; Мюнхен]: Instytut Literacki, 1959. — 980 с. — (Biblioteka «Kultury»; t. XXXVII). — бл. 20 × 13 см. — Друк: «Biblos», Мюнхен.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій полотняній оправі оливкового кольору з друкованою назвою (червоним і чорним) на передній кришці та корінці. Потертості й забруднення оправи, залишки бібліотечної наліпки на корінці, рівномірне пожовтіння паперу; блок міцний. Провенанс: на титулі фіолетові штампи «Бібліотека — Архів „Українського Голосу“. Вінніпеґ — Канада» та «Ukrainian Voice», а також обліковий штамп «RECORD B, No. 1269». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; примірник із бібліотеки-архіву вінніпезького «Українського Голосу» має окремий провенансний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eАнтологія Юрія Лавріненка (1905–1987) — літературознавця й критика, що від 1950 року жив у США, — вийшла з ініціативи та коштом Єжи Аґедройця в серії Бібліотеки паризької «Культури». Сама назва належить Аґедройцеві й уперше з'явилася в його листі до упорядника від 13 серпня 1958 року; відтоді вона закріпилася як означення цілого покоління української літератури 1920-х — початку 1930-х років.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнига охоплює чотири розділи — поезія, проза, драма, есей. Добір підпорядковано принципові подавати передусім те, що після удару Москви по Україні 1933 року було вилучене з ужитку; твори, написані в еміграції, до антології не включено. Кожного автора представлено «літературною сильветою» — стислим біографічно-критичним нарисом упорядника. Серед вміщених: Тичина, Зеров, Свідзінський, Семенко, Бажан, Сосюра, Плужник, Йогансен, Хвильовий, Підмогильний, Косинка, Антоненко-Давидович, Куліш, Курбас, Довженко, Грушевський, Кость Буревій — Едвард Стріха. Завершує том авторська студія «Література вітаїзму, 1917–1933».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ передмові «Від упорядника» Лавріненко зазначає, що першу підсумкову антологію цієї літератури видано українською мовою не українцями, а поляками й коштом польського видавництва. Видання нелегально потрапляло в УРСР і стало одним із формотворчих читань шістдесятників.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63985126998387,"sku":null,"price":15750.0,"currency_code":"UAH","in_stock":false}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/15504365519219.jpg?v=1793980726"},{"product_id":"shankovskyi-lev-ukrainska-armiia-v-borotbi-1958","title":"Шанковський Лев. Українська армія в боротьбі за державність. Мюнхен, 1958","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«…наш нарис — це конспект лекцій… для вихованців 1-ої Старшинської Школи УПА».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЛев Шанковський. Українська армія в боротьбі за державність \/ обкладинка Мирона Левицького.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМюнхен: видавництво «Дніпрова хвиля», 1958. — 317, [3] с.: портр., фотоіл., карти, табл. — бл. 21 × 15 см. — Друк: Buchdruckerei und Verlag «BIBLOS» G.m.b.H., Мюнхен, Heß-Str. 50–52. Додаткові титульні аркуші англійською («Ukrainian Army in Fight for National Sovereignty») та німецькою мовами. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці зі світло-зеленого мармурованого паперу: прізвище автора чорним, назва цегляно-червоним, унизу кругла емблема з гарматним розрахунком і монограмою художника. Обкладинка з поодинокими бурими плямками й забрудненнями, потертості та дрібні заломи по краях і кутах, залом у нижньому куті передньої обкладинки; на задній обкладинці поодинокі вохристі плямки. Папір блоку з рівномірним пожовтінням, потемніння по берегах. Блок міцний, утрат немає. На титульному аркуші власницький напис синім чорнилом. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eГоловний нарис книжки автор у вступі прямо називає конспектом лекцій, приготованих для вихованців 1-ої Старшинської Школи УПА, — тобто цей огляд організації армій 1917–1921 років писався як навчальний матеріал для підпільної старшинської школи, а вже потім став книжкою. Том об'єднує одинадцять праць: «Українська армія під час перших Визвольних Змагань 1917–1921» з розділами про керівництво армії, вищі з'єднання, Армію УНР 1920 року, Українську Галицьку Армію, роди зброї й тилові служби; далі — розклад російської армії в 1917 році, українські полки австрійської армії, стрийські пластуни, Чортківська офензива, наступ на Київ 1919 року, Зимовий похід армії УНР, повстанчий рейд кінної бригади от. Шепаровича, 1920 рік на Херсонщині, «Втрачені можливості у Визвольних Змаганнях» та огляд джерел військознавства з бібліографією і показником. Ілюстративний ряд — портрети Симона Петлюри (фронтиспіс), Євгена Коновальця, Андрія Мельника, Миколи Капустянського, Мирона Тарнавського, знімки старшин і бронепотягів.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЛев Шанковський (1903–1995; псевдоніми «Дзвін», «Олег Мартович») — військовий історик, економіст і публіцист, дійсний член НТШ, один із засновників УГВР. Служив в УГА й Армії УНР, учасник Першого Зимового походу, під час Другої світової війни — учасник підпілля. Ця праця лишається одним із найповніших оглядів організації українських армій доби Визвольних Змагань.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОбкладинку оформив Мирон Левицький (1913–1993) — графік, маляр та ілюстратор львівської школи, згодом один із найпомітніших оформлювачів української еміграційної книжки. Видавництво «Дніпрова хвиля» заснував 1953 року в Мюнхені Олекса Вінтоняк; до 1975-го воно випустило шістдесят п'ять назв, переважно праці українських істориків. Друк виконано в мюнхенській друкарні «BIBLOS». В Україні праця не перевидавалася.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64285932716403,"sku":"SKU-00157","price":13500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15523247292787.jpg?v=1793985206"},{"product_id":"franko-ivan-mii-izmarahd-lviv-1898","title":"Франко Іван. Мій Ізмарагд: поезії. Львів, 1898","description":"\u003cp\u003eФранко Іван. Мій Ізмарагд: поезії Івана Франка.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЛьвів: накладом товариства «Академічна Громада», 1898. — [2], IX, [1], 174 с. — Формат 8°. Друкарня нар. Ст. Манєцкого і Спілки під зарядом В. Годака.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eСуцільна коленкорова оправа доби: бордове полотно, золоте тиснення на передній палітурці (рамка, рослинні наріжники, автор і назва) та корінці, блінтова рамка ззаду; золотий обріз, декоративні форзаци. Потертості й вицвітання полотна, помітніші ззаду, притерті кути й вершок корінця. Блок міцний; поодинокі лисячі плямки, більше на змісті; бурувата пляма при корінці титула. На титулі ледь помітний слід олівцем. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПерше видання, тим паче в оправі із золотим обрізом, рідкісне.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЗбірка вийшла у Львові 15 листопада 1898 року накладом студентського товариства «Академічна Громада»; чистий дохід ішов на його запомоговий фонд. Видання приурочене до 25-ліття літературної праці Франка, відзначеного того ж року. Назву пояснено в передмові: ізмарагдами в давній Русі звали збірники притч і повчань — курс практичної християнської моралі; Франко прагнув дати подібну книжку мовою поезії.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eСклад — шість циклів: «Поклони», «Паренетікон», «Притчі», «Легенди», «По селах», «До Бразилії». Відкривають книжку програмні «Поет мовить», «Україна мовить», «Ти, брате, любиш Русь» та «Декадент» — полемічна відповідь Василеві Щуратові. «Паренетікон» — морально-етичні приповідки за давньоруськими й східними джерелами; «Притчі» й «Легенди» — переробки біблійних, візантійських та орієнтальних сюжетів. Два останні цикли звернені до сучасності: злидні галицького села і перша хвиля еміграції.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e1911 року Франко видав «Давнє й нове» — друге, побільшене видання «Мого Ізмарагду».\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64288779239795,"sku":"SKU-00160","price":45000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15523840229747.jpg?v=1793984373"},{"product_id":"enhels-fridrikh-pochatok-rodyny-pryvatnoi-1919","title":"Енгельс Фрідріх. Початок родини, приватної власности і держави. Нью-Йорк, 1919","description":"\u003cp\u003eЕнґельс Фрідріх. Початок родини, приватної власности і держави: на підставі дослідів Л. Г. Морґана. Перший український переклад.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eНью-Йорк: Виданє Української Федерації Американської Соціялістичної Партії; з друкарні «Робітника» (222 E. 5th Street), 1919. — 192 с. — бл. 19 × 13 см.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій полотняній оправі темно-вишневого кольору: на передній палітурці золоте тиснення назви в декоративній сецесійній рамці, на задній — «Ціна 1.00 доляра». Незначні потертості кутів і країв, дрібні плямки на палітурках; блок міцний, папір із легким пожовтінням. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПерший український переклад праці. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПерше видання українською мовою класичної праці Фрідріха Енґельса «Der Ursprung der Familie, des Privateigentums und des Staats» (1884), написаної на основі досліджень американського етнолога Люїса Генрі Морґана. Український переклад уперше з'явився саме в еміграції — у Нью-Йорку 1919 року, заходом Української федерації Американської соціалістичної партії, друком партійної друкарні часопису «Робітник». В Україні твір вийшов лише 1925 року в Харкові, у скороченому вигляді, тож нью-йоркське видання випереджає материкове на шість років. Ім'я перекладача не зазначене; мова й правопис («сьвітло», «житє», «кляси», «одже») вказують на галицьке походження перекладу.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнигу поділено на розділи про передісторичні ступені культури, родину, рід у ірокезів, греків, римлян і германців, а також про варварство й цивілізацію; завершує її розлога цитата з праці Морґана «Ancient Society».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОкремої уваги вартує розбіжність між титульним аркушем і оправою. 1 вересня 1919 року, після розколу Соціалістичної партії Америки, постала Комуністична партія Америки, до якої перейшла більшість українських федеральних осередків. Правдоподібно, наклад, надрукований під старою назвою видавця, оправляли вже після переходу, тож палітурка фіксує нову партійну приналежність федерації — речове свідчення розколу американського лівого руху восени 1919 року.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64289853538675,"sku":"SKU-00161","price":13500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15523972678003.jpg?v=1793985206"},{"product_id":"horlis-horskyi-yurii-kholodnyi-yar-lviv-1937-1938","title":"Горліс-Горський Юрій. Холодний Яр: конволют двох частин. Львів, 1937–1938","description":"\u003cp\u003eГорліс-Горський Юрій. Холодний Яр: конволют двох частин. Ч. 1: третє видання. Ч. 2.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЛьвів: Видавництво «Рекорд», 1938 (друкарня І. Фрідмана); Львів: Видавництво «Дешева книжка», 1937 (друкарня «Львівська»). — 368 с. — З портретом автора в першій частині. Ціна 3 зл.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОбидві частини оправлено разом у пізнішу власницьку напівоправу: чорна шкіра з бинтами, тисненням і червоними прокладками, крапчастий папір, мармуровані форзаци. Збережено оригінальні видавничі обкладинки обох частин — перша з вершником під прапором, підписана монограмою художника. Обкладинки з потертостями, згинами та надривами по краях; блок міцний, папір рівномірно пожовклий; плями на верхньому обрізі. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПровенанс: на обох титулах підписи «М. Гайдак» \/ «M. H. Haydak» та олівцеві нотатки «Повернути др-ові Гайдакові, 1501 Asbury Street, St. Paul, Minn.»; олівцеві маргіналії в передмові; наприкінці другої частини читацький запис: «Прочитав Іван Рижій, 20-5-1946…».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПередвоєнні львівські видання «Холодного Яру» належать до рідкісних. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Холодний Яр» — документальний роман-спогад Юрія Горліс-Горського (1898–1946), старшини армії УНР і козака 1-го куреня полку гайдамаків Холодного Яру, про збройну боротьбу холодноярських повстанців проти більшовиків у 1919–1922 роках. Уперше книга вийшла у Львові в 1934–1937 роках і одразу здобула величезну популярність у Галичині; після 1939 року її нищили обидва окупаційні режими. Перша частина витримала три видання — у цьому конволюті поєднано третє видання першої частини (1938) з першим виданням другої (1937). Прикметна передмова до третього видання з оглядом літератури про Холодний Яр.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПримірник цікавий провенансом: підписи належать Миколі Гайдакові (1898–1971) — ентомологові, професорові Міннесотського університету в Сент-Полі, фахівцеві з бджільництва світового рівня, добровольцеві армії УНР, нагородженому Хрестом Симона Петлюри, дійсному членові УВАН. Для ветерана визвольних змагань ця книжка мала очевидне особисте значення, а запис Івана Рижія 1946 року документує її побутування в повоєнній еміграції, найпевніше в таборах переміщених осіб.\u003c\/p\u003e","brand":"ARCHIVEVAM RARE BOOKS","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64404887470451,"sku":"SKU-00162","price":45000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15526081364339.jpg?v=1793984726"},{"product_id":"entsyklopediia-ukrainoznavstva-miunkhen-niu-york-1949","title":"Енциклопедія українознавства: загальна частина. Ч. I–III. Мюнхен; Нью-Йорк, 1949","description":"\u003cp\u003eЕнциклопедія Українознавства. Том перший (загальна частина), частини I–III в одній оправі \/ під головною редакцією проф. д-ра Володимира Кубійовича і проф. д-ра Зенона Кузелі.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМюнхен; Нью-Йорк: Наукове Товариство ім. Шевченка; видавництво «Молоде Життя», 1949. — 1230 с.: іл., мапи, схеми, таблиці, у тому числі складані картографічні аркуші. — 26 × 18 см.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ пізнішій власницькій напівшкіряній оправі: шкіряний корінець із бинтами, рослинним тисненням і назвою, палітурки криті мармурованим папером; форзаци з декоративного паперу з орнаментом «птахи на гілках». На титульних аркушах частин II і III рядок «Том перший» перекреслено й дописано римські цифри II та III. Незначне пожовтіння паперу, поодинокі загини кутів. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e«Енциклопедія Українознавства» — перше фундаментальне довідково-наукове видання про Україну, підготовлене силами повоєнної еміграції. Задум належав відновленому 1947 року в Мюнхені Науковому Товариству ім. Шевченка, при якому створено Інститут Енциклопедії Українознавства. Серед авторів — Ю. Шерех, Я. Рудницький, І. Крип'якевич, М. Андрусяк, Ю. Полянський, В. Січинський, П. Шандрук та десятки інших учених.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЗагальна частина побудована не за абеткою, а як систематичний виклад у двадцяти розділах: назва території й народу, географія і природа, людність, історія, мова, література, мистецтво, церква, право, господарство, наука і освіта, охорона здоров'я, військо. Як зазначено в «Передньому слові», видання мало заступити емігрантові цілу бібліотеку й водночас служити доказом культурної вартости народу перед чужинцями. Спершу плановане як двотомник, воно розрослося до трьох частин обсягом 1230 сторінок; словникова частина виходила згодом у Парижі й Нью-Йорку до 1989 року.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eГоловні редактори — географ Володимир Кубійович (1900–1985) і мовознавець та етнограф Зенон Кузеля (1882–1952). Комплектний примірник усіх трьох частин загальної частини в одній оправі трапляється на антикварному ринку нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"ARCHIVEVAM RARE BOOKS","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64404938260851,"sku":"SKU-00163","price":45000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15526102172019.jpg?v=1793984726"},{"product_id":"ukrainska-zahalna-entsyklopediia-lviv-1930-1933","title":"Українська загальна енциклопедія: книга знання: у 3 томах. Львів [та ін.], 1930–1933","description":"\u003cp\u003eУкраїнська загальна енцикльопедія: книга знання: у 3 томах \/ під головною редакцією Івана Раковського; видання кооперативи «Рідна школа».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЛьвів; Станіславів; Коломия: Видавництво «Українська загальна енцикльопедія», 1930–1933. — Т. 1: А–Ж. — [4] арк., 1312 стовпц., [14] арк. іл. — 25 × 17,4 × 4 см. — Т. 2: З–Р. — [2] арк., 1312 стовпц., [2] арк., [22] арк. іл. — 24,2 × 17,6 × 4,4 см. — Т. 3: С–Я. — [2] арк., 1422 стовпц., [3] с., [26] арк. іл. — 24,2 × 17,3 × 4,8 см. — Іл., кольорові таблиці, мапи. Друкарня Повітового союзу кооператив та Союзна друкарня у Станиславові.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальних видавничих оправах (шкіра, коленкор) з орнаментально-шрифтовим тисненням золотом на корінцях. Незначні пошкодження корінців, рівномірне пожовтіння паперу. Комплект повний. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПерша українськомовна енциклопедія. Видання має наукову, історико-культурну та художню цінність і становить колекційний інтерес. Бібліографічна рідкість.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Книга знання» виходила у Львові місячними зшитками по 128 сторінок від квітня 1930 року; останнє, тридцяте число побачило світ у липні 1933-го. Тритомник видала кооператива «Рідна школа» за редакцією педагога і громадського діяча Івана Раковського (1874–1949); до редакційної колегії увійшли Володимир Дорошенко, Михайло Рудницький і Василь Сімович, а над статтями працювало близько ста сорока авторів.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПоліграфічне виконання незвичне для галицького видання того часу: ілюстраційні таблиці виготовив заклад Ф. А. Брокгауза в Ляйпциґу, кольорові географічні мапи друкував Піллер-Нойман у Львові, текстові репродукції готувала львівська клішарня «Фототип». Це була перша спроба дати українському читачеві універсальний довідник рідною мовою — і єдина така спроба в Галичині до Другої світової війни.\u003c\/p\u003e","brand":"ARCHIVEVAM RARE BOOKS","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64404939669875,"sku":"SKU-00164","price":120000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15526102532467_4f53ff56-f53a-4c11-adef-b5a2511bec66.jpg?v=1793984374"},{"product_id":"andrusiak-mykola-tryzub-miunkhen-1947","title":"Андрусяк Микола. Тризуб. [Мюнхен], 1947 — автограф автора","description":"\u003cp\u003eМикола Андрусяк. Тризуб. — (Наукова Бібліотека Т-ва «Вернигора», ч. 1).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e[Мюнхен]: Видавниче Товариство «Вернигора», 1947. — 32 с., складані ілюстративні таблиці. — Прибл. 21 × 15 см.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ пізнішій напівшкіряній оправі: синя шкіра з кутиками, палітурки оклеєні мармурованим папером, корінець із золотим тисненням — тризуб у вінку, назва, орнаментальні фільоти та квіткові розетки. Мармуровані форзаци. Оригінальну видавничу обкладинку — синій друк на кремовому папері, декоративна рамка з тризубами — збережено в оправі. Папір пожовклий, обкладинка з лисячими плямками, складані таблиці із заломами. На титульному аркуші дарчий напис синім чорнилом із підписом автора. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання з автографом автора. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e«Тризуб» — перша спроба звести докупи весь наявний на той час доробок довкола походження й значення українського державного герба. У передмові автор оглядає попередню українську літературу — списки О. Пастернака й В. Січинського, популяризаторські спроби В. Пачовського, Т. Скотинського, М. Битинського — і згадує статтю І. Крип'якевича, що її 1941 року не пропустила німецька цензура. Основний нарис констатує: від М. Карамзіна (1815) близько п'ятдесяти дослідників дали двадцять сім різних розв'язок, жодна з яких не стала загальноприйнятою. Андрусяк систематизує їх за реєстром барона М. Таубе, доповненим новішими здогадами, у шести групах — знак державної влади, християнська церковна емблема, родовий знак Рюриковичів тощо. Спис ілюстрацій налічує 111 позицій: від грецьких монет із тризубом і курганних оздоб до монет Володимира і Ярослава, тризуба на цеглі Десятинної церкви та гербів УНР.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМикола Андрусяк (1902–1985) — історик, дійсний член НТШ, професор Українського вільного університету. Уродженець Золочівщини, у 1919–1920 роках служив в УГА та армії УНР; автор сотень праць з історії козаччини, Галицько-Волинської держави та церкви. Повоєнні роки провів у Німеччині, згодом переселився до США.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання відкрило серію «Наукова Бібліотека» мюнхенського «Вернигори» — одного з провідних українських видавництв доби «ді-пі».\u003c\/p\u003e","brand":"ARCHIVEVAM RARE BOOKS","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64405027324275,"sku":"SKU-00165","price":22500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15526120325491.jpg?v=1793984726"},{"product_id":"koroleva-natalena-legendy-starokyivski-ch-1-2-1943","title":"Королева Наталена. Леґенди старокиївські. Ч. 1–2. Прага, 1942–1943","description":"\u003cp\u003eНаталена Королева. Леґенди старокиївські. Ч. I–II (в одній оправі).\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрага: Українське видавництво «Пробоєм», 1942–1943. — 98, [1]; 76, [1] с., 1 арк. портрета. — (Книгозбірня «Пробоєм», ч. 21 (86) та 22 (87)).\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eСучасна складана оправа: бордова шкіра із золотим тисненням та орнаментальними бордюрами на корінці, шкіряні кутики, боки обклеєні мармуровим папером «павичеве перо»; обидві видавничі обкладинки збережено в блоці. Перед тит. арк. ч. II — портрет авторки з факсиміле підпису «Н. Королева. 1942 р.». Вікове пожовтіння паперу, розводи від вологи на верхньому полі окремих аркушів, плямки й потертості на збережених обкладинках. Блок міцний. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eНаталена Королева (1888–1966) — постать виняткова навіть на тлі міжвоєнної еміграції: народжена в Іспанії, доктор археології, вона прийшла в українську літературу через шлюб із Василем Королевим-Старим і писала мовою, засвоєною вже в дорослому віці.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Леґенди старокиївські» — цикл оповідань про княжий Київ, у якому античні, скитські, візантійські й слов'янські пласти поєднано з київською християнською традицією. Більшість текстів попередньо друкувалася в празькому місячнику «Пробоєм»; оформлення виконав Василь Королів-Старий (1879–1941), письменник і графік, чоловік авторки — книга вийшла вже по його смерті.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПразьке видання рідкісне, надто в комплекті обох частин.\u003c\/p\u003e","brand":"ARCHIVEVAM RARE BOOKS","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64405083980147,"sku":"SKU-00166","price":22500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15526131925363.jpg?v=1793984726"},{"product_id":"liubit-ukrainu-ukraine-in-pictures-1955","title":"Любіть Україну = Ukraine in Pictures: фотоальбом. [Б. м.], бл. 1955","description":"\u003cp\u003eЛюбіть Україну = Ukraine in Pictures: фотоальбом \/ редактор і видавець Михайло Борецький.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e[Б. м.: видання Михайла Борецького, бл. 1955]. — 256 с.: іл., карти. — 29 × 22 см. — Паралельний текст українською та англійською мовами.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі із зеленого полотна, з коричневим тисненням на передній палітурці й корінці та видавничою маркою внизу корінця. Ілюстровані форзаци коричневого друку — стилізована панорама української землі й господарства в манері лінориту. Незначні забруднення й дрібні плямки на палітурках, рівномірне пожовтіння паперу. Блок міцний, внутрішньо чистий. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЗадум упорядники виводили від «Живописної України» Тараса Шевченка, з якої 1844 року вийшов лише один зошит із вісьмома ілюстраціями; у передмові зазначено, що до цієї справи вони приступили сто одинадцять років по тому. Основою книги є образ, текст має допоміжне значення: за словами видавця, альбом радше показує Україну, ніж розповідає про неї.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМатеріал укладено трьома розділами. «По Україні» подає етнографічну територію за краями — Закарпаття, Галичина і Буковина, Північно-Західні землі, Центральна Україна, Північно-Східні землі, Дніпровсько-Донецький промисловий район, Пригорномор'я. «З українського мистецтва» охоплює народне мистецтво, архітектуру, скульптуру, малярство, графіку й театр. «З української історії» веде від княжої доби через козаччину і відродження XVIII–XIX ст. до Другої світової війни та повоєнної еміграції. Завершує книгу вірш Володимира Сосюри «Любіть Україну!», засуджений у СРСР 1951 року, — тут винесений у назву альбому.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСвітлини походять переважно з приватних збірок; у примітці про джерела названо близько двох десятків співробітників, а також НТШ і УВАН у США, Закордонне представництво УГВР та редакцію щоденника «Свобода». Це одна з перших спроб еміграції створити цілісний візуальний образ України для чужомовного читача.\u003c\/p\u003e","brand":"ARCHIVEVAM RARE BOOKS","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64454450217331,"sku":"SKU-00170","price":7500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15526668894579.jpg?v=1793985495"},{"product_id":"udovychenko-tretia-zalizna-dyviziia-1971","title":"Удовиченко Олександер. Третя Залізна дивізія. Нью-Йорк, 1971","description":"\u003cp\u003eОлександер Удовиченко, Генерального Штабу генерал-полковник. Третя Залізна дивізія: матеріяли до історії Війська Української Народньої Республіки. Рік 1919 \/ матеріяли упорядкував і до друку підготовив ген. О. Вишнівський; обкладинка артиста-маляра Богдана Божемського.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eНю Йорк: видавництво «Червона Калина» (Chervona Kalyna Ukrainian Publication Cooperative, Inc.), 1971. — [262] с.: іл., карти, схеми боїв. — Друковано в друкарні «Свобода», 81–83 Grand Street, Джерзі Ситі, Н. Дж. — Наклад 1200 примірників. — Загальне технічне керівництво Анатоля Домарацького; складачі Роман Ференцевич і Ярослав Сидоряк; верстальник Мілан Печіва. Паралельний титульний аркуш англійською, німецькою і французькою мовами. Зміст на с. 260–261.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі з блакитного полотна: на передній палітурці й корінці золоте тиснення — мальований рукописний заголовок, вінок із хрестом і тризубом, рік 1919 та назва видавництва. Полотно рівномірно вицвіле, потертості й затертості по краях, кутах і при головці корінця, поодинокі темні плямки; на задній палітурці округлий слід угорі. Папір білий, без пожовтіння, блок чистий і міцний, утрат немає; написів і печаток немає. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЦе історія однієї дивізії, писана її власним командиром, і починається вона з розгрому: навесні 1919 року армія УНР відступала на захід, а з випадково зібраних під Скалою над Збручем частин — 1-го полку Синьої дивізії, 1-го Чорноморського полку й решток 7-ї дивізії — постав 16-й піший Загін, від якого й веде свій родовід 3-тя Залізна. Сорок шість розділів ведуть від здобуття Кам'янця-Подільського через бої за Шаргород, Нову Ушицю, Вапнярський залізничний вузол і Могилів до розділу, названого прямо: «Трагедія 3-ої Залізної дивізії». У книзі схеми боїв, світлини, реєстр «залізних», полеглих у Листопадовому рейді, реєстри ветеранів дивізії, склад Капітули Хреста Залізного Стрільця і грамота на цей хрест.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eОлександер Удовиченко (1887–1975) — генерал-полковник Армії УНР, від червня 1919 року командир 3-ої Залізної дивізії, згодом командувач 2-ої армії УНР. На еміграції у Франції очолював Товариство бувших вояків Армії УНР, від 1954 року був віце-президентом УНР в екзилі. Матеріяли до друку підготував його побратим генерал Олександер Вишнівський — командир 1-го полку Синьої дивізії, згаданого в перших рядках книжки.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e«Червона Калина» — кооперативне видавництво, засноване у Львові на початку 1920-х ветеранами українських військових формацій, ліквідоване радянською владою 1939 року і відновлене 1949-го в Нью-Йорку. Том друкували в друкарні щоденника «Свобода» в Джерзі Ситі невеликим накладом — 1200 примірників, розрахованим передусім на ветеранські середовища; в Україні книжка за радянського часу не поширювалася.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589812859251,"sku":"SKU-00212","price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528938668403.jpg?v=1793985483"},{"product_id":"nash-lviv-yuvileinyi-zbirnyk-1252-1952-niu-york-1953","title":"Наш Львів: ювілейний збірник, 1252–1952. Нью-Йорк, 1953","description":"\u003cp\u003eНаш Львів: ювілейний збірник 1252–1952 \/ [редактор Микола Шлемкевич]; ілюстрації Володимира Січинського.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eНю Йорк: видавництво «Червона Калина», 1953. — 212 с.: іл.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ пізнішій напівшкіряній оправі: корінець і кути зі світло-коричневої шкіри, палітурки криті мармурованим папером у синьо-червоно-білих тонах, на корінці зелена наклейка з тисненням. Оправа свіжа, кути не побиті. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність, а ілюстрації Володимира Січинського становлять самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЗбірник вийшов на 700-річчя першої писемної згадки про Львів — у момент, коли сам Львів був радянським і жодне українське відзначення ювілею там було неможливе. Це надає книжці характеру не лише краєзнавчої антології, а й акту пам'яті, здійсненого за океаном. Володимирові Січинському тут належать, зокрема, розвідки «Архітектура і мистецтво Львова» та «Чужинці про Львів», які й донині передруковують із покликанням саме на це видання.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВолодимир Січинський (1894–1962) — архітектор, графік, мистецтвознавець і бібліограф; тут він не запрошений оформлювач, а профільний дослідник львівської архітектури, який сам написав частину текстів. Народився в Кам'янці-Подільському, закінчив Петербурзький інститут цивільних інженерів із золотою медаллю, від 1918 року у Львові — співзасновник Гуртка діячів українського мистецтва, у 1923–1945 роках у Празі, у 1943–1944 ув'язнений гестапо, від 1949-го у США. Автор розділу про архітектуру в двотомній «Історії українського мистецтва» (1956), монографій про Юрія Нарбута й Григорія Левицького.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Червона Калина» — видавнича кооператива, заснована на початку 1920-х років у Львові ветеранами українських військових формацій; за два десятиліття вона випустила близько восьмидесяти назв і місячник «Літопис Червоної Калини». 1939 року її ліквідувала радянська влада, а 1949-го відновили в Нью-Йорку — до 1981 року вийшло ще двадцять дві книжки. «Наш Львів» — одна з перших і найпомітніших серед них.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589815153011,"sku":"SKU-00227","price":15800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528939880819.jpg?v=1793984727"},{"product_id":"danyliuk-mykhailo-na-medychni-temy-likarskyi-dovidnyk-1970","title":"Данилюк Михайло. На медичні теми: лікарський довідник. Джерзі Ситі; Нью-Йорк, 1970","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Цей „Лікарський довідник“ не подуманий на те, щоб заступити знання і вмілі руки лікаря».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eД-р Михайло Данилюк. На медичні теми: лікарський довідник \/ мовний редактор Вячеслав Давиденко; мистецька обкладинка Михайла Михалевича.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eДжерзі Ситі; Ню Йорк: Видавництво Українського Народного Союзу, «Свобода», 1970. — 337 с.: іл., схеми, таблиці. — Друк Svoboda Press, 81–83 Grand Street, Jersey City, N. J. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій оправі з темно-зеленого полотна: на верхній палітурці золоте тиснення — орнаментальна рамка в дусі давньої книжкової графіки, ім'я автора, назва й стилізований рисунок легень; на корінці назва, прізвище автора та назва видавця. Полотно з поодинокими подряпинами й легкими потертостями; на нижній палітурці біля корінця дрібні бризки білої фарби; полотно на голівці корінця протерте, верхній кут при корінці надірваний. Форзаци чисті. Папір із незначним пожовтінням берегів, блок міцний, утрат немає. Написів, печаток і екслібрисів немає. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЦе спроба дати українській громаді на еміграції власну домашню медичну книжку — таку, якої в її мові на Заході доти не було: у вступному слові автор називає працю, ймовірно, першою такого роду серед українських публікацій у вільному світі. Матеріал розкладено на розділи від щоденного життя, харчування, отруєнь і алергії до інфекційних хвороб, хвороб крови, серця і судин, органів дихання, травлення, сечової системи та кістяка; текст супроводжують схеми й анатомічні рисунки з підписами. Найцікавіша тут мова: терміни подано в питомій українській традиції 1920-х років — «пістряк» замість рака, «жиляки», «горішня щелепа», «сінна гарячка», — бо автор спирався на мікрофільми рідкісних українських медичних словників того десятиліття.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМихайло Данилюк (1919–1981) — лікар, підпільник і мемуарист. Уродженець Кременеччини, у 1940–1941 роках лейтенант Червоної армії, під час війни організатор повстанських загонів на Кременеччині й комендант повіту під псевдонімом отаман Блакитний. Емігрував на Захід, студіював медицину в Мюнхені, від 1950 року у США, де нострифікував диплом у Міннесоті, здобув хірургічну спеціалізацію і служив лікарем в американському медичному корпусі. Двома роками раніше в тій самій «Свободі» вийшов його «Повстанський записник» (1968) — спогади про УПА на Волині; помер у Міннеаполісі.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЧастину матеріалу автор друкував від 1967 року щотижневою колонкою «На медичні теми» в щоденнику «Свобода», решту написав спеціально для книжки. Видання здійснив Український Народний Союз — найбільша українська братська організація в Америці, власник «Свободи»; того ж 1970 року в тому ж видавництві вийшов і окремий «Короткий англо-український медичний словник» Данилюка, авторська передмова до якого датована січнем 1970-го й наявна в цьому примірнику. Мовний редактор обох праць — Вячеслав Давиденко, голова Українського термінологічного центру в Нью-Йорку.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589843038579,"sku":"SKU-00381","price":3500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528951349619.jpg?v=1793986909"},{"product_id":"v-riadakh-upa-zbirka-spomyniv-1957","title":"Мірчук Петро, Давиденко В. (ред.). В рядах УПА: збірка споминів. Нью-Йорк, 1957","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Вирізками з фільму можна б назвати оці спомини колишніх бійців УПА».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ рядах УПА: збірка споминів був. вояків Української Повстанської Армії \/ зредагували д-р Петро Мірчук і В. Давиденко.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНю Йорк: накладом Т-в б. Вояків УПА в ЗДА і Канаді, 1957. — 352 с.: іл. — Друковано в українській друкарні «Dnipro», 77 St. Marks Place, New York, N. Y. Паралельний англійський титульний аркуш: In the Ranks of UPA. Фронтиспіс — погруддя Степана Бандери різьби М. Черешньовського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ власницькій суцільній оправі з темно-бордового ледерину; на верхній палітурці від руки виведено золотом назву, подекуди з просвітами зеленої підмальовки, корінець і задня палітурка без оформлення. Оригінальну видавничу обкладинку — червоно-чорну конструктивістську композицію з трьома нахиленими фотознімками повстанців — збережено в оправі. Потертості й витертості ледерину при верхньому та нижньому кінцях корінця і на кутах, поодинокі подряпини на задній палітурці. Блок міцний, зшивка ціла, утрат немає; папір кремовий, чистий, із поодинокими бурими плямками на форзаці. На форзаці наклеєно екслібрис — синій штриховий рисунок лучника з конем і написом «Ex libris Христини Волицької». На авантитулі дарчий напис синім чорнилом: «Для „вдумчивої\" Христини від св. Миколая (Миколая) 1959 р.». Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПерше видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; примірник цінний провенансом — екслібрисом і дарчим написом 1959 року.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПонад два десятки споминів, і майже всі підписані псевдами та криптонімами — Рубач, Блудний, Коник, Верниволя, Буркун, Лісовик, Богдан Мельодія-Крук: автори писали в Америці, коли їхні рідні лишалися по той бік. Географія збірки — Волинь, Чорний ліс, Карпати, Лемківщина й Перемищина; сюжети — від приходу червоної армії восени 1939 року до боїв із польським військом і КБВ улітку 1946-го, повстанського Свят-Вечора та Великодня 1947 року в Устрицькому лісі. Редактори не зводили тексти в єдиний наратив, тож різнобій стилю й оцінок лишився — і саме він робить книжку джерелом, а не переказом. Завершує збірку «Не скажу!» — про катування двадцятичотирилітнього лемка на псевдо Мазепа. Текст перемежовано документальними світлинами: медсестри УЧХ при УПА на карпатській полонині, вояки сотні к-ра Крилача на Перемищині навесні 1947-го, Творинка над Сяном у жовтні 1946-го.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПетро Мірчук (1913—1999) — член ОУН від початку 1930-х, в'язень польських тюрем і німецького концтабору Аушвіц, від 1950 року у США; історик визвольного руху, автор «Нарису історії ОУН» та «Української Повстанської Армії 1942—1952». Тут він виступає не автором, а упорядником чужих свідчень — разом із В. Давиденком.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидавцем було Товариство бувших Вояків УПА в ЗДА і Канаді, що гуртувало повстанців, які по війні опинилися на Заході. Слово «Від видавців» датоване 5 березня 1957 року в Ню Йорку й підписане головою Миколою Грицков'яном і секретарем Евстахієм Несторуком; там же — заклик до колишніх вояків списувати спомини й надсилати рукописи для другого тому. Друк замовили в українській друкарні «Дніпро» на 77 St. Marks Place у Нью-Йорку. Паралельний англійський титул показує, що збірку адресували й чужомовному читачеві. В УРСР книжка була недоступна й до України потрапляла лише нелегально.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589847626099,"sku":"SKU-00464","price":10500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528955511155.jpg?v=1793985211"},{"product_id":"klymyshyn-mykola-v-pokhodi-do-voli-t-1-2-toronto-1975-1998","title":"Климишин Микола. В поході до волі: спомини. Т. 1–2. Торонто, 1975–1998","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Уяви все собі, що на тобі однім вся держава стоїть, тому будь як залізо й бетон, тому будь мов ґраніт».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМикола Климишин. В поході до волі = The March Toward Freedom: спомини. Том I–II \/ [передмова Богдана Стебельського].\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eТ. I: Торонто: видання Ліги Визволення України і Дослідного Інституту «Студіюм», 1975. — (Політична бібліотека Ліги Визволення України; ч. 28; з циклу «Мемуаристика»). — З друкарні Видавничої Спілки «Гомін України», 140 Bathurst St., Торонто. Т. II: [Торонто]: накладом автора, [1998]. — 387 с. — Друк COMPUTOPRINT Corp., Кліфтон, Н. Дж. Паралельний титул англійською мовою; у кожному томі портрет автора — світлини 1940 і 1949 років.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі із зеленого полотна: на передній палітурці та корінці золоте тиснення — ім'я автора, назва й позначення тому. У томі I тканина обтріпана вгорі й унизу корінця та на кутах, світла пляма на передній палітурці, поодинокі брунатні плями від вологи на форзаці й перших аркушах; том II свіжий, з невеликою зеленуватою плямою внизу задньої палітурки. Блоки міцні, папір чистий. На аркуші з присвятою тому I дарчий напис автора чорнилом — «Дорогим Приятелям, що тяжко потерпіли за поміч у боротьбі за Волю України… з вдячности підписав автор» — з підписом і датою 14 липня 1992 року. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання з автографом автора. Комплект має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСпомини писалися частинами й друкувалися в «Шляху Перемоги» та «Гомоні України», і автор сам перелічує їхню послідовність: найперше спомин про Карпинця, потім про Бандеру, далі про Північну похідну групу, згодом про Лемика, а наостанок — про тюрму на «Святім Хресті». Том I відкриває розділ «У відвічному марші поколінь», де Климишин розкладає українське XX століття на два покоління — Симона Петлюри і Степана Бандери — і зводить свою біографію до дат 22 січня 1918, 1 листопада 1918, 22 січня 1919, 15 березня 1939 і 30 червня 1941 років. Автор застерігає, що мусив оминути імена, факти й місцевості, які могли б прислужитися ворогові, і що писав радше про інших, ніж про себе. У передмові Богдан Стебельський називає це не сухим реєстром подій, а ґалереєю постатей, поданих лаконічним стилем.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМикола Климишин (1909–2003) народився в Мостищі на Калущині, належав до УВО й ОУН, був одним із підсудних Варшавського процесу 1935–1936 років у справі вбивства міністра Броніслава Пєрацького, пройшов краківську тюрму Монтелюпіх і Авшвіц, а 1941 року очолював Північну похідну групу ОУН у поході на Київ. Від 1949 року жив у Детройті: референт молоді Головного проводу ОУН, голова Головної ради ОУН, співробітник «Гомону України» й «Шляху Перемоги», доктор наук з літературознавства, дійсний член НТШ. Помер у Детройті 2003 року.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eТом I вийшов у Торонто 1975 року як ч. 28 «Політичної бібліотеки» Ліги Визволення України й друкувався у власній друкарні спілки «Гомін України». Том II автор видав власним накладом понад двадцять років по тому, вже в США, у кліфтонській друкарні COMPUTOPRINT, — тому комплект обох томів разом трапляється значно рідше за поодинокі перші томи, а примірник із дарчим написом самого Климишина ще рідше.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589851656563,"sku":"SKU-00511","price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528959213939.jpg?v=1793985217"},{"product_id":"teslia-tiutko-istorychnyi-atlas-ukrainy-1980","title":"Тесля Іван, Тютько Євген. Історичний атлас України. Монреаль; Ню-Йорк; Мюнхен, 1980","description":"\u003cp\u003eІсторичний Атлас України \/ опрацювали Іван Тесля і Евген Тютько; зредагував Любомир Винар.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМонреаль; Ню-Йорк; Мюнхен: Українське історичне товариство, 1980. — 190 с.: кольор. мапи, схеми. — бл. 29 × 22 см. — Друк: Star Litho Art Company, Чикаго. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій оправі з темно-синього паперу: на передню сторонку наклеєно кольорову ілюстрацію з назвою; корінець гладкий, задня сторонка однотонна. Оправа з легкими потертостями по кутах і краях, без плям і надривів. Блок міцний, зшивка ціла; папір щільний, білий, кольорові мапи яскраві, без зламів і дописок. Написів, печаток і екслібрисів немає. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПерший повний історичний атлас України, укладений в еміграції. Кольорові мапи ведуть від передісторичних культур і Київської Русі через княжі землі, литовсько-польську добу, Гетьманщину, Запорожжя, поділи Речі Посполитої та губернське членування XIX століття до УНР, ЗУНР і державних кордонів XX століття; окремі аркуші показують церковну організацію, розселення українців у світі, шляхи міграцій і адміністративні зміни радянського часу. Мапи супроводжують текстові пояснення й хронологічні таблиці.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eІван Тесля (1902—1985) — географ і картограф, дійсний член НТШ, автор праць із географії українських земель; Евген Тютько — картограф, співробітник тих самих видавничих проєктів. Зредагував атлас Любомир Винар (1932—2017) — історик, засновник Українського історичного товариства й багаторічний редактор журналу «Український історик».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання здійснило Українське історичне товариство, друк виконала чиказька Star Litho Art Company. До появи атласів незалежної України ця праця залишалася основним картографічним довідником з української історії й досі цінується за суцільність охоплення. Комплектні примірники з непошкодженими кольоровими мапами трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589853589875,"sku":"SKU-00533","price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528961147251.jpg?v=1793985486"},{"product_id":"holubets-mykola-ukrainske-maliarstvo-xvi-xvii-lviv-1920","title":"Голубець Микола. Українське малярство XVI–XVII ст. під покровом Ставропігії. Львів, 1920","description":"\u003cp\u003eМикола Голубець. Українське малярство XVI—XVII. Під покровом Ставропигії.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛьвів: з друкарні Ставропигійського інституту, 1920. — 87 с. — (Причинки до історії галицько-українського мистецтва; ч. I).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ пізнішій напівшкіряній оправі: корінець і кути з коричневої шкіри, палітурки криті мармурованим папером у брунатно-золотих тонах, межу шкіри й паперу позначено тонкою срібною лінією. На корінці сріблом виставлено «Українське малярство XVI–XVII сторіч», угорі й унизу зелений тиснений орнамент. Форзаци з друкованим охристим візерунком у дусі сецесії. Оправа чиста, без потертостей; блок міцний, папір рівномірно пожовтілий, подекуди з плямками. Шмуцтитул із назвою серії має великий розрив угорі праворуч з утратою паперу й частини тексту; на ньому, а також на титулі й аркуші змісту видно сліди підтоплення, такий самий слід у верхньому куті с. 7. Текст книжки читається повністю. На шмуцтитулі олівцем цифра «2». На титулі фіолетовим чорнилом власницький підпис «Васьков Й. М.», обведений овалом. На с. 7 червоним олівцем підкреслено рядок. На с. 87 синім чорнилом російською мовою нотатка про іконостас, писаний Боровиковським, і малярство гризаллю. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ цій праці Голубець зібрав імена 86 українських малярів і «різчиків» Львова XVI–XVII століть — число, яке сам виводить в індексі наприкінці дослідження. Автор називає свій текст скороспішним, фрагментарним начерком без претензій на монографію й наголошує, що до питання про зв'язок львівської Ставропігії з українським мистецтвом ще ніхто не підходив. Книжка розгортається від становища українських малярів у цехових умовах Львова до діяльності братства над будовою церков, від майстрів Сеньковича, Петрахновича, родини Корунків і Олександра Ляницького до аналізу братських інвентарів, долі збережених мальовил і польської та української історіографії галицького іконопису.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМикола Голубець (1891–1942) — мистецтвознавець, історик, письменник і редактор. Народився й помер у Львові, навчався в Краківській академії мистецтв, Львівському та Віденському університетах, брав участь в українсько-польській війні 1918–1919 років. Видавав і редагував часописи «Світ» (1917–1918) та «Життя і мистецтво» (1920). «Енциклопедія українознавства» називає цю працю серед головних його мистецтвознавчих досліджень.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСтавропігійський інститут — наступник Львівського Успенського братства, яке 1586 року отримало права ставропігії, а 1788-го було реформоване австрійською владою в Інститут. Його друкарня діяла до 1939 року, і саме з неї вийшла ця книжка — перше число серії «Причинки до історії галицько-українського мистецтва», надрукованої у Львові за кілька років після поразки ЗУНР.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589859881331,"sku":"SKU-00618","price":13500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528966947187.jpg?v=1793985203"},{"product_id":"kyiv-kyiw-1958-bohdan-romanenchuk-filadelfiia-ssha-1958","title":"Київ = Kyiw: журнал літератури, науки, мистецтва. Річник 1958. Філадельфія","description":"\u003cp\u003eКиїв = Kyiw: журнал літератури, науки, мистецтва, критики і суспільного життя \/ редактор і видавець Богдан Романенчук. Річник 1958, конволют усіх чисел.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eФіладельфія (Philadelphia, Pa.), 1958. — Друкарня «America», 817 N. Franklin Street. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ пізнішій напівшкіряній оправі: корінець і кути з коричневої шкіри, корінець із золотим тисненням назви, року й декоративних елементів; палітурки криті світло-жовтим папером із відтвореним оригінальним оформленням журнальної обкладинки — чорна декоративна рамка, заголовок «КИЇВ \/ KYIW» і видавнича марка. Оригінальні обкладинки випусків збережено в оправі. Незначні потертості палітурки, природне пожовтіння паперу. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eРічник має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ цьому річнику — «Медея» Жана Ануя в українському перекладі, тексти Миколи Вороного, поезії Богдана Бойчука, критика творчості Лесі Українки, Альбера Камю і Чеслава Мілоша. Таке сусідство характерне для журналу: він свідомо ставив українську літературу поряд із європейською сучасністю, а не на окрему полицю для «своїх». Разом із мюнхенською «Аркою» та нью-йоркським колом «Слова» «Київ» тримав каркас літературного життя повоєнної еміграції, коли материкова література була замкнена соцреалізмом.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eБогдан Романенчук (1908–1989) — літературознавець, лінгвіст, видавець і редактор. 1950 року заснував у Філадельфії журнал «Київ» і редагував його десять років, послідовно тримаючи лінію на збереження української науки й літератури поза межами України в час радянської цензури. Друкував журнал у філадельфійській друкарні «America» — тій самій, що видавала однойменний український щоденник.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eРічні підшивки еміграційних часописів, оправлені разом і зі збереженими обкладинками окремих чисел, трапляються нечасто: наклади були малі, розходилися передплатою й до бібліотек в Україні не потрапляли зовсім.\u003c\/p\u003e","brand":"ARCHIVEVAM РІДКІСНІ КНИГИ","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64598651699571,"sku":"SKU-00703","price":12000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15531420287347.jpg?v=1793985208"}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/collections\/kolazh-bez-fonu-podarunkovi-vydannia.png?v=1794052206","url":"https:\/\/archivevam.com\/collections\/podarunkovi-vydannia.oembed?page=3","provider":"ARCHIVEVAM РІДКІСНІ КНИГИ","version":"1.0","type":"link"}