{"title":"УПА й визвольна боротьба","description":"\u003cp\u003eСпогади, документи й видання про УПА, ОУН і визвольні змагання.\u003c\/p\u003e","products":[{"product_id":"mechnyk-stepan-neskoreni-london-1965","title":"Мечник Степан. Нескорені: документальна повість. Лондон, 1965","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Факти, подані в повісті, мали місце в дійсності. Ряд прізвищ і псевд героїв-борців — справжні».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСтепан Мечник. Нескорені: документальна повість про геройську боротьбу членів революційної ОУН \/ передмова Ростислава Єндика.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛондон: Українська видавнича спілка, 1965. — 288 с. — 18,2 × 12,3 × 1,5 см. — З друкарні Української Видавничої Спілки в Лондоні (Ukrainian Publishers Ltd., 200 Liverpool Rd., London N.1). Титульний аркуш продубльовано англійською мовою. \u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці зі світло-зеленого паперу: на передній палітурці чорний дереворитний малюнок лісу з групою повстанців, прізвище автора й назва в прямокутних плашках; на задній — видавнича марка Української видавничої спілки. Заломи в горішньому куті передньої обкладинки, потертості й забруднення по краях і згинах. Папір із рівномірним природним пожовтінням, аркуші не обрізані рівно по передньому березі, блок міцний, утрат немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПовість веде читача від розпаду Польщі у вересні 1939 року через два роки радянської окупації, підпілля й перехід через кордон — до проголошення відновлення Української Держави, пережитого героєм у Луцьку, далі до років німецької окупації, боїв із гестапо й НКВД і, врешті, до вивезення на схід, аж до Москви. Матеріал розбито на понад сорок коротких розділів: «Приїзд нових „визволителів“», «Бій з НКВД», «Кара ґештапівському прихвосневі», «Червоні орди», «Потяг відходить на схід». В окремій заяві перед текстом автор попереджає, що факти справжні, частину прізвищ і псевд подано автентично, а деякі епізоди переказано у зміненій формі.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСтепан Мудрик-Мечник (1919–2004) — уродженець села Криве на Радехівщині, напередодні німецько-радянської війни зв'язковий між краєвим провідником ОУН Іваном Климівим-«Леґендою» і Степаном Бандерою, в'язень німецьких концтаборів, заступник командира воєнної округи УПА «Буг», від 1951 року керівник розвідки Закордонних частин ОУН, згодом голова Головної Ради ОУН. «Нескорені» — його друга книжка після «Під трьома окупантами» (Лондон, 1958); волинські й галицькі епізоди списані з власного досвіду, а «Леґенда» з'являється в тексті під власним псевдом.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУкраїнська видавнича спілка в Лондоні — видавець місячника «Визвольний Шлях» (1948–2004), який час від часу випускав і книжки; том надруковано у її власній друкарні. Під видавничою маркою на задній обкладинці вміщено пояснення: вінєта є дереворитом Ніла Хасевича (1905–1952) «Ми стали волі на сторожі» із серії «Волинь у боротьбі» 1948 року. Хасевич — графік і вояк УПА, який різав свої дошки в підпіллі й загинув у бою з військами МДБ; його роботи збереглися майже виключно у виданнях еміграції.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62051622027635,"sku":null,"price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0035-5303506414534770096.jpg?v=1791060579"},{"product_id":"levchenko-semen-za-voliu-i-derzhavu-london-1966","title":"Левченко Семен. За волю і державу. Лондон, 1966","description":"\u003cp\u003eЛевченко Семен. За волю і державу: повість із визвольних змагань \/ вступна стаття Миколи Вереся; ілюстрації Роберта Лісовського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛондон: Ukrainian Publishers Ltd., 1966. — 494 с.: іл. — 22 × 15 см. — Видано накладом автора й його дружини. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній зеленій видавничій обкладинці з графічною ілюстрацією. Плями на окремих аркушах, природне пожовтіння паперу; блок міцний, текст повний. На титульному аркуші бібліотечні печатки, установу не встановлено. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЧотиричастинна повість про 1918—1920 роки: похід на Москву, бої з більшовицькими військами, втрати й подвиги українського війська. Кожна частина відкривається епіграфом з української пісні. Паралельний англомовний титул — «For Freedom and Sovereignty».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСемен Левченко — майор Української армії, безпосередній учасник описаних подій, тож повість тримається на власній пам'яті, а не на архівах. Вступну статтю написав Микола Вересь. Ілюстрації виконав Роберт Лісовський (1893—1982) — графік, учень Георгія Нарбута, автор оформлення десятків діаспорних видань і знака «Тризуб».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижка вийшла в Лондоні до 50-річчя визвольних змагань 1917—1921 років, власним коштом автора й його дружини. Такі видання накладом автора майже не потрапляли в книгарняну мережу й розходилися серед ветеранських громад, тому в обігу трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62109476323699,"sku":null,"price":2500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0015-5303506414534770096.jpg?v=1791060498"},{"product_id":"khrin-stepan-zymoiu-v-bunkri-1950","title":"Хрін Степан. Зимою в бункрі: спогади-хроніка 1947\/48. [Авґсбурґ], 1950","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Писано зимою 1947-48 рр. — переписано в зимовому бункрі під землею на машині».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСтепан Хрін [Степан Стебельський], командир відтинку УПА. Зимою в бункрі: спогади-хроніка 1947\/48.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e[Авґсбурґ]: видавництво «До Зброї», 1950. — 142, [2] с. — 20 × 14 см. — Місце видання на титульному аркуші подано як «На чужині». Друкарня Б. Криницького, Авґсбурґ, Брандерштрасе 3. На звороті титулу: «Всі авторські права застережені. Copyright, 1950 by „Do Zbroi“».\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з кремового паперу: передня сторонка вкрита блакитним друком із жовтим рукописним заголовком і темно-синім рисунком повстанця в шоломі з біноклем, унизу рисунка монограма художника; на задній сторонці видавнича марка «До Зброї» — постать із прапором на скелі. Обкладинка потерта й забруднена, із заломами, надривами та дрібними втратами паперу по краях і кутах, корінець надірваний угорі. Папір пожовклий, береги аркушів обтріпані, блок міцний, утрат немає. На авантитулі чорнилом власницький підпис «М. Котлярчук». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПерше видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eХроніку писано в підземному бункрі взимку 1947\/48 років, а переписано на машинці наступної зими в такому ж бункрі вістункою УПА Тетяною — примірник надійшов до редакції «До Зброї» від Закордонного Представництва УГВР. Це не белетристика, а денник: розділи «Весна і літо 1947 року», «Щоденні заняття», «Перший алярм», «Регіт кулеметів в лісах» ведуть від розпорядку дня в криївці — варта, куховарення, лекції для стрільців — до раптових алярмів, коли ворог товчеться за п'ятнадцять метрів над бункром. Окремо автор переписав у спомини записки повстанців, знаючи, що завтра неодин з їхніх авторів відійде у вічність. Значну частину тексту займає творення лемківської сотні з новобранців, із яких сімдесят відсотків були неписьменні.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСтепан Стебельський (1914–1949), у підпіллі «Хрін», — майор УПА, командир сотні й тактичного відтинку на Закерзонні, керівник операції, у якій 28 березня 1947 року загинув заступник міністра оборони Польщі генерал Кароль Свєрчевський. Загинув 1949 року в Чехословаччині, ведучи охорону кур'єрів УГВР до американської зони. Книжка вийшла вже по його смерті.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидавництво «До Зброї» — осередок Місії УПА при Закордонному Представництві УГВР, що випускав однойменний журнал військово-політичної думки. Друковано в Авґсбурзі, замовлення приймали за мюнхенською адресою Володимира Сорочака. На останній сторінці анонсовано дальші книжки — «Крізь сміх заліза» самого Хріна (вийшла 1952) і «Спомини чотового Островерха». Ді-пійський наклад на дешевому папері розходився серед скитальців і до бібліотек в Україні не потрапляв; в УРСР текст був під забороною, вперше перевиданий аж у 30-му томі «Літопису УПА» (2000).\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62515874857331,"sku":null,"price":6800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0031-7845788404743885165.jpg?v=1791060547"},{"product_id":"50-richchia-oun-1929-1979-toronto-1979","title":"50-річчя ОУН, 1929–1979: звернення. Торонто, 1979","description":"\u003cdiv class=\"xdj266r x14z9mp xat24cr x1lziwak x1vvkbs x126k92a\"\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\n\u003cmeta charset=\"utf-8\"\u003e\n\u003cdiv class=\"xdj266r x14z9mp xat24cr x1lziwak x1vvkbs x126k92a\"\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e50-РІЧЧЯ ОУН. 1929–1979. [ЗВЕРНЕННЯ З НАГОДИ 50-РІЧЧЯ СТВОРЕННЯ ОУН: ПІДСУМКИ Й ПЕРСПЕКТИВИ]. 1979\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eТоронто: Ukrainian Publishers Ltd. (Бібліотека Української Видавничої Спілки). — 64 с. (орієнтовно) — 21 × 14 см.\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eВ оригінальній м’якій видавничій обкладинці блакитного кольору. На передній обкладинці розміщено емблему ОУН (тризуб з мечем у трикутнику) та гасла: «За самостійну соборну українську державу», «Воля народам! Воля людині!». Стан хороший, присутні незначні сліди побутування. На обкладинці та окремих сторінках є відбитки штампу «Library of Ukrainian Publishers Ltd. London». Книга містить численні історичні світлини лідерів та діячів українського націоналістичного руху.\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eКнига має історико-культурну цінність, є важливим документом української еміграційної публіцистики та становить колекційний інтерес для дослідників історії визвольних змагань.\u003c\/div\u003e\n\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv class=\"x14z9mp xat24cr x1lziwak x1vvkbs xtlvy1s x126k92a\"\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eЮвілейне видання, присвячене 50-літтю заснування Організації Українських Націоналістів (1929–1979). Збірник містить програмні тексти, аналіз історичного шляху ОУН, а також спогади учасників підпілля. Зокрема, у книзі опубліковано нарис Б. Подолянка «Підпільна друкарня ОУН», що розповідає про роботу технічних ланок організації в умовах окупації. Видання ілюстроване портретами видатних постатей: Євгена Коновальця, Степана Бандери, Степана Ленкавського, Івана Климіва-Легенди, Мирослава Тураша та інших. Також наведено групове фото учасників Першого Конгресу Українських Націоналістів 1929 року.\u003c\/div\u003e\n\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv class=\"x14z9mp xat24cr x1lziwak x1vvkbs xtlvy1s x126k92a\"\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eОрганізація Українських Націоналістів (ОУН)\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eУкраїнський політичний рух, що ставив за мету встановлення незалежної Української держави. Заснована у 1929 році у Відні в результаті об'єднання Української Військової Організації (УВО) та націоналістичних студентських груп. Ідеологічним фундаментом руху стали праці Дмитра Донцова та постанови установчих зборів під проводом Євгена Коновальця. Протягом десятиліть ОУН була головним рушієм збройної та політичної боротьби за суверенітет України як на рідних землях, так і в екзилі.\u003c\/div\u003e\n\u003c\/div\u003e\n\u003c\/div\u003e\n\u003c\/div\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62593847460211,"sku":null,"price":1500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0004-7845788404743885165.jpg?v=1791060463"},{"product_id":"poltava-p-chomu-povstannia-1648-r-bulo-peremozhne-1948","title":"Полтава Петро. Чому повстання 1648 р. було переможне. [Б. м.], 1948","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Наше революційне підпілля сьогодні — це новітня, відповідаюча сьогоднішнім умовинам, козаччина.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eП. Полтава. Чому повстання 1648 р. було переможне.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e[Б. м.]: [б. в.], 1948. — 48 с. — (Передрук підпільних матеріялів; м. л. 48; 03\/48). — 15 × 10,5 см. На обкладинці місцем видання вказано «Чужина».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці зі світлого картону: чорний геометричний орнамент у манері вишивки, гасла «За Українську Самостійну Соборну Державу! Воля народам! Воля людині!», ім'я автора й назва червоним; на задній обкладинці емблема ОУН. Обкладинка потерта й забруднена, краї потемнілі, плямки на обох сторонках, невелика втрата паперу в нижньому лівому куті передньої обкладинки, надрив біля нижнього краю корінця. Папір із природним пожовтінням, поодинокі плямки; блок міцний. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Брошура має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНа задній обкладинці дрібним шрифтом пояснено: обгортку скопійовано з підпільних циклостилевих брошур у поменшенні 1:2. Тобто це друкований двійник того, що в Україні розмножували на циклостилі в криївках. Усередині — стаття Петра Полтави, датована квітнем 1948 року й призначена для підпільного журналу; за словами видавців, вона служила матеріалом для політвиховників. Автор пояснює перемогу 1648 року тим, що повстання було справою самих повсталих мас, і проводить пряму лінію від козаччини до власного підпілля, яке називає новітньою Січчю. Додано листівку Проводу ОУН до 300-річчя Хмельниччини, масово розповсюджену того літа на українських землях.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПетро Полтава (справжнє ім'я Петро Федун, 1919–1951) — провідний ідеолог ОУН і УПА повоєнних років. Народився в Шнирові біля Бродів; від 1946 року очолював Бюро інформації УГВР, у 1950–1951 роках був заступником голови Генерального секретаріату УГВР. Його праці кур'єри переправляли до еміграційних осередків за кордоном. Загинув у грудні 1951 року, коли МДБ оточило його криївку в лісі біля Новошина на Львівщині.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eБрошура відкриває серію «Передрук підпільних матеріялів»: у слові «Від видавництва» сказано, що передруки мають дати українцям на чужині змогу безпосередньо ознайомитися з боротьбою воюючої України, без жодних редакційних правок, а наступним випуском обіцяно «Совєтський патріотизм». На останній сторінці — перелік інших праць автора, відомих поза підпіллям, і анонс «Хроніки Вовків», щоденника відділу УПА «Вовки». Видання вийшло, коли автор ще три роки діяв у підпіллі.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62594213609843,"sku":null,"price":2800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0051-1749040408718756169.jpg?v=1791060625"},{"product_id":"do-zbroi-konvoliut-1953-1955","title":"До зброї: журнал військово-політичної думки. Конволют. Мюнхен, 1953–1955","description":"\u003cp\u003eДо зброї: журнал української військово-політичної думки. Конволют чисел 21(34)–26(39).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМюнхен; Авґсбурґ: видавництво «До Зброї» при Місії УПА при Закордонному Представництві УГВР, 1953–1955. — Шість чисел в одному томі: ч. 21(34), грудень 1953; ч. 22(35), березень 1954; ч. 23(36), червень 1954; ч. 24(37), вересень 1954; ч. 25(38), грудень 1954; ч. 26(39), травень 1955 (це число вийшло в Авґсбурґу). Обсяг окремого числа — 40–44 с. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ подарунковій напівшкіряній оправі: корінець із темно-синьої шкіри зі срібним і золотим тисненням, геометрично-рослинні орнаменти; палітурки криті мармурованим папером «ебру» у синьо-блакитних, білих і чорних тонах; шкіряні кути з золотим обрамленням; форзаци з блакитного мармурованого паперу. Оправа без потертостей, кути не побиті. Природне пожовтіння паперу по краях окремих аркушів. На титульній сторінці числа 22 — фіолетова печатка «Universitas Libera Ucrainensis. Bibliotheca. Monachii». Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКонволют має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; видавнича оправа становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПечатка на 22-му числі — бібліотечний штемпель Українського Вільного Університету, заснованого 1921 року у Відні, того ж року перенесеного до Праги й у травні 1945-го вивезеного до Мюнхена перед приходом радянських військ (ті, хто лишився в Празі, були арештовані й депортовані). Отже, том походить із наукової бібліотеки найстаршої української еміграційної високої школи.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСам журнал виходив від 1946 року як орган Місії УПА при Закордонному Представництві УГВР — структури, що представляла на Заході УГВР і Українську Повстанську Армію. Нумерація подвійна: число в дужках — наскрізне від 1946 року, без дужок — число поточної серії. Редакція мандрувала разом із еміграцією: Мюнхен, Авґсбурґ, знову Мюнхен, знову Авґсбурґ. На сторінках — аналітика щодо УПА й тактики УГВР, геополітичного протистояння СРСР і США, ядерної загрози, рецензії та спогади.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЦі шість чисел покривають грудень 1953 — травень 1955 року; пізніших випусків у бібліографії не зафіксовано, тож ч. 26(39), імовірно, було останнім. Комплектні добірки часописів ді-пі періоду в публічних бібліотеках України відсутні.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63934961287539,"sku":null,"price":26800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0051-7262570383087633438.jpg?v=1789490740"},{"product_id":"the-ukrainian-insurgent-army-in-fight-for-freedom-1954","title":"The Ukrainian Insurgent Army in Fight for Freedom. Нью-Йорк, 1954","description":"\u003cp\u003eThe Ukrainian Insurgent Army in Fight for Freedom \/ [видання Об'єднаного комітету українсько-американських організацій Нью-Йорка]; суперобкладинка Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eNew York: United Committee of the Ukrainian-American Organizations of New York, 1954. — 223 с., 12 арк. іл.: іл., портр. — 23 см. — Друк: «Dnipro» Publishing Co., Нью-Йорк. — Текст англійською мовою.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі з темного полотна, у збереженій оригінальній ілюстрованій суперобкладинці: верхня частина кремова, з назвою, набраною великим гротеском, нижня — документальна світлина шеренги вояків УПА зі зброєю; корінець суперобкладинки повторює те саме компонування. Суперобкладинка потерта по краях і згинах, із надривами й дрібними втратами паперу вгорі та внизу корінця й по кутах, із забрудненнями й плямками на задньому боці. Папір із рівномірним природним пожовтінням, береги трохи забруднені. Блок міцний, аркуші не відстають, утрат немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПримірник 1 — без написів, печаток і екслібрисів. Примірник 2 має на форзаці дарчий напис чорнилом і підпис: «На спомин участи в Мистецькій Виставці Ліґової творчости, влаштованій СУА-ним Відділом СУА в Ню Йорку, в днях 13–20 жовтня 1957», під штампом Комітету Об'єднаних Американсько-Українських Організацій м. Ню Йорку.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПриводом до видання став антикомуністичний мітинг у Мангеттен-центрі в Нью-Йорку в жовтні 1952 року, скликаний на десятиліття боротьби УПА; у передмові зазначено, що комітет-організатор об'єднував 69 організацій і близько десяти тисяч членів. Книжка склалася з двох різнорідних частин. Перша — американська трибуна: промови сенаторів Теодора Ґріна й Ірвінґа Айвза, вступ конгресмена Майкла Фейгана, передмова голови УККА Лева Добрянського, огляд «Ten Years of the UPA Struggle (1942–1952)» Лева Шанковського. Друга, більша, — перекладені англійською тексти самого підпілля: оповідання, підпільна сатира, уривок із п'єси, бойові спогади, накази й програмова праця майора УПА Петра Полтави (Петро Федун, 1919–1951) «The Conception of Independent Ukraine», написана 1946 року і вперше видана в Україні 1947-го; перекладено з передруку, вивезеного на Захід повстанцями 1948 року.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eІлюстративний матеріал — окрема цінність тому. Крім документальних світлин УПА (зокрема портрета генерал-хорунжого Романа Шухевича — Тараса Чупринки й світлини полковника «Енея», командира групи УПА на Волині, 1945), тут відтворено дереворити Ніла Хасевича (1905–1952) — художника-графіка, члена ОУН і УГВР, який працював у підпіллі й загинув в оточенні на Рівненщині. Його гравюру «Якщо завтра війна» подано з покликанням на підпільну летючку, надруковану в Україні 1949 року. Вміщено також скульптуру «Голова дівчини» Михайла Черешньовського, колишнього вояка УПА. Це один із небагатьох каналів, якими мистецтво українського підпілля потрапило до західного читача ще за життя руху.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСуперобкладинку виконав Яків Гніздовський (1915–1985) — графік, чиї дереворити ввійшли до збірок Метрополітен-музею й Бібліотеки Конгресу; його авторство зазначено на звороті титулу. Видання належить до англомовної серії публікацій української еміграції часів холодної війни, розрахованих на американського політика й журналіста, а не на своїх. Бібліографія наприкінці тому фіксує це середовище: мюнхенський квартальник «До зброї», праці Миколи Лебедя, Олега Мартовича, Петра Мірчука, Клеренса Меннінга, альбом дереворитів Хасевича, виданий «Прологом» у Філадельфії 1952 року. Рецензію на книжку вмістив американський «Foreign Affairs» 1955 року. Примірники з уцілілою суперобкладинкою трапляються значно рідше за оправу без неї.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Примірник 1","offer_id":63938912846195,"sku":"vam14","price":7500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true},{"title":"Примірник 2 — з дарчим написом 1957","offer_id":64675322102131,"sku":"vam14-2","price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0022-4963482773610757679.jpg?v=1789760565"},{"product_id":"lebed-mykola-upa-ch-1-miunkhen-1987","title":"Лебедь Микола. УПА: Українська повстанська армія. Ч. 1. Мюнхен, 1987 — автограф автора","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Чиста ідея стала до боротьби з матерією.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМикола Лебедь. УПА. Українська повстанська армія: її генеза, ріст і дії у визвольній боротьбі українського народу за Українську Самостійну Соборну Державу. 1 частина. Німецька окупація України \/ вступне слово о. д-ра Івана Гриньоха.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e[Мюнхен]: Сучасність, 1987. — Друге видання. — 206, [1] с.: іл., факсиміле документів. — (Бібліотека «Прологу» і «Сучасности»; ч. 172). — ISBN 3-89278-003-X. Друковано на безкислотному папері. Місце видання на титульному аркуші не зазначене: бібліотечні каталоги подають [Нью-Йорк], видавничий префікс ISBN — німецький. Обсяг у джерелах різний — 206, [1] с. у каталожних описах і 207 с. у видавничому анонсі «Сучасности». Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з блакитного лакованого картону: заголовок «УПА» і видавнича емблема — овал зі стягом — відтиснені жовтим, на корінці жовтим прізвище автора й назва. Дрібні подряпини й потертості лакування, побиті кути з правого боку передньої обкладинки, на задній обкладинці кругла світла пляма близько 10 см у діаметрі та поодинокі затертості. Блок міцний, аркуші чисті, папір без пожовтіння. На титульному аркуші підпис автора чорнилом, без дати й дарчого напису. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання з автографом автора. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПраця написана 1945 року, ще під час боїв, і вийшла 1946-го накладом Пресового бюра УГВР — це перший документальний виклад історії УПА, зроблений зсередини руху. Одинадцять розділів ведуть від самостійницької ідеї напередодні німецько-більшовицької війни через Акт 30 червня 1941 року, творення й розріст УПА, рейди на осередні українські землі до зимових дій 1943–1944 років. Другу половину книжки становить документаційний матеріал: факсиміле відозв, підпільних листівок і німецьких пропагандивних летючок проти ОУН, світлини — серед них знімки публічної страти десятьох українців на Ринку в Дрогобичі 2 грудня 1943 року. Завершують том зміст документів і покажчик власних імен. У передмові 1946 року Пресове бюро попереджало, що видає працю в першій редакції, бо доступ до архівних матеріалів тоді був неможливий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМикола Лебедь (1909–1998) — один із провідних діячів ОУН, засуджений на Варшавському процесі 1936 року у справі вбивства міністра Броніслава Пєрацького, референт Служби безпеки ОУН; після арешту Степана Бандери 1941 року очолював Провід ОУН на українських землях. 1944 року — співзасновник УГВР і її генеральний секретар закордонних справ; від 1949-го у США, де керував дослідно-видавничим об'єднанням «Пролог». Помер у Піттсбурґу.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eДруге видання приурочене до сорокаліття першодруку: до тексту 1946 року долучено нову статтю о. Івана Гриньоха (1907–1994) — другого заступника голови УГВР і багаторічного керівника її Закордонного представництва, — а документи й фотографії подано з архіву Закордонного представництва УГВР у Нью-Йорку. Перше видання 1946 року трапляється надзвичайно рідко; в УРСР праця перебувала у спецфондах і не була доступна читачеві до 1991 року. Примірники з підписом автора нечасті.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63955013370227,"sku":null,"price":7500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0009-1749040408718756169.jpg?v=1791060451"},{"product_id":"shankovskyi-lev-ukrainska-armiia-v-borotbi-1958","title":"Шанковський Лев. Українська армія в боротьбі за державність. Мюнхен, 1958","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«…наш нарис — це конспект лекцій… для вихованців 1-ої Старшинської Школи УПА».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЛев Шанковський. Українська армія в боротьбі за державність \/ обкладинка Мирона Левицького.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМюнхен: видавництво «Дніпрова хвиля», 1958. — 317, [3] с.: портр., фотоіл., карти, табл. — бл. 21 × 15 см. — Друк: Buchdruckerei und Verlag «BIBLOS» G.m.b.H., Мюнхен, Heß-Str. 50–52. Додаткові титульні аркуші англійською («Ukrainian Army in Fight for National Sovereignty») та німецькою мовами. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці зі світло-зеленого мармурованого паперу: прізвище автора чорним, назва цегляно-червоним, унизу кругла емблема з гарматним розрахунком і монограмою художника. Обкладинка з поодинокими бурими плямками й забрудненнями, потертості та дрібні заломи по краях і кутах, залом у нижньому куті передньої обкладинки; на задній обкладинці поодинокі вохристі плямки. Папір блоку з рівномірним пожовтінням, потемніння по берегах. Блок міцний, утрат немає. На титульному аркуші власницький напис синім чорнилом. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eГоловний нарис книжки автор у вступі прямо називає конспектом лекцій, приготованих для вихованців 1-ої Старшинської Школи УПА, — тобто цей огляд організації армій 1917–1921 років писався як навчальний матеріал для підпільної старшинської школи, а вже потім став книжкою. Том об'єднує одинадцять праць: «Українська армія під час перших Визвольних Змагань 1917–1921» з розділами про керівництво армії, вищі з'єднання, Армію УНР 1920 року, Українську Галицьку Армію, роди зброї й тилові служби; далі — розклад російської армії в 1917 році, українські полки австрійської армії, стрийські пластуни, Чортківська офензива, наступ на Київ 1919 року, Зимовий похід армії УНР, повстанчий рейд кінної бригади от. Шепаровича, 1920 рік на Херсонщині, «Втрачені можливості у Визвольних Змаганнях» та огляд джерел військознавства з бібліографією і показником. Ілюстративний ряд — портрети Симона Петлюри (фронтиспіс), Євгена Коновальця, Андрія Мельника, Миколи Капустянського, Мирона Тарнавського, знімки старшин і бронепотягів.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЛев Шанковський (1903–1995; псевдоніми «Дзвін», «Олег Мартович») — військовий історик, економіст і публіцист, дійсний член НТШ, один із засновників УГВР. Служив в УГА й Армії УНР, учасник Першого Зимового походу, під час Другої світової війни — учасник підпілля. Ця праця лишається одним із найповніших оглядів організації українських армій доби Визвольних Змагань.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОбкладинку оформив Мирон Левицький (1913–1993) — графік, маляр та ілюстратор львівської школи, згодом один із найпомітніших оформлювачів української еміграційної книжки. Видавництво «Дніпрова хвиля» заснував 1953 року в Мюнхені Олекса Вінтоняк; до 1975-го воно випустило шістдесят п'ять назв, переважно праці українських істориків. Друк виконано в мюнхенській друкарні «BIBLOS». В Україні праця не перевидавалася.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64285932716403,"sku":null,"price":13500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0007-4963482773610757679.jpg?v=1789680395"},{"product_id":"povstenko-oleksa-kyiv-albom-arkhitekturnykh-pamiatok-avgsburg-1946","title":"Повстенко Олекса. Київ: альбом архітектурних пам'яток нашої столиці. Авґсбурґ, 1946","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«…На горах цих возсіяє благодать Божа і повстане велике місто…»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eОлекса Повстенко. Київ: альбом архітектурних пам'яток нашої столиці = The Album of the Architectural Monuments of the Ukrainian Capital Kiev \/ обкладинка Петра Андрусіва.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eАвґсбурґ: накладом кооперативу «Самопоміч» в Авґсбурзі, 1946. — 32 с.: іл. — 21,5 × 15,5 см. — Паралельний текст українською та англійською мовами. На звороті титульного аркуша: «Printed with the permission of UNRRA Team 114».\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці з цегляно-рудого паперу: на передній сторонці рисунок Петра Андрусіва — апостол Андрій ставить хреста на київських горах, друк чорним і червоним, унизу заголовок стилізованим уставом; задня сторонка без оформлення. Блок скріплено двома металевими скобами. Утрата паперу у верхньому правому куті обох сторонок обкладинки, потертості й забруднення по краях, дрібні надриви. На титульному аркуші руді плями від контакту з обкладинкою, природне пожовтіння паперу. На задній сторонці олівцеві позначки. Блок міцний, аркуші чисті, утрат тексту немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність як зразок українського таборового друкарства доби Ді-Пі й становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eАльбом склали передмова й ілюстративна частина з двомовними підписами. Передмова веде оповідь від легенди про апостола Андрія, який поставив хреста на київських горах, і далі через княжу добу до перелічених руйнувань міста. В ілюстраціях — пам'ятник князеві Володимиру Великому роботи Клодта фон Юнґенсбурґа (1853), Всесвятська церква над економською брамою Києво-Печерської лаври, збудована гетьманом Іваном Мазепою у 1690-х роках, дзвіниця Кирилівської церкви Івана Григоровича-Барського, оперний театр за проєктом Шреттера, Велико-Володимирська вулиця, панорама Подолу з фунікулером із Володимирської гори. Підписи фіксують і втрати: під дзвіницею Кирилівської церкви стоїть «збудована в 1760 р., зруйнована 1937».\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eОлекса Повстенко (1902–1973) — архітектор, мистецтвознавець і музейний діяч. У 1941–1943 роках очолював архітектурно-історичний заповідник «Софійський собор» у Києві. На еміграції в Німеччині досліджував київські пам'ятки: за цим альбомом вийшли «Фрески і мозаїки Михайлівського монастиря в Києві» (Мюнхен, 1947), «Історичні пляни Києва» у співавторстві з Петром Курінним (Авґсбурґ, УВАН, 1947) і «Історія українського мистецтва» (Нюрнберґ, 1948). Від 1949 року у США, багато років працював архітектором Капітолію у Вашингтоні; його підсумкова праця — «Катедра Св. Софії у Києві» (Нью-Йорк, 1954).\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнижку видано в Авґсбурзі накладом української кооперативи «Самопоміч» з дозволу UNRRA Team 114 — тобто в системі таборів для переміщених осіб, де наклади були малі, папір дешевий, а розповсюдження йшло серед своїх. Обкладинку виконав маляр і графік Петро Андрусів (1906–1981). Альбом друкувався для читача, відрізаного від Києва, і водночас був способом зафіксувати перед чужомовною авдиторією те, що радянська влада знищила у 1930-х.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589810139507,"sku":"KC-2853","price":5000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0031-1749040408343952548.jpg?v=1791060004"},{"product_id":"horlis-horskyi-yurii-kholodnyi-yar-london-1967","title":"Горліс-Горський Юрій. Холодний Яр: у двох частинах. Лондон, 1967","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Холодний Яр — це одна з найяскравіших сторінок визвольної боротьби в Україні.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЮрій Горліс-Горський. Холодний Яр (у двох частинах, з мапою). Четверте видання.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЛондон: видав М. Мироненко, 1967. — 437 с.: мапа. — 21,5 × 14,5 × 2,5 см.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з блакитного паперу: на передній сторонці чорний складальний набір — ім'я автора й назва, задня сторонка без оформлення. Незначні потертості й дрібні забруднення по краях, заломлений верхній кут задньої сторонки з утратою шару паперу, поодинокі цятки. Папір кремовий, чистий, блок міцний, утрат тексту немає. На титульному аркуші власницький штамп у вигляді розгорнутої стрічки: «Книга Петра Лисого». Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e«Холодний Яр» — спогади осавула 1-го куреня Холодноярського полку про повстанську боротьбу на Чигиринщині в 1919–1922 роках. Оповідь ведеться зсередини подій: постій у Мотронинському монастирі, де отаман Чорнота читає в келії «Критику чистого розуму», а поруч лежать томи, виміняні по селах із більшовицького агітаційного потяга; виїзд трійками на лісничівку Кресельці разом із братами Чучупаками; переформування полку Холодного Яру в бригаду трьох куренів улітку 1920 року; знищення чекістської «ударної групи», що отаборилася в землянці серед холодноярського лісу. Саме з цієї книжки в українську пам'ять увійшов образ Холодноярської республіки, яка під національним прапором билася до 1922 року.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЮрій Горліс-Горський (1898–1946), справжнє ім'я — Юрій Городянин-Лісовський, старшина Армії УНР, розвідник і письменник. Учасник холодноярського повстанського руху, згодом в'язень більшовицьких тюрем, утік із психіатричної лікарні й дістався Польщі. У 1930-х роках жив у Галичині, де й вийшли перші видання «Холодного Яру» (Львів, 1934–1935). Під час Другої світової війни опинився на Заході; загинув 1946 року в Німеччині.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eНа титульному аркуші це видання позначено як четверте. Здійснив його в Лондоні видавець М. Мироненко, додавши власний історико-політичний нарис-післямову (с. 419–434), підписану в січні 1967 року, — полемічний огляд подій від Центральної Ради й гетьманату до Директорії. Українські лондонські видання 1960-х виходили невеликими накладами й розходилися в громаді діаспори, тож примірники трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589810663795,"sku":"KC-2836","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0021-1749040408343952548.jpg?v=1791059965"},{"product_id":"novyna-p-vovky-khronika-viddilu-upa-lion-paryzh-1948","title":"Новина П. Вовки: фраґменти з хроніки одного відділу УПА «Вовки». Ліон; Париж, 1948","description":"\u003cp\u003eП. Новина. Вовки: фраґменти з хроніки одного відділу УПА «Вовки».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛіон; Париж: Видання ЗЧ ОУН, 1948. — 64 с.: іл. — На задній обкладинці: «Передрук підпільних матеріялів м. 46; — 01\/48». На звороті титульного аркуша: «Дохід призначений на фонд визвольної боротьби».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці з теракотового паперу: на передній — назва мальованим шрифтом і гравюра в чорному друці, повстанці серед лісу, з підписом художника внизу ліворуч; на задній — видавнича емблема з тризубом. Корінець підклеєно паперовою смугою, по внутрішніх згинах обкладинки, титульного й останнього аркушів — прозора клейка стрічка. Обкладинка зі згинами й надривами, з утратами паперу в нижніх кутах і по нижньому краю передньої сторонки; пляма в нижньому куті задньої обкладинки. Краї аркушів обтріпані, папір рівномірно пожовклий; блок скріплено дротяною скріпою. На задній обкладинці олівцем «1700», на полі с. 3 олівцева позначка. Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПохідна хроніка холмського куреня «Вовки», писана в лісі: щоденникові записи від осені 1944 до листопада 1945 року — марші болотами, нічний наступ на станицю польської міліції, арештований радянський сержант, який не вірить, що перед ним українці, розмова з чотою Армії Крайової, дезертири з Червоної армії, яких перевдягають у цивільне й відпускають на Волинь. Останній запис закінчується словами про те, що північний рейд відділу завершено. Відкриває книжку політичний вступ про розпад імперій після Першої світової війни; у тексті вміщено світлини рейдуючого відділу перед вимаршем і групи повстанців Служби безпеки на відпочинку.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЗа псевдом «Новина» в історії куреня значиться писар сотні «Вовки І» Михайло Савинець (нар. 1925) — уродженець села Берестя на Грубешівщині, випускник торговельної школи в Грубешові, у 1944 році повітовий референт пропаґанди. Холмський курінь «Вовки» діяв у складі ВО «Буг», а з 1945 року — ВО «Сян»; на сторінках хроніки з'являються командири Карпо (Павло Пилипчук) і Яструб (Олекса Сидорук), які загинули в 1944–1945 роках.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижку видали Закордонні Частини ОУН як передрук підпільних матеріялів: текст, створений у підпіллі, вивезли на Захід і надрукували для еміграції, а дохід призначили на фонд визвольної боротьби. На титулі стоять Ліон і Париж, проте в антикварних описах брошуру пов'язують із таборовими друкарнями ді-пі в Німеччині, а Колекція Джона Лучківа в Бібліотеці рідкісних книжок ім. Томаса Фішера Торонтського університету зараховує її до видань ді-пі. Друковані на дешевому папері, такі брошури збереглися погано, а з первісною ілюстрованою обкладинкою трапляються рідко.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589813809523,"sku":"KC-1566","price":1200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0003-6308935034711531331.jpg?v=1791061119"},{"product_id":"afner-hryhorii-poruchnyk-ilko-vovcharenko-paryzh-1952","title":"Афнер Григорій. Поручник Ілько Вовчаренко: повість із визвольних змагань. Париж, 1952","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Говорили про українську державу, що зроджувалася у крові, серед полум'я пожеж, серед лютих змагань з наїздником…»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eГригорій Афнер. Поручник Ілько Вовчаренко: історична повість з часів Визвольних Змагань.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПариж: накладом автора, 1952. — 164 с. — Друк Première Imprimerie Ukrainienne en France, Париж, 3, rue du Sabot.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці з цупкого вохристого паперу з волокнами, друк темно-синьою фарбою: орнаментальна рамка зі спіральних завитків, ім'я автора рубленим шрифтом із підкресленням, назва курсивом, підзаголовок «Повість із Визвольних Змагань» і віньєтка-квітка; задня сторона обкладинки без оформлення. На лицьовій стороні світла витертість на рівні назви й коричнева плямка біля верхнього краю; на задній стороні плями й потемніння по краях, дрібні надриви паперу вздовж корінця. Папір рівномірно пожовклий, береги окремих аркушів нерівні й обтріпані, на правому березі блока виступає відірваний клаптик паперу. На с. 5 поодинокі олівцеві позначки на полі, на задній обкладинці олівцем «2100». Блок тримається міцно, утрат тексту немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eІлько Вовчаренко змалку випрошував у матері копійки на книжки про бої з індіанцями в американських степах — а у Визвольних змаганнях сам стає хорунжим, командантом розвідчої сотні українського пішого полку. Повість у шести розділах веде його Полтавщиною: захоплення московського генерала, бій за міст через річку Болотну коло Солончаків, прорив у Решетилівці, бронепоїзди й вступ до Полтави. Закінчується книжка парадом і розквартируванням полку — та питанням «Але чи надовго?».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eГригорій Афнер (1890 — після 1952) — сотник Армії УНР, родом із міщан Київської губернії. Мобілізований 1914 року, тричі поранений і раз контужений; у Визвольних змаганнях командував Запорізькою окремою кінною сотнею, служив сотником штабу 5-ї Чорноморської бригади 2-ї Волинської дивізії. Від 1921 року в Польщі, з середини 1920-х — у Франції, де був діяльним членом Українського військового товариства. Про війну писав як її учасник.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПовість належить до авторського циклу «Обов'язок»: на звороті титулу Афнер присвячує його воякам Армії УНР і Армії ЗОУНР та бійцям УПА, «що зо зброєю в руках змагалися й змагаються». Книжку видано власним коштом автора й надруковано в Першій українській друкарні у Франції; обкладинка оформлена так само, як у попередній повісті циклу — «Висота „227“» (1951).\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589814202739,"sku":"KC-2056","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/D0DF972C-C20A-4E66-91CB-A4732E624DF7.jpg?v=1791241359"},{"product_id":"kolodzinskyi-mykhailo-ukrainska-voienna-doktryna-toronto-1957","title":"Колодзінський Михайло. Українська воєнна доктрина.Торонто, 1957","description":"\u003cp\u003eМихайло Колодзінський. Українська воєнна доктрина. Частина перша \/ обгортка роботи Б. Стебельського.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eТоронто: накладом Товариств кол. вояків УПА в Канаді і ЗДА; з друкарні Видавничої Спілки «Гомін України», 1957. — 62 с.: портр. — (Бібліотека Т-ва кол. вояків УПА в Канаді і ЗДА; ч. 2).\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці роботи Богдана Стебельського: назва червоним у чорній орнаментальній рамці, нижче — меч у вінку з дубового листя. На фронтисписі фотопортрет автора з біографічним підписом. На фото — один із примірників: обкладинка з легкими слідами користування, дрібна втрата паперу вгорі корінця, задня сторона обкладинки злегка забруднена. Блок міцний, сторінки чисті. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ наявності три примірники; стан кожного може дещо відрізнятися — фото конкретного примірника надішлемо на запит.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Українська воєнна доктрина» — одна з головних праць української націоналістичної воєнної думки міжвоєнної доби: спроба сформулювати цілісне бачення збройної боротьби за державу, спираючись на козацьку традицію й досвід визвольних змагань 1917–1921 років. Автор аналізує, чому українська державність тоді не встояла, критично оцінює шлях Українських січових стрільців і наголошує на значенні власної воєнної ідеї. Частину першу завершує роздум про бойову пісню як засіб виховання.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМихайло Колодзінський (1902–1939) — член Крайової Команди УВО й ОУН, шеф штабу збройних сил Карпатської України й командант «Організації Народної Оборони Карпатської Січі». Загинув у березні 1939 року в боях з угорськими військами — саме так його подано в підписі під портретом у цьому виданні.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПершу частину доктрини 1957 року видали в Торонто колишні вояки УПА як другий випуск своєї бібліотеки; обкладинку оформив Богдан Стебельський, один з провідних мистців української діаспори в Канаді.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589818102131,"sku":"KC-2060","price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0-34828-7581806-0.jpg?v=1788302153"},{"product_id":"khrin-stepan-kriz-smikh-zaliza-miunkhen-1952","title":"Хрін Степан. Крізь сміх заліза: спогади-хроніка 1944\/45. Мюнхен, 1952","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Мої спогади диктую просто на машину, а читач хай простить, що мова, стиль, будова речень незадовільні: справляти немає часу».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСтепан Хрін, командир відтинку УПА. Крізь сміх заліза: спогади-хроніка 1944\/45.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМюнхен: видавництво «До Зброї», 1952. — 160 с. — Друкарня Б. Криницького, Авґсбурґ, Донаувертерштрасе 121. На звороті титулу: «Всі авторські права застережені. Copyright, 1952 by „Do Zbroji“». Навпроти титулу — перелік видань: «Крізь сміх заліза», «Спомини чотового Островерха», «Зимою в бункрі».\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці: на передній сторонці портрет повстанця в манері дереворізу, друкований чорним по помаранчевому, з рукописним заголовком; на задній — видавнича марка «До Зброї», постать повстанця на скелі. Передня сторонка має вертикальний залом через усю висоту з тріснутою вздовж нього фарбою, втрати верхнього шару паперу біля лівого краю в нижній половині, дрібні надриви по кутах. Задня сторонка забруднена, зі смугами червоного олівця, слідом від клейкої стрічки біля корінця й темними плямками вздовж лівого краю; корінець вигорів. Блок міцний, папір рівномірно пожовклий, утрат немає. На авантитулі штамп «Ex libris Oleg R. Myketey» і бібліотечний штамп «Ukrainian Museum and Library, 161 Glenbrook Road, Stamford, Conn.»; на титулі олівцем «9\/23». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПерше видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eХроніку закінчено в березні 1949 року під землею, в замаскованій землянці: у післямові автор пише, що диктує спогади просто на машинку, бо виправляти немає часу, і хоче лишити бодай частковий документ про боротьбу на Бірчанщині й Перемищині 1944–1945 років. Оповідь починається червнем 1944-го, коли німецький фронт відкочується на захід, — перехід у підпілля під псевдом, криївки, робота з селянами, перші зіткнення з більшовицькими частинами, — і доходить до весни 1945-го, до боїв з укріпленими польськими селами між Бірчею, Дубецьком і Сяноком. Закінчується книжка на порозі Лемківщини, куди автор перейшов уже в лавах УПА.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСтепан Стебельський (1914–1949), у підпіллі «Хрін», — майор УПА, командир сотні й тактичного відтинку на Закерзонні, керівник операції, у якій 1947 року загинув заступник міністра оборони Польщі генерал Кароль Свєрчевський. Загинув 1949 року в Чехословаччині, ведучи охорону кур'єрів УГВР на Захід, і своєї книжки вже не побачив.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидавництво «До Зброї» діяло при Місії УПА в Закордонному Представництві УГВР. Хронологічне продовження, «Зимою в бункрі», воно випустило ще 1950 року, а цю першу частину — лише 1952-го. Ді-пійський наклад на дешевому папері розходився серед еміграції; в Україні текст уперше перевидано в 30-му томі «Літопису УПА» (2000). Цей примірник походить із книгозбірні Українського музею-бібліотеки в Стемфорді (Коннектикут).\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589822132595,"sku":"KC-2085","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/7F36C707-B3E6-4780-97B1-40A7239906FC.jpg?v=1791224743"},{"product_id":"mechnyk-stepan-u-borotbi-proty-moskovskoi-agentury-miunkhen-1980","title":"Мечник Степан. У боротьбі проти московської аґентури. Мюнхен, 1980","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Ворог для нас є ворогом, з яким мусимо всі боротися».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eС. Мечник [Степан Мудрик-Мечник]. У боротьбі проти московської аґентури.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМюнхен: Українське видавництво, 1980. — 176 с. Наклад не зазначено. Розмір потребує звірки з примірником.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі, критій білим папером: на передній палітурці в тонкій чорній рамці — карикатура чорним і сірим, кулак із емблемою ОУН відкидає постаті в кашкетах з написами «КҐБ» і «КПСС», прикуті ланцюгом до мішка з написами «вбивства», «провокації», «шпигунство», «диверсії»; прізвище автора й перше слово назви чорним, «московської аґентури» — червоним. Задня палітурка без оформлення. Заломи паперу у верхньому лівому куті передньої палітурки та в кутах задньої, незначні забруднення й тонкі подряпини на задній палітурці. Блок міцний, зшитий, папір білий, без пожовтіння, утрат немає. Написів, печаток і маргіналій не виявлено. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнижку написав чоловік, який сам провадив контррозвідку ОУН, — і вона поділена навпіл. Перша частина, «Записки з підпільної боротьби», подана як белетризована оповідь про молодих людей, що приходили до Служби Безпеки в 1940–1941 роках: тут діють Микола Арсенич, Турковський, Іван Мітрінґа, районовий провідник забужанської Сокальщини Юлько Котик, а кожне прізвище супроводжується посторінковою приміткою з роком і посадою. Друга частина, «Еміграція», зібрала факти про роботу радянських спецслужб проти організованої української громади на Заході. У передмові автор перелічує назви, що їх послідовно міняв той самий апарат — ВЧК, ОҐПУ, НКВД-НКҐБ, МҐБ, КҐБ.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСтепан Мудрик (1919–2004), який підписував книжки псевдонімом Мечник, народився в с. Криве на Радехівщині. Член ОУН від 1937 року, співробітник СБ ОУН(б) від 1940-го, таємний кур'єр між Галичиною і краківським центром; 1941 року в складі похідних груп працював у Житомирі й Києві, 1942-го увійшов до Київського обласного проводу, був заступником командира воєнної округи УПА «Буг-2». У листопаді 1943 року заарештований нацистами й ув'язнений у концтаборі. Від 1945-го жив у Західній Німеччині, від 1951-го — у керівній ланці СБ Закордонних частин ОУН, у 1965–1991 роках очолював тереновий провід ОУН(б) у ФРН. Помер у Новому Ульмі.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЦе перша з його книжок, що започаткували історіографію спецслужб ОУН і УПА; за нею вийшли «Від опричнини до КҐБ», «В затяжній боротьбі», «Вивчаємо ворога», «За нашу незалежність» — усі в мюнхенському «Українському видавництві», офіційному видавничому осередку бандерівського середовища на еміграції. На звороті передмови зазначено, що видання здійснено коштом пожертв двох осіб — В. Романа з Німеччини, довголітнього члена ОУНр, і Григорія Куца зі Швеції; накладу не вказано, що для таких коштом-пожертв видань звичне. Рік виходу в джерелах подано по-різному: Енциклопедія Сучасної України та більшість покликань дають 1980, українська Вікіпедія — 1981; на титульному аркуші цього примірника стоїть 1980.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589832192371,"sku":"KC-2089","price":5500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true},{"title":"2","offer_id":64589832225139,"sku":"KC-2447","price":5500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true},{"title":"3","offer_id":64589832257907,"sku":"KC-2513","price":5500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0038-7576698326881789064.jpg?v=1791060049"},{"product_id":"shevalie-pier-istoriia-viiny-kozakiv-proty-polshchi-kyiv-1960","title":"Шевальє П'єр. Історія війни козаків проти Польщі. Київ, 1960","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Богдан Хмельницький був першою іскрою цього повстання та рушієм усієї війни.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eП'єр Шевальє. Історія війни козаків проти Польщі: з розвідкою про їхнє походження, країну, звичаї, спосіб правління та релігію і другою розвідкою про перекопських татар \/ переклад з французького видання 1663 року Ю. І. Назаренка; підготували до друку А. З. Барабой і О. А. Бевзо; [передмова А. З. Барабоя].\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКиїв: Видавництво Академії наук Української РСР, 1960. — Паралельний титул французькою мовою; факсиміле титульного аркуша першого видання (Париж: Claude Barbin, 1663); географічний покажчик.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій оправі з червоного коленкору: на передній палітурці блінтова орнаментальна рамка, ім'я автора й назва надруковані зеленою фарбою в лінійній рамці, унизу видавнича марка; задня палітурка без оформлення; червоні каптали. Текст оздоблено орнаментальними заставками й ініціалами. Коленкор потертий по кутах і краях, на голівці й хвостику корінця тканина протерта до основи; на передній палітурці темні плями ліворуч угорі, на задній — поодинока пляма. Блок міцний, папір із легким рівномірним тонуванням, сторінки чисті. На титульному аркуші й на с. 197 — синьо-фіолетова овальна печатка особистої книгозбірні «Бібліотека № … Моцьо В. М.», на звороті титулу — її слабкий відбиток. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПерший український переклад. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрисвяту книжки Шевальє адресував графові де Брежі — колишньому французькому послові в Польщі, який, за словами автора, сам вербував козаків-«шукачів пригод» до королівської піхоти. Саме цей пасаж став головним аргументом прихильників версії про козаків під Дюнкерком 1645–1646 років, і суперечка істориків довкола неї не вщухає досі. Основна частина книжки — хроніка повстання Богдана Хмельницького й перших років війни з Польщею; її доповнюють розвідка про землі, звичаї, правління, походження й віру козаків та розвідка про перекопських татар.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eП'єр Шевальє (XVII ст.) — французький офіцер, який 1646 року командував загоном українських козаків, а згодом був секретарем французького посольства в Польщі; на титулі він називає себе королівським радником при Монетному дворі. На початку 1663 року Мельхиседек Тевено вмістив його «Розвідку про козаків» у збірник «Повідомлення про різні цікаві мандрівки», а того ж року Шевальє власним коштом видав у Парижі окрему книжку, у друкарні Клода Барбена «Під знаком хреста», з королівським привілеєм. 1672 року вийшов англійський переклад.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКиївське видання 1960 року — перший український переклад, зроблений Ю. І. Назаренком; до друку текст підготували співробітники Інституту історії АН УРСР А. З. Барабой і О. А. Бевзо. Передмова Барабоя, як і належало тоді, міряє автора XVII століття доктриною «возз'єднання України з Росією» — і все ж визнає книжку корисним джерелом з історії війни 1648–1654 років та етнографії. Оформлення відсилає до першодруку: паралельний французький титул, факсиміле паризького титульного аркуша, заставки й ініціали в старовинному дусі.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589832290675,"sku":"KC-1552","price":1600.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/F5110902-CA74-48E3-BE6F-6D20E0D47136.jpg?v=1792182582"},{"product_id":"mirchuk-petro-za-chystotu-pozytsii-ukrainskoho-vyzvolnoho-rukhu-1955","title":"Мірчук Петро. За чистоту позицій українського визвольного руху. Мюнхен; Лондон, 1955","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Конфлікт в ЗЧ ОУН виник на чисто персональному тлі, якщо не брати до уваги ролі в тому ворожих сил».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПетро Мірчук. За чистоту позицій українського визвольного руху.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМюнхен — Лондон: накладом автора, 1955. — 182, [2] с. — З друкарні Української Видавничої Спілки в Лондоні (Ukrainian Publishers Ltd., 237 Liverpool Road).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці з цупкого вохристого паперу: на передній сторонці подвійна лінійна рамка, ім'я автора, назва великим гротеском, під лінійкою місце й рік; задня сторонка без друку. На передній сторонці вгорі ліворуч темна пляма від рідини зі слідом стікання, праворуч угорі світла затертість поверхневого шару паперу; при голівці корінця невелика втрата паперу. На задній сторонці пляма у верхній частині, поодинокі руді цятки вздовж корінцевого краю й у нижньому куті. Блок міцний, папір кремовий, текст чистий, без підкреслень і написів; печаток і екслібрисів немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЦя книжка — бандерівська відповідь у суперечці, яка в середині 1950-х розколола Закордонні частини ОУН. «Опозиція» на чолі з Левом Ребетом і Зиновієм Матлою, спершись на Закордонне представництво УГВР, твердила, що підпілля в Україні після III Надзвичайного Великого Збору 1943 року стало на демократичні позиції, а Провід ЗЧ ОУН і Степан Бандера від них відійшли — коротко: «Край бореться за демократію, а ЗЧ ОУН проти демократії». Мірчук доводить протилежне в трьох частинах — «Безклясове суспільство», питання суспільно-політичного ладу й проблема ідеології — і як аргумент бере самі тексти підпілля: Програмові постанови 1943 року з доповненнями Конференції ОУН на Українських Землях 1950 року, «Роз'яснення Проводу ОУН на Українських Землях», праці Петра Полтави та лист Осипа Дяківа-Горнового до Проводу ЗЧ ОУН, яким і відкривається книжка.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПетро Мірчук (1913–1999) — член ОУН від початку 1930-х, у 1939 році керівник її пропагандивного апарату, в'язень Аушвіцу й Маутгаузена, від 1952 року у США; автор «Нарису історії ОУН» та «Української Повстанської Армії 1942–1952». Тут він пише як учасник конфлікту, тож книжка водночас є джерелом до історії розколу й партійною версією подій.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eБрошуру видано накладом автора, а надруковано в Лондоні, в Українській Видавничій Спілці — друкарні бандерівського середовища у Великій Британії. Полемічні видання внутрішньоеміграційних суперечок розходилися здебільшого серед членства й до бібліотек в Україні не потрапляли.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589832814963,"sku":"KC-2075","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/FD8DCB88-B436-4841-92EA-D4AD11C13A1E.jpg?v=1791399923"},{"product_id":"zbirnyk-na-poshanu-shukhevycha-miunkhen-1990","title":"Збірник на пошану ген. Романа Шухевича \/ уложив Г. Васькович. Мюнхен, 1990","description":"\u003cp\u003eЗбірник на пошану ген. Романа Шухевича \/ уложив Г. Васькович.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМюнхен: [Український Вільний Університет], 1990. — 356 с.: іл. — 21 × 15 см. Назва видавця на титульному аркуші не зазначена.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці з блакитного крейдованого паперу з чорним шрифтовим набором. Незначні потертості країв і кутів, корінець рівний, без надривів; блок міцний, папір білий, без плям, написів і печаток немає. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЗбірник наукових статей і документів, присвячений Романові Шухевичу — Тарасові Чупринці (1907–1950), головному командирові УПА й голові Генерального Секретаріяту УГВР, який загинув у бою під Білогорщею біля Львова 5 березня 1950 року. Видання вийшло 1990 року, у сорокові роковини загибелі й водночас у рік, коли про УПА в Україні вперше заговорили вголос.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМатеріали збірника поєднують біографічні студії, аналіз документів підпілля й передруки з еміграційної періодики; окремі сторінки відтворюють обкладинки «Визвольного Шляху», а наприкінці подано перелік керівного складу ОУН на українських землях станом на жовтень 1949 року — з іменами й псевдонімами провідників окремих округ, Червоного Хреста, редакції підпільних видань і лікаря УПА.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУпорядник Григорій Васькович (1911–1998) — педагог і історик, професор Українського Вільного Університету в Мюнхені, дослідник історії української освіти та новітнього визвольного руху.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589833273715,"sku":"KC-1966","price":2200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0036-7576698326881789064.jpg?v=1791060049"},{"product_id":"stetsko-ukrainska-vyzvolna-kontseptsiia-tvory-2-tomy-miunkhen-1987-1991","title":"Стецько Ярослав. Українська визвольна концепція: твори у 2 томах. Мюнхен, 1987–1991","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Свобода з ласки не є свободою! Хто визволиться сам, вільним буде! Кого визволять — в неволю заберуть!»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЯрослав Стецько. Твори. Том перший — Том другий: українська визвольна концепція \/ редаґувала колеґія; остання редакція й порядкування до друку д-ра В. Косика; передмова Володимира Косика.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМюнхен: видання Організації Українських Націоналістів, 1987–1991. — Т. 1: 528 с., портрет; Т. 2: не менше 467 с. (повний обсяг потребує звірки з примірником). — Видано коштом Організації Українських Націоналістів й Українського Інституту Політичної Освіти в Мюнхені. — © Ukrainischer Verlag München. — Друк: Druckgenossenschaft CICERO eG, München 80. — ISBN 3-926636-00-9 (т. 1).\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eОбидва томи у видавничій оправі з бордового шкірозамінника: на передній палітурці золотим тисненням емблема ОУН — тризуб у хресті на тлі трикутника в колі, ім'я автора, позначення «Твори ч. 1» \/ «Твори ч. 2» та назва в рамці з двох золотих плашок. Оправи міцні, з незначними потертостями по краях і поодинокими світлими цятками на площині; блоки щільні, аркуші не відстають. Папір білий, майже без пожовтіння; поодинокі дрібні лисячі плямки на берегах окремих аркушів. Провенанс: на титульних аркушах обох томів синя штемпельна печатка «Бібліотека А. Чемеринського, магістра історичних наук»; там-таки фіолетовим чорнилом бібліотечний шифр «63.3(4Укр)6 С 79» та інвентарні номери 268 (т. 1) і 270 (т. 2). Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКомплект має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПерший том зібрання відкриває стаття, яку двадцятирічний член Крайової Екзекутиви ОУН написав ще у Львові, а закінчує його текст «Ідеї, люди, боротьба», підписаний псевдонімом З. Карбович і надрукований у лондонському «Визвольному Шляху» 1954 року. Між ними — «Слово на процесі у Львові», спогади «За ґратами (З переживань українського націоналіста-революціонера, в'язня польської тюрми)», програмові статті «Новий суспільний лад», «Націоналізм і демократія», «Без національної революції немає соціяльної» та цикл про АБН — Антибільшовицький Блок Народів. Другий том, упорядкований уже не хронологічно, а тематично, охоплює 1954–1982 роки й поділений на розділи: ідеологія українського націоналізму, підпільно-визвольна боротьба та проблеми міжнародної політики; сюди ввійшли «Україна — пробойова сила християнської і національної ідеї», аналіз крайових документів ОУН, УПА і УГВР з 1950–53 років, промова на здвизі СУМ-у в Лестері 1962 року та статті під псевдонімами Євген Орловський і Євген Прірва.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЯрослав Стецько (1912–1986) — син священника з Тернополя, студіював право й філософію у Краківському та Львівському університетах, від 1932 року входив до Крайової Екзекутиви ОУН як ідеологічний референт і редактор підпільних видань, 1934 року був засуджений польським судом на п'ять років ув'язнення. У квітні 1941-го на II Великому Зборі ОУН його обрано заступником Степана Бандери, а 30 червня того ж року Національні Збори у Львові проголосили відновлення української держави й обрали Стецька прем'єром Українського Державного Правління. За відмову відкликати Акт відновлення його ув'язнили в Заксенгаузені, де він до вересня 1944 року перебував у бункері смерті. Від 1946-го й до кінця життя очолював АБН, а з 1968 року — революційну ОУН.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eОбидва томи підготував до друку історик Володимир Косик (1924–2017), професор Українського вільного університету, автор передмов до кожного з них. Видання здійснене в Мюнхені коштом ОУН і Українського Інституту Політичної Освіти вже після смерті Стецька: перший том вийшов 1987 року, другий — 1991-го, у рік, коли Україна проголосила незалежність. Тиражі еміграційних видань ОУН були невеликі й розходилися переважно в середовищі організації, тому комплект обох томів разом, та ще й в оригінальній оправі й без дефектів, трапляється рідше, ніж окремі томи.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589833961843,"sku":"KC-1900","price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0031-7576698326881789064.jpg?v=1791060008"},{"product_id":"dmytryk-ivan-u-lisakh-lemkivshchyny-1982","title":"Дмитрик Іван. У лісах Лемківщини: спомини вояка УПА. [Мюнхен], 1982","description":"\u003cp\u003eДмитрик Іван. У лісах Лемківщини: спомини вояка УПА = In the Forests of the Lemko Region: Memoirs of a Soldier in the Ukrainian Insurgent Army \/ ред. Ніни Ільницької; мапи Йоакима Вишневецького.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВид. 3-тє. — [Мюнхен]: Сучасність, 1982. — 303 с.: іл., мапи.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидавнича м'яка обкладинка з деталлю деревориту Ніла Хасевича, виконаного 1949 року в Україні; на четвертій сторінці обкладинки — відзнака Об'єднання колишніх вояків УПА. Лицева сторона обкладинки повторює оформлення першого видання й має дату «1976», титул позначено як «Видання третє», 1982. Блок чистий. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eІван Дмитрик (1919–1998), псевдо «Дрогомир», — стрілець УПА з куреня командира Рена, що діяв на Лемківщині в 1944–1947 роках. Свої спогади він записав одразу після прибуття на Захід, поки події були свіжі в пам'яті, і розповідає їх очима рядового бійця: про свою сотню, повстанський побут, рейди й підготовку до переходу фронту, без узагальнень і пізніших коментарів.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнижка вперше вийшла в «Сучасності» 1976 року й перевидавалася. За даними дослідників, видавництво переправляло її в СРСР, вшиваючи текст в обкладинку й перші сторінки мемуарів Сидора Ковпака «Від Путивля до Карпат». Мапи до видання склав Йоаким Вишневецький, а обкладинку прикрашає гравюра Ніла Хасевича — графіка українського підпілля.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589838188915,"sku":"KC-2034","price":8800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0016-7576698326881789064.jpg?v=1791059966"},{"product_id":"mirchuk-stepan-bandera-1961","title":"Мірчук Петро. Степан Бандера: символ революційної безкомпромісовости. Нью-Йорк; Торонто, 1961","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Якщо я жалію чогось, то тільки того, що не зможу вдруге згинути за Україну.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПетро Мірчук. Степан Бандера: символ революційної безкомпромісовости.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНью-Йорк; Торонто: Організація Оборони Чотирьох Свобід України; Ліга Визволення України, 1961. — 159, [1] с.: портр., іл. — 21 × 14 см. Друковано в Лондоні. Зміст — 28 розділів, окремий список ілюстрацій із 12 позицій.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з цупкого червоного паперу: угорі ім'я автора, нижче назва чорним, ліворуч вертикальні чорні смуги, при назві емблема ОУН — тризуб-меч у колі; унизу назви обох організацій-видавців, місто й рік; на корінці автор і назва чорним. Задня сторонка без друку. Верхній і нижній краї корінця обтерті й заломлені, ріжок корінця відігнутий, по краях обкладинки легкі потертості; на задній сторонці кілька світлих розводів і плям від вологи, колір місцями вицвів. Блок міцний, зшивка ціла, утрат немає; папір кремовий, із незначним пожовтінням по берегах, текст чистий. Написів, печаток і екслібрисів немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПерше видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижка вийшла через два роки після вбивства Степана Бандери в Мюнхені й будується як послідовний життєпис: гімназійні роки, праця в Крайовій Екзекутиві ОУН, керівництво референтурою пропаганди від 1931 року, Варшавський і Львівський процеси 1935—1936 років, розрив із Проводом полковника Мельника, Акт 30 червня 1941 року, ув'язнення в Заксенгаузені, повоєнна еміграція та обставини смерті. Розділ «Історичне рішення» пояснює, чому революційна ОУН відкидала будь-яке пов'язування своїх дій із політикою гітлерівської Німеччини. Ілюстрації подають Бандеру від 1927 року до світлин з похорону й могили в Мюнхені, відкриває книжку репродукція скульптурного портрета.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПетро Мірчук (1913—1999) — член ОУН із початку 1930-х, референт Крайової Екзекутиви, в'язень польських тюрем і німецького концтабору Аушвіц, від 1950 року у США; історик визвольного руху, автор «Нарису історії ОУН» та «Української Повстанської Армії 1942—1952». Писав як безпосередній учасник подій, тож його праці водночас є джерелом і партійною версією історії.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання здійснили дві організації закордонного націоналістичного середовища — Організація Оборони Чотирьох Свобід України в Нью-Йорку й Ліга Визволення України в Торонто, які на початку 1960-х послідовно випускали літературу про визвольну боротьбу для громади в США й Канаді; друк замовили в Лондоні. Друге видання вийшло аж 1992 року. Такі книжки майже не потрапляли до України до 1991 року й довго зберігалися лише в приватних збірках діаспори.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589839860083,"sku":"KC-1611","price":5800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0048-206557538021328475.jpg?v=1791059551"},{"product_id":"sodol-petro-ukrainska-povstancha-armiia-dovidnyk-1994-1995","title":"Содоль Петро. Українська Повстанча Армія, 1943—49: довідник і довідник другий. Нью-Йорк, 1994—1995","description":"\u003cp\u003eПетро Содоль. Українська Повстанча Армія, 1943—49: довідник; Довідник другий \/ технічна редакція Юрія Маївського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНю-Йорк: Пролог (Prolog Research and Publishing Corp., 140—142 Second Ave.), 1994—1995. — Кн. 1: 199 с.: іл., мапи, організаційні схеми; кн. 2: 295 с.: іл., мапи, організаційні схеми. — (Бібліотека Прологу і Сучасности; ч. 194.1 і 195.1). — 21 × 14 см. — З друкарні «Лілея», Тернопіль. — ISBN 0-9628724-2-3; ISBN 0-9628724-3-1.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОбидві книги у видавничих ілюстрованих обкладинках: на передній сторонці чорно-біла світлина шеренги повстанців у лісі, назва й прізвище автора набрані червоним; на задній — світлина польової Служби Божої в лісовому таборі. Обкладинки чисті, з легкими потертостями по краях і згинами вздовж корінців, кути рівні. Блоки міцні, зшивки цілі, папір білий, текст, мапи й репродукції підпільних видань чіткі. На окремому аркуші перед титулом кожної книги — авторський дарчий напис чорнилом на ім'я Миколи Дубаса з підписом «Петро Содоль»: у довіднику першому з датою 4.XI.96, у довіднику другому — 25.XI.96. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання з двома автографами автора. Комплект має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЦе перший енциклопедично-довідковий звід про УПА: короткий нарис історії збройної боротьби 1943—1949 років, реєстр членів УГВР, провідних діячів ОУН і старшин УПА з біограмами й псевдами, організаційні схеми куренів, загонів і тактичних відтинків, криптоніми штабів, мапи теренів дії УПА та список підпільних публікацій. Довідник другий не повторює першого, а веде його далі: доповнює реєстр новими життєписами, додає розділ про бойові частини з прикладами історій окремих відділів і бібліографію повстанських видань. Автор наскрізь позначає межі знання — знак запитання в дужках означає, що дані приблизні або неустійнені, а у передньому слові він просить ветеранів УПА та ОУН надсилати поправки й життєписи, «бо час не жде».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПетро Содоль (1935—2025) — дослідник історії УПА, народжений у Миколаївці на Бучаччині в родині сотника Армії УНР, від 1983 року співробітник Видавничого комітету «Літопису УПА» та упорядник двох його томів, автор англомовного огляду «UPA: They Fought Hitler and Stalin» (1987), пластовий сеньйор куреня «Лісові Чорти». Довідники він укладав п'ятнадцять років, працюючи з еміграційними архівами ще до того, як відкрилися архіви в Україні.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКниги видав «Пролог» — нью-йоркське видавництво Закордонного представництва УГВР, у серії «Бібліотека Прологу і Сучасности». Перший довідник присвячено 50-річчю постання УГВР і пам'яті Дмитра Маївського-«Тараса» та Дмитра Грицая-«Перебийноса», які загинули в грудні 1945 року; на обкладинці — світлина святкування Великодня в Карпатах. Друкувалися обидві книги вже в Тернополі, у друкарні «Лілея», — рідкісний для діаспорного видавництва випадок, коли наклад робили в Україні. Комплект обох томів разом трапляється нечасто, а примірник із дарчими написами автора в кожній книзі — тим більше.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589840548211,"sku":"KC-1309","price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0044-206557538021328475.jpg?v=1791059550"},{"product_id":"sosnovskyi-mykhailo-mizh-optymizmom-i-pesymizmom-1979","title":"Сосновський Михайло. Між оптимізмом і песимізмом: вибрані статті і есеї 1968–1975. Нью-Йорк; Торонто, 1979","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Нам потрібно визвольної концепції, яка не була б ані „оптимістичною“, ні „песимістичною“, а була б реалістичною».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМихайло Сосновський. Між оптимізмом і песимізмом: вибрані статті і есеї 1968–1975 \/ обгортка мистця Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eНью-Йорк; Торонто: Trident International, Inc., 1979. — 735 с.: іл. — (Наукове товариство ім. Шевченка. Бібліотека українознавства; т. 47). — Друк Kiev Printers Ltd., Торонто. — Copyright by Shevchenko Scientific Society, Inc., 1978. — Паралельний титульний аркуш англійською мовою; англомовне резюме наприкінці книги. — Library of Congress Catalog Card Number 78-59062.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі зі світло-сірого полотна: на передній палітурці й корінці синє тиснення мальованим шрифтом, унизу передньої палітурки — геометрична марка у вигляді меандру. Руда пляма розміром близько 6 см у центрі задньої палітурки, дрібне потертя тканини у верхньому куті корінця й на верхньому краї задньої палітурки. Блок міцний, папір білий, без пожовтіння, надривів і підклейок. Написів, печаток і екслібрисів немає. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЗбірка зібрала публіцистику Сосновського останніх семи років його життя. Перший розділ — «Українська діяспора і її перспективи» — тверезо й часом нещадно розбирає організаційну структуру еміграції: партійно-політичний сектор, українську пресу в США й Канаді, «інфляцію звернень», роботу Секретаріату СКВУ, канадську демографію. Другий — «Становище в підсоветській Україні» — присвячений рухові опору. Заголовний есей «Між „оптимізмом“ і „песимізмом“» датований 11–24 липня 1975 року й належить до останніх написаних автором текстів: він закликає будувати визвольну концепцію не на настрої, а на реалістичній оцінці сил. Окремі статті стосуються радянської зовнішньої політики, розрядки, совєтсько-китайського антагонізму, ООН і кампанії за права людини.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМихайло Сосновський (1919–1975) народився в Гаях Великих під Тернополем, навчався в Богословській академії у Львові та в Ерлянгенському університеті, закінчив Торонтський університет і здобув докторат з політичних наук в Українському вільному університеті в Мюнхені. Від 1948 року в Північній Америці: співредактор тижневика «Час» у Фюрті, головний редактор торонтського «Гомону України», співредактор щоденника «Свобода», екзекутивний директор Світового конгресу вільних українців. Автор праць «Україна на міжнародній арені 1945–1965» (1966) і «Дмитро Донцов: політичний портрет» (1974); синтетичну «Історію української політичної думки» завершити не встиг — 1976 року вийшли лише її фрагменти.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидання посмертне: збірку підготували й випустили в серії «Бібліотека українознавства» Наукового товариства ім. Шевченка як том 47, друком торонтської Kiev Printers Ltd. У книзі вміщено біографічний нарис, портрет автора з факсиміле підпису й відтворено почесну грамоту, якою Третій конгрес СКВУ в Нью-Йорку 23 листопада 1978 року посмертно відзначив Сосновського. Обгортку оформив Яків Гніздовський (1915–1985).\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589842219379,"sku":"KC-2282","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0032-206557538021328475.jpg?v=1791059507"},{"product_id":"dva-etapy-materiialy-v-i-vi-velykykh-zboriv-ukrainskykh-natsionalistiv-1966","title":"Два етапи: матеріяли П'ятого і Шостого Великих Зборів Українських Націоналістів. [Париж], 1966","description":"\u003cp\u003eДва етапи: матеріяли П'ятого і Шостого Великих Зборів Українських Націоналістів.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e[Париж]: накладом ОУН, 1966. — 171 с. — Друк Imprimerie P.I.U.F., 3, rue du Sabot, Paris (6e).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці із сірого паперу з фактурою під полотно: назва надрукована чорним, на передній обкладинці тризуб із мечем — емблема ОУН, на задній унизу адреса друкарні. Лисячі плямки й бурі цятки на обох сторонках обкладинки, потемніння країв, невелика пляма на лівому краї передньої обкладинки. Папір блоку рівномірно пожовклий, текст чистий, блок міцний. На задній обкладинці вгорі чорнилом дата «Nov. 15\/85». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eШостий Великий Збір Українських Націоналістів відбувся наприкінці жовтня 1965 року «в одному з европейських міст» — навіть у виданні для своїх місто не назвали. Між двома зборами минув лише рік: П'ятий ВЗУН ішов без Андрія Мельника (1890–1964), який лежав у лікарні, а 1 листопада 1964 року голова Проводу помер. Книжка фіксує цей перелам: програма ОУН, затверджена П'ятим Збором, новий устрій організації, ухвалений Шостим, засади Українського Націоналістичного Руху, резолюції й постанови, звернення до земляків в Україні, декларація до вільного світу і заклик до кадрів ОУН.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВідкривають збірку промови на відкриття обох зборів. Генерал Армії УНР Микола Капустянський (1879–1969) поминає Симона Петлюру, Євгена Коновальця, Миколу Сціборського, Олега Ольжича, Олену Телігу. Олег Штуль-Жданович (1917–1977) скликав Шостий Збір як перший заступник покійного голови й на ньому сам очолив Провід — звернення до народу прямо пише, що керму передано молодшій ґенерації. Окремий розділ становлять доповіді: Ярослав Гайвас «Завваги до нашої революційної політики», О. Рогач «Проблеми сучасної України і завдання ОУН», В. Гординський про духовно-культурний сектор і видавничу ділянку ОУН.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижку надруковано в паризькій друкарні P.I.U.F., яка випускала тижневик «Українське слово» — орган мельниківської ОУН, що його Штуль редагував від 1948 року до смерті. Внутрішні партійні видання такого роду виходили для членства, в УРСР були недоступні й трапляються на ринку нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589842284915,"sku":"KC-2279","price":2250.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/IMG_4074.jpg?v=1793223474"},{"product_id":"afner-hryhorii-vysota-227-tionvil-1951","title":"Афнер Григорій. Висота «227»: повість із визвольних змагань. [Тіонвіль, 1951]","description":"\u003cp\u003eГригорій Афнер. Висота „227“: повість із визвольних змагань.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e[Тіонвіль, 1951]. — 184 с. — Друкарня Imprimerie Beresniak, Париж, 12, rue Lagrange.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці з цупкого вохристого паперу, друк темно-синьою фарбою: орнаментальна рамка-меандр, ім'я автора, назва декоративним штрихованим шрифтом, підзаголовок курсивом і віньєтка-квітка; задня сторона обкладинки без оформлення. Потертості по краях обкладинки, надриви й утрати паперу вздовж нижньої частини корінця та на нижньому краї задньої сторони, коричневі плямки в нижньому правому куті лицьової сторони. Папір рівномірно потемнілий, поодинокі плямки на берегах; блок зшитий і тримається міцно. На останньому аркуші й на внутрішньому боці задньої обкладинки — синій штамп автора «AFNER, Boîte Postale N° 9, THIONVILLE (Moselle), France». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПовість відкривається наказом: старший десятник Василь Люлька мусить якнайдовше втримати висоту «227» на південний захід від села Лощинки, щоб курінь Галицької бригади встиг відійти й закріпитися на нових позиціях. Далі — бій кількох стрільців проти польського війська, панахида за загиблими й наступ на втрачену висоту. У книжці вміщено й другий твір — сім розділів (с. 89–171) про повстанський кінний відділ, від розвідки до боїв коло Собачої балки й у Бідних Хуторах та злуки повстанських відділів. Присвята на звороті титулу адресує цикл творів «Обов'язок» воякам Армії УНР, Армії ЗОУНР і бійцям УПА, «що зо зброєю в руках змагалися й змагаються», — у 1951 році це слово ще стосувалося теперішнього часу.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eГригорій Афнер (1890 — після 1952) — сотник Армії УНР, родом із міщан Київської губернії. Мобілізований 1914 року, того ж року став прапорщиком; у Визвольних змаганнях командував Запорізькою окремою кінною сотнею, служив у штабі 5-ї Чорноморської бригади 2-ї Волинської дивізії. Від 1921 року на еміграції в Польщі, з 1920-х — у Франції, де був серед організаторів українського громадського життя й діяльним членом Українського військового товариства. Писав про війну як її учасник: видав також повість «Поручник Ілько Вовчаренко» (Париж, 1952) і збірку оповідань «Між Києвом і Парижем».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнижку надруковано в паризькій друкарні родини Бересняків на вулиці Лаґранж — тій самій, що друкувала роман Булгакова «Дні Турбіних» (1927) і «Запрошення на страту» Набокова (1938). Рік і місце видання на примірнику не зазначені й установлюються за реєстром друкарні: Тіонвіль, 1951. Штамп автора з адресою поштової скриньки в Тіонвілі свідчить, що цей примірник ішов до читача безпосередньо від нього.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589842383219,"sku":"KC-2058","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/2F3D7300-7D41-4940-808D-B5584EA47339.jpg?v=1791241126"},{"product_id":"afner-hryhorii-za-lviv-paryzh-1952","title":"Афнер Григорій. За Львів: оповідання з часів визвольних змагань. Париж, 1952","description":"\u003cp\u003eГригорій Афнер. За Львів: оповідання з часів Визвольних Змагань.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПариж: накладом автора, 1952. — 199 с.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці з цупкого вохристого паперу, друк темно-синьою фарбою: орнаментальна рамка, ім'я автора, назва, підзаголовок курсивом «Повість із Визвольних Змагань» і віньєтка-квітка; задня сторона обкладинки без оформлення. Обкладинка з легким нерівномірним потемнінням і поодинокими дрібними плямками; на задній стороні олівцем цифрові позначки. Папір блока з природним пожовтінням, в одного аркуша загнутий верхній кут. Блок зшитий і тримається міцно, утрат немає. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЗаголовне оповідання переносить на яворівський відтинок польсько-українського фронту навесні 1919 року: поручник Роман Жук із села Щербинова зголошується охотником до Галицької армії, а далі — бронепоїзди «Львів–Яворів» і «Янів», оборона бази перед Яновом, дуель із польськими далекосяжними гарматами й бій «по уланах, а потім по піхоті». Крім нього, у книжці ще п'ять творів: «Повстанча сотня», «За батька й брата», «За невиконання наказу», «Перша батарея» і спомин «Від Кам'янця Подільського до Одеси» — про пошуки армії, неволю в більшовиків і 1-й пішій Чорноморський полк. На звороті титулу — присвята всього циклу «Обов'язок» воякам Армії УНР, Армії ЗО УНР і борцям УПА, «що зо зброєю в руках змагалися й змагаються».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eГригорій Афнер (1890 — після 1952) — сотник Армії УНР, командир Запорізької окремої кінної сотні, після Визвольних змагань — емігрант у Франції. Писав про війну як її учасник: окрім цієї книжки, видав повісті «Висота „227“» і «Поручник Ілько Вовчаренко», обидві на початку 1950-х, а також «Батьківщина кличе».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижку випущено коштом самого автора, без видавництва, із застереженням прав українською, французькою й англійською мовами на звороті титулу; замовлення Афнер приймав на свою поштову скриньку в Тіонвілі (Мозель). Такі авторські видання ветеранів розходилися здебільшого поштою серед своїх і на ринку трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589842776435,"sku":"KC-2057","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/815CFD6B-1E1D-41C2-86BD-8D0D8C62F987.jpg?v=1791241396"},{"product_id":"slovo-i-zbroia-antolohiia-poezii-upa-toronto-1968","title":"Слово і зброя: антологія української поезії, присвяченої УПА, 1942–1967. Торонто, 1968","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Нехай вічна буде слава, же през шаблі маєм права!» — слова гетьмана Івана Мазепи, якими видавці відкривають передмову.\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСлово і зброя = With word and arms: антологія української поезії, присвяченої УПА і революційно-визвольній боротьбі, 1942–1967 \/ упорядник і автор біографічних даних Леонід Полтава; мистецьке оформлення Володимира Ласовського.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eТоронто: видання Товариства к. вояків УПА ім. ген.-хор. Романа Шухевича — Т. Чупринки в США, Товариства к. вояків УПА в Канаді і Братства к. вояків УПА ім. св. Юрія Переможця в Европі, 1968. — 415 с.: іл. — (Наукове Товариство ім. Шевченка. Бібліотека Українознавства; т. 29). — 22 см. — З друкарні Видавничої Спілки «Гомін України», 140 Бетирст ст., Торонто.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі з темно-вишневого ледерину, в оригінальній суперобкладинці роботи Володимира Ласовського: на кремовому тлі оливково-зелене поле, назва й композиція, в якій схрещено ліру й автомат — слово і зброю, відбиті темно-червоним; у нижніх кутах монограми «В» і «Л», на корінці назва червоним. Суперобкладинка пожовкла по краях і злегка забруднена, у верхній частині передньої сторонки залом із коротким надривом, потертості й дрібні надриви по краях та на згинах корінця; у верхньому куті задньої сторонки книгарняна наліпка з ціною «$7.00». Титул у три фарби, з чорним квадратом і червоно-білою галузкою. Блок міцний, папір чистий, без плям і написів. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; мистецьке оформлення Володимира Ласовського становить самостійну мистецьку вартість.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eАнтологія зібрала під одну обкладинку дві літератури, які доти існували нарізно: поезію українського підпілля, писану в криївках і розмножену на циклостилі, і поезію еміграції. Матеріал укладено розділами — «Передвісники створення збройної сили національної України» (твори, написані до і під час Другої світової війни), слово поетів-упівців, вірші з видань крайового осередку пропаганди УПА та ОУН 1945–1950 років. Тут Богдан Ігор Антонич, Василь Барка, Святослав Гординський, Богдан Кравців, Євген Маланюк, Леонід Мосендз, Олександер Олесь, Олег Ольжич, Тодось Осьмачка, Василь Пачовський, Олена Теліга, Василь Симоненко, Яр Славутич, Марко Боєслав, Степан Хрін, Володимир Янів — понад сотня імен. Завершують книжку біографічні довідки з портретами; при багатьох із них стоїть рядок «доля поета невідома».\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУпорядник і автор біографічних даних — Леонід Полтава (1921–1990), поет, прозаїк і журналіст, який пройшов еміграцію від таборів ді-пі до Нью-Йорка; у каталозі є і його власна поема «1709». Мистецьке оформлення належить Володимирові Ласовському (1907–1975) — малярові, графікові й мистецтвознавцеві, учневі школи Олекси Новаківського у Львові та паризької академії Фернана Леже, членові АНУМ, який від 1959 року жив у Нью-Йорку й очолював там осередок Об'єднання мистців українців в Америці.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнижку видали 1968 року, на 25-річчя УПА, коштом трьох товариств колишніх вояків УПА — у США, Канаді й Европі — і випустили її як 29-й том «Бібліотеки Українознавства» Наукового Товариства ім. Шевченка, у друкарні «Гомону України» в Торонто. В Україні антологія була недоступна до 1991 року.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"З суперобкладинкою","offer_id":64589843235187,"sku":"KC-1744","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true},{"title":"Без Суперобкладинки","offer_id":64589843267955,"sku":"KC-2249","price":3500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0023-206557538021328475.jpg?v=1791059466"},{"product_id":"liudy-pidpillia-zbirka-narysiv-london-1958","title":"Люди підпілля: збірка нарисів, оповідань і спогадів. Лондон, 1958","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Ти присудила мені прийти на світ у найважчі дні історії моєї батьківщини.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЛюди підпілля: збірка нарисів, оповідань і спогадів \/ Марта Гай, О. Ілинська, Б. Калина, М. Перелесник, М. Романів, М. Боєслав, У. Левич, Улас, Вишатич; обкладинка Роберта Лісовського.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЛондон: накладом Української Видавничої Спілки, 1958. — 291 с. На обкладинці рік видання — 1959.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці з кремового паперу з полотняною фактурою: на передній сторонці дереворит у темно-брунатній фарбі — троє повстанців над мапою в криївці, під ним мальованим шрифтом назва й рядок «Лондон 1959»; на задній сторонці видавнича марка «УВС» у фігурній рамці з тризубом. Папір обкладинки потемнів, по площині забруднення і плями, найпомітніші на задній сторонці. По правому краю задньої сторонки надрив із заломом, нижній кут корінця обтріпаний з утратою паперу, кути й краї передньої сторонки заломлені. Блок міцний, зшитий, тримається щільно; аркуші рівномірно пожовклі, надривів і втрат тексту немає. На звороті передньої сторонки обкладинки нерозбірливі розчерки синім чорнилом і олівцем. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПерше збірне видання цих творів. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУсе, що тут зібрано, писалося в криївках. Назву збірці дала брошура мініатюр підпільної авторки Марти Гай, що вийшла в Україні 1950 року; під нею лондонські видавці звели докупи нариси, мініатюри, оповідання, леґенди і спогади, які спершу з'являлися окремими випусками або на сторінках підпільної преси — у передмові названо журнал для молоді «На зміну» (ч. 8, липень 1950) і неперіодичне видання УПА «Чорний Ліс» (ч. 1–10, липень 1949), — а потім частково передруковувалися в еміграційних часописах. Хронологічно тексти охоплюють роки війни й повоєнне підпілля, просторово — усю Україну: «Розвідувальниця» і «Хрест Заслуги» Марти Гай, «Облава» та «Посів» О. Ілинської, «Однієї доби» Б. Калини, «Криваві рожі» М. Перелесника, «Легенда про героя» М. Боєслава, «В побуті і в бою» У. Левича, «У Чорному лісі» Вишатича.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eІмена в змісті — підпільні псевдоніми. Марта Гай — це Галина Голояд (1922–2003), зв'язкова і співробітниця Петра Федуна-«Полтави» у виховно-політичному відділі Головного військового штабу УПА; заарештована у Львові 5 травня 1950 року, відбула п'ятнадцять років таборів і тюрми. М. Перелесник — Людмила Фоя (1923–1950), одна з організаторів київського підпілля ОУН, авторка «Кривавих рож»; загинула в бою на Волині 19 липня 1950 року. М. Боєслав — Михайло Дяченко (1910–1952), крайовий референт пропаганди УПА в Карпатах, поет і публіцист, загинув у бою з опергрупою МДБ.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУкраїнська Видавнича Спілка (Ukrainian Publishers Ltd., 200 Liverpool Road, Лондон N1) постала 1949 року насамперед задля видання місячника «Визвольний шлях» і стала головним українським видавничим осередком у Великій Британії. Обкладинку зробив Роберт Лісовський (1893–1982) — учень Михайла Бойчука і Георгія Нарбута, автор пластової емблеми з лілеєю і тризубом, від 1945 року в Англії.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589843661171,"sku":"KC-2234","price":3500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/IMG_4596.jpg?v=1793313000"},{"product_id":"tiutiunnyk-zymovyi-pokhid-1919-20-ch-1-niu-iork-1966","title":"Тютюнник Юрко. Зимовий похід 1919–20 рр.: ч. 1, політичний огляд. Нью-Йорк, 1966","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Росіяне великі мистці обіцяти, щоб ніколи не виконувати своїх обіцянок.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЮрко Тютюнник. Зимовий похід 1919–20 рр.: політичний огляд з документами в тексті. — 3-тє видання. Частина 1.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНю Йорк: Видавництво Чарторийських, 1966. — 99, [1] с.: портр. — (Матеріяли і замітки до історії визвольної боротьби; кн. 1). — (Студійно-наукові матеріяли; ч. 8).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з жовтого паперу: на передній сторонці назва чорним складальним шрифтом, нижче видавнича марка у вигляді розгорнутої книжки з літерами «ВЕЧ» і кругла емблема з гербовими щитками — лев, орел і вершник. Забруднення й темні розводи вздовж корінцевого поля у верхньому лівому куті передньої сторонки, поодинокі лисячі цятки на обох сторонках, дрібні потертості по краях і кутах. Папір блоку кремовий, чистий, з поодинокими рудими цятками на титульному аркуші; блок міцний, без утрат. На титульному аркуші власницький підпис чорнилом і круглий чорний штамп із номером. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПерша частина — політичний огляд подій від листопада 1919 року до початку 1920-го, писаний учасником і одним з провідників тих подій. У восьми розділах: «сепаратні умови» генерала Тарнавського й перехід Української Галицької армії під Денікіна, наради в Старокостянтинові й Новій Чорториї, Волохівщина й «Коростенська інструкція», делегації до червоної Москви, повстанський рух отаманів Григор'єва, Зеленого, Ангела, Соколовського і ставлення до нього державного центру. Додатки з с. 90 подають документи доби — звернення «До інтелігенції України», відозву до старшин і козаків Добровольчої армії, листи голови Ради народних міністрів УНР Ісаака Мазепи, витяг з маніфесту Всеукраїнського революційного комітету. Перед текстом — портрет автора з підписом «Командир ІІ-го Зимового Походу, ген. хор. Юрій Тютюнник».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЮрій (Юрко) Тютюнник (1891–1930) — генерал-хорунжий Армії УНР, уродженець Київщини. У Першому Зимовому поході командував Київською дивізією, 1921 року очолив Другий Зимовий похід, що завершився трагедією під Базаром. 1923 року ГПУ виманило його з еміграції до радянської України; 1929-го заарештований, 1930-го розстріляний. У СРСР його ім'я і праці були під забороною.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУперше «Зимовий похід 1919–20 рр.» вийшов у Коломиї 1923 року накладом «Трембіти». Нью-йоркське видання 1966 року — третє; воно відкрило серію «Матеріяли і замітки до історії визвольної боротьби» Видавництва Чарторийських і водночас стало восьмим числом серії «Студійно-наукові матеріяли». Еміграційні перевидання 1960-х виходили малими накладами й розходилися передплатою серед української громади США й Канади, тому на ринку трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589843693939,"sku":"KC-2233","price":2250.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0015-206557538021328475.jpg?v=1791059426"},{"product_id":"knysh-zynovii-varshavskyi-protses-oun-toronto-1986","title":"Книш Зиновій. Варшавський процес ОУН на підложжі польсько-українських відносин тієї доби: у 2 томах. Торонто, 1986","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Поліції не перехитриш, коли ж бачиш безвихідь — мовчи, мовчи як заклятий, мовчи як камінь».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЗиновій Книш. Варшавський процес ОУН на підложжі польсько-українських відносин тієї доби. Т. I–II = The Warsaw OUN Trial in View of Contemporary Polish-Ukrainian Relations. Vol. I–II \/ Науково-дослідний інститут імени О. Ольжича.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eТоронто: «Срібна Сурма», 1986. — Т. I: 674 с.; т. II: 535 с. — Друк New Pathway Publishers Limited, Торонто. — ISBN 0-920365-16-7; 0-920365-18-3.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничих м'яких обкладинках із теракотового картону з фактурою під полотно; ім'я автора, назва й номер тому надруковано чорним на обкладинках і корінцях. Т. I: великі розводи від вологи на передній обкладинці й корінці, темні плямки та сліди вологи на задній обкладинці, потертості кутів. Т. II: поодинокі світлі розводи й дрібні плямки на обкладинці. Блоки міцні, папір чистий і світлий, без написів і підкреслень. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Комплект має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e15 червня 1934 року у Варшаві бойовик ОУН Григорій Мацейко застрелив міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького. На процесі 1935–1936 років на лаві підсудних опинилися дванадцятеро членів ОУН, серед них Степан Бандера, Микола Лебедь і Ярослав Карпинець, яким присудили смертну кару, згодом замінену довічним ув'язненням. Книш відтворює справу крок за кроком: перший том веде від атентату й арештів через акт обвинувачення до судових засідань, промов прокурорів і оборонців, присуду та його мотивів; другий — про відгомін процесу в польській, закордонній і українській пресі, про постать самого Пєрацького та про львівський процес 1936 року, з додатком документів, джерелами й показником імен. Автор звіряє газетні звіти з юридичною прискіпливістю, розбирає використання в суді так званого «архіву Сеника» і не щадить власного середовища: у слові від автора прямо пише, що процес не приніс ОУН слави, і з головних обвинувачених вирізняє лише Миколу Климишина.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЗиновій Книш (1906–1999) — правник, історик, діяч УВО та ОУН. Народився в Коломиї, 1930 року здобув ступінь доктора права у Львівському університеті. У листопаді 1931-го був заарештований і засуджений за членство в УВО на вісім років, тож варшавський процес ішов, коли він сам сидів у польській в'язниці; вийшов за амністією 1936 року. Від 1940-го член Проводу ОУН, після війни у Франції, з 1949 року в Канаді. У Торонто заснував видавництво «Срібна Сурма», де вийшли його спогади й розвідки з історії УВО та ОУН — «Власним руслом», «Розбрат», «Перед походом на Схід».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eДвотомник — найоб'ємніша з праць Книша про політичні процеси міжвоєнної Галичини, вийшла після «Двох процесів» (1962) і «Справи Східних торгів у Львові» (1965). Видання підготовлене Науково-дослідним інститутом імени О. Ольжича й надруковане в друкарні торонтського «Нового Шляху». Наприкінці другого тому вміщено список жертводавців: наклад оплатила сама громада.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589844316531,"sku":"KC-2214","price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0005-206557538021328475.jpg?v=1791059385"},{"product_id":"ukraina-proty-moskvy-zbirka-stattei-1955","title":"Україна проти Москви: збірка статтей. [Б. м.], 1955","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Бо ж кремлівські імперіялісти такі ж самі вороги народів, як і берлінські».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУкраїна проти Москви: збірка статтей.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e[Б. м.]: Видання Закордонних Частин Організації Українських Націоналістів, 1955. — 390 с. — (Бібліотека Українського Підпільника; ч. 2). — 17,6 × 12,8 см.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі кишенькового формату: палітурки криті світло-зеленим тисненим папером, корінець полотняний у тон, назва на корінці витиснена чорним; на верхній палітурці — тризуб із мечами і стрічки з гаслом, на нижній — емблема ОУН у колі. Потертості й сліди забруднення на полотні корінця, незначне потемніння країв палітурок, природне пожовтіння паперу по берегах. Блок міцний, аркуші чисті, утрат немає; власницьких написів і печаток немає. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання текстів Степана Бандери та Ярослава Стецька. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПередмова пояснює задум: праці, що мали основне значення в ідеологічній боротьбі, друкувалися розпорошено — у підпільних виданнях в Україні та в закордонній періодиці, тож користуватися ними не могли ні там, ні на еміграції. Збірка зводить тринадцять таких текстів докупи: «Самостійну Україну» Миколи Міхновського, «Похід Карла XII на Україну» Дмитра Донцова, «Фальшування історії України в інтересах неподільної Росії» Степана Ленкавського, дві праці П. Полтави — про причини перемоги повстання 1648 року і про концепцію самостійної України, «Російське історичне коріння большевізму» Юрія Бойка, нарис О. Гончарука про УПА, «Рушійні кличі нашої боротьби» Ярослава Стецька та «Українську національну революцію, а не тільки протирежимний резистанс» Степана Бандери. Окремо передруковано підпільну листівку ОУН до 300-річчя повстання Богдана Хмельницького.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЧастина авторів до виходу книжки не дожила: за криптонімом П. Полтава стоїть Петро Федун (1919–1951), керівник політичної референтури проводу ОУН, за О. Горновим — Осип Дяків (1921–1950); обидва загинули в підпіллі, а їхні праці дійшли на Захід його ж каналами. Поряд із ними — Степан Ленкавський (1904–1977), Дмитро Донцов (1883–1973), Ярослав Стецько (1912–1986), Степан Бандера (1909–1959) і Микола Міхновський (1873–1924), чия брошура 1900 року відкриває тут родовід самостійницької думки.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКишеньковий формат і міцна оправа відповідали призначенню серії «Бібліотека Українського Підпільника», яку Закордонні Частини ОУН з осідком у Мюнхені видавали для переправляння в Україну; місця друку на титулі немає. Під кожною статтею вказано джерело передруку — «Шлях Перемоги» 1955 року, окремі брошури, підпільні видання, — тож том водночас є покажчиком того, де ці тексти з'явилися вперше. Серію відкрив того ж 1955 року збірник документів ОУН із Великих Зборів і конференцій 1929–1955 років. В УРСР такі видання зберігалися в спецфондах, і примірники в незайманій видавничій оправі трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589844545907,"sku":"KC-2207","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0051-3679958751691467828.jpg?v=1791059546"},{"product_id":"mirchuk-koliivshchyna-haidamatske-povstannia-1768-niu-york-1973","title":"Мірчук Петро. Коліївщина: гайдамацьке повстання 1768 р. Нью-Йорк, 1973","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Це був котел, що кипів безустанно, підсичуваний традиціями минулого».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eДр. Петро Мірчук. Коліївщина: гайдамацьке повстання 1768 р. \/ мовний коректор Микола Верес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eНью-Йорк: Наукове Товариство ім. Т. Шевченка, 1973. — 319 с.: іл., карта. — (Бібліотека українознавства; ч. 41). — 23 × 15,5 × 2,5 см. — З друкарні Української Видавничої Спілки в Лондоні.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі з бордового полотна: на передній палітурці й на корінці золоте тиснення — ім'я автора й назва; задня палітурка без оформлення. Полотно ледь обтріпане при голівці корінця, на палітурках дрібні світлі рисочки й поодинокі цятки, помітніші на задній сторонці. Блок міцний, папір чистий, утрат немає; написів, печаток і підкреслень немає. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМірчук доводить, що повстання 1768 року було не стихійним «бунтом», а наперед заплановане, з виразною програмою відновлення гетьмансько-козацької держави — і саме тому його однаково завзято знецінювали польська й російська історіографії. Виклад веде від Правобережжя під Польщею й ранньої гайдамаччини (Семен Палій, повстання Верлана 1734–1735, виступ 1750 року) до здобуття Умані, проголошення Гетьманщини, московської інтервенції та спільних польсько-московських репресій. Окремі розділи — Коліївщина і Запорозька Січ, «Золота Грамота» й «Чорна Грамота» Катерини II, життєписи ватажків: Максима Залізняка, Івана Ґонти, Семена Неживого, Микити Швачки, Андрія Журби, Івана Бондаренка, архимандрита Мелхиседека Значка-Яворського. Завершують книгу бібліографія, індекс і спис ілюстрацій.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПетро Мірчук (1913–1999) — історик і публіцист, провідний діяч ОУН, який під час війни пройшов Аушвіц і Маутгаузен, по війні опинився серед переміщених осіб і переїхав до США, де став дійсним членом НТШ. Автор «Нарису історії ОУН», праць про УПА, Романа Шухевича й першої біографії Степана Бандери; Коліївщина — його вихід у XVIII століття.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнижка вийшла в серії «Бібліотека українознавства» НТШ як ч. 41 — у ювілейний рік товариства: на звороті шмуцтитулу вміщено емблему «Сторіччя Наукового Товариства ім. Шевченка. 1873–1973». Видано в Нью-Йорку, а надруковано в Лондоні, у друкарні Української Видавничої Спілки. Ілюстрації — акварель Тараса Шевченка «Мотронинський манастир» (1845), портрети Залізняка і Ґонти, типи гайдамаків і селян — передруковано з польських видань Ф. Равіти-Ґавронського «Historya ruchów hajdamackich» та А. Ролле «Gawędy historyczne». У радянській Україні, де Коліївщину дозволялося трактувати лише як класову боротьбу селян, така праця вийти не могла.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589846839667,"sku":"KC-2118","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0022-3679958751691467828.jpg?v=1791059459"},{"product_id":"kalba-almanakh-voiakiv-upa-detroit-2000","title":"Альманах Товариства вояків УПА ім. Р. Шухевича — Т. Чупринки в ЗСА, 1950–2000. Детройт; Київ; Нью-Йорк, 2000","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Воїнам УПА — живим і поляглим у боротьбі за волю України присвячується.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eАльманах Товариства вояків УПА ім. ген.-хор. Романа Шухевича — Тараса Чупринки в ЗСА, 1950–2000 = Almanac: Society of Veterans of the Ukrainian Insurgent Army in the U.S.A. \/ матеріял зібрав, впорядкував і зредаґував Мирослав Кальба; редакційна колеґія: Мирослав Кальба (головний редактор), д-р Богдан Крук (заступник), Лев Футала, Степан Голяш, Михайло Ковальчин.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДетройт; Київ; Нью Йорк: [Товариство вояків УПА ім. ген.-хор. Романа Шухевича — Тараса Чупринки в ЗСА], 2000. — 288 с.: іл., портр. — 23,5 × 16,5 см. — Друк: University Printing Services, Inc., Детройт, Мічиґан.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі з бордового ледерину з тисненою фактурою під шкіру. На передній палітурці золоте тиснення: назва, емблема Товариства — хрест із круглим медальйоном, написом «Товариство кол. вояків УПА в ЗСА» і літерами «УПА» — та роки «1950–2000»; на корінці золотом повна назва; задня палітурка без оформлення. Форзаци гладкі кремові. Палітурки без потертостей, кути рівні, корінець цілий. Блок міцний, папір чистий, без написів, печаток і підкреслень. Стан: відмінний.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЮвілейна книга ветеранського товариства, яке в Америці заснували вояки рейдових відділів УПА: 1947 року з доручення Головного командування УПА та УГВР вони пробилися із Закерзоння через Польщу й Чехословаччину на Захід, щоб, як сказано в книжці, «говорити правду про визвольну боротьбу». Перша частина — портрети й біографії Романа Шухевича, Степана Бандери і Василя Кука «Коваля», присяга вояка УПА 1944 року, «Звернення воюючої України», нарис В. Галаси про рейд із Закерзоння, історія Головної управи Товариства, статті про Світове братство вояків УПА, суспільну опіку, упівську філателію, Капітулу Золотого хреста УПА й пам'ятники борцям ОУН–УПА–УГВР. Друга частина — історії відділів і делеґатур, від Боффало до Детройта. Завершує том іменний покажчик із розкриттям повстанських псевд. Серед ілюстрацій — дереворит Ніла Хасевича «За Українську Самостійну Соборну Державу», світлина погруддя Шухевича, графічний портрет Бандери.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУпорядник Мирослав Кальба «Яструб» (1916–2013), уродженець Мозолівки на Тернопільщині, у 1941 році був четарем легіону «Нахтіґаль» Дружин українських націоналістів, а 1943-го вишколював сотню УПА на Жовківщині. На еміграції жив у Детройті, був активним діячем ветеранських організацій і дослідником історії «Нахтіґалю»; у цьому томі йому належить найбільший розділ — історія Головної управи Товариства.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eАльманах надруковано в Детройті, проте у вихідних даних поруч із Детройтом і Нью-Йорком стоїть Київ: ювілей Товариства припав на першу декаду незалежності, коли еміграційні ветеранські видання вперше могли розраховувати на читача в Україні.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589846937971,"sku":"KC-2109","price":2250.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/D866E0C5-3604-428B-AA45-B5DA1E328920.jpg?v=1791117251"},{"product_id":"herchanivskyi-dmytro-vyhnaty-okupanta-miunkhen-1963","title":"Герчанівський Дмитро. Вигнати окупанта. Мюнхен, 1963","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«До вас служити не підемо!.. Стріляйте!.. Народ вам того не простить!»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДмитро Герчанівський. Вигнати окупанта.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМюнхен: видання Крайової Управи Братства кол. Вояків 1-ої Української Дивізії УНА в Німеччині, 1963. — 143 с.: іл., портр.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці кремового кольору з глянцевим ламінуванням: на передній сторонці — рисунок у зеленій гамі з постатями повстанців у нічному лісі, на задній — емблема дивізії, лев із трьома коронами на щиті. Фронтиспис — портрет Симона Петлюри. Лисячі плямки й потемніння вздовж корінця та по краях задньої сторонки обкладинки, поодинокі цятки на передній; рівномірне пожовтіння паперу. Блок міцний, текст чистий, без написів і печаток. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПерше, прижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСпогад учасника Другого Зимового походу — листопадового рейду Армії УНР 1921 року, що закінчився боєм під Малими Миньками й розстрілом 359 полонених під Базаром. Автор веде Волинську групу день за днем — від переходу польсько-радянського кордону через Коростень до Малих Миньків, — а наприкінці подає поазбучний список 359 загиблих, зіставлення втрат і додаток до схеми руху головних груп. Серед ілюстрацій — портрети учасників руху, зокрема сотника Івана Андруха й зв'язкової Віри Бабенко. У «Слові до читачів» Герчанівський пише, що документи про похід зникли зі схованки на Клепарові у Львові під час польських арештів 1922 року, тож текст він відтворював із пам'яті, спогадів і праць інших учасників понад два роки.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДмитро Герчанівський (1894–1984), уродженець Ваньовичів на Самбірщині, — військовий і громадський діяч, один з організаторів УВО. У Другому Зимовому поході — ад'ютант начальника Штабу Повстанської армії УНР Юрія Отмарштейна; тоді ж писав стрілецькі листівки під псевдонімом Дмитро Стрілець. Згодом емігрував до США, друкувався у «Вістях комбатанта», помер у Лівонії, штат Мічиган.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижка вийшла на сорокові роковини походу накладом Крайової Управи Братства колишніх вояків 1-ї Української дивізії УНА в Німеччині — ветеранської організації дивізії «Галичина», чия емблема й стоїть на звороті обкладинки. 1969 року автор перевидав спогад у Детройті власним коштом, тож мюнхенське видання — перше. Історики досі покликаються на нього як на джерело до біографій учасників рейду.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589847363955,"sku":"KC-2081","price":6750.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/69378846-C082-4627-89FA-689D3B363C52.jpg?v=1791241013"},{"product_id":"mirchuk-petro-z-moho-dukha-pechattiu-1954","title":"Мірчук Петро. З мого духа печаттю: у 25-ліття боротьби ОУН. Нью-Йорк; Торонто, 1954","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Я ж весь вік свій, весь труд тобі дав \/ У незломнім завзятті, — \/ І підеш ти в мандрівку століть \/ З мого духа печаттю».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПетро Мірчук. «З мого духа печаттю»: у 25-ліття боротьби ОУН.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eНю Йорк; Торонто: Організація Оборони Чотирьох Свобід України — Ліга Визволення України, 1954. — 30, [2] с. — Printed by «Dnipro», 77 St. Marks Place, New York, N. Y. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці з помаранчевого паперу: на передній сторонці подвійна чорна рамка, ім'я автора в розрядку, назва в лапках жирним шрифтом і круглий ювілейний знак «25 років у боротьбі» з літерами ОУН і тризубом у трикутнику та гаслом «Свобода народам і людині»; на задній сторонці — «Ціна $0.25» і рядок друкарні. Титульний аркуш повторює обкладинку. Передня сторонка свіжа, без потертостей; на задній — дві ділянки стертого поверхневого шару паперу вздовж верхнього краю, дрібні темні цятки й коротка риска біля корінцевого краю, легке нерівномірне потемніння. Папір блоку з рівномірним природним пожовтінням, текст чистий, без підкреслень і написів. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eНазву брошурі дав рядок із прологу до Франкового «Мойсея»: саме цими словами, пише Мірчук, ОУН має право сказати про свою роль в історії української визвольної боротьби. Брошуру видано до 25-ліття Конгресу Українських Націоналістів, що відбувся у Відні 28 січня — 3 лютого 1929 року й покликав до життя Організацію Українських Націоналістів. Серед розділів — «Коли і як зродився український націоналізм», «Революція до перемоги», «Проти кожного окупанта», «Хто і чому ненавидить ОУН». Автор обстоює тезу, що націоналізм старший за саму організацію: ОУН лише дала організаційні рамки рухові, який, за його словами, діє вже понад тисячу років. Ідеться про боротьбу з польською, мадярською, німецькою й радянською владою — від оборони Карпатської України 1939 року до повоєнного підпілля, яке на момент писання вже одинадцятий рік протистоїть радянським окупантам.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПетро Мірчук (1913–1999) — політичний діяч, публіцист і історик визвольного руху. Уродженець Бережанщини, у 1930-х тричі арештований польською владою; 1939 року керував пропагандивним апаратом ОУН, під час війни пройшов Аушвіц і Маутгаузен, після війни виїхав до США як переміщена особа. Автор «Нарису історії ОУН», «Української Повстанської Армії 1942–1952» та першої біографії Степана Бандери.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидання спільне для двох головних громадських організацій бандерівського середовища за океаном — Організації Оборони Чотирьох Свобід України в США та Ліги Визволення України в Канаді; надруковано в нью-йоркській друкарні «Dnipro» в Іст-Віллиджі. На обкладинці — спеціально виготовлений ювілейний знак із гаслом «Свобода народам і людині». Ювілейні агітаційні брошури такого типу розходилися по членських осередках за чверть долара й нечасто зберігалися в доброму стані.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589847429491,"sku":"KC-2077","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/54134A47-ABD9-4750-A653-61CC32EB1E85.jpg?v=1791434189"},{"product_id":"v-riadakh-upa-zbirka-spomyniv-1957","title":"Мірчук Петро, Давиденко В. (ред.). В рядах УПА: збірка споминів. Нью-Йорк, 1957","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Вирізками з фільму можна б назвати оці спомини колишніх бійців УПА».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ рядах УПА: збірка споминів був. вояків Української Повстанської Армії \/ зредагували д-р Петро Мірчук і В. Давиденко.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНю Йорк: накладом Т-в б. Вояків УПА в ЗДА і Канаді, 1957. — 352 с.: іл. — Друковано в українській друкарні «Dnipro», 77 St. Marks Place, New York, N. Y. Паралельний англійський титульний аркуш: In the Ranks of UPA. Фронтиспіс — погруддя Степана Бандери різьби М. Черешньовського.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ власницькій суцільній оправі з темно-бордового ледерину; на верхній палітурці від руки виведено золотом назву, подекуди з просвітами зеленої підмальовки, корінець і задня палітурка без оформлення. Оригінальну видавничу обкладинку — червоно-чорну конструктивістську композицію з трьома нахиленими фотознімками повстанців — збережено в оправі. Потертості й витертості ледерину при верхньому та нижньому кінцях корінця і на кутах, поодинокі подряпини на задній палітурці. Блок міцний, зшивка ціла, утрат немає; папір кремовий, чистий, із поодинокими бурими плямками на форзаці. На форзаці наклеєно екслібрис — синій штриховий рисунок лучника з конем і написом «Ex libris Христини Волицької». На авантитулі дарчий напис синім чорнилом: «Для „вдумчивої\" Христини від св. Миколая (Миколая) 1959 р.». Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПерше видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; примірник цінний провенансом — екслібрисом і дарчим написом 1959 року.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПонад два десятки споминів, і майже всі підписані псевдами та криптонімами — Рубач, Блудний, Коник, Верниволя, Буркун, Лісовик, Богдан Мельодія-Крук: автори писали в Америці, коли їхні рідні лишалися по той бік. Географія збірки — Волинь, Чорний ліс, Карпати, Лемківщина й Перемищина; сюжети — від приходу червоної армії восени 1939 року до боїв із польським військом і КБВ улітку 1946-го, повстанського Свят-Вечора та Великодня 1947 року в Устрицькому лісі. Редактори не зводили тексти в єдиний наратив, тож різнобій стилю й оцінок лишився — і саме він робить книжку джерелом, а не переказом. Завершує збірку «Не скажу!» — про катування двадцятичотирилітнього лемка на псевдо Мазепа. Текст перемежовано документальними світлинами: медсестри УЧХ при УПА на карпатській полонині, вояки сотні к-ра Крилача на Перемищині навесні 1947-го, Творинка над Сяном у жовтні 1946-го.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПетро Мірчук (1913—1999) — член ОУН від початку 1930-х, в'язень польських тюрем і німецького концтабору Аушвіц, від 1950 року у США; історик визвольного руху, автор «Нарису історії ОУН» та «Української Повстанської Армії 1942—1952». Тут він виступає не автором, а упорядником чужих свідчень — разом із В. Давиденком.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидавцем було Товариство бувших Вояків УПА в ЗДА і Канаді, що гуртувало повстанців, які по війні опинилися на Заході. Слово «Від видавців» датоване 5 березня 1957 року в Ню Йорку й підписане головою Миколою Грицков'яном і секретарем Евстахієм Несторуком; там же — заклик до колишніх вояків списувати спомини й надсилати рукописи для другого тому. Друк замовили в українській друкарні «Дніпро» на 77 St. Marks Place у Нью-Йорку. Паралельний англійський титул показує, що збірку адресували й чужомовному читачеві. В УРСР книжка була недоступна й до України потрапляла лише нелегально.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589847626099,"sku":"KC-2064","price":10500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0002-4526635490533508166.jpg?v=1791065197"},{"product_id":"stotskyi-klepachivskyi-reid-london-1968","title":"Стоцький Іван. Клепачівський рейд: повість. [Лондон], 1968","description":"\u003cp\u003eІван Стоцький. Клепачівський рейд: повість \/ обкладинка та ілюстрації Михайла Михалевича.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e[Лондон]: Видавництво Центральної Управи Спілки Української Молоді, 1968. — 179 с.: іл. — (Юнацька Бібліотека СУМ; ч. 2). — 20 × 14,5 см. Місце друку на титульному аркуші не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці з кольоровою композицією Михайла Михалевича — двоє вершників-повстанців у наступі на тлі блакитного неба. Незначні потертості країв і згини кутів обкладинки, легке пожовтіння паперу по берегах; блок міцний, текст чистий, написів і печаток немає. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПовість про рейд відділу УПА, написана для молодшого читача, але без пом'якшень: марш, засідка, втрати, села, що годують і видають. Такі книжки в діаспорі виконували подвійну роботу — переносили пам'ять про збройну боротьбу до покоління, яке вже народилося за кордоном, і давали сумівським гурткам матеріал для читання вголос.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОформив видання Михайло Михалевич (1907–1985) — графік і маляр, учень Мистецької школи Миколи Глущенка, від 1944 року на еміграції, згодом у Канаді; його ілюстрації до історичних і повстанських сюжетів упізнавані за динамічною лінією та стриманою палітрою.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e«Юнацька Бібліотека СУМ» — серія Центральної Управи Спілки Української Молоді, що виходила в Лондоні від 1960-х років невеликими накладами й розповсюджувалася переважно всередині організації, тому окремі числа серії трапляються на ринку нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589849166195,"sku":"KC-1989","price":2250.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0007-3679958751691467828.jpg?v=1791059378"},{"product_id":"borets-u-vyri-borotby-london-1971","title":"Борець Юрій. У вирі боротьби: повість нашої доби. [Лондон], 1971","description":"\u003cp\u003eЮрій Борець. У вирі боротьби: повість нашої доби \/ обкладинка та ілюстрації Ростислава Глувка.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e[Лондон]: Видавництво Центральної Управи Спілки Української Молоді, 1971. — 319 с.: іл. — (Юнацька Бібліотека СУМ; ч. 3). — 21,5 × 15,5 × 2,2 см. Місце друку на титульному аркуші не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці роботи Ростислава Глувка: великий портрет молодого повстанця в мазепинці на білому тлі. Незначні потертості країв обкладинки й корінця, поодинокі дрібні забруднення; блок міцний, аркуші чисті, написів і печаток немає. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eАвтобіографічна за матеріалом повість про підпілля й УПА, написана людиною, яка сама через це пройшла. Оповідь веде юнак, що вростає у боротьбу поступово — через школу, через друзів, через перший зв'язок, — і саме ця повільність робить книжку відмінною від агітаційної прози.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЮрій Борець (1922–2011) — вояк УПА, згодом громадський діяч і мемуарист у Великій Британії, автор книжок «У вирі боротьби», «УПА у вирі боротьби» та спогадової публіцистики; один із тих, хто в еміграції системно збирав і публікував свідчення учасників повстанського руху.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання належить до «Юнацької Бібліотеки СУМ» — серії Центральної Управи Спілки Української Молоді, що готувала для молоді діаспори книжки про новітню історію України. Наклади серії були невеликі й розходилися каналами організації.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589849198963,"sku":"KC-1988","price":2200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0006-3679958751691467828.jpg?v=1791059377"},{"product_id":"borets-chumak-reid-bez-zbroi-london-1982","title":"Борець-Чумак Юрій. Рейд без зброї: УПА на Заході. Спогади. Лондон, 1982","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Невже ж історія боїв УПА буде насвітлена лише ворогами?»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЮрій Борець-Чумак. Рейд без зброї: УПА на Заході. Спогади \/ обкладинка роботи мистця Ростислава Глувка.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЛондон: Українська Видавнича Спілка у Великій Британії, 1982. — 299, [1] с.: іл. — З друкарні Української Видавничої Спілки в Лондоні (Ukrainian Publishers Limited, 200 Liverpool Road, London N1 1LF).\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі з темно-коричневого полотна, у кремовій ілюстрованій суперобкладинці: композиція з перехрещених гвинтівки й гусячого пера, друк двома відтінками цегляно-коричневого; на задній сторонці — видавнича марка «УВС» у декоративній рамці. Суперобкладинка ціла, з потертостями й дрібними забрудненнями по площині, надривом у верхньому куті задньої сторонки та легким пожовтінням країв. Папір чистий, блок міцний. На задній сторонці суперобкладинки наліпка торонтської книгарні «ARKA LTD., 575 Queen W.» із ціною 15,95 дол. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСпогади починаються там, де в українській літературі про УПА зазвичай ставлять крапку: сотня командира Громенка вже перейшла на Захід і стоїть у баварському лісі. Далі — казарми під наглядом американців, шпиталь, вихід на волю, життя в таборах для переміщених осіб, кооператива УПА і станиця в Байройті, згодом Австралія зі своєю станицею УПА, а наприкінці — навколосвітня мандрівка автора з дружиною, той самий «рейд без зброї», що дав книжці назву. Окремий великий розділ «Пригоди Мурина» відтворює боротьбу підпілля на Лемківщині й Засянні вже після того, як головні бойові одиниці УПА відійшли рейдом на Захід, — тема, майже не висвітлена в літературі про період після 1947 року. Книжку супроводжує фотодокументальна частина: світлини станиці УПА в таборі в Байройті, конференції АБН у Лондоні 1973 року, відзначення 50-ліття ОУН у Манчестері.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЮрій Борець (справжнє прізвище Пашковський, 1922–2006), у підпіллі й на сторінках перших своїх спогадів — «Чумак», народився в селі Лубні на Перемищині, від 1939 року член ОУН, булавний УПА в сотні поручника Михайла Дуди-«Громенка», учасник рейду на Захід улітку 1947 року. Осів в Австралії, у 1972–1982 роках очолював Станицю Вояків УПА в Австралії, був членом обласного проводу ОУН. Автор книжок «У вирі боротьби» (Лондон, 1971), «Рейд без зброї» та «З найкращими» (Лондон, 1986).\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидання приурочене до 40-річчя постання УПА, яке українська громада відзначала 1982 року. Перші розділи спогадів друкувалися у лондонському «Визвольному шляху» за редакції Григорія Драбата, решта публікувалася вперше. Книжка вийшла коштом самого автора, а чистий зиск із продажу він призначив по половині на Фонд Оборони України і на Спілку Української Молоді. Обкладинку виконав Ростислав Глувко, який оформив і першу книжку Борця. Наліпка книгарні «Арка» на Квін-стріт у Торонто показує, як лондонський наклад розходився українськими громадами Північної Америки.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589849231731,"sku":"KC-1987","price":2200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0005-3679958751691467828.jpg?v=1791059377"},{"product_id":"polishchuk-klym-otaman-zelenyi-skrenton-1925","title":"Поліщук Клим. Отаман Зелений: сучасний роман у трьох частинах. Скрентон, 1925","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Як неминуче останнє, йшов перший, ніжний, чистий сніг…»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКлим Поліщук. Отаман Зелений: сучасний роман в трьох частинах. — Друге, перероблене й доповнене видання.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСкрентон (Scranton, Pa.): накладом Українського Робітничого Союзу, 1925. — 300 с.: іл. — З друкарні «Народної Волі», 524 Olive Street. Ціна на обкладинці: один доляр.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці із зеленого крапчастого паперу: на передній сторінці штриховий рисунок — повстанський отаман із піднесеною шаблею над селянським подвір'ям, унизу рядки «Написав Клим Поліщук», «Друге Поправлене Видання», «Ціна Один Доляр»; на задній сторінці вихідні дані накладця українською та англійською мовами. Розводи від вологи в нижній частині передньої і задньої сторонок, утрата паперу у верхньому правому куті задньої сторонки, дрібні надриви й побиті кути по краях обкладинки. Папір рівномірно пожовклий, на нижньому березі титульного аркуша слід вологи з дрібною втратою паперу. Блок міцний, аркуші не відстають, утрат тексту немає; написів, печаток і екслібрисів немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eРоман про Данила Терпила — отамана Зеленого (1886–1919), трипільського селянина, який очолив одну з найбільших повстанських армій Наддніпрянщини. Оповідь іде трьома частинами — «Від ґрунту», «Гарт життя» і «Непоборна сила»: від народження в селі та «отця духовного» через завод Ґретера, Голосіївський ліс і касарню до Трипілля, боїв під Кагарликом і тифозного марення в останню ніч, коли отаманові ввижаються мати, брат і побратими. Текст супроводять заставки й кінцівки; під фіналом стоїть авторська помітка «Бережани — Львів, 1921—1923 року». Поліщук писав про Зеленого як сучасник подій — тоді, коли радянська історіографія вже зводила цю постать до ватажка розбійницької зграї.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКлим Поліщук (1891–1937) — прозаїк, поет і журналіст із Житомирщини, свідок київського літературного життя доби Української революції. 1920 року виїхав до Галичини, де за кілька років видав більш як десяток книжок — «Воєнко», «Червоне марево», «Жменя землі», «Світ червоний» — і два романи про отаманів: «Отаман Зелений» та «Гуляйпільський батько» про Нестора Махна, якого бачив особисто. 1924 року повернувся з дружиною Галиною Орлівною до радянської України, 1929-го був заарештований, відбував десятирічний термін на Соловках, а 3 листопада 1937 року розстріляний в урочищі Сандармох у Карелії разом із Миколою Зеровим, Марком Вороним, Лесем Курбасом і сотнями інших.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПерше видання роману вийшло у Львові 1923 року. Скрентонське — друге, перероблене й доповнене — випустив Український Робітничий Союз, запомогова організація українських робітників в Америці, заснована 1910 року у Скрентоні й названа так від 1918-го (від 1978-го — Український Братський Союз); друковано у власній друкарні Союзу при газеті «Народна Воля». Ціну — один доляр — виставлено просто на обкладинці, як на книжці для робітничого читача. У радянській Україні роман не перевидавався, а твори автора були вилучені з бібліотек; до читача він повернувся вже в незалежній Україні.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589849297267,"sku":"KC-1980","price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0004-3679958751691467828.jpg?v=1791059377"},{"product_id":"ripetskyi-stepan-ukrainske-sichove-striletstvo-niu-york-1956","title":"Ріпецький Степан. Українське Січове Стрілецтво: визвольна ідея і збройний чин. Нью-Йорк, 1956","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Ми віримо, що хоч би ворог все до тла знищив, а остала лише могила Шевченка і огненне Франкове пророцтво — то ще ніщо не пропало!»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСтепан Ріпецький. Українське Січове Стрілецтво: визвольна ідея і збройний чин \/ обкладинка Святослава Яцушка.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eНью-Йорк: видавництво «Червона Калина», 1956. — VII, 360 с. — Паралельний титульний аркуш англійською: Ukrainian Legion: Ukrainski Sitchovi Striltsi 1914–1920. New York 1956. — Видано при допомозі Ювілейного Комітету Братства УСС.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі із сіро-зеленого коленкору: на передній палітурці ім'я автора й назва золотим тисненням стилізованим уставним шрифтом, задня палітурка без оформлення. Перед титулом окрема сторінка з видавничою віньєткою — гроно калини й полум'я, чорним і червоним друком. Потертості й світлі витертості по кутах і верхньому краї корінця, руда плямка на задній палітурці. Папір чистий, блок міцний. На передній палітурці та на титульному аркуші олівцем бібліотечний шифр «94(477).061 Р-53», на титулі червоним чорнилом позначка «ВВ» і блідий штамп. Поодинокі олівцеві підкреслення в тексті. На форзаці наклеєно дереворитний екслібрис «Ex libris Івана та Стефанії Зварун» із підписом «Б. Сорока 1999 р.»; унизу форзаца слід від знятої наліпки. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; наклеєний екслібрис становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eРіпецький у передмові одразу відмежовується від того, чого читач сподівається: це не історія УСС як військової формації та її боїв — ту сторінку, каже він, історики вже опрацювали. Його тема — ідеї, які покликали Стрілецтво до життя: ідеологічні, культурно-історичні, громадсько-моральні й політично-визвольні мотиви збройного чину 1914–1920 років. Виклад іде трьома частинами: генеза і ріст української визвольної ідеї, січовий і сокільський рух до світової війни, далі самі Українські Січові Стрільці — від протесту проти австрійської присяги й обмеження формації до двох тисяч добровольців до Маківки, Лисоні, Вовчухів і Мотовилівки. Окремі розділи віддано духово-мистецькій праці Стрілецтва, а наприкінці подано реєстр згадуваних поетичних творів.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eАвтор писав як учасник: колишній старшина Легіону УСС, доктор права, адвокат, лектор соціології Українського педагогічного інституту в Празі, згодом громадсько-політичний діяч і видавець на еміграції. Книжку присвячено дружині — Володимирі з Садовських.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПоштовхом до видання стала, за словами самого автора, порожнеча: після 1939 року видавнича праця з тематики визвольних змагань завмерла, на рідних землях радянська влада планово винищила цю літературу, а довоєнні книжки «Червоної Калини» стали на еміграції бібліографічною рідкістю. Саме «Червона Калина» — кооператива, заснована у Львові ветеранами українських військових формацій, ліквідована 1939 року й відновлена 1949-го в Нью-Йорку — і видала цю працю, за допомогою Ювілейного Комітету Братства УСС, до сорокових роковин виступу Легіону на фронт. Обкладинку оформив Святослав Яцушко. В Україні книжка не перевидавалася.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589849559411,"sku":"KC-1968","price":6800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0003-3679958751691467828.jpg?v=1791059377"},{"product_id":"liubiv-nil-khasevych-1905-1952-albom-lviv-2010","title":"Любів Богуслав. Ніл Хасевич, 1905–1952: альбом. Львів, 2010","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«…Я не можу битися зброєю. Але я б'юся різцем і долотом… Я хочу, аби світ знав, що визвольна боротьба триває, що українці б'ються» — Ніл Хасевич.\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНіл Хасевич (1905—1952 рр.): альбом: 105-й річниці від дня народження присвячується \/ Галерея українського військового однострою; упорядник та автор тексту Богуслав Любів; передмова Юрія Охріменка.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛьвів: видавничий дім «Панорама», 2010. — 73 с.: іл. — Альбомний (поперечний) формат, приблизно 21 × 29,5 см. — Наклад 1000 примірників. — ISBN 978-966-8084-81-2.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці з червоного лакованого картону: чорна смуга корінця з емблемою Галереї українського військового однострою, на передній сторонці — дереворит із криївковою сценою, ім'я художника рукописним шрифтом і дати «1905 – 1952». Блок надруковано на цупкому крафтовому папері в один чорний прогін — у стилістиці підпільного друку. Легкі залами картону у верхньому й нижньому кутах передньої сторонки, ледь притерті краї; блок міцний і чистий, без написів, печаток і підкреслень. На задній сторонці наліпка зі штрих-кодом видання. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність; оформлення становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eАльбом зібрано з творів, що експонувалися в Галереї українського військового однострою у Львові 2007 і 2010 років, — сто п'ять робіт Ніла Хасевича. Матеріал ведено хронологічно: волинське дитинство й родина (світлини хати Хасевичів у Дюксині, хору, братів Анатолія і Федора), довоєнна графіка — «Краєвиди Волині», «Хата» 1934 року, «Дитячий сон», — і далі підпільний період: дереворити «На привалі» 1944 року, «Ми стали волі на сторожі», обкладинка альманаху «Волинь в боротьбі» 1948 року, титул журналу «До зброї», проєкти медалі «За боротьбу в особливо важких умовах» і Хреста Заслуги. Передмову дав Юрій Охріменко: він пише, що агітаційні дереворити Хасевича найбільш тиражовані й найвідоміші, тоді як витончена грань його таланту лишилася майже незнаною.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНіл Хасевич (1905—1952) — графік, майстер дереворита, уродженець села Дюксин на Рівненщині, син паламаря. У чотирнадцять років утратив ногу в дорожній пригоді. Навчався у Варшавській академії мистецтв, виставлявся в Європі, відмовився від польського підданства. Від 1943 року в підпіллі під псевдонімами «Бей» і «Зот» — головний графік УПА, творець бофонів, відзнак і проєктів нагород, виконаних різцем у криївках. Загинув 1952 року в бункері на Волині під час облави.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУпорядник і автор тексту Богуслав Любів — львівський колекціонер, засновник Галереї українського військового однострою, чия збірка й склала основу видання. Альбом вийшов накладом усього тисяча примірників і на антикварному ринку трапляється нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589854802291,"sku":"KC-1709","price":1250.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0036-7845788405581038273.jpg?v=1791058939"},{"product_id":"kravtsiv-bohdan-liudyna-i-voiak-niu-york-1952","title":"Кравців Богдан. Людина і вояк: в другу річницю смерти сл. п. Романа Шухевича-Чупринки. Нью-Йорк, 1952","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Був людиною з кожного погляду повною і всесторонньою, і нічого людського не було йому чужим.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eБогдан Кравців. Людина і вояк: в другу річницю смерти сл. п. Романа Шухевича-Чупринки.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eНю Йорк: Видання Головної Управи Організації Оборони Чотирьох Свобід України, 1952. — 36 с.: іл. — Паралельний англомовний титульний аркуш.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з блакитно-сірого паперу: назва, підзаголовок і вихідні дані друковані темно-синім у подвійній лінійній рамці, під заголовковим блоком друкарська віньєтка; задня сторонка без оформлення. Блок зшитий дротяними скобами. Обкладинка забруднена, з брунатним потемнінням по краях і поодинокими темними плямами, заломи вздовж корінця, кути обтерті. Папір із природним пожовтінням, лисячі плямки найпомітніші на ілюстраційних аркушах. Блок міцний, аркуші не відстають, утрат немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книжка має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eБрошуру написано «на чужині, в лютому 1952 року» — до другої річниці загибелі Романа Шухевича 5 березня 1950 року в Білогорщі. Це не історія УПА, а портрет: автор свідомо відмовляється від великих слів на кшталт «мужність» і «незламність» і зупиняється на двох простих — людина і вояк. Звідси дитинство в Краковці, пластовий морський курінь «Чорноморці», Карпатська Україна, Ґданськ і Краків, червень 1941-го, коли сотник Тур став заступником команданта українського леґіону, і його засада, наведена в тексті: боротися безкомпромісово і проти Гітлера, і проти Сталіна. Видання ілюстровано відбиткою з портрета роботи Петра Андрусева і світлиною Шухевича 1943 року, а завершує його бібліографія «Матеріяли до біографії Романа Шухевича-Чупринки» — близько двадцяти позицій з емігрантської преси 1950–1951 років.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eБогдан Кравців (1904–1975) — поет, журналіст, бібліограф і редактор, провідний діяч ОУН у Галичині 1930-х, в'язень польських тюрем; від 1949 року у США, редактор низки видань і один із упорядників довідкових праць про Україну. Тут він пише не як історик, а як людина того самого підпільного покоління.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eОрганізація Оборони Чотирьох Свобід України, заснована 1946 року в Нью-Йорку, була головною структурою бандерівського середовища в Америці, і її видання адресувалися насамперед тамтешній українській громаді — звідси паралельний англомовний титул. «Людина і вояк» належить до найперших окремих біографічних нарисів про Шухевича; згодом текст передруковано в «Літописі УПА».\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589858537843,"sku":"KC-1560","price":1200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0016-7845788405581038273.jpg?v=1791058857"},{"product_id":"pobihushchyi-krochak-druzhyny-ukrainskykh-natsionalistiv-1953","title":"Побігущий Євген, Крочак Теодор. Дружини українських націоналістів в 1941–42 роках. [Б. м.], 1953","description":"\u003cp\u003eДружини українських націоналістів в 1941—42 роках \/ [Євген Побігущий, Теодор Крочак].\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e[Б. м.]: «Наша Книгозбірня», 1953. — 104 с.: іл. — (Наша Книгозбірня; ч. 13). — 20 × 14 см. Місце друку на титульному аркуші не зазначено. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з кремового паперу: назва вписана рукописним накресленням темно-червоним, під нею — тонований рисунок відзнаки з літерами «ОУН» і «ДУН» та датами «1941—1942 роках»; задня сторонка гладка. Обкладинка з рівномірним потемнінням, потертостями й забрудненнями по краях, кути обтріпані, уздовж корінця залом; на задній сторонці плями й розводи. Блок міцний, зшивка ціла, утрат аркушів немає; папір пожовклий, крихкуватий по берегах, текст читається повністю. У тексті вміщено групові світлини вояків. Написів, печаток і екслібрисів немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДві мемуарні частини під однією обкладинкою. Перша — «Дружини Українських Націоналістів на Білорусі» Євгена Побігущого (с. 9—42): перші дні «Роланду», облога ДУН, вибух німецько-радянської війни, похід на схід, дорога через Франкфурт на Білорусь, боротьба з більшовицькими партизанами, характеристики старшин і стрільців, відмова продовжувати службу й розв'язання леґіону. Друга — «Витяги з щоденника 1941—1943» Теодора Крочака (с. 43—104): щоденні записи від вишкільного коша ДУН до повернення в Україну. У передмові укладачі зазначають, що ця збірка спогадів учасників «відкриває вперше мало відомі сторінки з історії наших визвольних змагань під час другої світової війни».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЄвген Побігущий-«Рен» (1901—1995) — старшина Війська Польського, командир куреня «Роланд», згодом сотник і командир куреня дивізії «Галичина», по війні діяч ветеранських організацій на еміграції, автор спогадів «Мозаїка моїх споминів». Теодор Крочак — учасник ДУН, автор фронтового щоденника, друкованого тут уперше.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eІсторія Дружин Українських Націоналістів — двох підрозділів, сформованих 1941 року й відомих як «Нахтігаль» і «Роланд», — залишається одним із найгостріших сюжетів воєнної історії, і ці спогади цитують у полеміці досі, тож первісна, невідредагована редакція має самостійну джерельну вагу. Серія «Наша Книгозбірня» виходила в еміграційному середовищі на початку 1950-х невеликими накладами; окремі числа сьогодні трапляються рідко.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589859553651,"sku":"KC-1515","price":6500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0050-530816711845891967.jpg?v=1791058977"},{"product_id":"radion-stepan-novyi-pokhid-adelaida-1954","title":"Радіон Степан. Новий похід; Шосте бойове завдання: оповідання. Аделаїда, 1954","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Ах, та Волинь!… Це інший світ, світ краси, світ чару.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСтепан Радіон. Новий похід; Шосте бойове завдання: оповідання.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eАделаїда: видавництво «Єдність», 1954. — 60 с. — Друковано в друкарні «Єдність» (Yednist, 31 Moore Street, Adelaide).\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з кремового паперу, зшитій двома дротяними скобами. На передній сторонці — синій відбиток у манері дереворізу: лісова гущавина й постаті озброєних повстанців, унизу стрічка з гаслом «Ми стали волі на сторожі»; задня сторонка без оформлення, внизу рядок друкарні. Обкладинка забруднена, з численними рудими плямками, надто на задній сторонці; надрив із втратою паперу в нижньому лівому куті задньої сторонки; синя чорнильна пляма біля корінця спереду. Папір із природним пожовтінням, заломи в нижніх кутах окремих аркушів; блок міцний, утрат немає. На титульному аркуші чорним чорнилом дарчий напис автора: «Вельмишановній пані проф. д-р Анні Власенко-Бойцун на спомин. С. Радіон. 3.II.1979, Мельборн». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання з дарчим написом автора. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eДві повістки про північну Волинь 1943 року, писані людиною, яка щойно втратила той край назавжди. «Шосте бойове завдання» (с. 3–30) веде за зв'язковим УПА Кирилом Підлісним: зміна німецької залоги на мадярську, побитий до півсмерті дід Омелько, звіти, що йдуть лісовими стежками до Головної Команди, і любовна лінія Наді та Аполінарія, яку обриває звістка про його загибель. «Новий похід» (с. 31–60) розгортає вже картину самої повстанської держави в лісах — Січ, закладену «поміж лісами Волині й багнами Полісся», мережу шпиталів для ранених, польовий суд над полоненими й німецький некролог оберлейтнантові, що «згинув у боях з українськими партизанами». За епіграф узято уривок зі щоденника майора Євгена Побігущого «ДУН».\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСтепан Радіон (1912–2007) народився в селі Сильне на Ківерцівщині, 1944 року залишив Волинь, а по війні осів в Австралії, де прожив до смерті в Данденонгу під Мельбурном. Журналіст, письменник і бібліограф, дійсний член Української Могилянсько-Мазепинської академії наук і член-кореспондент НТШ, він уклав словники українських прізвищ, дипломників і громадсько-культурних діячів Австралії й дістав прізвисько літописця австралійської україніки. «Новий похід» — найраніша позиція в його книжковому доробку з п'ятнадцяти назв: проза, писана ще до того, як він перейшов на бібліографію.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЦей примірник має дарчий напис авторової руки, адресований Анні-Марії Власенко-Бойцун (1917–1997) — філологині, літературознавиці й дослідниці ономастики, членкині НТШ Америки, авторці праць про Уласа Самчука. Дата напису, 3 лютого 1979 року в Мельбурні, припадає рівно на її австралійські роки: у 1979–1981-му вона була професоркою-гостею Сіднейського та Мельбурнського університетів. Отже, книжка перейшла з рук волинського письменника до рук дослідниці волинського романіста — просто під час її гостювання на тому ж континенті.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589860831603,"sku":"KC-1460","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0040-530816711845891967.jpg?v=1791058936"},{"product_id":"boidunyk-osyp-suchasnyi-stan-vyzvolnoi-polityky-paryzh-1956","title":"Бойдуник Осип. Сучасний стан визвольної політики. Париж, 1956","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Часи, коли „русин просив немного“ і вдоволявся чимнебудь, включно з автономією для України, давно й безповоротно проминули.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОсип Бойдуник. Сучасний стан визвольної політики: (доповідь, виголошена на вічах в часі об'їздки ЗДА і Канади).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПариж: Видання Першої Української Друкарні у Франції, 1956. — 22 с.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eБрошуру вплетено в пізнішу оправу: корінець із темно-зеленого полотна, низ корінця підклеєно латкою яскраво-зеленого полотна; палітурки оклеєні сірим папером із друкованим візерунком під зім'яту фольгу; на передній палітурці вздовж корінця машинописна етикетка «Бойдуник, О. Сучасний стан визвольної політики». Блок прикріплено до полотняного шарніра скобами, внутрішній берег титульного аркуша підклеєно скотчем, що пожовк. Бурі плями по краях палітурок, найпомітніші у верхніх кутах; папір пожовклий, з тонуванням по берегах і бурими плямами в кутах, найбільша — у верхньому зовнішньому куті титульного аркуша. На титулі штамп власників: «Prof. Dr. Petro i Lesia Goy, 430 East 6th St., # 9J, New York, N.Y. 10009 USA». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЦю доповідь Осип Бойдуник, один із чільних діячів Української Національної Ради, виголошував на вічах українських громад у США й Канаді. У вступі він пояснює, навіщо їздить: членів УНРади, українського передпарламенту в екзилі, неможливо обрати на виборах, тож зустрічі з громадою лишаються єдиним способом почути тих, хто несе тягарі Визвольних Змагань. Далі — полеміка з Американським комітетом визволення від большевизму (АКВВ) і його «непередрішенством», що вимагало від «народів СССР» спільної боротьби разом із росіянами, та пояснення, чому ПУН і ОУН не погодилися на співпрацю з центром російських політичних організацій: автор нагадує визнання Бориса Ніколаєвського, що після невдалої спроби створити МАКЦ 1953 року метою було вдержати єдність Росії. Завершує брошуру розділ «Який же вихід?».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОсип Бойдуник (1895–1966) — інженер і політичний діяч родом із Долини, старшина УГА, 1920 року один із засновників УВО. Інженерну освіту здобув у Празі, 1930 року увійшов до тричленного сенату ОУН. У 1931–1935 роках сидів у польській тюрмі, 1936–1938 заснував і редагував тижневик «Голос нації», 1942-го був серед засновників Української Національної Ради в Києві, 1944-го став в'язнем Заксенгаузену. На еміграції — один з ініціаторів відновлення УНРади 1948 року, від 1954-го двічі її очолював. Автор праць «Національний солідаризм» (1945) і «Українська внутрішня політика» (1948); спогади «На переломі» вийшли незавершеними 1967 року, вже по смерті автора в Мюнхені.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПерша Українська Друкарня у Франції того ж 1956 року видала «Вибір поезій» Івана Франка, а 1971-го разом зі «Смолоскипом» — передрук самвидавного «Українського вісника». Цей примірник походить із нью-йоркської книгозбірні професора Петра і Лесі Гой: доповідь, надрукована в Парижі для слухачів у США й Канаді, повернулася за океан.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589862207859,"sku":"KC-1394","price":1200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/C4A0618F-6BD1-443F-8033-ACA1A48E355C_7eebf4cb-523b-4f5f-b1b9-56745982b688.jpg?v=1792437775"},{"product_id":"veryha-vasyl-dorohamy-druhoi-svitovoi-viiny-dyviziia-halychyna-toronto-1980","title":"Верига Василь. Дорогами Другої світової війни. Дивізія «Галичина». Торонто, 1980 — автограф автора","description":"\u003cp\u003eВерига Василь. Дорогами Другої світової війни: Леґенди про участь українців у Варшавському повстанні 1944 р. та про Українську Дивізію «Галичина» \/ обгортка роботи мистця Михайла Михалевича.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eТоронто: Вид-во «Новий Шлях», 1980. — 260 с.: іл. — (Канадське Наукове Товариство імені Шевченка. Видання; ч. 21). Паралельний англомовний титульний аркуш; копірайт 1979 by the Author, The New Pathway Publishers Ltd., 297 College Street, Toronto.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці роботи Михайла Михалевича, друкованій у два кольори — чорний і цегляно-червоний; у нижньому правому куті композиції монограма «М.». Обкладинка з природним пожовтінням країв і поодинокими забрудненнями, залом у нижньому правому куті передньої обкладинки, дрібні лисячі плями та зім'ятий верхній правий кут на задній обкладинці. Блок міцний і комплектний, папір із легким пожовтінням; вміщено окремий перелік друкарських помилок. На аркуші з присвятою — дарчий напис автора синім чорнилом: «Вельмишановному Професорові Михайлові Швагулякові з нагоди зустрічі на Міжнародному Конґресі Україністів у Львові. 28. серпня 1993», з підписом «Василь Верига»; прізвище адресата читається ймовірно, потребує звірення de visu. Стан добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве перше видання з дарчим написом автора. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижка складається з трьох частин. Перша розбирає документацію Варшавського повстання 1944 р. і свідчення очевидців, ставлячи питання, чи брали українські частини участь у його здушенні. Друга простежує образ Дивізії «Галичина» в радянській та польській літературі, зокрема сюжети бойової групи Баєрсдорфа, концентраційних таборів і Варшави. Третя присвячена самій дивізії: історії назви формації, її статусу, полону та повоєнній долі в діаспорі. Видання доповнене англомовним резюме, добіркою дванадцяти документів, бібліографією, іменним і географічним покажчиками; ілюстративний матеріал — фотографії та відтворення документів.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВасиль Верига (1922–2008) — історик, бібліотекознавець і громадський діяч, уродженець с. Колодрібка на Тернопільщині, вояк Дивізії «Галичина», по війні — в Канаді, працівник бібліотеки Торонтського університету, дійсний і почесний член НТШ Канади; у 1976–1980 роках очолював Головну управу Братства кол. вояків 1-ої УД УНА. Праця вийшла як ч. 21 видань Канадського Наукового Товариства ім. Шевченка і належить до полемічної історіографії дивізійного середовища; 1981 року з'явилося друге виправлене видання, 1998 — третє.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЦей примірник — перше видання з дарчим написом автора, зробленим у Львові 1993 року.\u003c\/p\u003e","brand":"Вид-во «Новий Шлях»","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64599950295411,"sku":null,"price":6500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0044-6308935032003758541.jpg?v=1791058433"},{"product_id":"mirchuk-petro-ukrainska-vyzvolna-sprava-i-emihratsiia-1954","title":"Мірчук Петро. Українська визвольна справа і українська еміграція. Торонто, 1954","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Залишимось ми тільки німими глядачами нових подій… чи навпаки, — ми вийдемо на зустріч майбутнім подіям приготованими?»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПетро Мірчук. Українська визвольна справа і українська еміграція.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eТоронто: Ліга визволення України, 1954. — 79 с. — (Політична бібліотека Ліги визволення України; ч. 5). — 21 × 14,5 см. — Накладом Головної управи Ліги визволення України. З друкарні Видавничої Спілки «Гомін України», 140 Бетирст Ст., Торонто, Онт., Канада. Ціна на задній обкладинці: $0.50. Наклад не зазначено. Обсяг подано за бібліографією (НБУВ, Вікіпедія — 79 с.); останній розділ за змістом починається на с. 67.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з цупкого сірувато-жовтого паперу, з друкованою прямокутною рамкою й набірним заголовком. Значні втрати паперу по передньому краю обкладинки — нерівні викришування вздовж усього краю передньої палітурки й у правому нижньому куті задньої, надриви й заломи кутів. Обкладинка забруднена, з поздовжнім згином посередині та поодинокими плямками. Папір блока з природним пожовтінням; блок міцний, аркуші не відстають, утрат тексту немає. На передній обкладинці вгорі чорнилом інвентарний номер «24680». На титульному аркуші фіолетова прямокутна печатка: «Український Музей-Архів. Клівленд. Гол. Інв. Ч. 24680. Бібл. Етн. Нум. Світ. Архів. Мист.». Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eБрошуру писано на піку холодної війни, коли еміграція чекала третьої світової війни як шансу для України: вступ прямо говорить, що можливість її виминути видається лише бажанням горстки пацифістів. Сім розділів ведуть від суті української визвольної справи й фізичної субстанції нації через політичну зрілість народу та стан в Україні — до розрахунку з еміграційною політикою: «На манівцях емігрантщини», «Невдала спроба консолідації», «На новий шлях». Найгостріша частина — документальна: Мірчук передруковує звідомлення з засідання комісій УНРади 12 лютого 1950 року, де доповідач д-р С. Баран назвав ОУН фашистівською організацією, УПА — українською «Ваффен-СС», а УГВР — інституцією, якої взагалі не існує. Це рідкісний випадок, коли внутрішньоеміграційна полеміка збережена в друку дослівно, з обох боків.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПетро Мірчук (1913–1999) — історик українського націоналістичного руху, член ОУН, у 1930-х референт Крайової екзекутиви на ЗУЗ, в'язень польських тюрем, згодом німецьких концтаборів (про що написав «У німецьких млинах смерти»). На еміграції — представник ОУН(р) в УНРаді, лідер фракції ОУН після виїзду проф. Вовчука до США; саме в цій ролі він тут і виступає. Автор «Української Повстанської Армії 1942–1952», «Нарису історії ОУН», «Коліївщини», монографії про Романа Шухевича.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЛіга визволення України — заснована 1949 року в Канаді організація бандерівського середовища; її «Політична бібліотека» виходила накладом Головної управи в друкарні власної Видавничої Спілки «Гомін України» в Торонто. Це число 5 серії. Примірник походить із Українського музею-архіву в Клівленді — заснованої 1952 року інституції, що зберігає одну з найбільших збірок української еміграційної періодики й друку в США; списані дублети звідти час від часу потрапляють в обіг. Розміри й точний обсяг за примірником потребують звірки de visu.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64609982873971,"sku":null,"price":2400.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0027-6308935032003758541.jpg?v=1791058351"},{"product_id":"stetsko-tvory-t1-ukrainska-vyzvolna-kontseptsiia-miunkhen-1987","title":"Стецько Ярослав. Твори. Т. 1: Українська визвольна концепція. Мюнхен, 1987","description":"\u003cp\u003eЯрослав Стецько. Твори. Том перший: Українська визвольна концепція \/ редаґувала колеґія; остання редакція й порядкування до друку д-ра В. Косика; передмова Володимира Косика.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМюнхен: видання Організації Українських Націоналістів, 1987. — 528 с., портрет. — 21 × 15 см. — ISBN 3-926636-00-9.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з оливково-сірого шорсткого паперу з чорним шрифтовим набором на передній кришці; задня кришка чиста. Легкі потертості й пожовтіння країв обкладинки, слабкі згини кутів, корінець рівний; блок щільний, папір без плям, написів і печаток немає. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПерший том зібрання відкриває стаття, яку двадцятирічний член Крайової Екзекутиви ОУН написав ще у Львові, а закінчує текст «Ідеї, люди, боротьба», надрукований під псевдонімом З. Карбович у лондонському «Визвольному Шляху» 1954 року. Між ними — «Слово на процесі у Львові», спогади «За ґратами», програмові статті «Новий суспільний лад», «Націоналізм і демократія», «Без національної революції немає соціяльної» та цикл про Антибільшовицький Блок Народів.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЯрослав Стецько (1912–1986) — від 1932 року ідеологічний референт Крайової Екзекутиви ОУН, 1934-го засуджений польським судом; 30 червня 1941 року очолив Українське Державне Правління, за відмову відкликати Акт відновлення державності був ув'язнений у Заксенгаузені. Від 1946-го очолював АБН, від 1968-го — революційну ОУН.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЦей примірник — у м'якій видавничій обкладинці; частина накладу вийшла у твердій оправі з бордового шкірозамінника й золотим тисненням.\u003c\/p\u003e","brand":"ARCHIVEVAM РІДКІСНІ КНИГИ","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64617305342323,"sku":null,"price":2200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/0005-8408738357280942244.jpg?v=1791058258"}],"url":"https:\/\/archivevam.com\/collections\/upa-i-vyzvolna-borotba.oembed?page=2","provider":"ARCHIVEVAM РІДКІСНІ КНИГИ","version":"1.0","type":"link"}