{"title":"Видання УРСР (1919–1991)","description":"\u003cp\u003eКнижки й альбоми, видані в Радянській Україні.\u003c\/p\u003e","products":[{"product_id":"slisarenko-oleksa-prezydent-kyslokapustianskoi-1928","title":"Слісаренко Олекса. Президент Кислокапустянської республіки. Харків, 1928","description":"\u003cp\u003eСлісаренко Олекса. Президент Кислокапустянської республіки; Випадкова сміливість.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eХарків: Український робітник, 1928. — 48 с. — 14,5 × 10,5 см. — (Дешева бібліотека красного письменства; вип. 63–64).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці. Потертості, надриви й сліди часу, обкладинка частково відстає від блока. Аркуші збережені, папір рівномірно пожовклий. Стан задовільний.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність як прижиттєве видання автора, знищеного під час репресій.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДві сатирично-гумористичні повісті в одному випуску. «Президент Кислокапустянської республіки» — глум із провінційного самозванства й дрібної влади, з тих текстів, що в 1920-х ще могли виходити масовою серією, а вже за кілька років стали неможливими. «Дешева бібліотека красного письменства» друкувалася великими накладами на найпростішому папері й коштувала копійки: такі випуски зачитували до розпаду, тому вцілілих примірників мало.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОлекса Слісаренко (1891–1937) — поет і прозаїк, від футуризму й «Гарту» дійшов до ВАПЛІТЕ, писав пригодницьку та сатиричну прозу. 1934 року заарештований, засуджений до десяти років таборів і 1937-го розстріляний; реабілітований посмертно. Його книжки вилучали з бібліотек, і саме тому прижиттєві видання авторів розстріляного відродження мають окрему вагу.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":52879305998707,"sku":"SKU-00007","price":2100.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15159647338867.jpg?v=1793988331"},{"product_id":"ostrovskyi-volodymyr-oleksa-novakivskyi-kyiv-1964","title":"Островський Володимир. Олекса Новаківський. Київ, 1964","description":"\u003cp\u003eОстровський Володимир. Олекса Новаківський.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКиїв: Мистецтво, 1964 (Книжкова фабрика «Жовтень»). — 24 с.: іл. — Наклад 3000 прим.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці. Незначні потертості країв обкладинки. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнига має мистецьку та колекційну цінність.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКритико-біографічний нарис про життя і творчість Олекси Новаківського, одного з найвидатніших українських живописців першої третини XX століття. Автор простежує одеський, краківський і львівський періоди творчості митця, його педагогічну діяльність і прагнення вивести українське мистецтво на європейський рівень. Видання супроводжують репродукції визначних робіт художника, серед них «Портрет батька художника» (1892), «Весна в Могилі» (1911), «Молох війни» (1923), «Гуцулка» — етюд до картини «Повінь» (1930), «Пробудження» та «Портрет сина художника».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОлекса Новаківський (1872–1935) — живописець і педагог, майстер експресивного живопису. Навчався в Одеській рисувальній школі у Киріака Костанді та в Краківській академії мистецтв. Від 1913 року жив у Львові, де заснував власну мистецьку школу, з якої вийшла ціла плеяда галицьких художників. Відійшовши від академізму в бік символізму й експресіонізму, Новаківський залишив величезну спадщину, що стала підґрунтям для розвитку мистецтва Західної України.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62515903725939,"sku":"SKU-00087","price":550.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15288110088563.jpg?v=1793989395"},{"product_id":"pidmohylnyi-valerian-v-epidemichnomu-baratsi-kyiv-1922","title":"Підмогильний Валеріян. В епідемічному бараці: нарис. Київ; Ляйпціг, 1922","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Але те, що десь воскрес Бог, не відбилося на бараці, і сестра Ганнуся стояла перед ним, як самотній дозорець на варті страждання…»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВалеріян Підмогильний. В епідемічному бараці: нарис \/ [передмова Василя Верниволі].\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКиїв; Ляйпціг: Українська Накладня, [1922]. — 47, [1] с. — (Загальна Бібліотека; ч. 162). — 18,5 × 12,5 см. Друковано в друкарні К. Ґ. Редера, тов. з обм. порукою, в Ляйпцігу. Рік на титульному аркуші не зазначений; передмова датована 1922 роком. Головні склади вказано в колофоні: Берлін, Львів, Нью-Йорк, Вінніпеґ і Коломия. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці кремового паперу: чорна орнаментальна рамка з рослинними наріжниками, на звороті — видавнича марка в овалі. Обкладинка потемніла й забруднена, краї потерті, кути обтріпані з дрібними втратами паперу, надрив угорі корінця, поодинокі лисячі плямки. Розводи від вологи проходять верхньою частиною більшості аркушів, зокрема титульного; текст читається повністю, без утрат. Папір із природним пожовтінням. Блок ослаблений, у корінцевому згині видно марлю. Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Перша окрема публікація твору. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДія нарису триває від ранкової візитації до великодніх дзвонів: епідемічний барак, де лікар, фершал і сестри-жалібниці ходять поміж ліжками, а за стіною цвіте акація й починається літо. Підмогильний тримає ці два ряди поруч, не пояснюючи їх, — байдужість природи до людського вмирання і є тим, про що написано твір. Уперше нарис надруковано в катеринославській збірці «В вирі революції» (1920); тут його подано окремою книжкою.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПередмову підписав Василь Верниволя — псевдонім мовознавця Василя Сімовича (1880–1944), який редагував українські видання Оренштайна в Німеччині. Він представляє двадцятилітнього дебютанта як чи не найпомітнішу появу в українській белетристиці післявоєнної доби, порівнює його з Чеховим за психологізмом і зі Стефаником за лаконізмом та повідомляє, що автор саме вчителює в трудовій школі у Ворзелі під Києвом. Валеріян Підмогильний (1901–1937) — прозаїк, майбутній автор роману «Місто» й перекладач французької класики; заарештований 1934 року, розстріляний 3 листопада 1937-го в урочищі Сандармох.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСерія «Загальна Бібліотека» належала Якову Оренштайнові (1875–1942), коломийському видавцеві, який після 1919 року перебрався до Берліна й друкував книжки в лейпцизькій друкарні К. Ґ. Редера; на титулах він і далі ставив «Київ — Ляйпціг», хоча в Києві видавництво не працювало. До початку 1930-х у серії вийшло близько 238 томів. Прижиттєві видання Підмогильного вилучали з бібліотек після його арешту, тож в обігу вони трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62580814479731,"sku":"SKU-00109","price":11250.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15302756172147.jpg?v=1793985209"},{"product_id":"malanchuk-v-a-kvituche-narodne-mystetstvo-1964","title":"Маланчук В. А. (упоряд.). Квітуче народне мистецтво Сокальщини. Львів, 1964","description":"\u003cdiv class=\"xdj266r x14z9mp xat24cr x1lziwak x1vvkbs x126k92a\"\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eКВІТУЧЕ НАРОДНЕ МИСТЕЦТВО: ВИШИВКА, ТКАНИНИ, КЕРАМІКА ТА ПИСАНКИ НА СОКАЛЬЩИНІ. 1964 МАЛАНЧУК В. А. (упоряд.) Львів: Каменяр. — Альбомний формат. В оригінальній м’якій видавничій обкладинці. Незначні потертості, прим’ятості кутиків та природні сліди побутування від часу. Видання містить текстовий блок (вступну статтю та докладні наукові анотації) та окремий ілюстративний розділ із кольоровими таблицями на щільному папері. Упорядкування, вступна стаття і анотації на громадських засадах В. А. Маланчука. Художник У. Л. Рудницька. Редакційна колегія: народний художник О. Л. Кульчицька, наукові співробітники провідних львівських музеїв С. Й. Сидорович та І. В. Гургула, а також методист С. Т. Вальницька. Видання має високу історико-культурну, етнографічну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/div\u003e\n\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv class=\"x14z9mp xat24cr x1lziwak x1vvkbs xtlvy1s x126k92a\"\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/div\u003e\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e«Квітуче народне мистецтво: вишивка, тканини, кераміка та писанки на Сокальщині» — спеціалізований етнографічний альбом-каталог, присвячений самобутній культурі та народним промислам Сокальського регіону Львівської області. У книзі зібрано та систематизовано найкращі зразки традиційної творчості кінця XIX — першої половини XX століття. Видання містить детальний науковий опис 25 ключових музейних експонатів (серед яких жіночі та чоловічі сорочки, фрагменти орнаментів, ткані пояси-крайки, безворсові килими, вибійки, а також керамічні кахлі й миски майстра В. Шостопальця) із зазначенням їхніх інвентарних номерів з фондів Українського державного музею етнографії та художнього промислу (УДМЕХП) та Львівського державного музею українського мистецтва (ЛДМУМ).\u003c\/div\u003e\n\u003c\/div\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62985170125171,"sku":"SKU-00124","price":2250.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15408235774323.jpg?v=1793987636"},{"product_id":"shevchenko-taras-kobzar-kyiv-1967","title":"Шевченко Тарас. Кобзар. Київ, 1967 — з дарчим написом","description":"\u003cp\u003eШевченко Тарас. Кобзар.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКиїв: Видавництво «Дніпро», 1967. — 573, [2] с.: іл. — Ілюстрації Софії Караффи-Корбут (кольорові ліногравюри); художнє оформлення В. Юрчишина. Тираж 25 000 прим.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій оправі, корінець і кути полотняні. Незначні потертості оправи, блок чистий, аркуші з ліногравюрами свіжі. На вільному аркуші форзаца дарчий напис чорнилом: «Дорогим друзям з сонячної Грузії від львів'ян. 15\/V-1969 р.». Стан дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Кобзар» 1967 року — одне з найвідоміших ілюстрованих видань Шевченка радянського періоду і вершина книжкової графіки Софії Караффи-Корбут (1924–1996), львівської мисткині, яка працювала переважно в техніці кольорової ліногравюри. До видання ввійшли 34 ілюстрації; над шевченківською темою художниця працювала протягом 1960-х років, створивши понад сто великоформатних естампів, що нині зберігаються в Шевченківському національному заповіднику в Каневі. 1968 року книга здобула відзнаку на міжнародній книжковій виставці в Канаді.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОформлення побудоване на поєднанні шрифтових ліноритів і повносторінкових композицій: заголовок «Кобзар» та повний текст «Заповіту» відтворені як суцільна різьблена літерація в червоному й чорному; аркушеві ілюстрації — «Нащо мені чорні брови…», «Максим Залізняк», «Тополя» та інші — позначені монограмою «С-К» із датами виконання. Стилістика мисткині спирається на традицію народної дереворізьби та іконопису, поєднуючи площинну декоративність із монументальним трактуванням постатей, що стало прикметною рисою львівської графічної школи 1960-х.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eДарчий напис 1969 року фіксує побутування примірника в середовищі українсько-грузинських культурних контактів доби шістдесятництва.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63977414689139,"sku":"SKU-00152","price":7500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15500921373043.jpg?v=1793985493"},{"product_id":"oleksandr-murashko-kyiv-1980","title":"Олександр Мурашко: альбом. Київ, 1980","description":"\u003cp\u003eОлександр Мурашко: альбом \/ автор-упорядник Л. Г. Членова.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКиїв: Мистецтво, 1980. — 30 с., [34] арк. іл., [1] арк. портр. — Текст українською, російською та англійською мовами. — 29 × 22 см.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій оправі з тканини із факсимільним підписом художника на передній палітурці; у видавничій суперобкладинці з репродукцією «Дівчини в червоному капелюсі». Потертості, забруднення та пляма на звороті суперобкладинки, дрібні заломи країв. Блок чистий, оправа міцна. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОлександр Мурашко (1875–1919) — живописець і педагог, одна з ключових постатей українського мистецтва початку ХХ ст. Народився в Києві, дитячі роки минули в Борзні на Чернігівщині; перші навички здобув в іконостасній майстерні батька, згодом працював на допоміжних роботах при оздобленні Володимирського собору, де його підтримали А. Прахов, В. Васнецов і М. Нестеров. 1894 року вступив до Вищого художнього училища при Петербурзькій академії мистецтв, навчався в майстерні Іллі Рєпіна. Після студій у Парижі та Мюнхені виробив власну манеру, засновану на відкритому кольорі й широкому мазку. 1909 року картина «Карусель» здобула золоту медаль на Міжнародній виставці в Мюнхені й була придбана до будапештського музею; того ж року відбулися персональні виставки в Берліні, Дюссельдорфі та Кельні, згодом — участь у Венеційській бієнале та в експозиціях мюнхенського Сецесіону. Викладав у Київському художньому училищі, був серед засновників Української академії мистецтв (1917). Убитий у Києві в червні 1919 року.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eАльбом підготувала мистецтвознавиця Лариса Членова, багаторічна дослідниця спадщини художника. Вступна стаття подана українською з паралельними російським та англійським перекладами; за нею вміщено перелік творів із зазначенням місцезнаходження. Ілюстративну частину складають 68 репродукцій, серед яких «Натюрморт» (1892), «Дівчинка з собачкою» (1901), «Портрет польського художника Яна Станіславського» (1906), «Дівчина за столом» (1910–1912) та «Автопортрет» (1918). Видання лишається одним із базових довідкових джерел з творчості Мурашка, значна частина спадщини якого загинула або має невідоме місцезнаходження.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64112557064563,"sku":"SKU-00154","price":1200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15516125430131.jpg?v=1793989374"},{"product_id":"antonych-bohdan-ihor-pisnia-pro-neznyshchennist-1967","title":"Антонич Богдан-Ігор. Пісня про незнищенність матерії: поезії. Київ, 1967","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Антонич був хрущем і жив колись на вишнях…» — Дмитро Павличко, передмова\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eБогдан-Ігор Антонич. Пісня про незнищенність матерії: поезії \/ [упорядкування і передмова Дмитра Павличка; редактор В. О. Підпалий; художник К. К. Калугін].\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКиїв: Радянський письменник, 1967. — 17,5 × 14,5 см. Тираж 16 000 прим.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій оправі з бежевого полотна; на передній палітурці кольорова емблема — чорна геометрична фігура з червоними лініями, задня палітурка без оформлення. Титульний аркуш набрано кутастим шрифтом із червоною ініціалою «А». Полотно вздовж корінцевого краю обох палітурок пожовкле, кути, особливо біля корінця, потерті, на палітурках поодинокі темні цяточки. Папір із природним пожовтінням, темнішим по краях блока; верхні краї окремих аркушів нерівні, з дрібними надривами без втрати тексту. На останньому аркуші внизу зліва круглий штемпель із цифрою «8». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність: це пам'ятка першого повернення Антонича до читачів підрадянської України.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКиївська збірка 1967 року, впорядкована Дмитром Павличком, мала такий резонанс, що, за свідченням дослідників, налякала чиновників: ім'я Богдана-Ігоря Антонича (1909–1937) знову замовчували два десятиліття. Назва книги збігається з назвою вірша Антонича та вступної статті Павличка (с. 7–46). Вірші подано за збірками, починаючи з «Привітання життя» (1931) з розділами «Зриви й крила» та «Бронзові м'язи»; у кінці книги — «З зелених думок одного лиса», опера «Довбуш» (в трьох діях), фрагмент незакінченого роману «На другому березі», стаття «Монументальний реалізм» і примітки.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eАнтонич народився 5 жовтня 1909 року в селі Новиця на Лемківщині в родині греко-католицького священника, навчався у Львівському університеті, де 1934 року здобув ступінь магістра філософії, і помер у Львові 6 липня 1937 року, не доживши до двадцяти восьми років. За життя вийшли три збірки — «Привітання життя», «Три перстені» та «Книга Лева»; «Зелена євангелія» і «Ротації» побачили світ 1938 року, уже по смерті поета.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eРоком раніше в чехословацькому Пряшеві вийшла інша книга поета — «Перстені молодості». Київське видання випустило видавництво «Радянський письменник» накладом 16 000 примірників; художник К. Калугін, підписано до друку 14 листопада 1967 року, друкувала Одеська друкоофсетна фабрика, ціна в оправі — 1 крб. 50 коп. Вихідні дані на останній сторінці продубльовано російською.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64283979022707,"sku":"SKU-00155","price":2250.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15522812330355.jpg?v=1793987636"},{"product_id":"franko-ivan-z-vershyn-i-nyzyn-kyiv-1920","title":"Франко Іван. З вершин і низин: поезії 1873–1893. Київ [та ін.], 1920","description":"\u003cp\u003eФранко Іван. З вершин і низин: збірник поетичних творів 1873–1893; у додатку «Зів'яле листя» й «Великі роковини».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКиїв; Ляйпціґ: Українська Накладня; Коломия: Галицька Накладня; Winnipeg: Ukrainian Publishing, [1920]. — 720 с., фронтиспіс, іл. — бл. 22 × 15 см.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій полотняній оправі з двоколірним орнаментальним тисненням і монограмою видавництва на передній палітурці; на корінці — назва й марка «Українська Накладня. Київ–Ляйпціґ». Потертості й легкі забруднення полотна. Блок міцний, папір із легким побурінням, поодинокі лисавки на берегах. Фронтиспіс — портрет автора з факсиміле підпису; у тексті портрет 1896 р. На титулі штамп «Домашня Бібліотека Д. Іваха». Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eТретє і перше посмертне видання збірки, яка вперше вийшла 1887 р., а в розширеній редакції — 1893 р. Підготував його Василь Сімович (1880–1944), який у 1919–1923 рр. редагував видання «Української Накладні» Якова Оренштайна, чия коломийська фірма по війні перебралася до Ляйпціга. У передмові «Від Редакції» він пояснює мету: дати молодшому читачеві більшу частину Франкових поезій, бо друге видання давно розійшлося. Вступний «Іван Франко, біографічний нарис» (с. 5–92) підписаний Василем Верниволею — це псевдонім Сімовича, тож обидві статті належать одній особі, хоч каталоги часом подають їх як різних авторів.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eРозділи: «De Profundis», «Профілі й маски», «Сонети», «Галицькі образки», «Жидівські мелодії», «Панські жарти», «Леґенди», у додатку — «Зів'яле листя» й «Великі роковини»; відкриває збірку «Гимн» («Вічний революціонер»). Друковано в ляйпцізькій друкарні Шпамера; року на титулі немає, як звично в Оренштайна, — датується за літературою бл. 1920 р.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64288428982643,"sku":"SKU-00159","price":13500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15523765420403.jpg?v=1793985206"},{"product_id":"kulchytska-olena-narodnyi-odiah-zakhidnykh-1959","title":"Кульчицька Олена. Народний одяг західних областей УРСР. Київ, 1959","description":"\u003cp\u003eКульчицька О. Л. Народний одяг західних областей УРСР \/ анотації Ірини Гургули.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКиїв: Видавництво Академії наук УРСР, 1959. — 74 кольорові таблиці + текстова частина. — Аркуші прибл. 34 × 26 см. — Текст українською, російською та англійською мовами.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій папці-футлярі. Комплект повний, аркуші чисті, без утрат і надривів, кольори насичені; на папці незначні сліди побутування. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання має наукову та історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eАльбом підготував Український державний музей етнографії та художнього промислу АН УРСР як підсумок багаторічної праці художниці. Сімдесят чотири таблиці виконано за авторськими акварелями, анотації уклала мистецтвознавиця Ірина Гургула. Географія охоплює Поділля, Покуття, Буковину, Гуцульщину, Бойківщину, Опілля, Волинь і Полісся; показано жіноче й чоловіче вбрання — буденне, святкове, весільне, літнє та зимове, кожухи, запаски, вишивки, головні убори й прикраси кінця ХІХ — першої третини ХХ століття.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОлена Кульчицька (1877–1967) — графік, живописець і педагог, одна з чільних постатей галицького мистецтва першої половини ХХ століття. Упродовж десятиліть вона об'їжджала західноукраїнські землі й замальовувала народне вбрання з натури, переважно в 1920–1940-х роках. Понад чотири сотні цих аркушів — акварелі, рисунки тушшю, пером і олівцем, лінорити — зберігаються нині в Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЦінність видання подвійна: етнографічна фіксація типів строю, чимало з яких на час друку вже вийшли з ужитку, і мистецька якість самих таблиць. Альбом лишається одним із базових джерел з народного одягу Західної України; 2018 року його матеріал перевидано в доповненому альбомі-каталозі «Апріорі». Повні комплекти першого видання трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"ARCHIVEVAM RARE BOOKS","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64537107267955,"sku":"SKU-00172","price":15000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15527890485619.jpg?v=1793985201"},{"product_id":"yefremov-serhii-karpenko-karyi-iv-k-tobilevych","title":"Єфремов Сергій. Карпенко-Карий (Ів. К. Тобілевич). Київ; Лейпциг, 1924","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«…раз добром налите серце в вік не прохолоне»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eСергій Єфремов, акад. Карпенко-Карий (Ів. К. Тобілевич).\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКиїв; Ляйпціґ: Українська Накладня, [1924]. — 112 с.: іл. — (Загальна бібліотека; № 206–207. Літературні характеристики українських письменників; VII). Головні склади: Берлін (Kurfürstenstr. 83), Львів (книгарня Наукового товариства ім. Шевченка, Ринок, 10), Вінніпеґ (850 Main Str.). Рік на титульному аркуші не зазначено; за бібліографією — 1924. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці з блакитного паперу: чорна декоративна рамка з рослинними наріжниками, номер серії, назва й монограма-марка видавництва; та сама марка на задній обкладинці. Корінець проклеєно зеленим полотном, смуги якого виступають на краї палітурок. Втрата паперу у верхньому лівому куті передньої обкладинки, вищерблення й надриви по правому краї та кутах обох обкладинок, потертості й забруднення по краях. Папір із природним пожовтінням, поодинокі плямки на берегах; блок міцний, аркуші тримаються, утрат тексту немає. На передній обкладинці червоний штамп «MADE IN GERMANY» з неповним відбитком. Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЄфремов писав про Карпенка-Карого не з чужих слів: він листувався з драматургом і цитує в нарисі його приватні листи — зокрема зізнання, що мандрівне акторське життя було йому не до душі й що він тужив за хутором Надежда. Виклад поділено на п'ять розділів — «Проти хвилі», «І де ти такий взявся?», «У царстві експлуатації та наживи», «Оборотна сторона медалі», «Письменник і артист» — та три додатки. Книжку ілюстровано вісьмома портретами: 60-х, 90-х і 900-х років, в історичному вбранні та в ролях Калитки («Сто тисяч»), москаля Івана («Безталанна»), Мартина Борулі й Бондаря.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eСергій Єфремов (1876–1939) — літературознавець, критик і публіцист, академік і віцепрезидент ВУАН, один із засновників української журналістики. 1930 року засуджений на процесі «Спілки визволення України» й помер у неволі. Його праці в СРСР вилучили з обігу й не перевидавали до кінця 1980-х, тому Єфремов у першодруках зберігся здебільшого поза межами України.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Українська Накладня» — видавництво Якова Оренштайна (1875–1942), наступниця його коломийської «Галицької Накладні»; від 1918 року працювало в Лейпцигу й Берліні, зберігаючи в титулі Київ. Серія «Загальна бібліотека», започаткована ще в Коломиї, налічувала понад сотню випусків; цикл «Літературні характеристики українських письменників» подавав портрети класиків, і Єфремову в ньому належать книжки про Коцюбинського та Нечуя-Левицького. Друковано в Німеччині — звідси й штамп «MADE IN GERMANY»: позначення країни походження вимагали митні правила англомовних ринків, куди йшла частина накладу (головний склад у Вінніпезі). Того ж 1924 року нарис вийшов і в Києві накладом «Соробкопу» з тим самим обсягом; ляйпцізький випуск у публічних каталогах трапляється рідше.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589808238963,"sku":"SKU-00175","price":4800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528936014195.jpg?v=1793985768"},{"product_id":"kulchytska-olena-albom-kyiv-1969","title":"Кульчицька Олена: альбом. Київ, 1969","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Недарма у символічній композиції свого екслібриса вона зобразила себе у вигляді трудівниці-бджілки, що ніжно обіймає тендітну квітку».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОлена Кульчицька: альбом \/ упорядник і автор вступної статті А. О. В'юник.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКиїв: «Мистецтво», 1969. — 58 репродукцій за переліком ілюстрацій. — (Художники Радянської України). — Ціна за виданням 1 крб. 29 коп.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій оправі: на передній палітурці кольорова репродукція «Зимового сонця», при корінці чорна смуга з білим написом «О. Кульчицька»; задня палітурка чорна, лакована, з видавничою маркою «Мистецтва». Подряпини й тиснені зломи лакованого шару на задній палітурці, витертості до білого паперу по краях і кутах обох палітурок, надщерблення чорного покриття вгорі й унизу корінця, природне пожовтіння паперу по берегах, слід фіолетової печатки на березі одного з аркушів. Блок міцний і чистий, без написів. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eАльбом подає ретроспективу з 58 репродукцій — олія, акварель, офорт, акватинта, дереворит, лінорит, ліногравюра, емаль — від «Зимового сонця» (1903—1906) до акварелей кінця 1940-х років. Серед відтворених аркушів — емалевий триптих «Мистецтво», «Наука», «Історія» (1906), «Соняшники» (1908), «Молох війни» (1915), дереворит «Т. Г. Шевченко» (1920), ілюстрації «Танцювала риба з раком» і «Ворона в павиному пір'ї» (1923), «Гуцульська забава» (1935), «Лісовик» (1936), «Гамалія», а також власний екслібрис художниці й автопортрет 1917 року. Вступну статтю супроводжує фотопортрет Кульчицької.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОлена Львівна Кульчицька (1877—1967) народилася в Бережанах на Тернопільщині. Художню освіту здобула в приватній студії Станіслава Батовського й Романа Братковського у Львові, а від 1903 року — у Віденській художньо-промисловій школі, де опанувала олійний і акварельний живопис, рисунок, гравюру, емаль і мозаїку. Від 1908 року жила у Львові, від 1909-го виставлялася разом із західноукраїнськими художниками довкола Івана Труша; майже тридцять років учителювала в Перемишлі. Від 1948 року — професорка Українського поліграфічного інституту імені Івана Федорова у Львові, народна художниця УРСР (1956), лауреатка Премії імені Т. Г. Шевченка (1967).\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eАльбом вийшов у київському видавництві «Мистецтво» через два роки по смерті художниці, у серії «Художники Радянської України». Упорядник і автор вступної статті — Андрій В'юник, мистецтвознавець, дослідник української графіки. Це одна з найповніших радянських публікацій графічного доробку Кульчицької, де поряд із «дозволеною» пейзажною та жанровою лінією відтворено й її ранні сецесійні емалі та обкладинкову графіку.\u003c\/p\u003e","brand":"ARCHIVEVAM RARE BOOKS","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589810073971,"sku":"SKU-00183","price":1200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528936538483.jpg?v=1793989373"},{"product_id":"padalka-yakiv-keramika-kataloh-vystavky-tvoriv-kyiv-1990","title":"Падалка Яків. Кераміка: каталог виставки творів. Київ, 1990","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Я побудована з цегли, яка зроблена з глини, піднятої з глибини озера».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЯків Падалка. Кераміка: каталог виставки творів \/ автор вступної статті та упорядник каталогу Н. Г. Крутенко; літературне редагування І. М. Блюміної; макет та художнє оформлення В. І. Писаренка; кольорові та чорно-білі фото В. В. Березанського. — Спілка художників України; Київська організація Спілки художників України.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКиїв: видання Спілки художників України, 1990. — іл. — Формат 60×90\/12. Папір крейдований, друк високий. Підписано до друку 21.11.1990. Друк: Головне підприємство республіканського виробничого об'єднання «Поліграфкнига», Київ. Наклад 1100 прим. Ціна за колофоном 1 крб.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оригінальній ілюстрованій обкладинці: на першій сторінці — декоративна композиція «Гончарі на базарі», на другій — тарілка «Веселка», на третій — тарілка «Сонце», на четвертій — свічник «Звір». Блок скріплено дротяними скобами, тримається міцно. Потертості й дрібні забруднення обкладинки, витертості по краях і згину корінця, дрібні втрати фарбового шару в кутах передньої сторінки. Папір чистий, без плям і написів. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидання має історико-культурну й мистецтвознавчу цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКаталог відкриває напис із останньої єгипетської піраміди, зведеної з цегли, — той самий текст Падалка власноруч виписав по тулубу свого кумана, і з цього жесту починається вся книжка: глина як матеріал, що не поступається каменю. Далі йде вступна стаття Ніни Крутенко й перелік творів за роками — скульптурні композиції «Мавка і Лукаш» і «Лісовик» (1971), «Гончарі на базарі» (1974), «На панщині пшеницю жала» (1976), «Вій» (1980), «Кий, Щек, Хорив та їх сестра Либідь» (1981); декоративна скульптура 1969–1977 років — «Зубр», «Гордий лебідь», «Чорт „Бюрократ“», «Дракон „Мирний“», «Собака „Вій“», «Носоріг „Велетень“»; кольорові й тонові таблиці з ужитковим посудом — куманом, цукерницею, глечиком та «монетками», вазою «Вечір». Майже всі роботи виконано в шамоті з поливами відновного вогню, з розмірами кожного твору в сантиметрах.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЯків Іванович Падалка (нар. 1926) — київський майстер художньої кераміки, з потомственої гончарської родини з Межирича на Сумщині. Його прадід Федот Романович Падалка (1850–1914) керував у селі навчальною керамічною майстернею, заснованою Капністами, показував фігурний посуд і куманці на виставках у Москві, Петербурзі й Ростові, а 1887 року на кустарній виставці в Харкові дістав срібну медаль. Ремесло переходило від покоління до покоління: першим учителем Якова став батько, Іван Андрійович, який працював на Сумсько-Степанівському горняно-черепичному заводі; денну норму — спершу десять келихів, згодом п'ятдесят — хлопець викручував на крузі, а батько робив до них ручки.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКаталог вийшов накладом 1100 примірників як видання Спілки художників України до персональної виставки майстра — за рік до розпаду СРСР і задовго до того, як Падалку почали показувати в Музеї українського народного декоративного мистецтва. Такі виставкові каталоги Спілки друкувалися малими накладами, поза книготорговельною мережею, і в бібліотечних зібраннях трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589810303347,"sku":"SKU-00188","price":900.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528936767859.jpg?v=1793989377"},{"product_id":"les-kurbas-spohady-suchasnykiv-kyiv-1969","title":"Лесь Курбас: спогади сучасників. Київ, 1969","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Про Олександра Степановича Курбаса важко писати. Навіть спогади.» — Леонід Болобан\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЛесь Курбас: спогади сучасників \/ за редакцією народного артиста СРСР В. С. Василька ; [упорядник М. Лабінський].\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКиїв: Мистецтво, 1969. — 359 с.: іл.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій твердій оправі: на лицьовій палітурці чорна смуга з назвою «Лесь Курбас» білими літерами, нижче — малинове поле. Палітурки потерті, з подряпинами й темними крапками, кути й краї побиті; верхній край чорної смуги на лицьовій палітурці осипався. На задній палітурці затемнення внизу, кілька надривів із втратою паперу по нижньому краю, у верхньому куті надрив із втратою покриття. Папір із природним пожовтінням; на титульному аркуші й на його звороті бурі плямки, на звороті залом. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність: за словами видавництва, це перше видання, що широко висвітлює життєвий і творчий шлях Леся Курбаса, а більшість матеріалів збірки друкується вперше.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ цій збірці 1969 року роки життя Леся Курбаса позначено як 1887–1942 — за тогочасною офіційною версією його смерті. Насправді режисера розстріляно 3 листопада 1937 року в урочищі Сандармох: цю дату встановили пізніше за архівними документами. До книжки ввійшли спогади понад тридцяти сучасників, серед них Юрій Смолич, Остап Вишня, Борис Тягно, Ханан Шмаїн, Мойсей Гольдблат. Вони розповідають про галицьку юність Курбаса, Молодий театр, київський Кийдрамте, харківський «Березіль» («Гайдамаки», «Джіммі Гіггінс», «Маклена Граса») і його кінороботу. У «Додатках» — хронологія життя й творчості та примітки.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЛесь (Олександр-Зенон) Курбас (1887–1937) — актор, режисер, теоретик і реформатор українського театру, засновник театру «Березіль» (1922). Народився в Самборі в родині акторів, навчався в Тернопільській гімназії та у Віденському й Львівському університетах. Заарештований 1933 року, у жовтні 1937-го засуджений до страти; посмертно реабілітований 1957 року.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання вийшло у київському видавництві «Мистецтво», надруковане на книжковій фабриці «Жовтень». У слові «Від видавництва», за тогочасним звичаєм, діяльність Курбаса в «Березолі» супроводжено ідеологічними застереженнями, зокрема щодо участі у ВАПЛІТЕ. Книжку відкриває портрет Курбаса, її ілюстровано фотографіями, афішами та ескізами: список ілюстрацій налічує понад тридцять позицій. На збірку й досі посилаються дослідники українського театру.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589830291827,"sku":"SKU-00276","price":1750.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528944042355.jpg?v=1793988332"},{"product_id":"zerov-mykola-vybrane-kyiv-1966","title":"Зеров Микола. Вибране. Київ, 1966","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«В стременах став, зорить. А кінь гребе \/ І ловить ніздрями далеку вогкість Дону.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМикола Зеров. Вибране \/ редакція і вступна стаття Максима Рильського; упорядкування С. Ф. Зерової; примітки Г. П. Кочура і В. П. Петрова; художник Г. І. Гавриленко.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКиїв: Видавництво художньої літератури «Дніпро», 1966. — 539, [1] с.: портр., іл. — Київська книжкова фабрика. — Формат 70×108\/32. — Наклад 8000 прим.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі з кремового полотна, на передній палітурці витиснено чорним стилізовану ліру. Ілюстрована суперобкладинка з малюнком Григорія Гавриленка — муза з лірою, чорним по кремовому тлу; на корінці суперобкладинки чорний друк «Микола Зеров • Вибране», на задній сторонці видавнича ціна 1 крб. 18 коп. Суперобкладинка потерта й забруднена, з розводами від вологи на корінці та задній сторонці, надривами й утратами паперу по краях, надривами угорі передньої й задньої сторонок; корінець суперобкладинки підклеєний прозорою стрічкою вгорі й унизу. Полотно оправи без потертостей, кути не побиті, з легким забрудненням унизу передньої палітурки й поодинокими темними крапками; блок міцний, папір із природним пожовтінням, сильнішим на останніх аркушах, на аркуші з вихідними відомостями бурувата пляма внизу. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; оформлення Григорія Гавриленка становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВступну статтю до цієї книжки Максим Рильський (1895–1964) написав про друга своєї молодості, розстріляного 1937 року, — і сам не дожив до її виходу: на звороті титулу його ім'я обведено чорною рамкою, а том підписано до друку 14 липня 1966-го, через два роки після його смерті. «Поезії» — насамперед сонети: кримські «Чатир-Даг» і «Партеніт», київські «Брама Заборовського» і «Київ з лівого берега», гомерівські «Лотофаги» й «Телемах у Спарті»; є й цикл «Елегійні дистихи». «Переклади» відбивають давнє захоплення Зерова античними та європейськими поетами.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМикола Зеров (1890–1937) — поет, перекладач, літературознавець, провідник київських неокласиків, до «грона п'ятірного» яких належали також Рильський, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара й Освальд Бургардт. Автор збірки сонетів «Камена» (1924) і «Антології римської поезії» (1920), професор Київського університету. У квітні 1935 року заарештований, засуджений до десяти років таборів і 3 листопада 1937-го розстріляний в урочищі Сандармох; реабілітований 1958 року.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУпорядкувала том удова поета Софія Зерова, примітки склали перекладач Григорій Кочур (1908–1994), який сам пройшов табір в Інті (1943–1953), і Віктор Петров (1894–1969) — учасник неокласичного кола, відомий у прозі як В. Домонтович. Оформив видання київський шістдесятник Григорій Гавриленко (1927–1984): муза з лірою на суперобкладинці, графічний портрет поета на фронтисписі, ліра на оправі й заставки розділів — зокрема подвійна маска на шмуцтитулі «Переклади» — складають єдиний задум. Книжка повернула Зерова читачеві в УРСР через двадцять дев'ять років після розстрілу.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589830455667,"sku":"SKU-00277","price":3500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528944107891.jpg?v=1793986907"},{"product_id":"shevalie-pier-istoriia-viiny-kozakiv-proty-polshchi-kyiv-1960","title":"Шевальє П'єр. Історія війни козаків проти Польщі. Київ, 1960","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Богдан Хмельницький був першою іскрою цього повстання та рушієм усієї війни.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eП'єр Шевальє. Історія війни козаків проти Польщі: з розвідкою про їхнє походження, країну, звичаї, спосіб правління та релігію і другою розвідкою про перекопських татар \/ переклад з французького видання 1663 року Ю. І. Назаренка; підготували до друку А. З. Барабой і О. А. Бевзо; [передмова А. З. Барабоя].\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКиїв: Видавництво Академії наук Української РСР, 1960. — Паралельний титул французькою мовою; факсиміле титульного аркуша першого видання (Париж: Claude Barbin, 1663); географічний покажчик.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій оправі з червоного коленкору: на передній палітурці блінтова орнаментальна рамка, ім'я автора й назва надруковані зеленою фарбою в лінійній рамці, унизу видавнича марка; задня палітурка без оформлення; червоні каптали. Текст оздоблено орнаментальними заставками й ініціалами. Коленкор потертий по кутах і краях, на голівці й хвостику корінця тканина протерта до основи; на передній палітурці темні плями ліворуч угорі, на задній — поодинока пляма. Блок міцний, папір із легким рівномірним тонуванням, сторінки чисті. На титульному аркуші й на с. 197 — синьо-фіолетова овальна печатка особистої книгозбірні «Бібліотека № … Моцьо В. М.», на звороті титулу — її слабкий відбиток. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПерший український переклад. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрисвяту книжки Шевальє адресував графові де Брежі — колишньому французькому послові в Польщі, який, за словами автора, сам вербував козаків-«шукачів пригод» до королівської піхоти. Саме цей пасаж став головним аргументом прихильників версії про козаків під Дюнкерком 1645–1646 років, і суперечка істориків довкола неї не вщухає досі. Основна частина книжки — хроніка повстання Богдана Хмельницького й перших років війни з Польщею; її доповнюють розвідка про землі, звичаї, правління, походження й віру козаків та розвідка про перекопських татар.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eП'єр Шевальє (XVII ст.) — французький офіцер, який 1646 року командував загоном українських козаків, а згодом був секретарем французького посольства в Польщі; на титулі він називає себе королівським радником при Монетному дворі. На початку 1663 року Мельхиседек Тевено вмістив його «Розвідку про козаків» у збірник «Повідомлення про різні цікаві мандрівки», а того ж року Шевальє власним коштом видав у Парижі окрему книжку, у друкарні Клода Барбена «Під знаком хреста», з королівським привілеєм. 1672 року вийшов англійський переклад.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКиївське видання 1960 року — перший український переклад, зроблений Ю. І. Назаренком; до друку текст підготували співробітники Інституту історії АН УРСР А. З. Барабой і О. А. Бевзо. Передмова Барабоя, як і належало тоді, міряє автора XVII століття доктриною «возз'єднання України з Росією» — і все ж визнає книжку корисним джерелом з історії війни 1648–1654 років та етнографії. Оформлення відсилає до першодруку: паралельний французький титул, факсиміле паризького титульного аркуша, заставки й ініціали в старовинному дусі.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589832290675,"sku":"SKU-00288","price":1600.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528945090931.jpg?v=1793988337"},{"product_id":"zerov-poety-poshevchenkivskoi-pory-kharkiv-kyiv-1930","title":"Зеров Микола (упоряд.). Поети пошевченківської пори. Харків; Київ, 1930","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Старицький завершає собою пошевченківську пору в поезії, пору повільного відходу від тем Шевченка та його манери.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПоети пошевченківської пори \/ вибір і стаття М. Зерова; примітки М. Зерова і В. Покальчука.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eХарків; Київ: Книгоспілка, 1930. — XXX, 132 с. — (Літературна бібліотека).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ пізнішій твердій оправі з чорного шкірозамінника: на передній палітурці сліпе тиснення — рослинні орнаменти в кутах і центральний картуш, назва витиснена золотом; задня палітурка без оформлення. Дрібні світлі цятки й легкі потертості на палітурках, невелика зім'ятість шкірозамінника у верхньому куті біля корінця. Папір із природним пожовтінням і поодинокими дрібними плямками, береги перших аркушів потемнілі. Блок міцний, утрат немає. Книжку переоправлено. Стан: реставрований.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання праці Миколи Зерова. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eАнтологія «менших поетів» доби між смертю Шевченка 1861 року і серединою 1880-х. Зеров сам у вступній статті пропонує уточнити назву формулою «Poetae minores пошевченківської пори»: Куліш, Щоголів і Руданський дістали в «Літературній бібліотеці» Книгоспілки окремі томи, а цей, четвертий випуск закінчує серію, розпочату «Поезіями» Куліша. Сюди увійшли і ті, хто на сторінках «Основи» наслідував Шевченка й народну пісню, і ті, хто пізніше пробував від нього відійти, — серед них Леонід Глібов, Петро Кузьменко, Василь Кулик, Микола Вербицький, Володимир Олександрів, Іван Манджура. Тридцятисторінкова вступна стаття, що окреслює межі доби як 1861–1885 роки, завершується думкою про Старицького як місток до «плеяди» поетів 1890-х.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМикола Зеров (1890–1937) — поет, перекладач, літературознавець, лідер київських неокласиків. Того ж 1930 року його змусили свідчити на процесі «Спілки визволення України»; 1935-го заарештовано, засуджено до десяти років таборів, а в листопаді 1937 року розстріляно в урочищі Сандармох. Примітки до збірника він уклав разом із Валентином Покальчуком, який 1928 року на тридцять п'яті роковини смерті Манджури надрукував статтю про нього в «Житті й революції».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПісля арешту Зерова його книжки вилучали з бібліотек і книгарень, тож видання з його ім'ям на титулі пережили 1930-ті роки небагатьма примірниками.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589832421747,"sku":"SKU-00289","price":4400.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528945156467.jpg?v=1793986568"},{"product_id":"kataloh-hraviur-arkhitektura-lvova-kyiv-1989","title":"Каталог гравюр XVII–XX ст.: архітектура Львова. Київ, 1989","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Мистецька вартість робіт, звичайно, неоднакова, але для вивчення архітектури та історії Львова вони є незамінним джерелом».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКаталог гравюр XVII–XX ст. з фондів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника АН УРСР: (Архітектура Львова) \/ упорядник Степан Павлович Костюк; відповідальний редактор Я. П. Запаско; оформлення художника Г. А. Кліщара.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКиїв: Наукова думка, 1989. — Іл. — 21,5 × 17 см. — Друк: Головне підприємство виробничого об'єднання «Поліграфкнига», Київ. — Наклад 2570 прим. — ISBN 5-12-001091-1. Підписано до друку 24 березня 1989 року. Ціна за колофоном 1 крб. 70 к.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці з кремового картону: на передній сторінці — гравірована панорама «Leopolis, Russiae Australis Urbs primaria» з гербами Львова, на задній — фрагмент тієї самої гравюри. Хвилястість і вертикальні заломи паперу по правому краю обкладинки, коротка тріщина у верхньому правому куті передньої сторонки, легке потемніння країв, поодинокі плямки на першому й останньому аркушах. Блок міцний і чистий, надривів та втрат немає. На задній сторінці обкладинки рукописна цінова позначка «1000». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ каталозі описано понад двісті гравюр, рисунків і акварелей із зображеннями львівської архітектури — відібраних із понад сімдесяти тисяч аркушів, що зберігаються у відділі мистецтва бібліотеки. Матеріал розкладено за століттями, кожен аркуш анотовано: зміст зображення, історична довідка про пам'ятку, розміри відбитка й аркуша в сантиметрах. Серед авторів — А. Гогенберг, Я.-О. Горчин, А. Лянге, К. Ауер, О. Добровольський, А. Марковський, А. Пилиховський, а з новіших — Олена Кульчицька, В. Бунов, М. Старовойт, Богдан Сорока. Частини зображених будівель уже немає, тож книжка фіксує вигляд міста, якого не побачити.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУпорядник Степан Костюк (1927–2015) працював у львівській академічній бібліотеці шістдесят два роки, з них тридцять чотири — завідувачем відділу мистецтва; уклав покажчики про Олександра Мишугу, Івана Труша, Осипа Куриласа, Василя Касіяна, Олексу Новаківського, від 1992 року — дійсний член НТШ. Відповідальний редактор — Яким Запаско (1923–2007), історик мистецтва, дослідник української рукописної книги і стародруків.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eФонди, з яких зроблено каталог, сформовано 1940 року з мистецьких збірок Наукового товариства ім. Шевченка, Ставропігійського інституту, Народного Дому, «Студіону» та Музею Любомирських при Оссолінеумі. Наклад 2570 примірників малий навіть як на академічні видання «Наукової думки», тож у продажу каталог трапляється нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589834223987,"sku":"SKU-00303","price":1200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528946073971.jpg?v=1793989372"},{"product_id":"kocherha-svichchyne-vesillia-1971","title":"Кочерга Іван. Свіччине весілля \/ гравюри на лінолеумі Георгія Якутовича. Київ, 1971","description":"\u003cp\u003eІван Кочерга. Свіччине весілля \/ гравюри на лінолеумі та оформлення художника Г. В. Якутовича.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКиїв: видавництво «Дніпро», 1971. — 22 × 17 см. — Формат 70 × 90\/16. — Наклад 13 000 примірників. — Ціна за прейскурантом: 1 крб. 61 коп. — Книжкова фабрика «Жовтень», Київ.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій обкладинці з кремового паперу: на всю площину — лінорит із замком на скелі й хмарами диму, угорі ім'я автора й назва червоним у декоративних картушах. Обкладинка чиста, з ледь помітними потертостями по краях і корінцю, кути рівні, надривів немає. Блок міцний, зшивка ціла; папір білий, без плям, лінорити в тексті відбито контрастно. Написів, печаток і екслібрисів немає. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eІлюстрації Георгія Якутовича становлять самостійну мистецьку вартість.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДраматична поема про київських ремісників XV століття, яким магістратським привілеєм заборонено світити ввечері свічки, і про Івана Свічку, що виносить запалену свічку через усе місто. Написана 1930 року, п'єса стала однією з найвідоміших українських віршованих драм; образ вогню, який не можна погасити, читався в кожній добі по-своєму.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eІван Кочерга (1881—1952) — драматург, автор «Ярослава Мудрого», «Пісні про Свічку» та «Майстрів часу»; писав переважно віршовану драму на історичному матеріалі. Георгій Якутович (1930—2000) — графік, один із чільних майстрів українського книжкового мистецтва XX століття, відомий ілюстраціями до «Слова о полку Ігоревім», «Тіней забутих предків» і повістей Коцюбинського; його лінорити до «Свіччиного весілля» витримані в різкій, майже середньовічній манері з густою штриховкою.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЦе видання 1971 року — одне з найкращих оформлених у серії київських художніх книжок доби; наклад 13 000 примірників швидко розійшовся, а примірники з чистою, непотертою обкладинкою трапляються рідко.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589837992307,"sku":"SKU-00332","price":750.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528948334963.jpg?v=1793989387"},{"product_id":"mateiko-kateryna-ukrainskyi-narodnyi-odiah-kyiv-1977","title":"Матейко Катерина. Український народний одяг. Київ, 1977","description":"\u003cp\u003eК. І. Матейко. Український народний одяг \/ відповідальний редактор Ю. Г. Гошко; художнє оформлення та макет В. М. Дозорця. — Академія наук УРСР, Музей етнографії та художнього промислу.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКиїв: Видавництво «Наукова думка», 1977. — 222 с.: іл. — формат 84×90\/16 (бл. 21,5 × 20,5 см). — Наклад 9200 прим.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі з чорним коленкоровим корінцем та ілюстрованою суперобкладинкою: на чорному тлі три кольорові зображення чоловічого і жіночого строю та взуття, на звороті — світлини вишитих виробів і видавнича анотація. Суперобкладинка з потертостями, дрібними надривами по верхньому краю та згинах корінця, кути прим'яті; блок чистий, міцний, без написів і печаток. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eБазова праця з української етнографії, має історико-культурну цінність.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМонографія простежує формування й розвиток українського народного вбрання від доби Київської Русі через феодально-кріпосницькі відносини до капіталізму. Авторка розглядає одяг як показник розвитку матеріальної культури й художньої творчості народу і подає аналіз комплексів селянського строю окремих етнографічних районів — Полісся, Наддніпрянщини, Півдня, Поділля й Карпат. Текст супроводжують численні світлини, рисунки й кольорові таблиці зі строями, вишивками, головними уборами та взуттям.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКатерина Іванівна Матейко (1910–1995) — етнограф, багаторічна співробітниця Музею етнографії та художнього промислу у Львові, дослідниця народного вбрання й гончарства. Рецензентами видання виступили Г. Г. Громов і В. І. Наулко, редакція мистецтвознавства та літературознавства «Наукової думки».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижка донині лишається основним довідником з українського народного костюма і в такому стані, з цілою суперобкладинкою, трапляється нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589838516595,"sku":"SKU-00337","price":3000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528948597107.jpg?v=1793986912"},{"product_id":"stus-vasyl-doroha-boliu-kyiv-1990","title":"Стус Василь. Дорога болю: поезії. Київ, 1990","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«дійти — і не зотліти — дай мені!»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВасиль Стус. Дорога болю: поезії \/ упорядкування та післямова Михайлини Коцюбинської; редактор В. Р. Коломієць; художник В. Я. Чебаник.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКиїв: Радянський письменник, 1990. — 222 с., [32] с. іл. — Прибл. 16,5 × 12 см (формат 70 × 100 1\/32). — Київська книжкова фабрика «Жовтень». Тираж 48 000 прим. Ціна в оправі 1 крб. 10 к. ISBN 5-333-00864-7.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі, критій папером: передня палітурка темно-сіра з каліграфічним написом «Василь Стус», відтвореним білим і червоним; задня — кремова, з тим самим написом чорним і позначенням ціни. На внутрішньому боці передньої палітурки вклеєно портретну світлину поета, на задній — кольорову ілюстрацію зі свічкою. Потертості й білі витертості по краях і кутах палітурок, дрібні лисячі плямки й забруднення на задній палітурці, надрив із утратою паперу у верхній частині наклеєної світлини, надриви паперу вздовж заднього шарніра. Папір із природним пожовтінням; блок міцний, чистий. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; каліграфічне оформлення становить самостійну мистецьку вартість.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнигу складено з уцілілих рукописів і списків, що збереглися в рідних та друзів поета, — про це прямо сказано в анотації. Відкриває збірку автобіографічна нотатка «Двоє слів читачеві», датована Києвом 1969 року, де Стус перелічує своїх улюблених авторів — Гете, Свідзинського, Рільке, Унгаретті, Квазімодо — і відмовляється називати себе поетом: він має себе за людину, що пише вірші, а поет, на його думку, передусім мусить бути людиною. Далі йдуть добірки із «Зимових дерев» (1958–1969), пізні тексти таборового періоду, «Трени М. Г. Чернишевського» і післямова упорядниці «Страсті по Вітчизні».\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВасиль Стус (1938–1985) — поет і правозахисник, член Української Гельсінської групи. Заарештований 1972 і вдруге 1980 року, помер у ніч на 4 вересня 1985-го в таборі особливого режиму ВС-389\/36 на Уралі. В Україні його не друкували чверть століття; тіло перепоховано в Києві на Байковому кладовищі 19 листопада 1989 року. Упорядниця книжки Михайлина Коцюбинська (1931–2007) — літературознавиця, шістдесятниця, найближча дослідниця його спадщини.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидання здано до виробництва 27 березня і підписано до друку 20 червня 1990 року — тобто готувалося за кілька місяців після перепоховання, і належить до перших книжок Стуса, що вийшли на батьківщині. Оформлення виконав Василь Чебаник (нар. 1933) — каліграф і графік, автор проєкту української писемної форми «Рутенія»; шрифтові композиції на палітурках і шмуцтитулах тут не декор, а самостійна графічна робота. Наклад 48 000 примірників розійшовся швидко, а видавнича оправа з паперовим покриттям збереглася погано, тож примірники з непошкодженими палітурками трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589839794547,"sku":"SKU-00351","price":800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528949645683.jpg?v=1793989387"},{"product_id":"ukrainka-lesia-dosvitni-ohni-kyiv-1965","title":"Українка Леся. Досвітні огні: вірші та поеми. Київ, 1965","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Досвітні огні, переможні, урочі, прорізали темряву ночі…»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛеся Українка. Досвітні огні: [вірші та поеми] \/ малюнки С. Караффи-Корбут.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКиїв: Видавництво дитячої літератури «Веселка», 1965. — 212 с.: іл.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі, зі збереженою видавничою ілюстрованою суперобкладинкою: на передній сторонці кольорова ліногравюра — вершник із прапором біля коня, друк чорним, цегляним і оливковим; на задній — щит із написом «Правда нам світитиме…». Суперобкладинка з утратами паперу по кутах і краях, надривами вгорі передньої сторонки та по згинах клапанів, із заломами й потертостями. Папір блока з природним пожовтінням, поодинокі забруднення на берегах; блок міцний і чистий, утрат немає. Власницьких написів і печаток немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛіногравюри Софії Караффи-Корбут становлять самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДо збірки увійшли вибрані ліричні вірші Лесі Українки (1871–1913) і три поеми — «Роберт Брюс, король шотландський», «Давня казка» та «Віла-посестра». Головне в книжці — ілюстрації: повносторінкові двоколірні ліногравюри, кожна з яких підписана рядком із вірша, що її породив: «Буду жити!..», «Час твій прийде з долею битись…», «Буду сіять барвисті квітки…», «Досвітні огні вже горять…». Дві фарби — цегляна з чорною і бірюзова з чорною — чергуються через усю книжку; шмуцтитули, заставки й кінцівки різьблено тією самою рукою.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСофія Караффа-Корбут (1924–1996) — львівська графікиня, керамістка й малярка, випускниця Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва (1953), членкиня Спілки художників від 1958 року. Працювала переважно в ліногравюрі, співпрацювала з львівським «Каменярем» від 1961 року і з київською «Веселкою» від 1964-го; за підрахунками дослідників, проілюструвала 66 книжок загальним накладом понад шість мільйонів примірників. До Лесі Українки поверталася постійно: «Досвітні огні» (1965, 1971, 1978), «Літо краснеє минуло» (1966, 1970), «Ясні самоцвіти» (1971, 1975).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e«Веселка» — київське видавництво дитячої літератури, засноване 1934 року як Дитвидав УРСР; теперішню назву дістало 1964-го, за рік до цієї книжки. Видання 1965 року — перше з трьох, від нього пішли перевидання 1971 і 1978 років. Суперобкладинка несе головну ліногравюру книжки й водночас є найвразливішою її частиною, тому примірники в ній трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589840056691,"sku":"SKU-00353","price":750.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528949776755.jpg?v=1793989387"},{"product_id":"kostenko-lina-sad-netanuchykh-skulptur-kyiv-1987","title":"Костенко Ліна. Сад нетанучих скульптур. Київ, 1987","description":"\u003cp\u003eЛіна Костенко. Сад нетанучих скульптур: вірші, поема-балада, драматичні поеми \/ ілюстрації художника І. В. Остафійчука; рецензент В. Р. Коломієць.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКиїв: видавництво «Радянський письменник», 1987. — 207, [1] с.: портр., іл. — 16,9 × 13,4 см.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі з чорного фактурного ледерину: на передній палітурці блінтова рамка, усередині неї золотим тисненням ім'я авторки й білою фарбою стилізована назва у три рядки; на задній палітурці блінтом видавнича марка. Форзаци відтворюють сторінку авторського рукопису з густими правками, датовану «Листопад 1986 р.»; перед текстом — тонований портрет поетеси. Дрібні світлі затертості на палітурках, найпомітніша — на нижньому правому куті передньої палітурки; на задній палітурці поодинокі білі цяточки та нерозбірливий слід чорнильного напису вгорі ліворуч. Легке протирання матеріалу вгорі корінця й по кантах. Блок міцний, зшивка ціла, папір чистий, повносторінкові чорно-білі гравюрні ілюстрації в чіткому друці. Печаток і екслібрисів немає. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність, а оформлення Івана Остафійчука становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e«Сад нетанучих скульптур» вийшов 1987 року — того самого, коли Ліна Костенко здобула Шевченківську премію, — і зібрав під однією обкладинкою лірику, поему-баладу «Скіфська одіссея» та дві драматичні поеми. Розділ лірики має назву «Невидимі причали»: вірші про дитинство, провінційні двори й повільний плин часу, серед них «Українське альфреско». «Сніг у Флоренції» — драматична поема про скульптора; у «Думі про братів неазовських» поетеса переосмислює народну думу про братів, що тікали з Азова, а в центрі твору — козацькі ватажки Павлюк і Томиленко, яких везуть закутими в кайдани.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛіна Костенко (нар. 1930) — поетеса, одна з чільних постатей шістдесятництва. Після знищення набору збірки «Зоряний інтеграл» на початку 1960-х її на півтора десятиліття вилучили з літературного процесу; повернення почалося збіркою «Над берегами вічної ріки» (1977), далі вийшли роман у віршах «Маруся Чурай» (1979) і збірка «Неповторність» (1980). 1987 року за ці дві книжки поетеса отримала Шевченківську премію.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eІлюстрував книжку Іван Остафійчук (нар. 1940) — графік і живописець, уродженець Тростянця на Івано-Франківщині, випускник Вижницького училища прикладного мистецтва та Львівського інституту прикладного й декоративного мистецтва, лауреат Шевченківської премії 2007 року. Його повносторінкові аркуші виконано в різкій чорно-білій гравюрній манері: музикант із мандоліною, схилена постать, чоловік біля столу з глечиком.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589840253299,"sku":"SKU-00354","price":1400.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528949842291.jpg?v=1793988344"},{"product_id":"symonenko-vasyl-poezii-kyiv-1966","title":"Симоненко Василь. Поезії. Київ, 1966","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«І сіялось не борошно, а мука…»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВасиль Симоненко. Поезії \/ передмова Бориса Олійника.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКиїв: видавництво ЦК ЛКСМУ «Молодь», 1966. — 206 с.: портрет-фронтиспіс. — Чотири розділи: «Тиша і грім», «Земне тяжіння», «Казки», «Листи з дороги».\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій складеній оправі: палітурки криті червоним фактурним матеріалом, корінець і кути — кремовим полотном; на передній палітурці кремовою фарбою ім'я автора та абстрактна штрихова композиція, на корінці кольорові прямокутні вставки. Фронтиспіс — графітовий портрет поета в профіль, шмуцтитули з синім плашковим друком і видавничою маркою. По верхньому краю обох палітурок дрібні втрати покривного матеріалу, кути легко побиті, краї потерті, на задній палітурці залом угорі. Папір чистий, без лисячих плямок, блок міцний. На с. 5 олівцева позначка на березі. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e«Поезії» — вибране, у якому вперше зійшлися разом єдина прижиттєва збірка Симоненка «Тиша і грім» (1962), посмертне «Земне тяжіння» (1964), казки «Цар Плаксій та Лоскотон» і «Подорож в країну Навпаки» та розділ «Листи з дороги». Тут «Жорна» і «Лебеді материнства», «Гнівні сонети», «Ошукана могила», «Догматики», «Покара». Відкриває книжку передмова Бориса Олійника (1935–2017) «Не вернувся з плавання…», що починається образом поета, який іде на причал до каравели під парусами.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВасиль Симоненко (1935–1963) — поет-шістдесятник і журналіст, уродженець села Біївці на Полтавщині, випускник факультету журналістики Київського університету, працівник черкаських газет. Разом з Аллою Горською та Лесем Танюком 1962 року розшукував місця поховань розстріляних НКВД на Лук'янівському і Васильківському цвинтарях та в Биківні. Того ж літа його жорстоко побили працівники міліції на залізничній станції; за рік із невеликим поет помер у Черкасах, маючи двадцять вісім років.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидання вийшло у видавництві ЦК ЛКСМУ «Молодь» — тому самому, яке перед тим роками тримало й так і не випустило Симоненкове «Вибране». Тексти подано з цензурними купюрами, а наклад розійшовся миттєво. Після московської «Избранной лирики» (1968) настала п'ятнадцятирічна перерва: наступну книжку поета, «Лебеді материнства», видали в Україні аж 1981 року. У той самий час на еміграції вже двома накладами розійшовся «Берег чекань» із передмовою Івана Кошелівця.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"1","offer_id":64589840384371,"sku":"SKU-00355","price":850.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528949875059.jpg?v=1793989379"},{"product_id":"hlushchenko-spohady-pro-khudozhnyka-kyiv-1984","title":"Микола Глущенко: спогади про художника. Київ, 1984","description":"\u003cp\u003eМикола Глущенко: спогади про художника \/ упорядник І. М. Блюміна.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКиїв: Мистецтво, 1984. — 96 с.: кольор. іл.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій твердій тканинній оправі темно-зеленого кольору із золотим тисненням, у збереженій суперобкладинці з фотографією художника за роботою. Незначні потертості та надриви країв суперобкладинки, блок міцний. Стан дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003cbr\u003eЗбірка спогадів сучасників про Миколу Глущенка, видана в серії книжок видавництва «Мистецтво» про видатних українських художників. Тексти супроводжуються кольоровими репродукціями живопису різних періодів — від паризьких і берлінських робіт 1920–1930-х років до карпатських пейзажів і «Польових квітів» пізнього періоду.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eГлущенко Микола (1901–1977) — український живописець, народний художник СРСР, майстер пейзажу. Помітну частину його біографії становить діяльність у радянській зовнішній розвідці в Німеччині та Франції, що пояснює стійкий інтерес колекціонерів до видань про митця.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589843759475,"sku":"SKU-00395","price":1200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528951939443.jpg?v=1793989373"},{"product_id":"kostenko-lina-nepovtornist-kyiv-1980","title":"Костенко Ліна. Неповторність: вірші, поеми. Київ, 1980","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЛіна Костенко. Неповторність: вірші, поеми.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКиїв: видавництво ЦК ЛКСМУ «Молодь», 1980. — 224 с. — 12 × 16,5 см. — Наклад 16 000 примірників. Ціна за обкладинкою 60 к. Фронтиспіс — портрет авторки. Три розділи — «Обличчя Сувида», «Тихе сяйво над моєю долею», «Ікси історії» — кожен відкриває шмуцтитул із гравюрною заставкою.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці кремового паперу з чорним друком: на передній сторонці велика гравюрна композиція й рукописне накреслення назви, на задній — видавнича марка «Молоді» та назви трьох розділів. Обкладинка забруднена, з потертостями по краях, сірими й зеленавими плямками на задній сторонці, загнутими кутами. Папір із природним пожовтінням, друк помітно просвічує; залом аркуша зі с. 211–212, загин нижнього кута на с. 7–8. Блок міцний і чистий, написів, печаток і підкреслень немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПрижиттєве перше видання збірки, за яку авторка дістала Державну премію УРСР імені Тараса Шевченка.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eНазву книжці дав рядок із вірша «Страшні слова, коли вони мовчать…», яким збірка й закінчується. Сувид із першого розділу — село над Десною на Київському Поліссі; звідти й «Древлянський триптих» з волхвами у стуманілих каптурах і відрами, склепаними з половинок бомби. Поряд — «Балада про дим» пам'яті австрійської письменниці Інґеборґ Бахман, «Останній концерт Ойстраха у Києві», «Скрипка Страдіварі», «Чигиринський колодязь», «Брейгель. Шлях на Голгофу», «Шукайте цензора в собі».\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЛіна Костенко (нар. 1930) друкуватися почала в шістнадцять років, а після збірки «Мандрівки серця» (1961) на шістнадцять років зникла з друку: наклад «Зоряного інтеграла» знищила цензура, «Княжа гора» не вийшла зовсім, 1973 року поетеса потрапила до чорних списків ЦК КПУ. Повернення почалося збіркою «Над берегами вічної ріки» (1977) і романом у віршах «Маруся Чурай» (1979), що пролежав без руху шість років. Саме за «Марусю Чурай» і «Неповторність» вона 1987 року здобула Шевченківську премію.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЗбірка вийшла в «Молоді» — видавництві ЦК ЛКСМУ, тобто в комсомольському домі, і саме там надруковано вірш «Шукайте цензора в собі». Для більшості цих текстів це перша публікація; згодом вони ввійшли до «Вибраного» 1989 року. Прижиттєві перші видання Ліни Костенко в оригінальних обкладинках трапляються нечасто: книжку читали, а не ставили на полицю.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589844021619,"sku":"SKU-00401","price":800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528952201587.jpg?v=1793989384"},{"product_id":"butnyk-siverskyi-mykhailo-bilas-albom-kyiv-1972","title":"Бутник-Сіверський Борис. Михайло Білас: альбом. Київ, 1972","description":"\u003cp\u003eМихайло Білас = Михаил Билас = Mikhailo Bilas: альбом (українською, російською й англійською мовами) \/ автор вступної статті й упорядник Б. С. Бутник-Сіверський; макет, оформлення та художня редакція М. І. Старощука.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКиїв: Мистецтво, 1972. — Кольор. іл., портр. — (Майстри народного мистецтва). — 21,5 × 17 см. Друк: Київський поліграфічний комбінат Комітету по пресі при Раді Міністрів УРСР. Наклад 3870 прим. Ціна 1 крб. 67 коп.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі білого кольору: на передній палітурці наклеєна кольорова репродукція фрагмента гобелена «Бойківська мадонна», угорі праворуч чорним друком — ім'я й прізвище майстра; на задній — ціна «1 крб. 67 коп.» і марка видавництва. Передня палітурка злегка забруднена, з дрібними цятками й світлим потемнінням біля корінця. Задня палітурка з нерівномірним забрудненням, плямами, поверхневими потертостями й дрібними темними цятками, паперове покриття зім'яте вздовж корінця. На внутрішньому боці передньої палітурки й на форзаці бурі плями, на перших аркушах — поодинокі лисячі цятки й відбитки пальців; папір із природним пожовтінням, кольорові таблиці чисті. Блок міцний. На сторінці із заголовком серії фіолетовий штамп «Printed in the Soviet Union». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eАльбом вийшов 1972 року, невдовзі після того, як у 1971-му персональні виставки Михайла Біласа пройшли у Львові, Києві, Харкові й Коломиї. Вступна стаття Бориса Бутника-Сіверського простежує шлях майстра від вишивки, з якої, за словами автора, почалася його творчість, до тематичних килимів «Ранок» (1960), «Гуцульщина» (1961) і «Як я проводжала милого із дому» (1966). Пояснює вона й походження численних ляльок-танцюристів та ритмічності багатофігурних композицій: у 1944–1948 роках Білас працював співаком і танцюристом у Дрогобицькому музично-драматичному театрі, а до 1953-го вчився у Львівській музичній школі по класу вокалу. Кольорові таблиці показують килими, аплікації, ляльки у народному вбранні; текст подано трьома мовами.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМихайло Якимович Білас (1924–2016) народився в селі Креховичі на Станіславщині, нині Івано-Франківська область. Майстер декоративного мистецтва, він працював у техніках гобеленового ткацтва, килимарства, ліжникарства й аплікації, виготовляв ляльки та декоративні квіти. Закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1959), у 1959–1973 роках був старшим і головним художником Будинків моделей у Львові, Харкові та Києві, з 1967-го — член Національної спілки художників України. Народний художник України (1995); музей майстра в Трускавці відкрито 1992 року, за його життя.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eАвтор вступної статті й упорядник Борис Бутник-Сіверський (1901–1983) — мистецтвознавець, історик і етнограф, упорядник також альбому М. Тимченко (Київ, 1974). Книжка вийшла в серії видавництва «Мистецтво» «Майстри народного мистецтва» накладом 3870 примірників.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589845594483,"sku":"SKU-00430","price":1500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528953741683.jpg?v=1793988343"},{"product_id":"apanovych-zbroini-syly-ukrainy-1969","title":"Апанович Олена. Збройні сили України першої половини XVIII ст. Київ, 1969","description":"\u003cp\u003eАпанович О. М. Збройні сили України першої половини XVIII ст. \/ ред. Б. М. Мозолевський, Е. А. Лейбзон; оформлення В. Д. Квітки.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКиїв: Наукова думка, 1969. — 222 с.: іл., 7 арк. іл. — 22 × 17 см. Наклад 3500 прим.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидавнича оправа з червоного полотна з чорним і золотим тисненням (булава, бунчук, спис, щит і шабля), ляссе. Збережено оригінальну кремову суперобкладинку з відтвореною печаткою Війська Запорозького Низового. Суперобкладинка потерта й дещо забруднена, надрив до 1 см угорі корінця, сліди від колишньої прозорої плівки, на клапані олівцеві записи попереднього власника. Блок міцний і повний, папір злегка пожовклий. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМонографія про військо Гетьманщини й Запорожжя першої половини XVIII століття: устрій козацьких полків, наймане військо, Січ, озброєння, а також участь українських сил у походах того часу.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОлена Апанович (1919–2000) — історикиня, дослідниця козацтва й Запорозької Січі, багаторічна працівниця Інституту історії АН УРСР. Після ідеологічних чисток 1972 року її звільнили з інституту, а її праці на роки зникли з наукового обігу.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589847527795,"sku":"SKU-00462","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528955412851.jpg?v=1793986014"},{"product_id":"svientsitska-vira-spadshchyna-vikiv-lviv-1990","title":"Свєнціцька Віра, Сидор Олег. Спадщина віків: українське малярство XIV–XVIII ст. Львів, 1990","description":"\u003cp\u003eВ. І. Свєнціцька, О. Ф. Сидор. Спадщина віків: Українське малярство XIV–XVIII століть у музейних колекціях Львова \/ [художник Б. Р. Пікулицький; редактор Р. М. Стефанишин; рецензент Я. П. Запаско].\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛьвів: Каменяр, 1990. — 72 с.: іл., 64 арк. іл. Друк — Львівська книжкова фабрика «Атлас». Наклад 36 000 пр. Текст українською мовою, резюме російською та англійською.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі: ілюстровані ламіновані палітурки, на передній — фрагмент ікони Богородиці з назвою українською, на задній — ікона Преображення з назвою російською та англійською. Ламінат на обох палітурках місцями відшарувався й узявся пухирями, краї, кути й корінець потерті; на задній палітурці ліворуч невеликий круглий прокол. Блок міцний, папір із легким пожовтінням, на окремих сторінках поодинокі дрібні цятки. На аркуші з вихідними даними вгорі олівцем напис «500 грн». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність як одна з підсумкових праць класика дослідження галицької ікони, що вийшла за її життя.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e«Спадщина віків» — спільна праця двох поколінь львівських хранителів ікон: Віри Свєнціцької та Олега Сидора. Це мистецтвознавчий огляд українського малярства XIV–XVIII століть зі збірок львівських музеїв, передусім тодішнього Львівського музею українського мистецтва (нині Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького). У книжці йдеться і про безіменних майстрів окремих пам'яток та цілих ансамблів, і про відомих малярів — Федора Сеньковича, Миколу Петрахновича, Івана Рутковича, Йова Кондзелевича, Василя Петрановича. Основу видання становлять 64 аркуші репродукцій.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВіра Свєнціцька (1913–1991) — мистецтвознавиця, донька Іларіона Свєнціцького, який майже півстоліття очолював Національний музей у Львові. Вона — авторка монографії «Іван Руткович і становлення реалізму в українському малярстві XVII ст.» (1966), розділу про живопис XIV–XVI століть у шеститомній «Історії українського мистецтва» та словника жовківських майстрів живопису й різьби; 1995 року посмертно відзначена Шевченківською премією. Олег Сидор (1945–2022) — історик мистецтва й музейник, який переймав музейний досвід від Свєнціцької; з 1991 року завідував відділом давнього мистецтва Національного музею у Львові, досліджував творчість Йова Кондзелевича. Для нього «Спадщина віків» підсумувала ранній період наукової праці.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнижку видав львівський «Каменяр» у художньому оформленні Богдана Пікулицького; рецензентом виступив Яким Запаско. Видання вийшло на зламі епох, коли сакральне мистецтво поверталося з радянського замовчування, і стало однією з останніх книжок Віри Свєнціцької.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589853524339,"sku":"SKU-00532","price":600.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528961081715.jpg?v=1793989389"},{"product_id":"istoriia-ukrainskoho-mystetstva-t-4-kn-1-kyiv-1969","title":"Історія українського мистецтва. Т. 4, кн. 1: Мистецтво кінця XVIII – першої половини XIX століття. Київ, 1969","description":"\u003cp\u003eІсторія українського мистецтва: [в шести томах]. Т. 4, кн. 1: Мистецтво кінця XVIII – першої половини XIX століття \/ головна редакційна колегія: М. П. Бажан (головний редактор) [та ін.]; редакція першої книги четвертого тому: Я. П. Затенацький (відповідальний редактор), Г. О. Лебедєв, Ф. П. Шевченко.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКиїв: [Головна редакція Української радянської енциклопедії АН УРСР], 1969. — Іл. Київська книжкова фабрика «Жовтень».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі зі світло-бежевого полотна грубого плетіння; на передній палітурці — кольоровий орнаментальний знак у народному стилі. Форзаци теракотові. Полотно корінця трохи потемніле, біля верхнього каптала — темна пляма; унизу корінця паперова наклейка. Блок міцний, папір чистий. На передньому форзаці наклеєно авторський відбиток гравюри — жіноча постать у профіль, — підписаний олівцем, з нумерацією «7\/9» і датою «X.1997»; нижче олівцевий напис із датою 12.V.2001 і підписом. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність як том першої української галузевої енциклопедії з історії мистецтва; примірник доповнено авторським відбитком гравюри.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЧетвертий том шеститомної «Історії українського мистецтва» — єдиний, що вийшов у двох книгах, і ця перша книга охоплює добу класицизму й романтизму: від кінця XVIII століття до середини XIX. Розділи присвячено архітектурі, скульптурі, станковому й монументальному живопису, театрально-декораційному мистецтву, графіці та декоративно-ужитковому мистецтву — народній картині, килимарству, тканинам, вишивці, кераміці, гутному склу, фарфору й фаянсу. Окремі розділи про Тараса Шевченка-живописця і Шевченка-графіка написав Я. П. Затенацький; серед інших авторів — П. Мусієнко, А. В'юник, Д. Крвавич, Я. Запаско, М. Куницька, Ю. Лащук. Книгу завершують бібліографія, іменний, предметний і географічний покажчики та перелік ілюстрацій.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eГоловну редакційну колегію очолював Микола Бажан (1904–1983) — поет, академік АН УРСР, головний редактор «Української радянської енциклопедії». Відповідальним редактором книги був мистецтвознавець Яків Затенацький (1902–1986), дослідник українського мистецтва XIX століття й упорядник мистецьких томів академічного зібрання творів Шевченка; 1941 року він відіграв вирішальну роль у врятуванні фондів Державного музею Т. Шевченка під час боїв за Київ.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e«Історія українського мистецтва» стала першою галузевою енциклопедією, яку випустила Головна редакція УРЕ: шість томів у семи книгах побачили світ наприкінці 1960-х — на початку 1970-х років. 1971 року авторів видання, серед них Бажана, Затенацького й Павла Жолтовського, відзначено Державною премією УРСР у галузі науки і техніки. Цей том підготував київський Науково-дослідний інститут теорії, історії та перспективних проблем радянської архітектури.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589853655411,"sku":"SKU-00534","price":2800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528961212787.jpg?v=1793986913"},{"product_id":"balzak-onore-de-bidni-rodychi-kuzen-pons-kharkiv-kyiv-1929","title":"Бальзак Оноре де. Бідні родичі: Кузен Понс. Харків; Київ, 1929","description":"\u003cp\u003eОноре де-Бальзак. Бідні родичі: Кузен Понс \/ з французької переклав В. Підмогильний; обкладинка роботи художника В. Герасимова.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eХарків; Київ: Державне видавництво України, 1929. — Друк: Державний трест «Київ-Друк», 4-та друкарня, вул. Воровського, 42. Київськ. Окрліт № 959. Зам. 4331. Наклад 5000 прим. — 19 арк. — Ціна на звороті обкладинки 1 крб. 40 коп.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ пізнішій оправі: гладкий чорний корінець; на палітурки наклеєно оригінальну видавничу обкладинку — жовто-чорну, з назвою в чорному колі на тлі білого мережива; на звороті видавнича марка й ціна. Обкладинка потерта й забруднена, по правому краю з утратою паперу й частковою втратою літер у прізвищі автора та назві видавництва; у верхньому правому куті надрив з утратою паперу; поперек лицьової палітурки заломина з тріщиною по паперу; зворот із темними плямами й розводами. Блок міцний, текст повний. Папір щільний, брунатний від природного пожовтіння, з волокнистими вкрапленнями; береги потемнілі й забруднені; розвід від вологи на звороті титульного аркуша. На титульному аркуші круглий фіолетовий штамп, поверх нього прямокутний «Бібліотека М. К. Укр. Н.-Д. І. Машбуд.», чорнильні номери «217» і «13», закреслений шифр «Б-21» та підпис чорнилом; такий самий прямокутний штамп і фіолетовий овальний «80» на сторінці змісту; на звороті обкладинки слабкий нерозбірливий відбиток штампа. Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eСтарий музикант і колекціонер Сильвен Понс не здогадується, що його збірка картин і антикваріату коштує цілий статок. Навколо неї згущуються родичі та консьєржка пані Сібо, а єдиний друг, німець-музикант Шмуке, безпорадний. Роман Бальзака (1799–1850) написано 1847 року; разом із «Кузиною Беттою» він утворює диптих «Бідні родичі» в «Людській комедії». У цьому виданні тридцять один розділ — від «Славний уламок Імперії» до «Закінчення».\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПереклав Валер'ян Підмогильний (1901–1937) — прозаїк, автор роману «Місто» (1928), перекладач французької прози, зокрема Бальзака. Його заарештовано 1934 року, а 1937-го розстріляно; на довгі десятиліття ім'я зникло з радянських видань.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидання Державного видавництва України з подвійним місцем виходу — Харків і Київ — надруковано накладом 5000 примірників у 4-й друкарні тресту «Київ-Друк». Обкладинку виконав художник В. Герасимов: назва в чорному колі на тлі білого мережива. На звороті титулу — штамп про те, що бібліографічний опис і шифри для бібліотечних каталогів вміщено в «Літописі українського друку» та «Картковому репертуарі» Української книжкової палати. Примірник мав бібліотечну історію: штампи бібліотеки «М. К. Укр. Н.-Д. І. Машбуд.» та інвентарні номери на титулі й змісті.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589853852019,"sku":"SKU-00538","price":2250.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528961409395.jpg?v=1793987305"},{"product_id":"drahan-ukrainska-dekoratyvna-rizba-1970","title":"Драган Михайло. Українська декоративна різьба XVI–XVIII ст. Київ, 1970","description":"\u003cp\u003eМихайло Драган. Українська декоративна різьба XVI–XVIII ст. \/ [редактор Х. Ю. Берлінська; художнє оформлення В. І. Юрчишина].\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКиїв: видавництво «Наукова думка», 1970. — 204 с.: іл. — Папір 70×90\/16, крейдяний. — Книжкова фабрика «Жовтень», Київ. — Наклад 4400 прим. Друкується за постановою вченої ради Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського АН УРСР; підписано до друку 6.II.1970. Ціна за колофоном 2 крб. 05 коп.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі з сірого лляного полотна: на передній палітурці сітка квіткових різьбярських мотивів, надрукована сизо-блакитною фарбою, назва чорним; задня палітурка без оформлення. Полотно з потемнінням уздовж корінця й по кантах, темна пляма у верхньому правому куті передньої палітурки, дрібні цятки на задній; нижній кінець корінця розтріпаний. Блок міцний. Лисячі плямки на вільному аркуші форзаца й титульному аркуші, природне пожовтіння паперу; ілюстрації чіткі. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСеред ілюстрацій — лита мідна модель іконостаса Успенського собору Києво-Печерської лаври XVII ст.; сам собор висадили в повітря 1941 року. Праця дає перший систематичний огляд української декоративної різьби по дереву: від іконостасів XV–XVI ст. через ренесансні форми, раннє й зріле бароко до рококо. Головний матеріал — царські врата, де улюбленим мотивом була виноградна лоза; як зауважено в передмові редактора, за великої кількості пам'яток двох однаково вирішених врат немає. Серед світлин — врата у Сколе, Городку, Старому Негровці (1735). Наприкінці — покажчики імен майстрів і географічних назв та список ілюстрацій.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМихайло Драган (1899–1952) — мистецтвознавець і музейник, уродженець Тустановичів на Дрогобиччині. Навчався в мистецькій школі Олекси Новаківського, Таємному українському університеті, Краківській академії мистецтв і Львівському університеті. Від 1924 року працював у Національному музеї у Львові, від 1932-го очолював музей Греко-католицької богословської академії. Автор двотомної монографії «Українські деревляні церкви» (1937).\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e«Українська декоративна різьба» вийшла через вісімнадцять років після смерті автора; рукопис до друку підготувала Віра Свєнціцька. Монографію й досі цитують як базове джерело з історії української сакральної різьби.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589859029363,"sku":"SKU-00601","price":2200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528966127987.jpg?v=1793987642"},{"product_id":"oforty-tarasa-shevchenka-1964","title":"Офорти Тараса Шевченка. Київ, 1964 — з дарчим написом","description":"\u003cp\u003eОфорти Тараса Шевченка.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКиїв: Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1964. — 164 с.: іл. — 30 × 23 см. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі із сірувато-зеленого полотна: назва в три рядки золотим прописним шрифтом, під нею золотий рисунок схрещених офортних голок і дошки. Полотно чисте, з незначними потертостями по кантах і легким потемнінням по краях, кути рівні. Блок міцний, зшивка ціла; крейдований папір білий, репродукції офортів контрастні, без плям і зламів. На титульному аркуші — дарчий напис олівцем російською: «Папе от Вовы в честь дня Армии», з датою 23.II.66 р. і скороченою назвою міста «Дн-ск» (ймовірно Дніпропетровськ). Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЗведення офортної спадщини Тараса Шевченка — тієї частини його доробку, за яку 1860 року Академія мистецтв надала йому звання академіка гравюри. Альбом відтворює аркуші серії «Живописна Україна», портрети сучасників, автопортрети останніх років, копії з творів Рембрандта, Мурільйо й Соколова, а також пробні відбитки й стани окремих дощок. Кожну репродукцію супроводжує довідка про техніку, розмір і місце зберігання оригіналу; вступна стаття простежує, як Шевченко опановував офорт і акватинту у Петербурзі після повернення із заслання.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eТарас Шевченко (1814—1861) прийшов до гравюри вже сформованим маляром і за останні три роки життя створив понад двадцять офортів, у яких світлотіньова манера Рембрандта поєдналася з його власним темним, майже трагічним тоном. Саме офорти забезпечили йому академічне звання й дали засоби до життя.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання підготувало київське Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР до 150-річчя від дня народження поета. Дарчий напис 1966 року, зроблений до Дня радянської армії, показує побутування книжки як подарунка в родинному колі — типовий слід для мистецьких видань того часу.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589859193203,"sku":"SKU-00604","price":1200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528966291827.jpg?v=1793989371"},{"product_id":"zapasko-mystetstvo-knyhy-na-ukraini-1971","title":"Запаско Яким. Мистецтво книги на Україні в XVI–XVIII ст. Львів, 1971","description":"\u003cp\u003eЯ. П. Запаско. Мистецтво книги на Україні в XVI—XVIII ст.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛьвів: Видавництво Львівського університету, 1971. — 310 с.: іл. — 27 × 20 см. — Друкоофсетна фабрика «Атлас», Львів. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі із сіро-зеленого полотна: назва набрана червоним рисованим уставом, поряд наклеєно чорну прямокутну заставку з рослинним орнаментом. Полотно потерте по кантах і кутах, на передній сторонці дрібні плямки й потемніння, корінець вицвів. Форзаци друковані: червоні клітинки з чорними літерами кириличної абетки. Блок міцний, зшивка ціла, утрат немає; папір щільний, білий, ілюстрації чіткі, поодинокі олівцеві позначки на берегах. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; оформлення видання має самостійну мистецьку вартість.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eБазова праця з історії українського книжкового мистецтва ранньомодерної доби: шрифти й набір, гравійовані титульні аркуші, заставки, кінцівки, ініціали, ілюстрації та оправи книг, друкованих у Львові, Острозі, Києві, Почаєві, Чернігові й менших осередках. Автор простежує, як з ренесансних і барокових зразків складається окремішня українська книжкова традиція, і подає сотні репродукцій — від Івана Федорова до почаївських видань XVIII століття. Наприкінці вміщено покажчики друкарень і майстрів.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЯким Прохорович Запаско (1923—2007) — мистецтвознавець, доктор мистецтвознавства, професор Львівської академії мистецтв, автор «Пам'яток книжкового мистецтва» та каталогу «Каталог стародруків, виданих на Україні» (у співавторстві з Я. Ісаєвичем). Ця книжка, видана 1971 року, залишається одним із найчастіше цитованих джерел у дослідженнях української стародрукованої книги.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОформлення виконано в дусі самого предмета: рисований шрифт на оправі наслідує кириличний устав, а форзаци відтворюють гравійовану абетку. Наклад розійшовся швидко й перевидань не було, тож книжка давно стала настільною рідкістю бібліофілів.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589859225971,"sku":"SKU-00605","price":1400.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528966324595.jpg?v=1793988344"},{"product_id":"khotkevych-hnat-kaminna-dusha-kyiv-1970","title":"Хоткевич Гнат. Камінна душа: повість. Київ, 1970","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Ой Марусе, камінная душе! Не слухати ж було шептання моєго, не лишати ж було попонька своєго.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eГнат Хоткевич. Камінна душа: повість \/ ілюстрації художниці С. Караффи-Корбут.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКиїв: Видавництво художньої літератури «Дніпро», 1970. — Іл.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі із сірувато-блакитного полотна: на передній палітурці чорним відтиснуто ліногравюру Караффи-Корбут — жінку в хустці; ім'я автора й назва на корінці; тканинна закладка-ляссе. Форзаци темно-зелені, з друкованою ліногравюрою — ялиці, звірі, птах і гуцульський посуд. Полотно забруднене: бурі плями в нижньому правому куті й посередині правого краю, дві чорнильні цятки вгорі передньої палітурки; корінець вицвів, краї й кути потерті, тканина на кінцях корінця протерта. Форзацний папір надірваний по шарніру вгорі. Обріз блока тонований, з плямами; поодинокі руді плямки на берегах окремих сторінок. Блок міцний, утрат немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКнига має історико-культурну цінність, а оправа й ліногравюри Софії Караффи-Корбут становлять самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e«Камінна душа» — найвідоміша повість Гната Хоткевича про гуцульське опришківство. Вона виросла з народної балади, рядки якої стоять епіграфом до першого розділу: опришок Марусяк дорікає попаді, що послухала його шепоту й покинула свого попа. Діалоги написано живою гуцульською говіркою — настільки щільно, що наприкінці книжки подано окрему довідку «Особливості гуцульського діалекту». Уперше повість вийшла 1911 року в Чернівцях, у друкарні товариства «Руска рада»; 1932 року автор, уже за радянських умов, скоротив і виправив вісім її розділів.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eГнат Хоткевич (1877–1938) — письменник, бандурист, композитор, етнограф і театральний діяч, уродженець Харкова. У 1906–1912 роках він жив у Криворівні на Гуцульщині, і саме це занурення в побут, фольклор і мову горян дало матеріал для повісті. 1938 року Хоткевича розстріляли; його твори в УРСР повернулися до читача лише після реабілітації.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eІлюстрації — двотонові ліногравюри Софії Караффи-Корбут (1924–1996), львівської графікині, випускниці Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва, яка від 1960-х співпрацювала з київським «Дніпром». Енциклопедія сучасної України називає «Камінну душу» серед її головних книжкових робіт — поряд із «Кобзарем» 1967 року та «Досвітніми огнями» Лесі Українки. Гравюрами оформлено все видання: обкладинку, форзаци й повносторінкові аркуші в тексті.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589859619187,"sku":"SKU-00613","price":750.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528966717811.jpg?v=1793989387"},{"product_id":"berdnyk-oles-rozbyvaiu-hromy-kyiv-1967","title":"Бердник Олесь. Розбиваю громи: повісті. Київ, 1967","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Я давно вважаю, що все в людині, в її серці. Що сама людина — є незміряність.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОлесь Бердник. Розбиваю громи: повісті.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКиїв: Видавництво дитячої літератури «Веселка», 1967. — 160 с.: іл. — 20 × 13 см. Наклад 30 000 пр. Друкоофсетна фабрика «Атлас», Львів.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ видавничій оправі: ілюстрований картон із корінцем зі світлої тканини. На передній палітурці — графічна композиція в оливково-зеленій, тілесній і чорній гамі: обличчя юнака, дзвін і фігура людини з піднятими руками; задня палітурка зелена, з емблемою «Веселки» й ціною «34 коп.». На титулі — графічна віньєтка з фігурами дітей. Задня палітурка потерта, з подряпинами й світлими витертостями; краї й кути обох палітурок обтерті, з дрібними втратами паперового шару; тканина корінця потемніла й потерта внизу. Папір рівномірно пожовклий, на форзацах лисячі плями й потемніння вздовж корінця. На передньому форзаці наклеєно графічний екслібрис «Ex libris Вол. Гординського» з архітектурними мотивами — бароковими вежами, банею й модерними будівлями — та гербовим картушем із тризубом. На титульному аркуші фіолетовий штамп «PRINTED IN THE SOVIET UNION». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПримірник з еміграційним провенансом. Книга має історико-культурну цінність як видання автора, чиї твори 1976 року наказано вилучити з бібліотек і книжкової торгівлі.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЧерез дев'ять років після виходу цієї книжки цензурний наказ № 31 від 13 серпня 1976 року велів вилучити всі книги Олеся Бердника з бібліотек і продажу. «Розбиваю громи» — повість про Васю, хлопця, який після літа в карпатському таборі опиняється в Києві під впливом злочинної ватаги «шефа» і мусить знайти дорогу назад — до друзів, матері й власної мрії. Пролог «Дзвін серед пітьми», частини «Перший грім», «Злодії душ», «Зірниця» й епілог складаються в історію перемоги людини над внутрішньою пітьмою, а лист матері до сина розгортає улюблену думку автора: найбільшим відкриттям майбутнього стане сама людина. Книжку доповнює повість-монолог «Мати».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОлесь Бердник (1926–2003) — письменник, мислитель, правозахисник, один із засновників наукової фантастики в українській літературі. 1949 року його, актора театру ім. Івана Франка, заарештували й засудили до десяти років таборів. До 1972 року вийшло близько двадцяти його книжок, далі друкувати перестали, а 1973-го виключили зі Спілки письменників. 1976 року він став одним із засновників Української Гельсінської групи, від 1977-го очолював її, 1979 року знову потрапив до ув'язнення, звільнений 1984-го. Згодом заснував Українську Духовну Республіку.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання «Веселки» адресоване читачам середнього шкільного віку; художній редактор — Є. Звездов. Цей примірник, судячи з екслібриса, належав, ймовірно, Володимирові-Євгенові Гординському (1915–1994) — біохімікові, дійсному членові НТШ, братові поета й графіка Святослава Гординського, який жив у США. Після вилучення 1976 року книжки Бердника зникли з радянських бібліотек і книгарень.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589862109555,"sku":"SKU-00658","price":1200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528969175411.jpg?v=1793989363"},{"product_id":"prohrama-orhanizatsii-ukrainskykh-natsionalistiv-1950","title":"Програма Організації Українських Націоналістів. Київ; Львів, 1950","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Організація Українських Націоналістів бореться за те, щоб кожна нація жила вільним життям у своїй власній самостійній державі.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрограма Організації Українських Націоналістів.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКиїв — Львів: [б. в.], 1950.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ м'якій видавничій обкладинці зі світлого паперу: угорі друком гасла «За Українську Самостійну Соборну Державу! Воля народам! Воля людині!», посередині заголовок, унизу «Київ 1950 Львів». Блок надруковано на грубому брунатно-сірому папері, фарбування нерівне. Обкладинка забруднена, з розводами й плямами від вологи та золотисто-жовтими блискучими вкрапленнями; уздовж лівого краю втрата верхнього шару паперу, що зачепила початок напису «Воля народам!»; унизу кілька дрібних наскрізних отворів, біля нижнього лівого краю іржава пляма, праворуч унизу втрата паперу з розривом по краю. На звороті обкладинки загнутий верхній лівий кут. Аркуші з розводами, іржавими плямами й дрібними отворами вздовж корінця; на звороті обкладинки (с. 2) великий отвір біля корінця, окремі літери на с. 2 і 8 пошкоджено, проте текст читається. На звороті обкладинки частково пошкоджений чорний штемпель, у якому видно літери «МВ» і «К». Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрограмовий документ ОУН 1950 р. Має історико-культурну цінність і колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eБрошура подає програму ОУН у редакції, доповненій Конференцією ОУН на Українських Землях у червні 1950 р., — за три місяці після загибелі головнокомандувача УПА Романа Шухевича. Про це повідомляє примітка на звороті обкладинки: програму прийняв ІІІ Надзвичайний Великий Збір ОУН, а доповнила й уточнила Конференція 1950 р. Текст складається з нумерованих положень. Програма проголошує боротьбу за систему вільних народів у власних самостійних державах, проти імперій і СРСР, проти інтернаціоналістичних та фашистсько-націонал-соціалістичних програм. Економічні й соціальні положення передбачають державну власність на велику промисловість і транспорт, кооперативно-громадську — на дрібну, восьмигодинний робочий день, свободу професійних спілок, участь робітників у прибутках, відмову від стахановщини, повну рівність жінки з чоловіком, права національних меншин і рівність громадян України незалежно від національності.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОрганізацію Українських Націоналістів створено на Першому конгресі українських націоналістів у Відні 28 січня — 3 лютого 1929 р. ІІІ Надзвичайний Великий Збір ОУН (С. Бандери) відбувся 21–25 серпня 1943 р. у с. Слобода Золота на Тернопільщині; його програмові постанови замінили формулу «націократія» на «новий лад». В «Уточненнях і доповненнях» 1950 р. устрій майбутньої держави визначено вже як демократичний, а до переліку демократичних засад додано свободу політичних і громадських організацій.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання вийшло без зазначення видавця й друкарні, а місце подано умовно — «Київ — Львів». Ймовірно, це підпільний друк у Радянській Україні: у 1944–1954 рр. органи державної безпеки ліквідовували підпільні друкарні ОУН і вилучали їхню продукцію.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589863420275,"sku":"SKU-00678","price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15528970387827.jpg?v=1793985489"},{"product_id":"apanovych-olena-zbroini-syly-ukrainy-xviii-st-kyiv-1969","title":"Апанович Олена. Збройні сили України першої половини XVIII ст. Київ, 1969 — автограф авторки","description":"\u003cp\u003eАпанович О. М. Збройні сили України першої половини XVIII ст. \/ ред. Б. М. Мозолевський, Е. А. Лейбзон; оформлення В. Д. Квітки.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eКиїв: Наукова думка, 1969. — 222 с.: іл., 7 арк. іл. — 22 × 17 см. Наклад 3500 прим.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидавнича оправа з червоного полотна з чорним і золотим тисненням (булава, бунчук, спис, щит і шабля), ляссе. Збережено оригінальну кремову суперобкладинку з відтвореною печаткою Війська Запорозького Низового. Суперобкладинка потерта й дещо забруднена, надрив до 1 см угорі корінця, сліди від колишньої прозорої плівки, на клапані олівцеві записи попереднього власника. Блок міцний і повний, папір злегка пожовклий. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПримірник з автографом авторки.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМонографія про військо Гетьманщини й Запорожжя першої половини XVIII століття: устрій козацьких полків, наймане військо, Січ, озброєння, а також участь українських сил у походах того часу.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОлена Апанович (1919–2000) — історикиня, дослідниця козацтва й Запорозької Січі, багаторічна працівниця Інституту історії АН УРСР. Після ідеологічних чисток 1972 року її звільнили з інституту, а її праці на роки зникли з наукового обігу. Автограф авторки на книжці, виданій якраз перед цим, — рідкісна деталь.\u003c\/p\u003e","brand":"Наукова думка","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64599875977587,"sku":"SKU-00706","price":13500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15531598414195.jpg?v=1793985206"},{"product_id":"seniv-ivan-olena-kulchytska-kataloh-tvoriv-1957","title":"Сенів Іван. Олена Кульчицька: каталог творів. Львів, [1957]","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Відновлена нею естампна графіка стала початком могутнього розвитку новітньої української гравюри».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОлена Кульчицька: каталог творів \/ статтю написав і каталог склав Іван Сенів.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЛьвів: видано заходами і коштами Львівського обласного управління культури та Львівської організації Спілки художників УРСР, [1957]. — Вступна стаття, ілюстративна частина з портретом художниці на окремій вклейці та «Список робіт» у хронологічному порядку. — Прибл. 30 × 23 см. — Року видання, видавництва, друкарні й накладу в книжці не зазначено; датування подано за останніми внесеними до каталогу творами (1956) і за текстом статті, де сказано, що художниця зустрічає вісімдесяту річницю народження.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій оправі з грубого сірувато-бежевого полотна, без тиснення й друку на палітурках і корінці. Полотно рівномірно забруднене, з поодинокими плямками; на передній палітурці невелика руда пляма й слід залому в лівому верхньому куті, кути злегка притуплені. Папір із природним пожовтінням, помітнішим по краях аркушів; на звороті аркуша з назвою прочитується рельєфний відбиток набору. Портрет художниці — на окремій вклейці. Блок міцний, утрат немає; написів, печаток та екслібрисів немає. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЦе не альбом, а реєстр. Основну частину книжки займає «Список робіт» — суцільний хронологічний перелік, що починається від шкільних етюдів 1901–1902 років у Львівській художньо-промисловій школі й студії Батовського — Братковського, переходить до Віденської художньої школи 1903–1906 років і далі йде рік за роком; кожна позиція подана з технікою, розміром і позначкою про місце зберігання. Ілюстративна частина показує весь діапазон технік: «Дідусь» (олія, 1913), «Гірські луки — Гребенів» (акварель, 1925), «Довбуш» (дереворит, 1945), «Гуцульщина при праці» (лінорит, 1947), триптих «До 700-річчя Львова» з Ярославом, Данилом і Романом (лінорит, 1956).\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОлена Кульчицька (1877–1967) — графік, малярка, майстриня емалі й килима, педагог. Народилася в Бережанах, навчалася у Львові та Відні, майже тридцять років викладала рисунок у Перемишлі, від 1938 року жила у Львові, від 1948-го — професорка Українського поліграфічного інституту ім. Івана Федорова. Іван Сенів — мистецтвознавець, автор нарису «О. Л. Кульчицька» (Київ: Мистецтво, 1955) і пізнішої монографії «Олена Львівна Кульчицька» (Київ: Видавництво АН УРСР, 1961); цей каталог стоїть між ними і, на відміну від обох, побудований насамперед як перелік творів.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВихідних відомостей книжка не має: ні року, ні видавництва, ні накладу. Каталог вийшов не через державне видавництво, а, як зазначено на звороті титулу, «заходами і коштами» обласного управління культури та львівської організації Спілки художників. Через це його майже не фіксують бібліографічні покажчики — у переліках літератури про Кульчицьку він подається без року видання. Укладався каталог у той самий час, коли художниця готувала заповіт від 29 серпня 1957 року, за яким увесь свій доробок передавала Львівському державному музеєві українського мистецтва (нині Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького), — тож список робіт із позначками про належність є водночас документом до історії тієї передачі.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64602746257779,"sku":"SKU-00717","price":2200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15531996283251.jpg?v=1793988328"},{"product_id":"mozdyr-mykola-ukrainska-narodna-derevana-skulptura-1980","title":"Моздир Микола. Українська народна дерев'яна скульптура. Київ, 1980","description":"\u003cp\u003eМоздир М. І. Українська народна дерев'яна скульптура \/ відповідальний редактор П. М. Жолтовський; рецензенти Ю. А. Варварецький, Я. П. Запаско.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКиїв: Наукова думка, 1980. — Іл.: чорно-білі відтворення в тексті та на окремих аркушах.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій оправі, в оригінальній суперобкладинці з фотографіями народної різьби на тлі текстури дерева. Незначні потертості країв суперобкладинки, дрібні заломи, природне пожовтіння паперу; блок міцний і чистий, без написів і печаток. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПерше монографічне дослідження теми в українському мистецтвознавстві; книга має наукову цінність.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Українська народна дерев'яна скульптура» — перша в українській науці монографія про народну різьблену скульптуру. Дослідження охоплює матеріал від найдавніших часів до другої половини XX століття: культову й обрядову пластику, придорожні фігури, скульптуру іконостасів, світську й побутову різьбу, а також творчість народних майстрів радянського часу. Автор простежує розвиток традицій в окремих етнографічних районах — на Гуцульщині, Бойківщині, Лемківщині, Поділлі, Наддніпрянщині — і розглядає взаємовпливи народної та професійної скульптури.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМоздир Микола Іванович — український мистецтвознавець, дослідник народного мистецтва, багаторічний співробітник львівських академічних установ; монографія стала результатом тривалої польової праці з атрибутування й систематизації пам'яток.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВідповідальний редактор видання Павло Жолтовський — знаний дослідник українського сакрального мистецтва й металу, рецензенти — мистецтвознавці Юрій Варварецький і Яким Запаско. Книжка залишається базовою працею для музейників, колекціонерів і дослідників народної різьби.\u003c\/p\u003e","brand":"ARCHIVEVAM RARE BOOKS","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64615044415859,"sku":"SKU-00738","price":1400.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15536827629939.jpg?v=1793988344"},{"product_id":"mykyta-volodymyr-zhyvopys-albom-kyiv-1983","title":"Микита Володимир. Живопис: альбом. Київ, 1983","description":"\u003cp\u003eВолодимир Микита. Живопис: альбом \/ автор-упорядник Г. С. Островський; макет та художнє оформлення Є. В. Шуляка.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКиїв: Мистецтво, 1983. — Іл.: кольорові репродукції. — (Художники України). — Формат 70 × 90\/16. — Наклад 6000 прим.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій оправі та оригінальній суперобкладинці з репродукцією гірського пейзажу. На суперобкладинці — поперечний залом, надриви й дрібні втрати паперу в кутах і по краях, потертості. Блок міцний і чистий, репродукції яскраві, без написів і печаток. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання художника, наклад 6000 примірників; становить колекційний інтерес для збирачів закарпатської школи малярства.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eАльбом із серії «Художники України» репродукує кращі полотна одного з провідних живописців Закарпаття — від багатофігурної композиції «Зустріч визволителів у с. Ракошині» до гірських пейзажів, селянських портретів і карпатських мотивів кінця 1970-х — початку 1980-х років. Вступна стаття розповідає про творчий шлях художника й про те, як закарпатське село сформувало його образну мову.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМикита Володимир Васильович (нар. 1931) — живописець закарпатської школи, уродженець села Ракошино на Мукачівщині. На час виходу альбому — заслужений художник УРСР, учасник персональних виставок в Ужгороді, Пряшеві й Попраді, Львові, Івано-Франківську, Каунасі й Москві; згодом — лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eАвтор-упорядник — мистецтвознавець Григорій Островський, автор праць про львівське й закарпатське малярство. Текст українською мовою.\u003c\/p\u003e","brand":"ARCHIVEVAM RARE BOOKS","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64615046054259,"sku":"SKU-00739","price":1400.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15536827793779.jpg?v=1793988344"},{"product_id":"krychevskyi-fedir-albom-kyiv-1980","title":"Кричевський Федір: альбом. Київ, 1980","description":"\u003cp\u003eФедір Кричевський: альбом \/ автор вступної статті та упорядник Л. Г. Членова.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКиїв: Мистецтво, 1980. — Іл.: кольорові та тоновані репродукції.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій оправі та оригінальній суперобкладинці з репродукцією «Дівчини в червоній хустці». Суперобкладинка зі значними надривами й втратами паперу по краях і згинах, заломами й потертостями; блок міцний і чистий, репродукції без дефектів, без написів і печаток. Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eАльбом подає основні твори художника — від ранніх портретів і «Нареченої» до монументальних полотен 1920-х—1930-х років і карпатського циклу — із вступною статтею про творчий шлях митця та резюме іноземними мовами.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКричевський Федір Григорович (1879—1947) — живописець і педагог, один із засновників і перший ректор Української академії мистецтва (1917), автор триптиха «Життя», картин «Наречена», «Довбуш», «Переможці Врангеля». Брат архітектора й графіка Василя Кричевського. Після війни був звинувачений у «колабораціонізмі», виключений зі Спілки художників і помер у злиднях в Ірпені; його ім’я повернулося в обіг лише в 1960-х роках.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eАвторка вступної статті — мистецтвознавиця Людмила Членова, дослідниця українського малярства кінця XIX — першої половини XX століття, авторка монографій про Олександра Мурашка та Миколу Мурашка.\u003c\/p\u003e","brand":"ARCHIVEVAM RARE BOOKS","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64615049691507,"sku":"SKU-00740","price":1200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15536828514675.jpg?v=1793989373"},{"product_id":"lohvyn-po-ukraini-starodavni-pamiatky-kyiv-1968","title":"Логвин Григорій. По Україні: стародавні мистецькі пам’ятки. Київ, 1968","description":"\u003cp\u003eГ. Н. Логвин. По Україні: стародавні мистецькі пам’ятки.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКиїв: Мистецтво, 1968. — Іл. — Зміст доведено до с. 458.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій оправі з наклеєним на лицевій стороні фотознімком оборонної вежі. Значні потертості й забруднення оправи, надриви країв і корінця, втрати паперового покриття на задній стороні, паперова наліпка вгорі лицевої сторони. Блок міцний, текст і ілюстрації повні. Стан задовільний.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКласичний путівник-альбом по архітектурних і мистецьких пам’ятках України: від Києва й Подніпров’я через Лівобережжя, Поділля, Волинь і Карпати до Слобожанщини. Кожен розділ поєднує історичний нарис із великими фототаблицями — дерев’яні церкви, оборонні замки, монастирські ансамблі, барокові собори.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eГригорій Логвин (1910–2001) — архітектор, історик мистецтва, доктор мистецтвознавства; один із тих, хто в 1950–1970-х роках описав і ввів у науковий обіг десятки пам’яток, які на той час лишалися поза увагою державної охорони.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнижка давно стала настільною для дослідників української архітектури й краєзнавців.\u003c\/p\u003e","brand":"ARCHIVEVAM РІДКІСНІ КНИГИ","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64616719614323,"sku":"SKU-00758","price":800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15537122247027.jpg?v=1793989386"},{"product_id":"lashkul-trutovskyi-kyiv-1974","title":"Лашкул З. В. К. О. Трутовський. Київ, 1974","description":"\u003cp\u003eЗ. В. Лашкул. К. О. Трутовський \/ Академія наук Української РСР, Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКиїв: Наукова думка, 1974. — Іл. — Зміст доведено до с. 230.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій оправі з ілюстрованою суперобкладинкою, на якій відтворено рисунок Трутовського. Потертості й дрібні надриви країв суперобкладинки, забруднення, природне пожовтіння паперу; блок міцний. Стан добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМонографія про Костянтина Трутовського (1826–1893) — маляра й графіка, який одним із перших системно звернувся до українського селянського побуту й до ілюстрування Гоголя, Шевченка та Квітки-Основ’яненка.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eДослідження простежує шлях митця від Петербурзької академії до сіл Харківщини й Курщини, аналізує його жанровий живопис, книжкову ілюстрацію та карикатуру. Наприкінці подано примітки, бібліографію, перелік творів і списки ілюстрацій — понад сорок сторінок довідкового апарату.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКнижка вийшла в академічній серії Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії і досі лишається найповнішою українською працею про Трутовського.\u003c\/p\u003e","brand":"ARCHIVEVAM РІДКІСНІ КНИГИ","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64616719647091,"sku":"SKU-00759","price":600.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15537122279795.jpg?v=1793989393"},{"product_id":"manastyrskyi-anton-albom-kyiv-1980","title":"Манастирський Антон: альбом. Київ, 1980","description":"\u003cp\u003eАнтон Манастирський = Anton Manastyrsky: альбом \/ автор-упорядник Кристина Саноцька; макет, оформлення та художнє редагування В. В. Терещенка.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКиїв: Мистецтво, 1980. — Кольор. іл. — 29,5 × 21 см. — Текст українською, російською та англійською мовами. — Наклад 6000 прим. Ціна 5 крб. 10 к.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій оправі з ілюстрованою суперобкладинкою, на якій відтворено автопортрет художника. Потертості й надриви країв суперобкладинки з дрібними втратами паперу вгорі, природне пожовтіння; блок міцний, репродукції чисті. Стан добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eАльбом творів Антона Манастирського (1878–1969) — галицького маляра, який пройшов шлях від Краківської академії до звання народного художника УРСР. Його полотна — карпатські краєвиди, сільські сцени, історичні композиції про козацтво й опришків, портрети — належать до основного корпусу львівського малярства першої половини XX століття.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУпорядниця — Кристина Саноцька, львівська мистецтвознавиця, дослідниця галицького малярства.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання тримовне, з великими кольоровими таблицями на крейдяному папері; наклад 6000 примірників для такого формату невеликий.\u003c\/p\u003e","brand":"ARCHIVEVAM РІДКІСНІ КНИГИ","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64616722563443,"sku":"SKU-00760","price":1200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15537122771315.jpg?v=1793989371"},{"product_id":"mysko-emanuil-albom-kyiv-1978","title":"Мисько Емануїл: альбом. Київ, 1978","description":"\u003cp\u003eЕмануїл Мисько: альбом \/ автор-упорядник Володимир Павлов; художнє оформлення та макет В. О. Дубровського.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКиїв: Мистецтво, 1978. — Іл. — 33 × 26 см. — Наклад 5000 прим. Ціна 1 крб. 30 к.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій оправі з ілюстрованою суперобкладинкою. Незначні потертості країв суперобкладинки, блок міцний і чистий, без написів. Стан дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eАльбом присвячено Емануїлові Миську (1929–2000) — львівському скульпторові, багаторічному ректорові Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва. Він працював переважно в портреті: галерея його погрудь і медалей — це образи митців, науковців і музикантів, зроблені стримано, без парадності.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eАвтор-упорядник — Володимир Павлов, мистецтвознавець, дослідник української скульптури.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВеликоформатні світлини показують роботи в майстерні й у матеріалі — камені, дереві, бронзі, — а також самого скульптора за роботою.\u003c\/p\u003e","brand":"ARCHIVEVAM РІДКІСНІ КНИГИ","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64616722596211,"sku":"SKU-00761","price":800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15537122804083.jpg?v=1793989386"},{"product_id":"abbasov-opanas-slaston-kyiv-1973","title":"Аббасов А. М. Опанас Сластьон: життя і творчість. Київ, 1973","description":"\u003cp\u003eА. М. Аббасов. Опанас Сластьон: життя і творчість. Нарис \/ [редактор М. Ф. Кагарлицький; художник І. Гаврилюк].\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКиїв: Мистецтво, 1973. — 76 с.: іл. — 20 × 14,5 см. — Наклад 3600 прим.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій м'якій обкладинці: угорі чорна смуга з назвою жовтувато-кремовими літерами, нижче — портретне зображення в червоно-коричневих тонах. Корінець і краї обкладинки пожовтілі, лівий край і нижній кут потерті. Задня обкладинка вкрита дрібними бурими лисячими плямами й забрудненнями, угорі тонка рисочка. Папір блока з природним пожовтінням, блок міцний. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКолекційний інтерес для збирачів шевченкіани, кобзарської теми й українського мистецтва кінця XIX — початку XX століття.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eНарис про Опанаса Сластьона (1855–1933) — художника, ілюстратора шевченківських «Гайдамаків», архітектора й збирача кобзарського репертуару, який і сам виконував думи на бандурі. Книжка збудована як життєпис у чотирьох розділах: «Шанувальник \"Кобзаря\"», «Кобзарськими стежками», «У Миргородській художньо-промисловій школі» та «Останні роки життя», з примітками наприкінці.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eАвтор розповідає, що задум книжки виник під час роботи над історією Миргорода для «Історії міст і сіл УРСР»: у дореволюційних виданнях йому раз по раз траплялося ім'я Сластьона. Серед знахідок — придбане в миргородського старожила видання «Гайдамаків» 1886 року з ілюстраціями художника та його автографом на титулі. Текст веде від дитинства в Ногайську й навчання в Петербурзькій академії мистецтв до викладання в Миргороді, де Сластьон працював із 1900 року, і до записування кобзарських дум, матеріали яких використав Філарет Колесса.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання проілюстровано чорно-білими й кольоровими репродукціями живопису та рисунків художника, серед яких «Проводи на Січ», «Українка», «Сільський краєвид» і ілюстрація до «Гайдамаків». Сластьонова галерея портретів лівобережних кобзарів, створювана з 1875 до 1928 року, побачила світ лише 1961-го.\u003c\/p\u003e","brand":"ARCHIVEVAM РІДКІСНІ КНИГИ","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64616722628979,"sku":"SKU-00762","price":600.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15537122836851.jpg?v=1793989393"},{"product_id":"biniashevskyi-ukrainski-pysanky-albom-kyiv-1968","title":"Біняшевський Єраст. Українські писанки: альбом. Київ, 1968","description":"\u003cp\u003eЄраст Біняшевський. Українські писанки: альбом \/ редактор І. Н. Бугаєнко; художнє оформлення та макет Б. В. Харика й О. К. Школяренка.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКиїв: Мистецтво, 1968. — 96 с.: кольор. іл. — Альбомний формат. — Текст українською, російською, англійською, французькою, німецькою та іспанською мовами. — Наклад 6000 прим. Ціна 2 крб. 18 к.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ власницькій оправі, обтягнутій червоним матеріалом; видавничу ілюстровану обкладинку збережено й наклеєно на лицевій стороні. На форзаці — власницький напис чорнилом. Потертості країв оправи, природне пожовтіння паперу, окремі аркуші з дрібними заломами; блок міцний, кольорові таблиці чисті. Стан добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОдин із перших великих повоєнних альбомів української писанки. Кольорові таблиці подають взірці за регіонами, із зазначенням місцевості та часу запису кожного — так, що альбом працює водночас як мистецьке видання й як етнографічне джерело.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУпорядник Єраст Біняшевський — художник і дослідник народного мистецтва, який зібрав і зафіксував взірці, що в багатьох місцях уже не мали живих носіїв традиції.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eШестимовний текст показує, що видання готували й як експортне; попри це наклад становив лише 6000 примірників, а сам альбом давно став одним із головних джерел для реконструкції регіональних писанкарських шкіл.\u003c\/p\u003e","brand":"ARCHIVEVAM РІДКІСНІ КНИГИ","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64616722661747,"sku":"SKU-00763","price":3500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15537122869619.jpg?v=1793986909"},{"product_id":"tsvilyk-pavlyna-albom-kyiv-1982","title":"Цвілик Павлина: альбом. Київ, 1982","description":"\u003cp\u003eПавлина Цвілик: альбом \/ автор-упорядник Олег Слободян; художній редактор М. М. Єссаулова.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКиїв: Мистецтво, 1982. — 101 с.: іл. — Текст українською, російською, англійською, французькою, німецькою та іспанською мовами. — Наклад 14 500 прим. В оправі: 2 крб. 40 к.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій оправі з ілюстрованою суперобкладинкою. Потертості й дрібні надриви країв суперобкладинки, природне пожовтіння паперу; блок міцний, таблиці чисті. Стан добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eАльбом творів Павлини Цвілик (1891–1964) — косівської майстрині художньої кераміки. Єї вази, глечики, тарілки й набори для пиття оздоблені традиційними елементами рослинного та геометричного гуцульського орнаменту.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eОригінальні твори майстрині неодноразово експонувалися на виставках в Україні й за кордоном, зокрема на міжнародних виставках у Брюсселі, Софії, Нью-Йорку й Празі.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eАвтор-упорядник — Олег Слободян, дослідник косівської кераміки. Кольорові таблиці подано з описами кожного предмета та зазначенням музейної належності.\u003c\/p\u003e","brand":"ARCHIVEVAM РІДКІСНІ КНИГИ","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64616723972467,"sku":"SKU-00766","price":1800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15537123295603.jpg?v=1793988332"},{"product_id":"ponomarenko-anatolii-albom-kyiv-1986","title":"Пономаренко Анатолій: альбом. Київ, 1986","description":"\u003cp\u003eАнатолій Пономаренко: альбом. Книжкова графіка, плакат, листівки, театрально-декораційне мистецтво, живопис, станкова графіка \/ автор-упорядник Олексій Журавель; макет і художнє оформлення А. Ф. Пономаренка.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКиїв: Мистецтво, 1986. — Кольор. іл. — 21,5 × 17 см. — Текст українською та російською мовами. — Наклад 2000 прим. Ціна 2 крб.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій оправі з кольоровою суперобкладинкою. Потертості й дрібні надриви країв суперобкладинки, природне пожовтіння паперу; блок міцний, таблиці чисті. Стан добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eАльбом охоплює всі головні ділянки роботи Анатолія Пономаренка: книжкове оформлення, плакат і листівку, ескізи декорацій до вистав і опер, а також станковий живопис — натюрморти, карпатські й кримські краєвиди, пастелі.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eСценографічний розділ показує ескізи до «Козир-дівки» Квітки-Основ’яненка, «Москаля-чарівника» Котляревського та інших постановок; у переліку творів понад сотня позицій із зазначенням техніки й року.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eМакет і оформлення виконав сам художник, тож книжка є водночас й його власним твором. Наклад 2000 примірників — один із найменших у цій серії альбомів.\u003c\/p\u003e","brand":"ARCHIVEVAM РІДКІСНІ КНИГИ","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64616726856051,"sku":"SKU-00767","price":1600.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15537123918195.jpg?v=1793988339"},{"product_id":"panko-fedir-dekoratyvnyi-zhyvopys-kyiv-1978","title":"Панко Федір. Декоративний живопис: станкові твори, підлакові розписи. Київ, 1978","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Наче пісню наслухаю, коли їх малюю», — казав майстер про своїх зозуль на калині.\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eФедір Панко. Декоративний живопис: станкові твори, підлакові розписи \/ автор вступної статті та упорядник Наталія Глухенька; художнє оформлення М. Гроха і Б. Туліна.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eКиїв: Мистецтво, 1978. — Кольор. і чорно-білі іл. — Формат 70×100\/16. — Текст українською, російською, англійською, французькою та іспанською мовами. — Друк: Головне підприємство РВО «Поліграфкнига», Київ. — Наклад 7000 прим.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій твердій оправі. Передня палітурка ламінована, з кольоровим відтворенням розпису — дерево калини в білому цвіту на синьому тлі, ім'я майстра сріблястими літерами; задня палітурка біла, з друкованою ціною «1 крб. 80 коп.» і видавничою маркою. Передня палітурка свіжа, з легкими потертостями по краях. Задня палітурка помітно забруднена: темні плями вздовж верхнього краю, сірі розводи й затерті сліди по всьому полю, у центрі кругла пляма з поморщеним ламінатом; уздовж корінця ламінат нерівний. Внутрішні боки палітурок забруднені по краях. Блок міцний, аркуші чисті, на титульному аркуші кілька дрібних цяток. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПрижиттєве видання. Альбом має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eНа одній зі скринь, відтворених в альбомі, — «Козацькому роду нема переводу» (1967) — вершник у військовій формі шаблею рубає змія серед петриківських квітів. Поруч — панно «Сині квіти» (1968), «Перепілоньки в житі» (1971), «Птахи» (1976), скринька «Калина», ваза і блюдо «Рибки». На авантитулі, контртитулі й останньому розвороті — панно «Калина» (1975), яєчна темпера на папері. Альбом підсумовує тридцять років роботи майстра: від участі в республіканській виставці 1946 року до київської персональної виставки 1976-го.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eФедір Панко (1924–2007) народився в Петриківці в селянській родині, навчався в Петриківській школі декоративного малювання в Тетяни Пати. Він не обмежувався канонічним орнаментом: вводив нові мотиви з натури — колоски, соняшник, хміль, кульбабу — і першим почав писати в петриківській манері портрети. Заснував і очолив фабрику петриківського розпису «Дружба», викладав композицію орнаменту дітям.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУпорядниця Наталія Глухенька — мистецтвознавиця, дослідниця петриківського розпису. Альбом надруковано офсетом на крейдяному папері; вступна стаття подана п'ятьма мовами, тобто видання від початку готували й для зарубіжного читача.\u003c\/p\u003e","brand":"ARCHIVEVAM РІДКІСНІ КНИГИ","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64616727904627,"sku":"SKU-00768","price":1200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/pr-15537124082035.jpg?v=1793989371"}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/collections\/kolazh-bez-fonu-vydannia-ursr.png?v=1794052214","url":"https:\/\/archivevam.com\/collections\/vydannia-ursr.oembed?page=4","provider":"ARCHIVEVAM РІДКІСНІ КНИГИ","version":"1.0","type":"link"}