{"title":"Журнали і Періодика","description":"\u003cp\u003eРідкісні журнали, періодичні видання та альманахи. Історичні випуски, літературні журнали, наукові видання та культурна періодика минулих років.\u003c\/p\u003e","products":[{"product_id":"moloda-ukraina-lviv-mizhvoiennyi-period","title":"Титульний аркуш журналу Молода Україна: ілюстрований журнал для молоді. Львів, [міжвоєнний період]","description":"\u003cp\u003eТитульний аркуш журналу Молода Україна: ілюстрований журнал для молоді. Львів, [міжвоєнний період]\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛьвів, [міжвоєнний період]. — 4 арк. друку. — Українською мовою. Рік, число й видавця на примірнику не встановлено; потребує звірки з примірником.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці з кольоровим художнім оформленням. Потертості й забруднення по краях, підпалини й природне пожовтіння паперу. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес як зразок української журнальної графіки міжвоєнного Львова.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНазва «Молода Україна» належала кільком різним часописам: львівському студентському місячникові 1900–1903 років, київському дитячому журналові Олени Пчілки, паризькому місячникові 1935–1939 років і торонтському виданню від 1951 року. Цей примірник за оформленням і часом належить, ймовірно, до львівського ілюстрованого журналу, що виходив 1923–1926 років заходом Михайла Таранька: спочатку двічі, а від 1925 року раз на місяць, із додатком для найменших «Світ дитини». Атрибуція потребує звірки з титульними даними примірника.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ тому виданні дві третини змісту становила літературна частина — вірші, оповідання, казки, сценічні образки, решту науково-популярні матеріали з географії, історії, природознавства та історії мистецтва; серед авторів цього розділу був, зокрема, Іван Крип’якевич.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОбкладинка роботи Павла Ковжуна (1896–1939) — графіка, що визначив вигляд української книжки й періодики міжвоєнного Львова, співзасновника АНУМ і оформлювача часописів «Митуса», «Комар», «Назустріч». Авторство слід звірити за підписом на самій обкладинці. Дитячі й молодіжні часописи зачитували до розпаду і рідко зберігали, тому окремі числа в оригінальній обкладинці трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":52872244560243,"sku":null,"price":650.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/av-15157276541299-45.jpg?v=1788936890"},{"product_id":"vyzvolnyi-shliakh-ch-2-26-london-liutyi-1956","title":"Визвольний шлях: суспільно-політичний місячник. Ч. 2 (26). Лондон, лютий 1956","description":"\u003cp\u003eВизвольний шлях: суспільно-політичний і науково-літературний місячник. Річник ІІІ (ІХ), кн. 2 (26); загальне число 100.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЛондон: Українська видавнича спілка, лютий 1956. — 248 с.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ м'якій видавничій обкладинці. Папір чистий, сліди часу мінімальні, блок цілий. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність як пам'ятка української політичної думки повоєнної еміграції.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЧисло за лютий 1956 року дає добрий зріз того, чим жила еміграційна публіцистика в середині 1950-х: огляд міжнародних подій Бориса Вітишинського, аналіз економічного становища СРСР М. Великанича й полеміка навколо шостої п'ятирічки, розвідки з історії більшовизму та матеріали з історії УНР. Літературна частина числа — «Національна ідеологія Донцова» Г. Васьковича і «Література зневір'я і література віри» Р. Кухаря; окремо подано повідомлення про археологічні відкриття.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Визвольний шлях» виходив у Лондоні від 1948 року як орган Організації українських націоналістів (бандерівців) і став одним із найвпливовіших українських закордонних часописів ХХ століття. Місячник поєднував політичну аналітику з історією, літературою та мовознавством і виконував роль трибуни, якої в підрадянській Україні не існувало взагалі; за кілька десятиліть він зібрав на своїх сторінках чи не всю інтелектуальну еліту повоєнної діаспори.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУкраїнська видавнича спілка в Лондоні була одним із головних осередків української книжки в Західній Європі. Окремі числа місячника розходилися по громадах через товариства й парафії, а не через книгарні, тому повні комплекти й ранні річники сьогодні трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":52879295349107,"sku":null,"price":450.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/av-15159643603315-45.jpg?v=1788936888"},{"product_id":"📕-запроторений-комар-the-hedgehog-кусає-і-коле-двічі-в-місяць-мюнхен-ельванген-липень-другий-зошит-1947-ч-6-рік-іі-📍-формат-30-21-см-16-с-ілюстроване-сатиричне-видання","title":"Запроторений Комар. Ч. 6, липень 1947","description":"\u003cp\u003e📕 Запроторений Комар (The Hedgehog). Кусає і коле двічі в місяць. — Мюнхен–Ельванген, липень (другий зошит), 1947. — Ч. 6. — Рік ІІ.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e📍 Формат: 30 × 21 см. — 16 с. — Ілюстроване сатиричне видання.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e📦 Стан: добре збережений примірник. Наявні сліди часу, легке піджовтіння паперу, але текст і графіка чіткі, ілюстрації збережені.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e📊 Значення: видання має високу історико-культурну цінність. «Запроторений Комар» — сатирично-гумористичний журнал української еміграції в таборах Ді-Пі (Displaced Persons) у Німеччині після Другої світової війни. Славився гострими карикатурами, літературними пародіями, гумористичними віршами й публікаціями, що відображали еміграційне життя, політичні обставини та побут українців у повоєнній Європі.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e✒️ Особливості: на обкладинці — ілюстрація до теми «На мандри» з цитатою Івана Франка. Усередині — карикатури, вірші, гумористичні статті, фейлетони, а також твори Івана Багряного, Івана Керницького та ін. Видання поєднує сатиру з культурно-політичними алюзіями.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e💎 Рідкісний колекційний зразок української еміграційної преси 1940-х рр., цінний для дослідників літератури, сатири й діаспорних видань.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62107360723315,"sku":null,"price":1400.0,"currency_code":"UAH","in_stock":false}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/DC6A98B2-4A58-46E0-B62C-827E39E2E901.jpg?v=1758118874"},{"product_id":"lys-mykyta-ch-1-detroit-sichen-1962","title":"Лис Микита. Ч. 1, січень 1962","description":"\u003cp\u003eЛис Микита: сатира — гумор — карикатура. Рік XII. Ч. 1 \/ редактор Єдвард Козак.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eДетройт, січень 1962. — 8 с.: іл. — 28 × 21 см.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eУ видавничій кольоровій обкладинці. Сторінки чисті, друк яскравий; незначні сліди часу на згинах. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЧисло має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eСічневе число 1962 року: на обкладинці карикатура «Ми проти колоніялізму!», усередині — шаржі на радянське керівництво (Сталін, Хрущов, Берія, Молотов, Ворошилов), гумористичні рубрики й літературні замальовки, зокрема розділ «Львівська боhема».\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Лис Микита» — сатирично-гумористичний журнал української еміграції, заснований 1951 року й редагований Єдвардом Козаком (1902–1992), відомим за підписом ЕКО. Ще в міжвоєнному Львові Козак робив «Комара» і «Зоо-Край»; у США він продовжив ту саму лінію графічного гумору, але вже з огляду на два адресати — радянську владу й власне діаспорне середовище.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЖурнал виходив у Детройті й розходився передплатою по громадах США й Канади. Окремі числа збереглися погано: тонкий зошит на газетному папері рідко витримував шістдесят років у читкому стані.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62107370914163,"sku":null,"price":1200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/av-15177572057459-45.jpg?v=1788898465"},{"product_id":"лемківський-календар-на-1966-рік-торонто-1966-оформлення-художник-м-левицького","title":"Лемківський календар на 1966 рік. Торонто, 1966","description":"\u003cp\u003eЛемківський календар на 1966 рік\u003cbr\u003e— Торонто, 1966\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e📍 Формат: 22 × 16 см. — 160 с. — М’яка обкладинка. Оформлення — художник М. Левицького.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e📦 Стан: Дуже добре збережений примірник. Обкладинка не має значних пошкоджень, текст чіткий, сторінки без жовтизни. Листи календаря без видимих слідів часу, обкладинка в гарному стані.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e📊 Значення: Видання є важливим культурним та історичним документом для лемківської громади. Календар включає як традиційні елементи лемківської культури, так і літературні та історичні статті, що відображають багатий спадок Лемківщини. Він містить також український календар з відзначенням релігійних свят, а також публікації про лемківську історію та її важливих постатей.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e✒️ Особливості:\u003cbr\u003e• Списки свят за старим та новим стилем.\u003cbr\u003e• Публікації про видатних лемків, зокрема історичні й культурні публікації про відзначення подій та важливих дат.\u003cbr\u003e• Включає фотографії та ілюстрації лемківської культури та історії.\u003cbr\u003e• Збірка, що відображає лемківську еміграцію та їх культуру після переселення з рідних земель.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e💎 Рідкісність: Календар є рідкісним виданням, важливим для колекціонерів української діаспори, зокрема для тих, хто цікавиться лемківською історією та культурою, а також для дослідників еміграції українців в Північній Америці.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62109391323507,"sku":null,"price":1250.0,"currency_code":"UAH","in_stock":false}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/F73EF031-CC0D-4AF1-8BCD-7867AC491D36.jpg?v=1763899217"},{"product_id":"лис-микита-український-сатирично-політичний-журнал-група-з-40-видань-1950-1978","title":"Лис Микита. Група з 40 видань, 1950-1978","description":"\u003ch1\u003eЛис Микита: Український сатирично-політичний журнал. Група з 40 видань, 1950-1978\u003c\/h1\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eОпис:\u003c\/strong\u003e\u003cbr\u003eПідбірка з 35 випусків українського сатиричного журналу «Лис Микита», розробленого Едвардом Козаком (EKO), виданого в США між 1950 і 1991 роками. Відомий своєю гострою візуальною сатирою, кожен випуск багато ілюстрований, пропонуючи гумористичну, але загострену критику політики радянської епохи. Журнал, написаний українською мовою, став голосом антикомуністичних настроїв, які глибоко резонували в українській діаспорі під час холодної війни.\u003cbr\u003e\u003cbr\u003eСтан випусків варіюється від справедливого до хорошого, з ознаками використання, такими як незначний знос обгорток, підкреслюючи подорож, яку ці журнали здійснили протягом багатьох років. Козак, видатна фігура в українсько-американській мистецькій та громадянській сфері, привніс свої таланти художника, карикатуриста, письменника та редактора, щоб перетворити Лиса Микиту на культурний маяк.\u003cbr\u003e\u003cbr\u003eПозиціонований як український аналог радянського сатиричного журналу Krokodil, Лис Микита надав унікальну емігрантську перспективу радянського комунізму, використовуючи сатиру як потужний інструмент критики.\u003cbr\u003e\u003cbr\u003eЦя колекція включає випуски, опубліковані з 1950 по 1978 рік.\u003cbr\u003e\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62301968204147,"sku":null,"price":14000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":false}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/IMG_4409.jpg?v=1763834145"},{"product_id":"лис-микита-ч-4-квітень-1977","title":"Лис Микита. Ч. 4, квітень 1977","description":"\u003ch2 data-start=\"58\" data-end=\"95\"\u003e\u003cstrong data-start=\"61\" data-end=\"95\"\u003eЛИС МИКИТА. Ч. 4. Квітень 1977\u003c\/strong\u003e\u003c\/h2\u003e\n\u003cp data-start=\"96\" data-end=\"134\"\u003eDetroit: «The Fox», 1977. — 16 с.: іл.\u003c\/p\u003e\n\u003cp data-start=\"136\" data-end=\"388\"\u003eЯскраве сатиричне періодичне видання української еміграції, оформлене в характерному стилі Едварда Козака (EKO). Обкладинка насиченого зеленого кольору з великою авторською карикатурою. На звороті — інші графічні роботи Козака, що є візитівкою видання.\u003c\/p\u003e\n\u003cp data-start=\"390\" data-end=\"586\"\u003eПримірник у доброму стані: незначні сліди часу на полях, легкі плями у верхній частині, внутрішні сторінки збережені. Окремі олівцеві позначки (характерні для робочих примірників). Рідкісне число.\u003c\/p\u003e\n\u003chr data-start=\"588\" data-end=\"591\"\u003e\n\u003ch2 data-start=\"593\" data-end=\"610\"\u003e\u003cstrong data-start=\"596\" data-end=\"610\"\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/h2\u003e\n\u003cp data-start=\"611\" data-end=\"927\"\u003e«Лис Микита» — легендарний гумористично-сатиричний журнал української діаспори, заснований художником Едвардом Козаком. Видання об'єднувало політичну сатиру, карикатуру, соціальні нотатки й короткі оповідання, зберігаючи характерний візуальний стиль, впізнаваний усьому повоєнному українському середовищу за океаном.\u003c\/p\u003e\n\u003cp data-start=\"929\" data-end=\"1186\"\u003eНомер за квітень 1977 року містить авторські ілюстрації Козака на тему еміграції, радянської дійсності та внутрішніх суперечностей УРСР. Матеріал є цінним прикладом політичної графіки українського мистця та важливим свідченням еміграційної культурної преси.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62314081419635,"sku":null,"price":800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":false}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/IMG_5800.jpg?v=1763834671"},{"product_id":"la-semaine-paryzh-1942","title":"La Semaine: le grand hebdomadaire illustré français. Париж, 1942","description":"\u003cp\u003eLA SEMAINE: LE GRAND HEBDOMADAIRE ILLUSTRÉ FRANÇAIS. 1942\u003cbr\u003eРік видання: 1942\u003cbr\u003eМісце видання: Париж, Франція\u003cbr\u003eВидавництво: World Copyright by La Semaine\u003cbr\u003eПараметри: Приблизно 30 × 23 см, оригінальна паперова обкладинка.\u003cbr\u003eНа обкладинці міститься напис від руки «Année 1942» та назва циклу публікацій «...Et ce fut la Guerre» (…І була війна). Видання має характерні ознаки побутування: помітні потертості, незначні забруднення, пожовтіння паперу від часу, дрібні надриви по краях та сліди реставрації скотчем на корінці. Підшивка включає номери за 1942 рік. Даний екземпляр має високу історико-культурну цінність як автентичне джерело інформації та пропаганди періоду німецької окупації Франції під час Другої світової війни.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003cbr\u003e«La Semaine» (Тиждень) — це популярний ілюстрований тижневик, що виходив у Парижі в роки Другої світової війни. Представлені номери за 1942 рік детально висвітлюють події на Східному фронті, зокрема бої на території України.\u003cbr\u003eУ випусках містяться розлогі репортажі про битву за Харків, яку видання називає «6-ю битвою на оточення», та про воєнні дії в Криму, зокрема штурм Керчі. Журнал публікував детальні карти боїв, описи німецької військової авіації (Stuka, Ju 90) та аналітичні статті про політичну ситуацію в уряді Віші. На сторінках також зафіксовані ключові постаті епохи: Сталін, Черчилль, Гітлер. Окрім військової хроніки, видання приділяло увагу наслідкам бомбардувань Парижа та тогочасним культурним новинам, що робить його важливим документом епохи.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62561371259251,"sku":null,"price":6500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/av-15298658468211-45.jpg?v=1788902948"},{"product_id":"kalendar-almanakh-na-1943-rik-krakiv-lviv-1942","title":"Календар-альманах на 1943 рік. Краків; Львів, 1942","description":"\u003cp\u003eКАЛЕНДАР-АЛЬМАНАХ НА 1943 РІК\u003cbr\u003eКраків — Львів: Українське видавництво, 1942.\u003cbr\u003eДрук: «Нова Друкарня Денникова» під наказною управою; «Neue Zeitungsdruckerei», Krakau. — 160+ с. — ~22 × 16 см.\u003cbr\u003eВ оригінальній ілюстрованій обкладинці. Потертості, незначні забруднення та сліди побутування, характерні для видань воєнного часу. На окремих сторінках наявні рукописні помітки (інвентарні номери, ціна). Книга має історико-культурну цінність як зразок видавничої діяльності в умовах німецької окупації під час Другої світової війни. Колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003cbr\u003e«Календар-альманах» — це комплексне довідково-літературне видання, що випускалося «Українським видавництвом» (єдиним дозволеним українським видавництвом у Генеральній губернії). Книга поєднує в собі:\u003cbr\u003e• Календарну частину: перелік свят (греко-католицьких, православних, латинських), астрономічні дані про рух Землі та фази Місяця.\u003cbr\u003e• Історико-просвітницький блок: рубрики «Літопис України» та «Історичний календар», що охоплюють ключові дати від княжих часів до початку XX століття.\u003cbr\u003e• Статистичні та географічні дані: розділи «Земля в числах» та «Де живуть українці», де наводиться детальна статистика розселення українського етносу станом на 1939 рік.\u003cbr\u003e• Літературно-художню частину: оповідання (наприклад, «Останні постріли» Б. Нижанківського), вірші (М. Чернявського) та краєзнавчі нариси про українські землі (Холмщина, Галичина).\u003cbr\u003e• Рекламно-інформаційний блок: реклама українських кооперативів (наприклад, «Центросоюз» у Львові), що дає уявлення про тогочасне економічне життя.\u003cbr\u003eВидання ілюстроване графічними заставками та картами роботи художника М. Білинського.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":62565817614707,"sku":null,"price":12900.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/av-15299747840371-45.jpg?v=1788902946"},{"product_id":"lys-mykyta-ch-8-detroit-serpen-1950","title":"Лис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 8. Детройт, серпень 1950","description":"\u003ch2 dir=\"ltr\" class=\"mt-3 -mb-1 text-[1.125rem] font-bold\"\u003eУкраїнський сатирично-гумористичний журнал діаспори\u003c\/h2\u003e\n\u003cp class=\"font-claude-response-body break-words whitespace-normal\" dir=\"ltr\"\u003e\u003cstrong\u003eКОЗАК ЕДВАРД\u003c\/strong\u003e (псевд. ЕКО; 1902–1992) — засновник, редактор, художник-карикатурист і видавець журналу.\u003c\/p\u003e\n\u003cp class=\"font-claude-response-body break-words whitespace-normal\" dir=\"ltr\"\u003eМюнхен: 1946–1948 — Нью-Йорк (під назвою «Лис»): 1950–1951 — Детройт: 1951–1991.\u003c\/p\u003e\n\u003cp class=\"font-claude-response-body break-words whitespace-normal\" dir=\"ltr\"\u003eІлюстрований сатирично-гумористичний журнал, який видавався в українській діаспорі протягом майже півстоліття (близько 480 чисел). Об'єднував гострі політичні та громадські карикатури, шаржі на діячів і організації українського зарубіжжя (УНС, СКВУ, УКК, Пласт та ін.), сатиру на радянську дійсність в Україні та на еміграційне суспільно-політичне життя США й Канади. Один із найпопулярніших і найтриваліших сатиричних часописів української діаспори, важливе джерело з історії громадського життя українців за кордоном. Художнє оформлення та переважна більшість карикатур належать засновнику журналу — Едварду Козаку, підпис якого («ЕКо.») присутній на обкладинках.\u003cbr\u003e\u003cbr\u003e\u003cmeta charset=\"UTF-8\"\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003ch2 class=\"mt-3 -mb-1 text-[1.125rem] font-bold\"\u003e1950\u003c\/h2\u003e\n\u003cp class=\"font-claude-response-body break-words whitespace-normal\" dir=\"ltr\"\u003e\u003cstrong\u003eЛИС МИКИТА. Ч. 8, Серпень 1950. Рік видання 10-й\u003c\/strong\u003e Детройт: вид-во «Лис Микита». Ціна на обкладинці — 25 ц. Обкладинка (худ. Е. Козак): карикатура на тему деколонізації Африки — сатиричний сюжет «Африка говорить!» із підписом «Ріж! Бий! Мордуй! Це білі людоїди!». Значні плями та потемніння паперу у верхній частині обкладинки, сліди вологи, помірні потертості. \u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63943123468659,"sku":null,"price":450.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/64.png?v=1786280642"},{"product_id":"lys-mykyta-ch-2-5-detroit-1964","title":"Лис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 2, 5. Детройт, 1964","description":"\u003ch1 dir=\"ltr\" class=\"mt-3 -mb-1 text-[1.375rem] font-bold\"\u003eЛИС МИКИТА\u003c\/h1\u003e\n\u003ch2 dir=\"ltr\" class=\"mt-3 -mb-1 text-[1.125rem] font-bold\"\u003eУкраїнський сатирично-гумористичний журнал діаспори\u003c\/h2\u003e\n\u003cp class=\"font-claude-response-body break-words whitespace-normal\" dir=\"ltr\"\u003e\u003cstrong\u003eКОЗАК ЕДВАРД\u003c\/strong\u003e (псевд. ЕКО; 1902–1992) — засновник, редактор, художник-карикатурист і видавець журналу.\u003c\/p\u003e\n\u003cp class=\"font-claude-response-body break-words whitespace-normal\" dir=\"ltr\"\u003eМюнхен: 1946–1948 — Нью-Йорк (під назвою «Лис»): 1950–1951 — Детройт: 1951–1991.\u003c\/p\u003e\n\u003cp class=\"font-claude-response-body break-words whitespace-normal\" dir=\"ltr\"\u003eІлюстрований сатирично-гумористичний журнал, який видавався в українській діаспорі протягом майже півстоліття (близько 480 чисел). Об'єднував гострі політичні та громадські карикатури, шаржі на діячів і організації українського зарубіжжя (УНС, СКВУ, УКК, Пласт та ін.), сатиру на радянську дійсність в Україні та на еміграційне суспільно-політичне життя США й Канади. Один із найпопулярніших і найтриваліших сатиричних часописів української діаспори, важливе джерело з історії громадського життя українців за кордоном. Художнє оформлення та переважна більшість карикатур належать засновнику журналу — Едварду Козаку, підпис якого («ЕКо.») присутній на обкладинках.\u003cbr\u003e\u003cmeta charset=\"UTF-8\"\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003ch2 class=\"mt-3 -mb-1 text-[1.125rem] font-bold\"\u003e1964\u003c\/h2\u003e\n\u003cp class=\"font-claude-response-body break-words whitespace-normal\" dir=\"ltr\"\u003e\u003cstrong\u003eЛИС МИКИТА. Ч. 2, Лютий 1964. Рік видання 14-й\u003c\/strong\u003e Детройт: вид-во «Лис Микита». Ціна на обкладинці — 30 ц. Тематичний випуск «У 70-річчя Українського Народного Союзу» — групова карикатура-шарж на діячів УНС у вигляді лицарського почту з підписом «Бо ми є лицарі грізні, Народньо-союзові!..». Обкладинка насиченого пурпурового кольору, добре збережена, незначна вертикальна залямка, легкі потертості кутів.\u003cbr\u003e\u003cbr\u003e\u003cmeta charset=\"UTF-8\"\u003e\u003cstrong\u003eЛИС МИКИТА. Ч. 5, Травень 1964. Рік видання 14-й\u003c\/strong\u003e\u003cspan\u003e Детройт: вид-во «Лис Микита». Ціна на обкладинці — 30 ц. Сатира на тему літературної полеміки в діаспорі — карикатура «Кедрин у ролі Дон Кіхота» (постать вершника, складена з газетних вирізок, атакує вітряк із написами «Хвильовизм», «Ревізіонізм», «Новаторство»), підпис «Онде ворог!..». Двоколірна (чорно-оранжева) ілюстрація з колажними елементами. Плями та потемніння паперу у верхньому лівому куті обкладинки, у решті — стан добрий.\u003c\/span\u003e\u003cbr\u003e\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63943124189555,"sku":null,"price":900.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/14.png?v=1786280883"},{"product_id":"lys-mykyta-ch-7-8-detroit-lypen-serpen-1965","title":"Лис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 7–8. Детройт, липень–серпень 1965","description":"\u003ch1 dir=\"ltr\" class=\"mt-3 -mb-1 text-[1.375rem] font-bold\"\u003eЛИС МИКИТА\u003c\/h1\u003e\n\u003ch2 dir=\"ltr\" class=\"mt-3 -mb-1 text-[1.125rem] font-bold\"\u003eУкраїнський сатирично-гумористичний журнал діаспори\u003c\/h2\u003e\n\u003cp class=\"font-claude-response-body break-words whitespace-normal\" dir=\"ltr\"\u003e\u003cstrong\u003eКОЗАК ЕДВАРД\u003c\/strong\u003e (псевд. ЕКО; 1902–1992) — засновник, редактор, художник-карикатурист і видавець журналу.\u003c\/p\u003e\n\u003cp class=\"font-claude-response-body break-words whitespace-normal\" dir=\"ltr\"\u003eМюнхен: 1946–1948 — Нью-Йорк (під назвою «Лис»): 1950–1951 — Детройт: 1951–1991.\u003c\/p\u003e\n\u003cp class=\"font-claude-response-body break-words whitespace-normal\" dir=\"ltr\"\u003eІлюстрований сатирично-гумористичний журнал, який видавався в українській діаспорі протягом майже півстоліття (близько 480 чисел). Об'єднував гострі політичні та громадські карикатури, шаржі на діячів і організації українського зарубіжжя (УНС, СКВУ, УКК, Пласт та ін.), сатиру на радянську дійсність в Україні та на еміграційне суспільно-політичне життя США й Канади. Один із найпопулярніших і найтриваліших сатиричних часописів української діаспори, важливе джерело з історії громадського життя українців за кордоном. Художнє оформлення та переважна більшість карикатур належать засновнику журналу — Едварду Козаку, підпис якого («ЕКо.») присутній на обкладинках.\u003cbr\u003e\u003cbr\u003e\u003cmeta charset=\"UTF-8\"\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003ch2 class=\"mt-3 -mb-1 text-[1.125rem] font-bold\"\u003e1965\u003c\/h2\u003e\n\u003cp class=\"font-claude-response-body break-words whitespace-normal\" dir=\"ltr\"\u003e\u003cstrong\u003eЛИС МИКИТА. Ч. 7–8, Липень–Серпень 1965. Ювілейний рік видання 15-й\u003c\/strong\u003e Детройт: вид-во «Лис Микита». Ціна на обкладинці — 30 ц. Ювілейний номер, присвячений 15-річчю журналу. Обкладинка: алегорична постать на милицях із написами «Кук» і «УКК» на взутті, підпис «Закулявіла на ногу, та не знає на котру». Темне (чорне) тло з відбитками слідів. Значні плями від вологи та потемніння паперу, сліди вигоряння на краях обкладинки — загальний стан задовільний, відповідний віку видання.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63943124320627,"sku":null,"price":450.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/25.png?v=1786281038"},{"product_id":"lys-mykyta-ch-2-3-6-7-8-detroit-1969","title":"Лис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 2, 3, 6, 7–8. Детройт, 1969","description":"\u003ch1 dir=\"ltr\" class=\"mt-3 -mb-1 text-[1.375rem] font-bold\"\u003eЛИС МИКИТА\u003c\/h1\u003e\n\u003ch2 dir=\"ltr\" class=\"mt-3 -mb-1 text-[1.125rem] font-bold\"\u003eУкраїнський сатирично-гумористичний журнал діаспори\u003c\/h2\u003e\n\u003cp class=\"font-claude-response-body break-words whitespace-normal\" dir=\"ltr\"\u003e\u003cstrong\u003eКОЗАК ЕДВАРД\u003c\/strong\u003e (псевд. ЕКО; 1902–1992) — засновник, редактор, художник-карикатурист і видавець журналу.\u003c\/p\u003e\n\u003cp class=\"font-claude-response-body break-words whitespace-normal\" dir=\"ltr\"\u003eМюнхен: 1946–1948 — Нью-Йорк (під назвою «Лис»): 1950–1951 — Детройт: 1951–1991.\u003c\/p\u003e\n\u003cp class=\"font-claude-response-body break-words whitespace-normal\" dir=\"ltr\"\u003eІлюстрований сатирично-гумористичний журнал, який видавався в українській діаспорі протягом майже півстоліття (близько 480 чисел). Об'єднував гострі політичні та громадські карикатури, шаржі на діячів і організації українського зарубіжжя (УНС, СКВУ, УКК, Пласт та ін.), сатиру на радянську дійсність в Україні та на еміграційне суспільно-політичне життя США й Канади. Один із найпопулярніших і найтриваліших сатиричних часописів української діаспори, важливе джерело з історії громадського життя українців за кордоном. Художнє оформлення та переважна більшість карикатур належать засновнику журналу — Едварду Козаку, підпис якого («ЕКо.») присутній на обкладинках.\u003cbr\u003e\u003cbr\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp class=\"font-claude-response-body break-words whitespace-normal\" dir=\"ltr\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e1969\u003c\/span\u003e\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp class=\"font-claude-response-body break-words whitespace-normal\" dir=\"ltr\"\u003e\u003cstrong\u003eЛИС МИКИТА. Ч. 2, Лютий 1969. Рік видання 19-й\u003cspan\u003e \u003c\/span\u003e\u003c\/strong\u003eДетройт: вид-во «Лис Микита». Ціна на обкладинці — 40 ц. Ювілейний випуск «Ювілей Українського Народного Союзу» — карикатура на курку, що сидить на кладці з «доларових» яєць, підпис «Куд-ку-дак! Знесла яйце як кулак!..». Одноколірна (жовта) ілюстрація. Значне забруднення та плями по всій площині обкладинки, сліди вологи — стан задовільний.\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr\u003e\u003c\/span\u003e\u003cbr\u003eЛИС МИКИТА. Ч. 3, Березень 1969. Рік видання 19-й\u003c\/strong\u003e Детройт: вид-во «Лис Микита». Ціна на обкладинці — 40 ц. Великодньо-веснянковий випуск «Наша гагілка в 1969 році» з написом «Весна наша, весна, Що ж ти нам принесла?..». Двоколірна (чорно-оранжева) орнаментальна ілюстрація. Значне забруднення та плями по всій площині обкладинки, сліди вологи — стан задовільний.\u003c\/p\u003e\n\u003cp class=\"font-claude-response-body break-words whitespace-normal\" dir=\"ltr\"\u003e\u003cstrong\u003eЛИС МИКИТА. Ч. 6, Червень 1969. Рік видання 19-й\u003c\/strong\u003e Детройт: вид-во «Лис Микита». Ціна на обкладинці — 40 ц. Публіцистичний випуск на тему цензури в українському письменстві — паралельні сюжети «Український письменник... в Краю» та «...на еміграції» (мотиви ножиць-«цензури» й «партійної лінії»). Жовто-чорна ілюстрація. Значні плями та потемніння паперу практично на всій поверхні обкладинки — стан задовільний, зі слідами тривалого зберігання.\u003c\/p\u003e\n\u003cp class=\"font-claude-response-body break-words whitespace-normal\" dir=\"ltr\"\u003e\u003cstrong\u003eЛИС МИКИТА. Ч. 7–8, Липень–Серпень 1969. Рік видання 19-й\u003c\/strong\u003e Детройт: вид-во «Лис Микита». Ціна на обкладинці — 40 ц. Випуск на тему туризму до УРСР — колаж «Наші туристи в Україні» з підписом «Чого шукаєте по Україні? — України! — Тоді треба вам їхати до Казахстану...». Чорно-зелена фотоколажна ілюстрація (Львів, монумент, індустріальні мотиви). Значні плями та потемніння, помітні сліди забруднення на обкладинці — стан задовільний.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63943124746611,"sku":null,"price":1800.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/23.png?v=1786281209"},{"product_id":"lys-mykyta-ch-2-3-4-5-10-detroit-1971","title":"Лис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 2, 3, 4, 5, 10. Детройт, 1971","description":"\u003ch1 dir=\"ltr\" class=\"mt-3 -mb-1 text-[1.375rem] font-bold\"\u003eЛИС МИКИТА\u003c\/h1\u003e\n\u003ch2 dir=\"ltr\" class=\"mt-3 -mb-1 text-[1.125rem] font-bold\"\u003eУкраїнський сатирично-гумористичний журнал діаспори\u003c\/h2\u003e\n\u003cp class=\"font-claude-response-body break-words whitespace-normal\" dir=\"ltr\"\u003e\u003cstrong\u003eКОЗАК ЕДВАРД\u003c\/strong\u003e (псевд. ЕКО; 1902–1992) — засновник, редактор, художник-карикатурист і видавець журналу.\u003c\/p\u003e\n\u003cp class=\"font-claude-response-body break-words whitespace-normal\" dir=\"ltr\"\u003eМюнхен: 1946–1948 — Нью-Йорк (під назвою «Лис»): 1950–1951 — Детройт: 1951–1991.\u003c\/p\u003e\n\u003cp class=\"font-claude-response-body break-words whitespace-normal\" dir=\"ltr\"\u003eІлюстрований сатирично-гумористичний журнал, який видавався в українській діаспорі протягом майже півстоліття (близько 480 чисел). Об'єднував гострі політичні та громадські карикатури, шаржі на діячів і організації українського зарубіжжя (УНС, СКВУ, УКК, Пласт та ін.), сатиру на радянську дійсність в Україні та на еміграційне суспільно-політичне життя США й Канади. Один із найпопулярніших і найтриваліших сатиричних часописів української діаспори, важливе джерело з історії громадського життя українців за кордоном. Художнє оформлення та переважна більшість карикатур належать засновнику журналу — Едварду Козаку, підпис якого («ЕКо.») присутній на обкладинках.\u003cbr\u003e\u003cmeta charset=\"UTF-8\"\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003ch2 class=\"mt-3 -mb-1 text-[1.125rem] font-bold\"\u003e1971\u003c\/h2\u003e\n\u003cp class=\"font-claude-response-body break-words whitespace-normal\" dir=\"ltr\"\u003e\u003cstrong\u003eЛИС МИКИТА. Ч. 2, Лютий 1971. Рік видання 21-й\u003c\/strong\u003e Детройт: вид-во «Лис Микита». Ціна на обкладинці — 40 ц. Сатиричний випуск на еміграційно-політичну тематику — сюжет «Бар» із підписом «Еміграційне “Contra spem — spero”...» та «До великої мети» (алегорія равлика). Двоколірна (чорно-бордова) ілюстрація. Помірні плями у нижній лівій частині обкладинки — стан добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp class=\"font-claude-response-body break-words whitespace-normal\" dir=\"ltr\"\u003e\u003cstrong\u003eЛИС МИКИТА. Ч. 3, Березень 1971. Рік видання 21-й\u003c\/strong\u003e Детройт: вид-во «Лис Микита». Ціна на обкладинці — 40 ц. Церковно-сатиричний випуск «Великодній хрін» — карикатура з нагоди номінації о. Стаха єпископом, а також сюжет «За патріярхат» (група постатей під відповідним гаслом). Двоколірна (чорно-малинова) ілюстрація, підпис «Прийміть від Святої Конгрегації свячене...». Плями у лівій частині обкладинки, у решті — стан добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp class=\"font-claude-response-body break-words whitespace-normal\" dir=\"ltr\"\u003e\u003cstrong\u003eЛИС МИКИТА. Ч. 4, Квітень 1971. Рік видання 21-й\u003c\/strong\u003e Детройт: вид-во «Лис Микита». Ціна на обкладинці — 40 ц. Сатира на громадські організації діаспори — серія карикатур «Пропатріярхальний стілець і як хто його уживає» (СКВУ, УКК, Василіяни, преса, студенти та ін.). Яскраво-жовта обкладинка. Помірні плями у лівій частині обкладинки, легкі потертості — стан добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp class=\"font-claude-response-body break-words whitespace-normal\" dir=\"ltr\"\u003e\u003cstrong\u003eЛИС МИКИТА. Ч. 5, Травень 1971. Рік видання 21-й\u003c\/strong\u003e Детройт: вид-во «Лис Микита». Ціна на обкладинці — 40 ц. Церковно-політична сатира на тему розколу — карикатура «Без слів...»: дві юрби духовенства й мирян на протилежних скелях, а в розколині між ними постаті з написами «Рим» і «Нікодим», що прокладають тунель кайлами. Двоколірна (чорно-бірюзова) ілюстрація. Помірні плями та потертості в лівій частині обкладинки, вертикальна залямка — стан добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp class=\"font-claude-response-body break-words whitespace-normal\" dir=\"ltr\"\u003e\u003cstrong\u003eЛИС МИКИТА. Ч. 10, Жовтень 1971. Рік видання 21-й\u003c\/strong\u003e Детройт: вид-во «Лис Микита». Ціна на обкладинці — 40 ц. Випуск «У століття Василя Стефаника» на тему колгоспної дійсності в Україні — карикатура на постать селянина з косою на тлі колгоспного поля й трактора, підпис «Іди ж собі, пташко, в ті світи, де ще колачів не забрали, а дітей не порізали...» («Сини»). Двоколірна (чорно-жовта) ілюстрація. Значні плями та потемніння паперу в нижній лівій частині обкладинки, сліди залямки — стан задовільний.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63943129268595,"sku":null,"price":2250.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/69.png?v=1786282389"},{"product_id":"lys-mykyta-ch-6-detroit-cherven-1972","title":"Лис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 6. Детройт, червень 1972","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Кличуть на вакації»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 6, червень 1972. Рік видання 22 \/ редактор, видавець і головний карикатурист Едвард Козак.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДетройт: видавництво «Лис Микита», 1972. — Обсяг числа не звірено з примірником. — Прибл. 28 × 21 см. — Ціна на обкладинці: 40 центів.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці двоколірного друку, чорного по суцільному жовтому тлі: троє чоловіків на трьох пагорбах дмуть у довгі трембіти з написами «Гантер», «Гантур» і «Союзівка», на кінці кожної теліпається принада, а схилами до них тягнуться вервечки автомобілів із родинами й багажем. Підпис «ЕКо» посередині праворуч, унизу заголовок малюнка. Пожовтіння паперу, забруднення й потертості країв, дрібні надриви берегів без утрати зображення. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЧисло має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЧервневе число відкриває вакаційний сезон. Гантер у Кетскільських горах штату Нью-Йорк і Союзівка Українського народного союзу в Кергонксоні були двома головними літніми оселями американської української громади й щороку змагалися за тих самих гостей. Козак замінює рекламні оголошення на трембіти з принадами, а відпочивальників — на риб, які самі пливуть на гачок.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЕдвард Козак (1902–1992), відомий за підписом «ЕКО», — карикатурист, маляр, письменник і видавець. Учився в мистецькій школі Олекси Новаківського у Львові, у 1930-х редагував сатиричні часописи «Зиз» і «Комар» та ілюстрував видання Івана Тиктора. Від 1951 року жив у Детройті, де сам малював, редагував і видавав «Лиса Микиту».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЖурнал заснований у Мюнхені в другій половині 1940-х (джерела подають 1946 і 1948 роки), у Нью-Йорку 1950–1951 років виходив як «Лис», а від 1951 до 1991 року — у Детройті; позначка «рік видання» рахується від детройтської серії.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63943131627891,"sku":null,"price":450.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/59.png?v=1786282953"},{"product_id":"lys-mykyta-ch-1-4-10-detroit-1973","title":"Лис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 1, 4, 10. Детройт, 1973","description":"\u003ch1 dir=\"ltr\" class=\"mt-3 -mb-1 text-[1.375rem] font-bold\"\u003eЛИС МИКИТА\u003c\/h1\u003e\n\u003ch2 dir=\"ltr\" class=\"mt-3 -mb-1 text-[1.125rem] font-bold\"\u003eУкраїнський сатирично-гумористичний журнал діаспори\u003c\/h2\u003e\n\u003cp class=\"font-claude-response-body break-words whitespace-normal\" dir=\"ltr\"\u003e\u003cstrong\u003eКОЗАК ЕДВАРД\u003c\/strong\u003e (псевд. ЕКО; 1902–1992) — засновник, редактор, художник-карикатурист і видавець журналу.\u003c\/p\u003e\n\u003cp class=\"font-claude-response-body break-words whitespace-normal\" dir=\"ltr\"\u003eМюнхен: 1946–1948 — Нью-Йорк (під назвою «Лис»): 1950–1951 — Детройт: 1951–1991.\u003c\/p\u003e\n\u003cp class=\"font-claude-response-body break-words whitespace-normal\" dir=\"ltr\"\u003eІлюстрований сатирично-гумористичний журнал, який видавався в українській діаспорі протягом майже півстоліття (близько 480 чисел). Об'єднував гострі політичні та громадські карикатури, шаржі на діячів і організації українського зарубіжжя (УНС, СКВУ, УКК, Пласт та ін.), сатиру на радянську дійсність в Україні та на еміграційне суспільно-політичне життя США й Канади. Один із найпопулярніших і найтриваліших сатиричних часописів української діаспори, важливе джерело з історії громадського життя українців за кордоном. Художнє оформлення та переважна більшість карикатур належать засновнику журналу — Едварду Козаку, підпис якого («ЕКо.») присутній на обкладинках.\u003cbr\u003e\u003cmeta charset=\"UTF-8\"\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003ch2 class=\"mt-3 -mb-1 text-[1.125rem] font-bold\"\u003e1973\u003c\/h2\u003e\n\u003cp class=\"font-claude-response-body break-words whitespace-normal\" dir=\"ltr\"\u003e\u003cstrong\u003eЛИС МИКИТА. Ч. 1, Січень 1973. Рік видання 23-й\u003cspan\u003e \u003c\/span\u003e\u003c\/strong\u003eДетройт: вид-во «Лис Микита». Ціна на обкладинці — 50 ц. Сатиричний випуск «Вечорі на еміграційному хуторі» — нічна алегорична сцена: відьми на мітлах над хатами з димарями, підписаними назвами еміграційних видань та організацій («Свобода», «Шлях перемоги», «Вісник», «Америка», «Бара», «Визвольний фронт»). Двоколірна (чорно-жовта) ілюстрація на темному тлі. Стан добрий, незначні потертості країв.\u003c\/p\u003e\n\u003cp class=\"font-claude-response-body break-words whitespace-normal\" dir=\"ltr\"\u003e\u003cstrong\u003eЛИС МИКИТА. Ч. 4, Квітень 1973. Рік видання 23-й\u003c\/strong\u003e Детройт: вид-во «Лис Микита». Ціна на обкладинці — 50 ц. Великодній ювілейний номер «Ювілейна писанка НТШ русинам на Великдень» — присвячений ювілею Наукового товариства ім. Шевченка. Двоколірна (чорно-бірюзова) ілюстрація із зайцями-«кролями» та писанкою. Стан добрий, незначне тонування паперу.\u003c\/p\u003e\n\u003cp class=\"font-claude-response-body break-words whitespace-normal\" dir=\"ltr\"\u003e\u003cstrong\u003eЛИС МИКИТА. Ч. 10, Жовтень 1973. Рік видання 23-й\u003c\/strong\u003e Детройт: вид-во «Лис Микита». Ціна на обкладинці — 50 ц. Випуск, присвячений Світовому Конгресові Вільних Українців (СКВУ), — карикатура «Наступаєм на Торонто — всі одним Визвольним Фронтом!» із зображенням представників діаспори різних країн (Австралія, Англія, Європа, Америка, Канада та ін.). Двоколірна (чорно-оранжева) ілюстрація. Стан добрий, незначні потертості країв.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63943132217715,"sku":null,"price":1350.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/70.png?v=1786283179"},{"product_id":"lys-mykyta-ch-11-detroit-lystopad-1974","title":"Лис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 11. Детройт, листопад 1974","description":"\u003cp\u003eЛис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 11, листопад 1974. Рік видання 24 \/ редактор, видавець і головний карикатурист Едвард Козак.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДетройт: видавництво «Лис Микита», 1974. — Обсяг числа не звірено з примірником. — Прибл. 28 × 21 см. — Ціна на обкладинці: 50 центів.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці двоколірного друку, чорного й блакитного, у тонкій блакитній рамці: три згорблені постаті спиною до глядача тримають картки з написами «СКВУ», «УТ» і «УККА», а позаду них натовп із транспарантами «Бойкот» під афішею концерту. Підпис «ЕКо.» ліворуч унизу. Пожовтіння паперу по краях, дрібні плямки й потертості країв, заломи кутів. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЧисло має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОбкладинка підписана одним словом — «Політика». Приводом стали гастролі радянських українських співаків у США восени 1974 року: громада вийшла на пікет із гаслом бойкоту, а провідні організації — СКВУ й УККА — на малюнку стоять до неї спиною, заклопотані власними табличками. Козак раз у раз повертався до розриву між вулицею й проводом еміграційних установ, і це одна з найлаконічніших його формул на цю тему.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЕдвард Козак (1902–1992), відомий за підписом «ЕКО», — карикатурист, маляр, письменник і видавець. Учився в мистецькій школі Олекси Новаківського у Львові, у 1930-х редагував сатиричні часописи «Зиз» і «Комар» та ілюстрував видання Івана Тиктора. Від 1951 року жив у Детройті, де сам малював, редагував і видавав «Лиса Микиту».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЖурнал заснований у Мюнхені в другій половині 1940-х (джерела подають 1946 і 1948 роки), у Нью-Йорку 1950–1951 років виходив як «Лис», а від 1951 до 1991 року — у Детройті; позначка «рік видання» рахується від детройтської серії.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63943136608627,"sku":null,"price":450.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/16.png?v=1786283541"},{"product_id":"lys-mykyta-ch-11-detroit-lystopad-1975","title":"Лис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 11. Детройт, листопад 1975","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Доки ж буду тебе на руках носити?!..»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 11, листопад 1975. Рік видання 25 \/ редактор, видавець і головний карикатурист Едвард Козак.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДетройт: видавництво «Лис Микита», 1975. — Обсяг числа не звірено з примірником. — Прибл. 28 × 21 см. — Ціна на обкладинці: 50 центів.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці двоколірного друку, чорного й вохристого: огрядна жінка у вишиванці з узором «СКВУ» тримає на руках дорослого сина, на фартусі якого виведено «УКК». Підпис «ЕКо.» праворуч. Пожовтіння паперу, дрібні бурі плямки у нижньому лівому куті, потертості країв, заломи кутів. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЧисло має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПідпис під малюнком — «Баба Укака та й Сквусин»: назви двох головних установ американської української громади, Українського конґресового комітету та Світового конґресу вільних українців, перетворено на імена матері й переростка-сина. Скарга «доки ж буду тебе на руках носити» — про залежність одної структури від другої й про безкінечні суперечки за першість між ними. Внутрішньогромадська сатира такого штибу становила добру половину змісту журналу.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЕдвард Козак (1902–1992), відомий за підписом «ЕКО», — карикатурист, маляр, письменник і видавець. Учився в мистецькій школі Олекси Новаківського у Львові, у 1930-х редагував сатиричні часописи «Зиз» і «Комар» та ілюстрував видання Івана Тиктора. Від 1951 року жив у Детройті, де сам малював, редагував і видавав «Лиса Микиту».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЖурнал заснований у Мюнхені в другій половині 1940-х (джерела подають 1946 і 1948 роки), у Нью-Йорку 1950–1951 років виходив як «Лис», а від 1951 до 1991 року — у Детройті; позначка «рік видання» рахується від детройтської серії.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63943148339571,"sku":null,"price":900.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/8_75c72db6-9d89-4b38-aa31-7e772d586681.png?v=1786284112"},{"product_id":"lys-mykyta-ch-7-8-detroit-lypen-serpen-1976","title":"Лис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 7–8. Детройт, липень–серпень 1976","description":"\u003cp\u003eЛис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 7–8, липень–серпень 1976. Рік видання 26 \/ редактор, видавець і головний карикатурист Едвард Козак.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДетройт: видавництво «Лис Микита», 1976. — Обсяг числа не звірено з примірником. — Прибл. 28 × 21 см. — Ціна на обкладинці: 50 центів. — Рік на обкладинці не проставлено; датовано за позначкою «Рік 26».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці двоколірного друку, чорного й червоного, поверх блідого растрового відбитка газетної шпальти: митник у кашкеті з зіркою й у червоному однострої замахується києм із написом «Мито» на чоловіка, що притискає до себе червону пачку з написом «Пачка рідним в Україну»; збитий капелюх летить набік. Підпис «ЕКо.» ліворуч унизу, заголовок малюнка «Без слів». Легке пожовтіння паперу, дрібне забруднення вгорі ліворуч, незначні потертості країв. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЧисло має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМалюнок про річ, знайому кожній родині діаспори: посилку рідним в Україну й радянське мито, що часто перевищувало вартість самого вмісту. Пересилання через державні посередницькі контори було єдиним легальним каналом допомоги, і саме на ньому держава заробляла. Заголовок «Без слів» Козак ставив там, де підпис був зайвий, — таких обкладинок у журналі кілька, і всі вони про пряме насильство, а не про громадські суперечки.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЕдвард Козак (1902–1992), відомий за підписом «ЕКО», — карикатурист, маляр, письменник і видавець. Учився в мистецькій школі Олекси Новаківського у Львові, у 1930-х редагував сатиричні часописи «Зиз» і «Комар» та ілюстрував видання Івана Тиктора. Від 1951 року жив у Детройті, де сам малював, редагував і видавав «Лиса Микиту».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЖурнал заснований у Мюнхені в другій половині 1940-х (джерела подають 1946 і 1948 роки), у Нью-Йорку 1950–1951 років виходив як «Лис», а від 1951 до 1991 року — у Детройті; позначка «рік видання» рахується від детройтської серії. Літні числа традиційно виходили здвоєними.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63943150305651,"sku":null,"price":450.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/52.png?v=1786284438"},{"product_id":"lys-mykyta-ch-5-detroit-traven-1978","title":"Лис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 5. Детройт, травень 1978","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«— Чому його щороку величають, коли він навіть не був членом Українського Народного Союзу?..»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 5, травень 1978. Рік видання 28 \/ редактор, видавець і головний карикатурист Едвард Козак.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДетройт: видавництво «Лис Микита», 1978. — Обсяг числа не звірено з примірником. — Прибл. 28 × 21 см. — Ціна на обкладинці: 60 центів.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці двоколірного друку, чорного й бірюзового: більшу частину аркуша займає растрове фотозображення численного товариства при пам'ятнику з квітами, підписане «Не забули спом'янути…» і «З нагоди 29-ої Конвенції УНС»; унизу два намальовані добродії з валізками й теками «Альманах УНС» та «Альманах 1978». Ліворуч угорі підвішені рибка й лис. Підпис «ЕКо.» ліворуч. У підписі на обкладинці друкарська помилка: «Народонго» замість «Народного». Плями від вологи по лівому березі, пожовтіння паперу, потертості й заломи країв. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЧисло має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЧисло виходить до 29-ої Конвенції Українського народного союзу — найбільшої братської організації американських українців, засновника щоденника «Свобода» й власника оселі Союзівка. Обкладинка ловить громаду на звичному: делегати ретельно склали шану при пам'ятнику, і тут-таки лунає питання, чи має до них стосунок той, кого вшановують. Внутрішньогромадська сатира такого штибу становила добру половину змісту журналу.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЕдвард Козак (1902–1992), відомий за підписом «ЕКО», — карикатурист, маляр, письменник і видавець. Учився в мистецькій школі Олекси Новаківського у Львові, у 1930-х редагував сатиричні часописи «Зиз» і «Комар» та ілюстрував видання Івана Тиктора. Від 1951 року жив у Детройті, де сам малював, редагував і видавав «Лиса Микиту».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЖурнал заснований у Мюнхені в другій половині 1940-х (джерела подають 1946 і 1948 роки), у Нью-Йорку 1950–1951 років виходив як «Лис», а від 1951 до 1991 року — у Детройті; позначка «рік видання» рахується від детройтської серії.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63943150928243,"sku":null,"price":450.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/60_cfa4f9b3-9f56-44e8-9b2e-2dfc4d3d5508.png?v=1786284606"},{"product_id":"lys-mykyta-ch-2-4-5-6-detroit-1979","title":"Лис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 2, 4, 5, 6. Детройт, 1979","description":"\u003ch1 dir=\"ltr\" class=\"mt-3 -mb-1 text-[1.375rem] font-bold\"\u003eЛИС МИКИТА\u003c\/h1\u003e\n\u003ch2 dir=\"ltr\" class=\"mt-3 -mb-1 text-[1.125rem] font-bold\"\u003eУкраїнський сатирично-гумористичний журнал діаспори\u003c\/h2\u003e\n\u003cp class=\"font-claude-response-body break-words whitespace-normal\" dir=\"ltr\"\u003e\u003cstrong\u003eКОЗАК ЕДВАРД\u003c\/strong\u003e (псевд. ЕКО; 1902–1992) — засновник, редактор, художник-карикатурист і видавець журналу.\u003c\/p\u003e\n\u003cp class=\"font-claude-response-body break-words whitespace-normal\" dir=\"ltr\"\u003eМюнхен: 1946–1948 — Нью-Йорк (під назвою «Лис»): 1950–1951 — Детройт: 1951–1991.\u003c\/p\u003e\n\u003cp class=\"font-claude-response-body break-words whitespace-normal\" dir=\"ltr\"\u003eІлюстрований сатирично-гумористичний журнал, який видавався в українській діаспорі протягом майже півстоліття (близько 480 чисел). Об'єднував гострі політичні та громадські карикатури, шаржі на діячів і організації українського зарубіжжя (УНС, СКВУ, УКК, Пласт та ін.), сатиру на радянську дійсність в Україні та на еміграційне суспільно-політичне життя США й Канади. Один із найпопулярніших і найтриваліших сатиричних часописів української діаспори, важливе джерело з історії громадського життя українців за кордоном. Художнє оформлення та переважна більшість карикатур належать засновнику журналу — Едварду Козаку, підпис якого («ЕКо.») присутній на обкладинках.\u003cbr\u003e\u003cmeta charset=\"UTF-8\"\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003ch2 class=\"mt-3 -mb-1 text-[1.125rem] font-bold\"\u003e1979\u003c\/h2\u003e\n\u003cp class=\"font-claude-response-body break-words whitespace-normal\" dir=\"ltr\"\u003e\u003cstrong\u003eЛИС МИКИТА. Ч. 2, Лютий 1979. Рік видання 29-й\u003c\/strong\u003e Детройт: вид-во «Лис Микита». Ціна на обкладинці — 75 ц. Випуск на тему повернення Опозиційної Асоціяції Українців Америки до УКК — карикатура «Вчать ведмедя танцювати» («На новому етапі...»). Тришарова (чорно-біло-червона) ілюстрація. Плямистість та потемніння паперу у верхньому лівому куті обкладинки, у решті — стан добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp class=\"font-claude-response-body break-words whitespace-normal\" dir=\"ltr\"\u003e\u003cstrong\u003eЛИС МИКИТА. Ч. 4, Квітень 1979. Рік видання 29-й\u003c\/strong\u003e Детройт: вид-во «Лис Микита». Ціна на обкладинці — 75 ц. Великодньо-політичний випуск «Завеликий дзвін — замалі люди» — символічне зображення дзвону з тризубом на тлі церковних бань. Двоколірна (чорно-малинова) ілюстрація в рамці. Незначні плями в нижній частині обкладинки, загалом стан добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp class=\"font-claude-response-body break-words whitespace-normal\" dir=\"ltr\"\u003e\u003cstrong\u003eЛИС МИКИТА. Ч. 5, Травень 1979. Рік видання 29-й\u003cspan\u003e \u003c\/span\u003e\u003c\/strong\u003eДетройт: вид-во «Лис Микита». Ціна на обкладинці — 75 ц. Випуск на тему опіки над дисидентом Валентином Морозом — портрет В. Мороза в обрамленні паркану, з підписом «УККА перебрав дальшу опіку над Валентином Морозом» (з посиланням на публікацію в газеті «Свобода» від 9 травня 1979 р.). Одноколірна (жовта) ілюстрація у поєднанні з фотографією. Плями та потемніння паперу в нижній правій частині обкладинки — стан добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp class=\"font-claude-response-body break-words whitespace-normal\" dir=\"ltr\"\u003e\u003cstrong\u003eЛИС МИКИТА. Ч. 6, Червень 1979. Рік видання 29-й\u003c\/strong\u003e Детройт: вид-во «Лис Микита». Ціна на обкладинці — 75 ц. Випуск, присвячений спробам Валентина Мороза об'єднати розсварені угруповання української еміграції, — розгорнута карикатура-колаж із переліком десятків організацій діаспори (УНС, СКВУ, УКК, НТШ, Пласт, СУМ та ін.) і підписом «Пане майстер! Чи не заміщний кляйстер?..». Фотографія — Ігор Длябога. Стан добрий, незначне тонування паперу.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63943154303347,"sku":null,"price":2250.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/48.png?v=1786284864"},{"product_id":"lys-mykyta-ch-9-detroit-veresen-1966","title":"Лис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 9. Детройт, вересень 1966","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Не про те говорять, що багато з'їли, а про те, де воно ділось.»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 9, вересень 1966. Рік видання 16 \/ редактор, видавець і головний карикатурист Едвард Козак.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДетройт: видавництво «Лис Микита», 1966. — Обсяг числа не звірено з примірником. — Прибл. 28 × 21 см. — Ціна на обкладинці: 30 центів.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці: на суцільному чорному тлі — колаж із дев'яти вирізаних білих плям із рисунками чорним і теракотовим та з набірними підписами-приказками. Помітні потертості й надриви країв і кутів, дрібні втрати чорного шару фарби по краях, загальне потемніння паперу, заломи кутів. Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЧисло має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЦіла обкладинка — тематична добірка «Старі прислів'я на новий лад»: народні приказки перелицьовано на злобу дня обабіч залізної завіси. «Розумна голова, та де Голю попалась» — про де Голля; «Диво в решеті: багато дірок, а нікуди вилізти» — про В'єтнам; «Лисий Лисогора здалека бачить» — про суперечки УКК і УНС; колгоспне «трошки взута, трошки боса» — про радянську дійсність. Такий формат — сторінка коротких колажних гегів замість одного великого малюнка — Козак використовував нечасто.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЕдвард Козак (1902–1992), відомий за підписом «ЕКО», — карикатурист, маляр, письменник і видавець. Учився в мистецькій школі Олекси Новаківського у Львові, у 1930-х редагував сатиричні часописи «Зиз» і «Комар» та ілюстрував видання Івана Тиктора. Від 1951 року жив у Детройті, де сам малював, редагував і видавав «Лиса Микиту».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЖурнал заснований у Мюнхені в другій половині 1940-х (джерела подають 1946 і 1948 роки), у Нью-Йорку 1950–1951 років виходив як «Лис», а від 1951 до 1991 року — у Детройті; позначка «рік видання» рахується від детройтської серії. За півстоліття вийшло близько 480 чисел; комплектних підшивок у бібліотеках України немає.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63943155679603,"sku":null,"price":450.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/10.png?v=1786285951"},{"product_id":"lys-mykyta-ch-6-detroit-cherven-1968","title":"Лис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 6. Детройт, червень 1968","description":"\u003ch1 dir=\"ltr\" class=\"mt-3 -mb-1 text-[1.375rem] font-bold\"\u003eЛИС МИКИТА\u003c\/h1\u003e\n\u003ch2 dir=\"ltr\" class=\"mt-3 -mb-1 text-[1.125rem] font-bold\"\u003eУкраїнський сатирично-гумористичний журнал діаспори\u003c\/h2\u003e\n\u003cp class=\"font-claude-response-body break-words whitespace-normal\" dir=\"ltr\"\u003e\u003cstrong\u003eКОЗАК ЕДВАРД\u003c\/strong\u003e (псевд. ЕКО; 1902–1992) — засновник, редактор, художник-карикатурист і видавець журналу.\u003c\/p\u003e\n\u003cp class=\"font-claude-response-body break-words whitespace-normal\" dir=\"ltr\"\u003eМюнхен: 1946–1948 — Нью-Йорк (під назвою «Лис»): 1950–1951 — Детройт: 1951–1991.\u003c\/p\u003e\n\u003cp class=\"font-claude-response-body break-words whitespace-normal\" dir=\"ltr\"\u003eІлюстрований сатирично-гумористичний журнал, який видавався в українській діаспорі протягом майже півстоліття (близько 480 чисел). Об'єднував гострі політичні та громадські карикатури, шаржі на діячів і організації українського зарубіжжя (УНС, СКВУ, УКК, Пласт та ін.), сатиру на радянську дійсність в Україні та на еміграційне суспільно-політичне життя США й Канади. Один із найпопулярніших і найтриваліших сатиричних часописів української діаспори, важливе джерело з історії громадського життя українців за кордоном. Художнє оформлення та переважна більшість карикатур належать засновнику журналу — Едварду Козаку, підпис якого («ЕКо.») присутній на обкладинках.\u003cbr\u003e\u003cmeta charset=\"UTF-8\"\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003ch2 class=\"mt-3 -mb-1 text-[1.125rem] font-bold\"\u003e1968\u003c\/h2\u003e\n\u003cp class=\"font-claude-response-body break-words whitespace-normal\" dir=\"ltr\"\u003e\u003cstrong\u003eЛИС МИКИТА. Ч. 6, Червень 1968. Рік видання 18-й\u003c\/strong\u003e Детройт: вид-во «Лис Микита». Ціна на обкладинці — 40 ц. Публіцистичний випуск «Міжнародня Конференція для Прав Людини» — силует людини в кайданах на тлі колонади з представниками різних народів, підпис «Ви хто? — Людина. — Яка? — Українська. — Не маєте права!..». Двоколірна (чорно-жовта) ілюстрація. Значна пляма та потемніння паперу у верхньому лівому куті обкладинки, у решті — стан добрий.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63943155974515,"sku":null,"price":450.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/28.png?v=1786286226"},{"product_id":"lys-mykyta-ch-2-detroit-liutyi-1970","title":"Лис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 2. Детройт, лютий 1970","description":"\u003cp\u003eЛис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 2, лютий 1970. Рік видання 20 \/ редактор, видавець і головний карикатурист Едвард Козак.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДетройт: видавництво «Лис Микита», 1970. — Обсяг числа не звірено з примірником. — Прибл. 28 × 21 см. — Ціна на обкладинці: 40 центів.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці двоколірного друку, чорного й помаранчевого: сплячий чоловік лежить на канапі, обійнявши торбину з написом «Каса наглої потреби», а над ним з усіх боків тягнуться руки з довгими держаками кошиків, підписаних «Фонд катедри в потребі», «Церква в потребі», «СКВУ в потребі», «Жертвам землетрусу в наглій потребі», «Фонд відбудови церкви в Нью-Йорку в потребі», «Фонд дитячої літератури», «Фонд будови дому УКК». Підпис «ЕКо.» праворуч унизу, заголовок малюнка «Страшний сон» частково зрізано при обрізуванні аркуша. Бурі плями від вологи по лівому й нижньому берегах, пожовтіння паперу, потертості й заломи країв. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЧисло має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОбкладинка перелічує реальні збірки, які одночасно велися в американській українській громаді на початку 1970-х: на собор, на катедру, на відбудову церкви, на дім Українського конґресового комітету, на видання дитячої літератури, на допомогу потерпілим. Кожна називала себе «наглою потребою». Козак не заперечує жодної з них — він показує, як вони виглядають разом, з погляду того самого жертводавця, до якого йдуть усі сім кошиків.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЕдвард Козак (1902–1992), відомий за підписом «ЕКО», — карикатурист, маляр, письменник і видавець. Учився в мистецькій школі Олекси Новаківського у Львові, у 1930-х редагував сатиричні часописи «Зиз» і «Комар» та ілюстрував видання Івана Тиктора. Від 1951 року жив у Детройті, де сам малював, редагував і видавав «Лиса Микиту».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЖурнал заснований у Мюнхені в другій половині 1940-х (джерела подають 1946 і 1948 роки), у Нью-Йорку 1950–1951 років виходив як «Лис», а від 1951 до 1991 року — у Детройті; позначка «рік видання» рахується від детройтської серії.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63943174717811,"sku":null,"price":450.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/51.png?v=1786287008"},{"product_id":"arka-ch-1-7-miunkhen-sichen-1948","title":"Арка: місячник літератури, мистецтва, критики. Ч. 1 (7). Мюнхен, січень 1948","description":"\u003cp\u003eАрка: журнал літератури, мистецтва і критики: місячник. Рік видання II, число 1 (7), січень 1948 \/ головний редактор Юрій Шерех; образотворче мистецтво й оформлення Яків Гніздовський; секретар редакції Яр Славутич.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eМюнхен: видавництво «Українська Трибуна», 1948. — [4], 48, [2] с.: іл. — Друк: R. Oldenbourg, Graphische Betriebe G.m.b.H., München. — Відповідальний редактор і друкар: Василь Пасічняк. — Видано з дозволу Civil Affairs Division EUCOM APO 757. — Ціна на задній обкладинці: 6 НМ. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці кремового паперу з двоколірним друком: угорі чорна видавнича марка — аркада в концентричних колах, нижче назва червоним шрифтом-в'яззю, під нею червона квадратна марка з козерогом і цифрою «1»; на задній обкладинці червона марка МУРу. Скріплення дротяне. Обкладинка з природним пожовтінням, поодинокі лисячі плямки й забруднення на берегах; надриви з дрібними втратами паперу вздовж корінцевого краю передньої обкладинки — у верхньому й нижньому кутах. Папір блока пожовклий, блок міцний, аркуші тримаються, утрат немає. Написів, печаток і екслібрисів немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; оформлення Якова Гніздовського становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eНайцінніше в цьому числі — сонет Миколи Зерова (1890–1937) «Під новий рік», датований 1 січня 1932 року й друкований тут уперше, з редакційною приміткою, що Голлівудом кияни називали напівжартома київську кінофабрику. Поряд — оповідання Людмили Коваленко «Страх», нарис Ізи Левкович «З рідної землі» про різдвяно-новорічні звичаї, уривок «Дівоча кімната Лоханських» з першого тому роману Уласа Самчука «Ост», щоденникові листки Святослава Гординського «Одинадцять днів на океані» про переїзд до Америки восени 1947 року, стаття Володимира Кивелюка про візантинізм у малярстві, есей Євгена Оленського про «різдвяне» в музиці, тексти Катрі Гриневичевої, Євгена Маланюка, Тодося Осьмачки, Докії Гуменної, Олекси Ізарського, Юрія Косача, Бориса Крупницького. Ілюстраційна вкладка відтворює мозаїку «Св. Николай» із церкви св. Софії в Києві (1037); у мистецькому розділі вміщено рисунки Анрі Матісса з виставки французької графіки в мюнхенському салоні Ґавс.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e«Арка» виходила в Мюнхені від липня 1947 року як додаток до газети «Українська трибуна» у співпраці з видавничою комісією МУРу — Мистецького Українського Руху, заснованого 1945 року у Фюрті; звідси й марка МУРу на задній обкладинці. Це був чи не найпомітніший літературний часопис доби «ді-пі»: він свідомо ставив українську літературу поряд із західною сучасністю. Від другого річника головним редактором став Юрій Шерех — псевдонім мовознавця й критика Юрія Шевельова (1908–2002), головного ідеолога МУРу. Усе образотворче оформлення журналу, разом із маркою-аркою на обкладинці, належить Якову Гніздовському (1915–1985), який згодом став одним із найвідоміших українських графіків США.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЦе число відкриває другий рік видання. Часопис проіснував менше двох років, і дані про його обсяг різняться: Енциклопедія українознавства подає вісім чисел, каталог USHMM — вихід до ч. 5 (травень 1948), бібліографічний покажчик Наукової бібліотеки НаУКМА (2003) — одинадцять чисел; розбіжність не усунена. Наклади таборових видань були малі, папір дешевий, і окремі числа «Арки» в добрій збереженості трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63943500824947,"sku":"vam9","price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/sq-15486103126387.jpg?v=1788618822"},{"product_id":"arka-ch-2-8-miunkhen-liutyi-1948","title":"Арка: місячник літератури, мистецтва, критики. Ч. 2 (8). Мюнхен, лютий 1948","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Про Ю. Нарбута написано багато. Але сказано мало.» — Олександер Оглоблин, із цього числа\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eАрка: журнал літератури, мистецтва і критики: місячник. Рік видання II, число 2 (8), лютий 1948 \/ головний редактор Юрій Шерех; образотворче мистецтво й оформлення Яків Гніздовський; секретар редакції Яр Славутич.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМюнхен: видавництво «Українська Трибуна», 1948. — 64 с.: іл., ілюстраційна вкладка. — 22 × 16 см. — Друк: R. Oldenbourg, Graphische Betriebe GmbH, Мюнхен. Видано з дозволу Civil Affairs Division EUCOM APO 757; відповідальний редактор і друкар Wasyl Pasiczniak. Ціна на задній обкладинці: 6 НМ. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці роботи Якова Гніздовського: на кремовому папері вгорі чорна марка з аркою, назва синім, унизу синя віньєтка з номером числа; на задній обкладинці синя марка МУРу. Блок скріплено дротяними скобами. Обкладинка із забрудненнями й дрібними плямками, краї надірвані, надриви біля скоб на корінцевому полі; папір рівномірно пожовклий, аркуші не обрізані. Утрат тексту, написів і печаток немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЧисло має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЛютневе число майже наполовину нарбутівське: до 27-х роковин смерті Юрія Нарбута (1886–1920) тут подано нарис Івана Вигнанця, розвідку Олександра Оглоблина «Нарбут — мазепинець» із публікацією листів митця, репродукції «Козака» з «Української абетки», грамоти Української державної академії мистецтв і родинної сильветки, а окремою вкладкою, друкованою зеленою фарбою, — Нарбутову ілюстрацію до казки Андерсена. Відкриває число стаття Юрія Шереха «Не для дітей» про «Доктора Серафікуса» В. Домонтовича, із віньєткою Якова Гніздовського.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЛітературну частину складають Тодось Осьмачка, Михайло Орест, Василь Барка, Вадим Лесич, Леонид Лиман, Ігор Костецький, «Пасторальна симфонія» Андре Жіда, «Камені» Максіма Танка з білоруської. Тут же вірш Володимира Свідзінського з книжки «Медобір», датований 1934 роком, — поета не стало 1941-го, і в СРСР ці тексти не друкували. А «Хінські катрени Т'анґ» подано за підписом Порфирія Горотака, поета, якого ніколи не існувало: це спільна містифікація Юрія Клена й Леоніда Мосендза, причому Клена на час виходу числа вже не було живого.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e«Арка» виходила в Мюнхені від липня 1947 до травня 1948 року — усього одинадцять чисел; журнал був органом літературного середовища МУРу (марка МУРу на задній обкладинці) і припинився після грошової реформи в Німеччині. Друкована в американській окупаційній зоні на дешевому папері, ця періодика ді-пі збереглася погано й у повних комплектах майже не трапляється.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63943530742131,"sku":"vam10","price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/sq-15486107418995.jpg?v=1788618747"},{"product_id":"arka-ch-3-4-9-10-miunkhen-berezen-kviten-1948","title":"Арка: місячник літератури, мистецтва, критики. Ч. 3–4 (9–10). Мюнхен, березень–квітень 1948","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Чи був Хмельницький несподіванкою для сучасників?» — Олександер Оглоблин, з першої сторінки цього числа.\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eАрка: журнал літератури, мистецтва і критики: місячник. Рік видання II, ч. 3–4 (9–10), березень–квітень 1948 \/ головний редактор Юрій Шерех; образотворче мистецтво й оформлення Яків Гніздовський; секретар редакції Яр Славутич.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМюнхен: видавництво «Українська Трибуна», 1948. — 96 с.: іл. — 22 × 16 см. — Друк: R. Oldenbourg, Graphische Betriebe G.m.b.H., Мюнхен. — Видано з дозволу Civil Affairs Division EUCOM APO 757; відповідальний редактор і друкар — Василь Пасічняк. Ціна на задній палітурці: 10 НМ. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці роботи Якова Гніздовського: кремовий папір, назва зеленим, емблема арки та видавнича марка чорним; на задній обкладинці марка МУРу. Блок на дротяних скріпках, скріпки з нальотом іржі. Папір із рівномірним природним пожовтінням, поодинокі темні цятки й забруднення на берегах обкладинки, легкі заломи й хвилястість по краях і кутах, дрібні надриви обкладинки без утрати паперу. Сторінки не обрізані. Написів, печаток і маргіналій немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЧасопис має історико-культурну цінність і становить бібліографічну рідкість.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЗдвоєне число за березень–квітень 1948 року зроблене як ювілейне до 300-ліття Хмельниччини: перша сторінка відкривається датами «1648–1948» і статтею Олександра Оглоблина «Золотий спокій» — про десятиліття, що безпосередньо передувало повстанню. Поряд — розвідка Бориса Крупницького «Богдан Хмельницький в світлі української історіографії», студія Дмитра Чижевського «Сімнадцяте сторіччя в духовній історії України» та стаття Володимира Січинського «Український дереворит XVI–XVII століть». Число рясно ілюстроване гравюрою тієї доби: герб Петра Могили з «Поучення душеполезна авви Дорофея» (1628), портрет Хмельницького з друку Вільгельма Гондіуса, дереворити стародруків; окрема ілюстраційна вкладка відтворює академічний тезис Івана Щирського, мідерит бл. 1697–1702 років.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЛітературна частина зібрала більшість імен МУРу: уривок Юрія Косача «Ярема і Перебийніс», «Січова держава» Олекси Веретенченка, «Ренесанс» Юрія Тиса, «Наречена» Юрія Яновського, «Берлін, лютий 1945» Уласа Самчука, поезії Миколи Зерова, Вадима Лесича, Михайла Ситника, Ганни Черінь, Яра Славутича, Лариси Геніюш, Василя Барки. Показово, що поряд із ними надруковано оповідання «Дощ» німецького письменника Вальтера Кольбенгофа, а мистецькі рубрики ведуть «Листи з Парижу про мистецтво» Володимира Ласовського й стаття Юрія Соловія «Чи сучасне наше сучасне мистецтво?»: журнал свідомо ставив українську літературу в європейський контекст.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e«Арка» виходила в Мюнхені від липня 1947 до травня 1948 року заходом видавництва «Українська Трибуна» у співпраці з видавничою комісією МУРу; за цей час з’явилося одинадцять чисел у дев’яти випусках, два з яких здвоєні. Від січня 1948 року головним редактором був Юрій Шерех (Шевельов, 1908–2002), постійним оформлювачем — графік Яків Гніздовський (1915–1985). Наклади табірної доби були малі, папір дешевий, а комплектні числа «Арки» до бібліотек в Україні не потрапляли; це найоб’ємніше й найбагатше ілюстроване число часопису.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63943544111475,"sku":"vam11","price":13500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/sq-15486113284467.jpg?v=1788618772"},{"product_id":"arka-ch-5-11-miunkhen-traven-1948","title":"Арка: місячник літератури, мистецтва, критики. Ч. 5 (11). Мюнхен, травень 1948","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Чи загрожена західна культура?» — Франсуа Моріяк, із першої сторінки цього числа.\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eАрка: журнал літератури, мистецтва і критики: місячник. Рік видання II, ч. 5 (11), травень 1948 \/ головний редактор Юрій Шерех; образотворче мистецтво й оформлення Яків Гніздовський; секретар редакції Яр Славутич.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМюнхен: видавництво «Українська Трибуна», 1948. — 72 с.: іл. — 22 × 16 см. — Друк: R. Oldenbourg, Graphische Betriebe G. m. b. H., München. Відповідальний редактор і друкар — Василь Пасічняк. Видання авторизоване Civil Affairs Division EUCOM APO 757. Адреса редакції — Мюнхен, Дахауерштрасе 9\/II; адміністрації — Фюріхштрасе 53\/II. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці роботи Якова Гніздовського: на кремовому папері чорна арка в концентричному колі, назва й підзаголовки — фіолетовим, унизу фіолетова видавнича марка. На задній обкладинці — фіолетова марка Мистецького українського руху (МУР). Обкладинка рівномірно пожовкла, з забрудненням і поодинокими плямками по краях, дрібні заломи кутів; корінець цілий, надривів немає. Папір усередині з природним пожовтінням, найпомітнішим по берегах; блок міцний, утрат немає. У верхньому лівому куті передньої обкладинки олівцем старий бібліотечний шифр «77.Е.Л». Ціна на задній обкладинці: 3 НМ (попередні числа коштували 6 марок — здешевлення, ймовірно, пов'язане з німецькою валютною реформою, під час якої число й вийшло). Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЧасопис має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; обкладинка роботи Якова Гніздовського становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЧисло відкривається добіркою висловлювань письменників французької «Католицької онови» — Т. С. Еліота і Франсуа Моріяка — про долю західної культури; питання про загрозу з боку Червоної армії поставлено просто на першій сторінці, у травні 1948 року, за кілька місяців до берлінської блокади. Далі — «Золота тростина» Юрія Косача, «Озія космічна» Олекси Ізарського, поезії Василя Барки, Михайла Ореста, Оксани Лятуринської, Олега Зуєвського, Володимира Свідзінського, матеріали пам'яті Катрі Гриневичевої, розвідка Василя Галайди про театральні позиції Івана Франка, огляд Василя Витвицького про музику на мюнхенських тижнях української культури, переклади з Поля Клоделя, Жоржа Бернаноса й Альфреда Момберта. Центральна публікація — біографічна новела В. Домонтовича (Віктора Петрова) про Вінсента ван Ґоґа; у змісті її подано як «Самотній мандрівник простує самотнім шляхом», на самій статті — «Самотній мандрівник простує по самотній дорозі». Репродукції — Ван Ґоґ (окрема ілюстраційна вкладка з автопортретом), Жорж Руо, дереворіз Мирона Білинського, Едвард Козак і Михайло Мороз із виставки українського малярства в Реґенсбурзі, Люсьєн Фройд; окремий фоторепортаж із вистави «Ордер» Юрія Косача в театрі Володимира Блавацького.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e«Арка» виходила в Мюнхені від липня 1947 до травня 1948 року: одинадцять чисел у дев'яти випусках. Ліцензію на видання мав тижневик «Українська Трибуна», формальним видавцем і відповідальним редактором був Василь Пасічняк — колишній член ОУН і в'язень Аушвіцу; фактичним редактором від числа 1 (7) став Юрій Шерех (Шевельов), і з того ж числа журнал перестав бути додатком до партійного тижневика, ставши де-факто виданням МУРу. Обкладинку й макет робив Яків Гніздовський, узявши за основу браму Заборовського — парадний митрополичий вхід до Софії Київської.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЦе — останнє число «Арки». Воно затрималося на кілька місяців, а шосте, за словами Шевельова, редакційно вже майже готове, до друкарні так і не потрапило: німецька валютна реформа 1948 року забрала гроші в читача, якому на руки міняли лише сорок марок. Комплектні річники журналу в українських публічних бібліотеках відсутні, окремі числа трапляються на ринку рідко.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63943555285363,"sku":"vam12","price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/sq-15486116397427.jpg?v=1788617294"},{"product_id":"feniks-zoshyty-1-9-nepovnyi-komplekt-miunkhen-1951-1959","title":"Фенікс: журнал молодих. Зошити 1–4, 7–9. Мюнхен [та ін.], 1951–1959","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Немає кращого символу для нашої стократ розп'ятої, але непокірної Батьківщини, яка з попелищ і руїни щораз вставала».\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eФенікс: журнал молодих: неперіодичне видання Товариства Української Студіюючої Молоді ім. М. Міхновського; журнал знання, культури і суспільної думки \/ головний редактор Василь Маркусь; редакційна колегія: Григорій Васькович, Володимир Гайдук, Микола Кравчук, Андрій Листок, Кирило Митрович.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМюнхен; Фрібурґ; Париж; Дітройт; Брюссель: видання ТУСМ ім. М. Міхновського, 1951–1959. — Сім зошитів: ч. 1 (1951, рік I, Мюнхен — Фрібурґ); ч. 2 (1951, рік I, Мюнхен — Фрібурґ); ч. 3 (1952, рік II, Мюнхен — Париж); ч. 4 (1952, рік II, Мюнхен — Париж); ч. 7 (1956, рік V, Дітройт — Мюнхен); ч. 8 (1958, рік VI, Дітройт — Мюнхен); ч. 9 (1959, рік VII, Дітройт — Брюссель — Мюнхен). — Зошит 1: 64 с. (за даними Diasporiana); обсяг решти зошитів звірити з примірниками. Наклад не зазначено. Ціна зошита 1 на останній сторінці змісту: 1,50 нм. — 1 $.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оригінальних видавничих обкладинках кольорового паперу — синій, цегляній, зеленій, брунатній, помаранчевій — із назвою й видавничою маркою у вигляді стилізованого полум'я; скріплення скобами. Зошит 3 постраждав найбільше: значні втрати паперу по всьому периметру обкладинки, потемніння й крихкість країв. Зошити 1 і 2 — з надривами й утратами паперу вздовж корінцевого краю, потертостями й побитими кутами. Зошити 4, 7, 8 і 9 — свіжі, з дрібними заломами кутів. Папір із природним пожовтінням, поодинокі лисячі плямки й забруднення на берегах. На верхній обкладинці зошита 2 — поштовий штемпель адміністрації часопису «Visnyk» (P. O. Box 304, Cooper Station, New York 3, N. Y.) та олівцеві позначки; на задній обкладинці одного зошита олівцем інвентарний номер «2110». Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКомплект має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПерший зошит відкриває передмова «Чому Фенікс?»: не ластівкою, жайворонком чи журавлем вилітає в світ журнал молодої думки, а іменем міфічного птаха, що встає з попелу. Далі йде портрет генерал-хорунжого Романа Шухевича — Тараса Чупринки з підписом «Dulce et decorum est pro patria mori», уривок з Універсалу Воюючої України, поезії революційного підпілля Марка Боєслава і спогади Степана Хріна «Зимою в бункрі». Решту зошита складають програмна стаття Григорія Васьковича про завдання студіюючої молоді на еміграції, розвідка Кирила Митровича про персоналізм Емануеля Муньє, полемічна стаття Василя Маркуся «За яку визвольну політику?», нарис Олекси Горбача про НТШ, ювілейна стаття про Григорія Ващенка та розділи «Студентське життя» і «Книжка і преса».\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eТУСМ — студентська націоналістична організація, заснована в грудні 1949 року на з'їзді в Ляйпгаймі з членів і прихильників Закордонних частин ОУН; Головна Управа спершу була в Мюнхені, а від 1955 року в Північній Америці. У роки найінтенсивнішої праці товариство налічувало 300–350 членів. Заступники видавництва, перелічені в першому зошиті, сиділи в Міннеаполісі, Торонто, Бірмінґемі й Брюсселі, а міста на обкладинках цих семи зошитів — Мюнхен і Фрібурґ, Мюнхен і Париж, далі Дітройт — читаються як карта переселення цілого покоління за вісім років.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eГоловний редактор перших чисел Василь Маркусь (1922–2012) — уродженець Закарпаття, який 1949–1951 років студіював політологію у Фрібурзькому університеті — звідси й друга адреса редакції на обкладинці. Він редагував «Фенікс» до 1954 року, очолював Центральний союз українського студентства, 1956 року захистив докторат у Паризькому університеті, згодом став професором Університету Лойоли в Чикаго й головним редактором «Енциклопедії української діаспори». Журнал виходив нерегулярно й малими накладами; в оцифрованому вигляді доступний лише перший зошит, решта чисел у відкритих каталогах майже не фіксується.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":63948221022579,"sku":null,"price":9000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/FBB779A0-1AD6-4929-8715-BB2E679D2559.png?v=1786396727"},{"product_id":"kalendar-almanakh-na-1958-rik-buenos-aires-1958","title":"Календар-альманах на 1958 рік. Буенос-Айрес, 1958","description":"\u003cp\u003eКалендар-альманах на 1958 рік \/ [обкладинка І. Дениса].\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eБуенос-Айрес: коштом Українського товариства «Відродження» в Аргентині, [1957]. — Щонайменше 148 с.: іл., оголошення. Адреса видавця на титульному аркуші: c. Maza 150, Buenos Aires. Рік друку на титулі не зазначений — календар укладено на 1958 рік, отже вийшов, імовірно, наприкінці 1957-го. Наклад не зазначено. Точний обсяг і розмір потребують звірки з примірником.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці з цупкого сірувато-брунатного паперу: на передній палітурці двоколірна ліногравюра — кінний лучник на тлі води й міських мурів, пурпуровим і цегляним, підписана в дошці «I. Denys»; на задній — рекламне оголошення металургійної майстерні «Ivalex» Івана й Олександра Сущиків із Монте-Ґранде. Блок шитий дротяними скобами, тримається міцно. Кути обкладинки побиті й заломлені, надто верхній правий; краї потемнілі й забруднені. На перших аркушах біля скоб надриви й утрата паперу по внутрішньому полі, без утрати тексту. Папір із рівномірним природним пожовтінням. У верхньому лівому куті задньої обкладинки олівцевий власницький напис, читається неповно. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; обкладинка становить самостійний мистецький інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКалендарна частина зроблена для життя на дві півкулі: місяці названо й українською, й іспанською — «Січень \/ Enero», «Грудень \/ Diciembre», — дати подано новим і старим стилем, а українські церковні свята поставлено в колонку поруч із латинськими. Кожен місяць відкриває власна заставка-ліногравюра. Поруч іде «Український національний календар» — реєстр пам'ятних дат: Берестейський мир, смерть Ольги Басарабової у львівській тюрмі, розстріл Олени Теліги в Києві. Далі літературна й публіцистична частина: стаття Євгена Онацького «Вага традицій в суспільному житті» з полемікою навколо Дмитра Донцова і Юліяна Вассияна, оповідання А. Височенка «Тінь запорожця» (розділ книги «На генеральній лінії»), римські нотатки 1921 року, репродукція «Різдвяних дівчат» М. Німціва в рубриці «З українського мистецтва». Проміж текстів — оголошення української дільниці Буенос-Айреса: фабрика меблів Miguel Lobodzinskyj, ровери «Champión» Володимира Савича.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУкраїнське товариство «Відродження» постало 1938 року з об'єднання «Української стрілецької громади» і спортивного товариства «Сокіл» і було націоналістичним крилом української громади в Аргентині; його органом виходив часопис «Наш Клич». Щорічний календар-альманах правив такій громаді за домашню бібліотеку відразу: святці, історичний мінімум, красне письменство й адресник своїх крамниць під однією обкладинкою.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЄвген Онацький (1894–1979) — журналіст, історик і дипломат, у 1919–1923 роках співробітник місії УНР в Італії, згодом представник ОУН у Римі; від 1947 року в Аргентині, у 1953–1960 роках голова Української Центральної Репрезентації та автор «Української малої енциклопедії». Аргентинські видання української еміграції друкувалися малими накладами на дешевому папері, розходилися між своїми й до книгозбірень в Україні майже не потрапляли, тому в доброму комплектному стані трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589810008435,"sku":"KC-2857","price":1200.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/av-15528936472947-45.jpg?v=1788898472"},{"product_id":"lys-mykyta-ch-9-detroit-veresen-1972","title":"Лис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 9. Детройт, вересень 1972","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«…А славу сусід добрий взяв…»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 9, вересень 1972. Рік видання 22 \/ редактор, видавець і головний карикатурист Едвард Козак.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДетройт: видавництво «Лис Микита», 1972. — Обсяг числа не звірено з примірником. — Прибл. 28 × 21 см. — Ціна на обкладинці: 40 центів.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці двоколірного друку, чорного й червоного: олімпійський п'єдестал, на першій сходинці важкоатлет у майці «СССР», який тримає в кулаках двох менших спортсменів у таких самих майках — підписаних «Україна» і «Білорусь та інші»; угорі рукописний рядок «Олімпіяда 1972». Підпис «ЕКо.» праворуч унизу, тлом просвічує друкований газетний набір. Легке природне пожовтіння паперу, кути не побиті, розводів і плям немає. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЧисло має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЧисло виходить одразу після мюнхенської Олімпіади 1972 року. Козак малює те єдине, що цікавило діаспору у спортивних новинах із СРСР: медалі беруть українські та білоруські спортсмени, а зараховують їх усі під один прапор. Тому на п'єдесталі троє, майка на всіх однакова, а руки має тільки один. Підпис під малюнком — «…А славу сусід добрий взяв…».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЕдвард Козак (1902–1992), відомий за підписом «ЕКО», — карикатурист, маляр, письменник і видавець. Учився в мистецькій школі Олекси Новаківського у Львові, у 1930-х редагував сатиричні часописи «Зиз» і «Комар». Від 1951 року жив у Детройті, де сам малював, редагував і видавав «Лиса Микиту».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЖурнал заснований у Мюнхені в другій половині 1940-х (джерела подають 1946, 1947 і 1948 роки), у Нью-Йорку 1950–1951 років виходив як «Лис», а від 1951 до 1990 року — у Детройті; позначка «рік видання» рахується від детройтської серії. Олімпійські числа належать до найпомітніших у комплекті.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589838582131,"sku":"KC-2375","price":600.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/download_d7dcc871-5018-40b7-bbbc-aeccdc9b7eb0.png?v=1788787651"},{"product_id":"lys-mykyta-ch-3-detroit-berezen-1979","title":"Лис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 3. Детройт, березень 1979","description":"\u003cp\u003eЛис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 3, березень 1979. Рік видання 29 \/ редактор, видавець і головний карикатурист Едвард Козак.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДетройт: видавництво «Лис Микита», 1979. — Обсяг числа не звірено з примірником. — Прибл. 28 × 21 см. — Ціна на обкладинці: 75 центів. — У наявності два примірники.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці двоколірного друку, чорного й бірюзового: чорний силует канівського пам'ятника Шевченкові на бірюзовому полі, рукописний напис «Канів 1979», унизу колючий дріт із хрестами й силуетами хижаків. Перший примірник: легке пожовтіння паперу, брунатний розвід від вологи в нижньому правому куті. Другий примірник: папір чистіший, під бірюзовим полем дописано олівцем червоне число «79\/4838», на лівому березі слід іржі від скоби. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЧисло має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eБерезневе, шевченківське число — щорічна традиція «Лиса Микити», і 1979 року воно вийшло без жодного жарту. Пам'ятник у Каневі подано самим силуетом, дату дописано від руки, а замість огорожі довкола — колючий дріт, за яким чигають хижаки. Це відгук на те, що шевченківські роковини в УРСР відбувалися під наглядом, а поїздки до Канева були для інакодумців справою ризикованою.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЕдвард Козак (1902–1992), відомий за підписом «ЕКО», — карикатурист, маляр, письменник і видавець. Учився в мистецькій школі Олекси Новаківського у Львові, у 1930-х редагував сатиричні часописи «Зиз» і «Комар». Від 1951 року жив у Детройті, де сам малював, редагував і видавав «Лиса Микиту».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЖурнал заснований у Мюнхені в другій половині 1940-х (джерела подають 1946, 1947 і 1948 роки), у Нью-Йорку 1950–1951 років виходив як «Лис», а від 1951 до 1990 року — у Детройті; позначка «рік видання» рахується від детройтської серії. Березневі числа належать до найпомітніших у комплекті.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589838614899,"sku":"KC-2374","price":600.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/download_182ed6f0-5675-49e2-b542-939055539136.png?v=1788787665"},{"product_id":"lys-mykyta-ch-1-detroit-sichen-1987","title":"Лис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 1. Детройт, січень 1987","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«— Что ти, Леся, несьош? — Мої драматичні твори. — Нельзя, Леся!»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 1, січень 1987. Рік видання 37 \/ редактор і видавець Едвард Козак.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДетройт: видавництво «Лис Микита», 1987. — Обсяг числа не звірено з примірником. — Прибл. 28 × 21 см. — Ціна на обкладинці: 75 центів, у Канаді 85 центів.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці двоколірного друку, чорного й жовтого: архівна світлина Лесі Українки у вишиванці, яка несе скриньку з написаними від руки назвами драм — «Касандра», «Айша і Магомет», «Блакитна троянда», «Прощання», «Одержима», «На руїнах», «Осіння казка»; праворуч, під колонами з написом «Театр Лесі Українки», сидить карикатурний стражник в однострої царської доби. У головці — фірмова голова лиса. Малюнок підписано монограмою, відмінною від звичного «ЕКо.»; авторства не встановлено. Легке природне пожовтіння паперу, кути не побиті, розводів і плям немає. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЧисло має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОбкладинку озаглавлено «Під театром Лесі Українки у Львові», а весь жарт тримається на одному діалозі: «— Что ти, Леся, несьош? — Мої драматичні твори. — Нельзя, Леся! — Чому? — Бо не на русском язике писані». Мішень — театр, який носить ім'я письменниці, але грає не її мовою; стражника намальовано в однострої царської доби, хоча йдеться про 1987 рік. Варто зауважити: львівський театр дістав ім'я Лесі Українки лише 2011 року, а найвідомішим російськомовним театром її імені був київський — прив'язку до Львова в підписі слід звірити з текстом самого числа.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЕдвард Козак (1902–1992), відомий за підписом «ЕКО», — карикатурист, маляр, письменник і видавець. Учився в мистецькій школі Олекси Новаківського у Львові, у 1930-х редагував сатиричні часописи «Зиз» і «Комар». Від 1951 року жив у Детройті, де сам малював, редагував і видавав «Лиса Микиту».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЖурнал заснований у Мюнхені в другій половині 1940-х (джерела подають 1946, 1947 і 1948 роки), у Нью-Йорку 1950–1951 років виходив як «Лис», а від 1951 до 1990 року — у Детройті; позначка «рік видання» рахується від детройтської серії. Числа останніх років журналу трапляються рідше за середину серії.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589838680435,"sku":"KC-2372","price":600.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/download_38145375-6f95-4303-ab3d-a3ec0b70218b.png?v=1788787674"},{"product_id":"plastun-scout-ch-5-avgsburg-1946","title":"Пластун — Scout: часопис українських пластунів. Ч. 5: Англійське число. Авґсбурґ, квітень 1946","description":"\u003cp\u003eПластун — Scout: інструктивно-розваговий часопис українських пластунів в Авґсбурзі. Ч. 5 (Англійське число), 15 квітня 1946 \/ редагує колегія; менеджер В. Мельник.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eАвґсбурґ: видає Українське Пластове Видавництво в Авґсбурзі (Somme-Kaserne), 1946. — 24 с.: іл., кольор. мапи. Друковано на ротаторі з дозволу UNRRA.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВ оригінальній кольоровій обкладинці, розфарбованій трафаретом; блок зшито дротом крізь два бічні отвори. Пожовтіння паперу, потертості й дрібні надриви країв, світлі плями вздовж нижнього краю лицевої обкладинки; блок міцний, текст повний. Стан дуже добрий.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність, самостійну мистецьку вартість оформлення і становить бібліографічну рідкість.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\u003cp\u003e«Пластун — Scout» — інструктивно-розваговий місячник українських пластунів, що виходив у 1945–1946 роках у таборі переміщених осіб Somme-Kaserne в Авґсбурзі. Увесь журнал — від заголовків і мап до карикатур — виконано від руки й розмножено на ротаторі, а обкладинки й вкладки розфарбовано трафаретом.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eП'яте число цілком присвячене Великій Британії. На кольоровій обкладинці — єлизаветинський мореплавець із підзорною трубою й юний скаут на тлі вітрильника та британського прапора. Усередині: нарис про Роберта Бейден-Пауела, засновника скаутингу; матеріал за мотивами Кіплінґового «Кіма»; «Королівська пошта»; розповідь про лондонський Тауер; мапа Британської імперії; розгорнутий кольоровий розворот «Mare nostrum» із портретами мореплавців і бойовими кораблями; «Морський кадет»; таблиці семафора й абетки Морзе. Історичний календар «Квітень — травень» вшановує Симона Петлюру, загиблого в Парижі 1926 року, і Павла Скоропадського, що помер у Меттені 1945-го. Задню обкладинку займає розфарбована мапа Великої Британії та Ірляндії.\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eПеріодика таборів Ді-Пі виходила мізерним накладом на крихкому ротаторному папері, тож окремі числа авґсбурзького «Пластуна» рідко трапляються на антикварному ринку.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64589864468851,"sku":"KC-1288","price":4500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/1Dlw1tuDNP08zdZhpDicyojutoFFf07_w_w1080-h1350-c.png?v=1788819726"},{"product_id":"kyiv-kyiw-1958-bohdan-romanenchuk-filadelfiia-ssha-1958","title":"Київ = Kyiw: журнал літератури, науки, мистецтва. Річник 1958. Філадельфія","description":"\u003cp\u003eКиїв = Kyiw: журнал літератури, науки, мистецтва, критики і суспільного життя \/ редактор і видавець Богдан Романенчук. Річник 1958, конволют усіх чисел.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eФіладельфія (Philadelphia, Pa.), 1958. — Друкарня «America», 817 N. Franklin Street. Обсяг звірити з примірником. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ пізнішій напівшкіряній оправі: корінець і кути з коричневої шкіри, корінець із золотим тисненням назви, року й декоративних елементів; палітурки криті світло-жовтим папером із відтвореним оригінальним оформленням журнальної обкладинки — чорна декоративна рамка, заголовок «КИЇВ \/ KYIW» і видавнича марка. Оригінальні обкладинки випусків збережено в оправі. Незначні потертості палітурки, природне пожовтіння паперу. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eРічник має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eУ цьому річнику — «Медея» Жана Ануя в українському перекладі, тексти Миколи Вороного, поезії Богдана Бойчука, критика творчості Лесі Українки, Альбера Камю і Чеслава Мілоша. Таке сусідство характерне для журналу: він свідомо ставив українську літературу поряд із європейською сучасністю, а не на окрему полицю для «своїх». Разом із мюнхенською «Аркою» та нью-йоркським колом «Слова» «Київ» тримав каркас літературного життя повоєнної еміграції, коли материкова література була замкнена соцреалізмом.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eБогдан Романенчук (1908–1989) — літературознавець, лінгвіст, видавець і редактор. 1950 року заснував у Філадельфії журнал «Київ» і редагував його десять років, послідовно тримаючи лінію на збереження української науки й літератури поза межами України в час радянської цензури. Друкував журнал у філадельфійській друкарні «America» — тій самій, що видавала однойменний український щоденник.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eРічні підшивки еміграційних часописів, оправлені разом і зі збереженими обкладинками окремих чисел, трапляються нечасто: наклади були малі, розходилися передплатою й до бібліотек в Україні не потрапляли зовсім.\u003c\/p\u003e","brand":"ARCHIVEVAM РІДКІСНІ КНИГИ","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64598651699571,"sku":null,"price":12000.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/IMG-6494.png?v=1788431896"},{"product_id":"shliakh-vykhovannia-i-navchannia-kn-1-lviv-1939","title":"Шлях виховання й навчання: педагогічний тримісячник. Кн. 1. Львів, 1939","description":"\u003cp\u003eШлях виховання й навчання = Szlach wychowania i nawczania: педагогічний тримісячник, орган Т-ва «Взаїмна поміч українського вчительства». Кн. 1: січень — лютий — березень 1939. Рік XIII.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЛьвів: Т-во «Взаїмна поміч українського вчительства», 1939. — 64 с. — Безплатний додаток до «Учительського Слова», ч. 8 з 15 квітня 1939. — Адреса редакції: Львів, вул. Якова Стшеме, 11\/І. Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці із сірого паперу з чорним друком; задня обкладинка без оформлення. Обкладинка забруднена, з плямами й розводами по всій площині, надрив із заломом у верхньому правому куті, заломи в нижньому правому куті й по нижньому краю, дрібний надрив паперу на згині задньої обкладинки. Блок скріплено двома дротяними скобами; скоби заіржавіли, іржаві сліди перейшли на корінцеве поле перших аркушів. Папір із природним пожовтінням, поодинокі плямки на берегах. Надривів із утратою тексту немає, блок міцний. Написів, печаток і екслібрисів немає. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКнижку відкриває велика студія Василя Сімовича (1880–1944) про Степана Смаль-Стоцького як педагога, написана через півроку після смерті вченого; Сімович був його учнем і датує смерть 18 серпня 1938 року в Празі, тоді як довідники подають 17 серпня — розбіжність варта уваги. Далі вміщено «Розмову з песимістом» польського психолога Володислава Вітвіцького (1878–1948) у перекладі Ярослава Чуми — діалог із молодою людиною, що бачить життя в чорних барвах, і фактично текст про підліткову депресію в шкільній практиці 1930-х. Решта числа: «На маргінесі українських читанок для вселюдних шкіл» С. Мирослава, «Зимові спорти в школі» Тараса Франка (1889–1971), «В чім суть поглядового навчання» Володимира Безушка, розвідка Дмитра Козія про психологію домашніх письмових завдань, огляд закордонних педологічних дослідів М. Ліпперта в переказі А. Домбровського, а також рубрики «З освітньої діяльности» та «Серед книжок».\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e«Шлях виховання й навчання» (до 1930 року — «Шлях навчання і виховання») виходив у Львові від 1927 року: спершу як додаток до «Учительського Слова», з 1930-го самостійно, а від 1934-го знову як додаток і з квартальною періодичністю. Видавала його Взаїмна поміч українського вчительства — найбільша професійна організація галицьких учителів. Це перше число тринадцятого, останнього річника: вихід часопису припинився з початком Другої світової війни, а саме товариство ліквідувала радянська влада восени 1939 року. У числі вміщено також оголошення квартальника «Українське дошкілля» та книжки «Перший Український Педагогічний Конґрес» накладом «Рідної Школи» — сліди мережі українського шкільництва, знищеної через кілька місяців. Окремі числа останнього річника трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64605561848179,"sku":null,"price":850.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/av-15532824134003-45.jpg?v=1788901468"},{"product_id":"uze-knyha-znannia-zshytky-11-15-22-23-30-1931-1933","title":"Українська загальна енциклопедія: зшитки ч. 11, 15, 22, 23, 30. Львів [та ін.], 1931–1933","description":"\u003cp\u003eУкраїнська загальна енцикльопедія: книга знання \/ під редакцією д-ра Івана Раковського. Зшитки ч. 11, 15, 22, 23, 30.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЛьвів; Станиславів; Коломия: видання кооперативи «Рідна Школа», 1931–1933. — П'ять окремих зшитків у видавничих обкладинках: ч. 11 (травень 1931) і ч. 15 (грудень 1931) — з другого тому; ч. 22 (березень 1933), ч. 23 (квітень 1933) і ч. 30 (липень 1933) — з третього. Текст у дві шпальти, з ілюстраціями в тексті. — Прибл. 26 × 18 см. — Друкарня Повітового Союзу Кооператив у Станиславові (зшитки 1931 року); «Союзна Друкарня» у Станиславові (зшитки 1933 року). Наклад не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничих паперових обкладинках двох різних оформлень: зшитки 1931 року та ч. 22 — з композицією зі смолоскипів, розкритої книги і рослинного орнаменту, друк червоним і чорним по кольоровому папері; ч. 23 і ч. 30 — у новому конструктивістському оформленні з земною кулею, Ейфелевою вежею і пароплавом. На задніх обкладинках — оголошення адміністрації до передплатників. Папір і обкладинки рівномірно пожовклі, краї обкладинок надірвані й обсипані, кути побиті, поодинокі втрати паперу по краях, лисячі плямки й забруднення на берегах. На зшитку ч. 30 підклейки паперовою стрічкою вздовж корінцевого поля кількох аркушів; на його обкладинці вгорі олівцем власницький напис, читається як «Др. Гнатишин». На першому аркуші зшитка ч. 11 фіолетова печатка, напис читається неповно й потребує звірки de visu. Текст усюди читається повністю. Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eЗшиток ч. 30 за липень 1933 року — останній випуск усієї енциклопедії: на ньому «Книга знання» урвалася. Українська загальна енциклопедія була першою універсальною енциклопедією українською мовою й виходила місячними зшитками від квітня 1930 року; тридцять зшитків склали три томи — А–Ж, З–Р і С–Я. Текст друкований харківським правописом. Зшиток ч. 11 відкриває другий том літерою «З»; зшитки ч. 22 і ч. 23 містять статті на С–У, серед них початок великого оглядового відділу «Україна», який у третьому томі розгорнувся в окрему енциклопедію в енциклопедії — від походження назви народу до народної музики й музичних інструментів.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eГоловний редактор — Іван Раковський (1874–1949), антрополог і зоолог, згодом голова Наукового товариства ім. Шевченка. До редакційної колегії входили бібліограф Володимир Дорошенко, літературознавець Михайло Рудницький і мовознавець Василь Сімович, який вів відділ «Україна»; над виданням працювало понад сто тридцять авторів. Після виходу першого тому в радянській Україні постала ідея власної Української радянської енциклопедії.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидавцем була кооператива «Рідна Школа» за фінансової допомоги «Покутського Союзу» в Коломиї та Повітового Союзу Кооператив у Станиславові. Задні обкладинки цих зшитків самі є документом: адміністрація умовляє «зшиткових» передплатників перейти на «томових» і подає ціни оправ — полотняна за 6 золотих, півскіркова за 10, скіряна за 15. Саме тому переважна більшість накладу була оправлена в томи, а окремі зшитки з видавничими обкладинками до наших днів дійшли рідко.\u003c\/p\u003e","brand":"ARCHIVEVAM RARE BOOKS","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64607826641267,"sku":null,"price":7500.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/av-15533406880115-45.jpg?v=1788901467"},{"product_id":"kalendar-almanakh-na-1966-rik-ivan-franko-dzherzi-siti-1966","title":"Календар-альманах на 1966 рік: у пошані Іванові Франкові. Джерзі-Сіті; Нью-Йорк, 1966","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Народе мій, замучений, розбитий, мов паралітик той на роздорожжу…»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eКалендар-альманах на 1966 рік: у 110-річчя народження і 50-річчя смерти Івана Франка \/ [оформлення заголовних сторінок маляра Богдана Титли].\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eДжерзі Ситі; Ню Йорк: видавництво «Свобода», [1965]. — Видання Українського Народного Союзу і Наукового Товариства ім. Шевченка в ЗДА. — 240 с.: іл., портр. — Наклад не зазначено. Рік друку на титульному аркуші не проставлений; календарну частину розраховано на 1966 рік. Розміри не заміряно, потребують звірки з примірником.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eУ видавничій ілюстрованій обкладинці: композиція в зеленому, оливковому та блакитному з дереворитним рисунком — постать, що зсуває брилу з розгорненої книги. Обкладинка з потертостями й заломами вздовж корінцевого згину, поодинокими рудими плямками та забрудненнями на передній сторінці, витертостями по кутах. Скріплення дротяними скобами, скоби з іржею. Папір кремовий, чистий, лише з рудими плямками на перших аркушах; блок міцний, утрат немає. На титульному аркуші два сині штампи Наукової бібліотеки Національного університету «Острозька академія», один із них — з рядком «Книги з колекції» і рукописним інвентарним номером; олівцем угорі шифр 82.09(477) К 17. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eВидання має історико-культурну цінність.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eМайже чверть тому займає монографічний нарис Луки Луціва «Іван Франко — життя і творчість» (с. 11–63). Далі — Богдан Кравців про Франкові думки щодо соціалізму й комунізму та про радянську цензуру, Микола Глобенко «Ув'язнений Франко», Іван Кедрин «Співець волі і поступу», англомовний нарис Кларенса А. Меннінґа, спогади Сергія Єфремова та о. А. Мельника, Франкові «Народе мій…», «До Бразилії» й «Новітні гайдамаки». Прикметно, що поряд із розділом про препарування Франка в радянському літературознавстві вміщено вірші Максима Рильського й Володимира Сосюри та статті київських істориків Петра Толочка й Михайла Брайчевського: щорічник свідомо втягував материкових авторів у власну розмову. Друга половина книжки — звичайна альманахова: «УНС між двома Конвенціями» Ярослава Падоха, науково-популярні нариси, календар, виказ слов'янських святих, оголошення.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003e«Календар-альманах» — щорічник Українського Народного Союзу, що виходив у Джерзі Ситі накладом видавництва «Свобода» при найстарішому у світі україномовному щоденнику. Ювілейні випуски присвячували пам'ятним датам: 1961 року — сторіччю смерті Шевченка, 1964-го — 150-річчю його народження, 1966-го — Франкові. Цей том вийшов спільно з Науковим Товариством ім. Шевченка в ЗДА; заголовні сторінки оформив маляр Богдан Титла. Відкриває книжку стаття Антона Драгана «З його духа печаттю» — про Франка як духового батька американської України.\u003c\/p\u003e\n\n\u003cp\u003eПримірник походить із наукової бібліотеки Національного університету «Острозька академія»: штамп із рядком «Книги з колекції» вказує на дарований бібліотеці приватний книгозбір, проте ім'я збирача у штемпелі не вписане й потребує встановлення de visu.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64610524299635,"sku":null,"price":750.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/7CE25954-4B23-4E02-BE77-9BB9B02913D5.jpg?v=1788702978"},{"product_id":"lys-mykyta-ch-9-detroit-veresen-1960","title":"Лис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 9. Детройт, вересень 1960","description":"\u003cp\u003eЛис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 9, вересень 1960. Рік видання 10 \/ редактор, видавець і головний карикатурист Едвард Козак.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДетройт: видавництво «Лис Микита», 1960. — Обсяг числа не звірено з примірником. — Прибл. 28 × 21 см. — Ціна на обкладинці: 25 центів.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці двоколірного друку, рожевого й сірого: будинок ООН, на фасаді якого розгорнуто афішу «Увага! Цирк приїжджає!», на линві звисає лис, унизу дрібна постать Хрущова. Підпис «ЕКо.» унизу праворуч. Бурі розводи від вологи у верхньому лівому куті, заломлений верхній правий ріг, дрібні надриви й потертості по краях, рівномірне пожовтіння паперу. Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЧисло має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОбкладинка відгукується на приїзд Микити Хрущова на сесію Генеральної Асамблеї ООН у вересні 1960 року — ту саму, що ввійшла в історію скандальною поведінкою радянського лідера. Козак перетворює хмарочос ООН на афішну тумбу з оголошенням про приїзд цирку, а над плакатом на линві звисає сам лис. Збіг імен — Микита Хрущов і Лис Микита — журнал обігрував роками.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЕдвард Козак (1902–1992), відомий за підписом «ЕКО», — карикатурист, маляр, письменник і видавець. Учився в мистецькій школі Олекси Новаківського у Львові, у 1930-х редагував сатиричні часописи «Зиз» і «Комар» та ілюстрував видання Івана Тиктора. Від 1951 року жив у Детройті, де малював, редагував і видавав «Лиса Микиту» практично одноосібно.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЖурнал заснував Козак у Мюнхені в другій половині 1940-х — джерела подають то 1946, то 1948 рік; у Нью-Йорку 1950–1951 років він виходив під назвою «Лис», а від 1951 до 1991 року — у Детройті. Позначка «рік видання» на обкладинках рахується саме від детройтської серії. Це був найдовговічніший сатиричний часопис української діаспори; окремі числа зламу 1950–1960-х трапляються рідше за пізніші.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64614812287347,"sku":null,"price":450.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/1meFy1EvB4lpFQDZEIFa-9fQcpr33mz-7.png?v=1788786854"},{"product_id":"lys-mykyta-ch-2-detroit-liutyi-1965","title":"Лис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 2. Детройт, лютий 1965","description":"\u003cp\u003eЛис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 2, лютий 1965. Рік видання 15 \/ редактор, видавець і головний карикатурист Едвард Козак.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДетройт: видавництво «Лис Микита», 1965. — Обсяг числа не звірено з примірником. — Прибл. 28 × 21 см. — Ціни на обкладинці не зазначено.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці, друкованій чорним по вохристо-тонованому папері: пегас із головою Івана Керницького, у лавровому вінку, а внизу лис із пером подає рукописний сувій із присвятою «Іванові з Водник Керницькому — він же Ікер і Папай, письменникові з Божої ласки, сатирикові та, від непам'ятних часів, співробітникові „Лиса Микити“ — у його тридцятиліття літературної праці. — Лис Микита». Підпис «ЕКо.» ліворуч. Бурі плями від вологи у верхньому лівому куті, дрібні потертості й заломи по краях, загальне потемніння паперу. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЧисло має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЦіле число присвячено тридцятиліттю літературної праці Івана Керницького — і замість звичної політичної карикатури обкладинку займає дружній шарж: письменник як крилатий кінь, увінчаний лавром, із рукописною похвальною грамотою від самого Лиса Микити. Прізвисько «з Водник» на обкладинці розходиться з енциклопедичними даними про місце народження (село Суходіл на Бібреччині) і потребує окремої звірки.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eІван Керницький (1913–1984) — прозаїк, драматург і гуморист, у діаспорі знаний за псевдонімами Ікер, Іван Ґзимз і Папай. У 1933–1939 роках працював у львівському видавництві «Українська преса» Івана Тиктора — там-таки, де вже малював Едвард Козак. Після війни осів у США, багато років був постійним автором «Лиса Микити», помер у Нью-Йорку.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЕдвард Козак (1902–1992) заснував журнал у Мюнхені в другій половині 1940-х (джерела подають 1946 і 1948 роки); у Нью-Йорку 1950–1951 років він виходив під назвою «Лис», а від 1951 до 1991 року — у Детройті, звідки й ведеться нумерація «рік видання». Ювілейні числа, присвячені окремим авторам, у комплектах трапляються рідше за звичайні.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64614813106547,"sku":null,"price":450.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/1-zasXUyOtB6dhJHSb0Oe2eQ6FXvJQzYW.png?v=1788786854"},{"product_id":"lys-mykyta-ch-12-detroit-hruden-1966","title":"Лис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 12. Детройт, грудень 1966","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Колядники, ніби свої, але звізда не наша…»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 12, грудень 1966. Рік видання 16 \/ редактор, видавець і головний карикатурист Едвард Козак.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДетройт: видавництво «Лис Микита», 1966. — Обсяг числа не звірено з примірником. — Прибл. 28 × 21 см. — Ціна на обкладинці: 30 центів.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці двоколірного друку, чорного й бірюзового: двоє колядників у високих шапках зі звіздою під муром американської кам'яниці, з вікон визирають мешканці. Підпис «ЕКо.» ліворуч унизу. Виразне побуріння паперу по всьому периметрі й у верхньому правому куті, лисячі плямки, потертості й дрібні надриви країв, заломи кутів. Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЧисло має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОбкладинка підписана «Колядники з України (з нагоди авторського вечора Драча і Павличка)» — відгук на приїзд до Америки радянських поетів-шістдесятників Івана Драча й Дмитра Павличка восени 1966 року. Козак малює їх колядниками, яких у діаспорі приймають насторожено: колядка своя, а звізда над нею — чужа. Ця подвійність — симпатія до самих поетів і недовіра до того, хто їх прислав, — була однією з наскрізних тем журналу в другій половині 1960-х.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЕдвард Козак (1902–1992), відомий за підписом «ЕКО», — карикатурист, маляр, письменник і видавець. Учився в мистецькій школі Олекси Новаківського у Львові, у 1930-х редагував «Зиз» і «Комар» та ілюстрував видання Івана Тиктора. Від 1951 року жив у Детройті й вів «Лиса Микиту» майже одноосібно — як редактор, видавець і головний рисівник.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЖурнал заснований у Мюнхені в другій половині 1940-х (джерела подають 1946 і 1948 роки), у Нью-Йорку 1950–1951 років виходив як «Лис», а від 1951 до 1991 року — у Детройті; позначка «рік видання» рахується від детройтської серії. Різдвяні числа, які поєднували колядковий сюжет із політичною сатирою, у комплектах трапляються нечасто.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64614813565299,"sku":null,"price":450.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/1fTwyeIijYttsOaXR5KKC8INtNk2eG06N.png?v=1788786854"},{"product_id":"lys-mykyta-ch-1-detroit-sichen-1969","title":"Лис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 1. Детройт, січень 1969","description":"\u003cp\u003eЛис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 1, січень 1969. Рік видання 19 \/ редактор, видавець і головний карикатурист Едвард Козак.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДетройт: видавництво «Лис Микита», 1969. — Обсяг числа не звірено з примірником. — Прибл. 28 × 21 см. — Ціна на обкладинці: 40 центів.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці двоколірного друку, чорного й пурпурового: на шнурі розвішано сценічні строї, вишиванки, чоботи й бандуру, унизу двоє вояків витрушують із них солому. Підпис «ЕКо.» праворуч унизу. Значні бурі розводи від вологи по всій площі обкладинки, найгустіші вгорі та в нижньому правому куті, лисячі плямки, потертості й заломи країв. Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЧисло має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОбкладинка відгукується на чутку, винесену в самий заголовок: «Переформовують хор ім. Верьовки — ходять чутки, що хор Верьовки після виступів у Монтреалі розгромили, а на його місце організують новий такої ж назви». Козак малює саме процедуру «переформування»: строї провітрюють, щоб не пахло закордоном, і напихають наново — репліка внизу подана навмисне суржиком. Гастролі радянських колективів на Заході журнал розглядав як культурну операцію, а не як мистецьку подію.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЕдвард Козак (1902–1992), відомий за підписом «ЕКО», — карикатурист, маляр, письменник і видавець. Учився в мистецькій школі Олекси Новаківського у Львові, у 1930-х редагував «Зиз» і «Комар», ілюстрував видання Івана Тиктора. Від 1951 року жив у Детройті, де сам малював, редагував і видавав «Лиса Микиту».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЖурнал заснований у Мюнхені в другій половині 1940-х (джерела подають 1946 і 1948 роки), у Нью-Йорку 1950–1951 років виходив як «Лис», а від 1951 до 1991 року — у Детройті; позначка «рік видання» рахується від детройтської серії. Комплектних підшивок журналу в бібліотеках України немає.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64614815334771,"sku":null,"price":450.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/1b62ZNAnZs7k6mZyp2OmyJAJ5_MOghIyR.png?v=1788786854"},{"product_id":"lys-mykyta-ch-9-detroit-veresen-1969","title":"Лис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 9. Детройт, вересень 1969","description":"\u003cp\u003eЛис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 9, вересень 1969. Рік видання 19 \/ редактор, видавець і головний карикатурист Едвард Козак.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДетройт: видавництво «Лис Микита», 1969. — Обсяг числа не звірено з примірником. — Прибл. 28 × 21 см. — Ціна на обкладинці: 40 центів.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці двоколірного друку, чорного й пурпурового: вовк в архиєрейському облаченні під написом «Алексей Московський» попідруч із постаттю, підписаною «Конґреґація для Східних Церков»; між ними вівця з написом «Українська Католицька Церква». Підпис «ЕКо.» ліворуч унизу. Значні бурі розводи від вологи по правому краю й унизу, лисячі плямки, рожеві сліди друкарської фарби, потертості країв, загальне пожовтіння паперу. Стан: задовільний.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЧисло має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПідпис під обкладинкою — «Коли пастирі братаються з вовками». Козак відгукується на зближення Ватикану з Московським патріархатом наприкінці 1960-х: вовк у митрі з написом «Алексей Московський» іде під руку з римською Конґреґацією для Східних Церков, а між ними — беззахисна вівця Української Католицької Церкви, яка на той час залишалася в підпіллі в УРСР. Церковна тема була для журналу такою ж постійною, як і політична.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЕдвард Козак (1902–1992), відомий за підписом «ЕКО», — карикатурист, маляр, письменник і видавець. Учився в мистецькій школі Олекси Новаківського у Львові, у 1930-х редагував «Зиз» і «Комар». Від 1951 року жив у Детройті, працював також у церковному мистецтві й водночас сам малював, редагував і видавав «Лиса Микиту».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЖурнал заснований у Мюнхені в другій половині 1940-х (джерела подають 1946 і 1948 роки), у Нью-Йорку 1950–1951 років виходив як «Лис», а від 1951 до 1991 року — у Детройті; позначка «рік видання» рахується від детройтської серії.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64614816022899,"sku":null,"price":450.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/1iAKANLm01n3CC-56Tj12uTF_5Zw-8RdF.png?v=1788786854"},{"product_id":"lys-mykyta-ch-11-detroit-lystopad-1969","title":"Лис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 11. Детройт, листопад 1969","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«В деяких громадах не відбули Листопадового свята…»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 11, листопад 1969. Рік видання 19 \/ редактор, видавець і головний карикатурист Едвард Козак.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДетройт: видавництво «Лис Микита», 1969. — Обсяг числа не звірено з примірником. — Прибл. 28 × 21 см. — Ціна на обкладинці: 40 центів.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці триколірного друку, помаранчевого, чорного й білого: біла примарна постать вояка в мазепинці стоїть між освітленим готелем «Hotel Hoch \u0026amp; Stapler», де танцюють, і темним Народним домом із табличкою «Closed»; довкола летить кленове листя. Підпис «ЕКо.» праворуч унизу. Бура пляма від вологи у верхньому лівому куті, потемніння й потертості країв, заломи кутів, пожовтіння паперу. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЧисло має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e«Тінь Листопада» — одна з найгостріших обкладинок журналу, і спрямована вона не проти Москви, а проти власної громади. Приводом стала газетна нотатка, винесена в підпис: у деяких осередках не відзначили Листопадового чину 1918 року. Козак ставить тінь стрільця між зачиненим Народним домом і готелем, де «музика грає, бенкет жваво йде»; назва готелю — двомовний жарт, бо Hochstapler німецькою означає «шахрай».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЕдвард Козак (1902–1992), відомий за підписом «ЕКО», — карикатурист, маляр, письменник і видавець. Учився в мистецькій школі Олекси Новаківського у Львові, у 1930-х редагував сатиричні часописи «Зиз» і «Комар». Від 1951 року жив у Детройті, де сам малював, редагував і видавав «Лиса Микиту».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЖурнал заснований у Мюнхені в другій половині 1940-х (джерела подають 1946 і 1948 роки), у Нью-Йорку 1950–1951 років виходив як «Лис», а від 1951 до 1991 року — у Детройті; позначка «рік видання» рахується від детройтської серії. Листопадові числа, приурочені до річниць ЗУНР, виходили щороку й розходилися швидше за звичайні.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64614816317811,"sku":null,"price":450.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/1CqJloT5YAHDx-D4GpYkfjulY7NdlIfkL.png?v=1788786855"},{"product_id":"lys-mykyta-ch-9-detroit-veresen-1973","title":"Лис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 9. Детройт, вересень 1973","description":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e«Як почуєш вночі край свойого вікна, що щось плаче і хлипає важко…»\u003c\/em\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЛис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 9, вересень 1973. Рік видання 23 \/ редактор, видавець і головний карикатурист Едвард Козак.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДетройт: видавництво «Лис Микита», 1973. — Обсяг числа не звірено з примірником. — Прибл. 28 × 21 см. — Ціна на обкладинці: 50 центів.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці двоколірного друку, чорного й червоного: політик у червоному ковпаку спить у фотелі з червоною книжкою «Угода з СССР» на грудях, за вікном у темряві простягнуті руки й ланцюги з написами «Україна» і «Білорусь». Підпис «ЕКо.» ліворуч унизу. Пожовтіння паперу по краях, дрібні потертості й заломи кутів, слід від скріпок угорі. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЧисло має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПідпис під малюнком — чотири рядки Івана Франка, обернені проти самих читачів угоди: політик, який щойно підписав домовленість із Москвою, засинає під заклик не тривожитися й не дивитися в той бік, звідки чути плач. Обкладинка припадає на розпал розрядки початку 1970-х, коли американсько-радянські угоди сприймалися в діаспорі як мовчазне визнання status quo в Україні.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЕдвард Козак (1902–1992), відомий за підписом «ЕКО», — карикатурист, маляр, письменник і видавець. Учився в мистецькій школі Олекси Новаківського у Львові, у 1930-х редагував «Зиз» і «Комар» та ілюстрував видання Івана Тиктора. Від 1951 року жив у Детройті; його карикатури на радянських і американських політиків передруковувала європейська преса.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЖурнал заснований у Мюнхені в другій половині 1940-х (джерела подають 1946 і 1948 роки), у Нью-Йорку 1950–1951 років виходив як «Лис», а від 1951 до 1991 року — у Детройті; позначка «рік видання» рахується від детройтської серії.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64614816809331,"sku":null,"price":450.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/1MI0u2I13iFPI6cH98yyzyIndAkV9DmN8.png?v=1788786776"},{"product_id":"lys-mykyta-ch-1-detroit-sichen-1975","title":"Лис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 1. Детройт, січень 1975","description":"\u003cp\u003eЛис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 1, січень 1975. Рік видання 25, ювілейне число \/ редактор, видавець і головний карикатурист Едвард Козак.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДетройт: видавництво «Лис Микита», 1975. — Обсяг числа не звірено з примірником. — Прибл. 28 × 21 см. — Ціна на обкладинці: 50 центів.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці двоколірного друку, чорного й жовтого: лис у бінокулярних окулярах із велетенським пером-пензлем серед двох десятків шаржованих постатей, у правому горішньому куті — вінок із написом «25 рік служби народові», унизу віршована подяка читачам. Підпис «ЕКо.» ліворуч унизу. Бурі плями від вологи вздовж верхнього краю та у верхньому лівому куті, сліди від скріпок, потертості країв, пожовтіння паперу. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЮвілейне число. Має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЦе перше число двадцять п'ятого річника детройтської серії, і Козак відзначає ювілей автопортретом свого журналу: лис із пером стоїть посеред натовпу власних персонажів — усіх, кого «Лис Микита» перемалював за чверть століття. Віршик унизу подяка читачам і водночас погроза тим, хто «коїть зради». Ювілейні числа журналу цінні тим, що показують його склад персонажів у сконденсованому вигляді.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЕдвард Козак (1902–1992), відомий за підписом «ЕКО», — карикатурист, маляр, письменник і видавець. Учився в мистецькій школі Олекси Новаківського у Львові, у 1930-х редагував сатиричні часописи «Зиз» і «Комар» та ілюстрував видання Івана Тиктора. Від 1951 року жив у Детройті, де сам малював, редагував і видавав «Лиса Микиту».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЖурнал заснований у Мюнхені в другій половині 1940-х (джерела подають 1946 і 1948 роки), у Нью-Йорку 1950–1951 років виходив як «Лис», а від 1951 до 1991 року — у Детройті; позначка «рік видання» рахується від детройтської серії, тому 1975 рік і дає двадцять п'ятий річник.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64614817235315,"sku":null,"price":450.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/1v6t4N5j2k9znyLAu0wsREs_Z1KdZPemS.png?v=1788786890"},{"product_id":"lys-mykyta-ch-6-detroit-cherven-1975","title":"Лис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 6. Детройт, червень 1975","description":"\u003cp\u003eЛис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 6, червень 1975. Рік видання 25 \/ редактор, видавець і головний карикатурист Едвард Козак.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДетройт: видавництво «Лис Микита», 1975. — Обсяг числа не звірено з примірником. — Прибл. 28 × 21 см. — Ціна на обкладинці: 50 центів.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці двоколірного друку, чорного й помаранчевого: літак із написом «Roma», чорна вервечка пасажирів на трапі, а на передньому плані вифранчена пані з вервицею й торбинкою та лис у плащі з валізою й парасолею. Підпис «ЕКо.» праворуч унизу. Дрібні бурі плямки по лівому краю, заломи кутів, пожовтіння паперу, слід від скріпки. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЧисло має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПідпис під обкладинкою — «На прощу до Риму», а діалог унизу пояснює всю сатиру: «Пані! І ви так їдете на прощу?! — Як сям офярувала, так і їду!» Число припадає на Святий рік 1975, коли до Риму зі США й Канади вирушали великі українські паломницькі групи. Козак сміється не з прощі, а з побожності напоказ: вервиця в руках і бальний стрій — на одній постаті.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЕдвард Козак (1902–1992), відомий за підписом «ЕКО», — карикатурист, маляр, письменник і видавець. Учився в мистецькій школі Олекси Новаківського у Львові, у 1930-х редагував «Зиз» і «Комар». Від 1951 року жив у Детройті, працював у церковному мистецтві й водночас сам малював, редагував і видавав «Лиса Микиту».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЖурнал заснований у Мюнхені в другій половині 1940-х (джерела подають 1946 і 1948 роки), у Нью-Йорку 1950–1951 років виходив як «Лис», а від 1951 до 1991 року — у Детройті; позначка «рік видання» рахується від детройтської серії.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64614817661299,"sku":null,"price":450.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/16OyVxmvUaNasd4flgoVN1kaH5MZk2L3y.png?v=1788786890"},{"product_id":"lys-mykyta-ch-9-detroit-veresen-1975","title":"Лис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 9. Детройт, вересень 1975","description":"\u003cp\u003eЛис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 9, вересень 1975. Рік видання 25 \/ редактор, видавець і головний карикатурист Едвард Козак.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДетройт: видавництво «Лис Микита», 1975. — Обсяг числа не звірено з примірником. — Прибл. 28 × 21 см. — Ціна на обкладинці: 50 центів.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці двоколірного друку, чорного й помаранчевого: на помаранчевому колі — шість шаржованих постатей із підписами ролей «Наталки Полтавки» та центральна постать у циліндрі й фраку; угорі цитата з «Свободи» ч. 165. Підпис «ЕКо.» праворуч. Пожовтіння паперу, дрібні плямки й потертості по краях, заломи кутів. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЧисло має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eОбкладинка розписує «Наталку Полтавку» на живих людей: ролі Виборного, Возного, Терпелихи, Петра, Миколи й самої Наталки віддано конкретним діячам Ради в справах культури СКВУ, кожному з реплікою з п'єси. Приводом стала нотатка в «Свободі» про рішення президії розгорнути мережу центрів української культури й аматорських драматичних гуртків — Козак негайно поставив саму президію на сцену. Це один із найяскравіших зразків внутрішньогромадської сатири журналу.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЕдвард Козак (1902–1992), відомий за підписом «ЕКО», — карикатурист, маляр, письменник і видавець. Учився в мистецькій школі Олекси Новаківського у Львові, у 1930-х редагував «Зиз» і «Комар» та ілюстрував видання Івана Тиктора. Від 1951 року жив у Детройті, де сам малював, редагував і видавав «Лиса Микиту».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЖурнал заснований у Мюнхені в другій половині 1940-х (джерела подають 1946 і 1948 роки), у Нью-Йорку 1950–1951 років виходив як «Лис», а від 1951 до 1991 року — у Детройті. Шаржі на впізнаваних діячів еміграції роблять такі числа джерелом для історії громадського життя діаспори.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64614818546035,"sku":null,"price":450.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/4B3998B7-E4F9-4126-9D71-00DB0640E674.png?v=1788785989"},{"product_id":"lys-mykyta-ch-10-detroit-zhovten-1975","title":"Лис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 10. Детройт, жовтень 1975","description":"\u003cp\u003eЛис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 10, жовтень 1975. Рік видання 25 \/ редактор, видавець і головний карикатурист Едвард Козак.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДетройт: видавництво «Лис Микита», 1975. — Обсяг числа не звірено з примірником. — Прибл. 28 × 21 см. — Ціна на обкладинці: 50 центів.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці двоколірного друку, чорного й пурпурового: шаржований Брежнєв із квадратним обличчям борсається у хвилях, тримаючись за рятувальний круг із написом «USA»; уся композиція взята в пурпурову рамку. Підпис «ЕКо.» праворуч унизу. Пожовтіння паперу по краях, дрібні потертості й заломи кутів, слід згину посередині. Стан: добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЧисло має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eПідпис під малюнком — «На океані міжнароднього політики, або Брежнєва рятунковий пояс». Обкладинка вийшла за кілька тижнів після підписання Гельсінського заключного акта й на тлі великих американських зернових контрактів із СРСР: у прочитанні Козака радянський лідер тримається на плаву винятково коштом Заходу. Це наскрізний мотив журналу 1970-х — розрядка як рятувальний круг для Москви.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЕдвард Козак (1902–1992), відомий за підписом «ЕКО», — карикатурист, маляр, письменник і видавець. Учився в мистецькій школі Олекси Новаківського у Львові, у 1930-х редагував «Зиз» і «Комар». Від 1951 року жив у Детройті; його карикатури на Брежнєва й американських президентів передруковувала європейська преса.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЖурнал заснований у Мюнхені в другій половині 1940-х (джерела подають 1946 і 1948 роки), у Нью-Йорку 1950–1951 років виходив як «Лис», а від 1951 до 1991 року — у Детройті; позначка «рік видання» рахується від детройтської серії.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64614819103091,"sku":null,"price":450.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/1Rq5ky8H_wtEFXuWIi1cGemKbUyarYryr.png?v=1788786891"},{"product_id":"lys-mykyta-ch-1-detroit-sichen-1976","title":"Лис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 1. Детройт, січень 1976","description":"\u003cp\u003eЛис Микита: сатирично-гумористичний журнал. Ч. 1, січень 1976. Рік видання 26 \/ редактор, видавець і головний карикатурист Едвард Козак.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eДетройт: видавництво «Лис Микита», 1976. — Обсяг числа не звірено з примірником. — Прибл. 28 × 21 см. — Ціна на обкладинці: 50 центів.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eВ оригінальній видавничій обкладинці двоколірного друку, чорного й помаранчевого: дві видовжені постаті у вишиваних чоботях виглядають з-за помаранчевих вертикальних смуг, одна простягає букет; підпис «Ми і 200-ліття». Підпис «ЕКо.» праворуч унизу. Бура пляма від вологи у верхньому лівому куті, дрібні заломи кутів, легке пожовтіння паперу; блок чистий. Стан: дуже добрий.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЧисло має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІНФОРМАЦІЯ\u003c\/strong\u003e\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eСічневе число відкриває рік двохсотліття Сполучених Штатів, і Козак малює українську громаду буквально за смугами американського прапора: святкові постаті з квітами видно тільки почасти, вони не в кадрі свята, а поза ним. Питання про місце й видимість української меншини в американському ювілеї журнал вів упродовж усього 1976 року.\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЕдвард Козак (1902–1992), відомий за підписом «ЕКО», — карикатурист, маляр, письменник і видавець. Учився в мистецькій школі Олекси Новаківського у Львові, у 1930-х редагував «Зиз» і «Комар» та ілюстрував видання Івана Тиктора. Від 1951 року жив у Детройті, де сам малював, редагував і видавав «Лиса Микиту».\u003c\/p\u003e\n\u003cp\u003eЖурнал заснований у Мюнхені в другій половині 1940-х (джерела подають 1946 і 1948 роки), у Нью-Йорку 1950–1951 років виходив як «Лис», а від 1951 до 1991 року — у Детройті; позначка «рік видання» рахується від детройтської серії.\u003c\/p\u003e","brand":"archivevam","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":64614819398003,"sku":null,"price":450.0,"currency_code":"UAH","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/files\/1TlEIVpTKNqc9-xNsKGkshDaYVR3Bh4-N.png?v=1788786891"}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0943\/7885\/2723\/collections\/tile-zhurnaly-i-periodyka.jpg?v=1788640873","url":"https:\/\/archivevam.com\/collections\/zhurnaly-i-periodyka.oembed?page=3","provider":"ARCHIVEVAM РІДКІСНІ КНИГИ","version":"1.0","type":"link"}