Грищенко Олекса. Україна моїх блакитних днів. Мюнхен, 1958

Грищенко Олекса. Україна моїх блакитних днів: спогади.

Мюнхен: Українське видавництво «Дніпрова Хвиля», 1958. — 255 с.: іл. — 21 × 14,5 × 1,7 см.

В оригінальній м'якій видавничій обкладинці. Легкі потертості країв обкладинки й корінця, природне пожовтіння паперу; блок рівний і міцний, без утрат, без написів і печаток. Стан: дуже добрий.

Прижиттєве видання автора. Книга має історико-культурну цінність.

ІНФОРМАЦІЯ

Дванадцять розділів спогадів про дитинство і юність на Чернігівщині — Кролевець, Конотоп, сільські ярмарки й церковні свята, Україна кінця XIX — початку XX століття, побачена оком маляра. Грищенко пише не історію, а колір: етнографічна деталь, світло, обриси хат і людей. І пише про єдине, чого вже не міг побачити — Україну він залишив 1918 року й не повернувся ніколи.

Олекса Грищенко (1883—1977) — маляр і теоретик мистецтва, уродженець Кролевця на Сумщині, помер у Вансі на півдні Франції. Навчався в Київському університеті св. Володимира, закінчив Московський; малярство студіював у Сергія Світославського в Києві та Костянтина Юона в Москві. Розробив власну теорію «цвітодинамо», сполучення динамічних площин із приглушеною фактурою фарби. У 1918—1920 роках працював у Царгороді, з 1921-го — у Франції, де ввійшов у коло паризьких колористів. Ця книжка відкриває його мемуарний цикл: далі вийшли «Мої роки в Царгороді» (Мюнхен, 1961), «Зустрічі й розмови з французькими мистцями» (Нью-Йорк, 1962) і «Роки бурі й натиску» (Нью-Йорк, 1967).

«Дніпрова Хвиля» — мюнхенське видавництво Олекси Вінтоняка, засноване 1953 року; до 1975-го випустило 65 назв, переважно історичні праці й мемуари, а 1980-го припинило видавничу діяльність, лишившись книгарнею української книги. Наклади розраховувалися на еміграційного читача й були невеликі.