Лепкий Богдан. Оповіданя. Львів, 1901

«Я хочу квітки, тої красної квітки щастя… Пустїть мене, я піду за нею…»

Богдан Лепкий. Оповіданя. 

Львів: накладом А. Хойнацького, 1901. — 136, [2] с. З друкарнї В. А. Шийковского.

У видавничій оправі з синього коленкору: рослинний сецесійний орнамент, витиснений чорним, ім'я автора й назва — золотим тисненням; задня палітурка без оформлення. Форзаци зелені, з друкованим золотаво-оливковим орнаментом. Коленкор потертий і забруднений, зі світлими витертостями, кути й краї побиті, тканина на кутах протерта. Папір із природним пожовтінням, поодинокі плямки й відбитки пальців на берегах, розводи від вологи в нижніх кутах останніх аркушів; аркуш зі с. 135–136 відстає від блока. На форзаці чорнилом власницький напис «Гала Турлецка». На титульному аркуші фіолетова овальна печатка «Книгарня Ставропиг. Института въ Львовѣ». Стан добрий.

Прижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність, а видавнича оправа в дусі сецесії становить самостійний мистецький інтерес.

ІНФОРМАЦІЯ

Збірка містить чотири прозові твори: «Цьвіт щастя», «Закутник», «Стріча» і «Починок» (останній — з підзаголовком «Виїмки з довшого оповіданя»). Відкриває книжку «Цьвіт щастя» — притчева новела про хлопця, який змалку допитується в матері, що таке щастя, і чує у відповідь, що це такий цвіт, якого тяжко дістати; вирісши й вивчивши від старого вчителя ботаніки всі квіти на світі, він однаково кидається у воду за тим цвітом. Твір спирається на народну легенду про недосяжну квітку щастя.

Богдан Лепкий (1872–1941) — поет, прозаїк, літературознавець і перекладач, дійсний член НТШ. Від 1899 року викладав українську мову й літературу в Ягеллонському університеті в Кракові. На межі століть його книжки виходили одна за одною: «З села» (1897), «З життя» (1899), «Щаслива година» та «Оповіданя» (обидві — 1901).

Книжку видано накладом Антона Хойнацького — львівського видавця, який роками друкував твори Івана Франка, майже не маючи з того прибутку, і згодом перебрав керівництво друкарнею Ставропігійського інституту; сам том надруковано в друкарні В. А. Шийковского. Прізвище в рядку «Заходом К. Ст…ньского» на титулі стерте й читається неповно; ймовірно йдеться про Кирила Студинського (1868–1941) — філолога й співредактора «Руслана», який опікувався Лепким ще від віденських студій. Прижиттєві львівські видання Лепкого початку 1900-х трапляються нечасто, надто в оригінальній видавничій оправі.