Мечник Степан. В затяжній боротьбі. Мюнхен, 1983
«Хай ця скромна праця спричиниться до поповнення знання про ворога всіх кольорів і напрямків».
С. Мечник. В затяжній боротьбі / [обкладинка роботи В. Каплуна].
Мюнхен: Українське видавництво, 1983. — 236, [2] с. — Кооперативна друкарня «Ціцеро», Цеппелінштрасе, 67, Мюнхен 80. Наклад не зазначено. У частині джерел обсяг подано як 235 с.; за пагінацією примірника зміст завершується на с. 236. Розмір потребує звірки з примірником.
У видавничій оправі з кремового паперу на картоні: на верхній палітурці композиція чорним і червоним — меч у вінку з дубового листя на тлі променистого сонця, вгорі прізвище автора, внизу назва рукописним і плакатним шрифтом, у правому нижньому куті підпис художника «В. Каплун»; задня палітурка без оформлення. Угорі корінця надрив і підняття паперового покриття завдовжки близько 3 см. Поодинокі дрібні плямки на палітурках, легке пожовтіння країв. Папір чистий, блок міцний, без написів, печаток і підкреслень. Стан: дуже добрий.
Прижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.
ІНФОРМАЦІЯ
Книжка складається з аналітичних розділів про радянську систему, писаних з позицій людини, яка все життя вивчала її як противник. Відкриває том розділ «Московський колоніялізм», далі — «Русифікація, а не совєтизація», нариси про КҐБ і дезінформацію, «Московська Патріярхія на службі КПСС», Юрій Андропов. Друга половина книжки описує російську політичну еміграцію — СБОНР, «Національно-трудовий союз», ЦОПЕ, «Російський общенаціональний рух» — і українську повоєнну еміграцію: табори ді-пі, «скринінґ», московські репатріяційні місії, всесвітні фестивалі молоді. У розділі про русифікацію автор передруковує статтю Людмили Алексєєвої, співзасновниці Московської Гельсінської групи.
Степан Мудрик (1919–2004), який підписував книжки літературним псевдонімом Мечник, — учасник національно-визвольного руху, письменник і публіцист. Член ОУН від 1937 року, від 1940-го — співробітник Служби безпеки ОУН(б), таємний курʼєр між Галичиною і краківським центром; 1941 року в складі похідних груп працював у Житомирі та Києві. По війні — керівник розвідки Закордонних частин ОУН, згодом голова Головної ради ОУН і заступник президента Світового конгресу вільних українців у Європі. Фактично започаткував історіографію спецслужб ОУН та УПА.
«Українське видавництво» в Мюнхені було видавничим осередком бандерівського середовища еміграції; тут вийшли й попередні праці автора — «У боротьбі проти московської аґентури» (1980) та «Від опричнини до КҐБ» (1981), перелічені на кінцевому аркуші цього тому. У передмові «Від автора» зазначено, що видання здійснено коштом приватних пожертв — Марії Ковалевської з Інґольштадта і Григорія Борсука з Гамбурга. Мюнхенські наклади такого типу були малі й розходилися серед еміграції; в українських публічних книгозбірнях видання трапляється рідко.