Опільський Юліян. Ідоли падуть: історична повість із часів Володимира Великого. Т. 1. Львів, 1938
«Чим більше надбання має народ, чим більше знання, тим кращі його ідоли, і всякий, в кого їх немає, кидає свої, а бере чужі.»
Юліян Опільський. Ідоли падуть: історична повість із часів Володимира Великого: у двох томах. Том перший.
Львів: Видавнича спілка «Діло», 1938. — 170, [2] с. — (Бібліотека «Діла»; ч. 25). — Прибл. 20 × 14 см; точний розмір потребує звірки з примірником. Наклад не зазначено.
У видавничій ілюстрованій обкладинці: цегляно-брунатний друк на кремовому папері, чорна декоративна рамка з кутовими віньєтками, у центрі — видавнича марка «Бібліотеки „Діла“» з квітами й ластівками. Обкладинка забруднена й потемніла, з численними лисячими плямками; уздовж корінця надриви й дрібні втрати паперу, у верхній частині корінець надламаний; кути побиті, по площині заломи. На передній обкладинці олівцевий хрест угорі. Задня обкладинка сильно забруднена, з великими розводами й плямами. Папір блока з рівномірним пожовтінням; на с. 97 брунатна пляма на зовнішньому березі, поодинокі плямки на берегах інших аркушів; заломи кутів наприкінці блока. Блок міцний, у блоці втрат немає, текст читається повністю. Стан: задовільний.
Перше видання, посмертне. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.
ІНФОРМАЦІЯ
Повість починається не з князя, а з Рогніди — полоцької княжни, яку Володимир узяв силою і яка чекає його з думкою про помсту. Далі дія розходиться на Київ, Корсунь і Царгород: розмови Володимира з Добринею про те, навіщо державі нова віра, торг із братами-імператорами Василієм і Костянтином, таємний вхід князя до Царгорода під виглядом купця-гречника, зустріч із царівною Анною. Опільський веде сюжет як історик-белетрист: християнізація тут не осяяння, а політичний вибір між ідолами — своїми, грецькими й варязькими. Перший том закінчується сценою з Анною й обривається на найвищій ноті; продовження — у другому томі.
Юліян Опільський (справжнє ім'я Юрій Рудницький; 1884–1937) — класик української історичної прози, брат географа Степана Рудницького. Народився в Тернополі, закінчив Академічну гімназію у Львові й університет у Ґраці, викладав німецьку та класичні мови. Дебютував 1918 року повістю «Іду на вас» із часів Святослава; далі писав про Вавилон, Єгипет, Грецію, Київську Русь і козацьку добу. «Ідоли падуть» — його остання велика річ, надрукована через рік після смерті автора.
У передмові «Від видавництва» пояснено долю рукопису: Видавнича спілка «Діло» придбала повість за два роки до смерті автора, але не могла видати одразу — Опільський списував гімназійні зшитки дрібним «мачком», і текст доводилося поволі відчитувати й переписувати на машинці. Через це книжка вийшла аж 1938 року — і саме в 950-ті роковини хрещення Русі, що видавництво відзначає як щасливий збіг. Це двадцять п'ятий випуск «Бібліотеки „Діла“», популярної серії при найстарішій українській щоденній газеті Галичини; серію обірвала ліквідація «Діла» 1939 року. Друковані на дешевому папері й у м'яких обкладинках, ці томики зберігаються погано, а комплектні двотомники трапляються рідше за окремі томи.