Петрицький Анатоль. Портрети сучасників: альбом. Київ, 1991
«Я темпераментно відчуваю життя, люблю людей з типовими обличчями і постатями…»
Анатоль Петрицький. Портрети сучасників: альбом / автор-упорядник В. В. Рубан; макет, оформлення та художнє редагування О. К. Школяренка.
Київ: «Мистецтво», 1991. — 128 с.: іл. — прибл. 26 × 20,5 см (формат 84 × 108 1/16). — Папір крейдяний, друк високий. — Текст український, резюме російською та англійською мовами. — Тираж 6 000 примірників. — Ціна за виданням 2 крб. 90 к. — ISBN 5-7715-0327-4. — Підписано до друку 02.01.1991. — Друк: Головне підприємство республіканського виробничого об'єднання «Поліграфкнига», Київ.
У видавничій оправі, критій чорним папером, із кремовою суперобкладинкою: на передній стороні відтворено графічний автопортрет Петрицького в чорному колі та назву, знизу — чорна смуга з назвою альбому. Суперобкладинка забруднена, з потертостями, заломами й надривами по верхньому краї, у лівому верхньому куті втрачено фрагмент паперу. Палітурки протерті до світлого по краях і кутах, кути побиті, на задній палітурці подряпини й заломи. Угорі корінця палітурна тканина частково оголена, кришка в цьому місці надірвана. Блок міцний, аркуші не відстають. Крейдяний папір чистий; на титульному аркуші та кількох суміжних аркушах поодинокі бурі плямки. Написів, печаток і екслібрисів немає. Стан: добрий.
Видання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.
ІНФОРМАЦІЯ
Наприкінці 1920-х — на початку 1930-х років Анатоль Петрицький створив серію живописних і графічних портретів своїх сучасників, діячів української культури, — понад сто п'ятдесят творів. Серія мала вийти окремим виданням у харківському видавництві «Рух», але хвиля репресій, що почалася 1933 року, захопила багатьох портретованих і зробила вихід книжки неможливим; більшість портретів було знищено. Цей альбом уперше зводить докупи те, що вціліло, а також твори, від яких залишилися самі фотовідбитки та друковані репродукції: у списку ілюстрацій раз по раз повторюється позначка про втрачений оригінал. Поряд із портретами Миколи Терещенка, Михайла Семенка, Івана Сенченка, Валентини Чистякової подано ранні роботи — «Портрет дівчинки» (1913, полотно, олія, ДМУОМ), — а також аркуші олівцевих начерків.
Анатолій (Анатоль) Галактіонович Петрицький (1895–1964) — живописець, графік і театральний художник, один із чільних представників українського мистецького авангарду. Учився в київських майстернях Федора Кричевського та Олександра Мурашка; працював для сцени, зокрема з Лесем Курбасом. Найінтенсивніше в портретному жанрі він працював у 1922–1932 роках; від середини 1930-х під тиском обставин зосередився на театральному живописі. Юрій Смолич писав, що серія літературних портретів охопила майже весь тодішній письменницький актив незалежно від групової належності.
Альбом уклала мистецтвознавиця Валентина Рубан; вступна стаття й докладні коментарі подають відомості про кожного портретованого. Видання підписано до друку на початку 1991 року — фактично напередодні того, як реабілітація «розстріляного відродження» перестала бути обережним науковим сюжетом. Тираж шість тисяч примірників, для мистецького альбому на крейдяному папері невеликий; примірники в суперобкладинці, як цей, трапляються рідше за оправлені без неї.