Полтава Леонід. Енеїда модерна: поема-епопея. Лондон, 1955
«Де общеє добро в упадку, забудь отця, забудь і матку, лети повинність ісправлять» — Іван Котляревський, «Енеїда» (епіграф видання).
Леонід Полтава. Енеїда модерна, альбо Дивні пригоди ченця Григорія Чудотворця, який що триста літ на Україні воскресає: поема-епопея / [передмова Дмитра Бучинського]; обкладинка та ілюстрації підписані монограмою «СОЛО».
Лондон: накладом Української Видавничої Спілки (Ukrainian Publishers Ltd.), 1955. — 133 с.: іл. — Паралельний англійський титульний аркуш: Modern Aeneid. Наклад не зазначено. Обсяг подано за Diasporiana; розмір примірника не зміряно й потребує звірки de visu.
В оригінальній видавничій обкладинці з кремового картону: на передній — рисований від руки заголовок, слово «Енеїда» темно-червоним, під ним композиція з ченця в червоній рясі верхи на земній кулі між козаком із шаблею та бородатим ченцем; у правому нижньому куті рисунка монограма «СОЛО». На задній обкладинці — видавнича марка «УВС» в орнаментальній картуші. Обкладинка рівномірно пожовкла й забруднена, з розсіяними брунатними плямками, потертостями по краях і кутах; упоперек верхнього поля задньої обкладинки залом, уздовж її правого краю кілька дрібних темних цяток. Папір блока світлий і чистий, із природним пожовтінням по берегах, поодинокі рудуваті цятки; блок міцний, утрат немає. На титульному аркуші олівцем позначка-«галочка». Стан: добрий.
Прижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.
ІНФОРМАЦІЯ
Полтава бере не сюжет Котляревського, а його право сміятися з катастрофи. Чернець Григорій Чудотворець, який воскресає що триста літ, прокидається в радянській Україні й мандрує нею, як Еней своїм світом: Київ і Печерська лавра, розшуки зниклої ікони, тимчасова столиця, Одеса, колгоспне село, фронт. Поема має шістнадцять розділів, відкривається вступним «Словом до Енея» й супроводжується посторінковими поясненнями імен і реалій — розрахованими на молодшого читача еміграції, для якого і антична міфологія, і радянський побут потребували коментаря. Штрихові ілюстрації в тексті йдуть у тому ж сатиричному ключі: на с. 27 — шибениця під написом «Ленин», повішений чернець і підвішена «Історія ВКП(б)»; на с. 67 — колективізоване село з «конторою» і «діт. яслами».
Леонід Полтава (справжнє прізвище Пархомович, згодом Єнсен; 1921–1990) народився у Вовківцях на Роменщині, помер у Нью-Йорку. Повоєнний емігрант: Німеччина, Париж, Мадрид, від 1958 року США. У 1952–1953 роках очолював українську секцію Іспанського національного радіо, редагував емігрантську періодику — «Українські вісті», «Свободу», «Визвольний шлях». Передмову до книжки підписано в червні 1953 року; її автор Дмитро Бучинський — український літературознавець, який жив у Мадриді, тобто текст готувався саме в іспанський період Полтави, а вийшов друком через два роки в Лондоні.
Українську Видавничу Спілку заснували 1949 року в Манчестері діячі британського осередку ОУН, а 1950-го перенесли до Лондона; «Енеїда модерна» лишається однією з найвідоміших її книжок. Монограма «СОЛО» на обкладинці та ілюстраціях, найімовірніше, належить художникові Антонові Сологубу, який того ж 1955 року оформив Полтавину повість «Чи зійде завтра сонце», — атрибуція потребує підтвердження. Оцифрований примірник є в Diasporiana, у продажу видання трапляється нечасто.