Шлемкевич Микола. Верхи життя і творчости: промови — доповіді. Нью-Йорк; Торонто, 1958
«Неначе верхи високих гір в соняшній короні стоять перед нашою уявою дати і акти 22 січня 1918 і 1919 років.»
Микола Шлемкевич. Верхи життя і творчости: промови — доповіді / обкладинка Святослава Гординського.
Ню-Йорк; Торонто: видавництво «Ключі», 1958. — 159 с. — (Життя і мислі; книжка п'ята). — Друкарня «Свобода», 81–83 Гренд вул., Джерзі Ситі, Н. Дж. Ціна на задній обкладинці: 2.00 дол. Наклад не зазначено.
У видавничій паперовій обкладинці світло-зеленого кольору з чорним друком: угорі назва серії «Життя і мислі» під орнаментальною віньєткою, нижче автор, назва і рік; на задній обкладинці видавнича марка «Ключів» — три ключі в щиті. Обкладинка забруднена й пожовкла по краях, з поодинокими лисячими плямками, помітнішими на задній стороні; кути потерті, дрібні заломи вгорі й унизу корінця. Папір із рівномірним пожовтінням, береги чисті, надривів і утрат немає. Блок міцний. Власницьких написів, печаток та екслібрисів немає. Стан: добрий.
Прижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.
ІНФОРМАЦІЯ
Три промови і дві доповіді-етюди — так автор сам окреслює склад книжки в передмові, наполягаючи, що це публіцистика, а не наука, і просячи читача саме так до неї ставитися. Відкриває збірку промова «22 січня», де акти 1918 і 1919 років постають неначе верхи високих гір у соняшній короні — звідси й назва тому. Другу частину складають доповіді «Глибинна верства світогляду Шевченка», з аналізою «Катерини», «Наймички», «Відьми», «Неофітів» і «Марії», та «Новочасна потуга» — розлогий етюд про природу публіцистики і її кризу в українській духовій культурі.
Микола Шлемкевич (1894–1966) — філософ, публіцист і громадсько-політичний діяч, дійсний член НТШ і УВАН. 1926 року здобув у Віденському університеті ступінь доктора філософії за працю, що згодом вийшла як «Сутність філософії». У міжвоєнній Галичині — есеїст «Літературно-наукового вісника» й один з ідеологів Фронту національної єдності; від 1945 року на еміграції, спершу в Німеччині, потім у США. «Верхи життя і творчости» — остання з трьох його головних повоєнних книжок, після «Загубленої української людини» (1954) і «Галичанства» (1956).
Видавництво «Ключі» Шлемкевич заснував 1956 року для власної серії «Життя і мислі» та журналу «Листи до приятелів»; цей том — п'ята книжка серії, друкована в друкарні «Свобода» в Джерзі Ситі. Наприкінці вміщено список «Збірного меценатства» — кількох десятків приятелів із США, Канади й Австралії, чиї внески й давали змогу серії виходити. Там-таки автор дякує ред. Р. Купчинському за прочитання машинопису, Св. Гординському за обкладинку, ред. Яр. Зарембі за коректу й палітурні «Бібльос» Щербанюків за експедицію книжки.