Сімянцев Валентин. Інженер еміґрант в Чехо-Словаччині. Буенос-Айрес; Філадельфія, 1978
«Ми записали вашу адресу, як буде потрібно, напишемо вам». Це була чемна форма відмови, яку я пізніше чув багато разів.
Інж. Валентин Сімянцев. Інженер еміґрант в Чехо-Словаччині: роки 1929–1945: (четверта книга спогадів) / обкладинка у виконанні графіка Володимира Каплуна.
Буенос-Айрес; Філядельфія: видавництво Юліяна Середяка, 1978. — 240 с.: іл. — прибл. 21 × 15 см (розмір потребує звірки з примірником). Друковано в Аргентині. Наклад 600 прим. Основний текст завершується на с. 234, додаток — на с. 235; у частині описів обсяг подано як 234 с., за даними Diasporiana — 240 с.
В оправі з синього тканинного полотна, ймовірно видавничій: на передній палітурці ім'я автора рукописним накресленням і назва великим декоративним шрифтом, тиснені світлою фарбою; задня палітурка без оформлення; ляссе з темної плетеної стрічки. Поодинокі дрібні світлі цятки й забруднення на палітурках, невелика руда пляма вгорі передньої палітурки й дрібна пляма на літері назви. Папір кремовий, чистий, без пожовтіння; блок міцний, аркуші не відстають, утрат немає. Написів, печаток та екслібрисів немає. Стан: дуже добрий.
Прижиттєве видання накладом 600 примірників. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.
ІНФОРМАЦІЯ
Це рідкісний випадок мемуарів, писаних не політиком і не військовим стратегом, а інженером про власне ремесло: шістнадцять років праці українського гідротехніка в чеській провінції. Двадцять шість розділів названо переважно містечками й фірмами — Подбабі біля Праги, гідротехнічна фірма «Інж. Вацлав Лаціни», Земський уряд у Празі, Тржебіховіце під Оребом, Цврчовіце у Кладна, Глінско, праці для фабрики «Нестле», «Бауляйтунґ дер Люфтваффе». Крізь водогони, каналізації та криниці проступає інше: чеський диплом УГА не визнавали, українець ішов на посаду «допоміжної технічної сили», а фраза «ми записали вашу адресу» була ввічливою відмовою. Книжку завершує знімок руки, вирізьбленої в дереві 1942 року, — саме вона, за словами автора, перевела його життя на інші тори.
Валентин Сімянцев (1899–1992) народився 23 квітня 1899 року в слободі Великий Бурлук на Харківщині, у Визвольних змаганнях служив у полку Чорних запорожців Армії УНР. На еміграції закінчив Українську господарську академію в Подєбрадах, працював інженером-гідротехніком у Чехо-Словаччині, очолював український «Сокіл»; від 1949 року жив у США, де здобув визнання як скульптор, і помер у Філадельфії. «Інженер еміґрант» — четверта книга його спогадів після «Спогадів богданівця» (1963), «Студентських часів» і «Років козакування» (1976); у передмові автор цитує рецензію д-ра Луки Луціва зі «Свободи» від 15 квітня 1977 року, а сам текст датовано Філадельфією, червень 1978.
Видання здійснило видавництво Юліяна Середяка — одну з небагатьох українських видавничих інституцій Аргентини; звідси подвійне зазначення міст на титулі, Буенос-Айрес і Філядельфія, і друк в Аргентині з формулою аргентинського авторського депозиту. Обкладинку виконав графік Володимир Каплун. Додатком уміщено статтю д-ра Луки Луціва «Про нові видання». Наклад у 600 примірників — типово малий для видань української діаспори Південної Америки, тому книжка нечасто трапляється на ринку; 2021 року спогади Сімянцева перевидало київське видавництво «Пропала грамота» під назвою «Чорні запорожці».