Перейти до інформації про продукт
ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ = UKRAINE IN PICTURES. Фотоальбом. Редактор і видавець Михайло Борецький. Видання Михайла Борецького, бл. 1955

ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ = UKRAINE IN PICTURES. Фотоальбом. Редактор і видавець Михайло Борецький. Видання Михайла Борецького, бл. 1955

7 500

ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ = UKRAINE IN PICTURES. Фотоальбом. Редактор і видавець Михайло Борецький. [Б. м.: Видання Михайла Борецького, бл. 1955]. — 256 с.: іл., карти. — 29 × 22 см. Паралельний текст українською та англійською мовами. У видавничій оправі із зеленого полотна, з коричневим тисненням на передній палітурці та корінці, з видавничою маркою внизу корінця. Ілюстровані форзаци коричневого друку — стилізована панорама української землі й господарства в манері лінориту. Незначні забруднення і дрібні плямки на палітурках, рівномірне пожовтіння паперу. Блок міцний, внутрішньо чистий.

ІНФОРМАЦІЯ
Двомовний фотоальбом, підготовлений українською повоєнною еміграцією у США. Задум упорядники виводили від «Живописної України» Тараса Шевченка, з якої 1844 року вийшов лише один зошит з вісьмома ілюстраціями; у передмові зазначено, що до цієї справи вони приступили сто одинадцять років по тому. Основою книги є образ, текст має допоміжне значення: за словами видавця, альбом радше показує Україну, ніж розповідає про неї.

Матеріал укладено трьома розділами. «По Україні» подає етнографічну територію за краями — Закарпаття, Галичина і Буковина, Північно-Західні землі, Центральна Україна, Північно-Східні землі, Дніпровсько-Донецький промисловий район, Пригорномор'я. «З українського мистецтва» охоплює народне мистецтво, архітектуру, скульптуру, малярство, графіку й театр. «З української історії» веде від княжої доби через козаччину і відродження XVIII–XIX ст. до Другої світової війни та повоєнної еміграції. Завершує книгу вірш Володимира Сосюри «Любіть Україну!», засуджений у СРСР 1951 року, — тут винесений у назву альбому.

Світлини походять переважно з приватних збірок; у примітці про джерела названо близько двох десятків співробітників, а також НТШ і УВАН у США, Закордонне представництво УГВР та редакцію щоденника «Свобода».

Видання цінне як одна з перших спроб еміграції створити цілісний візуальний образ України для чужомовного читача.

Вам також може сподобатись