Перейти до інформації про продукт
Ранніт Алексіс. The Violin of Monsieur Ingres. Цюрих, 1983 — автографи автора й Гніздовського

Ранніт Алексіс. The Violin of Monsieur Ingres. Цюрих, 1983 — автографи автора й Гніздовського

31 500 ₴

Ранніт Алексіс. The Violin of Monsieur Ingres: some hieratic and some erratic Estonian lines in English / дереворити Якова Гніздовського.

Цюрих: Edition Adolf Hürlimann, 1983. — 55, [9] с.: 3 суцільносторінкові оригінальні дереворити оливково-зеленою фарбою. — 19,3 × 14,4 см. — Наклад 120 нумерованих примірників.

В оригінальній видавничій м'якій обкладинці з дереворитним монограмом «AR» брунатною фарбою. Текст набрано вручну шрифтом Times-Antiqua 12 пунктів і віддруковано на веленевому папері Arches «Jésus». Примірник № 117; у колофоні власноручні підписи автора, художника і видавця. До книжки долучено окремий комплект трьох дереворитів, віддрукованих на японському папері, кожен підписаний олівцем Гніздовським. Стан: відмінний.

Нумероване бібліофільське видання малого накладу з оригінальною авторською графікою; має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.

ІНФОРМАЦІЯ

Назва збірки відсилає до французького звороту «violon d'Ingres» — так називають улюблене захоплення поза основним фахом. Художник Жан-Огюст-Домінік Енґр грав на скрипці й, за переказами, вимагав від гостей своєї майстерні слухати його гру радше, ніж розглядати картини. Для Алексіса Ранніта, естонського поета, який писав естонською, англомовні вірші були саме таким «другим інструментом» — звідси й підзаголовок про «естонські рядки англійською».

Алексіс Ранніт (1914–1985) — естонський поет і мистецтвознавець, що після 1944 року опинився на еміграції, а від 1960-х років очолював відділ славістики та східноєвропейських зібрань бібліотеки Єльського університету в Нью-Гейвені. Чотири вірші цього циклу в перекладі Александра Радашкевича російською друкувалися в «Новом журнале» (кн. 147, 1982).

Яків (Жак) Гніздовський (1915–1985) — український графік із Рівердейлу під Нью-Йорком, один із найвідоміших майстрів дереворізу української діаспори. Гравюри цієї збірки — замкнені круглясті форми, всередині яких пульсує рух, — у каталозі-резоне Абе М. Тахіра (Gretna, 1987) позначені числами 317–319. Книжка вийшла за два роки до смерті і поета, і художника й стала однією з останніх їхніх спільних робіт.

Вам також може сподобатись