КАПУСТЯНСЬКИЙ М. ПОХІД УКРАЇНСЬКИХ АРМІЙ НА КИЇВ — ОДЕСУ В 1919 РОЦІ. 1946
КАПУСТЯНСЬКИЙ М. ПОХІД УКРАЇНСЬКИХ АРМІЙ НА КИЇВ — ОДЕСУ В 1919 РОЦІ. (Короткий воєнно-історичний огляд). 1946 КАПУСТЯНСЬКИЙ МИКИТА
Мюнхен: Видання друге. — Конволют: Книга перша (частини I й II) та Книга друга (Матеріяли до воєнної історії. Часть ІІІ).
У розкішній цільношкіряній оправі роботи палітурника: обкладинки покриті мармуровим папером «черепахового» малюнка (коричнево-жовто-кремові патьоки) зі шкіряними наріжниками; корінець з п’ятьма бинтами, поділений на компартименти з золотим тисненням та червоними рослинно-орнаментальними прикрасами; золототиснені написи «Капустянський / Похід Українських Армій» та «1946». Форзаци — мармуровий папір із дрібним «павичевим» візерунком. Оправа збережена дуже добре, з легкими потертостями на ребрах.
ІНФОРМАЦІЯ
«Похід Українських Армій на Київ — Одесу в 1919 році» — воєнно-історичний огляд генерал-хорунжого Армії УНР Микити Капустянського, безпосереднього учасника й одного з керівників описуваних подій. Праця присвячена спільному наступу Армії УНР та Української Галицької Армії на Київ і Одесу влітку 1919 року — одному з ключових епізодів визвольних змагань, і спирається на документи Штабу Головного Отамана.
Видання відкривається присвятою загиблим і розкиданим по світу учасникам боротьби, а також передмовами автора, у яких він викладає мету праці: неупереджено, на основі документів, відтворити перебіг подій та з’ясувати причини непорозумінь між Наддніпрянською й Наддністрянською (Галицькою) арміями. Основний текст побудований за розділами, присвяченими окремим етапам походу, і завершується підсумковим «Висновком».
Цінним доповненням є комплект детальних рукописних схем бойових дій із позначенням розташування українських, більшовицьких, польських та інших військ на різних етапах кампанії 1918–1919 років.
Микита Капустянський
Генерал-хорунжий Генерального штабу Армії УНР, воєначальник і воєнний історик української еміграції. Учасник Першої світової війни та визвольних змагань 1917–1920 рр., один із провідних штабних керівників Дієвої армії УНР. Його праця з воєнної історії українських визвольних змагань, що ґрунтується на власному досвіді та архівних документах, залишається одним із ключових джерел для дослідників періоду.