Афнер Григорій. За Львів: оповідання з часів визвольних змагань. Париж, 1952
Григорій Афнер. За Львів: оповідання з часів Визвольних Змагань.
Париж: накладом автора, 1952. — 199 с.
У видавничій м'якій обкладинці з цупкого вохристого паперу, друк темно-синьою фарбою: орнаментальна рамка, ім'я автора, назва, підзаголовок курсивом «Повість із Визвольних Змагань» і віньєтка-квітка; задня сторона обкладинки без оформлення. Обкладинка з легким нерівномірним потемнінням і поодинокими дрібними плямками; на задній стороні олівцем цифрові позначки. Папір блока з природним пожовтінням, в одного аркуша загнутий верхній кут. Блок зшитий і тримається міцно, утрат немає. Стан: дуже добрий.
Прижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.
ІНФОРМАЦІЯ
Заголовне оповідання переносить на яворівський відтинок польсько-українського фронту навесні 1919 року: поручник Роман Жук із села Щербинова зголошується охотником до Галицької армії, а далі — бронепоїзди «Львів–Яворів» і «Янів», оборона бази перед Яновом, дуель із польськими далекосяжними гарматами й бій «по уланах, а потім по піхоті». Крім нього, у книжці ще п'ять творів: «Повстанча сотня», «За батька й брата», «За невиконання наказу», «Перша батарея» і спомин «Від Кам'янця Подільського до Одеси» — про пошуки армії, неволю в більшовиків і 1-й пішій Чорноморський полк. На звороті титулу — присвята всього циклу «Обов'язок» воякам Армії УНР, Армії ЗО УНР і борцям УПА, «що зо зброєю в руках змагалися й змагаються».
Григорій Афнер (1890 — після 1952) — сотник Армії УНР, командир Запорізької окремої кінної сотні, після Визвольних змагань — емігрант у Франції. Писав про війну як її учасник: окрім цієї книжки, видав повісті «Висота „227“» і «Поручник Ілько Вовчаренко», обидві на початку 1950-х, а також «Батьківщина кличе».
Книжку випущено коштом самого автора, без видавництва, із застереженням прав українською, французькою й англійською мовами на звороті титулу; замовлення Афнер приймав на свою поштову скриньку в Тіонвілі (Мозель). Такі авторські видання ветеранів розходилися здебільшого поштою серед своїх і на ринку трапляються нечасто.
