Арка: місячник літератури, мистецтва, критики. Ч. 1. Мюнхен, липень 1947
«Хто тішить себе миром, спокоєм, справедливістю, той покищо повинен шукати такого місця на планеті, де мавпи та банани»
Арка: журнал літератури, мистецтва і критики: місячник, виходить у співпраці з видавничою комісією МУРу. Рік видавання I, число 1 / редагує колегія: В. Домонтович, Юрій Косач, Богдан Нижанківський, Зенон Тарнавський, Юрій Шерех; мистецьке оформлення Якова Гніздовського.
Мюнхен: видавництво «Українська Трибуна», липень 1947. — [4], 32 с.: іл. — Друк: R. Oldenbourg, Graphische Betriebe G.m.b.H., München. — Відповідальний ліцензіят: Василь Пасічняк. — Видано з дозволу військового уряду Баварії. — Ціна на задній обкладинці: 6 НМ. Наклад не зазначено.
В оригінальній видавничій обкладинці кремового паперу з чорно-червоним друком: угорі напис «Українська Трибуна. Додаток», нижче назва «арка» червоним рукописним шрифтом і стилізована марка-арка, під нею назви рубрик і число «1»; на задній обкладинці — лише ціна та дрібна графічна марка. Скріплення дротяне. Обкладинка з надривами й частковими втратами паперу у верхніх кутах передньої сторінки та по лівому краю, задня обкладинка з горизонтальним заломом посередині; на титульному аркуші надрив і втрата паперу у верхньому полі, текст не зачеплено. Папір із рівномірним пожовтінням і поодинокими лисячими плямками, сторінки не обрізані. Блок міцний, утрат аркушів немає. Написів, печаток і екслібрисів немає. Стан: задовільний.
Видання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; оформлення Якова Гніздовського становить самостійний мистецький інтерес.
ІНФОРМАЦІЯ
Це перше число «Арки» відкриває програмове «Наше слово» Уласа Самчука (1905–1987) — маніфест молодого часопису, що проголошує мірилом мистецьку вартість, а не партійну приналежність. Поруч — есей Юрія Косача «Театр екзистенціялізму» з переказом п'єс Сартра, стаття Якова Гніздовського про хорватського скульптора Івана Мештровіча, огляд трипільської кераміки з ілюстрованою вкладкою, переспіви Інни Роговської з японської та китайської поезії, репродукція Анрі Матісса з мюнхенської виставки французької графіки 1947 року, фрагмент драматичної повісти Івана Керницького «Сіль землі» та огляд кіно за підписом «Юні Гор». Ілюстрації двох історичних постатей — гетьмана Павла Полуботка й князя Володимира Великого, обидві вуглем, — належать Оксані Лятуринській, яка тут виступає і як поетка, і як портретистка.
Редакційну колегію першого річника очолював В. Домонтович — один із двох літературних псевдонімів Віктора Петрова (1894–1969), історика, археолога й письменника з кола неокласиків; свої філософські та культурологічні розвідки він підписував іншим псевдонімом, Віктор Бер, під яким у тому самому числі надруковано статтю «Сучасний образ світу» — тобто в змісті цього випуску той самий автор фігурує двічі під різними іменами. Від січня 1948 року, з числа 1 (7), редакцію очолив Юрій Шерех (Шевельов, 1908–2002). Усе мистецьке оформлення журналу — заголовна марка-арка, шрифти, вкладки — належить Якову Гніздовському (1915–1985), згодом одному з найвідоміших українських графіків США.
«Арка» виходила в Мюнхені від липня 1947 до травня 1948 року як додаток до газети «Українська трибуна» у співпраці з видавничою комісією Мистецького Українського Руху; це число відкриває всю серію — за неповний рік журнал устиг випустити одинадцять чисел. Наклади таборових видань були малі, і окремі числа «Арки» в збереженому вигляді трапляються нечасто, а перше число — рідше за наступні: саме з нього починають розсипатися неповні комплекти.
