Арка: місячник літератури, мистецтва, критики. Ч. 5 (11). Мюнхен, травень 1948
«Чи загрожена західна культура?» — Франсуа Моріяк, із першої сторінки цього числа.
Арка: журнал літератури, мистецтва і критики: місячник. Рік видання II, ч. 5 (11), травень 1948 / головний редактор Юрій Шерех; образотворче мистецтво й оформлення Яків Гніздовський; секретар редакції Яр Славутич.
Мюнхен: видавництво «Українська Трибуна», 1948. — 72 с.: іл. — 22 × 16 см. — Друк: R. Oldenbourg, Graphische Betriebe G. m. b. H., München. Відповідальний редактор і друкар — Василь Пасічняк. Видання авторизоване Civil Affairs Division EUCOM APO 757. Адреса редакції — Мюнхен, Дахауерштрасе 9/II; адміністрації — Фюріхштрасе 53/II. Наклад не зазначено.
В оригінальній видавничій обкладинці роботи Якова Гніздовського: на кремовому папері чорна арка в концентричному колі, назва й підзаголовки — фіолетовим, унизу фіолетова видавнича марка. На задній обкладинці — фіолетова марка Мистецького українського руху (МУР). Обкладинка рівномірно пожовкла, з забрудненням і поодинокими плямками по краях, дрібні заломи кутів; корінець цілий, надривів немає. Папір усередині з природним пожовтінням, найпомітнішим по берегах; блок міцний, утрат немає. У верхньому лівому куті передньої обкладинки олівцем старий бібліотечний шифр «77.Е.Л». Ціна на задній обкладинці: 3 НМ (попередні числа коштували 6 марок — здешевлення, ймовірно, пов'язане з німецькою валютною реформою, під час якої число й вийшло). Стан: добрий.
Часопис має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; обкладинка роботи Якова Гніздовського становить самостійний мистецький інтерес.
ІНФОРМАЦІЯ
Число відкривається добіркою висловлювань письменників французької «Католицької онови» — Т. С. Еліота і Франсуа Моріяка — про долю західної культури; питання про загрозу з боку Червоної армії поставлено просто на першій сторінці, у травні 1948 року, за кілька місяців до берлінської блокади. Далі — «Золота тростина» Юрія Косача, «Озія космічна» Олекси Ізарського, поезії Василя Барки, Михайла Ореста, Оксани Лятуринської, Олега Зуєвського, Володимира Свідзінського, матеріали пам'яті Катрі Гриневичевої, розвідка Василя Галайди про театральні позиції Івана Франка, огляд Василя Витвицького про музику на мюнхенських тижнях української культури, переклади з Поля Клоделя, Жоржа Бернаноса й Альфреда Момберта. Центральна публікація — біографічна новела В. Домонтовича (Віктора Петрова) про Вінсента ван Ґоґа; у змісті її подано як «Самотній мандрівник простує самотнім шляхом», на самій статті — «Самотній мандрівник простує по самотній дорозі». Репродукції — Ван Ґоґ (окрема ілюстраційна вкладка з автопортретом), Жорж Руо, дереворіз Мирона Білинського, Едвард Козак і Михайло Мороз із виставки українського малярства в Реґенсбурзі, Люсьєн Фройд; окремий фоторепортаж із вистави «Ордер» Юрія Косача в театрі Володимира Блавацького.
«Арка» виходила в Мюнхені від липня 1947 до травня 1948 року: одинадцять чисел у дев'яти випусках. Ліцензію на видання мав тижневик «Українська Трибуна», формальним видавцем і відповідальним редактором був Василь Пасічняк — колишній член ОУН і в'язень Аушвіцу; фактичним редактором від числа 1 (7) став Юрій Шерех (Шевельов), і з того ж числа журнал перестав бути додатком до партійного тижневика, ставши де-факто виданням МУРу. Обкладинку й макет робив Яків Гніздовський, узявши за основу браму Заборовського — парадний митрополичий вхід до Софії Київської.
Це — останнє число «Арки». Воно затрималося на кілька місяців, а шосте, за словами Шевельова, редакційно вже майже готове, до друкарні так і не потрапило: німецька валютна реформа 1948 року забрала гроші в читача, якому на руки міняли лише сорок марок. Комплектні річники журналу в українських публічних бібліотеках відсутні, окремі числа трапляються на ринку рідко.