Артюшенко Юрій. Події і люди на моєму шляху боротьби за Державу, 1917–1966. Чикаго, 1966 — автограф автора
«Я намагався дати стислу і найлегше сприйнятну для читача цілість наших новітніх змагань за національну суверенну Україну».
Юрій Артюшенко. Події і люди на моєму шляху боротьби за Державу, 1917–1966 / передмова Анатоля Юриняка; обкладинка і заголовки розділів Любомира Рихтицького.
На Чужині [Чикаго]: Ukrainian-American Publishing & Printing Company, 2315 West Chicago Avenue, 1966. — 218 с.: іл. — Прибл. 21 × 14 см. Місце видання на титульному аркуші подано формулою «На Чужині»; адресу друкарні в Чикаго зазначено на звороті титулу. Наклад не зазначено.
У видавничій обкладинці з кремового картону: прізвище автора складеним шрифтом, назва й роки — рисованим шрифтом роботи Любомира Рихтицького, друк синім. Обкладинка забруднена, з рівномірним пожовтінням і розсіяними рудими плямками, надрив близько 2 см у верхньому куті задньої обкладинки, кути злегка притерті. Блок міцний, внутрішньо чистий, папір із природним пожовтінням по берегах. На авантитулі дарчий напис автора синім чорнилом у сім рядків, із підписом і датою «Чікаґо, 1966 р.»; ім'я адресата прочитується неповно. Стан: добрий.
Прижиттєве видання з автографом автора. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.
ІНФОРМАЦІЯ
Більшість мемуаристів Визвольних Змагань обмежилася 1917–1921 роками; Артюшенко натомість веде оповідь від березня 1917-го аж до початку 1966 року — власний твір він назвав у листі до автора передмови «найкоротшим фільмом» свого дорослого життя й свідомо подавав лише те, що бачив, чув і пережив особисто. Книга поділена на розділи «Фронт», «Підпілля» та наступні. Серед епізодів — табір Пикуличі під Перемишлем, де інтерновані вояки жили табірною зупою й важили хліб саморобною вагою, карцер за відмову здати холодну зброю, нелегальні виходи крізь отвір у дротяній сітці до Перемишля й перші зв'язки з майбутніми членами УВО. Окремі сторінки присвячено Українській господарській академії в Подєбрадах і постанню Лєґії Українських Націоналістів 1925 року; вміщено групову світлину легіонерів у Подєбрадах із М. Сціборським та самим автором.
Юрій Артюшенко (1899–1990) народився в Котельві на Полтавщині, 1917 року був членом Ради Українського військового клубу ім. гетьмана Павла Полуботка й організував у Житомирі першу українську сотню, воював у 2-му Запорозькому полку та в Чорних запорожцях, сотник Армії УНР. 1930 року закінчив Український технічно-господарський інститут у Подєбрадах, 1925-го разом із Миколою Сціборським став одним із засновників Лєґії Українських Націоналістів, від 1929 року член ОУН, згодом член її сенату. У Німеччині входив до головної управи Українського національного об'єднання й редагував «Український вісник» (1937–1940), від 1950 року жив у США. Помер у Чикаго.
Книжку надруковано в чиказькій Ukrainian-American Publishing & Printing Company; передмову написав літературний критик Анатоль Юриняк, шрифтові заголовки розділів і обкладинку виконав графік Любомир Рихтицький. Того ж 1966 року працю відрецензував Любомир Винар в «Українському історику». Примірники з дарчим написом автора трапляються рідко.
Бібліографічні дані звірено з титульним аркушем і зворотом титулу; стан описано за фотографіями примірника. Формат подано приблизно, за фотографіями, і потребує звірки de visu; наявність ненумерованих аркушів після с. 218 не перевірено.