Бабай [Нижанківський Богдан]. Вірші іронічні, сатиричні і комічні. Буенос-Айрес, 1959

«Книжка сатиричної поезії — в українській літературі — книжка перша!»

Бабай. Вірші іронічні, сатиричні і комічні / обкладинка та ілюстрації Едварда Козака.

Буенос-Айрес: Видавництво Юліяна Середяка, 1959. — Іл. — Наклад 2000 прим. На звороті титулу паралельні вихідні дані іспанською: Babay. Versos irónicos, satíricos y comicos. Ilustrado por Eduardo Kozak. Editorial Julian Serediak, Buenos Aires.

Оригінальна видавнича м'яка обкладинка з двоколірним рисунком Едварда Козака — чорним і червоним по світло-зеленому тлі: довготелесий пан із паяцом-маріонеткою серед міських будинків, такса й ліхтар; на задній обкладинці видавнича марка «ЮС» червоним друком. Легкі потертості й потемніння по краях і корінцю передньої обкладинки; задня обкладинка рясно вкрита лисячими плямами. Папір рівномірно пожовклий, береги крайових аркушів потемнілі. Блок міцний, текст і ілюстрації чисті, написів і печаток немає. Стан: добрий.

Прижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; оформлення Едварда Козака становить самостійний мистецький інтерес.

ІНФОРМАЦІЯ

Передмова відкривається заявою, що це перша в українській літературі книжка сатиричної поезії: доти сатирики розсівали свої вірші по газетах і журналах, і ті забувалися разом із приводом, з якого народилися. Бабай, за словами передмови, — «не журналіст, а поет», і навіть злободенну тему переводить у площину, де вона лишається актуальною й назавтра. Головна мішень збірки — еміграційний патріотизм: «Патріотичне слово» з рефреном «Бо все залежне, знана річ…», «Розмова з патріотом», «Патріотична гігієна»; поряд — ліричніші «Пейзажі й міражі» та гірко-самоіронічна «Творчість» про книжечку, яку ніхто не прочитає.

Бабай — псевдонім Богдана Нижанківського (1909–1986), поета й прозаїка із Золочева, сина актора Амвросія Нижанківського. У довоєнному Львові він видав збірки оповідань «Вулиця» й «Актор говорить» (обидві 1936), згодом лірику «Терпке вино» (1942). Після війни в Мюнхені редагував «Українську трибуну», працював в «Арці» і саме тоді почав друкуватися як Бабай у «Лисі Микиті»; пізніше осів у Детройті. Ця книжка — перша з трьох збірок Бабая; за нею вийшли «Каруселя віршів» (1976) і «Марципани і витребеньки» (1983).

Видав книжку Юліян Середяк — буенос-айреський видавець гумористичного журналу «Мітла» й однойменних календарів-альманахів. Оформлення — Едварда Козака (1902–1992), творця «Лиса Микити»: тандем Бабай — ЕКО склався саме на сторінках цього журналу. Козак намалював двоколірну обкладинку, рукописний титул і окремий рисунок із мальованим заголовком до кожного вірша, тож книжка є водночас і сатиричною збіркою, і повноцінним альбомом його графіки. Українські видання Аргентини розходилися здебільшого в межах місцевої громади й на ринку трапляються нечасто.