Бескид Юліян. Свята, рідна земля. Торонто; Пассейк, 1966 — автограф автора
«О, земле, земле — рідна мати; за тебе життя варто віддати!»
Юліян Бескид. Свята, рідна земля / ілюстрації арт. М. Левицького.
Торонто; Пассейк, Н. Дж.: видання Організації Оборони Лемківщини, 1966. — 88 с.: іл. — (Бібліотека Лемківщини; ч. 1). — Формат прибл. 21 × 15 см, потребує звірки з примірником. Наклад не зазначено. Ціна на задній обкладинці: $1.50.
У видавничій ілюстрованій обкладинці: на передній — штриховий рисунок оливково-зеленим (дідусь із хлопчиком на тлі смерек і карпатського неба), назва синім шрифтом із декоративними підкресленнями; задня обкладинка без оформлення. Папір обкладинки з природним пожовтінням, дрібна темна плямка на передньому боці ліворуч, поодинокі забруднення, легкі заломи по кутах і краях; надривів і втрат паперу немає. Блок міцний, аркуші чисті, кремовий папір без плям, ілюстраційні сторінки свіжі. На аркуші перед титулом чорнилом дарчий напис: «Моєму приятелеві Влодкові Лемакові на милу пам'ятку від Старого Лемка», з підписом автора й датою «Торонто, 20 [місяць нерозбірливо] 1966». Стан: дуже добрий.
Прижиттєве видання з автографом автора. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.
ІНФОРМАЦІЯ
Оповідання з життя Лемківщини, писане для молодшого читача, але з дорослим наміром. Хлопчик Данилко ходить із дідом Онисимом на пасіку, у ліс, на ярмарок і поволі вивчає власний край: чому річка тече, як бджоли зимують, коли сіяти ячмінь, звідки взялася Княжа гірка й чому земля під ногами зветься українською. Дід переказує внукові історію лемківських гір від княжих часів, і господарська наука непомітно переходить у науку належності. Завершується книжка тим самим рядком, що винесений в епіграф.
Юліян Тарнович, який підписував белетристику псевдонімом Юліян Бескид (1903–1977), — журналіст, етнограф, історик і письменник, найпослідовніший дослідник Лемківщини у ХХ столітті. Народився в Ростайному на Західній Лемківщині в родині священника, від 1921 року навчався у Львівському українському таємному університеті, належав до УВО. Редагував «Наш Лемко», по війні в Канаді — «Нашу Мету», «Лемківщину» (1949–1956), «Український Робітник» (1957–1962) і «Лемківські Вісті» (1965–1970). Помер у Торонто. Підпис у цьому примірнику — «від Старого Лемка» — його звичний авторський жест.
Серію «Бібліотека Лемківщини» Тарнович заснував ще 1936 року у Львові при часописі «Наш Лемко», що входив до концерну «Українська преса» Івана Тиктора; до 1939 року в ній вийшло сімнадцять книжок, а першим числом була його ж «Ілюстрована історія Лемківщини». Позначення «ч. 1» на цьому томі означає, що на еміграції серію починали наново — уже коштом Організації Оборони Лемківщини, лемківського об'єднання в США з осідком у Пассейку. Ілюстрації підписані «арт. М. Левицький»; імовірно йдеться про Мирона Левицького (1913–1993), львівського графіка, який від 1954 року жив у Торонто й оформив десятки книжок української діаспори, — атрибуцію слід уважати ймовірною. Примірники з дарчим написом автора трапляються рідко.