Борщак Ілько. Войнаровський: сестрінок гетьмана Івана Мазепи. Львів, 1939

«Велична постать Гетьмана Мазепи, повна таємничости й чару, завжди викликає наше зацікавлення».

Ілько Борщак. Войнаровський: сестрінок гетьмана Івана Мазепи, друг Аврори Кеніґсмарк і сибірський в'язень: з трьома ілюстраціями в тексті / у книзі також поема Кіндрата Рилєєва «Войнаровський» у перекладі Святослава Гординського.

Львів: видавнича кооператива «Хортиця», 1939. — 157, [3] с.: іл. — З друкарні Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові. — 16,8 × 12,4 см. Ціна на задній обкладинці: 1,90 зл., виправлена чорнилом на 1,50. Наклад не зазначено. У довідковій літературі обсяг подають округлено — 160 с.

В оригінальній видавничій обкладинці: вохристе поле з чорною фігурною картушею, назвою і портретом Андрія Войнаровського в овалі, унизу — назва видавництва; на звороті — видавнича марка «Хортиці» з шаблею й галузками. Обкладинка забруднена, з природним пожовтінням, потертостями й побитими краями; надриви вгорі та внизу корінця, дрібні коричневі плямки на правому березі обох сторонок. Папір пожовклий, береги нерівні — блок не обрізаний. Блок міцний, надривів із утратою тексту немає. Стан: добрий.

Прижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.

ІНФОРМАЦІЯ

Борщак відтворює життя Андрія Войнаровського (бл. 1680–1740) — сестрінка Івана Мазепи, спадкоємця його статків і учасника задуму 1708 року. Розділи ведуть від родоводу й студій у Дрездені через сальон Аврори Кеніґсмарк у Гамбурзі, Бендери, Відень і Вроцлав до захоплення Войнаровського царськими агентами в Гамбурзі 1716 року та заслання до Якутська. У передмові «Від автора» історик пише, що книжка виросла з його статті про арешт Войнаровського, надрукованої тринадцятьма роками раніше в ювілейному збірнику НТШ, і дякує Гамбурзькому державному архіву, Паризькій національній бібліотеці та архіву французького Міністерства закордонних справ.

Ілько Борщак (1894–1959), справжнє ім'я Ілля Баршак, — історик і публіцист, від 1919 року на еміграції у Франції, дослідник українсько-французьких зв'язків XVII–XVIII століть, ініціатор викладання українознавства в Національній школі східних мов у Парижі, згодом директор Архіву української еміграції та редактор журналу «Україна». У 1930-х його книжки виходили саме у Львові: «Великий мазепинець Григор Орлик» (1932), «Наполеон і Україна» (1937), «Карпатська Україна у міжнародній грі» (1938). Сучасні дослідники, зокрема Вадим Ададуров, ставлять під сумнів частину його джерельних атрибуцій, що не зменшує ваги цих праць як явища української історіографії.

«Войнаровський» — остання книжка Борщака, видана у Львові перед війною: наклад «Хортиці» вийшов з друкарні НТШ, а вже за кілька місяців радянська влада ліквідувала і видавничу кооперативу, і саме Товариство. Другу частину тому становить поема Кіндрата Рилєєва (1795–1826) у перекладі Святослава Гординського (1906–1993); торонтське видання цього перекладу 1970 року позначене як друге виправлене, отже першодрук, найімовірніше, саме тут. Оцифрованої копії львівського видання в перевірених українських електронних бібліотеках немає.