Драч Іван. Соняшник: поезії. Київ, 1985
Іван Драч. Соняшник: поезії / передмова М. Слабошпицького.
Київ: Видавництво ЦК ЛКСМУ «Молодь», 1985. — Іл.
У видавничій твердій палітурці, обтягнутій сіруватим матеріалом під полотно, у суперобкладинці: на передній сторонці — графічний портрет поета, складений із горизонтальних чорних штрихів, ім'я автора чорним, назва червоним. На фронтисписі — сонце з розкошланими променями, що їде на велосипеді, у тексті повносторінкові чорно-білі ілюстрації. Суперобкладинка пожовкла, із заломами вздовж згинів; унизу передньої сторонки біля корінця відірвано фрагмент паперу, крізь який видно палітурку; задня сторонка з плямами й розводами, надрив угорі посередині, обтріпані нижній край і кут. Папір блока рівномірно пожовклий, блок міцний, текст чистий. Стан: добрий.
Прижиттєве видання.
ІНФОРМАЦІЯ
«Соняшник» 1985 року — не повторення дебютної збірки 1962-го, а вибране: як сказано в анотації на звороті титулу, сюди ввійшли найкращі вірші та поетичні цикли з багатьох авторових книжок. Назву дала «Балада про соняшник» — хрестоматійний вірш про хлопчиська, що побачив сонце на велосипеді й навіки застиг соняшником; у книжці балада стоїть на с. 17 навпроти повносторінкової ілюстрації, а її сонце-велосипедист перейшло на фронтиспис. Поруч — «Лист до калини, залишеної на рідному лузі в Теліженцях», «Сльоза Пікассо», «Смерть Шевченка», «Джон Стейнбек у музеї Тараса Шевченка», «Хустина Марії Заньковецької, подарована Льву Толстому», «Зізнання Одіссея».
Іван Драч (1936–2018) — поет, кінодраматург і громадський діяч, один із провідних шістдесятників. Народився в Теліжинцях на Київщині; його поема-трагедія «Ніж у сонці» (1961) і перша збірка «Соняшник» (1962) відкрили нову, метафоричну й інтелектуальну поетику. Лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка й Державної премії СРСР, 1989 року він став першим головою Народного руху України.
Книжку видала київська «Молодь» з передмовою критика Михайла Слабошпицького «Силове поле поезії», що починається саме з «Листа до калини» і показує, як поет через два десятиліття повертається до образу свого скандального вірша «Калина». Анотація на звороті титулу, за тодішньою видавничою практикою, подана російською мовою.
