Дудко Федір. Стрибожа внука: оповідання з часів великого князя Ярослава Мудрого. Авґсбурґ, 1948
«…за руським крайнебом, таємниче ховалася в далечіні чужа, туманна, загадкова безвість.»
Федір Дудко. Стрибожа внука: оповідання з часів великого князя Ярослава Мудрого / окладинка роботи С. Бабулевича.
Авґсбурґ, 1948. — 88 с. Ціна на задній обкладинці — 7 нм.
В оригінальній видавничій обкладинці роботи С. Бабулевича: двоколірний друк чорним і бірюзово-блакитним — дніпровий пейзаж із темним високим берегом, кучерявими хмарами й п'ятьма човнами на воді, назва стилізованим старокиївським шрифтом; на задній обкладинці видавнича марка — монограма «ЯП» на тлі сувою. Обкладинка потерта вздовж корінця й по краях, кути злегка заокруглені, дрібні забруднення; задня обкладинка тонована, з рудими цятками. Папір рівномірно пожовклий, із волокнистими вкрапленнями, характерними для повоєнного паперу; залом біля корінцевого поля с. 46, загнутий верхній кут с. 80 — без утрати тексту. Угорі задньої обкладинки олівцевий напис. Стан: добрий.
Прижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.
ІНФОРМАЦІЯ
Повість про Анну Ярославну — доньку Ярослава Мудрого, яка стала королевою Франції. Відкривається вона сценою в печерах над Дніпром: старий схимник вписує в літопис рядки про січу Ярослава зі Святополком і печенігами. Далі — київське віче, княжий суд, бенкет, за яким сидять норвезький королевич Гаральд, угорська королева Аґмунда, польська княгиня Доброніга й інші коронованих родів гості, і таємниця, якою митрополит Іларіон пов'язаний із княжною. Завершує книжку виїзд Анни до чужого краю: «добро і велич держави», нагадує їй митрополит, вимагають болючих, але конечних жертв. Історичні постаті й реалії пояснено в авторських примітках унизу сторінок. Під текстом стоїть дата 1935 — повість написано ще у Львові, а надруковано через тринадцять років, уже в еміграції.
Федір Дудко (1885–1962) — прозаїк і журналіст родом із Чернігівщини, писав під псевдонімами Одуд, Ф. Карпенко, Шпак. У 1922–1939 роках жив у Львові й працював у бібліотеці НТШ, від 1944 року — у Німеччині, від 1949-го — у США. Автор тетралогії про визвольні змагання «В заграві», історичного роману «Великий гетьман» про Мазепу, збірок оповідань «Краса життя», «Глум», «Дівчата одчайдушних днів».
Авґсбурзькі роки стали найплідніщими в еміграційній біографії письменника: тут вийшли «Отаман Крук», «Війна», «Великий гетьман», «Дівчата одчайдушних днів», «Заметіль» і «Стрибожа внука». Обкладинки «Стрибожої внуки» й «Заметілі» виконав той самий художник, С. Бабулевич, обидві книжки мають на звороті однакову марку «ЯП». Енциклопедія сучасної України фіксує цю повість лише в авґсбурзькому виданні 1948 року.
