Грушевський Михайло. Оповідання. Київ, 1904

Грушевський Михайло. Оповидання.

Київ: Вік, 1904. — VII, 147 с. — бл. 20 × 14 см. — (Вік; № 13). З друкарні Петра Барського.

У напівшкіряній «глухій» оправі: шкіряний корінець із золотим тисненням, кришки оклеєні мармуровим папером. Потертості оправи, пожовтіння сторінок, лисячі плями. Збережено портрет автора з факсиміле підпису «М. Грушевський 1904». На авантитулі, титулі та в блоці фіолетові штампи «Український Військовий Гурток 17 Залізничого Баталіону». Стан добрий.

Прижиттєве видання. Книга має історико-культурну й колекційну цінність; військові штампи доби Української революції становлять окремий провенансний інтерес.

ІНФОРМАЦІЯ

Це Грушевський, якого майже не знають: не історик і не голова Центральної Ради, а прозаїк. У передмові «Від автора», датованій 1903 роком, він сам називає ці тексти своєю белетристичною спадщиною — річчю, що для нього вже минула. До збірки увійшли оповідання переважно гімназійних і студентських років: «Бех-аль-Джугурь», «Бідна дівчина», «Неробочий Грицько Кривий», «Історія одної ночі», «Ясновельможний сват».

Михайло Грушевський (1866–1934) — історик, голова Української Центральної Ради, багаторічний голова НТШ у Львові, автор десятитомної «Історії України-Руси». Штампи «Українського Військового Гуртка 17 Залізничого Баталіону» — слід побутування книжки в українських військових частинах доби визвольних змагань 1917–1921 років: такі гуртки вели просвітню роботу серед вояків і мали власні книгозбірні. Видавництво «Вік» було одним із головних осередків українського книговидання в підросійському Києві початку століття.