Єж Теодор Томаш.На світанку: повість.Львів, 1936

«Досвітня пора для Болгарії перемінилася в ясний день, бо засіяло над нею сонце волі.»

Т. Т. Еж [Теодор Томаш Єж]. На світанку: повість / переклад [з польської].

Львів: Видавництво «Батьківщина», мґр. Маріян Дзьоба, 1936. — 224 с.

Переплетено в напівшкіряну оправу: корінець і кути з темно-коричневої шкіри, палітурки обтягнуто мармуровим папером у рудо-коричневих тонах, форзаци гладкі кремові. Шкіра ціла; на мармуровому папері білуваті потертості вздовж країв і шарнірів, дрібні заломи біля верхнього шарніра. Блок міцний. Папір дешевий, сильно пожовклий, зрізи потемніли; зовнішні кути аркушів потерті й заокруглені. На титулі коричневі плями внизу, на с. 224 рожеві плями на верхньому полі, на с. 37 забруднення біля нижнього кута. На титулі, с. 37 і 224 фіолетова кругла печатка «Кружок Рідної школи в Угнові»; на титулі зеленим чорнилом шифр із числом «96», фіолетовим — «№ 4» і парафа. Стан: добрий.

Колекційний інтерес становить примірник із печатками кружка «Рідної школи» в Угнові: слід читацького життя галицького містечка міжвоєнних років.

ІНФОРМАЦІЯ

«На світанку» — український переклад історичного роману Теодора Томаша Єжа «W zaraniu» про пробудження болгарського національного руху під турецьким пануванням. Дія розгортається на півночі Болгарії, над Янтрою, з початку 1870-х: пастух Нікола, Стоян, Анка, Іленка та баба Мокра з синами проходять шлях від заборонених часописів до відкритої боротьби, а фінал переносить читача під Шипку. Автор вивів історичних діячів під виглядом типових персонажів; прототипом Ніколи вважають Захарія Стоянова, а баби Мокрої — Тонку Обретенову.

Теодор Томаш Єж — псевдонім польського письменника й громадського діяча Зиґмунта Фортуната Мілковського (1824–1915), уродженця Поділля. Від 1848 р. він брав участь у польському національно-визвольному русі, 1850 р. емігрував до Великої Британії, діяв в Україні, на Балканах і у Франції, під час повстання 1863–1864 рр. очолював загони на Поділлі й формував польський загін у Болгарії. Від 1866 р. жив переважно у Швейцарії, 1887 р. став першим головою Польської ліги. Автор романів про боротьбу південних слов'ян і творів на українську тематику, зокрема повісті «Wasyl Hołub» (1858).

Українською повість виходила у Львові (1907) і Києві (1908, 1909, 1929). Видання 1936 р. побачило світ у львівському видавництві «Батьківщина». Українське педагогічне товариство «Рідна школа» (засноване 1881 р. як Руське педагогічне товариство; назву «Рідна школа» офіційно додано 1926 р.) діяло через місцеві кружки, а 1939 р. його діяльність припинила радянська влада.