Княжинський Антін. В країні неволі: спогади. Мюнхен, 1957
«Ті, що в тюремних умовинах, линуть душею хоч би на цю „свободу“, ті, що „на свободі“, дрижать, щоб не попасти в тюремницький побут.»
Д-р А. Княжинський. В країні неволі. — Відбитка з тижневика «Християнський Голос».
Мюнхен: Видавництво «Християнський Голос», 1957. — 69 с. — Друкарня «Logos», München 8, Rosenheimerstr. 46 a.
В оригінальній видавничій обкладинці з цупкого світло-брунатного паперу: двофарбовий чорно-червоний рисунок у манері лінориту — табірна огорожа з колючим дротом, вартова вежа й сонце, що сходить; назва рисованим шрифтом. Блок шитий ниткою. Дрібні білясті потертості фарбового шару на передній сторінці обкладинки — угорі й на літерах назви, легкі потертості по краях і кутах, кілька темних цяток на задній сторінці. Природне пожовтіння паперу, найпомітніше по берегах аркушів. Блок міцний, текст чистий, без написів і печаток. Стан: дуже добрий.
Прижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.
ІНФОРМАЦІЯ
Ці спогади вийшли 1957 року, за п'ять років до «Одного дня Івана Денисовича», і написала їх людина, яка щойно повернулася з десяти років совєтських лагерів. У вступному слові автор застерігає, що це не реєстр особистих переживань, а спроба синтези — образ життя з-поза залізної завіси, де тюрма і «куца большевицька свобода» становлять один побут. Тут же він пояснює, чому пише «совєтський», а не «радянський»: про жодні «ради» в СССР, на його думку, не може бути й мови. Виклад веде від КПЗ — камери попереднього ув'язнення, «першого ступня» тюремного життя — через слідство й етап до лагерного будня; є тут і поїздка звільненого арештанта через Москву, і нарис історії совєтського тюремництва. Завершує книжку розповідь про віру в лагерях і про українських священників, яких не зламали ні погрози, ні карцер, ні БУР.
Антін Княжинський (1893–1960) — етнограф, педагог і громадський діяч, син священника з бойківської Тисовиці на Старосамбірщині. Від 1914 року воював в Українських січових стрільцях, від 1918-го — в УГА; 1930 року здобув докторат у Львівському університеті. Учителював у гімназіях Галичини, був директором Коломийської гімназії, співзасновником товариства «Бойківщина» в Самборі, автором праць з бойківської діалектології та звичаєвого права. 1945 року потрапив до рук совєтських органів і дістав десять років таборів; 1955-го вирвався з неволі й приєднався до родини у Філадельфії, де й помер.
Книжка — відбитка з мюнхенського тижневика «Християнський Голос», де текст друкувався з продовженнями, видана накладом редакції в мюнхенській друкарні «Logos», з застереженням наприкінці «Передрук недозволений!». Ширшу версію лагерних спогадів, «На дні СССР», Княжинський видав 1959 року в Нью-Йорку. Відбитки з еміграційних часописів виходили малими накладами й трапляються нечасто.
