Кошелівець Іван. Олександер Довженко: спроба творчої біографії. [Мюнхен], 1980

«Хочеться кожне слово помити в українській криниці, де дівчина воду брала…»

Іван Кошелівець. Олександер Довженко: спроба творчої біографії / оформлення Якова Гніздовського.

[Мюнхен]: «Сучасність», 1980. — 428 с.: іл. — (Бібліотека Прологу і Сучасности; ч. 140). — Library of Congress Catalog Card Number 80-50138.

У видавничій м'якій обкладинці: світло-сіре тло, ім'я автора й назва червоним, у центрі — дереворитний портрет Довженка в колі з монограмою художника. На задній сторонці — фотопортрет автора, видавнича анотація й цитата з Довженка. Легкі потертості й заломи по краях сторонок і корінця, дрібне забруднення в нижньому куті задньої сторонки. Блок чистий і міцний, без написів і печаток. Стан: дуже добрий.

Прижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.

ІНФОРМАЦІЯ

Книжка писалася як спроба розповісти про Довженка те, чого в УРСР сказати було не можна. Частина перша — чотирнадцять розділів від дитинства в Сосниці й Глухівського учительського інституту через Київ 1917–21 років, Варшаву, Берлін і Харків до одеського початку в кіно й фільмів «Звенигора», «Арсенал», «Земля», «Іван», «Аероград» і «Щорс», із окремим розділом про заслання в Москві. Частина друга — війна й переорієнтація на літературу, «Україна в огні», «Повість полум'яних літ», «Поема про море», «Зачарована Десна», уваги до поетики й розділ про долю Довженкової спадщини — про те, як її «впорядковано» по смерті режисера. У додатках — тексти самого Довженка і записи зі щоденників, спогад актора Петра Масохи, фільмографія, бібліографія й показник імен; у тексті — кадри, фотореклама до «Івана» і останнє прижиттєве фото режисера.

Іван Кошелівець (1907–1999) — літературознавець, критик, перекладач і публіцист, уродженець Чернігівщини, багатолітній головний редактор мюнхенської «Сучасности». Йому належать «Панорама найновішої літератури в УРСР» (1963, 1974), «Сучасна література в УРСР» (1964) та «Микола Скрипник» (1972); він же упорядкував «Берег чекань» Василя Симоненка й «Вибране» Євгена Сверстюка — книжки, які повертали читачеві заборонених авторів шістдесятництва.

Видання вийшло числом 140 у «Бібліотеці Прологу і Сучасности» — книжковій серії мюнхенського видавництва, що друкувало непідцензурну українську науку й літературу. Обкладинку з портретом-дереворитом зробив Яків Гніздовський (1915–1985), який оформлював і інші книжки Кошелівця.