Коваленко Людмила. Дві краси: новелі. Торонто, 1965
«В мене нема матері, крім України.»
Людмила Коваленко. Дві краси: новелі / обкладинка Я. Гніздовського.
Торонто: видавництво «Ми і світ», 1965. — 112 с. — (Бібліотека «Ми і світ»).
У видавничій м'якій обкладинці роботи Якова Гніздовського: угорі й унизу два темно-зелені поля з орнаментальним написом «Бібліотека Ми і світ», між ними кремове поле з дрібною крапчастою фактурою. Обкладинка рівна, легкі потертості по краях і на кінцях корінця, кілька дрібних плямок біля правого краю задньої сторонки. На задній обкладинці олівцем дрібна цифра. Папір рівномірно пожовклий, блок міцний, сторінки чисті. Стан: дуже добрий.
Прижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес, а обкладинка Якова Гніздовського становить самостійний мистецький інтерес.
ІНФОРМАЦІЯ
Збірку відкриває «Дві краси» — триптих про Тараса Шевченка очима двох жінок, з якими його пов'язують 1843–1844 роки: княжни Варвари Рєпніної, що цілу ніч пише йому лист-сповідь, і Ганни Закревської, яка прокидається щасливою від звістки, що до них приїде Шевченко. Далі — новела про арешт юнака-підпільника, остання репліка якого винесена тут в епіграф, і «Парис і Олена» — про хлопця, що змалку жив під античним прізвиськом. Завершує книжку іронічна емігрантська сценка: дружина, цитуючи Шевченків щоденник про білі хатки в тіні вишневих садків, соромить чоловіка, аж поки той не йде шукати лопату й копати город.
Людмила Коваленко (1898–1969) — прозаїкиня, драматургиня й перекладачка з Маріуполя. Дебютувала 1926 року в київській «Новій громаді», перекладала Вольтера, Бальзака, Мопассана й Золя; після арешту 1929 року її чоловіка, письменника Михайла Івченка, до 1943 року прози не друкувала. У повоєнній Німеччині редагувала жіночий журнал «Громадянка» й належала до МУРу, від 1950 року в США працювала в українській редакції «Голосу Америки». «Дві краси» — її третя збірка оповідань після «Vita nova» і «Давніх днів».
Книжка вийшла в серії видавництва Миколи Колянківського, торонтського редактора ілюстрованого журналу «Ми і світ», зробленого за взірцем Reader's Digest. Колянківський друкував і материкових, і еміграційних авторів та гостро критикував еміграційні інституції, тож частина діаспори вважала його журнал прорадянським. Обкладинку з орнаментальним шрифтом створив Яків Гніздовський (1915–1985) — графік і майстер дереворизу, автор оформлення багатьох українських еміграційних видань.
