Левицький Северин.Український Пластовий Улад в роках 1911–1945 у спогадах автора.Мюнхен, 1967

Северин Левицький. Український Пластовий Улад в роках 1911–1945 у спогадах автора (Причинки до історії Пласту).

Мюнхен: Видавництво «Молоде Життя», 1967. — 135 с.: портр. — (Матеріяли до історії Українського Пласту; вип. 1). — 21 см.

У видавничій м'якій ілюстрованій обкладинці: на зеленому тлі світлий силует пластової лілеї з тризубом, ім'я автора, назва й вихідні дані — чорним; задня обкладинка без оформлення. На фронтисписі — фотопортрет автора. Корінець вицвілий і потертий, з дрібними втратами фарби й надривами по краях; кути й краї обкладинки потерті, на передній палітурці подряпини й дрібні світлі плями. Задня обкладинка забруднена, з рудими плямами, подряпинами й чорнильною позначкою. Папір блока з природним пожовтінням, береги й обріз потемнілі. На титульному аркуші синя штампова печатка «Бібліотека А. Чемеринського магістра історичних наук» з емблемою в центрі. Стан: добрий.

Посмертне видання спогадів очільника Пласту міжвоєнної доби. Книга має історико-культурну цінність як свідчення з перших рук про становлення українського молодіжного руху.

ІНФОРМАЦІЯ

Спогади Северина Левицького — Сірого Лева, Верховного отамана Пласту в 1924–1930 роках — розповідають про українське скаутство від перших гуртків 1911 року до кінця Другої світової війни. Автор простежує походження Пласту й роль закордонного зразка, дає характеристику трьох засновників, пише про пластунів у лавах Українських Січових Стрільців, перші відділи на Наддніпрянщині, створення пластового центру у Львові, Пласт під час визвольних змагань 1917–1920 років і його відновлення в 1920–1924 роках, діяльність Верховної пластової ради й поширення організації в Галичині.

Северин Левицький (1890–1962) народився в Щуровичах на Радехівщині, закінчив гімназію в Бродах і філософський факультет Львівського університету. Воював в УСС та УГА, від 1920 року викладав в учительській семінарії у Львові. 1924 року очолив Верховну пластову команду й керував організацією до її заборони польською владою 1930 року: поширив Пласт на Волинь, підпорядкував Верховній пластовій команді відділи на Закарпатті й Буковині, сприяв створенню пластових осередків в українських студентських центрах за кордоном. Входив до редакції журналу «Молоде життя». У роки війни працював у Львівському педагогічному інституті й завідував відділом опіки над молоддю Українського крайового комітету. 1947 року на пластовому з'їзді в Реґенсбурзі обраний Начальним пластуном, 1949-го емігрував до США. Помер у Баффало, 2008 року перепохований у Львові. Його сестра — громадська діячка Ольга Басараб.

Книжку випустило пластове видавництво «Молоде Життя» в Мюнхені 1967 року, через п'ять років після смерті автора, першим випуском серії «Матеріяли до історії Українського Пласту». Текст відкриває слово упорядника, на фронтисписі вміщено фотопортрет Левицького в пластовому однострої.