Лозинський Михайло. Любов-туга. Чернівці, 1901
- Доставка Новою поштою — 1–3 дні, зазвичай 100–200 ₴; від 10 000 ₴ безкоштовно. Відправляємо за 1 робочий день.
- Оплата — переказом за реквізитами: monobank, Приват24 або QR для будь-якого банку.
- Гарантія відповідності опису — якщо книга не така, як описано, повернемо гроші й доставку в обидва боки.
Потрібні додаткові фото чи заміри? +380 93 16-11-777 · Instagram · Умови доставки
«Запала куртина. Рев страшний на сали… То хвалять акторів, що чудово грали.»
Михайло Лозинський. Любов-туга.
Чернівці: з друкарні тов. «Руської Ради» під зарядом В. Секерського, 1901. — Іл.
Книжку переоправлено в пізнішу тверду оправу з чорного шкірозамінника з крупним зерном: по кутах обох палітурок сліпе тиснення сецесійних орнаментів, на передній палітурці сліпа тиснена заставка, ім'я автора й назва — золотистим тисненням. Форзаци з друкованим «мармуровим» візерунком у брунатно-оливкових тонах. В оправі збережено оригінальну видавничу обкладинку із сірого паперу, що повторює титул. Задня палітурка потерта, з білястими витертостями й плямками; на передній поодинокі світлі цятки. Обкладинка з плямами й лисячими плямками, надривом і втратою паперу в нижньому правому куті; на ній чорнилом інвентарний номер «II 17». Папір із природним пожовтінням і поодинокими плямами, на титулі світла пляма під віньєткою; верхній край окремих аркушів нерівний, обтріпаний. На с. 41 надрив із утратою фрагмента зовнішнього берега без утрати тексту; на с. 40–41 дрібні потертості поверхні паперу з частковою втратою кількох літер; на с. 17 легке олівцеве підкреслення рядка. На титульному аркуші праворуч від вихідних даних власницький підпис чорнилом. Стан: реставрований.
Прижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.
ІНФОРМАЦІЯ
Єдина поетична збірка Михайла Лозинського — людини, яку історія запам'ятала як правника, дипломата ЗУНР і в'язня Соловків, а не як поета. До книжки увійшов цикл «У театрі», написаний під враженням від вистав у Станиславові та Львові: сцена тут стає дзеркалом власної любовної драми. Ліричний герой проганяє спогади, що «знов прийшли» розігрувати перед ним старі ролі, — а завіса падає під оплески залу. У віршах про розлуку, що дали назву збірці, звучать латинські «fatum» і «Vanitas vanitatum».
Михайло Лозинський (1880–1937) народився в Бабиному на Калущині, закінчив Львівську академічну гімназію, студіював право у Львові, від осені 1901 року — у Відні, згодом жив у Цюриху. Журналіст і перекладач, багаторічний співробітник «Діла», автор «Літературно-наукового вістника» і чернівецького «Гасла». 1919 року — заступник державного секретаря закордонних справ ЗУНР, учасник переговорів у Парижі; у 1921–1927 роках — професор міжнародного права Українського вільного університету в Празі. Переїхав до радянської України, працював у Харкові, був заарештований і відбував покарання на Соловках; 3 листопада 1937 року розстріляний в урочищі Сандармох. Реабілітований 1957 року. Дату народження джерела подають по-різному — 30 червня або 30 липня.
Збірку надруковано в Чернівцях, у друкарні товариства «Руська Рада» — політичного товариства буковинських українців, — якраз того року, коли двадцятиоднорічний автор перебирався зі Львова до Відня. Видання оздоблене друкарськими віньєтками й заставкою з гірським краєвидом у квітковому обрамленні. Поезій окремими книжками Лозинський більше не видавав: далі були публіцистика, право й політика, а після розстрілу його ім'я на десятиліття зникло з друку.
