Лепкий Богдан. Мазепа: з-під Полтави до Бендер. Нью-Йорк, 1955
«Хтось небо простромив мечем, з нього лилася кров.»
Богдан Лепкий. Мазепа: з-під Полтави до Бендер: повість / обкладинка В. Січинського.
Ню Йорк: Наукове Товариство ім. Шевченка в Америці, 1955. — 346 с., [1] арк. портр. — прибл. 21 × 15 см. — З друкарні «Dnipro» Publishing Co., 77 E. St. Mark's Place, New York. На титулі: видано Науковим Товариством ім. Шевченка в Америці і Українською Вільною Академією Наук у США за матеріяльною допомогою Східньо-Європейського Фонду. Ціна на задній обкладинці: $2.50. Наклад не зазначено.
У видавничій обкладинці кремового паперу з друком цегляно-червоною фарбою: орнаментальні рамки вгорі й унизу, ім'я автора, назва і підзаголовок, у центрі — герб Мазепи «Курч» у бароковому картуші з військовими клейнодами. Папір обкладинки пожовклий, з поодинокими дрібними плямками, дрібне забруднення на задній обкладинці. По корінцю надриви й втрати паперу вздовж усього згину, кути злегка побиті. Блок міцний, аркуші тримаються, папір усередині світлий, без лисячих плям, написів, печаток і підкреслень. Перед титулом — портрет автора на окремому аркуші. Стан: добрий.
Перше видання твору. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.
ІНФОРМАЦІЯ
Повість відкривається не втечею гетьмана, а пораненим Чуйкевичем, який лежить під валами серед трупів і бачить сонце, «червоне, як велетенська рана». Далі — відступ з-під Полтави через Кобеляки й переправу біля Переволочної, дорога степом до Бендер, розпач Карла XII, коли він довідується про здачу своєї армії, гумор сотника Мручка, який тримає табір на ногах, і згасання самого Мазепи в молдавському таборі. Це шоста, завершальна книга епопеї про гетьмана — після «Мотрі», «Не вбивай», «Батурина» та двотомної «Полтави». Задум розростався до дев'яти томів: мали бути ще повісті про Орлика й Войнаровського, але їх не написано.
Богдан Лепкий (1872–1941) — поет, прозаїк, літературознавець, перекладач і громадський діяч. Народився на хуторі поблизу Крегульця на Поділлі, вчився в Бережанах, студіював у Відні, Львові й Кракові, від 1899 року викладав у Ягеллонському університеті. Помер у Кракові 21 липня 1941 року, встигнувши закінчити цю повість, але не побачивши її друком.
Рукопис до видання довів молодший брат письменника Лев Лепкий (1889–1971) — стрілецький композитор, який 1949 року емігрував до США й 1952-го відновив там «Червону Калину». Книжку спільно випустили Наукове Товариство ім. Шевченка в Америці й Українська Вільна Академія Наук у США коштом Східньо-Європейського Фонду, що в 1950-х фінансував еміграційну науку. Обкладинку оформив Володимир Січинський (1894–1962) — архітектор, графік і мистецтвознавець. Друковано в українській нью-йоркській друкарні «Dnipro». В Україні повість не виходила до кінця 1980-х років.