Мірчук Петро. Степан Бандера: символ революційної безкомпромісовости. Нью-Йорк; Торонто, 1961
«Він не був символом безкомпромісовости тому, що став провідником; він став провідником тому, що був безкомпромісовий.»
Петро Мірчук. Степан Бандера: символ революційної безкомпромісовости.
Нью-Йорк; Торонто: Організація Оборони Чотирьох Свобід України; Ліга Визволення України, 1961. — 159, [1] с.: портр., іл. — 21 × 14 см. Наклад не зазначено.
У видавничій обкладинці з червоного паперу: угорі ім'я автора, нижче назва чорним, ліворуч вертикальна чорна смуга, унизу назви обох організацій-видавців, місто й рік. Обкладинка з легкими потертостями по краях і корінцю, кути ледь заломлені; на задній сторонці кілька світлих плям і розводів від вологи, колір місцями вицвів. Блок міцний, зшивка ціла, утрат немає; папір кремовий, із незначним пожовтінням по берегах, текст чистий. У тексті вміщено портрет Степана Бандери та документальні світлини. Написів, печаток і екслібрисів немає. Стан: дуже добрий.
Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.
ІНФОРМАЦІЯ
Книжка вийшла через два роки після вбивства Степана Бандери в Мюнхені й будується як послідовний життєпис: гімназійні й студентські роки, праця в Крайовій Екзекутиві ОУН, Варшавський і Львівський процеси 1935—1936 років, Акт 30 червня 1941 року, ув'язнення в Заксенгаузені, повоєнна еміграція, суперечки всередині руху й, нарешті, обставини смерті та зізнання Богдана Сташинського. Один із розділів прямо присвячений розправі над Бандерою радянським аґентом, інший — його оцінці в очах чужинців.
Петро Мірчук (1913—1981) — учасник ОУН від початку 1930-х, в'язень польських тюрем і німецьких концтаборів, від 1949 року в США; історик українського націоналістичного руху, автор «Нарису історії ОУН» та «Української Повстанської Армії 1942—1952». Писав як безпосередній учасник подій, тож його праці водночас є джерелом і партійною версією історії.
Видання здійснили дві організації українського закордонного націоналістичного середовища — Організація Оборони Чотирьох Свобід України (Нью-Йорк) і Ліга Визволення України (Торонто), які на початку 1960-х послідовно випускали літературу про визвольну боротьбу для громади в Америці й Канаді. Такі книжки майже не потрапляли до України до 1991 року й довго зберігалися лише в приватних збірках діаспори.