Офорти Тараса Шевченка. Київ, 1964 — з дарчим написом

Офорти Тараса Шевченка.

Київ: Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1964. — 164 с.: іл. — 30 × 23 см (розмір приблизний, потребує звірки з примірником). Наклад не зазначено.

У видавничій оправі із сірувато-зеленого полотна: назва в три рядки золотим прописним шрифтом, під нею золотий рисунок схрещених офортних голок і дошки. Полотно чисте, з незначними потертостями по кантах і легким потемнінням по краях, кути рівні. Блок міцний, зшивка ціла; крейдований папір білий, репродукції офортів контрастні, без плям і зламів. На титульному аркуші — дарчий напис олівцем російською: «Папе от Вовы в честь дня Армии», з датою 23.II.66 р. і скороченою назвою міста «Дн-ск» (ймовірно Дніпропетровськ). Стан: дуже добрий.

Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.

ІНФОРМАЦІЯ

Зведення офортної спадщини Тараса Шевченка — тієї частини його доробку, за яку 1860 року Академія мистецтв надала йому звання академіка гравюри. Альбом відтворює аркуші серії «Живописна Україна», портрети сучасників, автопортрети останніх років, копії з творів Рембрандта, Мурільйо й Соколова, а також пробні відбитки й стани окремих дощок. Кожну репродукцію супроводжує довідка про техніку, розмір і місце зберігання оригіналу; вступна стаття простежує, як Шевченко опановував офорт і акватинту у Петербурзі після повернення із заслання.

Тарас Шевченко (1814—1861) прийшов до гравюри вже сформованим маляром і за останні три роки життя створив понад двадцять офортів, у яких світлотіньова манера Рембрандта поєдналася з його власним темним, майже трагічним тоном. Саме офорти забезпечили йому академічне звання й дали засоби до життя.

Видання підготувало київське Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР до 150-річчя від дня народження поета. Дарчий напис 1966 року, зроблений до Дня радянської армії, показує побутування книжки як подарунка в родинному колі — типовий слід для мистецьких видань того часу.