Підмогильний Валеріян. В епідемічному бараці: нарис. Київ; Ляйпціг, 1922
«Але те, що десь воскрес Бог, не відбилося на бараці, і сестра Ганнуся стояла перед ним, як самотній дозорець на варті страждання…»
Валеріян Підмогильний. В епідемічному бараці: нарис / [передмова Василя Верниволі].
Київ; Ляйпціг: Українська Накладня, [1922]. — 47, [1] с. — (Загальна Бібліотека; ч. 162). — 18,5 × 12,5 см. Друковано в друкарні К. Ґ. Редера, тов. з обм. порукою, в Ляйпцігу. Рік на титульному аркуші не зазначений; передмова датована 1922 роком. Головні склади вказано в колофоні: Берлін, Львів, Нью-Йорк, Вінніпеґ і Коломия. Наклад не зазначено.
В оригінальній видавничій обкладинці кремового паперу: чорна орнаментальна рамка з рослинними наріжниками, на звороті — видавнича марка в овалі. Обкладинка потемніла й забруднена, краї потерті, кути обтріпані з дрібними втратами паперу, надрив угорі корінця, поодинокі лисячі плямки. Розводи від вологи проходять верхньою частиною більшості аркушів, зокрема титульного; текст читається повністю, без утрат. Папір із природним пожовтінням. Блок ослаблений, у корінцевому згині видно марлю. Стан: задовільний.
Прижиттєве видання. Перша окрема публікація твору. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.
ІНФОРМАЦІЯ
Дія нарису триває від ранкової візитації до великодніх дзвонів: епідемічний барак, де лікар, фершал і сестри-жалібниці ходять поміж ліжками, а за стіною цвіте акація й починається літо. Підмогильний тримає ці два ряди поруч, не пояснюючи їх, — байдужість природи до людського вмирання і є тим, про що написано твір. Уперше нарис надруковано в катеринославській збірці «В вирі революції» (1920); тут його подано окремою книжкою.
Передмову підписав Василь Верниволя — псевдонім мовознавця Василя Сімовича (1880–1944), який редагував українські видання Оренштайна в Німеччині. Він представляє двадцятилітнього дебютанта як чи не найпомітнішу появу в українській белетристиці післявоєнної доби, порівнює його з Чеховим за психологізмом і зі Стефаником за лаконізмом та повідомляє, що автор саме вчителює в трудовій школі у Ворзелі під Києвом. Валеріян Підмогильний (1901–1937) — прозаїк, майбутній автор роману «Місто» й перекладач французької класики; заарештований 1934 року, розстріляний 3 листопада 1937-го в урочищі Сандармох.
Серія «Загальна Бібліотека» належала Якову Оренштайнові (1875–1942), коломийському видавцеві, який після 1919 року перебрався до Берліна й друкував книжки в лейпцизькій друкарні К. Ґ. Редера; на титулах він і далі ставив «Київ — Ляйпціг», хоча в Києві видавництво не працювало. До початку 1930-х у серії вийшло близько 238 томів. Прижиттєві видання Підмогильного вилучали з бібліотек після його арешту, тож в обігу вони трапляються нечасто.