Шанковський Ігор. Дисонанси. Філадельфія, 1960
«Музика не має тривалих основ, постійні лише дисонанси».
Ігор Шанковський. Дисонанси / [обкладинка Петра Андрусіва].
Філядельфія: Видавництво «Київ», 1960. — Портр. автора. — Паралельний англомовний титул.
В оригінальній видавничій м'якій обкладинці за проєктом Петра Андрусіва: конструктивістська композиція в чорному, сірому, жовтому й білому — солдатські каски, бомбардувальник, голуб з оливковою гілкою, жіноча маска, навскісні площини й назва, складена з геометричних літер; у кутку підпис «Петро Андрусів 1959». Передня сторонка з легким забрудненням, коричневою цяткою біля правого краю й витертостями вздовж корінця; задня сторонка значно забруднена — сірі плями й розводи по всій площі, краї й кути потерті. Папір рівномірно пожовклий, на берегах окремих сторінок лисячі плямки (с. 5). Блок міцний. Стан: добрий.
Прижиттєве видання. Книга має історико-культурну цінність, а обкладинка Петра Андрусіва становить самостійний мистецький інтерес.
ІНФОРМАЦІЯ
Галицький поет-емігрант, який вивчав славістику в Токіо, ставить у цій збірці власні вірші поруч із перекладами японських і китайських класиків. Відкриває книжку цикл «Дисонанси» — короткі пронумеровані мініатюри, що починаються питанням, чому Шуберт так і не закінчив «Незакінченої симфонії». Далі йде розділ поем, а від 59-ї сторінки — переклади з японської, китайської, індійської та шведської поезії, серед них «Поворот» Тао Юан-Мінґа.
Ігор Шанковський (1931–2012) — поет, перекладач і літературознавець родом зі Стрия, син військового історика Лева Шанковського. Перші вірші друкував 1947 року під псевдонімом Ігор Скляний, з 1950-го — під власним прізвищем у філадельфійському журналі «Київ» і лондонському «Визвольному шляху». Вивчав славістику й порівняльну літературу в Токіо, Філадельфії, Едмонтоні й Мюнхені, викладав слов'янські мови й літератури в Канаді, США, Німеччині та Італії, записав платівку власних пісень «Туга на півночі». «Дисонанси» — його друга збірка після «Квітневої дані» (1958); третя, «Коротке літо», вийшла 1970-го, а 1966 року — переклади японської середньовічної поезії «Сто поетів — сто пісень».
Обкладинку створив Петро Андрусів (1906–1981) — уродженець Кам'яноброду на Яворівщині, співзасновник варшавської мистецької групи «Спокій», від 1947 року у Філадельфії. Відомий передусім історичними й батальними полотнами та дитячою книжковою графікою, тут він працює в чистому конструктивізмі: каски, літак і голуб миру зведені на одній площині, як дисонанси з назви. Перед текстом — портрет автора з підписом філадельфійського «Фото-Студіо „Мева“»; у змісті розділ «Поеми» з помилки складача названо двічі.
