Шевченко Тарас. Кобзар. Київ, 1967 — з дарчим написом

Шевченко Тарас. Кобзар.

Київ: Видавництво «Дніпро», 1967. — 573, [2] с.: іл. — Ілюстрації Софії Караффи-Корбут (кольорові ліногравюри); художнє оформлення В. Юрчишина. Тираж 25 000 прим.

У видавничій оправі, корінець і кути полотняні. Незначні потертості оправи, блок чистий, аркуші з ліногравюрами свіжі. На вільному аркуші форзаца дарчий напис чорнилом: «Дорогим друзям з сонячної Грузії від львів'ян. 15/V-1969 р.». Стан дуже добрий.

ІНФОРМАЦІЯ

«Кобзар» 1967 року — одне з найвідоміших ілюстрованих видань Шевченка радянського періоду і вершина книжкової графіки Софії Караффи-Корбут (1924–1996), львівської мисткині, яка працювала переважно в техніці кольорової ліногравюри. До видання ввійшли 34 ілюстрації; над шевченківською темою художниця працювала протягом 1960-х років, створивши понад сто великоформатних естампів, що нині зберігаються в Шевченківському національному заповіднику в Каневі. 1968 року книга здобула відзнаку на міжнародній книжковій виставці в Канаді.

Оформлення побудоване на поєднанні шрифтових ліноритів і повносторінкових композицій: заголовок «Кобзар» та повний текст «Заповіту» відтворені як суцільна різьблена літерація в червоному й чорному; аркушеві ілюстрації — «Нащо мені чорні брови…», «Максим Залізняк», «Тополя» та інші — позначені монограмою «С-К» із датами виконання. Стилістика мисткині спирається на традицію народної дереворізьби та іконопису, поєднуючи площинну декоративність із монументальним трактуванням постатей, що стало прикметною рисою львівської графічної школи 1960-х.

Дарчий напис 1969 року фіксує побутування примірника в середовищі українсько-грузинських культурних контактів доби шістдесятництва.