Слово: збірник українських письменників у екзилі. Зб. 2. Нью-Йорк, 1964
«Мені цей збірник подобається вже самим фактом живучости письменників на еміграції».
Слово: збірник 2: література, мистецтво, критика, мемуари, документи = The Word: almanac 2: poetry, fiction, art, essay, bibliography, documents / редагує колегія: Святослав Гординський, Григорій Костюк (головний редактор), Богдан Кравців, Богдан Рубчак, Остап Тарнавський, Микола Шлемкевич; обкладинка роботи Якова Гніздовського.
Нью-Йорк: Об'єднання українських письменників в екзилі, 1964. — Іл., портрети авторів. — Паралельний титул англійською мовою.
У видавничій оправі з помаранчевої тканини. На обох палітурках — шрифтова композиція Якова Гніздовського в рамці, надрукована темно-коричневою фарбою: «Слово. Збірник українських письменників у екзилі», з паростком наприкінці останнього рядка; на корінці в рамці — та сама назва, паросток і велике «Число 2». Легкі витертості тканини на голівці й п'яточці корінця. Папір чистий, кремовий, поодинокі брунатні плямки на зовнішньому березі окремих аркушів. Блок міцний. Стан: дуже добрий.
Видання має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес; оправа за проєктом Якова Гніздовського становить самостійний мистецький інтерес.
ІНФОРМАЦІЯ
Друге число альманаху вийшло в Шевченків ювілейний рік: редакційне слово «До читачів» завершується датами 1814–1964, а відкривають збірник автопортрет Шевченка 1860 року і світлина пам'ятника поетові у Вашингтоні роботи Леоніда Молодожанина, поставленого того ж 1964 року заходами американських українців. Під світлиною — рядки з «Юродивого»: «Коли / Ми діждемося Вашінґтона / З новим і праведним законом?» Там само редакція розповідає, як читачі підтримали перше число: один із них надіслав чек на 25 доларів за наступний том і тридцять адрес знайомих, яким просив вислати збірник.
У першому розділі — новела Докії Гуменної «Подія цього вечора», уривок з повісті Юрія Тиса «Останній лицар», оповідання Остапа Тарнавського «Сповідь отця Сократа», поема Емми Андієвської «Перетинки», «Баляда про п'ятого лебедя» Леоніда Полтави, вірші Яра Славутича, Богдана Бойчука, Олекси Веретенченка, Бабая (Богдана Нижанківського), есей Богдана Рубчака «Міти метаморфоз у поезії Антонича». Окремо подано «Молоді голоси» — Юрія Коломийця, Марка Царинника, Данила Струка й Олега Коверка, а також переклади Вадима Лесича: «Великопісну середу» Т. С. Еліота і вірші сучасних польських поетів, серед них Чеслава Мілоша, Яна Лехоня, Антонія Слонімського.
Критичний розділ відкриває студія Юрія Шевельова (1908–2002) «„Граматика“, що належить до історії літератури» — про Олексія Павловського, автора першого опису живої української мови (1818), про якого довідники не знали нічого певного; далі статті Уласа Самчука про прозу та Ігоря Качуровського про риму. Головний редактор Григорій Костюк (1902–2002) очолював Об'єднання «Слово» до 1975 року; обкладинку, спільну для всієї серії, створив Яків Гніздовський (1915–1985). Данило Струк, дебютант «Молодих голосів», після 1992 року сам став президентом об'єднання.
